Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Родина Саде.
Статті в журналах з теми "Родина Саде"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Родина Саде".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Тавровецька, Н. І. "ФОРМУВАННЯ УЯВЛЕННЯ ПРО РОЗПОДІЛ РОЛЕЙ В СІМ'Ї СУЧАСНОЮ МОЛОДДЮ". Problems of Modern Psychology, № 2 (7 жовтня 2021): 89–96. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати емпіричного дослідження уявлення сучасної молоді про розподіл ролей у сім’ї. Розглянуто аналіз розробленості питання з точки зору гендерного аспекту (психічної статі респондентів) та з урахуванням структури сім’ї респондентів (повні та неповні родини). Наведено результати за опитувальником «Індивідуально- типологічний» (Л.М. Собчик) та опитувальником «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є. Альошиної, Л.Я. Гозмана). Констатовано, що для сучасної молоді характерним є відсутність готовності брати на себе відповідальність за долю іншої людини, брати на себе батьківські обов'язки, не сформована установка на створення майбутньої сім'ї. Виявлено вплив гендерних стереотипів щодо розподілу сімейних ролей, статистично доведена відмініть у сприйнятті ролей в родинах між хлопцями та дівчатами, які виховуються у неповних родинах. Встановлено, що у групі респондентів в залежності від типу психічної статі є розбіжності в уявленнях про тип сім'ї, а отже й про розподіл ролей у сім'ї. Дівчата з фемінним типом психічної статі більш схильні до вибору традиційного розподілу ролей у сім'ї, також є й проміжний тип. Фемінні хлопці обирають егалітарні та традиційні сім'ї. Найбільшу кількість таких респондентів склали хлопці з неповних родин. Їх фемінність можна пояснити саме вихованням матері- одиначки. Хлопці з маскуліним типом психічної статті, серед яких є як з повної родини так і ні обирають традиційний типу родини, а от дівчата проявляють амбівалентний вибір: егалітарна та традиційна родина. Молодь з андрогінним типом психічної статі обирають егалітарний тип сімейних стосунків та розподілу ролей. За результатами дослідження доведено, що для образу сучасної сім’ї в уявленнях молоді характерна присутність ознак різних типів сімейних стосунків: традиційні, проміжні та егалітарні сім’ї. У висновках представлені результати, які підтверджені сучасними аналогічними розвідками з даної проблематики. А саме, показано, що відсутній негативний вплив розлучення на відносини батька і дитини, що дитячо-батьківські відносини, у більшості відсотках результатів, залежать від типу психічної статі респондентів, від їх уявлення про образ шлюбного партнера та ті типи сімейних стосунків, які транслює батьківська сім’я.
2
Teslyk, Nataliia, Nina Kalinich та Anastasiia Pozniak. "Психоемоційні особливості я-концепції та ризики алекситимії дітей у період адаптації до прийомних родин". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 48(51) (30 грудня 2021): 90–99. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).241.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є визначення специфічних проявів Я-концепції, рівня алекситимії для розуміння особливостей психоемоційного розвитку дітей у період адаптації до прийомних родин. Дослідження базується на порівнянні психодіагностичних даних дітей у період адаптації до прийомних родин та контрольної групи дітей, які мешкають із біологічними батьками. Особливості проявів Я-концепції дитини визначено на основі концептуальних положень Р. Бернса із застосуванням методики «Шкала дитячої Я-концепції Пірса–Харріса». Ризики алекситимії визначено на основі застосування Торонтської алекситимічної шкали TAS-26. Для обробки емпіричних даних використано засоби MC Excel (t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз r Пірсона). Встановлено, що в період адаптації до прийомних родин діти відрізняються особливими проявами Я-концепції, а саме мають сумніви щодо власної привабливості, демонструють переважно високі показники тривожності та меншою мірою схильні почуватися щасливими. Водночас прояви алекситимії у дітей з прийомних родин та в дітей контрольної групи не досягають значущих відмінностей. Не зафіксовано також взаємозв’язки рівня алекситимії з проявами Я-концепції у дітей з прийомних родин. Однак серед дітей з прийомних родин на відміну від тих, які мешкають із біологічними батьками, вища частка досліджуваних входить до групи ризику. Доведено потребу в особливій увазі до психоемоційної сфери розвитку дитини в період адаптації до прийомної родини. Результати дослідження практично значущі для фахівців, які реалізують супровід прийомних родин, прийомних батьків та можуть бути використані для формування програми взаємодії з прийомними родинами в період адаптації. Перспективами подальших досліджень є розширення досліджуваних підгруп, включення до вибірки дітей на різних етапах проживання в прийомній родині.
3
Palamar, І. Т. "Трансформація видового складу сегетальної флори прут-Дністровського межиріччя родини Asteraceae". Biosystems Diversity 16, № 2 (6 червня 2008): 127–30. http://dx.doi.org/10.15421/010858.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідженнями видового складу сегетальної флори Прут-Дністровського межиріччя встановлено, що родина Asteraceae займає провідне місце у родинному спектрі. Визначено, що у процесі антропогенезу найбільшої трансформації зазнав видовий склад саме родини Asteraceae. Розширення видового різноманіття відбувається за рахунок інвазії адвентивних видів північноамериканського походження.
4
Котирло, Тамара. "ПЕДАГОГІЗАЦІЯ БАТЬКІВ І ЧЛЕНІВ РОДИН ЯК АКТУАЛІТЕТ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 91–99. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.91-99.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано актуальні дослідження у сфері освіти дорослих, в яких започатковано розв’язання проблеми педагогізації батьків і членів родин. Розкрито сутність понять «педагогізація» та «педагогічна культура». Охарактеризовано основні форми навчання батьків і залучення їх до виховної роботи. Здійснено аналіз проблеми педагогізації батьків, а саме: теоретико-методологічних підходів дослідження процесу формування їх педагогічної культури, тенденцій розвитку освіти досліджуваної категорії дорослих у системі неформальної освіти. Автором висвітлено пріоритети освіти і просвіти батьків; особливості функціонування та організації педагогічної просвіти членів родин у системі неформальної освіти України; пріоритетні завдання освіти і просвіти батьків і членів родин в умовах сьогодення.
Акцентовано увагу на важливих аспектах роботи з батьками, таких як: популяризація діяльності психологічних служб для батьків і членів родин; набуття психолого-педагогічних знань, які відповідають їхнім запитам щодо формування педагогічної культури; вибір оптимальних форм просвіти, що мотивують до набуття педагогічних і психологічних знань, відповідних умінь і навичок; ознайомлення батьків із основами педагогічної майстерності для побудови суб’єкт-суб’єктних взаємин із дітьми.
Виокремлено та проаналізовано компоненти педагогічної культури батьків: мотиваційний, змістовий, конструктивний. Окреслено основні принципи взаємодії з батьками у процесі їх педагогізації, а саме: принцип професійної компетентності; принцип діагностичного підходу до родини; принцип спрямованості педагогічної освіти батьків на особистість дитини; принцип індивідуального підходу до родини. Доведено, що педагогізація сприяє удосконаленню педагогічних навичок і здібностей батьків, актуалізує роздуми щодо необхідності створення сприятливих, оптимальних умов для виховання, розвитку й саморозвитку дітей.
Ключові слова: освіта дорослих, батьки, члени родин, неформальна освіта і просвіта батьків, педагогізація суспільства, педагогічна культура, усвідомлене батьківство.
5
БЄЛКІНА-КОВАЛЬЧУК, Олена. "СІМЕЙНЕ НЕБЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ". Humanitas, № 3 (28 жовтня 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.3.
Повний текст джерелаАнотація:
Сім’я – соціальний інститут первинної соціалізації та виховання людини, становлення її як особистості. Останнім часом усе більше сучасних сімей у процесі свого функціонування стикаються з багатьма проблема- ми: нестабільністю шлюбних відносин, малозабезпеченістю, безробіттям, збільшенням випадків насильства, зниженням рівня батьківської відповідальності та ін. Саме тому такі сім'ї потребують підтримки соціального педагога в питаннях виховання дитини та виконання покладених на них функцій. Статтю присвячено проблемам сімейного неблагополуччя та його наслідків для розвитку дитини. Диференціювати роботу соціального педагога із сім'єю можна, поділивши їх на дві великі групи: так звані гармонійні родини, тобто благополучні в психолого-педагогічному плані, та проблемні, неблагополучні. Автором представлено різні класифікації неблагополучних родин. Звернено увагу на те, що в практиці соціально-педаго- гічної та соціальної роботи фахівці ґрунтовніше працюють з явно неблагополучними родинами. Однак для ефек- тивної соціально-педагогічної роботи із сучасними сім'ями необхідно знати та враховувати особливості функ- ціонування інших, на перший погляд благополучних, родин. Відмінною рисою таких сімей є те, що взаємини їхніх членів на зовнішньому, соціальному рівні справляють позитивне враження, а наслідки неправильного виховання на перший погляд є непомітними. У статті наведено характерні особливості таких родин: «недовірливої», «лег- коважної», «хитрої», «зовні спокійної сім'ї», «вулканічної», «сім'ї-санаторію», «сім'ї-фортеці», «сім'ї-театру», «третій зайвий», «сім'ї з кумиром», «сім'ї-маскараду». Розглянуто типові наслідки сімейного неблагополуччя на виховання та розвиток дитини. Акцентовано увагу на наслідках впливу психологічного клімату сім'ї, її способу життя, сімейного виховання, поведінки подружжя на формування особливостей характеру дитини. Охарактеризовано найбільш загальні типи дитячих характерів: лицемірний, честолюбний, добродушний, м’яко-затурканий, злісно-затурканий, пригноблений. Зроблено висновок, що у кожної неблагополучної сім’ї існує причина або комплекс причин, які спричиняють певні зовнішні прояви неблагополуччя та формують несприятливе середовище для розвитку і виховання дітей. Саме тому такі сім'ї особливо потребують підтримки соціального педагога. Знання фахівцем головних харак- теристик різних типів сімей дасть йому змогу ефективно здійснювати професійну діяльність, допомагаючи неблагополучній сім'ї набути позитивного соціального досвіду, засвоїти соціальні цінності й організувати свою життєдіяльність на такій основі.
6
Vegera, L. V., та V. D. Mazurenko. "Створення стійких фітоценозів рододендронових садів в умовах України: передумови та підходи". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 14–17. http://dx.doi.org/10.15421/40280602.
Повний текст джерелаАнотація:
З'ясовано основні передумови створення стійких високодекоративних фітоценозів рододендронових садів у ґрунтово-кліматичних умовах України. Узагальнено дані літературних джерел і власних досліджень щодо створення садів рододендронів в Україні. Наголошено, що перші сади рододендронів на теренах України виникли у ХХ ст. у ботанічних садах як наслідок інтродукційної роботи ботанічних установ, коли відбувалось стрімке збільшення колекційного фонду деревних рослин, зокрема і родини Ericaceae DC. та її найчисленнішого роду Rhododendron L. Висвітлено такі принципи формування та створення садів за участю рододендронів, як фітоценотичний та фізіономічний. Фітоценотичний принцип підбору рослин для формування насаджень базується на фітоценологічному вченні про сумісний ріст рослин у природі, їх склад і взаємовплив. У культурних ценозах України пейзажні картини рододендрового саду бажано створювати передусім з деревними породами, з якими вони як підлісок ростуть у природних умовах, а саме із сосною, модриною, дубом, вільхою та іншими породами із глибокою кореневою системою. Під час добору рододендронів за фізіономічним принципом потрібно враховувати силу росту та форму крони кущів, сезонну динаміку. Однак тільки комплексне застосування названих принципів у поєднанні з екологічним може сприяти підвищенню декоративності саду та адаптаційних властивостей рододендронів в умовах України.
7
I.R., Krupnyk. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛОНГІТЮДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВЛЕНЬ ДІТЕЙ ІЗ ПОВНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ РОДИН ТА РОДИН ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ". Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, № 1 (15 квітня 2021): 111–18. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-1-15.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the article is to highlight the results of the empirical longitudinal research on the development of family ideas among middle and high school-age children. The article highlights the importance of the young generation’s ideas about their future family life in the context of the peculiarities, which labor migrants’ children have. Changes in the adolescents’ attitude to their future marriage in longitude are considered. The sample included children from labor migrants’ families aged 12–14 (88 respondents), who were surveyed in 2014 and a part of this sample’s respondents (49 students), who were surveyed in 2017, and, at that time, they were 15–17 full years respectively. Also, in 2014 it was carried out the psycho-diagnostic examination of children from complete families (63 respondents) and 23 of them were surveyed in 2017. Methods. To diagnose the peculiarities of family ideas in longitude, S.V. Kovalev’s questionnaire “Preventive Marriage Satisfaction” was chosen (to identify the level of positive attitude to the future marriage) and the author’s drawing method “My future family” (to identify emotional attitude to the future family and possible problematic family ideas, which can have a destructive effect on marital and child-parent relationships). Hypothesis. There is a possibility that negative tendencies during the formation of family ideas among labor migrants’ children remain constant throughout the adolescent period. Results. Statistical analysis. It is carried out the comparative analysis of family ideas, which adolescents from complete functional families have. The descriptive statistics are used to determine the average, minimum, maximum indicators in the group, the indicators of standard deviation; the Student’s t-criterion. As a result of the longitudinal study of family ideas, it has been revealed that children from labor migrants’ families have negative dynamics in the formation of ideas about the future family, that is, the representations are predictably more and more unfavorable in comparison with children from complete functional families. Conclusions. It has been proved a decrease in the level of preventive satisfaction with marriage and desirability of interaction between family members that will affect the development of marital and family relations in the future, namely the strength of the future marriage, spouses’ compatibility and success of parenthood, etc. Research limitation concerns the number of the same participants in the longitude, as some respondents did not continue their education in high school.Key words: image of the future family, labor migration, labor migrants’ children, preventive satisfaction with marriage, longitudinal research. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного подовжнього дослідження розвитку сімейних уявлень дітей середнього та старшого шкільного віку. Висвітлено питання важливості уявлень молодого покоління про своє майбутнє сімейне життя в контексті їх особливостей у дітей трудових мігрантів. Розглянуто зміни ставлення підлітків до свого майбутнього шлюбу у лонгітюді. До вибірки увійшли діти з родин заробітчан 12–14 років (88 респондентів), яких було обстежено у 2014 році, частина респондентів цієї вибірки (49 школярів), яких було обстежено у 2017 році, що на той час мали 15–17 років повних років. Окрім того, у 2014 році проведено психодігностичне обстеження дітей з повних родин (63 респонденти), з них 23 респонденти обстежено у 2017 році.Методи. Для діагностики особливостей сімейних уявлень у лонгітюді вибрано опитувальник С. Ковальова «Превентивна задоволеність шлюбом» (для виявлення рівня позитивного ставлення до майбутнього шлюбу) та авторська малюнкова методика «Моя майбутня родина» (для виявлення емоцій-ного ставлення до майбутньої родини та можливих проблемних сімейних уявлень, які можуть впливати деструктивно на подружні та дитячо-батьківські стосунки). Наявна така гіпотеза:існує вірогідність того, що негативні тенденції під час формування сімейних уявлень дітей трудових мігрантів залишаються сталими протягом усього підліткового періоду.Результати. Застосовано порівняльний аналіз сімейних уявлень з підлітками з повних функціо-нальних сімей. Використаноописову статистику для визначення середніх, мінімальних, максимальних показників у групі, показників стандартного відхилення; t-критерій Стьюдента. В результаті подовжнього дослідження сімейних уявлень виявлено негативну динаміку у формуванні уявлень про майбутню родину у дітей з родин трудових мігрантів, тобто уявлення є все більш прогностично неблагополучними порівняно з дітьми з повних функціональних родин.Висновки. Доведено зменшення рівня превентивної задоволеності шлюбом та бажаності взаємодії між членами родини, а це в майбутньому впливатиме на розвиток шлюбно-сімейних відносин, а саме міцність майбутнього шлюбу, сумісність подружжя та успішність батьківства. Обмеження дослідження стосується кількості тих самих учасників у лонгітюді, оскільки деякі респонденти не продовжили навчання у старшій школі.Ключові слова: образ майбутньої сім’ї, трудова міграція, діти трудових мігрантів, превентивна задоволеність шлюбом, лонгітюдне дослідження.
8
Монарх, В. В. "Аналіз асортименту рослин оранжереї ботанічного саду "Поділля" Вінницького Національного аграрного університету". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 19–24. http://dx.doi.org/10.36930/40300103.
Повний текст джерелаАнотація:
Доведено, що місцем, відведеним під озеленення приміщення, в якому на обмеженій площі розміщено екзотичні рослини в поєднанні з водними пристроями та малими архітектурними формами, є оранжерея ботанічного саду "Поділля" Вінницького національного аграрного університету. Її основне призначення є не тільки естетичне задоволення гостей та жителів міста, відпочинок на природі в будь-який сезон року, а й розмноження та інтродукція видів рослин інших кліматичних зон. Вперше проведено сучасну оцінку асортименту рослин оранжереї ботанічного саду "Поділля" ВНАУ, відповідно до якої в оранжереї нараховують 44 родини, 88 родів та 94 види рослин. Висвітлено, що головним компонентом оранжереї є види, що належать до різних родин та відрізняються за вимогами, необхідними для їх росту та розвитку. Асортимент видів, представлених в оранжереї, є надзвичайно широкий. Встановлено, що рослини за вимогами до місцезростання належать до різних кліматичних зон. Тому для їх декоративності та відмінного росту в оранжереї необхідним є створення відповідним умов. Досліджено, що рослини різних природних ареалів зростання розташовані в оранжереї хаотично без дотримання певного порядку чи систематики. Види інтродуцентів, які є в оранжереї ботанічного саду різняться за відношенням до температури, прийнятної для їх нормального росту і розвитку, тому і розміщувати їх варто групами чи колекціями, наприклад: зона рослин тропіків, зона рослин субтропіків, зона рослин сухих субтропіків, зона рослин Середземномор'я та зона рослин Азії. Враховуючи встановлену малу кількість представників рослин сухих субтропіків в оранжереї ботанічного саду, обов'язковим є поповнення колекції сукулентів та створення флораріуму і кактусарію.
9
Бессонова, В. П., та О. Є. Іванченко. "Видове багатство дендрофлори та естетичне оцінювання фітоценозів парку смт Магдалинівка". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.36930/40300104.
Повний текст джерелаАнотація:
Дендрофлора парку смт Магдалинівка налічує 347 прим., що належать до 19 видів і 15 родин. У насадженнях переважають Aesculus hippocastanum, Ulmus scabra, Betula pendula. Родини презентовані переважно 1-2 видами, за винятком Rosaceae. Родини Hippocastanaceae, Ulmaceae та Betulaceae мають найбільшу представленість за кількістю примірників, порівняно з іншими. Частка видів аборигенної дендрофлори становить 53,32 %. Найбільша частка від загальної кількості інтродуцентів становлять представники з Південної та Південно-Східної Європи. Переважна кількість дерев у насадженні має висоту від 8,1 до 10,0 м (23,3 % щодо всіх рослин). За діаметром штамба переважають дерева зі значеннями цього показника від 22,1 до 26,0 см (16,1 %), чисельними є групи рослин з діаметрами 26,1-30,0; 34,1-38,0 та від 18,1-22,0 см. Діаметр одного з найстаріших дерев парку Populus alba становить 108 см. За життєвим станом дещо більше половини насаджень належить до категорії "здорові", серед них багато примірників Betula рendula, Juglans regia, Ulmus scabra, Tilia cordata. До ослаблених належить 110 дерев, до сильно ослаблених – 43, до тих, що відмирають, – усього 6 шт. Індекс стану деревостану для парку становить 80,14, що характеризує його як здоровий. За екологічними вимогами асортимент парку тільки частково відповідає умовам зволоження території, проте майже повністю – родючості ґрунту. За таксаційно-фітоценотичною шкалою загальна естетичне оцінювання фітоценозу парку становить 31 бал. У парку ростуть дерева з вираженими фітонцидними властивостями, а саме: Acer platanoides, Betula pendula, Syringa vulgaris, а також Tilia cordata, Aesculus hippocastanum та Sorbus aucuparia.
10
Плотнікова, В. І. "МЕТОДИ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ В РОДИНІ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗКАХ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 171–76. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Наші пращури з великою пошаною ставилися до родинних стосунків, зображуючи виховний вплив сім’ї на її членів. Особливо це стосується українських народних казок, у сюжетах яких відображено методи виховання дитини. Батько та мати присутні у розповіді, навіть якщо вони не згадуватимуться у подальших подіях, адже народ високо поціновував їхній вплив на формування дитини. Визначено, що зазначені методи відрізнялися відповідно до життєвого досвіду вихованців. Кожен персонаж стикається з переломним моментом на різних проміжках існування, тому виділяти періоди залежно від віку вважаємо недоречним. Виокремлено такі етапи життя героїв в українських народних казках: підготовчий, випробувальний та констатувальний. На підготовчому етапі дитина зазвичай перебуває в межах рідної оселі, села, краю та набуває знань, умінь та навичок, необхідних для повноцінної реалізації у світі. У вихованні батьки можуть використовувати такі методи, як: повчання, метод прикладу, привчання, доручення та інші. Випробувальний етап пов’язаний з перевіркою здобутих знань, умінь та навичок за умови самостійного існування поза межами батьківської домівки, села, краю. На зазначеному проміжку часу батьки послуговуються такими методами виховання, як: настанови, вимоги, доручення, змагання, заохочення тощо. Доручення чи вимога батьків набувають особливої ваги, адже часто саме з них починається випробування героя. Констатувальний етап демонструє результат соціалізації персонажа, який може як повернутися до батьків, так і створити власну родину у новому середовищі. До методів виховання, використовуваних батьками, зараховано нагороду чи покарання. Не всі персонажі українських народних казок заслуговують на щасливий фінал, деякі з них опиняються у тяжкому становищі чи навіть помирають. Таке завершення свідчить про серйозне ставлення народу до правильного виховання дітей у родині та усвідомлення можливих наслідків помилок батьків. Для успішної реалізації методи на різних етапах повинні бути взаємопов’язані, системні, послідовні та свідомі. Перераховані методи виховання застосовуються у родині задля повноцінного щасливого існування дитини у майбутньому.
11
Hordiychuk, Alla, Ludmyla Kubynska та Svetlana Yevsikova. "Інтродукція Мagnolia kobus DC. та Мagnolia х loebneri Kache в умовах Кременецького ботанічного саду". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (26 червня 2018): 4–7. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-4-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено результати інтродукції магнолії кобус та Лебнера, особливості їх росту й розвитку в умовах Кременецького ботанічного саду. Цей вид і гібрид найчисельніші в колекції родини Magnoliacea Juss. Рослини щороку цвітуть та плодоносять, успішно розмножуються насіннєвим способом і використовуються в озелененні міст, селищ та приватних садиб нашого регіону.
12
Sadzińska, Ewa. "«Гости съезжались на дачу...»: к вопросу о дачном топосе в лирике Александра Кушнера". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica, № 11 (30 грудня 2018): 143–55. http://dx.doi.org/10.18778/1427-9681.11.14.
Повний текст джерелаАнотація:
Топос дачи – наравне с топосом города (Петербурга) и сада – является существенным элементом пространственной картины мира А. С. Кушнера. В статье рассматривается функционирование топоса в выбранных стихотворениях поэта, выявляется своеобразие пространственно-временной характеристики дачи и ее бытовых составляющих, а также указываются связи с литературной традицией. Обращаясь к дачной теме, поэт актуализирует богатую семантику топоса: дача как место уединения, приют поэта, место отдыха и труда, малая родина, (земной) рай.
13
КАЗАЧІНЕР, Олена, та Юрій БОЙЧУК. "ЛЯЛЬКИ – «МОРАЛЬНІ ПУТІВНИКИ» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовано, що проблема формування життєвої компетентності у дітей дошкільного віку є актуальним завданням дошкільної освіти. Саме дошкільна ланка посідає фундаментальне місце у формуванні та становленні дитини як суб’єкта життєтворчості. Обґрунтовано необхідність та пошук ефективних шляхів формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку. Охарактеризовано дефініції понять «ляльки-«моральні путівники», «ляльки-персони». Розкрито зміст методики «Лялька як персона»: педагогічний підхід для соціального і психологічного розвитку дитини», яка покликана навчати дітей: позитивно сприймати себе в різних ситуаціях; шанувати свою родину та родини інших; співчувати, чути інших і вчитися одне в одного; стояти за себе в ситуаціях несправедливості й упередження; переносити навички спілкування з лялькою на реальні життєві ситуації. Виокремлено основні принципи використання ляльок у процесі морального виховання дітей дошкільного віку: рівність у ставленні до дітей; емоційне реагування на поведінку; групове й індивідуальне спілкування; сюрпризність візиту; сталість дій під час приходу; стимулювальний вплив; моральне наповнення; різноманітність форм контактування. Лялька стимулює говорити дітей про упередження, стереотипи, хибні уявлення. Завдяки цьому можна дізнатися про думки й переживання вихованців, запобігати виникненню проблем у майбутньому. Запропоновано методичні рекомендації для вихователів закладів дошкільної освіти щодо використання «ляльок-«моральних путівників» у роботі з дітьми. Встановлено, що лялька – «моральний путівник» має стати для дітей другом. Вони починають довіряти їй свої таємниці, просять поради у складних ситуаціях, діляться досягненнями тощо. А лялька своєю чергою радіє їхнім успіхам, підказує, як чинити по совісті, та допомагає долати труднощі.
14
Гайдаржи, М. М. "Морфологічні особливості гібридних рослин родини Асфоделових репродукції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 3 (2000): 28–31.
Знайти повний текст джерела
15
Коломієць, Т. "Наслідки інтродукції представників родини Bromeliaceae Juss. у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 29 (2011): 22–26.
Знайти повний текст джерела
16
Дудченко, В. "Діяльність владних структур у питаннях профілактики правопорушень у дитячому середовищі". Юридичний вісник, № 1 (7 серпня 2020): 306–11. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1638.
Повний текст джерелаАнотація:
Високий показник саме дитячої злочинності свідчить про недосконалість системи профілактичної роботи з боку держави, відсутність соціальних програм, неналежне виховання та насильство в родинах. Тому запобігання правопорушенням серед неповнолітніх є найважливішим аспектом запобігання злочинності загалом у суспільстві.
Варто зазначити необхідність і важливість здійснення державою прогресивної політики запобігання злочинності серед неповнолітніх. Один із перспективних шляхів - це розроблення та запровадження дієвих програм і проектів, що спрямовані не на вивчення статистичних показників, а на практичні дії. У статті розкрито сутність поняття «профілактика» та визначено владні структури (органи виконавчої влади, місцевого самоврядування та ювенальної превенції Національної поліції), що відіграють керівну роль у проведенні профілактичної роботи в дитячому середовищі. Також викладено позитивні та негативні результати діяльності владних структур за останні роки й обґрунтовано недоцільність запровадження в дитячому середовищі форми адміністративно-правового запобігання із застосуванням адміністративної відповідальності й покарання. Захист прав та інтересів дітей - один із основних напрямів державної політики України.
Діти - найбільш вразлива категорія громадян, які внаслідок специфічного психоемоційного стану потребують особливого підходу. У зв'язку з цим ми бачимо необхідність у зміні профілактичної моделі, що діяла до недавнього часу, основний принцип якої - саме реагування на правопорушення, що вже сталися, а не на обставини, через які ці порушення виникають. Із цього приводу стає нагальна потреба у використанні зарубіжного досвіду в профілактичній роботі з неповнолітніми, де робота спрямована на «раннє дитяче втручання». Система ранньої дитячої профілактики правопорушень спрямована на дітей раннього шкільного та навіть дошкільного віку, що здійснюється на постійні основі із залученням спеціалістів різних сфер: психологів, педагогів, медичних працівників, представників ювенальної поліції. Такі програми допомагають зміцнити родини, запобігти безнаглядності й жорстокому ставленню до дітей, а також сприяють різноплановому розвитку неповнолітніх і надають практичні рекомендації батькам щодо виховання їхніх дітей. По суті, раннє втручання «не тільки рятує життя від утрати часу», а й запобігає дорослій кримінальній кар'єрі та зменшує ймовірність того, що молоді люди стануть серйозними й жорстокими злочинцями.
17
Коломієць, Т. "Еколого-географічний аналіз видів родини Bromeliaceae Juss. Колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна". Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Екологія. Біологічні науки, Вип. 5 (2006): 113–16.
Знайти повний текст джерела
18
Коломієць, Т. "Еколого-географічний аналіз видів родини Bromeliaceae Juss. Колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна". Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Екологія. Біологічні науки, Вип. 5 (2006): 113–16.
Знайти повний текст джерела
19
Коломієць, Т. "Особливості вегетативного розмноження представників родини Bromeliaceae Juss. у Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 30 (2012): 22–24.
Знайти повний текст джерела
20
Вашека, О. "Колекція папоротей родини Athyriaceae Ching у відкритому грунті Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 29 (2011): 16–18.
Знайти повний текст джерела
21
Nastoiashcha, Kateryna V. "Автоматизм соціальної практики як родова атрибуція поняття". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 3 (20 квітня 2018): 41–47. http://dx.doi.org/10.15421/10.15421/171836.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу поняття практики, основній його атрибуції. Неусвідомлюваність, автоматизм визначається як родова атрибуція цього поняття. Ця характеристика є загальною для практик незалежно від того, з якої позиції вони розглядаються і до якого типу належать. Саме вони визначають практику, як практику, відрізняючи її від інших елементів культурної системи. Саме неусвідомлюваність як характеристика практики стала причиною того, що практики часто називаються фоновими, латентними. Багаторазова повторюваність практики протягом життя робить її автоматичною і виміщає пов’язану з нею природню установку в підсвідоме людини, а культурно – в той самий фон повсякденності, через який практика настільки сприймається як належне і звичайне, що не помічається, стає невидимою. Практика виконує механічні прості задачі існування нашого тіла в соціумі, і разом із цим вона є тим, що нас культурно вбудовує в цей соціум, робить нас його елементом. Так, саме практика стає тим локусом перетину каузального з духовним, як культурним, видимого з невидимим, стає емпірично доступним мереживом кордонних значень, харизматичних змістів культури, які піддаються візуалізації.
22
Зуєва, О. "Порівняльна морфологія листків деяких представників родини Vitaceae Juss. колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, Вип. 28 (2010): 19–21.
Знайти повний текст джерела
23
Litvinenko, S. G., та M. I. Vykliuk. "Дендросозофіти ботанічного саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 65–72. http://dx.doi.org/10.15421/40290213.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що у ботанічному саду Чернівецького національного університету в умовах відкритого ґрунту зростає 211 видів дендросозофітів із 87 родів, 37 родин, 2 відділів. Серед них із відділу Pinophyta провідними за кількістю видів є роди Pinus L., Abies Mill., Picea Dietr., Juniperus L., а із Magnoliophyta – Rhododendron L., Magnolia L., Acer L., Quercus L., Malus Mill. У Червоному списку МСОП досліджувані види віднесено до 6 категорій раритетності; з них переважає група таксонів з низьким рівнем ризику зникнення (82,9 % видів). До групи під загрозою зникнення (категорії CR, EN, VU) входить 20 видів. До Європейського Червоного списку внесено 9 із досліджуваних видів. 7 видів внесено до Червоної книги України (2009), а Syringa josіkaea – також до Додатку І Бернської конвенції. Показано, що в умовах ботанічного саду Чернівецького національного університету 174 із досліджуваних дендросозофітів формують життєздатне насіння, а у 42 із них відзначено самосів. Виявлено, що 192 види повністю пристосувалися до умов культивування і мають найвищий ступінь акліматизації (І). Виділено види, які в Чернівецькій області стали інвазійними (Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Quercus rubra L.), а також типові для Буковини види; всі вони мають категорію LC у Червоному списку МСОП. Успішна акліматизація та здатність до насіннєвого розмноження більшості видів свідчать про те, що колекційні фонди ботанічного саду Чернівецького національного університету є потенціалом для ефективного збереження дендросозофітів ex-situ.
24
Коломієць, Т. "Формування та сучасний стан колекції родини Bromeliaceae Juss. у захищеному ґрунті ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, вип. 11 (2007): 29–31.
Знайти повний текст джерела
25
Коломієць, Т. "Малий життєвий цикл рослин родини Bromeliaceae Juss. в умовах захищеного ґрунту Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, вип. 1 (33) (2015): 14–19.
Знайти повний текст джерела
26
Коломієць, Т. "Малий життєвий цикл рослин родини Bromeliaceae Juss. в умовах захищеного ґрунту Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття, вип. 1 (33) (2015): 14–19.
Знайти повний текст джерела
27
Kretsu, N. M., та L. V. Koliubakina. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО МІКСТ-ІНФІКУВАННЯ У НОВОНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ". Інфекційні хвороби, № 1 (13 травня 2020): 64–67. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.1.10783.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета – проаналізувати клінічний випадок внутрішньоутробного мікст-інфікування у новонародженої дитини.
В останні роки відзначається зростання частоти та поширеності внутрішньоутробних інфекцій, які є провідними у структурі захворюваності та смертності немовлят. Серед них провідну роль посідає родина герпесвірусів, до яких належить й цитомегаловірус (ЦМВ). Здатність вірусу спричиняти тяжке ураження плода можливе у будь-якому триместрі вагітності, особливо у випадках первинного зараження під час вагітності. У 5-18 % немовлят розвивається маніфестна вроджена цитомегаловірусна інфекція, яка характеризується тяжким ступенем з високою летальністю. Вірус володіє здатністю викликати супресію практично всіх ланок імунітету, а саме: дисфункцію макрофагів, дисбаланс синтезу інтерлейкінів, пригнічувати активність Т-лімфоцитів, спричиняти зниження співвідношення CD4/CD8, синтезу інтерферонів й активності природних кілерів, що створює передумови для нашарування бактерійних генералізованих інфекційно-запальних процесів.
Наведено особливості клініки та перебігу внутрішньоутробного мікст-інфікування у новонародженої дитини.
28
Litvinenko, S. G., та M. I. Vykliuk. "ВИДОВИЙ СКЛАД ТА СТАН РАРИТЕТНИХ ДЕНДРОЕКЗОТІВ ВІДДІЛУ PINOPHYTA БОТАНІЧНОГО САДУ ЧЕРНІВЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 54–58. http://dx.doi.org/10.15421/40280209.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати аналізу видового складу, географічного походження, таксаційних показників, зимостійкості, здатності до генеративного розвитку та розподілу за категоріями раритетності згідно до Червоним списком МСОП деревних інтродуцентів відділу Pinophyta ботанічного саду Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. З'ясовано, що в умовах відкритого ґрунту Саду зростає 39 видів раритетних дендроекзотів відділу Pinophyta із 20 родів, 4 родин. Проведено розподіл за категоріями раритетності відповідно до критеріїв Червоного списку МСОП і показано, що 66,7 % досліджуваних видів належить до таких, які перебуває під невеликою загрозою (категорія LC). Природоохоронний статус 17,9 % видів відповідає категоріям CR, EN і VU. За географічним походженням, домінують представники Східної Азії (19 видів) та Північної Америки (14 видів); ендемічними є 51,3 % видів. Установлено, що в умовах Саду всі види зберігають притаманну їм форму росту, при цьому 7 видів досягли характерної для них висоти. Абсолютно зимостійкими в умовах ботанічного саду є 35 видів; формують насіння – 22 види, з них розмножуються самосівом 5 видів. Виділено представників, які мають особливу історичну, колекційну і наукову цінність. Подальшому успішному збереженню досліджуваних видів в умовах Передкарпаття сприятимуть вивчення їхньої стійкості до біотичних факторів та з'ясування еколого-ценотичних особливостей.
29
Гончаров, С. Л. "ВІКОВА ДИНАМІКА ЗАРАЖЕННЯ РИБ РОДИНИ GOBIIDAE ТРЕМАТОДАМИ CRYPTOKOTYLE LÜHE, 1899 (TREMATODA: HETEROPHYIDAE) В ЛИМАННИХ ВОДАХ ТА АКВАТОРІЇ ЧОРНОГО МОРЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 207–14. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.28.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено залежність рівня інвазованості бичків метацеркаріями родини Heterophyidae від віку риб, а саме: Mesogobius batrachocephalus Pallas, 1814, Neogobius melanostomum Pallas, 1814, Neogobi-us fluviatialis Pallas, 1814, що були виловлені в акваторіях Дніпро-Бузького лиману і Чорного моря Миколаївської та Одеської областей. Показано, що із збільшенням віку риб збільшуються і показникиураження, а саме екстенсивність інвазії. Індекс рясності не завжди збільшувався із віком досліджу-ваних риб. Встановлено, що максимальні показники ураження риб збудником криптокотильозу хара-ктерні старшим віковим групам – 6+ – 7+. Найбільш інвазованою віковою категорієюM. batrachocephalus виявилася риба віком 6+ – 7+ – 46,6 %, індекс рясності також був максималь-ним саме в цьому віці – 24,08 екз. Найменші показники ураження реєстрували серед риб даного видувіком 2+ – 3+ – 18,1 %, а показники індексу рясності виявлені у віці 2+ – 3+ були – 9,88 екз. Макси-мальні показники інвазування спостерігалися у бичка-кругляка у віці 6+ – 7+. Екстенсивність інвазіїв зазначеній віковій категорії була – 100 %, а у віці 2+ – 3+ показник ураження личинками трематодбув найменшим з-поміж усіх вікових груп бичків цього виду та склав – 50 %. У N. melanostomum ін-декс рясності набував найвищого значення у віковій категорії 0+ – 1+ та становив – 35,7 екз. Най-нижчі показники індексу рясності виявлені в бичка-кругляка віком 2+ – 3+ і склали – 28,8 екз. пара-зитів. N. fluviatialis віком 6+ – 7+ були заражені з показником екстенсивності інвазії – 54,3 %. Най-нижче значення ураження бичків зазначеної видової належності відмічали у віці 0+ – 1+ – 31,2 %.Серед бичків-пісочників максимальний показник індексу рясності був серед риб віком – 2+ – 3+ –12,26 екз., а мінімальне значення було зафіксовано у бичків вікової категорії 4+ – 5+ – 10,35 екз.Отже, встановлено, що із збільшенням віку риб збільшується й показник екстенсивності інвазії. Ін-декс рясності не відзначався подібною закономірністю. Виявлено, що максимальних значень уражен-ня бичків збудником криптокотильозу набувало серед старших вікових груп, а саме 6+ – 7+.
30
Brodetskaya, Yuliya Yuryevna. "Людина в системі етичного порядку:". Epistemological Studies in Philosophy Social and Political Sciences 3, № 1 (8 липня 2020): 4–10. http://dx.doi.org/10.15421/342001.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті підіймаються питання співвідношення етичного та антропологічного аспектів спів-буття, їх точки перетину та механізми залучення в систему соціальної взаємодії. Наголошується, що саме спільність походження (аж до родової), яка формує ідентичність расово-антропологічних особливостей народу (його мови, релігії, традиції і звичаїв, фольклору, побуту, уподобань в їжі), складає базову ознаку етносу. Автор зазначає, що усвідомлення етнічної приналежності обумовлюється генетичним кодом, що закладено з моменту народження людини, який поєднує людей в особливі (кровноспоріднені) спільноти. Отже, саме на основі останнього проявляються ідентичні ознаки етносу – мова, звичаї, темперамент, ментальність тощо. Ця особливість етнічної природи людини вибудовує етичну специфіку її буття-разом. Іншими словами, етнокультурний простір постає у якості топосу взаємодії спільнот, що проявляє унікальність кожного етносу, роду, людини. Таким чином, етнічна своєрідність, культура постає як прояв унікального дару, яким наділений кожний народ, етнос для праці на своїй землі, у межах свого соціокультурного простору. Тому метою цієї унікальності етносів є не протистояння та домінування, а внесок в спільне буття, проявлення дару кожного народу. На це й працюють етичні принципи-цінності добра (любові, родини, довіри, творчості тощо), що закладають онтологічні основи буття людини. А отже, саме етнічна унікальність, родова своєрідність, що проявляється в ментальності, психології, характері етносу, є основним фактором реалізації спільного буття.
31
Rusyn, Halyna. "ВПЛИВ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ВИХОВНИХ КОНЦЕПЦІЙ РОДИННОЇ ЕТНОПЕДАГОГІКИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 70–74. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.70-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторка розглядає народну педагогіку як один із основних чинників створення виховної системи в сучасній українській школі та її подальшого розвитку, формування високоосвіченої, духовно багатої і морально стійкої особистості, вихованої на народних цінностях, звичаях, традиціях, рідній культурі, що є найголовнішим для молоді під час її етноідентифікації та входження в український соціум. Автором окреслено, що саме сім’я виступаєсферою формування ідеалів, світогляду, інтересів, первинних ціннісних орієнтацій та розвиває соціальні спрямування дитини. Завдання сучасної освіти – підготовка педагогічної культури батьків, забезпечення їх знаннями, володінням ефективними засобами і методами розвитку свідомості і поведінки дитини. Найпершим засобом регулювання взаємин є встановлення емоційно-ціннісного спілкування в сім’ї. Міжособистісне спілкування в сім’ї допомагає утверджувати доброзичливі, правдиві і щирі стосунки з дітьми, розвивати і збагачувати сімейні традиції і звичаї, виховувати дітейна позитивних прикладах родини. Водночас сім’я задовольняє і найважливіші особистісні потреби, значення яких постійно зростає. Серед них – потреба в довірливому спілкуванні, співпереживанні, співучасті. Саме підвищення педагогічного рівня батьків дасть змогу перетворити сімейне виховання на цілеспрямований, успішний процес, що повноцінно розв’яже завдання розвитку і виховання дитини.
32
Krivonis, T. G. "Гендерні аспекти сприйняття психосоціальної підтримки у пацієнтів на різних етапах перебігу онкологічного захворювання". Експериментальна і клінічна медицина 84, № 3 (20 серпня 2020): 41–45. http://dx.doi.org/10.35339/ekm.2019.84.03.06.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі інформованої згоди було обстежено 286 онкологічних пацієнтів, з них: 174 жінки та 114 чоловіків. Хворих досліджували на різних етапах лікувального процесу, а саме: при першому зіткненні з захворюванням – 78 осіб жіночої та 51 особа чоловічої статі, та при поверненні хвороби чи її рецидиві – 96 осіб жіночої та 63 чоловічої статі. У жінок та чоловіків з онкологічним захворюванням прогресування хвороби спричиняло зниження показників, які характеризують психосоціальну підтримку та було викликано як суб’єктивними (особливості сприйняття), так і об’єктивними факторами (зростання потреб хворих і вимог до допомоги). Показники психосоціальної підтримки у жінок були кращими, ніж у чоловіків. Рівень психосоціальної підтримки суттєво відрізнявся залежно від рівня сімейної адаптації родини
33
Світлана Кобута, Cтепан Кобута. "“МУЖИЦЬКИЙ” АДВОКАТ З ГУЦУЛЬЩИНИ ІВАН СЕМАНЮК (МАРКО ЧЕРЕМШИНА) (1874–1927)". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 33 (20 грудня 2020): 137–48. http://dx.doi.org/10.15330/gal.33.137-148.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена професійній правничій діяльності Івана Семанюка, українського адвоката, громадського діяча, письменника-новеліста, знаного як Марко Черемшина. Досліджено життєвий шлях, причини вибору правничого фаху, роки навчання на юридичному факультеті Віденського університету, участь у студентському громадському житті. Проаналізовано його фахову роботу під час проходження адвокатської практики у канцелярії адвоката Миколи Лагодинського у Делятині, самостійну юридичну діяльність у власній канцелярії у м. Снятин. Дано оцінки професійних навиків і знань І. Семанюка його близькими, товаришами, знайомими. З’ясовано, що саме правнича професія була основним родом діяльності, засобом матеріального забезпечення родини, способом надання допомоги та захисту прав українського селянства.
Ключові слова: адвокат, Віденський університет, І. Семанюк, М. Черемшина, правнича діяльність, Снятин
34
Komarova, I. O., та E. O. Yevtushenko. "ЕКОЛОГIЧНА СТРУКТУРА РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ КРИВОРIЗЬКОГО УРБОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ". Екологічний вісник Криворіжжя 6 (9 грудня 2021): 106–18. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v6i0.4564.
Повний текст джерелаАнотація:
У складi рослинних угруповань дослiдних дiлянок виявлено74 види, що належать до 63 родiв i 22 родин. Найбiльш часто зустрiчаютьсяпредставники таких родин, як Asteraceae, Fabaceae, Brassic´aceae, Poaceae,Rosaceae, Apiaceae, Plantaginaceae, Salicaceae.Екологiчний аналiз рослинних угруповань за принципами, розробленимиО. Л. Бельгардом (1960) з використанням видання «Екофлора України»,дозволив установити, що у складi рослинних угруповань Криворiзькогоурбопромислового комплексу переважають рудеранти (51,27% вiдзагальної кiлькостi видiв) та степанти (21,61%). Серед життєвих формза класифiкацiєю Х. Раункiєра (1934) найчисельнiшими є гемiкриптофiти(50% вiд загальної кiлькостi видiв) i терофiти (25,9%), фанерофiтiвi хамефiтiв — найменша кiлькiсть по 11,4% i 12,7% вiдповiдно. Запристосуванням до водного режиму бiльше ксеромезофiтiв (53%вiд загальної кiлькостi рослин) та мезоксерофiтiв (29,4%), а запристосуванням до умов освiтлення i трофностi ґрунту — вiдповiдногелiофiтiв (55,0%) i мезотрофiв (60,6%).Чисельнiсть гелiофiтiв (55,0% вiд загальної кiлькостi видiв) є найбiльшоюсеред гелiоморф усiх дослiдних дiлянок. Необхiдно зауважити, що на всiхдослiдних дiлянках вiдсутнi сцiофiти, якi потребують до 30% повногоосвiтлення. Серед трофоморф найчисельнiшими є мезотрофи (60,6% вiдзагальної кiлькостi видiв), а мегатрофи й олiготрофи представленi в рiвнiйкiлькостi, а саме — по 19%. Це свiдчить про середню трофнiсть субстратiвi ґрунтiв дослiдних дiлянок.Установлено, що найчисельнiшими екоморфами у складi фiтоценозiвдослiдних дiлянок iз рiзним рiвнем забруднення є рудеранти,гемiкриптофiти, ксеромезофiти, гелiофiти i мезотрофи. Стабiльноюприсутнiстю в угрупуваннях вирiзняються степанти, сiльванти, терофiти,мезофiти, мегатрофи й олiготрофи.
35
Bondarchuk, N. V. "ОСНОВНІ ФАКТОРИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ ВПЛИВ НА ЯКІСТЬ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ". Actual problems of regional economy development 2, № 14 (27 липня 2018): 136–41. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.136-141.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню визначальних факторів, які впливають на формування та розвиток людського капіталу. Запропоновано під людським капіталом розуміти запас професійних і соціальних компетенцій (знань, навичок, умінь), який накопичений в ході соціальної та економічної діяльності, професійного досвіду, творчих і розумових здатностей, мотивації до праці й саморозвитку, мобільності, адаптивних здатностей, психічного і фізичного здоров’я, моральних цінностей, які сприяють економічній активності, підвищенню продуктивності праці, ведуть до збільшення доходів, як самого індивіда, так і суспільства, частиною якого він є. Визначено основні властивості людського капіталу, серед яких: здатність виробляти та збільшувати доходи; нагромадження та необхідність постійного інвестування; фізичний та моральний знос; залежність від способів мотивації та стимулювання; висока ризикованість; віддаленість віддачі від інвестицій у часі; залежність віддачі від інтенсивності процесу інвестування та від тривалості життя носія людського капіталу і його працездатного періоду тощо. Визначено, що на процес формування людського капіталу впливає безліч формальних і неформальних соціальних інститутів, а саме: система обов’язкової шкільної та професійної освіти, додаткове навчання в рамках концепції навчання протягом усього життя, родина, суспільство, держава. Окреслено основні фактори, які чинять вплив на якість людського капіталу, серед яких: інвестування в освіту; підвищення кваліфікації працівників; стан сфери охорони здоров’я; соціальне середовище; демографічна ситуація; рівень життя населення; екологічна ситуація; мобільність кадрів.
36
Zolotnyik, O. P. "Мікросоціологічне дослідження сімейних відносин: евристичний потенціал теоретичних засад". Grani 18, № 4 (6 березня 2015): 47–53. http://dx.doi.org/10.15421/1715078.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті продемонстрований евристичний потенціал теоретичних засад мікросоціологічного аналізу одного з показників стану сім’ї – сімейних відносин. Теоретичний багаж аналізу інтеракції є доволі великим, але постає питання, чи дає він змогу описати ту специфіку відносин, що складається в сімейній взаємодії. Вивчення сімейних відносин вимагає комплексного підходу до осягнення багатьох супутніх компонентів:системи ціннісних орієнтацій членів подружжя, циклу сімейного життя, соціоекономічних умов проживання пари. Проте, акцентуація саме на діяльнісноповедінковому аспекті дозволяє робити припущення щодо кореляційних зв’язків між: успішністю сімейної взаємодії та мікрокліматом у родині; рівнем задоволеності міжособистісною взаємодією та загальною задоволеністю шлюбом, щільністю сімейної взаємодії та дітородними настроями подружжя тощо. Презентація теоретичних мікросоціологічних надбань буде здійснена на основі соціологічних шкіл, напрямків та їх представників, що є найбільш популярними і згадуваними в межах даного напрямку. Таким чином, у роботі представлені надбання прихильників теорії обміну, представники символічного інтеракціонізму, драматургічного та етнометодологічного підходу і теорія сімейних систем.
37
МАРУШКО, Лариса, Елла КАДИКАЛО та Микола ЛУКАЩУК. "АНТИОКСИДАНТНА ДІЯ ЕКСТРАКТІВ ІЗ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН РОДИНИ ERICACEAE НА СТАБІЛЬНІСТЬ ХАРЧОВИХ ОЛІЙ ТА ОЛІЙНИХ ЕМУЛЬСІЙ У ПРОЦЕСІ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 3 (18 листопада 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-3-6.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи було виявлення антиоксидантного ефекту екстрактів із лікарських рослин родини Ericaceae: брусниці звичайної (Vaccinium vitis-idaea L.), буяхів (Vaccіnіum ulіgіnosum L.), журавлини болотної (Oxycoccus Hill L.), чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.), на окиснювальну стабільність харчових олій та олійних емульсій (основи майонезів). Об’єктом дослідження стала олія соняшникова та емульсія на основі цієї олії. Для їхньої стабілізації вико- ристовували олійні, водні та водно-спиртові екстракти із пагонів брусниці, буяхів, журавлини і чорниці. Для визначення антиоксидантного ефекту обраховували пероксидне число екстрактів і контрольного зразка. Такі дослідження є актуальними, оскільки антиоксидантна дія фітоекстрактів брусниці звичайної, буяхів, журавли- ни болотної, чорниці звичайної є маловивченою, порівняно з іншими представниками родини Вересових. Визначення ступенів інгібування процесу окиснення олії соняшникової за додавання олійних екстрактів пока- зало, що екстракти чорниці та журавлини мають сильний антиоксидантний ефект (ступені інгібування 57% і 51%, відповідно), екстракт брусниці володіє середнім антиоксидантним ефектом (35%), екстракт буяхів вияв- ляє слабкий антиоксидантний ефект (21%). Обрахувавши відсоток інгібування процесу окиснення емульсії на основі олії соняшникової за додавання водних фітоекстрактів, встановлено, що водні екстракти чорниці та журавлини виявляють середній антиоксидант- ний ефект (41% та 37%, відповідно), водні екстракти брусниці та буяхів мають слабкий антиоксидантний ефект (24% і 15%, відповідно). За використання водно-спиртових фітоекстрактів для приготування емульсії на основі олії соняшникової встановлено, що ступінь інгібування процесу окиснення в усіх випадках є дещо вищим, ніж за використання водних фітоекстрактів, а саме: водно-спиртовий екстракт чорниці виявляє сильний антиоксидантний ефект (53%), водно-спиртові екстракти журавлини та брусниці мають середній антиоксидантний ефект (46% і 32%, відповідно), водно-спиртовий екстракт буяхів чинить слабкий антиоксидантний ефект (19%).
38
Demchenko, N., V. Badanina, O. Futorna, R. Palagecha, and N. Taran. "Decorative qualities of representatives of Magnoliaceae juss, introduced in the O.V. Fomin botanical garden." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Biology 77, no. 1 (2019): 6–10. http://dx.doi.org/10.17721/1728_2748.2019.77.6-10.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the work was to find out the features of manifestation of the features of the decorative nature of the species of the Magnoliaceae Juss. on the example of plants from the collection of the O.V. Fomin Botanical Garden of the ESC "Institute of Biology and Medicine" on the climatic conditions of the Kiev metropolis. This article provides detailed study the 12 leaf-declining species of the Magnoliaceae. We studied the complex and seasonal decorativeness, estimated decorativeness, determined the total annual indicator of decorativeness, investigated the seasonal rhythm of plant development on the basis of phenological observations. Basic physiological indicators that were taken into account: budding, opening of flower and vegetative buds, leaf formation, flowering and fruiting. All species that were investigated undergo a full cycle of seasonal development: beautifully bloom, develop and form normally developed fruits and seeds in conditions of ex situ of the Botanical Garden. The species are divided into two groups according to the beginning of the growing season: medium (L. chinense (Hemsl.) Sarg., L. tulipifera L., M. stellata (Siebold & Zucc.) Maxim., M. tripetala L., M. officinalis Rehder & E.H. Wilson, M. denudata Desr., M. liliiflora Desr., M. kobus DC., M. soulangeana Soul.-Bod., M. salicifolia(Sieb. Et Zuss.) Maxim., M. obovata Thunb.) and late (M. biondii Pamp.); into three groups according to the dates of flowering relative to the seasons of the year: early spring (M. stellata, M. denudata, M. salicifolia, M. kobus), late spring and early summer (L. chinense, L. tulipifera, M. tripetala, M. officinalis, M. liliiflora, M. soulangeana, M. obovata), middle summer (M. biondii). The high decorative of studied species (their total annual decorative rate is 4 points) and their high adoptative ability to changes of environmental conditions are concluded. Thus, there is a necessary to extend the using of magnolias in landscaping of urban landscapes as climate forming plants.
39
КОБРІЙ, Ольга, та Оксана ЯЦІВ. "ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ". Human Studies Series of Pedagogy, № 45 (9 грудня 2021): 43–51. http://dx.doi.org/10.24919/2413-2039.13/45.6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито основні філософсько-психологічні засади розвитку проблеми формування педагогічного світогляду майбутнього вчителя, які акцентують на визнанні процесу гуманізації свідомості людини за основу становлення її ціннісних орієнтацій, розширенні її духовного світу, забезпеченні зв’язку з народністю і національними традиціями. На основі аналізу сучасного змісту вищої освіти, який відповідає соціальному замовленню і європейським стандартам, особистісно орієнтованому підходу до навчання й виховання студентів, охарактеризовано зміни щодо якісної побудови цього змісту, які дозволяють втілювати основні орієнтири педагогічної підготовки майбутнього фахівця, що обов’язково позначаться на формуванні його педагогічної свідомості, відстоюванні власних поглядів і переконань, самостійності прийнятих рішень. Обгрунтовано тенденції розвитку цієї проблеми (якісної побудови цього процесу, цілісного підходу до вивчення педагогічних явищ і процесів, засвоєння моральності через перехід до ідеалістичної християнської системи цінностей, визнання пріоритету моралі, необхідності практикування моральних чеснот), які стосуються також позитивної мотивації гуманізації змісту педагогічної освіти, його особистісної зорієнтованості та характеристики гуманізації як самогуманізації. Саме педагогічний світогляд кожного студента допомагає створенню умов для самоактуалізації (повного використання здібностей, можливостей, талантів особистості, здатності бути вільним) та самореалізації студентів як майбутніх фахівців. Філософсько-психологічні засади розвитку проблеми формування педагогічного світогляду майбутнього вчителя, які дозволяють втілювати основні орієнтири його педагогічної підготовки, акцентують на визнанні процесу гуманізації свідомості людини за основу становлення її ціннісних орієнтацій, розширенні її духовного світу, забезпеченні її зв’язку з народністю і національними традиціями тощо. Доведено, що вони складаються в її свідомості завдяки виявленим особливостям духовного становлення дитини в умовах родини, накопиченню духовного потенціалу молодих людей та усвідомленню дорослими християнських засад їхнього виховання. Миролюбна свідомість людей (коли вони на власному досвіді переконуються в суттєвих перевагах примирення, миролюбності, рівноцінності людей, прощення) є виявленням їхньої свободи, прав на власну культуру. Усвідомлення християнських засад виховання є основою духовного відродження суспільства і всіх освітніх закладів, родини, гуманізації кожної особистості, а соціальна справедливість і суспільна любов – головними цінностями, на яких ґрунтується перебудова суспільства та виховання дитини в сім’ї, і соціальний мир можливий лише за умови внутрішньої єдності суспільства.
40
Мелащенко, Ю. П., та Л. М. Гридковець. "Рівень психологічного благополуччя у працюючих жінок-матерів". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 47, № 1 (25 серпня 2021): 53–63. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2021.47.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному світі велике значення надається працевлаштуванню людини та її професійній реалізації. Жінки все більш активно входять у сферу не тільки професійної реалізації, а також політики. Водночас репродуктивна функція жінки є частиною її іншого значного покликання, а саме – матері. Проблематика ролі психологічного благополуччя у працюючих жінок-матерів набуває все більшої актуальності. Саме від вирішення цього питання залежить не лише розвиток родини жінки, але й суспільства в цілому. У нашому дослідженні були виділені такі категорії жінок-матерів віком від 23 до 40 років: жінки, які добровільно розпочали/продовжили професійну реалізацію після народження дітей; жінки, які добровільно обрали професію «матері та дружини»; жінки, які були вимушені обрати роботу без внутрішньої на те згоди; жінки, які вимушено мали відмовитися від професійної реалізації під тиском чоловіка чи родичів. Добровільно працюючі жінки переважно задоволені робочим графіком, системою заохочення, взаємодією з колегами інших відділів, змістом роботи. Натомість, жінки-матері, які вимушено розпочали трудову діяльність найчастіше мають негативне ставлення до графіку та умов роботи. Водночас, спостерігається значна втома жінок, які розпочали/продовжили професійну діяльність після народження дітей, про що свідчить той факт, що лише третина з них відчувають задоволеність життям. Найвищий рівень психологічного благополуччя спостерігається у жінок-матерів, які добровільно вийшли на роботу і прагнуть гармонійного поєднання сім’ї та кар’єрного зростання. Жінки, які добровільно обирають сім’ю також мають високі показники психологічного благополуччя, хоча і в меншій мірі. Найнижчі показники психологічного благополуччя спостерігаються у жінок, які перебувають під зовнішнім примусом щодо вибору сімейної реалізації без права на професійну реалізацію.
41
Goloborodko, K. K., та V. Mahina. "Лускокрилі (Lepidoptera), які охороняються в Національному природному парку «Великий Луг»". Biosystems Diversity 21, № 2 (28 листопада 2013): 89–94. http://dx.doi.org/10.15421/011315.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено лускокрилих фауни національного природного парку «Великий Луг». Серед комплексу Lepidoptera 27 видів занесено до охоронних списків різного рівня: 11 видів – до списку МСОП, 17 – до Червоної книги України, 8 – до Європейського Червоного списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі, 6 – до Червоної книги «Європейських денних метеликів». У комплексі видів, що охороняються на території НПП, представлені види із 5 надродин, 11 родин. Територія НПП «Великий Луг» повністю розташована в долині р. Дніпро, що дає змогу запровадити охоронний режим у широкому спектрі екосистем (степові, лучні, лісові, болотяні, острівні тощо). Саме строкатість умов існування дозволила тут сформуватись цікавому зоогеографічному комплексу, представленому 5 основними групами (палеарктична – 26%, понтоказахська – 26%, середземноморська – 22%, євросибірська – 15%, європейська – 11%). Цікавою виявилась екологічна структура: ксеротермофіли-1 – 46%, мезофіли-1 – 18%, ксеротермофіли-2 – 15%, мезофіли-2 – 11%, гігрофіли – 4%, убіквісти – 4%. Аналіз сучасних загроз існуванню лускокрилих у межах НПП показав наявність таких найважливіших факторів: абразія берегів Каховського водосховища, перевипас свійської худоби, рекреаційне навантаження та штучне лісорозведення.
42
Комар, Таїсія. "Соціально-психологічні умови успішної соціальної адаптації вихованців закладів інституційного догляду та виховання дітей". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T1 (2019): 189–201. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-1-189-201.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті показано, що серед функцій, які виконує сім’я, є економічна (планування, розподіл, заробіток, трата грошей), репродуктивна (народження дітей, планування сім’ї), рекреативна (відпочинок та дозвілля), функція піклування про дім (господарча, побутова), соціалізуюча (виховання соціальних навичок та вмінь, освіта), терапевтична (формування ідентичності, психологічна підтримка). У відносинах до дитині сім’я надає відчуття приналежності до певної групи (без чого людина почувається самотньою), реалізує потребу у безпеці, комфорті; дарує відчуття і надає реальні докази своєї значущості для інших, без чого у людини розвивається почуття неповноцінності; надає змогу відчути взаємне тепло і любов; формує почуття своєї неповторності та індивідуальності. Показано, що функціонування прийомних сімей потребує, безперечно, психологічної та професійної підготовки прийомних батьків, орієнтації їх діяльності на забезпечення реалізації інтересів саме дитини, а не на розв’язання власних проблем. У такій сім’ї мають якнайповніше гармонійно поєднуватись мотивація батьків стосовно створення прийомної сім’ї та інтереси прийомної дитини. Виховний процес у прийомній сім’ї має не лише позитивний бік, але і свої проблеми. Прийомні діти, котрі потрапляють у нову сім’ю, потребують посиленої уваги прийомних батьків, особливо на перших порах перебування в новому соціально-педагогічному та психологічному середовищі. У такої ситуації іноді виникають агресивні реакції, як у прийомних дітей так й у рідних дітей, агресія у свою чергу провокує психологічну напругу у батьків. Наголошується, що у процесі адаптації, що відбувається у сім’ї вся родина потребує допомоги психолога.
43
Martynovа, N. A., V. K. Tokhtar, M. Yu Tretyakov, L. A. Tokhtar, and N. N. Tkachenko. "Plants of the Genus Syringa L. in the Collection of the Botanical." Belgorod State University Scientific bulletin Natural Sciences 42, no. 3 (September 30, 2018): 289–96. http://dx.doi.org/10.18413/2075-4671-2018-42-3-289-296.
Повний текст джерела
44
Білоконь, Анастасія. "Становлення нормативно-правової бази й організаційних основ державної допомоги дітям в УСРР 1920-х рр." Старожитності Лукомор'я, № 4 (23 серпня 2021): 137–44. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.98.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується початок формування нормативно-правової бази надання державної допомоги дітям у 1920-х рр. Встановлено, що з приходом більшовиків до влади було реалізовано їх ідею про передачу всієї раніше сформованої системи соціального забезпечення дітей у відання радянської держави. Відбувалася докорінна трансформація старої системи соціального захисту дитинства та виникнення її нових напрямів. Радянська влада оголосила охорону прав неповнолітніх пріоритетом своєї діяльності. З реалізацією такої політики радянської влади відразу загострилася низка соціальних проблем, серед яких першочергового вирішення вимагала саме проблема масової дитячої безпритульності та бездоглядності. З’ясовано розуміння на той час поняття «безпритульність» і застосування його у тогочасних нормативно-правових актах.
Соціальний захист дитинства виражався у формуванні нормативної бази, різноманітних державних і громадських організацій з охорони прав неповнолітніх, у створенні різного роду дитячих установ, у наданні матеріальної та правової допомоги дітям та їх родинам, у доступності загальної та професійної освіти, у працевлаштуванні підлітків, охороні їх праці.
Організаційно оформилася діяльність кількох структур, які займалися соціальним захистом дітей: Наркомат освіти, Наркомат внутрішніх справ, Наркомат шляхів сполучення; міжвідомча Комісія з поліпшення життя дітей при ВЦВК координувала зусилля всіх відомств.
45
Holovach, I. Yu. "Патогенетичне обґрунтування застосування препарату піаскледин в лікуванні остеоартриту". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 7.77 (1 грудня 2015): 124–30. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.77.2015.78146.
Повний текст джерелаАнотація:
Остеоартрит сьогодні розглядається не як дегенеративний процес, а як патологічне ремоделювання різних тканин суглоба (кісткової, хрящової, синовіальної), що ініціюється і визначається прозапальними медіаторами з розвитком метаболічної, а пізніше й функціональної дисфункції всіх суглобових структур. Особлива роль у патогенезі остеоартриту належить інтерлейкіну-1, що характеризується різноплановим впливом на метаболізм суглобового хряща і субхондральної кістки, а також родині трансформуючих факторів росту, зокрема трансформуючому фактору росту β. Це робить їх важливою мішенню терапевтичної стратегії при остеоартриті. Розкриття молекулярних механізмів деградації хряща та уточнення причин, що ведуть до персистуючого запалення безпосередньо в тканинах суглоба, послужило підставою для розробки не тільки симптомо-, але й структурно-модифікуючих препаратів, що активно впливають на перебіг і темпи подальшого прогресування захворювання. Згідно з рекомендаціями ЕULAR 2003 року, тільки 5 препаратів мають симптомомодифікуючі властивості, а саме хондроїтину сульфат, глюкозаміну сульфат, діацереїн, гіалуронова кислота, а також препарату Піаскледин. Останній препарат становить неабиякий інтерес завдяки суттєвій антицитокіновій активності. У статті наведені експериментальні докази позитивного впливу препарату Піаскледин на концентрацію прозапальних цитокінів, а також результати клінічних досліджень щодо високої ефективності як симптомо-, так і структурно-модифікуючого препарату в лікуванні остеоартриту.
46
O.O., Rebrova. "RESEARCH OF FAMILIES RAISING EARLY CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (December 1, 2021): 171–78. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose – research of parent-child at the level of two subsystems of marriage and parental in order to determine the psychological characteristics of families raising children with special educational needs.Methods. The following psychological techniques were used to study families raising young children with special educational needs, namely: E. Eidemiller’s and W. Justitskis’s Analysis of Family Relationships Freiburg Personality Inventory, FPI); Study of character accentuations (A. Egides in the modification of I. Slobodyanyuk, O. Kholodova, O. Oleksenko and Study of parental attitude) (A. Varga, V. Stolin)In addition, the following statistical methods were implemented: the method of comparing averages (Compare Means) in order to compare the averages of personality factors in adults of different groups.Results. In the course of the research the following results were obtained: the initial empirical facts to determine the characteristics of child-parent relationship, became variables that were determined using standardized psychodiagnostic tools and built a factor model of parent-child relationship, which included 10 factors, namely: “authoritarian educational disposition”, “natural educational disposition”, “constructive educational protection”, “psychasthenic personal disposition”, “ambivalent personal disposition”, “indulgently indifferent personal disposition”, “dominant-aggressive disposition” extroverted personal disposition”, “introverted-pedantic personal disposition”, “passive-protective personal disposition”.It should be emphasized that when comparing the averages of the personal factors of the respondents, the factor assessment determined the quantitative measure of the manifestation of the personal factor.The data of statistically significant differences in the severity of the factors studied according to gender are summarized. It is determined that women are more prone to show a constructive attitude towards their own child. A study of the factors studied by the level of family functioning. It is determined that members of a dysfunctional and pseudo-functional family tend to establish and promote the cult of the child; strive to meet the various needs of the child.Conclusions. Thus, the content of the outlined factors of parents is the core of successful organization and implementation of psychological support.Key words: marriage and parental subsystem, model, upbringing style, parent-child relations, indicator, psychological variables. Мета – дослідження батьківсько-дитячих відносин на рівні двох підсистем – шлюбної та батьківської – з метою визначення психологічних особливостей родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами.Методи. Для дослідження родин, які виховують дітей раннього віку з особливими освітніми потребами, були використані такі психологічні методики: «Аналіз сімейних взаємин» (АСВ) Е. Ейдеміл-лера та В. Юстицкіса, «Фрайбурзький особистісний опитувальник» (Freiburg Personality Inventory, FPI), методи «Вивчення акцентуацій характеру» А. Егідеса (у модифікації І. Слободянюка, О. Холодової, О. Олексенко) та «Вивчення батьківського ставлення» А. Варга, В. Століна.Крім того, реалізовано такі статистичні методи: метод порівняння середніх значень (Compare Means) з метою порівняння середніх показників особистісних чинників у дорослих різних груп.Результати. У процесі проведеного наукового дослідження були отримані такі результати: вихідним емпіричним фактажем для визначення характеристик дитячо-батьківських стосунків стали змінні, які були визначені за допомогою стандартизованих психодіагностичних засобів. Побудовано факторну модель батьківсько-дитячих взаємовідносин, до яких було включено 10 чинників, а саме: «авторитарна виховна диспозиція», «потуральна виховна диспозиція», «конструктивна виховна протекція», «психастенічна осо-бистісна диспозиція», «амбівалентна особистісна диспозиція», «поблажливо-байдужа особистісна диспозиція», «домінантно-агресивна особистісна диспозиція», «екстравертована особистісна диспозиція», «інтровертовано-педантична особистісна диспозиція», «пасивно-захисна особистісна диспозиція».Необхідно підкреслити, що під час порівняння середніх показників особистісних чинників респондентів факторна оцінка визначила кількісну міру прояву особистісного чинника.Узагальнено дані статистично значимих відмінностей щодо вираженості чинників досліджуваних відповідно до статі. Визначено, що жінки більш схильні до прояву конструктивного відношення до власної дитини. Проведено дослідження чинників у досліджуваних за рівнем сімейного функціонування. Визначено, що члени дисфункційної та пвсевдофункційної родини схильні до утвердження та пропагування культу дитини, вони прагнуть до максимального задоволення різноманітних потреб дитини.Висновки. Таким чином, змістовне наповнення окреслених чинників батьків є ядром успішної організації та реалізації психологічного супроводу.Ключові слова: шлюбна та батьківська підсистема, модель, стиль виховання, батьківсько-дитячі відносини, показник, психологічні змінні.
47
Завязкіна, Н. В., І. П. Лисенко та О. О. Чигрин. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІВНЯ СОЦІАЛЬНОЇ ФРУСТРОВАНОСТІ ТА ПОРУШЕНЬ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ БАТЬКІВ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ РОЗВИТКУ". Problems of Modern Psychology, № 2 (7 жовтня 2021): 33–39. http://dx.doi.org/10.26661/2310-4368/2021-2-4.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розкрито актуальну тему особливостей емоційної сфери батьків, які виховують дітей з особливими потребами, та їх взаємозв’язок з соціальною фрустрованістю. Заявлена в дослідженні тема є надзвичайно актуальною та комплексною, адже допомога таким родинам в Україні робить свої перші впевнені кроки. Почали формуватися моделі психологічної допомоги батькам «особливих» дітей. За даними деяких документів, а саме «Familie sand Disability» від ООН, з проблемою інвалідності стикається кожна четверта сім’я. Що стосується України, то за даними статистики, кожного року кількість інвалідів молодого віку, враховуючи інвалідів з дитинства, збільшується. Державний комітет у справах сім’ї та молоді поширив інформацію, згідно з якою, на кожні десять тисяч дітей, сто дітей мають різні функціональні обмеження. Велике емоційне навантаження приходиться на батьків дітей з інвалідністю та особливостями розвитку. Батьки, у яких з’являється дитина з особливостями розвитку, повністю змінюють та часом суттєво зменшують коло своєї соціальної взаємодії. Народження «особливої» дитини є критичною ситуацією в житті батьків. Саме такий психологічний феномен розглядається як соціальна фрустрованість. Тема соціальної фрустрованості та порушень емоційної сфери у батьків, які виховують дітей з особливостями розвитку, безумовно є актуальною та значущою, в контексті знаходження методів психологічної допомоги. Причини порушень, які пов’язані з особливостями психічного стану дитини з особливостями розвитку, виступають тривалим психологічно травмуючим фактором для батьків. Метою психологічної роботи з батьками дітей з особливостями розвитку є не стільки усунення вже існуючих сімейних проблем, скільки допомога батькам щодо оволодіння методами виявлення та вирішення своїх негараздів. Таким чином, організація психологічної допомоги сім’ям, які займаються вихованням дітей з особливостями розвитку потребує комплексного модельного підходу, який буде передбачати взаємозв’язок різних напрямів роботи: психолого-педагогічного, корегуючого, розвиваючого, а також уде включати освітню роботу з батьками дитини.
48
Вoрoн, Oльга. "Аcпeкти впрoваджeння пeдагoгiки партнeрcтва в Нoвiй українcькiй шкoлi". New pedagogical thought 107, № 3 (6 грудня 2021): 70–76. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-107-3-70-76.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано аспекти впровадження педагогіки партнерства як системи ефективної взаємодії здобувачів освіти, педагогів і батьків із метою особистісного розвитку учасників освітнього процесу, становлення компетентної особистості, формування цінностей в Новій українській школі.
Нові освітні можливості тісно пов’язані із Концептуальними засадами реформування освіти «Нова українська школа» та переносять поняття «педагогіка партнерства» як один із основних аспектів ефективної синергії його учасників із проєкції у нормативно закріплену площину.
В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Педагог має бути помічником, коучем, а родина залучена до побудови освітньої траєкторії дитини. У статті аналізується, як забезпечити вмотивовану плідну співпрацю вчителів, батьків, здобувачів на засадах взаємної довіри й поваги, як досягти рівності прав, обов’язків і відповідальності у трикутнику дитина – педагоги – батьки?
Нова українська школа сприяє створенню освітнього середовища, де найповніше розкриваються та розвиваються здібності й можливості здобувачів освіти на засадах педагогіки, що ґрунтується на партнерстві між усіма учасниками освітнього процесу.
В основі педагогіки партнерства – формальне і неформальне спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем, батьками та громадою.
Переконані, що саме така взаємодія учителів, батьків та учнів дозволить досягти якості освіти. Отже, в основі партнерства вчителя та учня – спілкування, взаємодія, співпраця, спільні цілі та прагнення. Учителі, батьки та учні є добровільними й зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу і відповідають за його результат. Це партнерство засноване на повазі, довірі, рівності, відповідальності, добровільності учасників. Концепція Нової української школи сприяє розкриттю та розвитку здібностей і можливостей дитини на основі педагогіки, що ґрунтується на партнерстві. Аналіз досліджуваної проблеми доводить її актуальність та необхідність подальшого вивчення.
49
ISAENKO, T. N. "SPECIES AND VARIETIES OF THE GENUS ALLIUM L. IN THE STAVROPOL BOTANICAL GARDEN." Izvestiâ Timirâzevskoj selʹskohozâjstvennoj akademii, no. 4 (2021): 16–29. http://dx.doi.org/10.26897/0021-342x-2021-4-16-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Species and cultivars of the genus Allium L., family Alliaceae occupy a significant place is in the collection of floral and ornamental herbaceous perennials of the Stavropol Botanical Garden. The first supplies of plants to the exhibition areas of the garden took place in 1962. Nowadays, 34 taxa grow in the collection of herbaceous perennials. Research work on the study of local species and introduced species has been carried out since 2010. In 2020, the results of an introduction experiment to study the seasonal rhythms of plant growth and development, their ecological growth conditions, biomorphological indicators, decorative qualities, and economically valuable features, resistance to adverse weather conditions, pests, and diseases were summed up. Analyzing the data obtained, the author identifies the most promising species and cultivars for the introduction on the territory of the Stavropol upland in the conditions of a sharply continental climate and the zone of unstable moisture. As a result of the final assessment of the adaptive features of bows and their decorative qualities, the following groups were identified: very promising – 21, promising – 7, and unpromising – 6. The research team suggests using highly decorative and decorative species, resistant to cultivation in Stavropol and other localities in the region, in practical floriculture. Low-promising and low-decorative ones are valuable species and cultivars used in medicine or consumed as food and rare and endangered species of the Russian Federation 28 and neighboring countries. Plants of the genus Allium in the collection of the Stavropol Botanical Garden are a scientific base for holding regional environmental seminars for schoolchildren and students of higher educational institutions. Acquaintance with this group of plants is of great interest for landscape design specialists and amateur flower growers.
50
T.P., Mazur, Didukh А. Ya., and Didukh N. Ya. "BIOMORPHOLOGICAL CHARACTERISTIC OF HALORAGACEAE R. BR. FAMILY AND SPECIES, REPRESENTED IN O. FOMIN BOTANICAL GARDEN COLLECTION." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 29 (January 11, 2021): 30–42. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2020-29-4.
Повний текст джерелаАнотація:
The results of the study of biomorphological features of species of the family Haloragaceae are presented. The Haloragaceae family includes 9 genera and about 130 species. Their distribution in natural conditions is discussed. Introduced family members are represented by three genera and six species. By its biomorphological feature they are perennial, rarely annual coastal-aquatic, marshy, aquatic, herbaceous plants. The life form – aerohydatophytes, hemicryptophytes. Native species of the genus Myriophyllum live in fresh, slow-flowing, almost stagnant reservoirs, and several species reach the coastal habitats. They are very sensitive to water temperature and less to light. The most common type of pollination is anemophily (with wind), entomophily (insect pollination) and autogamy (self-pollination) are also observed (very rare). There are individual populations that have the entire sterile flowers. For the members of the genus vegetative reproductions – with stems and turions, are peculiar. There is a clear correlation between the generative and vegetative reproduction of representatives of the genus Myriophyllum, which is related to the peculiarity of reproduction, the less seeds are formed in plants, the more turions are formed. When growing the representatives of the genus Myriophyllum, it is impossible to plant them at the depth at once. First they are kept in flooded areas of the shore, then, gradually, transferred to deeper sections of the reservoir. Myriophyllum thicket play a very important role in the life of freshwater reservoirs: they have the largest concentration of small invertebrates, which are the main food for the inhabitants of the reservoir, fish deposit the eggs on leaves, and later the fry hide there. Plants of the genus Myriophyllum have important fodder value, they are collected for fattening the waterbirds and fish, and also used as silage. The possibilities of their use in the conditions of introduction of open and protected soil are presented. Care and breeding methods have been developed in the moderate zone of Ukraine. Key words: Haloragaceae, range, introduction, biomorphological features.