Добірка наукової літератури з теми "Родинне життя"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Родинне життя".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Родинне життя"
1
Волинець, Ю. "Особисте і родинне життя Богдана Хмельницького в публікаціях періодики 90-х р.р.XX століття". Вісник Черкаського університету. Філологічні науки, Вип. 118 (2007): 102–7.
Знайти повний текст джерела
2
Болдирєв, Олексій. "КИЇВСЬКІ АДРЕСИ ВОЛОДИМИРА ПРАВДИЧА-НЕМІНСЬКОГО". City History, Culture, Society, № 1(12) (18 квітня 2021): 41–60. http://dx.doi.org/10.15407/mics2021.12.041.
Повний текст джерелаАнотація:
Біографія українського нейробіолога та фізіолога професора Володимира Правдича-Немінського (1879–1952), якому належить світовий пріоритет у вивченні електроенцефалограми ссавців, є малодослідженою. Історіографічний огляд демонструє низьку увагу дослідників до особистого життя науковця, що пов’язано з його арештом, засланням і подальшими репресіями з боку радянських органів державної безпеки. У рамках цієї розвідки вдалося зібрати та опрацювати найповніший матеріал щодо київського періоду його життя (1879–1929). Досліджено адреси в Києві, за якими мешкав або перебував Правдич-Немінський: будинки у власності його батьків, орендовані та службові квартири, установи, де він навчався чи працював. Уперше описано його родинне коло – це батьки Володимир та Анна, дядько Микола, брат Павло. Також виявлено невідомі раніше факти його особистого життя, зокрема щодо одруження 1906 чи 1907 р. з Анною Людвигівною, зміни прізвища, таємного шлюбу й смерті його другої доньки, родинного побуту. Досліджено коло знайомих Правдича-Немінського в Київському політехнічному інституті й Всеукраїнській академії наук. Важливим джерелом для дослідження біографії є виявлена та опрацьована архівно-кримінальна справа 1929 року, за якою його було репресовано. Поставлено питання про необхідність збереження історичної пам’яті про непересічного науковця й киянина.
3
Нікітенко, А. І. "Вплив політики Російського уряду стосовно громадівської інтелігенції на родинне життя В. Антоновича та П. Чубинського". Проблеми політичної історії України, Вип. 8 (2013): 14–20.
Знайти повний текст джерела
4
Філюк, Оксана, Галина Єрко та Ольга Галан. "ІСТОРІЯ РОДИНИ ВОЛИНСЬКИХ СЛОВАКІВ ЗАЛЕТ: СПОГАДИ ЖИТЕЛЬКИ СЕЛА БОРАТИН ГАННИ МАТВІЇВНИ ЗАЙ". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 25–29. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розповідається про родину волинських словаків Залет із Пряшівщини. На основі спогадів Ганни Матвіївни Зай, доньки голови родини Матвія Матвійовича Залети, описано історію їх переселення як оптантів у 1947 році, зокрема мотиви переїзду, труднощі, з якими стикалася родина після переїзду, заняття і життєві шляхи членів родини. Спогади створюють яскравий детальний опис повоєнної Волині, дають змогу відтворити окремі сторінки минулого. Як виявилось, доля приготувала чимало випробувань на новій землі для родини Залет. Якщо добровільний вияв волинських чехів на виїзд з України у 1947 році не викликає сумнівів, то щодо населен- ня Словаччини є певні суперечливі моменти. І спогади очевидців тих подій дають змогу хоча б частково їх вирішити. Водночас спогади спонукають до більш детального вивчення цього питання і подальшого розширення джерельної бази. Наприкінці січня 1947 р. зі Східної Словаччини вирушили ешелони з оптантами на Волинь. Тисячі людей повірили агітаторам, які їздили по східнословацьких селах і розповідали про «щасливе» життя в Радянському Союзі. Представники радянського уряду обіцяли надати все необхідне для проживання на новому місці поселення в селах, де раніше мешкали «волинські чехи». Спочатку частково так і було: надали житло, землю, інвентар, тобто те, що залишилося після виїзду звідси чехів-колоністів до Чехословаччини. Тільки дійсність виявила- ся зовсім іншою: пізніше майже все, навіть те, що було привезено селянами зі Словаччини, радянська влада і відібрала, створивши в місцях проживання оптантів колгоспи. Замість добротної хати в Словаччині радянська влада дала родині Залет будинок із протікаючим дахом, а замість господарства з коровами і кіньми – бідність та голод. Сподівання були великими, але не меншим було і розчарування. Такою виявилася ціна довіри простого словацького селянина з села Лютина до радянської влади. І спогади очевидиці, яка разом із батьками, братами і сестрами (в родині було 8 дітей), пережила ті складні часи, відчула на собі всі ті поневіряння, є правдивою історією життя однієї з родин волинських оптантів зі Словаччини.
5
Danylenko, H. M., Zh V. Sotnikova-Meleshkina, N. I. Shkurapet та N. Н. Mikhanovska. "ЯКІСТЬ ЖИТТЯ, ЩО ПОВ’ЯЗАНА ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ УЧНІВ БАЗОВОЇ ШКОЛИ ЗА УМОВ ОБМЕЖЕНОЇ ФІЗИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (22 грудня 2020): 28–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.3.11618.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити особливості якості життя дітей середнього шкільного віку, що пов’язані зі здоров’ям за умов обмеження фізичної та соціальної активності.
Матеріали і методи. Дослідження проведено анонімно та дистанційно серед 468 учнів (у тому числі 217 хлопців та 251 дівчина віком 10–16 років) за допомогою анкети, розробленої ДУ «Інститут охорони здоровʼя дітей та підлітків НАМН України». Статистичну обробку даних проведено з використанням ліцензованого пакета SPSS Statistics v. 20.
Результати. У цілому для дітей середнього шкільного віку фізичне благополуччя мало вищі показники, ніж соціальне та психологічне. Для дівчат характерні більш високі показники ЯЖПЗ за шкалами рольового фізичного, соціального та родинного функціонування. Рік навчання та вік учнів мав суттєвий вплив на фізичне, шкільне та родинне функціонування, а навчальний колектив – на рівень фізичного та шкільного функціонування, а також психічне благополуччя.
Встановлено сильний прямий кореляційний зв’язок між показниками фізичного та родинного функціонування, загальним здоров’ям та психічним благополуччям, рольовим емоційним та шкільним функціонуванням, а також прямий кореляційний зв’язок середньої сили між рольовим фізичним та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням, психічним благополуччям та рольовим емоційним і шкільним функціонуванням (p<0,01).
Негативний ефект від зниження фізичної активності поглиблювався вимушеним зростанням часу проведення з ґаджетами та комп’ютерами. Особливо «постраждали» учні, які зазвичай ведуть фізично активний спосіб життя, а ЯЖПЗ за показниками загального здоров’я, психічного благополуччя та соціального функціонування майже прямо пропорційно залежала від вихідного рівня фізичної активності у «докарантинний» період.
Висновки. Якість життя, що пов’язана зі здоров’ям, як один із критеріїв шкільної адаптації свідчить про її найбільший зрив серед творчо та спортивно здібних учнів, тобто, з одного боку, вони мають накопичений резерв фізичного здоров’я, а з іншого – відхилення від їх «норми життя», що може бути «пусковим механізмом» порушення фізичного та психоемоційного стану.
6
Литвин, Микола, та Тамара Литвин. "ІСТОРИК ПОЗА РОБОЧИМ СТОЛОМ: ІВАН КРИП’ЯКЕВИЧ (1886–1967)". Problems of humanities. History, № 7/49 (20 липня 2021): 269–84. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.236609.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Мета дослідження. У статті реконструйовано повсякденне життя та побут відомого історика, краєзнавця, бібліофіла і колекціонера, академіка АН УРСР Івана Крип’якевича, який у радянську добу очолював важливу соціогуманітарну установу – Інститут суспільних наук АН УРСР, науковці якого досліджували історію та культуру, етнолінгвістичні процеси західного регіону. Показано родинне оточення вченого – працю та зацікавлення його дружини і дітей, краєзнавчі подорожі вченого в Карпати, околицями Львова, Жовкви та Рогатина. Стверджено, що вчений цікавився класичною музикою, фольклором, природним середовищем Високого замку та львівських парків. Показано його співпрацю з фотографами, колекціонерами екслібрисів, громадськими діячами на ниві дослідження та збереження пам’яток історії, культури та природи рідного краю. Розкрито толерантну і доброзичливу атмосферу, яку створював директор Інституту суспільних наук АН УРСР у колективі, де організовувалися сатиричні вечори і творчі зустрічі з письменниками Львова. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та верифікації. Висновки. Як свідчать документи та спогади сучасників, вчений не терпів повсякденної суєти, чвар, інтриг, нашіптувань. Керівник установи був зорієнтований на формування в Інституті відчуття дружної творчої сім’ї, атмосфери доброзичливості, шанобливого ставлення до співробітника незалежно від звань і посад, реалізовуючи працю колективу не примусовими, диктаторськими методами, а логікою вчинків. За будь-яких умов у принципових питаннях львівський історик завжди мав свою позицію і послідовно її відстоював, був вірним професійному покликанню й намагався використати найменшу можливість зробити щось корисне для науки, народу, своєї родини.
7
Сергієнко, Сергій. "ВПЛИВ СОЦІАЛЬНИХ РЕАЛІЙ 20-Х РОКІВ ХХ СТ. НА ОСОБИСТІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНСЬКИХ РОДИНАХ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.09.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі літератури, матеріалів періодики та архівних джерел висвітлено прояви впливу на особисті відносини в українських родинах у 20-х роках ХХ ст. таких явищ, як антирелігійна кампанія, голод 1921–1923 рр., нова економічна політика, експерименти влади з упровадження нових сімейних стосунків. Підкреслено, що уяви про родинні відносини, котрі століттями в Україні вважалися найбільш шанованими, піддавалися постійним атакам із боку влади, яка вважала, що у відносинах між членами сім’ї на першому місці повинні бути не родинні, а класові почуття. Верхом класовості була держава диктатури пролетаріату. Сім’я повинна була відступити в життєвих цінностях людини на друге місце порівняно з державою та її політикою. Погляди про домінування класових відносин над родинними настирливо проводилися державою в життя суспільства, руйнуючи його глибинні основи. Автор зауважує, що соціальні реалії 1920-х років значно вплинули на відносини в українських сім’ях. Ці роки стали періодом, коли певний «романтизм» теорій більшовицької еліти щодо сім’ї і сімейних відносин породив «легке» відношення як до створення сім’ї, так і до її розпаду. У зв’язку з тим, що намагання нової влади втілити у родинні відносини свої ідеали наштовхувалося на спротив старшого покоління, розпочалася політика відриву молоді від батьків. Відомі теоретики партії наголошували на тому, що процес руйнування старої сім’ї неминучий і що тепер діти належать не батькам, а насамперед суспільству, під яким розумілася держава. Держава, а не батьки повинна їх виховувати. Така точка зору впливала на молодь, що знижувало батьківський авторитет у сім’ї і, відповідно, відбивалася на особистих стосунках у родині. На місце батьківського авторитету виходив авторитет влади. Обставини нової економічної політики певною мірою сприяли розповсюдженню «легкого» відношення до сімейних цінностей, особливо серед міської молоді. Виправдовувалися позашлюбні відносини. Але в українському селі у цілому були збережені давні традиції шанування подружньої вірності та інших вікових основ родини і водночас збереглися відносини, що свідчили про покірливе становище жінки в багатьох родинах.
8
Мороз, Тетяна. "Репрезентація родинних цінностей у польських паремійних одиницях із семантично протилежними компонентами". Poznańskie Studia Slawistyczne, № 21 (27 листопада 2021): 229–48. http://dx.doi.org/10.14746/pss.2021.21.12.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати дослідження поняття сім’я та основних родинних цінностей у складі польських прислівʼїв та приказок із семантично протилежними компонентами. З огляду на семантику паремій виокремлено групи, які репрезентують образ польської родини – “Чоловік і дружина (стосунки між ними)”, „Батьки і діти (значення батьків для дітей)”, „Батьки і діти (значення дітей для батьків)ˮ, ”Родинні стосункиˮ. Аналіз цих груп показав широту семантичної структури прислівʼїв та приказок з антонімічними компонентами, за допомогою яких відображено стосунки між чоловіком і дружиною, особливості сімейної ієрархії (соціальна роль чоловіка та дружини); суттєву різницю між значенням батька і матері для дитини, зокрема статус та функції батька й матері; особливе значення дітей у житті батьків; стосунки між братом і сестрою та між двома братами, а також образи кровних родичів та свояцтва.
9
Кас’яненко, Ю. О. "ПРИВАТНЕ ТА ГРОМАДСЬКЕ ЖИТТЯ ІВАНІВСЬКОЇ ВІТКИ РОДУ КОВАЛЕВСЬКИХ У КІНЦІ ХVІІІ – НА ПОЧАТКУ ХІХ ст." Історія та географія, № 57 (2020): 109–15. http://dx.doi.org/10.34142/2313-2345.2020.57.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості приватного та громадського життя представників Харківської лінії старшинсько-дворянського роду Ковалевських у кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Особливу увагу приділено кільком представникам іванівської гілки родини. Серед них: Варвара Яківна Ковалевська, Андрій Іванович Ковалевський, Петро Іванович Ковалевський, Петро Андрійович Ковалевський тощо. Важливою складовою життя перелічених Ковалевських у цей час були взаємини із Григорієм Савичем Сковородою та Василем Назаровичем Каразіним. Приватне життя Ковалевських представлене через дослідження родинних, дружніх та господарських відносин. Публічні прояви життя представників роду розкриваються в участі створення Харківського університету, Філотехнічного товариства. Заснування та подальша робота Інституту шляхетних дівчат пов’язана із благодійною діяльністю Ковалевських у межах Товариства доброчинності.
10
МАМЕДОВА, Умхани Рафік. "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДИТИНИ У РОДИНІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 76–81. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Увага до розвитку емоційного інтелекту нині пов’язана зі зростаючим інтересом до становлення людської особистості в умовах інформатизації суспільства. Розуміння емоційного стану оточуючих людей, вміння контролювати свої почуття у різних ситуаціях – одне з найважливіших питань під час спілкування. Тому з раннього віку необхідно приділяти особливу увагу розвитку почуттів у дітей, щоб надалі вони могли керувати своїми емоціями, приймати правильні рішення у різних ситуаціях та вміти керувати своїм життям. Розуміння почуттів дитини у сім’ї, підтримка її емоційного стану – один із найважливіших чинників у соціалізації особистості. Певні соціальні та економічні проблеми створюють труднощі у особистісно-емоційному розвитку дітей. Є такі діти, які мають високу тривожність і низьку самооцінку. Щоб подолати таку проблему, необхідно встановити з ними тісне спілкування та співпрацю, тому було б набагато корисніше починати здебільшого з молодшого віку. Сім’я – це соціальне середовище, яке надає першу допомогу у формуванні почуттів дитини. Розвиваючи змалку психічні процеси дитини, ми закладаємо основу і для її психічного розвитку. Сім’я повинна вміти переконувати дитину у своїх вміннях та здібностях. Великий вплив на формування емоційного інтелекту дитини має чинити сім’я, відтак цю роботу мають продовжити освітні установи. Емоційне становлення особистості дитини чималою мірою також пов’язане з духовно-моральним соціальним середовищем, в якому вона росте. Це релігійні погляди батьків, етнічна ідентичність та історично сформовані умови життя. Зокрема, має значення громада, в якій проживає сім’я, територія, умови виробничої діяльності та спосіб життя, прийнятий тут.
Дисертації з теми "Родинне життя"
1
Голова, В. В. "Родина професора ХТІ Олександра Павловича Лідова". Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/8306.
Повний текст джерела
2
Колесник, Н. "Спогади Фролової Валентини Сергіївни". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65338.
Повний текст джерела
3
Корчак, Катерина Максимівна. "Соціально-педагогічна робота з молодими сім'ями в умовах малого міста". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/1751.
Повний текст джерелаАнотація:
Корчак К. М. Соціально-педагогічна робота з молодими сім'ями в умовах малого міста : кваліфікаційна робота магістра / наук. керівник О. І. Гура. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 67 с.UA : Кваліфікаційна робота: 67 с., 1 рисунок, 60 джерел, 3 додатки. Об’єкт дослідження: соціально-педагогічна робота з молодими сім’ями. Предмет дослідження: зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодими сім’ями в умовах малого міста. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, форми і методи соціально-педагогічної роботи з молодим сім’ями в умовах малого міста. Практичне значення дослідження полягає у розробці і впровадженні нових змісту (напрямів), форм і методів соціально-педагогічної роботи з молодими сім’ями. Пропонований досвід організації соціально-педагогічної роботи з молодими сім’ями в умовах малого міста може знайти подальше застосування в розробці соціальними педагогами, соціальними працівниками, волонтерами, іншими суб’єктами соціально-педагогічної діяльності власних технологій соціально-педагогічної роботи з молодими сім’ями.
EN : The qualifying work consists of introduction, 2 parts, findings, list of literature (60 items), 3 addendums on 7 pages. The qualifying work volume is 80 pages long, 67 of them – body text. The qualifying work gives an implementation and development of a new content (directions), forms and methods of socio-pedagogical work with young families. The research object: Social and pedagogical work with young families. The research subject: Content, forms and methods of socio-pedagogical work with young families in the context of a small city. The research purpose: Theoretically justify and experimentally check the content, forms and methods of socio-pedagogical work with young families in the conditions of the small city. The research tasks are: 1) on the basis of analysis of literature define concepts and problems of modern family; 2) to reveal the essence and content of socio-pedagogical work with young families; 3) identify and justify the content, forms and methods of socio-pedagogical work with young family in the conditions of a small city; 4) at the time of realization of experimental and experimental work check the effectiveness of the developed content, forms and methods of socio-pedagogical work with young family in the conditions of the small city.
Книги з теми "Родинне життя"
1
Щодо концептуальних підходів до стратегії розвитку села. Національний інститут стратегічних досліджень, 2021. http://dx.doi.org/10.53679/niss-analytrep.2021.18.
Повний текст джерелаАнотація:
В аналітичній доповіді «Щодо концептуальних підходів до стратегії розвитку села» експерти центру економічних і соціальних досліджень та центру регіональних досліджень НІСД представили спільне дослідження, в якому виявлено та проаналізовано ключові проблеми розвитку сільських, селищних громад та розроблено підходи і механізми інклюзивного розвитку села, що передбачають комплексне вирішення економічних, соціальних та екологічних завдань, ефективну реалізацію потенціалу громад з метою підвищення соціальних стандартів і якості життя сільського населення. Розвиток села в Україні передбачає створення таких умов для проживання та розвитку в сільській, селищній громаді, щоб кожен її житель не відчував значних відмінностей щодо якості життя між містом та селом, міг вести повноцінний, активний та здоровий спосіб життя. Розбудова нового українського села має базуватися на принципах інклюзивного людиноцентричного розвитку сільських, селищних громад, що забезпечує: - комфортне проживання людини, родини, важливою умовою якого є розвинена і сучасна соціальна, комунальна, транспортна, інженерна інфраструктура, адаптована до останніх технологічних досягнень та індивідуальних потреб мешканців; - розвиток людського потенціалу через забезпечення потреб населення в освітньому, культурному, фізичному, духовному збагаченні, поширення цифровізації, електронних послуг та сервісів в сільській місцевості; - реалізацію трудового потенціалу членів громад через гідну працю належного фахового та кваліфікаційного рівнів, яка забезпечує добробут їх та членів їх сімей; - реалізацію підприємницької ініціативи у галузях реального сектору економіки, сфері надання послуг та у спосіб індивідуальної самозайнятості; - сталий розвиток сільських населених пунктів шляхом створення таких умов, за яких економічне зростання, матеріальне виробництво та задоволення потреб сучасного суспільства відбуваються в межах, що забезпечують відновлення екосистем і не ставлять під загрозу життєздатність теперішніх та майбутніх поколінь.
Тези доповідей конференцій з теми "Родинне життя"
1
Труш, Н. В. "Формування основ здорового способу життя дітей дошкільного віку в системі «заклад дошкільної освіти – родина»". У CURRENT TRENDS AND FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF PEDAGOGICAL AND PSYCHOLOGICAL SCIENCES IN UKRAINE AND EU COUNTRIES. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-80-8-2.30.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Родинне життя"
1
Грабар, Микола Михайлович. Спосіб життя великих землевласників у Східній Галичині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі родини Лянцкоронських). Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2202.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті, на основі аналізу архівних документів, переважна частина яких вперше уводяться до наукового обігу, аналізується повсякденне життя польської аристократії у Східній Галичині у зазначений період під впливом їх господарської діяльності на прикладі родини графів Лянцкоронських.