Готові списки джерел за темами / Родовища / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Родовища.

Статті в журналах з теми "Родовища"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Родовища".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Ivanyshyn, Volodymyr, та Yehor Ivanovych Chornyi. "ТЕХНІКА Й ТЕХНОЛОГІЯ ВИДОБУТКУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ІЗ ЧЕРНІГІВСЬКОГО РОДОВИЩА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4 (14) (2018): 258–68. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-258-268.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності постійно здійснювати моніторинг, контролювати якість підземної питної води, яку використовують не лише для потреб населення Чернігова, але і для виробництва продукції, яка експортується. Постановка проблеми. Якість підземної питної води, яка видобувається з різних родовищ, залежить від багатьох факторів, зокрема, від технічних засобів і технологій, які застосовуються в цьому процесі. Тому важливою є інформація про те, як вирішуються ці питання на Чернігівському родовищі. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про техніку й технології, які застосовуються при видобутку підземних питних вод з Чернігівського родовища, відсутні. У статті викладені технічні й технологічні результати видобутку підземних питних вод із Чернігівського родовища, які не публікувалися. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Загальна проблема, яка стосується води, має надзвичайно широке коло недосліджених частин. До них можна віднести класифікацію підземних вод, метаморфізм (зміну) їх з глибиною, технологію обеззараження води тощо. Постановка завдання. Цільовим завданням було інформувати широке коло зацікавлених фізичних і юридичних осіб про технічні й технологічні результати видобутку підземних вод із Чернігівського родовища. Виклад основного матеріалу. Чернігівське відділення ПАТ «САН Ін Бев Україна» використовує питні підземні води Чернігівського родовища для забезпечення власних господарсько-побутових та виробничих потреб. До складу водозабору, що експлуатує це родовище, входять свердловини 1, 2, 3. Свердловиною 1 (глибина 135 м) добувається вода з бучацького водоносного горизонту (палеоген), свердловинами 2 і 3 (глибинна 702 і 710 м) – із сеноман – нижньокрейдових відкладів. Облік видобутої води здійснюється через лічильник «PROMAG 53» німецької фірми «Endress+Hauser». Під час експлуатації родовища відбувається постійний контроль за якісними характеристиками води. Основним критерієм оцінки якості води є стабільність та незмінність хімічного складу та його відповідність Д Сан ПІН 2.2.4-171-2-10. Для запобігання забрудненню підземних вод навколо свердловин облаштовані зони суворого санітарного режиму. Територія зон огороджена. Поверхневі стоки відводяться за межі підприємства. У зоні суворого режиму забороняється проведення будь-яких гірничо-технічних та будівельних робіт. У статті наведено принципову схему водопостачання, схему облаштування оголовка свердловин, схему водопідготовки. Висновки відповідно до статті. Забруднення водоносних горизонтів та комплексів, на які облаштовані свердловини водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН Ін Бев Україна» природним шляхом неможливе. Першочергова увага при проектуванні свердловин повинна звертатися на конструктивні їх особливості, ізоляцію водоносних горизонтів, що залягають вище в розрізі над горизонтом наміченим до експлуатації для запобігання забрудненню через затрубний простір.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Матківський, Сергій. "ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ВТОРИННИХ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗРОБКИ ВИСНАЖЕНИХ НАФТОГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕВУГЛЕВОДНЕВИХ ГАЗІВ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (8 квітня 2021): 258–62. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.052.

Повний текст джерела
Анотація:
Використовуючи цифрову тривимірну модель Гадяцького нафтогазоконденсатного родовища проведено дослідження ефективності нагнітання діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 з метою підвищення кінцевих коефіцієнтів вуглеводневилучення. Згідно результатів моделювання встановлено, що завдяки високій розчинності діоксиду вуглецю в пластових флюїдах забезпечується підвищення рухомості конденсату, що вже випав в пласті та зменшення рухомості пластової води. При нагнітанні діоксиду вуглецю в поклад горизонту В-16 забезпечується ефективне витіснення з порового простору залишкових запасів вуглеводнів. Згідно результатів розрахунків прогнозний коефіцієнт вилучення газу збільшується на 3,22 % за величиною залишкових запасів газу, а коефіцієнт вилучення конденсату при цьому зростає на 1,29 %. Зважаючи на високу технологічну ефективність вторинних технологій розробки газоконденсатних родовищ, рекомендується їх впровадження на родовищах України.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Алексеева, Лидия, та Богдан Волков. "СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ПРОИЗВОДСТВА ФРАКЦИОНИРОВАННОГО ПЕРЛИТОВОГО СЫРЬЯ МЕСТОРОЖДЕНИЯ ФОГОШ БЕРЕГОВСКОГО РАЙОНА ЗАКАРПАТСКОЙ ОБЛАСТИ УКРАИНЫ". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(101) (24 квітня 2019): 56–59. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2020-101-10.

Повний текст джерела
Анотація:
В статті розглянуті особливості проекту реконструкції технологічної лініі виробництва фракціонованої і термопідготовленої перлітової сировини родовища Фогош України у вигляді щебеню і різних фракцій піску , що розробив ДП ДПІ «Кривбаспроект» за технічним завданням ПрАТ «Берегівський кар'єр». Проектом передбачено виробництво продукції з використанням удосконаленої двостадійної технології ДП «НДІБМВ» по одержанню з перлітової сировини родовища Фогош спученого перлітового піску, що відповідає сучасним вимогам використання його в промисловості. Наведені результати виконаних ДП «НДІБМВ» порівняльних досліджень показників якості спученого перлітового піску, одержаного із вторинних перлітів родовища Фогош, та із первинних перлітів родовищ Вірменіі, Грузіїї, Греції, Турції. Одержані дані показали, що спучений перліт,одержаний із перліту родовища Фогош, має перевагу по основним показникам якості -:підвищену міцність зерен, зменшене водопоглинання і ступінь ущільнення, що зумовлює стабільність його теплотехнічних характеристик . Це дуже важливо для розширення використання такого матеріалу в різних галузях, особливо в будівництві
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Шеленков, Сергей, та Михаил Помазков. "ИССЛЕДОВАНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ТРАНСПОРТИРОВКИ ОГНЕСТОЙКИХ КИРПИЧЕЙ И СМЕСЕЙ ДЛЯ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ УКРАИНЫ". SWorldJournal, № 10-01 (30 листопада 2021): 66–70. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2021-10-01-021.

Повний текст джерела
Анотація:
Гірничорудна промисловість На території України є найбільші залізорудні родовища світового значення. В Україні відомі понад 80 родовищ. Основні запаси (70%) та видобуток (понад 80%) припадають на Криворізький залізорудний басейн. Його продовженням північ
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Шеленков, Сергей, та Михаил Помазков. "ИССЛЕДОВАНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ ТРАНСПОРТИРОВКИ ОГНЕСТОЙКИХ КИРПИЧЕЙ И СМЕСЕЙ ДЛЯ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ УКРАИНЫ". SWorldJournal, № 10-01 (30 листопада 2018): 66–70. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-10-01-021.

Повний текст джерела
Анотація:
Гірничорудна промисловість На території України є найбільші залізорудні родовища світового значення. В Україні відомі понад 80 родовищ. Основні запаси (70%) та видобуток (понад 80%) припадають на Криворізький залізорудний басейн. Його продовженням північ
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Mykhailovska, Olena. "Research of microelements content in the stratal waters." ACADEMIC JOURNAL Series: Industrial Machine Building, Civil Engineering 2, no. 51 (October 12, 2018): 161–65. http://dx.doi.org/10.26906/znp.2018.51.1309.

Повний текст джерела
Анотація:
Відомо, що пластова вода є джерелом цінних мікроелементів, а саме йоду та брому. Підтверджено, що йод і бром ‒ продукт єдиного процесу трансформації органічної речовини, що відбувається при високих температурах і тисках. Для визначення вмісту йоду застосовано йодометричне визначення з використанням гіпохлориту як окиснювача. Цей метод дозволяє визначити кількість іонів йоду з точністю до 0,02 мг в аналізованому об’ємі води без підготовки. Установлено, що пластові води приурочені до пісковиків глибиною від 3 ‒ 14 до 30 м. Води представлено у вигляді розсолів. Визначено, що пластові води Чижівського та Більського родовищ можуть бути віднесені до йодо-бромного типу (бром, який складає щонайменше 25,0 мг/л, йод ‒ принаймні 5,0 мг/л). Згідно з дослідженням вод Серпухівського горизонту Чижівського родовища, виявлено експоненціальну залежність між середнім умістом йоду та вмістом солей у пластових водах свердловин № 39, 50 Чижівського родовища. Вивчено пластові води Більського родовища. Серпухівські відкладення товщиною 200 м представлено щільними пісковиками та алевролітами. У пластових водах свердловин 104 і 105 виявлено бром, йод у кількостях, доцільних для промислового видобутку. Пластова вода має мінералізацію близько176 г л. Дослідження показали, що води Чижівського й Більського родовищ можуть бути використані для промислового вилучення йоду та брому, оскільки вміст йоду перевищує 10 мг/л, а вміст брому досягає 599 мг/л. З’ясовано, що ці пластові води є цінною сировиною для вилучення корисних мікроелементів, які зараз втрачаються.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Sukach, V. V., та O. B. Bobrov. "Солонянське рудне поле – пріоритетний об’єкт для старту промислового видобутку золота в Україні". Мінеральні ресурси України, № 3 (19 листопада 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.3-12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті подано стислий огляд головних золоторудних об’єктів України та закцентовано увагу на Солонянському рудному полі (СРП), яке розташоване у Середньопридніпровській субпровінції Українського щита (УЩ). На сьогодні в Україні відкрито 10 родовищ і понад 200 перспективних рудопроявів золота в межах металогенічних провінцій: Карпатсько-Кримської, Дніпровсько-Донецької та УЩ. Найбагатшою золотоносною провінцією є УЩ, ресурси якого оцінюються в не менш як 2400 т благородного металу. З них близько 1000 т зосереджені в межах СРП, де компактно розміщені золото-молібденові родовища Сергіївське та Балка Золота, а також рудопрояви золота Аполлонівський, Східноаполлонівський, Новий, Тетянин, Дорожній, Розрахунковий, Центральний, Сонячний. З огляду на сукупність сприятливих геолого-економічних умов, як-от значні ресурси благородного металу, проста геологічна будова, чіткий контроль та особливості локалізації зруденіння, вигідне географо-економічне положення тощо, СРП має реальні передумови для початку промислового видобутку золота в близькій перспективі. У межах рудного поля першочерговим об’єктом для розробки вважається Сергіївське родовище.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Sukach, V. V., V. O. Shpylchak, O. V. Hrinchenko, S. M. Bondarenko, L. V. Isakov та V. O. Somka. "Дібровське родовище – типовий представник комплексного TR-U-Th зруденіння Приазовської металогенічної області Українського щита". Мінеральні ресурси України, № 1 (15 квітня 2021): 18–31. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.1.18-31.

Повний текст джерела
Анотація:
У межах Оріхівсько-Павлоградської структурно-металогенічної зони (СМЗ) Приазовської металогенічної області вирізняється новий Вовчанський урановорудний район. Він представлений Дібровським TR-U-Th родовищем та низкою мало вивчених рудопроявів. Зруденіння Дібровського родовища за віковим, геолого-структурним і речовинним критеріями можна зарахувати до калій-уранової формації метасоматичного типу. Як аналоги розглянуто родовища й рудопрояви Центральноукраїнського урановорудного району. Продуктивна TR-U-Th мінералізація сформувалася в палеопротерозої 1,9–2,2 млрд років тому. Вона була генерована гідротермально-метасоматичними процесами, які супроводжували проникнення апліт-пегматоїдних гранітів дібровського типу (салтичанського комплексу?). Результати датування за методикою CHIME монациту й украплень уранініту в ньому підтверджують палеопротерозойський вік їхнього утворення: 2085–2115 млн років. Водночас імовірна участь у формуванні рідкісноземельної мінералізації мезоархейських гранітоїдів январського типу на дорудному етапі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Kostogryz, K. P., A. M. Tsupyashuk, Yu I. Khvastukhin, S. M. Roman та V. V. Kolesnik. "Вплив технологічних параметрів термообробки на характеристики порожньотілих перлітових мікрокульок". Кераміка: наука і життя, № 2(39) (25 липня 2018): 19–27. http://dx.doi.org/10.26909/csl.2.2018.3.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено можливість отримувати порожньотілі мікрокульки з перліту різних родовищ світу. Досліджен ня проводились на зразках матеріалу п’яти родовищ. Визначено залежності характеристик порожньотілих мі крокульок від режимів їх термічної обробки у псевдозрідженому шарі, залежності коефіцієнту спучування від температури, фракційного складу матеріалу та кількості зв’язаної вологи у матеріалі. Наведено опис стендів для проведення досліджень, методики проведення експерименту, мікрофотографій отриманих мікрокульок. Пока зано, що попередня термообробка з метою регулювання зв’язаної залишкової вологи у матеріалі більш суттєво впливає на характеристики готового матеріалу, ніж температура спучування. Найбільший коефіцієнт спучування К = 18 досягнуто при спучуванні зразків матеріалу турецького родовища після попередньої його термообробки з метою зменшення зв’язаної вологи з 3,8 до 3,1 %.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Rudko, H. I., та V. E. Karly. "Перспективи видобутку золота в межах Українського щита (на прикладі Майського родовища золота)". Мінеральні ресурси України, № 1 (15 квітня 2021): 8–17. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.1.8-17.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуто головні аспекти перспектив і шляхів створення золотодобувної галузі України як джерела наповнення золото-валютних резервів і складової частини високотехнологічного виробництва. Висвітлено останні тенденції ЄС щодо гірничодобувної промисловості. Наведено стислі відомості щодо золотоносності архейсько-протерозойських комплексів світу. Надано геологічну характеристику найвивченіших золоторудних проявів Українського щита (УЩ), на яких можливо розпочати видобуток. Показано подібність проявів УЩ до відомих докембрійських золоторудних родовищ світу. На прикладі Майського родовища охарактеризовано стан вивчення й комерційну привабливість золоторудних об’єктів УЩ для подальших робіт. Розглянуто методичні підходи під час проведення геолого-економічної оцінки золоторудних об’єктів. Окреслено основні невирішені проблеми під час проведення досліджень і способи їхнього розв’язання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Пестушко, Валерій. "Техногенні родовища корисних копалин". Географія та основи економіки в школі, № 10 (2007): 18.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Пестушко, Валерій. "Перспективи Шебелинського газоконденсатного родовища". Географія та основи економіки в школі, № 4 (2007): 34.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Палкін, Ігор, та Олексій Фалькович. "СТВОРЕННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ СТРАТЕГІЧНИХ (КРИТИЧНИХ) МЕТАЛІВ (НА ПРИКЛАДІ ПРУТІВСЬКОГО КОМПЛЕКСНОГО РОДОВИЩА МІДНО-НІКЕЛЕВИХ І БЛАГОРОДНОМЕТАЛЕВИХ РУД)". Science and Innovation 17, № 4 (9 серпня 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.15407/scine17.04.055.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Підвищення інтересу до питання щодо можливості отримання країною деяких видів стратегічних (критичних) металів спонукало до посилення досліджень цього спрямування.Проблематика. Питанню створення власної мінерально-сировинної бази стратегічних (критичних) металів присвячено чимало праць та досліджень, проте системного розгляду з укладанням відповідної стратегії галузі так і нездійснено. Недостатньо уваги приділено урахуванню сучасних інвестиційних вимог, особливо під час проведеннягеологорозвідувальних робіт і вибору схем переробки руд.Мета. Оцінити наявну інформацію щодо перспективності освоєння Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих і благороднометалевих руд та окреслити необхідні першочергові кроки для підготовки родовища саме до комплексної розробки. Матеріали й методи. Критично проаналізовано інформацію з відкритих (опублікованих) джерел за останні 25 років щодо перспектив рудоносності території України на благородні та кольорові метали, зокрема щодо потенційної платиноносності, з урахуванням власного доробку й досвіду авторів.Результати. Показано недостатність наявної інформації про перспективність Прутівського комплексного родовища сульфідних мідно-нікелевих та благороднометалевих руд та суперечливість деяких джерел. Натепер із різним ступенем детальності вивчені близько 20 % рудоперспективних порід Прутівського інтрузивного масиву. Доведено необхідність зміни підходів до підготовки і розробки родовища, які повинні орієнтуватися на сучасні схеми комплексної переробки руд з урахуванням світових інвестиційних вимог.Висновки. Показано, що остаточний висновок щодо промислового значення й інвестиційної привабливості Прутівського комплексного родовища можна буде зробити лише після виконання чітко визначеного комплексу робіт із дотриманням сучасних світових стандартів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Фролова, Л. А., та І. С. Шунькін. "ХАРАКТЕРИСТИКА ГЛИНИСТИХ ПОРІД ПОЛОЗЬКОГО РОДОВИЩА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.14.

Повний текст джерела
Анотація:
Природні глинисті мінерали з заданими характеристиками є перспективними матері- алами для вирішення широкого кола актуальних наукових завдань, пов’язаних з розробкою нових композитних матеріалів, каталізаторів і сорбентів в технологіях водоочищення. Природні шаруваті силікати володіють рядом унікальних властивостей, таких як здатність до іонного обміну, висока катіонно-обмінна ємність, мікро- і нанопорувата структура, наявність поверхневих активних центрів різної природи. Завдяки цим власти- востям вони широко використовуються, як високоефективні компоненти для відокрем- лення сполук різної природи й очищення стічних вод, насичених вуглеводнів, розділення гомогенних сумішей газів і рідин, для знешкодження радіоактивних ізотопів, у фармації і косметології. Особливістю шаруватих силікатів є здатність до інтеркаляції полярних рідин з роз- ширенням міжпакетного простору і подальшим розшаровуванням на окремі шари. Ця властивість активно використовується, наприклад, при розробці полімер-неорганічних нанокомпозитів. У роботі виконані дослідження фазового, елементного складу глинистих порід Полозького родовища за допомогою сучасних методів аналізу – рентгенофазового ана- лізу, електронної мікроскопії (електронний мікроскоп JSM-6390LV), ІЧ-спектроскопії (Фур’є ІЧ спектрофотометр Spectrum One (Perkin Elmer)), елементного аналізу (спек- трометр XSAM-800 Kratos). За допомогою елементного аналізу розраховано брутто формулу глинистого мінералу. ІЧ спектроскопічне дослідження показало, що в тетра- едричних і октаедричних позиціях каолініту присутні катіони Мg2 +, Fe3 + і Ti4 +. Ана- ліз ІЧ-спектрів глинистого мінералу дав змогу встановити наявність ОН-груп в меж- шаровому просторі, а також адсорбованих молекул води, які істотно впливають на технологічні властивості глини. Досліджуваний зразок містить переважно каолініт (98%). Рентгенофазовий аналіз підтвердив переважний склад глинистого мінералу – Àl4 (ОН)8 (Si4 О10 ). За отриманими результатами аналізу мікроструктури досліджувана глиниста порода є агрегатами каолініту з нерівномірно розподіленими оксидами феруму та титану.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Matkivskyi, S. V., S. I. Kovalchuk, O. V. Burachok, O. R. Kondrat, and L. I. Khaidarova. "Research of the water-pressure system small show influence on the material balance reliability." Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, no. 2(75) (June 30, 2020): 43–51. http://dx.doi.org/10.31471/1993-9973-2020-2(75)-43-51.

Повний текст джерела
Анотація:
Охарактеризовано вплив водонапірної системи на характер залежності приведеного середнього пластового тиску від накопиченого видобутку газу з родовища. Зроблено припущення, що незначний вплив законтурної водоносної частини покладу не впливає на характер залежності приведеного середнього пластового тиску від накопиченого видобутку газу, і характер цієї залежності повною мірою характеризує газовий режим розробки покладу. Використання матеріального балансу в такому випадку призводить до завищення початкових запасів газу, оскільки в процесі впровадження певного об'єму води в продуктивну газонасичену частину покладу частково компенсує зниження пластового тиску внаслідок відбору газу. Таким чином, не знаючи достовірних початкових запасів газу, неможливо раціонально проектувати систему розробки та надавати рекомендації щодо вдосконалення системи розробки родовища, що потребує значних капіталов-кладень. Для підтвердження цього припущення створено синтетичну тривимірну модель газового покладу. Створена 3D модель газового покладу включає в себе об'єм води нижче газоводяного контакту, який обме-жений розмірами моделі та додатково з метою проведення комплексного аналізу використано аналітичний акюфер Фетковича об’ємом 5 млн м3 та 25 млн м3 відповідно, з однаковим індексом продуктивності. Акюфери підключені до межі моделі з південно-східного напрямку. За результатами проведених досліджень на основі створеної 3D моделі здійснено графоаналітичну оцінку дренованих запасів газу. Аналізуючи отри-мані результати, автори повною мірою підтвердили зроблене припущення, про те, що незначний вплив во-донапірної системи не пливає на характер залежності приведеного середнього пластового тиску від нако-пиченого видобутку газу з родовища. За результатами проведених досліджень зроблено оцінку можливої величини похибки, яка допускається в результаті оцінки запасів газу за методом падіння пластового тиску. Згідно результатів моделювання розробки родовища величина похибки може складати до 19,47% від дос-товірних початкових запасів газу в моделі. Дане відхилення суттєво перевищує допустимі межі і може призвести до прийняття неправильних рішень щодо подальшої розробки родовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Гетманюк, Ірина. "Характеристика газоносності Більче-Волицького газового родовища". Геологія і геохімія горючих копалин, № 1/2 (174/175) (2018): 71–73.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Kharitonov, V. M., V. V. Filenko, A. O. Yurin та O. Yu Grytsay. "Ornamental estimation of garnet-bearing sсhists from the Hannivka deposit in the Kryvyi Rih basin". Geology and mineralogy bulletin of Kryvyi Rih National University 43-44, № 1-2 (10 березня 2021): 30–42. http://dx.doi.org/10.31721/2306-5443-2020-43-44-1-2-30-42.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведені геологічні й мінералогічні дані про гранат-вмісні породи саксаган-ської світи Ганнівського родовища Північного залізорудного району Криворізь-кого басейну. Для оцінки якості гранатової сировини як декоративної була ви-користана адаптована методика Гемологічного центру України. Автори внес-ли зміни до переліку художньо-естетичних ознак, за якими проводиться оцінка гірських порід. Викладені результати декоративної оцінки гранат-вмісних сла-нців Ганнівського родовища. В якості пріоритетних напрямків використання гранат-вмісних сланців як виробного каменю визначені: виготовлення пласко-полірованих виробів і оздоблення підставок для сувенірів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Ковалевич, Людмила Анатоліївна, Володимир Григорович Левицький, Дмитро Миколайович Білобров, Ніна Павлівна Кириленко та Володимир Ігорович Шамрай. "Динаміка споживання паливно-мастильних матеріалів самоскидами на Омелянівському родовищі гранітів". Технічна інженерія, № 1(87) (16 червня 2021): 142–48. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-1(87)-142-148.

Повний текст джерела
Анотація:
Проаналізовано структуру споживання палива на різних етапах транспортного циклу, на основі якої встановлено основні напрями моніторингу роботи транспортних засобів та дотримання технологічного й організаційного режимів. Розраховано інтегральний нормативний коефіцієнт автосамоскидів. Також проведено розрахунок потреби в дизельному паливі та моторному мастилі самоскидів в умовах щебеневого Омелянівського кар’єру. Визначені витрати паливно-мастильних матеріалів на родовищі самоскидами залежно від пори року. Встановлено, що експлуатаційні затрати на паливно-мастильні матеріали для кар’єрних самоскидів залежно від їх вантажопідйомності становлять 20 % від загальних затрат, пов’язаних з їх експлуатацією. Отримано залежність величини потужності на одиницю вантажопідйомності кар’єрного автотранспорту від їх вантажопідйомності. Визначено затрати палива залежно від відстані транспортування і глибини родовища. Облік затрат мастильних матеріалів свідчить, що співвідношення між затратою мастила і палива становить залежно від періоду року від 6 % (для зими) до 12 % (для літа). Зниження затрати мастила можливе лише за рахунок його регенерації, яка здійснюється на спеціалізованій установці.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Bosyi, M. V., та V. V. Klymenko. "ТРАНСПОРТУВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ В ГАЗОГІДРАТНОМУ СТАНІ". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 129–42. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Нині споживання природного газу в Україні та у світі постійно зростає. Традиційні технології його транспортування часто виявляються неефективними і не сприяють розробці невеликих родовищ. Транспортування природного газу натепер здійснюється морем, використовуючи такі технології, як: LNG-технологія, CNG-технологія і особливо заслуговує на увагу NGH-технологія – газ у газогідратній формі. Метою роботи є обґрунтування перспективних технологій транспортування газу в газогідратній формі і розробка схемно-технологічного рішення застосування процесу гідратоутворення під час видобутку вуглеводневих газів, їх транспортування і використання для умов малодебітних родовищ та схемно-технологічного рішення регазифікації гідратних пелет у контейнері для їх транспортування. Результати. Обґрунтовано перспективи впровадження технології транспортування газу в газогідратній формі. Наведені переваги NGH-технології порівняно з іншими технологіями. Згідно з відомою натепер NGH-технологією запропоновано формувати газогідрати у вигляді пелетів, покритих тонким шаром льоду. Вибір форми пелетів і послідовність їх виготовлення спрямовані на оптимізацію процесів NGH-технології. Висновки. Запропоновані схемно-технологічні рішення: перше – застосування процесу гідратоутворення для видобутку та підготовки до транспортування вуглеводневих газів з малодебітного родовища; друге – регазифікація гідратних пелет у контейнері для їх транспортування. Ця технологія дозволяє з мінімальними енерговитратами отримати газогідратні пелети, а їх транспортування у такій формі дозволить значно знизити вартість транспортного обладнання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Рудько, Г. І. "Родовища бурштину України та перспективи їх освоєння". Мінеральні ресурси України (МРУ), № 2 (2017): 18–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Грінченко, О. "Золоторудні родовища протерозойських орогенних комплексів Українського щита". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, Вип. 47 (2009): 23–25.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Грінченко, О. "Золоторудні родовища протерозойських орогенних комплексів Українського щита". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, Вип. 47 (2009): 23–25.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Морозов, Ю. П., та А. А. Барило. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГЕОТЕРМІЧНИХ ПЛАСТОВИХ ПОКЛАДІВ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).81-86.

Повний текст джерела
Анотація:
Проведено аналіз геотермальних ресурсів на території України, які утворюють чотири великі артезіанські басейни, де можливо здійснити видобування геотермальних вод для їх використання в енергетиці, сільському господарстві, промисловості і житлово-комунальному господарстві. На основі аналізу фактичних даних існуючого фонду свердловин встановлено, що водоносні горизонти розташовані на глибинах від 400 до 7000 м. Пластові температури продуктивних термоводоносних горизонтів на території України змінюються у діапазоні від 50 до 90 °С. Для більшості пластових водоносних горизонтів України, які містять термальні води, з певним ступенем вірогідності можна прийняти таку фільтраційну схему: продуктивний проникний пласт є нескінченним за простяганням, однорідний, анізотропний з усередненими фільтраційними і теплофізичними параметрами, напірний і ізольований зверху і знизу водонепроникними пластами. Для розрахунків теплового потенціалу в межах геотермального родовища, що експлуатується в режимі відсутності зворотного закачування відпрацьованого природного теплоносія, достатньо вирішити тільки гідродинамічну задачу фільтрації теплоносія, оскільки притоки теплоти або холоду в пласті відсутні. Найбільш екологічно безпечним способом видобування геотермальних ресурсів є геотермальні циркуляційні системи (ГЦС), що забезпечують закачування відпрацьованого геотермального теплоносія в проникний підземний колектор термальної води. Тепловий потенціал гідрогеотермальних родовищ розраховується об’ємним способом, який складається з теплоти, яка міститься в пластовій геотермальній воді, у твердому скелеті продуктивного горизонту, а також теплоти, яка поступає з оточуючого проникний пласт гірського масиву. Величина теплопритоку з гірського масиву становить найбільші труднощі під час врахування теплового потенціалу геотермального родовища. На підставі відомого аналітичного розв’язку задачі теплообміну при русі рідини в підземних проникних шарах отримано рівняння, яке визначає час роботи ГЦС в постійному температурному режимі. На підставі цього рівняння показано, що вплив гірського масиву на час роботи ГЦС до моменту зниження температури на виході з ГЦС становить для типових параметрів ГЦС не менше 5 %. На підставі цих розрахунків доведено, що впливом теплопритоків від гірського масиву при розрахунках теплового потенціалу водовмісних пластів можна нехтувати. Бібл. 8.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Yakimechko, Yaroslav Yaremovich. "ИССЛЕДОВАНИЯ РАБОТЫ ГИДРОДИНАМИЧЕСКОГО ПУЛЬСАТОРА И ЕГО ВЛИЯНИЕ НА ПАРАМЕТРЫ НЕФТИ". Научный взгляд в будущее, № 13-01 (12 жовтня 2017): 80–91. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-13-01-042.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлено експериментальні дослідження роботи гідродинамічного пульсатора та визначення інтенсивності ультразвукового поля, яке створюється цим пристроєм, та його вплив на параметри високов’язкої нафти Коханівського родовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Reva, V. I. "ПЕТРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КАОЛІНІВ І ПІЩАНОГО ЗАЛИШКУ З ЙОСИПІВСЬКОГО РОДОВИЩА ДЛЯ КЕРАМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА". Кераміка: наука і життя, № 2(27) (1 липня 2015): 14. http://dx.doi.org/10.26909/csl.2.2015.3.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглянуті основні петрологічні особливості незбагачених і збагачених каолінів, жорстви та піщаного залишку Йосипівського родовища. Проведений аналіз можливості використання продуктів збагачення у технологічних процессах різних керамічних виробництв.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Караванович, Х. Б., та Н. І. Глібовицька. "Здатність деревних видів акумулювати важкі метали в умовах нафтозабруднених ґрунтів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 83–87. http://dx.doi.org/10.36930/40300114.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено особливості акумуляції хімічних елементів деревними рослинами в умовах впливу Битків-Бабчинського нафтового родовища. Рентгенофлуоресцентним методом встановлено концентрацію алюмінію, цинку, титану, феруму, стронцію, нікелю, купруму, арсену, брому, рубідію, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у сухій масі листкових пластинок клена гостролистого, бука лісового, ліщини звичайної, берези повислої, липи серцелистої та осики, що зростають у забрудненому нафтопродуктами довкіллі. За допомогою програм CorelDRAW та ImageJ розраховано частку некротизованої тканини асиміляційних органів деревних рослин в умовах впливу родовища. Встановлено прямо пропорційну залежність між ураженням листкових пластинок дерев некрозами та накопиченням хімічних елементів рослинами. Зафіксовано відсутність арсену, брому, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у листках клена, бука, липи. Виявлено зростання вмісту хімічних елементів у асиміляційних органах дослідних дерев у такому ряді: Mo → Pb → Pd → Ag → Br → As → V → Ni → Rb → Cu → Sr → Ti → Zn → Fe → Al. Частка некротизації листків в умовах Битків-Бабчинського нафтового родовища зростає у ряді дослідних рослин: бук → клен → липа → осика → береза → ліщина. Максимальною акумулятивною здатністю хімічних елементів володіє ліщина, мінімальною – бук та клен. Враховуючи значні кумулятивні ресурси ліщини, доцільно використовувати вид як фіторемедіант забрудненого хімічними елементами довкілля. Клен та бук належать до рослин-елімінаторів, які вибірково та в невеликих кількостях поглинають токсиканти з довкілля, що зумовлено наявністю у цих видів потужних протекторних механізмів. Береза, липа та осика відзначаються цінними біоіндикаторними характеристиками та їх можна використовувати для оцінювання екологічного напруження середовища.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Matkivskyi, S. V. "Дослідження ефективності регулювання процесу обводнення газоконденсатних покладів Гадяцького родовища з використанням діоксиду вуглецю". Мінеральні ресурси України, № 2 (23 серпня 2021): 33–37. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.2.33-37.

Повний текст джерела
Анотація:
Для вдосконалення наявних технологій розробки родовищ вуглеводнів в умовах прояву водонапірного режиму досліджено ефективність регулювання надходження пластових вод у продуктивні поклади внаслідок нагнітання діоксиду вуглецю. У процесі дослідження застосовано головні інструменти гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі газоконденсатного родовища. За результатами проведених досліджень з’ясовано, що в разі нагнітання невуглеводневого газу в газоконденсатному покладі підтримується пластовий тиск на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки цьому забезпечується створення додаткового гідродинамічного бар’єра в зоні нагнітання, що частково блокує рух та перешкоджає просуванню пластової води в газонасичені горизонти. На основі проведених досліджень визначено, що нагнітання діоксиду вуглецю в поклад призводить до зменшення об’ємів видобутку пластової води, порівнюючи з розробкою на виснаження. Завдяки впровадженню досліджуваної технології вторинного видобутку вуглеводнів забезпечується стабільна й безводна експлуатація видобувних свердловин упродовж тривалого періоду. За результатами аналізу головних технологічних показників розробки покладу варто зазначити, що завдяки впровадженню досліджуваної технології забезпечується додатковий видобуток газу та конденсату. Прогнозний коефіцієнт вилучення газу на момент прориву агента нагнітання до експлуатаційних свердловин збільшується на 2,95 % проти варіанта розробки покладу на виснаження за величиною залишкових запасів газу, а коефіцієнт вилучення конденсату водночас зростає на 1,24 %. На основі результатів моделювання можна стверджувати, що впровадження технології нагнітання діоксиду вуглецю мінімізує негативний вплив законтурних вод на процес видобутку вуглеводнів і забезпечує підвищення кінцевих коефіцієнтів вилучення вуглеводнів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Stecik, Yurij Romanovich, та Valentin Volodimirovich Gricanchuk. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ГИДРОРАЗРЫВА ПЛАСТА ПРИ РАЗРАБОТКЕ МОРСКИХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ ГАЗОВЫХ ГИДРАТОВ". Научный взгляд в будущее, № 11-01 (30 листопада 2018): 67–71. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-11-01-008.

Повний текст джерела
Анотація:
.Розглянуто два способи розробки морського газогідратного родовища методом гідравлічного розриву. Перший спосіб передбачає гідророзрив самого пласта, але в ході аналізу виявилось що цей спосіб прогнозує значний ризик вивільнення метану у морський
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Stefurak, R. I., та R. S. Yaremiychuk. "Історичні нариси буріння нафтових і газових свердловин – від проєкту до практики (погляд з минулого в майбутнє)". Мінеральні ресурси України, № 3 (19 листопада 2021): 24–27. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.3.24-27.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті висвітлено історію становлення й розвитку буріння глибоких нафтових і газових свердловин в Україні впродовж останнього сторіччя. Особливої уваги надано як бурінню надглибоких вертикальних свердловин завглибшки понад 6000 метрів, так і розгалужено-горизонтальних свердловин на суші й на морі.На думку авторів, проєкти буріння експлуатаційних свердловин мають складатися з двох частин, перша з яких передбачає забезпечення максимальної швидкості буріння, а друга – якісного розкриття продуктивних горизонтів.Втілюючи в життя ці частини проєкту, рекомендується використовувати сервісну систему виконання окремих видів робіт. Передусім це стосується регулювання властивостей промивальних рідин, процесів кріплення стінок свердловини, відновлення фільтраційних характеристик пластів-колекторів.Для вивчення надр із застосуванням новітніх технологій буріння доцільно було б заново переглянути геологічну інформацію з буріння найглибшої в Україні свердловини Шевченково-1 та запроєктувати буріння її аналога з порівнянною глибиною.Описано унікальний вітчизняний досвід буріння похило-скерованих і горизонтальних свердловин під час розбурювання Одеського газоконденсатного родовища на шельфі Чорного моря через регулювання тиску в разі розкриття пласта. Автори запропонували новітню технологію зменшення тиску в процесі експлуатації свердловин у воронках депресії. Технологія пройшла промислове випробування.Отриманий досвід можна застосувати під час буріння на інших родовищах Чорного моря.На переконання авторів, уряд має подбати про збільшення фінансування науково-технічних програм і заходів зі стабілізації й нарощування видобутку нафти й газу, зокрема й завдяки бурінню нових глибоких свердловин, відновленню фонду законсервованих свердловин та інтенсифікації роботи свердловин на виснажених родовищах.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Sukach, V. V., L. V. Isakov, V. P. Bezvynnyi та V. O. Shpylchak. "Пошуки родовищ рідкісних металів у Східноукраїнській пегматитовій області – важливий складник геологорозвідувальних робіт в Україні". Мінеральні ресурси України, № 4 (28 грудня 2021): 6–15. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2021.4.6-15.

Повний текст джерела
Анотація:
Низка рідкіснометалевих елементів, як-от Ta, Nb, Li, Be, Sn, Y, TR, родовища яких безпосередньо пов’язані з пегматитами, входять до переліку критично важливих корисних копалин США, Канади, Австралії та ЄС. Це спонукає розвивати мінерально-сировинну базу вказаних елементів, а також указує на потребу переоцінення відомих і пошуку нових родовищ рідкіснометалевих пегматитів. Передувати витратному етапу геологорозвідувальних робіт має докладний усебічний науковий аналіз наявних матеріалів про пегматити досліджуваного регіону зі створенням дієвих критеріїв та ознак прихованого зруденіння. У статті розглянуто геолого-структурні умови розвитку пегматитів та особливості гранітоїдного магматизму Східноукраїнської пегматитової області (Середнє Придніпров’я і Західне Приазов’я), які визначають спеціалізацію пегматитових асоціацій і сформованих ними пегматитових полів та поясів. Виокремлено три пегматитогенерувальні етапи розвитку пегматитової області. Показано, що з третім – граніт-зеленокам’яним етапом пов’язуються всі рідкіснометалеві пегматити області. Також проаналізовано геологічну позицію та будову двох родовищ рідкісних металів (Шевченківське – літію; Крута Балка – літію, танталу, ніобію) та враховано структурну позицію наявних рудопроявів і точок мінералізації рідкіснометалевих пегматитів. На основі геологічної інформації щодо цих родовищ і рудопроявів із залученням результатів власних досліджень і даних з відкритих джерел, сформульовано найвагоміші пошукові критерії й ознаки рідкіснометалевих пегматитів Східноукраїнської пегматитової області. Відтак надано рекомендації на проведення наукового аналізу території зі складанням загальних прогнозних карт території і детальних карт перспективних структур у масштабі 1:10 000–1:25 000; рекомендовано першочергове виконання розшуково-оцінювальних робіт у межах вузлів рідкіснометалевих пегматитів – Воскресенського, Воскресенського-2, Мокроялинського, Блакитні Скелі, Садового в Західному Приазов’ї та Комендантівського й Жовтянського в Середньому Придніпров’ї, а також проведення детального картування Гуляйпільського пегматитового вузла на півдні Софіївської структури.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Василенко, С. П. "Структурно-літологічна модель Мотронівсько-Аннівського титан-цирконієвого родовища". Геологічний журнал, № 1 (2014): 101–8.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Язвинська, М. В. "Еколого-геохімічна оцінка поверхневих відкладів території Стремигородського родовища". Мінералогічний журнал 38, № 2 (2016): 72–81.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Язвинська, М. В. "Еколого-геохімічна оцінка поверхневих відкладів території Стремигородського родовища". Мінералогічний журнал 38, № 2 (2016): 72–81.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Кравченко, О. А. "Моделювання титан-цирконієвих розсипів на прикладі Краснокутського родовища". Збірник наукових праць УкрДГРІ, № 3 (2015): 104–15.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Алексеева, Лидия. "ПУТИ РАЗВИТИЯ В УКРАИНЕ ТЕПЛОИЗОЛЯЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ НА ОСНОВЕ ВСПУЧЕННОГО ПЕРЛИТА". Будівельні матеріали та вироби, № 5-6(99) (22 листопада 2018): 82–83. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2018-99-10.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наведені розроблені ДП «НДІБМВ» технології виробництва теплоізоляційних матеріалів і виробів з використанням спученого перлітового піску з поліпшеними експлуатаційними характеристиками, виробленого з вітчизняної перлітового сировини родовища Фогош Закарпатської області України за вдосконаленою двох-стадійною технологіэю ДП «НДІБМВ».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Цвилинюк, Ольга, Оксана Думич та Наталья Джура. "СОДЕРЖАНИЕ НЕКОТОРЫХ МАКРО- И МИКРОЭЛЕМЕНТОВ В РАСТЕНИЯХ CAREX HIRTA L. НА ТЕРРИТОРИИ БОРИСЛАВСКОГО НЕФТЯНОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ". SWorldJournal, № 06-02 (30 грудня 2018): 95–99. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-02-097.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито особливості вмісту деяких макро- та мікроелементів (N, P, K, Mg, Na, Fe, Zn, Mn, Cu) у рослинах Carex hirta L., зібраних на території Бориславського нафтового родовища, що у Львівській області України. Проби рослин для аналізу відбирали
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Цвилинюк, Ольга, Оксана Думич та Наталья Джура. "СОДЕРЖАНИЕ НЕКОТОРЫХ МАКРО- И МИКРОЭЛЕМЕНТОВ В РАСТЕНИЯХ CAREX HIRTA L. НА ТЕРРИТОРИИ БОРИСЛАВСКОГО НЕФТЯНОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ". SWorldJournal, № 06-02 (30 грудня 2018): 95–99. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-02-097.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито особливості вмісту деяких макро- та мікроелементів (N, P, K, Mg, Na, Fe, Zn, Mn, Cu) у рослинах Carex hirta L., зібраних на території Бориславського нафтового родовища, що у Львівській області України. Проби рослин для аналізу відбирали
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Ivanyshyn, Volodymyr, та Ehor Chornyi. "ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ЧЕРНІГІВСЬКОГО РОДОВИЩА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОН ЇХ САНІТАРНОЇ ОХОРОНИ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 246–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-246-257.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність теми дослідження. У процесі дослідження підземних вод будь-якої країни актуальним є визначення факторів формування хімічного складу та організація зон санітарної охорони (ЗСО) їх, тому що ці фактори впливають на якість води, а вона – на здоров’я людини. Постановка проблеми. Для забезпечення якісних характеристик підземних питних вод потрібно всебічно, детально вивчати їх. Проблема ця складна, оскільки містить у собі багато факторів, кожен із яких потребує детального вивчення. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації про фактори формування хімічного складу підземних вод Чернігівського родовища та санітарну охорону їх відсутні. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатньо дослідженою частиною загальної проблеми є зв’язок формування підземних вод з історією геологічного розвитку (палеотектонікою) окремих блоків Дніпровсько-Донецької западини. Постановка завдання. Цільовим завданням було вивчення факторів формування хімічного складу підземних питних вод Чернігівського родовища, організація зон санітарної охорони їх та інформування зацікавлених осіб про отримані результати. Виклад основного матеріалу. На Чернігівському родовищі підземних питних вод експлуатується бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс, які знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою зумовлює умови формування сольового складу цих вод. Їхній хімічний склад формується також через вилужування й розчинення водовміщуючих порід. Менший вплив на хімічний склад вод має сорбція, іонний обмін та біохімічні процеси. Область живлення бучацького водоносного горизонту й сеноман-нижньокрейдового водоносного комплексу знаходиться на північному сході від водозабору Чернігівського відділення ПАТ «САН ІнБев Україна». Відповідно до положення про порядок проектування та експлуатації зон санітарної охорони джерел водопостачання та водопроводів господарсько-питного призначення передбачається три пояси зон санітарної охорони: I пояс – зона суворого режиму; II та III пояси – зони обмежень. Межі першого поясу зон санітарної охорони мають радіус 15 м. Другий пояс встановлено для захисту водоносного горизонту від мікробних забруднень, третій – для захисту підземних вод від хімічного забруднення. Межі другого і третього поясів визначені гідродинамічним способом. Висновки відповідно до статті. Бучацький водоносний горизонт і сеноман-нижньокрейдовий водоносний комплекс знаходяться в зоні вільного водообміну, що значною мірою створює умови формування сольового складу підземних вод. Санітарні заходи з ліквідації забруднень у межах зон санітарної охорони в першому поясі повинно виконувати Чернігівське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна», у другому та третьому – власники об’єктів, що негативно впливають або можуть впливати на якість води в джерелах, з яких беруть питну воду.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Vlasenko, N., V. Gerliga, G. Zhdanova, V. Kozlov та I. Prityka. "Зниження активності водних розчинів 90Sr і 137Cs за допомогою наноматеріалів". Nuclear and Radiation Safety, № 1(45) (15 березня 2010): 16–18. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.1(45).04.

Повний текст джерела
Анотація:
Наведено результати експериментального дослідження наноматеріалів, отриманих з певного родовища кримських гірських порід, щодо виявлення їх сорбційних властивостей при очищенні водних розчинів 137Cs і 90Sr. Результати експерименту позитивно характеризують даний наносорбент. Отримано різні значення коефіцієнта очищення активних розчинів за наявності та відсутності центрифугування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Henyk, Ya V. "ТРАНСФОРМАЦІЇ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ НА ПОСТТЕХНОГЕННИХ ТЕРИТОРІЯХ КОЛОМИЙСЬКОГО БУРОВУГІЛЬНОГО РОДОВИЩА". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 135–40. http://dx.doi.org/10.15421/40251020.

Повний текст джерела
Анотація:
Представлено результати досліджень природного процесу ґрунтоутворення та формування ґрунтового покриву схилів відвалів шахт Коломийського буровугільного родовища. Наведено морфологічну будову дернового та гумусово-акумулятивного ембріоземів у місцях формування рослинного вкриття. Проаналізовано зміни фізико-механічних показників верхнього шару ґрунтового покриву посттехногенних територій залежно від видового складу та просторової структури сформованих фітоценозів. Охарактеризовано трансформаційні процеси в едафотопах посттехногенних територій розроблення покладів бурого вугілля внаслідок природної сукцесії рослинності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Кречківська, Г. В. "Дослідження стічних та поверхневих вод відвалів Бориславського озокеритового родовища". Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія 20 : Біологія, вип. 5 (2013): 174–81.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Варжель, О. В. "Впровадження ціанідного способу видобутку золота на прикладі Мужіївського родовища". Студентський вісник Національного університету водного господарства та природокористування, Вип. 1 (9) (2018): 46–48.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Пасічник, М. П. "Озерні родовища сапропелю Рівненської області та перспективи їх використання". Географія та туризм, Вип. 45 (2018): 133–41.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Чорненький, Р. В. "Уточнення показників дорозробки Вільхівського газоконденсатного родовища методом падіння пластового тиску". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Геологія. Географія. Екологія", № 1157 (2015): 84–87.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Чорненький, Р. В. "Уточнення показників дорозробки Вільхівського газоконденсатного родовища методом падіння пластового тиску". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Геологія. Географія. Екологія", № 1157 (2015): 84–87.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Літвінов, Ю. І. "Технологічні засади розробки горизонтального родовища при внутрішньому розміщенні тимчасових траншей". Геотехнічна механіка, Вип. 126 (2016): 81–91.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Лисенко, О. А. "Розсипні родовища України. Стан освоєння та перспективи нарощування їхнього потенціалу". Збірник наукових праць УкрДГРІ, № 3 (2017): 74–90.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Шестаков, О. Ю. "Золотоносність кори вивітрення у межах рудоконтролюючої структури Юр"ївського родовища". Геологічний журнал, № 1 (2001): 61–66.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Ємець, О. "Особливості формування уранового зруденіння в натрієвих метасоматитах Новокостянтинівського уранового родовища". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, Вип. 54 (2011): 44–47.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Бейдик, О. "Визначні родовища корисних копалин у таблиці Д.І. Менделєєва: світовий вимір". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія, вип. 1 (74) (2019): 13–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити добірки на тему "Родовища" для інших типів джерел:
Дисертації
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії