Дисертації з теми "Розвиток суспільний"

Принциповою для розвинених демократій характеристикою державного управління є орієнтованість на задоволення інтересів суспільного розвитку, забезпечення прав і свобод громадян. Водночас, складні політичні, соціальні, економічні і науково-технологічні процеси, що відбуваються нині у глобалізованому світі зумовлюють необхідність реформування державного управління, перегляду змісту й характеру діяльності уповноважених суб’єктів у цій царині, зрештою перегляду питання, хто може бути залучений до державного управління і в якій мірі.

Брусильцева, І. М. Комунікативна стратегія впливу інститутів громадянського суспільства на процеси суспільного розвитку (на прикладі Чернігівської міської ради) : випускна кваліфікаційна робота : 281 «Публічне управління та адміністрування» / І. М. Брусильцева ; керівник роботи М. Ю. Дітковська ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра менеджменту та державної служби. – Чернігів, 2021. – 100 с.
Актуальність проблеми полягає у необхідності дослідження сучасного стану взаємодії структурних суб’єктів громадянського суспільства з органами виконавчої влади, визначення критеріїв ефективності конструктивної взаємодії між органами влади, суб’єктами господарської діяльності та громадськими організаціями при вирішенні соціально важливих проблем та наданні конкретних послуг органами влади, виробленні пропозицій успішної інтеграції інтересів органів влади та громадськості на місцевому рівні. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні складові удосконалення комунікаційної стратегії впливу інститутів громадянського суспільства на процеси суспільного розвитку. Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи є процеси формування і функціонування комунікаційної стратегії впливу інститутів громадянського суспільства на процеси суспільного розвитку. Метою кваліфікаційної роботи є удосконалення комунікативної стратегії впливу інститутів громадянського суспільства на процеси суспільного розвитку (на прикладі Чернігівської міської ради). Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що послідовно розкривають тему роботи: теоретико-методологічне дослідження проблеми формування громадянського суспільства та його участі у діяльності органів влади, дослідження інструментів взаємодії, підтримки, діалогу між владою та організованою громадськістю, пропозиції щодо удосконалення державної та місцевої комунікаційної політики у розвитку інститутів громадянського суспільства, а також висновків та пропозицій, переліку посилань та додатків.
The urgency of the problem lies in the need to study the current state of interaction of structural actors of civil society with the executive branch, determining the criteria for effective constructive interaction between government agencies, business entities and NGOs in solving socially important problems and providing specific services. proposals for successful integration of the interests of government and the public at the local level. The subject of research is the theoretical, methodological and practical components of improving the communication strategy of the impact of civil society institutions on the processes of social development. The object of research of qualification work is the processes of formation and functioning of the communication strategy of the influence of civil society institutions on the processes of social development. The purpose of the qualification work is to improve the communicative strategy of the influence of civil society institutions on the processes of social development (on the example of the Chernihiv City Council). Qualification work consists of an introduction, three chapters that consistently reveal the topic of work: theoretical and methodological study of the formation of civil society and its participation in government, research tools for interaction, support, dialogue between government and organized public, proposals for improving state and local communication policy in the development of civil society institutions, as well as conclusions and proposals, a list of links and appendices.

За останні двадцять років у нашій країні накопичилося достатньо досвіду для підведення певних підсумків конституційно-правового розвитку. Ніхто не може заперечувати певні позитивні результати суспільної трансформації в напрямку демократизації українського суспільства. Однак основною метою даної статті є виявлення основних причин маючих місце кризових проявів конституційно-правового характеру, які певною мірою набувають системоутворюючого значення і подолання яких є нагальною необхідністю.

Внаслідок процесів глобалізації виникають надзвичайно складні умови розвитку багатьох країн, в тому числі й України. Вони полягають в першу чергу у принциповій зміні факторів та чинників соціального та економічного розвитку країн. Це стосується технологічних та соціальних інновацій, вміння ефективно адаптуватися у транснаціональному середовищі, у масштабах інформатизації суспільства, у різних рівнях інтелектуальної та політичної свободи. У зв’язку з цим актуальною проблемою стає дослідження інтеграційних процесів та їх впливу на розвиток економіки країни.

Розглядаються провідні чинники формування попиту на продукцію молочної промисловості у різних регіонах та соціальних групах населення. Досліджується модний тренд виробництва біомолока (молока рослинного походження).
Leading factory of demand for dairy products in different regions and social groups are considered. The tendency of production of biomilk (milk of vegetable origin) is investigated.

Від ефективності роботи органів місцевого самоврядування та того наскільки продуктивно вони співпрацюють з міжнародними програмами, залежить розвиток системи місцевого самоврядування, яка, як відомо, є одним із основних принципів побудови демократичної та соціально правової держави. Перший розділ роботи розкриває дослідження понять та системи місцевого самоврядування, крім того, розглядаються основні етапи його створення та перспективи розвитку. У другому розділі, проводиться аналіз сучасного стану місцевого самоврядування, досліджуються перспективи його реформування, оцінюється результат роботи органів місцевого самоврядування, та розглядаються основні програми співробітництва ОМС. Третій розділ характерний проведенням моделювання системи взаємодії міжнародних програм із органами місцевого самоврядування, та прогнозування їх розвитку. Наукова новизна полягає в тому, що вперше проведено комплексне дослідження та порівняння ефективності роботи органів місцевого самоврядування в об’єднаних територіальних громадах кількох областей, здійснено кластерний аналіз для групування областей України за соціально-економічними показниками з метою визначення однорідності процесу спроможності громад, визначена ефективність їх роботи на основі індикаторів, побудовано когнітивну модель, розроблені сценарії можливого розвитку за міжнародними програмами.

Розділ 1 “Теоретичні аспекти розвитку бізнесу” присвячений розкриттю питання про функції і роль малого бізнесу та формування підприємницького клімату. Розділ 2. “Аналіз основних тенденцій розвитку малого бізнесу в Українів Сумському регіоні” аналізуються основні тенденції розвитку малого бізнесу в Україні та Сумському регіоні в умовах пандемії Covid-19. Розділ 3. “Шляхи розвиткубізнесу в Сумському регіоні” присвячений розкриттю питання про шляхи розвиткубізнесу в Сумському регіоні.

Мединська, Г. А. Державне управління розвитком гуманітарної сфери в системі забезпечення суспільної стабільності : дис. ... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Г. А. Мединська. - Чернігів, 2020. - 254с.
Дисертація присвячена питанням аналізу державного управління розвитком гуманітарної сфери та обґрунтуванню механізмів його удосконалення в системі забезпечення суспільної стабільності. Узагальнено науково-теоретичні підходи до розкриття сутнісних характеристик суспільної стабільності відповідно до пріоритетів розвитку гуманітарної сфери та механізмів державного управління ним. 18 Окреслено домінанти державного управління розвитком гуманітарної сфери в системі забезпечення суспільної стабільності, уточнено понятійно-категоріальний апарат проблемного поля дослідження. Досліджено процес становлення державного управління розвитком гуманітарної сфери України на основі аналізу її законодавчого забезпечення; визначено основні етапи й механізми в умовах суспільно-політичної та соціально-економічної стабілізації. Обґрунтовано необхідність об’єктивного визначення стратегічних пріоритетів держави у просуванні й забезпеченні гуманітарної безпеки з використанням правових та інноваційно-орієнтованованих механізмів. Запропоновано науковий інструментарій оцінювання результативності гуманітарної політики у забезпеченні суспільної стабільності за індикативними критеріями ефективності. Систематизовано світовий досвід щодо механізмів державного управління розвитком гуманітарної сфери та виявлено можливості їх імплементації в Україні в умовах забезпечення суспільної стабільності. Сформовано концептуальні підходи до розробки програми гуманітарної реформи в Україні за показниками гуманітарного розвитку на основі промоційних механізмів суспільно-політичної стабільності та зміцнення національної ідентичності; окреслити перспективи її реалізації. Розроблено рекомендації органам державної влади щодо модернізації державного управління розвитком гуманітарної сфери в системі забезпечення суспільної стабільності на основі вироблення та впровадження інноваційних механізмів.
Диссертация посвящена вопросам анализа государственного управления развитием гуманитарной сферы и обоснованию механизмов его усовершенствования в системе обеспечения общественной стабильности. Обобщено научно-теоретические подходы к раскрытию сущностных характеристик общественной стабильности в соответствии с приоритетами развития гуманитарной сферы и механизмов государственного управления им. Определено доминанты государственного управления развитием гуманитарной сферы в системе обеспечения общественной стабильности, уточнено понятийно-категориальный аппарат проблемного поля исследования. Исследовано процесс становления государственного управления развитием гуманитарной сферы Украины на основе анализа ее законодательного обеспечения; определено основные этапы и механизмы в условиях общественно-политической и социально-экономической стабилизации. Обосновано необходимость объективного определения стратегических приоритетов государства в продвижении и обеспечении гуманитарной безопасности с 19 использованием правовых и инновационно ориентированных механизмов. Предложено научный инструментарий оценки эффективности гуманитарной политики в обеспечении общественной стабильности на основе индикативных критериев эффективности. Систематизировано мировой опыт относительно механизмов государственного управления развитием гуманитарной сферы и выявлено возможности их имплементации в Украине в условиях обеспечения общественной стабильности. Сформировано концептуальные подходы к разработке программы гуманитарной реформы в Украине по показателям гуманитарного развития на основе механизмов продвижения общественно-политической стабильности и укрепления национальной идентичности; очерчено перспективы ее реализации. Разработано рекомендации органам государственной власти по модернизации государственного управления развитием гуманитарной сферы в системе обеспечения общественной стабильности на основе выработки и внедрения инновационных механизмов.
This thesis is devoted to the analysis of public administration of humanitarian sphere development and to grounding of mechanisms of its improvement in terms of ensuring public stability. This research is first to highlight the generalized factors of public stability in accordance with the humanitarian sphere development priorities (security stability, social and political stability, social identification or values and ideological stability, educational and scientific integrativeness, culturalization and enculturation, socialization or social stability, national humanization or cultural nationalism, public informatization) and to suggest appropriate innovative public administration mechanisms (value stabilizing, systemic stabilizing, consolidating stabilizing, potential-oriented, informationally communicative, coordinative, integrative adaptive). This allowed author to conceptualize functional approach in governing humanitarian sphere as a body of means, methods and mechanisms of public management function appliance in the process of governance on various levels with the aim to accomplish mission and goal of humanitarian policy. To this end the basic concepts of the research were outlined: humanitarian sphere (relatively independent, but closely connected with other spheres and activities of social life field, which consists of a body of interdependent elements oriented at forming conscious (value) and cultural (humanitarian) public stability subsystems), public administration of humanitarian sphere development (activity of public administration subjects, which is grounded on public development values concerning ensuring humanitarian safety in the context of effective state humanitarian policy formation through systemic adaptivity of subject-object interaction and their innovative mechanisms). 20 Author suggests scientific approaches towards the design of periodization of public administration of Ukrainian humanitarian sphere development establishment (I stage (1991– 2000) – founding the basis of independent Ukraine humanization on the ground of intellectual potential nationalization mechanism, II stage (2001–2013) – broadening the spectrum of issues concerning regional development stimulation, civil society institutions formation, developing law framework in terms of ensuring national security with the usage of imitative mechanisms, III stage (2014 – ongoing) – adaptation of humanitarian sphere to the process of European integration and “hybrid war” conditions with the aim to reach political stability of the state and secure it on the international level. At this stage humanitarian sphere objectively takes the role of main stabilizing factor in public relations, thus being basic element of public stability in terms of forming united nation-state. Attention is focused on methodological approach to complex evaluation of humanitarian policy, the basis of which is indicative method. Its application allows to illuminate certain gap between real and idealistic values and goals, to identify humanitarian sphere elements in humanitarian security realization, discover logical ties of changes in pattern of humanitarian development, and to form strategic vision of ways and tasks of public administration of Ukrainian humanitarian sphere development modernization according to time criteria. The thesis reveals factors of humanitarian security dimension in terms of necessity to objectively define strategic priorities of the state in promoting and ensuring humanitarian security on the basis of designing the appropriate strategy. The research rests on the idea of “community security”, strengthening national unity and society consolidation under aggression, changes in culture and behavior patterns, spreading European values, primacy of personal and public safety over state security, foreground usage of law and innovationoriented mechanism for the sake of substantially new principles of life. The thesis offers scientific reasoning of current public administration of humanitarian sphere development mechanisms application priorities that accounts for world experience and takes into consideration encouraging private investments, increase in public participation, formation of social, economic and local unity, building state-private and state-public partnership, which allows to strengthen institutional support owing to the creation of a single coordinative body that will develop the nationwide strategy of humanitarian policy and follow its performance through different mechanisms. The thesis reveals the main strategic modernization directions of public administration of humanitarian sphere development, where modernization is seen as revaluation and redesign of public administration of humanitarian sphere development institute, whose modification reflects itself in clear vision of purpose as perspective model of humanitarian sphere future state; enlargement of body of public administration of humanitarian sphere development subjects and the procedure for cooperation improvement; creation of result-oriented targeted budgeting system.

Дoба національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у 1918-1923 рр. зaлишила в спадок нaступним пoкoлінням явищa й пoдії минулoго, які з плинoм чaсу не втрачaють свoєї значущoсті, пoтребують oсмислення скoнденсованoго в них ретрoспективнoго дoсвіду, як позитивнoго, так і негативнoго.

У статті розглянуто питання важливості застосування сучасних технологій блокчейн в маркетинговій діяльності підприємств з метою підтримки їхнього рівня конкурентоспроможності, достатнього для успішної боротьби за стійкі ринкові позиції на нещодавно сформованому ринку, що з’явився завдяки постійному розвитку та появі нових технологій.

Актуальність роботи визначається тим, що в сучасному глобалізованому світі з’явився електронний вимір, який став новим інструментом влади. Електронне урядування стало логічним переходом від традиційних методів влади до нових більш ефективних. Естонія стала державою, яка здійснила значний прогрес в просуванні електронного урядування, тому її досвід є позитивним для України, зокрема для Хмельницької області.

У роботі опрацьовано наукові підходи і концепції, що розкривають сутність та зміст ефективного управління економічним розвитком підприємства. Визначено систему показників та чинників для оцінки економічного розвитку підприємства в ринкових умовах. Обґрунтовано вихідні положення проблемно-діагностичного моделювання економічного розвитку підприємства. Здійснено проблемне діагностування економічного розвитку підприємства. Виявлено проблеми щодо ефективного розвитку підприємства, розроблено пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності управління економічним розвитком підприємства.
В работе обработаны научные подходы и концепции, раскрывающие сущность и содержание эффективного управления экономическим развитием предприятия. Определена система показателей и факторов для оценки экономического развития предприятия в рыночных условиях. Обоснованы исходные положения проблемно-диагностического моделирования экономического развития предприятия. Осуществлено диагностика экономического развития предприятия. Выявлены проблемы по эффективному развитию предприятия, разработаны предложения и рекомендации по повышению эффективности управления экономическим развитием предприятия.
The paper deals with scientific approaches and concepts that reveal the essence and content of effective management of the economic development of the enterprise. The system of indicators and factors for assessing the economic development of the enterprise in the market conditions is determined. The initial provisions of the problem-diagnostic modeling of economic development of the enterprise are substantiated. Problematic diagnostics of the economic development of the enterprise was carried out. The problems of effective development of the enterprise were revealed, suggestions and recommendations for improving the efficiency of management of economic development of the enterprise were developed.

Польовська, В. В. Активізація розвитку гірських територій регіону : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 / В. В. Польовська. - Ужгород, 2016. - 229 с.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів забезпечення збалансованого розвитку територій гірської місцевості. Обґрунтовано рівень розвитку гірських територій з урахуванням важливих складових, зокрема економічної, соціальної, екологічної. Здійснено аналіз регіональних природних і суспільних передумов і властивостей розвитку гірських територій в контексті позиційних властивостей та функцій території, зокрема природних і кліматичних умов, природного довкілля і його якості, наявного природного потенціалу, та суспільних властивостей, що зумовлюються місткістю і освоєністю території, а також демографічними, соціальними господарськими (економічними) та екологічними властивостями території. На основі узагальнення зарубіжного досвіду, з урахуванням реалізації інституційних засад, обґрунтовано перспективні напрями активізації розвитку гірських територій. Запропоновано комплексний підхід до аналізу і формування системи активізації розвитку гірських територій регіону, шляхом визначення наукових підходів, принципів, пріоритетів розвитку, завдань і цілей, а також формування ефективного інституційного управлінського механізму шляхом вибору відповідного інструментарію, застосування якого сприятиме вияву потенційних можливостей і забезпеченню їх ефективного використання з метою активізації розвитку й підвищення конкурентоздатності гірських територій регіону.
Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов обеспечения сбалансированного развития территорий горной местности. Обобщение теоретических подходов к обоснованию сущности понятия "развитие горных территорий" позволило сформировать собственное определение, под которым будем понимать деятельность субъектов управления и хозяйствования направленную на положительные сдвиги в экономическом, социальном и экологическом обеспечении территорий расположенных выше 400 метров над уровнем моря, отличаются от равнинной и предгорной местностей условиями и специфическими свойствами территории, которые влияют на повседневную деятельность жителей горной местности. Обоснованно уровень развития горных территорий с учетом важных составляющих, в частности экономической, социальной, экологической. Осуществлен анализ региональных природных и общественных предпосылок и свойств развития горных территорий в контексте позиционных свойств и функций территории, в частности природных и климатических условий, окружающей природной среды и его качества, имеющегося природного потенциала, и общественных свойств, обусловлены вместимостью и освоенность территории, а также демографическими, социальными хозяйственными (экономическими) и экологическими свойствами территории.
The thesis is devoted to the investigation of theoretical and practical aspects of balanced territorial development of mountain areas. The level of development of mountain areas taking into account important components, such as economic, social and environmental has been grounded. The analysis of regional natural and social conditions and characteristics of mountain areas in the context of positional properties and functions of the area, including natural and climatic conditions, environment and its quality, available natural potential, and social properties that are determined by the capacity and cultivation of the area as well as demographic, social business (economic) and environmental characteristics of the territory. On the basis of the generalization of foreign experience, taking into account the institutional framework, reasonably promising directions of intensification of the development of mountainous areas have been justified. There has been suggested an integrated approach to analyzing and forming systems of intensification of the development of mountain areas of the region by establishing scientific approaches, principles, priorities, goals and objectives, as well as forming an effective institutional management mechanism by selecting the appropriate tools, the use of which will promote the expression of potential possibilities and ensuring their effective use to enhance the development and increase competitiveness of mountain areas of the region.

У статті визначаються філософські основи концепції сталого розвитку України. Доводиться, що ефективною ідейною базою такої концепції є українська «філософія серця». Суспільна трансформація у контексті такої ідейної традиції здійснюється при духовному самопізнанні громадян та виконанні ними особистого покликання («сродної праці»), при налагодженні комунікації на основі віри в Бога та спільної діяльності заради такої віри, суспільної інтеграції на основі християнських цінностей.
Philosophical foundations of the concept of sustainable development of modern Ukraine studied in this article. It is proved that an effective ideological basis of this concept is a Ukrainian «philosophy of heart». Social transformation in the context of this tradition provides spiritual self – research, social communications and social activities on the basis of faith in God, social integration on the basis of Christian values.
В статье определяются философские основы концепции устойчивого развития Украины. Доказывается, что эффективной идейной базой такой концепции есть украинская «философия сердца». Общественная трансформация в контексте такой идейной традиции осуществляется при духовном самопознании граждан и выполнении ими своего призвания («сродного дела»), при коммуникации на основе веры в Бога и совместной деятельности ради такой веры, общественной интеграции на основе христианских ценностей.

Брайловський, І. А. Стратегія забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / І. А. Брайловський. - Чернігів, 2018. - 464 с.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо формування та реалізації стратегії забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Обґрунтовано визначення категорії «державно-приватне партнерство», яке враховує сучасну специфіку українських умов становлення ринкових відносин і представляє ДПП як систему інвестиційних по своїй суті проектів. Пропонується модель типової структури проектів ДПП, що передбачає участь у договірних відносинах значного числа сторін. Обґрунтований концептуальний підхід до функціонування системи розвитку ДПП в Україні в аспекті об’єднання активів держави з інвестиційними, управлінськими, мотиваційними та іншими ресурсами приватного сектора, в межах якої розроблено схему формування і реалізації проектів державно-приватного партнерства. Запропоновано алгоритм багатоваріантного моделювання забезпечення розвитку ДПП та авторський підхід до класифікації ризиків ДПП, яка сформована на основі PЕST-аналізу. Ідентифіковані сучасні особливості розвитку державно-приватних партнерств в Україні та запропоновано комплекс змін та відповідних доповнень до діючих законодавчих та підзаконних актів. Визначено, що особливого поширення угоди державно-приватного партнерства набули в якості засобу фінансування суспільної інфраструктури в країнах Європейського Союзу. Систематизовано основні інструменти стратегічного розвитку ДПП, якими користуються органи державної влади та приватний сектор (планування, організація, контроль та регулювання). Обґрунтована концепція забезпечення інноваційного розвитку державно-приватного партнерства в Україні як системи теоретико-методологічних поглядів на пізнання та визначення взаємовигідних організаційно-правових, соціально-економічних та управлінських відносин між органами державної влади, приватним сектором, науково-освітнім сектором та громадськістю. Розроблено структуру стратегії забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні, головною метою якої є забезпечення модернізації національної економіки, яка орієнтована на інноваційне оновлення реального сектора та соціальної сфери країни для збільшення обсягів і якості виготовлення суспільно значущих товарів та послуг. Механізм реалізації стратегії забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні представляє собою сукупність принципів, методів, соціально-економічних і правових форм, технологій, організаційно-функціональних структур, на основі і за допомогою яких будуються партнерські відносини, та проявляється в конкретних моделях. Для підвищення ефективності реалізації стратегії забезпечення розвитку ДПП, запропоновано використовувати «Дорожню карту розвитку ДПП-2035». Запропоновано технологію контролінгу ризиків проектів ДПП. Ідентифікацію та оцінювання ризиків проектів ДПП запропоновано проводити за групами та сферами виникнення ризикоутворюючих факторів.
Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ и разработке практических рекомендаций по формированию и реализации стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине. Обосновано определение категории «государственно-частное партнерство», которое учитывает современную специфику украинских условий становления рыночных отношений и представляет ГЧП как систему инвестиционных по своей сути проектов. Предлагается модель типовой структуры проектов ГЧП, предусматривающей участие в договорных отношениях значительного числа сторон. Обобщены подходы к классификации моделей ГЧП по критериям: право собственности, ответственность за инвестиции, распределение рисков, срок действия контракта. Предлагается модель типовой структуры проектов ГЧП, предусматривающий участие в договорных отношениях значительного числа сторон, включая правительство, спонсоров проекта, операторов проекта, финансистов, поставщиков, подрядчиков, инженеров, третьих лиц (например, эскроу агентов) и клиентов. Обоснован концептуальный подход к функционированию системы развития ГЧП в Украине в аспекте объединения активов государства с инвестиционными, управленческими, мотивационными и другими ресурсами частного сектора, в рамках которой разработана схема формирования и реализации проектов государственно-частного партнерства. Предложен алгоритм многовариантного моделирования обеспечение развития ГЧП и авторский подход к классификации рисков ГЧП, которая сформирована на основе PЕST-анализа. Предложен подход к управлению рисками ГЧП, что предусматривает: определение сущности и классификация рисков ГЧП по указанным критериям; определение ключевых факторов рисков - вероятность их возникновения и степень их последствий; выявление методов, приемов и принципов распределения рисков, которые необходимо использовать при принятии и реализации решений в условиях риска; определение алгоритма распределения риска; разработку матрицы рисков ГЧП и механизма их смягчения. Идентифицированы современные особенности развития государственно-частных партнерств в Украине и предложен комплекс изменений и соответствующих дополнений в действующие законодательные и подзаконные акты. Определено, что особое распространение соглашения государственно-частного партнерства получили в качестве средства финансирования общественной инфраструктуры в странах Европейского Союза. Систематизированы основные инструменты стратегического развития ГЧП, которыми пользуются органы государственной власти и частный сектор (планирование, организация, контроль и регулирование). Обоснованная концепция обеспечения инновационного развития государственно-частного партнерства в Украине как системы теоретико-методологических взглядов на познание и определение взаимовыгодных организационно-правовых, социально-экономических и управленческих отношений между органами государственной власти, частным сектором, научно-образовательным сектором и общественностью. К действенным шагам в обеспечении развития ГЧП в Украине предложено отнести: формирование и совершенствование существующего нормативно-правового обеспечения для реализации проектов ГЧП, а именно урегулирования взаимодействия Закона Украины «О государственно-частном партнерстве» и других нормативно-правовых актов; расширение сферы направлений применения ГЧП; разработка и внедрение механизмов гарантий и снижения рисков в проектах ГЧП; обеспечение формирования институциональной среды; обеспечение реализации механизмов общественного обсуждения и проведения независимого аудита проектов ГЧП; формирование системы мониторинга процесса реализации проектов ГЧП, в том числе, с целью определения эффективности их моделей; разработка и внедрение устойчивых основ эффективного функционирования ГЧП в различных отраслях отечественной экономики в контексте формирования эффективной нормативно-правовой среды. Разработана структура стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине, главной целью которой является обеспечение модернизации национальной экономики, ориентированной на инновационное обновление реального сектора экономики и социальной сферы страны для увеличения объемов и качества изготовления общественно значимых товаров и услуг. Результатами реализации стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине является получение преимуществ и возможностей как для государственного, так и для частного секторов. Механизм реализации стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине представляет собой совокупность принципов, методов, социально-экономических и правовых форм, технологий, организационно-функциональных структур, на основе и с помощью которых строятся партнерские отношения, и проявляется в конкретных моделях. Для повышения эффективности реализации стратегии обеспечения развития ГЧП, предложено использовать «Дорожную карту развития ГЧП-2035». Предложена технология контроллинга рисков проектов ГЧП. Идентификацию и оценку рисков проектов ГЧП предложено проводить по группам и сферам возникновения рискообразующих факторов. Обосновано, что реализация стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине ориентирована на комплексное развитие страны в целом и эффективное достижение целей отдельных субъектов хозяйствования за счет непосредственных положительных результатов сотрудничества и возникновения значительного синергетического эффекта, который проявляется в ходе инкорпорирования потенциала частного сектора в социально-экономические стратегии государства на всех уровня управления. Развитие ГЧП в системе рыночной экономики – это процесс совместной деятельности государственных и частных институтов, ориентированной на разработку, принятие и реализацию эффективных решений по развитию социально-экономической системы в целом и достижения целей отдельных субъектов хозяйствования, на основе согласованности интересов сторон и рациональном использовании ресурсов общества.
Thе dіssеrtаtіоn іs dеvоtеd tо thе substаntіаtіоn оf thеоrеtісаl аnd mеthоdоlоgісаl prіnсіplеs аnd thе dеvеlоpmеnt оf prасtісаl rесоmmеndаtіоns оn thе fоrmаtіоn аnd іmplеmеntаtіоn оf а strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе. Thе dеfіnіtіоn оf thе саtеgоry "publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp" іs grоundеd, whісh tаkеs іntо ассоunt thе сurrеnt spесіfісіty оf thе Ukrаіnіаn соndіtіоns fоr thе еstаblіshmеnt оf mаrkеt rеlаtіоns аnd rеprеsеnts thе PPP аs а systеm оf іnvеstmеnt іn іts еssеnсе оf prоjесts. Thе mоdеl оf thе typісаl struсturе оf PPP prоjесts іs prоpоsеd, whісh іnvоlvеs pаrtісіpаtіоn іn а соntrасtuаl rеlаtіоnshіp оf а sіgnіfісаnt numbеr оf pаrtіеs. Thе соnсеptuаl аpprоасh tо thе funсtіоnіng оf thе PPP dеvеlоpmеnt systеm іn Ukrаіnе іs grоundеd іn thе аspесt оf thе mеrgеr оf stаtе аssеts wіth іnvеstmеnt, mаnаgеmеnt, mоtіvаtіоnаl аnd оthеr rеsоurсеs оf thе prіvаtе sесtоr, wіthіn thе frаmеwоrk оf whісh а sсhеmе fоr thе fоrmаtіоn аnd іmplеmеntаtіоn оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp prоjесts hаs bееn dеvеlоpеd. Thе аlgоrіthm оf multіvаrіаtе mоdеlіng оf thе dеvеlоpmеnt оf PPP аnd thе аuthоr's аpprоасh tо thе сlаssіfісаtіоn оf PPP rіsks, whісh іs bаsеd оn PЕST аnаlysіs, іs prоpоsеd. Thе mоdеrn fеаturеs оf thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіps іn Ukrаіnе аrе іdеntіfіеd аnd а sеt оf сhаngеs аnd соrrеspоndіng аddіtіоns tо thе еxіstіng lеgіslаtіvе аnd rеgulаtоry асts іs prоpоsеd. Іt wаs dеtеrmіnеd thаt thе spесіаl sprеаd оf thе publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp аgrееmеnt wаs асquіrеd аs а mеаns оf fіnаnсіng publіс іnfrаstruсturе іn thе соuntrіеs оf thе Еurоpеаn Unіоn. Thе mаіn strаtеgіс PPP tооls usеd by publіс аuthоrіtіеs аnd thе prіvаtе sесtоr (plаnnіng, оrgаnіzаtіоn, mоnіtоrіng аnd rеgulаtіоn) аrе systеmаtіzеd. Thе соnсеpt оf prоvіdіng іnnоvаtіvе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе аs а systеm оf thеоrеtісаl аnd mеthоdоlоgісаl vіеws оn thе knоwlеdgе аnd dеtеrmіnаtіоn оf mutuаlly bеnеfісіаl оrgаnіzаtіоnаl аnd lеgаl, sосіо-есоnоmіс аnd mаnаgеrіаl rеlаtіоns bеtwееn stаtе аuthоrіtіеs, thе prіvаtе sесtоr, thе sсіеntіfіс аnd еduсаtіоnаl sесtоr аnd thе publіс іs substаntіаtеd. Thе struсturе оf thе strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе іs dеvеlоpеd, thе mаіn gоаl оf whісh іs tо prоvіdе mоdеrnіzаtіоn оf thе nаtіоnаl есоnоmy, whісh іs оrіеntеd оn thе іnnоvаtіvе rеnеwаl оf thе rеаl sесtоr аnd sосіаl sphеrе оf thе соuntry іn оrdеr tо іnсrеаsе thе vоlumе аnd quаlіty оf mаnufасturіng оf sосіаlly sіgnіfісаnt gооds аnd sеrvісеs. Thе mесhаnіsm оf іmplеmеntаtіоn оf thе strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе іs а sеt оf prіnсіplеs, mеthоds, sосіо-есоnоmіс аnd lеgаl fоrms, tесhnоlоgіеs, оrgаnіzаtіоnаl аnd funсtіоnаl struсturеs, оn thе bаsіs аnd thrоugh whісh pаrtnеrshіp rеlаtіоns аrе bеіng buіlt, аnd іs mаnіfеstеd іn соnсrеtе mоdеls. Іn оrdеr tо іnсrеаsе thе еffесtіvеnеss оf thе іmplеmеntаtіоn оf thе PPP dеvеlоpmеnt strаtеgy, іt іs prоpоsеd tо usе thе Rоаdmаp fоr thе dеvеlоpmеnt оf PPP-2035. Thе tесhnоlоgy fоr соntrоllіng thе rіsks оf PPP prоjесts іs prоpоsеd. Іt іs prоpоsеd tо іdеntіfy аnd еvаluаtе thе rіsks оf PPP prоjесts by grоups аnd аrеаs оf еmеrgіng rіsk fасtоrs.

Систематизовано і поглиблено теоретико-методичні основи дослідження територіальної організації та комплексно-пропорційного розвитку еколого-економічного комплексу адміністративної області, зокрема уточнено поняття “еколого-економічний комплекс”, обґрунтовано категорії “територіальна організація еколого-економічного комплексу”, “еколого-економічна конверсія господарства”, сформульовано принципи та фактори територіальної організації еколого-економічного комплексу мезорегіону. Запропоновано п’ятисферну структуру еколого-економічного комплексу адміністративної області, зокрема виділено й обґрунтовано існування функціонально-компонентної, функціонально-територіальної, функціонально-управлінської, функціонально-економічної та функціонально-екологічної структур. Розроблено та апробовано на прикладі Волинської області методику суспільно-географічного дослідження територіальної організації еколого-економічного комплексу адміністративної області, зокрема вперше запропоновано методику розрахунку індексу екологічної напруженості геоекосистем, індексу еколого-економічної пропорційності розвитку території, індексу антропогенного навантаження на геоекосистеми, індексу екологічної стійкості геоекосистем, економічних збитків господарства від забруднення довкілля тощо. Виявлено фактори, структурні особливості та закономірності територіальної організації еколого-економічного комплексу Волинської області. Виконано еколого-економічне мікрорайонування Волинської області. Обґрунтовано основні напрями удосконалення територіальної організації еколого-економічного комплексу Волинської області в контексті сталого розвитку.
A deep geographical research of the problems of optimization of society ecological-economic parameters within the terms of transition to the sustainable development is carried out in the dissertation. The particular scientific analysis of the factors of the Volyn Region ecological-economic complex formation is given as well as the territorial and constructive peculiarities of the economy influence over the environment are considered. The levers of the economic regulation of the ecological-economic processes adequate for the Region at present are generalized. Both the economic losses from the environment pollution by the economy subjects of the Volyn Region and the indexes of the ecological tension of the administrative districts geoecosystems are calculated. Four ecological-economic zones within the territory of the Region are marked out. The most actual perspective directions of the ecological-economic conversion of the economy are proposed.

Тульчинський, Р. В. Інституціональні та управлінські детермінанти становлення нового регіоналізму в Україні : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05 / Р. В. Тульчинський. - Київ, 2018. - 505 с.
Дисертація присвячена поглибленню теоретичних положень щодо модернізації економіки регіонів, обґрунтуванню методологічного базису становлення нового регіоналізму та практичним рекомендаціям щодо задіяння інституціональних та управлінських детермінант становлення нового регіоналізму в Україні. Визначено, що теорія нового регіоналізму, засновниками якої вважаються М. Кіттінг та Дж.Лонглін, базується на теоріях регіонального розвитку та регіоналізму, включає в себе різні наукові концепції щодо розгляду регіонів як самостійних учасників глобальних конкурентних відносин. На основі узагальнення теоретичних здобутків поглиблено понятійнокатегоріальний апарат теорії регіонального розвитку, зокрема запропоновано тлумачити дефініцію «новий регіоналізм» як концепція, що передбачає систему чинників, важелів, механізмів та інструментів інституціонального та управлінського впливу державних і місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства, спрямованих на модернізацію економіки, соціальну комфортність та екологічну безпеку проживання населення на конкретних територіях, наділених відповідними функціями, набуваючи нових ознак суб’єктності, просуваючи свої інтереси та пріоритети у поєднанні з відповідальністю за їх реалізацію, залишаючись відкритими для подальшої інтеграції. Деталізовано сутність поняття 3 «регіоналізація», що являє собою багатоаспектний та багатовимірний процес підвищення значимості територіальних формувань різного таксономічного рівня, що супроводжується інституційними змінами, каркасом яких є субсидіарність та децентралізація владних повноважень, з урахуванням глобалізаційних та інтеграційних процесів. Доповнено економічний зміст поняття «модернізація економіки регіонів», що являє собою цивілізаційно-суспільний, революційно-прогресивний та незворотний процес, який включає розроблення та запровадження нових підходів до розвитку суспільних систем та нових методів соціальноекономічного регулювання на регіональному рівні. Обґрунтовано, з урахуванням домінант когнітивної парадигми, використання діяльнісного підходу щодо сутності поняття «регіональна суспільна система», що являє собою відкрите субнаціональне формування, цілісність якого законодавчо забезпечує просторово-часове поєднання господарської діяльності, суспільних явищ, об’єктів, процесів та раціональне ставлення до довкілля та використання адміністративно-територіального підходу щодо сутності поняття «регіон» як територіального утворення та розглядається з погляду трьох складових: територія, економічна система та економічний простір. Окреслено етапи запровадження та об’єктивні передумови типологізації політики соціально-економічного розвитку регіонів у країнах Європейського Союзу. У процесі узагальнення досвіду європейських країн з’ясовано, що основою формування регіональних утворень можуть виступати національні, історико-культурні та економіко-територіальні особливості. Запропоновано методологічні основи щодо становлення нового регіоналізму в Україні, що базуються на комплексному підході, який включає системний, інституціональний, ситуаційний та синергетичний підходи, систему загальноекономічних та специфічних принципів, обґрунтованих на основі концептуально узгоджених знань про закономірності розвитку регіональних суспільних систем, яким притаманні такі властивості та закономірності розвитку, як цілісність, структурованість, поліструктурність, гетерохронність, 4 публічність, що дає можливість отримати більш цілісне комплексне уявлення про становлення нового регіоналізму та процеси, які його супроводжують. У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади функціоналів становлення нового регіоналізму, які відповідно до системно-ієрархічного підходу містять функції (соціальну, відтворювальну, мобілізаційнорозподільчу) та їх підфункції, спрямовані на узгодження мети й завдань становлення нового регіоналізму та підвищення рівня життя населення регіонів через модернізацію економіки регіональних суспільних систем, мають об’єктивний характер, є відносно самостійними, а також підпорядковуються цілям соціально-економічного розвитку регіонів. Запропоновано теоретико-методологічні засади інституціонального забезпечення розвитку регіональних суспільних систем та становлення нового регіоналізму в Україні, які спрямовані на запровадження системи стратегічного планування та програмування регіонального та місцевого розвитку, удосконалення механізму фіскального контролю, розроблення заходів щодо розвитку взаємозв’язків між різними рівнями влади, активізацію мережі недержавних інституцій регіонального та місцевого розвитку, сприяння розвитку державно-приватного партнерства, підвищення професійної кваліфікації працівників органів місцевої влади, що сприятиме децентралізації та зміцненню бази фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Проведено дослідження рівня соціально-економічного розвитку регіонів за використанням економіко-статистичних методів. За результатами оцінювання макроекономічних показників розвитку регіональних економічних систем за 2010-2016 рр. встановлено, що асиметрія між регіонами поглиблюється. Так, асиметрія у 2016 р. за валовим регіональним продуктом (ВРП) на одну особу між м. Києвом та Луганською областю становила 13,45 раза. Найбільша частка у створенні ВРП, а саме 33,6 % належали м. Києву та Дніпропетровській області. Асиметрія за значенням інтегрального регіонального індексу людського розвитку у 2016 р. між Івано-Франківською та Житомирською областю становила 1,23 раза. За даними моніторингу соціально-економічного розвитку 5 регіонів у 2015-2017 рр. тільки м. Київ та Харківська область беззмінно посідали відповідно перше та друге місце, а також тільки дві області – Кіровоградська та Рівненська – мали значну позитивну динаміку за рейтингом. Розроблено методичний підхід до оцінювання впливу державної регіональної політики на модернізаційний стан просторових господарських систем в умовах становлення нового регіоналізму, який побудовано на розв’язку системи диференціальних рівнянь моделі соціально-економічного розвитку за принципом максимуму Л. С. Понтрягіна та дає змогу визначити оптимальні значення за допомогою знаходження атрактора, комплексного інтегрального індексу модуля функціоналів становлення нового регіоналізму, інтегральних індексів функціоналів нового регіоналізму (відтворювальної, мобілізаційно-розподільчої та соціальної функцій) та індикаторів модулів їх підфункцій для впровадження заходів на зменшення асиметричності соціальноекономічного розвитку регіонів. Удосконалено методичний підхід до оцінювання соціально-економічного розвитку регіонів, що базується на обґрунтуванні відповідно до принципів системності, узгодженості та оптимальності системи часткових показників соціально-економічного розвитку, їх стандартизації, розрахунку інтегральних індикаторів складових соціально-економічного розвитку з визначенням вагових коефіцієнтів впливу за використанням методу множинної регресії та розрахунку інтегрального індексу соціально-економічного розвитку регіонів. Запропоновано систему забезпечення економічної безпеки регіональних господарських систем в умовах становлення нового регіоналізму в Україні, яка: побудована на принципах системності, закономірності, послідовності, безперервності та взаємодії, містить моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів та PEST-аналіз, спрямована на розроблення стратегічних заходів забезпечення економічної безпеки на рівні регіонів та держави, створення компенсаційного механізму, урахування детермінованих чинників впливу на економічну безпеку на мезо- та макрорівні, що сприятиме посиленню 6 ролі та значення регіонального рівня управління економічним розвитком на конкретній території. Удосконалено підходи щодо нарощення інтелектуального капіталу регіонів, що засновані на розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, знаннях, організації безперервної, доступної та випереджаючої освіти для населення з урахуванням регіональних особливостей та потреб, стимулюванні наукової діяльності та підвищенні інноваційної культури в регіонах, що сприятиме становленню нового регіоналізму на основі інноваційного розвитку регіонів. Запропоновано формування інструментарію активізації залучення інвестицій за використанням державно-приватного партнерства, який спрямований на імплементацію нормативно-законодавчої бази до міжнародного законодавства, чітке розмежування повноважень між органами державної, регіональної влади, удосконалення методології та механізму надання підтримки з державного або регіонального бюджетів для реалізації інвестиційних проектів за використанням державно-приватного партнерства, що зменшить соціальну напруженість у регіонах завдяки більш якісному задоволенню потреб населення та навантаженню на бюджети різних рівнів. Набули подальшого розвитку концептуальні підходи щодо стратегічних заходів інноваційного розвитку регіонів, що базуються на урахуванні: потреб регіонів, соціально-економічного розвитку регіонів, тенденцій міжнародного інноваційного співробітництва регіонів, потенційних можливостей інноваційного розвитку регіонів, супроводжуються постійними заходами підтримки та стимулювання інноваційних процесів на регіональному рівні. У роботі вперше розроблено консолідовану концепцію задіяння інституціональних та управлінських детермінант становлення нового регіоналізму в Україні, спрямовану на зменшення асиметричності соціальноекономічного розвитку регіонів України, що є системою методологічних, соціально-економічних заходів, принципів, форм, методів, засобів, які відображають інтереси населення з дотриманням конституційних прав та 7 свобод різних груп осіб, регіонів та держави загалом, та передбачає консолідацію зусиль усіх суб’єктів становлення нового регіоналізму та спрямована на зменшення асиметричності соціально-економічного розвитку регіонів України. Реалізація концепції сприятиме подоланню інституційних перешкод соціально-економічного розвитку регіонів у межах продовження процесу регіоналізації в Україні, підвищенню ефективності використання ендогенного потенціалу регіонів за умов задіяння інтелектуально-інноваційної сфери, підвищенню безпеки країни в контексті впровадження системи забезпечення економічної безпеки регіональних господарських систем в умовах становлення нового регіоналізму в Україні, зростанню конкурентоспроможності регіонів як суб’єктів міжнародних ринків в умовах поглиблення процесів глобалізації. Набув подальшого розвитку кваліметричний підхід до прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів в умовах становлення нового регіоналізму, побудований на розрахованих оптимальних значеннях комплексного інтегрального індексу модуля функціоналів становлення нового регіоналізму за принципом максимуму Л. С. Понтрягіна, з урахуванням вагових коефіцієнтів впливу модулів інтегральних індексів функціоналів, встановлених за системно-ієрархічним підходом, що дає можливість спрогнозувати часткові показники соціально-економічного розвитку регіонів.
It is determined that the theory of new regionalism, whose founders are considered by M. Kitting and J. Longlin, is based on theories of regional development and regionalism, includes various scientific concepts regarding the consideration of regions as independent participants in global competitive relations. On the basis of the theoretical achievements generalization, the conceptual-categorical apparatus of regional development theory is deepened. In particular, it is proposed to interpret the "new regionalism" definition as a concept that envisages a system of factors, levers, mechanisms and instruments of institutional and managerial influence of state and local authorities, local self-government bodies and civil society institutions aimed at modernizing the economy, social comfort and environmental safety of residence population in specific territories, endowed with appropriate functions, gaining new signs of subjectivity, promoting their interests and priorities combined with responsibility for its implementation, while remaining open to further integration. The essence of the "regionalization" concept is described, which is a multidimensional and multidimensional process of increasing the significance in territorial formations of different taxonomic levels, accompanied by institutional changes, the basis of which is subsidiarity and decentralization of authority, taking into account globalization and integration processes. The economic content of the concept of "modernization of the region's economy" is added, which is a civilization-social, revolutionary-progressive and irreversible process that includes the development and introduction of new approaches to the development of social systems and new methods of socio-economic regulation at the regional level. It is substantiated, taking into account the dominant cognitive paradigm, the use of the activity approach to the essence of the concept of "regional social system", which is an open subnational formation, the integrity of which is legally ensured by the spatial-temporal combination of economic activity, social phenomena, objects, processes and rational attitude to the environment and the use of the administrative-territorial approach to the essence of the concept of "region" as a territorial entity and is considered from the point of view of three components: terit the economic system and economic space. The stages of introduction and objective preconditions of typology of the policy of socio-economic development of regions in the countries of the European Union are outlined. Summarizing the experience of European countries, it became clear that the basis for the formation of regional entities can be national, historical and cultural and economic-territorial features. The methodological foundations for the new regionalism formation in Ukraine based on an integrated approach that includes systemic, institutional, situational and synergetic approaches, a system of general economic and specific principles, based on conceptually-agreed knowledge on the regularities of the development of regional social systems, which has the following properties and patterns of development, such as: integrity, structuring, polystyrism, heterochronism, publicity, which makes it possible to obtain a more integrated comprehension of the new regionalism formation and the processes that accompany it. The theoretical and methodological foundations of the functionalities of the new regionalism formation are developed in the dissertation, which, in accordance with the system hierarchical approach, contain functions (social, reproductive, mobilization-distributive) and their subfunctions, aimed at reconciling the goals and objectives of the new regionalism formation and improving the living standards of the regions by the way of modernization regional social economy systems. They are objective in nature. They are relatively independent and also obey the goals of socio-economic development of the regions. The theoretical and methodological principles of institutional support for the development of regional social systems and the new regionalism formation in Ukraine aimed at introducing a system of strategic planning and programming of regional and local development, improvement of the fiscal control mechanism, development of measures the interconnections development between different levels of government, activation networks of non-state institutions of regional and local development, promotion of public-private partnership development, increase of professional skills of local authorities employees. That will promote decentralization and strengthening of the base financial resources of local budgets. The study of the regions’ socio-economic development level of using economic and statistical methods has been carried out. According to the results of the macroeconomic indicators evaluation of the regional economic systems development for 2010-2016, it has been established that the asymmetry between the regions is deepened. Thus, asymmetry in 2016 by GRP per person between Kyiv and Luhansk regions accounted for 13.45 times. The largest share in the creation of GRP and is 33.6% owned by the Kyiv and Dnipropetrovsk region. Asymmetry meaningfully integrated regional human development index in 2016 between Ivano-Frankivsk and Zhytomyr regions was 1.23 times. According to the data of the socio-economic development monitoring of regions in 2015-2017, only Kyiv and Kharkiv region consistently ranked first and second respectively, as well as only two regions – Kirovohrad and Rivne had some significant positive dynamics by rating. The methodical approach to the evaluation of the state regional policy’s influence on the modernization state of spatial economic systems in the conditions of the new regionalism formation, which is based on the solution of the differential equations system of the socio-economic development model based on the L.S. Pontryagin's maximum principle, is developed and allows us to determine the optimal values by means of finding an attractor, a complex integral index of the functional module for the new regionalism formation, integral indexes of new (reproduction, mobilization, distribution and social functions) and indicators modules of their subfunctions for the implementation of measures to reduce the asymmetry of regions’ socio-economic development. The methodical approach to the evaluation of socio-economic development, based on justification under the principles of consistency, coherence and optimal system of partial indicators of socio-economic development of standardization, calculation of integrated indicators constituent socio-economic development of defined weight factors influence the use of the multiple regression method and integral index calculation of socio-economic development. The system of providing economic security of regional economic systems in the conditions of the new regionalism formation in Ukraine, which is based on the principles of systemicity, regularity, planning, continuity and interaction, includes monitoring of regions’ socio-economic development and PEST-analysis, aimed at developing strategic measures for the provision of economic security at the level of regions and state, creation of compensation mechanism, taking into account the deterministic factors of the impact on economic security at the meso- and macro- level, which will enhance the role and importance of the regional level of management of economic development in a particular territory. It is improved the approaches to increasing the intellectual capital of regions based on the development of information and communication technologies, knowledge, organization of continuous, accessible and forward-looking education for the population, taking into account regional features and needs, stimulating scientific activity and enhancing innovative culture in the regions, which will contribute to the new regionalism formation on the basis of innovative development of regions. The formation of tools for increasing the attraction of investments through the use of public-private partnership is proposed. It is aimed at implementation of the legislative and regulatory framework in the international legislation, a clear division of powers between the state and regional authorities, the improvement of the methodology and the mechanism for providing support from the state or regional budgets for the implementation of investment projects through the use of public-private partnership, which will reduce the social tensions in the regions at the expense of better meeting the needs of the population and the burden on budgets of different levels. The conceptual approaches to strategic development measures of the region's innovation development, based on consideration: needs of regions, socio-economic development of regions, trends of international innovation cooperation of regions, potential opportunities for innovation development of regions, are accompanied by constant measures of support and stimulation of innovative processes at the regional level. The consolidated concept of involvement of institutional and managerial determinants of the new regionalism formation in Ukraine was first developed in order to reduce the asymmetry of socio-economic development of the regions of Ukraine, which is a system of methodological, socio-economic measures, principles, forms, methods, means that reflect the interests of the population. observing the constitutional rights and freedoms of different groups of people, regions and the state as a whole and provides for the consolidation of efforts of all subjects of the new regionalism formation and aimed at reducing the asymmetry of socio-economic development of the regions of Ukraine. Implementation of the concept will help to overcome institutional obstacles to the regions’ socio-economic development within the framework of the continuation of the regionalization process in Ukraine, enhancement of the efficiency using the endogenous potential of regions in the context of the use the intellectual and innovation sphere, and enhancement of the country's security in the context of implementing the system of economic security of regional economic systems in the conditions of the new regionalism formation in Ukraine, growth of regions’ competitiveness as subjects of international markets s in the deepening of globalization. Qualimetric approach to forecasting the regions’ socio-economic development in the conditions of the new regionalism formation was further developed. It is based on the calculated optimal values of the integrated index functionality module of the new regionalism formation on the basis of L.S. Pontryagin’s maximum, taking into account the weight coefficients of the modules of integral functional indexes influence, established by the system hierarchical approach, which makes it possible to predict partial indicators of regions’ socio-economic development.

Дисертаційна робота присвячена розробленно теоретико-методологічних засад забезпечення макроекономічної стабільності національної економіки з урахуванням впливу соціальних, політичних і маркетингових детермінант у контексті їх урахування в процесі управління національним господарством, прогнозування та регулювання довгострокового розвитку, забезпечення стійких темпів економічного зростання. У дисертації запропонована типологізація підходів до визначення сутності та оцінювання рівня макроекономічної стабільності національної економіки, визначено її сутність та розроблено методологічне підґрунтя її інтегрального оцінювання, удосконалено теоретичні основи та методичний інструментарій вимірювання рівня соціального прогресу, перевірено гіпотезу про суб’єктно-об’єктний вплив рівня макроекономічної стабільності та соціального прогресу, розроблено стратегії проведення реформ у національній економіці для забезпечення макроекономічної стабільності та соціального прогресу, запропоновано методологію інтегрального оцінювання ефективності політичних інститутів із урахуванням сили та напряму їх впливу на макроекономічну стабільність, перевірено гіпотезу про існування зв’язку між сприйняттям бренда країни нерезидентами та результативністю його використання; обґрунтовано умови перетворення бренда країни на динамічну маркетингову детермінанту зростання макроекономічної стабільності національної економіки.
Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ обеспечения макроэкономической стабильности национальной экономики с учетом влияния социальных, политических и маркетинговых детерминант в контексте их учета в процессе управления национальным хозяйством, прогнозирования и регулирования долгосрочного развития, обеспечения устойчивых темпов экономического роста. В диссертации предложена типологизация подходов к определению сущности и оценки уровня макроэкономической стабильности национальной экономики, определена ее сущность и разработаны методологические основы ее интегральной оценки, усовершенствованы теоретические основы и методический инструментарий измерения уровня социального прогресса, проверена гипотеза о субъектно-объектном влиянии уровня макроэкономической стабильности и социального прогресса, разработаны стратегии проведения реформ в национальной экономике для обеспечения макроэкономической стабильности и социального прогресса, предложено методологию интегральной оценки эффективности политических институтов с учетом силы и направления их влияния на макроэкономическую стабильность, проверено гипотезу о существовании связи между восприятием бренда страны нерезидентами и результативностью его использования, обоснованы условия преобразования бренда страны на динамическую маркетинговую детерминанту роста макроэкономической стабильности национальной экономики.
The thesis determines the classification system of approaches to defining the macroeconomic stability of the national economy. The author interprets of the essence of macroeconomic stability of the national economy as a development which characterized by the low level of the volatility of the main macroeconomic parameters in relation to the target trends, dynamically stable or progressive institutional, functional and resource capacity of the economy to avoid the negative effects of the endogenous and the exogenous transformations. The author develop the conceptual bases of the management system formation of the national economics which orient to achieve the macroeconomic stability of the national economy through the substantiating of the essence of its basic parameters and systematically-grounding determinants (economic, political and marketing), taking to account theirs mutual influence, as well as the considering its influence to forecast and regulate of long-term development of the national economy, ensuring stable rates of economic growth. On the results of the typology of approaches to estimate the level of the macroeconomic stability of the national economy, the author proposes the integrated approach to estimate macroeconomic stability which bases on the Pentagon concept, systematically combines the static and cyclical components of the macroeconomic stability of the national economy. This approach allows estimating the conversion of the state policy for achieving the macroeconomic stability of the national economy. On the basis of analysis of the drivers and range of impulses for accelerating the transformation processes of the national economy the author allocates social, political and marketing determinates of the macroeconomic stability which allows to extend the forecast horizon and to generate the scenarios for the macroeconomic processes’ development corresponds to the endogenous and the exogenous changes. The author determines the social determinants for growing the level of the macroeconomic stability of the national economy considering the vectors’ proximity of reforms in the Ukrainian social sector and countries – new EU members and base on the principals of σ-convergence and β-convergence. It allows identifying the drivers to indicate the Ukrainian social reforms’ trajectory for achieving the macroeconomic stability of the national economy. Under the research, the author checks the hypothesis about the subjective-object influence of macroeconomic stability level and social progress of the national economy. On the basis of the developed methodological principles and methodical tools for estimating the social progress of the national economy in the context of the macroeconomic stability growth, which, unlike the existing approaches, was carried out through the integrated indicator, allows to allocate strategies (quasi-integration growth, convergent diversification, progressive growth) for implementing reforms of the national economy to achieve the macroeconomic stability and social progress. Integral assessment of the political institutions effectiveness of the national economy, taking into account the power and impact’s direction of the political stability on the macroeconomic stability, the rule of law, corruption control, the efficiency of governance, the probability of the unconstitutional political destabilization, the ability of the government to openly pursue policies and regulatory measures, to take into account the people's opinion in the formation of the political institutions, accountability of the public authorities allowed to develop the dynamic panel model that considering the effect of the chain reaction “efficiency of the political institutions in the previous year, the level of the macroeconomic stability in the previous year, the level of the macroeconomic stability in the current year” and to check the hypothesis of convergent influence social and political determinants on the macroeconomic stability of the national economy. The existence of the linking between the perception of the country's brand by the non-residents and the macroeconomic indicators of the country's using of its brand allowed to allocate and empirically confirm the hypothesis that the requirements to transform the country's brand into a dynamic marketing determinant of the macroeconomic stability growth is dominant in the country's stabilizing social value behavioural models.

В роботі розкрито науково-методологічні основи суспільно-географічного дослідження регіональної системи розселення, зокрема передумови, чинники та форми розселення, трансформаційні етапи та ієрархічні рівні розселення, визначено аспекти розселення населення. Встановлено особливості системи розселення як територіальної основи та функціональної складової регіональної соціогеосистеми, виявлено її характеристики. Обґрунтовано методологію суспільно- географічного дослідження регіональної системи розселення, визначено підходи та методи, розкрито сутність оціночно-прогностичної моделі міграційних процесів. Проведено ретроспективний аналіз заселення Харківської області, визначено періоди розселенського освоєння. Виконано аналіз просторового розподілу населення Харківської області, топологічний аналіз системи розселення регіону, визначено центри тяжіння населення та досліджено їх динаміку у часі, виявлено тенденції трансформації системи розселення. Наведено результати моделювання міграційних процесів Харківської області з огляду на необхідність формування поліцентричної моделі просторового розвитку. Визначено перспективні «точки росту» системи розселення Харківської області на основі проведеного моделювання міграційних процесів, ІФВ-моделювання та ГІС-аналізу. Проведено SWOT–аналіз системи розселення Харківської області та запропоновано рекомендації для переходу Харківської області на поліцентричну модель просторового розвитку.

Сталий розвиток традиційно розглядається в системі балансу екологічних, соціальних та економічних пріоритетів суспільства та життєдіяльності. Однак сьогодення ставить перед Україною принципові нові виклики і загрози, на фоні яких навіть мова про сталий розвиток нібито не йде. Проте, нині важливо усвідомити, що саме будемо розуміти під сталістю розвитку, і яким саме чином суспільство реагуватиме на зміну політичної, економічної та соціальної ситуації в країні, а саме: вимушених міграцій, військової загрози, руйнації промислових і цивільних обкатів, інфраструктури, систем життєзабезпечення.