Статті в журналах: "Рутил"

1

Скублов, С. Г., А. О. Красоткина, А. Б. Макеев, Н. Г. Ризванова та Э. Койман. "ПЕРВЫЕ ДАННЫЕ О ВОЗРАСТЕ (U-Pb МЕТОД, TIMS, LA-ICP-MS) РУТИЛА ИЗ ПОЛИМИНЕРАЛЬНОГО РУДОПРОЯВЛЕНИЯ ИЧЕТЪЮ, СРЕДНИЙ ТИМАН". Записки Горного института 232, № 4 (28 серпня 2018): 357. http://dx.doi.org/10.31897/pmi.2018.4.357.

Повний текст джерела

Анотація:

В результате впервые проведенного изотопно-геохимического исследования рутила из полиминерального рудопроявления Ичетъю на Среднем Тимане, выполненного локальным методом LA-ICP-MS и «классическим» методом TIMS, установлено, что поступивший из различных источников разновозрастный (предположительно с возрастом около 1000, 1660, 1860 и 1980 млн лет) рутил претерпел общее для всех его разновидностей термальное воздействие в результате процесса с возрастом около 580 млн лет. Результаты геохронологического исследования рутила согласуются с проведенным ранее U-Pb датированием циркона из проявления Ичетъю и Пижемского месторождения. Cогласно современным представлениям температура закрытия U-Pb системы в рутиле превышает 500 °С, что предполагает достаточно высокотемпературные условия гидротермальной переработки рутила при формировании рассматриваемых месторождений в рифейское время.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Valiev, N. G., V. K. Bagazeev, S. Ya Davydov, R. A. Apakashev, and I. S. Boikov. "Fine-grained ore mineralsraw materials for the production of refractories." NOVYE OGNEUPORY (NEW REFRACTORIES), no. 10 (March 24, 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.17073/1683-4518-2021-10-3-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Дана характеристика нового месторождения циркон-рутил-ильменитовых песков Центральное в Рассказовском районе Тамбовской обл., не требующих операций дробления и применения химических реагентов для обогащения. Приведены классы крупности для циркона, рутила, ильменита. Рассмотрено количественное распределение рудных минералов в рудных песках месторождения Центральное по крупности. Дано определение предельно допустимого содержания взвешенных веществ в воде водоема при смешивании со сбрасываемой водой. Предложена конструкция диафрагменного сгустителя, обеспечивающего как сгущение, так и изменение гранулометрического состава твердой фракции.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Иванова, Ю. А., and Е. А. Власов. "Rutile K-feldspar-quartz veins of headwaters of the river Dvoynaya, Western Chukotka." Новые данные о минералах, no. 2018(52) (June 15, 2018): 40–42. http://dx.doi.org/10.25993/fm.2018.52.23626.

Повний текст джерела

Анотація:

Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова, геологический факультет В вулканитах тытыльвеемской свиты встречены многочисленные прожилки и жилы кальцит-адуляркварцевого состава с титанитом, эпидотом, алланитом-(Се), датолитом, пренитом, хлоритом, светлой слюдой, сульфидами (пирит, халькопирит и молибденит), вольфрамитом, шеелитом и рутилом. В рутиле были определены примеси W6+, Nb5+, Fe3+, V3+ и Cr3+. Установлена прямая корреляция концентрации в рутиле W6+ и Nb5+ с суммой трехвалентных катионов, предложены следующие схемы изоморфного замещения: 3Ti4+ = W6+ + 2Me3+, 2Ti4+ = Nb5+ + Me3+. В ряде анализов рутила отмечается избыток трехвалентных катионов, не скомпенсированных высоковалентными примесями. Избыток трехвалентных катионов объясняется появлением в структуре анионных вакансий по схеме 2Ti4+ + O2– = 2Me3+ + [vac]. Данное предположение подтверждается дефицитом кислорода в ряде кристаллохимических формул рутила.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Кузнецов, В. С., та В. В. Абрамов. "ОСОБЕННОСТИ МИНЕРАЛЬНОГО СОСТАВА УГЛЕРОДИСТЫХ СЛАНЦЕВ РЫЛЬСКОЙ СТРУКТУРЫ (ВОРОНЕЖСКИЙ КРИСТАЛЛИЧЕСКИЙ МАССИВ) КАК ПОКАЗАТЕЛЬ ГЕНЕЗИСА ПОРОД, "Наука юга России"". Science in the South of Russia, № 1 (2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640210101.

Повний текст джерела

Анотація:

Объектом исследований в настоящей работе выступают углеродистые сланцы, вскрытые буровыми скважинами в пределах Рыльской рифтогенной структуры Курского блока Воронежского кристаллического массива. В изучаемых породах установлен и впервые охарактеризован с помощью современных методов исследования вещества комплекс породообразующих и акцессорных минералов – апатит, пирит, пирротин, сфалерит, халькопирит, магнетит, рутил, гранаты, циркон, ставролит, оливин, барит, муассанит, синхизит, бастнезит. При этом муассанит, синхизит, бастнезит описаны для сланцев Рыльской структуры впервые, а для рутила, гранатов, ставролитов и цирконов по их физическим свойствам и химическому составу впервые выделено несколько разновидностей этих минералов. В основной ткани сланцев диагностированы тонкозернистые флогопит и терригенный калиевый полевой шпат. Установленные особенности минерального состава сланцев позволяют охарактеризовать некоторые особенности природы протолита и условий седиментации изучаемых пород. Столь широкий спектр акцессорных минералов, особенно аллотигенных, характерных для пород как кислого, так и основного-ультраосновного состава, а также присутствие в ткани породы помимо кварца калиевых полевых шпатов, указывает на наличие в областях сноса пород различного петрографического состава с низкой степенью выветривания.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Королев, Н. М., Ю. Б. Марин, Л. П. Никитина, В. Н. Зинченко та У. М. Шиссупа. "Высокониобиевый рутил из верхнемантийных эклогитовых ксенолитов алмазоносной кимберлитовой трубки Катока, Ангола". Доклады Академии наук 454, № 2 (2014): 207–10. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565214020182.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Крылов, Д. П. "β-факторы титанита и фракционирование изотопов кислорода в системе титанит–ильменит–рутил". Петрология 29, № 6 (2021): 668–76. http://dx.doi.org/10.31857/s0869590321050046.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Belaya, E., V. Viktorov, D. Zherebtsov, and A. Kolmogortsev. "Effect of d-Element Oxides on the Anatase – Rutile Phase Transformation." «Bulletin of the South Ural State University series "Chemistry"» 10, no. 1 (2018): 5–16. http://dx.doi.org/10.14529/chem180101.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Султанова, Анна Геннадиевна, Сергей Васильевич Мичурин та Айсылу Азатовна Шарипова. "Особенности минералогического состава песчаников большеинзерской свиты нижнего рифея (Южный Урал) в связи с рудообразованием". Вестник ВГУ. Серия: Геология, № 3 (10 квітня 2019): 16–22. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2019.3/1808.

Повний текст джерела

Анотація:

В статье рассматриваются результаты изучения минералогических особенностей песчаников большеинзерской свиты нижнего рифея в Ямантауском антиклинории на Южном Урале. В его центральной части в песчаниках среди акцессорных минералов установлены рутил, титанит, ильменит, пирит, флюорит, циркон, апатит, эпидот, актинолит, турмалин и золото, которое по химическому составу сходно с золотом из месторождения Улюк-Бар, располагающегося южнее исследованного участка. Находка золота и установленные содержания Au до 0,5 г/т в песчаниках свиты значительно севернее известных в районе коренных месторождений и рудопроявлений золота показывают перспективность исследованного участка на золотоносность. К минералогическим особенностям песчаников большеинзерской свиты, которые могут быть связаны с золоторудным процессом, относятся появление в их составе флюорита и турмалина.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Шиманский, В. И., Н. Н. Черенда, В. В. Углов, В. М. Асташинский та А. М. Кузьмицкий. "ТЕРМИЧЕСКАЯ СТАБИЛЬНОСТЬ СТРУКТУРНО-ФАЗОВОГО СОСТАВА ТИТАНА, ОБРАБОТАННОГО КОМПРЕССИОННЫМИ ПЛАЗМЕННЫМИ ПОТОКАМИ, "Поверхность. Рентгеновские, синхротронные и нейтронные исследования"". Поверхность. Рентгеновские, синхротронные и нейтронные исследования, № 7 (2018): 84–91. http://dx.doi.org/10.7868/s0207352818070132.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлены результаты исследования структурно-фазового состояния приповерхностного слоя титанового сплава ВТ1-0, обработанного компрессионными плазменными потоками в остаточной атмосфере азота и подвергнутого термическому воздействию на воздухе в течение одного часа в интервале температур 400-900 °C. С помощью рентгеноструктурного анализа установлено, что в отсутствии предварительного воздействия компрессионных плазменных потоков при температуре 500 °C в поверхностном слое титана формируется твердый раствор -Ti(O), который при температуре 600 °C начинает трансформироваться в фазу оксида титана TiO2 (рутил). Предварительная обработка титана компрессионными плазменными потоками способствует формированию твердого раствора -Ti(N), окисление которого происходит с меньшей скоростью, что ведет к увеличению начальной температуры формирования оксида TiO2 до 700 °C, свидетельствующее о повышении термической стабильности такой структуры.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Maksarov, Ruslan A., Anna G. Doroshkevich, Ilya R. Prokopyev, Yury O. Redin, and Vladislav V. Potapov. "V-NB-W-bearing rutile from Karalveem gold deposit as a potential indicator for ore deposits." Geosfernye issledovaniya, no. 3 (September 1, 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.17223/25421379/16/4.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Шкромада, О. І. "ВПЛИВ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ДОБАВОК НА МІКРООРГАНІЗМИ І СТРУКТУРУ ЦЕМЕНТНОГО КАМЕНЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 130–33. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновані дезінфікуючі добавки для будівель-них матеріалів, які зміцнюють і покращуютьструктуру, запобігають росту і розвитку мікро-флори: діоксид титану (рутил), титан анатаз,жовтий залізоокисний піґмент у свинарських під-приємствах. Проведені мікологічні дослідженняотриманих зразків, дається їх порівняльна оцінка.Фунгіцидні властивості будівельних матеріалівдосліджували протягом 14–28 діб. Було виявлено,що у зразках із додаванням дезінфектанту залізо-окисного піґменту кількість колоній грибівзменшилася протягом зазначеного терміну. This article suggests disinfecting additive for construction materialsthat strengthen and improve the structure, preventing thegrowth and development of microflora: titanium dioxide (rutile)titanium anatase, red iron oxide pigment in pig enterprises.Carried out mycological studies of the samples and gave them acomparative evaluation. Fungicidal properties of building materialsstudied for 14–28 days. It was found that the samples withthe addition of a disinfectant iron oxide pigment of fungal coloniesdecreased during this period.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Сандалов, Ф. Д., И. В. Пеков, Н. Н. Кошлякова, В. О. Япаскурт, А. А. Агаханов, Е. Г. Сидоров та С. Н. Бритвин. "Богатый халькофильными элементами (Sb, Sn, Te) рутил и высокотитанистые разновидности трипугиита и касситерита из возгонов активных фумарол вулкана Толбачик (Камчатка, Россия)". Zapiski RMO (Proceedings of the Russian Mineralogical Society) CXLIX, № 2 (2020): 22–41. http://dx.doi.org/10.31857/s0869605520020070.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Никулин, Иван Иванович. "Кайнозойские алмазоносные депрессии южной части полюдова кряжа (Вишерский алмазоносный район)". Вестник ВГУ. Серия: Геология, № 2 (4 березня 2019): 15–25. http://dx.doi.org/10.17308/geology.2019.2/1751.

Повний текст джерела

Анотація:

В Западно-Уральской зоне складчатости в пределах южной части Полюдова Кряжа выделены кайнозойские алмазоносные отложения, выполняющие Волынско-Колчимскую, Илья-Вожскую, Западную и Буркочимскую палеодепрессии. Они развиты преимущественно по контакту нижнесилурийских карбонатных пород и терригенных пород венд-кембрия, сформировав в плане вытянутые отрицательные формы длинной до 7,6 км, а в поперечном сечении корытообразный профиль размером до 1,1 км с элементами V-образных врезов, которые в поперечнике достигают 0,13 км. Отложения депрессий имеют полифациальный генезис, разделяясь обычно на пять (до девяти) алмазоносных (aQIII, ldQII, d-pQII, d-pN, eMZ- Р) и верхний неалмазоносный (dQIV) слои. По морфологии и литологическим характеристикам изученные депрессии отнесены к коррозионно-эрозионному типу кайнозойского времени. Минеральный состав преимущественно гётит-иллитовый. Тяжёлая фракция отложений депрессий между минералы линз и прослоев по трещинам представлена смектитами и галлуазитом. Состав тяжёлой фракции неогеновых слоёв аналогичен таковому такатинских и колчимских песчаников. В ней резко преобладает циркон (до 90%), в меньшей степени турмалин (до 20%), лейкоксен (до 20%), рутил (до 9%). Значительная доля принадлежит аутигенным минералам – лимониту, гематиту, пириту. В россыпеобразовании этих депрессий предполагается большая роль предтакатинских и мезокайнозойских химических кор выветривания, и по существу они являются промежуточными образованиями между корами выветривания и продуктами их переотложения в русловой аллювий, который разрабатывался драгами до недавнего времени.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Гаврилов, Роман Юрьевич. "АНОМАЛЬНОЕ ГЕОХИМИЧЕСКОЕ ПОЛЕ ЗОЛОТОРУДНОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ ЧЕРТОВО КОРЫТО (ЛЕНСКИЙ РУДНЫЙ РАЙОН)". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 7 (15 липня 2019): 7–16. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/7/2171.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность исследования обусловлена необходимостью повышения эффективности прогнозно-поисковых работ на рудное золото на основе геохимических данных. Цель: создание модели аномальной структуры геохимического поля месторождения Чертово Корыто для выявления дополнительных прогнозно-поисковых критериев золоторудных объектов в углеродисто-карбонатно-терригенных толщах. Методы: статистическая обработка геохимических данных, геохимическое моделирование. Объект: первичный геохимический ореол золоторудного месторождения Чертово Корыто. Результаты. Статистические параметры распределения металлов в крупнообъемном метасоматическом ореоле свидетельствуют об интенсивных гидротермально-метасоматических процессах, выразившихся, в первую очередь, в отложении высококонцентрированных растворов, содержащих Au, As, Ag, Pb. На основе обработки геохимических данных по первичным ореолам рассеяния создана модель геохимической зональности золоторудного месторождения Чертово Корыто. Установлено концентрически-зональное строение аномальной структуры геохимического поля месторождения. Ранняя Ba-Be-Zr-Ti-Y ассоциация элементов, выщелоченных и переотложенных в процессе кислотного метасоматоза (кварц-рутил-пирит-пирротиновый комплекс), окаймляет периферию минерализованной зоны. В промежуточной зоне метасоматического ореола распространена Сr-Ni-Co-Mn-V-Sn-P-(As) геохимическая ассоциация, обусловленная образованием кварц-пирит-арсенопирит-пирротинового комплекса, завершающего березитизацию. Отложение Au-As ассоциации происходило в более позднее время, с образованием арсенопирита в составе кварц-пирит-арсенопиритового с золотом минерального комплекса. Наиболее поздняя ассоциация Au-Ag-Pb-Zn-Сu полиметаллической с золотом стадии рудообразования (золото, галенит, сфалерит, халькопирит) приурочена к центральной части метасоматически измененных пород. Комплекс методов обработки геохимической информации совместно с использованием данных минералого-геохимического картирования обеспечил расшифровку аномальной структуры геохимического поля месторождения. Полученные результаты позволили дополнить существующее представление об аномальной структуре геохимического поля золоторудного месторождения Чертово Корыто.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Степанец, Владимир Григорьевич, Владимир Леонидович Левин, Елена Сергеевна Ли, Галия Кобешовна Бекенова, Николай Мефодьевич Жуков та Марат Сабиржанович Хакимжанов. "ГЕОЛОГИЯ И МИНЕРАЛОГИЯ КАРБОНАТИТОВ ЛИНЕЙНО-ТРЕЩИННОГО ТИПА РУДОПРОЯВЛЕНИЯ МАЙКЕ МАЯТАССКОГО РУДНОГО РАЙОНА (СЕВЕРНЫЙ УЛЫТАУ)". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 9 (22 вересня 2020): 199–214. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/9/2823.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальность исследования заключается в том, что проведенные детальные минералогические исследования с упором на электроннозондовый микроанализ дают информацию о составе руд и форме нахождения благородных металлов (группы платины), редких и редкоземельных элементов, что может значительно повлиять на экономическую ценность рудопроявления Майке. Цель: определить распределение и формы нахождения благородных, редкоземельных и редких металлов в поликомпонентных медноколчеданных рудах проявления Майке. Объекты: метасоматиты линейно-трещинного типа и генетически связанные с ним медноколчеданные руды на правобережье реки Майке в пределах Маятасского рудного поля. Методы. Состав медноколчеданных руд и породообразующих минералов метасоматитов был изучен в лабораториях минералогии и физических и химических методов исследований ТОО «ИГН им. К.И. Сатпаева» (г. Алматы). Элементный состав определен методом электроннозондового микроанализа на JCXA 733 c применением энергодисперсионного спектрометра INCA ENERGY. Проведены атомно-эмиссионный полуколичественный спектральный анализ, рентгенодифрактометрический и термический анализы. Результаты. Рассмотрены основные критерии петрографии и минералогии метасоматитов линейно-трещинного типа и генетически связанных с ними медноколчеданных руд, впервые выделенных в пределах Маятасского рудного района. Доказывается, что основные рудные тела медного колчедана локализуется в составе кварц-рутил-сидерит-хлоритовых и сидерит-мусковит-хлоритовых сланцах, являющихся составной частью силицит-карбонат-углеродистого комплекса. На основании детальных минералогических исследований показано, что медноколчеданные руды являются источниками платиноидов, редкоземельных элементов и рения. В составе медноколчеданных руд проявления Майке выделены виоларит, пирит, сфалерит, пирротин, микровключения кобальтина, никелистого кобальтина, феррокобальтина, герсдорфита, теллурида серебра, акантита, теллурида свинца, галенита, тестибиопалладита, висмутистого тестибиопалладита, мелонита, вавринита. Показано, что зональный никелистый кобальтин является источником платиноидов (Pt, Ir, Ru, Rh, Os), образующих поликомпонентные твердые растворы. Рений входит в состав сульфидов меди, железа, никеля, свинца и висмута. Теллур был обнаружен в составе теллурида серебра, теллурида свинца, тестибиопалладита, мелонита и вавринита. Эрбий встречен в составе незонального никелистого кобальтина и виоларита. Кадмий обнаружен в виде изоморфной примеси только в сфалерите. Элементы цериевой (легкие – La, Ce, Pr, Nd, Sm) подгруппы и Y входят с состав фосфатов, фторфосфатов и являются источником образования водных фосфатов в зоне окисления медноколчеданных руд проявления Майке.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Елизаров, М. "Всеволод Емелин: "Рубил тайгу фабричный паренек..."". Шо, № 5/6 (67/68) (2011): 64–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Сампиев, Абдулмуталип Магаметович, Елена Борисовна Никифорова та Анастасия Игоревна Шевченко. "Флавоноиды листьев зизифуса настоящего". Химико-фармацевтический журнал 54, № 8 (30 серпня 2020): 13–17. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-8-13-17.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследован качественный состав и проведено количественное определение суммы флавоноидов листьев зизифуса настоящего (Ziziphus jujuba Mill.). Установлено, что доминирующим среди флавоноидов листьев зизифуса является рутин. Предложена методика количественного определения суммы флавоноидов листьев зизифуса в пересчете на рутин с использованием дифференциальной спектрофотометрии. Выявлено, что оптимальным для извлечения суммы флавоноидов из листьев зизифуса является использование трехкратной экстракции сырья 40 % этиловым спиртом. Содержание суммы флавоноидов в листьях зизифуса, установленное по разработанной методике, варьировалось от (1,07 ± 0,025) % до (1,32 ± 0,03) %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Попова, Е. В., А. Н. Латышев та О. В. Овчинников. "Определение размерной зависимости в спектрах поглощения наночастиц рутила". Оптический журнал 85, № 7 (2018): 3–10. http://dx.doi.org/10.17586/1023-5086-2018-85-07-03-10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Рагозин, А. Л., Д. А. Зедгенизов, В. С. Шацкий, Ю. Орихаши, А. М. Агашев та Х. Каги. "U–Pb-возраст рутила из ксенолита эклогита кимберлитовой трубки Удачная". Доклады Академии наук 457, № 2 (2014): 213–16. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565214200249.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Авдеева, Елена Ю., Е. А. Краснов та А. А. Семенов. "Содержание флавоноидов в надземной части Saussurea controversa DC (Asteraceae)". Химико-фармацевтический журнал 51, № 2 (1 березня 2017): 28–29. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2017-51-2-28-29.

Повний текст джерела

Анотація:

Разработана методика спектрофотометрического определения содержания флавоноидов в надземной части Saussurea controversa DC. Количество флавоноидов в пересчете на рутин составило от (0,37 ± 0,07) до (0,73 ± 0,02) % в зависимости от года сбора и срока хранения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Сивков, А. А., Д. Ю. Герасимов та Д. С. Никитин. "Прямой динамический синтез нанодисперсных фаз оксидов титана при распылении электроразрядной плазмы титана в воздушную атмосферу". Письма в журнал технической физики 42, № 23 (2016): 21. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2016.23.43978.16362.

Повний текст джерела

Анотація:

Приведены экспериментальные исследования возможности прямого динамического синтеза нанодисперсных кристаллических фаз диоксидов титана со структурой рутила и анатаза в гиперскоростной струе электроэрозионной плазмы, генерируемой коаксиальным магнитоплазменным ускорителем с титановыми электродами. Получен порошкообразный продукт, содержащий наноразмерные полиморфные фазы диоксида титана со сферической формой частиц.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Афонин, Н. Н., та В. А. Логачева. "Модификация кобальтом тонких пленок рутила при магнетронном распылении и вакуумном отжиге". Журнал технической физики 88, № 4 (2018): 621. http://dx.doi.org/10.21883/jtf.2018.04.45734.2436.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Коршунов, Л. Г., та Н. Л. Черненко. "Формирование на поверхности титана износостойкого нанокристаллического слоя, упрочненного частицами TiO2(рутила)". Физика металлов и металловедение 114, № 9 (2013): 859–68. http://dx.doi.org/10.7868/s0015323013070061.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Ковальский, Иван Васильевич, Иван Иванович Краснюк, Иван Иванович Краснюк (мл.), Ольга Ивановна Никулина, Анастасия Владимировна Беляцкая, Юрий Яковлевич Харитонов, Наталья Борисовна Фельдман та Сергей Викторович Луценко. "Механизмы фармакологического действия рутина (обзор)". Химико-фармацевтический журнал 48, № 2 (28 лютого 2014): 3–6. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2014-48-2-3-6.

Повний текст джерела

Анотація:

В обзоре рассмотрены фармакологические свойства и механизмы действия рутина. Рутин, относящийся к флаваноидам, способен взаимодействовать как с образующимися свободными радикалами, так и с различными белковыми системами, проявляя антиоксидантное, противовоспалительное, антиаллергическое и противоопухолевое действие. В настоящее время большое количество исследований посвящено изучению фармакологических механизмов действий рутина.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Vronska, L. V., A. I. Dub, A. Ye Demyd, T. A. Hroshovyi та I. M. Klishch. "ВПЛИВ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЕТАНОЛУ В ЕКСТРАГЕНТІ НА ФЛАВОНОЇДНИЙ ПРОФІЛЬ ВИТЯГУ ІЗ ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ І ЙОГО ЦУКРОЗНИЖУВАЛЬНУ ДІЮ". Фармацевтичний часопис, № 1 (30 березня 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10983.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вивчення флавоноїдного профіля спиртових витягів і цукрознижувальної дії сухого екстракту листя шовковиці білої залежно від концентрації етанолу в екстрагенті. Матеріали і методи. Матеріал дослідження – рідкі витяги, отримані методом дробної мацерації з листя шовковиці білої за допомогою спиртових розчинів із вмістом етанолу 10–95 % (об/об), співвідношення сировини до екстрагенту 1:10, кратність екстрагування – 5, тривалість одного екстрагування – 24 год; витяги згущували в ротаційному випарювачі і висушували при температурі 45–50 °С. Вивчення флавоноїдного профіля здійснювали хроматографічними методами, кількісний вміст флавоноїдів визначали спектрофотометрично, вміст сухого залишку – гравіметрично. Вивчення цукрознижувальної дії екстрактів проводили на білих щурах (модель «глюкозного навантаження»). Результати й обговорення. Якісні дослідження спиртових витягів листя шовковиці білої, здійснені методами ТШХ і ВЕРХ, дозволили ідентифікувати рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-О-глюкозид і кверцитрин (мала кількість). Якісний склад є практично незмінним, що пов’язано із розчинністю глікозидів флавоноїдів у широкому інтервалі концентрацій етанолу. Встановлено, що зростання вмісту етанолу в екстрагенті від 40 до 80 % (об/об), приводить до підвищення екстракції флавоноїдів. Екстрагенти із вмістом етанолу 40–80 % (об/об) дозволяють отримувати рідкі витяги з практично однаковим сухим залишком (2 %). Екстрагенти із вмістом етанолу 70–80 % (об/об) забезпечують найвище вилучення флавоноїдів за інших однакових умов (1,17–1,24 мг/мл у перерахунку на рутин, спектрофотометрично). Сухі екстракти, отримані за допомогою екстрагентів із вмістом етанолу 60–90 % (об/об), показали здатність істотно знижувати рівень глюкози в крові тварин під час «глюкозного навантаження». Висновки. Хроматографічний профіль спиртових витягів із листя шовковиці білої містить рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-О-глюкозид і кверцитрин. З підвищенням концентрації етанолу в екстрагенті зростає вміст флавоноїдів, а екстрагенти із вмістом етанолу 70–80 % (об/об) є найбільш ефективними для вилучення флавоноїдів. Сухі екстракти, отримані на основі досліджуваних витягів, істотно знижують рівень глюкози в крові тварин в експерименті на моделі «глюкозного навантаження».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Иони, Ю. В., Ю. А. Грошкова, Е. Ю. Буслаева та С. П. Губин. "Получение наночастиц диоксида титана (анатаза и рутила) на поверхности восстановленного оксида графена". Доклады Российской академии наук. Химия, науки о материалах 501, № 1 (2021): 27–31. http://dx.doi.org/10.31857/s2686953521060066.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Резвухин, Д. И., В. Г. Мальковец, И. С. Шарыгин, Д. В. Кузьмин, К. Д. Литасов, А. А. Гибшер, Н. П. Похиленко та Н. В. Соболев. "Включения хромистого и хром-ниобиевого рутила в пиропах из кимберлитовой трубки Интернациональная, Якутия". Доклады Академии наук 466, № 5 (2016): 587–91. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565216050224.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Derkach, T. M., V. V. Strashnyi, O. O. Starikova та S. M. Lysenko. "ВМІСТ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ТРАВИ ЗВІРОБОЮ РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ". Фармацевтичний часопис, № 4 (11 грудня 2018): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9576.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Визначення вмісту біологічно активних речовин та елементного складу трави звіробою різних виробників, виявлення кореляцій між вмістом АФІ та мікроелементним складом трави. Матеріали і методи. У дослідженні використано стандартні зразки органічних речовин виробництва фірми Fluka, стандартні зразки іонів металів виробництва СКТБ фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України, зразки звіробою трави різних виробників. Аналітичне обладнання: спектрофотометр Hewlett Packard 8452A, рідинний хроматограф Shimadzu LC-20, обладнаний УФ-детектором, з використанням колонки Phenomenex Luna C18, атомно-абсорбційний спектрофотометр Solaar S4 AA (Thermo Electron Co., США). Статистичні розрахунки здійснено з використанням пакету статистичних програм IBM SPSS-19. Результати й обговорення. Досліджено вміст біологічно активних речовин (гіперицин, гіперозид, рутин, кверцетин, хлорогенова, неохлорогенова, розмаринова та кофейна кислоти) та елементний склад зразків трави звіробою чотирьох різних виробників. Зареєстрована суттєва варіація вмісту органічних речовин. Наприклад, концентрація гіперицину, що є одним з основних активних фармацевтичних інгредієнтів звіробою, змінюється у 2-5 разів. Встановлено статистично значущі позитивні або негативні кореляції між концентраціями деяких елементів (K, Mg, Fe, Mn, Cd) та вмістом органічних речовин (рутин, гіперозид, гіперицин та гідроксикоричні кислоти). Висновки. Вміст біологічно активних речовин, а саме гіперицину, рутину, гіперозиду, досліджених гідроксикоричних кислот, суттєво змінюється в залежності від походження та елементного складу зразків трави звіробою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Khokhlova, K. O., L. I. Vyshnevska та O. A. Zdoryk. "ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ СУМИ ФЛАВОНОЇДІВ У НАСТОЙЦІ НАГІДОК МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ ТОНКОШАРОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12182.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи була розробка методики визначення кількісного вмісту суми флавоноїдів настойки нагідок методом високоефективної тонкошарової хроматографії (ВЕТШХ), що характеризується специфічністю, експресністю і економічністю. Матеріали і методи. Дослідження було проведене методом ВЕТШХ в автоматичній системі виробництва CAMAG (Швейцарія) на базі навчально-наукової тренінгової лабораторії хіміко-технологічних досліджень НФаУ (Харків, Україна). Результати обробляли за допомогою програмного забезпечення visionCats, CAMAG. Як стандартний зразок (СЗ) використовували рутин, як об’єкти дослідження використовували три зразки настойки нагідок вітчизняних виробників. Результати й обговорення. При розробці методики були обрані оптимальні умови визначення, що включали: визначення характерних профілів піків настойки нагідок в обраній рухомій фазі за різних довжин хвиль і вибір СЗ для перерахунку, оптимізацію етапів підготовки проби випробуваного і СЗ, етапів дериватизації і детекції; визначення способу розрахунку і розробку формули розрахунку. Так, визначення вмісту суми флавоноїдів проводилось після розділення речовин в обраній рухомій фазі і дериватизації реагентом алюмінію хлориду за довжини хвилі 408 нм. Для розрахунку був обраний метод калібрувального графіка за площею піків. Згідно із розробленою ВЕТШХ-методикою, вміст суми флавоноїдів у перерахунку на рутин у зразках настойки нагідок склав: для зразка 1 – 0,26±0,02%; для зразка 2 – 0,14±0,01%; для зразка 3 – 0,26±0,02%. Висновки. Розроблена методика може застосовуватися як специфічний, зручний і економічно вигідний експрес-метод визначення флавоноїдів настойки нагідок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Марчишин, С. М., Л. В. Костишин, Т. В. Валько, В. М. Кіщук та Е. А. Паращук. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФЛАВОНОЇДІВ ЧОРНОБРИВЦІВ ЗОЛОТИСТИХ (TAGETES LUCIDA CAV.)". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 95–102. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12743.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Перспективним джерелом одержання нових лікарських препаратів є види роду Чорнобривці (Tagetes), які культивують в Україні як технічну та декоративну рослину. Чорнобривці, завдяки їх лікувальним властивостям, використовують у традиційній медицині як імунозміцнювальний, протизапальний, гіпоглікемічний, жовчогінний та заспокійливий засіб. Маловивченим видом роду Tagetes є чорнобривці золотисті (Tagetes lucida Cav.). В Україні його ввели в культуру науковці відділу квітниково-декоративних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Мета дослідження – вивчити і порівняти вміст флавоноїдів у сировині (квітках, листках, коренях, насінні, стеблах) чорнобривців золотистих. Методи дослідження. Флавоноїди виявляли в етанольно-водних витяжках за допомогою реакцій ідентифікації та методом тонкошарової хроматографії (ТШХ). Кількісний вміст суми флавoнoїдів визначали на спектрoфoтoметрі “UV-1800 Shimadzu” (Японія) за довжини хвилі 415 нм у перерахунку на рутин. Кількісний вміст індивідуальних флавоноїдних сполук виявляли і визначали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на хроматографі “Agilent 1200” (“Agilent Technologies”, США). Результати й обговорення. Позитивні результати реакцій ідентифікації свідчили про наявність флавoнoїдів у сировині чорнобривців золотистих. Метoдoм ТШХ встанoвленo наявність у квітках, листках, коренях, насінні й стеблах кверцетину і кемпферолу. Рутин виявлено в усіх досліджуваних видах сировини, крім стебел. Метoдoм ВЕРХ у чорнобривців золотистих квітках та насінні виявлено по 6 індивідуальних флавоноїдів, у листках – 5, у коренях і стеблах – по 4. Найбільше у досліджуваних об’єктах виявлено кверцетину. В насінні, листках та квітках його вміст був найвищим і становив 6322,13 мкг/г, 4006,79 мкг/г та 3734,08 мкг/г відповідно. Усі види сировини чорнобривців золотистих містили також кемпферол, якого найбільше у квітках – 303,29 мкг/г. Спектрoфoтoметричним методом визначено, що найвищий вміст суми флавоноїдів є в насінні рослини, і він становить (7,89±0,18) %, найменше їх у стеблах – (1,86±0,08) %. Висновки. Реакціями ідентифікації встановлено наявність флавоноїдів у чорнобривців золотистих квітках, листках, коренях, насінні й стеблах. Методом ТШХ виявлено кверцетин, кемпферол, рутин (крім стебел), ізокверцитрин (крім коренів), апігенін (лише у квітках). Методом ВЕРХ у чорнобривців золотистих квітках та насінні виявлено по 6 індивідуальних флавоноїдів, у листках – 5, у коренях і стеблах – по 4. Найбільше у досліджуваних об’єктах виявлено кверцетину. Спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст суми флавоноїдів у сировині чорнобривців золотистих. Найвищий він у насінні – (7,89±0,18) %, дещо нижчий у листках – (6,58±0,12) %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Arpentieva, Mariyam Ravilevna. "Форсайт и динамические способности предприятий". European Journal of Management Issues 25, № 1 (25 березня 2017): 10. http://dx.doi.org/10.15421/191702.

Повний текст джерела

Анотація:

Цель исследования – проанализировать форсайт-компетенций как компонент динамических способностей предприятий. Метод исследования – теоретический анализ места форсайт-компетенций в структуре динамических способностей предприятий. Результаты. Форсайт – система методов трансформирования приоритетов в сфере экономики и производства, социального и культурного развития. Анализ форсайт-компетенций как компонента динамических способностей предприятий показал их ведущую роль в реализации остальных компонентов динамических способностей, а также то, что форсайт предприятий оказывает трансформирующее влияние на развитие системы, помогая преобразовывать, а не только прогнозировать, развитие отрасли или предприятия. Форсайт включает применение и трансформацию рутин предприятия, а также инновации в сфере производства и производственных отношений. Он направлен на выделение и использование маркеров перемен – слабых и сильных сигналов грядущих и вероятных изменений. Теоретическое и практическое значение исследования. Активная и точная идентификация этих маркеров перемен, в том числе применение и изменение рутин предприятия, не только позволяет прогнозировать неявные тенденции, но и вмешиваться в течение процессов, корректируя их с наименьшей затратой сил и ресурсов. Кроме того, она позволяет воздействовать и на сами рынки и окружающую предприятие реальность в целом. Благодаря форсайт-компетенциям предприятие не только продуктивно приспосабливается к изменениям среды (рынка), но и участвует в ее изменении. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. В статье впервые соотнесены понятия динамических способностей и форсайт-компетенций, форсайт-компетенции рассмотрен как компонент динамических способностей предприятия в целом. Отмечена роль рутинных компонентов жизнедеятельности предприятия в контексте исследования динамических способностей. Тип статьи – теоретическая.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Markin, O. M., та O. V. Krivoruchko. "ВИЗНАЧЕННЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК У ГОРОБИНИ ПЛОДАХ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (2 грудня 2020): 68–73. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11536.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) з родини розові (Rosaceae) широко розповсюджена в Україні як цінна плодова, лікарська і декоративна рослина. Основними біологічно активними речовинами горобини плодів є фенольні сполуки, органічні кислоти, вуглеводи, вітаміни і терпеноїди, які зумовлюють їх сечогінну, жовчогінну, антиоксидантну, протизапальну, кровоспинну дії. Якість горобини плодів регламентується вимогами статті “Плоди горобини” ДФ СРСР ХІ видання, проте її розділи потребують гармонізації із сучасними вимогами ДФУ та ЄФ. Мета дослідження – визначити вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів у горобини плодах для подальшої стандартизації сировини. Методи дослідження. Вміст фенольних сполук у горобини плодах визначали методом високоефективної рідинної хроматографії, гідроксикоричних кислот і поліфенолів – методом абсорбційної спектрофотометрії. Результати й обговорення. У горобини плодах ідентифіковано 6 фенольних сполук: 2 гідроксикоричні кислоти (хлорогенову і кофейну) та 4 флавоноїди (катехін, рутин, кверцетин, нарингін). Із гідроксикоричних кислот у сировині переважає хлорогенова кислота ((2329,74±0,27) мкг/г), із флавоноїдів – рутин ((128,80±0,06) мкг/г). Сума фенольних сполук у горобини плодах становить 5717,74 мкг/г, із них гідроксикоричних кислот – 62 %, флавоноїдів – 16,6 %. У горобини плодах вміст гідроксикоричних кислот становить від (1,53±0,06) до (2,61±0,05) % у перерахунку на хлорогенову кислоту, вміст поліфенолів – від (0,62±0,03) до (0,92±0,05) % у перерахунку на пірогалол. Висновок. У горобини плодах визначено вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів. Результати дослідження вмісту гідроксикоричних кислот у сировині використано при розробці проекту монографії ДФУ “Горобини плодиN”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Шапорев, Валерий Павлович, Алексей Валерьевич Шестопалов та Инна Вячеславовна Питак. "О возможности перекристаллизации дисперсного рутила, растворенного в расплаве галогенидов щелочных металлов, в нитевидные кристаллы". ScienceRise 1, № 2 (6) (25 січня 2015): 10. http://dx.doi.org/10.15587/2313-8416.2015.35865.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Pavlyuk, I. V., N. Y. Stadnytska та V. P. Novikov. "СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА ШЛЯХИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК, ОТРИМАНИХ ЕКСТРАГУВАННЯМ ШРОТУ ШИШОК ХМЕЛЮ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 236–41. http://dx.doi.org/10.15421/40251036.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено кількісний та якісний склад поліфенольних сполук густого 70 %-го водно-етанольного екстракту зі шроту шишок хмелю, серед яких ідентифіковано галову, хлорогенову, кавову, кумаринову, ферулову, коричну органічні кислоти та флавоноїди: рутин, гесперідин, мірицетин, морин, катехін, кемпеферол та кверцетин. Визначено суму амінокислот та основні мікро- та макроелементи та запропоновано основні показники для стандартизації субстанції, зокрема: опис, вміст етанолу, сухий залишок, вміст флавоноїдів і мікробіологічна чистота. Проведено експериментальні дослідження з вивчення антимікробної, антиоксидантної та фотопротекторної активності, отримані результати підтверджують доцільність його використання у складі косметичних та мийних засобів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Корнопольцева, Татьяна Владимировна, Е. А. Ботоева, Т. А. Асеева та Ж. Б. Жашинамжилов. "Новое средство растительного происхождения «Панкафит» и оценка его противовоспалительной эффективности". Химико-фармацевтический журнал 52, № 6 (2 серпня 2018): 35–37. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2018-52-6-35-37.

Повний текст джерела

Анотація:

Разработана методика количественного определения суммарного содержания флавоноидов в пересчете на рутин-стандарт в полиэкстракте сухом «Панкафит», полученном из надземной части панцерины шерстистой (Panzerina lanata (L). Sojak, семейства Lamiaceae) и листьев какалии копьевидной (Cacalia hastate L., сем. Asteraceae). Внутрижелудочное введение крысам линии Wistar экстракта сухого «Панкафит» в дозе 100 мг/кг при остром асептическом воспалении сопровождалось антиальтеративным и антиэкссудативным действием, а также ускорением регенерации поврежденной ткани. Полученные данные аргументируют целесообразность применения экстракта сухого «Панкафит» в качестве противовоспалительного средства в комплексе с другими лечебно-профилактическими мероприятиями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Valizer, P. M., A. I. Rusin, A. A. Krasnobaev, and N. N. Baneva. "Omphacite, glaucophane and phengite inclusions in rutile from the Buldym ultramafic massif (South Ural)." Vestnik of Institute of Geology of Komi Science Center of Ural Branch RAS 2 (2014): 7–10. http://dx.doi.org/10.19110/2221-1381-2014-2-7-10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Ганина, Марина Михайловна, та Ольга Ивановна Попова. "Содержание фенольных соединений в побегах багульника стелющегося (Ledum decumbens Lodd. ex Steud), произрастающего на территории Ямало-Ненецкого автономного округа". Химико-фармацевтический журнал 49, № 7 (24 липня 2015): 33–35. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2015-49-7-33-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Впервые проведена идентификация и определение количественного содержания некоторых фенольных соединений побегов багульника стелющегося, произрастающего в разных районах Ямало-Ненецкого автономного округа, методом ВЭЖХ. Идентифицировано 9 соединений фенольной природы, которые представлены флавоноидами, фенолкарбоновыми кислотами, катехинами и дубильными веществами: танин, эпикатехин, галловая, хлорогеновая, кофейная кислоты, флавоноиды витексин, рутин, дигидрокверцетин, лютеолин-7-гликозид. Исследование багульника стелющегося может представлять интерес для его дальнейшего изучения с целью расширения отечественной сырьевой базы лекарственного растительного сырья. Присутствие в исследуемом сырье танина, галловой кислоты и витексина в значительных количествах дает нам возможность предположить широкий спектр фармакологической активности побегов багульника стелющегося.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Стешенко, Е. Н., А. И. Николаев, Т. Б. Баянова, С. В. Дрогобужская, В. В. Чащин, П. А. Серов, Л. М. Лялина та А. И. Новиков. "ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСКИЙ КАНДАЛАКШСКИЙ АНОРТОЗИТОВЫЙ МАССИВ: НОВЫЕ ДАННЫЕ О ВОЗРАСТЕ (U-PB, ID-TIMS) И ГЕОХИМИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЯХ ЦИРКОНА, "Доклады Академии наук"". Доклады Академии Наук, № 5 (2017): 595–99. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565217350195.

Повний текст джерела

Анотація:

Для Кандалакшско-Колвицкой зоны Балтийского щита получены новые U-Pb-, Sm-Nd-изотопные данные по акцессорным зёрнам циркона, рутила, породе и вторичным метаморфическим минералам. Изотопный U-Pb-возраст единичных зёрен циркона, выделенных из метагаббро Кандалакшского анортозитового массива, равен 2453,5 ± 4,8 млн лет и близок U-Pb-возрасту циркона из метагаббро Колвицкого массива (2448 ± 5 млн лет). Впервые измерены концентрации и построены графики распределений REE в зёрнах циркона из метагаббро Кандалакшского массива и рассчитана температура закрытия U-Pb-системы и кристаллизации циркона (844°C) с использованием метода LA-ICP-MS. Совокупность новых изотопно-геохимических данных свидетельствует о магматическом генезисе изученных кристаллов циркона.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Vronska, L. V. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ФЛАВОНОЇДІВ У ПАГОНАХ ЧОРНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ". Фармацевтичний часопис, № 4 (28 грудня 2018): 49–56. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9703.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Розробка спектрофотометричної методики визначення флавоноїдів у пагонах чорниці звичайної. Матеріали і методи. У дослідженнях застосовувались зразки пагонів чорниці, зібрані у Закарпатській, Івано-Франківській, Тернопільській і Волинській областях впродовж 2014-2018 років, і зразки лікарського засобу «Чорниці пагони» (ПрАТ "Ліктрави", Україна). Визначення вмісту флавоноїдів проводили методом абсорбційної спектрофотометрії, вимірюючи абсорбцію комплексу флавоноїдів з алюміній хлоридом. Для вимірювання абсорбції і запису електронних спектрів поглинання застосовували спектрофотометр Cary 50 UV-Vis (Agilent Technologies). Результати й обговорення. Електронні спектри поглинання, отримані для випробовуваних розчинів і стандартного розчину рутину в умовах комплексоутворення флавоноїдів з алюміній хлоридом, були ідентичними за ходом кривих світлопоглинання і характеризувались положенням максимуму поглинання при 410 ± 2 нм і 412 ± 2 нм відповідно, що дозволило обрати рутин за стандарт для перерахунку вмісту флавоноїдів у досліджуваній сировині. При дослідженні впливу концентрації етанолу на вилучення флавоноїдів, встановлено, що для приготування вихідного розчину проби слід застосовувати 70% (об/об) етанол. Вилучення флавоноїдів з аналітичною метою слід виконувати при нагріванні зі зворотнім холодильником трикратно – почергово з 60, 20 і 15 мл етанолу впродовж 30, 15 і 15 хв відповідно. Важливим моментом методики є підготовка сировини – для аналізу слід застосовувати дрібну фракцію (355) подрібненої сировини, враховуючи її вміст у розрахунковій формулі. Знайдено, що вміст флавоноїдів у досліджуваних дикорослих зразках є в межах 1,14-1,86%, а в промислових серіях (за винятком сировини серії 20614) – в межах 0,7-1,0%. Висновки. Розроблено спектрофотометричну методику кількісного визначення флавоноїдів у сировині пагонів чорниці звичайної. Здійснено кількісне визначення вмісту флавоноїдів у 17 зразках сировини різного походження. Для оцінки якості пагонів чорниці запропоновано ввести додатковий показник «Вміст флавоноїдів» з критерієм – не менше 0,6% флавоноїдів у перерахунку на рутин і суху сировину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Vronska, L. V., та A. Ye Demyd. "ХРОМАТОГРАФІЧНІ ПРОФІЛІ ФЛАВОНОЇДІВ І ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ ВІТЧИЗНЯНИХ ЗРАЗКІВ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ". Фармацевтичний часопис, № 2 (2 липня 2019): 5–15. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.2.10269.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Вивчення ТШХ- і ВЕРХ-профілів флавоноїдів і гідроксикоричних кислот вітчизняних зразків лікарської рослинної сировини листя шовковиці білої. Матеріали і методи. Зразки сировини листя шовковиці білої було зібрано на початку червня 2015-2018 років в районах Тернопільської, Волинської, Харківської, Миколаївської областей, два зразки у різні роки було придбано у Польщі – харчова добавка (подрібнене листя) «Morwa biała» (APTEO NATURA, Польща). У ТШХ-дослідженнях використовували хроматографічні пластинки Silica gel 60 F254 і хроматографічні камери (“Merck”, Німеччина), прилад для нанесення проб Linomat 5 (“CAMAG”, Швейцарія). При ВЕРХ-дослідженнях флавоноїдів і гідроксикоричних кислот застосовували рідинні хроматографи Agilent 1200 із детектором діодна матриця G1315D DAD Detector (“Agilent”, США) і Waters Alliance System 2690 з детектором діодна матриця Waters 996 (“Waters”, США), хроматографічну колонку XTerra C18 (“Waters”, США), градієнтне елюювання. Результати і обговорення. У результаті хроматографічних досліджень вітчизняних зразків листя шовковиці білої, зібраних у різних регіонах України, встановлено, що рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-O-β-D-глюкозид і хлорогенова кислота є головними представниками флавоноїдів і гідроксикоричних кислот. Кверцитрин і ферулова кислота ідентифікуються, але їхній вміст є незначним, що узгоджується із даними літератури щодо фітохімічного аналізу польських, сербських, китайських, корейських, угорських зразків сировини. У ТШХ-профілях, крім зазначених БАР, присутні характеристичні інтенсивні зони, які, ймовірно, належать іншим флавоноїдам і гідроксикоричним кислотам. Аналогічно ВЕРХ-профілі також містять піки не ідентифікованих речовин, спектри поглинання яких є характерними для флавоноїдів і гідроксикоричних кислот. Висновки. Отримані ТШХ- і ВЕРХ- хроматографічні профілі флавоноїдів і гідроксикоричних кислот є аналогічними для різних зразків і можуть бути використані для розробки методик ідентифікації ЛРС листя шовковиці білої та засобів на її основі. Рутин, ізокверцитрин, кемпферол-3-O-β-D-глюкозид і хлорогенову кислоту слід обрати активними маркерами при наступній розробці методик ідентифікації даної ЛРС методом “хроматографічного відбитка”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Zarivna, N. O., та L. S. Logoyda. "РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ФЛАВОНОЇДІВ ТА ГІДРОКСИКОРИЧНИХ КИСЛОТ В ЕКСТРАКТАХ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (30 квітня 2020): 107–11. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11061.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Одним із завдань сучасної фармації є пошук і розробка нових лікарських засобів (ЛЗ) на основі лікарської рослинної сировини. Перспективним джерелом біологічно активних речовин (БАР) є чебрець повзучий (ЧП). Лікарські засоби на його основі широко використовують у народній та науковій медицині. У попередніх дослідженнях розроблено технологію рідкого і густого екстрактів ЧП. При аналізі трави рослини з метою стандартизації як показник якості, серед інших, ми обрали склад флавоноїдів та гідроксикоричних кислот, тому доречним є вивчення якісного складу цих БАР і в одержаних екстрактах. Мета дослідження – розробити методику ідентифікації флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у рідкому і густому екстрактах чебрецю повзучого та обрати маркери їх якості. Методи дослідження. Під час дослідження використовували метод тонкошарової хроматографії (ТШХ), хроматографічні пластинки Silica gel F254 фірми “Merck”, прилад для автоматичного нанесення проб на пластинку “CAMAG Linomat 5”, хроматографічну камеру “GAMAG”, рідкий, густий екстракти ЧП, гіперозид (ФСЗ ДФУ), апігенін (Fluka), лютеолін (Fluka), рутин (Sigma), лютеолін-7-О-глюкозид (ФСЗ), хлорогенову, кофейну, розмаринову кислоти (Fluka), УФ-лампу. Результати й обговорення. Для стандартизації рідкого та густого екстрактів ЧП ми розглядали можливість ідентифікації БАР, продовжуючи запропонований підхід у ланцюзі трава ЧП – рідкий екстракт ЧП – густий екстракт ЧП. Якісний склад флавоноїдів визначали методом ТШХ у системі розчинників етилацетат Р – кислота мурашина безводна Р – вода Р (90:6:9). Для розробки методики якісного визначення флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у екстрактах ЧП враховували різні способи й умови хроматографування, які описано в ДФУ. У результаті експерименту було підібрано оптимальну систему розчинників з хорошою розділювальною здатністю, яка дозволила максимально провести ідентифікацію складних груп БАР, що наявні в цих екстрактах. Висновки. Розроблено методику якісного аналізу поліфенольних сполук у екстрактах ЧП. У результаті проведено ідентифікацію флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у рідкому та густому екстрактах ЧП, що дозволило обрати маркерами якості досліджуваних екстрактів розмаринову (головний представник), кофейну і хлорогенову кислоти, а також флавоноїди – лютеолін-7-О-глюкозид, апігенін-7-О-глюкозид, лютеолін, апігенін, рутин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Смирнова, Людмила Андреевна, Евгений Александрович Сучков, Константин Александрович Кузнецов, Анна Федоровна Рябуха, Валентина Николаевна Перфилова, Тамара Александровна Попова, Иван Николаевич Тюренков, Марина Анатольевна Быченкова, Гузель Минулловна Латыпова та Валерий Алексеевич Катаев. "Количественное определение рутина в биологических пробах крыс при введении густого экстракта из травы первоцвета весеннего". Химико-фармацевтический журнал 54, № 12 (2 січня 2021): 25–28. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2020-54-12-25-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлены результаты количественного определения рутина методом ВЭЖХ в биологических пробах плазмы крови, клеток сердца и митохондрий кардиомиоцитов крыс при введении густого экстракта из травы первоцвета весеннего. Оптимальными услови-ями количественного определения рутина являются следующие: буферная система из 50 мМ однозамещенного фосфата калия рН 4,6; соотношение водной и органической фазы 82:18 % (v/v); температурный режим 30 °C; длина волны экстинкции 205 нм; скорость потока 1 мл/мин, давление в хроматографической системе 12 МПа. При данных условиях время удерживания составило 6 – 6,5 мин. Установлено, что рутин попадает в кровь животных, распределяется в сердце, причем его концентрация в 5,34 раза выше, чем в крови, проникает в митохондрии, где концентрация в 1,7 раза выше, чем в плазме и в 3,18 раза ниже, чем в сердце.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Шилова, Инесса Владимировна, Н. И. Суслов, В. И. Отмахов, Л. Н. Зибарева, И. А. Самылина, Е. В. Мазин, Е. В. Петрова та ін. "Химико-фармакологическое изучение растительных сборов, улучшающих когнитивно-мнестические функции". Химико-фармацевтический журнал 50, № 10 (29 жовтня 2016): 27–32. http://dx.doi.org/10.30906/0023-1134-2016-50-10-27-32.

Повний текст джерела

Анотація:

Установлено, что отвары растительных сборов, содержащих траву лабазника вязолистного, побеги черники обыкновенной и зеленые листья бадана толстолистного, улучшают когнитивно-мнестические функции, нормализуя условно-рефлекторную деятельность и показатели ориентировочно-исследовательского поведения животных после гипоксического воздействия. Отвар сбора II, содержащего превалирующее количество лабазника, в дозе 5 мл/кг проявляет наибольшую активность. Количественное содержание флавоноидов в пересчёте на рутин в отварах сборов I и II составляет (0,22 ± 0,007) и (0,36 ± 0,011) мг/мл соответственно. В золе сбора II и его отвара, проявляющего выраженную активность, обнаружено 22 элемента, включая 15 эссенциальных или условно эссенциальных. В сборе II преимущественно содержатся K, Ca, Na, Mg, Si, P, Fe и Mn, а в отваре доминируют Ca, Mg, K, Na, P, Si, Mn и Zn. Примечательным является накопление в отваре в высокой концентрации B, P, Mg и Mo.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Теселкин, Ю. О., И. В. Бабенкова, Л. А. Павлова, А. Ли, А. А. Кочетова, А. Н. Осипов та Ю. А. Владимиров. "АНТИОКСИДАНТНАЯ СПОСОБНОСТЬ ВОДНЫХ ИЗВЛЕЧЕНИЙ ИЗ ЙЕРБА МАТЕ (ILEX PARAGUARIENSIS)". Биофизика 66, № 1 (2021): 147–56. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921010166.

Повний текст джерела

Анотація:

Исследована антиоксидантная способность водных извлечений из йерба мате и некоторых полифенольных компонентов мате - кверцетина, рутина, хлорогеновой и кофеиновой кислот. Водные извлечения из мате дозозависимым образом обесцвечивали катион-радикалы 2,2’-азинобис(3-этилбензотиазолин-6-сульфоновой кислоты) и вызывали появление латентного периода хемилюминесценции люминола, индуцированной 2,2’-азобис(2-амидинопропан)дигидрохлоридом. Исследованные вещества в порядке уменьшения антиоксидантной способности, представленной в виде тролокс-эквивалентов, в обеих модельных системах составили следующую последовательность: кверцетин - рутин - хлорогеновая кислота - кофеиновая кислота. Антиоксидантная способность кверцетина была выше, чем у хлорогеновой и кофеиновой кислот. С использованием хемилюминесцентной системы установлено повышение антиоксидантной способности плазмы крови у здоровых добровольцев через один и два часа после однократного употребления чайного напитка, приготовленного из 8 г мате. Полученные результаты показывают, что водные извлечения из йерба мате могут использоваться для создания фитопрепаратов с антиоксидантным действием.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Баратов, К. Р., Л. У. Махмудов, Р. А. Якубов, Н. Л. Выпова, Д. Г. Абдугафурова, Э. Р. Назирова та Нигора Абдунабиевна Тагайалиева. "Противовоспалительная активность комплекса рутина с глицирризиновой кислотой". Экспериментальная и клиническая фармакология 84, № 9 (13 жовтня 2021): 29–33. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2021-84-9-29-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Использование комплексов лекарственных веществ для доставки лекарственных препаратов предлагается для решения проблемы плохой растворимости высокоэффективных соединений, в том числе и флавоноида рутина, обладающего широким спектром фармакологических эффектов. Определение эффективной дозы препаратов, вводимых внутрь, проводили на модели каррагенинового отека у крыс в диапазоне доз: рутин — 5 – 200 мг/кг, комплекс глицирризиновой кислоты с рутином (ГК/Рут) — 5 – 100 мг/кг с измерением величины отека через 1, 2, 3, 4, 5 и 24 ч. Оптимальная доза для рутина составила 100 мг/кг (отек через 3 ч — 52,30 ± 5,3 % от исходного уровня, p < 0,05); для ГК/Рут — 5 мг/кг (отек через 3 ч — 44,80 ± 2,9 % от исходного уровня, p < 0,01). При равной острой токсичности обоих препаратов (LD50 > 10000 мг/кг) терапевтический индекс ГК/Рут в 20 раз выше, чем для рутина.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Сафьянова, Л. В., О. И. Тимаева, Г. М. Кузьмичева, Н. А. Лобанова, Р. Г. Чумаков, Е. В. Храмов, Р. П. Терехова та Н. В. Садовская. "Стабилизированные наночастицы диоксида титана: получение, физико-химические, фотокаталитические и антимикробные свойства". Российские нанотехнологии 14, № 5-6 (7 грудня 2019): 19–30. http://dx.doi.org/10.21517/1992-7223-2019-5-6-19-30.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлены результаты стабилизации наночастиц анатаза с использованием тетраизопропоксида титана Ti[OCH(CH3)2]4и изопропилового спирта без участия поверхностно-активных веществ, пригодных для биологических исследований. Показано, что гидродинамические радиусы (в суспензиях) зависят от температуры и продолжительности гидролиза, а состав (смесь анатаза и брукита, анатаза, брукита и рутила) и размеры (в высушенном состоянии) кристаллитов (рентгенография), наночастиц и агрегатов (СЭМ) определяются главным образом рН среды. Имеющая место неоднофазность образцов объяснена, в том числе, когерентным срастанием элементарных ячеек анатаза и брукита из-за их геометрического и структурного соответствия. Выявлено, что фотокаталитическая активность (ФКА; модельный краситель Rhodamine 6G, УФ-излучение) зависит от соотношения ОН/H2O (адсорбированная), а антимикробная активность в темноте (АМА) – от содержания свободной воды на поверхности наночастиц (по данным рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии – РФЭС). Установлена наибольшая ФКА и АМА по отношению к Staphylococcus aureus и Escherichia coli у образцов с наименьшими размерами наночастиц всех уровней.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Глуховский, М. З., М. И. Кузьмин, Т. Б. Баянова, Л. М. Лялина, В. А. Макрыгина та Т. Ф. Щербакова. "О ПЕРВОЙ НАХОДКЕ ЦИРКОНА ГАДЕЯ В ГРАНАТОВЫХ ГРАНУЛИТАХ НА Р. СУТАМ (АЛДАНСКИЙ ЩИТ), "Доклады Академии наук"". Доклады Академии Наук, № 1 (2017): 76–82. http://dx.doi.org/10.7868/s086956521725017x.

Повний текст джерела

Анотація:

В высокоглиноземистых гранатовых гранулитах Алданского щита среди цирконов U-Pb-возрастом от 1,92 млрд лет впервые в России было обнаружено зерно возрастом гадейского эона - 3,94 млрд лет (ID-TIMS). В связи с этим решались задачи о его материнском источнике, петрогенезисе гранули-тов, захвативших этот циркон, и механизме появления этих глубинных пород в верхних горизонтах коры. Сравнение геохимии гранатовых гранулитов и средней коры показало, что гранулиты обогащены всем спектром РЗЭ (кроме Eu-минимума), а также AI2O3, U, Th и обеднены Na, Ca, Sr - наиболее подвижными элементами. В верхней части аллитной зоны выветривания средней коры, образованной в условиях аридного климата, зерно - фрагмент выветрелых гранитов средней коры. В последнем случае они дискретно и под большим давлением были внедрены в верхнюю гранито-гнейсовую кору (возраст рутила 1,83-1,82 млрд лет). Циркон возрастом 3,94 млрд лет сопоставим с цирконами гадея ортогнейсов района Акаста (Канадский щит, 4,03-3,94 млрд лет).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Костикова, В. А., Е. П. Храмова та С. Я. Сыева. "СОДЕРЖАНИЕ ФЕНОЛЬНЫХ СОЕДИНЕНИЙ В ЛИСТЬЯХ SIBIRAEA ALTAIENSIS (ROSACEAE) ПРИ ИНТРОДУКЦИИ И В ПРИРОДЕ, "Растительные ресурсы"". �� , № 3 (2018): 409–19. http://dx.doi.org/10.7868/s0033994618030072.

Повний текст джерела

Анотація:

Впервые изучен состав и содержание флавоноидов и фенолкарбоновых кислот в листьях Sibiraea altaiensis (Laxm.) Schneid., произрастающей в природных условиях и в культуре. Дикорастущие и интродуцированные растения сходны по составу и суммарному содержанию фенольных соединений. Хроматографические профили мужских и женских растений практически одинаковы. В листьях идентифицированы хлорогеновая, кофейная, n-кумариновая, эллаговая, коричная кислоты, кверцетин, гиперозид, изокверцитрин, рутин, авикулярин и астрагалин. Суммарное содержание фенольных соединений в мужских растениях S. altaiensis достигает 21.3 мг/г, в женских ниже - 18.5 мг/г. В листьях мужских растений возрастает содержание флавонолов - кверцетина, гиперозида, изокверцитрина, рутина; в листьях женских растений выше содержание некоторых кислот - хлорогеновой, n-кумаровой, кофейной и эллаговой. В мужских образцах преобладали гликозиды кверцетина (до 12.7 мг/г), что в 1.5 раза выше, чем в женских (8 мг/г). Содержание гликозидов кемпферола и изорамнетина в листьях S. altaiensis из природы сравнительно невысокое. В интродуцированных растениях сумма гликозидов кверцетина снижается в 3 раза (4.1 мг/г), гликозидов изорамнетина - в 2 раза (до 0.2 мг/г), а гликозидов кемпферола, наоборот, повышается до 0.9 мг/г по сравнению с природными растениями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Kostikova, V. A., A. A. Kuznetsov, E. D. Tishchenko та A. N. Fayzylkhakova. "Хемотаксономическое изучение Spiraea aemiliana в сравнении с близкородственными видами S. betulifolia и S. beauverdiana". Acta Biologica Sibirica 5, № 3 (6 вересня 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.14258/abs.v5.i3.6352.

Повний текст джерела

Анотація:

Методом ВЭЖХ изучены состав и содержание фенольных соединений в листьях Spiraea aemiliana Schneid. из 2 природных популяций, произрастающих на острове Кунашир. Проведено сравнение хроматографических профилей S. aemiliana и близкородственных видов S. betulifolia Pall. и S. beauverdiana Schneid. В 40 % водно-этанольных экстрактах из листьев S. aemiliana выявлено 19 соединений. Из них идентифицированы хлорогеновая, n-кумаровая и коричная кислоты, кверцетин, кемпферол, гиперозид, изокверцитрин, рутин, авикулярин, астрагалин и дигидрокверцетин. Специфичным соединением в листьях S. aemiliana является изокверцитрин, не идентифицированный у других близких видов. Хроматографические профили S. aemiliana и S. betulifolia в целом очень сходны. Это является дополнительным доказательством мнения учёных о таксономическом ранге S. aemiliana как подвида, вариации или формы S. betulifolia. По количественному содержанию фенольных соединений S. aemiliana (сумма фенольных соединений варьирует от 16,4 до 23,88 мг/г) более сходна с S. beauverdiana. Листья S. aemiliana содержат много гиперозида (до 9,50 мг/г), что практически в два раза больше, чем у S. beauverdiana (до 4,3 мг/г) и в 6 раз у S. betulifolia (до 1,55 мг/г). Выявленная разница в содержании гиперозида между тремя таксонами Spiraea статистически достоверна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Тринеева, Ольга Валерьевна, та Маргарита Александровна Рудая. "Исследование профиля флавоноидов плодов облепихи крушиновидной различных сортов методом тонкослойной хроматографии". Сорбционные и хроматографические процессы 20, № 1 (12 лютого 2020): 79–86. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/2382.

Повний текст джерела

Анотація:

Перспективным источником биофлавоноидов являются плоды облепихи крушиновидной(ОК) (Hippophae rhamnoides L.). Согласно литературным данным, в плодах выявлено наличие такихфлавоноидов, как кверцетин, кемпферол, гесперидин, рутин, гиперозид, изорамнетин, мирицетин,цитрин, катехин и другие. В настоящее время стандартизация данного растительного сырья проводится по содержанию каротиноидов, в то время как классу полифенольных соединений уделено недостаточное внимание. В связи с вышесказанным целью настоящей работы являлось исследованиесостава различных групп флавоноидов плодов ОК различных сортов методом тонкослойной хроматографии (ТСХ). Экспериментально подобраны и теоретически обоснованы оптимальные условия для хроматографического разделения зон флавоноидов плодов ОК. Впервые получен и частично идентифицирован ТСХ-профиль флавоноидов плодов 10 различных изученных сортов вида ОК. Наибольшее количество зон флавоноидов наблюдается у сорта «Рябиновая» (13 зон), наименьшее - у сортов «Столичная» и «Трофимовская» (по 10 зон), из которых идентифицированы рутин и кверцетин. Выявлены зоны, присутствующие на хроматограммах всех изучаемых сортов, а, следовательно, они могут характеризоваться, как зоны-маркеры вида. Установлено наличие или отсутствие уникальных зон-маркеров исследованных сортов ОК («Рябиновая», «Ботаническая ароматная», «Столичная», «Трофимовская», «Нивелена» и «Ботаническая»). ТСХ-профиль флавоноидов плодов ОК позволяет предположительно провести идентификацию сорта методом «отпечатков пальцев». ЛИТЕРАТУРА 1. Тараховский Ю.С. и др. Флавоноиды: биохимия, биофизика, медицина. Пущино:Sуnchrobook, 2013, 310 c.2. Тринеева О.В., Перова И.Б., Сливкин А.И., Эллер К.И. // Сорбционные и хроматографические процессы. 2017. Т. 17. № 1. С. 87-93.3. Тринеева О.В. Автореферат дис. доктора фармацевтических наук. М. 2017. 48 с.4. Mendelova A. et al. // Potravinarstvo Slovak Journal of Food Sciences. 2016. Vol. 10. No 1. pp. 59-64.5. Suryakumar G., Gupta A. // Journal of ethnopharmacology. 2011. Vol. 138(2). pp. 268-278.6. Wang J. et al. // Journal of the science of food and agriculture. 2011. Vol. 91(8). pp. 1446-1451.7. Singh B., Peter K. // New Age Herbals. 2018.pp. 29-54.8. Скалий Л.П. Облепиха: Пособие для садоводов-любителей. М. Ниола-Пресс. ЮНИОН-паблик. 2007. 240 с.9. Yang, B., Kallio H. // Trends in Food Science Technology. 2002. Vol. 13. No 5. pp. 160-167.10. Rafalska A., Abramowicz K., Krauze M. // World scientific news. 2017. Vol. 72. pp. 123-140.11.Тринеева О.В. Комплексное исследование содержания и специфического профилябиологически активных веществ плодов облепихи крушиновидной: монография. Воронеж: Издательский дом ВГУ. 2016. 224 с.12.Тринеева О.В., Сафонова И.И., Сафонова Е.Ф., Сливкин А.И. // Химико-фармацевтический журнал. 2014. Т. 48. № 2. С. 48-52.13.Тринеева О.В., Сафонова И.И., Сафонова Е.Ф., Сливкин А.И. // Сорбционные и хроматографические процессы. 2012. Т. 12. № 5. С. 806-813.14. Рудаков О.Б., Востров И.А., Федоров С.В. и др. Спутник хроматографиста. Методы жидкостной хроматографии. Воронеж. «Водолей». 2004. 528 с.15. Кирхнер Ю. Тонкослойная хроматография. М. «Мир». 1981. С. 402-407.16. Гейсс Ф. Основы тонкослойной хроматографии. М. «Мир». 1999. 405 с.17.Государственная фармакопея Российской Федерации XIV изд. Режим доступа:http://femb.ru/femb/pharmacopea.php (дата обращения 15.08.2019).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Рутил"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями