Добірка наукової літератури з теми "Розбіжності"

АНОТАЦІЯ Метою статті є визначення сучасних викликів інтернаціоналізації вищої освіти (ІВО), які стосуються розбіжностей між дискурсом і реаліями. Завдяки теоретичному методу порівняльного аналізу актуальних досліджень процесу ІВО на прикладі Канади; концептуальних підходів до вивчення ІВО, встановлено тенденцію щодо появи розбіжностей між словами і ділом стосовно ІВО на національному та глобальному рівнях, представлено детальне розуміння того, як виглядає інтернаціоналізація на практиці. Визначено основні виклики ІВО та перспективи їх подолання в контексті діяльності університетів. Канадські університети обрали інтернаціоналізацію ключовим пріоритетом стратегічного планування; це видно з їх офіційних стратегічних документів. Наприклад, університет Джонстона окреслив проєкт «NGS» (Північ іде на південь) як модель ІВО. На офіційному рівні він є визначною моделлю ІВО та прикладом для навчальних закладів. На основі аналізу дослідження М. Ларсена ми повинні зазначити факт розбіжностей між офіційним дискурсом та реаліями програми. Розбіжність була виявлена лише після тривалого, рефлексивного процесу, оскільки органи влади завжди замовчували критиків програми. Ми також можемо констатувати, що проєкт з самого початку мав нерівні стосунки між представниками університету, які вважаються носіями знань та навичок, та місцевими партнерами. Лише в деяких випадках відносини відображають партнерство. Хоча теоретично міжнародна вища освіта має забезпечити критичних, відповідальних та зайнятих громадян світу, але на практиці йдеться про комерціалізацію досліджень, отримання доходу та формування міжнародної репутації. Ключові слова: інтернаціоналізація вищої освіти, розбіжності, університети, виклики, перспективи.

У статті розглянуті та проаналізовані причини розбіжності результатів зовнішнього незалежного оцінювання знань абітурієнтів з математики з результатами вхідного контролю та сесії першого семестру у вищому навчальному закладі.

Аналіз світового економічного розвитку кінця ХХ – початку ХХІ ст. переконливо доводить, що за умов глобальної трансформації національних політичних, економічних і соціальних систем стрімко зростає роль насамперед економічних факторів. В результаті, однією з головних закономірностей сучасного етапу, під впливом якої формується нова глобальна економіка є економізація її розвитку та інтеграція. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30923

В современном российском обществе особенно актуальными являются проблемы, связанные с адаптацией молодежи к требованиям общественных институтов, к правилам поведения, которые задаются нормами морали и нравственности, существующими в обществе. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30652

Актуальність теми дослідження викликана необхідністю вирішення проблемних питань пов'язаних з термінологічно-понятійним відмінностями у визначенні такої архітектурного споруди як фонтани в міському середовищі. Уточнення даного визначення потрібно для подальшого вдосконалення містобудівної документації.

В даній статті розкриваються питання про деякі юридичні колізії, які є проблемою неузгодженостей правової системи. Особлива увага приділяється з`ясуванню розбіжностей між нормами Конституції України та ЗУ «Про засади державної мовної політики». При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32751
В данной статье раскрываются понятия о некоторых юридических коллизиях, которые являются проблемой разногласий правовой системы.Особое внимание уделяется выяснению расхождений между нормами Конституции Украины и ЗУ «О принципах государственной языковой политики». При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32751
In this article the concepts about some legal collisions which are the problem of inconsistencies of the legal system opened up. The special attention is spared finding out of divergences between the norms of Constitution of Ukraine and Law of Ukraine «About principles of public linguistic policy». When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32751

Магістерська дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, та списку використаної літератури, який налічує 100 джерел, 4 додатки. Загальний обсяг роботи 223 сторінок. Однією з актуальних проблем сучасного мовознавства залишається дослідження співвідношення мови та культури, оскільки мова є дзеркалом культури, в якому відбивається суспільна самосвідомість, спосіб життя, традиції, мораль, система цінностей і світогляд. Протягом останніх десятиліть в світі, зокрема в англомовних країнах, надзвичайної популярності набув новий культурний і мовний феномен «політична коректність». Актуальність теми роботи зумовлена інтересом до дослідження політкоректної лексики в сучасній англійській мові, що, своєю чергою, пояснюється зростаючими процесами глобалізації та міжнародної інтеграції і співпраці в суспільстві. Теоретичною основою нашого дослідження є теорії та положення, розроблені сучасними вітчизняними та закордонними мовознавцями та перекладознавцями: М. Бауманом, С. Г. Тер-Мінасовою, О. Б. Сінькевичем, В. Б. Великородою, Т. Р. Кияком, О. В. Завадською, З. С. Трофімовою, Я. С. Бондарук, Р. Й. Вишнівським, Т. Лоусоном, Д. Герродом, М. Г. Комлєвим та Ф. Беквітом. Об’єктом дослідження є політкоректна лексика в англомовних медійних текстах. Предметом дослідження виступають лінгвокультурологічні та прагматичні особливості функціонування та перекладу політкоректної лексики в англомовних медійних текстах. Мета роботи полягає у вивченні функціональних особливостей політкоректної лексики в англомовних медійних текстах та шляхів її відтворення українською мовою з огляду на лінгвокультурологічні розбіжності. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань: 1) з’ясувати соціокультурні передумови виникнення явища політкоректності та розглянути політкоректність як лінгвістичний феномен; 2) вивчити особливості загального поняття «медійний текст»; 3) обґрунтувати вживання політкоректної мови в англомовному медійному тексті; 4) дослідити класифікації політкоректних одиниць та їхнє функціональне призначення в англомовних медійних текстах; 5) проаналізувати шляхи відтворення англомовних політкоректних термінів українською мовою. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в комплексному описі політкоректних одиниць медійних текстів, зокрема в детальному аналізі їх перекладу. Вперше досліджено прагматичний потенціал політкоректної лексики за допомогою корпусного методу. Практичне значення здобутих результатів полягає у тому, що дисертація збагачує дослідницький досвід сучасної германістики новими знаннями про політкоректність її репрезентацію в сучасній англійській мові. Отримані результати поглиблюють уявлення про закономірність функціонування англомовних політкоректних одиниць, особливості їх перекладу українською мовою та можуть бути використані в освітньому процесі, зокрема в теоретичних та практичних курсах теорії та практики перекладу, мовної комунікації та лінгвокультурології (розділ ІІІ. Шляхи перекладу політкоректної лексики сучасних англомовних медійних текстів українською мовою). Матеріалом дослідження є 470 політкоректних дібраних методом суцільної вибірки з 90 медіатекстів, зокрема видань The Economist, The Guardian, The Daily Mail, Princeton Info, The Washington Post, The American Prospect, The Bolton News та текстів BBC та СNN. Методи дослідження. У роботі застосовано загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення) та власне лінгвістичні методи. За допомогою методу суцільної вибірки були виокремлені одиниці аналізу. Описовий метод дозволив здійснити таксономію та інтерпретацію політкоректних одиниць. Контекстуальний метод допоміг у визначенні лінгвальних і позалінгвальних особливостей мовних одиниць; кількісний аналіз – у встановленні частотності застосування перекладацьких трансформацій; корпусний – в обґрунтуванні прагматичного потенціалу політкоректної мови в медійному тексті, визначенні лексичних та семантичних особливостей політкоректних термінів та встановленні сучасних тенденцій вживання політкоректних слів. Апробація результатів дослідження. Основні методологічні, теоретичні результати і концептуальні положення дослідження обговорювалися на: ІІ Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Наука ХХІ століття: виклики, пріоритети, перспективи досліджень»; IV Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Студент як суб’єкт процесу модернізації вищої освіти ХХІ століття: візії, цінності, пріоритетні завдання». Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження висвітлено в 3 публікаціях, з яких: 1 стаття у науковому фаховому виданні України, 2 – у збірниках матеріалів всеукраїнських науково-практичних конференцій.
The master's dissertation consists of an introduction, three chapters, conclusions to each chapter, general conclusions, and list of references that includes 100 points and 4 applications. The paper amounts to 223 pages. One of the current issues of modern linguistics is the study of the relation of a language and culture since the language is a mirror of the culture, which reflects the social consciousness, lifestyle, traditions, morals, the system of values and worldview. In the world, particularly in the English-speaking countries, a new cultural and linguistic phenomenon "political correctness" has gained immense popularity over the last decades. The significant topicality is presented by the interest in the study of politically correct vocabulary in modern English, which, in its turn, is explained by the fast-growing processes of globalization and international integration and cooperation in society. The theoretical basis of our research includes the theories and statements developed by modern domestic and foreign linguists and translators: M. Bauman, S. G. Ter-Minasova, O. B. Sinkevich, V. B. Velikoroda, T. R. Kiyak, O. V. Zavadskaya, S. S. Trofimova, J. S. Bondaruk, R. Y. Vishnevsky, T. Lewisohn, D. Gerrod, M. G. Komlev, and F. Beckwith. The object of the study is politically correct terms in English media texts. The subject of the study is linguocultural and pragmatic peculiarities of the functioning and translation of politically correct terms in English media texts. The aim of the research is to study the functional features of politically correct terms in English media texts and ways of their translation in Ukrainian with regard to the linguocultural differences. Achieving this goal involves the solution of the following tasks: 1) to determine socio-cultural preconditions of occurrence of the phenomenon of political correctness and consider political correctness as a linguistic phenomenon; 2) to study the features of the general notion of "media text"; 3) to substantiate the use of politically correct language in the English media text; 4) to classify the politically correct units and their functional purpose in English media texts; 5) to analyze the ways of English politically correct terms translation in Ukrainian. The scientific novelty of the dissertation research lies in the comprehensive description of the politically correct units of media texts, in a detailed analysis of their translation in particular. For the first time, the pragmatic potential of the politically correct vocabulary is studied with the application of the corpus method. The practical value of the obtained results is that the dissertation enriches the research of contemporary Germanic literature with new knowledge about political correctness and its representation in modern English. The obtained results deepen the comprehension of the functioning pattern of English politically correct terms and the peculiarities of their translation into Ukrainian and can be used in the educational process, particularly in the theoretical and practical courses of the theory and practice of translation, communication and linguocultural studies (Chapter III. The Ways of translation of the politically correct terms of modern English media texts in Ukrainian). The research material amounts to 470 politically correct terms selected from 90 media texts, including The Economist, The Guardian, The Daily Mail, Princeton Info, The Washington Post, The American Prospect, The Bolton News and BBC and CNN, by a multistage sampling approach. Research methods. In this work, general (analysis, synthesis, induction, deduction, generalization) and linguistic methods are applied. Units of analysis were determined by means of a continuous sampling method. The descriptive method allowed to present the taxonomy and interpretation of politically correct units. The contextual method helped in the determination of the linguistic and extra-linguistic features of politically correct units; quantitative analysis - in the determination of the frequency of translation transformations application; corpusmethod facilitated the study of the pragmatic potential of the politically correct language in the media text, determining the lexical and semantic peculiarities of politically correct terms, and establishing modern trends in the politically correctness. The main methodological and theoretical results and conceptualities of the study were discussed at: II All-Ukrainian Student Scientific and Practical Conference "The Science of the 21st Century: Challenges, Priorities, Perspectives of Research"; IV All-Ukrainian student scientific and practical conference "Student as a subject of the process of modernization of higher education of the XXI century: visions, values, priority tasks". Publications. The main statements and results of the dissertation research are presented in 3 publications, of which: 1 article in the scientific professional edition of Ukraine, 2 - in collections of materials of all-Ukrainian scientific and practical conferences.

Розвиток трудового законодавства, його кодифікація в сучасних умовах, які характеризуються глибокою економічною, соціальною, політичною кризою ставить перед вченими завдання щодо вдосконалення правового механізму вирішення розбіжностей, що виникають між суб’єктами трудових правовідносин в сфері застосування найманої праці. Політичні процеси, які протікають в Україні вимагають щонайшвидшого вдосконалення правового механізму вирішення розбіжностей, які виникають між суб’єктами трудових правовідносин. Загострення протиріч в сфері застосування найманої праці, збільшення виникнення індивідуальних та колективних трудових спорів в умовах політичної кризи, центробіжних процесів, що відбуваються в державі може призвести до некерованості в державному управлінні. Тому перед вченими, практиками стоїть завдання запропонувати ту правову модель щодо вирішення трудових спорів, яка дозволить зняти соціальну напругу в державі, захистить права найманих працівників. Цьому має сприяти вироблення єдиного механізму вирішення трудових спорів в Україні. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36790

Дискурс щодо термінології системи кваліфікацій залишається мінливим та контраверсійним, що зумовлено трансформацією освітньої парадигми. У цій роботі представлено результати співставлення визначення понять «професія», «кваліфікація», «результати освіти», «компетентності», тощо, наявних у чинних вітчизняних та міжнародних документах. Визначено характеристики поняття «професія», вставновлено потребу в осучасненні вітчизняної термінології. Подано детальний аналіз, побудований на виокремленні смислових одиниць (сем), та виявлено основні структурні елементи понять «кваліфікація», «результати освіти», «компетентності», проаналізовано їхні розбіжності та встановлено неузгодженості у нормотворчому застосуванні. Визначено зв’язки цих понять із іншими поняттями системи кваліфікацій, запропоновано авторське бачення структуризації понять у відповідності до їхньої ієрархії.

Розуміння денотативного змісту як невід’ємної складової тексту є важливим чинником для досягнення еквівалентності при перекладі. Основою для цього є той факт, що при розбіжності денотативних значень, пари англійських та українських мовних одиниць мають однакові семантичні параметри, під якими прийнято розуміти абстрактні та універсальні значення. Але у випадках відтворення контекстів, в яких жоден з еквівалентів не можна застосувати, основним способом передачі денотативного компонента є чотири варіанти його перерозподілу, які використовує перекладач для вірного відображення світогляду автора оригіналу.

Статтю присвячено з’ясуванню специфіки історіографічного аналізу проблеми дослідження в дисертаційних роботах із історії педагогіки, що були захищені в Спеціалізованих вчених радах України впродовж 2016 р. На основі звернення до теоретичних джерел та аналізу значного масиву наукових робіт констатовано недостатню увагу дисертантів до історіографічного складника та розбіжності в розумінні його дефініції. Проведений аналіз дозволив констатувати, що власне історіографічний аналіз проблеми дослідження містить незначна кількість дисертацій, та виявити прояв тут декількох суперечливих тенденцій, коли автори та авторки: 1)ототожнюють історіографію проблеми дослідження з питанням ступеня її висвітлення в науковій літературі; 2)розглядають історіографічний складник побіжно, зосереджуючи увагу на відтворенні ретроспективи становлення та розвитку педагогічного явища; 3)уникають висвітлення питання історіографії проблеми.

У статті представлено теоретичне узагальнення методів нейтралізації міжособистісного конфлікту для реалізації механізмів, що вможливлюють конструктивне завершення суперечки. Метою наукової роботи є характеристика прийомів нейтралізації МК, які в основному не залежать від сфери людської діяльності. Нейтралізація конфліктів розглядається як комунікативна ситуація, коли один із суб’єктів намагається подолати складні обставини, послабити видимі суперечності, схилити співрозмовника до своєї точки зору або/та досягти компромісу. Основна увага приділяється словесній поведінці людини, яка хоче подолати потенційні або реальні розбіжності. Беручи до уваги теоретичні досягнення М. Дойча, В. Лінкольна, М. Розенберга, висновуємо, що такі методи та прийоми повинні насамперед ураховувати кілька важливих чинників: модель конфлікту (структурну чи процесуальну); фактори (інформаційні, структурні, ціннісні, стосункові, поведінкові); тип (відповідно до потреб людини, типу суперечностей, інтенсивності, часу розвитку протидії); тип комунікативних перешкод (лінгвістичні, психологічні, когнітивні, соціальні, фізичні); наявність необхідних умов для нейтралізації (основних, що формують і забезпечують ефективність контакту, та індивідуальних); принципи спілкування (провокаційне чи ненасильницьке, останнє має своєю умовою розуміння почуттів, психічного стану іншої особи, спостережливість); права та обов’язки сторін (передбачає планування та здійснення дій особи, яка бажає нейтралізувати конфлікт; взаєморозуміння фізичними особами прав та обов’язків один одного); тип конфліктності людини та стиль поведінки (самооцінка, бажання домінувати, консерватизм мислення, прямолінійність, тривожність тощо); вік, стать опонентів. Також визначено, що для успіху взаємодії індивідів важливими є їхні особисті вербальні риси, які визначаються національними властивостями, нормами, специфікою реалізації мовної тактики.

Розвідку присвячено особливостям формування мовленнєвого портрета кіноперсонажів у залежності від їх архетипу. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Роботу присвячено порівнянню особливостей мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот як типових персонажів, які відповідають архетипу «Горгона». За основу визначення архетипів обираємо розгорнуту класифікацію архетипів В. Шмідт, в якій дослідниця розрізняє сорок п’ять видів персонажів за їх психотипом. Досліджуємо мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот. Для персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» у досліджуваному матеріалі, характерні окличні речення для висловлювання гніву, роздратування, нетерплячості, образи; прямі та непрямі директиви; прямі квеситиви; лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу і навпаки, лексеми на позначення негативних емоцій щодо об’єктів, які переважно викликають позитивні відчуття; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. Певні розбіжності у статистичних показниках кількості окличних речень та директивів визначаються різницею у соціальному статусі та функції персонажів: Червона Королева – монарх, що одноосібно править країною, по суті узурпатор. Вона – дійова особа уявної країни, країни мрій і фантазій, тому події, які відбуваються за її участі, мають сприйматися як дещо нереальні, подібні до казки. Цьому сприяють нереалістичні пейзажі та персонажі; відповідно і мовлення цих персонажів дещо сюрреалістичне, гіперболізоване. З іншого боку, Леді Ескот – дама із вищого суспільства Великобританії, яка живе у реальному світі, отже її мовлення має відповідати певним правилам і нормам поведінки того часу. Цим зумовлюється використання непрямих мовленнєвих актів та нижчий показник окличних речень.

У статті розглянуто психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови, до яких віднесено країнознавчий інтерес до національного характеру та соціокультурних розбіжностей, а також пізнавальні, професійні та соціальні мотиви

У статті розглянуто психологічні чинники формування крос-культурної компетентності студентів-іноземців у процесі навчання української мови, до яких віднесено країнознавчий інтерес до національного характеру та соціокультурних розбіжностей, а також пізнавальні, професійні та соціальні мотиви.