Статті в журналах: "Робоча частота"

1

Рисаков, М. Д., О. П. Кулик, І. Л. Костенко, І. С. Мельніков та О. В. Беспалько. "Обґрунтування варіанту побудови збудника привідної радіостанції". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 104–10. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.13.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглядається один з можливих підходів до побудови збудника привідної радіостанції у складі цифрового синтезатора частот діапазону високих частот і перетворювача частот синтезатора у діапазон робочих частот радіостанції. Запропонована оптимальна схема побудови синтезатора частот на основі фазового автоматичного підстроювання частоти генератора, що управляється напругою, під частоту кварцового опорного генератора. Обґрунтовуються алгоритм отримання дробово-змінного коефіцієнту ділення частоти і схема побудови імпульсно-фазового детектора в кільці фазового автоматичного підстроювання частоти генератора, що управляється напругою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Фик, Олександр Ілліч, Дмитро Борисович Кучер та Лариса Валентинівна Кучер. "Дослідження резонансних властивостей пристроїв перемикання на основі високотемпературного надпровідника". Озброєння та військова техніка 31, № 3 (24 вересня 2021): 51–58. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).51-58.

Повний текст джерела

Анотація:

Результати експериментальних досліджень, викладених у відомих роботах, засвідчили, що у високотемпературному надпровіднику під дією вхідного НВЧ-сигналу, коли створюється магнітне поле, рівень якого перевищує пороговий (Н>Hкр2), відбувається фазовий перехід надпровідника з надпровідного S в нормальний (резистивний) стан N (так званий процес перемикання (переключення)). Встановлено, що можливо управляти амплітудно-частотною характеристикою надпровідника напругою або струмом, що протікає. Тобто, можливо будувати перемикачі-обмежувачі на основі надпровідників, які знайдуть застосування у антенах, вхідних колах охолоджуваних надвисокочастотних трактів тощо.Найбільш практичними є пристрої на основі високотемпературних надпровідників, тому що їх робоча температура − це температура рідкого азоту, а швидкість перемикання становить менше 1 наносекунди. Однак, використання надпровідних систем потребує врахування питань сумісності їх зі штатними пристроями та урахування іншої низки особливостей будови НВЧ систем. Тобто, є сенс спершу окремо проаналізувати функціонування таких перемикачів, а потім в структурі будови штатної НВЧ системи.У статті проводиться дослідження властивостей лише окремих перемикачів (фільтрів вимикачів та обмежувачів) на основі високотемпературних надпровідних тонких плівок з метою вироблення принципів та критеріїв, які можуть бути основою здійснення автоматизованого проєктування розглянутих швидкодіючих надпровідних НВЧ-пристроїв.Для вирішення поставленої розрахункової задачі використовується алгоритм аналізу резонансних систем комутації та визначаються відповідні параме-три та критерії: коефіцієнти пропускання, модуляції, загасання; параметр якості; резонансні характеристики (частота, смуга, добротність).Результати розрахунків свідчать про необхідність застосування в сучасних НВЧ системах високотемпературних надпровідних швидкодіючих широкосмугових пристроїв (фазообертачів, обмежувачів, ліній затримки, комутаторів, тощо), що дозволить зменшити втрати енергії в приймально-передавальному тракті, збільшити швидкість управління променем антени в просторі, збільшити відношення сигнал-шум, підвищити захисні властивості прийомних тракту від електромагнітної поразки.У статті приведені результати розрахунків характеристик перемикачів, виконаних на основі надпровідникових мікрополоскових ліній передачі. Показана можливість побудови швидкодіючих (час спрацьовування менше одиниць наносекунд) перемикачів на основі надпровідності плівок в діапазоні частот 1 – 10 ГГц з часовими (швидкодія спрацьовування, час відновлення) енергетичними параметрами (енергії переключення 10-10 Дж) та резонансними характеристиками (частота, смуга, добротність), які значно кращі відповідних параметрів аналогічних пристроїв на основі напівпровідників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Kochubey, S. О. "Вплив синхронного та асинхронного сигналів від пірамідних нейронів на синхронізацію в мережах ГАМКергічних інтернейронів гіпокампа". Biosystems Diversity 21, № 2 (1 грудня 2013): 95–100. http://dx.doi.org/10.15421/011316.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідили вплив рівня стохастичності збуджувального синаптичного сигналу від пірамідних нейронів на генерацію коливань у мережах інтернейронів гіпокампа з шунтувальними ГАМКергічними синапсами. Використовували модифікацію математичної моделі мережі інтернейронів (Vida et al. 2006) і модель зовнішнього синаптичного сигналу з пуасонівським розподілом часового інтервалу між подіями. Повністю синхронізований синаптичний сигнал, коли кожний інтернейрон у мережі отримував струм з однаковою амплітудою та частотою, викликав у мережі коливання з високою синхронізацією (k > 0,9). Збільшення частоти синаптичного сигналу викликало відповідне збільшення частоти коливань у мережі. Поступове збільшення стохастичності синаптичного струму з 0,001 до 0,200 викликає зменшення синхронізації коливань у мережі інтернейронів з 0,89 до 0,11 при однаковій частоті сигналу (6 Гц). Частота коливань у мережі інтернейронів також зменшується з 55,6 до 35,7 Гц відповідно для рівня стохастичності 0,001 та 0,200 та частоти збудження 58 Гц. Зменшення частоти та синхронізації коливань у мережі може бути пояснено нездатністю шунтувальних ГАМКергічних синапсів синхронізувати роботу окремих інтернейронів при значному зростанні стохастичності зовнішнього збудження. Крім того, продемонстровано наявність діапазону частот вхідного сигналу 30–40 Гц, в межах якого відбувається значне зростання синхронізації коливань у мережі незалежно від ступеня стохастичності зовнішнього збудження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Юрченко, О. Ю., та Г. В. Барсукова. "ВИКОРИСТАННЯ ЧАСТОТНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА – ДІЄВИЙ ТА ЗРУЧНИЙ СПОСІБ РЕГУЛЮВАННЯ ШВИДКОСТІ НАСОСНОГО АГРЕГАТУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 45, № 3 (21 лютого 2022): 57–63. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.3.8.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто систему, що дає можливість автоматизованого керування роботою насосного агрегату за різних режимів роботи. Системою забезпечуються ручний та автоматичний режими керування, що дає змогу переважно за автоматичного режиму керування виключити відсоток відмов через людський фактор. Робота системи базується головним чином на використанні перетворювача частоти, що є основним елементом у системі, яка розглядається, та допоміжних структурних елементів, таких як реле захисту від «сухого ходу», реле для захисту від перепаду тиску в основному та резервному насосах, датчики температури та тиску. Потреба у постійній високоточній зміні швидкості обертання насосного агрегату здатна бути вирішена за рахунок такої системи, принцип роботи якої полягає у надходженні періодичних, коли це необхідно буде здійснювати, сигналів до перетворювача частоти, який залежно від того, яку швидкість обертання насосного агрегату потрібно досягти, буде регулювати частоту, яка безпосередньо має вплив на швидкість обертання електричного двигуна, що є приводним двигуном для насосного агрегату. У разі наприклад зменшення тиску води у системі через датчики температури та реле перепаду тиску буде подано сигнал до частотного перетворювача, яким буде збільшено частоту електромагнітного поля. За рахунок збільшення частоти і при цьому незмінного числа пар полюсів у електричному двигуні буде досягнуто більшу швидкість обертання електродвигуна, що призведе до збільшення продуктивності насосного агрегату, яким накачується певна кількість рідини, тиск якої заздалегідь визначений та запрограмований як стандартне значення тиску у системі. Збільшивши частоту, а відповідно, і продуктивність насосного агрегату, тиск у системі буде піднято до стандартного значення, після чого насосний агрегат буде здійснювати роботу на звичній для себе швидкості. Таким чином, будь-які відхилення параметрів системи від робочих є контрольованими та регулюються за рахунок датчиків та реле температури, а також перетворювача частоти, який за рахунок зміни частоти здійснює зміну швидкості обертання і, як наслідок, зміну продуктивності роботи насосного агрегату, що може бути використаний у системах тепло- або водопостачання як житлових будинків, так і промислових підприємств окремо взятих груп споживачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Коваленко, Валентин. "Динамічні характеристики пуску механізму повороту крану з частотно-регульованим приводом". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 201–10. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.201-210.

Повний текст джерела

Анотація:

Застосування частотно-регульованого приводу знаходить широке застосування в механізмах підйомно-транспортних машин. Електроприводи на основі двигунів з фазним ротором, також все частіше переводиться на частотне регулювання. Недостатність досліджень кранового частотно-регульованого приводу приводить до того, що його переваги і можливості використовуються не в повній мірі. Стаття націлена на дослідження зміни динамічних характеристик привода за різних режимів роботи в перехідних етапах робочого циклу оскільки ці характеристики суттєво впливають на величину максимальних напружень і, відповідно, довговічність елементів вантажопідйомних машин. В галузі підйомно-транспортних машин застосування частотно-регульованого електропривода досліджено переважно для ліфтів, робота кранового електропривода традиційно розглядається виходячи з припущення про лінійний закон зміни частоти живлення. Характеристики роботи частотно-регульованого приводу кранових механізмів за інших законів зміни частоти живлення залишається вивченим недостатньо. Дослідження пуско-гальмівних процесів виконано на прикладі механізму повороту крана на колоні в/п 5 т, що обладнаний частотно-регульованим приводом з відповідними налаштуваннями. Приведені основні характеристики крана і механізму повороту. Механізм повороту крана представлено у вигляді одномасової динамічної моделі з абсолютно жорстким зв’язком. Досліджено закономірності зміни динамічних характеристик роботи привода за різних режимів розгону і частотного регулювання швидкості двигуна. Розглянуто тип зміни частоти від нуля до номінального значення за лінійним законом, параболічним та двома типами S-подібного закону. Складено математичну модель кранового механізму, встановлено закономірності зміни параметра регулювання – частоти живлення приводного двигуна. Визначені закономірності зміни впродовж розгону кутової швидкості і крутного моменту. Встановлено, що для всіх типів розгону забезпечується безударне прикладення навантаження, що позитивно впливає на термін служби механізмів і металоконструкцій кранів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

МОЛОДАН, Андрій. "ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ І РОБОТИ ВИМУШЕНИХ КОЛИВАНЬ ПРИ ВІДКЛЮЧЕННІ ЦИЛІНДРІВ В ДВИГУНІ КОЛІСНОЇ МАШИНИ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 116–23. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.94.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній статті наведені результати по потужності вимушених коливань двигуна та енергетичну діагра-му для вимушених коливань. Отримані залежності накладення вільних і вимушених коливань для різних умов спів падіння відносної частоти на величину потужності. Розглянуті перехідні процеси при вимушених коли-ваннях. Необхідність покращення рівномірності крутного моменту під час відключення циліндрів потребує впливу на показники потужності окремих циліндрів. Щоб знайти загальне рішення, потрібно додати вирази для вільних коливань, тобто загальне рішення однорідного рівняння.В цій роботі також виявляється можливим виділити активну і реактивну складові. Активна робота зро-стає лінійно з часом, в той час як реактивна робота є періодичною функцією часу. Поряд з зовнішньою збу-рюючою силою роботу здійснюють також і внутрішні сили коливальної системи. Робота сили інерції дорівнює кінетичної енергії маси, а робота поновлюючої сили дорівнює потенційної енергії напруженою пружини. При періодичних рухах обидві ці роботи також змінюються періодично і, маючи різні знаки, виключаються із зага-льного балансу енергії системи, якщо їх величина розраховується для одного повного коливання.Отримано відношення додаткових витрат енергії, зумовлених роботою стиснення робочих циліндрів у відключених циліндрах до зміни додаткових витрат енергії двигуна.Поряд з вібрацією двигуна роботу здійснюють також і внутрішні сили коливальної системи. Робота си-ли інерції дорівнює кінетичної енергії маси, а робота оновлюючої сили дорівнює потенційної енергії напруже-ною подушками двигуна. При періодичних рухах обидві ці роботи також змінюються періодично і, маючи різні знаки, виключаються із загального балансу енергії системи, якщо їх величина розраховується для одного повного коливання. Таким чином, обидві роботи є реактивними. Робота, чинена силами демпфування за один повний період, не виключається із загального балансу.Ключові слова: потужність, робота, вимушені коливання, відключення циліндрів, двигун, колісна машина, обурюючи сила.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Nazarov, Oleksandr, Valentyn Gankevych, Oleksandr Pashchenko та Vyacheslav Kiba. "ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ ЕНЕРГОЄМНОСТІ І ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРИ БУРІННІ СВЕРДЛОВИН". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 2 (30 червня 2020): 10–19. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2020-2-10-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. В роботі розглянуто напрями та розробки що направлені на підвищення продуктивності процесу буріння, зниження енерговитрат і підвищення надійності обладнання, в першу чергу інструменту. Так розглянуто застосування гідравлічних бурових установок, що дозволяють: знизити в 1,5...1,8 рази масу бурової установки, скоротити в 1,5 рази час спускопідімальні операції; забезпечити підвищення швидкості буріння в 1,3...2 рази, знизити час на нарощування бурильних труб в 2,5 рази, скоротити час на монтаж і демонтаж установки в 2...5 разів. Дослідження процесу руйнування гірської породи показали, що вплив ПАР на гірську породу викликає її разупрочнення і покращує умови її руйнування. Застосування добавок ДБ збільшує швидкість обертального буріння на 25 – 30 % і глибину проходки до його затуплення на 20 – 25 %. Результати дослідно-промислових випробувань показали, що використання добавок піноутворювача ДБ в промивної рідини при обертальному бурінні економічно доцільно.Методика. Роботи по розробці теоретичних моделей руйнування [8] шляхом математичного моделювання дозволяють розрахувати нелінійні безрозмірні залежності; частот і амплітуд поперечних власних коливань бурового ставу як від параметрів обертання ставу, так і від зовнішніх факторів. Спираючись на теорію подібності та аналізу розмірностей це дозволяє вивчити вплив параметрів не окремо, а в комплексі, що зменшує обсяг досліджень до 2-х раз.Результати. Системи гасіння поперечних коливань НСП, ефективність, якої перевіряється розрахунками і моделюється за допомогою SolidWorks, що виключає флатер бурового інструменту. Проводяться розробки моделей верстатів шарошкового буріння, які дозволяють виробнику верстатів вибирати раціональні параметри систем гасіння поперечних коливань бурових ставів, проект верстата використаний для розробки робочої документації діючої моделі.Наукова новизна. Встановлено залежність появи флатера бурового інструменту внаслідок збігу частоти його обертання з власною частотою поперечних коливань бурового ставу, на буровому ставі, який складається з 3-х восьмиметрових штанг, флатер з'являється на I частоті обертів 30 хв-1, а на буровому ставі, що складається з 2-х восьмиметрових штанг – на частоті I оборотів 113 хв-1.Встановлено шляхом математичного моделювання нелінійні безрозмірні залежності; частот і амплітуд поперечних власних коливань бурового ставу як від параметрів обертання ставу, так і від зовнішніх факторів. Спираючись на теорію подібності та аналізу розмірностей це дозволяє вивчити вплив параметрів не окремо, а в комплексі, що зменшує обсяг досліджень до 2-х раз.У теоретичному аналізі ефективності амортизаторів згинальних коливань - АІК, встановлено, що вони дозволяють значно (в 6 разів) зменшити поперечні коливання бурового става до 26 мм, однак не виключають появу флатера бурового інструменту, тому обгрунтован вибір більш ефективної системи виброгашення з накладними легкими напівмуфтами (НСП).Практична цінність. Розробка систем гасіння поперечних коливань НСП, ефективність, яких перевіряється розрахунками і моделюється за допомогою SolidWorks, що виключає флатер бурового інструменту. Проведення розробки моделей верстатів шарошечного буріння, які дозволяють виробнику верстатів вибирати раціональні параметри систем гасіння поперечних коливань бурових ставів, проект верстата використано для розробки робочої документації діючої моделі.Проведення робот по зниженню енергоємності та підвищення продуктивності при бурінні свердловин, також виготовлення установок для глибокого буріння на машинобудівних заводах країни і оснащувати їх власними комплектуючими виробами.Наукове і інженерне забезпечення виконується Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка», також роботи проводяться в Українському державному науково-дослідному геологорозвідувальному інституті (УкрГНІГРІ), Івано-Франківському державному університеті нафти і газу (ІФГУНГ). Проектно-конструкторські роботи виконуються в ДКБ "Південне", Полтавському відділенні УкрГНІГРІ, ПКТИ АТ "Дніпроважмаш", КБ АТ "Сумський машинобудівний завод".

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Булгаков, В., О. Адамчук та В. Кувачов. "Експериментальні дослідження нерівномірності розподілу мінеральних добрив за напрямком їх розсіювання". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 2(16) (15 грудня 2020): 60–68. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).60-68.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Підвищення ефективності технологічного процесу внесення мінеральних добрив відцентровими дисковими тукорозсівними робочими органами, осі яких установлені похило. Методи. В процесі експериментальних досліджень використовували основні положення ГОСТ 20315–75 «Сельскохозяйственная техника. Методика определения условий испытаний», ГОСТ 28714–2007 «Машины для внесения твердых минеральных удобрений. Методы испытаний».Розрахунки виконували із застосуванням програмного середовища Microsoft Office Excel 2007.Результати. На нерівномірність розсівання мінеральних добрив за напрямом їх сходження з ТОН найбільш вагоме значення оказує частота обертання диска. Отримані результати дозволяють обрати раціональні параметри і режими роботи ТОН у варіанті його розміщення на машинах для внесення добрив.Висновки.1. Збільшення частоти обертання диска ТОН від 600 до 800 об/хв має місце зростання ефективної дальності розсівання мінеральних добрив за напрямком їх розсівання на рівні 10,5 м. Збільшення кута нахилу диска до горизонтальної площини до 20о призводить до збільшення ефективної дальності розсівання добрив на рівні 48 деко (24 м) включно, а також збільшення відстані від ТОН до дека з максимальною часткою маси висіяного добрива (5,1 %) до 24 деко (12 м).2. При постійній частоті обертання диска ТОН на всіх кінематичних режимах його роботи збільшення кута установки його диска до горизонтальної площини призводить до зростання показників, які характеризують розподіл мінеральних добрив по дека за напрямком їх розсівання.3. Регулювати ширину розсівання мінеральних добрив можна частотою обертів диска ТОН при його установці під кутом до горизонтальної площини, аналогічно як це має місце в сучасних машинах для внесення добрив за горизонтального положення диска відцентрового робочого органу.4. Збільшення кута нахилу диска до горизонтальної площини призводить до зростання показників, які характеризують дальність розсівання мінеральних добрив і робочу ширину захвату машини для їх внесення. При цьому інтенсивність збільшення зазначених показників є найбільш високою при збільшенні кута нахилу диска до горизонтальної площини від 0о до 10 о і зменшується по мірі його наступного збільшення до 30о.5. Найбільш вагомий вплив на коефіцієнт варіації розподілу мінеральних добрив за напрямком їх розсівання має частота обертання диска ТОН.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Pryadko, Nataliya, Kateryna Ternova та Lеv Muzyka. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СТРУМИННОГО ПОДРІБНЕННЯ НА ОСНОВІ АКУСТИЧНОГО МОНІТОРИНГУ ПРОЦЕСУ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, № 5-6 (27 грудня 2019): 18–26. http://dx.doi.org/10.34185/0543-5749.2019-5-6-18-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою роботи є розробка шляхів підвищення ефективності струминного подрібнення на основі встановлення зв’язку продуктивності млина та якості продукту з характеристиками акустичних сигналів.Методика. Оптимізація процесу струминного подрібнення виконувалась з використанням аналізу акустичних сигналів робочих зон струминного млина. Для побудови залежностей технологічних і акустичних параметрів було використано статистичний аналіз експериментальних даних.Результати. Дослідження підтвердили залежність параметрів акустичних сигналів робочих зон від режиму подрібнення. Встановлено, що зміни максимальної і середньої амплітуди акустичних сигналів робочої зони в процесі подрібнення мають чітко виражений коливальний характер, що пов’язано зі зміною циркуляційного навантаження в робочій зоні. Показано, що відносна продуктивність млина, нормована рівнем завантаження камери подрібнення, змінюється в процесі подрібнення за квадратичним законом. В той же час, зміна максимальної і середньої амплітуди акустичних сигналів робочої зони в процесі подрібнення описується поліномом 4 порядку, при цьому величина середньої амплітуди акустичних сигналів робочої зони подрібнення в сталому режимі процесу є квадратичною функцією від відносної продуктивності за рівнем завантаження. Показано, що амплітуда акустичних сигналів характерної частоти, записаних в зоні за класифікатором, прямо пропорційна крупності часток готового продукту, що транспортується.Наукова новизна. Вперше науково обґрунтовано і експериментально підтверджено, що продуктивність струминного млина за рівнем завантаження матеріалом змінюється в процесі подрібнення за квадратичним законом. А залежність амплітуд акустичних сигналів зони подрібнення від відносної продуктивності носить поліноміальний характер.Практична цінність. Встановлення нових залежностей характеристик акустичних сигналів від технологічних параметрів дозволить підвищить ефективність струминного подрібнення на основі результатів акустичного моніторингу. Контроль продуктивності млина та якості продукції за величиною середньої амплітуди акустичних сигналів в робочих зонах установки дасть змогу знизити витрати енергії в технологічних процесах подрібнення для одержання тонкого і надтонкого матеріалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Bordakov, M. "ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУКЦІЇ ЧАСТИНИ СИЛОВОЇ ЕЛЕКТРОНІКИ В СОНЯЧНИХ МЕРЕЖЕВИХ ІНВЕРТОРАХ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 23–28. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).23-28.

Повний текст джерела

Анотація:

При дослідженні роботи інвертора було визначено параметри, які впливають на ефективність його роботи. Одним з таких парметрів є внутрішні компоненти інвертора від яких залежить ефективність його роботи. Основним силовим компонентом є Power Stack (силовий модуль). Основним компонентом силового модуля є IGBT (біполярний транзистор з ізольованим затвором). Даний тип транзисторів поєднує в собі характеристики двох напівпровідникових пристроїв: Біполярного транзистора (утворює силовий канал). Польового транзистора (утворює канал управління). При розрахунку ефективності роботи інвертора потрібно розуміти як працює його силова частина і як силова частина перетворює постійний струм у змінний. Робота силових транзисторів керується драйвером, який пристрій керує частотою відкриття і закриття транзисторів та вихідними характеристиками напруги інвертора. Для регулювання роботи інвертора драйвер отримує сигнал та відправляє команду на сам силовий модуль. Таким чином відбувається регулювання вихідних параметрів інвертора. Для регулювання вихідної потужності інвертором також застосовується алгоритм зменшення вхідної потужності. Це досягається шляхом переходу робочої точки поля ФЕМ з точки МРРТ до робочої точки, ближчої до режиму холостого ходу сонячної панелі. Регулювання рівня реактивної потужності також відбувається за рахунок роботи силового модуля. Для роботи інвертора, його силовий модуль повинен мати якісне охолодження. Охолодження має забезпечити відвід тепла від силового модуля, що в свою чергу попередить руйнування транзистора. В сучасних інверторах використовується активна і пасивна система охолодження. Зазвичай інвертори з пасивним охолодженням мають потужність до 100 кВт. Також у деяких виробніків є тестові моделі інверторів з водяним охолодженням. Потужність даних інверторів очікується більшою ніж 2500 кВт. Бібл. 10, рис. 5.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Latifov, F. S., та D. S. Ganiev. "ВІЛЬНІ КОЛИВАННЯ ПІДПІРНИХ СТІНОК, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ З ПІДКРІПЛЕНИХ ОРТОТРОПНИХ ЦИЛІНДРИЧНИХ ОБОЛОНОК, КОНТАКТУЮЧИХ З НЕОДНОРІДНИМ В'ЯЗКОПРУЖНИМ ГРУНТОМ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій, № 29 (27 квітня 2019): 157–74. http://dx.doi.org/10.15421/42190013.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено одну з динамічних характеристик міцності – частоту власних коливань підпірної стінки, що складається з двох ортотропних циліндричних оболонок, контактуючих з неоднорідним в'язкопружним грунтом і посилених дискретно розподіленими кільцевими стрижнями. Використовуючи варіаційний принцип Гамільтона – -Остроградського для знаходження частот коливань підпірних стінок побудовано частотне рівняння, знайдені його корені і вивчен вплив фізичних та геометричних параметрів, що характеризують систему. В якості контактних умов прийнято урахування спільної роботи на лінії контакту двох циліндричних оболонок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Арендаренко, В. М., Т. В. Самойленко, А. В. Антонець, О. М. Іванов, Т. С. Япринець та Л. О. Флегантов. "ОБҐРУНТУВАННЯ ЧАСТОТИ СПІВУДАРУ ЗЕРНІВОК У ЗЕРНОВОМУ ПОТОКУ, ЩО РУХАЄТЬСЯ У ГРАВІТАЦІЙНІЙ УСТАНОВЦІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 201–6. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.26.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведені теоретичні дослідження динаміки співудару зернівок в сипкому зерновому середовищі, який рухається у гравітаційній установці. Відомо, що падаюче зерно з висоти на бетонне дно силосів травмується. Для зменшення травмування або його зовсім позбутись пропонується периферійний відкритий гвинтовий канал. Під час руху зернівок у гвинтовому каналі вони можуть перетиратись або співударяючись ушкоджуватись. Переміщення окремих зернівок пшениці по робочій поверхні гвинтового каналу відбувається під дією гравітації. Зернівки рухаючись весь час контактують одна з одною, така взаємодія характеризується плоским косо – центральним ударом. При розгляді процесу співудару двох зернівок зроблено наступне припущення: зернівки, що ударяються мають ідеально гладкі поверхні. Відповідно до цього, згідно з гіпотезою Гауса, між дотичними і нормальними імпульсами існує зв'язок, котрий дає можливість визначити швидкість флуктації зернівок при їх співударі. Для визначення частоти співудару зернівок пшениці сипкого зернового матеріалу застосовувався метод Аккермана-Шена. Згідно з вище вказаним методом середня частота співудару зернівок у сипкому зерновому середовищі при їх косо центральному ударі залежить від кута нахилу розгінної ділянки гвинтової гравітаційної установки. У роботі Отримана залежність для визначення швидкості флуктації зернівок при їх співударі. Наведено формулу для визначення середньої частоти співудару зернівок у сипкому зерновому середовищі при їх косо центральному ударі на розгінній ділянці установки. Отримана в результаті досліджень математична модель характеризує середню частоту співударів зернівок сипкого зернового середовища, який рухається по розгінній ділянці периферійного відкритого гвинтового каналу(ПВГК). Аналітична модель може бути використана при проектуванні та установці в силосі ПВГК.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Shvayko, Svitlana, Olena Dmytrotsa, Yurii Trofymiak та Оleksandr Zhuravlov. "Адаптаційні можливості серцево-судинної системи дітей молодшого та середнього шкільного віку". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (30 січня 2019): 160–66. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-160-166.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчено показники адаптаційних можливостей серцево-судинної системи дітей молодшого та середнього шкільного віку. У результаті дослідження встановлено, що в молодших школярів показники частоти серцевих скорочень й артеріального тиску перебувають у межах вікової норми. У віковий період 7–9 років зафіксовано зниження частоти пульсу та підвищення артеріального тиску. За значеннями показників серцевого індексу відзначено перевагу симпатичної регуляції кровообігу, низьку витривалість і неекономну роботу серця обстежуваних молодшого шкільного віку. У підлітків частота серцевих скорочень зменшується, а артеріальний тиск підвищується, порівняно з молодшим шкільним віком. За показниками витривалості роботи кровообігу та аеробними можливостями серцевої діяльності переважають учні середнього шкільного віку. Адаптаційні можливості в дітей і підлітків знижені, що пояснюється як віковими, так і фізіологічними особливостями розвитку організму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Satukov, Anatoliy, Anatoliy Prystupa та Mykola Moshel. "РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВПЛИВУ ВОЛОГОСТІ ДЕРЕВ’ЯНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ПРОХОДЖЕННЯ СИГНАЛІВ НВЧ ДІАПАЗОНУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1(19) (2020): 156–67. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-156-167.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження. Постійний розвиток НВЧ систем зумовлює появу новітніх пристроїв та методів вимірювання параметрів різноманітних матеріалів. Сфера застосування техніки, що працює в діапазоні надвисоких частот, стрімко розширюється. Велика кількість сучасних систем працюють у діапазоні 2-8 ГГц в межах приміщення та між різними інженерними спорудами. Ефективність їхньої роботи пов’язана з проходженням високочастотних сигналів через різні навколишні перешкоди – стіни, двері, перекриття тощо. Тому актуальним завданням є детальне дослідження взаємодії НВЧ сигналів із різними матеріалами. Серед них особливе місце посідає деревина, що має високу здатність до поглинання вологи, а вміст води в матеріалі навіть у незначних кількостях суттєво впливає на його фізико-хімічні й електричні властивості. Постановка проблеми. Поширення радіохвиль у приміщенні має складний характер, оскільки сучасна будова являє собою неоднорідний простір, заповнений хаотично розташованими напівпровідними перешкодами. Здебільшого в точку прийому потрапляє не одна хвиля, а кілька – за рахунок віддзеркалень від різних поверхонь і дифракції на перешкодах. Розуміння впливу різних факторів на поширення радіохвиль має безліч практичних застосувань, від вибору частот для міжнародного короткохвильового телерадіомовлення до проєктування надійних мобільних телефонних систем, радіонавігації та експлуатації радіолокаційних систем та систем моніторингу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розповсюдження радіохвиль у повітрі вивчені дуже ретельно й повно. Визначено затухання сигналів залежно від частоти. Це дозволило створити надійні і оптимально структуровані канали бездротового зв’язку, що працюють на частотах, для яких затухання сигналу найменше. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Останніми роками дедалі більше розвиваються системи радіозв’язку, які працюють в умовах розповсюдження радіохвиль за наявності різноманітних перешкод. Наприклад, мобільний зв’язок чи бездротовий Інтернет, які працюють зокрема в приміщеннях і будівлях. Такі параметри каналів радіозв’язку, як потужність передавачів, конструкція та розміщення антен тісно пов’язані з взаємодією радіохвиль з різноманітними перешкодами. Такими перешкодами, зокрема, можуть бути різні будівельні конструкції – стіни, перекриття та ін. Вони послаблюють потужність радіохвиль, що проходять крізь них. Значення такого послаблення може суттєво залежати від рівня вологості матеріалу перешкоди. Наведені в різних літературних джерелах дані здебільшого не враховують цього аспекту. Мета дослідження полягає у вивченні впливу вологості дерев’яних матеріалів на рівень послаблення НВЧ сигналів та визначення частот, на яких спостерігається мінімальний рівень послаблення. Виклад основного матеріалу. У статті проведено експериментальні дослідження з визначення ступеня послаблення НВЧ сигналів дерев’яними матеріалами при різному рівню вологості речовини. Отримані результати порівнювались із проходженням радіохвиль через сухий зразок. Це дало змогу з’ясувати саме вплив зміни вологості на послаблення радіосигналу. Вимірювання проводились в діапазоні частот 2–8 ГГц та зміні вологості зразків від 0 до 8 %. Проведено аналіз послаблення сигналу від ступеня вологості на окремих частотах. Здійснено порівняння послаблення радіохвиль різними матеріалами з однаковим рівнем вологості. Висновки відповідно до статті. За результатами експериментальних досліджень було побудовано графічні залежності затухання сигналу від рівня вологості зі збільшенням частоти для обраних порід дерева: дуба, сосни, верби та берези. Отримані дані дозволяють виділити частотні інтервали для оптимальної роботи апаратури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Магро, В. І., та С. В. Плаксін. "КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВИПРОМІНЮВАЛЬНОГО МОДУЛЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ СОНЯЧНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ". Vidnovluvana energetika, № 2(65) (28 червня 2021): 29–37. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).29-37.

Повний текст джерела

Анотація:

При взаємодії між системою моніторингу й диспетчеризації сонячної електростанції та центральною енергетичною системою використовуються різні телекомунікаційні канали. Це може бути супутниковий канал, канал системи рухомого зв’язку, радіоканал. Система керування сонячною електростанцією містить приймально-передавальний та випромінювальний модулі. Конструкція випромінювального модуля залежить від типу телекомунікаційного каналу. Здебільшого наземні телекомунікаційні канали мають перевагу над супутниковими каналами з погляду економічності. На доповнення до стандартних конструкцій випромінювальних пристроїв системи моніторингу запропоновано використання низькопрофільної антени, а саме планарної F-подібної антени. Антена такого типу також може бути використана в системі керування для організації взаємодії між розподіленою сонячною електростанцією і магнітолевітаційною магістраллю. Проведено розрахунок планарної F-подібної антени для системи моніторингу й диспетчеризації сонячної електростанції. Створено математичну модель планарної F-подібної антени. Проведено оптимізацію геометричних розмірів такої антени за критерієм мінімуму коефіцієнта відбиття на вході антени. Встановлено, що коефіцієнт відбиття на вході такої антени не перевищує 0,15. Розраховано оптимальне положення випромінювальної поверхні відносно екрану. Проведено вибір оптимального положення заземлювальної пластини в такій випромінювальній конструкції. Для робочої частоти 2,4 ГГц розраховані загальні характеристики випромінювання даної антени: діаграма спрямованості, робоча смуга частот. Для організації двох телекомунікаційних каналів за допомогою однієї антени запропоновано використання планарної F-подібної антени з L-подібним вирізом. Розраховані характеристики випромінювання планарної F-подібної антени з L-подібним вирізом. Така модифікація антени забезпечує дві смуги робочих частот, а саме 0,9 та 1,8 ГГц. Проведена оптимізація геометричних розмірів F-подібної антени з L-подібним вирізом. Бібл. 6, рис. 7.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Борисенко, Т. І., М. В. Цінова та Є. Б. Гродська. "ПОРІВНЯЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНСТРУКЦІЙ «CAN/COULD + INFINITIVE» ТА «MAY/MIGHT + INFINITIVE» (НА МАТЕРІАЛІ ТЕКСТІВ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ)". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-6.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються граматичні, лексико-семантичні та статистичні характеристики модальних конструкцій із “may/might + infinitive” й “can/could + infinitive” для їх подальшого порівняння. Матеріалом для роботи послугували текстові корпуси технічних спеціальностей «теплотехніка», «електротехніка» й «автомобільна промисловість». Вони складені на основі статей із наукових журналів у відповідних галузях знань, опублікованих у Великобританії та США. Загальний обсяг становив 300 тис. слововживань. Найбільш частими конструкціями з дієсловами may/might були моделі з другим складником в інфінітиві в дійсній заставі – may V, яка в загальній частоті представляє більше ніж половина всіх конструкцій з активним інфінітивом у другому складнику. Дієслова can/could – у них пріоритет мають дієслівні конструкції, які використовуються у формі пасивного інфінітиву. Найбільш частою є модель can be Ven, яка також охоплює більше ніж половину загальної частоти всіх моделей із can/could. Отже, поряд із абсолютно різними граматичними характеристиками в конструкціях із may/might і can/ could вони (конструкції) мають статистичні збіги, крім того, є лексичні та стилістичні збіги в других складниках модальних конструкцій: вони (складники) належать до тих самих лексичних шар – загальновживаної та загальнонаукової. У конструкціях, що посідають друге місце за частотою використання, також можна спостерігати певні збіги. У конструкціях, що посідають друге місце за частотою використання, також можна спостерігати певні збіги. На другому місці за частотою використання в текстах у конструкціях із модальним дієсловом may/might знаходяться моделі, у яких другий складник використовується в пасивному заставі (33% від загальної частоти всіх моделей із цим дієсловом), і найбільш високочастотною конструкцією є модель may be Ven. У модальних конструкціях із can/could на другому місці з’являються ті, де інфінітив зустрічається в дійсному заставі, і знову 33% від загальної частоти всіх моделей із цим дієсловом. Отже, набір граматичних зразків з обома модальними дієсловами абсолютно однаковий. У менш частих конструкціях другі складники здебільшого також належать до загального й загальнонаукового шарів. Детальний огляд прикладів показав, що основним значенням обох дієслів є «здатність щось робити». Збіг усіх вищезазначених характеристик у конструкціях із модальними дієсловами may/might і can/could дає змогу дійти висновку, що дієслова may й can у них можуть бути функціональними замінниками й використовуватися в текстових корпусах наукового дискурсу з тією самою функцією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Varbanets, R. A., O. V. Fomin, V. G. Klymenko, D. S. Minchev, V. P. Malchevsky та V. I. Zalozh. "ВІБРОАКУСТИЧНА ДІАГНОСТИКА ТУРБОКОМПРЕСОРА СУДНОВОГО ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА". Transport development, № 1(12) (3 травня 2022): 30–44. http://dx.doi.org/10.33082/td.2022.1-12.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Сучасні турбонагнітачі суднових дизельних двигунів мають високий коефіцієнт підвищення тиску в компресорі – до 5 і вище. Вони створюють високий тиск наддувочного повітря, тим самим забезпечуючи високу питому потужність і високоефективну роботу суднового двигуна з низьким викидом оксидів вуглецю та сажі. Серед іншого, висока економічність дизельних двигунів MAN MC і MAN ME з фактичною питомою витратою палива на рівні 160–170 г/ кВт·год забезпечується високим тиском наддувочного повітря. При зниженні ефективності роботи турбонагнітача, потужність і економічність дизельного двигуна швидко знижуються, а рівень викидів оксидів вуглецю та сажі зростає. Допустимий рівень шкідливих викидів при експлуатації суднових дизельних двигунів обмежений чинними вимогами Міжнародної морської організації. Оскільки переважна більшість морських транспортних суден різного класу має дизельні двигуни, питання їх ефективної та безпечної експлуатації є безумовно актуальним. У статті представлено метод віброакустичної діагностики турбокомпресора суднового дизельного двигуна в умовах експлуатації, коли необхідно оперативно визначити миттєву частоту обертання турбокомпресора та рівня вібрації ротора. Метод полягає в аналізі віброакустичного сигналу, який формується компресором турбонагнітача під час роботи дизельного двигуна під навантаженням. Результати. Спектральний аналіз показує, що лопатки компресора генерують коливання, які завжди присутні в спектрі загальної вібрації турбонагнітача незалежно від його технічного стану. «Лопаткова» гармоніка, яка відповідає цим коливанням, в спектрі визначається за допомогою методу обмежень. Розрахована миттєва частота обертання турбокомпресора дозволяє проаналізувати амплітуду основної гармоніки в спектрі. Метод, представлений у статті, допомагає усунути спектральні витоки дискретного перетворення Фур’є (DFT), щоб оцінити амплітуду основної гармоніки. Подальший аналіз амплітуди основної гармоніки дозволяє ефективно оцінити рівень вібрації ротора турбокомпресора під час експлуатації. Метод можна застосувати на практиці за допомогою смартфона або комп’ютера, на якому встановлено спеціальне програмне забезпечення. Висновки. Запропонований метод може бути закладений в основу системи постійного моніторингу частоти і рівня вібрації турбокомпресора суднового дизельного двигуна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Козаченко, Алексей. "Оптимізація параметрів двобарабанної обчісувальної жниварки для збирання насіння льону олійного". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 22 (7 грудня 2020): 109–22. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.22.109-122.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі представлено результати експериментальних досліджень обґрунтування раціональних конструктивно-режимних параметрів жниварки для збирання насіння льону олійного методом обчісування рослин на корені. Обробкою результатів математичного моделювання процесу сепарації вороху в жниварці обчісувального типу з криволінійною формою кожуха із врахуванням фізико-механічних властивостей його компонентів встановлено, що значущими факторами процесу є такі конструктивно-режимні параметри: частота обертання бітера-відбивача n1 і обчісувального барабана n2, положення прозорої зони границі L повітряної сітки кожуха і її ширина B. Експериментальними дослідженнями процесу сепарації вороху в жниварці встановлено залежності масової частки відходу лушпиння і часточок стебла з її області δh, частки відходу насіння і коробочок із насінням δh і потужності Р, що споживається, від частоти обертання бітера-відбивача n1 і обчісувального барабана n2, положення повітряної сітки L і її ширини B. Виділені, як найбільш значущі такі конструктивно-режимні параметри жниварки обчісувального типу для збирання насіння льону олійного: частота обертання бітера-відбивача n1 = 892 об/хв., частота обертання обчісувального барабана n2 = 652 об/хв., положення повітряної сітки L = 0,62 м і її ширина B = 0,56 м. При цьому масова частка відходу лушпиння і часточок стебла складає δh = 47,5 %, частка втрат насіння і коробочок із насінням з області жниварки, відповідно, δh = 2,1 %, а потужність, що споживається на виконання процесу, P = 2,7 кВт. Статистичний аналіз показав, що коефіцієнт кореляції між теоретичними і експериментальними даними складає 0,88-0,95, відносна похибка оптимальних значень 4,6 %. Наочне і статистичне порівняння теоретичних і експериментальних даних підтвердило адекватність математичних моделей, які розроблено в результаті теоретичних досліджень. За результатами виконаних експериментальних досліджень можна стверджувати про корисність їх застосування для інженерних розрахунків при створенні нових технічних засобів для збирання врожаю сільськогосподарських культур методом обчісування рослин на корені.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Таможанський, О. В. "ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ГНУЧКИХ ФОРМ ПРАЦІ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 557–64. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.62.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що під впливом посилення гнучкості у правовому регулюванні трудових правовідносин, роботодавець зацікавлений у встановленні атипових трудових правовідносин; в результаті чого працівники знаходяться у менш вигідному становищі, ніж працівники, які здійснюють свою трудову функцію за безстроковими договорами. Метою статті є аналіз правового регулювання запровадження гнучких форм організації праці у таких зарубіжних країнах, як Бельгія, Франція, Великобританія. Стаття присвячена аналізу зарубіжного досвіду запровадження новітніх форм організації праці. Зазначається, що для вдосконалення вітчизняного правового регулювання з цих питань видається цікавим досвід економічно розвинених країн із правового регулювання запровадження гнучких форм організації праці Зокрема, автором досліджено першоджерела з цих питань таких країн як Бельгія, Франція, Великобританія. Зроблено висновок, що дистанційна робота в Бельгії – це специфічна умова, яка стосується лише працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, та яка є скоріш винятком, аніж загальним правилом. Дистанційна робота визначається як форма організації та виконання роботи з використанням інформаційних технологій на підставі трудового договору, внаслідок чого діяльність, яка може виконуватися в місцезнаходженні роботодавців, виконується за межами місцезнаходження регулярно або періодично. Для дистанційних працівників роботодавець повинен надати належні інструменти для виконання своєї роботи та вберегти працівника від соціальної ізоляції, дозволивши йому зустрічатися з колегами, отримувати таку ж інформацію, що і працівники на місці роботи. Починаючи з 2000-х років у французькій системі трудового права дедалі частіше починає обговорюватися гнучкість організації праці. Це свідчило про те, що Франція, яку часто розглядають як країну з жорстким 35-годинним робочим тижнем, зазнала значних змін у регулюванні робочого часу в останні десятиліття, включаючи поступове скасування 35-годинних законів про робочий тиждень. У Великобританії не передбачено право працівника в односторонньому порядку змінити або скоротити свій робочий час через причини балансу між роботою та сім›єю; однак є право вимагати внесення змін до графіку роботи за умови отримання певної кваліфікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Вербовий, А. П. "МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ГІДРОАКУМУЛЮВАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ В ГЕНЕРАТОРНОМУРЕЖИМІ ПАРАЛЕЛЬНО З ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЄЮ НА АВТОНОМНУ МЕРЕЖУ". Vidnovluvana energetika, № 4(67) (25 грудня 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).69-76.

Повний текст джерела

Анотація:

У міру збільшення встановлених потужностей відновлюваних джерел енергії на основі сонячних та вітроелектростанцій збільшується необхідність у резервних джерелах потужності. Серед недоліків відновлюваних джерел енергії, які обмежують їх широке застосування, –невисока щільність енергетичних потоків і їх мінливість у часі. Особливо цей фактор впливає на виробництво електроенергії вітро- і фотоелектростанціями: графік виробництва енергії має імовірнісний характер. Джерелом маневрової потужності може бути гідроакумулювальна електростанція. Гідроакумулювальні електростанції за досить тривалий час зарекомендували себе як відносно прості й надійні станції, що володіють максимальними маневреними можливостями – швидким набором та скиданням навантаження, великим діапазоном регулювання. Стаття присвячена розробленню імітаційної моделі гідроакумулювальної електростанції в генераторному режимі роботи паралельно з вітроелектростанцією на автономну мережу. За основу взята відома модель –вітротурбіназ асинхронним генератором у складі вітродизельної системи в ізольованій електричній мережі, яка була доповнена блоками гідравлічної турбіни з регулятором та синхронним генератором. Модель реалізована у сучасному математичному пакеті MATLAB. За допомогою створеної моделі були проведені теоретичні дослідження роботи вітротурбіни з асинхронним генератором при застосуванні стохастичної складової швидкості вітру. При цьому було проаналізовано вплив стохастичної складової швидкості вітру на вихідні параметри асинхронного генератора, як-от швидкість, частота, напруга, струм. Також були проведені дослідження гідравлічної турбіни та синхронного генератора в динамічних і квазістатичних режимах роботи. Розроблена імітаційна модель роботи гідроакумулювальної електростанції паралельно з вітроелектростанцією на автономну мережу дозволяє досліджувати параметри електричної енергії як в стаціонарних, перехідних режимах роботи, так і в аварійних. В роботі доведено, що стохастична складова швидкості вітру суттєво впливає на частоту обертання й частоту мережі, що зумовлює зміну вихідних електричних параметрів, які впливають на всю електромеханічну систему. Бібл. 21, рис. 7.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Моркун, В. С., Н. В. Моркун, В. В. Тронь, О. Ю. Сердюк, І. А. Гапоненко та А. А. Гапоненко. "Попереднє оброблення пульпи ультразвуком для очищення рудних зерен та дезінтеграції флокулоутворень на основі ефектів кавітації". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 24–35. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-24-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є підвищення ефективності флотаційного доведення магнетитових концентратів шляхом дезінтеграції рудних флокулоутворень та очищення поверхні часток. Запропоновано застосовувати нелінійні ефекти поля високоенергетичного ультразвуку та дослідити особливості формування кавітаційних режимів у залізорудній пульпі для дезінтеграції рудних флокулоутворень та очищення поверхні часток рудної сировини. На основі узагальненої моделі динаміки руху повітряних бульбашок, представленої у вигляді рівняння Релея-Плессета, розраховано параметри ультразвукового впливу для формування і підтримання у залізорудній пульпі кавітаційних процесів і акустичних течій. На підставі дослідження закономірностей протікання кавітаційних процесів одержано залежності, які дозволяють визначити оптимальну частоту високоенергетичного ультразвуку для підтримання кавітаційних процесів у залізорудній пульпі у залежності від параметрів її складових. Для моделювання процесу поширення ультразвукового сигналу в рідкому середовищі в умовах зміни швидкості поширення звуку та зміни щільності використовують метод k-space першого й другого порядку, заснований на системі лінійних рівнянь першого порядку. Розрахунок потужності високоенергетичного ультразвуку, що дозволяє підтримувати кавітаційні режими у залізорудній пульпі, здійснювався на основі результатів дослідження поширення фронту ультразвукового імпульсу за допомогою комп’ютерного моделювання. На основі результатів моделювання встановлено, що для підвищення якості очищення часток руди перед флотацією доцільно здійснювати просторовий вплив на залізорудну пульпу, який включає комбінацію високоенергетичного ультразвуку з частотою 20 кГц в кавітаційному режимі, модульованого високочастотними імпульсами з частотою від 1 до 5 МГц та імпульсного магнітного поля спадної напруженості. При дослідженні процесу флокулоутворення та дефлокуляції враховано залежність величини магнітної сприйнятливості часток рудної сировини від тривалості намагнічування.Результати експериментальних досліджень використання пристрою розмагнічування часток залізорудної пульпи, одержані із застосуванням ультразвукового гранулометра «Пульсар».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

ПСЬОЛ, Сергій, та Валентин МАЗУР. "АНАЛІЗ ЗОВНІШНІХ ШВИДКІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДЕЯКИХ ДВИГУНІВ АВТОМОБІЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 447–63. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.487.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано зовнішні швидкісні характеристики бензинових двигунів внутрішнього згорання із системами розподіленого впорскування пального. Для дослідження обрано двигуни автомобілів Skoda, Renault, Volkswagen, Ford. Проведено розрахунки швидкісних характеристик традиційним методом із застосуванням поліноміальних рівнянь. Під час розрахунків використовувались табличні значення коефіцієнтів полінома, які наведені у фаховій літературі. Встановлено, що отримані розрахункові результати недостатньо точно описують наявні експериментальні дані. Запропоновано уточнити значення коефіцієнтів розрахункових залежностей шляхом апроксимації наявних експериментальних даних щодо залежності ефективної потужності бензинового двигуна із системою розподіленого впорскування від частоти обертання його колінчастого валу поліноміальною функцією третього ступеня. Апроксимація здійснювалась із застосуванням програми Microsoft Excel шляхом побудови лінії тренда. Для побудови кривої потужності в якості аргументу використано не абсолютне значення частоти обертання, а відношення її поточного значення до номінального. За результатами проведених досліджень визначено коефіцієнти полінома, які доцільно застосовувати при розрахунках зовнішніх швидкісних характеристик автомобільних бензинових двигунів, обладнаних системою розподіленого впорскування пального. Для проведення наближених розрахунків тягово-швидкісних властивостей автомобілів, а також проведення розрахунків із навчальною метою запропоновано усереднені значення коефіцієнтів полінома. Проведені розрахунки швидкісних характеристик та аналіз експериментальних і розрахункових значень коефіцієнтів пристосовуваності двигунів за крутним моментом і за частотою обертання показали зменшення похибки розрахунків у випадку застосування запропонованих у роботі коефіцієнтів полінома. У той же час суттєві похибки у визначенні коефіцієнтів пристосовуваності двигуна за частотою обертання мають місце при розрахунках зовнішніх швидкісних характеристик двигунів із регульованими фазами газорозподілу та двигунів, які мають близький до постійного крутний момент у широкому діапазоні частот обертання колінчастого валу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Паласюк, Б. М. "ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ У СВІТЛІ ОНОВЛЕННЯ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 2 (13 жовтня 2021): 83–87. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12417.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Вища освіта є одним із визначальних чинників, що впливають на професійне становлення людини. Формування самоосвітньої компетентності студентів сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх фахівців у контексті глобалізації освіти і підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці. Однією з форм самоосвітньої діяльності є самостійна робота. Біофізику студенти-фармацевти медичних закладів вищої освіти ІV рівня акредитації вивчають на першому році навчання. Основна частина навчального навантаження для студентів фармацевтичного факультету заочної форми навчання припадає на самостійну роботу. У загальній системі організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання особливе місце займає контрольна робота з навчальної дисципліни. Перед виконанням контрольної роботи студенти заочної форми навчання самостійно вивчають теоретичний матеріал, розміщений на сайті університету. Обсяг інформації, який міститься в ньому, оптимізований та адаптований для студентів заочної форми навчання. Під час вивчення дисципліни майбутні провізори повинні опанувати базові знання для блоку дисциплін, що забезпечують професійно-практичну підготовку. Виконання контрольної роботи вимагає формування вмінь самостійно працювати з навчальною літературою. Для підвищення ефективності самостійної роботи і для допомоги студентам-заочникам у виконанні контрольної роботи розроблено варіанти контрольних завдань із біофізики. Завдання контрольної роботи побудовані так, що дозволяють не тільки об’єктивно перевірити рівень знань студентів, а й активізувати їх пізнавальну активність, забезпечити повторення раніше засвоєних знань, застосувати сформовані уміння і навички для активного сприйняття нового матеріалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Gucul, Oksana Vsevolodovna, та Vsevolod Zinovievich Slobodyan. "ВЛИЯНИЕ ФЕРРИТА И ЗАМКНУТЬ ВИТКОВ НА ЧАСТОТНОЙ ЗАВИСИМОСТИ ДОБРОТНОСТИ КОЛЕБАТЕЛЬНОГО КОНТУРА". Научный взгляд в будущее, № 06-05 (12 листопада 2017): 81–85. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-05-048.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянуто вплив фериту і коротко замкнутих витків на частотні залежності добротності коливального контуру. Одержано графічні залежності добротності від резонансної частоти коливального контуру у випадку: 1 - відсутності фериту і коротко замкнути

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Matvisiv, M. V. "ПЕРЕБІГ І НАСЛІДКИ ВАГІТНОСТІ У ВІЛ-ПОЗИТИВНИХ ЖІНОК З HCV-ІНФЕКЦІЄЮ". Інфекційні хвороби, № 1 (3 квітня 2019): 26–34. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9940.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема HCV-інфекції у вагітних набуває особливої актуальності за умов епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні. Оскільки спостерігається тенденція до зростання кількості вагітних, інфікованих ВІЛ та парентеральними гепатотропними вірусами, збільшується ризик їх вертикальної передачі [1]. Мета роботи – проаналізувати частоту і характер акушерсько-перинатальних ускладнень, внутрішньоутробне інфікування плода у ВІЛ-позитивних вагітних з різними формами HСV-інфекції. Пацієнти і методи. Спостерігали за перебігом та наслідками вагітності у 30 ко-інфікованих вірусами гепатиту С та ВІЛ (HCV+ВІЛ) вагітних. Групою порівняння служили 102 вагітні, інфіковані НСV з негативним ВІЛ-статусом. Для верифікації HСV-інфекції визначали серологічні маркери методом ІФА та вірусне навантаження методом ПЛР в кожному триместрі вагітності. Дітей обстежували на 3-й та 6-й місяці життя, а за необхідності – в 12, а на анти-НСV – у 18 місяців. При наявності клінічних показань (жовтяниця, гепатолієнальний синдром) діти обстежувалися раніше. Результати досліджень та їх обговорення. Серед вагітних з ВІЛ-позитивним статусом реплікативні форми діагностували у 53,3 % жінок, а латентні – у 46,7 %. У вагітних з негативним ВІЛ-статусом реплікативні форми НСV-інфекції мали місце у 60,8 % жінок, а латентні – у 39,2 %. Частота патологічних станів під час вагітності залежала від клінічної форми хвороби і ВІЛ-статусу матері та була вищою у жінок з позитивним ВІЛ-статусом і реплікативними формами НСV-інфекції, ніж з латентними (р˂0,05, р˂0,001). Ускладнений перебіг пологів вірогідно частіше був у жінок з реплікативними формами і позитивним ВІЛ-статусом, ніж з негативним (р˂0,05). Такі ускладнення, як стрімкі пологи та розрив пологових шляхів, частіше діагностували у жінок без ВІЛ-інфекції (р˂0,05), що повʼязано із значно меншою частотою проведення їм кесарського розтину. Частота репродуктивних втрат вища у ко-інфікованих ВІЛ, ніж у жінок без ВІЛ-інфекції і складала 23,3 % проти 4,9 % відповідно, а частота вродженої HСV-інфекції становила 13,3 % проти 1,9 %. У жінок з латентними формами ХГС як з позитивним, так і з негативним ВІЛ-статусом не зареєстровано випадків народження інфікованих дітей. Висновки. HCV-інфекція є причиною акушерських і перинатальних ускладнень, внутрішньоутробного інфікування плода. Частота акушерсько-перинатальних ускладнень вища у ко-інфікованих вагітних HCV+ВІЛ, ніж у жінок з моно-інфекцією. У жінок з ВІЛ-позитивним статусом частота репродуктивних втрат в 4,7 разу вища, а частота вродженої HСV-інфекції – в 7 разів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Бурлака, О. А., О. В. Горбенко та А. О. Келемеш. "ДОСЛІДЖЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ ГІДРОСИСТЕМИ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 292–301. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.37.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті викладені результати наукових досліджень основних причин відмови в роботі та об-ґрунтовані шляхи відновлення плунжера клапана напірного КН 50.16 У1, що використовується в ос-новних гідросистемах зернозбиральних комбайнів марок «Нива-ефект», серії «Дон», серії «Вектор», серії «Акрос», кормозбиральних комбайнів марок «Дон-680», «Дон-680М». Обрана тема актуальна, оскільки дуже часто наслідком виходу з ладу КН 50.16 У1 є повна відмова основної гідросистеми або часткова відмова її складових частин зі значним уповільненням роботи циліндрів гідросистеми. До того ж аварійним випадком є заклинювання плунжера клапана у проміжному положенні, що супро-воджується, як правило, розривами трубопроводів високого тиску, виходом з ладу через утворення внутрішніх протічок шестеренних насосів типу НШ-32, НШ-28. Навіть працездатний, але техноло-гічно неправильно відрегульований клапан КН 50.16 У1 призводить до прискореного зносу інших еле-ментів основної гідросистеми комбайна: шестеренних насосів, секційних електрогідророзподільни-ків. При проведенні дослідження були застосовані методи органолептичний, безпосереднього вимі-рювання абсолютних лінійних величин, математичні методи обробки результатів експерименталь-них досліджень. За результатами вимірювання абсолютних розмірів діаметру циліндричної частини плунжера клапана напірного КН 50.16.У1 у зоні інтенсивного зносу було виявлено: 25 % плунжерів у напірних клапанах КН 50.16.У1 потребують відновлення через механічний знос; близько 20 % плун-жерів у напірних клапанах КН 50.16.У1 мають сліди корозійного хімічного зносу; близько 10 % із до-сліджуваних зразків мають сліди як механічного, так і корозійного зносу. Отже, ремонт більшості досліджуваних клапанів – близько 55 %, потребує не тільки заміни гумових та пластикових ущільню-вачів та кілець, але й гальванічного відновлення робочих поверхонь плунжера клапана КН 50.16.У1 з подальшим шліфуванням та поліруванням робочої циліндричної поверхні до номінального розміру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Быков, Ростислав. "СВОЙСТВА ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ ВЕКТОРОВ КАМ-16 В ЧАСТОТНОЙ ОБЛАСТИ". SWorldJournal, № 06-01 (30 грудня 2018): 45–50. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-06-01-060.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі отриманий загальний вираз спектральної щільності для КАМ-16 векторів. Розглянутий розподіл енергії у смузі частот для одного вектора та для послідовності векторів. Виконана оцінка ширини частотної смуги, в якій знаходиться певна частина енергії с

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Быков, Ростислав. "СВОЙСТВА ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ ВЕКТОРОВ КАМ-16 В ЧАСТОТНОЙ ОБЛАСТИ". SWorldJournal, № 06-01 (30 грудня 2018): 45–50. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-06-01-060.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі отриманий загальний вираз спектральної щільності для КАМ-16 векторів. Розглянутий розподіл енергії у смузі частот для одного вектора та для послідовності векторів. Виконана оцінка ширини частотної смуги, в якій знаходиться певна частина енергії с

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

ОВЧИННІКОВ, Дмитро. "ВПЛИВ СКЛАДУ СУМІШЕВОГО БЕНЗИНУ НА ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ПАЛИВНУ ЕКОНОМІЧНІСТЬ АВТОМОБІЛІВ З РІЗНИМИ СИСТЕМАМИ ЖИВЛЕННЯ ДВИГУНА". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 131–38. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.96.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі викладено результати теоретичних та експериментальних досліджень впливу бензину з високим вмістом біоетанолу на показники роботи двигунів та автомобілів з різними системами живлення.Основна увага приділена використанню такого бензину на автомобілях обладнаних карбюраторною системою живлення. Показано зміни основних показників роботи автомобіля, зокрема показників паливної економічності.В результаті експериментальних досліджень встановлено, що при незмінному регулюванні карбюратора збільшення вмісту спирту в бензині до 36 % приводить до значного збіднення паливоповітряної суміші, пропусків робочих циклів, зростання концентрацій незгорілих вуглеводнів та зниження потужності двигуна. Для поліпшення показників роботи автомобілів з карбюраторною системою живлення двигуна за роботи на бензині зі значною добавкою спиртових сполук запропоновано змінювати регулювання паливної системи в сторону збагачення паливо-повітряної суміші збільшенням пропускної здатності паливних жиклерів. При відповідному регулюванні паливної системи зі збільшенням вмісту спирту в бензині двигун працює стабільно без пропусків робочих циклів. Незначно зменшується максимальна потужність двигуна та зростає витрата палива, що можна пояснити збідненням паливної суміші при збільшенні вмісту спирту в бензині.Отримано поліноміальні залежності показників роботи двигуна від концентрації спиртових сполук, крутного моменту та частоти обертання двигуна. Вони дозволяють описати двигун як джерело енергії, споживача палива, повітря та забруднювача навколишнього середовища в навантажувальних режимах роботи та режимах активного і примусового холостих ходів, що необхідно для розрахунку показників автомобілів в русі згідно Модифікованим Європейським їздовим циклом. Представлені результати стендових випробувань автомобіля ЗАЗ-1102.Ключові слова: біоетанол, спиртові сполуки, бензиновий двигун, паливна економічність, стендові випробування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

А.В. Беспалова, А.И. Кныш, Д.И. Чекулаев, В.П. Приступлюк, Т.В. Чумаченко та В.Г. Лебедев. "ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ АЛМАЗНИХ ВІДРІЗНИХ КРУГІВ ПРИ РОЗРІЗАННІ КАМ'ЯНИХ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ". Перспективні технології та прилади, № 18 (30 червня 2021): 6–13. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2021-18-1.

Повний текст джерела

Анотація:

У процесі ремонту і реставрації будівель часто розрізають керамічні плитки і блоки з Al2O3 і ZrO2. В даний час для цих цілей широко використовуються алмазні абразивні диски. Процес розрізання супроводжується значним виділенням тепла і нагріванням алмазного диска. При температурі близько 600º міцність диска на розрив зменшується в 2 рази і відбувається графітизація алмазних зерен. Таким чином, при розрізанні алмазним кругом кам'яних і будівельних матеріалів, температура нагріву кола не повинна перевищувати 600 ºС. В роботі виконано математичне моделювання процесу нагрівання алмазного відрізного круга на металевій основі при розрізанні керамічних матеріалів для визначення часу безперервної роботи до критичної температури 600ºС. Результати моделювання, представлені на графіках, показали залежність температури нагрівання кола від діаметра останнього, частоти обертання, хвилинної подачі, від зернистості і товщини кола. Показано, що шляхом підбору відповідних характеристик процесу час безперервної роботи може бути близько 10 - 12 хв без застосування примусового охолодження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Muravyova, I. M., та I. G. Chykalova. "Структурні зміни щитоподібної залози в постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, хворих на цукровий діабет 2-го типу". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 4.60 (15 липня 2014): 21–25. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.4.60.2014.76678.

Повний текст джерела

Анотація:

Відповідно до мети роботи нами було проведено дослідження клінічних зв’язків між цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та незлоякісними захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) у потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) у віддалені поставарійні терміни (148 осіб) та в контрольній групі (38 осіб). Отримані дані стосовно характеру та частоти органічної патології ЩЗ. Частота органічної патології ЩЗ у хворих на ЦД 2-го типу, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС (58,3 ± 6,3 %), статистично вірогідно (р < 0,05) вище, ніж у групі контролю (43,1 ± 3,9 %). Домінуючою патологією у хворих на ЦД 2-го типу, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, є вузловий еутиреоїдний зоб, частота якого (26,7 ± 5,7 %) більше ніж в 3,3 раза вища (р < 0,01), ніж у групі контролю (8,1 ± 2,2 %), та залежить від статі, віку, тривалості основного захворювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Бугайов, Микола Вікторович, Олександр Анатолійович Нагорнюк та Роман Вікторович Шапар. "Огляд аналізаторів радіочастотного спектра та пропозиції щодо динамічної реалізації енергетичного детектора". Технічна інженерія, № 2(88) (30 листопада 2021): 95–102. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2021-2(88)-95-102.

Повний текст джерела

Анотація:

На сьогоднішній день основним підходом до організації моніторингу радіочастотного спектра є повністю автоматичний безперервний аналіз заданого діапазону частот. Переважна більшість програмних продуктів світових лідерів, що спеціалізуються на розробленні засобів радіомоніторингу, має відкриту архітектуру, що дозволяє користувачам реалізовувати власні модулі оброблення сигналів. Тому вдосконалення програмно-алгоритмічного забезпечення існуючих аналізаторів спектра дозволить підвищити ефективність виявлення зайнятих ділянок частот та формування приймальних каналів. У роботі для виявлення частотних каналів запропоновано використовувати динамічний енергетичний детектор у частотній області. Динамічність детектора полягає у послідовному формуванні порогу виявлення залежно від значення тестової статистики. Як тестову статистику використано коефіцієнт варіації частотних відліків. Сутність запропонованого методу полягає у розрахунку коефіцієнта варіації із використанням відліків спектральної щільності потужності прийнятого сигналу, порівняно з її граничним значенням, у разі перевищення якого розраховується поріг для розділення частотних відліків на сигнальні та шумові. Надалі процедура повторюється, доки не будуть виявлені усі сигнальні відліки. Для забезпечення роботи алгоритму необхідно задати лише параметри періодограми Уелча, вектор порогових значень тестової статистики та ймовірність хибної тривоги. Програмна реалізація запропонованого підходу дозволить виявляти та визначати частотні межі сигналів у широкому динамічному діапазоні, за невідомих значень завантаженості смуги частот аналізу та потужності шуму. Зростання швидкодії розробленого алгоритму, порівняно з аналогічними, залежить від рівня зайнятості радіочастотного спектра, динамічного діапазону сигналів і довжини швидкого перетворення Фур’є та може становити десятки разів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Malanchuk, L. M., Z. M. Kuchma, I. M. Malanchyn, V. M. Martyniuk, L. O. Krasnyianska та S. L. Malanchuk. "ВИКОРИСТАННЯ СЦЕНАРІЇВ З ЕЛЕМЕНТАМИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ОКРЕМИХ ТЕМ З АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ". Медична освіта, № 4 (28 вересня 2018): 64–66. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9380.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – оцінювання ефективності навчальних симуляційних тренінгів з елементами клінічної фармакології у підвищенні якості освітнього процесу студентів із дисципліни “Акушерство та гінекологія”. Основна частина. Лікар будь-якої спеціальності, в тому числі і загальної практики, повинен знати причини, клініку, діагностику акушерських кровотеч та тактику залежно від причин, що її зумовили. Масивні акушерські кровотечі займають провідне місце серед причин різних видів тяжкої акушерської патології, такої, як геморагічний шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові тощо, та перше місце серед причин материнської смертності. Частота кровотеч складає від 6 до 11 % усіх пологів. Саме тому актуальним є відпрацювання на фантомі техніки активного ведення ІІІ періоду. В процесі нашої роботи ми зробили висновок, що навчання у симуляційному центрі із використанням сучасних фантомів дозволяє студентам досконало оволодіти основними практичними навичками з акушерства, які можуть стати необхідними у майбутній практичній роботі лікаря загальної практики, а також закладає основу оволодіння деякими маніпуляціями для майбутньої спеціалізації. Висновки. Сучасний розвиток медичної науки й практики зумовлює необхідність вносити корективи в підготовку студентів-медиків із наближенням їхньої освіти до міжнародних стандартів. Тому якість освіти у вищих навчальних закладах необхідно покращити шляхом ефективної організації та інформатизації навчального процесу, за допомогою впровадження передових наукових розробок у практику викладання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Ладика, Володимир, Юрій Скляренко та Юлія Павленко. "ЗМІНА ГЕНЕТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗА ГЕНОТИПОМ Β-КАЗЕЇНУ У СТАДІ ХУДОБИ ЛЕБЕДИНСЬКОЇ ПОРОДИ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 3–8. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчали особливості формування генетичної структури за β-казеїном у стаді худоби лебединської породи. Напрямок дослідження обґрунтовано з погляду на те, що споживання молока, яке містить β-казеїн А1, сприяє розвитку у людини діабету І типу, серцевих захворювань, аутизму, шлунково-кишкового дискомфорту та інших захворюванням. Через ці причини існує зростаючий світовий інтерес до A2-молока. Дослідження проведені в племінному репродукторі з розведення тварин лебединської породи ПСП «Комишанське». Генетичний аналіз матеріалів проводили на базі лабораторії Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України. Генотипи ВРХ визначали за допомогою методу алель-специфічної ПЛР (AS-PCR). У результаті проведеної роботи встановлено, що частота гетерозиготних генотипів А1А2 у корів дорівнювала 38%, гомозиготних А1А1 – лише 5%, а бажаних А2А2 – 57%. Відповідно частоти алелів дорівнювали – А1 – 0,238 та А2 – 0,762. За умови реалізації запропонованої нами методики створення стад тварин з генотипом А2А2 було заплановано отримати у наступному поколінні тварин (дочок) наступний розподіл генотипів: А1А2 – 24%, А2А2 – 76%. Використання у галузі відтворення господарства бугаїв, три з яких мали бажаний генотип А2А2, три – А1А2, а два – не були оцінені за даною ознакою сприяли отриманню у телиць (друга генерація) частоту генотипу А1А1 – 0%, А1А2 – 34%, А2А2 – 66%. Статистично значущої різниці між дочками та матерями за даною ознакою не встановлено. Частота алелів становила А1 – 0,172 та А2 – 0,828, що не відповідала передбачуваним (на 0,052). Встановлено, що ступінь гомозиготності в стаді зростає від 67,3% у матерів до 71,4% у дочок, рівень поліморфності у локусі β-казеїну зменшується від 1,56 до 1,39, тест гетерозиготності у обох генераціях був позитивним. Дані генетико-статистичного аналізу свідчать про збільшення у β-казеїновому локусі гетерозиготних генотипів А1А2 та нестачу гомозиготних. За результатами досліджень селекціонерам запропоновано проведення генотипування всього маточного поголів’я стада та використання для відтворення лише плідників оцінених за генотипом β-казеїну (гомозигот А2А2). З метою прискорення створення стада тварин з генотипами А2А2 за β-казеїном – пропонуємо використовувати сексовану сперму бугаїв-плідників з даним генотипом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Pavliak, A. Ya. "ДОСВІД ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Медична освіта, № 1 (5 листопада 2018): 102–6. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.9357.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – узагальнити досвід використання різних інтерактивних форм навчання на практичному занятті і провести оцінку методики формування професійних умінь у майбутніх медичних працівників для більш широкого впровадження її в навчальний процес. Основна частина. В роботі висвітлено досвід використання на практичному занятті різних інтерактивних інноваційних технологій, таких, як дискусійне проблемне ситуаційне навчання, рольова ділова гра, мультимедійні інтерактивні технології, клінічний розбір, робота біля ліжка хворого. Проведена оцінка ефективності методики формування професійних умінь у майбутніх медичних працівників, яка складається з 6 етапів. Висновки. Використання інтерактивних методів навчання на практичному занятті дозволяє одночасно вирішити ряд завдань і відповідає сучасним вимогам до навчального процесу. Описана методика формування професійних умінь забезпечує достатній рівень засвоєння студентами практичних навиків і може бути рекомендована для широкого впровадження в навчальний процес.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Boichuk, O. H., та U. S. Dorofeyeva. "СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА НЕПЛІДДЯ ЖІНОК СТАРШОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 1 (3 листопада 2020): 74–79. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11489.

Повний текст джерела

Анотація:

Безпліддя у шлюбі – проблема, що посідає особливе місце в сучасній медицині. Про актуальність цієї проблеми в Україні переконливо свідчить демографічна ситуація, яка за останні роки вкрай загострилася. Це зумовлено зменшенням народжуваності, збільшенням абортів, невиношуванням та безплідністю. Частота безплідного шлюбу серед подружніх пар репродуктивного віку в нашій країні складає 10–15 %, в окремих регіонах цей показник наближається до 20 % – критичного рівня, який негативно впливає на демографічні показники. Частота настання вагітності прямо залежить від віку пацієнток і знижується в 3,3 раза із збільшенням віку від 19 до 48 років. В основі зменшення здатності до зачаття лежать тонкі механізми, пов’язані з погіршенням якості ооцитів. Відмічене збільшення з віком частоти атретичних ооцитів і дегенеруючих ембріонів, мабуть, пов’язане зі зростанням генетичних порушень у клітинах. На сьогодні чітко прослідковується тенденція до планування пізнього материнства. Отже, метою цієї роботи є аналіз сучасної літератури щодо структури непліддя, особливо пацієнток старших вікових груп, проаналізувати методики обстеження та переглянути тактику лікування, щоб забезпечити успішність ЕКЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Пашко, Любов, Ірина Рябініна та Світлана Помирча. "ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЗВОРОТНОГО ЗВʹЯЗКУ НА ЗАНЯТТЯХ З СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ВИШІ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 16 (9 грудня 2021): 49–60. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246274.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються цифрові освітні технології як інструмент формувального оцінювання для отримання зворотного зв’язку на заняттях з сучасної української мови у виші, зокрема вебінструменти для розробки листів зворотного зв’язку. Аналізуючи останні дослідження і публікації, в яких започатковане розв'язання цієї проблеми, автор звертає увагу на актуальність використання цифрових освітніх технологій у виші, на принципи формувального оцінювання. У статті подано основні форми онлайн- комунікації: чат, відео конференція, форум, електронна пошта, анкетування; аналіз різних вебресурсів: платформа Moodle, Google Classroom, Zoom, LearningApps.org., Wizer.me. Особлива увага приділяється використанню робочих листів зворотного зв’язку на заняттях із сучасної української мови, принципам формувального оцінювання. Практична частина робочих листів містить алгоритм роботи, завдання та орієнтовні відповіді студентів при вивченні теми «Іменник». Фрагмент практичного заняття «Поділ іменників на відміни та групи», зокрема робочий лист, подано з використанням вебресурсу Wizer.me. та LearningApps.org. Система завдань передбачає додавання тексту, завантаження зображення, аудіо відповіді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Vinychuk, S. M., та Î. Y. Fartushna. "Диференційоване лікування транзиторних ішемічних атак — ефективний спосіб профілактики повторних гострих церебральних подій". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 6.68 (19 листопада 2014): 87–92. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.6.68.2014.80766.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи — дослідити кумулятивну частоту та ризик розвитку повторної транзиторної ішемічної атаки/інсульту в пацієнтів після першої транзиторної ішемічної атаки на тлі диференційованої терапії порівняно з традиційною залежно від патогенетичного підтипу гострої церебральної події за результатами 2-річного проспективного спостереження. Результати комплексного клініко-неврологічного та інструментального динамічного обстеження 178 пацієнтів показали, що диференційована терапія в поєднанні з Цераксоном зумовлювала при різних патогенетичних підтипах захворювання вірогідне зменшення частоти розвитку ішемічних інсультів у середньому в 2–4 рази та повторних транзиторних ішемічних атак — в 3–7,5 раза.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Дігтяр, В. А., О. Г. Садовенко та М. О. Камінська. "ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ-ПЕДІАТРІВ У МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 112–16. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.12271.

Повний текст джерела

Анотація:

Лікар-спеціаліст, закінчуючи вищий навчальний заклад, повинен мати високу конкурентоспроможність. Науково-дослідна робота (НДР) студентів є однією з форм підвищення рівня освіти у вищих медичних навчальних закладах. НДР студентів – це основна складова частина професійної підготовки майбутнього лікаря, що передбачає навчання студентів методик та методології наукового дослідження. Самостійна робота студентів поділяється на навчально-дослідницьку, яка включається в навчальний процес з дисципліни і проводиться в робочий час, і науково-дослідницьку, яка виконується у позанавчальний час. Найефективніше НДР реалізується в студентських наукових гуртках. Форми організації роботи гуртківців – це дебати, практикум, індивідуальна робота в клініці тощо. Особлива увага приділяється відпрацюванню практичних навичок студентами в кімнаті практичних навичок на кафедрі. Під керівництвом викладача або інтернів, старшокурсників є можливість студентів молодших курсів оволодіти виконанням основних практичних навичок, що не завжди доступно під час практичного заняття. Велику ефективність показала організація хірургічної школи на кафедрі, де одночасно мали можливість працювати інтерни, старшокурсники та студенти молодших курсів під керівництвом викладачів. Новою формою проведення студентського наукового гуртка є майстер-класи. За власним бажанням студенти виконують власні НДР під керівництвом викладача, результати яких доповідаються на секції «Хірургія» академії та інших конференціях, конгресах тощо. Багаторічний досвід кафедри свідчить про те, що студенти-гуртківці краще оволодівають теоретичними знаннями, практичними навичками та професійними вміннями, ніж ті, що не беруть участі у студентських наукових гуртках.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Boiko, Serhii, Yevhen Volkanin, Oleksiy Gorodny, Oksana Borysenko та Leonid Vershniak. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ ПРИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ АВІАЦІЙНОГО ГЕНЕРАТОРА ГВИНТОКРИЛА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 152–60. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-152-160.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. З огляду на те, що за останні десятиліття кількість нещасних випадків, збоїв обладнання, у тому числі нещасних випадків на вертольотах, становило понад десять, актуальною науково-практичною задачею являється діагностика і прогнозування змін стану авіаційного генератора. Постановка проблеми. Основна мета цієї роботи – розробка нейронної мережі, яка буде враховувати основні технічні та експлуатаційні характеристики авіаційного генератора вертольота з метою діагностики і подальшого прогнозування його стану, скорочуючи час обчислень і збільшуючи рівень достовірності результатів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема інформаційної діагностики авіаційної техніки описана в роботах, в яких застосовуються різні методи визначення несправностей авіаційної техніки. Використання нейронних мереж у вирішенні завдань управління динамічними системами вивчається вченими і дослідниками, робота яких демонструє високий потенціал об'єднання двох обчислювальних технологій – штучних нейронних мереж і генетичних алгоритмів для вирішення задач синтезу інтелектуальних систем керування. Виділення недосліджених частини загальної проблеми. Нині є безліч підходів до проблеми діагностики складних динамічних об'єктів, у тому числі авіаційного генератора вертольота, найбільш поширеним з яких є інформаційна діагностика, одним із методів якої є використання нейронних мереж. Використання нейронних мереж управління дозволяє істотно усунути математичні проблеми аналітичного синтезу та аналізу властивостей досліджуваного об'єкта. Це пояснюється тим, що якість процесів управління в нейронних системах багато в чому залежить від фундаментальних властивостей багатошарових нелінійних нейронних мереж, а не від аналітичних розрахованих оптимальних законів. Багатошарові нейронні мережі мають ряд переваг, що дозволяє їх використовувати в задачах управління динамічними об’єктами. Постановка завдання. Метою цієї роботи є створення нейронної мережі, яка буде враховувати основні технічні та експлуатаційні характеристики авіаційного генератора вертольота. Виклад основного матеріалу. При діагностуванні авіаційного генератора вертольота повинні враховуватися такі параметри: теплові параметри генератора, рівень шуму генератора, частота обертання генератора, опір ізоляції контурів ротора, струм зворотної послідовності, рівень вібрації генератора, биття валу генератора, відхилення напруги, коливання напруги, коефіцієнт несинусоїдальності кривої напруги, коефіцієнт n-й гармонійної складової напруги непарного (парного) порядку, коефіцієнти нульової послідовності, відхилення частоти імпульсної напруги. Водночас необхідно швидко обчислити вихідний стан генератора в поточному режимі роботи для даної функції. Найбільш оптимальним методом вирішення проблеми є використання нейронних мереж, що скоротить час обчислень, підвищить рівень надійності результатів. Висновки відповідно до статті. У статті виконано синтез нейрорегулятора прогнозу NN Prediction Controller для вирішення завдання автоматизації діагностики стану авіаційного генератора вертольота в реальних режимах роботи шляхом розробки моделі нейромережевої системи в Simulink програмного пакету MATLAB. Також встановлено, які параметри істотно впливають на якість регулювання та визначено оптимальні значення параметрів. Використання нейромережевої моделі для автоматизації діагностики стану авіаційного генератора вертольота забезпечило високу якість ідентифікації параметрів нейрорегулятора. Це дозволило вибрати оптимальні значення параметрів нейрорегулятора, що забезпечить високі динамічні характеристики системи діагностики стану авіаційного генератора вертольота.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Kurnosenko, D. V., V. P. Savchuk та E. V. Bilousov. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ХАРАКТЕРИСТИК МАСЛЯНИХ ФІЛЬТРІВ ТИПУ «SPIN-ON» НА РОБОЧІ ПАРАМЕТРИ МАСЛЯНОЇ СИСТЕМИ". Transport development, № 4(11) (14 січня 2022): 52–64. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Шляхом підвищення ефективності високообертових дизельних двигунів (ВОД) є оптимізація роботи елементів системи мащення – зменшення насосних витрат. Підвищені витрати на привід масляних насосів пов’язані з роботою двигуна на високов’язких маслах, роботою непрогрітого двигуна й експлуатація двигуна із забрудненим масляним фільтром. На ступінь забруднення моторного масла впливає режим роботи дизельного двигуна, кліматичні умови експлуатації, якість дизельного палива, марка застосовуваного моторного масла. Мета. Стаття присвячена стендовим дослідженням робочих параметрів масляних фільтрів і їх впливу на експлуатаційні показники масляного насоса в широкому діапазоні частот обертання. Результати виконаних досліджень наведено у вигляді графічних залежностей. У статті представлено залежності витрати моторного масла в напірну магістраль, лінію зливу та значення продуктивності масляного насосу при використанні чотирьох різних моделей масляних фільтрів: ФМ 009-1012005, WL7133, SM 108 і M-019 (забруднений). Додатково отримано залежності тиску після масляного насоса, після масляних фільтрів і значення падіння тиску на масляних фільтрах від частоти обертання вхідного валу масляного насосу. Висновки. У статті після проведення експериментальних досліджень контуру подачі й очистки моторного масла системи мащення з використанням чотирьох моделей масляних фільтрів типу «spin-on» нами отримано графічні залежності витрати моторного масла масляним насосом до головної масляної магістралі й до лінії зливу. Додатково визначено вплив досліджуваних режимів на розподіл тиску моторного масла, що створюється масляним насосом, тиску в напірній магістралі, перепаду масляного тиску на досліджуваних масляних фільтрах і з урахуванням розрідження на лінії всмоктування. Представлені залежності дають можливість здійснити оцінку роботи запобіжного клапану масляної системи і стану фільтруючого елементу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Ратушний, Р. І. "Особливості порушення ергономіки лікарями-стоматологами у ході проведення ендодонтичних втручань". CLINICAL DENTISTRY, № 2 (27 серпня 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12329.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У літературі відмічається дефіцит даних щодо оцінки можливого взаємозв’язку між особливостями недотримання ергономічних рекомендацій лікарями-стоматологами та наслідками проведення різних ятрогенних втручань у розрізі їх якості та результативності. При цьому попередньо необхідно систематизувати наявні характерні патерни порушень ергономіки роботи лікарів-стоматологів у процесі лікування кореневих каналів у розрізі впливу на них таких похідних, як наявний досвід роботи, середня кількість робочих годин, особливості матеріально-технічного забезпечення та застосування різних типів інструментів та засобів для оптичного збільшення. Мета дослідження – визначити основні особливості порушення ергономіки лікарями-стоматологами в ході проведення ендодонтичного лікування. Матеріали і методи. З метою реалізації поставленої мети проводили моніторинг особливостей робочого патерну 32 лікарів-стоматологів, які забезпечували виконання ендодонтичних втручань у середньому не менше 3 год на день. Моніторинг за роботою лікарів-стоматологів виконували лише в ході проведення ними лікування кореневих каналів постійних зубів у дорослих осіб. У процесі моніторингу лікар-спостерігач забезпечував періодичне заповнення анкети Rapid Entire Body Assessment (REBA) відповідно до оригінальної методики. Результати дослідження та їх обговорення. Виражене зростання тенденції невідповідності ергономічним параметрам роботи відмічалося при середній кількості годин проведення ендодонтичних втручань на день на рівні 5 і більше годин. Порівняно із випадками застосування операційного мікроскопа, використання бінокулярів або ж збільшуваних луп різного дизайну характеризувалося зростанням частоти реєстрації показників критерію REBA на рівні 4–7 із 25,0 % до 33,33 %, та зменшенням частоти реєстрації таких в діапазоні 2–3 балів із 50,0 % до 33,33 %. Висновки. Більшість лікарів-стоматологів досліджуваної вибірки демонструвала наявність порушень основних ергономічних принципів згідно з використовуваними критеріями REBA, що аргументує як потребу корекції їх робочого патерну з метою оптимізації робіт, так і необхідність дослідження подальших взаємозв’язків між конкретними показниками вищезгаданих критеріїв та із зареєстрованою успішністю проведеного ендодонтичного лікування і частотою розвитку різних видів помилок, допущених на етапі механічної та медикаментозної обробки кореневих каналів, а також на етапі їх обтурації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Kotlyar, Yuriy, та Vadim Pustovoitenko. "Інформаційні технології в бізнес-архіві". Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, № 02 (15 січня 2021): 96–101. http://dx.doi.org/10.26693/ahpsxxi2020.02.096.

Повний текст джерела

Анотація:

Збільшення ефективності управління малим, середнім або великим бізнесом потребує вдосконалення роботи з документами, так як все управління базується на роботі з інформацією. Сьогодні кожен документ – це частина інформаційних ресурсів, більше того він є виробленим ресурсом, свідоцтвом діяльності організацій і джерелом інформації про ділові процеси, а якість інформації визначає якість роботи підприємства. Архів, як структурна ланка здатен збільшити ефективність управління малим, середнім або великим бізнесом, що потребує, у свою чергу, вдосконалення роботи з документами, так як все управління базується на роботі з інформацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Рязанцев, О. І., В. С. Кардашук та А. О. Рязанцев. "Дослідження впливу параметра фільтра на якість аналого-цифрового перетворення сигналу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7 (263) (10 грудня 2020): 29–34. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-263-7-29-34.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті досліджено вплив параметра фільтра нижніх частот, частоти зрізу і порядку фільтра на вході аналого-цифрового перетворювача на основну похибку перетворення при обробці аналогових сигналів.Визначено, що при прийомі аналогового сигналу при перетворенні в цифровий код велике значення має його якісний прийом. У цьому випадку доречним є використання ФНЧ від низькочастотних шумів та інших перешкод, які вливають на його якість. Встановлено, що зниження частоти зрізу фільтра нижніх частот зменшує рівень адитивної складової похибки, але при цьому в деяких випадках також знижується стабільність роботи системи. Зазначено, що використання цифрового фільтра підвищує точність та швидкість перетворення аналогової інформації в цифровий код. Визначено, що процедура нормалізації сигналів передбачає повне або часткове усунення впливу перешкод при одночасній обробці інформаційної частини сигналу. Параметри фільтра та його характеристики залежать від місця включення фільтра по відношенню до комутаційного пристрою. Розглянуті сучасні високопродуктивні пристрої введення/виведення та цифрової обробки інформації, які конструктивно виконуються у вигляді модулів введення аналогової інформації для створення комплексів на базі персональних комп’ютерів або мікроконтролерів. Для моделювання прийому аналогового сигналу запропоновано використати блоки, програмні модулі та алгоритм роботи програмного елементу обробки аналогового сигналу з бібліотеки алгоритмічних елементів. Представлені результати моделювання цифрового фільтра. Для моделювання обрано перетворення сигналу від датчика напруги. Перетворення напруги в цифровий код здійснювалось для 12–розрядного АЦП. Значення параметра фільтра змінювалось в діапазоні від 0,3 до 1,0. Результати моделювання показують, що для якісного перетворення аналогового сигналу в цифровий код необхідна попередня нормалізація з подальшою цифровою фільтрацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Шевченко, Т. О., А. Є. Педаченко та І. А. Сребняк. "Оцінка ефективності стапедопластики у пацієнтів з отосклерозом з використанням різних видів протезів". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (27 серпня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.2.12167.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи: вивчити функціональні результати стапедопластики з використанням тефлонового і комбінованого титаново – тефлонового протезу у терміни 3, 6 та 12 місяців після оперативного втручання у хворих на отосклероз. Матеріали і методи. Робота проводилась у відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії. Було проведено динамічне обстеження і хірургічне лікування 30 пацієнтів з отосклерозом у віці від 28 до 67 років, з них 19 – жінок, 11 – чоловіків. Всім пацієнтам проводили спеціальні методи дослідження: отомікроскопію, тональну порогову аудіометрію, імпедансометрію. Показаннями до хірургічного втручання були скарги на зниження слуху, виявлення кондуктивної або змішаної приглухуватості з наявністю кістково – повітряного інтервалу у мовному діапазоні частот не менш 20 дБ, нормальний рівень тиску в барабанній порожнині (від -100 до 50 дПа) за даними імпедансометрії, відсутність регістрації акустичного рефлексу стремінцевого м’яза при впливі звуків надпорогової гучності: 80 – на усіх зареєстрованих частотах, нормальна проходимість слухової труби, відсутність некомпенсованої соматичної і запальної патології. Хірургічне втручання завжди проводили на вусі, яке гірше чує. Проводилася оцінка функціональних результатів лікування в терміни 3 - 12 місяців після операції. Результати дослідження. Для порівняння ефективності проведеного лікування пацієнти (n=30) розподілені на групи в залежності від матеріалу використаних стапедіальних протезів: 1 група представлена 22 пацієнтами, яким проведена поршнева калібровочна стапедопластика з використанням тефлонового стапедіального протезу; 2 група представлена 8 пацієнтами, яким проведена поршнева стапедопластика комбінованим титановим протезом. Отже, порівнюючи результати стапедопластики з різними видами стапедіальних протезів за показниками кістково-повітряного інтервалу, нами встановлено, що більш ефективним в плані функціональних результатів є використання титанових протезів на відміну від тефлонових. Встановлено, що при використання титаново-тефлонового протезу при стапедопластиці визначається достовірно виражене зниження порогів слуху на високих частотах (3-8) кГц, що може бути обумовлено меншим діаметром протезу. КПІ після оперативного втручання на низьких частотах у пацієнтів, яким був встановлений тефлоновий протез, знаходився в межах 10-20 дБ у всіх пацієнтів. Доведено, що після поршневої стапедопластики із використанням тефлонового протезу спостерігається повільне закриття КПІ до 10 дБ через 6 місяців у 78 % хворих після оперативного втручання порівняно з раннім післяопераційним періодом. Використання комбінованого тефлонового протезу виявляє кращі результати через 3 місяці після оперативного втручання з закриттям КПІ до 10 дб у 96 % пацієнтів зі зменшенням порогів ПП по всьому діапазону частот, але саме у цієї групи хворих результати погіршилися через 12 місяців у 26 % хворих, що ми пов’язуємо із порушенням кровообігу у слизовій оболонці довгого відростка ковадла внаслідок більш щільного контакту металевої частини протезу із лентикулярним паростком.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Yaskiv, G. I., B. P. Kuzminov, I. L. Platonova та I. A. Ruda. "ОЦІНКА ВИДОВОГО СКЛАДУ МІКРОФЛОРИ ПРОСВІТУ ТОВСТОЇ КИШКИ У ЩУРІВ ПРИ БАГАТОРАЗОВОМУ ІНГАЛЯЦІЙНОМУ ВПЛИВІ НІТРОКСОЛІНУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (23 листопада 2018): 149–53. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9602.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Важливим у схемі досліджень по гігієнічному обгрунтуванню гігієнічних регламентів допустимого вмісту лікарських засобів у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств є встановлення параметрів токсичності, алергічної, ембріотоксичної, дисбіотичної дії. Мета. Оцінка видового складу мікрофлори просвіту прямого відділу товстого кишківника у щурів при багаторазовому інгаляційному впливі нітроксоліну. Матеріали і методи. Дисбіотичну дію нітроксоліну вивчали на щурах, яких упродовж 30 днів піддавали впливу лікарського засобу у концентраціях 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3, шляхом інтраназального введення. Результати та обговорення. Домінантними представниками нормобіоти фекального біотопу є біфідобактерії, лактобактерії, бактерії групи кишкових паличок, зокрема Е. coli, ентерококи, стафілококи, які виявляли у випорожненнях 100,0 % тварин. Частота зустрічності пептострептококів та стрептококів коливалася в межах 33,3 % - 66,7 %, протею – 16,7 % - 50,0 %, грибів роду кандіда – 16,7 % - 33,3 % , плісені – 0% - 16,7 %. При концентраціях нітроксоліну 5 мг/м3, 15 мг/м3, 45 мг/м3 показник частоти зустрічності для домінуючих бактеріальних популяцій: біфідо-, лактобактерій, БГКП, ентерококів і стафілококів залишався незмінним – 100,0 %. Нітроксолін у концентрації 5 мг/м3 не викликав змін в структурі мікробіоти кишківника. Концентрації 15 мг/м3, 45 мг/м3 викликали зростання частоти виявлення умовно-патогенних штамів та зниження пептострептококів і стрептококів. Наприкінці відновного періоду частота зустрічності протею, грибів роду кандіда, плісеневих грибів у фекальному біотопі щурів другої (15 мг/м3) та третьої дослідної групи (45 мг/м3) утримувалися на рівні показників 4 тижня експерименту. Висновки. Багаторазова інгаляційна дія нітроксоліну у концентрації 15 мг/м3 викликає дисбактеріоз товстого кишківника у щурів, при цьому концентрація сполуки 15мг/м3 є пороговою для цього ефекту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Hordiichuk, V. "МЕТОДИКА АДАПТИВНОГО ВИБОРУ ТА СИНТЕЗУ РАЦІОНАЛЬНИХ СИГНАЛЬНО-КОДОВИХ КОНСТРУКЦІЙ ПЕРСПЕКТИВНИХ ПРОГРАМОВАНИХ РАДІОЗАСОБІВ В УМОВАХ СКЛАДНОЇ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ ОБСТАНОВКИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 55 (21 червня 2019): 19–24. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.3.019.

Повний текст джерела

Анотація:

Однією з важливих характеристик систем і засобів радіозв’язку, які функціонують в умовах радіоелектронного подавлення, є інформаційна стійкість, що є здатністю систем і засобів радіозв’язку протистояти дії засобам радіотехнічної боротьби. Одним з напрямків підвищення завадозахищеності та скритності засобів радіозв’язку (ЗРЗ) є зміна режимів роботи та параметрів сигналу в ході ведення сеансу радіозв’язку. Проведений автором статті аналіз відомих наукових джерел показав те, що вони орієнтовані на позиційні сигнально-кодові конструкції, які мають відому структуру та, відповідно, низьку розвідзахищеність. Тому пропонується використання непозиційних сигналів, зокрема таймерні сигнально-кодові конструкції. Автором статті проведено розробку методики вибору режимів роботи перспективних програмованих радіостанцій в умовах впливу навмисних завад на основі таймерних сигнальних конструкцій. В ході дослідження використані основні положення теорії зв’язку, теорії радіоелектронної боротьби, теорії сигналів та загальнонаукові методи аналізу та синтезу. Розроблено методику вибору режимів роботи перспективних програмованих радіостанцій в умовах впливу навмисних завад, сутність якої полягає у виборі виду технології формування сигнально-кодових конструкцій, режиму роботи та параметрів програмованих засобів радіозв’язку в залежності від сигнально-завадової обстановки. Основними режимами роботи є технології псевдовипадкової перестройки робочої частоти на основі таймерних сигнальних конструкцій та частотного мультиплексування з ортогональним кодовим розділенням на основі таймерних сигнальних конструкцій. Зазначена методика підвищує ефективність засобів радіозв’язку при дії навмисних завад та частотно-селективних завмирань за рахунок зміни режимів роботи засобів радіозв’язку із застосуванням адаптивних алгоритмів формування і обробки сигналів. В методиці, у порівнянні з запропонованими раніше, реалізовано декілька режимів роботи та здійснюється вибір раціональних значень параметрів сигналу для кожного з режимів роботи засобів радіозв’язку. Враховуючи зазначене, напрямком подальших досліджень слід вважати розробку науково-методичного апарату щодо використання таймерних сигнальних конструкцій в перспективних засобах зв’язку та підвищення їх завадозахищеності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Стасюк В.М., к.т.н. та Андрощук І.В., к.с.-г.н. "ВПЛИВ ОКРЕМИХ КОНСТРУКТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРИВОДУ ІЗ ПНЕВМОМЕХАНІЧНОЮ СИСТЕМОЮ ПОВІТРОРОЗПОДІЛУ НА РОБОЧІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВІБРОУДАРНИХ МАШИН". Перспективні технології та прилади, № 16 (31 серпня 2020): 129–33. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-16-18.

Повний текст джерела

Анотація:

Завдання вибору оптимальних конструктивних параметрів приводів для забезпечення потрібних робочих характеристик віброударних пневматичних машин завжди актуальне, у тому числі й пневматичних приводів, системи повітророзподілу яких оснащені клапанними повітророзподільниками. У статті наведені результати досліджень впливу окремих конструктивних параметрів приводу із пневмомеханічним розподілом стисненого повітря на робочі характеристики віброударних машин. В якості окремих конструктивних параметрів приводу вибрано: діаметри робочих вікон впускних елементів камер холостого та робочого ходів, діаметри випускних отворів і відстань між осями впускних елементів камери холостого ходу та випускними отворами. При цьому для вибору більш досконалої конструкції приводу розглядалися три його конструкції: із регульованим дроселем у кришці компенсаційної камери холостого ходу, із регульованим дроселем у кришці компенсаційної камери робочого ходу та без регульованих дроселів у кришках вищезазначених камер. В якості робочих характеристик віброударної машини вибрані: енергія удару, частота ударів, хід поршня-ударника та тривалість циклу. Отримані результати досліджень дозволяють вибирати оптимальні величини конструктивних параметрів приводу із пневмомеханічною системою повітророзподілу для забезпечення потрібних робочих характеристик віброударної машини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Derepa, A., V. Dzhanazian, O. Leiko та О. Drozdenko. "Сучасні підходи до конструювання гідроакустичних антен корабельних гідроакустичних станцій". Озброєння та військова техніка 22, № 2 (16 червня 2019): 93–98. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.2(22).93-98.

Повний текст джерела

Анотація:

Виходячи із задачі систематизованого дослідження шляхів підвищення ефективності гідроакустичного озброєння, один з яких полягає в зниженні робочих частот, проведено дослідження підходів до конструювання корабельних гідроакустичних антен, які забезпечили б компроміс між габаритними розмірами цих антен і транспортних відсіків на кораблі-носії в умовах необхідного акустичного комфорту їх роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Komarov, V., O. M. Moskvitin, M. P. Yaremenko та Т. Kurovska. "Аналіз діючих нормативно-правових актів щодо захисту об’єктів права інтелектуальної власності в країнах-членах Європейського Союзу". Озброєння та військова техніка 22, № 2 (16 червня 2019): 99–107. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.2(22).99-107.

Повний текст джерела

Анотація:

Виходячи із задачі систематизованого дослідження шляхів підвищення ефективності гідроакустичного озброєння, один з яких полягає в зниженні робочих частот, проведено дослідження підходів до конструювання корабельних гідроакустичних антен, які забезпечили б компроміс між габаритними розмірами цих антен і транспортних відсіків на кораблі-носії в умовах необхідного акустичного комфорту їх роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Робоча частота"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями