Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Розвиток лідерського потенціалу.
Статті в журналах з теми "Розвиток лідерського потенціалу"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Розвиток лідерського потенціалу".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Швардак, М. В. "ТЕХНОЛОГІЯ ЛІДЕРСТВА В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 292–305. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-292-305.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті уточнено поняття «лідер», «лідерство», «лідерський потенціал». Центральною дефініцією дослідження є «технологія лідерства», яка трактується автором як сукупність знань про лідерство, його форми, концепції та стилі, а також послідовність етапів формування та розвитку в керівника лідерського потенціалу. Технологія лідерства у даному дослідженні розглядається в умовах сучасного закладу загальної середньої освіти. З’ясовано розбіжності між керівництвом та лідерством, керівником та лідером. Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дав можливість з’ясувати, що традиційно виділяють дві форми лідерства: формальне та неформальне. Схарактеризовано такі стилі лідерства: ідеалістичний, навчаючий, товариський, демократичний, амбіціозний та авторитарний. З’ясовано, що станом на сьогодні ефективними в умовах закладу освіти вважаються концепції харизматичного лідерства, трансформаційного лідерства та лідерства в управлінні командою. Визначено першорядні лідерські якості. Серед них: організаторські здібності, авторитетність, активність, рішучість, упевненість у собі, асертивність, сила волі, гострий розум, розвинене почуття інтуїції, здатність до співпраці, стійкість до стресу, вміння слухати інших, бути приємним співрозмовником, оригінальність, рефлексивність, уміння психологічно грамотно впливати на ситуацію в колективі. З’ясовано, що розвиток лідерського потенціалу в керівників закладів загальної середньої освіти неможливий шляхом виключно інформування, адже передбачає відповідне ставлення та поведінку особистості. Тому програми навчання з розвитку лідерства мають бути практично-орієнтовані. Виділено основні форми розвитку лідерських якостей. Розроблено алгоритм розвитку лідерського потенціалу в керівників закладів загальної середньої освіти. Синтезовано типові помилки лідера.
2
РИЖЕНКО, Марина, та Костянтин МІЩЕНКО. "РОЗВИТОК ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ У КОЛЕКТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Humanities science current issues 4, № 27 (25 травня 2020): 186–91. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.4/27.204002.
Повний текст джерела
3
Шихненко, Катерина. "РОЗВИТОК ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВЧИТЕЛІВ В УМОВАХ ЗМІН: ДОСВІД РЕФОРМУВАННа ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В США". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 9(83) (26 листопада 2018): 69–79. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2018.09/069-079.
Повний текст джерела
4
Шихненко, К. "Розвиток лідерського потенціалу вчителів в умовах змін: досвід реформування шкільної освіти в США". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 9 (83) (2018): 69–79.
Знайти повний текст джерела
5
Безсонова, О. К. "МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 55 (2020): 46–62. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2020.55.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено теоретичну розвідку щодо визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Доведено відсутність єдності думок науковців щодо формування набору критеріїв для оцінки сформованості лідерського потенціалу. Навпаки, арсенал критеріїв та показників досить різноманітний (когнітивний, діяльнісний, комунікативний, рефлексивний, емоційно-ціннісний тощо). У більшості праць досліджується лідерський потенціал керівників установ, лідерів місцевого самоврядування, лідерів студентського активу, державних службовців та військових. Практично відсутні дослідження критеріїв та показників сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Визначено критерії та показники сформованості лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: особистісний (широкий світогляд, базові особистісні якості, здатність особистості до аналізу результатів діяльності та подальшого формулювання перспектив), креативно-діяльнісний (прагнення лідерської позиції у дитячій спільноті, відчуття новизни та креативний підхід до діяльності, лідерська поведінка), комунікативний (здатність до налагодження комунікації, чутливість до емоцій своїх власних та оточення), соціальний (здатність до партнерської взаємодії та досягнення взаєморозуміння, адаптивність поведінки). Визначено рівні розвитку лідерського потенціалу дітей старшого дошкільного віку: творчий, адаптивний, елементарний. На основі виокремлених критеріїв і показників надано змістовні характеристики рівнів.
6
Tkach, P., and Kh Boichuk. "DEVELOPMENT OF LEADERSHIP CAPACITY AND GENDER AWARENESS AS A DIRECTION OF STRATEGIC COMMUNICATIONS OF NATIONAL ACADEMY OF THE NATIONAL GUARD." Collection of scientific works of the National Academyof the National Guard of Ukraine 2, no. 36 (2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.33405/2409-7470/2020/2/36/223547.
Повний текст джерелаАнотація:
The article analyzes the implementation of the author's mentoring project by Khrystyna Boychuk #ТІЩОЗМОГЛИ within the strategic communications of National Academy of the National Guard of Ukraine. The project aims to maintain the image of the National Guard of Ukraine by building leadership potential and gender awareness among young men and women who plan to link their future with service in the security and defense sector of Ukraine. The aim of the study was to identify the features of the development of leadership potential and gender awareness in the process of implementing a mentoring set. The #ТІЩОЗМОГЛИ project is a mentoring platform designed to educate modern leaders. The project aims to develop leadership potential in students, including students with enhanced military and physical training, by providing them with basic tools to combat gender and other types of discrimination and skills that will help in the future to adequately respond to social challenges related to gender stereotypes. The first implementation of the project #ТІЩОЗМОГЛИ was carried out on the basis of National Academy of the National Guard of Ukraine, where a training program was conducted based on the main module on gender equality and 2 training modules - legal and leadership, which previously integrated the principles of gender equality. The aim was to demonstrate the possibilities of non-formal education with an integrated aspect of gender equality, as well as inclusiveness and tolerance. The second implementation of the #ТІЩОЗМОГЛИ project envisaged an increase in the target audience and took place on the basis of educational institutions with enhanced military and physical training in Kharkiv in five stages: acquaintance with the program, gender aspects of military service, legal course, leadership course and public speaking course. The results of these courses were evaluated using a survey conducted at the beginning of the training modules and after their completion. These surveys showed how much the participants' knowledge of gender issues has increased. An important result of the training modules, as the survey showed, was that the project drew students' attention to the importance of developing leadership potential and the ability to consciously approach the formulation of goals and make choices for future self-realization. As the information support of the project is an important component of the strategic communications of the National Academy of the National Guard of Ukraine, information about the implementation of the #ТІЩОЗМОГЛИ project was disseminated on various Internet resources. The approbation of the project #ТІЩОЗМОГЛИ as a direction of the strategic communications of National Academy of the National Guard of Ukraine showed the relevance of the topic and the interest of the target audience. The mentoring project resulted in the development of participants' leadership potential, raising awareness of gender issues, overcoming gender stereotypes and establishing harmonious communication between girls and boys, based on respect, non-discrimination, equality and mutual understanding.
7
Ткалич, М. Г., та А. М. Баранова. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ: ЕМПІРИЧНІ ПОКАЗНИКИ". Problems of Modern Psychology, № 4 (11 лютого 2022): 84–91. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-4-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу результатів емпіричної частини дослідження соціально-психологічних критеріїв формування лідерського потенціалу в юнацькому віці. До переліку значущих характеристик сучасної молодої людини відносять лідерський потенціал як прояв цілеспрямованої активності суб’єкта, який перетворює дійсність та самовдосконалюється. У статті критерії сформованості лідерського потенціалу було виділено відповідно до розробленої в теоретичному розділі структурної моделі лідерського потенціалу: особистісний, поведінковий та ситуаційний. Відзначено, що оптимальним періодом для формування лідерського потенціалу особистості є юнацький вік, зважаючи на прагнення юнаків до самостійності, ініціативності, індивідуалізації життєвих перспектив, на схильність до налагодження суспільних контактів. Емпіричне дослідження (n = 205) дозволило виявити ґендерні відмінності й індивідуально-психологічні особливості особистості, які виступали критеріями лідерського потенціалу (здатність до ефективної комунікації, здатність до вирішення конфліктів та труднощів, здатність до організаційної діяльності, гнучкість мислення, високі інтелектуальні здібності, адекватна самооцінка). Доведено, що в юнацькому віці більшість лідерських якостей у дівчат набагато краще розвинені, аніж у хлопців. Данні діагностичного оцінювання та виявлені особливості в сукупності своїй підтверджують гіпотезу щодо впливу окремих чинників на формування лідерського потенціалу. Відзначено, що лідерський потенціал осіб юнацького віку в сучасних умовах переважно розвивається стихійно, отже, визначено потребу в розробленні програм психологічного супроводу в соціально-виховній роботі з юнацтвом із метою розвитку лідерського потенціалу.
8
Храбан, Тетяна, та Олексій Сілко. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УЯВЛЕНЬ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ЩОДО СТРУКТУРИ КОМПЕТЕНЦІЙ ВІЙСЬКОВОГО ЛІДЕРА". Психологія: реальність і перспективи, № 16 (1 липня 2021): 207–20. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.202.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – проаналізувати пріоритизацію лідерських компетенцій майбутніми офіцерами, через оцінку ними значення поведінкових стандартів для ефективного виконання місії та удосконалення структури військового формування. Респондентами були обрані курсанти, які навчаються у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації за спеціальністю «Військове управління», – майбутні офіцери по роботі з особовим складом. Кількість респондентів, які були обрані для участі в опитуванні, склала 50 осіб, серед них 37 чоловіків й 13 жінок. Основу діагностичного опитувальника склав перелік поведінкових стандартів як показників лідерських компетенцій, визначених у відповідності з Доктриною ADP 6-22 «Army Leadership and the Profession». Отримані результати вказують, що чільне місце у відповідях респондентів займає лідерська компетенція, яка проявляється у вмінні змусити підлеглих вийти за рамки своїх особистих інтересів й працювати на загальне благо. Нами були встановлені певні гендерні відмінності у пріоритетах курсантів-жінок та курсантів-чоловіків. Так, курсанти-жінки вбачають розвиток лідерського потенціалу в пріоритизації компетенції управління людськими ресурсами, а саме – у володінні навичками ефективного спілкування і здатності зміцнювати довіру в колективі. При цьому лідерські компетенції розглядаються ними як результат прагнення до саморозвитку. Для курсантів-чоловіків визначальною є функціональна спрямованість лідерських компетенцій, оскільки вони розглядають лідерські поведінкові стандарти як практичні інструменти постановки і досягнення мети. Вони вважають, що між лідером та іншими членами групи має зберігатися певна дистанція, критерієм його ефективності служать не міжособистісні відносини з підлеглими, а виконання завдання, яке він повинен забезпечити. Курсанти обох статей демонструють інтегральний підхід до розуміння військового лідерства, яке поєднує парадигми командного духу і харизматичності особистості. Квінтесенція інтегрального підходу полягає в об’єднанні індивідуальної та командної природи лідерства, при якому реалізується іманентна потреба особистості в пошуках своєї ідентичності, коли індивідуальність схвалюється, і вміння підпорядковувати свої інтереси інтересам військової організації (місії)
9
Баранова, А. М. "МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Problems of Modern Psychology, № 2 (16 лютого 2021): 125–32. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню особливостей розвитку лідерського потенціалу в юнацькому віці. У результаті проведеного теоретичного аналізу проблеми з’ясовано, що процес формування ефективного лідера значною мірою залежить від створених для цього відповідних умов. Так, вивчення соціально- психологічної вітчизняної і зарубіжної літератури з проблем лідерства засвідчило, що наявні різні підходи до вивчення феномена лідерства, у структурі яких простежуються чинники формування лідерського потенціалу особистості в юнацькому віці. У статті на основі проведеного теоретичного аналізу першоджерел із проблем лідерства були виділені та розглянуті соціально-психологічні чинники формування лідерського потенціалу в юнацькому віці як комплексний феномен, що об’єднує індивідуальні та групові характеристики спільної діяльності, які у своїй сукупності забезпечують успішне досягнення загальногрупової мети. Метою статті було виділення соціально-психологічних чинників формування лідерського потенціалу в юнацькому віці та побудова моделі соціально- психологічних чинників формування лідерського потенціалу в юнацькому віці. Детально вивчивши всі відомі теорії і підходи стосовно питань лідерства, була виділена низка соціально-психологічних чинників формування лідерського потенціалу, що дало змогу нам побудувати модель, яка розкриває всі залежності формування лідерського потенціалу від конкретних чинників. Відповідно до розгляду сукупності соціально-психологічних чинників формування лідерського потенціалу в юнацькому віці була розроблена та проаналізована модель, яка може розглядатися як методологічна основа дослідження та вдосконалення лідерського потенціалу особистості юнацького віку. Відповідно до цього було визначено мету та завдання, на вирішення яких спрямована така модель. Моделюючи процес формування лідерського потенціалу в юнацькому віці під впливом виділених соціально-психологічних чинників, було враховано такі підходи, як: суб’єктно-діяльнісний, особистісно орієнтований, суб’єкт-суб’єктний, системний, акмеологічний. Під час побудови моделі було виділено соціально-психологічні чинники формування лідерського потенціалу в юнацькому віці. Виділені чинники розподілено на дві загальні групи: зовнішні (об’єктивно-ситуаційні) та внутрішні (суб’єктивно-особистісні).
10
Романовський, Олександр Георгійович, Тетяна Віталіївна Гура, Валентина Євдокимівна Михайличенко та Микола Корнійович Чеботарьов. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ СХИЛЬНОСТІ ДО ЛІДЕРСТВА МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ". Information Technologies and Learning Tools 88, № 2 (29 квітня 2022): 203–13. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4490.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянута роль лідерства в управлінській діяльності та актуальність формування лідерських якостей майбутніх інженерів під час навчання у вузі. Показано, що в сучасній психолого-педагогічній науці недостатньо досліджена роль усвідомлення студентами свого «Я» для формування їх лідерського потенціалу. З метою отримання інформації про способи і методи збору, обробки даних для вирішення цієї проблеми був використаний багатофакторний особистісний опитувальник американського вченого Р. Б. Кеттела в якості інформаційної технології, яка має необхідні вхідні дані про первинні фактори, які допомагають виявити тих, хто має високий рівень схильності до лідерства. Встановлено, що число майбутніх лідерів становить 38,6% від загальної кількості опитаних. Цікавим є їх психологічний портрет, складений на основі обробки даних за допомогою дослідження основних компонентів інформаційної технології. Результати дослідження дозволили зробити висновок про те, що для більшості майбутніх лідерів характерним є наявність передумов для успішної управлінської діяльності. Однак у них недостатньо розвинений ряд інтелектуальних, а також емоційних і комунікативних якостей, які сприяють розвитку лідерського потенціалу. Зроблений висновок про необхідність активного використання цих якостей під час навчання. Показано, що рішення поставленого завдання пов'язане з педагогічним забезпеченням і вдосконаленням методів, засобів і організаційних форм, що сприяють виявленню лідерського потенціалу, його формуванню та розвитку. Розглянуто способи і методи активізації цього процесу, які спрямовані на усвідомлення реального образу «Я» і цілеспрямоване самовдосконалення шляхом створення необхідних педагогічних умов в освітньому процесі вузу. Для цього необхідно використання інформаційних технологій, які сприятимуть вирішенню цієї проблеми.
11
Волківська, Д. А. "Сучасний стан розвитку лідерського потенціалу студентського активу університетів України". Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Вип. 2 (97), ч. 2 (2016): 40–45.
Знайти повний текст джерела
12
Vasyl, Haluziak. "THE CONCEPTUAL APPROACHES TO THE DEVELOPMENT OF LEADERSHIP POTENTIAL OF FUTURE TEACHERS." Scientific Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology 172, no. 59 (2019): 44–52. http://dx.doi.org/10.31652/2415-7872-2019-59-44-52.
Повний текст джерела
13
ДІДЕНКО, Олександр, та Світлана ШУМОВЕЦЬКА. "АКМЕОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ЛІДЕРСТВА МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 26, № 3 (5 листопада 2021): 41–53. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v26i3.878.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено результати досліджень та публікацій з проблеми професійного зростання та формування лідерства майбутніх офіцерів на засадах акмеологічного підходу. З’ясовано, що вдосконалення освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання), забезпечення державної політики у сфері національної безпеки та оборони, інтеграція до стандартів НАТО, а також імплементація стандартів підготовки офіцерських кадрів, що діють у державах-членах Північноатлантичного альянсу, потребує урахування рекомендацій щодо активізації мотивації курсантів і слухачів до професійного зростання та формування лідерства. Професійне зростання майбутніх офіцерів запропоновано розглядати як процес і результат набуття ними нових компетенцій (знань, умінь, навичок, здатностей), які будуть необхідні у професійній діяльності для виконання завдань за призначенням. Лідерство офіцера дослідники розглядають як інтегроване поняття, що охоплює його професійну компетентність, професійну мобільність, а також здатність швидко адаптуватися до нових умов, орієнтуватися в інформаційних потоках, оптимально вирішувати професійні і соціальні проблеми. Ефективне лідерство залежить від сформованих професійних і морально-вольових властивостей, зокрема відповідальності за рішення, їхні результати й наслідки. У комплексі всі ці компоненти дозволяють офіцеру діяти ініціативо в різних сферах діяльності (професійній, управлінській, навчальній, виховній тощо). Автори пропонують розглядати лідерство і професійне зростання як пов’язані між собою. Вказано на важливість для активізації професійного зростання та лідерства урахування чинників, що впливають на цей процес, а також впровадження кращих світових і вітчизняних освітніх традицій розвитку лідерського потенціалу, використання можливостей сучасних контекстних і професійно орієнтованих педагогічних технологій. З’ясовано, що під час навчання у вищих військових навчальних закладах ефективними методами формування лідерських якостей є коучинг, тренінг, наставництво, діяльнісне та емпіричне навчання, кейс-технології, моделювання дій і використання електронних освітніх ресурсів.
14
Астахова, Марія, та Ольга Шевандіна. "Управління формуванням лідерської компетентності педагогічних працівників закладу дошкільної освіти". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics 9, № 17 (30 жовтня 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-9(17)-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Сучасний розвиток суспільства висуває нові вимоги до педагога, потребує розвитку його духовного та лідерського потенціалу. Зараз зростає попит на креативну, нестандартно мислячу особистість, яка наділена силою волі, має лідерські якості, розвинений «емоційний інтелект» та готова вести колектив за собою. Саме особистісне і професійне становлення педагога-лідера забезпечить розвиток освіти як європейської соціальної інституції. Значну роль у розвитку загальнопрофесійної компетентності педагога закладу дошкільної освіти відіграє формування лідерської компетентності, а завдання керівника закладу освіти, в свою чергу, ефективно управляти цим процесом.
У статті розглянуті погляди науковців на зміст поняття «професійна компетентність» та «лідерська компетентність». Розкрито сутнісні характеристики лідерства в освіті. Охарактеризовано розвиток професійно значущих лідерських якостей та виокремлено соціально-психологічні фактори, які впливають на професійну діяльність педагога-лідера.
Проаналізовано освітній процес як об’єкт управління та управління освітньою діяльністю закладу дошкільної освіти в умовах реформування освіти в Україні. Визначено, що управління являє собою складний соціально-економічний процес та реалізується через певні функції.
Особливу увагу приділено розкриттю структури процесу управління освітньою діяльністю закладу дошкільної освіти, який відтворює управлінський цикл та реалізується через загальні функції управління. Створено та досліджено складові системи управління лідерської компетентності та шляхи її формування, розроблено інструментарій визначення ефективності реалізації системи управління лідерської компетентності педагогічних працівників закладу дошкільної освіти.
Ключові слова: компетентність, професійна компетентність, лідер, лідерська компетентність, управління якістю освіти, система управління, заклад дошкільної освіти.
15
Drach, Iryna. "ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ НАПН УКРАЇНИ: ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 4, № 1 (21 лютого 2022). http://dx.doi.org/10.37472/v.naes.2022.4107.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено діяльність Інституту вищої освіти НАПН України як однієї з провідних наукових установ, що досліджує перспективи розвитку вищої освіти в Україні, оптимальні шляхи її інтеграції у європейський і світовий освітньо-науковий простір. Дослідницьку діяльність інституту спрямовано на аналіз та узагальнення світових досягнень у сфері вищої освіти та імплементацію результатів досліджень задля удосконалення вітчизняної вищої освіти. Експертна діяльність інституту забезпечується шляхом активної участі наукових працівників у складі національної команди експертів з реформування вищої освіти в Україні; робочих груп, акредитаційної комісії, сектору вищої освіти науково-методичної ради, науково-методичних комісій МОН України; експертних груп та галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; експертної групи з оцінювання ефективності діяльності наукових установ за науковим напрямом соціогуманітарних наук. В інституті реалізуються освітньо-наукові програми для підготовки здобувачів вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня «Політика і лідерство у вищій освіті» та «Викладання і навчання у вищій освіті» галузі «01 Освіта / Педагогіка» за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки», які акредитовані Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти із визначенням «зразкова». Міжнародна діяльність інституту сприяє використанню результатів досліджень для розвитку як системи вищої освіти України, так і інституційного потенціалу закладів вищої освіти. Стратегічними цілями Інституту є: визначення та обґрунтування орієнтирів розвитку університетів України у контексті європейської інтеграції; посилення інституційної спроможності університетів України, розвиток їх лідерського потенціалу; творення мережі лідерів змін у вищій освіті України; розбудова національної платформи кращих практик університетів України.
16
Лефтеров, Василь, та Сергій Мул. "Психологічна підготовка керівників правоохоронних органів до управління в кризових умовах". Disaster and crisis psychology problems, № 2 (2021). http://dx.doi.org/10.52363/dcpp-2021.2.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються психологічні аспекти управлінської діяльності в кризових умовах. Аналізуються особливості екстремальних, кризових ситуацій та управління в кризових умовах. Обґрунтовується необхідність навчання керівників правоохоронних органів психологічним основам кризового управління. Висвітлюється авторське бачення соціально-психологічних складових управлінської компетентності керівника з екстремальним профілем професійної діяльності. На підставі зазначених складових управлінської компетентності пропонується впровадження в систему підготовки управлінців різних категорій правоохоронних органів психологічного тренінгу “Кризове управління”, як інноваційної технології формування у керівників практичних навичок і вмінь ефективного управління персоналом в екстремальних умовах діяльності. Наводяться результати експериментального дослідженням впливу тренінгу на динаміку особистісних і професійно значущих якостей керівників підрозділів поліції. Встановлено значний позитивний вплив управлінського тренінгу на особистісну сферу керівників, підвищення лідерського потенціалу та розвиток індивідуально-психологічних якостей, які необхідні сучасному управлінцю. Через деякий час після тренінгу у керівників підвищується рівень вольових, лідерських рис, таких як ініціативність, зібраність, цілеспрямованість. Доведено, що психологічна підготовка керівників засобами тренінгу сприяє розвитку у них таких необхідних якостей кризового управління, як стресостійкість та здатність до емоційної саморегуляції. Запропоновані рекомендацій керівникам щодо підвищення ефективності кризового управління.
17
Шляхтіна, Ганна. "МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ". Наукові перспективи (Naukovì perspektivi), № 5 (11) (1 червня 2021). http://dx.doi.org/10.52058/2708-7530-2021-5(11)-217-226.
Повний текст джерела
18
Voronov, Volodymyr. "ІННОВАЦІЙНА СИСТЕМА ОСВІТИ І ПІКЛУВАННЯ ЗА ДІТЬМИ РАННЬОГО ТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 3, № 2 (23 листопада 2021). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2021-3-2-1-2.
Повний текст джерелаАнотація:
Особистість людини формується ще в дошкільному віці. Надалі в шкільні та юнацькі роки особистість людини продовжує розвиватися. Проте найбільш сензитивний період для формування емоційно-ціннісного ставлення до пізнання, взаємодії із соціальним оточенням, саморозвитку є саме дошкільний вік. Освітня система «Освіта та піклування» (Education & Care) — перша комплексна система в дошкільній освіті, яка використовує сучасні освітні технології задля формування гармонійної особистості дитини та розвитку її лідерського потенціалу. Система включає в себе Програму освіти дітей раннього та дошкільного віку: «Освіта та піклування» (Education & Care), «Моніторинг рівня освітнього розвитку дитини», «Орієнтовне щоденне планування», рекомендації для батьків з освіти дітей, рекомендації для батьків з харчування та інші методичні й дидактичні матеріали. Основна цінність освітньої системи «Освіта та піклування» полягає в тому, що її може використовувати не тільки педагогічний працівник, а будь-який дорослий, що піклується про дитину раннього й дошкільного віку і займається її освітою, причому організувати ефективний освітній процес для дитини можна навіть удома.