Статті в журналах: "Розміри змінні"

1

Vivat, Anatolii, Yurii Korduba та Sergii Petrov. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТЕМПЕРАТУРИ НА ЗМІНУ РОЗМІРУ КОНТРОЛЬНИХ ЛІНІЙОК ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНДИКАТОРА ГОДИННИКОВОГО ТИПУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 310–18. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-310-318.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Вимірювання малих переміщень є важливим завданням інженерної геодезії. Виміри з похибкою діапазону 0,001–0,1 мм називають технічними. Для виконання таких вимірювань розробляють спеціальне обладнання та методики роботи на ньому. Контрольні лінійки та взірцеві міри використовують для метрологічної повірки обладнання. Найбільше на зміну розміру виробу впливає температура. Розробка методів для високоточної фіксації малих переміщень від зміни температури є актуальним завданням. Постановка проблеми. Виміряти мале переміщення з високою точністю дуже складно. Для цього використовують інтерферометри. Запропонувати новий високоточний метод вимірювання малих переміщень. Дослідити можливість використання пропонованого методу для визначення лінійного розширення контрольних лінійок. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розглянуто публікації у відкритому доступі щодо лінійного розширення матеріалу, приладів та методів фіксації малих переміщень. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Використання індикаторів годинникового типу замість інтерферометрів. Дослідження зміни розміру контрольних лінійок у разі зміни температури. Перевірка формул температурного лінійного розширення для конкретного досліджуваного взірця. Мета статті. Дослідити зміну довжини контрольних лінійок від температури з використанням індикаторів годинникового типу. Виклад основного матеріалу. Використання індикаторів годинникового типу дає змогу відслідковувати зміну розміру контрольних лінійок у разі зміни температури і, у свою чергу, дає можливість перевірки формули температурного лінійного розширення для конкретного досліджуваного взірця, а не тільки фіксувати розмір. Також нами встановлено, що швидка зміна температури, більше ніж на 1,50 до десяти хвилин, викликає нелінійну зміну довжини досліджуваних взірців. Цей факт необхідно враховувати під час вимірювань контрольними лінійками в польових умовах при різких перепадах температури. Обчислені коефіцієнти кореляції зміни розміру від температури та зміни розміру в часі під впливом температури. Для контролю одержаних результатів було визначено зміну довжини контрольних лінійок з використанням лазерного інтерферометра. Зі зміною температури у 8.50 С контрольний метр змінив свій розмір на 0,18 та 0,16 мм (відповідно лазерний інтерферометр і індикатор годинникового типу). Висновки відповідно до статті. Запропоновано методику визначення малих переміщень використовуючи індикатор годинникового типу. Встановлено коефіцієнти кореляції зміни величини в часі під впливом зміни температури. Уточнено коефіцієнти лінійного розширення для латуні та сталі. Практична цінність проведених досліджень у тому, що запропонована методика дозволяє проводити метрологічну перевірку (позачергову, біжучу) еталонів довжини без застосування класичних еталонів таких, як лазерні інтерферометри.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

ЛИСИЙ, Микола, Олександр СТРЕЛЬНИЦЬКИЙ, Тарас СУСЛОВ та Андрій ЧУКАНОВ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЩІЛИННОЇ МАГНІТНОЇ АНТЕНИ ДЛЯ ГЕОРАДАРІВ ЯК ЗАСОБІВ ПОШУКУ ПІДПОВЕРХНЕВОЇ КОНТРАБАНДИ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 291–301. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.574.

Повний текст джерела

Анотація:

Боротьба з контрабандою досить поширена річ у всьому світі, не оминуло це і Україну. Новий вид контрабанди, а саме підповерхнева контрабанда, докорінно змінив підхід у боротьбі із нею. Прихованість від неозброєного ока, малі розміри та невелика затрата сил у прокладанні – виклик для сучасності. Актуальним завданням є удосконалення георадарів для потреб охорони та захисту державного кордону зокрема антенних пристроїв, оскільки інформаційною ознакою для розпізнавання об’єктів можуть служити поляризаційні відмінності радіолокаційних зображень на двох взаємно ортогональних поляризаціях випромінювання і прийому сигналів. У статті досліджено та запропоновано антену, яка являє собою екрановану магнітну щілинну антену, використовуючи яку можна випромінювати й приймати сигнали ортогональних поляризацій, що дозволяє виявляти в ґрунті металеві та діелектричні предмети з лінійними розмірами понад 15 см незалежно від їх орієнтації щодо антени. Антена являє собою порожнистий циліндричний об’ємний резонатор з металевими стінками. Дана антена використовувалась у експериментальному георадарі, передавальна і приймальна частина якого мають загальну антену. Застосування циркулятора дозволяє використовувати одну і ту ж антену при передачі і прийомі зондуючого сигналу. Глибина виявлення залежить від розмірів об’єктів і електричних властивостей ґрунту. Теоретично, в сухому піску, запропонований тип антени, встановленої на георадар неперервного випромінювання, дозволить виявляти приховані предмети, які мають лінійні розміри понад 15 см, на глибині до 3 м, що відповідає характеристиці засобів підповерхневої контрабанди через державний кордон. Також була розроблена і створена широкосмугова прямокутна щілинна магнітна антена. Випробування цієї антени проводилися в складі георадара в умовах, наближених до польових. Для цього був створений спеціальний стенд, що складається з ящика з піском і механізму, призначеного для переміщення георадара спільно з антеною. В пісок, на глибину 25-30 см, на відстані близько 50 см один від одного, як макета мін, закопувались діелектричний кубик розміром 15×7 см і металева банка розміром висотою 10 см і діаметром 8 см. Результати експерименту дозволяють стверджувати про перспективність даного типу антен для розробки георадарів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Lamnauer, N. Y. "Визначення якості технологічного процесу виготовлення виробів з заданим лінійним розміром". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 89–92. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)89.

Повний текст джерела

Анотація:

Ламнауер Н. Ю. Визначення якості технологічного процесу виготовлення виробів з заданим лінійним розміром // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 89–92. В забезпеченні якості продукції важливою складовою є оцінка якості технологій її виготовлення. Якість технології оцінюється за якістю отриманих виробів. Одним з показників якості виробів машинобудування є лінійний розмір деталей. Будь-який виріб може бути виготовлено з допомогою різних технологій, але кожна з них забезпечує й не однакову якість. Висока якість супроводжується збільшенням витрат, що в умовах конкуренції на ринку є не завжди придатним для виробників продукції. В залежності від потреб виробника щодо якості, стає необхідним визначити економічно доцільний рівень якості. Розглянуті питання створення інструменту оцінки якості виготовлення деталей за точністю розмірів з метою визначення градації якості технологій. Для цього пропонується впровадження оцінки технологій з інтервалами якості. В дослідженнях використано теоретичний апарат теорії ймовірностей та математичної статистики. Запропоновано використання загальної моделі розподілу лінійних розмірів деталей та знайдених оцінок її параметрів. Показано, що запропонована модель має три різні форми щільності розподілу, а також й залежність середнього розміру від полусуми верхнього і нижнього значень їх оцінок. Ці форми можуть ідентифікувати якість технологій як високу, середню та низьку. Використання запропонованих результатів дає можливість аналізувати якість процесу виготовлення виробів зі зміною об’єму обробки. Представлено методику визначення рівня якості технологічного процесу як високий, середній та низький. Отримані результати дозволяють знайти оцінку доцільної кількості виготовлення виробів з бажаною якістю. Проведені дослідження допомагають у вирішенні питання управління якістю продукції машинобудування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Стечишин, Мирослав. "Застосування композиційних електролітичних покриттів для підвищення зносостійкості робочих органів грунтобробних машин". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 193–99. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.193-199.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті приведені результати досліджень впливу композиційних електролітичних покриттів (КЕП) на перспективи підвищення абразивної зносостійкості робочих органів грунтообробних машин: лап культиваторів, дискових борін, лемешів.У даній роботі досліджено вплив розмірів частинок наповнювача SiC (карбіду кремнію) та їх об’ємного вмісту в нікелевій матриці на трибологічні характеристики КЕП, нанесених на зразки із сталі 45.Формування КЕП з Ni-SiCнано і Ni-SiC5, а також з включеннями аморфного бору проводили на вертикальному катоді з неперервним розмішуванням суспензії на розробленій нами установці. Формування КЕП з частинками SiC28, SiC50, SiC100 із додаванням порошків аморфного бору здійснювали на горизонтальному катоді. Зміна вмісту частинок в матриці регулювалася зміною відношення і (час перемішування/час седиментації) та зміною концентрації частинок SiC і В в електроліті.Найвищу зносостійкість серед наведених покриттів мають КЕП з включеннями фракцій 28/20 та 50/40 мкм, які мають найменший знос при всіх навантаженнях. Вміст наповнювача в таких покриттях складає, відповідно, 24 та 28 об.%. При цьому дещо менший знос мають покриття з включеннями фракції 28/20 мкм. Ваговий знос таких зразків є на порядок менший ніж для покриттів з меншими та крупнішими частинками. У порівнянні з гальванічним нікелем такі покриття мають зменшення зносу у 12, 9 та 5 разів при навантаженнях 20, 40, 60 Н, відповідно. Аналіз результатів випробувань показав, що на коефіцієнт тертя суттєво впливають навантаження при терті та розмір частинок наповнювача SiC і чітко прослідковується така закономірність, що зі збільшенням навантаження на зразок коефіцієнт тертя зменшується. Щодо впливу розміру частинок наповнювача КЕП на коефіцієнт тертя f, можна відзначити, що коефіцієнт тертя зменшується з ростом розмірів частинок і для діапазону розмірів частинок наповнювача 40…60 мкм коефіцієнт тертя є мінімальним. Для покриттів з більшими частинками наповнювача (фракція 100/80) коефіцієнт тертя є більшим.Отже, трибологічні дослідження показують перспективність і ефективність застосування КЕП для підвищення зносостійкості робочих органів ґрунтообробних машин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Zubtsova, Inna. "Розмірні ознаки ценопопуляцій Polygonum aviculare L. в умовах заплавних лук Кролевецько-Глухівського геоботанічного району". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (21 серпня 2019): 45–51. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-45-51.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено результати вивчення розмірних ознак ценопопуляцій Polygonum aviculare L., сформованих у різних місцезростаннях заплавних лук Кролевецько-Глухівського геоботанічного району. Досліджено сім ценопопуляцій Polygonum aviculare, які входять до складу монодомінантних угруповань, провідну роль у формуванні яких відіграє Polygonum aviculare із проективним покриттям у межах 90–95 %. Досліджувані місцезростання суттєво відрізнялися між собою за ступенем та характером антропогенного впливу: для трьох із них характерні рекреаційні навантаження, для чотирьох інших – пасквальні. У процесі роботи використано морфметричний аналіз і комплекс методів статистично-математичного опрацювання даних. Показано, що реалізація морфологічної мінливості (варіювання значень морфопараметрів рослин у межах однієї популяції) та морфологічної пластичності (зміна середніх значень морфопараметрів при «переході» від популяції до популяції) є невід’ємною складовою комплексу процесів і перетворень, які забезпечують існування ценопопуляцій Polygonum aviculare на теренах досліджуваного регіону. За результатами морфометричного аналізу визначено характерні розмірні ознаки рослин Polygonum aviculare у кожному з місцезростань та ідентифікаційні особливості їхніх модельних особин. Показано, що зміни в розмірі рослин й у їх архітектоніці, що проявляються на тлі антропопресії, мають наслідком суттєві зміни не лише кількісних, але і якісних показників лікарської сировини. Пасквальні навантаження, порівняно з рекреаційними, виявилися більш потужним чинником трансформації морфопараметрів рослин Polygonum aviculare. За результатами проведених досліджень виявлено ценопопуляції, які можуть розглядатися як потенційні осередки регламентованої заготівлі лікарської сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Верещага, В., Є. Адоньєв, O. Павленко та К. Лисенко. "Гармонізація точкових поліномів." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (25 березня 2021): 31–36. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Точковий поліном – це ціла раціональна функція у параметричній формі, що складається із суми добутків, у яких першими множниками кожного з доданків є базисна точка вихідної дискретно поданої лінії (ДПЛ), а другим – алгебраїчний множник, що являє собою цілий раціональний вираз, який подається у вигляді добутку різниць між параметрами відповідних вузлових точок і поточним параметром – аргументом t для проміжної точки. Точкові поліноми покладено в основу композиційної геометрії та композиційного методу геометричного моделювання. Композиційна геометрія – це геометрія, у якій кожна вихідна геометрична фігура (ГФ) розділяється на геометричну та параметричну складові і розв’язок будь-якої задачі відбувається відносно усіх базисних точок цієї ГФ,безвідносно до системи координат, в якій ці базисні точки визначені. Процес розділення ГФ на геометричну та параметричну складові названо нами – уніфікацією вихідної ГФ. Геометрична складова описується за допомоги композиційної матриці точкової – АТ, а параметрична – за допомоги композиційної матриці параметричної – АП. Складові точкового поліному – доданки, являють собою добутки відповідних елементів композиційних матриць – точкової АТ = ((Аij)) та параметричної АП = ((аij)). Композиційні матриці точкові описують геометричні композиції точок для визначеної їх кількості. При цьому, геть не існую ніяких обмежень щодо координат, які ці точки визначають. Тобто, зміна або заміна будь-якої з точок геометричної композиції або, навіть, усієї композиції точок, в цілому, призведе тільки до зміни елементів композиційної матриці (КМ) точкової, і ніяк не потягне за собою зміни подальшого розв’язку. При цьому, зовсім не відбудеться змін у КМ параметричній, яка визначає взаємне розташування між елементами композиції точок, які утворюють ГФ. Окрім випадків, коли нововведені точки змінили своє розташування уздовж напрямку, у якому здійснювалася параметризація елементів вихідної ГФ. І, навіть, у цьому випадку, зміні підлягають тільки окремі елементи КМ параметричної, а подальший алгоритм розв’язку геть не стануть змін. Під композицією, взагалі, необхідно розуміти дискретний набір взаємопов’язаних елементів (часток, об’єктів, факторів, точок тощо), з яких складають цілісний об’єкт, що сприймається як ціле, має певну внутрішню єдність, при цьому, зміна або заміна будь-якого з цих елементів, у цілому, не тягне за собою ніяких змін для решти інших елементів наявної геометричної композиції. Геометрична композиція – це композиція, елементами якої є непуста скінчена множина точок, частина з яких може утворювати певну підмножину, і, при цьому, для кожного елементу цієї множини встановлено його власні розміри та розміри, що визначають їх взаємне розташування

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

І. Ситар, Володимир, Іван М. Кузяєв, Костянтин М. Сухий та Олег С. Кабат. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ПОРОУТВОРЕННЯ ПРИ ОДЕРЖАННІ ГАЗОНАПОВНЕНИХ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (21 липня 2021): 279–300. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.222917.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено огляд експериментальних та теоретичних досліджень процесів пороутворення в процесі одержання газонаповнених полімерних матеріалів. Експериментальні дослідження багатьох авторів показали залежності динаміки зростаня, морфології та структури пухирів у розплавах полімерів, з яких утворюються пори в процесі створення газонаповнених матеріалів. Встановлено, що їх зростання у розплаві полімерів за постійної температури може тривати практично необмежено, що дозволяє ругулювати розміри пор за рахунок зміни часу їх створення. Визначено, що розміри пухирів у розплавах полімерів збільшуються за підвищення температури розплаву і форми, концентрації порофору та зменщується із збільшенням тиску й в’язкості розплаву. У теоретичних дослідженнях розглянуто основні теорії, що дозволяють моделювати й оптимізувати процеси утворення пор і структуру газонаповнених полімерних матеріалів, а також їх властивості, у тому числі, коефіцієнт теплопровідності й густину. Для аналізу поведінки газових пухирів, а саме, зміну радіусу пор і тиску всередині пухиря в якості оптимальної системи координат вибрали циліндричну, при цьому зв'язок між компонентами тензора напружень і компонентами тензора швидкостей деформацій (реологічні рівняння стану), залежно від реологічних властивостей матеріалів, описувався різними моделями (Де Вітта, Максвелла). Побудовано математичну модель динамічного поводження газового пухиря в полімерній матриці для двошарової схеми з метою досягнення необхідних розмірів газових пухирів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Бужилов, Микола Георгійович, Леонід Вікторович Капрельянц та Лілія Георгіївна Пожіткова. "ОЦІНКА ФРАКЦІЙ ВИСІВОК ПШЕНИЦІ ЯК ОБ’ЄКТІВ БІОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПЕРЕРОБКИ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 55–61. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1144.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянуто можливість використання пшеничних висівок як джерела ряда біологічно активних речовин та харчових волокон. Проаналізовано структурні зміни, які відбуваються в клітинах алейронового шару висівок в результаті їх замочування, це в свою чергу значно підвищує дифузію поживних речовин вакуолей в навколишнє водне середовище, і створює сприятливе поживне середовище для подальшого розвитку мікроорганізмів. Встановлено закономірність кількісного співвідношення розміра фракцій в залежності від вмісту вологи. Досліджено хімічний склад загальних пшеничних висівок з трьох зернопереробних підприємств одеської області: Грейн Милл, ВАТ Одесахарчкомбінат і ТОВ Софія. Встановлено всі досліджувані зразки не перевищують вимог показників, які висуваються до пшеничних висівок згідно ДСТУ 3016-95. З огляду біохімічного складу та морфологічних ознак клітини визначено і обґрунтовано доцільність проведення фракціонування за розміром часток пшеничних висівок. Показано, що вміст білку, легко гідролізуємих полісахаридів та кількість крохмалю у всїх фракціях відрізняється, це обумовнене тим, що кожна з фракцій утворюється у процесі переробки з різних шарів зерна. Графічно наведено залежність розміру фракцій пшеничних вісівок на вміст білку, полісахаридів та вологості. Встановлено, що вміст білків, вуглеводів та біологічно активних речовин дає нам можливість, їх подальшого використання, як питомого середовища для культивування пробіотичних мікроорганізмів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Осадчук, Петро Ігорович. "Теоретичні аспекти коагуляції домішок у дисперсних потоках". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 22–27. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1864.

Повний текст джерела

Анотація:

У даний час виробництво рослинних жирів має дуже важливе значення, у зв’язку з їх широким застосуванням в різних галузях народного господарства. Надзвичайно висока їх харчова цінність полягає в тому, що вони легко засвоюються організмом людини і є високо енергетичним продуктом. Екологічна чистота рослинних олій досягається технологічними обробками, що приводять до видалення небажаних з'єднань і домішок На підставі аналізу літературних джерел, наприклад запропонованої фізико-математичної моделі, заснованої на рівнянні Смолуховського, що описує динаміку зміни функції розподілу часток рідинно-крапельних аерозолів за розмірами та побудованих модифікацій чисельних методів для вирішення завдань, пов'язаних з процесами коагуляції у гетерогенних системах для частинок, що стикаються, описуваних рівняннями Больцмана і Смолуховського. Наведено запропонований математичний опис протікання процесу коагуляції при очищенні рослинних олій. Який дозволить розраховувати оптимальний час коагуляції на обладнанні, яке використовується при первинному і вторинному очищенні рослинних олій. Розглянута зміна дисперсного складу домішок при коагуляції на основі поняття анізотропії вільного пробігу частинки. Розроблена спеціальна шкала класових інтервалів гістограми розподілу їх розмірів. Розраховані імовірності класових інтервалів методами теорії марковських ланцюгів. Слідуючи цій методиці, розрахована таблиця перехідних ймовірностей часток у класових інтервалах у результаті злипання після першого зіткнення. З представленого розрахованого початкового розподілу часток по розмірах видно, що найбільша імовірність припадає на четвертий клас. Наведені результати були використані при виборі оптимального часу перебування олії в робочій зоні машини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Омельченко, Н. В., А. С. Браїлко та Н. В. Лисенко. "ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ВТРАТИ ЯКОСТІ ОДЯГУ З ХУТРА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 168–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналіз практики проведення товарознавчої оцінки та експертиз виробів зі шкіри та хутра виявив суттєві недоліки, що свідчать про відсутність ґрунтовних досліджень і наукової аргу- ментації експертних висновків. Товарознавчу оцінку проведено з метою встановлення втрати якості хутряного півпальто “Lattoni”, розміру EU 42, що перебувало на зберіганні та потрапило під вплив гарячої пари та води, надмірної вологи. Доведена доцільність та ефективність застосування роз- роблених методичних підходів до товарознавчої оцінки втрати якості виробів зі шкіри та хутра з урахуванням: впливу кожного виду дефекту на якість виробу, залежно від площі, яку він займає на кожній деталі (частині деталі) виробу; місця розташування та розмір дефекту, ступінь прояву, впливу дефекту на зовнішній вигляд та експлуатаційні властивості виробу загалом. Запропоновано втрату якості об’єкта експертизи, викликану різними дефектами за рахунок впливу причинних фак- торів виражати за допомогою коефіцієнта втрати якості. У статті наведено результати засто- сування розроблених методичних підходів до товарознавчої оцінки втрати якості виробів зі шкіри та хутра, методики визначення втрати якості виробів із шкіри та хутра МНДНЦ-0004-01-17 під час товарознавчої оцінки втрати якості хутряного півпальто “Lattoni”, розміру EU 42, що перебувало на зберіганні та потрапило під вплив гарячої пари та води, надмірної вологи, з урахуванням впливу кожного виду дефекту на якість виробу, залежно від площі, яку він займає на кожній деталі (частині деталі) виробу. Визначено зміну розмірних ознак виробу через вплив причинних факторів зниження якості досліджуваного зразка та порівняння його із зразком-аналогом. Виявлено наявні дефекти, їх розмір, місце розташування і вплив на експлуатаційні та естетичні властивості досліджуваного зразка та його якість загалом. З’ясовано вплив виявлених дефектів на споживні властивості об’єкта дослідження. Розраховано коефіцієнт фізичного зносу, який становив 0,79. Встановлено, що втрата якості хутряного півпальто “Lattoni”, розміру EU 42, що перебувало на зберіганні та потрапило під вплив причинних факторів, зокрема: гарячої пари та води, надмірної вологи становить 79%. Резуль- тати досліджень можуть бути використані у практичній діяльності експертних установ: для фор- мування баз даних дефектів зберігання; вдосконалення чи розробки методичних підходів до товароз- навчої оцінки втрати якості виробів із шкіри та хутра; підвищення результативності досліджень, об’єктивності та повноти вирішення сформульованих питань експертизи. Подальші дослідження доцільно спрямовувати на розробку та вдосконалення методичних підходів до товарознавчої оцінки втрати якості виробів зі шкіри та хутра.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Корх, О. В. "ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ШКУРОК НОРОК І ЛИСИЦЬ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 5 (2 травня 2020): 64–76. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2019.5.64-76.

Повний текст джерела

Анотація:

Авторським колективом Інституту тваринництва НААН, Асоціації звірівників України, УКООПСПІЛКИ, ТОВ ,,Ізюмське звірогосподарство‖, ТОВ ,,Ірен і К°‖, Переяслав-Хмельницький звіроплемгосп розроблено нові стандарти, (наразі набули чинності) на шкурки норки і лисиці кліткового розведення невичинені. Технічні умови на заміну ГОСТ 27769-88 (ТУ 61 України 603-94 ) та ГОСТ 2790 – 88. В статті висвітлено єдині норми та вимоги до шкурок норок і лисиць кліткового розведення за оцінки їх якості, при маркуванні, пакуванні, транспортуванні та зберіганні. В розроблених стандартах вказується на шкурки якого зоологічного виду вони розповсюджуються та що є об’єктом стандартизації. Стандарти за формою складні мають 12 розділів та 4 додатки. Варто зазначити, що розроблені нормативні документи ДСТУ 7825:2015 та ДСТУ 8415:2015 пов’язані зі стандартами на матеріали, методи контролювання якості продукції, маркування, а також санітарними нормами та правилами, які встановлюють вимоги безпечності продукції. Слід вказати, що при розробленні стандартів враховано продуктивні показники звірів, які зазнали змін у результаті селекційної роботи, удосконалених умов утримання та годівлі. Окрім оцінювання основного кольору хутра проводять оцінювання за відтінками забарвлення волосяного покриву шкурок у кольорового типу пастель. Оцінювання шкурок за розміром зазнало змін за рахунок доповнення до нових стандартів способу висушування шкурок: волосом назовні (для експорту). У шкурок норок за першого способу (волосом усередину) відсутній поділ за статтю на противагу другому способу – поділяють на шкурки від самиць та від самців. Встановлено інтервал між розмірними категоріями за першого способу – 2 см, за другого 6 см. Окрім цього згідно вимог нового стандарту у шкурок норок висушених волосом усередину І розмірна категорія має два значення: І та І+. За першого способу висушування до браку відносять шкурки 10-ї, а за другого способу висушування 5-ї розмірних категорій. У лисиць, незалежно від способу висушування, шкурки за статтю не поділяються, але інтервал між розмірними категоріями порівняно зі скасованим стандартом змінився: 8 см проти 5 см. Вимогами нового стандарту шкурки лисиці 5 розмірної категорії підлягають бракуванню, що становить менше 65 см. В подальшому спосіб висушування шкурок норки і лисиці змінив розрахунок їх залікової вартості, оскільки одним з основних критеріїв, який впливає на її величину є розмір шкурок. Перелік показників за якими здійснюється оцінювання якості шкурок, а саме, розмірна категорія, сорт, групи за наявності вад наведені в таблиці обов’язкового додатку Б. Розрахунок залікової вартості шкурок лисиць мав свої відмінності, оскільки до розрахунку долучають показники груп кольору та сріблястості. За 100 відсотків залікової вартості приймають шкурки І кольору, І групи сріблястості, І сорту і першої групи за вадами та другої розмірної категорії, у скасованому це була третя категорія. Не менш важливі вимоги внесено до нових стандартів, щодо безпечності хутрової продукції. Перелік показників та методи їх контролювання наведено у четвертому розділі ,,Технічних вимог‖. Розроблені стандарти на шкурки норки і лисиці відповідають ідеології та направленості стандартів країн Європи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Локес-Крупка, Т. П., М. І. Цвіліховський, Н. С. Канівець, Л. П. Каришева та Т. Л. Бурда. "РЕЗУЛЬТАТИ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СТАНУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ В СОБАК ЗА НАЯВНОСТІ ГІПОТИРЕОЗУ НА ТЛІ ОЖИРІННЯ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 279–84. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.35.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведені результати ультрасонографічних досліджень щитоподібної залози у свійсь-ких собак, хворих на гіпотиреоз, проведено диференціацію залежно від ступеню вгодованості. Дослі-дження проводили впродовж 2018–2020 років на базі клінік ветеринарної медицини м. Полтави та м. Харкова. За цей час було досліджено 11 свійських собак, у яких під час комплексного обстеження встановлений діагноз гіпотиреоз. Ці тварини належали до різних порід, мали різну статеву та віко-ву приналежність. Залежно від ступеню вгодованості тварин розподілили на дві дослідні групи. Пе-рша група тварин – з нормальною вгодованістю; друга – із клінічним симптомом ожиріння. Провів-ши аналіз отриманих результатів, ми зареєстрували більш значні зміни у структурі щитоподібної залози у хворих на гіпотиреоз собак першої дослідної групи порівняно із собаками за наявності гіпо-тиреозу на тлі симптому ожиріння (друга дослідна група). Це – стовідсоткове зростання ехогенно-сті залози, зменшення її розміру, нерівність контурів, а також потовщення капсули органу у 75 % тварин. Характерною структурною особливістю під час ультрасонографії щитоподібної залози в собак, хворих на гіпотиреоз на тлі симптому ожиріння, була наявність надмірної кількості підшкір-ної клітковини в досліджуваній ділянці, що значно ускладнювало інтерпретацію результатів. Саме в цих собак відмічали лише неоднорідність структури із вогнищами підвищеної акустичної щільності. У понад половини хворих собак з другої групи відмічали зменшення розмірів залози; у решти – розмір органу не змінювався. Варто відмітити, що у значної кількості тварин спостерігали підвищення ехо-генності залози, а потовщення її капсули встановили у менш, ніж половини собак цієї групи. Спіль-ним для всіх собак, хворих на гіпотиреоз, незалежно від наявності або відсутності ожиріння вста-новлено неоднорідність структури підшлункової залози. Підвищення ехогенності, зменшення розміру щитоподібної залози, нерівність її контурів та потовщення капсули частіше візуалізувались за наяв-ності гіпотиреозу в собак із нормальною вгодованістю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гончарук-Хомин, М. Ю., В. В. Русин, А. Т. Кенюк та А. В. Бокоч. "ВПЛИВ РОЗМІРУ ГРАНУЛ КСЕНОГЕННИХ КІСТКОВИХ ЗАМІННИКІВ НА ЗМІНИ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ В ОБЛАСТІ ПРОВЕДЕННЯ СУБАНТРАЛЬНОЇ АУГМЕНТАЦІЇ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРИ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, № 2 (26 травня 2022): 95–102. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Ретроспективно проаналізувати потенційний вплив розміру гранул використовуваних ксеногенних кісткових замінників на зміни кісткової тканини в області проведення субантральної аугментації за даними попередньо проведених досліджень. Методи дослідження. Дизайн дослідження представляв собою ретроспективний аналіз літератури, котрий передбачав: 1) формування цільової когорти публікацій з бази даних PubMed (https://pubmed.ncbi. nlm.nih.gov/) з використанням відповідних Mesh- термінів та ідентифікація таких у системі Google Scholar (https://scholar.google.com/) з використанням інструментів пошуку за ключовими словами; 2) відбір публікацій із цільової когорти для проведення деталізованого контент-аналізу за результатами опрацювання анотацій наукових робіт; 3) аналітичне опрацювання та контент-аналіз текстової інформації наукових статей, включених до таргетно-сформованої вибірки. Наукова новизна. В ході проведеного ретроспективного аналізу забезпечено структуризацію та уточнення даних щодо впливу фізичних характеристик розміру гранул кісткових замінників ксеногенного походження на кількісні та якісні зміни кісткової тканини в умовах проведення процедури субантральної аугментації, як найбільш адаптованої для цього клінічної та експериментальної моделі. Висновки. Згідно даних ретроспективного аналізу клінічних та експериментальних досліджень використання ксеногенних кісткових замінників із розміром гранул 1–2 мм та 0,25–1 мм у випадках проведення процедури субантральної аугментації характеризується досягненням аналогічних результатів щодо прогнозу формування обсягу нової кісткової тканини та редукції залишкової кількості графту в ході кількамісячного моніторингу. Вищі остеокондуктивні та остеопромоційні характеристики гранул ксеногенного матеріалу малого розміру, верифіковані в ході експериментальних та лабораторних досліджень, не були асоційованими із кращими результатами субантральної аугментації за даними клінічних досліджень у порівнянні із досвідом застосування гранул великого розміру згідно результатів проведених гістологічного та мікроКТ аналізів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Шпарик, Н. Я. "Проблеми та перспективи правового регулювання поводження з дикими тваринами в Україні". Прикарпатський юридичний вісник, № 4(33) (18 листопада 2020): 55–61. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.623.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблемні аспекти правового регулювання поводження з дикими тваринами. Проаналізовано останні внесені зміни в законодавство України в цій сфері, а саме Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин» і Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі». Ці закони встановили жорсткіші види покарання за неналежне або ж жорстоке поводження з тваринами, проте розв'язали не всі проблемні питання в галузі. Зокрема, до статті 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах, зміни не вносилися, а розмір санкції починається зі штрафу в розмірі від трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У статті проаналізовано практичні випадки, коли особа утримує бурого ведмедя в приватній власності. Розглянуто основні нормативні вимоги для правомірного утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах. Досліджено засади спеціального використання (добування, збирання) об'єктів Червоної книги України, до яких відноситься бурий ведмідь. Окреслено правові засади для здійснення контролю Державною екологічною інспекцією України за дотриманням законодавства в процесі утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах. Зображено основні проблеми й запропоновано шляхи для вдосконалення правового регулювання відносин щодо поводження з дикими тваринами в Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Меринов, Роман Романович, Неля Миколаївна Остафійчук, Марина Анатоліївна Колодій, Володимир Володимирович Котенко та Сергій Іванович Башинський. "Обґрунтування оптимальних параметрів відокремлення монолітів природного каменю від масиву алмазно-канатними установками з метою зменшення втрат". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 149–54. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-149-154.

Повний текст джерела

Анотація:

Під час відокремлення монолітів від масиву алмазно-канатними установками зберігається його цілісність, але разом з цим виникають супутні проблеми та питання, такі як вибір оптимальних розмірів моноліту і кута буріння для заведення канату, або які механізми чи пристосування використовувати при відділенні моноліту від масиву. Процес відокремлення моноліту від масиву алмазними канатними установками здебільшого супроводжується виникненням кількісних втрат каменю, на які впливають такі параметри: кількість площин оголення моноліту, розміри моноліту, який вилучається, абсолютний діаметр буру, товщина алмазного канату. Якісні втрати під час використання алмазно-канатних пил майже відсутні. Однак на їх виникнення впливають такі чинники: відхилення канату від заданої площини пропилу, нерівномірне зношування алмазних втулок і зміна товщини алмазного шару в результаті його зношування під час різання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Одинцова, О. В. "Про способи декриміналізації обігу канабісу в незначних розмірах". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 4, № 96 (23 грудня 2021): 108–17. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.96.108-117.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено способам декриміналізації незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання канабісу без мети збуту за відсутності кваліфікуючих ознак, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 309 КК України. Запропоновано декриміналізувати зазначені дії з канабісом у незначних розмірах і передбачити за них адміністративну відповідальність за ст. 44 КУпАП шляхом звуження змісту ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, «наркотичні засоби» та опосередкованої декриміналізації через внесення змін до таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2000 № 188. Запропоновано нові редакції ст. 309 КК України та ст. 44 КУпАП.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Арсірій, В. А., В. Ф. Ісаєв, П. М. Рябоконь та Б. Д. Савчук. "Вплив структури на розподіл параметрів потоків і капілярне підняття води". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 187–92. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1577.

Повний текст джерела

Анотація:

Візуальні дослідження руху рідини виявили структуру розподілу швидкості в поперечному перерізі. Виконано аналіз двох напрямків досліджень: ідей І. Пригожина пошуку зовнішніх сил для організації структури або системи; а також гіпотеза М. Великанова про визнання форми існування матеріальних середовищ з притаманною їм самоорганізації когерентних або дискретних утворень. Виявлення структури потоків, стійкої в просторі і часі, пояснює: чому навколишній світ демонструє високу ступінь організації і порядку всупереч домінування моделі хаосу турбулентності і твердження про тенденції зростання ентропії. Гідравлічні експерименти довели вплив структури потоків на розподіл параметрів при русі рідин і газів. Коефіцієнт гідравлічного тертя при заданих початкових параметрах залежить не тільки від числа Рейнольдса і шорсткості, але також залежить від поперечних розмірів каналу. Хвильовий характер розподілу параметрів отримано як при турбулентному, так і при ламінарному режимах течії. Хвильовий характер зміни коефіцієнта гідравлічного тертя знімає проблему невизначеності розрахунку втрат напору та інших енергетичних показників обладнання. Результати досліджень показують можливість формувати структуру потоку при русі рідин і газів. До традиційних уявлень про параболічний закон розподілу епюри усереднених значень швидкостей додано хвильовий характер розподілу пульсаційних компонент швидкості. Підсумовування епюри усереднених значень швидкості течії в кожній точці потоків з хвильовим характером розподілу пульсаційних компонент швидкості дає епюру реальних значень швидкості в кожній точці поперечного перерізу каналу. Експеримент з капілярами різних розмірів показав, що виявлена в візуальних дослідження довжина хвилі структури потоків, формує також відхилення висоти капілярного підняття води від середнього значення більш ніж на 10%. Проведені експерименти показали, що відхилення параметрів швидкості, коефіцієнта гідравлічного тертя, коефіцієнта тепловіддачі, висоти капілярного підйому води від усереднених значень для заданої величини початкового тиску при зміні поперечних розмірів проточних частин має хвильовий характер зі стійким розміром довжини хвилі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Stets, M. M., V. R. Antonov та T. M. Galyga. "Ультразвукова архітектоніка щитоподібної залози після використання при хірургічному лікуванні зварювальних технологій". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (11 вересня 2019): 65–69. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2019.2.10420.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: вивчення стану залишеної тканини щитоподібної залози та особливостей судинної перфузії за ультразвуковою та доплерівською характеристикою, після операції з перебігом часу, при використанні під час хірургічного втручання зварювального високочастотного коагулятора. Матеріали і методи. Операційні втручання з використанням високочастотнoго коагулятора ЕХВА – 350МС та ЕКВЗ-300 з частотою 66 кГц і 440 кГц у моно- та біполярному режимах виконували у хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в Київському міському центрі ендокринної хірургії, який є структурним підрозділом Київської міської клінічної лікарні № 3. У 230 хворих вивчили можливості застосування електрокоагуляції або різання тканин щитоподібної залози за останні 5 років, у всіх варіантах операційного втручання за об’ємом: резекція однієї, обох часток щитоподібної залози – у 13 (6 %), гемітиреоїдектомії – у 60 (26 %), гемітиреоїдектомії з резекцією іншої частки – у 23 (10 %), тиреоїдектомії – у 125 (54 %), тиреоїдектомії з шийною дирекцією – у 9(4 %) хворих. 96 хворим після операції на щитоподібній залозі із збереженням тканини виконано ультразвукову доплерографію на 10 день, через 1, 6, 12 місяців. Спроможності апаратів давали змогу отримувати зображення залишеної тканини, визначити її величину, ехоструктуру, розміри знову виявлених у тиреоїдному залишку включень. Результати досліджень та їх обговорення. На 10 день післяопераційні обстеження у всіх хворих показували неоднорідні гіпоанехогенні ділянки без чітких меж та сталих ехоструктурних значень. У 15 (15 % ) хворих через 10 днів після операції в тиреоїдному залишку візуалізувалися дрібні гематоми (4–8 мм) у вигляді гідрофільних ділянок із чіткими контурами без капсули, у 18 (19 %) – локальні або зливні крововиливи низької щільності з чіткими нерівними контурами. З перебігом часу гематоми та крововиливи розсмоктувалися, тому на 6 місяць після операції та пізніше відсутня їх візуалізація, проте спостерігається організація та фіброз. У 11 (12 % ) пацієнтів на 6 місяці спостережень після операції у місцях прицільної електрокоагуляції формуються 2–3 мм гіперехогенні, неоднорідної структури включення, без чітких меж, з нерівними і нечіткими контурами. Кількість та розмір гранульом залежить від гістологічної структури оперованої тканини, які при лімфоїдній інфільтрації автоімунного генезу можуть заповнювати весь тиреоїдний залишок. Додатково на цьому фоні, першого року досліджень, у 18 (19 %) пацієнтів можна визначити дрібні гіперехогенні утворення, що дають звукову доріжку (кальцинати). Через 2–3 роки після операції встановлено збереження гранульом меншого розміру лише у 4 хворих. Через 5–6 місяця після операції у 17 (18 % ) хворих у паренхімі ізольовано або навколо гіперехогенних включень встановлені невеликі первинні кісти – гідрофільні ділянки з чіткими контурами. Лише у 21 (22 % ) обстеженнях вже з перших днів, при виконанні економної резекції та операцій в зоні перешийку і медіального краю обох часток, трапляється здорова (не змінена) паренхіма при відсутності лімфоїдної інфільтрації автоімунного генезу. У 52 (54 % ) пацієнтів на 6 місяць після операції структура паренхіми однорідна, дрібнозерниста без патологічних змін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Іліопол, Інна Михайлівна. "ПОВНОВАЖЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ". Знання європейського права, № 3 (7 лютого 2020): 109–23. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.27.

Повний текст джерела

Анотація:

На підставі порівняльно-правового аналізу попередньої редакції ЦПК України та діючої, була встановлена основна ідея оновлення повноважень суду апеляційної інстанції – посилити позицію апеляційного суду з метою запобігання зловживанню процесуальними правами. Встановлено, що діюче процесуальне законодавство замінило термін «ухвали та рішення апеляційного суду» на термін «постанови суду апеляційної інстанції». Сьогодні термін «рішення суду» залишився тільки в суді першої інстанції. Доведено, що судові рішення ухвалюються судами першої інстанції у зв’язку із розглядом справи по суті, а в апеляційній інстанції приймаються постанови, оскільки суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та (або) обґрунтованості судового рішення першої інстанції, а також, що постанова як термін має більш остаточний характер, ніж судове рішення. Сформульовано науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення цивільного процесуального законодавства України, що регулює апеляційне провадження. Оновлення повноважень суду апеляційної інстанції має своєю метою посилити позицію апеляційного суду в конкретних повноваженнях з метою запобігання зловживанню процесуальними правами відповідно до принципу правової визначеності та остаточності судового рішення. За правилами ЦПК України зміна рішення можлива не тільки при допущенні помилки у застосуванні норм матеріального, а й процесуального права. Зміна рішення при порушенні норм процесуального права відбувається, наприклад, при зміні розміру судових витрат, встановлених судом першої інстанції. Також слід зазначити, що ЦПК України виключив можливість оскаржити в апеляційному порядку судовий наказ, що здається позитивною зміною в апеляційному провадженні у зв’язку з тим, що метою наказного провадження є спрощений порядок розгляду таких справ та швидке їх виконання. А можливість апеляційного оскарження судових наказів ускладнює досягнення такої мети.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Havryltsiv, S. T., Yu V. Vovk та O. I. Hrushka. "ВИВЧЕННЯ АКТИВНОСТІ БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КІСТКОВОГО МЕТАБОЛІЗМУ В НИЖНІХ ЩЕЛЕПАХ, УРАЖЕНИХ РАДИКУЛЯРНИМИ КІСТАМИ, У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМ СТАНОМ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ". Вісник наукових досліджень, № 2 (16 квітня 2019): 72–77. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10017.

Повний текст джерела

Анотація:

У відповідь на підвищення компресії обсягу, що зростає збоку радикулярних кіст на прилеглу кісткову тканину щелеп, у ній відбувається компенсаторна перебудова морфологічної структури губчастої речовини – її ущільнення, що є морфологічним проявом місцевої адаптаційної реакції організму. Однак при порушенні мінерального обміну (остеопорозі) в кістковій тканині відбуваються морфологічні зміни. В жінок у післяменопаузальному періоді на тлі дефіциту естрогену зменшується експресія лужної фосфатази, знижується інгібуюча активність цього гормону на остеокласти, що супроводжується зростанням активності кислої фосфатази і, як наслідок, збільшення резорбції кістки. Мета дослідження – провести порівняльну оцінку активності біохімічних показників кісткового метаболізму в ділянках нижніх щелеп, уражених радикулярними кістами, у хворих із різним станом мінерального обміну. Матеріали і методи. Усіх пацієнтів із радикулярними кістами нижньої щелепи залежно від стану мінерального обміну було поділено на дві клінічні групи: у першу клінічну групу увійшли 21 хворий (13 чоловіків та 8 жінок), в яких не було виявлено вікових порушень збоку мінерального обміну; в другу клінічну групу увійшло 19 хворих (14 жінок та 5 чоловіків), в яких виявлено вікові порушення мінерального обміну – остеопороз. У хворих визначали мінеральну щільність кісткової тканини за допомогою кісткової ультразвукової денситометрії. На ортопантомограмах лицевого скелета виявляли локалізацію та розміри радикулярних кіст. Стан мінерального обміну в нижніх щелепах оцінювали на рентгенограмах за мандибулярно-кортикальним індексом (MCI) за Е. Klemetti et al. Матеріали для біохімічного дослідження (визначення активності лужної і кислої фосфатаз, індексу мінералізації) отримували шляхом забору фрагментів кісткової тканини із ділянок, прилеглих до оболонок радикулярних кіст нижніх щелеп під час операцій цистектомій. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за допомогою комп’ютерної програми статистичних обчислень Statistica 8. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих, в яких не виявлено порушень мінерального обміну, в кісткових біоптатах, взятих із ділянок, уражених радикулярними кістами нижніх щелеп, встановлено статистично значуще (р<0,05) зростання активності лужної фосфатази (ЛФ), що прямо корелювало із розмірами цих пухлиноподібних новоутворень. Також виявлено статистично значуще зростання активності кислої фосфатази (КФ) в цих ділянках. При радикулярних кістах великих розмірів активність КФ була найбільшою – (0,82±0,09) МО/г (р<0,005). Однак процес остеогенезу переважав над резорбцією кістки. Індекс мінералізації у ділянках щелеп, які зазнавали хронічної компресії збоку пухлиноподібних новоутворень, зростав порівняно із інтактною кісткою. У хворих із остеопорозом в нижніх щелепах переважали процеси резорбції над остеогенезом. В уражених ділянках нижніх щелеп спостерігали статистично значуще зростання активності КФ. У кісткових тканинах, які зазнавали впливу радикулярних кіст великих розмірів, активність цього ферменту зростала в 2,4 раза порівняно з інтактними кістками – (1,27±0,13) МО/г (р<0,001). Активність ЛФ також збільшувалась, але менш інтенсивно порівняно з аналогічними клінічними випадками у хворих без порушень мінерального обміну. Індекс мінералізації кісткової тканини зростав лише в ділянках нижніх щелеп, прилеглих до радикулярних кіст малих розмірів. У кісткових тканинах, прилеглих до одонтогенних кіст середніх та великих розмірів, цей показник прогресивно зменшувався від (14,60±1,33) у.о. до (11,84±1,27) у.о., що, на нашу думку, свідчить про недостатній рівень адаптаційного потенціалу в щелепних кістках хворих із порушеним мінеральним обміном. Висновки. У хворих без порушень мінерального обміну в кісткових тканинах нижніх щелеп у відповідь на деструктивний вплив радикулярних кіст переважають процеси активації остеогенезу (статистично значуще зростання активності лужної фосфатази), що є місцевим проявом адаптаційної реакції організму при цьому захворюванні. У хворих на тлі остеопорозу в щелепних кістках відбувається зниження процесу остеогенезу, під впливом радикулярних кіст прогресують резорбційні процеси, статистично значуще зростає активність кислої фосфатази, що прямо корелює із розмірами цих пухлиноподібних новоутворень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Lazarev, I. A., O. A. Kostogryz та M. V. Skyban. "Математичне моделювання з визначенням напружено-деформованого стану в тібіофеморальній зоні в умовах дефекту суглобового хряща". TRAUMA 14, № 4 (1 липня 2013): 57–63. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.4.14.2013.88221.

Повний текст джерела

Анотація:

Існує необхідність відновлення анатомічної будови і функції колінного суглоба, що були порушені внаслідок травми хряща. На основі математичного моделювання методом кінцевих елементів визначено напружено-деформований стан елементів біомеханічної моделі колінного суглоба — медіального надвиростка стегнової кістки і суглобового хряща з наявністю дефекту розміром 5, 10, 15 і 20 мм. З появою дефекту хряща напруження на ньому різко зростають за рахунок крайового ефекту. Таким чином, край дефекту є концентратором напружень і з ростом розміру дефекту напруження зростають. Уже при дефекті 5 мм напруження збільшуються на 66,0 %, а при 20 мм — на 181,14 % (у 3 рази). В умовах динамічного навантаження — при ходьбі в повсякденному житті таке напруження може сприяти швидкому прогресуванню дегенеративних змін у структурах колінного суглоба.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Локес-Крупка, Т. П., Т. Л. Бурда та М. І. Цвіліховський. "ВПЛИВ РАЦІОНІВ НА РОЗВИТОК НАДМІРНОЇ МАСИ ТІЛА СОБАК ПОРІД СЕРЕДНЬОГО РОЗМІРУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 224–32. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.29.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведені дані стосовно впливу надмірної та ненормованої годівлі свійських собак поро-ди мопс за умови вживання раціонів різних класів на метаболізм ліпідів і білків, а також на характе-ристики вгодованості. Вибір породи зумовлено як поширеністю мопсів як домашніх улюбленців у на-селення України, так і схильністю цих тварин до надмірного споживання корму, а отже до накопи-чення надмірної маси тіла. Упродовж чотирьох місяців проведений експеримент щодо впливу дозо-ваності раціонів різних класів (натуральний, промислові раціони супер-преміум та економ класів) на зміни зовнішнього вигляду тварин (відкладання абдомінального жиру) та стан метаболізму білків та жирів свійських собак породи мопс. На початку дослідження, через два місяці та через чотири місяці проводили клінічні дослідження, оцінку вгодованності, біохімічні дослідження сироватки крові (визначення в сироватці крові вмісту загального білка та його фракцій, тригліцеролів, холестеролу загального, ліпопротеїдів високої, низької та дуже низької густини), отримані дані обробляли ста-тистично. У результаті надмірної неконтрольованої годівлі в собак зареєстрували наявність гіпер-протеїнемії, що проявлялося підвищенням рівня загального білка в сироватці крові усіх 3-х груп тва-рин у 1,13, 1,16 та 1,12 раза, відповідно. Аналіз протеїнограми показав, що підвищення вмісту зага-льного білка в сироватці крові виникав за рахунок підвищення рівня білків фракції альбумінів у 1,15, 1,28 та 1,14 раза, відповідно. У разі застосування раціону економ класу у вільному доступі на тлі гіперпротеінемії та зростання маси. У сироватці крові собак достовірно підвищилась концентрація тригліцеролів та ЛПДНГ у 1,31 раза, холестеролу загального та ЛПНГ у 1,26 та 1,57 раза, відповід-но. Важливим є відсутність достовірних змін щодо рівня ЛПВГ у сироватці крові собак, що свід-чить про відсутність компенсаторного посилення зворотного шляху холестеролу з тканин і стінок судин у печінку. У собак, які утримувалися на раціоні 3 (натуральний), наприкінці І-го етапу експе-рименту не було встановлено негативних змін морфометричних показників, а також показників об-міну білків і ліпідів, як і в разі вживання раціону 1. По закінченню ІІ-го етапу експерименту як мор-фометричні (зростання маси тіла в 1,14 раза), так і біохімічні показники собак зазнавали певних змін: зростав уміст білків; рівень тригліцеролів, холестеролу загального та ЛПВГ збільшувався в 1,31, 1,23 та 1,23 раза, відповідно. Такі зміни метаболізму в подальшому можуть спричинити роз-виток ожиріння та іншої супутньої внутрішньої патології. Одержані результати є важливими для сучасної ветеринарної практики як елемент експериментально-доказової науки, що дозволить вести ефективну просвітницьку діяльність серед населення з профілактики ожиріння в собак.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Голюк В.Я., Дергачова Г.М. та Колешня Я.О. "ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ СТАВКИ НА ЕКОНОМІЧНE ЗРОСТАННЯ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 122–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена впливу розміру та динаміки податкової ставки на економічне зростання у різних країнах. У роботі стверджується, що неокласична та екзогенна теорії зростання притримуються відмінних поглядів щодо впливу податкової ставки на динаміку валового внутрішнього продукту. Визначено, що результати емпіричних досліджень впливу податкових реформ на економічне зростання проведених науковцями на базі різних країн відрізняються: частина результатів демонструє, що зміни податкових ставок не впливають на динаміку валового внутрішнього продукту, а інша демонструє наявність впливу і диференціює його залежно від перспективи (швидкої або тривалої). Встановлено, що значна частина проаналізованих праць стверджує про позитивний вплив зниження ставок у короткостроковому періоді і негативний у тривалому. Визначено, що більшість досліджень стверджують про нелінійний тип залежності між розміром податкової ставки і динамікою валового внутрішнього продукту. На підставі проведеного аналізу визначено, що зниження високих податкових ставок як правило сприяє економічному зростанню, натомість зниження відносно низьких ставок може не вплинути на динаміку валового внутрішнього продукту. У роботі встановлено, що найбільш часто науковцями фіксується позитивний вплив зниження ставок на темпи економічного зростання у короткостроковому періоді, а вплив у більш тривалій перспективі у більшості випадків негативний або відсутній. У роботі стверджується, що часто ефекти змін податкових ставок нівелюються реакцією фінансових ринків, ефектом тіньової економіки. Авторами встановлено, що очікуваний позитивний вплив від зниження податкової ставки може перекриватися зростанням бюджетного дефіциту, потреб боргового фінансування, і , як результат, зростанням відсоткових ставок, що негативно впливатиме на добробут майбутніх поколінь.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Udovytska, М. V., L. O. Tysovskyi, V. O. Mayevskyi та O. M. Udovytskyi. "Дослідження формозміни пиломатеріалів для виробництва клеєних щитових конструкцій". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 85–98. http://dx.doi.org/10.15421/40290318.

Повний текст джерела

Анотація:

Переважна більшість досліджень клеєних конструкцій орієнтована на аналіз їхніх механічних характеристик, зокрема міцності та формостійкості. У випадку використання клеєної конструкції як елемента фасадної поверхні, важливого значення набувають також показники її естетичності. Якість клеєних щитових конструкцій здебільшого зумовлена властивостями її окремих ділянок (заготовок, ламелей). Тому врахування властивостей цих ділянок сприятиме раціональному вибору схеми формування клеєних щитових конструкцій та прогнозуванню їх якості ще до склеювання ділянок у клеєних щитових конструкціях. У процесі експлуатації клеєні щитові конструкції можуть змінювати свою форму і розміри під впливом зовнішнього середовища. І чи не найважливішим чинником цього процесу є вологість, яка значно впливає на фізичні та механічні властивості деревини. Залежно від умов навколишнього середовища, деревина може як всихатися через виділення вологи, так і розбухати внаслідок вбирання вологи, призводячи до деформації пиломатеріалів. Отже, охарактеризовано основні причини можливої зміни форми поверхонь клеєних щитових конструкцій. Розроблено математичну модель для теоретичного дослідження формозміни пиломатеріалів. Одержані інженерні формули для розрахунку всихання і розбухання деревини свідчать, що формозміна пиломатеріалу переважно залежить від його розмірів, вологості та розташування у поперечному перетині колоди.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Шкода, Т. ""Допомога по тимчасовій непрацездатності: можливі зміни у розмірі виплат"". Юридичний журнал, № 10 (112) (2011): 115–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Razmyshlyaev, Aleksandr, Vitaliy Ivanov та Marina Ahieieva. "ФОРМУВАННЯ ЗОНИ ПРОПЛАВЛЕННЯ ПРИ НУЛЬОВІЙ ШВИДКОСТІ ЕЛЕКТРОДУГОВОГО НАПЛАВЛЕННЯ ДРОТЯНИМ ЕЛЕКТРОДОМ ПІД ФЛЮСОМ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 18–21. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-18-21.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Дуже важливим є питання формоутворення зварювальної ванни при нульовій швидкості наплавлення. Це пов’язано з тим, що процес наплавлення доцільно починати при нульовій швидкості переміщення дуги, щоб встановився розмір шва (валика) на початку виконання наплавлення. Постановка проблеми. При формоутворенні зварювальної ванни при нульовій швидкості наплавлення буде виключена початкова ділянка шва, коли процес є несталим у тепловому сенсі. При цьому доцільно визначити час, протягом якого основний метал буде проплавлений до розмірів, що відповідають технічним вимогам, тобто при швидкості, встановленій для цього технологічного процесу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для процесу дугового наплавлення зазвичай використовують теорію теплових процесів, розроблену М. М. Рикаліним як для рухомої дуги зі швидкістю наплавлення, так і для нерухомої, коли швидкість наплавлення дорівнює нулю. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У літературі немає даних, присвячених питанню формоутворення зварювальної ванни при нульовій швидкості дугового наплавлення під флюсом. Постановка завдання (цілей статті). Аналіз можливості застосування відомої теорії розповсюдження тепла при зварюванні для визначення розмірів точки, що формується при нульовій швидкості дугового наплавлення. Виклад основного матеріалу. На основі теорії розповсюдження тепла при зварюванні М. М. Рикаліна визначені зміни температури в часі залежно від радіуса точки, що формується. Співставленням розрахункових і експериментальних даних встановлено їх неспівпадання. Висновки відповідно до статті. Визначено, що для встановлення розмірів зони проплавлення при дуговому наплавленні дротяним електродом під флюсом із нульовою швидкістю треба враховувати не тільки дифузійну (кондуктивну), а й конвективну складову перенесення тепла, яка виникає внаслідок руху метала у ванні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Маньковський, Д. С. "ОКИСНА ДЕСТРУКЦІЯ БІЛКІВ ПРИ ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕННЯХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ НА ЕТАПАХ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО КРОВООБІГУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 115–19. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12524.

Повний текст джерела

Анотація:

Роль вільнорадикального окиснення білків крові в механізмах розвитку гіпоксично-ішемічних уражень (ГІУ) головного мозку (ГМ) та у ефективності функціонування гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ) залежить від ендотеліальних клітин, астроцитів і перицитів, порушення функцій яких викликає дисфункцію ГЕБ, зокрема за рахунок окиснення білкових фрагментів. Мета – вивчення особливостей окиснення білкових фрагментів клітин та нуклеїнових кислот у пацієнтів з гіпоксично-ішемічними ураженнями до та після кардіохірургічних втручань з використанням штучного кровообігу. Матеріал і методи. Наведені результати обстеження 38 пацієнтів з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку після кардіохірургічних втручань; діагностику неврологічного статусу виконували згідно з клінічними протоколами. Метаболічні зміни щодо окисної модифікації білків (ОМБ) та нуклеїнових кислот (ОМНК) досліджено у спонтанних та індукованих (Fe++) реакціях на доопераційному (за 3–5 діб) та післяопераційному (через 5–7 діб) етапах. Вивчено вміст білкових компонентів у сироватці крові – 2,4 – динітрофенілгідрозонів (ДНФГ). Результати. Спонтанна ОМБ на етапах КХВ характеризується достовірними (р<0,001) змінами у накопиченні як альдегідних, так і карбонільних продуктів, а також у зміні ступеня (глибини) деструкції білків. В індукованих реакціях ОМБ виявлено зростання (з (0,303±0,007) у.о./мг білка до (0,396±0,003)у.о./мг білка) ступеня (глибини) деструкції білка за рахунок білкових фрагментів середнього розміру та достовірного збільшення питомої ваги фрагментів малого розміру, що є найінформативнішою ознакою впливу на метаболічні резерви ОМБ у хворих. Висновки. На етапах кардіохірургічного втручання формуються передумови, що сприяють інтенсифікації процесу ОМБ плазми крові та ОМНК. Особливістю змін стану ОМНК та ОМБ є найбільш виразне зростання їх вмісту в післяопераційний період на тлі відносного зростання вмісту альдегідних та карбонільних продуктів окиснення з перерозподілом ступеня (глибини) ОДБ в спонтанних та, особливо, в індукованих реакціях. Наведене свідчить про зростання проявів деструкції та інтенсифікації ОМБ при одночасному накопиченні резервів окиснення білкових фрагментів плазми крові в післяопераційному періоді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Malachkova, N. V., D. A. Yatsenko та K. M. Radoha. "ОПТИЧНА КОГЕРЕНТНА ТОМОГРАФІЯ У ДІАГНОСТИЦІ МІОПІЇ РІЗНОГО СТУПЕНЯ СЕРЕД ДІТЕЙ З НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЮ ФОРМОЮ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ". Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, № 2 (28 вересня 2021): 15–19. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.2.2018.172219.

Повний текст джерела

Анотація:

Недиференційована форма дисплазії сполучної тканини (НДСТ) призводить до змін сполуч-нотканинного каркасу очного яблука та характеризується збільшенням його передньо-за-днього розміру (ПЗР). Мета роботи – дослідити структури очного яблука при міопії упоєднанні з НДСТ серед дітей Подільського регіону, використовуючи метод оптичної коге-рентної томографії (ОКТ). Результат дослідження вказує на достовірні морфометричні зміниу центральній зоні сітківки при збільшеному ПЗР та кореляційний зв’язок цих показників згостротою зору у дітей-міопів з НДСТ. У висновку ми розглядаємо міопію як головний діа-гностичний критерій НДСТ та можливий її злоякісний перебіг при даному синдромі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Майборода, Віктор Станіславович, Костянтин Олегович Заставський та Роман Борисович Жук. "Особливості взаємодії магнітно-абразивного інструменту з оброблюваною поверхнею в умовах кільцевої ванни". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 3–13. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-3-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено особливості поведінки магнітно-абразивного інструменту (МАІ) і характер зміни сил переважно фрикційного походження, що виникають під час магнітно-абразивної обробки (МАО) циліндричних зразків діаметром 16 мм, виготовлених з феро-, пара- і діамагнітних матеріалів, що виникають у робочих зазорах кільцевого типу шириною 35 мм залежно від швидкості обертання навколо осі кільцевої ванни в діапазоні 100–300 об/хв, частоти обертання навколо власної осі від 0 до 80 рад/с, при магнітній індукції в зонах обробки 0,18 і 0,25 Тл, магнітно-абразивних порошкових матеріалів різного типу та розміру. Показано, що величина ефективного моменту тертя змінюється в діапазоні від 0 до 1,4 Нм. Ідентифіковано три області технологічних умов МАО: 1) область формування квазістійкого магнітно-абразивного інструменту; 2) область стабільно сформованого МАІ; 3) область з аномальним зростанням / падінням сил тертя. Аналіз отриманих закономірностей дозволив ідентифікувати процеси, пов’язані з особливостями поведінки частинок МАІ в процесі МАО при безпосередньому контакті з робочою поверхнею, а також умови утворення зон заклинювання, що виникають між полюсними наконечниками і поверхнею деталей. Показано, що використання порошків з округлою формою частинок при МАО в зазначених вище умовах обробки забезпечує переважне пластичне деформування поверхневого шару зразків з пара- і діамагнітних матеріалів. Найбільше на зміну сил фрикційного походження впливає зростання розміру частинок магнітно-абразивних порошків. Вплив зміни сил магнітного поля в досліджуваному діапазоні несуттєвий.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Піотрович, С. М., О. В. Васильчук та В. С. Андрієць. "Базові принципи хірургічного лікування рецидиву післяопераційної грижі живота після алопластики". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (30 квітня 2021): 72–76. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.11959.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: вивчення причин виникнення рецидиву післяопераційної грижі живота (ПГЖ) після алопластики і розробка практичних рекомендацій для поліпшення результатів хірургічного лікування пацієнтів із даною патологією. Матеріали і методи. За період з 2004 до 2019 рр. у Київському міському центрі хірургії гриж живота з приводу рецидивної ПГЖ після алогерніопластики прооперовано 133 пацієнти: чоловіків – 23 (17,3 %), жінок – 110 (82,7 %). Середній вік пацієнтів становив (59,4±0,8) року. Пацієнти з ПГЖ за класифікацією SWR [8] розподілилися таким чином: хворих із М2-3W1R1 було 80 (60,15 %), М3-5W2R1 – 40 (30,1 %), М3-5W3R2 – 3 (2,25 %), L3W2R1 – 6 (4,5 %), L4W2R2 – 4 (3 %). У 41 (30,8 %) пацієнта рецидив грижі виник упродовж року після операції, у 62 (46,6 %) – на 2-й рік і у 30 (22,6 %) – через 3 і більше років. У 91 (68,4 %) пацієнта була наявна супутня патологія. Результати досліджень та їх обговорення. Причинами рецидиву гриж були: діастаз прямих м᾽язів живота, який не ліквідували при виконанні попередньої операції, малий розмір імплантанту відносно грижового дефекту, технічні похибки при його фіксації, “прорізання” фіксуючих швів з утворенням дефектів в опорних тканинах передньої черевної стінки (ПЧС), відрив сітки від дистрофічно змінених опорних тканин ПЧС, тяжкий перебіг раннього післяопераційного періоду з тривалим підвищенням внутрішньочеревного тиску та запальні ускладнення в післяопераційному періоді з секвестрацією сітки, утворенням лігатурних нориць, відривом та “скручуванням” сітки. При виборі способу повторної реконструкції ПЧС ми враховували морфо-функціональні зміни тканин передньої черевної стінки, наявність діастазу прямих м᾽язів живота, розміри і правильність розміщення раніше вшитого імплантату, розмір грижового дефекту та об’єм грижового випину. У післяопераційному періоді у 3 (2,25 %) пацієнтів спостерігались клінічні ознаки серцево-легеневої недостатності, які виникли на 2–3 добу після операції і були ліквідовані стандартними консервативними заходами. Ускладнення запального характеру мали місце у 6 (4,5 %). Віддалені результати лікування рецидивних ПГЖ вивчені шляхом повторних оглядів у 102 пацієнтів у строки від 1 до 10 років, рецидиву грижі не виявлено.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Voloshchuk, Vasyl, Sergiy Smyslov, Mykhailo Pidtereba, Alexey Pidtereba та Leontius Khmelnychyi. "ПОШУК ОПТИМІЗОВАНИХ РІШЕНЬ ПРИ РОЗРОБЦІ ПРОЕКТУ З ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА ПОТУЖНІСТЮ 24 ТИС. ГОЛІВ У РІК". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 1-2(36-37) (1 липня 2019): 47–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2019.1-2.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Зниження кількості продукції свинарства на ринку та постійне зростання попиту на неї завжди стимулює інвесторів шукати шляхи нарощування обсягів виробництва товарної свинини. Підвищити зацікавленість інвесторів можна лише оцінивши всі ступені ризиків максимально визначивши значення параметрів виробничої діяльності і ще до початку активного вкладання коштів вказати на обсяги необхідних інвестицій та параметри прибуткової діяльності. Дослідження з пошуку оптимізованих рішень проводили шляхом комп’ютерного моделювання послідовно змінюючи значення параметрів визначаючи вірогідні зміни показників виробничої діяльності. Встановлено, що при одночасній зміні багатоплідності з 12 до 14 поросят і зменшенні технологічного відходу з 14,3 до 10,7% при постійній кількості основних свиноматок впродовж року на свинокомплексі потужністю 24 тис. голів у рік кількість приплоду збільшиться на 4 368, а відлучених поросят на 4844 голів, це дозволить передати на дорощування не 21996, а 26728 голів, що і потрібно враховувати при розрахунку необхідної кількості станків для їх розміщення. Залежно від компактності розміщення станкового обладнання, системи гноєвидалення, способу роздавання корму та водонапування відсоток зайнятої станками виробничої площі буде змінюватись, а отже і буде змінюватись потреба у загальній кількості приміщень для утримання поголів’я усіх технологічних груп. При зміні зайнятої станками площі з 70 до 52 відсотків потреба загальної площі зміниться з 4320 до 5760 м2, що рівнозначно додатковому приміщенню розмірами 80 х 18 м. Збільшення інтенсивності росту у період дорощування та відгодівлі призводить до зменшення потреби у кількості станків та загальної площі для утримання поголів’я, а також значного зменшення тривалості відгодівлі, що дозволить знизити витрати корму та прискорити оборот станкомісць. Недотримання правил проведення розрахунків та ігнорування змінних значень вхідних даних у кінцевому результаті призводить до порушення роботи створеного комплексу, а також невідповідності між розрахунковим бізнес-планом та реальними даними економічно-господарської діяльності підприємства з виробництва продукції свинарства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Рожков, А. О., та Р. А. Гутянський. "Динаміка формування площі листя рослин ячменю ярого залежно від впливу норми висіву та позакореневих підживлень". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2017): 32–37. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.05.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати досліджень, проведених протягом 2015, 2016 рр. на дослідному полі ХНАУ ім. В. В. Докучаєва щодо впливу норм висіву і позакореневих підживлень на варіабельність показників площі листя і зміну лінійних розмірів другого листка рослин ячменю ярого. Встановлено, що досліджувані варіанти норми висіву та позакореневих підживлень полімерним добривом «Вуксал» істотно впливали на площу листової поверхні рослин і лінійні розміри другого листка рослин ячменю ярого. Максимальні показники площі листя рослин у досліджувані фази розвитку забезпечувала норма висіву 5,0 і 5,5 млн нас./га. Кращим варіантом позакореневого підживлення посівів ячменю ярого, який забезпечував формування найбільшої площі листя та максимальні лінійні розміри другого листка був варіант дворазового внесення препарату «Вуксал» – у фазу трубкування і колосіння в нормах 1,0 л/га. The article presents the results of studies conducted during 2015, 2016. On the experimental field of KHNAU named after V. V. Dokuchaiev concerning the influence of seeding rates and foliar fertilization on the variability of leaf area parameters and changes in the linear dimensions of second leaves of spring barley plants. It was found that the investigated variants of the seeding rate and foliar fertilizing with polymeric fertilizer «Vuksal» significantly influenced the area of the plant leaves and the linear dimensions of the second leaf of the spring barley plants. The maximal parameters of the leaf area of plants in the research phases of development provided a seeding rate of 5,0 and 5,5 million/ha. The best option for foliar top dressing of barley spring crops, which provided the formation of the largest leaf area, and the maximum linear dimensions of the second leaf was a variant of double application of the «Vuksal» – during the time of exit into the tube and earing in doses – 1,0 l/ha.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Lievi, L. "КЕРУВАННЯ ВОЛОГОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПРИ КРАПЕЛЬНОМУ ЗВОЛОЖЕННІ НА ОСНОВІ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 60 (28 травня 2020): 27–30. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.2.027.

Повний текст джерела

Анотація:

Системи крапельного зрошення широко використовуються для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур як у теплицях, так і на відкритих ділянках різного розміру, від невеликих приватних садових ділянок до фермерських господарств. Особливість даного типу зрошення у тому, що вода повільно подається краплями або струменями у заданий час і у заданій кількості безпосередньо до коренів кожної рослини. При цьому витрата води зменшується на 20-50% у порівнянні з поверхневим поливом і дощуванням, попереджається надлишковий полив і внаслідок цього підняття рівня ґрунтових вод та засолення ґрунту, не ущільнюється верхня частина ґрунту, знижується рівень розростання бур'яну. При проведенні зрошення необхідно враховувати вплив випадково змінних погодних факторів і щоденно коригувати поливну норму. Структурна схема автоматизованої системи керування (АСК) вологозабезпеченістю модульної ділянки за допомогою крапельного зрошення являє собою комбіновану систему керування з регулятором, який складається з двох послідовно з'єднаних ланок. Перша ланка визначає допустиму частку недополиву рослин у відсотках, враховуючи дані метеопрогнозу на наступний день. Очевидно, що допустима частка недополиву буде тим більша, чим більше значення прогнозованих опадів. Друга ланка обраховує завдання всмоктуючого тиску (вологості) на поточний день, враховуючи рекомендації першого регулятора, і подає керуючі впливи на виконавчі механізми. Метою статті є розробка методу керування вологістю ґрунту за допомогою крапельного зрошення на основі нечіткої логіки. Для визначення частки недополиву використано алгоритми нечіткої логіки. В якості вхідної змінної використовуються дані метеопрогнозу по опадах на наступний день. Вихідною змінною є допустима частка недополиву рослин на поточний день. Запропонована АСК вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур при крапельному зрошенні дозволяє підвищити точність керування вологістю завдяки оперативному врахуванню змінних збурень на об'єкт і забезпечити отримання планової врожайності при раціональному використанні енергетичних і водних ресурсів. Напрямком подальших досліджень слід вважати розробку концепції застосування інтелектуальних методів підтримки прийняття рішень в умовах багатокритеріальності в задачах оптимального керування вологозабезпеченістю сільськогосподарських культур. Це дозволить економити водні та енергетичні ресурси з одночасним забезпеченням отримання планового врожаю

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Polyakova, L. I., та A. G. Reznikov. "Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку". Endokrynologia 26, № 1 (22 березня 2021): 49–58. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2021.26-1.49.

Повний текст джерела

Анотація:

Статеві особливості нейроендокринних функцій і поведінки програмуються гормонами під час внутрішньоутробного розвитку плоду. Цей процес може порушуватись хімічними речовинами з гормоноподібною активністю, так званими ендокринними дизрапторами (ЕД). Одним із найбільш поширених у довкіллі ЕД є дибутилфталат (ДБФ), який у великих дозах через організм вагітної матері викликає в плоду синдром тестикулярної дисгенезії. Однак віддалені ефекти малих доз вивчені вкрай недостатньо. У попередніх експериментальних дослідженнях на щурах у молодих потомків матерів, експонованих до малих доз ДБФ, виявлені гіперактивна статева поведінка і гіперандрогенний стан на тлі відсутності анатомічних дефектів. Морфологічний субстрат цих змін був невідомий. Мета — з’ясувати участь медіально-преоптичного ядра (МПЯ) гіпоталамуса у функціональних змінах репродуктивної системи, індукованих пренатальною експозицією до низьких доз ДБФ у критичному періоді раннього онтогенезу, коли відбувається статева диференціація мозку (СДМ). Матеріал і методи. Щури Вістар отримували перорально ДБФ з 15 по 21 день вагітності по 100 мг/кг м. т. на день, контрольні — розчинник препарату. У чоловічого потомства 6- та 18-місячного віку проводили гістологічне та каріометричне дослідження нейронів медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса. Результати. У молодих тварин виявлено вакуолізацію перикаріонів, наявність пікнотичних нейронів поруч з активними та інші гістологічні ознаки функціонального перенапруження і виснаження МПЯ. У тварин, які старіють, у МПЯ переважали нейрони з меншими розмірами, ніж у контрольних щурів відповідного віку. Розміри ядер нейронів були більш ніж на 50% менші за контрольні показники. Висновки. Результати морфологічного дослідження МПЯ молодих щурів, пренатально експонованих до низьких доз ДБФ, свідчать про функціональне перенапруження і виснаження нейронів і узгоджуються з попередніми даними про гіперактивну статеву поведінку та збільшений рівень тестостерону в плазмі крові, що свідчить про залучення МПЯ до порушення СДМ. Гістологічні і каріометричні характеристики МПЯ піддослідних тварин, які старіють, вказують на його прискорену вікову морфо-функціональну інволюцію, що корелює з суттєво послабленою статевою поведінкою та зменшеним рівнем тестостерону в плазмі крові.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Ковалевич, Людмила Анатоліївна, Ірина Володимирівна Леонець, Микола Вікторович Лебля, Денис Олегович Дубінчук та Марина Сергіївна Куницька. "Дослідження витрати палива автосамоскидами в умовах Омелянівського кар’єру". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 122–28. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-122-128.

Повний текст джерела

Анотація:

Оскільки вплив циклічної діяльності на споживання палива вантажними автомобілями при відкритих гірничих роботах у літературі не розглядається, тому пропонується методика оцінки цих ефектів. У цьому дослідженні вимірювалося паливо, яке було спожито за один цикл роботи автосамоскида. Цикл роботи складається з основних етапів: завантаження, маневрування, транспортування, розвантаження та повернення в вихідне положення. Кожен із компонентів циклу пов’язаний із певною витратою палива. Тому функціональна залежність між компонентами циклу (як незалежні змінні) та кількістю споживаного палива за цикл (як залежна змінна) визначає частку кожного компонента у загальній витраті палива автомобіля. Хоча виробники автосамоскидів пропонують приблизні оцінки витрат палива для різних моделей та розмірів вантажівок, існують значні невизначеності щодо фактичних показників споживання палива, які обумовлені специфічними умовами роботи. Специфічні умови (якість доріг тощо) призводять до значних відхилень у фактичному споживанні палива щодо оцінок виробника. Недостатня оцінка потреби кар’єру в паливі призводить до значних труднощів у прийнятті рішення про бюджет кар’єру. Для того, щоб надати достовірні та конкретні оцінки споживання палива для вантажівок, у цьому дослідженні оброблені статистичні дані з Омелянівського щебеневого кар’єру. У цьому підході, в першу чергу, враховуються варіації споживання палива, які обумовлені конкретними умовами видобутку. Ця мета досягається використанням достатньо великої бази статистичних даних про споживання палива.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Popovytch, A., та L. B. Markin. "РОЛЬ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗМІНАХ МАТКИ ПІД ЧАС ПОЛОГІВ У ВАГІТНИХ ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (27 жовтня 2018): 58–62. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.8735.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – вивчити вплив внутрішньоматкових гемодинамічних процесів на перебіг пологів у роділь із первинною артеріальною гіпотонією (ПАГ). Матеріали та методи. Методом зовнішньої токографії досліджено скоротливу активність матки в 50 роділь із ПАГ та 25 жінок з неускладненим перебігом термінових пологів. Скоротливу активність матки визначали в динаміці І періоду пологів: у латентну фазу при розкритті шийки матки до 4 см; розкритті маткового вічка – 5–6 та 7–10 см. Проводили динамічне ультразвукове дослідження величини найбільшого поперечного розміру крайового синуса плаценти (мм). Доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровоплину включало оцінку кровотоку в маткових артеріях (МА). Результати дослідження та їх обговорення. У роділь із ПАГ відмічається достовірне збільшення тривалості латентної фази, ІІ періоду пологів та, відповідно, загальної тривалості пологів (р<0,05). Методом зовнішньої токографії виявлено зниження в 1,5 раза базального внутрішньоматкового тонусу в активну фазу пологів у жінок групи спостереження. У динаміці пологового процесу інтенсивність перейм, їх кількість за 10 хв достовірно менші в жінок зі зниженим АТ, а інтервал між переймами у даній групі довший в 1,5–2 рази. Величина маткової активності в латентну фазу пологів у 3 рази, а в активну – в 1,5 раза нижча, ніж у контрольній групі. При вивченні ролі гемодинамічних процесів у виникненні гіпотонічної дисфункції матки в роділь із ПАГ встановлено, що індекси судинного опору в правій і лівій МА були достовірно вищими, ніж у контрольній групі, з переважанням змін у правій МА, що, як відомо, має перевагу в кровопостачанні матки. Останнє зумовлювало підтримання високого преплацентарного опору течії крові, обмеження об’єму крові, що потрапляла в інтервільозний простір, крайовий синус і судинний резервуар міометрія. У роділь із ПАГ поперечний розмір крайового синуса плаценти був достовірно меншим, ніж у контрольній групі спостереження. Висновок. Активація при гестації вазодилататорних ефектів у вагітних із ПАГ сприяє зниженню систолічної і діастолічної швидкості кровоплину в МА, що зумовлює розвиток недостатності матково-плацентарної перфузії та, як наслідок, уповільнення пологового процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Bondareva, E. N., M. J. Kordenko та A. M. Moiseeva. "Моделювання процесу безвідходного видавлювання деталей типу втулок". Обробка матеріалів тиском, № 1(50) (31 березня 2020): 38–44. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2020-1(50)38.

Повний текст джерела

Анотація:

Бондарева О. М., Корденко М. Ю., Моісєєва А. М. Моделювання процесу безвідходного видавлювання деталей типу втулок. Oбробка матеріалів тиском. 2020. № 1 (50). С. 38-44. Проведений аналіз способів виготовлення деталей типу втулка. Визначена необхідність вивчення безвідходних процесів штампування деталей типу втулка, зокрема процесу наскрізного прошивання. Проведений аналіз енергосилового режиму процесу наскрізного прошивання методом верхньої оцінки. Визначено оптимальний кут конусності торця пуансона, розміри осередку деформації процесу. Наведені розрахункові формули: приведеного тиску при різних схемах розбиття осередку деформації; оптимального кута конусності торця пуансона та розмірів осередку деформації при наскрізному прошиванні. Виявлено вплив оптимального кута конусності, ступеня деформації, коефіцієнту тертя та схеми розбивання осередку деформації на приведений тиск процесу. Дані рекомендації, щодо використання кута конусності торця пуансона при різних ступенях деформації та оптимальної кількості жорстких блоків при розбиванні осередку деформації наскрізного прошивання при визначеному ступені деформації. Встановлена різниця приведеного тиску процесу при використанні оптимального кута конусності та кута рекомендованого у літературі. Проведено дослідження процесу штампування деталей типу втулок методом скінчених елементів. Встановлені стадії процесу наскрізного пришивання. Пояснено циклічний характер зміни питомого тиску в процесі наскрізного прошивання. Встановлена різниця між максимальним і мінімальним значенням питомого тиску в процесі штампування. Встановлена залежність питомого тиску від ступені деформації при наскрізному прошиванні. Проведено порівняльний аналіз результатів розрахунку приведеного тиску наскрізного прошивання методом верхньої оцінки та методом скінчених елементів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Вавдіюк Н.С. "РОЛЬ НЕБАНКІВСЬКИХ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ У ГРОШОВИХ АГРЕГАТАХ M0, M1 В ЄС, ІНДІЇ, ШВЕЙЦАРІЇ, СІНГАПУРІ". Економічні науки. Облік і фінанси 1, № 15 (57) (16 грудня 2019): 15–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2707-8701-2018-15/57-2.

Повний текст джерела

Анотація:

У економіці гроші обмінюються готівковими та безготівковими формами за допомогою електронних грошей. Електронні гроші замінюють паперові гроші, які випущені центральним банком, впливають на величину грошової маси. У статті досліджується ефект заміщення готівки електронними грошима, які випущені небанківськими установами на обсяг грошової маси, а саме: грошові агрегати M0 та M1. Сформовано припущення про обіг електронних грошей та їх вплив на банківську систему. Це дозволить приймати такі управлінські рішення щодо використання електронних грошей, які виконуватимуть функції грошей та забезпечать їхню обіговість. Встановлено, що зміна коефіцієнта грошового мультиплікатора матиме пряму залежність, а нормативи обов’язкового резервування в оберненій залежності до M1 за умови конвертації 1% грошей в електронні гроші: зменшення коефіцієнта грошового мультиплікатора з незмінним значенням нормативу обов’язкового резервування призведе до зниження еластичності М1, а також зниження ефекту ліквідності електронних грошей; зменшення коефіцієнта грошового мультиплікатора та зниження нормативу обов’язково регулювання може призвести до збільшення еластичності М1 та збільшення ефекту ліквідності електронних грошей; збільшення кількості готівки в обігу поза банками підвищує значення коефіцієнта грошового мультиплікатора та збільшує еластичність М1, збільшуючи ефект ліквідності готівки; при заміні грошових коштів електронними грошима можна зменшити частоту поповнення грошової маси, що пов’язано зі зношенням паперових банкнот та збільшенням надходжень до центрального банку внаслідок випуску грошей (сеньйораж). Якщо випускати платіжні картки за допомогою електронних грошей, це призводить до зменшення обсягу готівкової валюти і, як наслідок, до зменшення попиту на готівку. Встановлено, що пропозиція електронних грошей залежатиме від розміру грошової бази, величина якої контролюватиметься центральним банком. Збільшення або зменшення грошової бази, у свою чергу, супроводжується мультиплікативним розширенням чи (або) зменшенням пропозиції електронних грошей. Зміни в пропозиції електронних грошей будуть залежати від змін грошової бази, які в свою чергу залежать від змін кількості готівки в обігу поза депозитними корпораціями та від зміни нормативів обов’язкового резервування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Томенко, М., В. Томенко та O. Корецька. "Визначення на ранніх стадіях аварійних ситуацій потенційно небезпечних виробництв за рахунок фіксації змін в вібрації обладнання." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 37 (31 грудня 2019): 111–16. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-37-16.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядаються можливість визначення аварійності технологічного обладнання на ранніх стадіях за рахунок фіксації змін вібрацій при роботі обладнання. Для цього в роботі розглянуто використання консольних п’єзоперетворювачів на базі асиметричних біморфних п’єзоелементів, причому найбільшу увагу приділено визначенню лінійних розмірів та форм таких перетворювачів для побудови ефективних систем фіксації зміни вібраційної картини роботи обладнання. Розроблені макети, проведені експериментальні дослідження, отримано рекомендації по розробці п’єзоперетворювачів для систем раннього визначення аварійних ситуацій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

АГЄЄВА, Г. М., К. П. КАФІЄВ та Л. І. КРІВЄЛЬОВ. "РЕКОНСТРУКЦІЯ БУДИНКІВ ПЕРШИХ МАСОВИХ СЕРІЙ – ЗАСАДА СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІКРОРАЙОНІВ І КВАРТАЛІВ МІСТ". Наука та будівництво 27, № 1 (8 квітня 2021): 32–40. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v27i1.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Житлові будинки перших масових серій забудови 60-70 р. р. складають значну частину житлового фонду України. Основні тримальні конструкції більшості серій цих будинків знаходяться в задовільному стані і при належному ремонті можуть експлуатуватися ще 40 - 50 років. Модернізація фонду будинків перших масових серій пов’язана з втручанням у системи мікрорайонів і кварталів, які характеризують масову забудову. Руйнування цих систем суперечить принципам «Сталого розвитку» - «Sustainable development». Цей двослівний термін в Україні має застосовуватися як прямий переклад з мови оригіналу – «Прояви, що підтримують життя». На території України, в 60-70 р.р. були побудовані понад 5000 п'ятиповерхових великопанельних житлових будинків – головним чином серій 1-464 та 1-480. Конструктивні особливості великопанельних будинків дозволяють здійснити їх реконструкцію з обмеженим за розмірами і в часі втручанням в побут мешканців. Така реконструкція передбачає тільки зміну вертикальних розмірів будинку. Найбільш доцільними схемами для реконструкції будинків вказаних вище серій рекомендовані такі, що базуються на надбудові, або надбудові разом з прибудовою невеликих за розмірами у плані ризалітами у внутриквартальному просторі. Проблемою надбудов є застосування в перекриттях останнього поверху плит зі зниженим рівнем тримальної здатності. Виходом є влаштування подвійного роздільного перекриття. Конструктивна система «Фламінго» забезпечує надбудову п’яти поверхів і може бути застосована в якості вертикальних «акцентів» нової квартальної забудови. Технічне рішення системи полягає у створенні П-подібних тримальних рам на власних фундаментах. Ригелі рам стають основою простора, який використовується як технічний поверх. Найбільш придатними для реконструкції є будинки серії 1-480. Сучасні вимоги щодо реконструкції мікрорайонів п’яти поверхової забудови мають полягати в помірному збільшенні кількості поверхів будинків, без збільшення їх розмірів у плані. Надбудова додаткових поверхів має застосовуватися для створення вертикальних акцентів кварталів. Акцентами мікрорайонів повинні стати нові будівлі громадського призначення. Такі архітектурно містобудівні рішення в комплексі відповідатимуть концепції «сталого розвитку».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Осадча, Юлія Василівна. "БІОХІМІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ТА АКТИВНІСТЬ ЕНЗИМІВ СИРОВАТКИ КРОВІ КУРЕЙ ЗА ВПЛИВУ ВЕЛИЧИНИ УГРУПУВАННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 114–18. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено результати вивчення фізіологічних змін в організмі курей, зумовлених зміною величини їх угрупування на основі аналізу параметрів клінічної біохімії сироватки крові. Для цього у умовах сучасного комплексу з виробництва харчових яєць сформували 4 групи курей, кожну з яких утримували в окремому пташнику-аналогу за площею та устаткуванням, обладнаному 12-ярусними клітковими батареями, розмір кліток в яких різнився. Величина угрупування курей у кожній клітці 1-ї групи складала 93 гол., 2-ї – 52 гол., 3-ї – 17 гол. та 4-ї – 9 гол. У віці 52 тижні у курей кожної групи відбирали по 30 проб крові та визначали біохімічні параметри та активність ензимів в її сироватці. Виявлено, що зменшення величини угрупування курей за утримання їх в клітках багатоярусних батарей від 93 до 52 гол супроводжується лише підвищення активності лактатдегідрогенази на 14,4 % в межах фізіологічної норми. За зменшення величини угрупування від 93 до 17 голів спостерігається підвищення рівня глюкози на 7,5 % та фосфору – на 89,2 % в межах фізіологічної норми, зниження співвідношення кальцію та фосфору на 30,0 %, підвищення активності аспартатамінотрансферази на 17,7 %, лужної фосфатази – на 94,4 %, гамма-глутамілтрансферази – на 17,8 % та лактатдегідрогенази – на 27,9 %. Зменшення величини угрупування курей від 93 до 9 гол супроводжується розвитком у них хронічного стресу, який проявлявся гіперглікемією з підвищенні рівня глюкози на 61,3 %, креатиніну – на 7,8 %, зниженням співвідношення кальцію та фосфору на 76,5 %, що підтверджується підвищенням активності лужної фосфатази на 107,4 %, а також аспартата-мінотрансферази – на 25,1 %, лактатдегідрогенази – на 59,6 % та гамма-глутамілтрансферази – на 25,7 %. Таким чином, основні наслідки хронічного стресу спричиненого утриманням курей угрупуваннями малих розмірів, відображаються в біохімічних параметрах сироватки їх крові, а саме в підвищенні вмісту глюкози, креатиніну, активності ензимів, а також порушенні співвідношення кальцію та фосфору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Козаченко, О., О. Шкрегаль, В. Гончаров, А. Пахучий та С. Дьяконов. "Моделювання аеродинамічних процесів двобарабанної жниварки обчісуючого типу". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 17 (18 березня 2020): 25–34. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2019.17.25-34.

Повний текст джерела

Анотація:

При розробці жниварок для збирання сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені важливим завданням є вибір та обґрунтування конструктивно-режимних параметрів. Проведеними теоретичними дослідженнями встановлено вплив конструктивно-технологічних параметрів жниварки обчісуючого типу на якість протікання процесу в її області при збиранні льону олійного прямим комбайнуванням. Доведено, що на протікання процесу суттєвий вплив має повітряний потік, що утворюється при роботі бітером-відбивачем і обчісуючим барабаном жниварки. Дослідження течії повітря проводилося з використанням програмного пакету STAR-CCM+, який реалізовано на основі методу кінцевих елементів. При цьому використовувалися адаптивні регулярні розрахункові сітки із змінним розміром комірки. Базовий розмір комірки прийнятий 0,001 м. В якості моделі сітки було обрано генератор призматичного шару, генератор багатогранних комірок та генератор поверхневої сітки. Чисельним моделюванням аеродинамічних процесів в жниварці обчісуючого типу встановлено розподіл швидкостей потоку повітря в її області, визначено залежності максимальної швидкості повітряного потоку від частоти обертання бітера-відбивача і обчісуючого барабану, положення повітряної сітки та апроксимована форма кожуха, для якої отримані раціональні конструктивно-технологічні параметри жниварки, що зумовлюють підвищення якості протікання технологічного процесу. За результатами виконаних теоретичних досліджень встановлена можливість спрямованого регулювання процесів в області жниварок обчісуючого типу шляхом обґрунтування їх раціональних параметрів щодо створення ефективних технічних засобів для збирання сільськогосподарських культур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Тітов, Ю. О., Н. М. Білявина та В. В. Чумак. "Особливості будови міжблокової границі в двошаровій структурі сполук типу AIILn2B2 IIIO7 (AII = Sr, Ba, Ln, BIII = Al, Fe, Sc, In)". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 3 (6 липня 2021): 78–85. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.03.078.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначені межі існування і встановлені особливості будови шаруватої перовськітоподібної структу ри (ШПС) фаз систем BaLa2–xSmxIn2O7 (0 ≤ х ≤1,8) та BaNd2–xSmxIn2O7 (0 ≤ х ≤1,8). Значення факторів недостовірності RB лежать у інтервалі 0,037—0,057 для BaLa2–xSmxIn2O7 та 0,032—0,057 для BaNd2–xSmxIn2O7. Аналіз особливостей будови ШПС сполук і фаз типу AIILn2B2IIIO7 (AII = Sr, Ba, BIII = Al, Fe, Sc, In) виявив взаємозв’язки між їх складом та будовою міжблокової границі ШПС. Зменшення розміру атомів РЗЕ у рядах сполук і фаз типу AIILn2B2IIIO7 (AII = Sr, Ba) спричиняє поступове зменшення довжини міжблокової відстані (АII, Ln)—О та послідовне збільшення ступеня деформації міжблокових поліедрів (АII, Ln)О9. У рядах сполук SrLn2B2IIIO7 (BIII = Al, Sc) зменшення розміру атомів РЗЕ призводить до поступової зміни характеру розпо- ділу атомів Sr та РЗЕ в їх ШПС: від частково упорядкованого (Ln = La) із переважною локалізацією атомів Sr у внутрішньоблокових поліедрах АО12 до повністю упорядкованого (Ln = Eu, Gd, Tb, BIII = Sc) або майже повністю упорядкованого (Ln = Ho, BIII = Al) з локалізацією атомів Sr лише у поліедрах АО12, а менших за розмірами атомів РЗЕ — лише в міжблокових поліедрах LnO9 . У рядах сполук і фаз типу BaLn2B2IIIO7 має місце повністю упорядковане розміщення великих атомів Ва у внутрішньоблокових поліедрах АО12 їх ШПС, а атомів РЗЕ — лише в міжблокових поліедрах АО9 . Виявлено, що в аналогічних за елементним складом спо- луках типу An+1BnO3n+1 товщина перовськітоподібного блока зумовлює істотне (в 2—6 разів) збільшення ступеня деформації поліедрів АО9 та зменшення довжини міжблокового зв’язку А—О. Аналіз одержаних даних показав, що величини ступеня деформації міжблокових поліедрів (АII, Ln)О9 та довжини міжблокового зв’язку (АII, Ln)—О є одними із основних факторів, які визначають стабільність двошарових сполук типу AIILn2B2IIIO7.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Бродецький, І. С., В. О. Маланчук та С. О. Ребенков. "МРТ-діагностика плеоморфних аденом слинних залоз. Нові розширені критерії оцінки". CLINICAL DENTISTRY, № 2 (27 серпня 2021): 4–14. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12325.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Одним із важливих методів діагностики пухлин слинних залоз (плеоморфних аденом) на передопераційному етапі є магнітно-резонасна томографія (МРТ). Вона дозволяє визначити не лише локалізацію пухлини та особливості її структури, а й топографію навколишніх її тканин, визначити можливі зміни в них. Застосування МРТ у діагностиці плеоморфних аденом (ПА) слинних залоз дозволить розширити критерії її оцінки та визначити її особливості. Мета дослідження – визначити нові розширені діагностичні критерії плеоморфних аденом слинних залоз за допомогою МРТ-дослідження. Матеріали і методи. Матеріалом дослідження було 30 хворих із пухлинами великих слинних залоз (плеоморфні аденоми), які проходили лікування в КМКЛ №12 ЩЛВ № 2 в період з 2018 до 2020 року. Всі хворі пройшли загальноклінічне обстеження. Видалений матеріал підпадав патогістологічному дослідженню. Магнітно-резонасну томографію проводили на апараті MPT Toshiba Vantage Titan 1.5T. Результати досліджень та їх обговорення. МРТ-дослідження, проведене хворим на плеоморфні аденоми слинних залоз, показало, що у всіх хворих пухлина була представлена у вигляді 1 вузла, із горбковою поверхнею та деформацією капсули у 20 (60 %) випадках, нерівномірністю капсули – (0,68±0,24) мм, та найбільшим розміром пухлини у вертикальній проекції – (25,32±11,11) мм, середнім співвідношення об’єму пухлини до об’єму залози – 0,24±0,27 (23 %), локальним розширенням проток залози біля пухлини у 15 (50 %) хворих, однорідністю пухлини без капсули – 183,7±85,47, середньою оптичною щільністю на Т2 TSE ВІ – 1428,8±881,69, коефіцієнтом дифузії, який можливо виміряти (x10-3 mm2/s) – 1,88±0,41, відстанню від поверхні пухлини до шкіри – (5,061±2,34) мм. Висновки. Проведені МРТ-дослідження дозволи виділити 5 груп параметрів, які необхідно використовувати для опису ПА слинних залоз (загальні параметри пухлини, кількісні показники щільності пухлини; характеристика капсули пухлини; розмір залози, пухлини та їх локалізація; наявність запальних змін в тканинах, що оточують пухлину).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Solomenchuk, T. M., A. O. Bedzai, V. L. Lutska, N. B. Kuz та K. L. Vashchyshyn. "ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ МІОКАРДА У ПАЦІЄНТОК З НЕСТАБІЛЬНОЮ СТЕНОКАРДІЄЮ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗВИЧКИ КУРІННЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (6 травня 2020): 173–80. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11084.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлені результати дослідження особливостей структурно-функціонального ремоделювання серця, стану загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння. Мета – вивчити особливості структурно-функціонального ремоделювання серця, стан загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння. Матеріал і методи. Обстежено 146 жінок віком 38–73 роки (середній вік (54,63±1,45) років), госпіталізованих з приводу НС. В залежності від звички куріння всі пацієнтки були поділені на дві групи: І група – жінки-курці (n=82, середній вік (50,7±1,8) років), ІІ група – жінки, хворі на НС, без звички куріння (n=64, середній вік (59,8±1,4) років). При проведенні трансторакальної ехокардіографії в перший день госпіталізації визначали кінцевий діастолічний розмір (КДР, см) лівого шлуночка (ЛШ), кінцевий систолічний розмір ЛШ (КСР, см), товщину задньої стінки (ТЗС, см) та міжшлуночкової перегородки (ТМШП, см) ЛШ, розмір лівого передсердя (ЛП, см), кінцевий діастолічний об’єм (КДО, мл), кінцевий систолічний об’єм (КСО, мл) ЛШ та фракцію викиду (ФВ), ступінь порушення локальної скоротливості (СПЛС) та індекс асинергії (ІндА). Результати. Середній вік госпіталізованих з НС жінок-курців (І група) виявився приблизно на 9 років достовірно меншим, ніж жінок, які не курили (ІІ група). Порівняно з хворими ІІ групи, у пацієнток І групи реєструвалися достовірно вищі значення КДР ЛШ ((5,75±0,04) см (І) проти (4,43±0,05) см (ІІ)), КСР ЛШ ((4,29±0,26) см (І) проти (3,84±0,21) см (ІІ)), КСО ЛШ ((80,54±10,07) мл (І) проти ((56,96±7,82) мл (ІІ)), КДО ЛШ ((148,15±13,40) мл (І) та (134,28±12,74) мл (ІІ)), розмір ЛП ((3,82±0,06) см (І) проти (3,45±0,06) см (ІІ)), ТЗС ЛШ ((1,04±0,01) см (І) проти (0,97±0,03) см (ІІ)) і ТМШП ЛШ ((1,18±0,01) см проти (1,12±0,02) см (ІІ)), ММ ЛШ ((182,52±9,82) (І) проти (171,45±7,26) (ІІ)) та ІММЛШ ((112,43±3,56) г/м2 (І) проти (97,12±2,93) г/м2 (ІІ)). У пацієнток з фактором куріння (І група) формується переважно ексцентрична гіпертрофія ЛШ (47,6 %), у жінок ІІ групи – концентричне ремоделювання ЛШ (43,7 %). Середнє значення ФВ ЛШ у осіб І групи виявилось достовірно нижчим, а показники реґіонарної скоротливості міокарда (СПЛС та ІндА) – вищими, порівняно з жінками ІІ групи (відповідно (1,06±0,01) од і (1,25±0,01) (І) проти (0,67±0,02) і (1,14±0,02) (ІІ)). Висновки. Фактор куріння асоціюється з розвитком виразніших структурно-функціональних змін у міокарді жінок та вищим ризиком розвитку ГКС у достовірно молодших вікових групах. У пацієнток з НС і фактором куріння, порівняно з некурцями, реєструються достовірно більші розміри ЛП і потовщення стінок ЛШ, збільшення КСО та КДО ЛШ, ІММ ЛШ та формування переважно ексцентричної гіпертрофії. У жінок-курців, хворих на НС, виявлено тяжчі порушення загальної та регіонарної скоротливої здатності міокарда, ніж у жінок без звички куріння, що підтверджується достовірно нижчою ФВ ЛШ та вищими значеннями ІндА і СПЛС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Chernyushok, О. А., V. G. Fedorov та O. I. Kepko. "Компоненти теплообміну під час вільноконвективного охолодження моделі напівтуші". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (4 лютого 2017): 85–88. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7517.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі зберігання м’ясної сировини. Відомо, що під час тривалого зберігання в м’ясі відбуваються зміни, які зумовлені його властивостями, умовами та термінами зберігання. Ці зміни призводять до втрат маси та якості продукції: відбувається зміна кольору м’язової тканини – в результаті зміни концентрації міоглобіну в поверхневому шарі (внаслідок випаровування вологи) і утворення метміоглобіну. Проблема зменшення втрат сировини та збереження якості має важливе значення в технології виготовлення м’ясних продуктів. В статті представлені дослідження щодо визначення інтенсивності процесів охолодження м’ясних моделей, що залежать від розмірів продукту, температури та швидкості повітря. В охолоджених м’ясних продуктах швидкість перебігу процесів, що впливають на якість, у багато разів менша. В статті досліджено динаміку густини теплового потоку під час холодильного оброблення зразків м’ясних продуктів. Доведено, що перенесення енергії за рахунок випромінювання не впливає на усихання м’яса. Таким чином, збільшення частки теплового потоку за рахунок випромінювання може сприяти зменшенню часу охолодження. Встановлено, що швидке охолодження м’яса забезпечує добрий товарний вигляд, тонку та стійку плівку підсихання, що сприяє подовженому терміну зберігання м’ясних продуктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Локес-Крупка, Т. П., М. І. Цвіліховський, Н. С. Канівець, С. О. Кравченко та Т. Л. Бурда. "СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ СВІЙСЬКИХ КОТА ТА СОБАКИ У РАЗІ ОЖИРІННЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 194–201. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.24.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведені результати ультрасонографічних досліджень внутрішніх органів свійських собаки і кота з ожирінням, яке розвинулось унаслідок цукрового діабету. У котів і собак у разі хво-роби на цукровий діабет з симптомом ожиріння виявлено значний вміст жирової тканини, що змі-нювало якість ультрасонографічної картини. За дослідження виявлено незначне рівномірне, дифузне підвищення ехогенності паренхіми печінки, візуалізовано затемнення у віддалених ділянках органу, встановлено характерні ознаки холестазу та холециститу (наповнений, дещо збільшений у розмірах жовчний міхур), що спричинено гіпорексією. У печінці хворих котів і собак візуалізовано збільшення зернистості паренхіми, потовщення і помірне підвищення ехогенності капсули печінки, збіднення судинного малюнку. Нирки свійських котів мали бобоподібну форму, з гладенькою поверхнею й чіт-кими контурами. У хворих собак нирки візуалізовано бобоподібної форми, з рівними і чіткими конту-рами, та типовим анехогенним малюнком мозкового шару. Встановлено ехогенний кірковий шар, до-бре виражену кортикомедулярну диференціацію та відсутність сонографічних ознак деформації ниркової миски. У хворих на цукровий діабет собак і котів за умови сонографічного дослідження за-реєстровано виражені дистрофічні зміни підшлункової залози. Візуалізація органу була погіршеною, внаслідок надмірного жирового прошарку, водночас реєстрували ознаки хронічного панкреатиту. Виявлено зменшення розмірів підшлункової залози, різний ступінь нерівномірної ехогенності паренхі-ми, вузликової ехоструктури, з акустичними тінями через звапніння і рубцювання, а також нерівно-мірне розширення протоків органу. Ультрасонографічна картина внутрішніх органів тварин-компаньйонів у разі ожиріння внаслідок цукрового діабету узгоджується з результатами біохіміч-них досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Васечко, Людмила, Оксана Глушак, Світлана Семеняка, Андрій Рамський та Олена Нестерова. "ДІАГНОСТИКА ДОХОДНОЇ ЧАСТИНИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ МЕТОДОМ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ". Financial and credit activity problems of theory and practice 2, № 43 (29 квітня 2022): 157–64. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3638.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізуються проблеми вітчизняної системи державного пенсійного страхування. Зокрема, на прикладі Пенсійного фонду України (ПФУ), методом математичного моделювання досліджується вплив певних макроекономічних, демографічних та фінансово-економічних чинників на формування доходної частини бюджету ПФУ. Встановлено, що в якості визначальних параметрів, змінам яких має приділятися особлива державна увага при прогнозуванні доходної частини Пенсійного фонду України, виступають такі ендогенні показники: динаміка середньомісячної заробітної плати та рівень інфляції (макроекономічні показники), розмір єдиного страхового внеску, що розподілений на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (фінансово-економічний показник), чисельність зайнятого населення (демографічний показник). Здійснено перевірку наявності мультиколінеарності між обраними факторними змінними за допомогою тесту Фаррара-Глобера. Доведено, що оскільки між факторними змінними немає високого ступня кореляції, то етап параметризації доцільно здійснити за допомогою методу найменших квадратів (МНК). На базі побудованої економетричної моделі множинної регресії було встановлено, що при збереженні середнього розміру заробітної плати темп росту доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,41 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту величини єдиного внеску, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні тарифів страхових внесків для роботодавців у фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування України темп зростання доходної частини бюджету Пенсійного фонду України буде становити 0,73 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу зростання кількості зайнятого населення, рівня інфляції). При збереженні кількості зайнятого населення темп росту доходної частина бюджету Пенсійного фонду України становить 0,86 з урахуванням синергетичної дії інших факторів, що розглядаються (темпу росту середньомісячної заробітної плати, темпу росту величини єдиного внеску, рівня інфляції).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Chernyshyn, O. G., O. M. Nedbailo та M. P. Kuzminec. "Кінетика сушіння Nа+- заміщеної форми бентонітової глини". Кераміка: наука і життя, № 3(36) (31 жовтня 2017): 20. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2017.3.

Повний текст джерела

Анотація:

Відомо, що термічна обробка бентонітової глини змінює її фізичні та хімічні властивості. Експериментально встановлено для палеоценового бентоніту Воронезького антеклазу, що режим сушіння може суттєво змінити деякі ливарні та металургійні властивості бентоніту. Мінеральний склад був встановлений методом РФА, здійснено ідентифікацію, визначено кількісний вміст мінералу з глинистого каменю та компоненти домішок, ступінь збагачення монтмориллонітом. Представлені результати експериментальних досліджень процесу сушіння гранульованих суспензій Na + - замінної форми бентонітової глини Черкаського родовища. Показано вплив на процес сушки температури, швидкості сушарки, вологості матеріалу, геометричних розмірів гранул, їх групування та розміщення щодо потоку теплоносія. Спостереження показали, що при збільшенні початкової вологості матеріалу збільшується кількість і розмір тріщин. Проте сушка природної бентонітової глини, навіть при підвищеній вологості, не викликає розтріскування гранул. Однак високий вміст вологи в суспензії призводить до продовження періоду сушіння та збільшення споживання енергії. Отримані результати вказують на те, що незалежно від напрямку потоку сушильного агента відносно однієї гранули або групи гранул кінетичні параметри сушіння поліпшуються зі зменшенням діаметра гранул. Аналіз даних показав, що швидкість висихання залежить від умов аеродинаміки в зоні розміщення гранул. При бічному вирівнюванні площини вагової площини по струму сушильного агента найкращі результати отримують, коли по одному потоку розташовуються одиночні гранули. Видно, що порушення режиму гранулювання може призвести до втрати продуктивності сушіння та збільшення споживання енергії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Напненко, О., О. Гордієнко, О. Дерябін, І. Мандзя та П. Іванченко. "ДІАГНОСТИКА ВІРУСНОЇ ГЕМОРАГІЧНОЇ ХВОРОБИ КРОЛІВ МЕТОДОМ ПОЛІМЕРАЗНОЇ ЛАНЦЮГОВОЇ РЕАКЦІЇ". Effective rabbit breeding and fur farming, № 6 (2 травня 2020): 155–65. http://dx.doi.org/10.37617/2708-0617.2020.6.155-165.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розробленню чутливого та високоспецифічного засобу діагностики вірусної геморагічної хвороби кролів (ВГХК, RHDV). Діагностику захворювання виконували комплексно з урахуванням епізоотологічних даних, клінічного прояву, патологоанатомічних змін та дослідження біологічного матеріалу від загиблих кролів в реакції гемаглютинації (РГА) та зворотно- транскриптазній полімеразній ланцюговій реакції (ЗТ -ПЛР). Летальність захворювання для кролів різних вікових груп починалася від 1 місяця. Клінічна картина характеризувалася в більшості випадків раптовою загибеллю тварин, у деяких відмічали носову кровотечу. На розтині спостерігали явище геморагічного діатезу та ураження печінки. Для дослідження відбирали печінку кролів, готували суспензію гомогенату та досліджували в РГА з еритроцитами людини О-групи крові. Для уточнення діагнозу проводили ЗТ-ПЛР, для чого були розроблені та штучно синтезовані олігонуклеотидні праймери, специфічні до гена VP1 (VP60) – основного капсидного білку вірусу геморагічної хвороби кролів, які забезпечують синтез фрагмента ДНК розміром 325 пар нуклеотидів. Реакція ЗТ-ПЛР виконувалася 35 циклами за умови відпалу праймерів при температурі 60oС. Аналіз результату ЗТ-ПЛР проводили в 1,5 % гелі агарози з інтеркалятором - бромистим етидієм. Результати оцінювали при перегляді гелю після елекрофорезу під УФ-світлом за наявністю (чи відсутністю) червоно- помаранчевих фрагментів нуклеїнової кислоти певного розміру (325 п.н.). Специфічність ампліфікованого фрагмента ДНК визначали за його розміром по відношенню до фрагментів стандартних маркерів ДНК. Дослідженнями встановлено, що РГА не забезпечує достатній рівень чутливості та специфічності. ЗТ-ПЛР дає можливість достовірно підтвердити наявність у матеріалі рибонуклеїнової кислоти ВГХК, проте використана пара праймерів визначає видову належність, але не генотип збудника. Ізоляти ВГХК виділено з матеріалів від кролів приватних господарств Сумської, Черкаської, Полтавської, Київської та Харківської областей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Розміри змінні"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями