Готові списки джерел за темами / Розчин гідроксиду натрію

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Розчин гідроксиду натрію"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Розчин гідроксиду натрію".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Розчин гідроксиду натрію"

Зарівна, Н. О. "КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МОНОСАХАРИДІВ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО ТА ВИБІР КРИТЕРІЇВ ПРИЙНЯТНОСТІ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 104–7. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12247.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. В останні роки помітно зростає науковий інтерес до вивчення полісахаридів у лікарській рослинній сировині, що пов’язано з широким спектром їх фармакологічної дії. У попередніх дослідженнях встановлено, що у витяжках із трави чебрецю повзучого (ЧП), одержаних за допомогою води і розчинів з низькою концентрацією спирту, наявні полісахариди, після гідролізу яких отримували моносахариди. Розробка муколітичного засобу на основі густого екстракту чебрецю повзучого й ефірної олії чебрецю звичайного передбачала насамперед одержання рідкого екстракту ЧП, який отримували за підібраною технологією, що дозволила зберегти та відтворити аналізовані біологічно активні речовини трави ЧП. Тому з метою стандартизації рідкого екстракту ЧП важливо визначити не тільки їх якісний склад, а й кількісний вміст, що дозволить обрати відповідні показники якості та запропонувати критерії прийнятності. Мета дослідження – провести кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого, вибрати відповідні критерії прийнятності. Методи дослідження. Під час дослідження використано спектрофотометр “Cary-50”, рідкий екстракт чебрецю повзучого, ФСЗ: глюкози (“Fluka”), 1 % розчин кислоти пікринової, 20 % розчин натрію карбонату, 20 %, 40 % розчини натрію гідроксиду, кислоту хлористоводневу розведену Р. Результати й обговорення. Кількісне визначення моносахаридів у рідкому екстракті ЧП проводили методом диференційної спектрофотометрії у видимій ділянці спектра за реакцією з пікриновою кислотою. Їх вміст коливався у певних межах і визначався вмістом у вихідній сировині. Тому з метою здійснення стандартизації рідкого екстракту ЧП можна обрати кількісним критерієм якості вміст відновлювальних моносахаридів, а також запропонувати відповідні критерії прийнятності – не менше 0,09 % у перерахунку на глюкозу. Висновок. Проведено кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого. В результаті визначено їх кількісний вміст та запропоновано критерії прийнятності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Beley, S. Ya, I. P. Stechyshyn та A. I. Dub. "ВИЗНАЧЕННЯ ВІДХАРКУВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ТАБЛЕТОК НА ОСНОВІ ЕКСТРАКТІВ ІЗ КВІТОК МАЛЬВИ ЛІСОВОЇ ТА ПОДОРОЖНИКА ЛАНЦЕТОЛИСТОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (12 листопада 2018): 133–37. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9579.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Згідно з останніми даними ВООЗ, сьогодні захворювання дихальної системи є провідною причиною смерті та інвалідності у світі. Відповідно до формулярної системи України (2009), лікування гострих бронхолегеневих захворювань інфекційного походження починають з етіотропних засобів, до яких приєднують патогенетичні монопрепарати. До цієї групи належать препарати рослинного походження і препарати резорбтивної дії. Мета дослідження – вивчити відхаркувальні властивості таблеток, до складу яких входять екстракти з квіток мальви лісової та подорожника ланцетолистого. Методи дослідження. Для експерименту було використано здорових мишей-самців BALB/c (20–25 г). Через 10 днів адаптації тварин випадковим чином поділили на групи по 6 мишей у кожній. Усім тваринам речовини вводили атравматичним зондом інтрагастрально: мишам 1-ї групи – воду дистильовану; 2-ї – розчин амонію хлориду (1,0 г/кг маси тіла тварини); 3–5 – розчинені екстракти з квіток мальви лісової (0,062 г/кг), подорожника ланцетолистого (0,062 г/кг) та досліджувані таблетки (0,4819 г/кг). Через 30 хв після останнього введення мишам вводили внутрішньочеревно розчин фенолового червоного (5 % у фізіологічному розчині, 0,1 мл/10 г маси тіла). Після впливу ультразвуку на ізольовані органи протягом 10 хв додавали 0,1 мл 1 М розчину натрію гідроксиду. Для вимірювання оптичної щільності одержаного розчину при довжині хвилі 546 нм було використано спектрофотометр Lambda 25 (“PerkinElmer”, США). Результати й обговорення. Введення експериментальним тваринам амонію хлориду, екстрактів із квіток мальви лісової та подорожника ланцетолистого, а також таблеток стимулювало секреторну функцію бронхів. Дана експериментальна модель дала змогу охарактеризувати відхаркувальні властивості досліджуваного препарату та визначити його вплив на секреторну функцію бронхів: за відхаркувальною здатністю досліджуваний засіб на 40,16 % перевищував препарат порівняння (амонію хлорид). Висновок. Досліджувані таблетки мають високу здатність секретувати мокротиння, проявляють хорошу терапевтичну активність та можуть бути рекомендовані для подальших досліджень як потенційний препарат із відхаркувальними властивостями.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мельник, Ю. Р., В. В. Реутський, С. Р. Мельник та Г. Я. Магорівська. "Трансестерифікація рослинних олій бутан-1-олом у присутності гетерогенних каталізаторів". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 80–84. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-80-84.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено закономірності трансестерифікації тригліцеридів соняшникової та ріпакової олії бутан-1-олом у присутності катіоніту КУ-2-8 з іммобілізованими іонами металів, необробленого та обробленого розчином гідроксиду натрію. Встановлено, що тривалість обробки каталізатора розчином лугу істотно впливає на початкову швидкість реакції трансестерифікації та конверсію тригліцеридів, що досягається на 240 хв реакції. Показано, що обробка каталізатора розчином лугу протягом 90 хв дає змогу за мольного співвідношення бутан-1-ол : тригліцериди – 15 : 1 за 240 хв реакції досягнути конверсії тригліцеридів рослинних олій 80 % та вище.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вакуленко, Анна, та Микола Гомеля. "Високоефективна переробка розчинів хлориду натрію з отриманням коагулянтів на основі хлориду заліза та хлориду алюмінію". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 103–5. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233201.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі досліджені процеси електрохімічної переробки розчинів хлориду натрію з отриманням хлориду алюмінію, хлориду заліза і лугу в трикамерному електролізері з аніонообмінною мембраною МА-41 і катіонообмінною мембраною МК-40. Представлений спосіб переробки сольових концентратів із застосуванням розчинного алюмінієвого аноду є економічно доцільним, так як у результаті електролізу одночасно відбувається демінералізація рідких відходів до рівня нормативних вимог та виробництво з вихідних концентратів товарної продукції. Недоліком представленого способу отримання коагулянту є взаємодія алюмінію із водою. Проте, доведено, що із підвищенням анодної щільності струму під час електролізу вихід хлориду алюмінію практично повністю обумовлений електрохімічним розчиненням аноду, а хімічне розчинення алюмінію майже відсутнє. Стабільність отриманих розчинів коагулянтів протягом тривалого часу підтримується низькими значеннями реакції середовища (рН ≤ 3). Так, при силі струму 1 А (щільність струму 8,34 А/дм2 ) та вихідній концентрації хлориду натрію 1655 мг-екв/дм3 сумарна концентрація іонів алюмінію в отриманому розчині досягає 2278 мг-екв/дм3 . В цілому було досягнуто концентрації гідроксохлориду та хлориду алюмінію на рівні 130.85 г/дм3 тобто 13.085 %. На хімічно розчинений алюміній припадає не більше 12 %. За даних вихідних параметрів вихід іонів алюмінію з урахуванням хімічного розчинення аноду складає 100–108 %. Одночасно в катодній камері відбувається концентрування лугу. Його вихід за струмом при цьому сягає 92 - 94 %. Для отримання коагулянту на основі хлориду заліза в процесі досліджень використовувався катод із нержавіючої сталі та залізний анод. Були використані модельні розчини каустичної соди з концентрацією 50 мг-екв/дм3 (катодна область), солі хлористого натрію з концентрацією 100г/дм3 (середня область) та підкисленою соляною кислотою дистильованої води (рН на рівні 1-2, анодна область). В результаті проведення експериментів в катодній області утворюється розчин гідроксиду натрію, а в анодній при концентруванні іонів Cl- та розчинення залізного аноду утворюється розчин хлориду заліза (ІІІ).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Черно, Н. К., С. О. Озоліна та О. В. Нікітіна. "ТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ ЗАЛІЗОВМІСНОГО КОМПЛЕКСУ НА ОСНОВІ ПОЛІСАХАРИДІВ ПЕЧЕРИЦІ ДВОСПОРОВОЇ". Food Science and Technology 10, № 2 (26 серпня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v10i2.154.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено технологію отримання залізовмісного комплексу на основі полісахаридів печериці дво-спорової, яка складається з двох стадій: вилучення полісахаридів та формування залізовмісного комплексу. Встанов-лено, що одержувати полісахариди з сировини доцільно екстракцією 3 % розчином натрій гідроксиду протягом 4 год зподальшою очисткою від речовин невуглеводної природи. У складі полісахаридів домінує галактоглюкан. Раціональ-ними умовами отримання залізовмісного комплексу на основі полісахаридів грибів є суміщення розчинів ферум (III)хлориду та полісахаридів; концентрації реагуючих речовин становлять: Fe3+ – 0,075 %, полісахаридів – 0,113 %, масо-ве співвідношення залізо : полісахариди 1,0 : 1,5, рН середовища – 11,5. Комплекс стійкий до дії агресивних середо-вищ травного тракту, є мікробіологічно безпечним та залишається доброякісним протягом 12 місяців зберігання. Він єефективним протианемічним засобом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Крижановська, Яна, Микола Гомеля та Тетяна Шаблій. "Реагентне очищення води від сульфатів при використанні червоного шламу". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 197–200. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232939.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній роботі розглянуто проблему очищення високомінералізованих шахтних водойм від забруднення за допомогою червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу. Суть роботи полягає не лише в ефективному очищенні, а і в економічно доцільному та вигідному. Адже, очищення здійснюється реагентним шляхом із застосуванням червоного шламу, котрий являється відпрацьованим матеріалом глиноземного заводу. Якщо враховувати, що існує необхідність знесолення елюатів і концентратів з високим вмістом сульфатів – то використання червоного шламу замість дорогих коагулянтів – гідроксохлоридів алюмінію та алюмінату натрію, стає мега актуальним та економічно вигідним, а також раціональним. Також, слід відмітити, що у роботі використовують модельні розчини сульфату магнію з концентрацією 18,3 та 38,5 мг-екв/дм3. Червоний шлам, що використовується в якості заміни дорого вартісного коагулянту, в основному складається із сполук заліза, що присутні у вигляді оксидів та гідроксидів, кристали яких включають іони алюмінію. Варто наголосити, що при додаванні у розчини сульфату магнію просто шлам без обробки отриманих суспензій вапном, відділення осаду від розчину шляхом фільтрування неможливе при використанні паперового фільтру «синя стрічка» або мікрофільтраційних мембран. Суспензія настільки являється дрібнодисперсною, що фільтрувальні матеріали просто забиваються і втрачають здатність пропускати воду., процес зупиняється. Тому, при обробці суспензій вапном відбувається укрупнення або коагуляція завислих часток. При додаванні вапна створюються такі умови для формування осаду сульфоалюмінату кальцію, що сприяють сорбції сульфатів із розчину та укрупненню часток суспензії, що відповідно робить процес ефективним та перспективним у подальших дослідженнях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Черно,, Н. К., О. Г. Бурдо та К. І. Науменко. "ВИКОРИСТАННЯ НАДВИСОКОЧАСТОТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ПРИ ВИДІЛЕННІ ПОЛІСАХАРИДІВ КЛІТИННИХ СТІНОК ДРІЖДЖІВ". Food Science and Technology 10, № 2 (26 серпня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v10i2.148.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі встановлено ефективність використання надвисокочастотного (НВЧ) випромінювання длядезінтеграції дріжджів Saccharomyces cerevisiae, суспендованих в розчині натрій гідроксиду, з метою виділення полі-сахаридів клітинних стінок. Надано характеристика отриманих препаратів при варіюванні умов обробки. Показаноможливість отримання цим методом препаратів дріжджових полісахаридів різного складу. Варіюванням концентраціїNаОН можливе виділення як монокомпонентного продукту – β-глюкану, так і двокомпонентного – комплексу β-глюкану з мананом (зимозан). Метод простий у виконанні, його використання приводить до зниження витрат ресурсіві енергії, підвищення екологічної складової, що в сукупності визначає перспективи його використання в технологіяхполісахаридів дріжджів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Данилкович, Анатолій, Ольга Сангінова та Віктор Ліщук. "Колоїдно-хімічні аспекти відмочувально-зольних процесів виготовлення еластичних шкір". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 149–52. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232867.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено колоїдно-хімічні особливості відмочувально-зольних процесів оброблення шкіряної сировини при виготовленні еластичних шкір для верху взуття. Проведено порівняльний екологічний аналіз процесів відмочування-зоління шкіряної сировини у технологіях виробництва еластичних шкір. Показано, що маловідходна технологія відмочування-зоління за комплексом фізико-хімічних властивостей напівфабрикату характеризується меншими витратами екологічно небезпечних реагентів порівняно з діючою технологією, а саме сульфідів натрію і гідроксиду кальцію відповідно у 2,9 і 4,2 рази, скороченням загальної тривалості оброблення у 2,3 рази та затратах електричної енергії у 1,7 рази. Отриманий золений напівфабрикат за комплексом структурно-чутливих показників характеризується вищою стабільністю структури. За результатами дослідження ступеня окиснення екстрагованих органічних неструктурованих компонентів дерми в робочих розчинах і набухання прозоленого напівфабрикату встановлено більш глибокі структурні зміни голини отриманої за діючою технологією, що обумовлено більшими витратами гідроксиду кальцію і тривалістю оброблення напівфабрикату. Розроблена екологічно орієнтована маловідходна технологія забезпечує отримання шкір для верху взуття з підвищеним виходом площі на 3,9 %, які відповідають вимогам ДСТУ 3115-95. Отримані еластичні шкіри характеризуються вищою міцністю, відсутністю дефекту пухлинуватих пашин і пухлинуватості. Помірне набухання золеного напівфабрикату забезпечує формування готової шкіри з більшим виходом площі, відповідно, більш ефективним використанням шкіряної сировини. Встановлено, що за комплексом еколого-технологічних показників маловідходна технологія відмочувально-зольних процесів має суттєві переваги перед діючою технологією при виготовленні еластичних шкір для верху взуття.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Розчин гідроксиду натрію"

Клещев, Микола Федосович, Тетяна Данилівна Костиркіна та Наталія Юріївна Масалітіна. "Спектрофотометричне визначення фенілаланіну і триптофану". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44193.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Петік, І. П., П. Ф. Петік, З. П. Федякіна, Анна Павлівна Бєлінська та Федір Федорович Гладкий. "Рідке мило на основі соапстоків після нейтралізації олій та жирів в нейтралізуючому розчині, що містить етанол". Thesis, Національний університет харчових технологій, 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24902.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!