Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Рух маси.
Статті в журналах з теми "Рух маси"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Рух маси".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Булат, А. Ф., В. І. Єлісєєв, Є. В. Семененко, М. М. Стадничук та Б. О. Блюсс. "Особливості використання малов’язкого ньютонівського середовища в екструзійному апараті для тривимірного друку". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 6 (23 грудня 2021): 23–31. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.06.023.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається задача про рух високов’язкої рідини у вузькому каналі з підігрівом, який моделює процес екструдування полімерів для тривимірного друку. Важливим елементом для цього класу задач є підбір параметрів руху полімерної маси та теплообміну з метою сталого формування виробу. Він полягає в тому, щоб трохи перегріту масу подати до відповідного місця, де вона швидко застигне, в результаті чого буде стійко зберігатися форма друкованого виробу. Як робоче середовище використовуються відповідні полімери, які мають необхідні властивості. У задачі, що розглядається, для розкриття фізичних особливостей процесу використовується ньютонівська рідина, яка за своїми властивостями є близькою до поліетилентерефталату (ПЕТФ), який також застосовується в технології тривимірного друку. Задачу про рух і теплообмін сформульовано в рамках теорії моделі вузького каналу з урахуванням дисипації механічної енергії. Для високов’язких рідин, навіть незважаючи на малі швидкості, урахування дисипативних членів є необхідним, оскільки великі градієнти швидкостей можуть призводити до великої величини дисипації і, відповідно, до значного зростання температури. Ця особливість виявилася надзвичайно важливою саме для такого класу задач. Для більш яскравого подання розв’язку крім однієї рідини, близької до ПЕТФ, розглянуто рух і нагрів рідини, в’язкість якої у 10 разів менша за в’язкість полімеру. Розв’язання було проведено методом смуг, в яких температура і, відповідно, в’язкість, що залежить від неї, приймалися незалежними від поперечної координати. Це дозволило використовувати аналітичну залежність для швидкостей у кожній смузі, що зробило метод напіваналітичним та полегшило розв’язання задачі. Результати, отримані чисельно, вказують на те, що в робочому інтервалі формування (приблизно 0,1 м/с та 0,5 м/с), дисипація дійсно значно впливає на процес. Так, для умовно малов’язкої рідини перегрів її в кінці апарату виявляється істотним, але може бути знятий за допомогою додаткового обдування. Для високов’язкої рідини це зробити практично неможливо, тобто така рідина не може використовуватися в апараті з розглянутими геометричними розмірами. Отже, математичне моделювання досліджуваного процесу дає можливість проводити розрахунки параметрів течії та визначати необхідні умови і, відповідно, властивості рідини для стійкого тривимірного друкування.
2
Арендаренко, В. М., Т. В. Самойленко та О. М. Іванов. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХУ ЗЕРНОВОГО МАТЕРІАЛУ ПО ЛОТКАМ ГРАВІТАЦІЙНОЇ УСТАНОВКИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 302–9. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.38.
Повний текст джерелаАнотація:
На елеваторних підприємствах широко використовують різні технологічні операції. До них від-носяться такі операції, як сортування, сепарація, сушіння, транспортування і завантаження силосів зерном. Для раціонального використання цих та інших процесів необхідно враховувати можливості взаємодії зернин між собою і робочими органами машин. Така взаємодія залежить від характеру руху зернового матеріалу як по поверхням робочих органів відповідного обладнання, так і у пристро-ях для виконання допоміжних операцій, пов’язаних із транспортуванням зерна до завантажувальних отворів силосів, та саме завантаження. Недостатнє врахування особливостей руху зернових пото-ків може призвести до порушення технологічних режимів функціювання елеватора і, як наслідок, погіршується якість зернової продукції, яка зберігається в силосах. Технологічний процес заванта-ження силосів зерновим матеріалом з використанням відкритих спіральних завантажувачів відбува-ється в режимі швидкого гравітаційного руху. Принциповою особливістю такого роду руху є наяв-ність умов швидкого зсуву зернин у зерновому шарі. В результаті такого руху зернини суттєво при-швидшуються і хаотично переміщуються. Метою роботи було виявити структурно-кінематичні характеристики гравітаційних потоків в установці з дискретно змінними кутами нахилу розгінного і гальмівного лотків. Основними завданнями роботи є лабораторне дослідження руху насіння пшени-ці, кукурудзи та соняшнику в U-подібних лотках для того, щоб установити фактичний час руху зер-нового матеріалу як у розгінному, так і в гальмівному лотках. Лотки виготовлені зі сталевого про-кату, мають однакову довжину та шорсткість. Такі дослідження з використанням гравітаційної установки необхідні для виявлення темпу розгону і гальмування сипкого зернового матеріалу стан-дартної вологості. Встановлено, що для ефективної роботи гравітаційної установки необхідно, щоб кут нахилу розгінного лотка був набагато більшим від кута природного відкосу зернового матеріалу. Тоді як кут нахилу гальмівного лотка повинен бути в 1,22 раза більшим від кута природного відкосу зерна. Таке співвідношення кутів дає можливість отримати рух зернового матеріалу в гальмівному лотку практично з постійною лінійною швидкістю без різкого збільшення маси і об’єму зернового вантажу на цій ділянці.
3
Кутья, О., Н. Бережна та О. Войтов. "Оптимізація параметрів транспортного процесу міських вантажних перевезень". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 18 (19 березня 2020): 54–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.18.54-61.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено методичний підхід до оптимізації параметрів транспортного процесу міських вантажних перевезень. Підхід ґрунтується на моделі сумарних питомих витрат, які враховують три складові.Перша складова залежить від тарифу на перевезення, довжини маршруту, маси перевезеного вантажу, а також технічної швидкості руху, частоти надходження заявок на транспортне обслуговування і коефіцієнта надійності транспортного обслуговування .Друга складова питомих витрат залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, технічної швидкості руху, сумарного часу транспортного обслуговування, витрати палива і його ціни, а також маси перевезеного вантажу, коефіцієнт використання пробігу, коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля.Третя складова залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, сумарного часу транспортного обслуговування з урахуванням збільшення часу на виконання навантажувальнорозвантажувальних робіт, початкової вартості автомобіля і витрат на технічне обслуговування автомобіля та амортизацію.Отримано математичні вирази, які дозволяють виконати математичне моделювання сумарних витрат на міські вантажні перевезення та розрахунковим шляхом отримати оптимальну масу вантажу, що перевозиться. Показано, що при величині коефіцієнтів використання пробігу, який дорівнює 0,5 і величині коефіцієнтів використання вантажопідйомності автомобіля, який дорівнює 0,5, запланована маса вантажу для перевезення майже не відрізняється від оптимальної. При збільшенні зазначених коефіцієнтів до одиниці оптимальна маса збільшується в 1,4-1,6 разів.Показано, що для зменшення сумарних питомих витрат на міські вантажні перевезення необхідно розрахунковим шляхом проводити корегування маси перевезеного вантажу.
4
ГАНДЗЮК, Микола, та Дмитро ГАНДЗЮК. "ВПЛИВ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ ТА КОНСТРУКТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ МАЛОТОНАЖНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПОЇЗДІВ НА МІЦНІСТЬ І НАДІЙНІСТЬ РАМ ОДНОВІСНИХ ПРИЧЕПІВ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 1, № 16 (19 травня 2021): 36–45. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i16.506.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток малого бізнесу і підприємництва в країні призвели до збільшення потреби в причепах, які використовуються разом з легковими автомобілями і автомобілями малої вантажопідйомності. Вказана обставина ставить завдання збільшення обсягів виробництва причіпної техніки даного виду, скорочення термінів проектування і початку виробництва нових моделей. Разом з цим несуча конструкція кожного виробу повинна володіти високою міцністю, довговічністю і забезпечувати безпечний рух малотонажного автомобільного поїзда в цілому.
Особливістю несучої конструкції одновісного причепа є наявність дишла, яке сприймає частину ваги причіпної ланки з вантажем, що перевозиться, і забезпечує зв'язок між автомобілем-тягачем і причепом. У зв'язку з цим, до дишла причепа висуваються високі вимоги по міцності і довговічності. Відмінність конструкції дишла одновісного причепа від рами транспортних машин великої вантажопідйомності не дозволяє використовувати традиційні методи і способи підвищення міцності і довговічності даного елемента, які неминуче призведуть до збільшення розмірів дишла, його маси і вартості виготовлення, що абсолютно неприпустимо в умовах масового виробництва.
Викладені вище обставини вказують на актуальність методів оптимізації масових, геометричних параметрів та пружних характеристик підвіски одновісних причепів під типові умови експлуатації малотоннажних автомобільних поїздів, що враховують особливості конструкції дишла.
Ключові слова: малотонажний автопоїзд, причіпна ланка, конструктивні параметри, несуча конструкція, дишло, навантажувальні режими, міцність, довговічність.
5
Ліянаге, Естер, Фелісія Маріан Дханані Челлапіллаї та Олександр Красільщіков. "Синдром Туретта: вправи при ожирінні, опис випадку". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 80–83. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.80-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Синдром Туретта (СТ) зазвичай супроводжується руховими та голосовими порушеннями. Було виявлено, що симтоми СТ зазвичай зменшуються у підлітковому віці та у час дорослішання. Діти також можуть мати проблеми зі сном, слабкі академічні досягнення, занижену самооцінку та складнощі у контролі поведінки. Причини виникнення СТ ще достатньо не вивчені. Ретельний аналіз спеціальної літератури свідчить про наявність багатьох досліджень з фармакологічного, поведінкового, психологічного та хірургічного менеджменту, проте не вивлено робіт з менеджменту підвищенної маси тіла серед дітей із СТ. Мета. Вивчити можливу ефективність програми, що включає вправи, націлені на зменшення ваги як додаток до фармакологічного лікування СТ, запропонованого у конкретному медичному випадку. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування, застосування вправ для зниження маси тіла. Результати. У ході дослідження пацієнт із синдромом Туретта отримував медикаментозне лікування, але в нього розвинувся такий медикаментозний побічний ефект, як збільшення маси тіла. Для цього пацієнта було розроблено відповідну програму, що складалася з аеробних врав для зниження ваги та розвитку координації і спритності. Програма включала стаціонарне педалювання, ходьбу в гору і вниз на підніжці висотою 30 см з двосторонніми рухами рук вгору і вбік. Регулярний моніторинг показав, що після 5 місяців, протягом яких суб’єкт дотримувався встановленої програми, його маса тіла зменшилася на 2,5 кг, а зі збільшенням зросту індекс маси тіла (ІМТ) знизився до 23,5 кг ∙ м–2. Хоча пацієнт все ще був у категорії ожиріння, але зниження маси та ІМТ показали хорошу позитивну динаміку. Його ліпідний профіль продемонстрував, що значення тригліцеридів знизилося з 210 до 178 мг ∙ дл–1. Рівні ALT та AST знизилися до 60,9 о ∙ л–1 та 47,1 о ∙ л–1 відповідно. Отже, програма інтервенції виявилася ефективною для цього медичного випадку.
Ключові слова: діти, синдром Туретта, ожиріння, контроль зайвої ваги.
6
Шевчук, В., В. Шейченко, С. Проценко, В. Гак та Н. Кордубан. "Обґрунтування систем технологій збирання біологічного врожаю конопель". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (23 грудня 2020): 113–19. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).113-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено шляхи підвищення ефективності механізованих технологічних процесів збирання усього обсягу біологічного врожаю конопель та льону завдяки використанню стрічкових накопичувачів.Запропоновано спосіб формування валка конопле стеблової маси на стрічку і волочіння її разом з валком до краю поля, що уможливлює суттєве підвищення ефективності механізованих процесів збирання і подальшого перероблення усього біологічного врожаю конопель, льону та інших культур.Розроблено сукупність змістів основних варіантів (розгалужень) систем технологій збирання усього біологічного врожаю конопле стеблової маси на стрічкові накопичувачі, якими враховано технічні, технологічні та економічні передумови реалізації основних технологічних oпeрацій, властивих відповідним технологіям.Запропоновано спосіб формування на стерні валків із заданою масою стебел на одному погонному метрі. Суть способу полягає в тому, що скошену конопле стеблову масу укладають у вигляді валка на стрічку, яку відпускають зі швидкістю меншою швидкості руху жнивного агрегату. Завдяки цьому уможливлюється накопичення на незначній частині поля по кінцях гону усього обсягу врожаю конопле стеблової маси.Запропоновано якісно новий технологічний процес, у якому не молотарка (комбайн) із засобами її технологічного обслуговування переміщується по полю з метою завантаження конопле стебловою масою, а конопле стеблова маса у вигляді валка подається до молотарку. Завдяки реалізації відміченого технологічного процесу уможливлюється операції обмолочування насіннєвої частини врожаю, обрізання листя від стебел, формування стебел з метою їх подальшої переробки у тресту здійснювати напівстаціонарними комплексами машин на краю поля.
7
САХНО, Володимир, Світлана ШАРАЙ, Ігор МУРОВАНИЙ та Ірина ЧОВЧА. "ДО РОЗРОБКИ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ АВТОПОЇЗДА З ПРИЧЕПОМ КАТЕГОРІЇ О1 У ПОПЕРЕЧНІЙ ПЛОЩИНІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 151–60. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.645.
Повний текст джерелаАнотація:
У ряді експлуатаційних властивостей автотранспортних засобів (АТЗ) при тенденції збільшення швидкостей руху найважливішими показниками якості, що зберігається, на будь-яких режимах, є стійкість і керованість. Вибір конструктивних параметрів АТЗ, що забезпечують саме ці властивості, підвищує активну безпеку експлуатації і знижує вірогідність дорожньо-транспортних пригод на транспортних операціях. Стійкість і керованість АТЗ в сукупності повинні забезпечити упевненість водія в реалізації режиму руху, що задається, виключити мимовільне виникнення небезпечного відхилення від нього і зберегти можливість швидкого коректування з подальшою стабілізацією.
Із усіх можливих режимів руху криволінійний або близький до нього є основними в роботі автопоїздів категорії М1. Якщо розглядати сучасні інтенсивні потоки руху АТЗ по дорогам загального користування з їх постійними вимушеними «переставками», то питання про можливість швидкого коректування прямолінійного курсу після переїзду на сусідню смугу руху і забезпечення курсової стійкості при цьому стає особливо актуальним.
При дослідженні стійкості руху автопоїзда розглядають плоскопаралельний рух його ланок. При цьому вважають, що нормальні реакції опорної поверхні на колеса правого і лівого борту однакові. Проте при високому розташуванні центра мас причепа можлива суттєва зміна реакцій опорної поверхні на його колеса. Тому було розглянуто рух автопоїзда як в горизонтальній, так і в поздовжній вертикальній і поперечній площинах.
У результаті проведених досліджень удосконалена система рівнянь плоскопаралельного руху автопоїзда з одновісним причепом категоріє О1, визначено бічні реакції на колесах автомобіля і причепа при крені кузова, визначені кути відведення коліс автомобіля і причепа, обумовлені їх креном кузова, розроблено просторову математичну модель автомобільного поїзда у поперечній площині.
Ключові слова: автопоїзд, курсова стійкість, керованість, плоскопаралельний рух, математична модель, швидкість руху, поперечна площина
8
САХНО, Володимир, Ігор МУРОВАНИЙ, Віктор ПОЛЯКОВ та Євген МІСЬКО. "ДО ПОРІВНЯЛЬНОЇ ОЦІНКИ ТРИЛАНКОВИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПОЇЗДІВ ЗА СТІЙКІСТЮ РУХУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 156–64. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.99.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано порівняння триланкових метробусів різних компонувальних схем за показниками стійкості руху. Показано, що за величиною критичної швидкості руху перевагу слід віддати триланковому метробусу, виконаному за напівпричіпною схемою. Визначені шляхи підвищення критичної швидкості руху метробуса, виконаного за причіпною схемою. Встановлено, що на підвищення поперечної горизонтальної стійкості метробуса позитивно позначається зменшення тиску повітря в шинах передньої осі і збільшення в шинах задньої осі першого причепа (напівпричепа), зсув центра мас причіпних ланок до передньої осі, збільшення коефіцієнтів опору бічному відведенню шин коліс другої осі причепа (напівпричепа), збільшення маси автобуса і першого причепа тощо. Вплив інших параметрів або незначний, або зовсім відсутній.Ключові слова: метробус, автобус, причіп, напівпричіп, рівняння руху, стійкість, швидкість, кути складання, управління.
9
Булат, А. Ф., В. І. Єлісєєв, Є. В. Семененко, М. М. Стадничук та Б. О. Блюсс. "Течія неньютонівської рідини в екструзійному апараті для тривимірного друку". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 5 (27 жовтня 2021): 25–32. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.025.
Повний текст джерелаАнотація:
Математичні моделі екструдування показують, що під час течії високов’язких рідин в процесі тривимірного друкування виникає проблема нагріву робочого середовища. Вона полягає в тому, що під час подачі матеріалу включається механізм дисипації механічної енергії в теплову, що зумовлює перегрів рідини. У свою чергу це може призводити до невідповідності форм одержуваного виробу. Для стійкого формування необхідно, щоб матеріал, що подається, оплавлявся біля стінок апарата. Перегрів має бути мінімальним, щоб,виходячи з насадка, матеріал міг швидко застигнути, бажано без додаткових обдувних пристроїв. У цій статті розглядається задача про рух полімерної маси в каналі з підігрівом з метою визначення необхідних умов виконання такої операції, виходячи з певних геометричних форм екструдера. Як модельна рідина використовується непружне середовище із в’язкістю, що залежить від температури та градієнтів швидкостей. Це досить широко використовуваний у практичних розрахунках клас неньютонівських модельних рідин для визначення параметрів течії полімерів і передбачення певних властивостей одержуваних виробів. Нехтування пружними властивостями полімерів часто є виправданим у зв’язку з незначністю проявів цих властивостей або з чіткою локалізацією цих ефектів. Для розв’язання задачі, сформульованої в рамках теорії вузького каналу, використовується метод смуг, в межах яких температура приймається постійною, тобто незалежною від поперечної координати. Це дає можливість покласти в основу розв’язання відомі аналітичні вирази для швидкостей з подальшим уточненням їх, у зв’язку зі складною залежністю в’язкості від градієнтів швидкості. Уточнюючи на кожному кроці динамічні параметри течії з попереднього кроку, можна чисельно отримати досить стійкі гладкі розв’язки. Розрахунки були проведені для неньютонівської рідини, близької за своїми властивостями до полімеру АБС-3А. Розрахунки показали, що властивість псевдопластичності, яка притаманна цьому полімеру, відіграє важливу роль у процесі екструдування. Завдяки тому, що зі збільшенням поперечного градієнта поздовжньої швидкості в’язкість цього полімеру значно падає, величина дисипації механічної енергії теж падає, тобто зменшується теплова енергія, що виділяється під час дисипації. Це в свою чергу призводить до меншого нагрівання полімерного матеріалу, що рухається. Отже, виходячи з геометричних розмірів апарата, можна моделювати течію полімерної рідини та підбирати параметри формування і температури рідини на виході з апарата.
10
Yaroshovets, Tetyana. "Пошук екуменічної релігійної тотальності як апофеоз десакралізації культури". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 171–79. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.5-6.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються зарубіжні культурні практики щодо впливу екуменічного руху, який має в собі модерні тенденції, пов’язані з виникненням надзвичайно агресивного, ідеологізованого інструменту впливу на людину засобами мас-медіа і всієї сфери комунікативної культури. Доводиться, що екуменізм – це рух, який визначається сучасним кризовим станом релігійної свідомості. Він існує і у політичному просторі, і в міжконфесійній і міжрелігійній сферах, виявляє певну толерантність щодо тих релігій, які вступають у складні ідеологічні взаємодії.
11
Лупіна, Т. О., Є. Т. Горалік та М. М. Крюков. "РУХ РЯТУВАЛЬНОЇ ШЛЮПКИ ВІЛЬНОГО ПАДІННЯ ПРИ СХОДЖЕННІ З ПОХИЛОЇ РАМПИ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 23–35. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2022.2.33.03.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено короткий огляд історії створення та розробок рятувальних шлюпок вільного падіння (РШВП), призначених для термінової безпечної евакуації людей з морських суден та морських нафтодобувних платформ у випадку аварій за екстремальних погодних умов. Розглядається задача про рух РШВП, яка моделюється однорідним стрижнем, при сходженні з похилої рампи протягом першої фази падіння з наростаючим кутом нахилу (тангажу -tangage)–з моменту, коли центр мас шлюпки опиняється над краєм опори (крайнім роликом рампи) , до моменту сходу з рампи кінця опорних поверхонь шлюпки.Диференціальні рівняння руху в полярних координатах складені за допомогою рівнянь Лагранжа другого роду. Отриманорозв’язувальну систему звичайних диференціальних рівнянь і сформульовано відповідну задачу Коші, яка розв’язується чисельно за допомогою методу Рунге-Кутта четвертого порядку точності. На основі запропонованого підходу проведеночисельні експерименти длявизначення часу скочування РШВП, швидкості її центру мас, кутів повороту та кутової швидкості шлюпки в момент відриву від рампи при значенні кута нахилу рампи та різних значеннях початкової швидкості центру мас в діапазоні від 1 до 10 м/с і довжини шлюпки в діапазоні від 5 до 15 м.За результатами чисельних експериментівздійснено аналіз впливу початкової швидкості і довжини РШВП на параметри її руху при сходженні з похилої рампи. Розрахункові значення часу першої фази падіння, кута тангажу, кутової швидкості тангажу та модуля швидкості центру мас РШВП в ході виконаних чисельних експериментів змінювались в діапазоні 1,424 -0,234 с,, та м/свідповідно. При цьому зі збільшенням довжини шлюпки час першої фази падіння зростає, а зі збільшенням початкової швидкості зменшується. Кути тангажу зі збільшенням швидкості зменшуються, а зі збільшенням довжини шлюпки зростають, в той час як кутові швидкості тангажу зі збільшенням початкової швидкості так само, які зі збільшенням довжини шлюпки спадають. За результатами роботи зроблено висновок про можливість використання запропонованогопідходу і чисельних експериментів для раціонального вибору параметрів руху РШВП та напрямів подальших досліджень.Ключові слова:рятувальна шлюпка вільного падіння, плоско-паралельний рух, стрижень, похила рампа, рівняння Лагранжа другого роду, звичайні диференціальні рівняння, задача Коші, чисельне моделювання, метод Рунге-Кутта.
12
Danilov, Yu, та V. Stadnik. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ШТУЧНОГО ЗСУВУ ПОВІТРЯНИХ МАС В АТМОСФЕРІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 49–52. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.049.
Повний текст джерелаАнотація:
Штучний зсув повітряних мас (ШЗПМ), спричинений вивільненням великої кількості енергії в повітряному просторі, є аналогом природного зсуву вітру, але може бути набагато потужнішим. Штучний зсув повітряних мас розглядається як зсув вітру синусоїдального типу, описаного відповідною системою диференційних рівнянь зміни газодинамічних характеристик навколишнього середовища при потужних вибухах. Він може мати значний вплив на стійкість та керованість, зміну маневрових можливостей і траєкторії літального апарату. Мета статті – провести аналіз проведених досліджень формування ШЗПМ та моделювання цього явища в атмосфері з отриманням результатів зміни основних характеристик. Запропонована математична модель цього явища для дослідження впливу його на динаміку руху літального апарату дозволила провести чисельний експеримент. Це в подальшому дасть змогу відпрацювати рекомендації по зменшенню впливу штучного зсуву повітряних мас та запобіганню попадання в зони його рушійної дії. Можливе застосування цього явища для зменшення ефективності дій авіації противника.
13
Безуглий, Анатолій Васильович, та Олександр Матвійович Петченко. "Комп’ютерне моделювання механічного руху в фізичному практикумі". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 10–11. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.52.
Повний текст джерелаАнотація:
Методичні розробки, які реалізуються за допомогою ПК, збагачують віртуальний фізичний практикум та надають можливість засвоєння фізичних явищ та їх законів при реалізації дистанційного навчання.В даній роботі пропонується дві віртуальні лабораторні роботи з вивчення механічного руху: “Визначення прискорення вільного падіння” та“Вимірювання коефіцієнта в’язкості рідини за методом Стокса”, що реалізуються за допомогою однієї комп’ютерної програми.Прискорення вільного падіння g визначається за прямими вимірюваннями часу t та висоти падіння h. Відстань H, яке тіло проходить за час t, визначається за кінематичним законом руху:H=gt2/2, (1)Якщо виміряти час падіння кульки з різної висоти та побудувати графік залежності від t, то згідно з (2) отримаємо пряму, тангенс кута нахилу якої до вісі t буде дорівнювати .Графік залежності від t дає можливість обчислити значення g за формулоюПрограма моделює рух тіла, який користувач спостерігає на екрані, в широких межах зміни густини середовища ρ та коефіцієнта в’язкості , а також в частинному випадку, коли , , тобто, у вакуумі. Одновимірний рух тіла (кульки) описується за допомогою модифікованого метода Ейлера з урахуванням всіх сил, які діють на кульку: сили тяжіння, сили Архімеда та сили внутрішнього тертя. Шлях падіння кульки вимірюється за шкалою, на якій нанесені поділки в метрах. Час падіння кульки вимірюється секундоміром. На екрані дисплею виведені кнопки регулювання секундоміра для ввімкнення, вимкнення та скидання до нуля. Програма дозволяє зупинити процес падіння в будь-який момент, а потім або продовжити із збереженими значеннями величин на цей момент часу, або повернутися до початкового моменту.При виконанні роботи користувач встановлює у вікні інтерфейсу (рис. 1) значення густини та в’язкості, скидає секундомір, встановлює висоту, згідно з номером варіанту. Одразу ж після запуску програми, вмикає секундомір. В момент досягнення кулькою дна судини, вимикає секундомір і заносить в таблицю значення висоти та часу падіння для кожного значення висоти падіння. Побудувавши графік залежності від t, обчислюють величину g за формулою (3).Метою наступної роботи є вивчення особливостей руху кульки у в’язкій рідині та визначення в‘язкості рідини за методом Стокса. При моделюванні руху кульки для обчислення сили внутрішнього тертя використовується формула Стоксаде r – радіус кульки, – коефіцієнт в‘язкості рідини, V – швидкість кульки відносно рідини.Оскільки вимірювання часу треба виконувати для рівномірного руху, програмою передбачено виведення на екран риски в момент, коли всі сили, що діють на кульку, врівноважуються. З цього моменту рух кульки стає рівномірним. На екран виведено два секундоміри. Один вмикається з початком руху кульки і вимикається автоматично, коли кулька досягає дна судини. Другий можна вмикати і вимикати від руки, клацаючи мишкою на кнопки вмикання та вимикання. Радіус, масу кульки, висоту судини можна змінювати як завгодно, маючи тільки на увазі, що радіус кульки повинен залишатися меншим за діаметр судини. Але якщо ви й забудете про це, програма нагадає, висвітить зауваження. На панелі інтерфейсу також виведені параметри зображення, які можна змінювати, такі, як кольори рідини і кульки та радіус зображення кульки.
14
Кириченко, Іван. "НАЗЕМНІ РОБОТИЗОВАНІ КОМПЛЕКСИ: ОСНОВИ ТА МАЙБУТНЄ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 16–20. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-4.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття досліджує передумови активізації процесу розробки мобільних роботів напочатку XXI сторіччя. Наведено перелік факторів, що безпосередньо впливають на інтенсифікацію розвитку робототехніки. Процес зростання кількості розробок в цьому секторі обумовлює необхідність їх чіткої класифікації. Автором запропоновано систему класифікації бойових наземних роботизованих комплексів в розрізі масо-габаритних характеристик та ступеню їх автономності. Сформована класифікаційна таблиця, де наведено типові приклади роботизованих комплексів відповідно до різних квадрантів. Таблиця побудована виходячи з п’яти масо-габаритних груп наземних роботизованих комплексів та чотирьох рівнів автономності. Окремо по кожному квадранту таблиці надані головні тактико-технічні характеристики роботизованих комплексів, що заявлені розробниками та безпосередньо впливають на ефективність зразків. Такі показники як радіус телекерування роботом з боку оператора, швидкість пересування, тривалість роботи на одній зарядці, можливість додаткового корисного навантаження або бойові можливості наведені для всіх зразків. В наступній таблиці проаналізовані тактико-технічні характеристики та переваги різних роботизованих комплексів для висвітлення їх ефективності та зручності під час експлуатації. Серед провідних факторів, що безпосередньо впливають на ефективність зразків автор відокремив наступні: тип приводу, наявність легкозаймистих речовин на борту, легкість старту роботи роботизованого комплексу в складних метеорологічних умовах, акустична, термічна та візуальна непомітність, наявність власного повноцінного бойового модуля та вбудованої системи автономного руху. Наприкінці статті згадується про потужний рух проти роботів-вбивць (Campaign to Stop Killer Robots) та його відомих адептів з усього світу. Наведено визначення автономної зброї та її відмінності від зброї, керованої оператором. Вказано на головні загрози, пов’язані із автономною зброєю. Запропоновано також думку автора щодо перспектив руху “Campaign to Stop Killer Robots” в умовах поглиблення конфліктів по всьому світу.
15
Трач, В. М. "«Живемо під знаком гігієни»: професійні з’їзди другої половини ХІХ – початку ХХ ст. та розвиток гігієнічного руху в Галичині". Studies in history and philosophy of science and technology 28, № 2 (27 листопада 2019): 20–41. http://dx.doi.org/10.15421/271912.
Повний текст джерелаАнотація:
Від середини ХІХ ст. гігієна функціонує як окрема наукова і професійна дисципліна і як спосіб втілення принципів громадського здоров’я. Гігієністи створюють свою власну професійну сферу, до якої належать не лише медики, і в своїй діяльності поєднують риси громадського та професійного рухів. Такі «наддержавні» проблеми, як поширення інфекційних хвороб, сприяють спільним пошукам їхніх рішень, зокрема, на міжнародних конгресах, присвячених гігієні та санітарії.
В габсбурзькій Галичині гігієнічний рух стає більш помітним наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Однією з його особливостей було те, що він здебільшого формувався в польських професійних середовищах. Важливою інституцією для тогочасних медичних галицьких кіл, до яких здебільшого належали гігієністи, були з’їзди польських лікарів та природознавців, які відбувалися з кінця 1860-хх рр. Аналіз ролі цих конгресів в розвитку гігієнічного руху в Галичині є метою цього дослідження. Гігієна та громадське здоров’я були сталою частиною програм та дискусій на згаданих з’їздах. Проте обговорювалися також ідеї скликання окремого з’їзду, присвяченого гігієні та створення гігієнічних товариств. Важливу роль в пропагуванні цих ідей відігравали варшавські гігієністи. У відповідь на рішення одного зі з’їздів прихильники гігієни у Львові та Кракові створили свої товариства. Врешті, влітку 1914 р. у Львові відбувся перший з’їзд польських гігієністів, одним з основних організаторів якого було Львівське гігієнічне товариство. Також активізується процес щораз більшого залучення до кола гігієністів фахівців з інших сфер. Одним з виявів цього стало скликання у 1912 р. у Кракові першого з’їзду техніків будівництва та гігієни міст. Скликання цих конгресів означало кристалізацію ідеї гігієнічного руху в польських професійних середовищах загалом, але водночас і в Галичині. Хоча з’їзди мали «загальнопольський» характер, але в них брали участь й представники інших національностей, зокрема й українці. Проте їх участь не була чисельною, а на скликання з’їздів українське середовище реагувало суперечливо, особливо з початком ХХ ст. Розвиток національних рухів спричинив «націоналізацію» усіх сфер наукової і професійної діяльності, в тому числі і гігієни, що завадило виникненню єдиного гігієнічного руху в Галичині. Ключові слова: гігієнічний рух, громадське здоров’я, Галичина, перший з’їзд польських гігієністів 1914 р., Львів.
16
Sosnyts’kyi, S. P. "Про один окремий випадок руху в задачі трьох тіл". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 73, № 10 (17 жовтня 2021): 1404–13. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v73i10.6756.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК 531.36; 531.011Дослiджується окремий випадок задачi трьох тiл, коли два з них мають однаковi маси, що обумовлює iснування многовиду симетричних рухiв. Розглянуто умови iснування обмежених (необмежених) симетричних рухiв. Для аналiзу обмеженостi (необмеженостi) руху як структура многовиду симетричних рухiв, так i iнтеграли енергiї та моменту кiлькостей руху є iстотними.
17
Кущенко, О. О. "Активність та участь дітей із церебральним паралічем в аспекті ерготерапії та фізичної терапії". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (28 лютого 2018): 101–7. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.101-107.
Повний текст джерелаАнотація:
Рівень та процес формування побутових і соціальних навичок у дітей із церебральним паралічем, а також вплив на нього ерготерапії та фізичної терапії, є актуальним об’єктом вивчення. Мета. Оцінити рівень розвитку великих моторних функцій та функції рук, дослідити рівень можливостей у самообслуговуванні, мобільності та соціальній функціональності у дітей з церебральним паралічем. Методи: 106 пацієнтів (54 зі спастичною геміплегією – ГП та 52 зі спастичною диплегією – ДП) віком 4–6 років було обстежено відповідно до GMFCS, МАСS та PEDI. Результати. Серед дітей із церебральним паралічем у групі з ГП за GMFCS II рівень становив 25,9 % дітей, III – 53,7 %, IV – 20,4 %; у групі з ДП – відповідно 11,6 %, 36,5 % та 51,9 % дітей. Серед групи з ГП за МАСS II рівень мали 11,1 % дітей, III – 55,6 %, IV – 33,3 %; у групі з ДП – відповідно 25 %, 63,5 % та 11,5 % дітей. Середнє значення загальної суми розділу самообслуговування за PEDI дорівнювало 29,7 ± 8,09 бала у групі дітей з ГП та 33,5 ± 7,58 бала у групі з ДП із можливих 73 балів. Отримані значення загальної суми розділу мобільності становили 27,3 ± 9,72 бала у групі з ГП та 22,2 ± 8,05 бала у групі з ДП при можливих 59 балах. Статистичні показники загальної суми розділу соціальної функціональності за PEDI були 36,5 ± ± 4,94 бала у групі дітей з ГП та 38,0±5,33 бала у групі з ДП з можливих 65. Висновки. Групи дітей мали значно знижені показники рівня активності та участі, що свідчить про необхідність вжиття заходів щодо їх поліпшення, зокрема ерготерапії та фізичної терапії.
18
Дідух, В. Ф., В. В. Тарасюк та Д. В. Тарасюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ САДИЛЬНОГО АПАРАТУ КАРТОПЛІ ПАСИВНОГО ТИПУ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 41–50. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.297.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонована конструкція садильного апарату картоплі пасивного типу і представлені результати теоретичних досліджень руху насіння картоплі сферичної форми каскадами із прямолінійними і криволінійними поверхнями. Визначено умови пришвидшення та сповільнення окремих картоплин із урахуванням сил гравітації. Вирощування картоплі в індивідуальних господарствах та зміна кліматичних умов вимагають напрацювання нових підходів при вирощуванні картоплі, застосування нетрадиційних технологій та створення принципово нових, конструктивно простих технічних засобів для садіння картоплі. Основним функціональним вузлом картоплесаджалок є садильний апарат, спрощення конструкції якого можливе за рахунок використання сил гравітації для переміщення картоплі. Такий підхід дозволяє відмовитись від традиційних приводних садильних апаратів, які у більшості випадків травмують картоплини, та суттєво спростити конструкцію картоплесаджалки. Забезпечення точності подачі насіння картоплі на поверхню поля залежить від умов відокремлення окремих бульб у процесі переміщення від бункера до відсікача, який кінематично з’єднаний із опорно-ходовими колесами картоплесаджалки, які приводять у рух всі елементи садильного апарату. Визначальними параметрами, які впливають на переміщення насіння картоплі апаратом пасивного типу, є геометрична форма та маса бульб, від яких залежать час проходження шляху від бункера до поверхні ґрунту, тобто швидкість та прискорення бульб.
19
Войтов, В., та О. Кутья. "Моделювання витрат на транспортне обслуговування міських вантажних перевезень". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 17 (18 березня 2020): 50–61. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.50-61.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі представлено математичні вирази для визначення сумарних питомих витрат та результати моделювання витрат на міські вантажні перевезення. Сумарні витрати мають три складові. Перша складова залежить від тарифу на перевезення, довжини маршруту, маси перевезеного вантажу, а також технічної швидкості руху, частоти надходження заявок на обслуговування та коефіцієнта надійності.Друга складова питомих витрат залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, технічної швидкості руху, сумарного часу транспортного обслуговування, витрати палива і його ціни, а також маси перевезеного вантажу, коефіцієнтів використаного пробігу, вантажопідйомності та коефіцієнта надійності.Третя складова залежить від кількості автомобілів, що перебувають в наряді, сумарного часу транспортного обслуговування з урахуванням збільшення часу на вантажно-розвантажувальні роботи, початкової вартості автомобіля і витрат на технічне обслуговування та амортизацію, а також маси перевезеного вантажу і коефіцієнта надійності.Сумарне значення отриманих питомих витрат є економічним критерієм вибору оптимальних маршрутів на транспортне обслуговування.Проведено моделювання впливу різних факторів і робочих параметрів транспортного процесу міських вантажних перевезень дозволяє стверджувати, що питомі витрати на транспортне обслуговування В, грн/т, однозначно збільшуються при збільшенні довжини маршруту, однак, при цьому, мають оптимум при зміні маси перевезеного вантажу. Встановлено, що на існування оптимуму впливають коефіцієнт використання пробігу і коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобілів.Показано вплив логістичного центру (потужності логістичного центру) на питомі витрати транспортного обслуговування. Недостатня потужність ЛЦ збільшує час оформлення однієї заявки, що приводить до збільшення сумарних питомих витрат. Це дозволяє зробити висновок, що потужністю логістичного центру необхідно управляти.
20
Ольховський, В. О., та І. М. Дударєв. "МОДЕЛЮВАННЯ РУХУ КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЗЕРНОВОГО СЕПАРАТОРА НОЖИЧНОГО ТИПУ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 46 (29 травня 2021): 70–84. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.494.
Повний текст джерелаАнотація:
Очищення зерна від сміттєвих (незернових) і зернових домішок із одночасним сортуванням є обов’язковою технологічною операцією, яка проводиться після його збирання, а також під час зберігання та перероблення. Для сепарування зернової маси використовують сепаратори різних конструкцій, але найбільш поширеними є сепаратори з плоскими та циліндричними решетами. Сепаратори із плоскими решетами мають перевагу, оскільки під час сепарування уся поверхня таких решіт використовується. Разом із тим, одним із недоліків таких решіт є великі габаритні розміри. Тому пошук конструктивних рішень компактного розташування плоских решіт в сепараторі є актуальним завданням. Серед таких конструкцій із компактним розташуванням решіт можна виокремити сепаратори ножичного типу, в яких решета розташовані на сепарувальних секціях-важелях, що з’єднані навхрест. Для забезпечення постійного розшаровування зернової маси на решетах такого сепаратора, що інтенсифікує сепарування, а також для ефективного очищення отворів решіт від забивання за допомогою гумових кульок, необхідно забезпечити коливання решіт вздовж вертикалі. Моделювання коливального руху конструктивних елементів зернового сепаратора ножичного типу із використанням основних положень теоретичної механіки дозволило встановити закони руху повзунка та рухомої рами сепаратора. Отримані залежності дозволяють розрахувати та обрати раціональні параметри і режими роботи механізму приводу сепаратора ножичного типу.
21
Кожушко, Андрей. "Вплив перемінної маси рідкого вантажу на динамічну навантаженість ходової системи транспортованих агрегатів". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 75–86. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.75-86.
Повний текст джерелаАнотація:
Постійне нарощування сільськогосподарської продукції змушує аграріїв використовувати в транспортних роботах, як автомобільну, так і тракторну техніку. Тому, створюючи нову тракторну техніку, виробники намагаються задовольнити експлуатаційні показники руху.
При дослідженні транспортної роботи, що використовується в агропромисловому комплексі спостерігається виникнення проблеми при русі колісного трактора з причіпними та/або напівпричіпними цистернами, які частково заповнені рідиною. Оскільки в тракторних цистернах відсутні внутрішні перегородки, тоді перевезення частково заповненої рідким вантажем цистерни призведе до виникнення суттєвих вільних коливань. Така тенденція разом з закономірним нарощуванням транспортної швидкості призводить до поздовжньої та поперечної нестабільності, що сприяє підвищенню як енергетичних витрат, так і аварійних ситуацій (відбувається вплив на плавність руху, керованість та стійкість транспортного засобу, підвищення динамічної навантаженості ходової системи, тощо).
Метою роботи є дослідження динамічної навантаженості ходової системи причіпної та напівпричіпної цистерни при виконанні транспортної роботи колісним трактором. Задля вирішення поставленої мети необхідно: оцінка динамічної навантаженості ходової системи агрегатів (тракторних цистерн) при виконанні транспортної роботи колісним трактором; виконати аналіз впливу конструктивних показників підвіски напівпричіпної цистерни з метою зменшення динамічної навантаженості ходової системи колісного трактора. При вирішенні поставленої мети використовувалась методика, яка передбачала математичне моделювання повздовжнього руху колісного трактора з цистернами різного об’єму наповнення. Використана модель враховує перерозподіл рідини у цистерні, яка викликана коливаннями оболонки, з використанням характеристики поверхневих хвиль Релея. Проведення аналізу динамічної навантаженості ходової системи тракторних цистерн базувалося на визначенні сили, що створюється пневматичними шинами коліс.
Як результат, отримано дані теоретичного дослідження, які відображають вплив перерозподілу рідини в напівпричіпній цистерні на показник динамічної навантаженості ходової системи цистерн. Також встановлено, що для зменшення амплітуди динамічної навантаженості ходової системи напівпричіпної цистерни доцільно в конструкцію впроваджувати елементи демпфірування (амортизатори). При підборі пружних характеристик підвіски напівпричіпної цистерни необхідно проводити комплексне дослідження з визначення динамічної навантаженості на ходову систему, адже некоректний підбір жорсткості підвіски може призвести до потрапляння резонансної зони динамічної навантаженості в діапазон транспортних швидкостей руху.
22
Старжець, Володимир. "МОЛОДІЖНІ НАЦІОНАЛІСТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ВОЛИНІ В ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД 1944–1953 РР. У РАДЯНСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 36–40. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються методологічні засади радянської та української історіографії щодо діяльності націоналістичних молодіжних організацій на Волині у 1944–1953 роках. Метою статті є визначення особли- востей участі місцевого юнацтва в антирадянській діяльності на основі здобутків радянської та української історіографії. Дослідження, що порівнюються, демонструють роль молодіжного руху та освіти в ідеологічному протистоянні радянської влади та українського націоналістичного підпілля. Ключовим елементом радянської історичної науки було висвітлення переваг соціалістичного способу життя та його прославляння серед юнацтва через систему освіти. Про факти інтелектуального опору більшовицькій владі школярів та студентів на теренах Волині зовсім не згадувалось. Праці радянських істориків мали вигляд пропагандистських видань, були ідеологізованими та упередженими. З проголошенням незалежності в дослідженнях, позбавлених державної цензури, детально аналізуються економічні, політичні, соціальні та культурні процеси, що мали місце в Україні у 1944–1953 роках. Затребуваними в суспільстві виявились регіональні дослідження, в яких за допомогою широкої джерельної бази висвітлювались різні аспекти соціально-політичного та духовного життя Волинського регіону. Обґрунтовано, що проблема дослідження місця та ролі молоді в протиборчих планах українського підпілля та радянської влади на теренах західноукраїнського регіону оформилася ще за радянських часів, базуючись на партійно-класовому підході. За часів же української незалежності більш актуалізувалося всебічне та детальне вивчення різних аспектів визвольної боротьби, в тому числі більш ґрунтовне дослідження молодіжного руху опо- ру в його регіональних особливостях, зокрема на Волині.
23
Криховецький, І. "ВПЛИВ СЕЙМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЕВОЛЮЦІЮ УКРАЇНСЬКИХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕЧІЙ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ." Юридичний вісник, № 3 (9 вересня 2021): 33–40. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.2182.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначається ступінь впливу Галицького крайового сейму на процес еволюції основних ідеологем представників русофільської та народовської течій, а також встановлюються засадничі принципи організації радикального руху, його партійного оформлення. Характерно, що на момент свого створення та ідеологічного оформлення ані русофіли, ані народовці у 1860-1880-х рр. не були готові до самостійної політичної діяльності. Перші розуміли ініціативи поляків із підтримки народовців, такі як бажання «розсварити русинів», а другі в порозумінні бачили можливість легально і з правової точки зору відстояти власні національно-культурні інтереси. Створення та діяльність Галицького сейму мали вагомий вплив на український суспільно-політичний рух. По-перше, відбулася його чітка структуризація і виокремлення ідеологічних засад русофільства та народовства. По-друге, протистояння з польською сеймовою більшістю в стінах сейму змушувало українців, незважаючи на ідеологічні відмінності, проводити спільну політику. Такий компроміс спостерігався до початку 1890-х рр., коли русофіли не скомпрометували себе остаточно співпрацею з імперією Романових. Натомість народовці на чолі з Ю. Романчуком і декларуванням угодовських тенденцій із поляками та австрійцями змогли очолити національний провід. Одночасно саме під впливом сеймової діяльності відбувся процес політизації національного руху, а перша партія була заснована представниками нової радикальної течії та народовцями у 1890 р. Загравання русофілів із ідеями панславізму призвели до того, що Російська імперія звернула на них увагу і надавала їм певну допомогу. Для підтримки русофілів імперія Рома- нових вдавалася і до різного роду зловживань, і просування в політичний простір Австрії вигідних їй політиків. Польський політи- кум Галичини почав підтримувати народовців як єдину силу, що могла сформувати альтернативу русофілам. Підтримка поляками народовців була закономірною з огляду на бажання перших налагодити політичний компроміс.
24
СОФ’ЯК, Наталія. "ПОЛЬСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА ПОДІЛЛІ В 1863–1864 рр." Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 87–97. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.87-97.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються причини поразки Січневого польського повстання 1863–1864 рр. на Поділлі та ставлення до нього місцевого населення. Незважаючи на спроби повстанців поширити визвольний рух у Подільській губернії, їхні плани не мали шансів реалізуватися. Розглянуто заходи подільського губернатора для придушення повстання з метою залучити українських селян на бік російського царизму. Проаналізовано “Золоту грамоту” 1863 р., видану організаторами повстання для втягнення селянства до визвольної боротьби поляків, а також протистояння місцевого українського селянства і польських повстанців.
Російський уряд видав низку законодавчих актів, щоб придушити Січневе повстання. Одним з найважливішим заходів було створення сільських караулів для протидії польській збройній боротьбі. Вони виявилися досить ефективною силою через критичне ставлення до польських великодержавних ідей, спроб відновлення колишньої Речі Посполитої, в кордонах до 1772 р.
Ключові слова: польське повстання, Поділля, польська шляхта, російський царизм, поміщики, поляки, подільський губернатор.
25
Lemak, Oleksandr, Iryna Sultanova, Iryna Ivanyshyn та Rodion Arlamovskyi. "Фізична підготовленість та морфо-функціональний стан підлітків з різним рівнем аеробної продуктивності". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 91–98. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-91-98.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Недостатній рівень фізичної підготовленості та соматичного здоров’я школярів обумовлює актуальність вивчення розвитку фізичних якостей у взаємозв’язку з аеробною продуктивністю та фізичним розвитком організму підлітків. Завдання дослідження – виявити взаємозв’язок складників фізичної підготовленості й фізичного розвитку підлітків із різним рівнем аеробної продуктивності. Матеріал і методи дослідження – оцінка фізичної підготовленості школярів (Сергієнко Л.П., 2010); визначення аеробної продуктивності методом степ-ергометрії (Карпман В. Л., 1988). Оцінку фізичного розвитку проводили на підставі визначення силових індексів, індекса маси тіла та індекса Пін’є. Кількість м’язової маси для розрахунку силових індексів визначали за методом Mатейка. У дослідженні взяло участь 423 підлітки, 211 – із них жіночої та 212 – чоловічої статі. Результати дослідження. Зниження рівня аеробної продуктивності супроводжується збільшенням індексу маси тіла та зниженням індексу Пін’є, що відображає важливу роль соматометричних ознак фізичного розвитку в детермінуванні функціональних можливостей організму. Підвищення рівня аеробної продуктивності пов’язано зі збільшенням м’язової сили, про що свідчить динаміка силових індексів, визначених за даними співвідношення показників кистьової та станової динамометрії до м’язової маси тіла в дівчат і хлопців, а також згинання-розгинання рук в упорі лежачи до маси тіла в підлітків чоловічої статі. Висновки. Зі зниженням аеробної продуктивності зростає частка дітей із нижчим від середнього рівнем фізичної підготовленості та зменшується частка дітей із вищем від середнього рівнем фізичної підготовленості. Наявність респондентів із вищим від середнього рівнем фізичної підготовленості в кожній дослідній групі свідчить про наявні можливості до підвищення рівня розвитку фізичних якостей. Отримані результати можна використати для розробки диференційованих підходів у фізичному вихованні школярів із різним рівнем аеробної продуктивності.
26
Akymov, О., V. Boiarov, О. Bursala, S. Kuzin та M. Zhdaniuk. "ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ПЛАВНОСТІ ХОДУ БРОНЕАВТОМОБІЛІВ ЧАСТОТНИМ МЕТОДОМ". Наукові праці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, № 2 (23 грудня 2019): 5–8. http://dx.doi.org/10.37701/dndivsovt.2.2019.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовані методи оцінки плавності руху автомобільної техніки. Запропонований метод визначення плавності руху автомобіля частотним методом. Динамічна модель вільних коливань автомобіля дозволяє визначити чотири частоти власних коливань при його повній та спорядженій масі. Нижчу частоту власних коливань рекомендується використати для оцінки плавності руху бронеавтомобіля. Розрахунки виконані для бронеавтомобіля БРДМ-2Л1. Результати випробувань підтвердили дієвість запропонованого методу.
27
ПАЙДА, Юрій, та Ярослав ПОПЕНКО. "ЛЬВІВСЬКИЙ СИНОД 1891 р.: ПЕРЕДУМОВИ ПРОВЕДЕННЯ, ХІД ТА РІШЕННЯ". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 59–67. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246918.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Здійснити системний аналіз передумов, ходу та рішень Львівського синоду 1891 р., визначити його вплив на модернізацію греко-католицької церкви та канонічного права наприкінці ХІХ – на почату ХХ ст. Методологія дослідження. Міжгалузевий характер роботи з поєднанням у ній релігійного, культурного, соціального й правничого аспектів зумовило комплементарний підхід до вибору методів дослідження, обираючи які, автори враховували їхню відповідність таким критеріям, як ефективність та надійність. Під час дослідження використано низку підходів: діалектичний, описовий, історичний, формально-юридичний та порівняльно-правовий. Наукова новизна полягає у тому, що в статті окреслені причини, хід та значення проведення Львівського синоду 1891 р., який мав не лише суто релігійне значення для оновлення та модернізації церкви, а й сприяв активізації та консолідації всього визвольного руху українців за національне відродження наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Висновки. Рішення Львівського синоду мали позитивне значення як для церкви, так і загалом для українського населення. З-поміж “непрямих” наслідків синоду можна виокремити активізацію всього українського суспільно-політичного життя Галичини впродовж останніх десятиліть XIX – на початку ХХ ст. Зокрема, місцевий громадський рух почав набувати більш організованого характеру з визначеним національним забарвленням. Львівський синод 1891 р. став важливим джерелом для партикулярного права української греко-католицької церкви. Хоча серед синодальних отців виділялися дві “внутрішні течії”, такі як консервативна та реформаторська, проте їх деколи полярні позиції не розкололи синод, а навпаки, додали йому самобутності.
28
Сулим, А. О., О. О. Мельник, О. В. Бялобржеський та А. І. Ломонос. "Дослідження факторів та оцінка рівня їх впливу на показник питомих витрат електроенергії рухомого складу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 118–27. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-118-127.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті встановлено, що одним із актуальних питань залишається зниження експлуатаційних витрат та вартості життєвого циклу електрорухомого складу за рахунок підвищення його енергоефективності. Мета роботи – аналіз наявних факторів і дослідження рівня їх впливу на значення показника питомих витрат електроенергії на етапі розробки і виготовлення інноваційного електрорухомого складу з використанням спеціалізованого атестованого програмного забезпечення. Визначено основні фактори, що здійснюють вплив на значення показника питомих витрат електроенергії на тягу рухомого складу. Оцінено рівень впливу кожного фактору на значення питомих витрат електроенергії для рухомого складу метрополітену за результатами моделювання його динаміки руху та енергетичних процесів в спеціалізованому атестованому програмному забезпеченні. За результатами аналізу розрахунків встановлено, що для заданих умов найбільший вплив на значення питомих витрат електроенергії рухомого складу здійснює характеристика коефіцієнта корисної дії тягового приводу. Визначено, що такі характеристики та показники як сила тяги і гальмування, маса, основний опір руху, коефіцієнт інерції обертових мас рухомого складу у порівнянні з характеристикою коефіцієнта корисної дії тягового приводу, здійснюють значно менший рівень впливу на значення питомих витрат електроенергії. Виконано розрахунки можливих резервів заощаджень енергоресурсів для заданих умов за рахунок експлуатації рухомого складу метрополітену з покращеними характеристиками тягового приводу. Встановлено, що впровадження в експлуатацію рухомого складу метрополітену з покращеними характеристиками тягового приводу дозволить заощадити до 22,7 % електроенергії. Визначено термін окупності тягового приводу з покращеними характеристиками для заданих умов експлуатації рухомого складу метрополітену завдяки зменшенню експлуатаційних витрат перевізного процесу та за рахунок підвищення енергоефективності його рухомого складу.
29
Бурдюг, М. М. "Чинники зростання популізму в умовах ліберальної демократії". Актуальні проблеми політики, № 66 (18 січня 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i66.712.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасний популізм як виклик ліберальній демократії. Основним чинником зростання популізму визначено зниження привабливості ліберальних рішень у сферах політики, економіки та культури, наростання настроїв «відмови» від емпіричної політичної свідомості, зростання популярності політики заперечення.
Визначено характерні ознаки популізму як неінтелектуального, примітивного характеру, але дуже дієвого методу впливу на політичну аудиторію. Популізм є вагомим методом боротьби за владу в умовах нестабільного розвитку. Узагальнено, що популізм з'явився наприкінці ХІХ століття як громадський рух, ідеологія і вид політичної діяльності, який з того часу міцно зайняв свої позиції в політичній свідомості мас, набуваючи нових рис і активізуючись у періоди, коли країни переживали переломні етапи своєї історії.
Динаміку розвитку популізму як суспільно-політичного феномену в Україні проаналізовано на прикладі зростання популярності всеохопних партій (catch-all parties) і тенденцій ідеологічної деради-калізації (індоктринації) політики загалом. На прикладі низки європейських партій досліджено феномени популізму та євроскептицизму як дві різні сторони одного протестного руху, що становить так звану «політичну альтернативу».
Як політологічна конструкція популізм ще не має достатнього теоретичного обгрунтування, проте має цілісну структуру. Наголошено, що популізм є загрозою не для демократії, а для провідного ліберального варіанту демократії. Завдання популізму - перетворити народні уподобання на державну політику без перешкод, які заважали ліберальним демократіям ефективно реагувати на нагальні проблеми (неліберальна демократія). Важливим чинником зростання популізму визначено недостатню дієвість конституціоналізму та інших формальних, обмежених інститутів, процедур для забезпечення принципів народного суверенітету, демократії, справедливості, забезпечення інтересів більшості в сучасному світі.
30
Бестемьянова, Ксения Викторовна, та Олег Михайлович Гринев. "МИНЕРАЛОГИЯ БАРИТ-ПОЛИМЕТАЛЛИЧЕСКИХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ ЗМЕИНОГОРСКОГО РУДНОГО РАЙОНА (РУДНЫЙ АЛТАЙ)". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 9 (28 вересня 2021): 210–22. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/9/3370.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования обусловлена пониманием важности разработки современной генетической модели изучаемых месторождений, что в свою очередь ведет к разработке научно-обоснованных прогноза и оценки объектов и в итоге расширению минерально-сырьевой базы для воспроизводства запасов полиметаллических руд, прежде всего, меди свинца и цинка, с учетом продолжающихся поисково-разведочных работ на Рудном Алтае, в том числе на флангах и глубоких горизонтах уже известных месторождений. Цель: изучение минерального состава руд с использованием современных методов исследования вещества, выявление минералого-геохимических характеристик, а также ряда генетических аспектов образования барит-полиметаллических руд месторождений Змеиногорского рудного района. Методы. Проведено комплексное исследование барит-полиметаллических руд, включающее характеристику минерализации в поляризационном микроскопе, исследование руд и отдельных сульфидных минералов рентгеновским энерго-дисперсионным микроанализом, масс спектрометрическим с индуктивно связанной плазмой (ICP-MS), атомно-абсорбционным, а также масс-спектрометрическим изотопным анализом. Результаты. Изучена минералогия руд барит-полиметаллических месторождений Змеиногорского рудного района, насчитывающая порядка 30 минералов, среди которых, в порядке убывания, отмечены: сульфиды, сульфасоли, теллуриды, окислы, соли кислородных кислот, самородные элементы и интерметаллические соединения. Выделены основные минеральные парагенезисы, соответствующие последовательным стадиям минералообразования (рудной составляющей): пирит-сфалерит-халькопиритовая ассоциация, отвечающая первой стадии минералообразования; галенит-блекловорудная ассоциация (вторая стадия); борнит-халькозиновая ассоциация (третья стадия); барит-кальцит-гематитовая ассоциация (четвертая стадия). Изучен химический состав основных и примесных компонентов в сульфидах, выявлены ранее не диагностированные минералы. Установлена наиболее продуктивная на выделение самостоятельных минеральных фаз благородных металлов третья стадия (борнит-халькозиновый парагенезис). Источник вещества в процессе рудообразования имел гетерогенный характер, который обусловлен мантийными изотопными метками при начальных стадиях и сменой их на коровые, вариации изотопных характеристик (δ34S) сульфидов первой стадии –0,2…+1,2 ‰; сульфидов второй стадии –2,3…–3,7 ‰; сульфидов третьей стадии –8,9…–12,8 ‰.
31
Маліч, Микола. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ РУДНОЇ ПОРОДИ В БАРАБАННОМУ МЛИНІ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ СКІНЧЕНИХ ЕЛЕМЕНТІВ". Modern Problems of Metalurgy, № 24 (28 березня 2021): 57–68. http://dx.doi.org/10.34185/1991-7848.2021.01.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто особливості руху рудних матеріалів в барабанному млині. Розроблено математичну модель процесу подрібнення рудних матеріалів з позиції балансу енергетичних величин процесу руйнування За використанням методу скінчених елементів показано, що виділений в будь-якому місці елемент завантаження піддається деформації з боку сусідніх елементів завантаження (шматків руди) в умовах всебічного нерівнокомпонентного стиснення контактними силами. Проаналізовано вплив напрямку сил контактного тертя при стисненні на ефективність руйнування рудної маси Данні сили суттєво впливають на появу максимальних зсувних (дотичних) напружень, які залежать від максимальних нормальних напружень, що виникають в шматках рудної породи Показана можливість керування режимами навантаження для підвищення ефективності процесу подрібнення.
32
Локес-Крупка, Т. П., Н. С. Канівець, Л. П. Каришева, О. Д. Соболєва та Я. Р. Обідний. "РЕНТГЕНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОБАКИ ЗА НАЯВНОСТІ РОЗШИРЕНОГО СТРАВОХОДУ (КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 254–58. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.33.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведений опис клінічного випадку мегаезофагусу у свійського собаки породи пекінес ві-ком 8 років, масою тіла 5 кг. Тварину досліджували за загальноприйнятою схемою, а саме збір анам-нестичних даних, клінічні дослідження (термометрія, пальпація, аускультація), рентгенографія стравоходу. Анамнестичні дані: пригнічення загального стану, неспокій, анорексія, часті ковтальні рухи, задишка, кашель, гіперсалівація, періодичне блювання після годівлі, або пиття. У собаки під час огляду виявили пригнічення загального стану на тлі неспокою, збільшення частоти дихальних рухів (29 рух./хв.), частоти скорочень серця (135 уд./хв.), температура тіла була в межах фізіологічних коливань і становила 38,3 С, за пальпації стравоходу болючості не виявлено. За результатами клі-нічних досліджень лікар ветеринарної медицини не встановив розвитку розширення стравоходу. Але слід відмітити, що відмічені у хворої собаки дані анамнезу вказували на дисфагію та були ознаками розширення стравоходу (мегаезофагусу). Наступним кроком були проведені рентгенологічні дослі-дження стравоходу (ділянки голови, шиї та грудного відділу) хворої собаки. На рентгенограмі мегае-зофагус візуалізувався як протяжне розширення стравоходу діаметром 26,79 мм, яке було заповнене як рідиною, так і газами. Водночас у грудній порожнині виявляли вогнища пневмонічної інфільтрації. Одержані дані рентгенологічного дослідження хворої собаки чітко візуалізують розширення стра-воходу (мегаезофагус), що спричинює порушення метаболізму. Кормовий ком, просочений слиною і частково пережований, надходить у стравохід, який починає скорочуватися. Скорочення останньо-го проходять за наявності м’язового шару, однак у разі патології стравоходу, зокрема розширення, стінка езофагусу розтягнута і напружена, тому м’язи не скорочуються. Кормова маса не може просуватися далі і починає загнивати. Утворені токсини гнильної мікрофлори отруюють організм собаки, спричиняють запалення стравоходу, носа, бронхів і навіть легень. Прогноз, як уже зазнача-лось, обережний і часто несприятливий. Отже, проведення обстеження собаки породи пекінес із засто-суванням рентгенологічного дослідження дозволило встановити остаточний діагноз – мегаезофагус.
33
Руденко, Анна, Олександр Звіряка та Юлія Арєшина. "Ваго-ростові та амплітудні показники у дітей дошкільного віку із наслідками дисплазії кульшових суглобів". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 112–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.043.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити вплив наслідків дисплазії кульшового суглобу на окремі показники фізичного розвитку та амплітуди рухів у дітей дошкільного віку. Матеріал і методи: дослідження проводилися на базі дошкільних навчальних закладів. Участь взяло 40 дітей 5–6 ро- ків із наслідками дисплазії кульшових суглобів (за результатами аналізу медичної документації). Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел; аналіз медичних карток; антропометрія (вимірювання маси тіла, зросту); гоніометрія; методи математичної статистики. Результати: як у хлопців, так і у дівчат 5-6 років з наслідками дисплазії кульшових суглобів відмічені незначні відхилен- ня у менший бік від середніх нормативних показників маси тіла. Також подібні відхилення зафіксовано за показниками зросту у дівчат 5-6 років. Показники амплітуди згинання на хворій кінцівці були достовірно меншими, ніж на здоровій, у середньому, на 8,05±5,91о (6,9±5,06 %), розгинання – на 3,35±2,63о (17,65±11,68 %), відведення – на 9,05±6,59о (19,02±12,24 %), а внутрішньої ротації – на 6,1±2,81о (11,72±8,81 %). Отримані дані вказували на зниження тонусу м’язів ураженої кінцівки, слабкість суглобово-зв’язкового апарату та зменшення об’єму рухів у кульшовому суглобі. Зміна показників амплітуди внутрішньої ротації хворої кінцівки відбулася на фоні вальгусної деформації колінних і го- мілковостопних суглобів. Висновки: вплив наслідків дисплазії кульшового суглобу на показники фізичного розвитку проявився у незначному відставанні від нормативних показників маси та зросту обстежених дітей. Порівняльний аналіз амплітуди рухів у куль- шовому суглобі вказував на наявність статистично значимих відхилень між здоровою та хворою кінцівкою за такими напрямками руху, як згинання, розгинання, відведення та внутрішня ротація. Ключові слова дисплазія кульшового суглобу, наслідки, ваго-ростові показники, амплітуда рухів, діти дошкільного віку.
34
O.M., Orlenko, та Saltan N.M. "РОЗВИТОК НЕОЛІМПІЙСЬКИХ ВИДІВ СПОРТУ НА ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ". South Archive (Historical Sciences), № 35 (28 січня 2022): 36–40. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-35-6.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the article is to analyze key trends in the development of non-Olympic sports and the conditions of its existence, as well as identify the causal links between the field of physical culture and sports and the socialization of the individual. The methodsare general scientific methods of logic (analysis, synthesis, etc.). The comparative method is used for the development of Olympic and non-Olympic sports; chronological: for the establishment of stages of development. As a results of the research it is established that the main stages of development were associated with political transformations: the first was from the end of the XIX century to 1917 (pre-revolutionary), the second was from 1921 to 1991 (Soviet) and the third has been from 1991 to the present (Ukrainian). At the beginning of the twentieth century, the inhabitants of the Left-Bank Ukraine were engaged in tiny towns, weightlifting (at that time it was not shared with weightlifting), motorsports, chess, checkers, acrobatics and horse racing. In Soviet times, the development of all sports was subordinated to the state interests, so increased attention was paid to military-technical sports, as well as mental sports. The state encouraged citizens to engage in Olympic and non-Olympic sports. Material and technical conditions were created for the development of numerous sports. A system of teaching staff training was also established. Nowadays, gymnastics (shaping, stretching), sports aimed at strength use of muscle mass (bodybuilding, powerlifting), dance sports (cheerleading, acrobatic rock’n’roll) are successfully developing, extreme sports (underwater sports, skateboarding), national sports (fighting hopak, various types of karate) as well. The influence of physical culture and sports on socialization and sociocultural development of a person is analyzed. It has been proved that sports helped to improve the health of citizens, which was strongly encouraged by the authorities. The sports movement, from the first years of the establishment of Bolshevik rule, acted as a way to the emancipation of women. Involving low-mobile categories of citizens in sports practices helped them to overcome social alienation. In addition, this type of physical activity was a substitute for socially unacceptable forms of behavior. Conclusions. Thus, we can conclude that the process of formation and development of non-Olympic sports took place in three stages and sports practices contributed to the socialization of the individual.Key words: periodization of development,state policy, physical education, militarization, socialization of personality. Метою статті є аналіз ключових тенденцій розвитку неолімпійських видів спорту та умов їх існування, а також виявлення причинно-наслідкових зв’язків між сферою фізичної культури і спорту та соціалізацією особистості. Методами дослідження виступають загальнонаукові методи логіки (аналіз, синтез тощо). Компаративний метод було застосовано для порівняння роз-витку олімпійських та неолімпійських видів спорту; хронологічний – для з’ясування етапів їх розвитку. За результатами дослі-дження встановлено, що основні етапи розвитку були пов’язані з політичними трансформаціями: перший – із кінця XIX ст. до 1917 р. (дореволюційний), другий – із 1921 р. до 1991 р. (радянський), третій – із 1991 р. до наших часів (український). На початку ХХ ст. жителі Лівобережної України у невеликих містах займалися важкою атлетикою, автоспортом, шахами, шашками, акробатикою та скачками. У радянські часи розвиток усього спорту підпорядковувався державним інтересам, тому посиленою була увага до військово-технічних видів спорту, а також дисциплін розумового спрямування. Держава всіляко заохочувала громадян до занять олімпійськими та неолімпійськими видами спорту. Було створено матеріально-технічні умови для розвитку численних видів спорту. Також було налагоджено систему підготовки тренерсько-викладацького складу. Наразі успішно розвиваються гімнастика (шейпінг, розтяжка), види спорту, спрямовані на силове використання м’язової маси (боді-білдинг, пауерліфтинг), танцювальні види спорту (чірлідінг, акробатичний рок-н-рол), екстремальні види спорту (підводний спорт, скейтбординг), національні види спорту (бойовий гопак, різні види карате). У статті проаналізовано вплив фізичної культури і спорту на соціалізацію та соціокультурний розвиток особистості.Доведено, що заняття спортом сприяють поліп-шенню стану здоров’я громадян, що всіляко заохочується владою. Спортивний рух, починаючи з перших років встановлення більшовицької влади, був шляхом до емансипації жіноцтва. Залучення маломобільних категорій громадян до спортивних практик допомагало їм подолати соціальну відчуженість. До того ж така фізична активність виступала замінником соціально неприйнятних форм поведінки. Отже, можна зробити висновок, що процес становлення та розвитку неолімпійських видів спорту відбувався у три етапи, спортивні практики сприяли соціалізації особистості. Ключові слова: періодизація розвитку, державна політика, фізичне виховання, мілітаризація, соціалізація особистості.
35
Шийко, О. М., П. В. Полениця та С. В. Сергієв. "Розрахункове визначення деривації артилерійських снарядів". Озброєння та військова техніка 17, № 1 (27 березня 2018): 18–20. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.1(17).18-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Наводиться система диференціальних рівнянь для розрахункового визначення деривації артилерійських снарядів, стабілізованих обертанням, яка складається з диференціальних рівнянь руху центра мас снаряда і диференціального рівняння зміни кутової швидкості обертання снаряда при русі по траєкторії в результаті аеродинамічного тертя.
36
Целуйко, Александр Сергеевич, Наталья Николаевна Анкушева та Сергей Ахматович Садыков. "УСЛОВИЯ ОБРАЗОВАНИЯ И ИСТОЧНИКИ ФЛЮИДА ЮБИЛЕЙНОГО МЕДНОКОЛЧЕДАННОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ (ЮЖНЫЙ УРАЛ) ПО ДАННЫМ ТЕРМОБАРОГЕОХИМИИ И ИЗОТОПНО-ГЕОХИМИЧЕСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 333, № 2 (22 лютого 2022): 132–45. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2022/2/3411.
Повний текст джерелаАнотація:
Ссылка для цитирования: Целуйко А.С., Анкушева Н.Н., Садыков С.А. Условия образования и источники флюида Юбилейного медноколчеданного месторождения (Южный Урал) по данным термобарогеохимии и изотопно-геохимических исследований. Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2022. – Т. 333. – № 2. – С. 132-145.
Актуальность работы связана с проблемой определения PT (P – давление, Т – температура) и изотопно-геохимических параметров образования руд и донных сульфидных построек Юбилейного медноколчеданного месторождения, включающих палеогидротермальные трубы, сульфидные диффузеры и биолититы, в сравнении с другими колчеданными месторождениями Южного Урала и современными сульфидными холмами. Цель: определение условий формирования и изотопно-геохимического состава рудоносных флюидов, сформировавших донные сульфидные постройки Юбилейного месторождения. Объектом исследования является Юбилейное медноколчеданное месторождение, расположенное в Республике Башкортостан на Южном Урале. Методы. Содержания примесных компонентов в кальците определены на электронном микроскопе Tescan Vega 3 sbu (Институт минералогии ЮУ ФНЦ МиГ УрО РАН). Флюидные включения проанализированы в термокамере TMS-600 (Linkam) с микроскопом Olympus BX-51 (ЮУрГУ, филиал в г. Миассе). Газовые фазы флюидных включений в кварце определены методом рамановской спектроскопии на спектрометре Horiba Lab Ram HR 800 (ИГМ СО РАН, г. Новосибирск). Изотопный анализ углерода (δ13C ‰ VPDB) и кислорода (δ18O ‰ VSMOW) измерен на масс-спектрометре Delta Plus Advantage (Thermo Finnigan), сопряженном с элементным анализатором EA Flash 1112 с интерфейсом ConFlo III (Институт минералогии ЮУ ФНЦ МиГ УрО РАН). Результаты. Гомогенизация флюидных включений в кальците и кварце рудных жил Юбилейного месторождения происходила в интервале 120–225 °С, соленость захваченного флюида составила 3,3…10,2 мас. % NaCl-экв. Отложение прозрачных минералов (Тгом<200 °С) реликтов палеогидротермальных труб, сульфидных диффузеров и кальцитовых прожилков в колломорфных рудах, вероятно, связано с эпигенетическими процессами преобразования колчеданных руд. Флюидные включения в кварце и кальците с Тгом>200 °С могли образоваться во время низкотемпературных стадий первичного колчеданообразования. Изотопный состав δ13C и δ18O кальцита, а также расчетные величины δ18OH2O и δ13СCO2 флюида предполагают смешение морской воды и магматического флюида.
37
Shepelyuk, M. O., V. D. Evtekhov та O. Ya Smirnov. "Закономірності зміни складу руд Інгулецького ГЗКу". Journal of Geology, Geography and Geoecology 27, № 1 (10 липня 2018): 131–37. http://dx.doi.org/10.15421/111838.
Повний текст джерелаАнотація:
Викладені результати узагальнення та аналізу даних про геологічну позицію покладів і мінеральний та хімічний склад руд семи мінералого-технологічних різновидів, які складають продуктивну товщу Інгулецького родовища. Руди кожного різновиду характеризуються чіткою стратиграфічною прив’язкою. Першому різновиду відповідає шостий залізистий горизонт; другому – п’ятий залізистий; третьому – п’ятий сланцевий; четвертому – четвертий залізистий; п’ятий різновид об’єднує верхню частину розрізу другого залізистого горизонту, а також третій, четвертий сланцеві та третій залізистий горизонти; шостому різновиду відповідає центральна частина другого залізистого горизонту; сьомому – базальні верстви другого залізистого горизонту. Оскільки для кожного стратиграфічного горизонту властива аутигенна мінералогічна зональність, мінералого-технологічні різновиди руд характеризуються значною неоднорідністю мінерального та хімічного складу. Додатковим фактором варіативності якісних показників руд є чітко проявлена вертикальна зональність рудних покладів. Верхня їх частина складена гематитовими кварцитами (продуктами гіпергенних змін первинних магнетитових кварцитів); проміжна – мінералогічно і хімічно незміненими, але розущільненими їх різновидами. Починаючи з глибини -250 м, магнетитові кварцити належать до зони цементації кори вивітрювання, характеризуються підвищеним вмістом заліза та показниками фізичних (густина, об’ємна маса) та технічних (міцність, буримість, подрібнюваність) параметрів. Зазначене ускладнює виконання оперативного та перспективного планування геологорозвідувальних, гірничодобувних робіт, збагачення руд. У зв’язку із цим необхідна актуалізація існуючої мінералоготехнологічної, а на її основі – мінералого-технічної класифікацій руд.
38
Кужугет, Ренат Васильевич, Наталья Николаевна Анкушева, Чаяна Олекоевна Кадыр-оол, Анна Андреевна Редина, Илья Романович Прокопьев та Антон Викторович Пономарчук. "ЗОЛОТО-СУЛЬФИДНО-КВАРЦЕВОЕ РУДОПРОЯВЛЕНИЕ ХААК-САИР (ЗАПАДНАЯ ТУВА): ВОЗРАСТ, PT-ПАРАМЕТРЫ, СОСТАВ ФЛЮИДОВ, ИЗОТОПИЯ S, O И С". Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, № 12 (9 грудня 2021): 148–63. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/12/2630.
Повний текст джерелаАнотація:
Ссылка для цитирования: Золото-сульфидно-кварцевое рудопроявление Хаак-Саир (Западная Тува): возраст, PT-параметры, состав флюидов, изотопия S, O и С / Р.В. Кужугет, Н.Н. Анкушева, Ч.О. Кадыр-оол, А.А. Редина, И.Р. Прокопьев, А.В. Пономарчук // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 12. – С. 148-163.
Актуальность исследования обусловлена необходимостью определения возраста и условий образования золото-кварцевого рудопроявления Хаак-Саир в лиственитах, характеризующегося своеобразным минеральным составом руд, выраженным в наличии ртутистого золота, селенидов (фишессерита, науманнита, тиманнита, клаусталита) и теллуридов (гессита, теллуровисмутита и колорадоита). Цель: определение возраста, условий образования, геохимических особенностей рудоносного флюида и его источников, золото-кварцевого рудопроявления Хаак-Саир в Западной Туве. Методы. Оптические исследования руд проведены на микроскопах Olympus BX41 и ПОЛАМ П-213М. Состав минералов определен с помощью сканирующего электронного микроскопа MIRA 3 LMU с ЭДС Oxford Instruments Nanoanalysis Ltd. Температуры, солевой состав, концентрации солей и давление при минералообразовании получены по индивидуальным флюидным включениям с использованием термокамеры Linkam TMS-600 и оптического микроскопа Olympus BX 51; газовый состав флюидных включений определен на рамановском спектрометре Ramanor U-1000 с детектором Horiba DU420E-OE-323, лазер Millennia Pro (Spectra-Physics); валовый газовый состав флюида диагностирован на газовом хроматографе Agilent 6890, содержания анионов в вытяжке проанализированы на жидкостном хроматографе ЦВЕТ-3000, катионы и микроэлементы – методом ICP MS (Elan-6100); соотношения δ34S в галените определены на газовом масс-спектрометре Finnigan™ MAT Delta в режиме двойного напуска (аналитики В.Н. Реутский, М.Н. Колбасова, ИГМ СО РАН); соотношения стабильных изотопов δ18С и δ18О в кварце и карбонатах определены на масс-спектрометрах Stable Isotope Ratio Mass Spectrometer Finnigan™ MAT 253 с пробоотборником Finnigan GasBench II и стандартами IAEA: NBS-18 и NBS-19 (аналитик А.Н. Пыряев, ИГМ СО РАН) и Isoprime с AQS (Akita Quartz Standard, аналитики Х. Каварая, О. Мацубая, Университет г. Акита), соответственно; 40Ar/39Ar датирование проведено методом ступенчатого прогрева. Результаты. Установленный 40Ar/39Ar методом возраст синрудных лиственитов рудопроявления составляет 379,4±4,4 млн лет, что соответствует позднему девону. Термометрическими исследованиями установлено, что вмещающие листвениты рудопроявления образовались при участии водного Na-K-хлоридного флюида с соленостью 3,4–6,5 мас. % NaСl-экв. и температурами не менее 325–200 °C. Золото-сульфидно-кварцевые жилы отлагались при P~0,5–0,75 кбар (~1,5–2,3 км) из углекислотно-водно-хлоридного (Na-K ± Fe) флюида, содержащего CH4 с концентрациями солей 4,5–37,4 мас. % NaСl-экв. при снижении температур от 320 до 120 °C (I рудная стадия – 310–200 °С, II рудная стадия – 320–120 °С) и вариациях f O2, f S2, f Se2 и f Te2, которые обусловили разнообразие минеральных форм Au, Ag и Hg. Величины δ34S галенита изменяются от –0,6 до –0,4 ‰, а вычисленные значения δ34SH2S флюида I рудной стадии находятся в интервале +1,5...+2,1 ‰ (T=280–210 °C), II рудной стадии – +1,6...+2,6 ‰ (T=290–190 °C), что свидетельствует о магматическом происхождении серы. Значения δ18О в кварце рудных жил изменяются от 17,0 до 17,4 ‰, доломите – +17,4...+17,8 ‰, кальците – +16,5 ‰, рассчитанные значения δ18ОH2S флюида I рудной стадии находятся в интервале +8,1...+5,7 ‰ (T=250–210 °C), II рудной стадии – +6,7...–2,2 ‰ (T=230–120 °C) позволили предположить, что на ранних стадиях рудообразующего процесса флюид имел магматическое происхождение, а на поздних смешивался с метеорными водами. Величины δ13C в доломите I рудной стадии варьируют от –0,4 до –0,7 ‰; в кальците II рудной стадии – –0,3 ‰, а рассчитанные значения δ13C во флюиде находятся в интервале –1,2...+0,1 ‰ (T=250–210 °C) и –3,3...+0,5 ‰ (T=230–120 °C), соответственно. Это предполагает поступление углерода из гранитоидных магм и/или заимствование его из вмещающих пород. Состав флюида трансформировался от ранних стадий к поздним от углекислотно-водно-хлоридного до водно-хлоридного с уменьшением концентраций хлоридов щелочных и щелочноземельных металлов (от 37,4 до 4 мас. % NaCl-экв.).
39
Манзяк, М. О., Л. В. Крайник та М. Г. Грубель. "Тенденції розвитку конструкцій підвісок військових автомобілів". Системи озброєння і військова техніка, № 1(65), (17 березня 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.65.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено основні вимоги, які впливають на розвиток конструкцій зразків військової автомобільної техніки (ВАТ). Зокрема встановлено, що на підвищення швидкостей руху та мобільності колісної ВАТ при русі бездоріжжям загалом, впливають, як збільшення питомих потужностей двигунів, вибір оптимальних параметрів трансмісії, так і конструкції підвісок. Вібраційні та коливні навантаження на водія (екіпаж) зразків ВАТ під час руху бездоріжжям формують два визначальні аспекти застосування автомобілів. Перший аспект пов’язаний із штучним обмеженням водієм максимальної швидкості руху нижче технічної максимальної через граничну межу його дискомфорту, а другий - через відповідну втому і суттєве погіршення моторики водія (екіпажу) залежно від тривалості руху бездоріжжям. Визначено тенденцію розвитку конструкцій підвісок, яка полягає у переході від залежних підвісок з нерозрізною балкою осі і жорстким взаємозв’язком кінематики підвісок правого і лівого коліс до незалежних. Такий підхід дозволяє забезпечити підвищення комфортності в русі водія і екіпажу, а також підвищити середні швидкості руху та суттєво зменшити поперечні крени кузова. Проведено аналіз тенденцій впровадження активних і напівактивних підвісок на сучасних зразках колісної ВАТ, що дозволяє суттєво покращити комфортність екіпажу, збереженість вантажу та середні швидкості руху. За результатами досліджень встановлено необхідність переходу на довгоходові незалежні підвіски, для зменшення непідресорених мас та вібронавантаженості кузова і екіпажу.
40
Янин, Е. П. "ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ РАЗРАБОТКИ РОССИЙСКИХ ЖЕЛЕЗОРУДНЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ. ОБЗОР". Экологическая экспертиза, № 5 (2019): 2–94. http://dx.doi.org/10.36535/0869-1010-2019-05-1.
Повний текст джерелаАнотація:
В обзоре рассматриваются основные аспекты влияния разработки российских железорудных месторождений на окружающую среду. Показано, что добыча железных руд оказывает негативное воздействие на недра, ландшафты, воздушный и водный бассейны. Это обусловлено широким распространение открытого способа разработки месторождений, которая осуществляется на больших по площади территориях, сопровождается взрывными работами, извлечением огромных масс горных пород и руды, значительным отчуждением территорий под отвалы вскрышных пород, загрязнением окружающей среды различными химическими элементами и их соединениями (Библ. 156 наим.).
41
Карандашев, В. К., А. М. Зыбинский, В. П. Колотов, С. В. Кордюков, В. А. Симаков та Т. В. Орлова. "АНАЛИЗ НИОБИЙ-РЕДКОЗЕМЕЛЬНЫХ РУД МЕТОДОМ МАСС-СПЕКТРОМЕТРИИ С ИНДУКТИВНО СВЯЗАННОЙ ПЛАЗМОЙ, "Журнал аналитической химии"". Журнал аналитической химии, № 4 (2018): 278–88. http://dx.doi.org/10.7868/s0044450218040059.
Повний текст джерела
42
Kiyanka, Iryna. "ІДЕЇ ПОПУЛІЗМУ У ВИБОРЧІЙ КАМПАНІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 2019 РІК". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (7) (18 березня 2020): 223–29. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-223-229.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз ключових гасел, які активно використовувались у виборчій кампанії Президента України 2019 р. До уваги взято програми, у яких відображено реальні політичні вимоги та популістські гасла.
Вивчення популізму актуалізується наявністю соціального замовлення від зацікавлених суб’єктів політичної дії, які застосовують популізм для реалізації своїх програм та в боротьбі за владу.
У сучасних умовах політичне гасло лідера відіграє надзвичайно важливу роль у процесі передвиборчої боротьби за владу. Гасло займає провідну нішу у виборчих технологіях і забезпечує успіх політичного лідера у веденні виборчої кампанії. Як свідчить досвід останніх виборчих кампаній, політичне гасло досить часто асоціюється з популізмом або стає популістським гаслом
Разом із цим актуальна сьогодні в Україні популістська категорія «народу», носія всіх чеснот, найвищої цілі та мірила добра й зла, веде свій родовід ще від українського національно-демократичного руху ХІХ ст., із його виразно народницькими рисами. Новітній український національний рух певною мірою перейняв її як частину інтелектуальної спадщини від своїх історичних попередників, тим більше, що вона, як зазначалося вище, виявилася потрібною в роки вирішальної атаки на комуністичний режим.
Акцентовано, що популістські гасла у виборчі кампанії на пост Президента України 2019 р. сприймається, по-перше, як іноді спланована політична дія, за допомогою якої певна політична партія чи група політичних лідерів свідомо провокує та включає значну частину мас для втілення своїх маніпулятивних дій і реалізацію політичних технологій заради здобуття влади.
А по-друге, політична еліта вдало використовує національні образи, ідеї, символіку, щоб утвердити це у свідомості більшої частини свого електорату й узяти під контроль політичну ситуацію в країні. Останнім часом спостерігаємо на полі українського електорату, де з боку як опозиційних партій, так і провладних усі готуються до виборів-2020 р., забуваючи свої передвиборчі обіцянки та програми.
Вибори в Україні втрачають значення механізму ствердження стандартів відповідальної державної політики. Це також є свідченням слабкості політичних партій, адже саме вони мають бути зацікавлені в зміцненні такого інституту демократії, як вибори, оскільки вибори дають змогу політичним партіям реалізувати себе. Виборча система й надалі залишається фактором соціально-політичної напруженості, провокує політичні сили використовувати регіональні відмінності як інструмент політичної боротьби
43
Скаленко, Олексій. "ГЛОБАЛЬНОСИСТЕМНІ ВИМІРИ ВСЕСВІТНЬО-ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ: ШЛЯХ ВІД ІМПЕРСЬКОГО ДО ДЕМОКРАТИЧНОГО MODUS VIVENDI". Аннали юридичної історії (The Annals of Legal History) 3, № 3-4 (грудень 2019): 68–91. http://dx.doi.org/10.38129/ann.yur.ist.2019.3.3.4.68.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній роботі концептуально представлена авторська наукова «карта руху» історичного процесу від «проімперського до демократичного модусу вівенді», заснована на інноваційному глобально-системному підході. Автором зафіксовані феноменологічні реалії та тенденції соціально-економічного поступу світу протягом XX-XXI століть, в яких поряд з інерцією імперського мислення активізувалися всі сили демократизації суспільного життя. Наприклад, запущені процеси державного будівництва в Україні, розвивається практика так званих гібридних воєн. Основною причиною активізації процесу демократизації в світі, на думку автора, є критична маса накопичених інформаційних знань. Ключові слова: глобально-системний підхід, імперія, Modus Vivendi, демократія, інформатизація, криза, цивілізація, дефіцит.
44
Степанова, Ксения Дмитриевна, та Сергей Викторович Петров. "Состав кальцитовых карбонатитов ковдорского массива, как потенциальных промышленных руд". Вестник ВГУ. Серия: Геология, № 1 (12 лютого 2018): 102–8. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2018.1/1442.
Повний текст джерелаАнотація:
Ковдорский щелочно-ультраосновной массив один из наиболее ярких представителей в семействе аналогичных комплексов Карело-Кольского региона. В настоящем исследовании приведены результаты изучения вещественного состава руд из апатит-карбонатного месторождения в юго-западной части Ковдорского массива, среди которых были выделены основные технологические сорта по содержанию P2O5 в мас. %: бедные (< 1,5), рядовые (1,5– 3) и богатые (> 3). Минералого-петрографические исследования проводились с использованием оптических, рентгеновских и электронномикроскопических методов. Подсчитаны относительные процентные содержания минералов, что позволило выделить среди них главные, второстепенные и акцессорные. Определены их химические составы, описаны кристаллические формы, размеры и текстурно-структурные характеристики. Отмечены характерные взаимоотношения главных и второстепенных минералов между собой в изучаемых породах. Выявлено, что все вышеуказанные характеристики минералов являются типичными для месторождения данного типа.
45
Крилов, Євген Володимирович. "Розробка алгоритму стабілізації антропоморфної кінцівки при опорі на поверхню другого роду". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 67–73. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30705.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розробці алгоритму управління положенням центру мас антропоморфної кінцівки з метою приведення конструкції у найбільш стійке положення. Вихідною інформацією для керування є інформація про точки дотику нижньої поверхні антропоморфної кінцівки («стопи») та опорної поверхні, а також тиску в цих точках, що отримується від тактильних датчиків. Розроблений алгоритм включає в себе декілька етапів, зокрема кластеризацію отриманого масиву даних, оцінку значень тиску в точках отриманих кластерів та визначення напряму руху та параметрів, що необхідно змінити для зміни положення центру мас. Робота алгоритму була промодельована з використанням ігрового фізичного движка.Отриманні результати можуть бути використані при розробці алгоритмів керування ходою двоногого крокуючого робота на основі використання інформації від тактильних датчиків стопи, а також при розробці алгоритмів підтримання рівноваги двоногого антропоморфного робота у різних умовах.
46
Колодяжний, О. І., та О. І. Тимочко. "Моделювання небезпечних зон впливу штучного зсуву повітряних мас на динаміку руху високоманевреного літака". Системи обробки інформації, № 1(147) (24 січня 2017): 80–87. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2017.147.15.
Повний текст джерела
47
Moroz, A. "3D МОДЕЛЮВАННЯ ГІДРОМЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК МАЛИХ ГІДРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ". Vidnovluvana energetika, № 2(61) (28 червня 2020): 70–79. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.2(61).70-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Енергетичне обладнання малих гідроелектростанцій, а саме гідротурбіни, повинно надійно працювати в умовах тривалої експлуатації, мати високий ККД та мати змогу упродовж більшого періоду життєвого циклу підтримувати високу сталу потужність. В результаті тривалого вдосконалення конструкцій створено ряд типів гідротурбін, які найкращим чином відповідають зазначеним вимогам. Проте залишаються недостатньо дослідженими робочі процеси гідротурбін з урахуванням можливих природних та технічних впливів. Також достатньо складно врахувати раптову зміну швидкості річкового потоку, наявність вихорів на виході з турбіни та ін.
У цій роботі досліджено можливості застосування сучасного програмного забезпечення для моделювання робочих режимів і енергетичних характеристик малих гідроелектростанцій з використанням експериментальних і довідникових даних.
Існують різні види характеристик гідромашин, які отримані при проведені досліджень у лабораторних умовах та відображають у графічному вигляді залежність одних робочих параметрів від інших. Найбільше розповсюдження у гідроенергетиці отримали приведені універсальні характеристики, які будуються для одиничних значень визначених величин: D=1м та H=1м. Моделювання нестаціонарних електромеханічних процесів гідроенергетичного агрегату ґрунтується на рішенні диференційного рівняння руху складових частин з використанням механічних характеристик турбіни, генератора і електричного навантаження. Використання сукупності нелінійних характеристик у процесі вирішення диференційного рівняння руху вимагає їх уявлення безперервною поверхнею, яка може бути ефективно реалізовано за допомогою тривимірних 3D графіків та апроксимуючих сплайн-функцій що входять до пакету прикладних програм для числового аналізу Matlab.
У статті наведено приклад коду та опис головних команд, які дають змогу будувати та аналізувати різні гідромеханічні та енергетичні характеристики агрегатів для проведення досліджень робочих режимів малих гідроелектростанцій. Знаходження кількісних значень кривих, які утворюються на перетині двох поверхонь, дає змогу дослідити та обґрунтувати закони управління гідроенергетичними турбінами з урахуванням природних особливостей річкового потоку, що було неможливо здійснити досі. Бібл. 14, рис. 9.
48
Dashko, V. V. "Діяльність польського партизанського формування під командуванням Роберта Сатановського". Grani 18, № 9 (17 липня 2015): 112–17. http://dx.doi.org/10.15421/1715186.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена діяльності польського партизанського з’єднання під командуванням Роберта Сатановського, який діяв на півночі Рівненщини в роки німецькорадянської війни. Радянські партизанські рейдові з’єднання, які восени 1942 р. перейшли на поліські землі з Лівобережної України, посилили вплив на місцевих поляків. У складі рейдових з’єднань виникли спочатку польські розвідувальні групи, а з часом цілі партизанські загони. Перші партизанські групи, які з’явились на Поліссі в середині 1942 р., також мали у своєму складі певну кількість поляків. У подальшому з числа польських партизан було організовано польське партизанське з’єднання під командуванням Р.Сатановського, формально підпорядковане Рівненському обласному штабу партизанського руху (РОШПР). Одним із основних завдань Р.Сатановський вбачав негайний перехід за р. Буг і початок там диверсійної діяльності, що суперечило настанові РОШПР про продовження партизанської боротьби на території Рівненської області. Розбіжності між командиром польського партизанського формування та РОШПР вплинули на збройне забезпечення і кадрову підготовку польських партизанських загонів, що, в свою чергу, позначилось на результатах їхньої диверсійної діяльності. Зі звільненням Західної України від нацистів розпочалося реформування польських загонів та вербування поляків до нових загонів з метою перенесення партизанського руху на територію Польщі.
49
Рожков, Владислав, Віктор Павленко, Єлена Павленко, Тетяна Павленко, Тетяна Шутєєва та Вячеслав Шутєєв. "Взаємозв’язок попередніх обертань молоту у кваліфікованих метальниць молоту". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 81 (22 лютого 2021): 21–26. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-1.003.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: дослідити взаємозв’язок першого попереднього обертання молоту із другим у кваліфікованих металь-ниць молоту. Матеріал і методи: досліджувалися 8 кваліфікованих метальниць молоту, фіналісток Чемпіонату світу та кубків Європи, упродовж сезонів 2016-2019 рр. У роботі були використані наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, аналіз матеріалів відеозйомки, методи математичної статистики. Результати: у результаті кореляційного аналізу найбільш тісний взаємозв’язок було зафіксовано між часом другого попереднього обертання молоту, лінійною, кутовою швидкостями молоту, відцентрованою силою молоту, які мали спортсменки наприкінці другого попереднього обертання молоту та показниками: кут у правому, ліво-му ліктьових суглобах, що мали метальниці наприкінці першого попереднього обертання молоту r=0,734-0,833. Результати дослідження показали, що із збільшенням кутів у ліктьових суглобах впродовж першого попереднього обертання молоту, у досліджуваних спортсменок буде спостерігатися підвищення швидкісних показників молоту, відцентрованої сили молоту наприкінці другого попереднього обертання молоту, а також збільшуватися час друго-го попереднього обертання молоту. Такі параметри техніки першого обертання молоту як: лінійна швидкість мо-лоту; кутова швидкість молоту; відцентрована сила молоту; тривалість першого попереднього обертання молоту – суттєвого впливу на показники техніки другого попереднього обертання молоту не мали. Висновки: встановлено, що для ефективного виконання другого попереднього обертання молоту в технічній підготовці під час удосконалення техніки першого обертання молоту найбільше уваги слід приділяти кутам у лік-тьових суглобах, траєкторії руху кулі молоту, куту у правому колінному суглобі і висоті підйому п’ятки лівої ноги над опорою наприкінці першого попереднього обертання молоту. Ключові слова: техніка, біомеханічні параметри, попередні обертання молоту, кваліфіковані спортсменки, метання молоту
50
Медянкина, Ирина Сергеевна, Владимир Михайлович Скачков, and Лилия Александровна Пасечник. "KINETICS ASPECT OF HYDROCHEMICAL FLUORINATION OF SILICON-CONTAINING INDUSTRIAL WASTE." Physical and Chemical Aspects of the Study of Clusters, Nanostructures and Nanomaterials, no. 13 (December 23, 2021): 900–909. http://dx.doi.org/10.26456/pcascnn/2021.13.900.
Повний текст джерелаАнотація:
Предложен способ получения высокодисперсного аморфного кремнезема из отходов обогащения низкотитанистых ванадий содержащих титаномагнетитов АО «ЕВРАЗ Качканарский ГОК» - хвостов мокрой магнитной сепарации. Применение раствора гидрофторида аммония ( NHHF) позволяет практически селективно извлечь кремний в раствор в виде гексафторосиликата аммония. Степень извлечения кремния раствором 1,0 - 2,5 мас.% NHHF за 6 часов составляет 46%. Диффузионный процесс выщелачивания кремния из ХММС описывается кинетическим уравнением 1 -(1 -а) = 0,0043• exp(-5230/RT)-г . Аморфный кремнезем SiO, полученный золь- гель методом из фторидного кремнийсодержащего раствора, имеет высокоразвитую поверхность S = 320 м/г, рассчитанный из средней плотности «белой сажи» размер частиц составляет d = 10 нм. Увеличение концентрации NHHF до 20 мас.% приводит к повышению растворимости кремния, а также других компонентов хвостов мокрой магнитной сепарации, которые являются нежелательными примесями в конечном продукте SiO. В целом показана перспективность гидрохимического выщелачивания кремнийсодержащих промышленных отходов - хвостов мокрой магнитной сепарации слабыми растворами гидрофторида аммония для синтеза чистого аморфного SiO. A method for producing amorphous silica from the enrichment wastes of low-titanium vanadium containing titanomagnetites of JSC «EVRAZ ZSMK» - wet magnetic separation tailings is proposed. The use of a NHHF solution makes it possible to practically selectively extract silicon into the solution in the form of ammonium hexafluorosilicate. The extraction of silicon with 1,0 - 2,5 wt.% NHHF solution for 6 hours reached 46%. The diffusion process of the silicon extraction is described by the kinetic equation 1 - (1 - a) = 0,0043 • exp(-5230 / RT)• t . Amorphous silica obtained by the sol-gel method from a fluoride silicon-containing solution has a highly developed surface 320 m/g, the particle size calculated from the average density of «white carbon black» is of 10 nm. The increase in concentration to 20 wt. % NHHF leads to the rise of the silicon solubility and of other tailings components, which are unwanted impurities in the final product. In general, it is shown that the hydrochemical leaching of silicon-containing industrial waste - tailings with weak solutions of ammonium hydrofluoride is promising for the synthesis of pure amorphous silica.