Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ризик кредитний.
Статті в журналах з теми "Ризик кредитний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Ризик кредитний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Лисенок, Олексій Володимирович. "Теоретико-методологічні відмінності диверсифікації та сек’юритизації кредитного портфеля банку". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-99-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується сутність диверсифікації як основного методу управління кредитною діяльністю вітчизняних банків, під час використання якої враховується здатність портфеля кредитів зменшувати можливий ризик за умови врахування до нього різних за характеристиками та складом позик. У статті також зазначено, що диверсифікація дає змогу знизити не лише кредитний ризик, а й інші банківські ризики, які супроводжують загальний кредитний процес: ризик дострокового погашення, ліквідності, процентний, валютний та інші. Традиційна банківська теорія розглядає диверсифікацію як оптимальний спосіб ефективної організації кредитної діяльності, при цьому найефективнішою вважається така позикова діяльність банків, яка є максимально диверсифікованою. Проаналізовано, що кредитний портфель банків України слабо диверсифікований і дуже ризиковий, оскільки більше половини виданих кредитів вітчизняними банками зосереджено у Київській області та більше третини виданих позик знаходяться у торгівлі. У статті чітко виокремлено позитивні і негативні сторони диверсифікації. Завдяки дослідженню процесу сек’юритизації доведено, що для вітчизняних банків вона є відносно новим видом банківської діяльності. Завдяки трансформації неліквідних активів у ліквідні, сек’юритизація зменшує портфельний кредитний ризик банківської установи, що дає можливість розглядати сек’юритизацію як процес перетворення неліквідних активів у цінні папери, тобто як один зі специфічних механізмів здійснення фінансово-економічної діяльності банків. У статті пропонується розрізняти три основні різновиди сек’юритизації: класична сек’юритизація, синтетична сек’юритизація та сек’юритизація бізнесу. У статті зазначено причини, чому українські банки не поспішають застосовувати сек’юритизацію, а також її основні переваги порівняно з диверсифікацією активів.
2
Сорак, Љиљана. "УТИЦАЈ СКОРИНГ МОДЕЛА НА ТАЧНОСТ И БРЗИНУ ПРОЦЈЕНЕ КРЕДИТНОГ РИЗИКА МАЛИХ И СРЕДЊИХ ПРЕДУЗЕЋА". ЗБОРНИК РАДОВА ЕКОНОМСКОГ ФАКУЛТЕТА У ИСТОЧНОМ САРАЈЕВУ 1, № 8 (1 серпня 2014): 211. http://dx.doi.org/10.7251/zrefis1408211s.
Повний текст джерелаАнотація:
Да би доносиле квалитетне кредитне одлуке, а самим тим и смањиле кредитни ризик, банке почињу да развијају и користе статистичке моделе за процјену кредитног ризика. Ови модели знање експерата претварају у статистичко-математички модел, а на бази функције изведене из рачуноводствених и тржишних варијабли. Класична кредитна анализа показала се недовољном за управљање кредитним ризицима, па су се у задњих 20-ак година појавиле нове технике.У раду је истраживан утицај скоринг модела на адекватну процјену кредитног ризика малих и средњих предузећа. Сврха увођења скоринг модела је повећати тачност и брзину процјене кредитног ризика којем се банке излажу приликом финансирања малих и средњих предузећа. На тај начин се смањују трошкови кредитирања и побољшава тачност у оцјењивању кредитне способности.
3
Андрущак, Є. М., та В. С. Фуфалько. "ВПЛИВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМ ПОРТФЕЛЕМ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ НА ПРИКЛАДІ АТ АКБ “ЛЬВІВ”". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 25–30. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-04.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто основні чинники, які впливають на формування кредитного портфеля банку, а також ризики, які з ними пов’язані. Оцінка фінансово-економічних передумов управління кредитним ризиком у банківській системі України проводиться з метою створення ефективної системи управління ним. У процесі дослідження було розглянуто основні типи кредитного портфеля банків. Визначено, що тип кредитно-го портфеля формується залежно від мети діяльності банку. Зазначено, що кредитний портфель банку варто розглядати як сукупність активів, що піддається оцінці, сегментації, класифікації та управлінню. Така необ-хідність зумовлена потребою в оцінці дохідності, ризиковості, ліквідності не лише кожної операції, але й їх сукупності. Охарактеризовано зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на кредитний портфель банку. Виявлено негативний вплив спалаху пандемії, викликаний вірусом COVID-19, на економічну активність учас-ників кредитного ринку. Визначено, що головним завданням системи управління кредитним ризиком банку є мінімізація кредитного ризику при забезпеченні достатнього рівня прибутків з метою збереження коштів вкладників і підтримання фінансової стабільності банку. Досліджено загальні методи управління кредитними ризиками. Виокремлено заходи, які вживав Банк “Львів” для нівелювання кредитних ризиків, спричинених віру-сом COVID-19. З метою визначення рівня ефективності кредитної політики банку проаналізовано сучасний стан кредитного портфеля АТ АКБ “Львів”. Також досліджено динаміку кредитного портфеля Банку “Львів” за період 2017-2020 роки. Під час дослідження виявлено вплив фінансово-економічних чинників на зміни у структурі кредитного портфеля Банку “Львів”. Визначено напрями вдосконалення управління кредитним портфелем комерційного банку в умовах економічної нестабільності.
4
Kovalenko, V. V. "УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОЗИЧОК НА ОСНОВІ МЕТОДІВ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 3–10. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на дослідження методів та інструментів управління ризиком забезпечення банківських позичок. Обґрунтовано, що ефективність управління ризиком забезпечення банківських позичок залежить від системності, адекватності способів їх оцінки, методів контролю та своєчасності системи реагування з боку банків та регулятора.
Метою статті є розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ризиком забезпеченням банківських позичок з урахуванням ризиків, що притаманні процесу супроводження заставного портфеля банків, в умовах значної невизначеності функціонування банків.
Доведено, що ризик забезпечення банківських позичок в кредитному менеджменті доцільно розглядати через характеристику ризиків, які формують сукупний кредитний ризик.
Обґрунтовано, що управління ризиком забезпечення відповідає класичному ризик-менеджменту, який виділяє чотири основні етапи: ідентифікація; оцінка ризику забезпечення; контроль ризику; мінімізація ризику.
5
Перепьолкіна, О. О. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МАКРОПРУДЕНЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-09.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто важливість забезпечення стійкості фінансових систем в умовах невизна-ченості, що спричинена світовою пандемією. Встановлено пріоритетність цілей цінової та фінансової стабільності у функціонуванні НБУ. Економічний зміст фінансової стабільності визначено як стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Охарактеризовано зміст макропруден-ційної політики НБУ, принципи її реалізації та інструменти макропруденційного регулювання, що використо-вуються для забезпечення стабільності фінансової системи. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення контролю розрахунків, розкрито механізм та об’єкти оверсайта платіжних систем. Розглянуто спектр по-казників, що визначають фінансову стійкість, досліджено їх рівень в умовах застосування карантинних об-межень. Проаналізовано ефективність забезпечення фінансової стабільності Національним банком; встанов-лено, що її високу результативність досягнуто завдяки деактивації буферів капіталу, рекомендацій банкам утриматися від виплати дивідендів, створенню сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кре-дитів, наданню банкам ліквідності у необхідних обсягах через стандартні інструменти рефінансування НБУ. Розкрито загрози фінансового сектору на підставі результатів стрес-тестування НБУ, досліджено ризики функціонування банківської системи (кредитний ризик, ризик достатності капіталу, ризик ліквідності, юри-дичний ризик, валютний та ризик прибутковості). Виокремлено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової стабільності для органів державної влади та банківських установ; наголошено на перспективних напрямах досліджень, серед яких підвищення рівня збалансованості грошової маси, вдоскона-лення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, детінізація грошово-кредитного сектору та протидія викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері.
6
Танасієва, Марина Миколаївна, та Ірина Іванівна Никифорак. "Ризики як об’єкт внутрішнього контролю: виявлення та оцінка". Економіка, управління та адміністрування, № 3(97) (13 жовтня 2021): 30–35. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-30-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлення та оцінка підприємницького ризику, визначення рівня його суттєвості та впливу на функціонування суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм і форм власності можливе за належно організованої системи внутрішнього контролю. Основною метою внутрішнього контролю є забезпечення своєчасного виявлення та аналіз підприємницького ризику, достовірність релевантної інформації, цілісність активів, дотримання нормативно-правових засад, внутрішніх політик і процедур, виконання планів та ефективне використання ресурсів. Визначено особливості методологічного інструментарію внутрішнього контролю виявлення та оцінки ризиків відповідно до характеру й структури процесів підприємницької діяльності, на основі чого сформовано зміст показників: ймовірність появи ризиків та величина можливих втрат. Встановлено, що підприємницький ризик слід розглядати як інтегрований ризик, який має об’єктивно враховувати три основні категорії ризику – кредитний, операційний та ринковий ризик (ризик ліквідності), що дасть змогу охопити не тільки фінансово-економічні аспекти функціонування суб’єктів господарювання, а й соціальні та екологічні. На основі моделювання даних системи бухгалтерського обліку із одночасним зіставленням виробничих балансів, які відображають структуру та аспекти різних господарських процесів підприємства, запропоновано обліково-аналітичне забезпечення внутрішнього контролю економіко-екологічного ризику із урахуванням трьох видів ризиків та рівнем впливу системи внутрішнього контролю на ризик. Таке забезпечення має універсальний характер та дозволить певною мірою відчути вплив сукупного підприємницького ризику та на основі мобілізації внутрішніх і зовнішніх ресурсів створити й регулювати суб’єктами внутрішнього контролю резервної системи підприємства як основного інструменту нейтралізації рівня і ступеня сукупного підприємницького ризику.
7
Яремко, Ігор, та Микола Заворітній. "КРЕДИТНИЙ МОНІТОРИНГ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ ЯК СПОСІБ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВИНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 345–49. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-73.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сутність та зміст поняття «кредитний моніторинг». Наведено параметри і змістові характеристики терміну «кредитні ризики». Досліджено фактори виникнення проблемної заборгованості за кредитними договорами та систематизовано критерії, що впливають на стабільну платоспроможність клієнтів за кредитними договорами. Проаналізовано ключові засади формування методології кредитного моніторингу в Українських банках. Обґрунтовано потребу удосконалення системи кредитного моніторингу в вітчизняних банках. Доведено практичну необхідність створення і функціонування у вітчизняних комерційних банках підрозділу кредитного моніторингу. Аргументовано диспозицію кредитного моніторингу банківськими установами, за якою його слід розглядати механізмом попередження виникнення проблемної заборгованості, інструментальним засобом покращення якості кредитних портфелів.
8
Волошин, І. "Ціноутворення кредитів на основі підходу "грошовий потік під ризиком": комплексний погляд на кредитний ризик і ризик ліквідності". Вісник Національного банку України, № 6 (208) (2013): 26–29.
Знайти повний текст джерела
9
Moroz, Nataliia, та Tetyana Seletska. "ТЕНДЕНЦІЇ КРЕДИТНОГО РИЗИКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ТА УПРАВЛІННЯ НИМ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(17) (2019): 245–52. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-1(17)-245-252.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено оцінювання діяльності банківської системи України, зокрема кредитної, а також п’яти найбільших банків за розміром активів. Досліджено динаміку нормативів кредитного ризику та частки простроченої заборгованості за кредитами в загальній сумі кредитів банківської системи України. Сформовано практичні рекомендації щодо управління кредитним ризиком банку в напрямках створення ідеального середовища кредитного ризику, формування повного процесу кредитування, забезпечення контролю за кредитними ризиками, інтелектуального набору персоналу банку, впровадження ефективної інформаційної системи.
10
Pidvysotskyi, Yan. "ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ СТРУКТУРОВАНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 1, № 3 (4 квітня 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.32750/2019-0105.
Повний текст джерелаАнотація:
Підходи до оцінки ризиків структурованих фінансових інструментів, а саме цінних паперів, забезпечених активами, у сучасній фінансовій інженерії є недостатньо систематизованими. Причинами цього можуть стати розмаїття ризиків, які банк бажає уникнути, передавши в управління іншим сторонам; неналежна увага до селекції позичальників; відсутність консолідації з питань формування єдиної методики оцінки типових ризиків.
Автор подає для аналізу три головні види ризиків, з якими стикається банк у процесі здійснення сек’юритизації: ризик дострокового повернення кредиту, ризик зміни процентної ставки та ризик дефолту контрагента. У основі оцінок лежать фактори часу та події, які за певних умов можуть критично впливати на грошові потоки фінансових установ.
Ризики дострокового повернення пов’язані з розрахунком усереднених значень часу до настання виплат за кредитами, однак уніфікована методика оцінки у банківській практиці наразі відсутня. Оцінка ступеню ризику супроводжується обрахунком процентного приросту до базової ціни з незмінною доходністю. Приріст відображає ризик зміни процентної ставки протягом певного часу.
Особливу увагу у статті автор приділив аналізу методів оцінки дефолту контрагента структурованого інструменту. Встановлено, що методика Е. Альтмана за різних умов економічного середовища може давати суперечливі результати. Тому в останні роки оптимальними моделями оцінки ризику дефолту можна вважати моделі нечітко-нейронних мереж. Взята за основу методика О.А. Недосєкіна показує ступінь ризику банкрутства позичальника, спираючись на методи експертних оцінок. З одного боку, модель нечітко-нейронних мереж може давати наближені до істини результати, з іншого – на точність результату може впливати асиметрія інформації, на основі якої будує оцінку певний експерт. В такому ключі ця модель потребує подальших вдосконалень, які пропонують сучасні японські вчені на основі критерію Мамдані.
Таким чином, проблематика оцінки кредитних ризиків структурованих інструментів залишається актуальною у сучасних наукових колах та потребує вироблення спільних ідей уніфікації методик, які пропонуються сучасною наукою.
11
Пухальська, Н. О. "ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1 (23 червня 2019): 200–214. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1.2019.200-214.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто різні точки зору сутності поняття «безпека кредитної діяльності». Коротко проаналізовано сучасний стан кредитного портфеля банків України. Також в роботі розглядаються теоретичні та методологічні засади фінансової безпеки банківських установ, а саме: відображена сутність кредитної безпеки банку, загрози кредитній безпеці та ризики їх виникнення. Встановлено, що банки не змогли швидко адаптуватися до фінансового-економічних шоків та незмінної нестабільності у політичній сфері. Перш за все, це стало причиною збільшення рівня кредитного ризику, що в свою чергу, призводить до збільшення обсягів резервування та зменшення інвестиційних можливостей. Тому було запропоновано шляхи покращення фінансової кредитної безпеки банків.
12
Нездойминога, О. Є. "ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗЕРВІВ ПІД КРЕДИТНІ РИЗИКИ В БАНКАХ УКРАЇНИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 159–63. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.33.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено основні тенденції у здійсненні банків-ськими установами активних операцій. Визначеносутність кредитного ризику, зовнішніх та внутрі-шніх факторів впливу на нього. Розглянуто класифі-кацію кредитного портфеля банку та охарактеризо-вано категорії кредитних операцій за рівнем кредит-ного ризику й відповідні норми відрахувань до резервупід кредитні ризики банків України. Висвітлено поря-док формування й використання резервів під кредит-ні ризики банків України. Узагальнено основні методирегулювання кредитних ризиків.
Вasic tendencies are investigational in realization of activeoperations bank institutions. Essence of credit risk, external and internal factors of influence is certain on him. Classification of credit to the brief-case bank is considered and the categories of credit operations after the level of credit risk and corresponding norms of withholdings are to reserve under the credit risks of banks of Ukraine. The order of forming and drawing on reserves is reflected under the credit risks of banks of Ukraine.
13
Radukh, N. B. "РОЛЬ ФАКТОРИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ У СУЧАСНИХ ФІНАНСОВИХ РОЗРАХУНКАХ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (7 вересня 2016): 123–26. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6924.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито зміст факторингових операцій, їх роль та значення у забезпеченні ефективної виробничо–господарської і фінансової діяльності вітчизняних підприємств. Визначено, що найбільшу потребу у факторингових розрахунках мають малі та середні підприємства, котрі відчувають фінансові труднощі у зв’язку з несвоєчасним погашенням боргів дебіторами та обмеженістю можливих джерел кредитування. Роль факторингу полягає у зменшенні неплатежів, прискоренні товарообігу й створенні стабільної системи фінансового забезпечення виробничо–господарської діяльності підприємств. Проведено аналіз основних показників, що характеризують сучасний рівень використання факторингу. Виокремлено основні завдання факторингу для забезпечення ефективності фінансової, економічної та маркетингової діяльності. Розглянуто умови факторингу для сільськогосподарських підприємств, зокрема можливості та загрози. Основна увага акцентується на застосуванні факторингових розрахунків як інструменту активізації продажу сільськогосподарської продукції та управління дебіторською заборгованістю. Однак висока ризикованість факторингу в порівнянні з іншими банківськими продуктами є суттєвою перешкодою для його повноцінного розвитку на національному ринку фінансових послуг. Невідповідне інформаційне забезпечення, незадовільний стан нормативно–правового регулювання, висока вартість послуг та кредитний ризик, складність у пошуку компанії–фактора стримує розвиток факторингових послуг в Україні. За таких обставин особливо актуальною є проблема пошуку та впровадження передових технологій мінімізації ризиків факторингових операцій.
14
Shyshkina, Olena, та Pavlo Nahornyi. "ОЦІНЮВАННЯ РИЗИКУ БАНКРУТСТВА КРЕДИТНИХ УСТАНОВ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(24) (2020): 136–45. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-4(24)-136-145.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропонована методика оцінки ризику банкрутства кредитних установ України на підставі даних публічної фінансової звітності. Виділено 13 ключових показників балансу кредитної установи, які можуть виконувати індикативну функцію щодо ризику банкрутства. На підставі даних вибірки з 40 банків (20 – діючі банки, 20 – банкрути) запропонована система якісних ознак високої ймовірності банкрутства/платоспроможності. Проведено кластерний аналіз вибірки і сформована матриця контрольних точок відносних балансових показників для різних рівнів ризику банкрутства. Отримана матриця використана під час оцінювання ризику банкрутства для 10 найбільш надійних банків. Сформовано загальні рекомендації щодо нормалізації структури балансу в разі відхилення часток ключових показників від оптимальних значень.
15
Кошевцова, М. А., та О. Г. Родіна. "ДОЦІЛЬНІСТЬ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ КРЕДИТНИХ ДЕРИВАТИВІВ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 74–83. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.74-83.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню сутності ринку кредитних деривативів, його перевагам та недолікам, розгляду доцільності розвитку національного ринку кредитних деривативів. Визначено категорії та інструменти ринку деривативів.
Через молодість ринку кредитних деривативів його доля в загальному об’ємі операцій з деривативами доки мала, але має великі перспективи. Сфера їхнього застосування не обмежується банківською діяльністю або одним ринком. Виділення ризику в самостійний об’єкт торгівлі призвело до виникнення нових форм застосування кредитних деривативів, де вони можуть виступати альтернативою традиційним інструментам страхування, а також мають досить оригінальний підхід до управління відомим ризиком. У випадку кредитування вони є просто незамінними, оскільки є засобом страхування від несприятливої дії кредитного ризику.
Розглянуто функції кредитних деривативів на сучасному етапі. Визначено стратегічні напрями розвитку вітчизняного ринку деривативів. З’ясовано, що кредитні деривативи створюють умови для накопичення системних ризиків, тобто збільшують імовірність настання системних подій несприятливого характеру, викликаних екзогенними чи ендогенними причинами, які спричиняють нестабільність фінансового ринку. Саме ці фактори необхідно враховувати, прагнучи впровадити використання кредитних деривативів в українському банківському секторі.
Проаналізовано світовий досвід організації системи регулювання ринку кредитних деривативів як способу мінімізації негативних наслідків. З огляду на світовий досвід, можна сказати, що з боку держави приділяється багато уваги розвитку сегменту фінансового ринку, як ринок кредитних деривативів, чого не вистачає українському банківському сектору.
Використовуючи світовий досвід, переваги та можливі негативні наслідки ринку кредитних деривативів, для розвитку кредитування в Україні необхідним є ринок кредитних деривативів.
16
Лаговський, В. В., Л. Б. Долінський та В. В. Корчинський. "ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТНО- ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ". Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, № 4 (21 січня 2020): 74–87. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.4.2020.74-87.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто питання взаємозв’язку інвестиційної та кредитної діяльності, визначено рівнозначність відносин «емітент – інвестор» та «позичальник – кредитор». Зазначена важливість статистичного аналізу кредитно-інвестиційної діяльності для забезпечення сталого розвитку економіки та покращення інвестиційного клімату. У результаті проведеного дослідження визначено «банкоцентричність» фінансового сектору, розглянуто основні проблеми, що притаманні сучасному фінансовому ринку та перешкоджають сталому розвитку економіки в цілому і фінансовому ринку зокрема, в тому числі визначено причини гальмування розвитку кредитно-інвестиційної діяльності та сповільнення темпів зростання активів банківської системи. На основі даних НБУ, НКЦПФР та Фінмоніторингу України проведено детальний статистичний аналіз ряду показників, що характеризують динаміку економічного розвитку і розвитку фінансового сектору. З використанням методів статистичного та графічного аналізу визначено взаємозв’язок між цими показниками. Проведено кореляційних аналіз цих показників і визначено істотну кореляційну залежність між ними. З урахуванням отриманих у результаті дослідження результатів зроблено висновок про важливість дослідження питання управління ризиком боргових інструментів у межах комплексної системи ризик- менеджменту фінансових установ.
17
Єгоричева, Світлана, та Іван Вертебний. "ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ НА ФІНАНСОВУ БЕЗПЕКУ ДОМОГОСПОДАРСТВ В УКРАЇНІ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 67–74. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253527.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Метою статті є оцінювання впливу використання кредитних послуг на сучасний стан фі-нансової безпеки домогосподарств в Україні. Під фінансовою безпекою домогосподарства пропонуєморозуміти захищеність його фінансових інтересів, що визначаються потребами його членів у гідномужитті та всебічному розвитку, від зовнішніх загроз і внутрішніх дестабілізувальних чинників. Визна-чено тенденцію до зростання обсягів кредитування фізичних осіб фінансовими установами та особливо— фінансовими компаніями, яку не змінила і ситуації пандемії, при цьому середні показники борговогонавантаження домогосподарств залишаються незначними. Зазначено особливу фінансову незахище-ність клієнтів фінансових компаній у зв’язку із заплутаними умовами кредитування і надзвичайно ви-сокими реальними відсотковими ставками. Наголошено на тому, що не останню роль у дотриманні ви-мог фінансової безпеки відіграють рівень економічної, фінансової грамотності людей і відповідальністьфінансових установ-кредиторів, які мають чітко і доступно пояснити потенційним позичальникам усіхарактеристики кредитного продукту та пов’язані з ним ризики, надати графіки погашення кредитнихзобов’язань за різними варіантами, озвучити реальну вартість кредиту, суму відсотків і комісій, належ-них до сплати. Доведено, що вплив використання кредитних послуг на фінансову безпеку домогоспо-дарств є неоднозначним, оскільки залежить від свідомого ставлення як фізичних осіб, так і фінансовихустанов-кредиторів до визначення обсягів потрібного кредиту, його строків і рівня кредитоспромож-ності позичальників. Для обох сторін кредитних відносин виникають помітні ризики, законодавче вре-гулювання яких останнім часом суттєво вдосконалив захист фінансових інтересів фізичних осіб — по-зичальників, що сприятиме підтриманню достатнього рівня фінансової безпеки їхніх домогосподарств.Ключові слова: домогосподарство, фінансова безпека, загрози, кредитні послуги, фінансові установи,процентні ставки, захист фінансових інтересів.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 22.
18
Мєшко, О. І. "Ризики у діяльності кредитних спілок". Економіка і управління, № 3 (2006): 20–24.
Знайти повний текст джерела
19
Дорошенко, Н. О. "Ризики в кредитній діяльності банків". Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Економічна", вип. 95 (2018): 23–29.
Знайти повний текст джерела
20
Гавриловић, Звјездана, та Борка Поповић. "MOДЕЛИ ОЦЈЕНЕ КРЕДИТНОГ БОНИТЕТА ПРЕДУЗЕЋА". ЗБОРНИК РАДОВА ЕКОНОМСКОГ ФАКУЛТЕТА У ИСТОЧНОМ САРАЈЕВУ 1, № 8 (1 серпня 2014): 135. http://dx.doi.org/10.7251/zrefis1408135g.
Повний текст джерелаАнотація:
Процјена кредитног бонитета се темељи на детаљној анализи финансијских извјештаја предузећа. Најчешћи модели оцјене кредитног бонитета су традиционални метод, Altman Z-score и Kralicek quicktest. У раду је урађена детаљна анализа финансијских извјештаја једног предузећа и оцијењен кредитини бонитет коришћењем ова три модела. Процјена бонитета је у суштини процјена пословних ризика и ако се континурано спроводи може помоћи предузећу да избјегне опасност и да не западне у кризу. Посебно је важно да предузећа која имају нарушену равнотежу, нису луквидна, задужена су и непрофитабилна, проблеме на вријеме уоче и ријеше јер погоршање перформанси у дугом року води ка инсолвентности а потом долази и до стечаја предузећа. Због тога је акценат у овом раду стављен на примјену традиционалног, Altman Z-score и Kralicek quicktestа у процесу мјерења перформанси предузећа како би се утврдила његова финансијска снага и препознали рани упозоравајући сигнали могуће кризе.
21
Заславська, О. І. "Ризик-менеджмент банківських кредитно-інвестиційних проектів". Економіка. Фінанси. Право, № 11 (2013): 36–41.
Знайти повний текст джерела
22
Бобиль, В. "Становлення сучасної системи ризик-менеджменту в кредитних установах". Банківська справа, № 3 (2007): 65–76.
Знайти повний текст джерела
23
Кретов, Д. Ю. "ОЦІНКА ОПЕРАЦІЙНОГО РИЗИКУ ДЕРЖАВНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено поняття операційного ризику комерційного банку, розкрито сутність системи управління операційним ризиком та розглянуто моделі, що дають змогу дати оцінку виявлених ризиків. Сьогодні операційні ризики визнаються важливими чинниками стабільності функціонування банків України. Операційні ризики, що виникають у банку, можна розглядати як потенційну можливість виникнення збитків у результаті помилок у діях співробітників, недосконалої організації бізнес-процесів і функціонування інформаційно-технологічних систем, неналежного внутрішнього контролю та впливу таких зовнішніх чинників, як: внутрішнє чи зовнішнє шахрайство, кадрова політика та безпека праці, скарги клієнтів, практика надання банківських послуг, штрафи та санкції за порушення пруденційних вимог, а також шкода, завдана матеріальним активам компанії, руйнування та проблеми в роботі систем, управління процесом. Слід зазначити, що щороку з’являються нові види операційного ризику, які впливають на діяльність кредитної установи через розвиток інформаційних та комп’ютерних систем, ускладнення інструментів фондового ринку та вдосконалення бізнес-методів, тому регулятори всіх країн намагаються постійно вдосконалювати нормативно-правову базу, пов'язану з управлінням операційним ризиком комерційного банку, виходячи з рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду. Зростання кількості випадків значних збитків та втрат у результаті реалізації операційного ризику сприяло не лише вдосконаленню процесів управління ризиками, а й установленню мінімальних вимог до капіталу банків для його покриття. У статті проведено тестовий розрахунок капіталу для покриття операційного ризику та нормативу достатності капталу з урахуванням операційного ризику банку для АТ «Ощадбанк» порівняно з іншими державними банками на підставі річних даних банків, що подаються до НБУ за рекомендованою методикою Національного банку України. На основі проведених розрахунків зроблено висновок, що в сучасних умовах у період наглядових трансформацій та посилення нормативних вимог до достатності капіталу, а також прояву кризових станів в економіці, на нашу думку, доречно буде пом’якшити вимоги до розрахунку достатності капіталу з урахуванням операційного ризику.
24
Солодка, О. "Кредитний дефолтний своп у механізмі перерозподілу кредитного ризику". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 2 (167) (2015): 85–91.
Знайти повний текст джерела
25
Камінський, А. Б. "Оцінка ефективності кредитного ризик-менеджменту на основі інформації бюро кредитних історій". Наукові записки НаУКМА. Економічні науки 3, вип. 1 (2018): 50–55.
Знайти повний текст джерела
26
Dolinskyi, Leonid, та Maksym Zabashtanskyi. "ФІНАНСОВІ ВАЖЕЛІ АКТИВІЗАЦІЇ КРЕДИТНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3 (19) (2019): 321–29. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2019-3(19)-321-329.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку кредитно-інвестиційної діяльності банківських установ в Україні. Проведено статистичний та кореляційний аналіз впливу динаміки показників банківської кредитно-інвестиційної діяльності на темпи зростання валового внутрішнього продукту країни. Визначено, що ключовими проблемами, що заважають активізації банківських кредитно-інвестиційних операцій, є проблемна заборгованість та дефолти за борговими зобов’язаннями. З метою ефективного розвитку банківської діяльності запропоновано запровадження механізмів управління дохідністю та ризиком кредитно-інвестиційних операцій у межах комплексної системи ризик-менеджменту банківських установ. Показано, що ефективно функціонуюча система ризикменеджменту кредитно-інвестиційної діяльності має максимально точно класифікувати потенційні об’єкти капіталовкладень таким чином, щоб банківська установа якнайменше наражалася на прямі фінансові збитки та при цьому якнайменше втрачала потенційні прибутки. Стверджується, що активізація кредитно-інвестиційної діяльності – це глобальне завдання, що має вирішуватися на рівні державної політики, а отже, потребує розробки відповідного фінансового механізму. Стосовно фінансових важелів цього механізму, ключовим в активізації кредитно-інвестиційної діяльності має стати підвищення ефективності кредитно-інвестиційних операцій за рахунок оптимізації процесів аналізу, оцінювання та управління дохідністю та ризиком боргових інструментів.
27
Bereslavska, Olena, та Olexander Pernarivsky. "АНАЛІЗ РИЗИКУ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КРЕДИТНИХ ПОРТФЕЛІВ БАНКІВ УКРАЇНИ". Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, № 9 (37) (27 червня 2018): 103–10. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2018-9(37)-103-110.
Повний текст джерела
28
Іваненко, О. "Ризики та можливості кредитних спілок в умовах фінансової кризи". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 127 (2011): 60–64.
Знайти повний текст джерела
29
Некіпєлов, О. "Ризики грошово-кредитної політики та сучасні фінансові кризи". Економіка України, № 2 (567) (2009): 24–30.
Знайти повний текст джерела
30
Фендик, В. М. "Ризики кредитних відносин на підприємстві в сучасних умовах європейської інтеграції". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 28, Ч. 3 (2009): 208–13.
Знайти повний текст джерела
31
Мисака, Г. "Методологічні особливості обліку резервів під кредитні ризики банків". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 92 (2007): 15–17.
Знайти повний текст джерела
32
Solodka, O. "CREDIT DEFAULT SWAPS IN THE MECHANISM OF REDISTRIBUTION OF CREDIT RISK." Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv Economics, no. 167 (2015): 85–91. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/167-2/14.
Повний текст джерела
33
Basai, V. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ПОРУШЕННЯМ ПОРЯДКУ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ КРЕДИТНИМИ СПІЛКАМИ В УКРАЇНІ". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 37–46. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що характер та зміст завдань, які виконують державні органи, вимагають застосування у їх діяльності специфічних методів. Те, яким чином вони будуть виконувати поставлені державою завдання, визначатиме ступінь та якість досягнення правоохоронної мети. Тому для кращого вирішення проблем адміністративно-правового забезпечення діяльності органів у попередженні правопорушень необхідно дослідити доцільні методи їх роботи. З’ясування змісту методів діяльності цих органів дасть змогу сформулювати відповідь на питання про те, якими способами найбільш дієво та раціонально можна досягти мети їх діяльності. У статті виокремлені та розглянуті адміністративно-попереджувальні заходи запобігання порушенням порядку надання фінансових послуг у діяльності кредитних спілок в Україні, які Національний банк України здійснює шляхом: нормативно-правового контролю за діяльністю кредитних спілок; пруденційного нагляду у формі додержання правил надання фінансових послуг; інспектування. Встановлено, що нагляд за діяльністю на ринку небанківських фінансових послуг здійснюється у формі безвиїзного та виїзного нагляду (інспекційних перевірок), ключовими принципами якого є пропорційність та ризик-орієнтований підхід. Вибір інтенсивності нагляду визначатиметься віднесенням діяльності кредитних спілок до визначеної категорії ризиків. Одним із основних адміністративно-попереджувальним заходом щодо запобігання порушенням порядку надання фінансових послуг у діяльності кредитних спілок в Україні є пруденційний нагляд у формі дотримання правил надання фінансових послуг. Визначено, що основними цілями здійснення пруденційного нагляду є захист інтересів споживачів фінансових послуг, запобігання настанню неплатоспроможності та забезпечення фінансової стійкості фінустанов через застосування відповідних коригувальних заходів шляхом: виявлення підвищених ризиків у діяльності фінансових установ; контролю за платоспроможністю, ліквідністю та прибутковістю фінансової установи; мінімізації випадків банкрутства й системної кризи фінустанов; прогнозування майбутніх фінансових результатів на основі звітів поточного періоду.
34
Варцаба, В. І., та О. І. Заславська. "ІНТЕГРАЦІЯ БАНКІВ ТА НЕБАНКІВСЬКИХ КРЕДИТНИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ: РИЗИКИ ТА ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(53) (18 квітня 2019): 146–53. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2019.1(53).146-153.
Повний текст джерела
35
Карлін, М., О. Стащук та О. Борисюк. "ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ВРАХУВАННЯ НОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 376–86. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241330.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Економічний розвиток підприємств у світі та в Україні 2020 року та на майбутнє дедалі більше залежатиме від урахування нових економічних ризиків, серед яких уже сьогодні доцільно виділити такі: кліматичні, епідеміологічні (передусім — коронавірусні), деглобалізаційні, протекціоністські, популістські, нерівність у доходах. На тлі коронавирусної пандемії і породженої нею економічної кризи найбільше постраждав сектор вітчизняного малого та середнього бізнесу, орієнтований на надання офлайн-послуг. Фактично попит на послуги індустрій громадського харчування, розваг, туризму, гостинності, а також beauty-індустрії і непродовольчого ритейлу в умовах карантину впав у рази. При цьому необхідність платити заробітну плату, податки, соціальні внески, орендні платежі, кредити банкам і контрагентам за постачання та інші послуги зберіглася. Водночас усі види бізнесів, які не встигли перейти на надання товарів і послуг в онлайн-форматі або дотримуються бізнес-моделей, пов’язаних виключно з наданням персональних офлайн-послуг, схильні до ризику банкрутства в майбутньому. Наслідком карантину стане економічна криза, а значить і скорочення купівельної спроможності, зміна споживчої поведінки. Загалом, відбулося порушення традиційної сезонності продажів, змінюються тенденції внаслідок падіння доходів споживача. Водночас прискореного розвитку дістають цифрові послуги: електронна комерція, платіжні системи та послуги замовлення і доставки он-лайн. Також серед інших економічних ризиків у діяльності підприємств особливої уваги набуває необхідність визначення та оцінка фінансово-кліматичних ризиків, які виникають унаслідок обмежень, що накладаються міжнародними організаціями та окремими країнами на бізнес. Відповідно, підприємства, які здійснюють кліматично небезпечну діяльність, повинні розраховувати свої фінансові втрати на перспективу, якщо вони будуть продовжувати подібний бізнес. Проблемою є й той факт, що поки фінансово-кліматичні ризики та інші нові економічні ризики достатньо не вивчені та не систематизовані, а також не досліджено їхній вплив на фінансовий стан підприємств як у світі, так і в Україні. Ключові слова: нові економічні ризики, підприємство, деглобалізація, протекціонізм, економічний популізм, економічна нерівність, Україна. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 0; бібл. 14.
36
Pavlova, Olenа, Konstantin Pavlov, Sergey Pysanko та Roman Romanyuk. "СТРАТЕГІЯ ТА РИЗИКИ РЕФОРМУВАННІ РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, № 25 (28 березня 2021): 16–27. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-16-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Охарактеризовано електроенергетичне середовище, яке деформоване монопольними структурами та тотальним контролем по ціноутворенням. Наведено приклад європейської моделі реформування електроенергетичного ринку, що базується на прозорості та доступності споживачів до електроенергетичних послуг. На цій основі з’ясовано цілі та вектори реформування регіональних ринків електроенергетичних послуг. Передбачено, що процес реформування мав би бути здійснений на поєднанні організаційних, економічних, технічних, соціальних та інших цілей. З’ясування переваг та недоліків при реформуванні електроенергетичного ринку регіону та країни відображено в авторській методиці SWOT-аналізу. Запропонований замкнений цикл реформування електроенергетичного ринку, який охоплює взаємозамінне поєднання таких компонент: регіональні електроенергетичні мережі, ринкове середовище, Інформаційне середовище, фінансово-кредитне забезпечення, інтегрування, трудові ресурси, комунікаційні зв’язки. Окреслено вектори подальшого реформування.
37
Ксензук, Олена, та Олег Підхомний. "МОЖЛИВОСТІ ECA-ФІНАНСУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОЛОГІЮ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 368–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-77.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено такий інноваційний фінансовий інструмент, як ECA-фінансування – фінансування підприємств за підтримки експортно-кредитних організацій. Висвітлено основні переваги і недоліки використання даного фінансового інструменту іноземними підприємствами. Описано ризики, які покриває та одночасно може викликати дана схема фінансування. Вказано про доцільність залучення українськими підприємствами ECA-фінансування при формуванні капіталу як перспективної та вигідної форми фінансування. Визначено чинники, які можуть стати перешкодами у поширенні цього фінансового інструмента в Україні. Зроблено висновок про різні аспекти ECA-фінансування, такі як вартість залучених коштів та вплив проєктів, що фінансуються, на екологічну ситуацію.
38
Вайцеховська, О. Р. "ПРАВОВА ПРИРОДА ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ З КРАЇНАМИ-ЧЛЕНАМИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 10 (18 листопада 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню механізмів фінансування Міжнародного валютного фонду. На підставі проаналізованої наукової літератури з даної проблематики висвітлено спектр діаметрально різних поглядів на правову природу фінансування МВФ, а саме механізм фінансування МВФ розглядається науковцями як: 1) кредит; 2) відсутність кредитних відносин, оскільки має місце купівля валюти; 3) міжнародний договір; 3) відсутність договірних відносин, оскільки міжнародна угода між МВФ і країною, якій надається фінансування, не укладається. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя та умови надання фінансової допомоги Фонду кра- їнам-членам. Проілюстровано організаційно-правові особливості процедури отримання валютних коштів на прикладі фінансування України, висвітлено основний зміст таких документів, як Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику. Визначено, що механізми фінансування МВФ: 1) ані формально, ані структурно не належать до системи міжнародних договорів, а виступають особливим правовим механізмом у формі односто- ронніх рішень щодо надання фінансування країні-члену; 2) за змістом домовленостей не належать до кредитних договорів, а є купівлею-продажем відповідної валюти (але за функціональним призначенням подібні до кредитних договорів). Встановлено, що, незважаючи на відсутність юридично оформленого індивідуального кредитного договору між МФВ і країною-членом, практика відносин свідчить, що цей факт не зменшує ймовір- ність виконання відповідних зобов’язань з боку країн через такі чинники: 1) зобов’язання, що виплива- ють із механізмів фінансування, виконуються як такі, що випливають зі Статуту МВФ; 2) автори- тет МВФ як центральної інституції в міжнародному валютному правопорядку; 3) репутаційні ризики у випадку порушення країною умов механізму фінансування.
39
Дзюблюк, О. "Управління кредитним процесом комерційних банків у контексті мінімізації кредитного ризику із використанням новітніх фінансових інструментів". Світ фінансів, Вип. 2 (19) (2009): 7–16.
Знайти повний текст джерела
40
Дзюблюк, О. "Управління кредитним процесом комерційних банків у контексті мінімізації кредитного ризику із використанням новітніх фінансових інструментів". Світ фінансів, Вип. 2 (19) (2009): 7–16.
Знайти повний текст джерела
41
Мігулка О.О. "СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ". Економічний форум 1, № 4 (1 грудня 2019): 205–12. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості ідентифікації та оцінювання ризиків компаній, задіяних у лізинговому бізнесі та запропоновано власну систему класифікації ризиків лізингодавців, лізингоотримувачів, кредиторів, продавців (виробників) та страхових компаній. Показано, що незважаючи на те, що в основу кредитних та лізингових операцій покладено однакові принципи, такі як платність, строковість та повернення, проте у лізинговому бізнесі на відміну від кредитування виникає необхідність врахування усіма учасниками лізингової угоди нової групи майнових та пов'язаних із ними ризиків. Відзначено, що, з одного боку, відсутність законодавчо встановлених вимог щодо резервування капіталу українськими лізинговими компаніями відкриває їм більший доступ до свої фінансових ресурсів, проте, з іншого боку, така ситуацію може спричинити значну недооцінку ними рівня ризику свого портфеля активів.
42
Говова Самоников, Марија, та Борче Ангов. "АНАЛИЗА НА КРЕДИТНАТА ПОЛИТИКА И КРЕДИТНИОТ РИЗИК НА КОМЕРЦИЈАЛНА БАНКА ЗА ВРЕМЕ НА ПАНДЕМИЈАТА ВО 2020 ГОДИНА". Yearbook - Goce Delcev University. Faculty of Economics 22, № 1 (30 грудня 2021): 67–76. http://dx.doi.org/10.46763/yfe21221067gs.
Повний текст джерела
43
Ковальов, О. Л. "Класифікація банківських ризиків.Фактори, що впливають на кредитні ризики, і підходи до їх класифікації". Формування ринкових відносин в Україні, № 2(57) (2006): 63–70.
Знайти повний текст джерела
44
Yakubovsky, V. "CREDIT RISKS MITIGATION AND BANKING COLLATERAL VALUATION IN UKRAINE." Actual Problems of International Relations, no. 142 (2020): 109–15. http://dx.doi.org/10.17721/apmv.2020.142.1.109-115.
Повний текст джерелаАнотація:
Contemporary international requirements and mechanisms which are oriented to credit risks abatement and assurance of financial sector functioning are reviewed with particulars of their implementation in national banking sector. As is demonstrated general reasons for the new generation of regulatory measures of crisis resilience in financial sector are grown up from the last global economy crisis which demonstrated vulnerability of the main credit institutions and their failure to absorb considerable financial market fluctuations. To improve financial systems stability is the main goal of measures and instruments proposed by the international Basel Committee on Banking Supervision as well as Directives and Regulations of the European Union, which should be implemented at the national level. One of the underlining aspect in this new international regulatory documents is recognition of the assets valuation key role in the whole methodology of risks mitigation. Main approaches to consider time effect on assets valuation results are analyzed in this context. Based on these last international regulatory documents in this direction special Resolution No. 351of the National Bank of Ukraine has been issued for banks credit risks assessment. Much less attention in this Resolution is given to assets valuation which is linked to some extent with outdated national valuation standards. This situation requires active measures to be provided for updating basic national documents in this area as is underlined.
45
Vasylchak, S. V., M. V. Kunytska-Ilyash та M. P. Dubyna. "Використання криптовалют в сучасних економічних системах України: перспективи та ризики". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (4 березня 2017): 19–25. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7604.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено розвиток та використання в Україні інноваційних технологій розрахунків, а саме криптовалюти. Проаналізовано особливості функціонування криптовалют у світових платіжних системах. Криптовалюта як абсолютно інноваційний платіжний інструмент в сучасних умовах розвитку комп’ютерних технологій, значно інтегрується у повсякденне життя людей, тому питання розвитку та використання цього платіжного засобу в Україні набуває особливого значення. Відбувається це на фоні кризи вітчизняної банківської системи, нестабільності національної валюти, мінливого курсу валют та інших труднощів, які постають перед економічними суб’єктами. Однак, поряд з перевагами, криптовалюта має також і певні недоліки, які стримують її розвиток та використання в Україні. Аналіз недоліків здійснений в даній статті. Дослідження міжнародної практики використання криптовалюти свідчить про те, що у світі неоднозначно ставляться до її впровадження в обіг, а пояснюється це в першу чергу новизною даного платіжного інструменту та відсутністю єдиного визначення категорії «криптовалюта», яка б розкривала її економічну сутність. Основним об’єктом дослідження в даній статті є bitcoin. Bitcoin успішно виконує функцію грошей у відносинах, які виникають в процесі суспільного виробництва між людьми по всьому світу. Передача bitcoin здійснюється безпосередньо між платником та отримувачем через децентралізовану (пірингову р2р) мережу. У цій схемі передачі біткоїнів немає посередників, які зазвичай встановлюють свої правила, мають змогу блокувати та обмежувати. Сьогодні Bitcoin – сучасна цифрова валюта, яка чудово підходить для розрахунків в мережі Інтернет. Також розглянуто питання інвестицій у реальний сектор економіки за допомогою криптовалют, використання в економіці країни та спроби їх регулювання. Сьогодні в світі налічується близько 1,6 тис. віртуальних валют. Понад 600 серед них є активними, а ринкова вартість 30 валют понад 1 млрд дол. США. Bitcoin залишаються найпоширенішими та найдорожчими, вони не випускаються центральними банками і не залежать від грошово-кредитної політики держави. Їхня максимальна кількість лімітована, а тому інфляція їм не загрожує.
46
Кіндрацька, Л. "Формування і використання резервів під кредитні ризики та методика обліку цих операцій у комерційних банках України". Банківська справа, № 3 (2000): 33–35.
Знайти повний текст джерела
47
Poperechnuy, S. "Становлення маркетингової діяльності у сільськогосподарських підприємствах України". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (5 березня 2017): 82–85. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7616.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізуються проблеми маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств. Показано, що основними з них є неналежна сформованість ринку і його інфраструктури. Крім того вони посилюються взаємосуперечливими пропозиціями щодо такої діяльності, запозиченими у різних наукових школах та течіях, що застосовувались у різні історичні періоди у економічно розвинутих країн. Не здійснюється ринкове генерування цін. Ціни дуже мінливі. Через високий ризик не оформляються кредити банку. Кошти не інвестиуються у галузі з тривалою окупністю капіталу. Кадровий потенціал підприємств переважно недостатній для дослідження і прогнозування ринку. Інформація за результатами таких досліджень органами державного управління сільським господарством та науковими установами не передається сільськогосподарським підприємствам. Без такої інформації неможливо розробляти та здійснювати обгрунтовану товарну політику. Державна фінансова підтримка лише частково компенсує неефективні маркетингові рішення суб’єктів господарюванн. Основними виробниками багатьох видів продукції є особисті селянські господарства, де собівартість продукції не визначається і вони менше, ніж сільськогосподарські підприємства чутливі до чинників ринкового середовища. Пропонується державну підтримку сільського господарства спрямовувати на формування ринкового середовища. Показано, що така підтримка дозволить здійснювати досконалішу маркетингову діяльність окремими суб'єктами господарювання і є ефективнішою, ніж пряма державна фінансова підтримка.
48
Perevozova, I. V., та T. Yo Sus. "КЛАСТЕРНА МОДЕЛЬ ФІНАНСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ КАРПАТСЬКОГО МАКРОРЕГІОНУ". Actual problems of regional economy development 2, № 14 (27 липня 2018): 25–31. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.25-31.
Повний текст джерелаАнотація:
В аграрному секторі нагальною залишається проблема технологічного переозброєння, наукового та фінансового забезпечення інноваційного розвитку. Обґрунтовано переваги використання кластерного фінансування інноваційного розвитку аграрного сектору. Аграрна галузь є найбільш перспективною для кластеризації з використанням кластерної моделі фінансування, адже практично кожна область Карпатського макрорегіону має унікальний аграрний потенціал, який при ефективному його використанні за допомогою кластеру, сприятиме розвитку всіх його учасників, зокрема і фінансового сектору та дозволить зменшити ризики при фінансуванні інновацій і відповідно кредитні ресурси стануть більш доступними. Зазначено, що в сучасних економічних умовах кластерна модель фінансування можлива на основі формування банківського кластеру, який виступає інструментом реалізації проектного фінансування на регіональному рівні. Перевагою банківського кластеру, який співробітничає з аграрним кластером або агрохолдингом є взаємовигідна співпраця з постійними клієнтами, а також сторони одержують стабільного і надійного партнера зі значними фінансовими потоками.Розглянуто особливості формування фінансового кластеру та перелік можливих його учасників. Запропоновано перелік основних завдань щодо діяльності фінансових кластерів в аграрному секторі економіки.
49
Zhukova, Julia, та Marina Volyk. "СТВОРЕННЯ РЕЗЕРВУ ПО СУМНІВНИХ БОРГАХ ЯК ЕЛЕМЕНТ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНІСТЮ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій, № 1 (25 жовтня 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.32750/2018-0106.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі висвітлені теоретичні та методичні аспекти управління дебіторською заборгованістю організації на основі створення резерву по сумнівних боргах. Розглянуто методи розрахункової суми резерву сумнівних боргів. Охарактеризовані відмінності між бухгалтерським і податковим обліком резервів за сумнівною заборгованістю.
Нестабільність та недостатня визначеність розвитку економіки України, міжнародна фінансова криза збільшують проблеми, що склалися у системі відносин між суб’єктами господарювання щодо комерційного кредитування. Незважаючи на деяке подолання кризи неплатежів, розміри дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємств залишаються значними та набагато перевищують їх розміри в країнах з цивілізованими ринковими відносинами.
Дебіторська заборгованість є невід'ємним елементом збутової діяльності будь-якого підприємства. Занадто висока частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства і підвищує ризик фінансових втрат компанії. Розумне ж використання комерційного кредиту сприяє зростанню продажів, збільшення частки ринку і, як наслідок, позитивно впливає на фінансові результати компанії.
Виявлено що сучасна система управління дебіторською заборгованістю повинна включати всю сукупність методів аналізу, контролю і оцінки дебіторської заборгованості. Разом з тим, управління дебіторською заборгованістю - це робота з джерелами виникнення простроченої заборгованості та постійна робота з контрагентами, що включає не тільки формування кредитної політики підприємства та організацію договірної роботи, а й управління борговими зобов'язаннями.
Доведено що деякі об'єкти обліку безпосередньо не впливають на фінансовий стан підприємства, його виробничі або торгові результати, не змінюють кількості грошей в касі чи на рахунку. Однак вони мають своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства. Одним з таких об'єктів обліку є резерв сумнівних боргів.
50
Сидорук, І. С. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ КЛАСТЕРІВ ЗА УЧАСТЮ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ". Підприємництво і торгівля, № 30 (1 липня 2021): 52–58. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-30-09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто організаційну структуру регіонального економічного кластера за участю малих підприємств та обґрунтовано переваги державно-приватного партнерства для учасників такого об’єднання. В умовах економічної нестабільності актуальною темою для дослідження є пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності регіонів України. Особливої уваги потребують промислові регіони, в яких галузі спеціалізації представлені великими підприємствами із застарілими технологіями виробництва. Рушійною силою для реструктуризації економіки таких регіонів та диверсифікації діяльності підприємств є активізація малого підприємництва. Для стимулювання розвитку промислових регіонів запропоновано створення регіональних економічних кластерів у пріоритетних галузях за участю малих підприємств. Представлена організаційна структура кластера сприяє розв’язанню проблем фінансування, збуту, мінімізації ризику для суб’єктів малого підприємництва, а саме: створення єдиної науково-технологічної платформи виробництва продукції на базі світових інноваційних технологій; забезпечення сприятливих умов для безперервного оновлення виробництва, розширення спектра наявних можливостей розвитку підприємств; розвиток ефективної кооперації як між підприємствами, які є учасниками кластера, так і зі сторонніми організаціями. Перспективною основою для формування успішного регіонального економічного кластера є державно-приватне партнерство. Застосування державно-приватного партнерства під час формування регіональних економічних кластерів дасть змогу малому підприємництву отримати доступ до раніше закритих сфер економіки, збільшити можливості отримання кредитів від вітчизняних і зарубіжних фінансово-кредитних установ під державні гарантії. Перевагами участі держави у кластерних об’єднаннях на основі державно-приватного партнерства є можливість залучити приватний капітал до реалізації регіональних інвестиційних проєктів, підвищити ефективність управління об’єктами державної власності та, зекономивши власні фінансові ресурси, все ж залишитися власником активів.