Статті в журналах: "Рівень фізичної підготовленості футболістів"

1

Джур, О. Ю., О. В. Соколова, В. О. Тищенко, С. О. Новицька та О. Ф. Баканова. "ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні футбол розвивається в напрямі високої рухливості спортсменів, миттєвих тактико-технічних дій, подальшої інтенсифікації спортивної підготовки, що виявляється в збільшенні швидкості гри та забезпечує ефективний результат. З огляду на це одним із актуальних питань є зміст, структура і методика фізичної підготовки юних футболістів. Інноваційний підхід до проблеми вдосконалення фізичної підготовленості спортсменів вимагає врахування таких факторів, як вік, кваліфікація, період підготовки. Ці фактори мають істотний вплив на рівень фізичної працездатності. Загальна фізична підготовка юних футболістів є базовою, вона завжди передує спеціальній. Мета роботи – довести ефективність впливу розробленої методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес юних футболістів. Предмет дослідження – показники фізичної підготовленості юних футболістів. Суб’єкт дослідження – хлопчики 7–8 років. Були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічне дослідження, педагогічний експеримент, тестування рівня фізичної підготовленості, тестування рівня спеціальної фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. Обґрунтовано інноваційний підхід до методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів для вирішення навчально-тренувальних завдань. Підтверджено ефективність впливу плану підготовки на вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. У процесі педагогічного експерименту засвідчено ефективність використовуваних засобів, методів і організаційних форм. Практичне значення полягало в розробці і впровадженні методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. Висновки. Позитивні зрушення за показниками фізичної підготовленості відбивають вікові особливості розвитку дітей, а також вплив цілеспрямованої педагогічної дії, про що свідчать більш виражені зміни у хлопців експериментальної групи порівняно зі контрольною. У контрольній групі прикінцеві результати деяких показників достовірно відрізнялися від вихідних даних. Однак темпи приросту в експериментальній групі були значно вищими, ніж у контрольній.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Lebediev, Serhii, Sergey Zhurid, Svyatoslav Koval, and Victor Shalenko. "Control of physical and technical readiness of football players at the stage of specialized basic training." Слобожанський науково-спортивний вісник 1, no. 26 (March 31, 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2022-1.003.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити на початку підготовчого періоду вихідний рівень фізичної та технічної підготовленості футболістів 2006 р.н. різних дитячо-юнацьких команд м. Харкова. Матеріал і методи: дослідження проводилося в серпні 2021 року. Контингент обстежуваних - спортсмени у кількості 56 футболістів ДЮФК (дитячо-юнацький футбольний клуб) «Арсенал» м. Харкова та ДЮСШ (дитячо-юнацька спортивна школа) № 7 м. Харкова, вік яких становив у середньому 14,6 років. Були визначені технічні та фізичні показники, які характеризують рівень підготовленості футболістів до початку змагального сезону. У дослідженні були використані такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати: у роботі встановлені статистично достовірні відмінності між технічними показниками: в тесті біг 30 м (з м’ячем) (р <0,05; t=2,18), вкидання м’яча з-за бічної лінії (р<0,05; 2,88); у показниках з фізичної підготовленості статистично достовірні зміни були виявлені у тестах «Іллінойс» (р <0,05; t=2,72), човниковий біг 7х30 м (р<0,05; t=2,48), при цьому гравці ДЮФК «Арсенал» долають відстань швидше (р<0,05; t1=2,10; t2=2,05; t3=2,06; t7=2,15) на першому, другому, третьому та сьомому відрізках ніж гравці ДЮСШ № 7. У тесті на витривалість човниковий біг 5х30 м гравці ДЮФК «Арсенал» швидше (р<0,05; t=2,12) пробігають, ніж гравці ДЮСШ № 7, при цьому на першому та третьому відрізках гравці ДЮСШ № 7 повільніше (р<0,05; t1=2,75; t3=2,05) долають відстань, ніж футболісти ДЮФК «Арсенал». Висновки: аналіз спеціальної літератури свідчить, що сучасна науково-методична база в аналізі технічної та фізичної підготовленості у футболі є недостатньо вивченою для того, щоб забезпечити ефективну підготовку юнаків до вищих спортивних досягнень. У результаті дослідження встановлено статистично достовірні відмінності у показниках з фізичної та технічної підготовленості між ДЮФК «Арсенал» та ДЮСШ № 7 м. Харкова. Визначено, що футболісти 2006 року народження мають низький рівень функціональної працездатності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Galiuza, Sergii. "Вплив занять футболом на фізичний стан школярів". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2 (50) (1 липня 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-60-67.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Для підвищення ефективності тренувального процесу та з метою не- ухильного зростання майстерності особливо важливо враховувати взаємозв’язок фізичної й технічної під- готовки футболістів. Правильна організація тренувального процесу повинна сприяти високому рівню розвитку та надійності тих систем організму, які несуть основне навантаження при багаторазовому виконанні технічних прийомів в умовах тренувань і змагань. Мета й методи або методологія дослідження. Мета статті – розширення уявлень про вплив занять футболом на фізичний розвиток та фізичну підготовленість юних футболіс- тів, порівняно з однолітками, котрі не займаються спортом; дослідження взаємозв’язків між фізичним розвит- ком і рівнем сформованості окремих фізичних якостей. В основу роботи покладено дослідження 20 хлопчиків віком 8–9 років різних ЗОШ міста Одеси, котрі займаються футболом. Саме вони становили експериментальну групу. У ролі контрольної групи обстежено 17 хлопчиків 8–9 років, які навчаються за загальнодержавною програмою, відвідують уроки фізкультури та не займаються спортом у позаурочний час. Результати роботи та ключові висновки. За даними тестування спеціальної фізичної підготовленості, незважаючи на добру пересічну оцінку, у значної кількості футболістів відзначено відставання в проявах швидкості, сили нижніх кінцівок і координа- ційних здібностей, що вимагає відповідного аналізу та виявлення зв’язку з показниками фізичного розвитку. Аналіз отриманих результатів дав підставу зробити висновок, що, окрім тренувальної спрямованості, на роз- виток швидкісно-силових та силових здібностей, які вимагають удосконалення в тренувальному процесі, пот- рібно звернути увагу на розвиток м’язів черева, вдиху й нижніх кінцівок, що може бути реалізовано в спрямо- ваності спеціальної фізичної підготовки та знайти відображення в орієнтовних конспектах тренувальних занять із футболу в означеній групі школярів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Наконечний, Роман, та Христина Хіменес. "Передумови якісної реалізації тактичної підготовки футболістів 11–12 років". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 8–13. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.8-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Результативність виступів футболістів у змаганнях закономірно залежить від рівня їхньої підготовленості, тому формування тактичної підготовленості без сумніву визначає ефективність виконання поставлених перед ними завдань у межах змагальної діяльності. Для того щоб цілеспрямовано впливати на тактичну підготовленість юних футболістів, необхідно, щоб вони демонстрували достатній рівень розвитку фізичних якостей та інтелектуальних здібностей, зокрема, психофізіологічних властивостей та психічних процесів, що створить належні передумови для ефективної реалізації тактичної підготовки. Мета. Визначити психофізіологічні властивості та психічні процеси футболістів 11-12 років. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування, методи математичної статистики. Результати. Для футболістів 12 років характерна незначна перевага у всіх пройдених тестуваннях порівняно з 11-річними. Статистично значущі відмінності показників психофізіологічних властивостей та психічних процесів обстежуваних обох груп було виявлено лише для трьох обраних методик (реакція вибору – p ≤ 0,01, оцінювання уваги – p ≤ 0,01 та тест «Трійка» – p ≤ 0,001) на користь старших футболістів. Іспитовані в обох групах, незалежно від віку, продемонстрували високий рівень інтелекту, прояву психофізіологічних та психічних процесів. На основі цього доцільно стверджувати про наявність обґрунтованих передумов для початку реалізації цілеспрямованого процесу тактичної підготовки із футболістами 11- та 12-річного віку. Ключові слова: футболісти 11-12 років, психофізіологічні властивості, психічні процеси, тактична підготовка, підготовленість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Грабик, Надія, Ірина Грубар, Ольга Гулька та Василина Вовчанська. "Вплив кросфіт-тренувань на фізичний стан студентів-спортсменів". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 24–29. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.24-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Аналіз інформаційних джерел вказує на позитивні відгуки про вплив кросфітзанять на атлетів різних видів спорту. Для занять кросфітом характерні різноманітність засобів, високоінтенсивність, постійна мінливість тренувально-змагальної діяльності, яка вимагає максимальної концентрації, прояву силових, вольових якостей протягом тривалого часу. Беручи до уваги загальнозміцнювальну спрямованість кросфіт-тренувань, значна кількість фахівців говорить про доцільність введення елементів кросфіту в тренувальний процес представників різних видів спорту, в тому числі футболістів. Мета. Розробити методику кросфіт-тренувань для студентів, які відвідують секційні заняття з футболу, та експериментально перевірити її вплив на фізичний стан. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичних джерел, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, фізіологічні методи, методи математичної статистики. Результати. У роботі запропоновано методику кросфіт-тренувань для студентів 17–18 років, які займаються в секції з футболу. Експериментальна методика включала три різні види тренувань: робота без урахування часу; робота з урахуванням часу; робота з урахуванням кількості раундів. З метою варіювання комплексу кросфіту через кожні 4–6 тижнів змінювали засоби впливу на різні м’язові групи. Методика була представлена трьома основними групами засобів: M – кардіо-вправи; G – вправи з обтяженням власною вагою; W – вправи з вагою. Доведено позитивний вплив методики кросфіт-тренувань на фізичний стан студентів, які відвідують секційні заняття з футболу. Футболісти експериментальної групи, показали вищий рівень фізичної підготовленості та функціональних можливостей організму, ніж футболісти контрольної групи, які практикувати традиційну методику фізичної підготовки. Ключові слова: кросфіт-тренування, фізичний стан, фізична підготовка, студенти-футболісти, секційні заняття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Mazurchuk, Oleh, Oleksandr Panasiuk, Oleksandr Mytchyk, Petro Herasymiuk та Anatoliy Khomych. "Міні-футбол як особливий вид фізичного вдосконалення студенток у процесі навчання". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(51) (30 вересня 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-03-52-57.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Основним завданням дисципліни «Фізичне виховання» в закладі вищої освіти є розвиток у студентів фізичних якостей та рухових здібностей. Виконанню цього завдання сприяє залучення студентської молоді до різноманітних секційних занять, зокрема міні-футболу, який користується популярністю не лише серед осіб чоловічої, а й жіночої статі. Мета роботи – висвітлення основних засобів забезпечення оптимального рівня розвитку фізичних якостей студенток, які займаються в секції міні-футболу. Методи – аналіз і синтез наукових літературних джерел, педагогічне спостереження, узагальнення експериментальних досліджень науковців та систематизація отриманих результатів дослідження. Результати. Рухова діяльність у міні-футболі характеризується різноманітними діями, зокрема бігом різної інтенсивності, ходьбою, стрибками, ударами по м’ячу, зупинками, падінням, фінтами тощо. Тому надзвичайно важливою якістю футболісток є швидкість. Швидкий гравець може виграти час у суперника, має можливість успішно виконувати тактичні завдання. Спритний – легко оволодіває новими технічними прийомами, краще пристосовується до різних ігрових умов, здатний точно, економно, швидко виконувати нове рухове завчання. Футболістки мають справу з постійною власною вагою й вагою м’яча, тому їм потрібна раціональна сила, яка б відповідала вимогам ігрової діяльності. Протягом гри спортсменки виконують багаторазові спринтерські прискорення, що вимагають витривалості. У міні-футболі важливе значення має еластичність м’язів і зв’язок нижніх кінцівок та хребта, тому на заняттях потрібно приділяти значну увагу розвитку гнучкості. Висновки. Навчання й тренування в міні-футболі – невід’ємні частини єдиного педагогічного процесу, у якому потрібно дотримуватися основних положень, а відмінних результатів можна досягти лише за умови високого рівня фізичної та технічної підготовленості гравців. Правильно обрана методика навчання та вдала організація занять досить важливі у підготовці жіночої команди.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Tsyupak, Yuriш, Tatyana Tsyupak, Alexander Shvay, Leonid Gnitetsky, Andrey Kovalchuk та Yurii Tsyupak. "Вплив занять рухливими іграми на показники фізичної та техніко-тактичної підготовленості юних футболістів у підготовчому періоді". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 149–54. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-149-154.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. В умовах збільшення щільності гри у футбол та її швидкості важливе включення в структуру тренувального процесу комплексу рухливих ігор, які сприятимуть розвитку фізичної й техніко-тактичної підготовленості. Завдання дослідження – визначити вплив спеціально підібраних рухливих ігор на стан фізичної, спеціальної та технічної підготовленості юних футболістів 12–13 років. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 40 футболістів, які займалися в групі спортивного вдосконалення першого року навчання. Досліджувані належали до основної медичної групи, на момент обстеження вони не мали скарг на стан здоров’я та самопочуття. В експериментальній групі на кожному тренувальному занятті, відповідно до поставлених завдань, використовували рухливі ігри. Заняття в контрольній групі проводили за загальноприйнятою програмою. Результати дослідження. Установлено, що середні показники стрибка в довжину з місця в юних футболістів експериментальної групи становлять 163,8 см, у юних футболістів контрольної групи – 173,6 см (Р<0,05). Величини потрійного стрибка в довжину, – 526,2 см і 520,8 см; стрибка вверх – 41,4 і 43,2 см; бігу на 400 м – 69,34 с і 68,18 с; човникового бігу – 3х15 м – 8,12 і 8,42 с (Р> 0,05). Подібну тенденцію виявлено й за спеціально-фізичною підготовленістю футболістів. Висновки. Результати проведеного педагогічного експерименту підтверджують ефективність розробленої методики застосування спеціально підібраних рухливих ігор у навчально-тренувальному процесі юних футболістів другого року навчання, що засвідчує вірогідне покращення їхньої фізичної, спеціальної й технічної підготовленості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Гресь, Марина, та Олена Андрєєва. "Складові професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх фахівців правоохоронної діяльності". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 55–59. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.55-59.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті подано інформацію про рівень фізичної підготовленості майбутніх фахівців правоохоронної діяльності та складових їхньої професійно-прикладної фізичної підготовки. Мета. Охарактеризувати складові професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх фахівців правоохоронної діяльності. Методи. Аналіз фахової науково-методичної літератури та документальних матеріалів, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Результати. Загальний рівень фізичної підготовленості вказує на те, що більшість юнаків і дівчат мають середній рівень фізичної підготовленості, високий рівень спостерігається лише у дівчат, з низьким рівнем фізичної підготовленості юнаків на 4,6 % більше, ніж дівчат. Досить мала кількість юнаків і дівчат, що не перевищує навіть 15,0 % мають достатній рівень фізичної підготовленості. Отримані в ході дослідження результати свідчать про необхідність перегляду існуючої програми з фізичного виховання у закладах вищої освіти та розробки і впровадження сучасних засобів для розвитку основних рухових якостей студентів. Ключові слова: студенти, професійно-прикладна фізична підготовка, фізична підготовленість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

В. Е. Виноградов та Г. О. Лопатенко. "Застосування позатренувальних засобів для підвищення фізичної підготовленості у футболі". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (29 вересня 2017): 33–45. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.33-45.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Показати можливості вдосконалення системи відновлення і стимуляції працездатності у футболі на основі вивчення й аналізу сучасної літератури. Методи. Аналіз спеціальної наукової літератури, інформації мережі Інтернет. Висновки. Наведено найефективніші засоби корекції функціонального стану кваліфікованих футболістів у різних періодах підготовки, включаючи передігрову розминку в змагальному періоді. Результати. Визначено дозволені сучасні відновні і стимулюючі засоби, їх роль у реалізації потенціалу працездатності футболістів в умовах наростаючого стомлення для тренувальної і змагальної діяльності. Показано, що представлені впливи, у тому числі в розминці, сприяють зростанню її ефективності й економічності, мобілізація регуляторних функцій обумовлює підвищення спеціальної працездатності футболістів у змагальному періоді підготовки

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Онопрієнко, Ольга, та Олександр Онопрієнко. "ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 171–74. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-37.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті дослідити рівень фізичної підготовленості студентів та взаємозв’язок фізичного і психічного статусу здоров’я. Встановлено, що рівень психофізичної підготовленості студентів до занять фізичними вправами можна підвищити через удосконалення організації занять фізичними вправами, збільшення кола тренувальних засобів, збільшення кількості занять і зменшення їх тривалості, збільшення обсягу навантаження різного рівня інтенсивності і змісту занять. Доведено існування взаємозв’язку між соматичними, психічними, функціональними властивостями організму студента. Встановлено, що від рівня фізичної підготовленості залежність рівень фізичної працездатності, а від рівня фізичної працездатності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Файдевич, В. В., С. А. Мельник, Н. В. Табак, В. В. Ковальчук та Л. Є. Северіна. "РІВЕНЬ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В ЛІТНЬОМУ ОЗДОРОВЧОМУ ТАБОРІ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 148–55. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано матеріал про рівень фізичної підготовленості підлітків під час перебування в літньому оздоровчому таборі. Мета роботи – визначити рівень фізичної підготовленості підлітків під час їх оздоровлення в літньому оздоровчому таборі за показниками здачі державних тестів. Матеріал. Дослідження проводилося під час літніх канікул (у 2021 р.) у позаміському таборі «Сонячний» у с. Гаразджа Луцького району Волинської області. У ньому брав участь 31 юнак I-го загону віком 15 років. Результати. Встановлено, що найбільший відсоток юнаків здали контрольні вправи на 3 бали. Варто зазначити, що за умови обов’язкових занять підлітки мало уваги приділяють самостійній роботі з фізичної культури. Висновки. Проведені дослідження фізичної підготовленості підлітків під час перебування в літньому оздоровчому таборі дали змогу встановити, що найбільша частка юнаків здала державні тести задовільно. Періодичний контроль рівня фізичної підготовленості підлітків дає можливість учителю фізичної культури побачити недоліки у фізичній підготовці юнаків та за можливості індивідуально планувати фізичні навантаження, реально оцінювати рівень досягнень і систематично їх коригувати, а для підлітків це має бути стимулом мотивації для вдосконалення своїх фізичних здібностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Файдевич, В. В., С. А. Мельник, Н. В. Табак, В. В. Ковальчук та Л. Є. Северіна. "РІВЕНЬ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В ЛІТНЬОМУ ОЗДОРОВЧОМУ ТАБОРІ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 148–55. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.19.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано матеріал про рівень фізичної підготовленості підлітків під час перебування в літньому оздоровчому таборі. Мета роботи – визначити рівень фізичної підготовленості підлітків під час їх оздоровлення в літньому оздоровчому таборі за показниками здачі державних тестів. Матеріал. Дослідження проводилося під час літніх канікул (у 2021 р.) у позаміському таборі «Сонячний» у с. Гаразджа Луцького району Волинської області. У ньому брав участь 31 юнак I-го загону віком 15 років. Результати. Встановлено, що найбільший відсоток юнаків здали контрольні вправи на 3 бали. Варто зазначити, що за умови обов’язкових занять підлітки мало уваги приділяють самостійній роботі з фізичної культури. Висновки. Проведені дослідження фізичної підготовленості підлітків під час перебування в літньому оздоровчому таборі дали змогу встановити, що найбільша частка юнаків здала державні тести задовільно. Періодичний контроль рівня фізичної підготовленості підлітків дає можливість учителю фізичної культури побачити недоліки у фізичній підготовці юнаків та за можливості індивідуально планувати фізичні навантаження, реально оцінювати рівень досягнень і систематично їх коригувати, а для підлітків це має бути стимулом мотивації для вдосконалення своїх фізичних здібностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Vashchuk, Liudmyla x., Nina Dedeliuk, Natalia Zakhozha, Svitlana Savchuk, Olena Ishchuk та Volodymyr Zakhozhyi. "Особливості фізичної підготовленості старшокласниць як передумова побудови фітнес-програм силового спрямування". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 62–68. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-62-68.

Повний текст джерела

Анотація:

станів, свідчить про недоліки фізичного виховання в школі та позашкільних формах роботи, що впливають на стан здоров’я й фізичну підготовленість старшокласників. У сучасних наукових дослідженнях припускається, що теоретико-методологічне обґрунтування інтеграції фітнесу в систему шкільної фізкультурної освіти сприятиме підвищенню рівня фізичної підготовленості та мотивації до занять фізичними вправами підлітків, їхньому фізичному розвитку, зміцненню здоров'я, соціалізації й самовизначенню. Методи дослідження – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, психолого- педагогічні методи, тестування, методи математичної статистики. Результати роботи. Розробляючи фітнес- програми силового спрямування ми враховували фізичну працездатність старшокласниць. Результати тестування засвідчують, що рівень фізичної підготовленості дівчат старшого шкільного віку невисокий. Середній рівень компетентності старшокласниці мають переважно за показниками сили та швидкісно-силових якостей. Низький рівень компетентності за показниками фізичної підготовленості виявлено за розвитком швидкості, гнучкості, витривалості й спритності. Отже, рівень фізичної підготовленості дівчат старшого шкільного віку переважно низький або середній, що зумовлює необхідність додаткових і цілеспрямованих занять фізичними вправами. Після застосування в процесі занять із застосуванням фітнес-програм силового спрямування, результати педагогічного експерименту дали змогу стверджувати, що в учнів вірогідно (р < 0,001) покращився рівень фізичної підготовле- ності. Висновки. Виходячи з цієї концепції, ми запропонували оздоровчу рекреаційну програму для дівчат старшої школи, що включає процес гармонійного розвитку фізичних якостей, підвищення рівня фізичної підго- товленості на основі застосування засобів силового фітнесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Трачук, Сергій, Янь Ген та Інна Мамедова. "Досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (20 травня 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.96-100.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Фізична підготовка учнівської молоді як процес і її результат – фізична підготовленість – є загальновизнаним ключовим показником благополуччя дітей і підлітків, і важливим показником здоров’я у подальшому житті в сучасних концепціях розвитку розвинених країн. Мета. Узагальнити і зіставити досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел, контент-аналіз нормативних і програмно-методичних документів, компаративний метод зіставлення та аналізу зарубіжного й вітчизняного досвіду, логіко-теоретичний аналіз, історичний аналіз. Результати. У ході дослідження встановлено значення та специфіку тестів для оцінки рівня фізичної підготовленості учнівської молоді у системі фізичного виховання України та КНР. Виявлено типові вправи, що використовуються в процесі тестування рівня фізичної підготовленості учнів. Загалом в кожній із систем оцінки фізичної підготовленості чітко простежуються визначені основні маркери, що загалом і визначають рівень підготовленості. У системах тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і КНР відображено загальні підходи до організації та форматування тестових нормативів фізичної підготовленості, які дозволяють оцінити основні рухові якості учнів, а в практиці КНР система доповнена індексом маси тіла й оцінкою функціональних можливості дихальної системи. Узагальнюючи дані тестування двох країн, необхідно зазначити, що рівень фізичної підготовленості потребує адекватної реакції в прийняті рішень уповноважених органів влади, саме в ключовому аспекті забезпечення самого процесу фізичної підготовки (створення належних умов, інфраструктури тощо). Ключові слова: фізична підготовленість, тестування, фізичне виховання, школярі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Соловей, О. М., М. Ю. Пожидаєв, Д. В. Дищенко, К. Г. Вознюк, С. П. Петренко та Д. О. Анісімов. "ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА КУРСАНТІВ ЯК ФАКТОР, ЩО ВПЛИВАЄ НА РІВЕНЬ СКЛАДНИКІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 71–79. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Нині основною складовою частиною професійної діяльності працівників правоохоронних органів є високий рівень компетентності і рівень спеціальної фізичної підготовленості. Незважаючи на це, рівень теоретичної підготовки курсантів і здобувачів вищої освіти та їхні теоретичні знання не завжди відповідають вимогам, які сприяють підвищенню мотивації до занять зі спеціальної фізичної підготовки і вдосконаленню їх рівня. Тому проблемою нашого дослідження є визначити рівень теоретичної підготовки курсантів та її вплив на розвиток складників спеціальної фізичної підготовки протягом навчального процесу. Мета – визначити вплив теоретичної підготовки курсантів на їх рівень складників спеціальної фізичної підготовленості під час навчального процесу. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури та нормативних документів, анкетування, педагогічне спостереження, методи тестування спеціальної фізичної підготовленості, послідовний педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Стимулюючими факторами успішного навчання в університеті є оволодіння професією (72,6 %), набуття знань (70,3 %), наявність бажання навчатися (93,4 %). Отримують задоволення від дисципліни «Спеціальна фізична підготовка» 28,3 %, мають бажання займатися додатково фізичними вправами 58,1 %. Із форми заняття обрали лекції в поєднанні з практичними заняттями 89,2 %, лекції в поєднанні із самостійною роботою – 60,3 %, лекції в поєднанні із семінарськими заняттями і консультаціями –61,8 %. 55,0 % задоволені змістом лекцій і практичних занять, 31,6 % достатньо зрозумілі поняття і терміни під час лекцій, 13,3 % відчували інтерес до проблем, що розглядалися під час лекції. 19,1 % вважають рівень власної підготовленості високим, 41,6 % – середнім і 34,4 % – нижчим за середній. Достовірно (р<0,05) покращились показники швидкісно-силових здібностей (на 3,1%), спритності (на 3,2 %), сили (на 25,4 %) та витривалості (на 3,6 %). Професійні мотивації першокурсників («оволодіння професією», «отримання диплома», «набуття знань») прямо пов’язані з формуванням професійних вмінь та навичок та набуттям теоретичних знань із дисципліни «Спеціальна фізична підготовка». Набуті теоретичні знання відіграють важливу роль у підвищенні рівня спеціальної фізичної підготовленості курсантів і здобувачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Товстопятко, Ф. Ф., В. О. Тищенко, О. В. Соколова та Я. С. Стьопочкін. "ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І ВДОСКОНАЛЕННЯ РУХОВИХ НАВИЧОК СТАРШОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 64–68. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-09.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз шкільних програм із фізичного виховання вказує на те, що в наш час немає реальної можливості здійснити важливий принцип системи фізичного виховання – забезпечити диференційований та індивідуальний підхід до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Саме тому в більшості випускників середньої школи рівень розвитку рухових здібностей не відповідає тим вимогам, які висуває суспільство до фізичної підготовленості молодого покоління. Мета дослідження – підвищити ефективність формування вмінь і вдосконалення рухових навичок старшокласників на уроках фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Об’єкт дослідження – урок фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Предмет дослідження – показники фізичної та технічної підготовленості. Суб’єкт дослідження – хлопці старшого шкільного віку. Методи дослідження: аналіз і узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічні спостереження, тестування фізичної підготовленості, тестування технічної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. Проаналізована науково-методична література за темою дослідження дозволила більш детально вивчити особливості фізичної і технічної підготовки у волейболі, особливості розвитку фізичних якостей. Була розроблена й апробована на практиці методика підвищення ефективності формування вмінь і вдосконалення рухових навичок старшокласників на уроках фізичної культури у варіативному модулі «Волейбол». Використання нових, більш ефективних педагогічних рекомендацій сприяло формуванню вмінь і вдосконаленню рухових навичок старшокласників у процесі занять волейболом на уроках фізичної культури. Висновки. Застосування експериментальної методики в умовах контролю показників загальної фізичної підготовленості, а також під час виконання технічних елементів волейболу дозволило підвищити рівень підготовки старшокласників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Хлопецький, Василь, та Сергій Курилюк. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ КОРЕКЦІЇ НЕГАТИВНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ФІТНЕСУ НА ЇХ ФІЗИЧНИЙ СТАН". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (13 серпня 2020): 145–53. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.145-153.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. З’ясувати ефективність технології корекції негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу. Методи дослідження. Для визначення стану рухових здібностей та фізичної підготовленості студентів використовувалась батарея тестів К. Зухори. Рівень фізичного здоров’я визначали за експрес-оцінкою рівня фізичного (соматичного) здоров’я Г.Л. Апанасенка. Результати. У результаті експерименту значно покращився рівень СЗ студентів педагогічних спеціальностей ЕГ. Зокрема зміни були пов’язані із зниженням на 35,42 % і 18,75 % часток студентів з низьким і нижче середнім рівнями СЗ та збільшенням на 43,75 % їх частки з середнім рівнем (χ2 = 39,58; Р < 0,01). Слід відзначити також, що 10,42 % та 2,08 % студентів ЕГ мали вище середнього та високий рівні соматичного здоров’я відповідно. У КГ кількість студентів з низьким рівнем соматичного здоров’я зросла на 4,26 % за рахунок відповідного зменшення таких з середнім та вище середнього рівнями, що відповідало загальній тенденції щодо рівня здоров’я студентської молоді.У студентів ЕГ суттєво покращився інтегральний показник фізичної підготовленості. Мінімальний рівень фізичної підготовленості мали 2,08 % студентів проти 27,08 % до експерименту, задовільний – 52,08 % проти 54,17 %, добрий та дуже добрий рівні фізичної підготовленості мали 39,58 % та 4,17 % відповідно. Слід зазначити, що у 2,08 % студентів виявлено високий рівень фізичної підготовленості, чого не спостерігалося до експерименту (χ2 = 16,84; Р < 0,01). Проведені дослідження засвідчують позитивний вплив технології корекції негативних психічних станів студентів з використанням оздоровчих технологій на показники психічного та фізичного стану студентів педагогічних спеціальностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Єфременко, Андрій, Світлана Блізнюк, Вікторія Клименченко, Валерія Галєєва та Олена Насонкіна. "Взаємозв’язок показників фізичної підготовленості студентів-педагогічних спеціальностей". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 29–33. http://dx.doi.org/10.15391//snsv.2019-6.026.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлена кореляція показників сторін фізичної підготовленості студентів за загальноприйнятими тестами, а також проблематика реалізації ефективного процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти педагогічного профілю. Мета: визначити взаємозв’язок показників тестів, які визначають рівень фізичної підготовленості студентів-педагогів. Об’єкти: студенти педагогічних спеціальностей: 213 дівчат (І курс – 136, ІІІ курс – 77) та 34 хлопці (І курс – 21, ІІІ курс – 13). Матеріал і методи: аналіз науково-методичних джерел; педагогічне тестування; кореляційний аналіз. Результати: спостерігається скорочення кількості студентів (хлопців і дівчат), які регулярно відвідують заняття з фі- зичної культури. Виявлено, що рівень фізичної підготовленості, за результатами більшості тестових вправ, знижується протягом періоду навчання. Спостерігається неоднорідність результатів більшості тестів, що вказує на їх рухову склад- ність для поточного рівня фізичної підготовленості студентів, які брали участь у дослідженні. Висновки: Необхідна детальна розробка заходів щодо підвищення мотивації та ціннісних орієнтацій стосовно відно- шення студентів педагогічних спеціальностей до регулярної фізичної активності, а також поєднання індивідуального і групового підходу при розробці фізкультурних програм. Ключові слова навчання, фізична культура, тестування, кореляція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Єфременко, Андрій, Світлана Блізнюк, Вікторія Клименченко, Валерія Галєєва та Олена Насонкіна. "Взаємозв’язок показників фізичної підготовленості студентів-педагогічних спеціальностей". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 29–33. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.026.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлена кореляція показників сторін фізичної підготовленості студентів за загальноприйнятими тестами, а також проблематика реалізації ефективного процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти педагогічного профілю. Мета: визначити взаємозв’язок показників тестів, які визначають рівень фізичної підготовленості студентів-педагогів. Об’єкти: студенти педагогічних спеціальностей: 213 дівчат (І курс – 136, ІІІ курс – 77) та 34 хлопці (І курс – 21, ІІІ курс – 13). Матеріал і методи: аналіз науково-методичних джерел; педагогічне тестування; кореляційний аналіз. Результати: спостерігається скорочення кількості студентів (хлопців і дівчат), які регулярно відвідують заняття з фі- зичної культури. Виявлено, що рівень фізичної підготовленості, за результатами більшості тестових вправ, знижується протягом періоду навчання. Спостерігається неоднорідність результатів більшості тестів, що вказує на їх рухову склад- ність для поточного рівня фізичної підготовленості студентів, які брали участь у дослідженні. Висновки: Необхідна детальна розробка заходів щодо підвищення мотивації та ціннісних орієнтацій стосовно відно- шення студентів педагогічних спеціальностей до регулярної фізичної активності, а також поєднання індивідуального і групового підходу при розробці фізкультурних програм. Ключові слова навчання, фізична культура, тестування, кореляція.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Квасниця, О. М., та В. О. Тищенко. "ЗАСОБИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ У РЕГБІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 120–27. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-16.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблеми контролю за рівнем фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів як одного з головних складників тренувального процесу. У зв’язку з відсутністю модельних характеристик показників рівня фізичної підготовленості кваліфікованих гравців із урахуванням їхніх індивідуальних можливостей вагомого значення набуває поетапна достовірна інформація про рівень їхньої фізичної підготовленості, яку можна отримати завдяки проведенню тестування (контролю). Аналіз спеціалізованої літератури свідчить, що наразі фундаментальних праць із зазначеної проблематики надзвичайно мало, а в опублікованих роботах не досить відомостей про комплексне вивчення кількісно-якісних показників рівня фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів. Метою статті є аналіз методик комплексного контролю за рівнем розвитку загальної та спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів. Відповідно до навчальної програми для ДЮСШ, СДЮШОР та ШВСМ з регбі та регбіліг пропонується проводити контроль за рівнем фізичної підготовленості з використанням таких тестів, як: загальна витривалість (тест Купера та BLEEP-тест); швидкісні можливості (AGILTY, RSA, Т-тест); силова витривалість (жим штанги лежачи, тяга біцепсами, віджимання від підлоги, піднімання тулуба лежачи на підлозі); силові показники (підтягування на перекладині, жим штанги лежачи, присідання зі штангою, кистьова динамометрія); швидкісні показники (біг 30 м зі старту, біг 30 м з ходу, біг 60 м зі старту); швидкісно-силові показники (стрибок угору з місця з двох ніг, потрійний стрибок з місця з двох ніг, стрибок у довжину з місця). Однак, попри достатню розробленість тестів у регбі та регбіліг, не всі види фізичної підготовленості регбістів контролюються сучасними тестами, які відповідають специфіці ігрової діяльності у командних спортивних іграх. Зміни у правилах гри та включення регбі-7 до програми Олімпійських ігор вплинули на конкуренцію у грі та значно підвищили її інтенсивність, що своєю чергою вимагає від гравців належного рівня фізичної підготовленості. На нашу думку, це актуалізує питання детального аналізу комплексного розвитку та контролю за фізичними якостями регбістів. Проаналізувавши науково-методичну літературу та тренерський досвід, можна стверджувати, що організація та проведення контролю для визначення рівня фізичної підготовленості в регбі проводиться безсистемно та з використанням таких методик тестування, які не повністю розкривають специфіку змагальної діяльності кваліфікованих гравців. Передусім для отримання достовірної об’єктивної інформації про рівень фізичної підготовленості кваліфікованих регбістів необхідно розробити комплексну програму контролю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Підгайна, Віра, та Микола Кунашенко. "Ефективність застосування фізкультурно-оздоровчої програми з елементами акварекреації на показники фізичної підготовленості юнаків старших класів". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 86–89. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.86-89.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Узагальнено практичний досвід використання засобів акварекреації під час дозвілля та вплив даних фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості старшокласників. Обґрунтовано ефективність різновидів веслування, використання яких приводить до підвищення рівня фізичної роботоздатності, збільшення рухової активності, формування правильної постави, нормалізації маси тіла, підвищення інтересу до занять з фізичної культури. Мета. Обґрунтування впливу фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості учнів старших класів. Методи. Аналіз та узагальнення наукової літератури, тестування. Результати. Фізкультурно-оздоровчі заняття дають можливість сконцентрувати та забезпечити тісну взаємодію учнівського самоуправління, сім’ї та суспільства. Такий вид дозвілля сприяє оптимізації рухового режиму учнів. Фізкультурно-оздоровчі тренування є важливим фактором для підтримання або покращення здоров’я людини, але слід звертати увагу на те, що ефективність тренувань може бути значно вищою за рахунок поєднання фізичних вправ з раціональним харчуванням, дотриманням режиму дня, позитивним психологічним настроєм, використанням гігієнічних оздоровчих заходів, «раціональним способом життя». Аналіз сучасних підходів до програмування та змісту фізкультурно-оздоровчих занять зі старшокласниками показав необхідність їх подальшого вдосконалення. За результатами отриманих даних авторами запропоновано використовувати засоби акварекреації під час дозвілля старшокласників, що дозволить змінити рівень їхньої фізичної підготовленості. Ключові слова: юнаки, фізкультурно-оздоровчі заняття, фізична підготовленість, акварекреація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Петрова, Ангеліна. "Вплив вправ кросфіту на рівень фізичної підготовленості школярів старшого шкільного віку". Слобожанський науково-спортивний вісник 2, № 82 (26 квітня 2021): 63–69. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.010.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити ступінь зміни рівня фізичної підготовленості школярів 10–11-х класів під впливом вправ кросфіту. Матеріал і методи: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; педагогічне тестування, педагогічний експеримент та методи математичної статистики. Для визначення рівня фізичної підготовленості школярів 10–11-х класів використовувалися тести: піднімання прямих ніг у висі (кількість разів); біг на місці з інтен-сивністю 70% від максимальної до вираженого стомлення (с); «човниковий» біг 4Ч9 м (с); біг на 60 м (с) та попере-чний шпагат (см). Досліджувані результати порівнювалися з нормами і оцінювалися певною кількістю балів. Статистичний аналіз: матеріали дослідження оброблялися з використанням ліцензованої програми Excel. У дослідженні взяли участь 113 школярів 10–11-х класів. Результати: на початку навчального року здійснено констатувальне дослідження, згідно якого встановлено «середній» рівень (3 бали) фізичної підготовленості у школярів 16–17-ти років. За результатами первинного до-слідження учнів було розподілено на основні та контрольні групи для проведення формувального експерименту. Школярі контрольних груп займалися лише за загальноприйнятою державною програмою з фізичної культури для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти, а навчальний процес з фізичного виховання школярів основних груп був доповнений варіативним модулем «Кросфіт». Згідно досліджень, які отримані після проведення педагогічного експерименту встановлено, що у школярів основних груп рівень фізичної підготовленості підвищився з «се-реднього» рівня до «вище за середній» та став дорівнювати 4 бали. У досліджуваних контрольних групах зміни на оціночній шкалі не виявлені. У віковому аспекті спостерігається в основному покращення результатів з віком, як у школярів основних, так і контрольних груп (р>0,05). За статтю виявлено, переважно, достовірне превалювання даних юнаків над показниками дівчат (р<0,05–0,001). Висновки: виявлено позитивний вплив вправ кросфіту на рівень фізичної підготовленості учнів 10–11-х класів основних груп. Ключові слова: варіативний модуль, кросфіт, учні старших класів, фізична підготовленість, уроки фізичної культури, рухова активність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Омельяненко, Г. А., Ф. Ф. Товстопятко, О. В. Бессарабова та О. О. Сухорущенко. "КІК-АЕРОБІКА ЯК НЕТРАДИЦІЙНА ФОРМА ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ШКОЛЯРІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 58–64. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Дефіцит фізичної активності, що характеризує сучасне життя, викликає дискомфорт в організмі дитини, що зростає. Аналіз шкільних програм із фізичного виховання вказав на той факт, що в наш час немає реальної можливості здійснити важливий принцип системи фізичного виховання – забезпечити диференційований та індивідуальний підхід до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, фізичного розвитку й фізичної підготовленості. Саме тому в більшості випускників середньої школи рівень розвитку рухових здібностей не відповідає тим вимогам, які висуває суспільство до фізичної підготовленості молодого покоління. Мета дослідження – визначити вплив нетрадиційних форм фізичної культури, які спрямовані на підвищення фізичного стану школярів. Об’єкт дослідження – фізичне виховання дітей середнього шкільного віку. Суб’єкт дослідження – хлопці середнього шкільного віку. Предмет дослідження – показники функціонального стану серцево-судинної системи й системи зовнішнього дихання, фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури за темою дослідження; педагогічний експеримент; педагогічні спостереження; тестування фізичної підготовленості; методи оцінки функціонального стану серцево- судинної системи й системи зовнішнього дихання; методи математичної статистики. Результати дослідження. Вихідні значення показників фізичної підготовленості й системи зовнішнього дихання школярів середніх класів на початку дослідження відповідали рівням: нижче за середній, середній і вище за середній. Рівень функціонального стану серцево-судинної системи відповідав низькому та середньому рівням. Наприкінці дослідження виявлена більш висока ефективність занять із застосуванням кік-аеробіки в експериментальній групі порівняно з контрольною, на відміну від якої застосування парного Т-тесту Стьюдента показало, що різниця значень до та після експерименту є статистично достовірною в експериментальний групі за всіма тестами. Висновки. Упровадження кік-аеробіки як нетрадиційної форми фізичної культури школярів середніх класів засвідчило свою ефективність, що підтверджено приростами відповідних показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Балушка, Л. М., Х. Р. Хіменес, О. В. Флуд, Т. І. Мороз та О. А. Чичкан. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ КУРСАНТІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ СПОРТИВНОЇ БОРОТЬБИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (3 листопада 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-01.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасних ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою існує протиріччя між наявними високими вимогами до рівня підготовленості учнів та фактично відсутністю у програмі з фізичної культури належних механізмів, засобів, методів, які б повною мірою сприяли належному підвищенню рівня їхньої підготовленості. Мета дослідження. Підвищити рівень фізичної підготовленості учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою з використанням засобів боротьби. Результати. Ключові положення наукової новизни отриманих результатів полягають у тому, що уперше обґрунтовано ефективність застосування засобів боротьби у фізичному вихованні учнів ліцеїв з посиленою військово- фізичною підготовкою, що сприяє достовірно більш вираженому зростанню показників фізичного розвитку, функціональних та психофізіологічних можливостей і фізичної підготовленості учнів; обґрунтовано структуру та зміст програм з фізичної культури із використанням засобів боротьби різного методичного змісту, що поєднують у собі загальноприйняті засоби розвитку фізичних якостей (70% від загального часу на уроки фізичної культури) та засоби спортивної боротьби (30% від загального часу на уроки фізичної культури). Перша програма мала акцент на розвитку силових і швидкісно-силових якостей і методі суворо регламентованої вправи, другу спрямовано на розвиток координаційних здібностей і методи ігрової та змагальної вправи. Аналіз сумарних середніх змін засвідчив, що порівняно більш ефективною упродовж проведеного педагогічного експерименту була запропонована експериментальна програма з фізичної культури. Загальне сумарне зростання усереднених даних груп показників, використовуваних у дослідженні учнів експериментальної групи, становило 94,0%, а в учасників контрольної групи – 53,3%. Висновки. Застосування засобів боротьби на практиці підготовки учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою в межах занять фізичною культурою дозволяє якісно підвищити рівень їхньої фізичної підготовленості, в тому числі і провідні фізичні якості майбутнього захисника Вітчизни (силові, швидкісно-силові, координаційні якості та витривалість).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Гуцул, Н. З., В. В. Лешик, В. І. Рихаль та Г. І. Гук. "ПІДВИЩЕНННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ «ТАБАТА» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДИЗАЙНЕРІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 95–100. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено проблематику фізичної підготовленості студентської молоді у вищих навчаль-них закладах освіти. Досліджено особливості впливу методики «Табата» на рівень фізичної підго-товленості майбутніх фахівців дизайнерів, які навчаються в Українській академії друкарства.Мета – оцінити вплив методики «Табата» на фізичну підготовленість майбутніх фахівцівдизайнерів. Матеріал. В педагогічному експерименті взяли участь 70 студентів 18–20 років.Студентів було поділено на ЕГ – 35 осіб і КГ – 35 осіб. Дослідження відбувалось протягом2020–2021 навчального року. Результати. За результатами дослідження в кінці педагогічногоексперименту майбутні фахівці-дизайнери продемонстрували такі результати рівня фізичної під-готовленості: 49 % показали середній рівень підготовки, і він був найвищим, вище за середнійрівень показали 24 %, нижчими показниками виявився рівень нижче середнього – 20 %, високийпоказник лише 7 % у студенток-дизайнерів. Висновки. За результатами педагогічного експери-менту можна констатувати, що заняття за методикою «Табата» є більш ефективним для підви-щення рівня фізичної підготовленості майбутніх фахівців дизайнерів, ніж традиційна навчальнапрограма з фізичного виховання для студентів ВНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Гуцул, Н. З., В. В. Лешик, В. І. Рихаль та Г. І. Гук. "ПІДВИЩЕНННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ «ТАБАТА» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДИЗАЙНЕРІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 95–100. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено проблематику фізичної підготовленості студентської молоді у вищих навчаль-них закладах освіти. Досліджено особливості впливу методики «Табата» на рівень фізичної підго-товленості майбутніх фахівців дизайнерів, які навчаються в Українській академії друкарства.Мета – оцінити вплив методики «Табата» на фізичну підготовленість майбутніх фахівцівдизайнерів. Матеріал. В педагогічному експерименті взяли участь 70 студентів 18–20 років.Студентів було поділено на ЕГ – 35 осіб і КГ – 35 осіб. Дослідження відбувалось протягом2020–2021 навчального року. Результати. За результатами дослідження в кінці педагогічногоексперименту майбутні фахівці-дизайнери продемонстрували такі результати рівня фізичної під-готовленості: 49 % показали середній рівень підготовки, і він був найвищим, вище за середнійрівень показали 24 %, нижчими показниками виявився рівень нижче середнього – 20 %, високийпоказник лише 7 % у студенток-дизайнерів. Висновки. За результатами педагогічного експери-менту можна констатувати, що заняття за методикою «Табата» є більш ефективним для підви-щення рівня фізичної підготовленості майбутніх фахівців дизайнерів, ніж традиційна навчальнапрограма з фізичного виховання для студентів ВНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Гуцул, Н. З., В. В. Лешик, В. І. Рихаль та Г. І. Гук. "ПІДВИЩЕНННЯ РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЗА МЕТОДИКОЮ «ТАБАТА» ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДИЗАЙНЕРІВ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 95–100. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено проблематику фізичної підготовленості студентської молоді у вищих навчаль-них закладах освіти. Досліджено особливості впливу методики «Табата» на рівень фізичної підго-товленості майбутніх фахівців дизайнерів, які навчаються в Українській академії друкарства.Мета – оцінити вплив методики «Табата» на фізичну підготовленість майбутніх фахівцівдизайнерів. Матеріал. В педагогічному експерименті взяли участь 70 студентів 18–20 років.Студентів було поділено на ЕГ – 35 осіб і КГ – 35 осіб. Дослідження відбувалось протягом2020–2021 навчального року. Результати. За результатами дослідження в кінці педагогічногоексперименту майбутні фахівці-дизайнери продемонстрували такі результати рівня фізичної під-готовленості: 49 % показали середній рівень підготовки, і він був найвищим, вище за середнійрівень показали 24 %, нижчими показниками виявився рівень нижче середнього – 20 %, високийпоказник лише 7 % у студенток-дизайнерів. Висновки. За результатами педагогічного експери-менту можна констатувати, що заняття за методикою «Табата» є більш ефективним для підви-щення рівня фізичної підготовленості майбутніх фахівців дизайнерів, ніж традиційна навчальнапрограма з фізичного виховання для студентів ВНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Vlasova, Sofia. "Особливості фізичної підготовленісті учнів 5 – 6 класів в контексті часних норм оцінювання". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 63–72. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-63-72.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито тему питання вивчення особливості підготовленості учнів 5–6 класів загальноосвітньої школи й сучасних підходів до її оцінки. Актуальність теми дослідження. Фізична підготовленість є одним із чинників, що характеризують працездатність, стан як фізичного, так і психічного здоров’я. Низький рівень фізичної підготовленості підростаючого покоління є проблемою, що притаманна більшості країн Європи, у тому числі Україні. За даними Академії медичних наук України, значна кількість учнів загальноосвітніх шкіл мають низький рівень здоров’я, що певною мірою зумовлене недостатнім рівнем їхньої фізичної підготовленості. Відповідних змін у зв’язку з цим зазнає стан здоров’я. Провідні українські науковці фізичну підготовленість радять розглядати ширше, не обмежуючись лише рівнем розвитку рухових якостей та опануванням певних рухових дій. Вони наполягають на обов’язковому врахуванні морфофункціональних можливостей органів і систем організму, що дасть змогу цілісно й проекційно підходити до соматичного формування особистості. Мета дослідження – визначити рівень фізичної підготовленості учнів 5–6 класів ЗОШ м. Києва. Методологія дослідження. В експерименті взяли участь 194 дитини, 10–12-річного віку, із них 90 – хлопчики і 104 – дівчаток. Дослідження проводили на базі спеціалізованої школи № 269 м. Києва з поглибленим вивченням французької мови. Для дослідження фізичної підготовленості школярів 5–6 класів застосовано такі рухові тести, як «стрибок у довжину з місця» (швидкісно-силові якості); «згинання-розгинання рук в упорі лежачи» (сила м’язів рук) дівчата; «підтягування у висі» хлопці (сила м’язів рук); «човниковий біг 4х9 м» (спритність); «біг 30 м» (швидкісні якості); «біг 1000 м» (витривалість); «нахил тулуба вперед із положення сидячи» (гнучкість). Силу м’язів кисті вимірювали за допомогою дитячого кистьового динамометра. Результати досліджень піддано математично-статистичній обробці з метою інтерпретації результатів педагогічних експериментів, як того вимагають подібні дослідження в галузі фізичної культури й спорту. Результати роботи та ключові висновки. Аналіз отриманих результатів тестування дав підставу зробити висновки про те, що результати учнів відповідають достатньому й високому рівням компетентності згідно з навчальною програмою «Фізична культура. (5–9 клас)», а також Державною системою тестів України. Проте, на нашу думку, певні позиції Державних тестів потребують перегляду, оскільки є дещо заниженими. Ураховуючи той факт, що рівень фізичної підготовленості взаємопов’язаний із рівнем соматичного здоров’я дітей, уважаємо, що така «корекція» нормативів не буде сприяти оптимізації фізкультурно-оздоровчої роботи у ЗОШ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Sirenko, Romana, Yuriy Yaremchuk та Nataliіa Semenova. "Аналіз фізичної підготовленості студентів на основі результатів тестів і нормативів щорічного оцінювання". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 71–77. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-71-77.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему фізичної підготовленості студентської молоді вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації. Серед студентів Львівського національного університету імені Івана Франка (n=4636) і Медичного коледжу ЛНМУ імені Данила Галицького (n=327) проведено тести й нормативи щорічного оцінювання фізичної підготовленості, що відповідають їхньому віковому цензу. Проаналізовано рівень фізичної підготовленості студентів зазначених ВНЗ за гендерною ознакою, віком та курсами навчання. Дослідження дало змогу виявити що студенти-першокурсники Львівського національного університету імені Івана Франка мають нижчий рівень фізичної підготовленості, порівняно зі студентами старших курсів. Фізична підготовленість 34,47 % досліджуваних чоловічої статі та 42,55 % студентів жіночої статі університету перебуває на низькому рівні. Серед студентів Медичного коледжу ЛНМУ імені Данила Галицького встановлено зниження кількості студентів із достатнім рівнем ФП на 27 % і зростання на 30 % – із середнім рівнем від І по ІV курс. Отримано зниження якісної оцінки в тестових вправах на гнучкість та в бігу на короткі дистанції. Визначено низькі результати в студенток усіх курсів навчання у вправах «стрибок у довжину з місця й згинання-розгинання рук в упорі лежачи». Установлено, що малорухомий спосіб життя студентів університету та медичного коледжу, який спостерігаємо в студентської молоді, котра часто обмежується лише заняттями фізичним вихованням у ВНЗ (2 год на тиждень), що є значно нижчим від потреб молодого організму та негативно відображається на показниках фізичної підготовленості. Одержані результати ФП студентів мають стати важливим чинником у підвищенні мотивації студентів до систематичних занять фізичною культурою й спортом та оптимізації фізичного виховання у ВНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Хоміцевич, Дмитро. "Фізична підготовка футболістів на етапі попередньої базової підготовки". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 86 (23 грудня 2021): 71–74. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.011.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: розглянути теоретичні питання фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Матеріал і методи: з метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання проведено аналіз та узагальнення наукової, науково-методичної літератури, теоретичних положень щодо фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Аналізуючи наукові джерела, розглянуто питання за результатами дослідження: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Описані завдання та дидактична мета етапу попередньої базової підготовки. Визначено місце фізичної підготовки юних футболістів у досягненні спортивного результату. Результати: встановлено, що вибіркове збільшення тренувальних навантажень на всіх етапах спортивної підготовки дітей та підлітків визначається закономірностями розвитку фізичних здібностей. Високий рівень розвитку результатів у юному віці оцінюється як сенситивний період та має основне значення для збільшення засобів впливу на певні фізичні якості. Одні дослідники вважають, що найкращим сенситивним періодом для розвитку сили у юних футболістів є вік 13-15 років, інші - 14-16 років. Висновки: аналізуючи наукові джерела, за результатами дослідження розглянуто питання: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Організовуючи тренувальний процес футболістів, необхідно враховувати високу інтенсивність обмінних процесів та вікові особливості зростаючого дитячого організму. Відносно низький функціональний розвиток серцево-судинної та дихальної систем у хлопчиків 13–14 років суттєво обмежує можливість виконання тривалих інтенсивних навантажень. В результаті вивчення літератури встановлено, що відповідно до ігрового амплуа косплексна фізична підготовка (з акцентом на швидкісні та швидкісно-силові якості) юних футболістів 13-14 років є актуальним науковим дослідженням. Ключові слова: фізична підготовка; спортивне тренування; юні футболісти; попередня базова підготовка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Kravchenko, T. "ОПТИМІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ РУХЛИВИХ ІГОР В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 40–51. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.40-51.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета охарактеризувати та експериментально перевірити вплив уроків з елементами розроблених рухливих ігор та естафет на рівень розвитку фізичної підготовленості учнів початкової школи. Методи й організація дослідження. Нами був проведений педагогічний експеримент протягом 2017– 2019 н.р, на базі Вербівського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І–ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад” Висоцької сільської ради, Дубровицького району, Рівненської області. У дослідженнях взяли участь 65 учнів. Отримані результати. Експериментально доведено що застосування рухливих ігор та естафет,під час динамічних перерв в урочний час сприяли підвищенню рівня фізичної підготовленості у учнів експериментальної групи. Висновки. Відповідно до результатів дослідження можемо констатувати, що одним з найбільш ефективних засобів вирішення проблеми розвитку фізичної підготовленості в молодшому шкільному віці є рухливі ігри

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Павленко, Віктор, Владислав Рожков та Єлена Павленко. "ПІДВИЩЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БІГУНІВ-БАР’ЄРИСТІВ НА КОРОТКІ ДИСТАНЦІЇ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 78 (26 червня 2020): 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-4.002.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити розвиток загальної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються спринтерським бар’єрним бігом. Матеріал і методи: у дослідженнях взяли участь 30 легкоатлетів (14 дівчат та 16 хлопців) віком 12-13 років, які займаються у дитячо-юнацьких спортивних школах Харківської області. У процесі педагогічного експерименту використовувалися такі методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування; спеціальні педагогічні спостереження за навчально-тренувальною діяльністю юних бігунів, які спеціалізуються у бар’єрному бігу на короткі дистанції, педагогічний експеримент, математична статистика. Результати: за результатами тестування фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції було виявлено, що середньостатистичні значення показників фізичної підготовленості у дівчат та хлопців відповідають нормативам навчально-тренувальної групи попередньої базової підготовки. Експериментальна група працювала за цією програмою і в тренувальні заняття включали вправи швидкісного та швидкісно-силового характеру. Темпи приросту показників спеціальної фізичної підготовленості у дівчат та юнаків відображено у таблицях 2 і 3, аналіз яких дозволяє виявити за час проведення експерименту позитивні зміни показників фізичної підготовленості бар’єристів на короткі дистанції. Висновки: проаналізовані та узагальнені дані науково-методичної літератури щодо фізичної підготовки бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Визначено та оцінено рівень загальної фізичної підготовленості юних спортсменів віком 12–13 років, які займаються бар’єрним бігом на короткі дистанції. Експериментально підтверджено вплив засобів швидкісно-силової спрямованості на спеціальну фізичну підготовленість бігунів-бар’єристів на короткі дистанції. Ключові слова фізична підготовка, бар’єрний біг, спеціальна фізична підготовленість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Дядечко, І. Є., та В. Г. Бабій. "РІЧНА ДИНАМІКА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ УЧНІВ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ НАСТІЛЬНИМ ТЕНІСОМ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-06.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано матеріали теоретичного аналізу проблеми застосування настільного тенісу у фізичному вихованні школярів. Встановлено, що засоби настільного тенісу мають цілеспрямований вплив на такі важливі компоненти рухових здібностей школярів, як швидкість зорово-моторної реакції, частота рухів, швидкісно-силові здібності. Застосування у фізичному вихованні настільного тенісу як засобу підвищення функціональної та фізичної підготовленості дітей шкільного віку є актуальним. Секційні заняття забезпечують високий рівень якості фізичного виховання, що виявляється в підвищенні рівня фізичної підготовленості, значному впливу на показники здоров’я і психологічної стійкості до стресових ситуацій. З огляду на це слід розширювати секційні заняття, на яких учням надається можливість займатися тими спортивними вправами, які їм цікаві, від яких вони отримують задоволення. У ході вирішення завдань дослідження було вивчено динаміку показників спеціальної фізичної та технічної підготовленості хлопців 12–13 років під час занять настільним тенісом в умовах шкільної секції. Метою дослідження було дослідити вплив секційних занять з настільного тенісу на показники спеціальної фізичної та технічної підготовленості юнаків 12–13 років. У ході дослідження було зафіксовано, що наприкінці навчального року за всіма показниками, що характеризують рівень спеціальної фізичної підготовленості хлопців, відбулися достовірні зміни. Найбільший відносний приріст виявлено у стрибках зі скакалкою в один і в два оберти та згинанні і розгинанні рук від тенісного столу за 1 хвилину, у бігу по «вісімці», у завершальному ударі на дальність відскоку. Також достатньо значний приріст відмічено у бігу на 15 м та стрибку у довжину і бігу навколо столу. Найменший приріст зафіксовано у перенесенні м’ячів у кошики. Наприкінці навчального року за всіма показниками, що характеризують рівень спеціальної технічної підготовленості хлопців, була виявлена позитивна достовірна динаміка (набивання м’яча долонною стороною ракетки, набивання м’яча тильною стороною ракетки, набивання м’яча по черзі долонною і тильною стороною ракетки, гра накатами по діагоналі справа, гра накатами по діагоналі зліва). Найбільший відносний приріст показників був виявлений у грі накатами по діагоналі зліва, виконанні подачі накатом у ліву половину столу з 10 спроб, набиванні м’яча долонною стороною ракетки та виконанні подачі накатом у праву половину столу з 10 спроб, у грі накатами по діагоналі справа. Достатній приріст був зафіксований у набиванні м’яча по черзі долонною і тильною сторонами ракетки, у відкиданні з правої і лівої сторін по всьому столу. Найменший приріст був зафіксований у набиванні м’яча тильною стороною ракетки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Lemak, Oleksandr, Iryna Sultanova, Iryna Ivanyshyn та Rodion Arlamovskyi. "Фізична підготовленість та морфо-функціональний стан підлітків з різним рівнем аеробної продуктивності". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 91–98. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-91-98.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Недостатній рівень фізичної підготовленості та соматичного здоров’я школярів обумовлює актуальність вивчення розвитку фізичних якостей у взаємозв’язку з аеробною продуктивністю та фізичним розвитком організму підлітків. Завдання дослідження – виявити взаємозв’язок складників фізичної підготовленості й фізичного розвитку підлітків із різним рівнем аеробної продуктивності. Матеріал і методи дослідження – оцінка фізичної підготовленості школярів (Сергієнко Л.П., 2010); визначення аеробної продуктивності методом степ-ергометрії (Карпман В. Л., 1988). Оцінку фізичного розвитку проводили на підставі визначення силових індексів, індекса маси тіла та індекса Пін’є. Кількість м’язової маси для розрахунку силових індексів визначали за методом Mатейка. У дослідженні взяло участь 423 підлітки, 211 – із них жіночої та 212 – чоловічої статі. Результати дослідження. Зниження рівня аеробної продуктивності супроводжується збільшенням індексу маси тіла та зниженням індексу Пін’є, що відображає важливу роль соматометричних ознак фізичного розвитку в детермінуванні функціональних можливостей організму. Підвищення рівня аеробної продуктивності пов’язано зі збільшенням м’язової сили, про що свідчить динаміка силових індексів, визначених за даними співвідношення показників кистьової та станової динамометрії до м’язової маси тіла в дівчат і хлопців, а також згинання-розгинання рук в упорі лежачи до маси тіла в підлітків чоловічої статі. Висновки. Зі зниженням аеробної продуктивності зростає частка дітей із нижчим від середнього рівнем фізичної підготовленості та зменшується частка дітей із вищем від середнього рівнем фізичної підготовленості. Наявність респондентів із вищим від середнього рівнем фізичної підготовленості в кожній дослідній групі свідчить про наявні можливості до підвищення рівня розвитку фізичних якостей. Отримані результати можна використати для розробки диференційованих підходів у фізичному вихованні школярів із різним рівнем аеробної продуктивності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Клопов, Р. В., В. О. Тищенко та Д. Г. Меснянкін. "СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ В ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (14 грудня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено та проаналізовано проблеми вдосконалення спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчій період спортивного тренування в академічному веслуванні. Рівень ефективності змагальної діяльності у веслуванні академічному прямо залежить від рівня спеціальної фізичної підготовленості для результативного подолання двох кілометрів змагальної дистанції, яка є стандартною і використовується на міжнародних змаганнях та на Олімпійських іграх. У дослідженні взяли участь 6 веслувальників високої кваліфікації віком від 17 до 23 років. Метою дослідження було розробити та експериментально перевірити програму спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді. Для оцінки рівня спеціальної підготовленості використовують методи контрольних тестувань. Впродовж експерименту на початку та наприкінці було проведено контроль спеціальної силової підготовленості у тренажерному залі, максимальна вага на таких вправах як, тяга штанги лежачі і присідання зі штангою на плечах, функціональної підготовленості на веслувальному ергометрі «Concept 2», у вигляді 2000 метрів та 5000 метрів. Основним показником результативності на ергометрі була середня потужність проходження дистанції, а у тренажерному залі – кілограми. У ході дослідження було зафіксовано підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості. Наприкінці тренувальної програми, спрямованої на вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості, було проведено статистичну обробку отриманих даних за критерієм Стьюдента та Фішера, які констатують статистично значуще зростання рівня спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді та підтверджують ефективність запропонованої нами експериментальної програми тренувань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Tkachivska, I., I. Ivanyshyn, H. Prezliata та D. Dmytryshyn. "СТАН ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІТЕЙ 10-ти РОКІВ ЯК КРИТЕРІЙ ГОТОВНОСТІ ДО ЗАНЯТЬ АКТИВНИМ ТУРИЗМОМ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 145–53. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.145-153.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – визначити стан фізичної підготовленості школярів 10-ти років як критерій їх готовності до занять активним туризмом. Матеріал і методи дослідження: теоретичний рівень (контентаналіз науково-методичної літератури, отриманих результатів, компаративний аналіз, узагальнення); емпіричний рівень (педагогічне тестування фізичної підготовленості, педагогічний експеримент); методи математичної статистики. У дослідженні взяло участь 52 школярі віком десять років. Результати і висновок. Отримані результати та висновки. Проведене дослідження виявило, що найкраще в 10-річних школярів закладів загальної середньої освіти сформовані такі якості як динамічна сила різних груп м’язів та динамічна рівновага, загальна витривалість, а також відчуття простору. Однак, низка якостей таких як статична сила м’язів рук і ніг, статична рівновага і загальна координованість рухів у дітей молодшого шкільного віку знаходяться на низькому і нижчому за середній рівнях. Отримані результати свідчать про недостатню фізичну підготовленість дітей до здійснення туристичної діяльності та вказують на необхідність оптимізації спеціально організованої рухової активності

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Перевозник, Володимир, та Володимир Паєвський. "Підвищення рівня швидкісно-силової підготовки футболістів 17-18 років". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 66–70. http://dx.doi.org/10.15391//snsv.2019-6.033.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: розробити комплекси вправ для розвитку швидкісно-силової підготовленості студентів-футболістів 17-18 років та експериментально перевірити ефективність їх застосування. Матеріали і методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування показників швидкісно-силових якостей, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 24 футболісти- студенти ХДАФК, що були розподілені на дві групи експериментальну та контрольну по 12 спортсменів у кожній. Результати. Після впровадження експериментальної методики була виявлена позитивна динаміка показників швидкісно-силової підготовленості футболістів 17-18 років експериментальної групи. Висновки. Рівень розвитку швидкісно-силових якостей в експериментальній та контрольній групах підвищився, але кращі показники були в експериментальній групі. Так, середні показники стрибка у довжину з місця експериментальної групи склали 264,9±2,10 см, а в контрольній – 260,4±2,31 см (t=3,51; P<0,001), п’ятикратний стрибок в експериментальній групі –1307,3±3,82 см в контрольній групі – 1281,2±6,92 см (t=5,29; P<0,001), стрибок у гору з місця в експериментальній групі 52,3±0,64 см, в контрольній групі – 49,9±0,51 см (t=6,4; P<0,001). Ключові слова футболісти, швидкісно-силова підготовка, показники

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Перевозник, Володимир, та Володимир Паєвський. "Підвищення рівня швидкісно-силової підготовки футболістів 17-18 років". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 66–70. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.033.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: розробити комплекси вправ для розвитку швидкісно-силової підготовленості студентів-футболістів 17-18 років та експериментально перевірити ефективність їх застосування. Матеріали і методи: аналіз науково-методичної літератури, педагогічне тестування показників швидкісно-силових якостей, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 24 футболісти- студенти ХДАФК, що були розподілені на дві групи експериментальну та контрольну по 12 спортсменів у кожній. Результати. Після впровадження експериментальної методики була виявлена позитивна динаміка показників швидкісно-силової підготовленості футболістів 17-18 років експериментальної групи. Висновки. Рівень розвитку швидкісно-силових якостей в експериментальній та контрольній групах підвищився, але кращі показники були в експериментальній групі. Так, середні показники стрибка у довжину з місця експериментальної групи склали 264,9±2,10 см, а в контрольній – 260,4±2,31 см (t=3,51; P<0,001), п’ятикратний стрибок в експериментальній групі –1307,3±3,82 см в контрольній групі – 1281,2±6,92 см (t=5,29; P<0,001), стрибок у гору з місця в експериментальній групі 52,3±0,64 см, в контрольній групі – 49,9±0,51 см (t=6,4; P<0,001). Ключові слова футболісти, швидкісно-силова підготовка, показники

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Дулібський, А. В., О. В. Зьомко та А. А. Дулібський. "ПОЄДНАННЯ ІГРОВОГО, ЗМАГАЛЬНОГО ТА КОМУНІКАТИВНОГО МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ГРІ У ПРОЦЕСІ СПОРТИВНОГО ВІДБОРУ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 102–11. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-14.

Повний текст джерела

Анотація:

У теоретико-дослідницькій роботі зроблена спроба ліквідувати певні прогалини в теорії та практиці детального вивчення проблем спортивного відбору та селекції юних футболістів на основі використання сучасних різногалузевих методів навчання грі у футбол. Сучасний професійний футбол висуває виключно різноманітні та надвисокі вимоги щодо рухових якостей, здоров’я, психо-інтелектуальних можливостей спортсменів. Рівень підготовленості та здібностей юних футболістів, які в майбутньому можуть відбутися як видатні особистості спорту, визначається найширшим комплексом певних рухових якостей, техніко-тактичних і тактико-стратегічних задатків і здібностей, психічних та особистісних властивостей. Метою роботи було вивчення змісту спортивного відбору на основі використання ігрового, змагального та комунікативного методів навчання грі у футбол на початкових етапах спортивної підготовки і спеціалізованого навчання. У процесі початкового спортивного відбору застосовувалися прості педагогічні тестування для оцінки рухових здібностей юних футболістів. Перевага надавалася тестам, які характеризують рівень розвитку рухових якостей гравців, зумовлених, передовсім, вродженими задатками, і особливо тим, які давали змогу оцінити швидкісні якості, координаційні здібності, психофізичну та розумову витривалість при аеробних і анаеробних змагально-ігрових навантаженнях. Рівень розвитку координаційних здібностей визначався якістю виконання складних і складно-координаційних вправ у процесі їх вивчення та вдосконалення. Оцінювання проводилося залежно від амплітуди ігрових рухів, дотримання структурно-ритмічного малюнку вправи, вміння швидко змінювати темп і ритм рухів відповідно до ігрових завдань. Загалом у дослідженні взяли участь 908 юних футболістів – учнів спеціалізованих спортивних шкіл і академій, віком від 7 до 10 років (основні та додаткові (т.зв. «прихідні») групи). Юні футболісти та їхні батьки незгоди з участю в наукових дослідженнях не виявляли, про що свідчать підписані письмові згоди на участь дітей в експериментальних заходах, де були задіяні учні спортивних шкіл і академій. Проаналізовані проблеми навчання, виховання, тренування, вдосконалення і розвитку повноцінного футбольного резерву торкаються найширшої низки питань організаційного, інфраструктурного, методичного і науково-практичного характеру. Вони пов’язані з проблемою продуманого управління системою багаторічного навчання і спортивної підготовки юних футболістів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Петрачков, Олександр, Олена Ярмак та Василь Білошицький. "Використання засобів кросфіту у фізичній та професійно-прикладній підготовці військовослужбовців строкової служби". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 74–79. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.74-79.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. На сьогодні, актуальною проблемою військових фахівців є пошук ефективних засобів для підвищення рівня військово-прикладних навичок, загальної та спеціальної фізичної підготовленості військовослужбовців строкової служби. Мета. Визначити вплив засобів кросфіту на фізичну та професійно-прикладну підготовку військовослужбовців строкової служби механізованих підрозділів Сухопутних військ. Методи. Аналіз даних науково-методичної літератури; увагу було приділено науковим роботам, в яких були застосовані засоби кросфіту, педагогічне спостереження; педагогічне тестування фізичної підготовленості; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати. Визначено, що програма із засобами кросфіту позитивно вплинула на рівень фізичної та професійно-прикладної підготовки військовослужбовців строкової служби. Використання багатофункціональних засобів кросфіту середньої та високої інтенсивності дало можливість значно покращити рівень основних рухових якостей. Постійна динаміка змісту вправ дозволила використовувати комплекси, які цілеспрямовано були спрямовані на вдосконалення необхідних рухових якостей, які, у свою чергу, впливають на якість бойової та вогневої підготовки. Спостерігається приріст в середньогрупових результатах показників спеціальних та військово-прикладних вправ наприкінці педагогічного експерименту, вірогідні позитивні зміни відбулися у п’яти контрольних тестах. Отримані результати вказують на вагомий вплив засобів кросфіту під час формування необхідних професійно-прикладних якостей у військовослужбовців строкової служби. Достовірна інформація, отримана в ході педагогічного експерименту, може бути використана для написання програми фізичної підготовки військовослужбовців строкової служби з використанням засобів кросфіту. Ключові слова: кросфіт, військовослужбовці, бойова підготовка, вогнева підготовка, фізична підготовка, професійно-прикладна підготовка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Pylypchak, Ivan, та Orest Loiko. "Авторська програма фізичної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів у період первинної підготовки з використанням засобів кросфіту". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 38–42. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-38-42.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянуто актуальні проблеми вдосконалення фізичної підготовленості курсантів вищих військових навчальних закладів у період первинної підготовки. Досліджено можливості підвищення ефективності тренувального процесу використанням системи неспеціалізованої високоінтенсивної підготовки кросфіт. Проведений аналіз сучасних наукових і літературних джерел дає підставу стверджувати, що система підготовки кросфіт позитивно впливає на рівень фізичної підготовленості курсантів, підсилює їх мотивацію до фізкультурно-спортивної діяльності, сприяє оволодінню знаннями сучасних підходів до організації фізичної підготовки, навичками й уміннями самостійного тренування та ведення здорового способу життя. Мета статті – розробити програму вдосконалення фізичної підготовленості курсантів вищих військових навчальних закладів у період первинної підготовки із застосуванням засобів кросфіту. Структура експериментальної авторської програми містить мету, завдання програми, засоби, етапи та їх завдання, форми проведення тренувань. Запропоновано методологічний підхід до розробки програми фізичної підготовки курсантів, що поєднує в собі загальноприйняті засоби розвитку фізичних якостей (70 % від загального часу навчального заняття) і засоби кросфіту (30 % від загального часу навчального заняття). Отримані дані можуть бути використані в розробці типових програм із фізичної підготовки курсантів, у викладанні теорії й методики фізичного виховання для курсантів спеціалізованих вищих навчальних закладів освіти, а також військовослужбовців Збройних сил України. Установлено, що система фізичного виховання курсантів, яка склалася в державі, є малоефективною. Вона не забезпечує бойової та прикладної готовності курсантів до професійної діяльності й подальшої служби та потребує постійного вдосконалення. У перспективі передбачено експериментальну перевірку ефективності розробленої програми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Пилипко, Ольга. "Особливості фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 85 (25 жовтня 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.006.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити особливості фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, антропометричні та фізіологічні вимірювання, хронометрування, оцінка спеціальної плавальної, фізичної та технічної підготовленості за допомогою тестів, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних склали спортсмени, які мали ігрове амплуа центральних захисників. Рівень їхньої спортивної кваліфікації відповідав званням МСУ та КМСУ з водного поло. Загальна кількість обстежуваних – 10 осіб. Результати: охарактеризовано компоненти структури спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників, досліджено ступінь взаємозв’язку між показниками рівня фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості гравців захисту, визначено профільні параметри структури спеціальної підготовленості, які обумовлюють ефективні дії центральних захисників у чоловічому водному поло. Висновки: структура спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функції центральних захисників має свої особливості. Спортсменам даного ігрового амплуа притаманні значні величини лінійних розмірів кінцівок та їх сегментів, кистьової сили, потужні рухові дії під час гри, швидке подолання відстані з м’ячем, виконання дальніх кидків. У гравців захисту найбільш тісний кореляційний взаємозв’язок існує між показниками технічної та спеціальної плавальної підготовленості. Визначення особливостей структури спеціальної під- готовленості на підставі комплексного аналізу параметрів, що відображають рівень фізичного розвитку, технічної та спеціальної плавальної підготовленості гравців різного амплуа дозволяє ефективно диференціювати тренувальний процес у сучасному водному поло. Ключові слова: водне поло, центральні захисники, структура спеціальної підготовленості, компоненти, взаємозв’язок, модельні характеристики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Kurilova, Valentina, Mykola Pylypenko, and Olga Petrikei. "PHYSICAL TRAINING AS A MEANS OF DEVELOPING PHYSICAL AND VOLITIONAL QUALITIES IN CHILDREN OF PRIMARY SCHOOL AGE." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 47, no. 3 (December 29, 2021): 144–50. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2021-3-47-144-150.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена пошуку можливостей формування фізичних та вольових здібностей у дітей молодшого шкільного віку засобами фізичної культури та спорту. Заклади загальної середньої освіти займаються пошуком ефективних шляхів виховання фізично та психологічно здорового покоління, готового взяти активну участь у розбудові незалежної правової держави. Підтримання та зміцнення здоров’я школярів, починаючи із початкової ланки, є одним із головних завдань фізичного виховання. У результаті вирішення цього завдання відбувається підвищення рівня якості та кількості рухової активності молодших школярів, яка реалізується на уроках фізичної культури й у позакласний час у формі спеціально організованих та самостійних занять дітей, що дозволяє підвищити рівень вольових здібностей, фізичної підготовленості та фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Долбишева, Н. Г., Л. П. Черкашина, С. Є. Мустяца, О. В. Шевченко, І. М. Яремко та А. В. Черноколенко. "ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ДІВЧАТ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ БОКСОМ, НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 140–50. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз особливостей планування фізичного навантаження фізичної підготовки та визначити рівень фізичної підготовленості дівчат 10–12 років, які займаються боксом, на етапі початкової підготовки першого та другого року тренувань. Були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел та програмно-нормативних документів, педагогічний експеримент, педагогічні спостереження, контрольне тестування, методи математичної статистики. Організація дослідження. Дослідження здійснювалося на базі комунального позашкільного закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа № 12» Дніпровської міської ради. У досліджені брали участь 43 спортсменки віком 10–12 років, які займались боксом. Оцінка рівня фізичної підготовленості здійснювалася за контрольними тестами, які прописані в програмі ДЮСШ. Результати дослідження. На етапі початкової підготовки в процесі підготовки дівчат, які займаються боксом, пріоритетною стороною є загальна та фізична підготовка спортсменок (перший рік тренувань складає 188 годин, другий – 261 годин). Визначення рівня фізичної підготовленості на початку та наприкінці першого та другого року тренувань дозволило встановити достовірний приріст розвитку фізичних якостей при р ˃ 0,05-0,001. Однак необхідно звернути увагу на підбір засобів та методів, спрямованих на розвиток швидкісних здібностей у дівчат 10–11 років та витривалості у дівчат 11–12 років, виходячи за рамки рекомендацій, наведених у програмі ДЮСШ. Висновки. Результати дослідження свідчать про ефективність засобів на методів фізичної підготовки, наведених у програмі ДЮСШ. Рекомендується розглянути питання включення до програми тестів з оцінки функціональних можливостей організму дівчат 10–12 років. Це пов’язано з тим, що, по перше, дівчата даного віку перебувають у препубертатному періоді статевого дозрівання, по друге, отримані дані дозволять дати більш повну інформацію про адекватність планування інтенсивності фізичних навантажень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Vilchkovskyi, Eduard, Anatolii Volchynskyi та Volodymyr Pasichnyk. "Фізичне виховання студентів як чинник їх підготовки до майбутньої професійної діяльності". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-10-14.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Важливим завданням підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є формування її соціальної активності в гармонії з фізичним розвитком та фізичною підготовленістю. Мета роботи – проаналізувати стан фізичного виховання в закладах вищої освіти й дослідити фізичну підготовленість студенток як одну з умов їх готовності до майбутньої професійної діяльності. Матеріал і методи – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування та методи математичної статистики. Учасники дослідження. Задіяно 234 студентки 1–2-х курсів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Результати. Проаналізовано науково-методичну літературу вітчизняних фахівців, у якій розглядається проблема фізичного виховання студентів закладів вищої освіти. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту занять із фізичного виховання, використанні сучасних підходів формування в студентів потреби до здорового й спортивного стилю життєдіяльності. Зазначено, що першочергове значення в якісній підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності має фізична підготовленість, в основу якої покладено розвиток основних фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, швидкості та гнучкості. Будь-який засіб, що вико- ристовується в процесі фізичного виховання й спрямований на розвиток тієї чи іншої рухової якості, впливає на загальний рівень здоров’я. За результатами досліджень рівень фізичної підготовленості студентів 1–2-х курсів задовільний, а за деякими фізичними якостями, зокрема витривалістю, – низький, що потребує ретельного підходу до побудови змісту занять із фізичного виховання. Висновки. Зважаючи на проблему незадовільної фізичної підготовленості студентів, ми повинні вибудовувати нову модель фізичного виховання у вищих закладах освіти, переконувати студентську молодь у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичної культури й спорту, які сприяють фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Петрачков, Олександр, та Олена Ярмак. "Використання засобів функціонального тренінгу у підвищенні показників фізичного стану юнаків". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 50–54. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.50-54.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Однією із актуальних проблем у практиці фізичного виховання студентської молоді на сьогодні стоїть питання пошуку та розробки оздоровчих технологій, які будуть сприяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я. Мета. Визначити вплив засобів функціонального тренінгу на фізичний стан юнаків 18–19 років у процесі фізичного виховання. Методи. Аналіз літературних джерел і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; педагогічне спостереження, педагогічне тестування фізичної підготовленості та педагогічний експеримент; методи антропометрії і функціональної діагностики; методи математичної статистики. Результати. В ході педагогічного експерименту було встановлено, що заняття із використанням засобів функціонального тренінгу мали позитивний комплексний вплив на роботу кардіо-респіраторної системи, рівень фізичної працездатності і підготовленості. Порівнюючи результати показників функціонального стану наприкінці педагогічного експерименту, виявили у юнаків вірогідні зміни (р < 0,05; р < 0,01) у показниках частоти серцевих скорочень у стані відносного спокою та пробах із затримкою дихання Штанге і Генчі. Середньогрупові значення індексу Руф’є та Робінсона теж зазнали позитивних вірогідних змін (p < 0,05; p < 0,01), що вказує на покращення функціональної здатності серцевого м’яза, резервних можливостей серцево-судинної та дихальної систем. Завдяки заняттям функціональним тренінгом переважна більшість юнаків змогли скласти тести і нормативи щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України на позитивні бали. Отримані результати педагогічного експерименту дають підстави стверджувати, що засоби функціонального тренінгу, які застосовували у процесі фізичного виховання, мали позитивний вплив на переважну більшість досліджуваних показників. Ключові слова: фізичний розвиток, кардіо-респіраторна система; фізична підготовленість, студентська молодь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Ruda, Tetyana, та Tetiana Mytskan. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТРЕСОСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ І ЇХ ПСИХОФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 77–87. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.77-87.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити взаємозв’язок між стресостійкістю підлітків і їх психофізичними якостями.Методи. У дослідженні взяли участь 358 підлітків у віці 14–16 років. В процесі дослідження визначалистресостійкість за методикою Н. Рябчикової, тривожність за Дж. Тейлором, реактивну та особистісну тривожність за Ч. Спілбергом, Ю. Ханіним. Тестування фізичної підготовленості здійснювалишляхом використання батареї тестів, а саме: біг на 60, 100, 1000, 1500, 2000, 3000 м, човниковий біг4×9 м, підтягування на перекладині, згинання і розгинання рук в упорі лежачи, нахил тулуба вперед з положення сидячи. У тестуванні фізичних якостей взяли участь 129 осіб жіночої та 117 чоловічої статі. Для статистичної обробки даних використовували комп’ютерну програму Statystyka, а кореляційний аналіз здійснювали за методикою Пірсона. Результати. Встановлено, що у підлітків переважає середній та високий рівень стресостійкості. При цьому виявлено, що дуже високий іі низький рівні тривожності мають 0,28% підлітків, у 43,3% вона перевищує середній показник, а 25,42% встановлено її високі характеристики. Оцінка нервово-психічної стійкості за методикою дала змогу встановити, що у більшості підлітків (56,42%) вона є задовільною. Щодо сили волі, то у підлітків домінує середній показник цієї психічної якості. Відтак, встановлено тісний позитивний кореляційний зв’язок між стресостійкістю та тривожністю й нервово-психічною стійкістю, а також виявлено, що загальний рівень фізичної підготовленості підлітків корелює з їх стресостійкістю. При цьому найбільшу стійкість до стресу проявляють підлітки з високим рівнем розвитку витривалості і координаційних здібностей. Висновок. Основними детермінантами стресостійкості підлітків є низький рівень їх тривожності, нервово-психічної стійкості, а також розвитку витривалості й координаційних здібностей.Ключові слова: стресостійкість, психічні і фізичні якості, підлітки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Бакіко, І. В., О. В. Радченко, В. В. Файдевич, А. Г. Чиж та В. П. Констанкевич. "АДЕКВАТНІСТЬ САМООЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 14–22. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-02.

Повний текст джерела

Анотація:

Для виховання і формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання і визначення його значущого статусу та іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві. На думку авторів, необхідні кардинальні зміни щодо розуміння суті фізичної культури на базі широкого філософсько-культурологічного підходу, що дадуть можливість зорієнтувати систему неспеціальної фізкультурної освіти на формування і відтворення людини в цілісній єдності тілесного і духовного. Критерієм оцінки ефективності педагогічної діяльності у сфері неспеціальної фізкультурної освіти, на думку М. Маєвського, має бути не лише рівень здобутих нових фізкультурних знань, формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних здібностей, але і позитивне мотиваційно-потребове ставлення до фізичної культури, що може проявлятися у зверненні до саморозвитку, самовираження, самооцінки, самоконтролю, самопізнання, самовиховання, самореалізації, самовизначення, самоосвіти, самовдосконалення, тобто до самореалізації й удосконалення свого духовного і фізичного начала, що і є важливим феноменом культури. Мета дослідження полягає у визначенні адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості дівчат середніх класів для виявлення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Були використані такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів і програм з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку». Дослідження проводилось протягом березня – квітня 2021 року. Спочатку ми визначали фізичну підготовленість дівчат 6-го та 9-го класів за загальноприйнятою методикою. Також дівчата відповідали на запитання опитувальника для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Є.В. Боченковою). Пропонувалось дати самооцінку своєму фізичному розвитку за такими показниками: «здоровʼя», «координація рухів», «фізична активність», «стрункість тіла», «спортивні здібності», «глобальне фізичне «Я», «зовнішній вигляд», «сила», «гнучкість», «витривалість» та «самооцінка». Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, який характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичним ставленням до себе і впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму і може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність, спрямовану на саморозвиток. Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким дівчата відчувають можливість досягнення визначеної мети. Ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою та показниками фізичного розвитку. Найвищі коефіцієнти кореляції шестикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (сила) та по r = 0,8 (фізична активність та стрункість тіла). Найвищі коефіцієнти кореляції дев’ятикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (гнучкість) та по r = 0,8 (координація рухів, фізична активність, спортивні здібності, глобальне фізичне «Я»). Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості дівчат середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Годлевський, П. М., та О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Годлевський, П. М., та О. Б. Спринь. "ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ". Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), № 10 (26 квітня 2022): 78–85. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2022.10.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – визначити вплив фізичного навантаження на функціональний стан абітурієнтів протягомсеместру. Матеріал і методи. У дослідженні були задіяні 116 майбутніх фахівців водного транспор-ту. КГ – 58 здобувачів вищої освіти факультету «Судноводії» I курсу (навчались за звичайною про-грамою фізичного виховання); ЕГ – 58 здобувачів вищої освіти I курсу ХДМА факультету «Судноваенергетика» – 6 годин (4 год факультатив) на тиждень за спеціально розробленою методикою (доякої були включені вправи атлетичної гімнастики, настільний теніс, спортивний бадмінтон, теоре-тичний матеріал про вплив фізичної активності). Використовувалися такі методи дослідження, як:аналіз літературних джерел, визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинноїсистеми (проба Руф’є), математичний аналіз. Результати. Здоров’я можна розглядати з позиції здат-ності організму адаптуватися до умов навколишнього середовища. Процес адаптації спрямованийна збереження гомеостазу (стійкості). Разом із тим адаптація в життєдіяльності фахівця водноготранспорту, на відміну від простого пристосування, розуміється як його активна взаємодія із профе-сійними чинниками та соціальним середовищем екіпажу з метою досягнення оптимальних рівніввзаємодії за принципом гомеостазу. У ході дослідження використано визначення функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (проба Руф’є). Дані переконливо свідчать прозростання рівня фізичної працездатності в ЕГ: 10 % – добрий рівень (на початку експерименту – 0);67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадовільний рівень(20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре – із 7,1 % зріс до8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із 7,1 % зменшивсядо 5,2 %. Власне, проба Руф’є дає можливість оцінити не тільки фізичну працездатність, стан тре-нованості організму та функціональний резерв серця, але й надає важливу інформацію про перебігпристосувальних процесів у разі адаптації до фізичного навантаження.Висновки. Під час проведення дослідження виявлено позитивний вплив рухової активності наздоров’я ЗВО. Рівень фізичної працездатності в ЕГ зріс: 10 % – добрий рівень (на початку експери-менту – 0); 67,6 % – задовільний рівень (60 %); поганий – 20 %, залишився без змін; 2,4 – незадо-вільний рівень (20 %). Незначне зростання показників рівня фізичної працездатності в КГ: добре –із 7,1 % зріс до 8 %; задовільно – із 42,9 % до 43 %; погано – із 42,9 % до 43,8 %; незадовільно – із7,1 % зменшився до 5,2 %. Таким чином, можна констатувати, що рухова активність має вирішальнезначення, формуючи життєву компетентність студентської молоді у контексті теорії життєдіяльнос-ті. Обмеження спеціально організованої рухової активності є одним із провідних чинників знижен-ня фізичної підготовленості студентської молоді та резервів її здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Рівень фізичної підготовленості футболістів"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями