Готові списки джерел за темами / Розчини кислот

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Добірка наукової літератури з теми "Розчини кислот"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Розчини кислот".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Розчини кислот"

Полонський, Володимир А., та Олена В. Сухова. "СТРУКТУРА ТА КОРОЗІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ КВАЗІКРИСТАЛІЧНИХ СПЛАВІВ Al–Ni–Co ТА Al–Ni–Fe У ВОДНИХ РОЗЧИНАХ КИСЛОТ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 392–99. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.233588.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі вивчали структуру та корозійні властивості литих квазікристалічних сплавів Al72Fe15Ni13 та Al72Co18Ni10 у кислих середовищах. Структуру зразків досліджували методами кількісної металографії, рентгеноструктурного аналізу, растрової електронної мікроскопії та рентгеноспектрального мікроаналізу. Корозійну тривкість вивчали гравіметричним методом у водних розчинах кислот HCl, H2SO4, HNO3 та H3PO4 (рН=1.0). Показано, що в обох досліджених сплавах утворюються стабільні декагональні квазікристалічні D-фази. У сплаві Al72Co18Ni10 D-фаза кристалізується з розплаву першою, а в сплаві Al72Fe15Ni13 D-фаза виділяється за перитектичною реакцією. Залежно від складу сплавів спостерігаються два типи декагональних квазікристалів, які утворюються на основі легованих Ni хімічних сполук Al86Fe14 в сплаві Al72Fe15Ni13 і Al73Co27 в сплаві Al72Co18Ni10. Найбільшу корозійну тривкість у розчині нітратної кислоти має сплав Al72Fe15Ni13, а у розчинах хлоридної, ортофосфатної та сульфатної кислот (у порядку зменшення) – сплав Al72Co18Ni10. У більшості розчинів відбувається відносно рівномірне розчинення поверхні зразків за виключенням ділянок з більш дефектною структурою, які розчиняються з більшою швидкістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Chichak, S. A., M. I. Sukhoviya, and A. A. Kikineshi. "Dielectric investigations of the ultraviolet radiation effect on the water solutions of nucleic acid bases." Biopolymers and Cell 15, no. 2 (March 20, 1999): 149–53. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000513.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зарівна, Н. О. "КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МОНОСАХАРИДІВ РІДКОГО ЕКСТРАКТУ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО ТА ВИБІР КРИТЕРІЇВ ПРИЙНЯТНОСТІ". Medical and Clinical Chemistry, № 2 (4 серпня 2021): 104–7. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i2.12247.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. В останні роки помітно зростає науковий інтерес до вивчення полісахаридів у лікарській рослинній сировині, що пов’язано з широким спектром їх фармакологічної дії. У попередніх дослідженнях встановлено, що у витяжках із трави чебрецю повзучого (ЧП), одержаних за допомогою води і розчинів з низькою концентрацією спирту, наявні полісахариди, після гідролізу яких отримували моносахариди. Розробка муколітичного засобу на основі густого екстракту чебрецю повзучого й ефірної олії чебрецю звичайного передбачала насамперед одержання рідкого екстракту ЧП, який отримували за підібраною технологією, що дозволила зберегти та відтворити аналізовані біологічно активні речовини трави ЧП. Тому з метою стандартизації рідкого екстракту ЧП важливо визначити не тільки їх якісний склад, а й кількісний вміст, що дозволить обрати відповідні показники якості та запропонувати критерії прийнятності. Мета дослідження – провести кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого, вибрати відповідні критерії прийнятності. Методи дослідження. Під час дослідження використано спектрофотометр “Cary-50”, рідкий екстракт чебрецю повзучого, ФСЗ: глюкози (“Fluka”), 1 % розчин кислоти пікринової, 20 % розчин натрію карбонату, 20 %, 40 % розчини натрію гідроксиду, кислоту хлористоводневу розведену Р. Результати й обговорення. Кількісне визначення моносахаридів у рідкому екстракті ЧП проводили методом диференційної спектрофотометрії у видимій ділянці спектра за реакцією з пікриновою кислотою. Їх вміст коливався у певних межах і визначався вмістом у вихідній сировині. Тому з метою здійснення стандартизації рідкого екстракту ЧП можна обрати кількісним критерієм якості вміст відновлювальних моносахаридів, а також запропонувати відповідні критерії прийнятності – не менше 0,09 % у перерахунку на глюкозу. Висновок. Проведено кількісне визначення відновлювальних моносахаридів у рідкому екстракті чебрецю повзучого. В результаті визначено їх кількісний вміст та запропоновано критерії прийнятності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Parashchuk, E. A., S. M. Marchyshyn, M. V. Kyryliv та I. R. Bekus. "ВМІСТ КИСЛОТ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ У ТРАВІ ТА КОРЕНЕВИЩАХ І КОРЕНЯХ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО (PIMPINELLA SAXIFRAGA L.)". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (8 листопада 2018): 90–95. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9571.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L.) з родини селерові (Apiaceae) здавна у народній медицині застосовують як відхаркувальний, сечогінний, протизапальний, седативний, болетамувальний засіб. Його рекомендують при катарі дихальних шляхів, трахеїті, бронхіті, пневмонії, ларингіті, астмі, коклюші, водянці, сольових діатезах, захворюваннях печінки, атонії кишечника, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, подагрі, набряках та метеоризмі. З лікувальною метою використовують в основному кореневища і корені рослини. Відомо близько 200 видів роду Бедринець (Pimpinella L.), поширених в Азії, Європі й Африці. В Україні зустрічаються 5 видів; найпоширенішим є бедринець ломикаменевий. Мета дослідження – встановити наявність і визначити кількісний вміст кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого. Методи дослідження. Для виявлення кислот гідроксикоричних використовували спиртово-водну витяжку. Реакція з 1 % розчином ферум (ІІІ) хлориду (поява зелено-сірого забарвлення) свідчила про наявність у досліджуваній витяжці сполук фенольної природи. Кількісне визначення кислот гідроксикоричних у досліджуваних об’єктах ґрунтується на спектрофотометричному методі. Якісний склад і кількісний вміст індивідуальних кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого досліджували методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі Agilent 1200 3 D LC System Technologies (США). Результати й обговорення. Кількісний вміст суми кислот гідроксикоричних у траві бедринцю ломикаменевого становив (4,68±0,05) %, в підземних органах – (1,52±0,03) %. Методом високоефективної рідинної хроматографії в досліджуваних об’єктах рослини виявлено й ідентифіковано кислоти хлорогенову і розмаринову та встановлено їх кількісний вміст. У траві й підземних органах бедринцю ломикаменевого в основному домінує кислота хлорогенова, вміст якої становив 3,13 і 0,11 % відповідно. У траві рослини міститься 0,34 % кислоти розмаринової. Висновки. Встановлено наявність і визначено кількісний вміст кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого, який становив (4,68±0,05) і (1,52±0,03) % відповідно. Методом високоефективної рідинної хроматографії в досліджуваній сировині рослини виявлено індивідуальні кислоти гідроксикоричні – хлорогенову і розмаринову, визначено їх кількісний вміст. У траві й підземних органах бедринцю ломикаменевого домінує кислота хлорогенова, вміст якої становив 3,13 і 0,34 % відповідно, тому її можна рекомендувати для стандартизації сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Іванов, В. С., С. А. Шнайдер, О. В. Деньга та Є. К. Ткаченко. "КОРЕКЦІЯ КОМПЛЕКСАМИ АНТИГИПО-КСАНТІВ І АНТИОКСИДАНТІВ СТАНУ УБОЩЕЛЕПНОЇ СИСТЕМИ І ТКАНИН РО-ТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ЩУРІВ В УМОВАХ ДІЇ ГІПОКСІЇ ТА КАРИЕСОГЕННОГО РА-ЦІОНУ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 111, № 2 (27 травня 2021): 16–22. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-36-2-16-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета – вивчення впливу комплексу дієтичних доба-вок, що містять бурштинову кислоту і гліцин, на стан зубощелепної системи і тканини ротової поро-жнини щурів в умовах дії внутрішньоутробної гіпок-сії і карієсогенного раціону. Матеріали та методи. Об'єктами дослідження були 57 білих щурів лінії Вістар. У 4-х групах у щурів-самок протягом 10 днів вагітності відтворювали тканинну гіпоксію. Після народження щурят в 1-міс віці са-джали на карієсогенний раціон. У продовженні 30 днів щури на фоні отриманих експериментальних впливів отримували per os розчини суміші комплексів дієтичних добавок «Бурштинова кислота» і «Гліцин».Висновки. Результати проведених досліджень щодо впливу сумісної дії бурштинової кислоти і гліцину в умовах відтворення гіпоксії і утримання потомства від цих щурів на карієсогенному раціоні продемонст-рували значну карієс-профілактичну і пародонто-протекторну дію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Smaga, I. S., та I. I. Kazimir. "Формування кислотно-основної буферності бурувато-підзолистого оглеєного ґрунту Передкарпаття за різних режимів зволоження". Fundamental and Applied Soil Science 18, № 1-2 (9 січня 2018): 24–31. http://dx.doi.org/10.15421/041702.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати вивчення закономірностей формування кислотно-основної буферності бурувато-підзолистого оглеєного ґрунту Передкарпаття за умов штучного створення промивного, водозастійного та застійно-промивного режимів зволоження на протязі одного року, які сприяють переважаючому розвитку процесів опідзолення, оглеєння та глеє-елювіювання відповідно. Імітацію режимів зволоження проводили в лабораторних умовах у ґрунтових колонках. Перед моделюванням та після річної експозиції в зразках ґрунту визначали показники актуальної кислотності, вмісту обмінних катіонів, нейтралізуючої та поглинальної здатності ґрунту щодо кислот в інтервалі від pHCaCl (початкової точки кривих буферності) до рН 3,0, потенційну буферну ємність в кислотному та лужному плечі, а також градієнт рН ґрунтової суспензії при додаванні мінімальних (0,005 н розчин) концентрацій кислоти та лугу. Визначено буферність ґрунтової суспензії в кожному одиничному інтервалі значень рН кислотного та лужного плеча та загальні її значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

В. Прудіс, Світлана, Наталія Л. Гес, Артур М. Милін та Володимир В. Брей. "КОНВЕРСІЯ ФРУКТОЗИ В ПРОТОЧНОМУ РЕЖИМІ ДО МЕТИЛЛАКТАТУ НА SnO2–ZnO/Al2O3 КАТАЛІЗАТОРІ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (25 квітня 2021): 1–9. http://dx.doi.org/10.15421/082107.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено перетворення фруктози в метиллактат на SnO2–ZnO/Al2O3 каталізаторі в проточному режимі. Нанесений 10SnO2–5ZnO/Al2O3 каталізатор було одержано простим методом просочення гранульованого γ-Al2O3 водним розчином SnCl4 та Zn(OAc)2. Представлено дані щодо структурного аналізу, текстурних та кислотно-основних параметрів синтезованих зразків. Знайдено наступні оптимальні умови для отримання 70 % виходу метиллактату при 100 % конверсії фруктози: використання 4.8 мас.% розчину фруктози у 80 % водному метанолі в якості вихідної суміші, температура реакції 180 °С при 3.0 МПа. Допування каталізатора SnO2/Al2O3 іонами Zn дозволяє використовувати вихідний розчин фруктози без додавання карбонату калію. Каталізатор 10SnO2–5ZnO/Al2O3 забезпечує повну конверсію фруктози за 70 % селективності за метиллактатом протягом 6 год в проточному реакторі. Витрачений каталізатор після регенерації промиванням водою при 120 °С відновлює початкову активність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Адаменко, С. А., В. П. Шлапак, С. С. Курка, М. І. Парубок та О. П. Тисячний. "Особливості введення Pinus strobus L. у культуру in vitro". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.36930/40300201.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено особливості клонального мікророзмноження рослин P. strobus у культурі in vitro. Наведено результати досліджень з підбору реагентів, їх концентрації та експозиції з метою отримання стерильних експлантів, для подальшого їх культивування. Вважають, що найбільше ураження рослинного матеріалу відбувається в літній період, а найменше – у зимовий. У ролі експлантів використано апекси верхівкових бруньок, що заготовляли у другій половині грудня та насіння поточного року. Для стерилізації відібрано зразки, які почергово занурювали в дезінфікувальні розчини гіпохлориту натрію, перекису водню та етилового спирту з різною експозицією. Встановлено, що для успішного введення P. strobus у культуру in vitro найкраще використовувати 2,5 % гіпохлорит натрію з експозицією 6–10 хвилин. Виконано підбір оптимального середовища для розмноження рослинного матеріалу та підвищення частоти регенерування – частки експлантів, які утворили адвентивні мікропагони та кількості нових мікропагонів на експлант. Бруньки у ролі екслантів не використовували, оскільки після проведення стерилізації їх заражуваність інфекцією була вищою, а відсоток життєздатності нижчий, ніж у насіння. Виявлено, що на середовищі Ллойда-Мак-Коуна та Шенка-Хільдебранта експланти розвивались, але бічні пагони утворювались слабо і майже не росли. На середовищі Гамборга материнські експланти взагалі не розвивались і з часом почали гинути. Найсприятливішим для культивування експлантів виявилося середовище Мурасіге-Скуга, тому подальші дослідження виконували на його основі. Для цього новоутворені експланти, отримані після першого культивування, пересаджували на це середовище, модифіковане додаванням регуляторів росту – індолілоцтової (ІОК) та нафтилоцтової кислот (НОК) з концентрацією 0,5 мг/л та бензиламінопурину (БАП) з концентрацією від 0,5 до 1,5 мг/л. Усього було дев'ять варіантів досліду. Встановлено, що найефективнішим був варіант, у якому в середовище додавали 0,5 мг/л НОК і 1 мг/л БАП.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Коротков, І. М. "КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНОГО І ТИТРИМЕТРИЧНОГО МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ПІД ЧАС ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕКУРСОРІВ У МЕЖАХ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". Криміналістичний вісник 35, № 1 (18 червня 2021): 70–79. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2021-35-1-70.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – на основі теоретичних узагальнень і практики комплексного застосування гравіметричного і титриметричного методів аналізу на прикладі трикомпонентної суміші сульфатної та хлоридної кислот у водному розчині розробити методику визначення їх масової частки як необхідного і важливого етапу достовірного криміналістичного оцінювання результатів дослідження. Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Зокрема, теоретичними методами (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) систематизовано матеріали, що становлять теоретичну базу дослідження, емпіричними (спостереження, вимірювання, порівняння, експеримент) проведено експериментальні дослідження для з’ясування доцільності використання гравіметричного та титриметричного методів аналізу під час визначення масової частки неорганічних кислот. За допомогою спеціальних статистичного та математичного методів дослідження розраховано як масову частку складових досліджуваних сумішей, так і похибку досліджень. У цілому застосування комплексу методів дозволило дійти висновку про придатність гравіметричного і титриметричного методів аналізу для визначення вмісту неорганічних кислот у трикомпонентних сумішах. Наукова новизна. Обґрунтовано можливість комплексного застосування гравіметричного і титриметричного методів аналізу для визначення у трикомпонентній суміші масової частки двох сильних кислот (сульфатної і хлоридної) у водному розчині як необхідного і важливого етапу достовірного криміналістичного оцінювання результатів дослідження. Висновки. Комплексне застосування в межах експерименту гравіметричного і титриметричного методів аналізу для визначення масової частки у трикомпонентній суміші двох сильних кислот (сульфатної та хлоридної) у водному розчині підтвердило можливість їх використання для вирішення експертних завдань. Основними перевагами пропонованих до використання гравіметричного і титриметричного методів аналізу є доступність обладнання, простота, технологічність, достатньо висока точність, що засвідчують доцільність їх застосування для визначення індивідуальних концентрацій неорганічних кислот із метою вирішення питання щодо вжиття заходів контролю за їх обігом. Окреслено основні засади і принципи методики визначення вмісту сульфатної та хлоридної кислот у трикомпонентній суміші, що слугуватиме підґрунтям для подальшого розроблення методичних рекомендацій у цьому напрямі. До того ж здійснено підбір основних параметрів реагентів і запропоновано методику для кількісного аналізу індивідуальних компонентів (неорганічних кислот) сумішей (розчинів) – сульфатної та хлоридної кислот у трикомпонентній суміші, що базується на їх послідовному розділенні й дозволяє отримати значення їх масової частки з відносними похибками 2,4 % для сульфатної та 4,6 % для хлоридної, що в межах допустимої похибки вимірювання (Δхmax ≤ 3σ).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Василишина, О. В. "ВПЛИВ ОБРОБКИ ПОЛІСАХАРИДНИМИ КОМПОЗИЦІЯМИ НА АНТИОКСИДАНТНІ ФЕРМЕНТИ ПЛОДІВ ВИШНІ ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 67–73. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано вплив обробки розчином хітозану з саліциловою кислотою на зміну інтенсив-ності дихання та активності антиоксидантних ферментів плодів вишні протягом зберігання. Дос-лідження проводили протягом 2016−2019 років з плодами вишні сортів Альфа і Пам’ять Артеменка, вирощених на дослідній станції помології імені Л. П. Симиренка ІС НААН. Дерева 2005 року садіння за схемою 5 х 3 м., міжряддя перебували під чорним паром. Для проведення досліджень 15 дерев кожного сорту за день до збирання врожаю обприскували розчином 100 мг/л саліцилової кислоти; 1 % розчином хітозану з саліциловою кислотою (100 мг/л), висушували протягом 24 год. Знімали з дерев та чотирьох різних місць крони у споживчій стадії стиглості, кожного сорту та виду обробки, за-кладали в ящики №5 вагою 5кг на зберігання за температури 1±0,5°С та відносній вологості повітря 95±1 %. Як контроль брали необроблені плоди вишні. Повторність досліду трикратна. Як показали результати досліджень, інтенсивність дихання плодів вишні сортів Пам’ять Артеменка та Альфа протягом 15 днів зберігання знизилась з 12 до 11 мл СО2/кг*год. Попередня обробка плодів вишні роз-чином саліцилової кислоти дала змогу зменшити інтенсивність дихання на 9−15,4 %. За умови обро-бки їх розчином саліцилової кислоти з хітозаном вона зменшилась на 27−38 %. До кінця зберігання інтенсивність дихання спала на 1−3 мл СО2/кг*год. Вміст ферменту каталази в контролі знизився в 1,8−2 рази. За умови обробки плодів вишні сорту Пам’ять Артеменка і Альфа розчином саліцилової кислоти втрати каталази зменшились на 46−50 %. Поєднання саліцилової кислоти з хітозаном, сприяло ще меншим її втратам − 30,8−35,7 %. Протягом холодильного зберігання активність аско-рбатпероксидази значно збільшилась у всіх варіантах досліду на 11−25 % в контролі. Попередня об-робка плодів вишні підвищила активність на 33−37,5 % для плодів вишні, оброблених розчином салі-цилової кислоти та на 44−50 % для плодів, оброблених розчином хітозану з саліциловою кислотою. Отже, попередня обробка плодів вишні дала змогу знизити інтенсивність дихання на 27−38 %, а також запобігти окислювальному стресу плодів, про що свідчить вища активність каталази 30,8−35,7 % та аскорбатпероксидази − 44−50 %, порівняно з необробленими плодами вишні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Розчини кислот"

Харчук, О. Е., С. М. Романько та С. В. Тимофіїв. "Концентрування розчину сульфатної кислоти випаровуванням у потік нейтрального газу". Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67677.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній роботі були проведені розрахунки процесу концентрування розчину сульфатної кислоти в діапазоні зміни його параметрів, який відповідав їх змінам при експериментальному визначенні коефіцієнтів рівнянь. Результати такого моделювання процесу концентрування представляли у вигляді графічних залежностей відносної масової частки води від часу, які характеризують зміни складу розчину кислоти при його концентруванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лебедєв, Сергій Юрійович, Сергей Юрьевич Лебедев, Serhii Yuriiovych Lebediev та В. Н. Рязанцева. "Расчет концентраций растворов азотной кислоты". Thesis, Издательство СумГУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7373.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Івашків, Василь Романович. "Теоретичні основи і технологічні засади електрохімічного перероблення псевдосплаву WC-Ni". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21962.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2016. Дисертація присвячена розробленню теоретичних основ і технологічних засад електрохімічного окисного розчинення вторинної вольфрамвмісної сировини карбідного типу (псевдосплавів WC-Ni) з одержанням оксидів Вольфраму та ніколу (ІІ) сульфату кристалогідрату. У дисертації висвітлено результати електрохімічної поведінки псевдосплаву WC-Ni у розчинах кислот (HCl, HNO₃, H₂SO₄); NaOH та аміакатних електролітах (NH₄OH, NH₄OH + NH₄Cl); диметилформамідних розчинах літію та ніколу (ІІ) хлоридів, за різних температур (20…80⁰ С) та потенціалів електрода (-0,2…2 В). Вибрано найкращий за технологічними показниками процес перероблення псевдосплавів WC-Ni, а саме окиснення вольфраму (IV) карбіду до його оксидів з одночасним розчиненням нікелю, та електроліт для здійснення цього процесу, а саме сульфатну кислоту. Згідно з планом комбінаційних квадратів, проведено дослідження електрохімічного окисного розчинення вищенаведених псевдосплавів у розчинах H₂SO₄ + Ni₂SO₄, за різних концентрацій компонентів (С₁, С₂), температур (Т) та потенціалів електрода (Е). Одержано математичні моделі залежності густини струму (іₐ) та виходу за струмом (ВС) від чотирьох факторів (С₁, С₂, Т, Е). На основі розрахунків за вказаними моделями визначено оптимальні умови електролізу. Проведено дослідження електрохімічного окисного розчинення WC-Ni в 1М H₂SO₄ за симетричного реверсного струму. Показано, що таке здійснення процесу електролізу немає суттєвих переваг, порівняно із процесом за постійного струму. Запропоновано схему вузла пілотного електролізера та принципову технологічну схему перероблення псевдосплаву WC-Ni у WO₃. Виконано техніко-економічний аналіз запропонованої технології, показано її економічну доцільність та ефективність.
The thesis for the degree of candidate of technical sciences, specialty 05.17.03 – technical electrochemistry. – National University "Lviv Polytechnic", Lviv, 2016. The thesis is devoted to development of theoretical basis and technological foundations electrochemical oxidative dissolution of secondary tungsten raw materials carbide type (pseudoalloys WC-Ni) to form tungsten oxide and Nicol (II) sulphate crystalline. The thesis highlights the results of the electrochemical behavior pseudoalloys WCNi in solutions of various acids (HCl, HNO₃, H₂SO₄), alkali NaOH and ammoniac electrolytes (NH₄OH, NH₄OH + NH₄Cl); dymetylformamids solutions of lithium and nicol (II) chloride, at different temperatures (20 – 80° C) and electrode potentials (-0.2 – 2 V). Selected best at technological indicators process of recycling pseudoalloys WC-Ni, namely oxidation of tungsten (IV) carbide to him oxide, while dissolving nickel, and electrolyte for this process, namely sulfuric acid. According to the plan, combination squares, studied electrochemical oxidation dissolution above pseudoalloys in solutions H₂SO₄ + Ni₂SO₄, at different concentrations of the components (С₁, С₂), temperature (T) and electrode potential (E). Obtained mathematical models depending on current density (Ia) and exit at current (AC) of the four factors (С₁, С₂, T, E). Based on the calculation at the above models, defined optimum (favorable) conditions of electrolysis. Research electrochemical oxidative dissolution of WC-Ni in 1M H₂SO₄ for symmetric reverse current. It is shown that such realization electrolysis no significant advantages compared with the process for DC. The scheme of the experimental electrolyzer and fundamental technological scheme of recycling pseudoalloys WC-Ni to WO₃ it was suggested. Completed feasibility study of the proposed technology, displayed its economic feasibility and efficiency.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Повний текст джерела

Анотація:

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Мосьпан, А. Б., Сергій Юрійович Лебедєв, Сергей Юрьевич Лебедев та Serhii Yuriiovych Lebediev. "Розрахунок концентрацій розчинів сульфатної кислоти". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64083.

Повний текст джерела

Анотація:

У багатьох галузях науки, промисловості, виробництві сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, медицині використовуються розчини кислот и основ, що мають різні концентрації. Для визначення концентрації розчину традиційно застосовують ареометричний метод. Сутність цього методу полягає у визначенні густини розчину за допомогою набору ареометрів і встановленні його концентрації на підставі відповідних значень у довідкових таблицях. Значення густини розчину, отримане при вимірюванні ареометром, не завжди можна знайти у довідковій таблиці. У таких випадках значення концентрації розчину розраховують, використовуючи метод інтерполяції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Водолажченко, С. А., Світлана Германівна Дерібо, Б. В. Павлов та Р. Ю. Красношапко. "Анодні процеси на платині у розчинах органічних кислот". Thesis, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова, 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45478.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Савенков, Анатолій Сергійович, та Тетяна Юріївна Семенцова. "Отримання NP – рідких добрив". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/42457.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гринь, Григорій Іванович, та В. О. Пономарьов. "Технологія утилізації розчинів на основі концентрованої нітратної кислоти". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інчтитут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45659.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Харчук, О. Е. "Моделювання процесу концентрування розчину сульфатної кислоти випаровуванням у потік нейтрального газу". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75680.

Повний текст джерела

Анотація:

Виявленню закономірностей процесу концентрування водних розчинів сульфатної кислоти шляхом випаровуванням в потік нейтрального газу за умов зовнішнього теплопостачання. Представлено результати експериментального дослідження впливу нейтрального газу і режимних параметрів процесу на інтенсивність процесу концентрування. Запропоновано методику визначення швидкості випаровування розчину кислоти та експериментально встановлено його залежності від складу розчину. Проведено дослідження тепломасопереносу під час концентрування, визначено величини потоків теплоти при теплообміні між рідкою і газовою фазами, визначені умови, за яких потік теплообміну міняє напрямок. Отримано емпіричні рівняння для розрахунку швидкості випаровування розчину кислоти та коефіцієнтів тепло- і масовіддачі при його концентруванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пилипенко, Олексій Іванович, та Олена Олександрівна Андрущенко. "Електрохімічне оксидування титанового сплаву ВТ-6 у розчинах органічних та неорганічних кислот". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45824.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!