Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ринок лікарських засобів.
Статті в журналах з теми "Ринок лікарських засобів"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-15 статей у журналах для дослідження на тему "Ринок лікарських засобів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Palamar, А. О., A. A. Kliuiko, N. M. Palibroda, N. S. Bogdan, O. Yu Tkachuk та О. S. Shpychak. "ОГЛЯД ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РИНКУ АНТИАНЕМІЧНИХ ПРЕПАРТІВ В УКРАЇНІ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 47–53. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11646.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку лікарських засобів для лікування анемій з урахуванням усіх форм випуску та виробників.
Матеріали та методи. Вивчення асортименту антианемічних препаратів проведено згідно з Державним реєстром лікарських засобів України та класифікацією АТС з використанням математико-статистичного, системно-аналітичного та порівняльного методів аналізу.
Результати й обговорення. Встановлено, що на фармацевтичному ринку України зареєстровано 76 найменувань антианемічних засобів, з яких 39,47 % складають препарати заліза. За результатами досліджень країн-виробників антианемічних препаратів визначено співвідношення лікарських засобів вітчизняного та закордонного виробництва, яке становить 46 % та 54 %, спостерігається домінування закордонних постачальників. Постачаються антианемічні засоби на український фармацевтичний ринок з 13 країн світу.
Висновки. Аналіз зареєстрованих антианемічних засобів показав, що за складом основну частину асортименту формують монокомпонентні препарати (84,21 %), спостерігається дефіцит комбінованих лікарських засобів, що свідчить про доцільність розширення номенклатури комбінованих засобів з метою оптимізації фармакотерапії пацієнтів з анемією.
2
Glushchenko, O. M., та Zh M. Polova. "АНАЛІЗ РИНКУ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО СПРИЯЮТЬ ЗАГОЄННЮ РАН". Фармацевтичний часопис, № 4 (13 грудня 2019): 51–56. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.4.10684.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідити асортимент м’яких лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, на фармацевтичному ринку України.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були: Державний реєстр лікарських засобів, інструкції для медичного застосування препаратів. При проведенні аналізу використовували аналітичні, економіко-статистичні, кореляційні методи аналізу.
Результати й обговорення. Проаналізовано ринок м’яких лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, структуровано препарати за ATC-класифікацією, встановлено країни та фірми-виробники, виявлено, що в досліджуваному асортименті 55 % препаратів вітчизняного та 45 % – іноземного виробництва. Найпоширеніша форма випуску ліків – мазі (60,4 %), креми займають 26,4 %, лініменти – 7,6 %, а гелі 5,6 % ринку, встановлено переважаючу кількість монопрепаратів – 64, комбіновані становлять лише 36 %.
Висновки. Для українського фармацевтичного ринку на сьогодні актуальне розширення асортименту м’яких лікарських засобів, що сприяють загоєнню ран, за рахунок розробки комбінованих препаратів.
3
Solomennyi, A. M. "Вивчення токсикологічних характеристик розроблених м’яких лікарських засобів". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 4 (30 грудня 2021): 140–48. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-140.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Сучасний підхід до терапії ран передбачає загоєння ранової поверхні, використання пов’язок, які були призначені для закриття ран із метою запобігання забруднення. На сьогодні фармацевтичний ринок пропонує безліч продукції у формі пов’язок у залежності від типу та фази рани. При розробці нового лікарського засобу необхідним етапом є проведення доклінічних досліджень щодо встановлення ступеня його небезпеки при різних шляхах надходження до організму. У зв’язку з цим виникає необхідність проведення вивчення токсикологічних характеристик розроблених лікарських засобів, а саме: МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю. Саме це і обумовило актуальність проведення нашого дослідження.
Мета – вивчити токсикологічні характеристики розроблених лікарських засобів (МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель).
Матеріали та методи. В рамках фармакологічного методу дослідження використовувались теплокровні тварини – білі щури, білі миші, морські свинки, кролі породи Шиншила згідно відповідних методик.
Результати. У статті представлені результати вивчення гострої токсичності для одержання токсикологічної характеристики розроблених лікарських засобів, а також для з’ясування ступеня їх нешкідливості. Враховуючи те, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель є засобами для зовнішнього застосування, було вивчено їх можливий токсичний вплив при різних шляхах надходження до організму згідно вимог ДЕСТ 12.1.007-76. Упродовж усього періоду спостереження (14 діб) у тварин після отримання МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю не було відмічено будь-яких клінічних симптомів інтоксикації. Зовнішній вигляд, поведінка тварин, споживання ними їжі та води не відрізнялись від таких у тварин контрольної групи. Автором встановлено, що нанесення МДМ-мазі, ранової пов’язки та кріогелю при одноразовому контакті зі шкірою тварин не викликає місцево-подразнюючої дії (4 клас небезпеки згідно ДЕСТ 12.1.007-76). Проведені дослідження з виявлення сенсибілізуючої дії опрацьованих лікарських засобів із тестуванням на 10-у та 20-у добу показали, що в усіх тварин реакція шкіри була негативною: шкіра тварин була чистою, звичайного кольору, без подразнення, виразок та набряку.
Висновки. Результати проведених нами токсикологічних досліджень та дані літератури дають змогу констатувати, що розроблені м’які лікарські засоби не містять токсичних речовин, недозволених до використання у фармацевтичній промисловості та відповідають гігієнічним вимогам згідно ДЕСТ 12.1.007-76. Одержані результати дають змогу зробити висновок, що МДМ-мазь, ранова пов’язка та кріогель не проявляють резорбтивно-токсичної дії при надходженні в організм.
4
Palchevska, T. A., O. P. Baula, O. O. Saliy, V. I. Bessarabov, H. V. Tarasenko та H. H. Kuryshko. "МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ КОНТРАСТНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, РЕПРЕЗЕНТОВАНИХ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ". Фармацевтичний часопис, № 1 (27 березня 2020): 66–74. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10980.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Провести аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку контрастних лікарських засобів (КЛЗ); встановити обсяг асортиментних позицій вітчизняних виробників та визначити домінуючий сегмент за якісним складом досліджуваних ЛЗ.
Матеріали і методи. Аналіз проводили на основі даних Державного реєстру лікарських засобів України, електронних баз даних, інформаційно-пошукової програми «Моріон» станом на 2019 рік. Отримані дані досліджень опрацьовували методами узагальнення, систематизації, графічного, порівняльного та структурного аналізу.
Результати й обговорення. Встановлено, що до групи зареєстрованих КЛЗ відноситься 36 найменуваннь, з них 31 ЛЗ належать до йодовмісних КЛЗ (5 ЛЗ – йонні, 26 ЛЗ – нейонні), 5 препаратів складають контрастні засоби на основі гадолінію та барію.
Лідером імпортних препаратів є фірма-виробник і заявник Юнік Фармасьютикал Лабораторіз, Індія, частка якої складає 27,8 %. Обсяг вітчизняного асортиментного сегмента знаходиться на рівні 33,4 %, провідне місце серед вітчизняних виробників посідає фармацевтичне підприємство ПАТ «Фармак».
Вивчено структуру асортименту дослiджуваної групи за торговельними назвами (ТН) та країнами-виробниками: загальна кількість ТН становить 17 найменувань КЛЗ, із них 5 ТН – лікарські засоби вітчизняних фармацевтичних підприємств. До основного складу досліджених контрастних ЛЗ входить 10 активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), а також такі допоміжні речовини, як трометамол і/або трометамін та меглюмін, що сприяють зменшенню негативної реакції на організм людини та покращують загальні властивості КЛЗ.
Висновки. Встановлено, що український ринок КЛЗ формується, в основному, за рахунок iмпортних ЛЗ, їх питома вага складає 66,6 %. Встановлено відсутність вітчизняного виробництва нейонних йодовмісних КЛЗ: йопромід, йодиксанол.
5
Карбовська, Л. О., та К. Л. Железняк. "РОЗРОБКА КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки, № 1(59) (9 жовтня 2020): 44–49. http://dx.doi.org/10.32689/2523-4536/59-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено, що вітчизняний фармацевтичний ринок є висококонкурентним і монополізованим, отже, це спонукає фармацевтичні компанії застосовувати сучасні засоби просування фармацевтичної продукції: реклама в ЗМІ; реклама в Інтернеті; інформація про ліки в аптеках; «гарячі» телефонні лінії; непряма реклама в телесеріалах/фільмах; пряма поштова розсилка; спонсорство; візити медичних представників; семплін тощо. Аналіз показав різний вплив елементів маркетингових комунікацій на медичних працівників, кінцевих споживачів фармацевтичної продукції та підприємств-виробників, а також їх ставлення до носіїв інформації про лікарські засоби. На основі дослідження встановлено, що в структурі комплексу засобів маркетингових комунікацій фармацевтичних компаній найбільш поширеною є реклама, вона допомагає як лікарю, так і пацієнту (кінцевому споживачу) зорієнтуватися в потоці інформації і прийняти обґрунтоване рішення про призначення або придбання потрібного препарату. Важливим напрямом просування продукції на фармацевтичному ринку є візити медичних представників, які мають інформувати фахівців про нові препарати та їх застосування. У статті запропоновано такі напрями удосконалення просування лікарських препаратів на фармацевтичному ринку, як: підвищення якості видачі в пошукових запитах по всіх категоріях; посилення пошуково-контекстних інструментів для підвищення результатів обробки запитів в сезон; активізувати рекламу в періоди зниження попиту на лікарські препарати (в не сезон); застосовувати нові типи розміщення реклами, серед них: Programmatic реклама; Custom.
6
Hroshovyi, T. A., І. V. Blazhko, А. Yu Shyrko, B. V. Pavliuk та M. B. Chubka. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 40–46. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11647.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідити асортимент ЛЗ у вигляді МЛФ, що зареєстровані на фармацевтичному ринку України станом на 2019 р., та провести порівняльний аналіз зміни асортименту досліджуваних ЛФ впродовж 5 років (станом на 2014 р.).
Матеріали і методи. Використовували офіційні джерела інформації про зареєстровані в Україні ЛЗ у МЛФ та попередні результати маркетингових досліджень. При проведенні дослідження застосовували загальноприйняті методи системного і статистичного аналізу.
Результати й обговорення. Проаналізовано ринок МЛЗ станом на 2019 р. за видом ЛФ, складом ЛЗ, походженням АФІ, країною та фірмою-виробником, а також за напрямком застосування, та встановлено, що в досліджуваному асортименті ЛФ переважають препарати іноземного виробництва (56 %), найбільший відсоток із зареєстрованих МЛФ займають мазі (42,89 %), домінують монокомпонентні ЛЗ (64,63 %) над комбінованими (35,37 %), переважають МЛЗ синтетичного походження (61,99 %). Порівняльний аналіз МЛЗ за період 2014 р. та 2019 р. показав, що асортимент зареєстрованих МЛЗ збільшився з 478 (2014 р.) до 492 (2019 р.) найменувань ЛЗ; частка МЛЗ вітчизняного виробництва становить 44,11 % (2019 р.) і збільшилась на 9,39 % порівняно з 2014 р., тоді як частка МЛЗ іноземного виробництва знизилась від 65,28 % (2014 р.) до 55,89 % (2019 р.); зберігається тенденція домінування мазей, гелів та кремів із незначним зменшенням частки гелів у 2019 р. на 1,96 % порівняно із 2014 р.; співвідношення між МЛЗ за галуззю застосування практично не змінилося – збільшилась частка МЛЗ, що використовуються у дерматовенерології (на 3,32 %) та гінекології (на 1,34 %).
Висновки. За результатами порівняльного аналізу зареєстрованих ЛЗ у МЛФ в 2014 р. та в 2019 р. встановлено динаміку фармацевтичного ринку досліджуваних препаратів. Актуальним залишається питання розширення асортименту вітчизняних МЛФ для застосування у різних галузях медицини.
7
Коzyrieva, Olena Vadymivna, Olga Ivanivna Garafonova та Andrei Vadymovych Yakovlev. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇЇ КЛАСТЕРНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(17) (2019): 14–25. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2019-1(17)-14-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Сьогодні кластерна модель економіки упроваджується майже в усіх країнах світу, кластери функціонують у багатьох (і найчастіше в інноваційних) галузях економіки. Постановка проблеми. Для України актуальність створення фармацевтичних регіональних кластерів обумовлена необхідністю своєчасності забезпечення населення високоякісними лікарськими засобами в необхідних обсягах за доступною ціною. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми кластеризац ії в фармації на сьогодні ще не знайшли широкого розповсюдження. Окремі аспекти розвитку вертикальної і горизонтальної інтеграції фармацевтичної галузі в умовах її розвитку розглядалися в роботах В. А. Загорія, З. М. Мнушко, А. С. Немченко, М. С. Пономаренко, О. В. Посилкіної, В. М. Толочка. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Основними проблемами, які перешкоджають створенню кластерів в Україні, є недовіра підприємців один одному, їх небажання до кооперації, недосконала державна, регіональна й місцева політика підтримки кластерів і нормативна база їх функціонування, фінансові перепони тощо. Постановка завдання. Метою даного дослідження є формування та реалізаціїя кластерної моделі розвитку фармацевтичної галузі в Україні під призмою актуалізації аспекту кластеризації в зарубіжних країнах. Виклад основного матеріалу. Проведений аналіз кластерізації саме фармацевтичного сектору в країнах Європейського Союзу продемонстрував, що стабільне економічне зростання суб’єктів фармацевтичної галузі забезпечується завдяки створенню кластерів з метою поєднання зусиль при розробці, виробництві й виведенні на ринок оригінальних лікарських засобів. Висновки. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що реалізація кластерного підходу сприяє оптимізації забезпечення населення лікарськими засобами за доступними цінами, підвищенню конкурентоспроможності СФГ і прозорості відносин між учасниками кластера.
8
P., Kucher, and Yunkova O. "MODELLING OF THE MEDICINES MARKET DYNAMICS ON THE EXAMPLE OF THE DRUG FOR VARICOSIS." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 40 (December 24, 2020): 73–81. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2020-40-13.
Повний текст джерелаАнотація:
The current state of the economy, which is characterized by dynamism, a high degree of environmental uncertainty, significant technological transformations, requires a quantitative assessment of the development of socio-economic processes. In such con-ditions, marketing activities aimed at achieving the goals of the enterprise and meeting the needs of consumers, usually based on the study of markets for individual products, identifying prevailing trends, developing marketing strategies. The ability to predict future prospects increases the success of marketing activities of any enterprise. Therefore, forecasting sales of a product is always a pressing issue. Solving the problem of forecasting plays a crucial role in the processes of both strategic planning and operational management in various fields of science and technology. To ensure competitiveness, domestic analysts use various economic and mathematical methods and models that allow forecasting economic and financial performance of the enterprise, optimize the management system and more. The scientific article considers the process of analysis and econometric modeling for sales of the varicose veins drug (to make this research as objective as possible, the name of the studied drug is conditional – "Veiner"). Correlation-regression and factor analysis of factors that have a direct impact on drug sales is performed. The influence of each factor on the studied variable is estimated and the time series is modeled. In addition, a detailed analysis of the studied indicator (sales of the drug in pieces for three full years) was performed using the autocorrelation function and also the method of the first differences to determine the nature of the time series. The results of econometric modeling allowed to identify the main factors in-fluencing the sale of the medicine drug. After that, short-term and long-term forecasting, based on the obtained results, was carried out. Taking into account that the projected results reproduced accurately enough the actual sales of the drug, it can be said that the used method can be applied to similar researches.Keywords: drug market, drug sales, modeling, time series, correlation-regression analysis, multiple regression, forecasting. В даній статті розглянуто процес дослідження та економетричного моделювання продажів лікарського препарату від варикозу (назва досліджуваного препарату є умовною – «Вейнер»). Проведено кореляційно-регресійний та факторний аналіз чинників, які мають безпосередній вплив на продажі препарату. Оцінено вплив кожного фактору на досліджувану величину і потім проведене моделювання часового ряду. Окрім того, проведено детальний аналіз досліджуваного показника (обсяги продажів лікарського препарату в штуках) за допомогою автокореляційної функції і також методу перших різниць, щоб визначити природу ряду. Результати економетричного моделювання дали змогу виявити головні чинники впливу на продажі лікарського препарату «Вейнер», а також здійснити прогнозування в короткостроковій та довгостроковій перспективі.Ключові слова: ринок лікарських засобів, продажі лікарських препаратів, моделювання, часовий ряд, кореляційно-регресійний аналіз, множинна регресія, прогнозування.
9
Dub, А. І., І. М. Lishch, L. V. Vronska та I. P. Stechyshyn. "ВИВЧЕННЯ ГІПОГЛІКЕМІЧНОЇ ДІЇ ФІТОЗАСОБУ, ЩО МІСТИТЬ СУХІ ЕКСТРАКТИ З ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ, СТУЛОК КВАСОЛІ ЗВИЧАЙНОЇ І ПАГОНІВ ЧОРНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2018): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9313.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Цукровий діабет – це соціальна катастрофа, яка позбавляє життів мільйони людей, і найгіршою тенденцією є те, що дві третини з них мають працездатний вік. Незважаючи на те, що сучасний фармацевтичний ринок представлений широким арсеналом лікарських засобів, які застосовують для профілактики та лікування хворих на цукровий діабет, пошук нових гіпоглікемічних засобів є актуальним завданням сучасної фармації. Завдяки комплексу біологічно активних речовин у рослинах, фітозасоби проявляють багатогранну дію на людський організм, забезпечуючи вплив на різні ланки розвитку діабету та його специфічних і неспецифічних ускладнень при мінімальному ризику токсичних чи алергічних проявів, та можуть слугувати альтернативою для синтетичних цукрознижувальних препаратів.
Мета дослідження – вивчити гіпоглікемічну дію фітозасобу (комбінація сухих екстрактів з листя шовковиці білої Morus alba L., стулок квасолі звичайної Phaseolus vulgaris L., пагонів чорниці звичайної Vaccinium myrtillus L.).
Методи дослідження. Дослідження проводили на щурах-самцях лінії Вістар, яким внутрішньошлунково профілактично вводили фітозасіб упродовж 7 днів у різному дозуванні. Як референс-препарати було використано: настій з лікарського збору “Арфазетин”, суспензію таблеток “Метформін”. Визначали концентрацію глюкози у крові тварин натще (до та після введення відповідних засобів), а також за умов проведення орального тесту толерантності до глюкози.
Результати й обговорення. В усіх дослідних групах, тварини яких отримували фітозасіб, спостерігали зниження базальної глікемії після семиденного профілактичного введення, а також зменшення розвитку глікемії за умов проведення орального тесту толерантності до глюкози. Гіпоглікемічна дія фітозасобу в дозуванні з розрахунку 100 мг/кг сухого екстракту з листя шовковиці білої є порівнюваною з дією препарату “Метформін” та достовірно перевищує дію настою з лікарського збору “Арфазетин”.
Висновки. Отримані результати дослідження вказують на виражену гіпоглікемічну дію фітозасобу, що містить сухі екстракти з листя шовковиці білої, стулок квасолі звичайної і пагонів чорниці звичайної. Подальше вивчення гіпоглікемічної дії досліджуваного фітозасобу буде здійснено в обраному дозуванні – з розрахунку 100 мг/кг сухого екстракту з листя шовковиці білої.
10
Slobodyanyuk, M. M., O. S. Samborskyi та L. M. Havryshchuk. "МАРКЕТИНГОВИЙ ПІДХІД ДО УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПРОДУКТОВИМ ПОРТФЕЛЕМ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Фармацевтичний часопис, № 1 (5 квітня 2019): 88–96. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9963.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Дослідити вплив складових маркетингового підходу до управління інноваційним продуктовим портфелем фармацевтичного підприємства на результативність та економічну ефективність розробок генеричних лікарських засобів (ЛЗ).
Матеріали і методи. У якості матеріалів використовували звітні дані про виконані науково-дослідні роботи щодо розробки ЛЗ, звітні дані ВАТ ХФЗ «Червона Зірка» за період 1999–2000 рр. щодо виробництва та збуту ЛЗ, наукові публікації, власні дослідження та результати моніторингу роздрібного ринку ліків компанії «Моріон»; методи: систематизації теоретичного і практичного матеріалу, маркетингового аналізу, порівняльний й економічний методи, метод описового узагальнення. Дана робота має ретроспективний характер.
Результати й обговорення. Проведено опрацювання матеріалів щодо маркетингового підходу до удосконалення управління інноваційним продуктовим портфелем при розробці генеричних ЛЗ фармацевтичним виробничим підприємством (ФВП). Проаналізовано комплексний підхід для реалізації інноваційної продуктової політики підприємства та управління продуктовим портфелем. Висвітлено маркетингові складові та їх застосування у комплексному технологічному процесі створення генеричних ЛЗ, постановки на виробництво та виведення їх на ринок. Визначення економічної ефективності проведено на прикладі таблетованих генеричних препаратів диклофенаку, дротаверину (торгова назва Но-Кру-ша), піроксикаму, мазі «Гіоксизон», що одночасно впроваджувались у виробництво. Проаналізовано виробничі та економічні показники 24 серій випуску продукції за 18 місяців. Встановлено, що згідно з ринковим попитом більше 70 % обсягу нової продукції становили таблетки диклофенаку 0,05 г, рентабельність яких склала 88,04 %. Визначено низьку рентабельність (14,19 %) таблеток Но-Кру-ша 0,04 г. Збитковими за досліджуваний період виявились два ЛЗ: таблетки Но-Кру-ша 0,04 г й мазь «Гіоксизон» 15 г. З початку постановки на виробництво та виходу на ринок за 18 міс., що аналізувались, проведено повернення всіх інвестованих коштів та отримано більше одного млн грн додаткового прибутку. При цьому частка прибутку, що генерували таблетки диклофенаку 0,05 г, склала 96,47 %.
Висновки. Узагальнено сутність та доцільність комплексного маркетингового підходу до управління продуктовими проектами з розробки ЛЗ. Сформовано блок-схему моделі щодо удосконалення управління продуктовим проектом із розробки ЛЗ на основі маркетингового підходу. Проаналізовано звітні матеріали виробника та фірми-розробника щодо одночасної реалізації кількох індивідуальних проектів інноваційного продуктового портфелю із розробки та виведення на ринок генеричних ЛЗ. Обґрунтовано доцільність та економічну ефективність використання маркетингового підходу у формуванні пріоритетності при плануванні поетапної реалізації індивідуальних продуктових проектів. Розрахунки показали, що маркетинговий підхід дає змогу підвищити ефективність продуктових проектів з розробки ЛЗ та значною мірою використовувати принципи самофінансування та рефінансування.
11
Білоусова, Наталя. "ІСТОРИЧНИЙ ГЕНЕЗИС СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЇ «МЕДИЧНИЙ ПРЕДСТАВНИК» В УКРАЇНІ". Professional Pedagogics 1, № 22 (1 липня 2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.13-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю врегулювання на державному рівні професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній як ключових фігур вітчизняного фармацевтичного ринку у системі формальної, неформальної та інформальної освіти.
Мета: на основі вивчення історії становлення і розвитку професії «медичний представник» охарактеризувати особливості розвитку професійної підготовки даних фахівців в Україні.
Методи: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) – для вивчення наукових джерел; конкретно-науковий (порівняльно-історичний) – для виявлення особливостей становлення професії медичного представника на українському фармацевтичному ринку;
Результати: досліджено історичний генезис проблеми інформування в галузі фармації; обґрунтовано умови, що сприяли розвитку в Україні професії «медичний представник»; охарактеризовано професійні функції медичних представників; визначено особливості розвитку їх професійної підготовки в системі формальної, неформальної та інформальної освіти України.
Висновки: розвиток професії «медичний представник» розпочався у 90-х роках минулого століття і пов’язаний із становленням фармацевтичного ринку лікарських засобів і препаратів; професійними функціями медичних представників є інформаційна, презентаційна і просвітницька; ці функції спрямовані на виведення на вітчизняний фармацевтичний ринок брендованих дженериків; в Україні підготовка медичних представників здійснюється лише фармацевтичними компаніями і представництвами; на відміну від світової практики, вітчизняні асоціації фармацевтичних (медичних) працівників залишаються осторонь від професійної підготовки медичних представників; професія «медичний представник» в Україні дотепер нелегітимізована; нагальною є потреба вдосконалення професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній через розроблення і впровадження освітньо-професійних програм на другому (магістерському) рівні вищої освіти та підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти.
12
Bilous, S. B., S. M. Dybkova та L. S. Rieznichenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ З РОЗРОБКИ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ НА ОСНОВІ НАНОЧАСТИНОК СРІБЛА, ЗОЛОТА І МІДІ". Фармацевтичний часопис, № 4 (11 грудня 2018): 27–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9685.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Обґрунтувати склад і технологію перспективних косметичних засобів з наночастинками срібла, золота і міді.
Матеріали і методи. Для розробки косметичних засобів використовували колоїдні розчини наночастинок срібла, золота і міді, синтезовані в Інституті біоколоїдної хімії імені Ф.Д.Овчаренка НАН України. Антимікробну активність колоїдних розчинів наночастинок металів в дослідженнях in vitro визначали методом серійних розведень в агарі. Безпечність колоїдних розчинів наночастинок срібла, золота і міді визначали в тестах in vitro за показниками цитотоксичності, генотоксичності, мутагенності, імунотоксичності та біохімічними маркерами. Для обґрунтування складу і технології косметичних засобів використано методи інформаційного пошуку, аналізу даних літератури та технологічні дослідження.
Результати й обговорення. Результати щодо антимікробної активності колоїдних розчинів наночастинок металів показали, що наночастинки срібла і міді виявляють виражену бактерицидну дію, а наночастинки золота - слабку антимікробну активність. Щодо рівня безпеки досліджених наночастинок, дослідження свідчать про безпечність і доцільність їх подальшого медико-біологічного використання.
Враховуючи особливості вимог до впровадження на ринок косметичних засобів у порівнянні з лікарськими, зокрема відсутність обов’язкових вимог до проведення якісного та кількісного аналізу наночастинок у косметичному засобі, а лише необхідність проведення санітарно-гігієнічної експертизи, визначено перспективи наночастинок металів як біологічно активних компонентів косметичних засобів. Обґрунтовано склад і технологію гелю для догляду за жирною шкірою, у якому як активні компоненти використано розчин наночастинок міді та олію амаранту, крему для догляду за старіючою шкірою з наночастинками золота та бальзаму для губ з антигерпетичною дією на основі наночастинок срібла і золота.
Висновки. Одержані результати показують перспективність подальших досліджень косметичних засобів на основі наночастинок металів, що буде сприяти розширенню номенклатури інноваційних косметичних засобів.
13
Kozyr, G. R., М. M. Vasenda, I. R. Mits та R. L. Kozyr. "ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ МІСЦЕВОГО ЗАСТОСУВАННЯ В СТОМАТОЛОГІЇ". Фармацевтичний часопис, № 1 (24 березня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.1.8620.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Вивчити асортимент лікарських засобів для місцевого застосування у стоматології, які представлені на фармацевтичному ринку України та доступні споживачам шляхом порівняння асортименту за останні 5 років.Матеріали і методи. Асортимент лікарських засобів і динаміку його зміни впродовж 5 років вивчали за допомогою доступних електронних ресурсів та аналітичних систем.Результати й обговорення. Встановлено країни, які експортують на український фармацевтичний ринок лікарські засоби досліджуваної групи. Визначено основних вітчизняних виробників досліджуваного асортименту лікарських засобів. При сегментації ринку препаратів за лікарськими формами встановлено, що іноземні виробники постачають на ринок гелі та розчини, тоді як вітчизняні фірми віддають перевагу лікарській рослинній сировині.Висновки. Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що розробка лікарських препаратів у формі гелю є перспективною та необхідною.
14
Hlushchenko, O. M., Zh M. Polova та R. M. Khomenko. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ВАГІНАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ РИНКАХ УКРАЇНИ ТА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ". Фармацевтичний часопис, № 4 (29 грудня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.4.8394.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Провести порівняльне дослідження асортименту лікарських засобів для вагінального застосування на фармацевтичних ринках України та Російської Федерації.Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були Державні реєстри лікарських засобів України та Російської Федерації, інструкції для медичного застосування препаратів. У процесі досліджень використовували наступні методи аналізу: економіко-статистичні, кореляційні, метод організаційно-функціонального моделювання.Результати й обговорення. Проведено аналіз лікарських засобів для вагінального застосування, що зареєстровані на ринках України та Російської Федерації, встановлено: вітчизняний ринок на 75 % складається з ЛЗ іноземного та 25 % вітчизняного виробництва. Частка іноземних препаратів на ринку РФ становить 53 %, а вітчизняних – 47 %. Згідно з класифікаційною системою АТС, зареєстровані лікарські засоби для вагінального застосування на ринку України представлені двома, а РФ – шістьма фармакотерапевтичними групами. Представлена номенклатура лікарських засобів для вагінального застосування недостатня для задоволення потреб населення України, тому розробка нових конкурентоздатних (за ефективністю, безпечністю і ціною) ліків є актуальною і сучасною.Висновки. Проведено порівняльне дослідження асортименту лікарських засобів для вагінального застосування на фармацевтичних ринках України та Російської Федерації.
15
Kukhtenko, O. S., V. M. Nazarkina та Ye V. Gladukh. "ФАРМАКОЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ДОСТУПНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ". Фармацевтичний часопис, № 3 (4 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2017.3.8114.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Хвороби системи дихання (ХСД) залишаються одними з найбільш поширених патології у структурі захворюваності населення України. Проблема підвищення ефективності та доступності лікування ХСД залишається актуальною. При цьому в умовах обмежених ресурсів охорони здоров’я та низької платоспроможності населення все більшого соціально-економічного значення набуває фармакоекономічна оцінка доступності лікарських засобів (ЛЗ), чому і присвячена дана публікація.З огляду на викладене вище, метою дослідження стало проведення аналізу цінових показників доступності препаратів для лікування ХСД, зокрема, нових препаратів, запропонованих до впровадження у виробництво.Матеріали і методи. Проведено аналіз динаміки індексів цін, показників ліквідності цін та доступності муколітичних та відхаркувальних ЛЗ з використанням статистичних методів. Здійснено калькулювання прогнозної собівартості нового ЛЗ. Інформаційна база: Компендіум, прайс-листи, дані держстатистики за 2012-2016 р.Результати й обговорення. На першому етапі досліджень проведено аналіз цінових показників доступності ЛЗ референтних груп розроблювального комбінованого препарату «Бронхостен», що включає складний комплекс екстрактів рослинної сировини. Проведено моніторинг середніх оптових цін відхаркувальних та муколітичних ЛЗ за 2013–2016 рр. Встановлено, що у цілому показники ліквідності Сliq препаратів муколітичної та відхаркувальної дії протягом 2012–2016 рр. не перевищували максимально допустимого значення, що вказує на стабільний рівень конкуренції у досліджуваному сегменті ринку. Були визначені показники доступності на препарати відхаркувальної та муколітичної дії; розрахована собівартість та відпускна ціна на препарат на підставі матеріальних розрахунків виробництва.Висновки. Аналіз динаміки показників індексів цін, коефіцієнтів ліквідності та доступності свідчить, що наразі ринок ЛЗ для лікування захворювань дихальних шляхів характеризується широким асортиментом та належною економічною (ціновою) доступністю ЛЗ.Проведено калькулювання собівартості запропонованого до впровадження комплексного рослинного препарату «Бронхостен». За результатами розрахунків, прогнозні оптово-відпускні ціни (у т. ч. ПДВ 20 %) становитимуть від 16,00 до 20,00 грн за упаковку. Порівняльний аналіз цін на референтні препарати дозволяє зробити висновок про економічну доцільність виробництва запропонованого препарату.