Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Рівень температури.
Статті в журналах з теми "Рівень температури"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Рівень температури".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Бордаков, М. М. "ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ UC ТА UV ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ФЕС В ПРОГРАМІ PVSYST". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).47-52.
Повний текст джерелаАнотація:
У наш час розповсюдженим програмним продуктом для розрахунку планової роботи сонячних станцій є PVsyst. Цей програмний продукт використовує для розрахунків такі погодні дані:
рівень сонячної радіації;
температура навколишнього середовища;
середня швидкість вітру.
Погодні дані програма отримує з баз даних метеостанцій. Історичні метеодані накопичуються в базах протягом багатьох років; для виконання розрахунків програма використовує середньозважені дані для одного року (середньозважений рік). Також програма враховує особливості конкретного обладнання, що планується встановити на майбутній фотоелектричній станції (ФЕС). Погодні дані програма обирає відповідно до географічних координат об’єкта. Для отримання даних в конкретній точці програма використовує алгоритми апроксимації даних. Відомо, що в процесі роботи сонячна панель нагрівається. Даний нагрів призводить до того, що потужність панелі падає з ростом температури при сталій сонячній радіації. Рівень зменшення потужності залежно від температури характеризується коефіцієнтом gPmax, що відповідає зменшенню потужності при підвищенні температури на 1 ºС (Температурний коефіцієнт потужності). Наприклад, для панелей із полікристалічного кремнію (Si-poly) він дорівнює 0,4 %/ ºC. Але температурний коефіцієнт зменшення потужності характеризує зменшення потужності ФЕМ від температури робочої поверхні модуля, далі Cell Temperature або Tcell (ºC). Для розрахунку Tcell використовується температура навколишнього середовища (TAmb), швидкість вітру (VWind). Ці величини пов’язуються між собою через сонячну радіацію, що потрапляє на модуль (IPoa, Вт/м2), та коефіцієнти тепловіддачі Uc та Uv [1]. Величина цих коефіцієнтів суттєво впливає на розрахунок температури сонячного модуля. Програма рекомендує обирати стандартні значення, але не завжди такі значення правильно описують процес теплообміну. Тому, ця стаття присвячена визначенню даних параметрів на ФЕС, яка вже працює, і переоцінки планових показників її роботи. Бібл. 8, рис. 2.
2
Андрущенко М.І., к.т.н., Куликовський Р.А., к.т.н., Акритова Т.О., асп., Капустян О.Є., к.т.н., Бриков М.М., д.т.н. та Осіпов М.Ю., к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ТА ПРИЛАДІВ ТЕРМОМЕТРІЇ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВЕРХОНЬ ТЕРТЯ ДЕТАЛЕЙ ПІД ЧАС ЗНОШУВАННЯ". Перспективні технології та прилади, № 14 (4 грудня 2019): 12–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що одним із основних параметрів, який негативно впливає на зносостійкість і здатність до самозміцнення поверхні тертя деталей в процесі зношування, є температура. Особливо це стосується матеріалів з великою кількістю в структурі метастабільного аустеніту. В залежності від хімічного складу метастабільного аустеніту негативний вплив нагрівання поверхні тертя може позначатися вже при температурах близько 100° С. Тому для обґрунтованого вибору матеріалів для виготовлення або відновлення деталей та їх структури потрібна інформація про рівень температури, яка виникає на поверхні тертя в процесі зношування.
В роботі розглянуті два основні способи термометрії, які найкраще підходять для визначення температури робочих поверхонь деталей. Це контактний, за допомогою термоелектричних термометрів (термопар), та безконтактний, в якому датчиком виступає напівпровідниковий імерсійний болометр БП1-2, що працює в інфрачервоній частині спектру.
Запропоновано способи, схеми та пристосування для визначення температур робочих поверхонь скребків змішувачів вогнетривкої маси та штампів для пресування вогнетривів в виробничих умовах. А також поверхонь тертя зразків при випробуваннях на стандартній установці Х4-Б та на лабораторному стенді, розробленому в ЗНТУ.
3
Федорович, Єлизавета Іллівна, Андрій Володимирович Муженко та Микола Вікторович Слюсар. "ЗВ'ЯЗОК ХІМІЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВОДИ З МОРФОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ РАКІВ РІЗНИХ ВИДІВ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 165–70. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом досліджень була галузь аквакультури, а саме технологія вирощування раків в умовах замкнутого водопостачання. Були проведені дослідження по впливу температури, насичення кисню та кислотності води на морфологічні ознаки раків. Метою досліджень було визначення оптимального рівня кисню, температури та кислотності середовища, при якій спостерігаються найбільші прирости та найменші втрати поголів’я. Технологія промислового вирощування раків ще недостатньо розвинута. Вирощування товарного раку з визначенням оптимального рівню кисню є найважливішим елементом цієї технології. Вплив вмісту кисню при вирощуванні гідробіонтів має першочергове значення. При цьому рівень кисню тісно пов’язаний з температурою в установці замкнутого водопостачання. Зміна температурного режиму в допустимих межах не викликають значні зміни в процесі розвитку раків, проте, підвищення температури відповідно збільшує споживання кисню та активізує інші процеси метаболізму. Провівши дослідження отримано наступні результати: найкращою температурою для утримання всіх видів раків є 23-25°С. Зміна кислотності в межах 6-8 °Т не впливала на збільшення живої маси ракоподібних. Зміна апетиту, поведінки та приростів не спостерігалася в жодній групі. При зниженні рівня кисню до 5 мг/л. спостерігалося пригнічення апетиту та зменшення рухливості раків червоноклешневого виду, а на кінець другої доби 75% раків загинуло. У річкового широкопалого рака також було помічено кисневе голодування. Найкраще переніс зниження рівня кисню мармуровий рак, у якого спостерігалося не значне зменшенням приростів. Несприятливі умови кисневого середовища спровокували порівняно високу смертність особин. В кінцевому підсумку все це призвело до мінімальної біопродуктивності.
4
Meranova, N. O. "СПІЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ І ФАЗОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ У ПЛАЗМОВИХ АМОРТИЗОВАНИХ ПОКРИТТЯХ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 240–44. http://dx.doi.org/10.15421/40250840.
Повний текст джерелаАнотація:
Отримано розв'язок задачі прогнозування об'ємного вмісту аморфної фази в плазмових покриттях на базі дослідження процесів теплопереносу в них і даних термокінетичних діаграм "температура-час-перетворення". Вивчено особливості впливу на процес аморфізації таких факторів, як товщина напилюваних часток, рівень їх нагріву і матеріал основи. Представлено дані досліджень, згідно з якими об'ємний вміст аморфної фази підвищується зі зменшенням товщини напилюваних часток і збільшенням коефіцієнта теплопровідності матеріалу основи. Показано також, що в разі зростання початкової температури часток вище від температури плавлення матеріалу покриття умови аморфізації можуть погіршуватися.
5
Dudukina, S. O. "Зміни гомеостазу під час штучної терапевтичної гіпотермії у хворих із внутрішньочерепною гіпертензією при інтракраніальних аневризматичних крововиливах". EMERGENCY MEDICINE, № 2.65 (23 квітня 2015): 125–29. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.2.65.2015.79487.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити особливості перебігу штучної терапевтичної гіпотермії щодо змін гомеостазу у хворих із внутрішньочерепною гіпертензією при інтракраніальних аневризматичних крововиливах.Матеріали та методи. Обстежено 29 пацієнтів з інтракраніальними аневризматичними крововиливами, що ускладнились вторинною ішемією мозку, для лікування якої застосована терапевтична гіпотермія. Визначали динаміку показників гомеостазу під час проведення гіпотермії. Результати. Середній рівень внутрішньочерепного тиску лінійно знижувався до досягнення мінімальної температури. З моменту початку охолодження та практично весь період терапевтичної гіпотермії спостерігалось поступове підвищення середнього рівня глікемії, середнього значення гематокриту, діурезу та зменшення середньої частоти серцевих скорочень. Висновки. Зміни внутрішньочерепного тиску під час терапевтичної гіпотермії залежать від температури. Частота серцевих скорочень під час терапевтичної гіпотермії залежить від тривалості гіпотермії та поступово знижується до 39,80 ± 0,45 за хвилину. З 24-ї години гіпотермії наступає час підвищення рівня глюкози крові > 10 ммоль/л, що потребує корекції. Збільшення діурезу спостерігається в період досягнення мінімальної температури, і його рівень залишається відносно високим упродовж усього періоду власне гіпотермії. Незважаючи на підвищення рівня гематокриту, його показники перебувають у коридорі нормальних значень.
6
Чирков, О. Ю., та В. В. Харченко. "Вплив радіаційної повзучості на визначення формозміни вигородки активної зони реактора ВВЕР-1000 за умов довгострокової експлуатації". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 3 (6 липня 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.03.040.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати аналізу щодо впливу радіаційної повзучості на розрахункову оцінку формозміни вигородки активної зони реактора ВВЕР-1000 за умов довгострокової експлуатації. Застосовано сучасні моделі радіаційного розпухання і радіаційної повзучості, в яких враховується вплив напруженого стану і накопиченої незворотної деформації на процеси розпухання і повзучості аустенітних сталей, що перебува- ють під впливом нейтронного опромінення і підвищеної температури. Сформульовано основні положення розрахунку напружено-деформованого стану вигородки та внутрішньокорпусної шахти реактора з ураху- ванням умов контактної взаємодії. Розрахунковий аналіз виконано у двовимірній постановці для поперечного перерізу вигородки з максимальною за висотою пошкоджуючою дозою і температурою опромінення за умови узагальненої плоскої деформації. Дані щодо формозміни вигородки одержано на основі розв’язання зв’язаної контактної задачі залежно від накопиченої пошкоджуючої дози опромінення. Визначення температурного поля і напружено-деформованого стану виконано з урахуванням перерозподілу температури через пору- шення проєктних умов протоку теплоносія в зоні контакту вигородки з шахтою. Результати розрахунків одержано з використанням медіанних параметрів температурно-дозової залежності радіаційного розпухання аустенітної сталі 08Х18Н10Т. Встановлено, що урахування радіаційної повзучості сприяє зниженню рівня напружень, проте збільшує рівень розпухання і переміщення, що додає консерватизму до прогнозної оцінки формозміни вигородки порівняно з даними без урахування радіаційної повзучості.
7
Ivanova, T. M., Y. V. Goshovska, I. Y. Ohhi, L. V. Peshuk, M. S. Romanenko, R. A. Fedichkina та I. M. Shapoval. "Дослідження м’ясного продукту з додаванням кверцетинвмісної сировини в середовищі in vivo". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (4 жовтня 2017): 43–47. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8009.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було дослідження антиоксидантів природного походження, які не поступаються за ефективністю синтетичним аналогам. Природні антиоксиданти на відміну від хімічно синтезованих не проявляють негативного побічного впливу на організм людини, поліпшуючи якісні характеристики продукту; мають низьку токсичність і позитивно впливають на фізіологічні процеси людського організму, підвищуючи його резистентність. Для поставленої мети попередньо було проведено підбір антиоксидантів природного походження; удосконалено технологію м’ясних продуктів; проведено ряд досліджень в середовищі in vivo. Як джерело речовин з антиокиснюючими характеристиками вибрано лушпиння цибулі, яке містить потужний антиосидант флаваноїд кверцетин. Робота була присвячена дослідженню впливу екстракту лушпиння цибулі в композиті з м’ясним продуктом на ряд фізіологічних і біохімічних параметрів в експериментальній моделі стану, наближеного до метаболічного синдрому, у тварин з генетично детермінованою артеріальної гіпертензією. Вивчали показники вмісту глюкози в крові та показники зміни температури і маси тіла щурів в процесі згодовування удосконаленим м’ясним продуктом. Вимірювання рівнів глюкози в артеріальній крові щурів показали двократне (на 59%, Р < 0,01) збільшення вмісту глюкози у спонтанногіпертензивних щурів. Додавання фруктози до питної води збільшило вміст глюкози всього на 5%. Годування щурів м’ясним продуктом із вмістом кверцетину не знизило рівень глюкози. Однак годування тварин, що утримувались на фруктозі, м’ясним продуктом з екстрактом лушпиння цибулі знизило рівень глюкози на 14%. Показники зміни маси і температури тіла білих щурів самців при вживанні м’ясного продукту з екстрактом лушпиння цибулі, кверцетином, порівняно з контрольними групами показали, що процент виживання склав 100%. Заміри маси і температури показали таке: в контрольній групі зі звичайним кормом щурі майже не набрали ваги, але температура наприкінці дослідження знизилась; найбільше маси набрали щурі, в раціон яких додаткового було включено м’ясний продукт з кверцетином. Температура залишилась в межах норми лише у групах, які з’їдали м’ясний продукт з екстрактом лушпиння цибулі чи кверцетину.
8
Біленко, Н. О., та О. С. Тітлов. "Розробка абсорбційних холодильних агрегатів на низькопотенційних джерелах теплової енергії". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 1 (11 лютого 2021): 13–25. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i1.1976.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано, що одним з відомих напрямків часткової компенсації дефіциту води можуть бути системи отримання води з атмосферного повітря, в яких холодильні машини або агрегати забезпечують температуру нижче температури точки роси. При виборі типів холодильних машин або агрегатів для цих систем перспективним може бути використання сонячної енергії, зокрема, сонячних колекторів, широко використовуваних в світі для опалення в холодний і перехідний період року, а також для господарських і санітарно-гігієнічних потреб. Тут великі перспективи мають абсорбційні водоаміачні системи, які на відміну від бромістолітієвих аналогів мають можливість працювати з повітряним охолодженням теплорозсіювальних елементів. У той же час використання абсорбційних водоаміачних холодильних систем в системах отримання води з атмосферного повітря утруднено через недостатній рівень температур джерела сонячної енергії. Об'єктом досліджень є модернізований абсорбційний холодильний агрегат (АХА), в якому проводиться додаткове очищення слабкого водоаміачного розчину (ВАР) шляхом випаровування частини аміаку в парогазову суміш. Розроблено методику розрахунку для визначення питомих теплових навантажень на елементи конструкції при заданих параметрах робочого тіла в характерних точках (вхід-вихід елементів) з подальшим визначенням енергетичної ефективності холодильного циклу АХА. Було показано, що склад інертного газу не впливає на ефективність циклу. Заміна водню гелієм призводить лише до зростання кількості циркулюючого газу в 2 рази, що ускладнює роботу контуру природної циркуляції між абсорбером і випарниками аміаку і розчину. Максимальну ефективність має АХА, що працює в діапазоні температур охолодження – від -18 до +12 °С. При цьому визначальний вплив на енергетичну ефективність надає температура кінця випаровування. Результати енергетичного аналізу АХА дозволили сформулювати ряд рекомендацій для розробників. Відзначено, що необхідні для розрахунку випарника розчину вихідні дані можна отримати в результаті моделювання процесів тепломасообміну в наближенні адіабатності процесів
9
Авдєєва, Леся Юріївна, Едуард Костянтинович Жукотський та Андрій Анатолійович Макаренко. "Дослідження кавітаційних ефектів в насосах різних типів". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 74–79. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1421.
Повний текст джерелаАнотація:
Насоси широко використовуються в більшості технологічних процесів хімічної і харчової промисловості, в т.ч. в апаратах для інтенсифікації процесу отримання мікро- і наноемульсій за рахунок виникнення ефектів гідродинамічної кавітації. Використання кавітаційних технологій дозволяє збільшити продуктивність технологічних процесів, забезпечити значну економію енерговитрат і високу якість обробки дисперсних систем. В технологічних схемах кавітаційних апаратів використовуються насоси різних типів. Виникнення в них кавітаційних ефектів призводить до негативних наслідків в результаті яких відбувається зниження продуктивності і ККД всього пристрою і руйнування поверхонь робочих органів. Найбільшого застосування знайшли динамічні лопатеві і об’ємні (гвинтові або шестеренні) насоси. В роботі представлені результати досліджень виникнення кавітаційних ефектів в динамічному відцентровому і в об’ємному шестеренному насосах за зміною температурних і електрохімічних показників води в результаті обробки. Аналіз результатів досліджень температурних показників продемонстрували відмінності принципу дії обраних насосів за їх впливом на оброблюване середовище. В динамічному відцентровому насосі температурні показники швидко наростають, на відміну від об’ємного шестеренного, в якому за 20 хв. роботи підвищення температури практично не відбулося. В результаті активного динамічного впливу на молекулярному рівні при проходження рідини через відцентровий насос рівень рН збільшується вже з перших секунд обробки. Значення питомої електропровідності води змінюються так само більш виражено для динамічного відцентрового насосу. Отримані результати вказують на активацію води з утворенням електронно-збуджених станів молекул. Таким чином, встановлено виникнення кавітації в динамічному відцентровому насосі при певних умовах і параметрах його роботи.
10
Deshko, V. I., I. Iu Bilous та M. I. Zhyzha. "МОДЕЛЮВАННЯ СУМІСНОГО ВПЛИВУ СОНЯЧНОЇ ТА ТЕПЛОВОЇ РАДІАЦІЇ НА РІВЕНЬ ОПАЛЕННЯ ПРИМІЩЕННЯ". Кераміка: наука і життя, № 4(29) (31 грудня 2015): 34. http://dx.doi.org/10.26909/csl.4.2015.5.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто стаціонарну модель сумісного впливу сонячної та теплової радіації на рівень опалення приміщень за дотримання сталої температури приміщення для ряду факторів, таких як величина сонячних теплонадходжень, теплофізичні властивості зовнішньої стіни та вікна, зміна площі засклення.
11
Є. Скнар, Юрій, Тетяна В. Гриднєва, Анна О. Ляшенко, Павло В. Рябік, Ірина В. Скнар та Єгор А. Гриднєв. "ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕТИКИ ТЕРМІЧНОГО РОЗКЛАДАННЯ РИСОВОГО ЛУШПИННЯ, ОЧИЩЕНОГО ВІД ЦЕЛЮЛОЗИ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (29 квітня 2021): 128–36. http://dx.doi.org/10.15421/082112.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальним завданням сучасного матеріалознавства є підвищення характеристик матеріалів при зниженні енерговитрат і екологічного навантаження на навколишнє середовище при їх синтезі. Одним з матеріалів надзвичайно широкого спектру призначення є силіцій (IV) оксид. Вимоги до його експлуатаційних характеристик на сучасному рівні зводяться до отримання нанорозмірного аморфного силіцій (IV) оксиду високої чистоти. Екологізація виробництва силіцій (IV) оксиду може бути досягнута використанням в якості поновлюваної і дешевої сировини відходів рисового виробництва – рисового лушпиння. Технологія отримання силіцій (IV) оксиду з рисового лушпиння є менш енерговитратною в порівнянні з традиційною переробкою кварцу і рівень забруднюючого впливу на навколишнє середовище такої технології істотно нижче. Для отримання силіцій (IV) оксиду з рисового лушпиння з високим ступенем чистоти в даній роботі запропоновано проводити перед термообробкою рослинної сировини екстракційний витяг аморфної складової целюлози. Ця операція проводилась за температури 100 °C протягом 6 годин при перемішуванні пульпи в 15 %-му розчині сульфатної кислоти. Аналіз фазового складу силіцій (IV) оксиду, отриманого з рисового лушпиння після кислотної обробки, показав, що аморфна фаза SiO2 може бути одержана в діапазоні температур 600–650 °C На підставі результатів дослідження кінетики термодеструкції рисового лушпиння в неізотермічному режимі запропонована математична модель процесу, яка дозволяє визначати ступінь розкладання рисового лушпиння в залежності від температури його термообробки. Це необхідно для проектування обладнання з переробки рисового лушпиння в виробництві силіцій (IV) оксиду високої чистоти.
12
Піньковський, Г. В., та С. П. Танчик. "ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УДОСКОНАЛЕНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 39–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати наукових досліджень з економічної та енергетичної ефективно-сті удосконалених елементів технології вирощування соняшника у Правобережному Степу України.У результаті досліджень доведено, що ранні строки сівби зумовлюють вищий рівень рентабельностіпорівняно з пізніми. Також встановлено, що виробничі витрати під час першого строку сівби колива-лися в межах 8677‒9835 грн/га, під час другого – 8793‒9951 грн/га і під час третього зростали до8909‒10067 грн/га через проведення додатково передпосівної культивації у другий строк і двох – утретій. Зважаючи на економічні показники, ефективним є вирощування гібридів LG 54.85, LG 55.82 уперший строк сівби за умови температури ґрунту 5‒6 0С. Гібриди соняшника Форвард, LG 56.32 най-вищі економічні показники забезпечують у третій строк сівби, якщо температура ґрунту 9‒10 0С. Се-ред гібридів найбільш економічно доцільно вирощувати LG 55.82 при сівбі з температурою ґрунту5‒6 0С. Чистий прибуток на цьому варіанті становив 22043 грн/га, рівень рентабельності – 224,1 %.Коефіцієнт енергетичної ефективності виявився найвищим під час першого строку сівби у гібридаLG 55.82 і становив 4,44. Значною мірою економічна та енергетична ефективність залежить відморфологічних особливостей гібридів, густоти стояння рослин, строків сівби та технології вирощу-вання. Визначено, що вирощування гібридів Форвард, LG 56.32, LG 54.85, LG 55.82 економічно і енер-гетично доцільно при густоті стояння рослин 60 тис./га. Високі вимоги соняшнику до ресурсів сере-довища не виключають ранні строки сівби, а навпаки, підтверджують актуальність дослідженьщодо їх ефективності.
13
Роїк, Тетяна Анатоліївна, Олег Анатолійович Гавриш, Євгеній Васильович Штефан та Олександр Павлович Шостачук. "Вплив абразивного інструменту та режимів шліфування на рівень контактних температур композиційних самозмащувальних деталей вузлів поліграфічних машин". Технологія і техніка друкарства, № 4(70) (30 грудня 2020): 53–64. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.4(70).2020.239760.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлено результати експериментальних досліджень особливостей утворення миттєвих контактних температур при шліфуванні робочих поверхонь композиційних самозмащувальних деталей на основі промислових шліфувальних відходів інструментальних сталей 7ХГ2ВMФ, Р7М2Ф6, 05Х12Н6Д2МФСГТ, призначених для оснащення важконавантажених вузлів тертя поліграфічної техніки. Показано, що при шліфуванні композитів на величину температурного поля в зоні обробки суттєво впливають матеріал абразивного зерна, зернистість інструменту та матеріал зв’язки шліфувального круга. Для формування високих параметрів якості робочих поверхонь деталей з нових композитів рекомендовано застосовувати шліфувальні круги на основі карбіду кремнію зеленого (63С) на гліфталевій зв’язці з зернистістю 14–20 мкм. Це дозволяє уникнути значного підвищення температури в зоні обробки, наслідком чого є істотні фазово-структурні зміни, пластичні деформації та зниження властивостей в поверхневому шарі, та забезпечити стабільно високі параметри якості робочих поверхонь антифрикційних деталей поліграфічних машин.
14
Волошанюк, О. "Математичний аспект продуктивності дії редукційно-охолоджувальних установок." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 41 (14 грудня 2020): 10–15. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито поняття редукційно-охолоджувальної установки та пароохолоджувача. Здійснено визначення головних складових процесу зниження тиску та температури пари, що використовується. Наведено схему редукційно-охолоджувальної установки з детальним описом всіх складових та відокремленням потоків охолоджуючої води та свіжої пари. Також зазначено вхідні значення тиску та температури, що задаються на початку роботи редукційно-охолоджувальної установки. Описано алгоритм охолодження із зазначенням всіх компонентів. Розкрито рівень надійності редукційно-охолоджувальної установки та підкреслено основні негативні впливи, що відбуваються під час дії редукційно-охолоджувальної установки. Підкреслено, що ефективність редукційно-охолоджувальної установки, рівень її продуктивної дії лежить в основі ексергії. Наведено математичне обґрунтування продуктивності дії редукційно-охолоджувальних установок. Запропоновано рівняння ексергетичного балансу для редукційно-охолоджувальної установки та схема ексергетичних потоків редукційно-охолоджувальної установки. Відокремлено рівняння теплового балансу редукційно-охолоджувальної установки та матеріального балансу. Наведено формулу для визначення витрати гострої пари та обчислення витрати охолоджуючої води. Окремо відокремлено параметри, які використовуються при аналізі функціонування редукційно-охолоджувальної установки.
15
Тітлов, О. С., І. Л. Бошкова, В. М. Дорошенко, В. М. Світлицький, Т. А. Сагала та О. А. Морозов. "Аналіз енергетичних перспектив охолодження природного газу в магістральних газопроводах за допомогою абсорбційних холодильних машин". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 147–57. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2165.
Повний текст джерелаАнотація:
Для транспортування природного газу магістральними трубопроводами на компресорних станціях (КС) встановлені газоперекачувальні агрегати (ГПА), енергоносієм для яких, в більшості випадків, є природний газ, що транспортується. На привід ГПА витрачається (спалюється) 0,5...1,5 % від обсягу газу, що транспортується. Для поточної економічної ситуації на ринку газу України добове зниження експлуатаційних витрат у типових магістральних газопроводах при зниженні температури газу перед стисненням у ГПА на 20 К становить від 1800 до 3360 $. Одним з перспективних напрямків зниження експлуатаційних втрат у магістральних газопроводах є попереднє охолодження компримованого газу за допомогою тепловикористальних абсорбційних холодильних машин (АХМ), які утилізують скидне тепло відпрацьованих продуктів згоряння газоперекачувальних агрегатів. Відповідно до розробленого алгоритму було виконано розрахунок нагнітача для різних температур природного газу перед компримуванням. Показано, що використання типового магістрального газопроводу штучного охолодження потоку газу перед всмоктуванням дасть економію витрати паливного газу 79 кг/год. Виконано термодинамічний розрахунок циклів АХМ різного типу. Показано, що незважаючи на більш високий тепловий коефіцієнт у бромістолітієвих АХМ (0,808), слід вибрати водоаміачні АХМ з тепловим коефіцієнтом 0,477, тому що тільки водоаміачні АХМ можуть забезпечити прийнятний рівень температур охолодження (258 К) природного газу перед компримуванням, на відміну від бромістолітієвих АХМ з температурою охолодження не вище 280 К. Виконано конструкторський (тепловий) розрахунок теплообмінника-охолоджувача (ТОО) природного газу перед стисненням у нагнітачі. Проведено розрахунок конструкції теплообмінника з коаксіальним розташуванням ребер з боку газового потоку. Матеріал ребер – алюміній
16
Ustsky, I. M., O. A. Mikhaylichenko та I. V. Zhadan. "Всихання клена гостролистого (Acer platanoides L.) в Україні та причини погіршення його стану в Харківській області". Forestry and Forest Melioration, № 138 (21 червня 2021): 104–13. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.104.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток патологічних процесів у насадженнях клена гостролистого (Acer platanoides L.) за період 1994–2018 рр. викликаний кліматичними змінами. Наслідком цих змін є хвороби, площа осередків яких суттєво збільшилася починаючи з 2009 р. і станом на 2018 р. досягли максимуму. Основною причиною всихання клена у Харківській області є відхилення від норми кліматичних показників періоду кінця 2015 та початку 2016 років. Цей період характеризувався посухою у серпні – жовтні 2015 р. (22 мм опадів) та перевищенням середніх багаторічних показників температури та опадів (у 3 та 2 рази відповідно) у листопаді. Тривале зниження температури наприкінці грудня спричинило обмерзання пагонів, а потепління в третій декаді лютого 2016 р. було перерване зниженням температури до -4°С, під час якого обмерзали бруньки та пагони, коли вже почався сокорух. Найбільшу втрату крон (до 90 %) мали насадження на важкосуглинистих чорноземах. На ґрунтах із легшим механічним складом рівень дефоліації був суттєво меншим.
17
Звєрьков, Д. О., та С. В. Сагін. "ЗНИЖЕННЯ МЕХАНІЧНИХ ВТРАТ У СУДНОВИХ ДИЗЕЛЯХ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 20–25. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.20-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми в загальному вигляді. Під час експлуатації двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) суден річкового та морського транспорту здійснюється безперервний і періодичний контроль не тільки показників, що характеризують робочий цикл дизеля (тиску і температури в характерних точках, частоти обертання, потужності, температури випускних газів), але також експлуатаційних і реологічних характеристик моторного мастила (ММ). При цьому, основними параметрами, контроль яких обов’язковий в процесі експлуатації дизеля, є в’язкість, густина, кислотне число, температура спалаху, зміст води і механічних домішок. Під час експлуатації ці параметри постійно змінюються, причому в деяких випадках можуть перевищувати гранично допустимі значення (бракувальні показники). Це неминуче призводить до збільшення контактних напруг в основних трибологічних системах і підвищення втрат енергії, що витрачається на їх подолання. Найпростішим, а тому і найпоширенішим способом відновлення реологічних характеристик ММ є їх очищення (шляхом частково- або повно-проточної фільтрації і сепарації), а також додавання в обсяг ММ, яке вже знаходиться в мастильній системі, свіжого мастила (як чистого, так і зі спеціальними присадками). При цьому необхідно забезпечувати не тільки вимоги щодо отримання ефективної потужності і підтримки екологічних параметрів дизелів суден річкового та морського транспорту, але й мінімальний рівень механічних втрат під час перетворенні вхідної енергії на корисну роботу [1, 2]. Тому зниження механічних втрат у суднових дизелях є актуальним завданням, розв’язання якого сприятиме підвищенню потужності та забезпеченню надійності роботи дизелів річкового та морського транспорту
18
Максимук, Д. В., М. С. Богданов та В. А. Голіков. "АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СИСТЕМИ ОХОЛОДЖЕННЯ НАДДУВНОГО ПОВІТРЯ У ВПУСКНОМУ РЕСИВЕРІ СУДОВОГО МАЛООБЕРТОВОГО ДИЗЕЛЯ АБСОРБЦІЙНОЮ БРОМИСТОЛІТІЄВОЮ ХОЛОДИЛЬНОЮ МАШИНОЮ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 54–58. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.54-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Умови експлуатації суднових малообертових дизелів (МОД) відрізняються упродовж рейсу значною зміною температури зовнішнього повітря, відповідно повітря на вході наддувного повітря у ресивер. При високих температурах забортної води охолоджувачі наддувного повітря (ОНП) не в змозі підтримувати температуру наддувного повітря на рівні, достатньому для демпфування підвищених температур повітря на вході в робочі циліндри двигуна, що забезпечувало б високу паливну ефективність МОД. За даними фірм-розробників суднових МОД "MAN" і "Wartsila" підвищення на 10 °С температури повітря на вході у ресивер суднових МОД призводить до збільшення питомої витрати палива bе приблизно на 0,5 % і відповідного зменшення ККД МОД, що ставить гостро завдання комплексного охолодження наддувного повітря на вході в циліндри МОД.
19
Голубков, П., Д. Путников та В. Егоров. "ВИКОРИСТАННЯ ACTIVEX ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ КОНВЕРТАЦІЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАГРІВАННЯМ ПЕЛЬМЕННОЇ ПРОДУКЦІЇ З СЕРЕДОВИЩА МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ MATLAB SIMULINK У СЕРЕДУ РОЗРОБКИ ДОДАТКІВ LABVIEW". Automation of technological and business processes 11, № 3 (11 листопада 2019): 80–83. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1505.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається створення керуючої програми процесом автоматичного нагрівання тіста пельменного продукту кубічної форми. Аналіз роботи підсистем регулювання температури в апараті здійснювалось на повній імітаційній моделі об’єкту керування та діючих на нього збурень. В ході апріорного аналізу особливостей реалізації системи автоматичного керування процесу функції регулювання відзначався високий рівень невизначеності динамічних властивостей каналів управління, і, перш за все, підсистеми регулювання температури нагріву пельменного продукту. Це вимагає підвищення якості реалізації функції регулювання. Воно повинно йти в напрямку підвищення запасу стійкості підсистеми регулювання температури, яке забезпечить стабілізацію динамічної точності регулювання в умовах змінних властивостей об’єкту керування, тобто в напрямку підвищення рівня точності роботи підсистеми.
При розробці моделі системи керування виникла проблема створення на базі цієї ж моделі керуючої програми для промислового контролера та інтерфейсу керування, а також можливість роботи в декількох, абсолютно різних програмних продуктах.
Подібні питання можуть виникнути при створенні програмного забезпечення для вирішення поставлених завдань. На поточний момент ми можемо варіювати і підбирати відповідно до тих чи інших вимог програмне забезпечення з різними можливостями системи автоматичного проектування.
За допомогою ActiveX технологій створена модель була конвертована в середовище розробки програм LabView для подальшого створення керуючої програми. Що вирішило запитання з впровадженням технологічного рішення інженерних задач і їх використання для автоматизації виробництва при моделюванні процесів.
Система була промодельована з тими ж параметрами що і в Matlab, та результати моделювання, які є адекватні оригінальній моделі, приведені в статті.
20
Foris, Svitlana, Serhii Fedorov, Valeria Pererva та Andrii Usenko. "Підвищення ефективності енергоспоживанняу сортопрокатному виробництві". System technologies 4, № 129 (6 квітня 2020): 74–84. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-4-129-2020-08.
Повний текст джерелаАнотація:
Найбільш енергоємною ділянкою прокатки сталі є нагрівальні печі. Отже, розробка ефективних режимів нагріву заготовок у них може суттєво знизити рівень споживання енергії. Одним з можливих способів підвищення показників роботи печей є підтримка температури нагрітої заготовки на роликових конвеєрах під час прокатки за рахунок спеціальних відбиваючих екранів, що зберігають втрати тепла радіацією у навколишнє середовище. У цій статті досліджено ефективність застосування тепловідбиваючих екранів у прокатному виробництві.
21
Maksymiv, Yu V., та T. Krystofiak. "Вплив нанесення лакофарбових матеріалів на блиск термомеханічно модифікованого березового (Betula Verrucosa) шпону". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 10 (26 грудня 2019): 66–70. http://dx.doi.org/10.36930/40291012.
Повний текст джерелаАнотація:
Зовнішній вигляд деревини та виробів з неї є одним з ключових факторів у виборі матеріалів. Одними з основних властивостей поверхні матеріалу є колір та блиск. Високий рівень блиску поверхні надає продукту більш преміального та приємного вигляду. Шпонування, як одна з технологій термічного модифікування, призначене для покращення деяких механічних, а також естетичних властивостей деревини, зокрема її блиску. Нанесення лакофарбових виробів здійснюють з подібною метою – покращення зовнішнього вигляду поверхні та її захист від зовнішніх впливів. Мета цього дослідження – встановити динаміку зміни рівня показника блиску термомеханічно модифікованої деревини після нанесення лакового покриття та порівняння його з немодифікованою деревиною. Для цього використано шпон, виготовлений з берези способом лущення (Betula verrucosa), модифікований за температури 150, 180 та 210 °С за допомогою контрольованого пресу ХОМко. На модифікований шпон було нанесено один або два шари лакового покриття, із або без міжшарового шліфування. Оцінювали блиск під кутами 20, 60 та 85° за допомогою блискоміра Erichsen PICOGLOSS 503. Проаналізувавши результати експерименту, з'ясовано, що в разі нанесених двох шарів лаку рівень блиску вищий, ніж за одного, що міжшарове шліфування не дає відчутного ефекту на блиск поверхні лакованої термомеханічно модифікованої деревини та що вибір клею може вплинути на кінцевий показник рівня блиску.
22
Fialko, N. M., R. O. Navrodska, S. I. Shevchuk, G. O. Gnedash та O. Yu Glushak. "Зменшення вологовмісту димових газів у конденсаційних теплоутилізаторах котельних установок". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 116–19. http://dx.doi.org/10.36930/40290821.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладено результати розрахункових досліджень щодо тепловологісного стану відхідних димових газів газоспоживальних котельних установок під час використання сучасних теплоутилізаційних технологій з глибоким охолодженням газів. Застосування зазначених технологій розглянуто як захід, що відповідає осушуванню димових газів внаслідок теплоутилізації завдяки зменшенню їхнього вологовмісту (абсолютної вологості), а відтак і зниженню точки роси водяної пари, що міститься в газах. Наведено дані досліджень стосовно зменшення вологовмісту димових газів у теплоутилізаційних системах котельних установок під час виробництва теплової енергії для опалення, технологічних потреб, потреб систем гарячого водопостачання тощо. Визначено рівні зменшення цього вологовмісту в теплоутилізаційному устаткуванні зазначених систем. У цьому устаткуванні, в так названих конденсаційних теплоутилізаторах, реалізується глибоке охолодження димових газів під час конденсації з них водяної пари. Встановлено залежності від режимних параметрів котлоагрегатів та теплоутилізаційного устаткування відносної величини β, яка характеризує рівень осушування димових газів у цьому устаткуванні і є відношенням абсолютної величини зменшення вологовмісту до його початкового значення. Показано, що за умов глибокої утилізації теплоти димових газів опалювальних котелень, зокрема внаслідок нагрівання зворотної води теплових мереж, абсолютна вологість газів за невисоких відносних навантажень котла може зменшуватися у 3-4 рази, що відповідає зниженню їхньої точки роси від 58-54 ºС до 35 ºС. Показано також, що під час використання утилізованої теплоти для технологічних потреб та гарячого водопостачання рівень зменшення абсолютної вологості димових газів істотно підвищується завдяки зниженню температури нагріваної в теплоутилізаторі води tв. Так, під час нагрівання холодної води з початковою температурою tв < 5 ºС зневоднення димових газів є досить значним і може досягати 90 %, що відповідає зниженню точки роси газів до 22 ºС.
23
Trykhlib, V. I., V. V. Hrushkevych, A. S. Tarapovska, O. P. Pasiuk та N. A. Bokhanova. "РЕАКТИВНИЙ (ТОКСИЧНИЙ) ГЕПАТИТ ЯК УСКЛАДНЕННЯ КОРУ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ". Інфекційні хвороби, № 4 (17 березня 2020): 15–23. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.4.10957.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – дослідити частоту гепатиту при кору у військовослужбовців, його клініко-лабораторні прояви під час останньої епідемії в Україні.
Матеріали і методи. Для вивчення частоти гепатиту при кору і з’ясування його клініко-лабораторних проявів було проаналізовано 235 медичних карток стаціонарних хворих на кір військовослужбовців за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р., які перебували на стаціонарному лікуванні у Клініці інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ».
Результати досліджень. Ускладнення у вигляді реактивного (токсичного) гепатиту виявлено у 29 % хворих на кір. Найбільше хворих з ускладненням було у травні – 40,0 %, червні – 46,6 % та листопаді – 83,3 %, грудні – 28,1 %. Переважно гепатит реєструвався у військовослужбовців строкової служби (49 % осіб) та в офіцерів (22 %). Реактивний (токсичний) гепатит частіше було діагностовано на Ме=7-й день від моменту захворювання (Q25=6, Q75=8), а з дня госпіталізації – на Ме=2-й день, (Q25=2, Q75=4). У 72,5 % пацієнтів гепатит був діагностований на тлі підвищеної температури тіла, у 27,5 % – на фоні нормальної температури тіла. У хворих з гепатитом переважно максимальна температура тіла була фебрильною (у 47,8 %) та піретичною – у 39,1 %. Ураження травного каналу встановлене у 30,4 % хворих (нудота – у 14,5 %, відчуття дискомфорту в ділянці живота – в 11,6 %, рідкі випорожнення – у 10,1 %, блювання – у 8,7 %). Кількість лейкоцитів у 68 % була в межах норми, лейкопенія – у 23 %, лейкоцитоз – у 9 %. У хворих на кір, ускладнений реактивним гепатитом, при ушпиталенні була лейкопенія, в подальшому рівень лейкоцитів зростав і досягав максимальних показників на 13-15-й день від захворювання, але рівень норми не перевищували. Переважно показники гранулоцитів були в межах норми. Максимальні середні рівні АлАТ та АсАТ були на 4-6-й день захворювання – Me=(115,8±85,1), min=17,7, max=391 та Me=(87,3±85,1), min=64,9, max=119,9, з 10-12-го дня починали повертатися до норми. При ускладненні на гепатит+панкреатит, середні показники АлАТ весь період хвороби були вище норми, також максимальних значень досягли на 10-12-й день захворювання. Пальпаторно розміри печінки та селезінки не збільшувались.
Висновки. У молодих осіб кір може ускладнюватися реактивним (токсичним) гепатитом. У більшості хворих ускладнення було діагностовано тільки після виконання біохімічних аналізів крові, у зв’язку з низькою частотою скарг, тому реальна частота гепатиту значно більша, ніж була виявлена (у 29 %).
Частіше реактивний (токсичний) гепатит було діагностовано на Ме=7-й день від моменту захворювання (Q25=6, Q75=8) як на фоні підвищеної, так і нормальної температури тіла, на тлі інших ускладнень і без них.
З урахуванням незначних або зовсім відсутніх симптомів при ураженні печінки, підшлункової залози на фоні кору легкого та середньотяжкого ступеня, з метою виключення ускладнень з боку цих органів необхідно проводити обов’язкові обстеження на АлАТ, АсАТ, амілазу крові, діастазу сечі в період з 3-го по 9-й день від початку захворювання, навіть коли у хворих немає скарг.
24
Бабаченко, Олександр, Ганна Кононенко та Ростислав Подольський. "РОЗРОБКА РОЗРАХУНКОВОЇ МОДЕЛІ ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ РЕЙКОВОЇ СТАЛІ К76Ф ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТЕРМІЧНОЇ ОБРОБКИ". Science and Innovation 17, № 4 (9 серпня 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.025.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Умови експлуатації залізниць України, перспектива входження їх до міжнародної системи транспортних коридорів, вимагають розвитку та модернізації залізничної колії, зокрема й рейок.Проблематика. З огляду забезпечення основної експлуатаційної характеристики рейок — зносостійкості, нормативно-технічна документація регламентує твердість. Найпрогресивніший Європейський стандарт EN 13674-1-2011 визначає рівень твердості головки рейки на глибині 20 мм не менше 321 НВ, а ДСТУ 4344:2004 — мінімум 321 НВ наглибині 11. При цьому, згідно з EN 13674-1-2011, на поверхні рейки твердість має бути не менше 405 НВ без утворення структур гарту.Мета. Визначити можливості досягнення твердості без структур гартування в головці рейки зі сталі 0,80 % C, 0,25 % Si, 0,97 % Mn, 0,055 % V (далі К76Ф) рівня світових вимог на підставі експерименту на прожарюваність (за Джоміні, ГОСТ5657) та розрахунків за допомогою моделі; визначення раціональної швидкості охолодження сталі К76Ф при термічній обробці.Матеріали й методи. Матеріал: рейкова сталь К76Ф з 0,80 % C, 0,25 % Si, 0,97 % Mn, 0,055 % V. Методики: металографічні дослідження, вимірювання твердості, визначення прожарюваності методом торцевого загартування, моделювання за допомогою математичного розрахунку в середовищі програмного комплексу термообробки QForm.Результати. Змодельовано зміну температури, формування структури та твердості по перерізу зразка для випробувань на прожарюваність за ГОСТ5657 зі сталі К76Ф. Експериментально встановлено зміну твердості та мікроструктури залежно від відстані до поверхні тепловідводу, визначено швидкість охолодження у точках, твердість у яких відповідає вимогам EN 13674-1-2011 до рейок.Висновки. Аналіз адекватності моделі показав її високу точність та збіжність експериментальних результатів з розрахунковими. Встановлено можливість досягнення вимог EN 13674-1-2011 до рівня твердості 405 НВ без утворення голчастих структур на сталі, яка відповідає за хімічним складом К76Ф згідно ДСТУ 4344: 2004.
25
Novomlynets, Oleh, Serhii Oleksiienko, Svitlana Yushchenko, Oleksiy Baydala та Evgen Polovetskiy. "ЗВАРЮВАННЯ ТИСКОМ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ ЧЕРЕЗ МОДИФІКОВАНІ ПОВЕРХНЕВІ ШАРИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 123–31. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-123-131.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. У процесі виробництва та використання виробів складної конфігурації з однорідних та різнорідних матеріалів необхідним завданням є збереження їх проектної форми та забезпечення високих експлуатаційних характеристик, що потребує використання нових технологій прецизійного зварювання тиском. Постановка проблеми. Виготовлення прецизійних деталей та вузлів зварюванням тиском ускладнене наявністю оксидних та адсорбованих плівок і необхідністю активації поверхонь, що зварюються. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Раніше нами було встановлено критерії досягнення ефекту прецизійності при зварюванні тиском. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Отримання прецизійних з’єднань зварюванням тиском із використанням проміжних шарів, модифікованих електроіскровим легуванням. Мета роботи. Дослідження здатності до зварювання тиском з обмеженим рівнем деформації металевих матеріалів із попередньою модифікацією поверхневих шарів шляхом електроіскрової обробки. Виклад основного матеріалу. Для модифікації поверхонь алюмінієвих сплавів АД00 та Д1 перед зварюванням використовуються матеріали з високим питомим електричним опором та матеріали, з якими алюміній утворює рідку фазу евтектичного складу при температурі менше температури плавлення алюмінію: титан, цинк, хром, марганець, магній, вуглець, галій, кремній та залізо, у вигляді порошку та прутків. Міцність та деформація зварних з’єднань залежить від електричного опору матеріалу модифікованого шару і, як наслідок, від сили струму обробки. Висновки відповідно до статті. Розроблено методику підготовки поверхонь металів до зварювання шляхом механічного шабрування та модифікації електроіскровою обробкою; електроіскрове легування поверхонь, що зварюються, матеріалом із високим електричним опором локалізує теплову енергію у стику; використання порошкового прошарку з матеріалу з високим електричним опором дозволяє зменшити рівень залишкової деформації.
26
Сандлер, А. К., та А. І. Батинський. "Волоконно-оптичний пристрій контролю рівня для високотемпературних систем паливопідготовки". Automation of technological and business processes 12, № 2 (30 червня 2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1802.
Повний текст джерелаАнотація:
Для збереження своєї присутності на ринку судновласники змушені шукати шляхи істотного скорочення власних витрат з тим, щоб не тільки конкурувати з іншими судновласниками, а й забезпечити рівень доходів, який би створював умови для розширеного відтворення. Судноплавні компанії реалізують скорочення власних фінансових витрат різними шляхами, наприклад зниженням заробітних плат екіпажу, скороченням кількості екіпажу на судні, зниження основних експлуатаційні витрат за рахунок переходу на дешеві сорти високов'язких палив в'язкістю понад 380 мм кв./с. Один з перспективних методів зниження фінансових витрат є перехід на шлях оптимизирования енергоспоживання і підвищення енергоефективності судів. Удосконалення енергетичної ефективності судна передбачає виконання регулювання параметрів основних елементів паливної системи і мінімізацію енергетичних витрат на підготовку важкого палива. Аналіз застосування існуючих рівнемірів показав, що їх застосування в спеціальних експлуатаційних умовах характеризується недостатньою достовірністю результатів вимірювання, високою похибкою, низькою оперативністю, припускають контакт з паливом, не забезпечують умов безпеки при роботі з вуглеводнями. Для пошуку шляхів поліпшення метрологічних характеристик пристроїв контролю рівня були проаналізовані конструкції поширених вимірювальних приладів. Розроблено новий схемотехнічне рішення рівнеміра для контролю високотемпературних середовищ. У пристрої немає необхідності застосування додаткових заходів по захисту чутливого елемента в умовах впливу експлуатаційних факторів, є можливість обліку і компенсації коливань температури контрольованого середовища і одночасно збережені надійність, чутливість і простота схемотехнік пристроїв відомих типів. Основною відмінністю пропонованого пристрою є те, що генератор коливання винесено із зони підвищених температур, стрижень з инвара розташований коаксіально до комбінованого световоду з єдиною оболонкою і багатьма серцевинами. Комбінований світловод захищений оболонкою з инвара. Випромінювання до световоду надходить від джерела випромінювання через первинний розгалужувач, мультиплексор / демультиплексор, вторинний розгалужувач. Після проходу світловода випромінювання, відбившись від дзеркальних шарів на кінцях серцевин, повертається в зворотному порядку до фотоприймача. Використання розробленого пристрою дозволить не тільки адекватно і достовірно оцінювати кількісний показник рівня в суднових системах паливопідготовки на належному рівні, а й контролювати витрату палива енергетичною установкою.
27
Автухов, Анатолий. "Підвищення показників якості чавунних прокатних валків, що застосовуються для виробництва куль". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (5 січня 2021): 255–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.255-261.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено, що для виробництва куль, що мелють застосовують прокатні валки з різних матеріалів. Основними показниками якості цих інструментів є рівень механічних властивостей: твердість, ударна в'язкість, межа міцності на розрив, межа міцності на вигин, термічна витривалість. Умови роботи прокатних валків характеризуються циклічним впливом температури і питомих тисків. Тому особливо важливими є напрямки дослідження шляхів підвищення такого показнику якості прокатних валків, як термічна витривалість .Зазначено, що валки станів при виробництві куль великого діаметру (80-120мм) мають значно менші навантаження на калібри ніж при прокатці куль малого діаметра, тому для їх виробництва доцільно використовувати високоміцний чавуну з кулястим графітом. Аналіз використання чавунних прокатних валків показав, що на їх показники якості суттєво впливає форма і розмір включень графіту. Для підвищення рівня механічних властивостей і термічної витривалості чавуну шляхом одержання "правильної" форми графіту необхідних розмірів виконали дослідження з модифікування Ва розплаву валків виконання СШХНМ-46. Під час проведення досліджень було встановлено, що співвідношення барію й магнію в модифікаторі в межах ~ 1,4 : 2,0 обумовлює найбільш високий рівень пластичності за рахунок оптимального розміру графітових включень. Підвищення рекомендованого співвідношення Ва : Mg понад 2,3 веде до збільшення розмірів графітових включень (більш Граз 360) і одночасно до погіршення їх форми ( до Гф 9). Збільшення розмірів включень графіту приводить до зниження (на 23...28 %) механічних властивостей. На підставі результатів проведених досліджень визначено, що найбільш високі показники якості ‒ рівень механічних властивостей і термічної витривалості має чавун, що містить 3,8 % С, 1,84 % Si, 0,30 % Mn, 2,00 % Ni; до 0,10 % Сr, 0,30 % Мo, до 0,04 % Мg , 2,5 % Сu ; до 0,04 % Се ; до 0,08 % Ba. Термічна витривалість такого чавуну складає 3120 циклів до руйнування (20 ↔600°С). Валки із пропонованого чавуну, маючи більш високий рівень властивостей, здатні забезпечити зниження питомої їх витрати в 1.2 - 1, 5 рази та сприяти скороченню простоїв станів по перевалках.
28
Czech, Alexander, та Olga Bordunova. "ЗАХИСНІ ПОКРИТТЯ НА ОСНОВІ ХІТОЗАНУ ВІД ПАТОГЕННОЇ МІКРОФЛОРИ ХАРЧОВИХ ЯЄЦЬ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 3 (42) (30 листопада 2020): 87–92. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.3.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Проводились дослідження розробки композиції для обробки харчових яєць курей на основі хітозану у поєднанні з потужними дезінфектантами з групи органічних перекисних сполук надоцтовою кислотою (НОК) та перекисом водню, яка піддана електроактивуванню у водному розчині з використанням електродів з титану у комплексі заходів із захисту від патогенної мікрофлори, бактеріального і вірусного походження протягом усього терміну зберігання яєць шляхом нанесення на поверхню біоцидної і водночас екологічно безпечної нетоксичної захисної плівки. Встановлено вплив на шкаралупу яєць технічного кислоторозчинного хітозану, розчину надоцтової кислоти, які піддавали електролізу у реакторі, протягом 30 хв, за температури 60-70о С. Формували дві партії яєць – контроль та дослід. Дослідну групу обробляли шляхом нанесення на поверхню яєць біоцидної і екологічно безпечної нетоксичної захисної плівки. «Штучна кутикула», до складу якої входять речовина природного походження хітозан у поєднанні з потужними речовинами з групи органічних перекисних сполук надоцтовою кислотою (НОК) та перекисом водню, була піддана електроактивуванню у водному розчині з використанням електродів з титану. На 14, 19, 28 і 33 добу з поверхні шкаралупи харчових яєць робили змиви, які досліджували на БГКП, стафілокок, сальмонели та спороутворюючі бактерії. Наведений склад композиції для обробки харчових яєць курей у комплексі заходів із захисту від патогенної мікрофлори бактеріального і вірусного походження протягом усього терміну зберігання достовірно гальмує збільшення кількості патогенної мікрофлори на поверхні харчових яєць. Рівень мікробної контамінації харчових яєць курей протягом зберігання зменшується. Так у контролі (харчові яйцях без обробки) на 14 добу з’являються бактерії групи кишкової палички (БГКП), - 15%, на 19 добу 20%, на 28 добу 40% і на 33 добу 65 %. Також кількість спороутворюючих бактерій, становить 10% і стафілококу 5%. При обробці харчових яєць курей композицією на основі хітозану рівень контамінації менший: на 14 і 19 добу БГКП не виявлено, на 28 добу становить 5 % і на 33добу 10 %, а спороутворюючі бактерії на рівні 5 %. Хітозан в комплексі з іншими дезінфікуючими речовинами дозволяє запобігти контамінації поверхні харчових яєць патогенною мікрофлорою протягом зберігання їх за підвищених рівнів температури і вологи.
29
Kuzmina, V. O., O. V. Piddubna, L. V. Pypa, V. V. Bavrovsky та G. V. Churbanova. "Клінічний випадок лістеріозного менінгіту". ACTUAL INFECTOLOGY, № 3.04 (1 липня 2014): 53–56. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.3.04.2014.82441.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті описаний випадок лістеріозного менінгіту в чоловіка 41 року. На момент госпіталізації хворий скаржився на підвищення температури тіла, головний біль, блювоту, загальну слабкість. При об’єктивному огляді виявлено шийну лімфаденопатію, менінгеальні знаки (позитивний симптом Керніга і сумнівна ригідність потиличних м’язів), вогнищева симптоматика відсутня. На кисті правої руки виявлено рану в стадії загоєння. У лікворі наявні: плеоцитоз 222 клітини із переважанням нейтрофілів — 73 %, білок — 0,49 г/л, рівень цукру в лікворі незначно знижений. При бактеріологічному дослідженні ліквору виділено культуру Listeria monocytogenes. Серологічне дослідження сироватки крові методами реакції пасивної гемаглютинації і непрямої гемаглютинації виявило підвищені титри антитіл до Listeria monocytogenes — 1 : 800 та 3(+) відповідно.
30
В. Білецький, Едуард, Ігор М. Рищенко, Олена В. Петренко та Дмитро П. Семенюк. "РІВНЯННЯ ТЕПЛООБМІНУ ПРИ ТЕЧІЇ НЕНЬЮТОНІВСЬКИХ РІДИН У КАНАЛАХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (20 липня 2021): 254–64. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.229829.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто процеси теплообміну у каналах технологічного обладнання з навколишнім середовищем у випадках, які є найбільш розповсюдженими в машинах та апаратах хімічної та харчової промисловості. У першому випадку зовнішнє середовище вважається нескінченним тепловим резервуаром із заданою температурою. У другому випадку роль зовнішнього середовища виконує канал, у якому рухається теплоносій, при цьому температура теплоносія не вважатися заданою і змінюється уздовж довжини каналу. У рівняння теплообміну входять конвективні доданки та доданки з теплопровідністю при цьому теплообмін у каналі з неньютонівською рідиною відбувається при великих значеннях числа Пекле. Рух теплоносія в каналі вважається інерційним і теж відповідає великим значенням числа Пекле. У гідродинамічному аспекті неньютонівські рідини та теплоносій рухаються в різних режимах, а в тепловому аспекті – в одному.
Сформульовано рівняння теплообміну при течії неньютонівських (в’язкопластичної та узагальнено-зрушеної) рідин. Наведені рівняння теплообміну, являють собою систему диферинціальних рівнянь першого порядку в кінцевих різницях для температури рідини в каналі. І в цьому полягає їх головна відмінність від розрахунків для випадків фіксованих температу на стінках прямого каналу та занурення прямого каналу в тепловий резервуар з фіксованою температурою. Показано, що температура рідини залежить від поздовжньої координати вздовж каналу. В цьому випадку залежність температури від геометричних характеристик каналу визначається площею поперечного перетину каналу та його периметром, а також відношенням геометрічних розмірів (ширини, висоти та довжини) каналу.
Отримані вирази, при проведенні інженерних розрахунків дозволяють визначати відповідні коефіцієнти тепловіддачі і теплопередачі при течії неньютоновскіх рідин в каналах і з зовнішнім середовищем.
31
Бень, І. О., Ю. І. Озимок та В. В. Шостак. "Досліджування температури на загострюваній поверхні лущильних ножів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 115–20. http://dx.doi.org/10.36930/40300120.
Повний текст джерелаАнотація:
Особливістю лущильного ножа є малі величини кутів загострювання і заднього кута різання. Встановлено, що під час загострювання лущильного ножа багаточашковим абразивним кругом з планетарним приводом чашок, температура на його поверхні залежить від основних чинників: швидкості різання, швидкості подачі абразивного круга і подачі круга на врізання. Розроблено методику проведення експериментів. Наведено зразки ножів із припаяними термопарами. Обґрунтовано В-план планування досліджувань, вибір кількості повторень кожного досліду. Проведено попередню серію дослідів, де визначено статистичні показники: середню температуру поверхні ножа, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, точність досліду. Наведено результати проведених дослідів за В-планом математичного планування експериментів. Розроблено прикладну комп'ютерну програму для опрацювання результатів досліджувань. Визначено коефіцієнти рівняння регресії другого порядку у нормалізованому та явному вигляді. Нормальність розподілу температури підтверджено за допомогою критеріїв асиметрії та ексцесу. Для перевірення однорідності дисперсії використано критерій Кохрена. Значущість коефіцієнтів рівняння регресії оцінено за критерієм Стьюдента. Адекватність одержаних рівнянь регресії підтверджено за допомогою критерію Фішера. Проаналізовано вплив основних впливових чинників на температуру поверхні лущильного ножа. Показано, що зі збільшенням швидкості різання і подачі на врізання температура зростає. Збільшення швидкості подачі круга призводить до зменшення температури поверхні лущильного ножа. Характер цих залежностей описується експоненціальними рівняннями регресії. Сумарна температура описується параболічною залежністю. Це дає змогу вибрати такі режими загострювання, за яких температура поверхні ножа буде мінімальною.
32
Paliy, Andriy. "ВСТАНОВЛЕННЯ БАКТЕРІАЛЬНОГО ОБСІМЕНІННЯ МОЛОЗИВА КОРІВ З РОЗРОБКОЮ ПРИСТРОЮ ВИПОЮВАННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1 (40) (24 лютого 2020): 72–81. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.1.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні способи ведення інтенсивного скотарства висувають нові проблеми щодо життєздатності і продуктивності тварин. Перші години і дні життя теляти є найбільш відповідальними. У цей період відбувається його адаптація до нових умов існування. Теля народжується позбавленим специфічних захисних антитіл, які він отримує лише з молозивом. Молозиво є найбільш повноцінним кормом для теляти в перший період його життя. Воно багате всіма необхідними поживними речовинами, містить значно більше білків (в 5 разів), мінеральних речовин (в 2 рази) і вітамінів А і D (в 5 разів), ніж в молоці. У молозиві міститься велика кількість імунних тіл, що захищають організм новонародженого від збудників заразних захворювань. Завдання статті полягає у встановленні бактеріального обсіменіння молозива корів та його вплив на телят з розробкою пристрою випоювання. Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі: встановити кількість мікроорганізмів у нативному молозиві та після зберігання його у морозильній камері; розробити пристрій для випоювання телят молозивом. Кількість МАФАнМ та психротрофних мікроорганізмів у нативному молозиві та у молозиві після зберігання за температури (-18±2)˚С протягом місяця визначали за стандартними методиками по ДСТУ ДСТУ IDF 122С:2003 Молоко і молочні продукти. Готування проб і розведень для мікробіологічного досліджування; ДСТУ IDF 100В:2003 Молоко і молочні продукти. Визначання кількості мікроорганізмів. Метод підрахування колоній за температури 30˚С; ДСТУ 7357:2013 Молоко та молочні продукти. Методи мікробіологічного контролювання; ДСТУ ISO 6730:2006 (IDF 101:2005) Молоко. Метод підраховування колоній психротрофних мікроорганізмів, що формують колонії за температури 6,5˚С. В ході досліджень встановлено, що рівень бактеріального обсіменіння молозива, відібраного за належних умов і дотриманні правил, подальшому його зберіганні за температури 18±2 ºС у замороженому стані зменшується у 300–1200 разів. Поряд з цим кількість психрофільних мікроорганізмів збільшується у 8,5 разів на 30 добу інкубації. Доведено, що вміст психрофільних мікроорганізмів у молозиві свіжонадоєному до 5 тис. КУО/см3 можна вважати важливим ветеринарно-гігієнічним нормативом якості та безпеки, який характеризує придатність молозива для охолодження і зберігання. З метою самостійного прийому телятами молозива розроблено пристрій, який забезпечує споживання молозива відповідно фізіологічним нормам. Так тварина самостійно та спокійно висмоктує порції молозива, одночасно задовольняючи свої вроджені смоктальні рефлекси.
33
Kulakov, Oleg, Albert Katunin та Elena Lyashevska. "Особливості визначення класів і розмірів вибухонебезпечних зон навколо зовнішніх установок". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 167–80. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлені особливості визначення класів і розмірів вибухонебезпечних зон, що створюються газо- пароповітряним вибухонебезпечним середовищем навколо зовнішніх установок. Національна класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється двома методами, один з яких є детермінованим, а другий – розрахунковим. Газо- пароповіряне вибухонебезпечне середовище може утворювати вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2. Для розрахункового методу вихідними параметрами є кліматичні умови, властивості небезпечні речовин, ступінь витоку та рівень вентиляції. Визначається інтенсивність витоку небезпечної речовини, розраховуються гіпотетичний об’єм вибухонебезпечного середовища, якій порівнюється з фіксованим значенням загального об’єму, що вентилюється. Гіпотетичний об’єм та час існування вибухонебезпечного середовища залежать від швидкості вітру за гіперболічним законом. На прикладі зовнішньої установки у вигляді негерметичної муфти надземного газопроводу природного газу показано, що швидкість вітру оказує суттєвий вплив на величину гіпотетичного об’єму вибухонебезпечного середовища. При швидкості, що відповідає за шкалою Бофорта тихому вітру, навколо зовнішньої установки створюється вибухонебезпечна зона класу 1. При швидкості, що відповідає за шкалою Бофорта легкому вітру, створюється вибухонебезпечна зона класу 2. Зниження температури навколишнього середовища призводить до зменшення величини гіпотетичного об’єму вибухонебезпечного середовища. Інтенсивність витоку небезпечної речовини суттєво впливає на клас вибухонебезпечної зони. Для кожного виду небезпечної речовини необхідно визначати граничне значення інте-нсивності витоку, вище якої має місце вибухонебезпечна зона класу 1, а нижче – класу 2. Час існування вибухонебезпечного середовища не залежить від температури навколишнього середовища й інтенсивності витоку та швидко зменшується зі збільшенням швидкості вітру
34
Opryshko, Liudmyla, Tetiana Holovniak, Рavlo Herasymenko та Iryna Poltava. "ЖАРОМІЦНІСТЬ МЕТАЛУ КОТЕЛЬНИХ ТРУБ З БЕЗПЕРЕВНОЛИТОЇ ЗАГОТОВКИ ВИРОБНИЦТВА ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ»". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 67–75. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-67-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дослідження спроможності нової технології виробництва (засобом гарячої прокатки на ТПА 30-102 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» безпосередньо із недеформованої безперервнолитої заготовки виробництва ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ») забезпечувати отримання котельних труб високої експлуатаційної надійності широкого сортаменту зі сталі 20.Методика. Дослідження макроструктури (наявність залишків литої структури) та мікроструктури металу труб, випробування на тривалу міцність, фрактографічні та металографічні дослідження характеру руйнування зразків труб після жароміцних випробувань. Результати. Досліджені характеристики жароміцності (тривала міцність і тривала пластичність) металу котельних труб у різних станах (після гарячої прокатки і після нормалізації з окремого нагріву), які були виготовлені з різними коефіцієнтами витягу на трубопрокатному агрегаті з безперервним станом (ТПА 30-102) ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» із недеформованої безперервнолитої заготовки сталі 20 виробництва ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ». Досліджені процеси, які відбуваються в структурі металу цих труб за високої температури впродовж тривалого навантаження, та характер руйнування зразків труб при жароміцних випробуваннях. Встановлено вплив структурних характеристик та технологічних факторів виробництва трубної заготовки і труб на рівень жароміцності і поведінку металу дослідних труб в умовах тривалого навантаження за високих температур. Показана необхідність вдосконалення технології виробництва котельної безперервнолитої заготовки на ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» з метою отримання необхідної макрокристалічної будови (з розвиненою зоною дрібних рівноосних розорієнтованих кристалів та пригніченою зоною стовпчастих кристалів) і нормування цього показника металу котельної недеформованої безперервнолитої заготовки в ТУ У 24.1-05757883-216 «Заготовка сталева безперервнолита кругла для виготовлення котельних труб». Встановлена можливість постачання на об'єкти енергетики України котельних труб зі сталі 20, що виготовлені із заготовки ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» з коефіцієнтом витягу не менш ніж 17,0 на ТПА 30-102, без обов’язкової, згідно вимогам нормативної документації для таких труб, нормалізації з окремого нагріву.Наукова новизна. Вперше для котельних труб, що виготовлені з різними коефіцієнтами витягу на ТПА 30-102 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» із недеформованої безперервнолитої заготовки сталі 20 виробництва ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ», визначена границя тривалої міцності за температурою експлуатації 450 °С за 100 тис. годин, що нормована ТУ 14-3-460:2009/ТУ У 27.2-05757883-207, і є основною характеристикою за розрахунками на міцність енергетичного обладнання. Досліджена поведінка металу цих труб в різних станах (після гарячої прокатки та нормалізації з окремого нагріву) в умовах тривалого навантаження за високої температури. Практична цінність. Отримані результати досліджень слугуватимуть основою для удосконалення технології виробництва котельних недеформованих безперервнолитих заготовок на ТОВ «МЗ «ДНІПРОСТАЛЬ» і виготовлених із них труб на ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», що забезпечить отримання за новою технологією котельні труби високої експлуатаційної надійності. Використання заготовки власного виробництва дозволить корпорації ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА знизити собівартість котельних труб та бути конкурентоспроможною трубною компанією серед виробників котельних труб, в тому числі закордонних, за ТУ 14-3-460/ТУ У 27.2-05757883-207.
35
Ніколаєнко, Анатолій Миколайович. "ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ МЕТАЛУ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА АЛЮМІНІЄВОЇ КАТАНКИ". Scientific Journal "Metallurgy", № 1 (22 липня 2021): 60–66. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-08.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано методику розрахунків температурного графіка в технологічній лінії ливарно-прокатного агрегату з виробництва алюмінієвої катанки, яку створено на підставі аналізу літературних джерел, присвячених математичному моделюванню подібних процесів. Прогнозування температури металу здійснюється з використанням існуючих формул і рівнянь, за допомогою яких обчислюють змінювання температури зливка у процесі охолодження кристалізатора водою; повітряне охолодження заго- товки на шляху від кристалізатора до прокатного стана та катанки під час укладання її в бунт; змінювання температури штаби протягом гарячої прокатки; зменшення її температури за примусовим охолодженням емульсією у прокатному стані та катанки у гартувальному пристрої. Похибка прогнозу температури заготовки на виході з ливар- ного колеса складає 1,7%, а перед прокатним станом 0,8%. Розрахункова темпера- тура катанки на виході з прокатного стана відрізняється від фактичної на 3%, а після гартувального пристрою розбіжність складає 1,3%. Модельна температура катанки у кінці технологічної лінії майже співпадає з фактичною. Наявність математичної моделі термограми алюмінієвого зливка дає змогу дослідити вплив різноманітних теплових втрат, що відбуваються за кристалізації металу, на температуру заготовки після ливарного колеса, зафіксувати та зрозуміти характер змінювання температури штаби від першої до останньої кліті прокатного стана, обчислити температуру катанки після її охолодження в гартувальному пристрої. Все це дає змогу обґрунтовано кори- гувати технологію на окремих ділянках ливарно-прокатного агрегату й удосконалю- вати алгоритми управління технологічними параметрами та механізмами.
36
Цапко, Ю. В., О. Ю. Горбачова, С. М. Мазурчук та О. П. Бондаренко. "Встановлення ефективності захисту термомодифікованої деревини граба від дії ультрафіолету". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 81–87. http://dx.doi.org/10.36930/40310213.
Повний текст джерелаАнотація:
Доведено, що колір деревини має тенденцію темніти внаслідок зміни хімічних компонентів деревини, зокрема від деградації аморфних вуглеводів під час термічного оброблення за високої температури. Застосування термічного модифікування істотно змінило значення параметрів кольору L*, a*, b* у зразках термомодифікованої деревини. Нанесення масловоску та лазурі на поверхню зразків також вплинуло на потемніння їх забарвлення. Виявлено вплив захисної речовини на значення ΔL* залежно від обробленої поверхні. Визначено, що параметр L* після 16 місяців перебування під прямими променями необробленої деревини зменшується на 8 у торцевих зразків та 11 – у радіальних. На поверхні із нанесеним масловоском різниця в 2 рази менша. Встановлено, що рівень захисту поверхні лазур'ю найкращий. У термомодифікованої деревини без додаткового покриття як у торцевих, так і радіальних зразках L* продовжувало зменшуватися – на 7 і 6 відповідно. Виявлено, що найінтенсивніше вицвітали поверхні без захисного покриття. Встановлено, що значення a* на поверхні деревини без додаткового покриття змінилося для необроблених та термомодифікованих режимом 1 – зросло на 5 для обох видів поверхонь. Виявлено максимальну зміну параметра а* у групі зразків із восковим покриттям на радіальній поверхні необробленої та термомодифікованої режимом 1. Захист масловоском торцевої поверхні виявився дещо гіршим. Видно, що максимальні зміни показника b* відбулися на обох поверхнях необробленої та модифікованої за температури 160 °С для усіх груп зразків. Результати зміни b* для зразків термомодифікованих за 190 та 220 °С незначні, залежності не встановлено. У всіх зразків деревини, окрім необробленої та модифікованої режимом 1, виявлено вицвітання поверхні. Про це свідчить зменшення загальної різниці кольору ΔЕ*. Найсвітлішими після завершення експерименту виявилися зразки без додаткового оброблення поверхні. Торцева поверхня зразків термомодифікованих режимами 6, 8 і 9 виявилася стійкішою порівняно із радіальною. Найменшу різницю ΔЕ* виявлено у зразків, модифікованих за температури 190 °С упродовж 20 год та за 220 °С – 10 та 20 год із восковим покриттям та вкритих лазур'ю.
37
Masikevych, A. Yu, V. M. Yaremchuk, R. Ya Bat, Yu G. Masikevych, M. S. Malovanyy та V. M. Atamanyuk. "Утилізація деревних відходів шляхом виготовлення паливних гранул методом екструзії". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/40290120.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано специфічні особливості Покутсько-Буковинських Карпат, що визначають рівень їх екологічної безпеки. Оцінено екологічну небезпеку від неконтрольованого нагромадження деревних відходів у регіоні. Проаналізовано відомі технології гранулювання деревних відходів. Досліджено оптимальні умови сушіння деревних відходів у нерухомому шарі. Проведено експериментальні дослідження процесу сушіння відходів лісового господарства за різної висоти шару матеріалу та різної температури теплового агенту. Запропоновано спосіб екструзійного гранулювання композиції деревних відходів та в'яжучого натурального походження із отриманням паливних гранул. Показано перспективність використання сульфатного мила – в'яжучої речовини натурального походження, для покращення процесу грануляції деревних відходів. Запропоновано технологічне вдосконалення обладнання, що забезпечує рівномірний розподіл компонентів у процесі змішування в'яжучого та наповнювача в процесі гранулювання. Встановлено оптимальні умови отримання паливних гранул із деревним відходів екструзійним методом. Досліджено статистичну міцність та теплотворну здатність отриманих гранул, а також залежність між кількістю в'яжучого та концентрацією летких компонентів і коксовим залишком після спалювання гранули. Запропоновано принципову технологічну схему виробництва паливних гранул із деревних відходів екструзійним методом.
38
Gudz, G. S., M. I. Herys, I. Ya Zakhara та М. М. Ostashuk. "Визначення взаємозв'язку температури електроліту та вагомих чинників процесу хромування під час відновлення деталей машин". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 93–96. http://dx.doi.org/10.15421/40280520.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено актуальне питання взаємовпливу температури електроліту з показниками продуктивності процесу та експлуатаційними властивостями деталей, відновлених хромуванням. Встановлено, що на продуктивність процесу та експлуатаційні властивості відновлених деталей значною мірою впливають такі чинники, як густина струму, температура електроліту та тривалість процесу електролізу. Для визначення взаємозв'язку температури електроліту з коефіцієнтом виходу за струмом, мікротвердістю та зносостійкістю осаджень хрому за різної тривалості процесу застосовано системний підхід, домінантною передумовою якого є прагнення з максимальною повнотою врахувати початкові та вихідні характеристики об'єкта дослідження. На підставі використання методу планування експерименту отримано регресійні рівняння, які дають змогу оцінити взаємозв'язок температури електроліту з густиною струму, мікротвердістю та зносостійкістю хромованих деталей. За результатами аналізу цих рівнянь й оцінки числових значень та знаків при коефіцієнтах з'ясовано, що для різної тривалості електролітичного процесу сила й характер впливу чинників є неоднаковими. За отриманими регресійними рівняннями можна визначити температуру електроліту для отримання хромового покриття деталей із заданими експлуатаційними властивостями, що дасть змогу вдосконалювати технологічні процеси відновлення деталей машин.
39
Семерак, Віктор, Йосип Лучко, Олександр Пономаренко та Володимир Косарчин. "Визначення температури в круглій пластині з багатошаровими покриттями". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.120.
Повний текст джерелаАнотація:
Довгострокова безвідмовна робота газових турбін значною мірою залежить від здатності матеріалів працювати за високих температур і дії агресивного попелу і продуктів згоряння. Значення цієї температури залежно від типу турбіни є в межах 960–1300 °С, а в деяких видів турбін буває навіть вище. З цією метою розробляються нові сплави, композиційні та інші матеріали, а також технології підвищення жаростійкості і жароміцності деталей газових турбін за допомогою формування поверхневих шарів з відповідними фізико-механічними властивостями.
Однак найефективнішим і найбільш широковживаним способом забезпечення жароміцності та корозійної стійкості конструкційних елементів гарячого тракту газотурбінних двигунів є нанесення поверхневих покриттів.
Побудовано математичну модель для оболонки довільної форми з одностороннім та двостороннім багатошаровими тонкими покриттями, поверхні якої контактують із зовнішніми середовищами різних температур. За допомогою операторного методу розв’язок тримірної задачі теплопровідності оболонки з покриттям зведено до системи двох диференціальних рівнянь для інтегральних характеристик температури. Одержано в замкнутому вигляді точні розв’язки стаціонарних та нестаціонарних задач теплопровідності для круглої пластини та диска з двосторонніми тонкими багатошаровими покриттями.
Розрахунки проводилися для суцільної круглої пластини. З представлених результатів розрахунків температури плити видно, що ігнорування покриттів завищує розрахункову температуру приблизно на 100 °С. З розподілу напружень ми спостерігаємо протилежну картину. Врахування покриттів дає зниження значення напружень приблизно на 70 МПа до центру пластини, а також до центру і до краю пластини.
40
Havrysh, V. I., V. B. Loik, O. D. Synelnikov, T. V. Bojko та R. R. Shkrab. "МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ У 3D СТРУКТУРАХ ІЗ ТОНКИМИ ЧУЖОРІДНИМИ ВКЛЮЧЕННЯМИ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 144–49. http://dx.doi.org/10.15421/40280227.
Повний текст джерелаАнотація:
_____________________________________
Інформація про авторів:
Гавриш Василь Іванович, д-р техн. наук, професор кафедри програмного забезпечення. Email: gavryshvasyl@gmail.com
Лоїк Василь Богданович, канд. техн. наук, доцент кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт. Email: v.loik1984@gmail.com
Синельніков Олександр Дмитрович, канд. техн. наук, доцент кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт. Email: o.synelnikov@gmail.com
Бойко Тарас Володимирович, канд. техн. наук, доцент, заступник начальника інституту. Email: boykotaras@gmail.com
Шкраб Роман Романович, асистент кафедри програмного забезпечення. Email: ikni.pz@gmail.com
Цитування за ДСТУ: Гавриш В. І., Лоїк В. Б., Синельніков О. Д., Бойко Т. В., Шкраб Р. Р. Математичні моделі аналізу температурних режимів у 3D структурах із тонкими чужорідними включеннями. Науковий вісник НЛТУ України. 2018, т. 28, № 2. С. 144–149.
Citation APA: Havrysh, V. I., Loik, V. B., Synelnikov, O. D., Bojko, T. V., & Shkrab, R. R. (2018). Mathematical Models of the Analysis of Temperature Regimes in 3D Structures with Thin Foreign Inclusions. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 144–149. https://doi.org/10.15421/40280227
Нерівномірне нагрівання − один із факторів, що спричиняють деформації та напруження у пружних конструкціях. Якщо з підвищенням температури ніщо не перешкоджає розширенню структури, то вона деформуватиметься і жодних напружень не виникатиме. Однак, якщо в конструкції температура зростає нерівномірно і воно неоднорідне, то внаслідок розширення формуються температурні напруження. Першим і незалежним кроком для дослідження температурних напружень є визначення температурного поля, що становить основну задачу аналітичної теорії теплопровідності. В окремих випадках визначення температурних полів є самостійною технічною задачею, розв'язання якої допомагає визначити температурні напруження. Тому розроблено лінійні математичні моделі визначення температурних режимів у 3D (просторових) середовищах із локально зосередженими тонкими теплоактивними чужорідними включеннями. Класичні методи не дають змоги розв'язувати крайові задачі математичної фізики, що відповідають таким моделям, у замкнутому вигляді. З огляду на це описано спосіб, який полягає в тому, що теплофізичні параметри для неоднорідних середовищ описують за допомогою асиметричних одиничних функцій як єдине ціле для всієї системи. Внаслідок цього отримують одне диференціальне рівняння теплопровідності з узагальненими похідними і крайовими умовами тільки на межових поверхнях цих середовищ. У класичному випадку такий процес описують системою диференціальних рівнянь теплопровідності для кожного з елементів неоднорідного середовища з умовами ідеального теплового контакту на поверхнях спряження та крайовими умовами на межових поверхнях. Враховуючи зазначене вище, запропоновано спосіб, який полягає в тому, що температуру, як функцію однієї з просторових координат, на боковій поверхні включення апроксимовано кусково-лінійною функцією. Це дало змогу застосувати інтегральне перетворення Фур'є до перетвореного диференціального рівняння теплопровідності із узагальненими похідними та крайових умов. Внаслідок отримано аналітичний розв'язок для визначення температурного поля в наведених просторових середовищах з внутрішнім та наскрізним включеннями. Із використанням отриманих аналітичних розв'язків крайових задач створено обчислювальні програми, що дають змогу отримати розподіл температури та аналізувати конструкції щодо термостійкості. Як наслідок, стає можливим її підвищити і цим самим захистити від перегрівання, яке може спричинити руйнування як окремих елементів, так і конструкцій загалом.
41
Бошкова, І. Л., Н. В. Волгушева, Е. І. Альтман, І. І. Мукмінов та А. П. Гречановський. "Аналіз ефективності тепличного ґрунтового регенератора з гранульованою насадкою". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1946.
Повний текст джерелаАнотація:
Акутальним в наш час є пошук ефективних акумуляторів сонячної енергії для обігріву приміщень в умовах значного добового перепаду температур. В якості акумулюючого тіла доцільно застосовувати щільний шар гранульованих матеріалів. Вивчено можливість застосування теплообмінного апарату регенеративного типу з гранульованою насадкою у вигляді щільного шару. Нагрівання гранульованої насадки здійснюється потоком повітря з внутрішнього простору. Проектований регенератор призначений для підтримки необхідного температурного рівня. Ідея створення ґрунтового регенератора ґрунтується на відомостях про інтенсивність нагріву повітря в теплиці від сонячного випромінювання в денний час і ефективності контактного теплообміну між повітрям і шаром частинок. Пропоноване схемне рішення передбачає забір повітря з верхньої частини теплиці, що забезпечує подачу потоку повітря в канал при максимальній температурі. Розглядається застосування щільного шару щебню в якості теплообмінної насадки. Представлені результати теплового розрахунку регенератора, проведені для теплиці з площею основи 18 м2. Кліматичні умови відповідають регіонам з помірним кліматом, наприклад, Одеській області. Для середнього рівня інсоляції, характерного для квітня, і заданої тривалості нагріву шару, визначені основні геометричні характеристики теплообмінних каналів. Наведено результати попереднього розрахунку теплових втрат від теплиці в нічний час і час, протягом якого теплота, акумульована регенератором, буде йти на обігрів внутрішнього обсягу теплиці. Отримано, що акумульована теплота дозволяє підтримувати допустиму температуру в теплиці протягом 2,5 години без застосування інших засобів обігріву. При підвищенні температури навколишнього середовища час роботи регенератора буде збільшуватися, що сприяє більшому зниженню енергетичних витрат на підтримку клімату в теплиці
42
Яценко, І. В., та В. М. Кириченко. "Бактеріальні показники продуктів забою курчат-бройлерів у разі збагачення раціону наномікроелементною кормовою добавкою «Мікростимулін» в аспекті ветеринарно-санітарної експертизи". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2015): 93–99. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.03.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано бактеріальну контамінацію умовно-патогенними та патогенними мікроорганізмамипродуктів забою курчат-бройлерів (білі і червонім’язи, серце, печінка, м’язова частина шлунку) в разізбагачення раціону наномікроелементною кормовоюдобавкою (НМКД) «Мікростимулін» протягом чоти-рьох діб зберігання за температури 0–4 оС. Встанов-лено, що найменший рівень МАФАнМ, БГКП, бакте-рій роду Proteus реєструвався в 3-й дослідній групі,курчатам-бройлерам якої задавали з водою 20 см3/дм3НМКД «Мікростимулін» у всіх досліджуваних продук-тах забою. Найбільший рівень МАФАнМ, БГКП, бак-терій роду Proteus реєструвався в контрольній групі,курчатам-бройлерам якої не задавали НМКД «Мікро-стимулін» з водою. Доведено залежність між дозоюНМКД «Мікростимулін» і кількістю мікроорганізміву продуктах забою птиці.
The bacterial contamination of broiler chicken slaughter products (white and red muscles, heart, liver, muscular stomach) by conditionally pathogenic and pathogenic microorganisms when the ration of the chickens was enriched by nanomicroelement feed additive (NMFA) «Microstimulin» for four days of storage at 0–4 ºC has been analyzed. It has been found out that the lowest level of MAFAnM, BGIR, bacteria Proteus in all slaughter products under investigation was registered in the 3rd experimental group the broiler chickens of which were given 20 cm³/dm³ NMFA «Microstimulin» with water. The highest level of MAFAnM, BGIR, bacteria Proteus was registered in the control group the broiler chickens which were not given NMFA «Microstimulin» with water. The dependence between the dose of NMFA «Microstimulin» and the number of microorganisms in the products of slaughtering has been proved.
43
Гратій, Т. І., та О. С. Тітлов. "Розробка апаратів для первинної термічної обробки і холодильного зберігання харчових продуктів". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 126–37. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2163.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено експериментальні дослідження комбінованих холодильних агрегатів абсорбційного типу (АХА) з додатковою нагрівальною камерою (ДНК), яка забезпечує теплову та холодильну обробку харчових продуктів у побуті. Для забезпечення теплового зв'язку між теплорозсіювальними елементами АХА (дефлегматором) використовується двофазний випарний термосифон (ДФТС). Показано, що теплова потужність, яка відводиться у процесі проведення випробувань АХА з ДФТС, закріпленого на підйомній магістралі дефлегматора, не перевищувала 7 Вт, а в середньому становила 4...5 Вт; величини теплового потоку, що відводиться з дефлегматора АХА за допомогою ДФТС, достатньо тільки для підтримки в ДНК температури на рівні 50 °С; для підтримки у ДНК рівня температур 70 °С і 100 °С потрібні додаткові енерговитрати; величина додаткових енерговитрат для 70 °С становить 3,5 Вт, а для 100 °С – 8,7 Вт, при цьому добові енерговитрати холодильника зростуть відповідно на 4,9% і 12,3%; за повного використання теплоти дефлегмації для обігріву ДНК можливе гарантоване забезпечення її теплових режимів у діапазоні температур 50...100 °С; у разі використання у якості робочого середовища ДНК повітря виникають проблеми при теплопередаванні від конденсатора ДФТС до внутрішнього об'єму камери – у цьому випадку необхідно підтримувати перепад температур між нагрівальною панеллю і повітрям в ДНК близько 25...35 °С а величина панелі повинна становити не менше 0,200×0,285 м; у разі використання води у якості робочого середовища ДНК доцільно використовувати нагрівальні панелі заввишки 0,2 м, шириною 0,02...0,03 м, а для інтенсифікації процесів теплопередавання при нагріванні води нагрівальну панель необхідно розташовувати в нижній частині ДНК; у разі використання повітря в ДНК його охолодження через втрату тепла до навколишнього повітря йде в 32 рази швидше, ніж при використанні води при початковій температурі 50 °С і в 11 раз швидше при початковій температурі 70 °С
44
Ozarkiv, I. M., M. S. Kobrynovuch, Z. H. Humeniuk та I. V. Petryshak. "Контроль напружено-деформованого стану і вологості деревини в тепломасообмінних процесах сушіння". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 10 (29 листопада 2018): 81–84. http://dx.doi.org/10.15421/40281017.
Повний текст джерелаАнотація:
Сушіння деревини – це обов'язковий технологічний процес у виробництві пиломатеріалів, меблевих заготівель, будівельних деталей тощо. Різні аспекти розглянутих у цьому дослідженні можуть зацікавити фахівців підприємств лісопромислового комплексу. Відомо, що основні форми зв'язку вологи з деревиною (адсорбційний, капілярно-конденсаційний та капілярний зв'язки вільної вологи в порожнинах клітин) залежать від температури та відносної вологості сушильного агента. Це означає, що деревина, як матеріал рослинного походження, поводиться своєрідно залежно від температурно-вологісних полів. Проблема сушіння деревини охоплює питання щодо перенесення тепла і вологи (маси) як у середині тіла, так і в пограничному шарі на межі розподілу фаз "тіло (об'єкт сушіння) – "навколишнє середовище". Треба зазначити, що інтенсивність сушіння є максимальною, коли можливості перенесення тепла і маси в пограничному шарі відповідають можливостям переміщення вологи і тепла всередині об'єкта сушіння. Описано властивості деревини, як природного полімера, що володіє специфічними пружно-в'язкими властивостями. Розкрито механізм перенесення вологи (маси) із центральних шарів об'єктів сушіння до їхніх поверхонь. У теоретичних дослідженнях розглянуто явище всихання як повного, так і у трьох структурних напрямах. Зазначено, що сушіння є складним тепломасообмінним процесом, який супроводжується молекулярною природою та механізмом явищ, що зумовлюють кінетику їхнього перебігу. Показано, що розв'язання відповідних рівнянь молекулярно-молярного перенесення тепла і маси (вологи) за відповідних крайових (граничних) умов дає змогу описати поля, тобто розподілення потенціалів перенесення – температури і вологовмісту в об'єкті сушіння в будь-який момент часу сушіння. Адже криві сушіння (в координатах "швидкість сушіння – вологість матеріалу") і температурні криві (в координатах "температура об'єкта сушіння – вологість об'єкта сушіння") відображають характер перебігу процесу сушіння.
45
Meshkova, V. L., та K. V. Davydenko. "Вертицильозне в’янення клена гостролистого (Acer platanoides l.) на сході України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 14 (13 січня 2018): 174–79. http://dx.doi.org/10.15421/411624.
Повний текст джерелаАнотація:
У 2016 р. зареєстровано інтенсивне в’янення клена гостролистого в лісових і декоративних насадженнях сходу України.
Метою досліджень була ідентифікація збудника в’янення клена гостролистого, попередній аналіз поширення й розвитку хвороби в лісових і декоративних насадженнях Сходу України, а також спроба розробити стратегію захисту від її наслідків.
Обстежені насадження лісового фонду державних лісогосподарських підприємств "Вовчанське ЛГ", "Жовтневе ЛГ", "Чугуєво-Бабчанське ЛГ", "Скрипаївський навчально-дослідний лісгосп" ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, Харківської ЛНДС УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького, а також декоративні насадження Київського й Шевченківського районів Харкова, парку Ветеранів і Дендропарку ХНАУ ім. В.В. Докучаєва.
У кожному насадженні обстежували по 50-100 дерев клена гостролистого, вибірково оглядаючи зрізи гілок між живою та мертвою частинами та реєструючи наявність в’янення, дехромації листя, ксилеми або судин, відмирання гілок. В аналізі погодних умов використані дані метеостанції Харків.
Виконаний у серпні мікологічний аналіз листків, черешків і фрагментів дехромованої заболоні й культивування на картопляно-декстрозному агарі упродовж трьох тижнів за 22°C дав змогу визначити збудника як Verticillium dahliae.
Установлено, що рівень пошкодження крони зменшується у міру збільшення діаметра стовбура на висоті грудей. Пошкодження найбільш інтенсивне в лісі (78,5 %), найнижче у вуличних посадках (21,5 %) і проміжне у парках (44,9 %). У вуличних посадках пошкодження листя кленів становило 59,4 і 30,5% серед дерев із наявністю та відсутністю механічних пошкоджень на нижній частині стовбура. Такі пошкодження були відсутні у лісі. Погодні умови 2016 р. (ранній початок сокоруху, коливання температури, висока максимальна температура повітря й низька кількість опадів) були сприятливі для розвитку вілту. Заходи профілактики поширення хвороби можуть бути застосовані лише у розсадниках. Вилучення хворих дерев клена із мішаних дубових насаджень може несприятливо позначитися на рості дуба.
46
Чемерис, І. А., та С. І. Ключка. "Вміст фотосинтетичних пігментів у хвої сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в умовах заповідних об'єктів міста Черкаси". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 4 (9 вересня 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.36930/40310402.
Повний текст джерелаАнотація:
Деревні насадження парків міст, що належать до природно-заповідного фонду держави, перебувають під впливом стресових чинників, тому є актуальним питання їх діагностики. Фотосинтетичний апарат рослин є одним з показників їх життєвого стану. Досліджено фотосинтетичний апарат хвої сосни звичайної парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Черкас. Встановлено, що в Черкасах поєднання перепадів температури та збільшення середньої літньої температури і зниження відносної вологості повітря створює умови для посух. Високий рівень забруднення атмосферного повітря (індекс забруднення 7,22) у поєднанні з низьким потенціалом до розсіювання шкідливих домішок в атмосфері сприяють послабленню соснових деревостанів парків міста. Виявлено збільшення концентрації хлорофілів та каротиноїдів хвої порівняно з деревами контрольної ділянки у парках "Сосновий бір" (Ахл а – в 1,2 раза; Ахл b – в 1,6 раза; Акар – в 1,3 раза) та "Обласна лікарня" (Ахл а – в 1,4 раза; Ахл b – в 1,9 раза; Акар – в 1,4 раза), а у дерев парку "Перша міська лікарня" встановлено, що концентрація хлорофілу а та каротиноїдів в 1,5 раза, а хлорофілу b в 1,05 раза менша, ніж у контрольних дерев. Виявлено достовірний зворотній зв'язок між концентрацією сульфатів у снігових опадах та концентрацією хлорофілу а (r = -0,844 при ts = 6,24 ˃ t0,05 = 2,26) та хлорофілу b (r = -0,762 при ts = 5,37 ˃ t0,05 = 2,26). З'ясовано, що співвідношення вмісту хлорофілу a до хлорофілу b у досліджуваних дерев нижче (2,50-2,59) порівняно з контрольними деревами (3,52). Виявлено, що співвідношення вмісту хлорофілів до вмісту каротиноїдів у дерев контрольної ділянки (4,09) менше, ніж у дерев паркових насаджень (4,21-4,53). З'ясовано, що фотохімічна активність хлоропластів соснових деревостанів досліджуваних ділянок нижча порівняно з контролем (425,84±18,24): парк "Сосновий бір" – 386,44±15,63, парк "Обласна лікарня" – 354,26±12,34, парк "Перша міська лікарня" – 300,01±13,85. Встановлено, що зміни фотосинтетичного апарату рослин парків "Сосновий бір" та "Обласна лікарня" свідчать про розвиток адаптивної специфічної реакції на стресогенні чинники міського середовища, а зниження всіх досліджуваних показників сосни звичайної "Парку Першої міської лікарні" діагностує пригнічення фотосинтетичної функції деревостанів та розвиток деструктивних процесів.
47
Matsevytyi, Yu M., M. O. Safonov, and I. V. Hroza. "Method for Identification of the Power of a Source of Thermal Energy By Solving the Internal Reverse Problem of Thermal Conductivity." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 2 (April 6, 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.02.019.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано підхід до вирішення внутрішньої оберненої задачі теплопровідності (ОЗТ) на основі використання принципу регуляризації Тихонова та методу функцій впливу. Потужність джерела енергії подано у вигляді лінійної комбінації сплайнів Шьонберга першого порядку, а температуру — у вигляді лінійної комбінації функцій впливу. Метод функцій впливу дає можливість використовувати один і той же вектор невідомих коефіцієнтів для джерел енергії та температури. Невідомі коефіцієнти визначено за допомогою розв’язання системи рівнянь, яка є наслідком необхідної умови мінімуму функціонала Тихонова з ефективним алгоритмом пошуку параметра регуляризації, використання якого дає можливість одержати сталий розв’язок ОЗТ. Для регуляризації розв’язку ОЗТ в цьому функціоналі використовується також стабілізуючий функціонал з параметром регуляризації як мультиплікативним множником. Наведено обчислювальні результати ідентифікації потужності теплової енергії по температурі, яка вимірюється з похибкою, що характеризується випадковою величиною, розподіленою за нормальним законом.
48
Bolotov, Maksym, Gennady Bolotov, Iryna Prybytko та Mykola Korzachenko. "ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОРОЗІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОНУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 247–58. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-247-258.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. На сьогодні питання корозійної стійкості бетонних та залізобетонних конструкцій (ЗБК) є актуальними в усьому світі, оскільки ступінь корозійного захисту таких конструкцій визначає терміни їх експлуатаційної придатності та рівень стійкого розвитку будівельних процесів загалом. Постановка проблеми. Природно-кліматичні зони України характеризуються певною неоднорідністю як за температурою, так і за кількістю річних опадів, що часто стають причиною протікання певних деструкційних процесів у залізобетоні, здебільшого пов’язаних із кородуванням металевої арматури і, як наслідок, суттєвого зниження термінів її експлуатації. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі корозії арматури залізобетону прикута увага багатьох вітчизняних та закордонних учених. Зокрема, значна увага приділяється способам підвищення щільності цементного каменю бетону, як активного сорбенту вологи із навколишнього середовища та транспортера її до металевої арматури. Також вказується на значний вплив температури навколишнього середовища (повітря) на швидкість протікання хімічних та електрохімічних процесів, що спричиняють корозію арматури та закладних елементів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на велику кількість публікацій, присвячених корозійним процесам бетону та залізобетону, на сьогоднішній день не вдається в повній мірі виділити той чи інший спосіб запобігання корозії, як найбільш дієвий. На нашу думку, це пов’язано насамперед із відсутністю будь-яких систематизованих даних стосовно сучасних засобів боротьби проти корозії ЗБК, що дозволять значно збільшити строки їх експлуатації. Мета роботи. У зв’язку з цим, метою цієї роботи є аналіз способів підвищення терміну експлуатаційної придатності залізобетонних конструкцій, що працюють в умовах агресивних атмосферних впливів. Виклад основного матеріалу. Проаналізовано основні способи зниження рівня поруватості цементного каменю бетону на етапі його виготовлення з використанням різного роду модифікуючих добавок, та на етапі експлуатації залізобетонної конструкції шляхом його гідрофібізації та кальматації. Наведено наслідки тривалих корозійних впливів на металеву арматуру залізобетону та способи їх запобігання, переважно пов’язаних із просоченням арматури мігруючими інгібіторами корозії. Наведено передумови використання композитної арматури в якості альтернативи металевій. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що основним джерелом корозії бетонних та залізобетонних конструкцій є капілярно-пориста структура цементного каменю бетону, що служить активним стоком вологи та різного роду хімічних домішок. Встановлено, що найбільш дієвим способом запобігання корозії металевої арматури нині є використання так званих мігруючих інгібіторів корозії, що на відміну від інших способів (гідрофібізації та кальматації) забезпечує надійний тривалий захист металевих стержнів від взаємодії із навколишнім середовищем.
49
Кушнеренко, В. Г., та Ю. С. Котовська. "Зелені насадження як спосіб зменшення теплового стресу у великої рогатої худоби в умовах змін клімату". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.
50
Mamchur, V. V. "Оцінка посухостійкості Ailanthus Altissima (Mill.) в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 31–33. http://dx.doi.org/10.15421/40290706.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено посухостійкість A. altissima упродовж вегетаційного періоду за п'ятибальною шкалою С. С. П'ятницького в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України. Встановлено, що рослини роду Ailanthus добре переносять посуху й часто ростуть у місцях з обмеженим доступом води. За результатами аналізу середньомісячних та середніх багаторічних даних метеостанції м. Умань упродовж травня – серпня, надано порівняльну характеристику гідротермічного режиму років досліджень. Визначено, що водний і термічний режими деревних і кущових видів у Степу є головним фізіологічним аспектом успішності степового лісорозведення, з огляду на що очевидною є актуальність вивчення стійкості та адаптації інтродукованого виду A. altissima до несприятливих умов степової зони. Доведено, що рослини A. altissima, що зростають в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України, реагували на посуху без значних пошкоджень, зберігаючи високий тургор листків і молодих пагонів. Дерева досліджуваного виду мали близькі до найвищих і найвищі бали посухостійкості (4,8-5,0 бала). Встановлено, що за період досліджень 2014-2017 рр. істотних ознак в'янення листків у дорослих дерев A. altissima в умовах Правобережного Лісостепу та Степу України не виявлено. Високі літні температури (до +38°С) і тривалі бездощові періоди (55-60 діб) всі досліджувані дерева A. altissima перенесли добре. Наведено результати дослідження водного режиму листків A. altissima за показниками загального вмісту води, водного дефіциту та інтенсивності втрати вологості, що свідчить про високий рівень адаптації досліджуваних рослин до посушливих періодів в умовах Правобережного Лісостепу та Степу України.