Добірка наукової літератури з теми "Розробка пристрою"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Розробка пристрою".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Розробка пристрою"

1

Загородько, Павло Володимирович, Ілля Дмитрович Мошков та Олександр Миколайович Степанюк. "Пристрій захисту приміщення від несанкціонованого доступу". New computer technology 16 (14 травня 2018): 240–43. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.844.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є розробка пристрою захисту приміщення від несанкціонованого доступу. Задачами дослідження є аналіз пристроїв для захисту приміщень, підходи до їх структури, моделювання та програмування. Об’єктом дослідження є процес захисту приміщення від несанкціонованого доступу. Предметом дослідження є пристрій для захисту приміщень від несанкціонованого доступу для домашнього і корпоративного користування. У роботі проаналізовано складові пристрою, наведено його схему та досліджено переваги, серед яких можна виокремити: доступність, програмування мікроконтролеру в середовищі Arduino, можливість роботи в автономному режимі, незалежність від енергомереж, можливість використання зовнішніх джерел живлення постійного струму, проста подальша модифікація та ін. Було проведено декілька серій тестування розробленого пристрою для дослідження його ефективності та працездатності. Результат досліджень: у подальшому планується вдосконалення пристрою, спрощення та покращення ефективності його роботи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Богомолов, М., та М. Данилець. "РОЗРОБКА ОФТАЛЬМОЛОГІЧНОГО ЛАЗЕРНОГО ПРИСТРОЮ". Біомедична інженерія і технологія, № 5 (12 травня 2021): 87–95. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.5.218142.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасна діагностика захворювань очного дна потребує застосування найбільш довершеного обладнання. Коло застосування лазерів в офтальмології дуже широке, а типи лазерних джерел – різноманітні. При цьому і частка лазерних установок для офтальмології серед загального промислового випуску лазерів досить велика. Ведеться активна робота по залученню джерел когерентного випромінювання з якісно новими характеристиками. Використання мультихвильового лазерного джерела розширює коло можливих застосувань в лікуванні захворювань ока. Маючи можливість вибирати з декількох довжин лазерного випромінювання, що відрізняються за своїми характеристиками проникнення в тканини ока, мультихвильовий пристрій дозволяє фахівцям оптимізувати довжину хвилі, яка максимально поглинається цільовим хромофором і мінімально поглинається іншими хромофорами. В результаті забезпечується індивідуальне лазерне лікування з оптимальним клінічним результатом і мінімальними побічними ефектами. Тому актуальною є розробка багатофункціонального діагностичного та терапевтичного пристрою для лікування очних захворювань. У даній роботі представлено розроблені принципові схеми блоку накачки лазера та блоку живлення офтальмологічного пристрою. Ключові слова: мультихвильове випромінювання, лазер, лазерна терапія, лазерна діагностика, офтальмологія, хоріоідея.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Глущенко, О., та О. Шикула. "РОЗРОБКА МОБІЛЬНОГО ДОДАТКА – ГРИ НА ПЛАТФОРМІ ANDROID". Vodnij transport, № 2(30) (27 лютого 2020): 96–103. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.2.30.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Було розглянуто один з найбільших сегментів ринку програмних продуктів – відеоігри. Досліджено алгоритм створення мобільної гри. Висвітлено розробку під обрану платформу із використанням Android Studio, Cocos Studio, роботу об’єктного менеджера, обробку грою дій гравця. В ході розробки відеогри було показано її складові, а саме написання коду, створення контенту, розробка механік гри та тестування. Запропоновано алгоритм генерування об’єктів та результат зіткнення гравця з ними. Розкривається процес розробки відеоігри та розділення його на етапи. Описано алгоритм оптимізації зберігання та використання зображень. Досліджена якісна робота з пам’яттю, насамперед, на мобільних пристроях. Детально описані поняття сцени та спрайту, встановлено правила роботи зі сценами та зображеннями на екрані мобільного пристрою. Розглянуто два схожих за своїм підходом і в той же час принципово різних по результату алгоритми виявлення зіткнень об’єктів. Описаний програмний продукт включає в себе власноруч написаний рушій – рендерер. За теоретичну основу реалізації рендерингу було взято спрощений варіант рейтрейсингу – рейкастинг. Метод рейкастингу вибрано як оптимальний через його високу швидкодію при достатній якості відео. Було обрано крос-платформовий фреймворк, який використовується для розробки інтерактивних додатків та ігор. Розглянуто використання вбудованих в ігровий движок візуального редактора, готових модулів рендеринга, анімації спрайтів і обробки зіткнень, що дуже спрощує процес розробки. Описано структуру програмного продукту та ігрові класи сутностей, такі як персонаж, предмети. Наведено алгоритм реалізації методу рейкастингу і проведено відповідні математичні розрахунки для побудови променя. Змодельовано дизайн оформлення простору гри на основі карти, що задається, з додаванням текстур. Додатково розроблена можливість самостійної генерації рівнів. Ключові слова: розробка ігор, мобільний додаток, операційна система Android, алгоритм розробки мобільного додатку, рендерер, метод рейкастингу, крос-платформовий фреймворк
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Stetsenko, Inna, Maryna Sukhaniuk та Vladyslav Shyshkin. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА РОЗУМНОГО ВІДЕОРЕЄСТРАТОРА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 4 (14) (2018): 118–27. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-118-127.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. Нині великою популярністю користуються «розумні пристрої». Такі пристрої зазвичай є певною модернізацією вже звичних речей. У цій статті представлена розробка пристрою «розумний відеореєстратор», що підтримує можливість розпізнавання українських автомобільних номерів. Такий засіб може підвищити рівень захищеності на дорогах, що також є актуальним питанням. Постановка проблеми. У процесі розробки комплексу такого рівня з’являється безліч питань, пов’язаних із його архітектурою та роботою з даними, а саме: які методи та алгоритми використовувати для перетворення даних у потрібний формат, передачі, прийому, консолідації даних та зберігання їх у базі даних. Крім того, необхідно взяти за увагу, що в процесі побудови необхідно враховувати фізичні особливості модулів та їхні можливості з обробки та передачі даних (швидкість роботи процесора, розмір пам’яті). Аналіз останніх досліджень та публікацій. Були розглянуті останні технології у сфері обробки даних (бібліотеки для серіалізації та десеріалізації), алгоритми розпізнавання автомобільних номерів та бази даних із можливістю текстового пошуку. Виділення недослідженої частини загальної проблеми. Побудова архітектури та розробка програмних модулів розумного відеореєстратора, вирішення задачі передачі даних до кластера за умови великої завантаженості та переривчастого інтернет-зв’язку, повнотекстовий та частковий пошук автомобільних номерів у базі даних, алгоритм розпізнавання автомобільних номерів у русі. Постановка задачі. Вибір необхідної комбінації методів та алгоритмів для успішної реалізації інформаційної системи розумного відеореєстратора. Виклад основного матеріалу. Опис основних модулів, з яких складається пристрій розумного відеореєстратора, та з якою метою використовується кожний модуль. Представлена схема роботи системи загалом та описаний алгоритм знаходження автомобільних номерів у режимі реального часу YOLO. Розглянуто основні принципи комунікації між серверами та пристроями. Висновки відповідно до статті. Наданий матеріал надає змогу зрозуміти, яким чином може бути побудований такий пристрій, які проблеми можуть з'явитись та як знайти шляхи їх вирішення.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Криницький О.С., Маковишин В.И. та Бiлiщук В.Б. "РОЗРОБКА ПРИСТРОЮ ДЛЯ ОЦІНКИ ПАРАМЕТРІВ ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИХ МОДУЛІВ". Перспективні технології та прилади, № 18 (7 липня 2021): 73–80. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-11.

Повний текст джерела
Анотація:
В роботі представлено огляд методів і засобів вимірювання параметрів, які характеризують ефективність роботи термоелектричних генераторів. Двома найважливішими параметрами для оцінки ефективності роботи термоелектричних генераторів є ефективність перетворення та термоелектрична добротність. Попри нібито простоту методів вимірювання цих параметрів, їх практична реалізація пов'язана із значними труднощами, це призводить до утруднення оцінювання параметрів термоелектричних генераторів. В роботі запропонований простий, на думку автора, метод для оцінювання параметрів термоелектричних генераторів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Kononov, B., Yu Musairova та A. Matviienko. "ВИКОРИСТАННЯ ЧАСОВИХ БУЛЕВИХ ФУНКЦІЙ ДЛЯ ПОБУДОВИ УДОСКОНАЛЕНИХ ПРИСТРОЇВ РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ, АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ І ДІАГНОСТИКИ ОБЛАДНАННЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 65–69. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.065.

Повний текст джерела
Анотація:
Пропонується при створенні нових та модернізації існуючих систем електропостачання комплексів озброєння і військової техніки розробляти пристрої релейного захисту, автоматики та технічної діагностики основного обладнання цих систем використовувати безконтактні електричні апарати, проектування та розробка яких здійснюється з використанням математичного апарата алгебри логіки, в якому пропонується брати за основу часові бульові функції. Дається визначення часових бульових функцій та часових операторів. Наводяться основні часові бульові функції і приклади реалізації часових бульових функцій і операторів затримки. Розглядається приклад розробки логічної частини релейного захисту системи гарантованого живлення, в якій накопичувачем енергії є інерційний маховик, а перетворювачем енергії є синхронна електрична машина, яка в залежності від стану зовнішнього вводу працює в режимі синхронного електричного двигуна, або в режимі синхронного генератора. Наводиться схема логічної частини пристрою релейного захисту цієї системи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Bashynska, Olha, Yuri Kamak та Sergii Nesterenko. "МЕТОД ДІАГНОСТИКИ КОМПОНЕНТІВ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ БЕЗПІЛОТНОГО АВІАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 142–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-142-150.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. Перспективним напрямком розвитку програмно-апаратних засобів технічного діагностування є використання в їх складі інтелектуальних компонентів. Відомі засоби технічного діагностування орієнтовані на вирішення окремих вузькоспеціалізованих діагностичних задач і не забезпечують достатнього рівня універсальності, тому проблема підвищення ефективності діагностування за рахунок розробки та вдосконалення інтелектуальних засобів є актуальною і потребує подальших досліджень. Також актуальним є дослідження впливу різних факторів на роботу компонентів системи керування безпілотного авіаційного комплексу. Постановка проблеми. Сучасні системи керування безпілотним авіаційним комплексом є складними комплексами, в яких відбувається тісна взаємодія різнотипових підсистем. Використання БпАК у високотехнологічних сферах вимагає забезпечення високого рівня надійності функціонування СК БпАК та її компонентів. Одним із засобів підвищення надійності роботи є розробка і впровадження ефективних програмно-апаратних засобів діагностування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині в умовах глобальної автоматизації пристроїв та їх комплексів, питання пошуку несправностей за допомогою автоматизованих систем із кожним днем стає все більш актуальним. Пристрої та їх комплекси стають більш складними та потребують більш глибокої деталізації при пошуку несправностей. Саме тому це питання звернуло увагу на себе багатьох науковців. Так, наприклад, Є. В. Нікітенко неодноразово звертав увагу на вивчення проблем автоматизованого пошуку несправностей в електронних приладах [1; 2]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розробка науково обґрунтованої методології технічної діагностики елементів системи керування БпАК. Постановка завдання. Розробка методу діагностування компонентів СК БпАК на базі узагальненої математичної моделі програмно-апаратного пристрою діагностики. Виклад основного матеріалу. Для проведення технічної діагностики компонентів системи керування БпАК пропонується метод, що розглядає кожен елемент СК БпАК у вигляді орієнтованого графа причинно-наслідкових зв’язків. Розроблено алгоритм програмного компонента діагностичної системи СК БпАК. Висновки відповідно до статті. Сформульовано та надано математичний опис методу технічної діагности-ки елементів СК БпАК. Наведено алгоритм програмного компонента діагностичної системи СК БпАК.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Карпилов, А. Ю. "Засіб автоматизації контролю параметрів електроенергетичних систем". Automation of technological and business processes 13, № 1 (19 квітня 2021): 54–58. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i1.2001.

Повний текст джерела
Анотація:
Сучасні технології розвитку суднових енергетичних установок характеризуються, насамперед, показниками ресурсоефективного енергоспоживання. Актуальність удосконалювання цих показників обумовлює появу нових автоматизованих прецизійних способів і засобів контролю основних характеристик електричних пристроїв систем та установок різного призначення. Величина електричного струму, що протікає через струмопровідні елементи пристрою, є однієї із цих характеристик. У теж час, аналіз існуючих пристроїв контролю електроенергетичних величин показав наступне. Можливості більшості використовуваних датчиків не дозволяють реалізувати ефективний моніторинг електроенергетичних систем. Загальними проблемами для всіх типів засобів контролю електромагнітних параметрів є проблеми чутливості, швидкодії й стабільності чутливого елемента, які визначають вірогідність результатів вимірів. Для пошуку шляхів удосконалення засобів виміру електричного струму в потужних суднових енергетичних установок розглянуті конструкції найпоширеніших засобів цього класу. У ситуації, що склалася представилася доцільної розробка нового схемотехнічного рішення датчика струму. Конструкція пристрою позиціонувалася як така, у якій використані деталі, виконані з матеріалів із близькими фізико-механічними характеристиками, відсутня необхідність корекції геометрії всіх елементів датчика й одночасно збережені високий рівень чутливості й швидкодія пристроїв відомих типів. Основна відмінність пропонованого пристрою полягає в тому, що покритий оболонкою світловод являє собою жорстко з'єднані дві біморфні оптично-прозорі складові, з'єднані з відповідними електродами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Канівець, Олександр Васильович, Ірина Михайлівна Канівець, Наталія Василівна Кононец та Тетяна Михайлівна Горда. "РОЗРОБЛЕННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТРИВИМІРНИХ МОДЕЛЕЙ ІЗ ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 213–28. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3217.

Повний текст джерела
Анотація:
Автори актуалізують проблему реалізації мобільного навчання студентів у межах упровадження концепції ресурсно-орієнтованого навчання у вищій школі. На основі аналізу досліджень зроблено висновок про те, що мобільне навчання тлумачиться як форма ресурсно орієнтованого навчання і розглядається як система організаційних і дидактичних заходів, які базуються на використанні мобільних інформаційно-комунікаційних технологій та мобільних педагогічних програмних засобів. Зазначається, що одним із напрямів реалізації концепції ресурсно орієнтованого навчання у вищій школі є розробка таких мобільних педагогічних програмних засобів, які уможливлять підвищити якість професійної підготовки фахівців, зокрема, технічних спеціальностей. Проведений аналіз засобів навчання, що використовуються під час вивчення загальнотехнічних дисциплін, дав можливість провести аналогію між фізичними і електронними моделями та обґрунтувати розробку програмного забезпечення для розвитку просторового мислення студентів технічних спеціальностей. Подано методику створення мобільних додатків для доповненої реальності, висвітлено основні етапи розробки додатку доповненої реальності, починаючи від встановлення ігрового рушія до його тестування та демонстрації роботи. Особливу увагу приділено написанню та обґрунтуванню кожного рядка сценаріїв (scripts). Презентовано власну розробку мобільного додатку для мобільних пристроїв «Програма доповненої реальності», яка реалізує доповнену реальність. Створений мобільний додаток зчитує, розпізнає маркер кресленика та відображає на екрані мобільного пристрою електронну модель виробу. З’ясовано, що розроблена авторським колективом програма доповненої реальності як мобільний педагогічний програмний засіб може бути використана для підтримки як самостійної роботи студентів, так і при організації аудиторних занять у закладах вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Мармут, Игорь. "Розробка методики повірки системи вимірювання потужності на роликовому стенді пересувної діагностичної станції легкових автомобілів". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.19-26.

Повний текст джерела
Анотація:
Розвиток технічної діагностики автомобілів слід розглядати у безпосередньому зв'язку з розвитком всієї системи їх технічної експлуатації. В теперішній час розроблені різні засоби діагностування, які застосовуються в багатьох галузях промисловості і транспорту. Діагностику технічного стану багатьох агрегатів і систем автомобілів необхідно розглядати як особливий вид фізичного моделювання, що поєднує фізичні моделі з натурними приладами. Діагностичні стенди повинні забезпечувати моделювання фізичних процесів, що протікають у реальних дорожніх умовах. Є важливим реалістичне моделювання процесів взаємодії елементів автомобіля з діагностичним обладнанням з урахуванням реально діючих сил, яке дозволить підвищити точність діагностування автомобілів на стенді. У статті розглянуто питання моделювання умов для отримання діагностичної інформації щодо складних об'єктів. Як приклад розглянута перевірка тягових властивостей легкових автомобілів на інерційному роликовому стенді. Таке обладнання повинно мати навантажувальний пристрій, який може забезпечити проведення перевірки тягово-економічних властивостей легкового автомобіля. В якості альтернативи електричним машинам постійного та змінного струму, для навантажувального пристрою роликового стенда можна застосувати гідравлічний насос-мотор аксіально-поршневого типу. Для такого типу приводу потрібно розробити методику визначення потужності на колесах автомобіля. Паралельно з типовими методиками визначення потужності за допомогою балансирних пристроїв, пропонується для конкретної моделі стенда вимірювати потужність за перепадом тиску у гідросистемі. Крім того, вимірювальна система інерційного стенду повинна забезпечувати: об'єктивність оцінки параметрів, які заміряються; мінімальний час, необхідний для проведення діагностичних операцій; стабільність вимірів; простоту і доступність для обслуговуючого персоналу; необхідну точність вимірів. Для цього розроблені методики експериментального дослідження метрологічних характеристик (повірки) каналу вимірювання потужності та каналу вимірювання тиску в гідросистемі стенду. У висновках обґрунтована можливість застосування розробленої методики при проектуванні або модернізації інерційних роликових стендів для перевірки тягових властивостей легкових автомобілів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Розробка пристрою"

1

Пилипенко, В. М., Д. Є. Фільчакова та Л. Ф. Сайківська. "Розробка пристрою для вимірювання КЧЗМ". Thesis, ХНУВС, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/11760.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Грибенко, О. Ю., та Олександр Федорович Даниленко. "Розробка пристрою управління кроковим електродвигуном". Thesis, ФОП Петров В. В, 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/47168.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Лагода, Е. В. "Розробка завантажувального пристрою з мехатронним приводом". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11581.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Кухаренко, Д. В., К. О. Вадурін та Я. В. Носова. "Розробка пристрою для швидкої іонізації повітря". Thesis, ХНУРЭ, 2020. http://openarchive.nure.ua/handle/document/12020.

Повний текст джерела
Анотація:
У замкнутому просторі «вбивство» повітря відбувається дуже швидко: іони кисню, летючі речовини, мікроорганізми та інші компоненти руйнуються. В результаті мозок працює гірше, втома підвищується, повільно і непомітно отруює організм. Тому проблема розробки пристрою, який працював би на основі методу швидкої іонізації шляхом створення коронного розряду, є актуальною проблемою. В результаті розробки запропонована функціональна схема швидкого іонізатора на основі коронного розряду.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Аврунін, О. Г., Я. В. Носова, Т. В. Носова та Н. О. Шушляпіна. "Розробка пристрою кількісної оцінки нюхальних порушень людини". Thesis, ФБМІ НТУУ «КПІ», 2016. http://openarchive.nure.ua/handle/document/6198.

Повний текст джерела
Анотація:
запропоновано і апробовано пристрій для діагностичний нюхальних порушень лю-дини. Методика вимірювань полягає в прове-денні задньої риноманометрії з використанням оригінальних спеціально розроблених ольфактометричних насадок з одорівекторами (моле-кулами пахучих речовин), що встановлюються в повітряному тракті риноманометра
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Павлишин, Андрій Миколайович. "Розробка мікропроцесорного пристрою для дослідження електронного обладнання". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Факультет прикладних інформаційних технологій та електроінженерії, Кафедра автоматизації технологічних процесів і виробництв, 2018. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/24010.

Повний текст джерела
Анотація:
Розробка мікропроцесорного елементів пристрою вимірювання параметрів електричних сигналів та дослідження його експлуатаційних характеристик.
Розроблено та досліджено пристрій вимірювання параметрів електричних сигналів на базі однокристального мікроконтролера. Використання однокристального мікроконтролера дозволило створити універсальний, компактний та зручний прилад. Разом з цим, прилад є технологічним у виготовленні і простим у налагодженні. Перепрограмовувана пам'ять пристрою дозволяє оперативно змінювати функціональні і сервісні можливості приладу, найгнучкіше відповідаючи вимогам вирішуваної задачі.
Загальна характеристика роботи. Актуальність теми роботи. Мета роботи. Об’єкт, методи та джерела дослідження. Наукова новизна отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів. Апробація. Структура роботи. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ. ВИСНОВКИ. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ РОБОТИ. АНОТАЦІЯ. Ключові слова. ANNOTATION. Key words.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Литвинчук, Ю. М. "Розробка та дослідження магазинного завантажувального пристрою взуттєвих машин". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11621.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Ваксютенко, І. О., та С. А. Поповіченко. "Розробка пристрою для автоматичного завантаження деталей взуття ПАЗ(В)". Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/5362.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Манойленко, О. П., та П. А. Капітула. "Розробка конструкцій магазинно-завантажувального пристрою штучних виробів легкої промисловості". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2020. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16475.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Карпецький, Андрій Олексійович. "Розробка інформаційного забезпечення пристрою для контролю діаметру шліцевих валів". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/19413.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Розробка пристрою"

1

Сільчук, Віталій. "РОЗРОБКА ПРИСТРОЮ ВІДОБРАЖЕННЯ ПОТОЧНОГО ЧАСУ З ДОДАТКОВИМИ ФУНКЦІЯМИ". У СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ: ФАКТОРИ ВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОДІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/22.05.2020.v2.05.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Розробка пристрою"

1

Хараджян, Н. А., та А. В. Командирчик. Розробка смарт-пристрою для людей з особливими потребами на основі програмно-апаратного комплексу Arduino. Видавництво ОНАХТ, квітень 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4991.

Повний текст джерела
Анотація:
Проблеми людей із особливими потребами стає дедалі гострішою та актуальнішою. Адже в умовах боротьби з епідемією COVID-19 як ніколи раніше на перший план виступає значущість найвищої соціальної цінності – здоров’я. Це відбувається внаслідок зростання захворюваності населення України і певної ізольованості від навколишнього світу. В світі постійно розробляються пристрої для людей з особливими потребами. Але перед кожним розробником постає питання щодо зменшення вартості пристрою (щоб він був доступний), зменшення його ваги та покращення функціональності, урахування індивідуальних особливостей людини. В статті представлено розробка смарт-пристрою для людей з особливими потребами на основі програмно-апаратного комплексу Arduino.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Семеріков, С. О., С. Г. Литвинова та М. М. Мінтій. Впровадження курсу з розробки програмних засобів віртуальної та доповненої реальності для майбутніх викладачів STEM-дисциплін. [б. в.], 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4141.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовано вітчизняний досвід використання технології доповненої реальності в освітньому просторі. Проведено огляд засобів віртуальної і доповненої реальності з метою вибору найбільш придатних для розробки курсу та прийнято рішення про доцільність спільного використання середовища Unity для візуального проектування, середовища програмування Visual Studio (чи подібного) та платформ віртуальної (Google VR чи подібного) та доповненої (Vuforia чи подібного) реальності. Розроблено факультатив «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності», що складається з таких модулів: 1. Розробка засобів віртуальної реальності: віртуальна реальність та ігрові рушії; фізичні взаємодії та камера; 3D-інтерфейс користувача та позиціонування; 3D-взаємодія з користувачем; навігація та введення у віртуальній реальності. 2. Розробка засобів доповненої реальності: налаштування засобів доповненої реальності в Unity 3D; розробка проєкту з геопозиціонуванням; розробка навчальних матеріалів за допомогою Vuforia; розробка для перспективних пристроїв. Наведено завдання (за тижнями навчання) та зразки їх виконання. Визначено, що вивчення курсу сприяє розвитку компетентностей у проектуванні і використанні інноваційних засобів навчання. Наведено результати опитування учасників курсу для отримання зворотнього зв’язку про враження від навчання за курсом. З’ясовано, що найцікавішим респонденти вважають або процес розробки, або результат розробки, або практичне застосування додатків. 65 % визначили, що хотіли б і далі продовжувати поліпшувати свої знання про AR. Тільки 9 % опитаних не будуть використовувати отримані знання у професійній діяльності, 52 % думають, що будуть, 17 % планують, і 22 % вже використовують. Респонденти визначили напрямки вдосконалення курсу: зменшення самостійної роботи, збільшення аудиторних занять, деталізація методичних рекомендації та збільшення кількості практичних завдань, пов’язаних зі STEM-дисциплінами. Дослідження триває, продовжується впровадження розробленого курсу та експериментальна перевірка його ефективності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Поліщук, Олександр Павлович, Ілля Олександрович Теплицький та Сергій Олексійович Семеріков. Розробка систем мобільного доступу до Інтернет-аукціону Aukro у підготовці фахівців з інформаційних технологій. Мінрегіон України, вересень 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/965.

Повний текст джерела
Анотація:
Aukro (Aukro.ua) найбільший і найпопулярніший Інтернет-аукціон в Україні, що існує з 2007 року і з самого свого заснування міцно утримує позиції лідера. Інтернет-аукціон побудований на відомій східноєвропейській платформі Allegro, перші сайти на якій з’явились у Чехії (http://aukro.cz), Польщі (http://allegro.pl). Найвідомішими у СНД сайтами, побудованими на цій платформі, є російський сайт «Молоток.ру» (http://molotok.ru), казахський (http://aukro.kz) та український Aukro російською (http://aukro.ua) та українською мовами (http://ua.aukro.ua). Так само, як і Інтернет-аукціон eBay, Aukro має відкритий програмний інтерфейс – API доступу до Web-сервісів, за допомогою якого можна розробляти програмне забезпечення, що підвищує зручність роботи як продавців, так і покупців Інтернет-аукціону: масове завантаження описів лотів, відстеження обраних лотів у реальному часі і т.п. Для всіх перелічених вище аукціонів спільним таким програмним забезпеченням є ALoader, що працює на персональних комп’ютерах. Ураховуючи суттєву зручність використання мобільних пристроїв для оперативних торгів, для польського, чеського, російського та казахського варіантів платформи Allegro були розроблені відповідні мобільні додатки для пристроїв під управлінням Google Android. Актуальність розробки визначається тим, що для Інтернет-аукціону Aukro відсутнє програмне забезпечення для мобільного доступу з все більш широко поширюваної платформи Google Android.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії