Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ризик валютний.
Статті в журналах з теми "Ризик валютний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-29 статей у журналах для дослідження на тему "Ризик валютний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Гарбінська-Руденко, А. В. "ПРАВОВІ АСПЕКТИ КАТЕГОРІЇ ВАЛЮТНОГО РИЗИКУ". Ірпінський юридичний часопис, № 1(5) (7 вересня 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.69-76.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті та проаналізовані наукові категорії «ризику» та «валютного ризику», досліджено стан правового регулювання термінології ризиків у законодавстві. Особливу увагу приділено аналізу останніх змін у чинному валютному законодавстві, надані пропозиції щодо доповнення Закону України «Про валюту і валютні операції» категорією «валютний ризик». Доведена необхідність виокремлення правового змісту валютного ризику.
2
Перепьолкіна, О. О. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МАКРОПРУДЕНЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НБУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 63 (1 жовтня 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-63-09.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто важливість забезпечення стійкості фінансових систем в умовах невизна-ченості, що спричинена світовою пандемією. Встановлено пріоритетність цілей цінової та фінансової стабільності у функціонуванні НБУ. Економічний зміст фінансової стабільності визначено як стан фінансової системи, за якого вона здатна належним чином виконувати основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Охарактеризовано зміст макропруден-ційної політики НБУ, принципи її реалізації та інструменти макропруденційного регулювання, що використо-вуються для забезпечення стабільності фінансової системи. Акцентовано увагу на необхідності забезпечення контролю розрахунків, розкрито механізм та об’єкти оверсайта платіжних систем. Розглянуто спектр по-казників, що визначають фінансову стійкість, досліджено їх рівень в умовах застосування карантинних об-межень. Проаналізовано ефективність забезпечення фінансової стабільності Національним банком; встанов-лено, що її високу результативність досягнуто завдяки деактивації буферів капіталу, рекомендацій банкам утриматися від виплати дивідендів, створенню сприятливих регуляторних умов для реструктуризації кре-дитів, наданню банкам ліквідності у необхідних обсягах через стандартні інструменти рефінансування НБУ. Розкрито загрози фінансового сектору на підставі результатів стрес-тестування НБУ, досліджено ризики функціонування банківської системи (кредитний ризик, ризик достатності капіталу, ризик ліквідності, юри-дичний ризик, валютний та ризик прибутковості). Виокремлено рекомендації щодо підвищення ефективності забезпечення фінансової стабільності для органів державної влади та банківських установ; наголошено на перспективних напрямах досліджень, серед яких підвищення рівня збалансованості грошової маси, вдоскона-лення параметрів функціонування фінансово-кредитного сектору, детінізація грошово-кредитного сектору та протидія викликам глобалізації у грошово-кредитній сфері.
3
Мертенс, О. В. "Чи існує премія за валютний ризик на фінансовому ринку України?" Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, Вип. 49 (2001): 40–45.
Знайти повний текст джерела
4
Матвєєв, П. "Умови договору валютного дилінгу: валютний ризик, обмінний курс, маржинальна торгівля". Юридична Україна, № 11 (2008): 62–68.
Знайти повний текст джерела
5
Матвєєв, П. "Умови договору валютного дилінгу: валютний ризик, обмінний курс, маржинальна торгівля". Юридична Україна, № 11 (2008): 62–68.
Знайти повний текст джерела
6
Лисенок, Олексій Володимирович. "Теоретико-методологічні відмінності диверсифікації та сек’юритизації кредитного портфеля банку". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-99-105.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується сутність диверсифікації як основного методу управління кредитною діяльністю вітчизняних банків, під час використання якої враховується здатність портфеля кредитів зменшувати можливий ризик за умови врахування до нього різних за характеристиками та складом позик. У статті також зазначено, що диверсифікація дає змогу знизити не лише кредитний ризик, а й інші банківські ризики, які супроводжують загальний кредитний процес: ризик дострокового погашення, ліквідності, процентний, валютний та інші. Традиційна банківська теорія розглядає диверсифікацію як оптимальний спосіб ефективної організації кредитної діяльності, при цьому найефективнішою вважається така позикова діяльність банків, яка є максимально диверсифікованою. Проаналізовано, що кредитний портфель банків України слабо диверсифікований і дуже ризиковий, оскільки більше половини виданих кредитів вітчизняними банками зосереджено у Київській області та більше третини виданих позик знаходяться у торгівлі. У статті чітко виокремлено позитивні і негативні сторони диверсифікації. Завдяки дослідженню процесу сек’юритизації доведено, що для вітчизняних банків вона є відносно новим видом банківської діяльності. Завдяки трансформації неліквідних активів у ліквідні, сек’юритизація зменшує портфельний кредитний ризик банківської установи, що дає можливість розглядати сек’юритизацію як процес перетворення неліквідних активів у цінні папери, тобто як один зі специфічних механізмів здійснення фінансово-економічної діяльності банків. У статті пропонується розрізняти три основні різновиди сек’юритизації: класична сек’юритизація, синтетична сек’юритизація та сек’юритизація бізнесу. У статті зазначено причини, чому українські банки не поспішають застосовувати сек’юритизацію, а також її основні переваги порівняно з диверсифікацією активів.
7
Borysiuk, Оlena, Tatiana Shmatkovskaya та Maria Datsyuk-Tomchuk. "ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ СТЕЙБЛКОЇНІВ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЗМЕНШЕННЯ ВОЛАТИЛЬНОСТІ КРИПТОВАЛЮТ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 1, № 25 (28 березня 2021): 69–78. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-01-69-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Криптовалютам властива висока волатильність. Це пояснюється, перш за все тим, що цей ринок відносно молодий з невеликою кількістю учасників і обсягами торгів. Якщо на традиційних ринках присутній потік публічної інформації, регулярна корпоративна звітність відповідно до міжнародних стандартів, звітність регуляторів про макроекономічні показники, прогнозні оцінки аналітиків з поточного та майбутнього стану ринків. То у сфері криптовалют таке середовище тільки формується. Це призводить до того, що курси криптовалют (в основному в доларовому вираженні) схильні до високого рівня волатильності, що робить їх використання не зручними з практичної точки зору як засобу обміну і вартості.
Водночас волатильності курсу біткоїну і інших криптовалют на фінансовому ринку перешкоджає використанню цих цифрових активів в якості грошей. Поряд з інструментами, що дозволяють пом'якшити валютний ризик використання існуючих криптовалют, розробляються нові криптовалюти, спеціально сконструйовані так, щоб їх ринковий курс мав низьку волатильність щодо того чи іншого активу. Такі криптовалюти отримали назву стейблкоїни (stablecoins).
8
ШЕРЕМЕТЬЄВА, ОЛЬГА. "Правовий статус та роль міжнародної фінансової організації як суб’єкта валютних правовідносин в глобалізаційному процесі". Право України, № 2020/02 (2020): 244. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-02-244.
Повний текст джерелаАнотація:
Процес глобалізації відбувається в усіх сферах життєдіяльності світової спільноти загалом й у сфері валютних відносин зокрема. Проте правовий статус і роль міжнародної фінансової організації як суб’єкта валютних правовідносин, особ ливо в умовах глобалізації, досліджено недостатньо. Мета статті – охарактеризувати правовий статус і роль міжнародної фінансової організації як суб’єкта валютних правовідносин, особливо враховуючи глобалізаційні процеси, з метою уникнення прогалин і непорозумінь у науці та правозастосовній практиці. У статті досліджуються особливості правового статусу міжнародної фінансової організації як суб’єкта валютних правовідносин в умовах глобалізації. Зокрема, особ ливості правосуб’єктності міжнародної фінансової організації, привілеї та імунітети, якими наділені ці міжнародні фінансові інституції. Також характеризуються деякі сучасні проблемні аспекти співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Підсумовуючи викладений матеріал, авторка зазначає, що договірна правоздатність міжнародних фінансових організацій суттєво відрізняється від договірної правоздатності держав, оскільки міжнародні фінансові організації наділені правосуб’єктністю, що є похідною від правосуб’єктності держав, якими вони створені. Цю особливість правового статусу міжнародних фінансових організацій необхідно брати до уваги у процесі здійснення співробітництва з ними. Водночас міжнародні фінансові організації наділені привілеями та імунітетами, властивими міжнародним організаціям, із деякими особливостями. Крім цього, міжнародним фінансовим організаціям властиве певне розширення обсягу правосуб’єктності, закріпленого в установчих документах цих організацій, за відсутності заперечень із боку держав-членів. А також входження до обсягу їхньої правосуб’єктності “квазізако-нодавчих” і “квазісудових” повноважень. Загалом можна зазначити, що міжнародні фінансові організації залежно від їхньої правосуб’єктності відіграють важливу роль у глобалізаційних процесах, які відбуваються у світі. Так, вони сприяли формуванню сучасних форм вивозу капіталу та збільшенню його обсягів, спрямуванню валютних і фінансових ресурсів у найбільш важливі для суспільного розвитку галузі, мінімізуючи ризики транскордонного руху капіталів, а також вони мають вагоме значення у процесі регулювання платіжних балансів держав тощо. І, нарешті, авторка звертає увагу, що в науці та українському законодавстві відсутня чітка, загальноприйнята і загальновизнана назва терміна “міжнародна фінансова орга нізація”. У зв’язку з цим вона вважає, що найповніше відповідатиме меті, суті та правовому статусу цих міжнародних фінансових структур термін “міжнародна валютна організація”. Оскільки саме цей термін відображає основну “вагову” категорію, з якою ці організації мають справу, тобто виключно валюта опосередковує всі їхні фінансові операції.
9
Санжаревський, В. "Валютний контроль,протидія "відмиванню" коштів та системні банківські ризики". Вісник Національного банку України. Додаток. Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності, № 7 (2001): 42–45.
Знайти повний текст джерела
10
Вайцеховська, О. Р. "ПРАВОВА ПРИРОДА ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ З КРАЇНАМИ-ЧЛЕНАМИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 10 (18 листопада 2021): 97–102. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено дослідженню механізмів фінансування Міжнародного валютного фонду. На підставі проаналізованої наукової літератури з даної проблематики висвітлено спектр діаметрально різних поглядів на правову природу фінансування МВФ, а саме механізм фінансування МВФ розглядається науковцями як: 1) кредит; 2) відсутність кредитних відносин, оскільки має місце купівля валюти; 3) міжнародний договір; 3) відсутність договірних відносин, оскільки міжнародна угода між МВФ і країною, якій надається фінансування, не укладається. Проаналізовано нормативно-правове підґрунтя та умови надання фінансової допомоги Фонду кра- їнам-членам. Проілюстровано організаційно-правові особливості процедури отримання валютних коштів на прикладі фінансування України, висвітлено основний зміст таких документів, як Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику. Визначено, що механізми фінансування МВФ: 1) ані формально, ані структурно не належать до системи міжнародних договорів, а виступають особливим правовим механізмом у формі односто- ронніх рішень щодо надання фінансування країні-члену; 2) за змістом домовленостей не належать до кредитних договорів, а є купівлею-продажем відповідної валюти (але за функціональним призначенням подібні до кредитних договорів). Встановлено, що, незважаючи на відсутність юридично оформленого індивідуального кредитного договору між МФВ і країною-членом, практика відносин свідчить, що цей факт не зменшує ймовір- ність виконання відповідних зобов’язань з боку країн через такі чинники: 1) зобов’язання, що виплива- ють із механізмів фінансування, виконуються як такі, що випливають зі Статуту МВФ; 2) автори- тет МВФ як центральної інституції в міжнародному валютному правопорядку; 3) репутаційні ризики у випадку порушення країною умов механізму фінансування.
11
Ковальчук, Н. "Фінансові ризики в новій архітектоніці світової валютної системи". Банківська справа, № 5 (98) (2011): 48–53.
Знайти повний текст джерела
12
Білань, Н. С. "Оцінювання ризику валютної позиції банку за методом Монте-Карло". Вісник Житомирського державного технологічного університету. Економічні науки, Вип. 1 (51) (2010): 7254–257.
Знайти повний текст джерела
13
Ксендзук, Валентина Віталіївна. "ЛОГІСТИЧНІ ТА ВАЛЮТНІ РИЗИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 2 (15 травня 2018): 104–15. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.2.2018.133339.
Повний текст джерела
14
Богдан, Т. П. "Глобальні умови та внутрішні ризики функціонування валютно-фінансової сфери України". Фінанси України, № 1 (254) (2017): 52–74.
Знайти повний текст джерела
15
Vashai, Y. V. "МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ МЕТОДИКИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ДЕРЖАВ У ГЛОБАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 91 (20 грудня 2020): 39. http://dx.doi.org/10.31713/ve320204.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність досліджуваної проблеми пов’язана з тим, що макроекономічні фінансові ризики та дисбаланси однієї країни можуть стати фактором аналогічних загроз інших держав – торгівельних партнерів, учасників тих же міжнародних організацій тощо. У зв’язку із цим провідні фінансово-аналітичні корпорації світу розробляють та динамічно вдосконалюють методики оцінки фінансового стану держав, їх рейтингування в глобальному просторі задля оперативного виявлення можливих ризиків, прогнозування фінансових криз та адекватного реагування світового співтовариства. Метою статті є дослідження міжнародних фінансових методик оцінки економічного стану держав у глобальному просторі задля оцінки можливостей їх застосування для макроекономічного аналізу в Україні. У статті розглянуто методики оцінки фінансових показників держав міжнародними економічними організаціями та рейтинговими агентствами. Проаналізовано підходи до такої оцінки гідно з процедурою виявлення макроекономічних дисбалансів, визначення індексу ризику країн, що розраховує Euromoney, а також визначення індикаторів фінансової стійкості, розроблених Міжнародним Валютним фондом. Досліджено групи показників за вказаними методиками, їх критичні межі, інформаційну базу та послідовність оцінки. Узагальнено переваги та недоліки зазначених методик в умовах сучасного глобалізованого середовища. Автори дійшли висновку, що застосування в міжнародній практиці показників, що базуються виключно на фінансових аналітичних даних, доцільне для оцінки кредитоспроможності, фінансової стійкості країни, проте для внутрішнього управління не дає відповіді на запитання щодо причин виникнення фінансових проблем, які можуть приховуватись за структурними дисбалансами, політичною та військовою нестабільністю тощо. Проте узагальнені аналітичні дані щодо світових фінансових рейтингів країн дають змогу оперувати важливою міжнародною інформацією для поточного управління та прийняття рішень щодо фіскальної, монетарної політики на рівні держави.
16
Шульгін, Андрій Артурович. "ПРОБЛЕМИ АНОНІМНОСТІ ВЛАСНИКІВ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ: ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТ". Часопис цивілістики, № 36 (29 березня 2020): 65–69. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i36.203.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі анонімності власників електронних грошових коштів та способам захисту їх прав. Зазначено, що популярність такого питання пов’язана перш за все із криптографічним захистом від підробки електронних грошей, можливістю здійснення транзакцій анонімно, а також можливістю зменшити ризики валютних коливань, які відбуваються на сучасному валютному ринку. Встановлено, що анонімне використання Інтернету і використання шифрування особистих даних і засобів комунікації є невіддільним правом людини.
Встановлено, що чинним законодавством України не передбачено чіткий перелік документів, які могли б встановити особу, зазначено, що такий перелік існує виключно за певних юридичних подій, зокрема вчинення нотаріальних дій.
17
Орєхов, М. О., та Т. В. Орєхова. "Цифрові валюти у світовій фінансовій системі: переваги, недолікі, ризики, регулювання". Економіка і організація управління, № 4 (2020): 27–42. http://dx.doi.org/10.31558/2307-2318.2020.4.3.
Повний текст джерела
18
Гадецька, С. В., В. Ю. Дубницький, Ю. І. Кушнерук, О. І. Ходирєв та І. В. Шкодіна. "Багатокритеріальна (векторна) оптимізація портфеля валют при нестохастично невизначеному зовнішньому економічному середовищі". Системи обробки інформації, № 3(166) (24 вересня 2021): 6–21. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2021.166.01.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу літератури встановлено, що невизначеності різної природи, які властиві операціям по конвертації валют з урахуванням чинника часу, вимагають використовувати хеджування валютних ризиків. Встановлено, що серед моделей хеджування ризиків одна з найбільш поширених моделей – модель Марковіца. В роботі розглянуто її використання за результатами можливих значень курсу валют у майбутньому. Для розв’язання задачі у майбутньому часі запропоновано використання інтервальних чисел, представлених в системі ЦЕНТР-РАДІУС. В роботі запропоновано наступні методики: визначення основних статистичних характеристик зміни курсів валют, включених до складу портфелю; визначення статистичного зв'язку між окремими валютами, включеними до складу портфелю; визначення статистичних властивостей часового ряду даних про зміну курсу валют. Сформульована задачу Марковіца як задачу багатокритеріальної (векторної) оптимізації портфеля валют при нестохастично невизначеному зовнішньому економічному середовищі. Розв’язання такої задачі (структура портфелю валют) одночасно дає можливість максимізувати прибуток і одночасно мінімізувати ризик операцій, пов’язаних з конверсією валют. Для розв’язання задачі використано згортку критеріїв, яка забезпечує зменшення відносних значень цільових функцій від їх оптимальних значень рівномірно.
19
BOHDAN, Tetiana. "Global conditions and country-specific risks for functioning foreign exchange and financial sectors in Ukraine." Fìnansi Ukraïni 2017, no. 1 (January 25, 2017): 52–74. http://dx.doi.org/10.33763/finukr2017.01.052.
Повний текст джерела
20
DYMENKO, RUSLAN, TETIANA KAPELIUSHNA, and OLGA LOBAN. "RISKS OF IMPLEMENTATION AND PROBLEMS OF LEGAL REGULATION OF DIGITAL CURRENCY IN UKRAINE." Economy. Management. Business, no. 2 (2019): 72–79. http://dx.doi.org/10.31673/2415-8089.2019.027279.
Повний текст джерела
21
LUTSYK, Mariia. "CONSEQUENCES AND RISKS OF EURO IMPLEMENTATION AS A NATIONAL CURRENCY IN UKRAINE." CHERKASY UNIVERSITY BULLETIN: ECONOMICS SCIENCES, no. 1 (2020): 90–99. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5843-2020-1-90-99.
Повний текст джерела
22
Vasylchak, S. V., M. V. Kunytska-Ilyash та M. P. Dubyna. "Використання криптовалют в сучасних економічних системах України: перспективи та ризики". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (4 березня 2017): 19–25. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7604.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено розвиток та використання в Україні інноваційних технологій розрахунків, а саме криптовалюти. Проаналізовано особливості функціонування криптовалют у світових платіжних системах. Криптовалюта як абсолютно інноваційний платіжний інструмент в сучасних умовах розвитку комп’ютерних технологій, значно інтегрується у повсякденне життя людей, тому питання розвитку та використання цього платіжного засобу в Україні набуває особливого значення. Відбувається це на фоні кризи вітчизняної банківської системи, нестабільності національної валюти, мінливого курсу валют та інших труднощів, які постають перед економічними суб’єктами. Однак, поряд з перевагами, криптовалюта має також і певні недоліки, які стримують її розвиток та використання в Україні. Аналіз недоліків здійснений в даній статті. Дослідження міжнародної практики використання криптовалюти свідчить про те, що у світі неоднозначно ставляться до її впровадження в обіг, а пояснюється це в першу чергу новизною даного платіжного інструменту та відсутністю єдиного визначення категорії «криптовалюта», яка б розкривала її економічну сутність. Основним об’єктом дослідження в даній статті є bitcoin. Bitcoin успішно виконує функцію грошей у відносинах, які виникають в процесі суспільного виробництва між людьми по всьому світу. Передача bitcoin здійснюється безпосередньо між платником та отримувачем через децентралізовану (пірингову р2р) мережу. У цій схемі передачі біткоїнів немає посередників, які зазвичай встановлюють свої правила, мають змогу блокувати та обмежувати. Сьогодні Bitcoin – сучасна цифрова валюта, яка чудово підходить для розрахунків в мережі Інтернет. Також розглянуто питання інвестицій у реальний сектор економіки за допомогою криптовалют, використання в економіці країни та спроби їх регулювання. Сьогодні в світі налічується близько 1,6 тис. віртуальних валют. Понад 600 серед них є активними, а ринкова вартість 30 валют понад 1 млрд дол. США. Bitcoin залишаються найпоширенішими та найдорожчими, вони не випускаються центральними банками і не залежать від грошово-кредитної політики держави. Їхня максимальна кількість лімітована, а тому інфляція їм не загрожує.
23
Stripko, M. "ВИЯВЛЕННЯ НЕЗАКОННИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ У СТРАХОВИХ ВІДНОСИНАХ". Juridical science 2, № 5(107) (3 квітня 2020): 146–50. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-2.18.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються протиправні механізми, які можуть існувати на українському страховому ринку та наносити шкоду економічному потенціалу України. Визначаються типові ознаки характерні механізмам, пропонуються шляхи їх запобігання, викладаються основні шляхи протидії. В статье исследуются противоправные механизмы, которые могут существовать на украинском страховом рынке и причинять вред экономическому потенциалу Украины. Определяются типичные признаки характерные механизмам, предлагаются пути их предотвращения, представляются основные пути противодействия. Наголошено, що за попередньо досягнутою домовленістю між учасниками, укладалися договори страхування, настання страхових випадків за якими неможливе (наприклад: падіння літака у визначену будівлю, пожежа у приміщенні обладнаному сучасною протипожежною системою тощо), а в подальшому ці ризики перестраховувалися у підконтрольних страхових компаніях, більшість з яких за кордоном. Після цього отримані кошти переказувались на рахунки підприємств з ознаками фіктивності та обготівковувались, а кошти розподілялись між учасниками схеми. Зокрема, цей механізм дозволяє привласнювати кошти держпідприємств та уникати оподаткування приватним підприємствам. Зроблено висновок, що рівень фінансової безпеки страхового ринку визначається тим, наскільки ефективно його суб’єкти можуть протистояти наявним та потенційним загрозам та усувати негативні фактори впливу на функціонування страхового ринку. Значна частина представників страхового ринку зареєстрована у м. Києві та Київській області. Оперативно-розшукова діяльність по лінії захисту фінансових установ небанківського типу (зокрема, страхових) Київського регіону протягом 2019 року здійснювалась за визначеними пріоритетними та функціональними завданнями: захист інтересів держави у фінансово-економічній сфері, виявлення злочинів, що сприяють «тінізації» національної економіки та забезпечення контролю за додержанням законодавства у сфері валютного регулювання, протидія витоку капіталів за межі держави, вжиття заходів щодо повернення в Україну валютних цінностей, в частині діяльності та з позицій страхових компаній. Заходи попередження та протидії найбільш доцільно проводити в рамках контррозвідувальних та оперативних справ, обов’язково поєднуючи їх разом із проведенням оперативно-технічних заходів.
24
ЛІЩИНА, ІВАН. "Втручання у право власності фіскальними заходами. Підходи та практика Європейського суду з прав людини (продовження статті у наступному номері журналу)". Право України, № 2020/05 (2020): 207. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-05-207.
Повний текст джерелаАнотація:
Право власності, яке закріплене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у разі визнання Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) його порушення, призводить до призначення найбільш значних розмірів справедливої компенсації. При цьому порушення цього права в фіскальній сфері призводять до значних виплат із державного бюджету на справедливу сатисфакцію постраждалим заявника, а в майбутньому несе ще небезпечніші фінансові ризики для держави. Стаття вивчає історичні та теоретичні засади виникнення і розвитку практики ЄСПЛ щодо втручання у право власності фіскальним законодавством і заходами на його реалізацію, випадки встановлення порушення цього права щодо України, а також можливості встановлення нових порушень такої категорії. Робиться висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення здебільшого пов’язані з еклектичним застосуванням норм законодавства фіскальними органами. Причому ЄСПЛ встановлював порушення і в тих випадках, коли суди ставали на бік фіскальних органів, і коли підтримували платників податків, але органи продовжували свою практику щодо заявників. Таким чином, найбільш ефективними заходами загального характеру, спрямованими на запобігання порушень цього типу в майбутньому, мають бути підвищення якості податкового законодавства, покращення юридичної грамотності та правосвідомості працівників фіскальних органів і взаємодії між ними та судами. Крім того, група справ, що стосується безпідставної конфіскації незадекларованої при перетині кордону валюти, може потенційно призвести до значних витрат із державного бюджету на виплати справедливої сатисфакції та вимагає термінових змін до ст. 472 Митного кодексу України. Право власності, яке закріплене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у разі визнання Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) його порушення, призводить до призначення найбільш значних розмірів справедливої компенсації. При цьому порушення цього права в фіскальній сфері призводять до значних виплат із державного бюджету на справедливу сатисфакцію постраждалим заявника, а в майбутньому несе ще небезпечніші фінансові ризики для держави. Стаття вивчає історичні та теоретичні засади виникнення і розвитку практики ЄСПЛ щодо втручання у право власності фіскальним законодавством і заходами на його реалізацію, випадки встановлення порушення цього права щодо України, а також можливості встановлення нових порушень такої категорії. Робиться висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення здебільшого пов’язані з еклектичним застосуванням норм законодавства фіскальними органами. Причому ЄСПЛ встановлював порушення і в тих випадках, коли суди ставали на бік фіскальних органів, і коли підтримували платників податків, але органи продовжували свою практику щодо заявників. Таким чином, найбільш ефективними заходами загального характеру, спрямованими на запобігання порушень цього типу в майбутньому, мають бути підвищення якості податкового законодавства, покращення юридичної грамотності та правосвідомості працівників фіскальних органів і взаємодії між ними та судами. Крім того, група справ, що стосується безпідставної конфіскації незадекларованої при перетині кордону валюти, може потенційно призвести до значних витрат із державного бюджету на виплати справедливої сатисфакції та вимагає термінових змін до ст. 472 Митного кодексу України.
25
ЛІЩИНА, ІВАН. "Втручання у право власності фіскальними заходами. Підходи та практика Європейського суду з прав людини (продовження статті, опублікованої у № 5/2020)". Право України, № 2020/06 (2020): 210. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-06-210.
Повний текст джерелаАнотація:
Право власності, яке закріплене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у разі визнання Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) його порушення призводить до призначення найбільш значних розмірів справедливої компенсації. При цьому порушення цього права в фіскальній сфері призводить до значних виплат із державного бюджету на справедливу сатисфакцію постраждалим заявника, а в майбутньому несе ще небезпечніші фінансові ризики для держави. Стаття вивчає історичні та теоретичні засади виникнення і розвитку практики ЄСПЛ щодо втручання у право власності фіскальним законодавством і заходами на його реалізацію, випадки встановлення порушення цього права щодо України, а також можливості встановлення нових порушень такої категорії. Робиться висновок про те, що встановлені ЄСПЛ порушення здебільшого пов’язані з еклектичним застосуванням норм законодавства фіскальними органами. Причому ЄСПЛ встановлював порушення і в тих випадках, коли суди ставали на бік фіскальних органів, і коли підтримували платників податків, але органи продовжували свою практику щодо заявників. Таким чином, найбільш ефективними заходами загального характеру, спрямованими на запобігання порушень цього типу, у майбутньому мають бути підвищення якості податкового законодавства, покращення юридичної грамотності та правосвідомості працівників фіскальних органів і взаємодії між ними та судами. Крім того, група справ, що стосується безпідставної конфіскації незадекларованої при перетині кордону валюти, може потенційно призвести до значних витрат із державного бюджету на виплати справедливої сатисфакції та вимагає термінових змін до ст. 472 Митного кодексу України.
26
Дмитрієва, Кристина Сергіївна, та Ольга В’ячеславівна Іванова. "КРИПТОВАЛЮТА ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ СУДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". New Ukrainian Law, № 6 (27 грудня 2021): 156–60. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.23.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині в багатьох країнах світу відбувається стрімкий розвиток нової цифрової валюти, яка має особливу специфіку використання. З огляду на це, інтерес до цифрових грошей зростає з кожним днем. Світ криптовалюти швидко розвивається, зростає, змінюється за допомогою нових ідей та технологій. Завдяки їм можна відстежувати багато змін у розвитку держав. Нові можливості у сфері криптовалют дозволяють перейти на більш спрощений та захищений спосіб життя. Тому сьогодні в межах цивілізаційного суспільства криптовалюта розглядається як феномен, який має регулюватися й охоронятися правом. У вітчизняній літературі питання щодо правової регламентації криптовалют не набуло широкого обговорення. Це можна пояснити нерозвиненістю інституту цифрових грошей у нашій країні. Зазначимо, що відсутність обґрунтованого правового статусу не ставить криптовалюту поза законом. Як наслідок, виникає закономірний дисбаланс, який полягає в тому, що економічна новизна випереджає розвиток законодавства, що регулює взаємовідносини суб’єктів у сфері розрахунків і платежів, що посилює можливі ризики на макро- і мікрорівні. У статті розглянуто принципово новий вид об’єктів судової експертизи – віртуальні активи. Зауважено, що нині в Україні відсутнє законодавство, яке регулює обіг віртуальних активів. Установлено, як визначається державними органами України поняття терміна «криптовалюта», досліджено питання сутності криптовалюти, порядок її обігу, оцінено сучасний стан криптовалюти в різних аспектах. Розглянуто методичні питання оцінки криптовалюти. Проаналізовано наявність законодавчого визначення терміна «криптовалюта». Досліджено питання сутності криптовалюти, порядок її обігу, оцінено сучасний стан криптовалюти в різних аспектах. Розглянуто методичні питання оцінки криптовалюти.
27
Yaniv, L. M., та O. A. Zinchenko. "Проблеми дефіциту державного бюджету України і шляхи їх розв’язання". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 144. http://dx.doi.org/10.15421/191615.
Повний текст джерелаАнотація:
У період кризового стану економіки та соціально-економічної нестабільності в Україні дуже гостро постало питання дефіциту бюджету. Протягом останніх років державний бюджет України стикається з такою великою проблемою як дефіцит, що виникає внаслідок перевищення витрат державного бюджету над доходами.Метою написання статті є дослідження наявних проблем дефіцитності державного бюджету України, обґрунтування причино-наслідкових зв’язківки у системі дефіцитного фінансування державної діяльності та розробка шляхів її оптимізації. Під час дослідження опрацьовано наукові праці українських учених та практиків, які вивчають проблеми дефіциту державного бюджету, законодавчі та урядові матеріали. Використано такі загальнонаукові методи: метод пізнання, метод системного аналізу, метод аналізу та синтезу, а також метод порівняння.Розглянуто сутність дефіциту бюджетної системи та причини його виникнення в Україні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні стали спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважена соціально-економічна політика, що і зумовили спад обсягів валового внутрішнього продукту і національного доходу. Це природно спричинило зменшення обсягів фінансових ресурсів у державі і відобразилось на показниках бюджету у вигляді довгострокового дефіциту.Визначено залежність дефіциту бюджету від державного боргу. Встановлено, що існує тісний взаємозв’язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, у свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит.Установлено зв’язки дефіциту бюджету для економіки країни. Виявлено наслідки підвищення відсоткової ставки, що, з одного боку, знижує інвестиційну привабливість на внутрішньому ринку країни, з іншого – підвищує іноземну валютну привабливість фінансових інвестицій країни. Значні інвалютні потоки призводять до зростання боргової залежності країни і, як наслідок, – зростання курсу валют, скорочення чистого експорту товарів та зниження показників інвестиційної діяльності. Таке скорочення є причина зниження рівня продуктивності праці й реального доходу в усіх його формах, що провокує зниження довіри інвесторів, а отже, скорочення іноземних інвестиційних програм і виведення капіталу за кордон.Обґрунтовано шляхи подолання бюджетного дефіциту, що полягають у вдосконаленні податкової системи, залученні до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення, забезпеченні фінансової підтримки малого та середнього бізнесу, посиленні відповідальності суб’єктів господарювання, зміцненні контролю за виплатою державних коштів, реформуванні видаткової системи, удосконаленні нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу.Наукова новизна дослідження полягає в установленні причино-наслідкових зв’язків бюджетних дефіцитів для наукового обґрунтування бюджетного менеджменту в період структурних перетворень економіки.Практичним результатом є визначення шляхів реформування бюджетної системи України та її переходу до інвестиційної моделі.Перспективним напрямом подальших досліджень у цій сфері є розробка на основі причино-наслідкових зв’язків моделі бюджетного процесу, здатної виявити ризики дефіциту та мінімізувати їх вплив.
28
S., Merinova, and Polovenko L. "THE ROLE OF CRYPTWALTH IN THE DIGITAL ECONOMY." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, no. 42 (June 25, 2021): 80–87. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2021-42-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Today's situation of global development of the cyber economy and the spread of digital technologies have contributed to the creation of a new asset – digital cartographic currency, which is rapidly gaining popularity. Most scientists understand crypto-currency as digital money that is encrypted and protected by special algorithms that operate independently of the central bank. Cryptocurrency differs from electronic money primarily by the anonymity of its use. This state-of-the-art means of payment is gaining more and more popularity in use not only by individuals but also by legal entities around the world, which is why there is an objective need to determine the economic category to which cryptocurrency should be attributed and accounted for. Among a number of different cryptocurrencies, the most common is Bitcoin. Taking into account the popularization of cryptocurrency in the world as a completely new, innovative payment instrument of the XXI century. and the active use of Bitcoin and other types of cryptocurrencies, the development and use of this payment instrument in Ukraine and the world need further research. The article considers the functional roles of cryptocurrencies in the digital economy, examines trends and prospects for their development. Approaches to the interpretation of the essence of the concept of "cryptocurrency" are revealed, the main types of the most pop-ular cryptocurrencies today are considered, their general features are unified. It was found that the most common cryptocurrency is Bitcoin, analyzed the dynamics of changes in the exchange rate of this currency, compared the exchange rates of the 10 most common cryptocurrencies. It is noted that the first Ukrainian cryptocurrency was Karbowanec, an analysis of changes in the exchange rate of the domestic cryptocurrency. The legal status of cryptocurrency in some countries and in Ukraine has been stud-ied, and it has been found that more and more countries give cryptocurrency the status of a legal and legal means of payment, sometimes equating it to electronic money. It is noted that cryptocurrency today has both positive features and disadvantages, the main of which is the increased risk of fraud and fraud using digital currency.Keywords: cryptocurrency, Bitcoin, blockchain, electronic money, digital currency, digital economy, cryptocurrency market. У статті розглянуто функціональні ролі криптовалюти у цифровій економіці, досліджено тенденції та перспективи їх розвитку. Виявлено підходи до трактування сутності поняття «криптовалюта», розглянуто основні види найбільш популярних на сьогодні криптовалют, уніфіковано їх загальні ознаки. Встановлено, що найбільш розповсюдженою криптовалютою є Bitcoin, здійснено порівняння курсів 10 найбільш поширених криптовалют, проаналізовано зміну курсу вітчизняної криптовалюти. Досліджено правовий статус криптоваюти, виявлено, що все більше країн надають криптовалюті статус легального та правового засобу платежу, подекуди прирівнюючи її до електронних грошей. Зазначено, що криптовалюта має як позитивні риси, так і недоліки, головним з яких є підвищення ризику виникнення шахрайства та махінацій з використанням цифрової валюти.Ключові слова: криптовалюта, Bitcoin, блокчейн, електронні гроші, цифрова валюта, цифрова економіка, ринок крип-то валюти.
29
Бакшеєва, Ольга. "Валютний нагляд в Україні на основі ризик-орієнтованого підходу". Фінансовий простір, № 4(36) (18 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.18371/fp.4(36).2019.190189.
Повний текст джерела