Добірка наукової літератури з теми "Розвиток фізичної підготовки"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Розвиток фізичної підготовки".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Розвиток фізичної підготовки"
1
Гнидюк, Олександр. "НЕПЕРЕРВНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ: СУТНІСНО-ПОНЯТІЙНИЙ АСПЕКТ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 24, № 1 (26 квітня 2021): 43–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v24i1.629.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено узагальнення результатів дослідження щодо сутності базових понять проблеми неперервної фізичної підготовки офіцерів-прикордонників на різних рівнях військової освіти. З’ясовано, що неперервна фізична підготовка офіцерів-прикордонників – це постійний керований процес фізичного розвитку та самовдосконалення, набуття ними вміннями і навичками особистої безпеки, фізичної витривалості, здатності застосовувати набуті прикладні знання фізичних тренувань та фізично-вольові якості у процесі оперативно-службової діяльності, що передбачає послідовне чергування навчання на рівнях військової освіти з професійною діяльністю або практикою для формування загальної фізичної та спеціальної фізичної готовності з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону. Метою неперервної фізичної підготовки офіцерів є опанування ними визначеним обсягом теоретичних знань, прикладних рухових навичок, формування і розвиток фізичних і психологічних якостей, тактико-технічних навичок захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, готовність їх застосувати у необхідний момент; здатності переносити значні фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону України, а при необхідності – під час ведення сучасного бою; опанування методичними навичками навчання підлеглих застосовувати силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків.
Встановлено, що результатом неперервної фізичної підготовки є здатність до постійного професійного фізичного розвитку та самовдосконалення, застосовувати у процесі оперативно-службової діяльності набуті прикладні і методичні знання з фізичної підготовки, прикладні рухові вміння і навички особистої безпеки, навички захисту і нападу з використанням спеціальних засобів та прийомів рукопашного бою, уміння застосовувати фізичну силу та спеціальні засоби при виконанні службових обов’язків, фізична витривалість переносити фізичні навантаження без зниження професійної працездатності в умовах повсякденної діяльності з охорони державного кордону, а при необхідності і при веденні сучасного бою. Ця здатність охоплює фізично-вольові властивості особистості офіцера, загальну фізичну та спеціальну фізичну підготовленість з урахуванням сучасних вимог до фахівців з безпеки державного кордону.
2
Поливач, Віктор. "ЗНАЧЕННЯ ТА РОЛЬ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПІДГОТОВЦІ ВІЙСЬКОВИХ ЛІКАРІВ НА ДОДИПЛОМНОМУ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ РІВНЯХ: АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ТА ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (26 січня 2020): 256–70. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.45.
Повний текст джерелаАнотація:
Професія військового лікаря потребує відмінного володіння як професійними медичними навичками, так і значного рівня фізичної тренованості. Робота в умовах надзвичайних ситуацій та особливого стану передбачає виснажливі фізичні навантаження, хронічне недосипання і порушення сну загалом, екстремальні перепади температур, а також значне психоемоційне виснаження. Дані обставини спричинюють високий ризик розвитку гострих стресових ситуацій та посттравматичного стресового розладу у військових лікарів та медичного персоналу. Для забезпечення ефективної роботи, а також попередження розвитку зазначених станів, військові лікарі повинні проходити комплексну підготовку на всіх освітніх рівнях. Особливого акценту вимагає фізична підготовка військових медиків як невід’ємна складова освіти військовослужбовців.Метою роботи є проведення аналізу та порівняння програм фізичної підготовки військових лікарів в Україні на додипломному та післядипломному рівнях, визначення її значення та ролі у комплексній системі освіти медиків-військовослужбовців.Для досягнення мети розглянуто та проаналізовано типові робочі програми навчальних дисциплін “Фізичне виховання” у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця (далі – НМУ) на факультеті підготовки лікарів для Збройних Сил України – кафедра фізичного виховання і здоров’я і “Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка” в Українській військово-медичній академії (далі – УВМА) – кафедра загальновійськових дисциплін (з курсом мовної підготовки). Також, розглянуті наукові публікації, присвячені системам підготовки військових лікарів у країнах Європи, США та Ізраїлю.За результатами дослідження необхідно виділити декілька особливостей вітчизняної системи підготовки військових лікарів. По-перше, відповідна підготовка здійснюється як на додипломному рівні у НМУ, так і післядипломному – в УВМА. По-друге, фізичне виховання у студентів НМУ має на меті у першу чергу загартовування організму та поліпшення загальної фізичної тренованості, проте не забезпечує тренування спеціальних навичок (основ рукопашного бою, пересування по пересіченій місцевості, стійкості до заколихування, вібрації, кисневого голодування). По-третє, фізична підготовка в УВМА полягає у диференційованому підході до тренувань курсантів чоловічої та жіночої статей, а також розділена на три основних напрями: розвиток і вдосконалення загальних фізичних якостей, формування спеціальних якостей військовослужбовців та розвиток і вдосконалення військово-прикладних рухових навичок.
3
Vilchkovskyi, Eduard, Anatolii Volchynskyi та Volodymyr Pasichnyk. "Фізичне виховання студентів як чинник їх підготовки до майбутньої професійної діяльності". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 10–14. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-10-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Важливим завданням підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності є формування її соціальної активності в гармонії з фізичним розвитком та фізичною підготовленістю. Мета роботи – проаналізувати стан фізичного виховання в закладах вищої освіти й дослідити фізичну підготовленість студенток як одну з умов їх готовності до майбутньої професійної діяльності. Матеріал і методи – аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування та методи математичної статистики. Учасники дослідження. Задіяно 234 студентки 1–2-х курсів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Результати. Проаналізовано науково-методичну літературу вітчизняних фахівців, у якій розглядається проблема фізичного виховання студентів закладів вищої освіти. Наголошено на необхідності вдосконалення змісту занять із фізичного виховання, використанні сучасних підходів формування в студентів потреби до здорового й спортивного стилю життєдіяльності. Зазначено, що першочергове значення в якісній підготовці студентів до майбутньої професійної діяльності має фізична підготовленість, в основу якої покладено розвиток основних фізичних якостей: сили, витривалості, спритності, швидкості та гнучкості. Будь-який засіб, що вико- ристовується в процесі фізичного виховання й спрямований на розвиток тієї чи іншої рухової якості, впливає на загальний рівень здоров’я. За результатами досліджень рівень фізичної підготовленості студентів 1–2-х курсів задовільний, а за деякими фізичними якостями, зокрема витривалістю, – низький, що потребує ретельного підходу до побудови змісту занять із фізичного виховання. Висновки. Зважаючи на проблему незадовільної фізичної підготовленості студентів, ми повинні вибудовувати нову модель фізичного виховання у вищих закладах освіти, переконувати студентську молодь у необхідності регулярного використання різноманітних форм фізичної культури й спорту, які сприяють фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров’я.
4
Балушка, Л. М., Х. Р. Хіменес, О. В. Флуд, Т. І. Мороз та О. А. Чичкан. "УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ КУРСАНТІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ СПОРТИВНОЇ БОРОТЬБИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (3 листопада 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-01.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасних ліцеях із посиленою військово-фізичною підготовкою існує протиріччя між наявними високими вимогами до рівня підготовленості учнів та фактично відсутністю у програмі з фізичної культури належних механізмів, засобів, методів, які б повною мірою сприяли належному підвищенню рівня їхньої підготовленості. Мета дослідження. Підвищити рівень фізичної підготовленості учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою з використанням засобів боротьби. Результати. Ключові положення наукової новизни отриманих результатів полягають у тому, що уперше обґрунтовано ефективність застосування засобів боротьби у фізичному вихованні учнів ліцеїв з посиленою військово- фізичною підготовкою, що сприяє достовірно більш вираженому зростанню показників фізичного розвитку, функціональних та психофізіологічних можливостей і фізичної підготовленості учнів; обґрунтовано структуру та зміст програм з фізичної культури із використанням засобів боротьби різного методичного змісту, що поєднують у собі загальноприйняті засоби розвитку фізичних якостей (70% від загального часу на уроки фізичної культури) та засоби спортивної боротьби (30% від загального часу на уроки фізичної культури). Перша програма мала акцент на розвитку силових і швидкісно-силових якостей і методі суворо регламентованої вправи, другу спрямовано на розвиток координаційних здібностей і методи ігрової та змагальної вправи. Аналіз сумарних середніх змін засвідчив, що порівняно більш ефективною упродовж проведеного педагогічного експерименту була запропонована експериментальна програма з фізичної культури. Загальне сумарне зростання усереднених даних груп показників, використовуваних у дослідженні учнів експериментальної групи, становило 94,0%, а в учасників контрольної групи – 53,3%. Висновки. Застосування засобів боротьби на практиці підготовки учнів ліцеїв із посиленою військово- фізичною підготовкою в межах занять фізичною культурою дозволяє якісно підвищити рівень їхньої фізичної підготовленості, в тому числі і провідні фізичні якості майбутнього захисника Вітчизни (силові, швидкісно-силові, координаційні якості та витривалість).
5
Хоміцевич, Дмитро. "Фізична підготовка футболістів на етапі попередньої базової підготовки". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 86 (23 грудня 2021): 71–74. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-6.011.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розглянути теоретичні питання фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Матеріал і методи: з метою ознайомлення зі станом досліджуваного питання проведено аналіз та узагальнення наукової, науково-методичної літератури, теоретичних положень щодо фізичної підготовки футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Аналізуючи наукові джерела, розглянуто питання за результатами дослідження: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Описані завдання та дидактична мета етапу попередньої базової підготовки. Визначено місце фізичної підготовки юних футболістів у досягненні спортивного результату. Результати: встановлено, що вибіркове збільшення тренувальних навантажень на всіх етапах спортивної підготовки дітей та підлітків визначається закономірностями розвитку фізичних здібностей. Високий рівень розвитку результатів у юному віці оцінюється як сенситивний період та має основне значення для збільшення засобів впливу на певні фізичні якості. Одні дослідники вважають, що найкращим сенситивним періодом для розвитку сили у юних футболістів є вік 13-15 років, інші - 14-16 років. Висновки: аналізуючи наукові джерела, за результатами дослідження розглянуто питання: використання засобів і методів різної спрямованості у підготовці юних спортсменів. Організовуючи тренувальний процес футболістів, необхідно враховувати високу інтенсивність обмінних процесів та вікові особливості зростаючого дитячого організму. Відносно низький функціональний розвиток серцево-судинної та дихальної систем у хлопчиків 13–14 років суттєво обмежує можливість виконання тривалих інтенсивних навантажень. В результаті вивчення літератури встановлено, що відповідно до ігрового амплуа косплексна фізична підготовка (з акцентом на швидкісні та швидкісно-силові якості) юних футболістів 13-14 років є актуальним науковим дослідженням. Ключові слова: фізична підготовка; спортивне тренування; юні футболісти; попередня базова підготовка.
6
ЧИЧЕНЬОВА, О. М. "СУЧАСНІ РЕАЛІЇ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ЗАНЯТЬ ІЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 198–202. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.29.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуті проблеми сучасності: низька рухова, фізична активність молоді, занепад у закладах освіти дисциплін «Фізична культура» і «Фізичне виховання», негативний вплив інноваційних приладів (гаджетів) на життя молодої людини. Стратегія розвитку фізичної культури, рекомендації щодо вдосконалення системи фізичного виховання та спорту серед молоді – установчі державні документи, які визнають проблеми сьогодення і які мають відповідний вектор спрямування на покращення ситуації, що склалася. Першочерговим завданням керівництва країни, керівників навчальних закладів, викладачів, вчителів, вихователів є впровадження фізичної, рухової активності в повсякденне життя молодого покоління, популяризація спорту і здорового способу життя. У статті надані педагогічні поради з дотримання принципу свідомості у процесі навчальних занять із фізичного виховання, досліджено практичні шляхи, етапи формування у студентів активного і свідомого ставлення до виконання фізичних вправ. Ці напрацювання мають створити новий образ сучасної людини, визначити умови прояву у студентів «моди» на позитивне, відповідальне ставлення до фізичної культури, підготовки, фізичної працездатності, власного здоров’я і здоров’я майбутніх дітей. Історичні події людства завжди впливали і змінювали спрямовання фізичного виховання у суспільстві. Тривалий час розвиток фізичної культури, а згодом і її теоретичне обґрунтування, зумовлювалося військовими потребами країни. Фізична культура мала яскраво виражену військову спрямованість і перетворення, в першу чергу, формувались під впливом відповідних військових закладів, відомств. Часи, коли фізичний розвиток людини розглядався як знаряддя в досягненні тих чи інших амбіційних планів, цілей, залишилися позаду. Реалії сьогодення свідчать, що під впливом радикальних змін у суспільстві неминучою стала зміна спрямовання розвитку фізичної культури і виховання від застарілих організаційних до змістовних, нових форм, які спрямовані на підтримку, збереження здоров’я людини, формування сталого відношення до здорового способу життя, зняття психоемоційного напруження, планування життєвої стратегії на майбутнє.
7
Круцевич, Тетяна, Наталія Пангелова та Роман Підлетейчук. "Концептуальні підходи до організації систем фізичної підготовки військовослужбовців у провідних країнах НАТО". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 76–80. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.76-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В умовах масштабного застосування Збройних сил України для стримування гібридної агресії на сході нашої країни для Європейської інтеграції, яка є основою зовнішньополітичної ідентичності України особливої ваги набуває модернізація держави, формування ефективних та дієвих Збройних сил України. За цих умов створення нової дієвої системи фізичної підготовки молоді є одним із головних елементів базового фундаменту, який забезпечить високу ефективність Збройним силам України при використанні їх за призначенням. Зважаючи на ці обставини, особливо актуальним є дослідження та формування надійних теоретико-методологічних основ, порівнюючи системи фізичної підготовки збройних сил провідних країн-членів НАТО. Мета. Порівняльний аналіз концепцій, змістового наповнення та особливостей організацій систем фізичної підготовки збройних сил провідних держав-членів НАТО. Методи. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та документальних матеріалів; метод системного аналізу; хронологічний, історико-логічний, описовий методи. Результати. Загальним для реалізації основних завдань підготовки військовослужбовців НАТО є використання традиційних засобів фізичної підготовки (гімнастичні вправи, елементи легкої атлетики, плавання, спортивні ігри, єдиноборства), а також військово-прикладних вправ (рукопашний бій, метання гранат, підводне плавання, подолання перешкод). Існують і певні відмінності у застосуванні засобів військово-фізичної підготовки. Так, у підрозділах армії США окремо виділяють вправи для розвитку силової та аеробної витривалості (система кросфіт); у збройних силах Німеччини – комплекси вправ, пов’язані з небезпекою та ризиком (парашутний спорт, альпінізм); у фізичній підготовці військових Франції використовують різні види спорту. Організаційні форми фізичної підготовки в арміях країн НАТО дещо відрізняються. Спільним є наявність спеціальних курсів різної спрямованості («курс повітряно-штурмової підготовки», диверсійно-розвідувальний курс, «командо», «смуга ризику»). Незважаючи на певні відмінності у формуванні мети і завдань системи фізичної підготовки збройних сил країн Північноатлантичного альянсу, суть їх практично ідентична – розвиток фізичних і психологічних якостей, формування військово-прикладних навичок, що забезпечують виконання бойових завдань у будь-яких (у тому числі екстремальних) умовах.
Ключові слова: фізична підготовка, організаційно-методичні основи, збройні сили, Північноатлантичний альянс.
8
Корсак, Олександр, Олександр Лемак, Ірина Султанова та Ірина Іванишин. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН І ФІЗИЧНА ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ УЧНІВ ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ФІЗИЧНОЮ ПІДГОТОВКОЮ З РІЗНИМ РІВНЕМ БІОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 26–38. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.26-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – дослідити взаємозв’язок між функціональним станом і фізичною підготовленістю учнів з різним рівнем біологічного розвитку. Методи дослідження: 1) тестування фізичної підготовленості (комбінований силовий тест, біг на 100 і 1000 м, човниковий біг 4×9 м , стрибок у довжину з місця, нахил тулуба вперед з положення сидячи, підтягування з вису); 2) біологічні методи (антропометрія, визначення рівня біологічного розвитку, артеріального тиску, адаптаційного потенціалу, індексів Робінсона та Кердо, життєвого індексу, проби Штанге та Генчі); 3) методи математичної статистики. В дослідженні взяли участь 332 учні Прикарпатського ліцею з посиленою фізичною підготовкою віком 13–17 років. Результати. Із збільшенням рівня біологічного розвитку знижуються функціональні резерви організму, про що свідчить низький показник життєвого індексу та індексу Робінсона. Ці зміни супроводжувалися зростанням систолічного артеріального тиску та адаптаційного потенціалу, що свідчить про напругу регуляторних систем організму. Із збільшенням рівня біологічного розвитку підвищуються показники комплексної силової вправи, стрибка у довжину з місця, гнучкості та підтягування у висі. Поряд з цим відбувається зниження витривалості та спритності по відношенню до підлітків з низьким рівнем біологічного розвитку. Висновок. Підвищення рівня біологічного розвитку супроводжується зростанням розвитку силових та швидкісно-силових якостей, а також гнучкості. Натомість, у період інтенсивного статевого дозрівання, на фоні уповільнення процесів диференціації кардіореспіраторної системи і зростання напруги механізмів нейрогуморальної регуляції функцій організму, уповільнюється зростання аеробних можливостей (витривалості). Розвиток фізичних здібностей та функціональних резервів фізіологічних систем відбувається гетерохронно, що обумовлено різними темпами росту організму та біологічного розвитку. Урахування виявлених особливостей фізичного та функціонального стану організму підлітків з різним рівнем біологічного розвитку в процесі фізичної підготовки дозволить більш ефективно здійснювати дозування фізичних навантажень у підлітковому віці.Ключові слова: функціональний стан, підлітки, біологічний розвиток, фізична підготовленість, фізичні якості, функціональні резерви.
9
Чепурка, Олег. "СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ» В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ОСВІТНЬОЇ ПАРАДИГМИ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 285–93. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.323.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті обґрунтовано доцільність започаткування в закладах вищої освіти країни нової спеціальності «227 Фізична терапія, ерготерапія», метою освітньо-професійної програми якої є підготовка висококваліфікованого, конкурентоспроможного, інтегрованого в європейський та світовий науково-освітній простір фахівця з фізичної реабілітації, який може квалiфiковано здiйснювати виховну, фiзкультурно-оздоровчу, реабілітаційну діяльність з рiзним контингентом населення, а також сприяти гармонiйному розвитку особистостi, формуванню життєво-необхiдних навичок, розвитку фiзичних якостей, змiцненню здоров’я, пiдготовцi до активної трудової дiяльностi людини з обмеженими можливостями здоров’я.
Здійснено аналіз наукових праць сучасних учених з проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації; з’ясовано сутнісне наповнення базових понять підготовки майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у контексті сучасної освітньої парадигми. Відповідно до мети і завдань освітньо-професійної програми «Фізична терапія» схарактеризовано поняття «фізична терапія», «фізична реабілітація», «професійна підготовка», «майбутні фахівці з фізичної реабілітації», «професійна підготовка майбутніх фахівців з фізичної реабілітації».
В результаті здійсненого аналізу професійну підготовку майбутніх фахівців з фізичної реабілітації визначено як різновекторний процес, що відповідає меті, принципам і завданням професійно-педагогічної діяльності та спрямовується на реалізацію відповідних її компонентів; відображає розвиток особистісних якостей майбутнього фахівця і результат оволодіння професійно орієнтованими знаннями, вміннями та навичками, які дають йому змогу спрямовувати свої зусилля на відновлення здоров’я людини, підвищення її працездатності та покращення функціонального стану організму.
10
Воронцов, А. І., та В. А. Коломоєць. "МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ЗАНЯТТЯ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ ЗАСОБАМИ БОКСУ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (3 листопада 2021): 21–28. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано доцільність навчання засобами боксу, що підвищить зацікавленість до занять фізичною культурою у студентів. Мета статті – теоретично обґрунтувати доцільність занять засобами боксу на уроках фізичної культури у студентів. Матеріали та методи: аналіз наукової літератури, метод узагальнення даних. Результати. Розглянуто емпіричні дані психофізіологічного стану студентів різних спеціальностей у закладах вищої освіти. Виявлено недостатній рівень фізичної підготовки у студентів, низька зацікавленість фізичною культурою як предметом у традиційному викладанні. Під час навчання не враховуються фази менструального циклу в жіночої статі. Вивчено навчальні програми з боксу для закладів вищої освіти, авторські тренувальні програми з боксу для чоловічої та жіночої статі, у яких доведено можливість підвищення загальної фізичної підготовки, розвиток фізичних якостей засобами боксу. Запропоновано переглянути організаційно-методичні прийоми під час навчання засобами боксу на уроках з фізичної культури незалежно від статевої ознаки. Визначені засоби викладання техніки боксу на заняттях фізичною культурою. Доведено доцільність викладання за допомогою ґендерно диферційного й ігрового методів під час навчання. Висновки: у статті обґрунтовано доцільність навчання засобами боксу на уроках фізичного виховання, що, по-перше, підвищить мотивацію до занять фізичною культурою, по-друге, дозволить опанувати навички виду спорту, по-третє, підвищить загальний рівень фізичної підготовки. Навчання ґендерно диференційним та ігровим методами набуває актуальності, особливо щодо жіночої статі. Навчальну програму для студентів доцільно базувати на підготовчих вправах кваліфікованих боксерів.
Дисертації з теми "Розвиток фізичної підготовки"
1
Корчагін, Микола Валерійович, В. С. Откидач та В. А. Чепурний. "Удосконалення спеціальної фізичної підготовки курсантів засобами військово-спортивного багатоборства". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45091.
Повний текст джерела
2
Костиря, Ірина Валентинівна, та Едуард Сергійович Юзвінський. "Педагогічні умови фізичної підготовки призивної молоді в контексті розвитку вольових якостей". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40468.
Повний текст джерелаАнотація:
Уроки фізичної виховання у допризивної молоді повинні будуватися на основі загальноприйнятих вимог і передбачати виконання вправ комплексного характеру, в певній послідовності. У процесі фізичної підготовки методом виховання вольових якостей у молоді і послідовного формування їх компонентів повинно досягатися за рахунок поступового ускладнення вправ, подолання труднощів і перепон при їх виникненні. При цьому необхідно відзначити, що такі компоненти волі, як рішучість, сміливість, витримка досить добре формуються в юнаків у тому випадку, коли вони знаходяться в колективі ровесників, що дозволяє ефективно застосовувати методи колективної дії на окремих учнів в процесі змагань між відділеннями. При формуванні цих якостей у хлопців 18-20 років повинна конкретизуватися мета фізичної підготовки, необхідно застосовувати різні засоби, форми і методи проведення занять, що підвищує їх емоційну забарвленість, з дотриманням принципів доступності на основі розробленої навчальної програми, використовуючи ефект змагання.
3
Шляховська, А. Р., та М. О. Потебенько. "Дослідження методики підготовки плавців на середні дистанції". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44615.
Повний текст джерелаАнотація:
Плавання – спортивна дисципліна, яка полягає в подоланні різних дистанцій вплав за найменший час.
Середньою дистанцією в плаванні є 400 метрів, які плавець має проплисти вільним стилем. Це вимагає одночасно гарної швидкості й витривалості. А дистанція у 200 метрів вимагає більшого прояву швидкості.
4
Колесник, Вікторія Іванівна, та Viktoriia Ivanivna Kolesnyk. "Розвиток фізичних якостей баскетболісток на етапі попередньої базової підготовки". Master's thesis, СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12212.
Повний текст джерелаАнотація:
У кваліфікаційній роботі представлено дослідження щодо оптимізації тренувального процесу баскетболісток 13–14 років, зарахованих до комплексної дитячо-юнацької спортивної школи. Автором запропоновано методику розвитку фізичних якостей юних спортсменок, що позитивно вплине на техніко-тактичну підготовку та ігрову майстерність дівчат у цілому.The qualification work presents a study on optimizing the training process of basketball players of 13–14 years, enrolled in a comprehensive children's and youth sports school. The author proposes a method for the development of physical qualities of young athletes, which will positively affect the technical and tactical training and gaming skill of girls as a whole.
5
Радкевич, Степан Васильович. "Удосконалення технічної підготовки учнів ДЮСШ на початковому етапі занять баскетболом". Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2021. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/11637.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглядаються: методичне забезпечення процесу технічної підготовки учнів ДЮСШ на початковому етапі занять баскетболом та методика формування технічної підготовленості учнів ДЮСШ на початковому етапі занять баскетболом.
Проаналізовано: завдання і зміст технічної підготовки юних баскетболістів, вікові особливості фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку
Запропоновано: методику формування технічної підготовленості учнів ДЮСШ на початковому етапі занять баскетболом
6
Таран, С. М. "Спеціальна фізична підготовка, як ефективний засіб формування професійно важливих якостей авіадиспетчерів". Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6405.
Повний текст джерела
7
Балухта, Євгеній Євгенійович, та Yevhenii Yevheniiovych Balukhta. "Розвиток гнучкості та координаційних здібностей у процесі підготовки футбольного воротаря". Master's thesis, СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12087.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність роботи полягає в тому, що побудова навчально-тренувального процесу воротарів у футболі завжди носила особливий специфічний характер. Адже гравці цього ігрового амплуа у процесі змагальної діяльності змушені використовувати широкий специфічний арсенал техніко-тактичних дій, застосування яких вимагає спеціальної підготовки.
Встановлено, що воротарі під час гри найчастіше здійснюють удар від воріт, передачі м’яча ударом ногою з рук, перехоплення м’яча, прийом м’яча руками.
При цьому найбільша кількість неточних дій у грі воротарі здійснюють при виконанні передач м’яча ударом ногою з рук, передач м’яча ударом з ґрунту, ударів від воріт.The urgency of the work is that the construction of the training process of goalkeepers in football has always been particularly specific. After all, the players of this game role in the process of competitive activity are forced to use a wide specific arsenal of technical and tactical actions, the use of which requires special training. It has been established that goalkeepers most often strike from the goal during the game, passing the ball with a kick from the hands, intercepting the ball, receiving the ball with the hands. At the same time, the goalkeepers perform the greatest number of inaccurate actions in the game when passing the ball with a kick from the hands, passing the ball with a kick from the ground, shots from the goal.
8
Рубцов, Єгор Єгорович, та Yehor Yehorovych Rubtsov. "Удосконалення підготовки до змагальної діяльності юних легкоатлетів 13–14 років на основі використання вправ силового спрямування". Master's thesis, СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12200.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження проблем спортивного тренування юнаків завжди вимагає пошуку нових підходів, правильних шляхів всебічної підготовки, що у майбутньому приведе до високих результатів у обраному виді спорту. Велика конкуренція у спорті високих досягнень потребує постійного вдосконалення у процесі тренувальної підготовки юних спортсменів, так один із основних елементів підготовки спортсмена і тренера є спортивний результат. Доведено, що у практиці легкої атлетики велике значення має величина швидкісно-силових навантажень у тренуванні на середні дистанції, а саме підготовки спортсменів, досі розглядається неоднозначно і часом суперечливо, що, на нашу думку, потребує свого наукового уточнення і дане дослідження сьогодення є актуальним.
В роботі зроблений аналіз теоретико-методологічного підґрунтя підготовки до змагальної діяльності легкоатлетів, досліджено рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості у бігунів на середні дистанції та розроблено і впроваджено використання комплексу вправ силового спрямування бігунів на середні дистанції з перевіренням його ефективності.The study of the problems of sports training of young people always requires the search for new approaches, the right ways of comprehensive training, which in the future will lead to high results in the chosen sport. Great competition in high-achievement sports needs constant improvement in the process of training young athletes, so one of the main elements of training an athlete and coach is a sports result. It is proved that in the practice of athletics the value of speed and strength loads in medium distance training, namely the training of athletes, is still considered ambiguous and sometimes contradictory, which, in our opinion, needs scientific clarification and this study is relevant today. The analysis of the theoretical and methodological basis of preparation for competitive activity of track and field athletes is made, the level of physical development and physical fitness of middle distance runners is investigated and the use of a set of strength exercises for middle distance runners is developed and implemented.
9
Бабушко, Світлана Ростиславівна. "Розвиток медіа-компетентності у студентів напряму підготовки «Туризм» у Національному університеті фізичного виховання і спорту України". Thesis, Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя, 2015. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/4980.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації розкрито сутність концепту "медіа освіта"; розкрито деякі шляхи формування медіа компетентності студентів ВНЗ, зокрема через використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях фахового спрямування; проаналізовано переваги і недоліки використання медіа-ресурсів у навчальному процесі.
10
Ковальчук, А. М., та А. Л. Шейник. "Аналіз рівня фізичної підготовленості абітурієнтів ЛДУБЖД МНС України за різними напрямами підготовки як наслідок розвитку морально-психологічної стійкості особистості". Thesis, Л. : ЛДУБЖД, 2011. http://hdl.handle.net/123456789/2341.
Повний текст джерелаЧастини книг з теми "Розвиток фізичної підготовки"
1
Дяченко, Анна, та Ірина Райтаровська. "АНАЛІТИЧНО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДЗЮДОЇСТОК ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ ЗА ПІДСУМКАМИ «ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР – 2020»". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.06.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті теоретичного дослідження розглянуто актуальну проблему визначення ефективного техніко-тактичного арсеналу спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються в боротьбі дзюдо. Відповідно до результатів моніторингу Інтернет-ресурсів, а також аналізу науково-методичної, спеціальної (довідкової) літератури встановлено, що питанням аналітико-статистичного огляду техніко-тактичної підготовленості дзюдоїсток, учасниць «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор – 2020» у м. Токіо, Японія – присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Головною метою дослідження є – аналіз техніко-тактичного арсеналу дзюдоїсток високої кваліфікації («Топ – 3» у своїх вагових категоріях), чемпіонок та призерок «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор – 2020 у м. Токіо, Японія». Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи теоретичного дослідження: аксіоматичні, ідеалізації, історичні і логічні, сходження від конкретного, формалізації тощо. Крім цього були використані методи експертного оцінювання, а також власний досвід організації системи багаторічної підготовки спортсменок, які спеціалізуються в одноборствах. Відповідно до результатів низки наукових досліджень, членами науково-дослідної групи встановлено, що інтегральними показниками всебічної підготовленості спортсменок, які спеціалізуються в дзюдо є: показники активності та ефективності змагальних дій, техніко-тактична підготовленість та показники підсистеми біологічного контролю. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи проведено аналіз техніко-тактичного арсеналу спортсменок, які спеціалізуються в дзюдо (чемпіонок та призерок «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор – 2020 у м. Токіо, Японія»). Відповідно до результатів теоретичного дослідження, вважаємо за необхідне зосередження уваги «тренерських штабів» на розроблення відповідних тренувальних програм (педагогічних моделей, методик тощо), які забезпечують: раціональну побудову змагальної сутички із урахуванням індивідуально-типологічних (психофізичних) особливостей суперниць; розвиток «вибухової сили», вивчення дзюдоїстками теоретичних аспектів діючих правил дзюдо; збільшення кількості та різноманіття атакуючих і захисних прийомів; підвищення коефіцієнту надійності техніко-тактичних дій (комбінацій); підвищення інтенсивності тренувального навантаження; збільшення кількості техніко-тактичних дій (комбінацій) за одиницю часу тощо); розвиток тактильної чутливості та координації; формування високої психофізичної готовності до тривалої змагальної діяльності (високих тренувальних навантажень); розвиток та удосконалення спеціальної фізичної підготовленості тощо, що сприятиме підвищенню показників змагальної діяльності українських спортсменок, які спеціалізуються в дзюдо на різних етапах їхньої багаторічної підготовки. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають проведення порівняльного аналітико-статистичного аналізу техніко-тактичного арсеналу жінок та чоловіків, які спеціалізуються в дзюдо високої кваліфікації (учасників та учасниць «ХХХІІ Літніх Олімпійських ігор-2020, м. Токіо, Японія».
2
Чудик, Андрій, та Дар'я Ванюк. "УНІФІКАЦІЯ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРАВООХОРОНЦІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ (СИЛИ) У РІЗНИХ УМОВАХ СЛУЖБОВО-ОПЕРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІЗ УРАХУВАННЯМ КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальну проблему розвитку та удосконалення рукопашної підготовки (техніки та тактики застосування заходів фізичного впливу, сили) майбутніми офіцерами-правоохоронцями інституцій сектору безпеки і оборони України у різних умовах службово-оперативної діяльності. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (моніторингу Інтернет-ресурсів), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано педагогічну (змістово-функціональну) модель формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) в системі спеціальної фізичної підготовки (із урахуванням карантинних обмежень) до дій у різних умовах службово-бойової (оперативної) діяльності. У вище зазначеній педагогічній моделі інтегровано: цільовий блок (мета, завдання, підходи, компоненти готовності, педагогічні умови), організаційно-змістовий блок (навчально-методичне забезпечення, інтерактивні методи навчання, кадрове забезпечення), результативно-оцінний блок (критерії, кваліфікаційні рівні, методики, методи, засоби, способи форми). Під час дослідження були використані наступні методи: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу) тощо. Відповідно до результатів емпіричного дослідження встановлено, що результати отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних контрольної (Кг) та експериментальної (Ег) груп зросли відносно вихідних даних, і ці відмінності переважно є достовірні (Ег, P≤0,05). Результати контрольного тестування показали, що в процесі проведеної експериментальної роботи збільшилась кількість курсантів із вищим рівнем готовності до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності в Ег на 8 %, тоді як у Кг на 2 %, відмінного рівня збільшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, доброго рівня зменшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, чисельність курсантів задовільного рівня готовності зменшилась: в Ег на 8 %, тоді як у Кг – на 6 %. Слід зауважити, що незадовільний рівень сформованості навичок застосування заходів фізичного впливу (сили) у курсантів, як Ег, так і Кг не помічено. Крім цього, експериментально перевірені педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності. Достовірність отриманих результатів підтверджена методами перевірки за допомогою критерію χ2. Результати дослідження впроваджені у практику спеціальної фізичної підготовки курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ
3
Русин, Людмила. "ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ТРЕНЕРІВ З ОДНОБОРСТВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В СИСТЕМІ САМООСВІТИ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.05.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).
4
Комар, Володимир, та Євгеній Хоролець. "ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРАВООХОРОНЦІВ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Головною метою цієї роботи є – визначення сутності та структури формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки. Використання новітніх нумерологічних технологій в системі професійної освіти майбутніх офіцерів-правоохоронців Національної поліції України (НПУ) – забезпечує формування необхідних професійних компетентностей та є актуальним напрямком наукових досліджень. Не дивлячись на значну кількість робіт зазначеного напряму наукових розвідок, питанням визначення сутнісних характеристик формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки нами не виявлено, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. На підставі проведеного теоретико-методологічного аналізу з даної проблематики, визначені сутнісні характеристики формування професійних компетентностей у майбутніх офіцерів-правоохоронців НПУ із використанням засобів нумерології в системі їх спеціальної фізичної підготовки – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у майбутніх офіцерів-правоохоронців ключових професійних компетентностей, готовності до захисту України, до виконання завдань за призначенням у різних умовах службово-бойової діяльності та забезпечує узгодження ними знань про зміст та структуру професійної діяльності із урахуванням нумерологічних особливостей індивіда та вимог цієї діяльності до рівня спеціальної фізичної підготовленості, а також психофізіологічного стану, сформованих компетентностей професійної діяльності зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами, а також структуру такої готовності за мотиваційним, функціональним, прикладним, та стресостійким компонентами.
5
Ільченко, Сергій, та Микола Маєвський. "ПРОГРАМА ВИВЧЕННЯ ВАРІАТИНОГО МОДУЛЯ «КОЗАЦЬКИЙ ДВОБІЙ» ДЛЯ УЧНІВ ТА УЧЕНИЦЬ 5-6 КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальну проблему удосконалення системи фізичної культури учнів та учениць 5-6 класів Нової української школи. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури (1 етап дослідження), встановлено, що питанням проєктної діяльності у напрямі розроблення спеціалізованих програм вивчення варіативних модулів учнями та ученицями 5-6 класів з національних одноборств (складової модельної навчальної програми «Фізична культура» для закладів загальної середньої освіти Нової української школи) – присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових досліджень та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму наукової розвідки. Головною метою дослідження є – розроблення програми вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» (складової модельної навчальної програми «Фізична культура, 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти) Нової української школи. В процесі дослідно-аналітичної роботи були використані наступні методи (на теоретичному рівні): аксіоматичні, ідеалізації, історичні і логічні, сходження від конкретного, формалізації тощо. Крім цього було використано власний досвід організації системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах. В процесі подальшої дослідно-аналітичної роботи (2 етап дослідження) розроблено проєкт варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів Нової української школи. Зазначений вище варіативний модуль передбачає: визначення очікуваних результатів навчання; рекомендації щодо пропонованого змісту навчального предмету, а також визначення основних (рекомендованих) видів навчальної діяльності учнів та учениць досліджуваної категорії. У динаміці 3 етапу дослідження членами науково-дослідної групи розроблено «Програму вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів НУШ». Запропонована членами науково-дослідної групи експериментальна програма складається із трьох основних етапів: базового, основного та констатувального і передбачає опанування учнями та ученицями (5-6 класів) основами техніко-тактичної майстерності «Козацького двобою» упродовж 30 уроків (30 академічних год.). Нами очікується, що систематичні заняття учнів та учениць 5-6 класів відповідно до запропонованої експериментальної програми (в системі фізичної культури НУШ) – сприятиме: їхньому всебічному фізичному та гармонічного розвитку; формуванню прикладних навичок самозахисту, а також впевненості у власних силах тощо. Домінантною складовою експериментальної програми є формування в учнів та учениць зазначеної вище вікової групи відчуття патріотизму, гідності та відданості Україні (формування національної ідентичності), що забезпечить у майбутньому створення резерву надійних та всебічно розвинутих захисників та захисниць України. Перспективи подальших досліджень у обраному напрямі наукової розвідки передбачають апробацію експериментальної «Програми вивчення варіативного модуля «Козацький двобій» для учнів та учениць 5-6 класів НУШ».
Тези доповідей конференцій з теми "Розвиток фізичної підготовки"
1
Вербовий, Василь. "ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ". У АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СЛУЖБОВО-ПРИКЛАДНИХ, ТРАДИЦІЙНИХ ТА СХІДНИХ ЄДИНОБОРСТВ. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/knuia2020.07.
Повний текст джерела
2
Денисов, А., та Д. Денисова. "СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ". У Актуальні проблеми розвитку традиційних і східних єдиноборств. European Scientific Platform, 2019. http://dx.doi.org/10.36074/01.11.2019.04.
Повний текст джерела
3
Любчич, Руслан, Тарас Шевченко та Євгеній Хоролець. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". У АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СЛУЖБОВО-ПРИКЛАДНИХ, ТРАДИЦІЙНИХ ТА СХІДНИХ ЄДИНОБОРСТВ. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/knuia2020.05.
Повний текст джерела
4
Гарбузюк, Костянтин. "ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ ЗАСОБАМИ ТАКТИЧНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ІЗ УРАХУВАННЯМ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ". У АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СЛУЖБОВО-ПРИКЛАДНИХ, ТРАДИЦІЙНИХ ТА СХІДНИХ ЄДИНОБОРСТВ. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/knuia2020.08.
Повний текст джерела
5
Калинчук, Леонід, Ігор Равлюк та Володимир Смучок. "ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ КУРСАНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СИСТЕМИ МВС". У АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СЛУЖБОВО-ПРИКЛАДНИХ, ТРАДИЦІЙНИХ ТА СХІДНИХ ЄДИНОБОРСТВ. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/knuia2020.12.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Розвиток фізичної підготовки"
1
Письменний, Олександр Миколайович. Плавання як важливий фактор розвитку фізичних здібностей студентів. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2238.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначені роль та місце занять плаванням в системі фізичного виховання студентської молоді та забезпечення дотримання нею основ здорового способу життя. Розглядаються методичні особливості побудови занять з плавання зі студентами вищих навчальних закладів та їх вплив на розвиток фізичних здібностей і функціональні можливості організму людини. Наведені результати дослідження щодо визначення динаміки розвитку фізичних здібностей та фізичної підготовленості студентів віком 18 та 19 років, необхідних для виконання ефективних дій в умовах середньостатистичного ВНЗ, з урахуванням застосування засобів фізичної підготовки в процесі занять плаванням.
2
Шутько, Віктор Васильович, Світлана Василівна Переверзєва та Віктор Іванович Карпов. Ефективність цілеспрямованих засобів технічної і фізичної підготовки першокурсників (на прикладі баскетболу). ПНПУ ім. К. Д. Ушинського, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1958.
Повний текст джерелаАнотація:
Для нівелювання різниці в технічній підготовці між студентами першокурсниками, на початку освоєння вимог модулю баскетбол, для підвищення емоційного стану студентів, розвитку координаційних можливостей, подолання ніяковіння в розумінні своєї недосконалості рекомендовано на заняттях з баскетболу використовувати спеціальні технічні вправи для розвитку «почуття» володіння м’ячем. Застосування впродовж заняття фізичних вправ в зоні субмаксимальних навантажень і до індивідуально переносимої межі (до відмови) сприяло покращенню фізичних (сила, швидкість, витривалість) та морально вольових якостей, можливості повноцінної участі в учбово-тренувальній грі, що дає можливість рекомендувати для застосування на кожному занятті вправи зі значним напруженням.
3
Балим, Олена Адольфівна, та Валентина Іванівна Марчик. Фізичне виховання з професійно-прикладною спрямованістю учнів із вадами розумового розвитку в навчально-реабілітаційному центрі. Донбаська державна машинобудівна академія, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1629.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлені теоретичні та практичні відомості про підвищення ефективності навчання учнів з особливими потребами у формуванні рухових якостей, вмінь та навичок, що відіграють значну роль у професійній підготовці під час навчально-виховного процесу з фізичного виховання. Під час проведення уроку фізичної культури на етапі вдосконалення раніше вивчених вправ рекомендується учнів розподіляти відповідно до профілів їхніх професій на відділення, в яких вони будуть виконувати диференційовані завдання, що спрямовані на формування вмінь і якостей, значущих для конкретних професій.
4
Марчик, Валентина Іванівна, Світлана Василівна Переверзєва та Вікторія Іванівна Бороденко. Ступень взаємодії рухових і когнітивних здібностей. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3117.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні взаємодії рухових і когнітивних здібностей на прикладі порівняння різних контингентів, які спеціалізуються у розвитку рухових здібностей (студенти 1 курсу Криворізького державного педагогічного університету спеціальність «Фізична культура») і математичної підготовки (студенти 1 курсу Криворізького державного педагогічного університету спеціальність «Математика, інформатика»; ліцеїсти випускного класу Криворізького природничо-наукового ліцею факультету математика, фізика) при застосуванні тесту Шейна Фредеріка виявлено її низький ступень.
5
Тимченко, А. А., В. А. Ващенко, С. В. Заболотній, Я. В. Гальченко, Ю. Г. Лега, В. М. Лукашенко, Т. Л. Мазурок та ін., ред. Інформаційні технології в освіті, науці і техніці (ІТОНТ-2018). Chair В. М. Рудницький. ЧДТУ, травень 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2871.
Повний текст джерелаАнотація:
Матеріали конференції висвітлюють основні напрями розвитку інформаційних технологій і систем та їх використання в освіті, науці, техніці, економіці, управлінні, медицині. У матеріалах розглядаються питання, пов’язані з комп’ютерним моделюванням фізичних, хімічних і економічних процесів, інформаційною безпекою та застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у техніці, наукових дослідженнях і управлінні складними системами, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, з створенням, впровадженням і використанням науково-освітніх ресурсів у закладах освіти різного рівня, а також з проблемами підготовки ІТ-фахівців. Для наукових і педагогічних працівників, аспірантів і студентів закладів вищої освіти.