Добірка наукової літератури з теми "Рослинні культури"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Рослинні культури".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Рослинні культури"
1
Дацько, Оксана Миколаївна. "РОСЛИННІ ПРОБІОТИКИ: ВПЛИВ НА РОСЛИНИ В УМОВАХ СТРЕСУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 43, № 1 (12 жовтня 2021): 10–18. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Світове сільське господарство стоїть на порозі нової революції. Агровиробники прагнуть використовувати менше мінеральних добрив та пестицидів і при цьому отримувати високі врожаї. Одим із інструментів, що можуть сприяти цьому, є рослинні пробіотики. Тому мета цієї статті дослідити вплив корисних мікроорганізмів на сільськогосподарські культури, а саме на те які бактерії чи гриби можуть сприяти в боротьбі рослин проти стресу від посухи, засолених ґрунтів чи патогенів. Важливим аспектом дослідження стала також інформація про те, що міроорганізи позитивно впли-вають на поглинання рослинами поживних речовин. Всі ці фактори негативно впливають на вирощування кукурудзи на силос (Zea mays L.), особливо в умовах швидкої зміни клімату. Для проведення дослідження було проаналізовано літера-турні джерела зарубіжних та вітчизняних авторів. В результаті дослідження було з’ясовано, що на стрес від посухи у посівах кукурудзи впливає Azospirillum lipoferum. На засолених ґрунтах рослини кукурудзи краще переживають стрес за інокуляції рослин Pseudomonas syringae, Enterobacter aerogenes, P. fluorescens, Bacillus aquimaris, Serratia liquefaciens, Gracilibacillus, Staphylococcus, Virgibacillus, Salinicoccus, Bacillus, Zhihengliuella, Brevibacterium, Oceanobacillus, Exiguobacterium, Pseudomonas, Arthrobacter, Halomonas та ін. Дію на патогени в посівах кукурудзи виявляють Pseudomonas fluorescens, Fusarium oxysporum, Fusarium verticillioides, Pseudomonas, Bacillus cereus. На засвоєння рослинами кукурудзи по-живних речовин впливають Pseudomonas alcaligenes, Bacillus polymyxa, Mycobacterium phlei, Burkholderia, Bacillus spp., Herbaspirillum, Enterobacteriales, Streptomyces pseudovenezuelae, Ruminobacter amylophilus, Fibrobacter succinogenes, Enterococcus faecium, Арбускулярні мікоризні гриби, Enterobacter E1S2, Klebsiella MK2R2, Bacillus B2L2, Azospirillum brasilence, Micromonospora, Streptomyces, Bacillus, Hyphomicrobium, Rhizobium, Azohydromonas spp., Azospirillum spp. та інші. Цікавим фактом, що було виявлено в результаті цієї статті стало те, що деякі мікроорганізми можуть виявляти позитивну дію на рослину-госоподаря не лише в одному напрямку як наприклад, Pseudomonas fluorescens.
2
Sergeeva, Larisa, та Larisa Bronnikova. "Пролін-опосередковані реакції тютюну на дію засолення". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (23 січня 2019): 15–19. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-15-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом роботи стало порівнянне дослідження реакцій тютюну за дії летального засолення та ролі вільного проліну в реалізації солестійкості.Методом клітинної селекції з використанням летальних для клітинних культур доз катіонів Ва2+ отримано стійкі клітинні лінії тютюну. Із них отримано регенеранти R0, а також насіннєві покоління R1, R2. Клітинні лінії й рослини R0, R1 та R2 вирізнялися стійкісттю до модельованого летального сольового стресу. Порівнювали реакції, спряжені з підвищенням рівня вільного проліну, в експериментально отриманних рослин і вихідних рослин тютюну, який є типовим глікофітом. Рослини R0 культивували in vitro протягом 35 діб у присутності 20,0 г/л солей морської води, рослини R1, R2 тестували у водній культурі 10 діб, додаючи 25,0 г/л тієї ж речовини.Відзначали протилежні реакції рослин тютюну у відповідь на дію засолення: контрольні рослини гинули, а експериментальні варіанти стабілізували свій метаболізм, що проявлялось у збереженні синтезу білка. Водночас у всіх рослинах зростав уміст вільного проліну. Однак акумуляція цієї амінокислоти в експериментальних варіантах була наслідком підвищення її синтезу, тоді як пролін у контрольних рослинах утворювався при деградації клітинних білкових компартментів. Отже, абсолютне значення вмісту вільного проліну не може бути гарантованим показником солестійкості, потрібно оцінювати динаміку його змін.
3
Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, О. В. Бараболя та В. М. Здор. "АНАЛІЗ ФІТОПАТОГЕННОГО СТАНУ ЛІКАРСЬКИХ КУЛЬТУР ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОКОНТРОЛЮ В СИСТЕМІ ЗАХИСТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 79–87. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Лікарські рослини є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовують-ся у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лі-карських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразли-вою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямисто-стей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насін-нєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспе-ртиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій лікарських рослин вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості лікарської рослинної сировини. Узагальнення да-них вивчення впливу біопрепаратів на об’єкти цільового використання та об’єкти захисту – лікарсь-кі рослини – показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіци-ди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчають-ся препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості лікарської рослинної сировини зменшився асортимент фун-гіцидів у захисті лікарських рослин, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випро-бування проводиться лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів лікарських рослин. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами лікарських рослин.
4
Bredykhina, Yu L., N. M. Turovtseva, O. E. Pyurko та L. G. Velcheva. "Досвід вирощування, заготівлі та використання рослинного матеріалу малопоширених сільськогосподарських культур в аранжуванні". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.15421/40290305.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що малопоширені сільськогосподарські культури можна використовувати як сухий (консервований) рослинний матеріал в об'ємному та напівоб'ємному різновидах композицій. Це такі рослини, як: бавовник звичайний, бамія, кенаф, канатник, сафлор красильний та розторопша плямиста. Результати візуальних багаторічних спостережень показали високу посухостійкість цих рослин в умовах Агробіологічного комплексу МДПУ ім. Б. Хмельницького. Досліджувані рослини без помітних пошкоджень витримують затяжні періоди посухи, які характерні для Південного Степу та не потребують особливих умов вирощування. Окремо для кожної культури визначено особливості заготівлі аранжувального матеріалу – термін збирання, консервування та умови зберігання. З'ясовано, що плоди або суцвіття цих рослин мають декоративні властивості, їх можна використовувати в композиціях як формоутворювальний основний рослинний матеріал та як матеріал-наповнювач. Для них доцільно використовувати природний спосіб об'ємного консервування – сушіння в польових умовах на колекційній ділянці. Окрім цього, перевагами цього рослинного матеріалу є його оригінальність, доступність, простота вирощування та тривалість зберігання. Оскільки ці рослини можна вважати перспективними для декоративної флористики, їх доцільно не тільки впроваджувати в навчальний процес під час вивчення дисциплін "Основи аранжування" та "Фітодизайн", але й включати в перелік рекомендованих рослин для аранжування у професійній літературі.
5
Polishchuk, V. V., S. Ya Turchina та M. Yu Osipov. "Підбір стерилізатора для введення in vitro донорного матеріалу досліджуваних сортів Callistephus Chinensis (L.) Ness. з метою подальшого використання в озелененні". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 22–26. http://dx.doi.org/10.15421/40290504.
Повний текст джерелаАнотація:
За результатами аналізу літературних джерел з'ясовано, що всередині експлантів і в подальшому розвитку з них рослин-регенерантів може проявлятись інфекція, яка була як на поверхні, так і всередині рослини. При цьому істотно знижується частота поділу соматичних чи ембріональних клітин та інші показники росту. Водночас деякі мікроорганізми у певних стадіях розмноження можуть залишатися неактивними впродовж декількох пересадок культури і тільки потім починають розмножуватись. Мета нашої роботи – отримати стерильний неінфікований рослинний матеріал у процесі введення в культуру та в період культивування рослин, провести поверхневу стерилізацію вихідного рослинного матеріалу (насіння) Callistephus chinensis (L.) Nees. залежно від складу живильного середовища. Стерилізацію рослинного матеріалу виконано 5-15 % розчином хлораміну, і 0,01-0,1 % розчином сулеми. У ролі стерилізаторів обрано хлорамін, гіпохлорид натрію та септодор-форте з різною концентрацією робочого розчину. Кількість введених генотипів становила 100 насінин для всіх стерилізаторів. Визначено, що найефективнішим стерилізатором експлантів рослин калістефусу китайського є 0,5 % розчин гіпохлориду натрію при експозиції стерилізації 15 хв – 98 % стерильного матеріалу.
6
Popovych, H. B., N. P. Sadovska та A. F. Hamor. "ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ КУЛЬТИВУВАННЯ НОВИХ ГАРБУЗОВИХ КУЛЬТУР У НИЗИННІЙ ЗОНІ ЗАКАРПАТТЯ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (28 січня 2022): 53–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-53-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягала у вивченні впливу окремих елементів технології вирощування малопоширених гарбузових культур момордики й ківано на їх вегетацію та урожайність у ґрунтово-кліматичних умовах низинної зони Закарпаття. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи. Результати. Встановлено, що більш скоростиглими з довшим періодом плодоношення, а, відповідно, – і довшим періодом вегетації були рослини момордики, вирощені з використанням у якості добрив відходів виробництва кавового напою. Так, у фазу цвітіння рослини досліду вступали на 7 діб раніше, у плодоношення – на 5 діб. Варіанти різнилися за висотою рослин: 2,85 м при застосуванні відходів кави проти 2,17 м у контролі. Середня маса плода у фазі технічної стиглості становила 218 г у варіанті з використанням кави та 127 г у контролі; середня довжина плода – 24,1 і 14,5 см; число сформованих рослиною плодів збільшувалося на 3 шт. порівно з контролем; у одному плоді у контролі формувалося на 11 насінин менше. У середньому з однієї рослини при застосуванні відходів кави отримали майже у 2,2 разу більше врожаю, ніж у контролі. Фенологічні спостереження за рослинами ківано дозволили встановити відчутну різницю (6 діб) тільки у тривалості міжфазного періоду «початок галуження – початок цвітіння» за використання стимулятора росту гумату натрію. Різниця у тривалості інших міжфазних періодів коливалася в межах 1 –3 діб. На початкових етапах росту у ІІІ декаді червня рослини досліду переважали над контролем за кількістю листків однієї рослини, площа асиміляційної поверхні рослин досліду – на 20%, а висота стебла – на 4%. На початку І декади серпня в обох варіантах розпочалося формування плодів. Середня маса одного плоду в досліді становила 232,6 г, діаметр коливався від 6,9 до 13,3 см, довжина – 8,7–15,7 см. У контрольних рослин маса плоду в середньому сягала 173,1 г, діаметр знаходився в межах 6,3–9,2 см, довжина – 7,2–13,7 см. Кількість плодів на одній рослині досліду на 15% переважала контроль, їх маса – на 34%. Загальна врожайність ківано досягла 4,7 кг/м2 у рослин досліду, що в 1,6 разу більше контролю (3,0 кг/м2). Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування при вирощуванні момордики в якості удобрення кавових відходів та позитивний вплив передпосівної обробки насіння ківано гуматом натрію.
7
Білик, О. М., Л. М. Головач, В. Я. Кочерга, Л. Я. Харченко та Г. Д. Поспєлова. "БІОРІЗНОМАНІТТЯ ДИКИХ ВИДІВ РОСЛИН ПОЛТАВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ЦІННОГО ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 172–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено дослідження біорізноманіття диких видів рослин Полтавської області. Ви-значено, що нині в Полтавській області як центрі аграрно-промислового розвитку відбуваються змі-ни видового складу та поширення рослин. Домінуючими стали угруповання агрокультурної рослинно-сті та польових бур’янів, рудеральної рослинності, штучних деревних насаджень. Зважаючи на це, метою статті стало виявлення місць зростання та збір зразків для збереження генетичного різно-маніття дикорослої флори Полтавської області. Методика дослідження включала обстеження це-нозів, збір насіння кормових, лікарських, технічних, овочевих і декоративних культур під час експеди-цій у середині серпня. Окремо відмічали осередки червонокнижних та регіонально рідкісних рослин. Дослідження розпочалися 2016 року в межах пошукової програми – «Залучення до Національного генбанку рослинних форм народної селекції та диких споріднених видів культурних рослин, адаптова-них до умов центрального Лісостепу України» та тривають дотепер. За цей період було зібрано 254 зразки культур, а загальна довжина маршруту склала 580 км. На виконання цього завдання було організовано та проведено комплекс робіт із експедиційного обстеження територій природно-заповідного фонду, природно-історичних святинь (курганів та ін.) та пам’яток садово-паркового мистецтва в межах Полтавської області. Вивчення рослинного покриву історичних пам’яток: кур-ганів, майданів та могильників свідчить про те, що переважно представлена збережена у природ-ному стані та цінна в науковому відношенні рослинність та флора. При узагальненні зібраних даних встановлено, що власне степова рослинність збереглася на верхівках або валоподібних підвищеннях історичних пам’яток, насамперед, тих, на яких знаходяться (або знаходилися) геодезичні знаки. Залучений насіннєвий і посадковий матеріал характеризується показниками адаптивності до стре-сових факторів середовища, стійкості до біотичних чинників. Цінними є зразки дикорослих кормових бобових і злакових трав, диких родичів олійних культур, диких родичів технічних культур та ін. Зіб-рані зразки передано в ресурсні підрозділи установ-виконавців НТП «Генофонд рослин», що спеціалі-зуються на відповідних культурах, для поглибленого вивчення за господарськими і біологічними озна-ками та властивостями, подальшого включення кращих із них до Національного генбанку рослин України та використання в селекційних, наукових та інших програмах установами України. Цінність матеріалу полягає в тому, що він є ендемічним українським, отже адаптований до умов України. Результати експедиції свідчать про доцільність подальшого обстеження, охоплюючи інші населені пункти України та залучаючи більш широке різноманіття видів.
8
Федік, Л. Ю. "ОГЛЯД КОМБАЙНІВ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ВИСОКОСТЕБЛОВИХ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 111–20. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.384.
Повний текст джерелаАнотація:
Вироби із натуральної сировини завжди користувалися попитом у населення завдяки своїм властивостям. Перспективним є розширення вітчизняного ринку натуральної волокнистої сировини за рахунок нових видів сировини рослинного походження, для виробництва якої необхідні мінімальні ресурсо- та енергозатрати. Одним із таких видів натуральної волокнистої рослинної сировини є високостеблові луб’яні культури. До найбільш поширених високостеблових луб’яних культур відносяться конопля, кенаф, джут та пенька, які культивувалися раніше в Україні. Розвиток сировинної бази в нашій країні не встигає за зростаючими потребами переробних виробництв, що використовують натуральну рослинну волокнисту сировину. У статті також зазначено, що луб’яні культури є традиційним і перспективним видом технічних культур для нашої країни. Тому доцільним можна вважати вирощування високостеблових луб’яних культур в Україні. До них відносяться конопля, кенаф, джут та пенька. Основним методом дослідження у статті був аналіз літературних і інших джерел науково-технічної інформації. Таким чином, статті проаналізовано конструкції комбайнів для збирання високостебельних луб’яних культур. Зокрема, описано їх будову, визначені їх недоліки і переваги. Зазначено, що аналіз конструкцій комбайнів для збирання високостеблових культур дозволяє визначити найбільш придатні конструкції для природно-кліматичних умов України, і, відповідно механізувати процес збирання цих культур.
9
Lievi, L. "ОПТИМІЗАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЗАТРАТ І ВИТРАТ ВОДИ В АВТОМАТИЗОВАНІЙ СИСТЕМІ КЕРУВАННЯ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 17–20. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.017.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою керування водним режимом ґрунту є отримання планового врожаю сільськогосподарських культур. Сучасні методи розрахунку зрошувальних систем та управління ними вимагають використання кількісних зв‘язків між водним режимом ґрунту та врожайністю культур. Існують підходи по зв‘язуванню врожайності із сумарним випаровуванням, коефіцієнтом вологозабезпеченості, опадами, кількістю днів, в які рослини відчують водний стрес. Найдосконалішими є динамічні моделі формування врожаю, в яких враховуються всі основні чинники життєдіяльності рослин. Вони інваріантні, але для їх практичного застосування необхідно визначати велику кількість недостатньо вивчених на даний час чинників зовнішнього середовища та фізіології рослин, що змінюються у часі за видами та сортами рослин. За фізіологічними властивостями розрізняють два типи культур. До першого типу належать культури, що мають яскраво виражені критичні періоди, наприклад, зернові, для яких недостатнє водопостачання під час цвітіння має необоротний згубний вплив на обсяг врожаю; до другого - культури, наприклад, трави, які можуть переносити підсушування ґрунту протягом невеликого періоду і після цього цілком відновлювати врожай за оптимального водоспоживання. В таких моделях кожна попередня фаза розвитку рослин впливає на зростання і розвиток у наступній фазі. В роботі застосовано інтелектуальні методи підтримки прийняття рішень в умовах багатокритеріальності в задачах оптимального керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур. Даний підхід дозволяє економити водні та енергетичні ресурси при керуванні вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур без втрат врожайності.
10
Хромуляк, О. І., М. П. Савущик та Г. А. Шлончак. "Вплив гербіцидів на забур'яненість культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в умовах Київського Полісся". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 24–27. http://dx.doi.org/10.36930/40300204.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень щодо випробовування гербіцидів під час здійснення хімічних доглядів за лісовими культурами. Для дослідів використано гербіциди Річард, Пікадор, Гліфовіт і Булон у комбінації з прилипачем Олемікс і без нього. На дослідній ділянці трав'яна рослинність була представлена типовими для Київського Полісся видами: куничник наземний (Calamagrostis epigejos (L.) Roth.), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), щавель горобиний (Rumex acetosella L.), тонконіг звичайний (Poa trivialis L.), напівчагарник ожина (Eubatus). Найбільш забур'яненими були міжряддя. Тут переважав куничник наземний, а однорічні бур'яни, переважно злинка канадська, траплялися поодиноко. На схилі і дні борозен також переважав куничник та у незначній кількості росли однорічні види. На дні борозен і на їх схилах кількість бур'янів була практично однаковою. Досліди закладено на лісових культурах 2018 року. Культури створено у лісовому фонді ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" на суцільному зрубі, по борознах, в умовах свіжого субору. Доповнення культур здійснювали навесні 2019 року. Для обробляння рослин використовували ручні оприскувачі. Під час хімічного догляду за лісовими культурами сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) гербіцидна дія препаратів полягала у пригніченні росту небажаної трав'яної рослинності та в частковому її знищенні. Застосування гербіцидних препаратів Річард, Гліфовіт і Булон призвело до знищення від 52 до 68 % багаторічних бур'янів. Найменше багаторічників було знищено гербіцидом Пікадор, тільки 37 %. Причому такий результат було досягнуто як застосуванням препарату Пікадор у комбінації з прилипачем Олемікс, так і без нього. Водночас, Пікадор повністю знищив однорічні бур'яни. Стосовно дії гербіцидів у комбінації з прилипачем встановлено, що його застосування істотно не впливало на ефективність гербіцидів. Усі гербіциди спричинили відпад сосни. Найбільше пошкоджень (21 %) виявлено під час застосування гербіциду Річард. Встановлено, що хімічний догляд негативно вплинув на однорічні рослини сосни звичайної, якими було доповнено лісові культури.
Дисертації з теми "Рослинні культури"
1
Житкевич, Вікторія Вікторівна. "Метод автоматизованого діагностування хвороб рослинних культур". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10967.
Повний текст джерелаАнотація:
У кваліфікаційній роботі магістра розв’язано науково-технічну задачу
автоматизованого діагностування хвороб рослинних культур та створення
супутніх засобів, необхідних для автоматизованого визначення захворювань
рослинних культур за множиною наявних симптомів і їх параметрів та сортом
рослини, що діагностується.
2
Левчик, Тарас Сергійович. "Метод прогнозування ефективності вирощування агрокультур". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10998.
Повний текст джерелаАнотація:
Кваліфікаційна робота магістра розв’язує науково-технічну задачу автоматизації прогнозування ефективності вирощування агрокультур за проєктування та розробки відповідної експертної системи, яка використовує мультиконсеквентні правила продукції для формального подання впливу параметрів наявних умов на ефективність вирощування різних сортів рослин.
3
Дяченко, А. Г., та В. В. Смир. "Дія рослинних препаратів на репродукцію ВІЛ в культурі клітин". Thesis, Видавництво СумДУ, 1999. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21986.
Повний текст джерела
4
Анціборенко, Б. Р., та О. М. Фролова. "Удосконалення біотехнології одержання вторинних метаболітів рослин на прикладі глікозидів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44715.
Повний текст джерела
5
Монастирліу, Ю. І. "Обґрунтування перспектив розвитку олійно-жирової галузі на макрорівні". Thesis, Одеський національний економічний університет, 2020. http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12430.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядаються теоретичні аспекти олійно-жирової галузі та її розвиток в Україні. Досліджено законодавчо-нормативне забезпечення галузі.
Проаналізовано сучасний стан олійно-жирової галузі України. Проведено оцінку стану розвитку галузі в світі та роль України в світовому просторі. Виявлено перспективи України як експортера олійно-жирових виробів.
Визначено проблеми та обґрунтовано шляхи підвищення ефективності функціонування олійно-жирової галузі в Україні. Спрогнозовано розвиток олійно-жирової галузі України.The work considers the theoretical aspects of an oil and fat industry and its development in Ukraine. Legislative and regulatory basics of the industry has been studied. The current condition of an oil and fat industry in Ukraine has been analyzed. An assessment of the form of development of the industry in the world and the role of Ukraine in the world. Perspectives of Ukraine as an exporter of an oil and fat products are revealed. Problems and ways to increase the efficiency of the oil and fat industry in Ukraine have been identified and substantiated. The development of an oil and fat industry of Ukraine is forecasted.
6
Таран, О. П. "Регенераційна здатність рослин картоплі за дії абіотичних чинників у культурі in vitro та ex vitro". Дис. канд. біол. наук, КНУТШ, 2011.
Знайти повний текст джерела
7
Ковинєва, О. "Джерела та сучасність петриківського розпису". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21592.
Повний текст джерела
8
Бойко, В. Р. "Грунтові водорості при взаємодії із вірусами вищих рослин: реакція культур та структурно-функціональні зміни в клітинах". Дис. канд. біол. наук, КНУТШ, 2007.
Знайти повний текст джерела
9
Карпенко, Ілона Василівна. "Біотехнологія рамноліпідних поверхнево-активних продуктів штаму pseudomonas sp. PS-17 та їх застосування для олійних рослин". Thesis, КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/19098.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисертація присвячена розробленню технології отримання поверхнево-активних речовин штаму Pseudomonas sp. PS-17 та технологій їх застосування для вирощування олійних рослин. Встановлено ефективність використання економічно вигідних субстратів (фузу олійного, пересмаженої олії), композицій їх з гліцерином, а також дробного способу їх подачі для синтезу рамноліпідних ПАР: вихід підвищено на 18-39% порівняно з гліцерином. Удосконалено способи виділення ПАР, одержано економічно вигідні продукти. Методом лінійних багатопараметрових рівнянь визначено оптимальні екстрагенти рамноліпідів. Показано, що отримані ПАР мають високу поверхневу (28,3 мН/м), емульгувальну (індекс Е24 60-80%), змочувальну активність, впливають на проникність клітинних мембран мікроорганізмів, рослин, підсилюють дію біоцидів, фітогормонів. Встановлено стимулювальний вплив ПАР на ріст олійних рослин, їх фізіолого-біохімічны показники. Ефективність отриманих ПАР у вирощуванні соняшника доведено у дрібноділянкових і виробничому дослідах: за їх використання значно підвищувалися ростові показники та якість врожаю. Розроблено технологічну та апаратурно-технологічну схему виробництва ПАР штаму Pseudomonas sp. PS-17, яка дозволяє одержати 5 форм цільових продуктів для практичного застосування у рослинництві.The dissertation thesis is devoted to the development of the biotechnology of microbial synthesis of the surface-active substances by the strain Pseudomonas sp. PS-17 and their application in cultivation of oil-bearing plants. The effectiveness of the application of cost-beneficial substrates (used frying oil and waste from production of sunflower oil – phosphatide concentrate) was established for the synthesis of rhamnolipid surfactants by the strain Pseudomonas sp. PS-17 when applied alone and in combination with glycerol. It was shown that the use of combined substrates contributed to the increased yields of rhamnolipids if compared to the media with monosubstrates. When using a mixture of glycerol and used frying oil or phosphatide concentrate as carbon sources the final concentration of rhamnolipids can be increased on 18-39 %. The developed approaches of the synthesis of rhamnolipid surfactants will enable the decrease of the overall cost of biosurfactant production if compared with the cost of the production on glycerol alone. The processes of rhamnolipid surfactant separation were optimized: enzymatic hydrolysis (using protease C enzyme) of post-fermentative culture liquid, precipitation of rhamnolipid biocomplex (RBC) from culture liquid supernatant (CLS) by adjusting temperature regime. Economically viable forms of targeted products based on exo- and endomethabolites of Pseudomonas sp. PS-17 and methods of their isolation were proposed. Optimum solvents for the extraction of rhamnolipids from CLS were determined using the method of linear multiparameter equations. Physico-chemical and biological properties of the products based on surfactants of Pseudomonas sp. PS-17 were established: surface activity, emulsification of hydrophobic substances, wetting of surfaces, the influence on the permeability of cell membranes of microorganisms and plants, the activity of surfactants on the major groups of phytohormones (auxins, cytokinins, gibereline acid). The antimicrobial activity of surfactants against phytopathogen microorganisms was shown, and highly effective formulations of rhamnolipid surfactant with ethylthiosulfonate-biocide were designed. A stimulating action of the synthesized rhamnolipid surfactants on the growth of oil-bearing plants was established. It was shown that the effect of the biosurfactants on microorganisms and plants via the changes in their physiological and biochemical characteristics (growth rate, cell membrane permeability, activity of enzymes and phytohormones). The possibility of application of the obtained biosurfactants in agriculture as plant growth regulators was established. The effectiveness of the developed biosurfactants in growing sunflower was confirmed by a small plot experiments, as well as in the field experiment. It was shown that rhamnolipid surfactants promote growth and quality of the crops (the mass of 1000 seeds, flower diameter, fat and protein content in the seeds). The process flow and equipment diagrams of industrial production of rhamnolipid surfactants of Pseudomonas sp. PS-17 using a vortex bioreactor were developed, 5 forms of rhamnolipid products for practical use in cropping were obtained.
Диссертация посвящена разработке технологии синтеза поверхностно-активных веществ штаммом Pseudomonas sp. PS-17 и их применению для выращивания масличных растений. Установлена эффективность использования экономически выгодных субстратов (фуза масляного, пережаренного масла), их смесей с глицерином, дробного способа их подачи для синтеза рамнолипидных ПАВ, выход увеличен на 18-39% относительно глицерина как моносубстрата. Усовершенствованы способы выделения рамнолипидных ПАВ, получены экономически выгодные продукты. Методом линейных многопараметровых уравнений найдены оптимальные экстрагенты рамнолипидов из СКЖ. Разработанные ПАВ имеют высокую поверхностную (28,3 мН/м), эмульгирующую (индекс Е24 60-80%), смачивающую активность, влияют на проницаемость клеточных мембран микроорганизмов, растений, усиливают действие биоцидов, фитогормонов. Показано стимулирующее действие полученных ПАВ на рост масличных растений, их физиолого-биохимических показателей. Эффективность рамнолипидных ПАВ при выращивании подсолнечника установлена в мелкоучастковых, производственных опытах: значительно увеличены ростовые показатели, а также качество урожая. Разработана технологическая и аппаратурно-технологическая схемы промышленного производства рамнолипидных ПАВ Pseudomonas sp. PS-17 для получения 5 форм продуктов для практического применения в растениеводстве.
10
Христова, Т. Є. "Стійкість та продуктивність гібридів кукурудзи при моделюванні різних типів посухи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.12 "Фізіологія рослин"". Дисертація, 1997. http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/8660/1/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%84.%20%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B4.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
Получены новые данные о влиянии засухи в различные периоды вегетации на физиологические и анатомо-морфологические параметры гибридов кукурузы. Изучены показатели водного режима (содержание воды в органах, водный дефицит, интенсивность транспирации, расход воды за вегетацию, продуктивность транспирации), роста (размеры междоузлий, высота стебля, площадь листовых пластинок и общей ассимиляционной поверхности) и фотосинтеза (содержание пигментов, интенсивность фотосинтеза, удельная поверхностная плотность листьев). Установлена зависимость степени чувствительности гибридов кукурузы на разных этапах органогенеза при действии засух на зерновую продуктивность и дано её математическое описание уравнением регрессии n-ой степени.
Книги з теми "Рослинні культури"
1
Голованьова, К. Є. Супутники культурних рослин. Київ: Радянська школа, 1987.
Знайти повний текст джерела
2
Ткаленко, Г. М., О. І. Борзих, С. В. Гораль та В. В. Ігнат. Методики захисту овочевих культур за органічного землеробства від шкідливих організмів. Інститут захисту рослин НААН, 2021. http://dx.doi.org/10.36495/udc632.937/orhanichnezemlerobstvo/izr.2020.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено методики обстежень для виявлення чисельності шкідників, зараженості збудниками хвороб та захисту овочевих культур від шкідливих організмів за органічного землеробства. Розроблено технологічні параметри застосування біологічних препаратів на основі нових штамів ентомопатогенів і мікроорганізмів для обмеження чисельності шкідників і для контролю хвороб в агроценозах овочевих культур. Досліджено вплив на ріст і розвиток овочевих рослин, урожайність. Наведено ефективність біологічних препаратів за різних способів застосування проти поширених хвороб і фітофагів капусти білоголової та огірків у відкритому ґрунті. Для фахівців сільського господарства, овочівників, науковців, аспірантів, студентів профільних вищих навчальних закладів.
3
Борзих, Олександр, Тетяна Панченко та Лариса Черв'якова. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИЗНАЧЕННЯ ФЛУТРІАФОЛУ І ТІАБЕНДАЗОЛУ В ПРОТРУЄНОМУ НАСІННІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР (ПШЕНИЦЯ, ЯЧМІНЬ, ЖИТО, ОВЕС, РИС). Інститут захисту рослин НААН, 2020. http://dx.doi.org/10.36495/udc631.95flutriafol/izr2020.
Повний текст джерелаАнотація:
У методичних рекомендаціях наведено методику визначення флутріафолу і тіабендазолу в протруєному насінні зернових культур методом тонкошарової хроматографії після екстракції їх з матриці, ідентифікації за величиною Rf, кількісного визначення розрахунковим методом за площами зон локалізації діючих речовин. Рекомендовано для використання в наукових дослідженнях аналітичними та токсикологічними лабораторіями; науковими установами, що проводять контроль вмісту пестицидів у навколишньому середовищі; спеціалістів із захисту рослин, студентів вищих і середніх спеціальних закладів.
Тези доповідей конференцій з теми "Рослинні культури"
1
Кушнір, Мар’яна. "ВВЕДЕННЯ В КУЛЬТУРУ IN VITRO ТА ПЕРВИННИЙ КАЛЮСОГЕНЕЗ У РОСЛИН PELARGONIUM SIDOIDES DC". У THEORETICAL AND EMPIRICAL SCIENTIFIC RESEARCH: CONCEPT AND TRENDS, chair Анастасія Голубенко. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/24.07.2020.v2.22.
Повний текст джерела
2
Безноско, І. В., та Т. М. Горган. "Вплив екзометаболітів культурних рослин на проростання конідій мікоміцетів роду Fusarium Link". У IDEAS AND INNOVATIONS IN NATURAL SCIENCES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-047-6-11.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Рослинні культури"
1
Савосько, Василь Миколайович, та Наталія Вікторівна Товстоляк. Флористичний склад, поширення та ботаніко-географічна характеристика деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя. Нац. акад. наук України ; Нац. ботан. сад ім. М. М. Гришка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2926.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета — проаналізувати флористичний склад, поширення та ботаніко-географічну характеристику деревно-чагарникових видів у садах і парках колишніх залізних рудників Криворіжжя залежно від їх сучасного соціального статусу. Матеріал та методи. Протягом 2015—2016 рр. традиційними методами досліджено сім діючих парків (Тернівський, Шахтарський, Затишний, спортивний парк імені Суворова, парк біля Палацу культури шахти «Родіна», Саксаганський, Руданівський), парк у зоні обвалення (парк шахти «Гвардійська»), сад готелю Park House. Номенклатуру таксонів наведено за С.К. Черепановим (1995) з урахуванням Міжнародного індексу наукових назв рослин (2017), географічне походження — за А.Л. Тахтаджяном (1978). Результати. Сади та парки колишніх залізних рудників Криворіжжя у 1930—1970-х роках становили основу зелених насаджень регіону, у 1980-х роках — змінили соціальний статус. На початку ХХІ ст. сад готелю «Park House» — у приватній власності, парки «Шахтарський» і «Саксаганський» — районні парки міста, парк «Тернівський» — основний парк мікрорайону. Ці парки активно відвідують, їх територія доглянута. Парки «Затишний», парк біля Палацу культури шахти «Родіна» та «Руданівський» — менше відвідують, вони другорядні для балансоутримувачів і лише частково доглянуті. Спортивний парк імені Суворова та особливо парк шахти «Гвардійська» — фактично деструктуровані та деградують. Флористичний склад деревно-чагарникових рослин представлений 93 видами і культиварами, які належать до 53 родів та 27 родин. Частка голонасінних видів становить близько 18 %. Провідні родини — Rosaceae (16 видів), Salicaceaе (9), Oleaceae (7), Aceraceae (7) та Pinaceae (6), провідні роди у голонасінних — Juniperus (4 види та культивари), Thuja (4), Picea (3), у покритонасінних — Acer (7), Populus (7), Ulmus (4). Висновки. Найбільше видове різноманіття притаманне паркам «Шахтарський» і «Тернівський», які характеризуються великою кількістю відвідувачів, а також найбільшими площами. Найменше видове різноманіття виявлене у насадженнях, які занедбані та поступово деградують (спортивний парк імені Суворова та парк шахти «Гвардійська»). За кількістю видів і культиварів інтродуковані деревно-чагарникові рослини суттєво переважають та переважно походять з Циркумбореальної, Атлантико-Північноамериканської і Середземноморської флористичних областей.
2
Савосько, Василь Миколайович, та Максим Олександрович Квітко. Сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя. Львівський Університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2042.
Повний текст джерелаАнотація:
За методикою В. А. Алексєєва встановлено сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів Криворіжжя, котрі репрезентують основні різновиди штучних деревно-чагарникових насаджень регіону та розташовані у контрастних екологічних умовах. Прогнозуючи сукупний ефект дії природних і антропогенних факторів, виділили зони екологічних умов територій розміщення лісових культурфітоценозів: 1) сприятливих; 2) відносно сприятливих; 3) відносно несприятливих; 4) несприятливих. У більшості випадків лісові культурфітоценози регіону були створені у 30–60-х роках минулого століття з використанням дуба звичайного (Quercus robur L.) та ясеня звичайного (Fraxinus excelsior L.). У зонах сприятливих і відносно сприятливих екологічних умов сучасний життєвий стан лісових культурфітоценозів регіону оцінений як «Здоровий» (83–86 балів за шкалою В. А. Алексєєва), у зонах відносно несприятливих і несприятливих – як «Ослаблений» (64–68 балів за шкалою В. А. Алексєєва). У природних лісових фітоценозах (зона сприятливих екологічних умов) дерева першого і третього ярусів мають максимальні числові значення життєвого стану. Крім того, стан листків рослин цих фітоценозів виявився найменш вразливим до дії природних факторів. У культурних лісових фітоценозах регіону найвищі показники життєвого стану також виявлені для дерев першого ярусу. Проте для дерев третього ярусу характерні мінімальні значення цього показника, що, ймовірно, негативним чином вплине на подальший розвиток лісових культурфітоценозів. Крім того, стан крони лісових культурфітоценозів Криворіжжя виявився найменш вразливим до негативної дії антропогенних і природних факторів.