Готові списки джерел за темами / Рослинні антиоксиданти

Добірка наукової літератури з теми "Рослинні антиоксиданти"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Рослинні антиоксиданти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Рослинні антиоксиданти"

Лозова, Т. М. "ПОЛІПШЕННЯ ЗБЕРІГАННЯ МОЛОЧНОГО ЖИРУ ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ДО АВТООКИСНЕННЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 27 (3 листопада 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-27-07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати дослідження стійкості молочного жиру до автоокис- нення. Розглянуто можливість поліпшення зберігання цього жиру у спосіб сповільнення процесів окис- нення шляхом використання натуральних добавок-антиоксидантів рослинного походження. Наведено результати досліджень вчених, які займаються проблемою пошуку антиоксидантів. Зазначено, що застосування антиоксидантів має ґрунтуватися на лабораторному вивченні специфіки та особливос- тей природи жиру, його складу. Важливе значення відводиться контролю ступеня окиснення жиру. Метою статті є встановлення антиоксидантних властивостей добавок на рослинній основі з метою виявлення можливості подовжити тривалість збереження молочного жиру, а отже, продуктів із його вмістом. Автором статті показано позитивну дію натуральних антиоксидантів стосовно збе- реження якості молочного жиру. Продемонстровано, що додавання до складу молочного жиру рос- линних добавок у різних концентраціях (% до маси жиру) сприяє помітному сповільненню утворення й накопичення продуктів глибокого окиснення та збереженню його якості. Досліджено антиоксидант- ний вплив таких добавок на основі лікарсько-технічної сировини, як звіробій звичайний, квіти бузини чорної, вільха чорна. Доведено, що застосування зазначених добавок у концентрації 0,2% до маси жиру сприяє сповільненню накопичення вторинних продуктів окиснення в 1,7–2,3 раза. Вивчено також антиоксидантний ефект рослинних добавок плодів черемхи, перстачу прямостоячого і материнки звичайної в концентрації 0,1 і 0,2%. Застосування цих добавок у концентрації 0,2% виявляє вищу дію порівняно з концентрацією 0,1% приблизно на 30%. Їхнє використання обмежує утворення вторинних продуктів окиснення до 1,9 раза. Встановлена антиоксидантна дія досліджених рослинних добавок на молочному жирі обґрунтовується вмістом цінних біологічних сполук, таких як біофлавоноїди, антоці- ани, хлорогенової, аскорбінової кислот тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бордунова, Ольга Георгіївна, Вікторія Вікторівна Вечорка, Чанчжун Лю, Олександр Борисович Кисельов та Євгенія Анатоліївна Самохіна. "АНТИОКСИДАНТНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ВИРОБНИЦТВІ ПРОДУКЦІЇ ПТАХІВНИЦТВА". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (5 січня 2022): 13–17. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Авторами теоретично обґрунтована та практично доведена ефективність застосування фітогенних препаратів при виробництві продукції птахівництва. В контексті світової тенденції «заборони на резистентність» кормів, використання саме кормових добавок з підвищеним вмістом антиоксидантів позитивно впливають на антистресову здатність курчат-бройлерів, а також знижують його негативний вплив при масштабному вирощуванні. Використання антиоксидантних кормових добавок у птахівництві стало одним з найважливіших факторів, що підвищує продуктивність курчат-бройлерів в цілому на великих птахо-комплексах. Рослинні екстракти мають високий потенціал для використання як кормові добавки у сільському господарстві та є потенційно перспективним об'єктом наукових досліджень. У статті розглядаються антиоксидантні властивості кормових добавок на основі екстрактів рослин і їх застосування у птахівництві, а також забезпечується теоретична основа для подальшої розробки та застосування рослинних екстрактів при виробництві продуктів птахівництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

МАРУШКО, Лариса, Елла КАДИКАЛО та Микола ЛУКАЩУК. "АНТИОКСИДАНТНА ДІЯ ЕКСТРАКТІВ ІЗ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН РОДИНИ ERICACEAE НА СТАБІЛЬНІСТЬ ХАРЧОВИХ ОЛІЙ ТА ОЛІЙНИХ ЕМУЛЬСІЙ У ПРОЦЕСІ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-6.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи було виявлення антиоксидантного ефекту екстрактів із лікарських рослин родини Ericaceae: брусниці звичайної (Vaccinium vitis-idaea L.), буяхів (Vaccіnіum ulіgіnosum L.), журавлини болотної (Oxycoccus Hill L.), чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.), на окиснювальну стабільність харчових олій та олійних емульсій (основи майонезів). Об’єктом дослідження стала олія соняшникова та емульсія на основі цієї олії. Для їхньої стабілізації вико- ристовували олійні, водні та водно-спиртові екстракти із пагонів брусниці, буяхів, журавлини і чорниці. Для визначення антиоксидантного ефекту обраховували пероксидне число екстрактів і контрольного зразка. Такі дослідження є актуальними, оскільки антиоксидантна дія фітоекстрактів брусниці звичайної, буяхів, журавли- ни болотної, чорниці звичайної є маловивченою, порівняно з іншими представниками родини Вересових. Визначення ступенів інгібування процесу окиснення олії соняшникової за додавання олійних екстрактів пока- зало, що екстракти чорниці та журавлини мають сильний антиоксидантний ефект (ступені інгібування 57% і 51%, відповідно), екстракт брусниці володіє середнім антиоксидантним ефектом (35%), екстракт буяхів вияв- ляє слабкий антиоксидантний ефект (21%). Обрахувавши відсоток інгібування процесу окиснення емульсії на основі олії соняшникової за додавання водних фітоекстрактів, встановлено, що водні екстракти чорниці та журавлини виявляють середній антиоксидант- ний ефект (41% та 37%, відповідно), водні екстракти брусниці та буяхів мають слабкий антиоксидантний ефект (24% і 15%, відповідно). За використання водно-спиртових фітоекстрактів для приготування емульсії на основі олії соняшникової встановлено, що ступінь інгібування процесу окиснення в усіх випадках є дещо вищим, ніж за використання водних фітоекстрактів, а саме: водно-спиртовий екстракт чорниці виявляє сильний антиоксидантний ефект (53%), водно-спиртові екстракти журавлини та брусниці мають середній антиоксидантний ефект (46% і 32%, відповідно), водно-спиртовий екстракт буяхів чинить слабкий антиоксидантний ефект (19%).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мадані, М. М. "Оцінка антиоксидантного потенціалу рослин урбоекосистем в умовах антропогенного забруднення ґрунту". Аграрні інновації, № 11 (3 травня 2022): 50–59. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Оцінити вплив свинцю в ґрунті на антиоксидантний статус деревних та трав'янистих рослин, який формується фенольними сполуками (на прикладі м. Одеси). Методи. Комплексне використання польового, лабораторного, математично-статистичного, розрахунково-порівняльного методів і системного аналізу. Результати. Виявлено, що за характером зміни активності поліфенолів та СВА в умовах техногенного стресу рослини можуть бути об'єднані у 4 кластери: першу групу утворює бузина чорна; до другої групи увійшли тополя чорна і бирючина звичайна; у третю групу за результатами кластерного аналізу потрапили смородина альпійська, бузок звичайний, калина звичайна, грястиця збірна, конюшина біла та конюшина лучна, кульбаба лікарська, сніжноягідник білий, деревій звичайний, пижма звичайна, липа серцеподібна; до складу четвертої групи увійшли береза повисла, клен гостролистий, обліпиха крушинова, барбарис звичайний, таволга Вангутта, троянда зморшкувата. За результатами оцінки реакційної здатності низькомолекулярних водорозчинних антиоксидантів встановлено, що у досліджуваних рослинах такі види, як бузина чорна, бирючина звичайна та тополя чорна, мають найвищий адаптаційний потенціал в умовах антропогенного забруднення. Поліфеноли відіграють значну роль у формуванні стійкості цих видів до екологічного стресу. З трав'янистих рослин грястиця збірна за рахунок стимуляції накопичення поліфенолів має більш високу фізіологічну стійкість. Висновки. Вивчено роль поліфенолів у формуванні антиоксидантного потенціалу міських рослин в умовах техногенного ґрунтового забруднення. Проведено кластерний аналіз закономірностей накопичення СВА та поліфенолів у рослинах урбоекосистем. За характером фізіологічної активності накопичення низькомолекулярних антиоксидантів було виділено 4 групи рослин. Отримані результати можуть бути використані для комплексної діагностики стійкості міських рослин до антропогенного впливу, а також для вдосконалення підходів та методів моніторингу промислового забруднення міських територій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Artiushenko, T. A. "АСКОРБIНОВА КИСЛОТА В РОСЛИН: МЕТАБОЛIЗМ I ФУНКЦIЇ". Екологічний вісник Криворіжжя 6 (9 грудня 2021): 13–32. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v6i0.4556.

Повний текст джерела

Анотація:

Аскорбiнова кислота (вiтамiн С) є найбiльш поширенимантиоксидантом у рослинах. Охарактеризовано можливi шляхибiосинтезу вiтамiну С у рослин, зокрема через ГДФ-d-манозу та lгалактозу. Наведенi молекулярно-генетичнi докази, а також вiдмiнностiвiд бiосинтезу у тваринних органiзмiв. За винятком останнього етапу,який протiкає на внутрiшнiй мiтохондрiальнiй мембранi, бiосинтезаскорбату у рослин вiдбувається в цитозолi. Узагальнено лiтературнiданi щодо вмiсту аскорбiнової кислоти в тканинах i органах рiзнихсiльськогосподарських, культурних i дикорослих рослин та фактори, щона нього впливають. Проаналiзовано особливостi метаболiзму аскорбiновоїкислоти, спiввiдношення вiдновленої й окиснених ї ї форм за рiзнихфiзiологiчних станiв, а також шляхи деградацiї вiтамiну С у рослин.Розглянуто основнi функцiї аскорбiнової кислоти в рослинних органiзмах.Обговорена ї ї участь як кофактора в синтезi збагачених гiдроксипролiномглiкопротеїнiв клiтинної стiнки, роль у контролi клiтинного подiлу таросту розтягуванням, захистi вiд активних форм кисню й оксидативногостресу, фотоокислення та регенерацiї вторинних антиоксидантiв, такихяк α-токоферол, а також функцiонування як коферменту в рiзнихфiзiолого-бiохiмiчних процесах у рослин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Khropot, O. S., Ye V. Bazavluk, R. T. Konechna, I. I. Hubytska, Y. Т. Konechnyi, I. Jasicka-Misiak, P. P. Wieczorek та V. P. Novikov. "ОДЕРЖАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КАЛЮСНОЇ МАСИ DELPHINIUM ELATUM L." Фармацевтичний часопис, № 2 (23 червня 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11205.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Ввести в культуру in vitro Delphinium elatum L., дослідити вплив регуляторів росту на процеси росту рослинних клітин, визначити оптимальні умови культивування рослини в умовах in vitro. Одержати екстракти біомаси та рослинної сировини D. elatum, провести порівняльне дослідження вмісту біологічно активних сполук, антимікробної та антиоксидантної активностей. Матеріали і методи. Культивування D. elatum проводили на модифікованому живильному середовищі Мурасіге-Скуга. Екстракти одержували методом мацерації, як екстрагент використовували водно-етанольні розчини в концентрації 20, 40, 70 та 90 %. Загальний вміст фенольних сполук в екстрактах визначали спектрофотометричним методом Фоліна-Чокальтеу, загальний вміст флавоноїдів – колориметричним методом з алюмінію хлоридом. Антимікробну активність досліджували на стандартних та клінічних штамах мікроорганізмів методом дифузії в агар, антиоксидантну активність – спектрофотометричним методом шляхом взаємодії зі стабільним хромоген-радикалом 2,2-дифеніл-1-пікрилгідразилом. Результати й обговорення. Підібрано оптимальну схему стратифікації та стерилізації насіння D. elatum з найбільшим виходом асептичних експлантів: почергові механічна обробка, змочування холодною стерильною водою, витримка в холодильнику, обробка 70 % етанолом, натрію гіпохлоритом та стерилізованою бідистильованою водою. Визначено склад поживного середовища Мурасіге-Скуга, доповненого регуляторами росту БАП, 2,4-Д, на якому спостерігались найвищі значення індексу росту і найменший час подвоєння біомаси калюсів. Одержано калюсну біомасу після 35 діб культивування. Досліджено загальний вміст флавоноїдів та фенольних сполук в екстрактах D. Elatum. Встановлено, що екстракти як калюсної біомаси, так і рослинної сировини, одержані з 40 % водно-етанольним розчином мають найбільший вміст фенольних сполук і флавоноїдів. Встановлено протимікробну та протигрибкову активність екстрактів D. elatum щодо стандартних та клінічних штамів деяких мікроорганізмів. Визначено, що максимальну активність проявили екстракти D. elatum, одержані з 40 % та 70 % водно-етанольними розчинами. Висновки. У результаті проведених досліджень встановлено, що калюсна біомаса D. elatum за вмістом фенольних сполук, флавоноїдів та фармакологічною активністю не поступається рослинній сировині і може бути використана як рівноцінна лікарська сировина.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Lysiuk, R. M., Ya M. Shliakhta, V. Ya Shliakhta, R. Ye Darmohray та I. V. Koval. "Листя видів роду ліщина як джерела цінної рослинної сировини". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 51–55. http://dx.doi.org/10.15421/40280810.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено перспективну рослинну субстанцію – листя ліщини, яке є важливим джерелом фенольних сполук і таксанів та має значний ресурсний потенціал в Україні. Екстракти природних антиоксидантів, отриманих із супутньої сировини плодів фундука, можна використовувати як нутріцевтики, харчові добавки, фармацевтичні або косметичні субстанції; таксол і таксани є відомими протираковими сполуками. Серед близько 10 видів роду Ліщина, інтродукованих у ботанічних садах та дендрологічних парках України, тільки два виявилися перспективними як у ботанічному, так і у фармацевтичному аспектах. Наведено наукові дані щодо ресурсних і морфо-біологічних характеристик ліщини звичайної та деревовидної, їх хімічного складу, фармакологічної активності; оцінено актуальний стан й перспективи медичного застосування. Проведено порівняльний аналіз еколого-фітоценотичних особливостей ліщини звичайної та ліщини деревовидної, актуального стану і перспектив інтродукції цих видів в Україні. Представлені наукові дані щодо багатого хімічного складу та фармакологічної активності листя ліщини свідчать про перспективність подальших досліджень цього виду лікарської рослинної сировини та можна їх використати для оптимізації їх застосування у разі серцево-судинних, гастроентерологічних та урологічних захворювань та опрацювання критеріїв стандартизації для цих рослинних субстанцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Maliuvanchuk, S. V., A. R. Grytsyk та M. V. Melnik. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОРФОЛОГО-АНАТОМІЧНИХ ОЗНАК ТРАВИ AJUGA REPTANS L." Medical and Clinical Chemistry, № 4 (31 січня 2019): 120–24. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9359.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Актуальним завданням сучасної фармації є продовження досліджень лікарської рослинної сировини, яка має багатовіковий досвід використання. Перспективними для фітотерапії об’єктами є представники роду Горлянка, які традиційно застосовують у науковій та народній медицині багатьох країн при захворюваннях шлунка, сечокам’яній хворобі, отитах, стоматитах, жовчнокам’яній хворобі, запаленні придатків матки, а також як протималярійний засіб та як засіб, що поліпшує обмін речовин. У зв’язку із цим, особливий інтерес викликає вид, склад якого характеризується високим вмістом біологічно активних сполук, що зумовлюють протизапальну, кровоспинну й антиоксидантну дії горлянки повзучої (Аjuga reptans L.). Рослини роду Горлянка, що ростуть на території України, досліджено недостатньо. Перспективним є вивчення спільних та відмінних морфолого-анатомічних діагностичних ознак будови рослинної сировини досліджуваного виду роду Ajuga R. флори України. Мета дослідження – встановити морфолого-анатомічні ознаки горлянки повзучої трави для виділення діагностичних ознак. Методи дослідження. Для досліджень використовували повітряно-суху та свіжозібрану і фіксовану в суміші гліцерин – етанол – вода (1:1:1) рослинну сировину. Дослідження проводили загальновідомими методами із застосуванням мікроскопів ЛОМО Р-1 (Росія) та REICHERT L.4 (Австрія). Отримані дані фіксували за допомогою схематичних рисунків та фотографій, зроблених фотокамерою Canon A 720 IS. Результати й обговорення. У результаті проведеного макро- та мікроскопічного аналізу встановлено діагностичні ознаки горлянки повзучої трави. Висновки. Методом макроскопічного аналізу було досліджено зовнішні ознаки сировини горлянки повзучої і встановлено анатомічні діагностичні ознаки листків трави цієї рослини. Також методом мікроскопічного аналізу виявлено слабозвивисті клітини верхнього епідермісу і звивистостінні клітини нижнього епідермісу, діацитний тип продихового апарату; прості волоски; ефіроолійні залозки з великими голівками із 6–8 епітеліальних клітин. Перспективним є використання встановлених основних морфолого-анатомічних діагностичних ознак горлянки повзучої трави для розробки проекту методів контролю якості лікарської рослинної сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Monastyrska, S. S., R. D. Stetsik та N. K. Gayvanovych. "ВИВЧЕННЯ АНТИОКСИДАНТНОЇ АКТИВНОСТІ ДЕЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ПЕРЕДКАРПАТТЯ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 123–28. http://dx.doi.org/10.15421/40250820.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено антиоксидантну активність деяких видів лікарських рослин Передкарпаття. Визначено вміст вітаміну С та каротину, а також активність ферментів антиоксидантної системи у рослинах чебрецю звичайного, деревію звичайного та пижма звичайного. Встановлено, що найбільше аскорбінової кислоти є в квітах пижма звичайного та листі деревію звичайного. Отримані результати свідчать про те, що активність ферментів антиоксидантного захисту є різною у досліджуваних рослинах та їх органах. При цьому не виявлено тісної кореляції між рівнями активності різних ферментів антиоксидантної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лагута, І. В., О. М. Ставинська, П. О. Кузема, Р. В. Іванніков, В. М. Аніщенко та О. П. Ліннік. "Антиоксидантні властивості рослинних екстрактів — стабілізаторів біодизелю". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 2 (30 квітня 2021): 91–99. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.02.091.

Повний текст джерела

Анотація:

З використанням двох різних процедур екстракції одержано вісім етанольних екстрактів із листя рослин Magnolia X soulangeana Soul.-Bod., Magnolia kobus та двох зразків Camellia japonica L. За допомогою високо- ефективної рідинної хроматографії, методу Фоліна—Чокальтеу і DPPH тесту вивчено склад та анти- оксидантні властивості одержаних екстрактів. Показано, що основними складовими екстрактів магнолій є глікозиди кверцетину та похідні оксикоричних кислот, тоді як у екстрактах камелій переважають катехі- ни і похідні оксибензойних кислот. Склад екстрактів залежить не тільки від виду рослини, а й від способу екстрагування; загалом, екстракти, одержані при температурі 60 °C та під дією ультразвуку, мають біль- ший вміст поліфенолів, ніж екстракти, отримані кип’ятінням рослинного матеріалу у 70 %-му етанолі при ~85 °C ; загальна кількість фенольних сполук у екстрактах змінювалась у діапазоні 50—150 мг/л. Виявлено, що, попри значну різницю у вмісті фенолів, всі екстракти мають дуже високу антиоксидантну актив- ність як у тесті Фоліна—Чокальтеу, так і в реакції з DPPH радикалами. Показано, що екстракти мають загальний фенольний індекс 1,5—7,5, а протягом 30 хв реакції сім з восьми екстрактів інгібують понад 50 % радикалів DPPH навіть після розведення у 10 разів. Екстракт камелії з найвищими антиоксидантними властивостями було протестовано як добавку до біодизелю, що має запобігти його окисненню під час збе- рігання. Стабільність біодизелю, одержаного з Camelina sativa (L.) Crantz, досліджували за прискореною процедурою при 43 °C протягом чотирьох тижнів, критерієм окиснення біопалива слугувало його кислотне число. Попередні результати показали, що екстракт камелії може бути ефективним антиоксидантним агентом — запобіжником окиснення біодизелю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Рослинні антиоксиданти"

Бухкало, Світлана Іванівна, Ігор Миколайович Демидов та О. В. Білоус. "Деякі складові дослідження комплексного антиоксиданту". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23247.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Бєлінська, Анна Павлівна, Н. І. Черевична, Світлана Вікторівна Жирнова та Сергій Олександрович Петров. "Стабілізація олійних розчинів БАР від окиснювального псування". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46917.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Феденко, В. С., та С. А. Шемет. "Моделювання стресорного впливу на адаптивні зміни рослин". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41143.

Повний текст джерела

Анотація:

Стресорний вплив несприятливих чинників середовища спричиняє різноманітні зміни метаболізму антиоксидантних сполук з протекторними функціями у рослин. Для з‘ясування закономірностей адаптації рослин необхідне встановлення залежностей цих змін від дози стресора за допомогою математичного моделювання. Мета роботи – встановити функціональну залежність між накопиченням антиоксидантів фенольного типу у рослин та дозою хімічного стресора.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Анан'єва, Валерія Вікторівна. "Технологія майонезних соусів підвищеної біологічної цінності". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31736.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2017. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Обгрунтовано склад купажованої жирової основи для виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Запропоновано і обгрунтовано вибір рослинної сировини для введення в рецептуру емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Встановлено кількісні залежності вмісту поліфенолів в порошку шкірки винограду двох сортів від взаємного впливу температури і часу зберігання. Обґрунтовано раціональні температурні параметри і концентрація оцтової кислоти для переводу протопектинів порошку виноградної шкірки в розчинний стан і зміни структурно-механічних властивостей майонезних соусів з додаванням даного виду рослинної сировини. Обґрунтовано і розроблено комплексний загусник некрохмальної природи для виробництва емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Визначено кількісні залежності ефективної в'язкості емульсії від концентрації складових загусника. Визначено кількісні залежності смакових якостей емульсії від концентрації складових комплексного підкислювача з мінімальним вмістом оцтової кислоти і максимально можливим вмістом цитринової та яблучної кислот для створення характерного ненав'язливого кислого присмаку. Знайдено технологічне рішення щодо зниження показників мікробіологічного та окиснювального псування при зберіганні майонезних соусів без додавання штучних антиоксидантів і консервантів. Запропоновано структурну схему виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності.
Dissertation for a candidate degree of technical sciences (Ph.D.) by speciality 05.18.06 – fats, essential oils and parfume-cosmetic products technology. National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute" Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2017. The dissertation is devoted to the scientific substantiation and development of the mayonnaise sauces with enhanced biological value technology. Was substantiated the composition of blended oil for the production mayonnaise sauces with enhanced biological value. It was proposed and proved choice of vegetable raw materials for the compounding of emulsion production with enhanced biological value. Established quantitative dependences of the content of polyphenols in grapes skin powder of two varieties from mutual influence of temperature and storage time. Were substantiated the rational parameters of temperature and concentration of acetic acid for transferring from protopectin of grape skin powder to soluble form and changes in the structural and mechanical properties of the mayonnaise sauce with the addition of this species of plant raw materials. Substantiated and developed a сomplex thickener of non-starch nature for the production emulsion products with enhanced biological value. Was defined the quantitative dependence of the effective viscosity and stability of the emulsion from the thickener components concentration. Was defined the quantitative dependences of tastes of an emulsion on concentration of components of a complex acidifier with the minimum content of an acetic acid and the greatest possible content of citric and malic acids for creation of the reference unobtrusive sour smack. Was detected the technology decision for decrease of indexes of microbiological and oxidative spoilage at storage mayonnaise sauces without addition of syntetic antioxidants and preservatives. Was proposed the structural diagram of the production of mayonnaise sauces with enhanced biological value.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Білоус, О. В., Ігор Миколайович Демидов та Світлана Іванівна Бухкало. "Комплексний рослинний антиоксидант для олії". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23256.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шемет, С. А., та В. С. Феденко. "Спектроскопія відбиття для діагностики накопичення антиоксидантних протекторних сполук у рослин". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40689.

Повний текст джерела

Анотація:

Спектроскопія відбиття дає можливість експрес-діагностики функціонального стану рослин в несприятливих умовах середовища за характеристиками антиоксидантних протекторних сполук. Серед антиоксидантів важливу роль при забезпеченні життєздатності насіння відіграють метаболіти фенольної та каротиноїдної природи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кричковська, Лідія Василівна, Валерія Вікторівна Анан'єва, К. В. Овчарова та Анна Павлівна Бєлінська. "Вплив антиоксидантів рослинної сировини на стабільність до окиснення олійної основи". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45926.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Березка, Тетяна Олександрівна. "Удосконалення технології високостійкого пива з використанням антиоксидантів з рослинної сировини". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/25005.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.05 – технологія цукристих речовин та продуктів бродіння. – Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки, Київ, 2014. Дисертаційну роботу присвячено удосконаленню технології пива з використанням антиоксидантів з рослинної сировини. Розглянуто окиснення ізо-альфа-кислот при кип’ятінні сусла з хмелем або хмелепродуктами за ланцюговим вільнорадикальним механізмом. Визначено шляхи сповільнення окиснення в результаті додавання антиоксидантів з рослинної сировини. На основі вивчення кінетики окиснення компонентів хмельових смол озонованим повітрям розчинів СО₂-екстракту хмелю підібрано умови, що забезпечують прискорене окиснення компонентів хмельових смол. Доведено ефективність застосування антиоксидантів із рослинної сировини для захисту від окиснення компонентів хмельових смол. Встановлено найефективніші антиоксиданти та рекомендовану кількість їх внесення. Виявлено, що добавка АО із листя м'яти перцевої та кори дуба в сусло в процесі його кип'ятіння із хмелем найбільш ефективно сприяє коагуляції білків сусла й освітленню пива і дає можливість економити 10 % хмелю або його концентратів та збільшити фізіологічну цінність пива. Виявлено, що АО з трави звіробою та кори дуба впливають на вміст летких метаболітів окиснювального обміну, зокрема зменшують вміст діацетилу та ацетальдегіду в молодому та готовому пиві. Запропоновано технологію застосування антиоксидантів з рослинної сировини на стадіях кип’ятіння і охолодження сусла. Визначено технологічні режими внесення антиоксидантів з рослинної сировини і хмелепродуктів. Проведено виробничі випробування технології різних сортів пива з використанням рослинних антиоксидантів на заводі Харківського відділення ПАТ «CАН ІнБев Україна». Виготовлено дослідно-промислову партію об’ємом 10000 дал.
The thesis for a scientific degree of candidate of technical sciences on specialty 05.18.05 – technology of sugary substances and fermentation products. – National University of Food Technologies, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kуiv, 2014. The dissertation paper is devoted to the improvement of beer technology with the use of plant-extracted antioxidants. Iso-alpha acids oxidation by free-radical-chain mechanism during wort boiling with hop or hop products is discussed. The ways to inhibit the oxidation due to the addition of plant-extracted antioxidants are determined. Based on the analysis of kinetics of ozonized air oxidation of hop resins components in methanol CO₂ hop extract solution, the conditions are found that provide accelerated oxidation of hop resins components. The efficiency of application of plant-extracted antioxidants for anti-oxygenation of hop resins components is proved. The most effective antioxidants and their dosing rate have been determined. It is revealed that adding antioxidants extracted from peppermint leaves and oak bark into boiling wort with hop is most effective for wort proteins coagulation and beer clarification, this provides up to 10 % savings in hop or its extracts and increases the physiological value of the beer. It is found that antioxidants extracted from Hypericum and oak bark influence the contents of volatile metabolites of the oxidizing exchange; specifically they reduce the diacetyl and acetic aldehyde content in young and finished beer. The technology of plant-extracted antioxidants application at the stages of wort boiling and cooling is proposed. The conditions of plant-extracted antioxidants and hop products dozing are determined. Industrial tests of production technology for different beer types with the use of plant-extracted antioxidants were performed at the Kharkov branch of the PJSC «SUN InBev Ukraine». An experimental industrial batch of 10,000 dal was produced.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Данилова, Людмила Андріївна, Тетяна Олександрівна Березка, Павло Олександрович Некрасов та А. Є. Мелетьєв. "Вплив добавок антиоксидантів з рослинної сировини на процеси коагуляції білків при кипятінні сусла". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21224.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!