Увійти

Готові списки джерел за темами / Роз'єм / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Роз'єм"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Роз'єм.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Роз'єм".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Ланецький, Б. М., І. В. Коваль та В. В. Лук′янчук. "Методичні рекомендації з контролю працездатного стану електричних відривних роз′ємів зенітних керованих ракет". Озброєння та військова техніка 11, № 3 (27 вересня 2016): 35–38. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2016.3(11).35-38.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються питання контролю працездатного стану електричних відривних роз'ємів зенітних керованих ракет (ЗКР), проведеного при вирішенні задач продовження призначених показників. Обґрунтовується необхідність контролю величини перехідного опору контактів електричного відривного роз'єму. Формуються рекомендації з методики контролю працездатного стану електричного відривного роз'єму з розробкою пристрою контролю на базі імітатора борту ЗКР.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Лось, Й. "Роздум". Дзвін, № 4 (2008): 104–8.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Швець, Г. "Як писати твір-роздум". Дивослово, № 2 (659) (2012): 2–7.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Дмітращук, Я. Г. "Просвітляється розум". Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, № 6 (2008): 34–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Швець, Г. Д. "Навчаємо учнів писати твір-роздум". Бібліотечка "Дивослова", № 1 (91) (2013): 2–64.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Shtylenko, Olena. "Модальна характеристика мовленнєвого типу «роздум»." Лінгвістичні студії, № 36 (2018): 93–96. http://dx.doi.org/10.31558/1815-3070.2018.36.14.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

ОМЕЛЯНЕНКО, АЛЛА. "РОЗВИТОК ДІАЛОГІЧНОЇ СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ СКЛАДАТИ РОЗПОВІДЬ-РОЗДУМ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 93–102. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-93-102.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюються питання встановлення послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум: інформаційно-змістова, діалогічна, репродуктивна, самостійного продукування. На основі аналізу психолого-педагогічної, лінгвістичної та лінгводидактичної літератури з’ясовано різні підходи науковців щодо сутності та характеристики зв’язного мовлення. Сформульована мета статті – дослідження послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум, серед яких є діалогічна. Розкрито сутність зв’язного мовлення, яке виконує низку важливих функцій, головною з-поміж яких є комунікативна функція, що реалізується у двох основних формах – діалогічній і монологічній. Автор зазначає, що кожна з цих форм має свої специфічні особливості, які визначають зміст і характер методики їх формування. Лінгвісти протиставляють діалог та монолог , виходячи з їх різної комунікативної спрямованості, лінгвістичної та психологічної природи. Учені наголошують на взаємозв’язку діалогу та монологу, зазначаючи, що репліка мінімонологічна, а монолог – це репліка діалогу. Характеристика діалогу та монологу необхідна для розуміння становлення розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Автором з’ясовано послідовні стадії формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. Серед них діалогічна, у процесі якої створювалися ситуації сумніву, порівняння різних позицій, складалися діалоги з репліками-судженнями, репліками-обґрунтуваннями, репліками-ствердженнями; діалоги-роздуми. Перспективу подальшого дослідження автор вбачає в змістовому наповненні послідовних стадій формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. Ключові слова: зв’язне мовлення, діалог, монолог, розповідь-роздум, стадії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Приходько, В. В. "Як вловити розум?" Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія, вип. 84/86 (2007): 77–80.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Рафаловський, Євген. "Боги втратили розум". Міжнародний туризм, № 5 (2008): 122–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Омеляненко, Алла Володимирівна. "РОЗВИТОК ДІАЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ СПІЛКУВАННЯ У НАВЧАННІ ДІТЕЙ СТАРШОГОДОШКІЛЬНОГОВІКУ СКЛАДАТИ РОЗПОВІДЬ-РОЗДУМ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 194–99. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.160.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація.У статті висвітлюються питання встановлення послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум: інформаційно-змістова, діалогічна, репродуктивна, самостійного продукування. На основі аналізу психолого-педагогічної, лінгвістичної та лінгводидактичної літератури з’ясовано різні підходи науковців щодо сутності та характеристики зв’язного мовлення. Сформульована мета статті – дослідження послідовних стадій формування умінь дітей складати розповідь-роздум, серед яких є діалогічна. Розкрито сутність зв’язного мовлення, яке виконує низку важливих функцій, головною з-поміж яких є комунікативна функція, що реалізується у двох основних формах – діалогічній і монологічній. Автор зазначає, що кожна з цих форм має свої специфічні особливості, які визначають зміст і характер методики їх формування. Лінгвісти протиставляють діалог та монолог , виходячи з їх різної комунікативної спрямованості, лінгвістичної та психологічної природи. Учені наголошують на взаємозв’язку діалогу та монологу , зазначаючи, що репліка мінімонологічна, а монолог – це репліка діалогу. Характеристика діалогу та монологу необхідна для розуміння становлення розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Автором встановлено послідовні стадії формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум. Серед них діалогічна, у процесі якої створювалися ситуації сумніву, зіткнення різних позицій, складалися діалоги з репліками-судженнями, репліками-обгрунтуваннями, репліками-ствердженнями, діалоги-роздуми. Перспективу подальшого дослідження автор вбачає в змістовому наповненні послідовних стадій формування умінь дітей старшого дошкільного віку складати розповідь-роздум.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Селлерз, М. "Право, розум та емоції". Філософія права і загальна теорія права, № 1/2 (2014): 209–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Лосєв, І. "Розум, честь і совість?" Український тиждень, № 42 (155) (2010): 32–35.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Рено, Ф. "Розум, право і справедливість". Філософська думка, № 2 (2013): 93–102.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Веремко-Бережний, О. "Ім"я загрози - розум". Дніпро, № 1 (2010): 152–57.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Strelkova, Anastasiya. "Проблема перекладу буддійської філософської терміно-логії з узагальненим значенням «свідомість»". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (28 жовтня 2020): 156–70. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.1.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено пошуку підходів до перекладу українською мовою термінів буддійської філософської традиції, пов’язаних з поняттям свідомості. Оскільки точного відповідника західному поняттю свідомості в буддизмі не існує, автор розглядає найбільш наближену до нього групу буддійських термінів, які може бути перекладено як «свідомість/розум/мислення/думка»: «мислення-чітта» (кит. сінь), «свідомість-віджняна» (кит. ши), «розум-манас» (кит. і). Аналіз вживання цих трьох термінів у текстах буддійського канону свідчить про те, що значення кожного з них залежить від контексту і може бути як позитивним, так і негативним. При перекладі у більшості випадків словом «свідомість» набільш доречно перекладати терміни віджняна та чітта, словом «розум» – терміни манас та чітта, і словами «свідомість», «розум» або «мислення» – термін чітта. При цьому останній варіант («мислення») є найбільш адекватним у смисловому відношенні, адже вказує на мислення у найбільш широкому розумінні, що відповідає буддійському вжитку цього терміна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Абдула, А. І. "Критичний розум та теорія раціональності". Актуальні проблеми духовності, Вип. 12 (2011): 100–107.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Abdula, Andrii. "Критичний розум та теорiя рацiональностi". Актуальні проблеми духовності, № 12 (2 липня 2017): 100–108. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i12.1779.

Повний текст джерела

Анотація:

У статтi дослiджується проблема унiверсальностi принципiв рацiональностi у контекстi зв’язку методологiї та практики. Автор стверджує, що пiдхiд критичного рацiоналiзму може бути виправданий тiльки за умови врахування специфiки його втiлення у вiдповiднiй сферi.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Тараненко, Л. "Роздум після шевченківських днів у травні 1997 року". Холодний Яр, № 2 (2013): 46–52.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Пахльовська, О. "...Повинні перемогти розум, духовність, порядність, честь". Нові дні 41, № 487, вересень (1990): 27–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Stanibula, Stepan. "COPING STRATEGIES OF STUDENTS WITH VARIOUS TYPE OF ATTACHMENT." Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Psychology Series 1, no. 6 (March 29, 2018): 39–42. http://dx.doi.org/10.25264/2415-7384-2018-6-39-42.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Гронь, Лариса, та Лариса Середюк. "ФОРМУВАННЯ УСНОМОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ У ФОРМІ РОЗДУМУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Інноватика у вихованні 1, № 13 (15 червня 2021): 145–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i13.342.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена одній із актуальних проблем навчання іноземної мови на спеціальних факультетах закладів вищої освіти – навчання усного мовлення, зокрема формування усномовленнєвих умінь у формі найскладнішого комунікативного типу мовлення – роздуму. Зазначається, що в межах компетентісного підходу до навчання усне зв’язне логічне мовлення є одним із важливих компонентів спеціальної (мовної) професійно-орієнтованої підготовленості майбутніх учителів іноземної мови. Монолог-роздум розглядається як складне мовленнєве вміння спонукати співрозмовника до певних дій та переконати його у чомусь; навести докази «за» чи «проти» певної дії/фактів; висловлюватись самостійно, творчо, критично мислити та розмірковувати на задані теми; як засіб активізації усної іншомовної комунікативної діяльності студентів. У роботі проаналізовано поняття "монолог-роздум", його основні композиційні (зачин, доказ, висновок) та лінгвістичні характеристики, етапи організації процесу формування усномовленнєвих умінь роздуму. Запропоновано алгоритм роботи та комплекс вправ з навчання усного монологу – роздуму, який сприятиме активізації та інтенсифікації процесу формування іншомовної усномовленнєвої підготовки майбутніх фахівців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Бушанський, Валентин. "Розум і влада. Патріархальні риси політичної свідомості". Віче, № 2 (2008): 10–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Єрмоленко, С. "Організований розум (пам"яті академіка В.М. Русанівського)". Культура слова, Вип. 74 (2011): 28–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Чайка, Т. "Бесіди з Кримським. "Розум, настояний на совісті"". Філософська думка, № 5 (2011): 89–94.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Lipin, M. V. "Mind of Upbringing and Education of Mind." Pedagogical Innovations: Ideas, Realities, Perspectives, no. 1 (2019): 76–82. http://dx.doi.org/10.32405/2413-4139-2019-1-76-82.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Сіделковський, О. Л. "Серце і розум, ніжність і сталь [Б.Є. Патон]". Вісник Національної академії наук України, № 12 (2017): 100–103.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Білокобильський, О. "Воля чи розум, або що таке штучний інтелект?" Психологія і суспільство, № 2 (52) (2013): 58–64.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Saievych, Iryna, and Tetiana Kliuchnyk. "Nominative space of the “Intelligence” concept in ukrainian linguistic culture." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences", no. 1 (2018): 114–20. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2018-1-17.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Євтушенко, Наталя Іванівна. "Концепти «розум/wit» та «дурість/stupidity» в поняттєвому аспекті". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 34–39. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.411.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається проблема дослідження та зіставлення концептів «розум/wit» і «дурість/stupidity» в поняттєвому аспекті, яка полягає у встановленні й описі сукупності мовних засобів, що номінують концепти та їх окремі ознаки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Євтушенко, Н. І. "Концепти "розум/wit" та "дурість/stupidity" в поняттєвому аспекті". Філологічні студії, Вип. 10 (2014): 34–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Дзюбенко, О. "Концепт "РОЗУМ" у римській та українській лінгвокультурах (паремійний вимір)". Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Філологія (мовознавство), вип. 17 (2013): 261–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Вергелес, Т. "Джеймс Мід: «Моє серце належить лівим, а розум - правим»". Вісник Тернопільського національного економічного університету. Економічні науки, № 2 (2007): 154–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

ГАНАБА, Світлана, та Кирило ПАНТЄЛЄЄВ. "ХОЛІСТИЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК «РОЗУМ-ТІЛО» В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 82–94. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.612.

Повний текст джерела

Анотація:

Реалії сучасності позначені стрімкими й непрогнозованими змінами, які вносять дисонанс у всі сфери суспільного життя. Очевидно, здатність освіти бути релевантною й продуктивною у суспільстві перманентних й непрогнозованих змін вимагає від неї постійного розвитку й модернізації. Ефективним у цьому процесі є окреслення певних стратегій реформування освітньої сфери. Однією із таких стратегічних підходів є розуміння людини як складної цілісності. Щоб вижити й бути успішною у реаліях мінливого світу, людина приречена як культивувати у собі нові культурні начала, примірювати нові образи й створювати нові ідентифікації, так і вміння їх позбуватися та обирати інші залежно від зміни ситуації чи контексту буття. У цих діях вона розкриває й використовує всю свою екзистенціальну природу, презентувавши себе як певну єдність у множині. Особистість не позбавлена ментально-тілесних характеристик. Оскільки розумові процеси відбуваються в тілі, вони тілесно обумовлені. Тіло є джерелом ідей, думок й вчинків. Ми не можемо жити й розвиватися, нівелюючи тілесність. Сучасна освіта має орієнтуватися не лише інформаційні, наукові й нормативні сторони особистості, а й на складові, які сфокусовані на пізнавальних, емоційних, психологічних можливостях індивідуальної, а не абстрактної людини. Прикладом втілення в освітні практики цих міркувань є методи освітньої кінезіології та психогімнастики. Перед сучасною освітою вимальовується проблема осмислення людини як цілісної системи, яка постійно знаходиться у стані саморозвитку та само зміни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Дюськіна, Анастасія Петрівна. "Образний компонент концепту «розум» (на матеріалі галицько-руських народних приповідок)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 2 (3 грудня 2013): 33–39. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.453.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто питання структури концепту, специфіку його образного компоненту. Проаналізовано галицько-руські народні приповідки на позначення інтелектуальної діяльності людини, з’ясовано специфічні риси української етносвідомості в діахронічному аспекті. Досліджено паремійний матеріал, що репрезентує концепт «розум» на певному синхронічному відрізку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Сєнічева, О. А. "Монолог-роздум і монолог-спогад як форми вираження внутрішнього мовлення в тексті". Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, Вип. 13 (2006): 120–29.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Заблоцький, В. "Аравійський розлом. З ким дружить і проти кого воює сьогодні Саудівська Аравія". Український тиждень, № 24 (604), 14-20.06.2019 (2019): 42–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Заблоцький, В. "Аравійський розлом. З ким дружить і проти кого воює сьогодні Саудівська Аравія". Український тиждень, № 24 (604), 14-20.06.2019 (2019): 42–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Оксана Ципердюк. "СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ПРОПОВІДЯХ ЄПИСКОПА ГРИГОРІЯ ХОМИШИНА". Українознавчі студії, № 19 (25 березня 2018): 70–81. http://dx.doi.org/10.15330/ukrst.19.70-81.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто фразеологічні одиниці, які вживаються в проповідяхєпископа Григорія Хомишина, опублікованих у формі богословсько-пасторальноїпраці «Парафіяльна місія». Проаналізовано семантико-стилістичні особливостістійких висловів як біблійного, так і народного походження. З’ясовано, що вонинадають проповідям експресії, впливають на розум і почуття реципієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Трубенко, А. І. "Філософський розум як єдність раціонального і ірраціонального (історико-філософський нарис)". Totallogy - XXI. Постнекласичні дослідження, Вип. 25 (2011): 48–73.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Бессарабова, М. Л. "Розум чи інстинкт: інтерпретація природи батьківської любові у творчості В.Винниченка". Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Теорія культури і філософія науки, № 615 (2004): 102–5.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Журавська, О. В. "Онтологічний вимір антропо-соціальних джерел формування права". Актуальні проблеми держави і права, № 89 (28 квітня 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i89.3184.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено онтологічний вимір антропо-соціальних джерел формування права. Доведено, що феномен права тісно пов'язаний із людиною, її сутністю, сенсом людського буття, а відповіді на всі філософські питання про виникнення права визначаються відповіддю на питання про сенс людського буття. Природа людини, що зумовлює формування права, характеризується єдністю біологічних, соціальних та духовних складових частин. Через призму антропологічного підходу людина і право є взаємозумовленими: природа людини обумовлює виникнення права, а право моделює виникнення і розвиток форм існування людини, які відповідають критеріям цивілізованості. Кожна людина здатна самостійно осягнути природний закон, який був би умовою існування серед інших людей, оскільки апріорно існує феномен свободи розумної і незалежної людини. Стародавні греки визначали розум як властивість, що підноситься над почуттями людини, завдяки якій можна виділити ідеальні елементи права. У Стародавньому Римі мислителями було виявлено таку властивість розуму, як загальність, що надає можливість виведення і пізнання загальних, універсальних принципів права. В епоху Середньовіччя філософи на основі розуму шукали першооснови права в вищих духовних позаправових реаліях. Філософія Нового часу показала, що розум, як здатність, необхідний для того, аби тлумачити і розглядати право з позицій природи самої людини. Апогеєм розвитку уявлень про роль розуму з'явилася класична німецька філософія, в рамках якої І. Кант виділив автономію людської особистості як першооснову права, а Г. Гегель вбачав у праві вираз людського розуму. Дослідження взаємозв’язків між поняттями права та розуму дає підстави констатувати, що поняття розумності постає як одна із засадничих категорій природно-правового мислення, яка у найабстрактнішій формі виражає сутнісне призначення та функцію права – впорядкування, оптимальну організацію взаємовідносин між людьми за посередництвом нормативного обмеження індивідуального свавілля. Образ людини як «першооснови» права необхідно характеризувати через такі її властивості, як розум і воля, що виступають антропо-соціальним джерелом формування права. Розумність права полягає в тому, що воно гарантує людську гідність та інші антропо-соціальні цінності, які є похідними від неї.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Kolomiiets, N. V. "Specifics of the verbal representation of the concept «mind» in Chinese." Science and Education a New Dimension VII(194), no. 58 (April 20, 2019): 37–40. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2019-194vii58-09.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Yermolenko, Svitlana. "«How to teach the indifferent to feel? How to awaken the mind that founded?»." Culture of the Word, no. 93 (2020): 7–18. http://dx.doi.org/10.37919/0201-419x-2020.93.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Modern receptive poetics encourages the study of verbalized end-to-end motives of Lesia Ukrainka’s work. Embodied in various linguistic forms – lexical-semantic, phrase-forming, syntactic-rhythmic and intonation, Lesia Ukrainka’s poetic texts testify to the change of the traditional dictionary of Ukrainian poetry, filling it with new associative connections, consistent with the needs of a particular historical era. Emphasis is placed on the connection of the word with music, not only formal, but also concretized in rhythms, syntactic and intonational variation of verse lines. The considered textual variants of the sonnet “Fantasy” convince in dynamism, originality of figurative-associative linguistic thinking of the poetess. The dynamics is traced in the textual representation of concepts фантазія, мрія, сон життя, in the symbolic meaning of the token камінь and вогонь, камінь and байдужість. Emphasis is placed on various forms of contrast expression – from antonyms, oxymorons, to opposing sentences-judgments. They are representatives of the logical and sensual content of Lesya Ukrainka’s poetic texts. On the example of evaluative significant words to the concept-token WORD as an instrument of poetic creativity, a conclusion about the antithetical thinking of the poetess is made. The dynamic perception of semantics is fixed вогонь, жар, пожежа, associated with a negative assessment of the destructive element, but in the poetic contexts of the author, these symbols are positively assessed as the ability to be a stimulus to creative inspiration, inflammatory, caring soul of the creator. Poetic phraseology to denote the concept of “indifference”, which acquires the meaning of linguistic and aesthetic sign in the Ukrainian language culture, is recorded.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Dergachov, Yevhen. "Правова свідомість суспільства: від праворозсудко- вості до праворозумності". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 155–68. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.16.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглянуто особливості правової свідомості суспільства в контексті філософських категорій «розсудок» та «розум». Проведено ретроспективу досліджень у філософській традиції зазначених понять. Запропоновано вирізняти форми правової свідомості залежно від розвитку останньої. Виокремлено за даним критерієм дві форми правової свідомості, названі праворозсудковістю та праворозумністю. Досліджено зазначені форми правової свідомості та доведено необхідність трансформації сучасної правової свідомості суспільства від переважання праворозсудкості до домінування принципів праворозумності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Tarasawa, Tamara. "Пiсьменнiцкае лiтаратуразнаўчае даследаванне: роздум над кнiгай Яна Чыквiна “Далëкiя i блiзкiя. Беларускiя пiсьменнiкi замежжа”". Białorutenistyka Białostocka 10 (2018): 155–62. http://dx.doi.org/10.15290/bb.2018.10.13.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

S.Ye., Kornieva. "EXTRALINGUISTIC INFORMATION OF UKRAINIAN, ENGLISH AND FRENCH PROVERBS WITH THE COMPONENT “MIND”." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 114–20. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-17.

Повний текст джерела

Анотація:

The article is devoted to the problem of extralingual information of the Ukrainian, English and French proverbs with a component “mind”. The result of the analysis is that the semantics of proverbs in three languages are determined and adjusting judgements which have the connection with the attitude of Ukrainians, Englishmen and Frenchmen toward intelligence are formed. The relevance of the topic is due to the fact that a proverb is a unique reflection of people’s beliefs, persuasions, system of values, culture, everyday activity and way of thinking. Modern linguists in their works pay attention to such features of proverbs, as: structuring, rhythm, semantics which is represented in both, direct and indirect meanings of the proverbs. For the research there are taken 106 Ukrainian proverbs with a lexeme «розум», 12 English proverbs with a lexeme “mind” and 12 French proverbs with a lexeme “esprit”. Analysis of the semantic meanings of proverbs and their comparison in three languages contribute to the selection of judgements that are common for: all three nations; Ukrainians and Englishmen; Ukrainians and Frenchmen; Englishmen and Frenchmen. It should be noticed, that judgements which are appropriate for each separate language are formed. The content of judgements shows that Ukrainians, Englishmen and Frenchmen, have similarities in some judgements, among which is the conviction that a clever man considers feelings. Among other peculiarities of Ukrainians such persuasion as the “mind” is God’s gift is distinguished. Comparing mind and wealth Ukrainians express hesitation concerning the necessity to clarify the interdependence of mind and incomes. The consequence of such hesitation is the existence of proverbs which have the contradictory meanings. From the one side, the incomes support the acquisition of knowledge, from the other side, the incomes prevent the person to become cleverer. As for the Englishmen, they are more confident in the idea that gaining incomes depends directly on person’s mind and knowledge. In the Ukrainian proverbs the other contradictory judgements take place. They have the connection with the interdependence of happiness and mind as well as mind and old age. Moreover, the majority of judgements about the mind in three languages is positive. This fact confirms the importance of developing of mind for representatives of three nations. Key words: paremiological unit, semantic meaning, adjusting judgement, mental abilities, culture, system of persuasions. Статтю присвячено дослідженню лінгвокультурної специфіки українських, англійських і французьких прислів’їв із компонентом «розум». У результаті аналізу визначено семантичне наповнення прислів’їв трьох мов і сформульовано настановні судження щодо ставлення українців, англійців і французів до розумової діяльності. Актуальність дослідження зумовлено тим, що прислів’я є унікальним відбиттям вірувань, переконань, системи цінностей, звичаїв, культури, повсякденної діяльності й способу мислення кожного народу. Сучасні лінгвісти у своїх працях звертають увагу на такі особливості прислів’їв, як структурованість, ритмічність, семантична наповненість, яка відбивається як у прямих, так і в переносних значеннях прислів’їв. Матеріалом дослідження для статті послугували 106 українських прислів’їв із лексемою «розум», 12 англійських – із лексемою “mind” і 12 французьких – із лексемою “esprit”. Аналіз змістового наповнення прислів’їв та їхнє порівняння в трьох мовах сприяло виокремленню суджень, що є спільними для: всіх трьох народів; українців і англійців; українців і французів; англійців і французів. Слід відзначити, що були також сформульовані судження, які притаманні окремо кожному народу. Зміст суджень показав, що українці, англійці й французи мають схожість у деяких судженнях, а саме стосовно переконаності в тому, що розумна людина зважає на почуття. Серед інших особливостей виокремлено таке переконання українців, за яким «розум» є подарунком від Бога, однак розвиток розуму залежить від людини. Порівнюючи розум із багатством, українці дещо сумніваються в необхідності вказувати на взаємозалежність розуму й статків, наслідком чого є існування прислів’їв, зміст яких суперечить один одному. З одного боку, саме статки сприяють набуттю знань, з іншого, – статки заважають людині ставати розумнішою. Щодо англійців, то вони значно впевненіше вказують на те, що здобуття матеріальних статків безпосередньо залежить від розуму й знань людини. В українських прислів’ях є й інші суперечливі судження, які стосуються взаємозалежності щастя та розуму, а також розуму й старості. Слід відзначити, що переважна більшість суджень про розумову діяльність у трьох мовах позитивна, що підтверджує важливість набуття цієї характеристики представниками всіх трьох народів.Ключові слова: пареміологічна одиниця, семантичний зміст, настановне судження, розумові здібності, культура народу, система переконань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Strelkova, Anastasia. "Three concepts of Buddhist philosophy: «thought», «mind», «consciousness» (the problem of translation)." Sententiae 40, no. 2 (August 15, 2021): 30–45. http://dx.doi.org/10.31649/sent40.02.030.

Повний текст джерела

Анотація:

The paper analyses the three main concepts of Buddhist philosophy of consciousness and considers the problem of their translation into Ukrainian. The author shows that it is necessary to compare the terms related to different Buddhist traditions’ (Pali, Sanskrit, Chinese and al.) in order to adequately translate them into modern languages. The analysis of a passage (II.34) from Vasubandhu’s Abhidharmakośa in various translations points out the necessity to translate a whole system of Buddhist terminology, but not the separate terms taken individually, in order to avoid the incompatibility of translated terms with each other. The study uses the author’s original approach to the Buddhist «philosophy of emptiness». The Author interprets it in a wider sense as a union of three constituents: «emptiness of things», «emptiness of concepts» and «emptiness of consciousness». The paper demonstrates that all three terms, in their primary meaning, refer to the «thought-mind-consciousness» as substance, whose ontological substratum is «emptiness»-ākāśa. At the same time every one of these terms has a range of its own meanings and nuances which either do not overlap or even are antonymous by sense.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Заоборна, М. "Зіставні конструкції сучасної української мови в контексті опозиції концептів розум і серце". Українське мовознавство, Вип. 35 (2006): 68–71.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Loy, Anatoly, Illia Davidenko, Kseniia Myroshnyk, and Daria Popil. "The Mind behind the Iron Curtain: Ukrainian Philosophy of the Late USSR and World Science." Sententiae 40, no. 2 (August 15, 2021): 161–83. http://dx.doi.org/10.31649/sent40.02.161.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Патраков, Володимир. "ЛОГОС І МІФОС. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ ГЕГЕЛЯ І ТЕОРІЯ КОЛЕКТИВНОГО НЕСВІДОМОГО: СПРОБА СИНТЕЗУ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 350–61. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-350-361.

Повний текст джерела

Анотація:

Конкретизовано філософію історії Гегеля на базі теорії колек- тивного несвідомого К. Г. Юнга і його послідовників. Ключовою категорі- єю, що зв’язує ці теорії, є поняття народного духу, оскільки, згідно з теорі- єю Гегеля, Світовий дух (загальне) розвивається через народні (особливе). Для з’ясування основного протиріччя історичного розвитку розглядається структура діалектичного протиріччя Гегеля. У всесвітньо-історичному про- цесі головним є протиріччя між Логосом (ідеями) і міфосом (колективне несвідоме, народні духи). Абсолютизація загального, Логосу, в марксиз- мі або буржуазному глобальному лібералізмі веде до втрати національної ідентичності та соціальної катастрофи. Своєю чергою, абсолютизація мі- фосу, що лежить в основі різних фашистських і расистських теорій, веде до національної ізоляції і стагнації. Міфологія історії, заснована не на понят- ті (Розумі), а на архетипах і міфах — це шлях в історичну безвихідь. Тому тільки суперечлива, діалектична єдність Логосу і Міфосу веде народи до сталого розвитку. Не національна самоізоляція і винятковість, і не розчи- нення в глобальних світових процесах, а розвиток на основі національних архетипів і цінностях в тісній співпраці з іншими країнами. Таким чином, світогляд, який вбачає у протиріччях джерело розвитку, має стати затребу- ваним. Цим світоглядом є конкретизована на сучасному науковому мате- ріалі філософія діалектичного розуму Г. Гегеля, згідно з яким, “хто розум- но дивиться на світ, на того і світ дивиться розумно”. Навпаки, панівний нині розумовий розум, що розділяє світ на частини, не може зрозуміти діалектичної розумності світу і занурює його в нісенітницю. Саме в цьому полягає витік появи популярних політологічних теорій “хаосу”, “турбулент- ності” та ін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!