Готові списки джерел за темами / Робота істориків

Зміст

  1. Статті в журналах
  2. Дисертації
  3. Книги
  4. Тези доповідей конференцій
  5. Звіти організацій

Добірка наукової літератури з теми "Робота істориків"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Робота істориків".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Робота істориків"

1

Havrylenko, O. A. "Перше узагальнююче історико-правове дослідження діяльності радянських органів державної безпеки в Україні доби тоталітаризму". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (14 лютого 2020): 154–55. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.01.16.

Повний текст джерела
Анотація:
Упродовж останніх трьох десятиліть проблеми масових політичних репресій, державного терору, інших злочинів радянського тоталітарного режиму продовжують бути предметом досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних істориків. Написано тисячі книг, десятки тисяч статей, оприлюднено величезні масиви архівних документів. Здавалося б, цю тему можна вважати вичерпаною раз і назавжди. Однак, якщо уважніше придивитися до змісту вказаних праць, можна побачити, що серед них відсутні узагальнюючі комплексні роботи, які б висвітлювали не тільки окремі події, трагічні факти, людські долі, а й розкривали в усіх деталях державно-правовий механізм сталінської диктатури, зокрема його серцевину – органи державної безпеки. Тому, коли наприкінці 2019 року побачила світ монографія Окіпнюка В. Т. «Радянські органи державної безпеки в Україні в період панування тоталітарного режиму (1929–1953 рр.)», присвячена історико-правовому аналізу юридичного статусу, організаційної структури та правозастосовної діяльності в Україні органів ДПУ–НКВС–НКДБ–МДБ, вона відразу привернула увагу фахівців і широкого читацького загалу. Робота має безперечну наукову новизну. Це перше в Україні комплексне історико-правове дослідження, в якому на основі вивчення архівних документів, праць науковців, довідкової літератури, публікацій у періодичних виданнях та інших джерел висвітлена наукова проблема, що полягає у розкритті юридичних засад функціонування радянських органів державної безпеки в Україні в період панування тоталітарного режиму (1929–1953 рр.). Дослідження репресивної спрямованості діяльності радянських органів державної безпеки в Україні, як приклад негативної історичної спадщини, повинно сприяти виробленню запобіжного механізму від повторення таких подій в сучасній Україні. Вивчення цього історичного досвіду може стати також додатковим матеріалом, який можна використати в процесі розробки законодавчих засад реформування сучасних спецслужб нашої держави. Ретельно продумана та логічна структура монографії складається із п’яти розділів, в яких аналізуються теоретико-методологічні засади, історіографія та джерельна база дослідження, розкриваються правовий статус, організаційна структура та діяльність органів державної безпеки, особливості юридичного статусу місцевих територіальних і спеціалізованих органів та військових формувань, кадровий склад органів державної безпеки, висвітлюється місце органів державної безпеки в системі тоталітарного владарювання. Робота ґрунтується на широкій історіографічній та джерельній базі: автором використано 480 нормативних, наукових та архівних джерел, з яких більше 250 архівних справ чотирьох центральних державних і галузевих архівів – Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України. Велику кількість документів вперше введено у науковий обіг. У монографії характеризується вся сукупність елементів механізму державного терору – політико-ідеологічні (настанови та політичні рішення партійних органів), юридичні (норми, які регулювали застосування державного примусу) та інституційні (система організаційних структур, що забезпечували застосування цих настанов і норм), які були цілеспрямовано вибудовані тоталітарною владою як інструмент для тотального контролю над суспільством. У роботі також комплексно розглянуто різноманітні аспекти еволюції юридичного статусу місцевих територіальних і спеціалізованих органів державної безпеки, підпорядкованих їм військових формувань, специфіка кадрового забезпечення радянських спецслужб в Україні, особливості здійснення контролю та нагляду за їх діяльністю. Автором зокрема доведено, що карально-репресивна спрямованість діяльності ДПУ–НКВС–НКДБ–МДБ УРСР зазнавала еволюційних змін відповідно до трансформації політичної системи радянської держави, що відображалося у законодавчих змінах повноважень та структури названих органів. Отже, рецензована монографія є комплексною, завершеною науковою працею, в якій вперше в історії вітчизняної історико-правової науки досліджено юридичні засади функціонування радянських органів державної безпеки в Україні в період панування тоталітарного режиму (1929–1953 рр.), а висновки, сформульовані автором, мають документально підтверджений, достовірний характер. Наукова праця має багато позитивних якостей і, безперечно, стане настільною книгою для фахових дослідників, а також усіх, хто цікавиться історією органів державної безпеки тоталітарних держав. Її можна вважати прикладом класичних наукових досліджень. Звичайно, не всі думки вченого є незаперечними, деякі з них є дискусійними. Однак наукові підходи, рівень аргументації, методологія вирішення наукових завдань, форма викладу матеріалу відповідають кращим зразкам сучасного рівня розвитку української юридичної науки. Тому ми переконані, що монографія В. Т. Окіпнюка «Радянські органи державної безпеки в Україні в період панування тоталітарного режиму (1929–1953 рр.)» становитиме значний науково-теоретичний і практичний інтерес для наукової спільноти, працівників правоохоронних органів, а також громадськості та зробить суттєвий внесок у розвиток вітчизняної юридичної науки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Лаврут, Ольга. "ШКОЛА В УКРАЇНСЬКІЙ РСР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1940-Х – НАПРИКІНЦІ 1980-Х РОКІВ ОЧИМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ". Litopys Volyni, № 25 (10 грудня 2021): 44–47. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.07.

Повний текст джерела
Анотація:
У зарубіжній україніці історики з неприхованою шаною та прихильністю до історії України здійснювали свою наукову діяльність. Вони переважно без доступу до першоджерел спиралися на процеси ранньомодерної та модерної доби, Української революції 1917–1921 рр. та на праці істориків міжвоєнного періоду. Роботи концентрують масив первинної і вторинної інформації, яка формує документальний спадок української діаспори, а також організації спеціальних колекцій у бібліотеках, архівах, музеях. Що ж до післявоєнного періоду, то історики були фактично спостерігачами, критиками та аналітиками. Свої роботи вони створювали переважно з опертям на попередній науковий досвід, фонди Центрального державного архіву зарубіжної україніки, власний хист, інтуїцію та інформацію від осіб, які вирвалися з коліщат Радянського Союзу. Україну вони розглядали з позиції геополітики, що завжди спонукало її до позиції вибору. Вона відігравала вагому роль в історії. Дослідники вважали школу важливою ланкою в цьому процесі. Науковці вивчили суспільно-політичні та економічні трансформації, продемонстрували зумовленість політичних і демографічних змін у сталінську й післясталінську добу, освітні тенденції в радянському суспільстві. Вони засуджували політику Комуністичної партії й щодо населення, яке не було забезпечене належним чином та права якого постійно порушувалися. Історики у своїх роботах продемонстрували захист письменниками української мови та українськомовної освіти. Зарубіжні дослідники зупинилися на умовах (насамперед ідеолого-політичних) функціонування й діяльності відомих особистостей та організацій, на позбавленні прав українців у різних сферах життя, на дисидентському русі. При цьому розвідок про діяльність власне школи було замало, що пояснюється відсутністю можливостей доступу до архівних матеріалів та умовами життя в УРСР, які створювали перешкоди до інформаційної й аналітичної діяльності. Водночас це сприяло більш критичному ставленню (так би мовити, «погляду збоку») до проблеми. Діяльність істориків в еміграції спрямовувалася на підтримку українських елементів у школі в Україні радянської доби.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Popovych, O. V. "Історична українська наукова думка: інтерпретація ідей гуманізму". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 5 (14 червня 2018): 66–75. http://dx.doi.org/10.15421/171869.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розкрито досвід інтерпретації ідей гуманізму в сучасній українській науковій думці. Охарактеризовано ідеї, концепції та праці вітчизняних учених. Велику увагу в роботі приділено текстологічному аналізу історіографічних джерел. У процесі аналізу виявлено характерні риси та особливості дослідження у сфері методологічної парадигми, прийомів аналізу джерел, інтерпретації фактів. Творчість кожного дослідника розглянуто як унікальне явище, і в той самий час розуміється як складова всього процесу – розвитку історичної науки. Узагальнюється в даному випадку не тільки результат виявлення подібних елементів концепцій і нюансів методології, але і моменти зміни сформованих концепцій, прагнення історика до оригінальності, самостійності в методології дослідження, прагнення самореалізуватися, тобто все те, що пов’язано з творчою індивідуальністю. Етапи вивчення історіографії італійського гуманізму співвідносяться нами з періодизацією дослідження Ренесансу, починаючи з кінця XIX в., Періоду, в який даються перші характеристики досліджень із проблематики італійського Відродження. Закінчуючи історіографічний огляд, можна констатувати, що в останнє десятиліття помітно підвищився інтерес до проблем ідеології Ренесансу, проте до цих пір не створено узагальнюючої роботи, що відбиває розвиток історичної думки з даної проблеми за весь період вивчення італійського Відродження. Крім того, в історіографічних роботах узагальнюючого характеру не приділяється уваги науковцям філологам і філософам – дослідникам літератури Ренесансу. Наразі заново відкриваються імена істориків, які постраждали в 20-30-і рр. Їх твори теж не потрапили до ранніх історіографічних робіт.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Ворожбіт-Горбатюк, В. В., К. В. Зозуля та Т. М. Собченко. "НАУКОВИЙ ГУРТОК В РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПЕРШОГО БАКАЛАВРСЬКОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ (З ДОСВІДУ ХНПУ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ)". Теорія та методика навчання та виховання, № 50 (2021): 19–29. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.50.02.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті автори презентували досвід роботи наукового гуртка «Педагогічне коріння» в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди. Науковий гурток об’єднав студентів-бакалаврів на факультеті іноземної філології (2001 – 2014 рр.) і на юридичному факультеті університету (2012 – 2014 рр.). Проаналізований і узагальнений у статті досвід реалізує ідею навчання через дослідження. Робота координатора і членів гуртка була спрямована на формування навичок дослідника, умінь критичного мислення, академічного усного і писемного мовлення, досвіду аргументувати і доводити свою позицію. Авторами проаналізовано програма і положення про роботу наукового гуртка, звітні матеріали, результати творчих студій і науково-популярних публікацій, які підтверджують участь членів гуртка «Педагогічне коріння» в розробленні методичного забезпечення самостійної роботи здобувачів першого бакалаврського рівня вищої освіти. У статті зазначено, що ініціатива створення гуртка виходила від самих студентів, які зацікавилися історією педагогіки з позицій спільності форм, прийомів і методів роботи з першоджерелами з фаховою підготовкою філологів. Згодом до роботи гуртка долучилися і студенти юридичного факультету. Робота наукового гуртка була спрямована на особистісне зростання студентів, системну професійну профорієнтацію. Просвітницькі ініціативи студентів – членів гуртка передбачали адаптування наукового доробку визначних персоналій історико-педагогічного дискурсу для вчителів-практиків, батьків дітей, одногрупників, молоді, яка не має педагогічної підготовки. Гуртківці приділяли увагу дослідженню індивідуального шляху успіху визначних педагогів. І з успіхом інтерпретували свої знахідки. Переваги наукового гуртка в реалізації ідеї навчання через дослідження здобувачів першого бакалаврського рівня вищої освіти: підвищення рівня зацікавленості педагогічними науками, системна профорієнтація, доцільна інформаційна, організаційна, методична підтримка.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

СУРОВЦЕВА, Ірина. "ІНДИГЕННА ОСВІТА: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБОТИ З КОРІННИМИ НАРОДАМИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (29 квітня 2021): 65–71. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-65-71.

Повний текст джерела
Анотація:
Розкриваються глобальні виклики, з якими стикаються соціальні працівники в мультикультурній практиці. Особливої актуальності набула соціальна робота з корінними народами (індигенна соціальна робота), яка вимагає фахових історико-культурних, антропологічних, етнополітичних та етнопчихологічних знань. У цих умовах міжнародний досвід підготовки фахівців для роботи в індигенному середовищі пропонує запровадження в освітній процес на всіх рівнях предметів історії та культури корінних народів, кваліфіковану мовну підготовку викладацького складу, пільги на вступ до ЗВО представників корінного походження. Ключові слова: фахова освіта соціальних працівників, соціальна робота, мультикультурне середовище, етнічно-чутлива соціальна робота, соціальна робота з корінними народами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Литвиненко, Світлана, та Вадим Ямницький. "СТАНОВЛЕННЯ ІГРОВОЇ ТЕРАПІЇ В ПСИХОАНАЛІТИЧНИХ ШКОЛАХ А. ФРЕЙД ТА М. КЛЯЙН". Психологія: реальність і перспективи, № 14 (1 квітня 2020): 130–35. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.161.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено дослідження особливостей зародження ігрової терапії в дитячому психоаналізі в традиціях шкіл М. Кляйн та А. Фрейд. Незважаючи на те, що обидва підходи ґрунтувалися на принципах і засадах психоаналізу, доробки Кляйн і Фрейд започаткували дві самостійні психоаналітичні школи в галузі дитячої психотерапії та різні позиції щодо розуміння гри та її використання в дитячій психотерапії. Згідно підходу Фрейд, у дитячому психоаналізі надавали перевагу роботі з невротичними дітьми, однак Кляйн довела ефективність «ігрового аналізу» в роботі з будь-якими порушеннями і розладами дітей. Емпіричним матеріалом виступили результати історико-психологічних досліджень процесу становлення й розвитку психоаналітичних знань про дитину та теорію і практику дитячого психоаналізу в першій половині ХХ століття. Досліджено, що в першій половині ХХ століття теорія і техніка дитячого психоаналізу перебували на стадії розробки, а тому дослідники розвивали уявлення про психоаналітичну роботу з дітьми на основі власних спостережень та експериментів. З’ясовано, що започаткування ігротерапії відбулося у 20-ті роки ХХ ст. у теоретичних пошуках та практиці роботи психоаналітиків (Хуг-Хельмут, Кляйн, Фрейд та ін.). Концептуальне обґрунтування теорії і практики дитячого психоаналізу було здійснено школами Фрейд і. Кляйн в період між Першою і Другою світовими війнами. Хоча обидві дослідниці використовували гру в роботі з дітьми, однак вони перебували в постійній полеміці через розбіжності з питань дитячого аналізу та ігрових технік роботи. Встановлено, що в дитячому психоаналізі гра розглядалася як природна діяльність дітей, що надавала можливості вираження, демонстрації та випробовування в символічній формі за допомогою іграшок, ігрових дій і ролей несвідомих бажань і фантазій, а також особливостей об’єктних стосунків. Започаткована школами Кляйн та Малер терапевтична техніка, яка дістала назву «терапія грою» (play therapy) згодом виокремилася в самостійний напрям роботи з дітьми.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Верховенко, Ольга. "Значення творчості Роберта Візиренка-Клявіна та Дмитра Клявіна для розвитку балетного мистецтва України другої половини XX – початку XXI століття". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, № 2 (28 жовтня 2021): 123–31. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.2.2021.243239.

Повний текст джерела
Анотація:
Мета дослідження – вивчити сценічні здобутки Роберта Візиренка-Клявіна та Дмитра Клявіна в контексті їх артистичної, педагогічної та балетмейстерської діяльності. Методологія роботи базується на таких методах дослідження: загальноісторичному (задля вивчення історичних процесів, що відбувалися в балетному середовищі України у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.), історико-культурному (з метою дослідження хореографічної культури у виконавській і балетмейстерській площинах зазначеного періоду), аналітичному (для опрацювання наукової, культурологічної, мистецтвознавчої та театрознавчої літератури), системному (для узагальнення відомостей щодо творчого становлення Роберта та Дмитра Клявіних на сцені Національної опери України) та ін. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше розглянуто артистичну, педагогічну та балетмейстерську діяльність танцівників династії Клявіних, яка істотно вплинула на розвиток балетної культури в Україні у другій половні ХХ – на початку ХХІ ст. Висновки. Роберт Візиренко-Клявін створив понад 20 оригінальних сценічних образів у балетах академічної спадщини та виставах радянської балетної класики. Упродовж 20-річної балетмейстерської діяльності хореограф поставив 7 балетів і взяв участь у підготовці хореографічних картин у кількох операх. Акторські здібності танцівника привернули увагу радянських режисерів, які надали можливість артисту заявити про себе у кінематографічній галузі – він зіграв 5 ролей у художніх кінострічках (2 з них – фільми- балети). Чимало професійних зусиль Р. Візиренко-Клявін приклав до формування вітчизняної чоловічої виконавської школи: понад 20 років він присвятив роботі в Київському ДХУ. Накопичений Р. Візиренком-Клявіним досвід актуалізував і розвинув його син – Дмитро Клявін, який створив на сцені Національної опери ім. Т. Шевченка близько 40 яскравих характерних партій. Плідною стала балетмейстерська діяльність артиста, відзначена 2019 р. премією ім. А. Шекери за досягнення у сфері хореографічного мистецтва України. Вагоме місце у творчості Д. Клявіна посіла педагогічна робота, розпочата у Київському ДХУ, яка триває і дотепер у Київській муніципальній академії танцю ім. С. Лифаря.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Сергій, Ольговський, та Пустовалов Василь. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА В НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «ХОРТИЦЯ». СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 195–202. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.400.

Повний текст джерела
Анотація:
Розглядаються історія вивчення острова Хортиці, його природно-культурний потенціал, виникнення та етапи становлення заповідника на його території. Проаналізовано узагальнюючі роботи різних авторів із досліджуваної теми. Помітний внесок у вивчення острова і в розвиток заповідника зробили Д. Яворницький, Я. Новицький, О. Добровольський, В. Пешанов, Р. Юра, Н. Козачок, В. Іллінський, С. Пустовалов, М. Остапенко, Д. Кобалія та ін. Автори доходять висновку, що в історії вивчення о. Хортиці виділяються етапи: краєзнавчий, загальнонауковий та етап дослідження о. Хортиці в рамках заповідника. Виявляється популярність заповідника, з’являються популярні природничі та історико-культурні публікації. Проведена робота та виділені етапи стануть у нагоді при подальшому плануванні роботи заповідника.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Циганик, Мирослава. "НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКОВА ГОЛОВАЦЬКОГО У КОЛІ ВЧЕНИХ І ЛІТЕРАТОРІВ". Молодий вчений, № 2 (90) (26 лютого 2021): 156–60. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-2-90-30.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто місце і значення діяльності Я. Головацького у слов’янському культурному процесі XIX ст. Окреслено напрям роботи «Руської трійці» у контексті тенденцій романтизму в українській літературі та співпраці зі західнослов’янськими культурними діячами. Вказано на значимості науково-етнографічної роботи Я. Головацького для духовного пробудження українського народу. Зібрано і проаналізовано наукові контакти Я. Головацького з представником харківської школи романтиків І. Срезневським, істориком, філологом, етнографом та фольклористом М. Максимовичем, видатним етнографом і літературознавцем О. Бодянським. Закцентовано на впливі загальноросійського русифікаторського напрямку в 1850–1880 рр. на дальшу роботу Я. Головацького.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Сінельніков, Олександр. "Північне Причорномор’я в «Getica» Йордана". Старожитності Лукомор'я, № 1 (8 серпня 2020): 45–53. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.1.11.

Повний текст джерела
Анотація:
Дана робота присвячена репрезентації основних даних, що стосуються Північного Причорномор’я у роботі готського історика епохи раннього середньовіччя – Йордана. Також зроблена спроба первинної інтерпретації цих звісток на основі історіографії питання. У праці присутній опис територій, що містять згадки гідронімів, топонімів, назв поселень та ін. Окрім того, стародавній автор відзначає велику кількість племен, що населяли ці території. Опис території Північного Причорномор’я і сусідніх регіонів, а також їх населення представлено в історичній ретроспективі. Крім, власне історії готів, «Getica», написана у середині VI ст. н.е., частково відображає події V, IV і I ст. до н.е. і римського періоду історії, до приходу готів на Північний Понт.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Більше джерел

Дисертації з теми "Робота істориків"

1

Адамович, П. "Краєзнавство як спосіб вивчення історії регіону. На прикладі історії Славова". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21174.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Резніков, В. В. "Краєзнавчі розвідки як джерело для вивчення повстанського руху на Харківщині в 1918–1923 рр". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21442.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Курченко, Тетяна Євгенівна. "Робота з дитячою аудиторією як необхідна складова культурно-освітньої діяльності сучасних музейних установ України". Thesis, 2016. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/19780.

Повний текст джерела
Анотація:
Курченко Т. Є. Робота з дитячою аудиторією як необхідна складова культурно-освітньої діяльності сучасних музейних установ України / Т. Є. Курченко //Документно-інформаційні комунікації в умовах глобалізації: стан, проблеми і перспективи: матеріали І Всеукраїн. наук.-практ. Інтернет-конф., м. Полтава, 3 грудня 2015 р. / редкол.: І. Г. Передерій, А. А. Соляник та ін. – Полтава: ПолтНТУ, 2016 – С. 128-131.
Стаття присвячена актуальності роботи музеїв України з дітьми і підлітками. Узагальнена інформація про різні форми роботи музейних установ, які допомагають налагодити контакт з дитячою аудиторією, навчити розуміти «мову» музейних предметів і шанувати культурну спадщину свого народу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Книги з теми "Робота істориків"

1

Історико-економічні дослідження наслідків перебування українських земель у складі різних імперій. KROK University, 2021. http://dx.doi.org/10.31732/he.

Повний текст джерела
Анотація:
В тезах подано результати наукових досліджень членів наукового історико-економічного гуртка кафедри теоретичної та прикладної економіки (ТПЕ) Університету «КРОК». До роботи підсумкової наукової конференції, науковий продукт якої репрезентовано у цих тезах, долучилися не лише студенти та викладачі Університету «КРОК». Авторами тез стали студенти та викладачі інших українських університетів, а саме: Західно-Українського Національного Університету, Київського національного економічного університету імені Вадима гетьмана, Національного Університету Києво-Могилянська Академія. Поєднання зусиль дослідників різних українських освітніх закладів сприяло різноманітності підходів до наукової проблеми, повязаної з наслідками перебування українських етнічних земель у складі різних імперій.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Робота істориків"

1

Шапорда, В. А. "ДЕНІКІНСЬКИЙ РЕЖИМ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ 1918‒1920 РР. У ДИСЕРТАЦІЙНИХ РОБОТАХ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ". У POLITICAL SCIENCE, PHILOSOPHY, HISTORY AND SOCIOLOGY: DEVELOPMENT AREAS AND TRENDS IN UKRAINE AND EU. Baltija Publishing, 2020. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-588-91-4-27.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Грудевич, Тетяна. "ВИСТАВКОВА РОБОТА У МУЗЕЇ «ПОШТОВА СТАНЦІЯ» НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ» (2015–2021 рр.)". У GRUNDLAGEN DER MODERNEN WISSENSCHAFTLICHEN FORSCHUNG. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-10.09.2021.74.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Робота істориків"

1

Тарасов, А. В., Р. П. Шляхтич та В. А. Фінічева, ред. Криворіжжя: погляд у минуле... : матеріали П'ятих історико-краєзнавчих читань. Chair Н. А. Печеніна. Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3551.

Повний текст джерела
Анотація:
До збірника увійшли матеріали доповідей учасників V історико-краєзнавчих читань "Криворіжжя: погляд у минуле...», а також заявлені до участі у роботі секційних засідань матеріали, що презентують різні аспекти та хронологічні проміжки історичного минулого Криворіжжя. Значний масив матеріалу, що є результатом як наукових, так і аматорських досліджень, спрямовані на персоналізацію історії рідного краю. Для широкого кола читачів, які мають інтерес до історії Криворіжжя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Шляхтич, Р. П., Н. А. Печеніна, А. В. Тарасов та В. А. Фінічева, ред. Криворіжжя: погляд у минуле... : матеріали Других історико-краєзнавчих читань. Chair В. О. Шайкан. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/795.

Повний текст джерела
Анотація:
До збірника увійшли матеріали доповідей учасників ІІ історико-краєзнавчих читань «Криворіжжя: погляд у минуле...», а також заявлені до участі у роботі секційних засідань матеріали, що презентують різні аспекти та хронологічні проміжки історичного минулого Криворіжжя. Значний масив матеріалу, що є результатом як наукових, так і аматорських досліджень, спрямовані на персоналізацію історії рідного краю. Для широкого кола читачів, які мають інтерес до історії Криворіжжя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Тарасов, А. В., Р. П. Шляхтич та В. А. Фінічева, ред. Криворіжжя: погляд у минуле... : матеріали П'ятих історико-краєзнавчих читань. Chair Н. А. Печеніна. Криворізький державний педагогічний університет, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3550.

Повний текст джерела
Анотація:
До збірника увійшли матеріали доповідей учасників V історико-краєзнавчих читань "Криворіжжя: погляд у минуле...», а також заявлені до участі у роботі секційних засідань матеріали, що презентують різні аспекти та хронологічні проміжки історичного минулого Криворіжжя. Значний масив матеріалу, що є результатом як наукових, так і аматорських досліджень, спрямовані на персоналізацію історії рідного краю. Для широкого кола читачів, які мають інтерес до історії Криворіжжя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Тарасов, А. В., Р. П. Шляхтич та В. А. Фінічева, ред. Криворіжжя: погляд у минуле... : матеріали Четвертих історико-краєзнавчих читань. Chair Н. А. Печеніна. Криворізький державний педагогічний університет, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3549.

Повний текст джерела
Анотація:
До збірника увійшли матеріали доповідей учасників ІV історико-краєзнавчих читань "Криворіжжя: погляд у минуле...», а також заявлені до участі у роботі секційних засідань матеріали, що презентують різні аспекти та хронологічні проміжки історичного минулого Криворіжжя. Значний масив матеріалу, що є результатом як наукових, так і аматорських досліджень, спрямовані на персоналізацію історії рідного краю. Для широкого кола читачів, які мають інтерес до історії Криворіжжя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Тарасов, А. В., Р. П. Шляхтич та В. А. Фінічева, ред. Криворіжжя: погляд у минуле... : матеріали Третіх історико-краєзнавчих читань. Chair Н. А. Печеніна. Криворізький державний педагогічний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/796.

Повний текст джерела
Анотація:
До збірника увійшли матеріали доповідей учасників ІІІ історико-краєзнавчих читань "Криворіжжя: погляд у минуле...», а також заявлені до участі у роботі секційних засідань матеріали, що презентують різні аспекти та хронологічні проміжки історичного минулого Криворіжжя. Значний масив матеріалу, що є результатом як наукових, так і аматорських досліджень, спрямовані на персоналізацію історії рідного краю. Для широкого кола читачів, які мають інтерес до історії Криворіжжя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Дороніна, Т. О. Історіографічний опис проблеми як необхідний складник історико-педагогічного дослідження (за матеріалами дисертацій зі спеціальності 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки», захищених у 2016 рр.). Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3039.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено з’ясуванню специфіки історіографічного аналізу проблеми дослідження в дисертаційних роботах із історії педагогіки, що були захищені в Спеціалізованих вчених радах України впродовж 2016 р. На основі звернення до теоретичних джерел та аналізу значного масиву наукових робіт констатовано недостатню увагу дисертантів до історіографічного складника та розбіжності в розумінні його дефініції. Проведений аналіз дозволив констатувати, що власне історіографічний аналіз проблеми дослідження містить незначна кількість дисертацій, та виявити прояв тут декількох суперечливих тенденцій, коли автори та авторки: 1)ототожнюють історіографію проблеми дослідження з питанням ступеня її висвітлення в науковій літературі; 2)розглядають історіографічний складник побіжно, зосереджуючи увагу на відтворенні ретроспективи становлення та розвитку педагогічного явища; 3)уникають висвітлення питання історіографії проблеми.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Шляхтич, Р. П., А. В. Тарасов, H. A. Печеніна, Н. М. Товстоляк та В. А. Фінічева, ред. Наукові розвідки науковців, музейних працівників, магістрантів, студентів, членів МАН : матеріали Перших історико-краєзнавчих читань. Chair В. О. Шайкан. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/797.

Повний текст джерела
Анотація:
До збірки увійшли матеріали доповідей учасників перших Історико-краєзнавчих читань «Криворіжжя: погляд у минуле...», а також заявлені до участі у роботі секційних засідань матеріали, що презентують різні аспекти та хронологічні проміжки історичного минулого Криворіжжя. Значний масив матеріалу, що є результатом як наукових, так і аматорських досліджень, спрямовані на персоналізацію історії рідного краю. Для широкого кола читачів, які мають інтерес до історії Криворіжжя.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Романець, Наталя Радомирівна. Репресивна політика радянської влади в українському селі у 1933–1936 рр. Інститут історії України НАН України, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4169.

Повний текст джерела
Анотація:
Серед розмаїття трагічних сюжетів історії України радянської доби особливе місце займає тема репресій і їх ролі у здійсненні політики суцільної колективізації. Активне дослідження даної проблематики почалося на пост-радянському просторі лише наприкінці 80-х рр. XX ст., завдяки відкриттю секретних фондів архівів. Проте поза увагою істориків фактично залишився так званий «постголодоморний період», до дослідження якого науковці долучилися порівняно недавно, що засвідчують роботи В. Марочка, Ю. Мошкова, І. Зеленіна. Тому у пропонованій статті, автор ставить за мету визначити і проаналізувати основні напрями репресивної політики радянської влади в українському селі у період 1933–1936 рр.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Гостра, Катерина Вікторівна. Специфіка використання прецедентних феноменів культури на уроках російської мови як іноземної. КДПУ, 2022. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6028.

Повний текст джерела
Анотація:
Іншомовна освіта в світі і в Україні наразі змінила вектор руху: стратегічною метою є не отримання знань – не заучування правил, слів і теоретичного матеріалу, а формування практичних навичок – формування компетентної особистості, здатної спілкуватися з носієм мови на рівних, тобто формування вторинної мовної особистості, яка здатна розтлумачити та використати будь-яку інформацію іноземною мовою, включаючи прецедентні феномени культури. Прецедентні феномени культури як когнітивні структури містять культурологічну, історико-культурну, соціокультурну, національну інформацію, яку неможливо перекласти лише з допомогою лексики, а потрібно залучати фонові знання, що і зумовлює необхідність роботи з ними на уроках іноземної мови. Установлено, що успішна і продуктивна організація роботи з прецедентними феноменами культури на уроках російської мови як іноземної уможливлює активізацію процес формування вторинної мовної особистості, сприяє його ефективності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Гончаренко, О. М. Народні твори про голодомор: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр. в Україні, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету в кінці ХХ ст. – на початку ХХІ ст. Діоніс (ФОП Чернявський Д.О.), 2011. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3993.

Повний текст джерела
Анотація:
Збірник складають фольклорні твори про голодомор, зібрані студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету під час проходження фольклорної практики в одинадцяти центральних, західних та південних областях України в кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Представлені оповіді-спогади, перекази, співомовки, колискова пісня та дума відображають наслідки трагічної історії геноциду українців упродовж трьох голодоморів: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., масових реквізицій, пограбування селянських господарств, непомірних хлібозаготівель, розкуркулення, насильницької колективізації, індустріалізації, національно-винищувального терору сталінським режимом. У передмові та коротких статтях до розділів встановлено психологічні та філософсько-історичні витоки походження народної творчості про голодомор, умови розвитку української фольклористики у 20-40 роках ХХ ст., обумовлено історичну долю представлених жанрів, їх специфіку. Окремо подано фольклористичні праці Д. Т. Федоренка, В. М. Скрипки, які безпосередньо займалися збиранням народних творів про голодомор у Придніпровському регіоні, а під час викладацької діяльності у КДПІ, 80-90 р. ХХ ст. залучили до цієї роботи студентів. Видання містить науково-інформативний апарат: іменний, географічний, хронологічний покажчик текстів, картограму процесу їх запису, фотознімки респондентів – очевидців трагічних подій, список використаних джерел та фотоматеріали про навчально-методичне значення зібраних творів, що сприятиме пошуку істини, утвердженню власного бачення національної трагедії. Для фольклористів, істориків, етнографів, викладачів та студентів вузів, усіх, хто цікавиться українською народною творчістю.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Також вас можуть зацікавити розширені добірки на тему "Робота істориків" для конкретних типів джерел:
Статті в журналах
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії