Статті в журналах: "Розпізнавання сигналів"

1

Pantyeyev, R. "Ідентифікація джерел радіовипромінювання на основі аналізу параметрів сигналів". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 46, № 4 (8 січня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.46.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена створенню одиничного портрета джерела радіовипромінювання та способів його ідентифікації. Відомо, що для виявлення, ідентифікації та визначення місця розташування джерел радіовипромінювання застосовуються засоби радіомоніторингу. При цьому одним із важливих питань, що вирішується системою радіомоніторингу, є прийом та ідентифікація сигналу в радіоефірі. З метою ідентифікації розглянуті питання класифікації основних параметрів джерел радіовипромінювання, наведено класифікацію видів модуляції і основні параметри їх типів. У свою чергу, структуру сигналу дозволяють визначити автокореляційний та кореляційний методи. Автокореляція використовується для визначення таких параметрів сигналу, як тривалість повідомлення, тривалість блоку даних. Кореляція дозволяє ідентифікувати конкретний сигнал з наявного набору. Для виявлення джерела радіовипромінювання розроблено два узагальнених алгоритми: алгоритм розпізнавання виду джерела радіовипромінювання з невідомими параметрами та алгоритм ідентифікації джерела випромінювання за заданими параметрами. Наведені результати моделювання алгоритму розпізнавання джерела радіовипромінювання з заданими параметрами. Як заданий сигнал використовувалася сигнатура з лінійно-частотною модуляцією. Результатом роботи алгоритму моделювання є одиничний екстремум при повній відповідності сигналів; при розбіжності сигналів ширина екстремуму збільшується, що свідчить про розбіжності у параметрах сигналів. Алгоритм такого виду можна застосовувати для пошуку заданого виду сигналу, що дозволяє збільшити швидкість аналізу смуги і точність виявлення. Доведено, що для збільшення точності виявлення необхідно використовувати комбінацію вищезазначених двох алгоритмів з додатковою цифровою обробкою сигналів, що має привести до збільшення точності визначення виду сигналу і більш швидкому знаходженню параметрів джерела радіовипромінювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Казаков, О. Є. "Аналіз можливості отримання ознак розпізнавання радіолокаційних цілей при використанні багаточастотного сигналу в багатопозиційних РЛС". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 58–63. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладено можливості отримання ознак розпізнавання радіолокаційних цілей по сигнальній інформації багатопозиційних РЛС. В якості ознак розпізнавання основна увага приділялася таким ознакам, як геометричні характеристики і швидкості відносного обертання цілі. Розглянуто можливості отримання ознак розпізнавання при використанні багаточастотних сигналів при проведенні спільної кореляційної обробки цих сигналів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Ніколаєв, І. М. "Математична модель комплексного розпізнавання повітряних радіовипромінюючих об'єктів за сукупністю параметрів сигналів бортових радіолокаційних станцій і засобів радіозв'язку в системах радіоелектронного спостереження". Озброєння та військова техніка 16, № 4 (26 грудня 2017): 39–45. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2017.4(16).39-45.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведені структура, алгоритми, принципи побудови і використання імітаційно-математичної моделі розпізнавання повітряних об'єктів за параметрами випромінювань бортових радіоелектронних засобів у системах радіоелектронного спостереження при великих розмірах алфавіту класів об'єктів, що підлягають розпізнаванню, і словника їхніх сигнальних ознак. Показано, що модель дозволяє реалізувати багатократне повторення процесу розпізнавання радіовипромінюючих об'єктів за сукупністю параметрів сигналів бортових радіолокаційних станцій і засобів радіозв'язку, змінювати в діалоговому режимі умови моделювання і отримувати оцінки імовірності розпізнавання в залежності від процедури прийняття рішень, розміру і складу алфавіту класів об'єктів, що розпізнаються, складу і точності виміру сигнальних ознак, повноти і достовірності апріорних баз даних та інших чинників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Лещенко, С. П. "Радіолокаційне розпізнавання повітряних об'єктів по їх дальнісним портретам та залученням додаткових ознак". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 2(39), (7 травня 2020): 83–92. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.39.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Наводяться результати дослідження радіолокаційного розпізнавання повітряних об'єктів по сукупності ознак. В якості основної ознаки розпізнавання розглядається радіолокаційний дальнісний портрет, що отримується при використанні зондуючих сигналів з високою розрізнювальною спроможністю по дальності. В якості додаткових ознак розглядаються траєкторна ознака та ознака роторної модуляції. Роторна модуляція відбитих радіолокаційних сигналів створюється відбиттям від швидкообертаючих елементів повітряних об’єктів – лопатей повітряних гвинтів та лопаток компресорів (турбін) турбореактивних двигунів. Дослідження виконані методом математичного моделювання. Дослідження розпізнавання виконувалися для 17 типів повітряних об'єктів, що включали турбореактивні літаки, гвинтові літаки та вертольоти. Отримані чисельні значення показників якості розпізнавання типу повітряного об'єкту з залученням додаткових ознак розпізнавання. Показано, що залучення додаткових ознак розпізнавання приводить до збільшення вірогідності прийняття правильних рішень та зменшення обчислювальних витрат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Логвін, A. "Глибинне навчання для аудіо-додатків". COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (26 березня 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-11.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито принципи застосування глибокого навчання для нейронних мереж щодо розпізнавання аудіо-сигналів. Відокремлено області подання звуку. Підкреслено, що дослідження буде обмежено аудіо-сигналами. Описано принципи розбиття сигналу на складові елементи та їх вилучення із аудіо запису. Наведено схему формування розподілу аудіо-сигналу та запропоновано загальний підхід до задачі розпізнавання аудіо-сигналів. Він умовно поділений на три окремі етапи: обробка аудіо-запису та його перетворення у частотно-часову область, побудова спектрограми та її перетворення на формат з подальшим виведенням послідовності ознак у вигляді векторів. Визначений коефіцієнт накладання та середньозважений коефіцієнт перекриття (частковий збіг). Сформовано низку значень на основі проведеного експерименту, які показали, що на характеристики / параметри аудіо-додатків, сформовані за допомогою нейронної мережі з глибоким навчанням, має вплив метод підготовки даних, додавання шарів та формування спектру одиниць, що покращує результат за рахунок помноженого часу навчання, те саме стосується і періодичних з'єднань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Sydor, А. І., О. P. Liura та Ya М. Nykolaichuk. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ЗАДАЧІ РОЗПІЗНАВАННЯ ГАРМОНІЧНИХ СИГНАЛІВ ТА ОБРАЗІВ НА ОСНОВІ ОЦІНКИ ХЕММІНГОВОЇ ВІДДАЛІ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 3 (26 квітня 2018): 131–36. http://dx.doi.org/10.15421/40280327.

Повний текст джерела

Анотація:

Розв'язано задачу розпізнавання гармонічних сигналів та образів на основі оцінки Хеммінгової віддалі, що виникає під час виникнення збурень у високовольтних лініях електропересилень типу накидів, замикань на землю та запусків потужних електроприладів. Проаналізовано основні переваги та недоліки виробників мікроконтролерних засобів релейного захисту. Розроблено теоретичні засади диференціально-різницевого алгоритму розпізнавання накидів і коротких замикань у лініях електропересилань. Розроблено структуру та функціональну схему спецпроцесора розпізнавання збурень у високовольтних лініях електропересилань на основі кореляційної оцінки Хеммінгової віддалі. Проведено дослідження часової складності спецпроцесора визначення Хеммінгової віддалі у теоретико-числовому базисі Радемахера. Виконано постановку задачі динамічного опрацювання цифрових сигналів на основі визначення Хеммінгової віддалі до джерела акустичних сигналів. Розроблено принципи структурної побудови та структурних рішень спецпроцесора кореляційного опрацювання акустичних сигналів. Розроблено структурні рішення спецпристрою визначення Хеммінгової віддалі у базисах Радемахера та Хаара, його структуру та базові компоненти. Сформовано принципи роботи спецпроцесора визначення Хеммінгової віддалі у теоретико-числових базисах Радемахера та Хаара.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Лещенко, С. П. "Кореляційний алгоритм радіолокаційного розпізнавання повітряних об'єктів по їх дальнісним портретам з відмовами". Системи обробки інформації, № 4(163), (28 жовтня 2020): 66–76. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2020.163.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Наводяться результати дослідження радіолокаційного розпізнавання повітряних об'єктів по їх дальнісним портретам з використанням кореляційного алгоритму. В якості основної ознаки розпізнавання розглядається радіолокаційний дальнісний портрет, що отримується при використанні зондуючих сигналів з високою розрізнювальною спроможністю по дальності. В якості додаткових ознак розглядаються траєкторна ознака та ознака роторної модуляції. Особливістю роботи кореляційного алгоритму є можливість формування рішення “відмова”, крім рішень на користь одного з типів цілей, по яким було виконано навчання системи. Така особливість зменшує вірогідність видачі помилкових рішень при зменшенні відношення сигнал – шум, або при спостереженні цілі невідомого типу. Дослідження виконані методом математичного моделювання. Дослідження розпізнавання виконувалися для 20 типів повітряних об'єктів, що включали турбореактивні літаки, гвинтові літаки, вертольоти та ракети. Отримані чисельні значення показників якості розпізнавання типу повітряного об'єкту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Островська, Катерина, Іван Стовпченко та Олександр Губанов. "ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОМЕРЕЖЕВИХ КЛАСИФІКАТОРІВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". System technologies 2, № 133 (1 березня 2021): 135–46. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-2-133-2021-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена дослідженню нейромережевих класифікаторів для реалізації системи ідентифікації транспортних засобів. В роботі вирішувалося завдання розпізнавання світлових сигналів транспортних засобів. Як детектор транспортних засобів використовувалася полегшена версія YOLOv3, а класифікатором світлових сигналів виступала адаптована під умови задачі архітек-тура MobileNetv2. Моделі навчалися на декількох датасетах, приведених до єдиного формату.Отримана якість моделей є досить хорошою для доказу працездатності системи. По-дальше поліпшення якості можливо за рахунок збільшення обсягу навчальної вибірки і більш точного підбору гіперпараметрів моделі. З точки зору швидкості роботи си-стема розпізнавання показала прийнятний результат.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Кобзєв, А. В., А. С. Риб’як та М. В. Мурзін. "Спосіб розпізнавання типів трьохкоординатних радіолокаційних станцій оглядового типу засобами повітряної радіотехнічної розвідки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 106–11. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаються способи розпізнавання типів оглядових радіолокаційних станцій в станціях повітряної радіотехнічної розвідки на основі використання апріорних відомостей про параметри огляду простору радіолокаційних станцій. Розпізнавання базується на аналізі виміряних первинних параметрів зондуючих сигналів, а саме періодичних моментів опромінення станції радіотехнічної розвідки, діапазону робочих частот, тривалості зондуючих імпульсів та ін. Аналізуючи ці параметри, можливо однозначно визначити тип джерела випромінювання. Розглядається теоретичні аспекти алгоритму розпізнавання, що засновано на перекритті густин розподілу параметрів відношення правдоподібності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Kazakov, E., A. Kazakov та V. Rechetnik. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛЯРИЗАЦІЙНО-РОЗСІЮЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ ЦІЛІ КОНІЧНОЇ ФОРМИ, ПОКРИТОЇ РАДІОПОГЛИНАЮЧИМ МАТЕРІАЛОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (30 жовтня 2019): 113–17. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.113.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є інформація про характеристики розсіювання РЛЦ при нанесенні на неї РПМ для вирішення прикладних завдань розпізнавання радіолокаційних цілей. Метою є отримання експериментальної оцінки поляризационно-розсіюючих властивостей радіолокаційної цілі конічної форми на якій завдано поглинаючий матеріал магнітного типу. Завдання: зменшення помітності і збільшення помилок визначення координат РЛЦ при нанесенні на неї РПМ, оцінка відбивних характеристик (характеристик розсіювання) різних типів РПМ, отримання кількісних значень характеристик розсіювання цілей, покритих РПМ, для вузькосмугових сигналів. Використовуваними методами є: математичні моделі оптимізації, методи вирішення матричних задач. Отримані наступні результати. Використання РПМ призводить до істотного зниження ЕПР цілі в квазіоптичної області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: При нанесенні на носову частину і на підставу мети конічної форми РПМ відбувається спотворення пелюсткової структури реалізацій амплітуд відбитих від цих ділянок сигналів на основних і кросових поляризаціях при суміщеному прийомі, а також деяке зменшення значень амплітуд відбитих сигналів на основних поляризаціях квазіоптичної. Використання РПМ розглянутого типу також призводить до істотного зниження ЕПР цілі в області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Аналіз статистичних характеристик амплітуд відбитих від конуса сигналів (середнього значення і дисперсії), показав вплив розглянутого РПМ аналогічний впливу на реалізації даних амплітуд. Нанесення РПМ на окремі частини конуса також призводить до зменшення протяжності гістограм амплітуд відбитих сигналів на різних поляризаціях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Мамилов, Сергей Александрович. "Прилад для неінвазивного дослідження характеристик покривних тканей". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 16 (15 грудня 2010): 58–62. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33756.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено та виготовлено макет приладу для виявлення та розпізнавання новоутворень в тканинах шкіри шляхом реєстрації і вимірювання співвідношення потоків розсіяного в зворотному напрямку світла двох довжин хвиль. Прилад може застосовуватись для виявлення та розпізнавання новоутворень у тканинах шкіри. Створено датчики та необхідне програмне забезпечення для збирання та обробки сигналів і подальшого визначення оптичних характеристик тканин шкіри та локалізації неоднорідностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Azarenko, Olena, Yulia Honcharenko, Mykhailo Divizinyuk, Volodymyr Mirnenko та Valeriy Strilets. "Вплив технічних та географічних параметрів на дальність знімання мовної інформації при вирішенні прикладних завдань". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 6 (18 грудня 2021): 15–30. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.2.

Повний текст джерела

Анотація:

Ця стаття присвячена розгляду основних технічних параметрів акустичних засобів та географічних факторів місцевості на дальність знімання мовної інформації при вирішенні прикладних завдань захисту об'єктів критичної інфраструктури від терористичних актів. Спочатку дано характеристика основних технічних параметрів акустичних засобів знімання мовної інформації. Показано, що Основними технічними параметрами акустичних засобів знімання мовної інформації є чутливість мікрофона, його спрямованість, робоча смуга частот і коефіцієнт розпізнавання. Потім розглянути поняття енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів. Показано, що під енергетичною дальністю дії акустичного засобу розуміється найбільше розрахункове значення дистанції, що забезпечує рівність енергетичного потенціалу акустичного засобу та закономірності спаду інтенсивності розповсюджується акустичної хвилі. Після чого проаналізовано геометрична дальність виявлення акустичних сигналів, з урахуванням рельєфу місцевості навколо об'єкту критичної інфраструктури. Показано, що геометрична дальність виявлення акустичних сигналів буде визначатися геометричній дальністю видимого горизонту з урахуванням позитивного і негативного рельєфу місцевості, наявністю житлових масивів, лісів та водойм, а також станом підстилаючої поверхні навколо об'єкту критичної інфраструктури в напрямку, який визначається розворотом акустичного пристрою. Потім розглянуто очікувана дальність знімання мовної інформації, як результат співвідношення енергетичної і геометричній діяльностей виявлення акустичних сигналів. Показано, що очікувана дальність знімання мовної інформації визначається як добуток енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів на значення коефіцієнта впливу середовища в приземних шарах атмосфери. Якщо отриманий результат перевищує значення геометричної дальності виявлення акустичного сигналу, то за значення очікуваної дальності приймається геометрична дальність виявлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Нікітін, Микола Михайлович. "Деякі експериментальні результати оцінювання доплерівських портретів радіолокаційних цілей". Озброєння та військова техніка 25, № 1 (15 лютого 2022): 60–66. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.1(25).60-66.

Повний текст джерела

Анотація:

Останнім часом привертає увагу використання тривалого когерентного накопичення сигналів, що відбиваються радіолокаційними цілями, з метою аналізу доплерівських портретів. Розвиток елементної бази побудови радіолокаційних пристроїв сприяє удосконаленню процесів обробки сигналів, спрямованих на отримання додаткової інформації про об'єкти спостереження. У статті наводяться результати обробки сигналів, зафіксованих за допомогою радіолокаційних станцій, виконаних за технологією цифрової антенної решітки, з використанням методу оцінки доплерівських портретів в координатній системі "радіальна швидкість – радіальне прискорення». Отримані результати свідчать на користь ефективності запропонованого методу. Вказано про доцільність використання методу у системах радіолокаційного спостереження космічних об'єктів, при розробці методів розпізнавання класів радіолокаційних цілей і при визначеннікількості об'єктів в групі цілей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Фаніна, Леся Олександрівна. "Використання вейвлет-перетвотення для представлення мовних сигналів у задачі розпізнавання мови". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 7 (10 лютого 2004): 115–23. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.7.2004.37575.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Стейскал, Андрій Борисович, Сергій Олександрович Ковтун, Олександр Авксентьевич Ільяшов та Віталій Віталійович Войтко. "Розпізнавання енергетично прихованих ЛЧМ сигналів телекомунікаційних систем в умовах параметричної невизначеності". Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника 63, № 8 (14 жовтня 2020): 476–82. http://dx.doi.org/10.20535/s0021347020080026.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Tkachenko, O. M., Ya О. Tiutiunny, P. V. Chyrva, and V. L. Komarov. "RECOGNITION SYSTEM FOR SOUND SIGNALS OF NON-SPEECH ORIGIN." Information technology and computer engineering 49, no. 3 (2020): 30–36. http://dx.doi.org/10.31649/1999-9941-2020-49-3-30-36.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Korniienko, Oleksandr. "THE METHOD OF DISPLAYING SPEECH SIGNALS IN THE SPEECH RECOGNITION TASK." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(9) (2017): 129–37. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2017-3(9)-129-137.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Vintsuk, T. K., M. M. Sazhok, R. A. Selukh, D. Ya Fedorin, O. A. Yukhimenko, and V. V. Robeyko. ". Automatic recognition, understanding and synthesis of speech signals in Ukraine." Upravlâûŝie sistemy i mašiny, no. 6 (278) (December 2018): 7–24. http://dx.doi.org/10.15407/usim.2018.06.007.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Laptev, O. A. "COMPARATIVE ANALYSIS OF METHODS OF RECOGNITION OF SIGNALS FROM ILLEGAL RADIO EQUIPMENT BASED ON FREQUENCY TRANSFORMATIONS." Telecommunication and information technologies, no. 3 (2019): 71–82. http://dx.doi.org/10.31673/2412-4338.2019.037182.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

ЛИСИЙ, Микола, Олександр СТРЕЛЬНИЦЬКИЙ, Тарас СУСЛОВ та Андрій ЧУКАНОВ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЩІЛИННОЇ МАГНІТНОЇ АНТЕНИ ДЛЯ ГЕОРАДАРІВ ЯК ЗАСОБІВ ПОШУКУ ПІДПОВЕРХНЕВОЇ КОНТРАБАНДИ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 291–301. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.574.

Повний текст джерела

Анотація:

Боротьба з контрабандою досить поширена річ у всьому світі, не оминуло це і Україну. Новий вид контрабанди, а саме підповерхнева контрабанда, докорінно змінив підхід у боротьбі із нею. Прихованість від неозброєного ока, малі розміри та невелика затрата сил у прокладанні – виклик для сучасності. Актуальним завданням є удосконалення георадарів для потреб охорони та захисту державного кордону зокрема антенних пристроїв, оскільки інформаційною ознакою для розпізнавання об’єктів можуть служити поляризаційні відмінності радіолокаційних зображень на двох взаємно ортогональних поляризаціях випромінювання і прийому сигналів. У статті досліджено та запропоновано антену, яка являє собою екрановану магнітну щілинну антену, використовуючи яку можна випромінювати й приймати сигнали ортогональних поляризацій, що дозволяє виявляти в ґрунті металеві та діелектричні предмети з лінійними розмірами понад 15 см незалежно від їх орієнтації щодо антени. Антена являє собою порожнистий циліндричний об’ємний резонатор з металевими стінками. Дана антена використовувалась у експериментальному георадарі, передавальна і приймальна частина якого мають загальну антену. Застосування циркулятора дозволяє використовувати одну і ту ж антену при передачі і прийомі зондуючого сигналу. Глибина виявлення залежить від розмірів об’єктів і електричних властивостей ґрунту. Теоретично, в сухому піску, запропонований тип антени, встановленої на георадар неперервного випромінювання, дозволить виявляти приховані предмети, які мають лінійні розміри понад 15 см, на глибині до 3 м, що відповідає характеристиці засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон. Також була розроблена і створена широкосмугова прямокутна щілинна магнітна антена. Випробування цієї антени проводилися в складі георадара в умовах, наближених до польових. Для цього був створений спеціальний стенд, що складається з ящика з піском і механізму, призначеного для переміщення георадара спільно з антеною. В пісок, на глибину 25-30 см, на відстані близько 50 см один від одного, як макета мін, закопувались діелектричний кубик розміром 15×7 см і металева банка розміром висотою 10 см і діаметром 8 см. Результати експерименту дозволяють стверджувати про перспективність даного типу антен для розробки георадарів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Самсоненко, Анатолій, Володимир Мазанов та Сергій Лукашенко. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РУХОМОГО ПУНКТУ ТЕХНІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ МЕХАНІЗОВАНИХ ПІДРОЗДІЛІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ТА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ЙОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 202–16. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.107.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано шляхи підвищення ефективності роботи пункту технічного спостереження (ПТС) на основі аналізу технічного забезпечення (ТЗ) механізованих підрозділів Національної гвардії України та Збройних Сил України, а також технічне оснащення наявних технічних пунктів спостереження (ПС) та необхідність доопрацювання існуючого мобільного комплексу наземної розвідки “Джеб” до потреб рухомого пункту технічного спостереження (РПТС), а потім його використання як базового. Мобільний пункт технічного спостереження мобільного комплексу наземної розвідки “Джеб” є частиною комплексу REW “Ground Exploration”, який потребує подальшої розробки шляхом розширення доступності оперативної інформації щодо контролю обладнання та особового складу. На сьогодні бойові можливості комплексу такі: автоматичне виявлення і розпізнавання наземних і малошвидкісних низьколітаючих цілей на відстані до 12 км за допомогою РЛС міліметрового діапазону; виявлення і розпізнавання цілей на відстані до 5–8 км в оптичному діапазоні довжин хвиль за допомогою телевізійної і тепловізійної систем в денних і нічних умовах, а так само в умовах обмеженої видимості; детальна дорозвідка цілей у видимому та інфрачервоному діапазонах довжин хвиль; визначення відстані до розвідувальних цілей з точністю до 5 м за допомогою лазерного далекоміра; визначення власних координат комплексу та цілей і прив’язка їх до місцевості; розвідка цілей в умовах активної протидії з боку супротивника засобами РЕБ; відображення озвідувальної інформації про цілі (кількість цілей, склад цілей, дальність, пеленг, детальна відеоінформація про цілі, координати комплексу) на дисплеї ЕОМ, що працює в мультиекранному режимі, і екрані РКІ монітора; сканування і реєстрація радіосигналів систем зв’язку і телекомунікації у виділених ділянках радіодіапазону; зняття характеристик зареєстрованих сигналів (несуча частота, ширина смуги, потужність, вид модуляції, параметри зондувальних імпульсів та ін.); відображення та індикація характеристик аналізованогодіапа зону/джерела; ведення бази даних зареєстрованих джерел; класифікація та ідентифікація виявлених джерел і прив’язка їх до можливих технічних засобів; визначення напрямку випромінювання виявлених джерел (за наявності відповідних антенних систем); перехоплення та реєстрації сигналів стільни кового, пейджерного і транкового зв’язку стандартів AMPS/DAMPS (протоколи IS-54B, IS-136 і IS-641), NAMPS, TACS, NMT-450 (900), GSM-900, DCS-1800, MPT-1327, EDACS, FLEX, RDS, POCSAG; передача розвідувальної інформації (текстової та відео) по радіоканалу на командні пункти.Практична реалізація запропонованого підходу дозволяє надати додаткову необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень щодо ТЗ:технічний стан, місце розташування та причини зупинок контрольованого обладнання тощо, а також стан екіпажів та їх місцезнаходження; наявність сил і засобів ротивника в зоні дії підлеглих частин з ТЗ;прокладання оптимального маршруту відносно засобів ремонту та евакуації в реальному часі, пов’язаних з поточною ситуацією в бою.Інформація про РПТС повинна надходити через систему підключених датчиків, встановлених на контрольованих машинах, що дозволяє отримати дані:про стан машин, систем і механізмів машини;причини несподіваної зупинки автомобіля (перекинуті, застрягли, пожежі, травми (динамічний удар);наявність палива;наявність боєприпасів;облік споживання палива при підключенні додаткових датчиків рівня палива;ведення обліку кожного члена екіпажу. Набір датчиків залежить від цілей, які переслідує замовник. Ефективність запропонованої автоматизації обробки оперативної інформації про озброєння та військову техніку визначається при розробці проекту автоматизованої інформаційної технології (АІТ) з метою обґрунтування її доцільності і вибору оптимального варіанта, а також після практичної реалізації проекту для обчислення фактично отриманого ефекту Запропоновано метод визначення ефективності модернізованого мобільного комплексу наземних розвідувальних даних РЕБ “Джеб” для потреб РПТС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Shipova, T., G. Zubritsky та V. Kirvas. "МЕТОД ФОРМУВАННЯ ЕТАЛОННОГО ЗОБРАЖЕННЯ ЯСКРАВОГО ОБ’ЄКТУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 56 (11 вересня 2019): 114–17. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.4.114.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто завдання формування еталонного зображення для об’єкту, у якого на зображеннях можливі суттєві зміни яскравості. Встановлено, що більшість існуючих методів при великих значеннях відношення сигналшум не відповідають вимогам по ймовірності правильного розпізнавання зображення. Метою статті є розробка методу формування еталонного зображення яскравого об’єкту, заснованого на виборі його оптимального числового представлення, котре в найбільшій мірі відповідає поточному зображенню. Результати досліджень. У представленому методі на кожному етапі порівняння еталонного зображення з фрагментами поточного зображення запропоновано синтезувати оптимальне числове представлення еталонного зображення, що зберігає відношення порядку на його елементах. Для порівняльної оцінки за ймовірністю правильного розпізнавання об'єкта запропонованого і звичайного квадратичного різницевого алгоритмів були проведені статистичні випробування. Висновок. При великих значеннях відношення сигнал-шум запропонований алгоритм істотно перевершує стандартний алгоритм по ймовірності правильного розпізнавання зображення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Добровська, Л., та А. Руденко. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ ПІДСИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ НА ОСНОВІ СІТКІВКИ ОКА". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (11 грудня 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.246909.

Повний текст джерела

Анотація:

Забезпечення біометричної безпеки має важливе значення в більшості сценаріїв перевірки справжності користувача та його ідентифікації. Розпізнавання, засноване на зразках райдужної оболонки, є важливою областю досліджень, покликаної забезпечити надійну, просту і швидку підсистему ідентифікації користувачів системи, яка використовує камеру (її можна використовувати у будь-якій системі, яка має механізм авторизації, де необхідна гарантія підвищеної безпеки). Мета роботи полягає у встановленні основних етапів алгоритму ідентифікації (класифікації) користувачів системи на основі обробки зображення сітківки ока із зіницею. Алгоритм розпізнавання райдужної оболонки ока для реєстрації користувачів системи включає такі етапи - попередня обробка зображення: зображення проходить різні фільтри (серед них фільтр Гауса та низько-частотні фільтри, гістограмні перетворення); - препроцессінг: 1) локалізація внутрішніх і зовнішніх меж області райдужної оболонки ока з використанням генетичного алгоритму; 2) нормалізація зображення, 3) виокремлення значущої інформації; - класифікація (або зіставлення із елементами БД) - виконана на основі двошарового персептрону (ДП). Для оцінки алгоритмів розпізнавання райдужної оболонки використано базу даних оцифрованих 100 зображень очей у відтінках сірого від 50 різних людей (класів). Експерименти проводилися у два етапи: 1) сегментація і 2) розпізнавання райдужної оболонки. На першому етапі для локалізації райдужних оболонок застосовується алгоритм прямокутної області. На другому етапі виконується класифікація малюнка райдужної оболонки за допомогою мережі. Сформовані множини навчання й тестування (відповідно 60 зображень очей від 30 різних людей; 40 зображень очей від 20 різних людей). Виявлені райдужки для класифікації після нормалізації та посилення масштабуються за допомогою усереднення. Це допомагає зменшити розмір мережі. Потім зображення подаються матрицями, які є вхідним сигналом для мережі. Виходами ДП є класи візерунків райдужки. Для класифікації райдужної оболонки використовується алгоритм нейронного навчання. Точність розпізнавання на множині навчання становила 95,25%; на множині тестування - 89%. Ключові слова - біометрія, розпізнавання райдужної оболонки ока, нейронна мережа

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Yelahina, K., D. Zhukovska, and V. Voropaeva. "USE OF NEURAL NETWORK ARCHITECTURE BASED ON ADAPTIVE RESONANCE FOR SPEECH SIGNAL RECOGNITION." Naukovyi visnyk Donetskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu 1(6), no. 2(7) (2021): 55–67. http://dx.doi.org/10.31474/2415-7902-2021-1(6)-2(7)-55-67.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Kovalevsky, S. V., та N. D. Sidyuk. "Ідентифікація об'єктів дослідження з використанням сигнатур". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 210–16. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)210.

Повний текст джерела

Анотація:

Ковалевський С. В., Сидюк Д. М. Ідентифікація об'єктів дослідження з використанням сигнатур. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). C. 210-216. В роботі запропонований спосіб обробки зображення для подальшого розпізнавання об'єктів різних структур штампованок на основі зображень (фотографії). Цей метод дозволяє зробити інваріантними невраховані фактори, які можуть вплинути на якість фотографії. Як об'єкт дослідження виступають зразки шліфів сталей після термічної обробки. Час витримки і умови охолодження ідентичні для всіх випадків. Обробка зображень передбачає їх попереднє поліпшення, а саме видалення шумів і виставляння авторівней, подальше перетворення в цифровий масив даних, отримання гістограми зображення з подальшим виділенням більш інформативною частини сигнатури. Перетворення безперервного сигналу (зображення) в сигнатуру за допомогою дискретизації і квантування виконано в системі MatLab 6.1 і дозволило виключити суб'єктивні фактори візуального аналізу і класичних методів розрахунку співвідношення структур в металі. Кількість інтервалів приймається рівним 10. Тестове і навчальне безлічі формуються в програмі Microsoft Access на основі даних про зображення, термічної обробки, склад і співвідношенні структур. У програмі NeuroPro 0.25определяется значимість входів і встановлюється взаємозв'язок між температурним режимом, фазами в структурі і сигнатурою зображення. Підтверджено можливість прогнозу структури і зображення фаз на основі температурного режиму, типу і часу охолодження. Додатково вирішена зворотна задача можливості прогнозу технологічних параметрів термічної обробки на основі раніше існуючих прикладів. Метод застосуємо до будь-якої кількості інтервалів, від 2 до 255. Збільшення кількості інтервалів може дати можливість відтворити прогнозовану структуру в якості зображення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Holovchenko, Yu I., M. A. Trishchynska та I. V. Belska. "Клініко-патогенетична характеристика болю у нижньому відділі спини та застосування хондропротекторних ефектів Піаскледину в його комплексній терапії". TRAUMA 15, № 5 (1 вересня 2014): 43–47. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.5.15.2014.81755.

Повний текст джерела

Анотація:

За даними ВООЗ, у розвинених країнах світу поширення болю за масштабами цілком порівнянне з пандемією. За даними епідеміологічних досліджень, 58–84 % населення хоча б раз в житті відчували болі в спині, у популяції віком 20–64 років від таких болів страждають 24 % чоловіків та 32 % жінок [26]. Поширеність хронічних больових синдромів надзвичайно велика: не менше 15–20 % населення страждає від хронічних больових синдромів [44]. У широкому сенсі біль є попереджувальним сигналом і оберігає нас від пошкоджуючих впливів, а також попереджає про порушення, що виникли в середині самого організму, і відкриває шлях до розпізнавання й лікування багатьох захворювань [4, 15]. Актуальність проблеми настільки очевидна, що не потребує спеціальних аргументів, оскільки відомо, що біль належить до скарг, із якими найчастіше пацієнти звертаються по допомогу до лікарів різних спеціальностей. Але, незважаючи на загальну увагу, тривале вивчення, проблема болю ще далека від вирішення. Під синдромом болю в нижній частині спини (low back pain — LBP) розуміють біль, що локалізується між XII парою ребер і сідничними складками [18, 23, 31]. В Україні вертеброгенна патологія та захворювання периферичної нервової системи посідають друге місце після цереброваскулярної патології (показники захворюваності становлять 520 випадків на 100 тис. населення). У світі ця патологія лідирує серед захворювань, що зумовлюють тимчасову непрацездатність, а в Європі є другою за частотою звернень до невропатолога. У вікових межах 30–45 років біль у нижній частині спини є найчастішою причиною втрати працездатності. Водночас лише 40 % хворих звертаються по медичну допомогу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Лісяний, Микола. "ОСОБЛИВОСТІ ІМУНІТЕТУ ПРИ COVID-19". Immunology and Allergy: Science and Practice, № 3-4 (24 грудня 2020): 5–15. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2020.3-4-01.

Повний текст джерела

Анотація:

В огляді літератури розлядаються особливості розвитку імунітету при COVID-19, його роль в захисті від цієї інфекції. Сьогодні, не дивлячись на короткий термін від початку пандемії, уже опубліковано багато попередніх, не підтверженних, часто суперечливих даних про захисну та імунопатологічну дію певних імунних реакцій. В огляді послідовно розглядаються зміни в реакціях вродженного та набутого адаптивного імунітету при COVID-19. Відмічається як імуносупресивна дія вірусу на процеси розпізнавання його антигенів та передачі сигналу для синтезу інтерферо-ну, який є провідним у реакціях захисту від вірусних інфекцій, так і стимулювання синтезу прозапальних цитокінів, що викликає розвиток у хворих «цитокінового шторму». Аналізуються деякі із установленних механізмів ухилення вірусу від дії захисних імунних реакцій, синтезу інтерферону, гальмування цитотоксичної активності натуральних кілерних NK клітин та CD8 Т-лімфоцитів. В роботі приведені дані про порушення в системі адаптивного імунітету, про причини розвитку лімфопенії в периферичній крові та про накопичення імунних клітин в паренхімі легень, відмічається більше гальмування CD8 Т-клітинних, ніж CD4 лімфоицитарних реакцій. Приводятся дані про зміни В-клітинної ланки імунітету та тривалість гуморального імунітету і захисну роль специфічних антитіл.Проведенно порівняня специфічної Т- та В-клітинної імунної пам’яті та її роль у формуванні тривалого післяінфекційного імунітету. Аналізуються особливості синтезу вірус нейтралізуючих антитіл, та їх відмінності від інших противірусних антитіл, які утворюються при цій інфекції, та відмічається пряма залежність тяжкості захворювання від рівня та направленості антитіл в крові. Приведені дані про антитіло залежне підсилення інфекції, яке обумовлене Fc фрагментом специфічних противірусних імуноглобулінів. В огляді розглядаються також можливості використання специфічних антитіл і особливо плазми реконвалесцентів для лікування тяжкохворих пацієнтів з COVID-19. В кінці огляду приведено перелік недостатньо вивчен-них питань імунітету при COVID-19.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Максименко, Генадій Олександрович. "Визначення показників ефективності в системах автоматичного розпізнавання сигналів". Ukrainian Information Security Research Journal 4, № 1(10) (1 травня 2002). http://dx.doi.org/10.18372/2410-7840.4.4594.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Sharaevsky, G. I., N. М. Fialko, I. G. Sharaevsky та L. B. Zimin. "СТАТИСТИЧНА МОДЕЛЬ ТА УЗАГАЛЬНЕНИЙ КРИТЕРІЙ ОЦІНКИПОТОЧНОГО ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ГОЛОВНИХ ЦИРКУЛЯЦІЙНИХ НАСОСІВПЕРШОГО КОНТУРУ РЕАКТОРІВ ВВЕР". Технологические системы, № 86/1 (4 липня 2019). http://dx.doi.org/10.29010/086.8.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою підвищення безпеки експлуатації ядерних енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000 запропоновано якісне удосконалення систем підтримки операторів шляхом оперативної діагностикиголовних циркуляційних насосів першого контуру. На відміну від детермінованого підходу, що використовується в існуючих системах і не забезпечує раннього виявлення початкових фаз потенційнонебезпечних аномалій, використано статистичний підхід до аналізу спектральних складових сигналів датчиків штатних систем контролю та додаткових віброакселерометрів, що встановлю-ються в зонах найбільш пошкоджуваних вузлів насосних агрегатів, і запропоновано відповіднумодель для автоматичного обчислення та порівняння з нормою узагальненого статистичного критерію. На основі даних циклу виконаних стендових експериментів отримано навчальну інформаціюдля створеної статистичної системи і оцінено ефективність автоматичного розпізнавання поточних технічних станів критичних вузлів і насосу в цілому.[dx.doi.org/10.29010/86.8]

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Shelepkova, Svitlana. "AUDITING METHOD FOR EVALUATION OF VOTING AND LIBRARY RECOGNITION OF HUMAN IN VARIOUS CONDITIONS OF LINGUISTIC SIGNALING." Young Scientist 4, no. 68 (2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-4-68-40.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Розпізнавання сигналів"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями