Добірка наукової літератури з теми "Розчин відпрацьований"

Склад відпрацьованих травильних розчинів залежить від багатьох факторів: початковий склад розчинів, вид окалини, питома поверхня виробів, спосіб травлення та ін. Але існують деякі особливості утилізації пов’язані з присутністю органічних речовин, інгібіторів, низькими значеннями рН, змінними концентраціями солей заліза (50-500 г/дм3), присутністю нерозчинних домішок. Рідкі відходи травильних та гальванічних відділень накопичуються, а сировинна база промисловості нестримно виснажується. Тому переробка таких відходів допоможе вирішити ряд питань, серед яких виробництво більш дешевого вітчизняного продукту, який зможе конкурувати на світовому ринку з іншими виробниками. У статті розглянуто існуючі методи утилізації відпрацьованих травильних розчинів. Досліджено вплив основних чинників на процес формування залізооксидних пігментів. За допомогою рентгенофазового та мікроскопічного аналізів показані області утворення жовтого залізооксидного пігменту.

Мета статті полягає в розробленні деяких теоретичних положень і науково-обґрунтованих практичних рекомендацій щодо дослідження рідин, застосовуваних в електронних пристроях для куріння, зокрема послідовності пробопідготовки рідин на основі гліцериново-пропіленгліколевих сумішей, використовуваних в електронних сигаретах, для подальшого їх якісного та кількісного дослідження із застосуванням методів хромато-мас-спектрометрії і газорідинної хроматографії. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та часткові методи наукового пізнання, комплексне застосування яких дозволило чітко окреслити мету й завдання дослідження в контексті взаємопоєднання наукових здобутків і потреб судово-експертної практики. При цьому за допомогою емпіричних методів (складника загальнонаукових або загальнологічних методів під кутом зору логіки пізнавального процесу), таких як опис, аналіз, вимірювання, порівняння, спостереження, експеримент проаналізовано рідини для вейпорайзерів, виготовлені з використанням наркотичних засобів і психотропних речовин, отриманих із рослин конопель, коли відсутність характерного їдкого диму дозволяє маскувати їх вживання таким способом; проаналізовано та експериментально перевірено можливість якісного і кількісного визначення тетрагідроканабінолу методом газорідинної хроматографії з мас-селективним та полум’яно-іонізаційним детектуванням, окреслено особливості таких досліджень. Часткові методи застосовано для дослідження конкретних явищ хімічної та біологічної природи. Математичними методами здійснено проміжні та остаточні розрахунки експерименту. Наукова новизна. Розроблено і відпрацьовано методологію пробопідготовки дослідження рідин на основі гліцериново-пропіленгліколевих сумішей, використовуваних в електронних сигаретах, для подальшого їх якісного та кількісного дослідження із застосуванням методів хромато-мас-спектрометрії та газорідинної хроматографії. Висновки. Окреслено основні проблеми дослідження гліцериново-пропіленгліколевих рідин та їх сумішей, зокрема на етапі пробопідготовки, коли за браком чіткої методичної регламентації цього процесу експерти мусять вдаватися до експериментального підбору оптимального розчинника для екстракції та самостійно встановлювати послідовність її проведення з метою їх подальшого гравіметричного (визначення сухого залишку екстракту канабісу) і газохроматографічного (кількісного визначення тетрагідроканабінолу) дослідження; запропоновано методологію пробопідготовки дослідження рідин на основі гліцериново-пропіленгліколевих сумішей, використовуваних в електронних сигаретах, для подальшого їх якісного та кількісного дослідження із застосуванням методів хромато-мас-спектрометрії та газорідинної хроматографії; експериментально доведено неможливість кількісного (а в окремих випадках і якісного) визначення тетрагідроканабінолу методом газорідинної хроматографії з полум’яно-іонізаційним детектуванням через наявність у складі гліцериново-пропіленгліколевих рідин речовин, які мають близький до тетрагідроканабінолу час утримання та «виходять» із хроматографічної колонки разом із ним одним аналітичним сигналом («піком»). Підтверджено можливість вирішення цього завдання за допомогою хромато-мас-спектрометричного комплексу із застосуванням методу вибіркового сканування іонів (Selective Ion Monitoring) у разі, коли неможливо підібрати умови для хроматографічного розділення тетрагідроканабінолу в суміші з іншими супутніми компонентами; проаналізовано отримані експериментальним шляхом дані порівняльного дослідження екстракції тетрагідроканабінолу із водних розчинів рідин для паріння трьома різними органічними розчинниками, у результаті з’ясовано, що діетиловий ефір проявляє дещо кращі екстракційні властивості щодо досліджуваного об’єкта, проаналізовано способи приготування наркотичних засобів і психотропних речовин, отриманих із рослин конопель, на основі рідин для вейпорайзерів. Наголошено на тому, що ці способи приготування відноснонескладні, а відсутність характерного їдкого диму дозволяє маскувати їх вживання. Тому убачається на часі, оскільки формування демократичного суспільства і розбудова інституцій правової держави потребують унормування усіх сфер життєдіяльності суспільства, на законодавчому рівні розтлумачити і чітко дефініювати поняття «електронні сигарети», врегулювати їх обіг, зважаючи на ті ризики, що сьогодні постають перед державою.

Швидке зростання споживання різних видів целюлози та паперових виробів, а також відсутність необхідних запасів сировини для їх виробництва обумовлює необхідність застосування нелісових порід для виробництва різних матеріалів на основі целюлози. Ріпакова солома, яка не використовується для сільського господарства, може розглядатися як перспективна альтернатива деревині для отримання целюлози, виробництва картону та паперової продукції. Метою роботи було дослідити склад відпрацьованих розчинів після делігніфікації ріпакової соломи оцтовою кислотою. Підвищення температури призводить до збільшення кількості розчинених речовин, тоді як ефективність делігніфікації дещо знижується. Водночас підвищення температури призводить до збільшення сухого залишку через інтенсифікацію процесу видалення з сировини різних екстрактивних речовин, лігніну, полісахаридів та мінеральних речовин. Зольність також зменшується. Співвідношення тверде речовина:розчин, яке впливає на характер дифузійних процесів у біомасі під час делігніфікації, також є важливим фактором делігніфікації. Варіння при співвідношенні тверда речовина:розчин 5:1 дозволяє отримати меншу кількість розчинених компонентів, що призводить до низького вмісту сухого залишку у відпрацьованому розчині через неповну делігніфікацію ріпакової соломи. Дифузійні обмеження на перенесення пероцтової кислоти з целюлозного розчину в міжклітинний простір біомаси призводять до гальмування окиснення лігніну під час делігніфікації. Дифузія фрагментів окисленого лігніну із соломи у відпрацьований розчин також ускладнена. Під час окисно-орагносольвентної обробки ріпакової соломи оцтовою кислотою протягом 120 хв відпрацьований розчин характеризується вмістом сухого залишку 55,6 кг/м3. Отримані результати вказують на те, що в процесі делігніфікації оцтова кислота повністю витрачається на реакції окиснення компонентів сировини. В результаті витрачений розчин, збагачується на цукри. У той же час відпрацьований розчин містить значну кількість оцтової кислоти (723 г/л), яку доцільно регенерувати та повертати до процесу, щоб забезпечити принцип економії ресурсів.

У даній роботі розглянуто проблему очищення високомінералізованих шахтних водойм від забруднення за допомогою червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу. Суть роботи полягає не лише в ефективному очищенні, а і в економічно доцільному та вигідному. Адже, очищення здійснюється реагентним шляхом із застосуванням червоного шламу, котрий являється відпрацьованим матеріалом глиноземного заводу. Якщо враховувати, що існує необхідність знесолення елюатів і концентратів з високим вмістом сульфатів – то використання червоного шламу замість дорогих коагулянтів – гідроксохлоридів алюмінію та алюмінату натрію, стає мега актуальним та економічно вигідним, а також раціональним. Також, слід відмітити, що у роботі використовують модельні розчини сульфату магнію з концентрацією 18,3 та 38,5 мг-екв/дм3. Червоний шлам, що використовується в якості заміни дорого вартісного коагулянту, в основному складається із сполук заліза, що присутні у вигляді оксидів та гідроксидів, кристали яких включають іони алюмінію. Варто наголосити, що при додаванні у розчини сульфату магнію просто шлам без обробки отриманих суспензій вапном, відділення осаду від розчину шляхом фільтрування неможливе при використанні паперового фільтру «синя стрічка» або мікрофільтраційних мембран. Суспензія настільки являється дрібнодисперсною, що фільтрувальні матеріали просто забиваються і втрачають здатність пропускати воду., процес зупиняється. Тому, при обробці суспензій вапном відбувається укрупнення або коагуляція завислих часток. При додаванні вапна створюються такі умови для формування осаду сульфоалюмінату кальцію, що сприяють сорбції сульфатів із розчину та укрупненню часток суспензії, що відповідно робить процес ефективним та перспективним у подальших дослідженнях.

Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуальної науковоприкладної задачі у галузі екологічної безпеки – зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище при утилізації відпрацьованих автомобільних масляних фільтрів за рахунок попереднього оброблення фільтрувального паперу мийним розчином з вилученням залишкового масла перед подальшим термічним знешкодженням. Результати роботи пройшли достатню апробацію та мають упровадження, що підтверджено відповідними актами. Експериментально підтверджено факт негативного впливу відпрацьованих автомобільних масляних фільтрів на навколишнє середовище для умов Полтавської області. Тому на першому етапі комплексної технології утилізації потрібно організувати їх збирання. Для цього запропоновано контейнерний спосіб роздільного збору відпрацьованих автомобільних масляних фільтрів, який дозволить здійснювати їх попереднє сортування та роздільний збір за типорозмірами і відділити відпрацьоване масло з подальшим його зливом. Конструкція контейнера захищена патентом на корисну модель. Експериментальні дослідження щодо вибору мийного засобу дали змогу визначити, що найбільш перспективним мийним реагентом для розв’язання поставленої задачі виявився перкарбонат натрію Na2CO3∙1,5H2O2. З метою визначення максимальної ефективності очищення фільтрувального паперу відпрацьованих автомобільних масляних фільтрів розроблено математичну модель та одержано стаціонарну (сідлову) точку, що визначила оптимальне співвідношення параметрів технологічного процесу. Проведено оцінювання розробленої технології на відповідність екологічним вимогам, яке показало, що попереднє оброблення фільтрувального паперу мийним розчином дозволяє зменшити техногенне навантаження на навколишнє середовище. Так уміст відпрацьованого масла знижується на 55%, а кількість забруднювальних речовин у димових газах на: сульфур (IV) оксиду – 89%, нітроген (IV) оксиду – 15%, карбон (ІІ) оксиду – 66%, вуглецю (сажі) – 86%.
Диссертационная работа посвящена решению актуальной научноприкладной задачи в области экологической безопасности – снижение техногенной нагрузки на окружающую среду при утилизации отработанных автомобильных масляных фильтров за счет предварительной обработки фильтровальной бумаги моющим раствором с извлечением остаточного масла перед термическим обезвреживанием. Результаты работы прошли достаточную апробацию и имеют внедрения, что подтверждено соответствующими актами. Экспериментально подтвержден факт негативного влияния отработанных автомобильных масляных фильтров на окружающую среду для условий Полтавской области. Поэтому на первом этапе комплексной утилизации нужно организовать их сбор. Для этого предложен контейнерный способ раздельного сбора отработанных автомобильных масляных фильтров, который позволит осуществлять их предварительную сортировку и раздельный сбор по типоразмерам, отделить отработанное масло с последующим его сливом. Конструкция контейнера защищена патентом на полезную модель. Экспериментальные исследования по выбору моющего средства позволили определить, что наиболее перспективным моющим реагентом для решения поставленной задачи оказался перкарбонат натрия Na2CO3∙1,5H2O2. С целью определения максимальной эффективности очистки фильтровальной бумаги отработанных автомобильных масляных фильтров разработана математическая модель и получена стационарная (седловая) точка, которая определила оптимальное соотношение параметров технологического процесса. Проведена оценка разработанной технологии на соответствие экологическим требованиям, которая показала, что предварительная обработка фильтровальной бумаги моющим раствором позволяет уменьшить техногенную нагрузку на окружающую среду. Так содержание отработанного масла снижается на 55%, а количество загрязняющих веществ в дымовых газах: серы (IV) оксида – 89%, азота (IV) оксида – 15%, углерода (II) оксида – 66%, углерода (сажи) – 86%.
The thesis is devoted to the actual problem of reducing the technology-related load on the environment at the disposal of waste automobile oil filters by preliminary filter paper processing by means of a washing solution with the residual oil extraction before further thermal decontamination. The results of the research have been sufficiently tested and implemented, which is confirmed by the relevant acts. The fact of negative influence of waste automobile oil filters on the environment for the Poltava region conditions has been experimentally confirmed. Therefore, at the first stage of integrated recycling technology, it is necessary to organize their сollecting. For this purpose, a container method for the separate collection of waste automobile oil filters is proposed, which will allow to pre-sort them and collect separately according to standard sizes and separate the waste oil with its subsequent drain. The design of the container is protected by a utility model patent. Experimental research on the detergent choice has made it possible to determine that the most promising detergent reagent for solving the problem is sodium percarbonate Na2CO3∙1,5H2O2. In order to determine the maximum efficiency of cleaning the filter paper of the waste automobile oil filter, a mathematical model was developed and a stationary (saddle) point was obtained that determined the optimal ratio of the technological process parameters. The evaluation of the developed technology for compliance with ecological requirements has been carried out. It showed that the preliminary treatment of filter paper with a washing solution can reduce the technology-related load on the environment. So the amount of waste oil is reduced by 55%, and the amount of pollutants in fume gases is: sulfur dioxide – 89%, nitrogen dioxide – 15%, carbon monoxide – 66%, soot – 86%.

Поляков К.К. Технологія переробки сірчанокислих відпрацьованих травильних розчинів з одержанням товарного продукту : кваліфікаційна робота магістра спеціальністі 183 "Технологія захисту навколишнього середовища" / наук. керівник Г. Б. Кожемякін. Запоріжжя : ЗНУ. 2020. 109 с.
UA : Наведено результати розрахунку устаткування нейтралізації. Надано характеристику ступеня безпеки прокатного процесу, рівня його механізації та автоматизації, проведено аналіз потенційно небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища, виконано опис пожежо- та електробезпеки і виробничої санітарії, зроблено розрахунок вентиляції кабіни кранового машиніста прокатного цеху. Виконано розрахунок капітальних та експлуатаційних витрат на очищення сірчанокислих відпрацьованих розчинів, річного економічного ефекту при впровадженні методу нейтралізації.
EN : The results of calculation of neutralization equipment are given. The degree of safety of the rolling process, the level of its mechanization and automation, analysis of potentially dangerous and harmful factors of the production environment, description of fire and electrical safety and industrial sanitation, calculation of ventilation of the crane driver's cab. The calculation of capital and operating costs for the purification of spent sulfuric acid solutions, the annual economic effect of the introduction of the neutralization method.