Добірка наукової літератури з теми "Реєстр інформаційних ресурсів"

Наведено визначення кадастру медоносних ресурсів України та відтворено особливості його створення. Зазначено, що основним елементом кадастру є реєстр пилко- та нектароносних рослин. Наведений реєстр є частиною кадастру рослинних ресурсів України, він деталізований для практичного використан- ня у бджільництві. Регіональний кадастр природних ресурсів є основою територіальних інформаційних систем, тому розроблення електронної картки нектаро- та пилконосної рослини дасть змогу швидко та об’єктивно вести облік медоносних ресурсів окремих територій. Розглянуто ряд аспектів (законодавчий, інформаційний, ресурсний, біобезпеки та природоохоронний) відносно створюваного кадастру медоносних ресурсів країни. Ключові слова: кадастр медоносних ресурсів, реєстр пилко- та нектароносних рослин, електронна картка медоноса.

Наукові дослідження у сфері «цифрових» технологій містять великий потенціал розвитку внаслідок того, що вони стають витоком прикладних досягнень на десятки років. Стаття присвячена аналізу перспективи зміни правових умов для створення та адміністрування електронних публічних реєстрів в Україні. Досліджено стан законодавства про публічні реєстри й обґрунтовано проблеми, що потребують законодавчого врегулювання. Надано науково-практичний коментар законопроекту про публічні електронні реєстри. Виокремлено законоположення щодо створення та адміністрування електронних публічних реєстрів як основоположних напрямків реформування законодавства у сучасних умовах. Проаналізовано основоположні принципи і мету створення та адміністрування інформаційних ресурсів у сфері реєстрів. Надано характеристику відносинам, які виникають у сфері створення та адміністрування електронних публічних реєстрів. Розкрито причини критичного ставлення практикуючих юристів до утворення Реєстру реєстрів. Наголошено, що правова організація системи електронних публічних реєстрів потребує узагальнення пропозицій науковців стосовно моніторингу корупційних проявів при створенні та адмініструванні електронних публічних реєстрів. Превентивним підходом тут слід вважати узгодження національного і міжнародного законодавства в частині втілення застережень від загроз публічним та приватним інтересам в системі публічних реєстрів. Ключові слова: електронні публічні реєстри, створення, адміністрування, створювач реєстрової інформації, держатель реєстру, Реєстр реєстрів, вимоги та заборони щодо створення реєстру.

У науковій статті викладається ступінь та еволюція механізму інформаційної безпеки. З'ясовано, що термін «механізм інформаційної безпеки держави» базується на основі детермінантів і принципів безпеки. Інформаційна безпека країни може розглядатися з позиції забезпечення захисту життєво важливих інтересів усіх громадян, суспільства й держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Автор зазначає, що інформаційна безпека - це динамічний елемент економіки, який адаптується до вимог свого часу. Таким чином, розглядаючи поняття інформаційної безпеки, слід виходити з визначення рівноваги економічної системи та її подальшого сталого розвитку. Також розглядається взаємодія засобів масової інформації та державних органів влади. Аналізується впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як фактору подальшого розвитку інформаційних процесів та ефективнішого розвитку державних політико-правових інститутів. Розглянуто можливі варіанти підвищення ефективності інформаційного забезпечення державної політики. Показано, що інформаційне забезпечення державної політики з доступом громадян до відкритих державних ресурсів є одним зі складників національних інтересів України в інформаційній сфері. Автор доходить висновку, що з метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення механізму інформаційної безпеки держави доцільно: на законодавчому рівні виробити єдину термінологію, характерну для цієї сфери, у формі глосарію як обов'язкового нормативного варіанта для інших правових актів, що належать до інформаційної безпеки; внести категорію інформаційної безпеки держави в Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів; уточнити положення Доктрини інформаційної безпеки України, визначивши, що об'єктом інформаційної безпеки є забезпечення права на інформацію, права на захист від небезпечної інформації, права на недоторканність приватного життя громадян.

У статті проаналізовано засади правового забезпечення впровадження та функціонування сучасних інформаційних процесів в інституційній та управлінській діяльності АРМА. Механізм виявлення, розшуку та управління активами – це публічні функції, реалізація яких є неможливою без таких процесів інформаційної діяльності, як: створення, обмін та поширення інформації; захист відомостей та даних, що охороняються законом; адміністрування даних, оцифровування відомостей; аналіз та статистика тощо. Діяльність АРМА є одним із ключових елементів антикорупційного механізму як з метою протидії корупції, так і ліквідації її негативних наслідків. Процедури виявлення, розшуку та управління активами здійснюються в межах невід’ємної інформаційної діяльності, яка водночас супроводжує внутрівідомчі управлінські процеси. Одним із ключових принципів реалізації державної політики менеджменту корупційних активів у діяльності АРМА є широкі повноваження щодо: отримання, обробки та розголошення інформації про активи; доступу до інформаційних ресурсів, у тому числі тих, які містяться у розпорядженні суб’єктів іноземної юрисдикції; забезпечення відповідними обов’язками органів влади, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб надавати інформацію, а також механізмами примусу у разі ненадання інформації; широкого поінформування громадськості про факти та процедури арешту активів у кримінальних провадженнях; обробки інших відомостей у сфері кримінального процесу, які потребують захищеності та безпеки; узагальнення та оперативного обміну інформацією щодо активів, одержаних злочинним шляхом. Інформаційна діяльність АРМА є різнотиповою та включає: накопичення, структурування інформації; здійснення відборів необхідних даних у розрізі конкретно заданого критерію пошуку; проведення моніторингу внесення, коригування та видання даних; контроль та порівняння показників роботи відділу, виконавців; автоматизацію формування довідок, звітів; ведення статистики та обліку кореспонденції; забезпечення цілісності та достовірності інформації тощо. Адміністрування Єдиного реєстру арештованих активів – це спеціальний вид складної інформаційної роботи, що потребує спеціального нормативного забезпечення у формі окремого Положення про Єдиний реєстр арештованих активів. Досягнення високих показників під час виявлення, розшуку та управління активами, а також їх повернення з іноземних юрисдикцій у взаємодії з органами досудового розслідування, слідства та суду, іноземними партнерами, а також бізнес-спільнотою, громадянами вимагає від АРМА впровадження не тільки сучасних інформаційних технологій, їх обслуговування, а й якісного інформаційно-правового забезпечення зазначених процесів.

У вищих навчальних закладах студенти згідно освітньо-професійної програми підготовки бакалавра [2], повинні володіти сучасними методами ефективного доступу, систематизації та збереження інформації, використовувати методи ідентифікації та класифікації інформації за допомогою програмних засобів, вміти проектувати інформаційні потоки для комп’ютерних систем, визначати принципи організації інформаційного забезпечення інформаційних систем, знати загальну структуру сучасних комп’ютерів, основні операційні системи, володіти методами та сучасними програмними засобами для налагодження програм та програмних комплексів, мати досвід підтримки програмного продукту під час експлуатації. Набуття всіх цих знань та вмінь неможливо без досконалого професійного володіння налаштуваннями операційної системи.Налаштування операційної системи Windows можна здійснювати використовуючи стандартні засоби, наприклад, «Управління комп’ютером», «Служби», «Панель управління». Але вбудовані в операційну систему додатки не надають можливості розширеного конфігурування системи.Для більш гнучкого налаштування здебільшого користуються програмним забезпеченням сторонніх розробників [3]. Прикладом такої програми є утиліта «Tweak XP» фірми Totalidea Software. Ця програма є однією з провідних в даному сегменті ринку спеціалізованого програмного забезпечення, однак вимагає ліцензування, тому як правило використовуються freeware-утиліти. Такі програми дозволяють здійснювати конфігурування системи досить швидко і без особливих труднощів. Однак, основним недоліком зазначених програмних продуктів є обмеження їх функціональних можливостей, у зв’язку з чим неможливо охопити всі особливості налаштування операційної системи.Ефективнішим засобом конфігурування операційної системи є налаштування методом безпосереднього редагування системного реєстру. Відслідковування змін у базі даних налаштувань реєстру дає можливість здійснювати оптимізацію операційної системи, захист від вірусів та backdoor модулів. Деякі вірусні програми знешкоджуються прямим редагуванням системного реєстру [1].Знання особливостей системного реєстру необхідні не тільки для налаштування програмного забезпечення і встановлених пристроїв, а й для підтримання на надійному рівні безпеки комп’ютера. Реєстр надає можливість керувати обліковими записами користувачів та розмежуванням їх доступу до ресурсів комп’ютера.Модифікацію системного реєстру можна здійснювати використовуючи спеціальні reg-файли, що містять інформацію про створені адміністратором налаштування.Коли студент працює з програмою-твікером, то механізм функціонування налаштувань системи повністю прихований від нього, тобто як наслідок відсутність розуміння внутрішніх механізмів функціонування операційної системи. У випадку налаштування операційної системи через безпосереднє редагування системного реєстру студенту стає доступною вся структура взаємозв’язків у внутрішній роботі операційної системи, і знаючи загальні механізми функціонування та використовуючи аналітико-синтетичний апарат студент може комбінувати існуючі та створювати свої налаштування, тобто досягає гнучкості налаштування системи, якої неможливо досягти при використанні твікерів.Крім того знання внутрішньої будови системи налаштувань операційної системи дозволяє студенту поглиблювати свої знання в системному програмуванні при написанні утиліт для налаштування та захисту ОС.

Стаття присвячена проблемам реформування електронних публічних реєстрів в Україні. Здійснюється теоретична розробка підстав для виокремлення двох етапів реформування системи публічних реєстрів. Аналізуються законопроект про електронні публічні реєстри. Характеризуються спільні рекомендації української влади та міжнародних організацій, які реалізують проекти щодо протидії та попередженню корупції. Зокрема, міжнародної організації права розвитку (IDLO), Фонду Східної Європи, Державного агентства з питань електронного урядування України, Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та інших. Виявляються причини низького стану державних реєстрів та перспективи його зміни на краще. У законопроекті про електронні публічні реєстри уточнюється коло суб’єктів, які представляють публічні інтереси у спірних відносинах щодо моніторингу, охорони та захисту інформаційних ресурсів публічних реєстрів. Надано української влади критичну оцінку механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників в Україні з боку громадських організацій. У процесі перевірки достовірності інформації про кінцевих бенефіціарних власників виникають конфлікти/спори щодо тестування громадськими організаціями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) в частині внесення неповних, помилкових та викривлених відомостей про бенефіціарних власників. Здійснено коментар загальних засад юридичної відповідальності у сфері реєстрів та підстав для притягнення до неї. Запропоновано шляхи розвитку господарського законодавства в контексті проблематики протидії рейдерству, корупції та іншим зловживанням у сфері господарювання, які безпосередньо пов'язані з інтероперабільностю реєстрової інформації публічних електронних реєстрів. Ключові слова: електронні реєстри; реєстрова інформація, протидія рейдерству, корупції та іншим зловживанням, юридична відповідальність у сфері реєстрів.

У статті визначено та обґрунтовано основні періоди інформатизації архівних установ України; охарактеризовано склад та зміст архівних інформаційних ресурсів нового типу, визначена їхня роль у формуванні Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів та їхнє значення. Підкреслено, що в умовах інноваційних запроваджень усі історично задокументовані масиви архівної інформації є потужною продуктивною ланкою суспільної діяльності, важливість якої підкреслюється стратегією держави щодо входження України до глобального інформаційного простору. Також проаналізовано законодавчі акти з досліджуваної проблеми. Розглянуті основні напрями використання інформаційних ресурсів Національного архівного фонду України. Досліджені та класифіковані його форми, а також потреби користувачів. Зазначено, що організація використання архівної інформації є інтеграційним фактором усіх інших напрямів роботи архівних установ, вона зближує архіви всіх типів і рівнів, підносить їхню роль в усіх сферах суспільного життя

У статті проаналізовано основні функції Міністерства оборони України як центрального органу виконавчої влади. Досліджено проблему реформування системи дер-жавного управління, зокрема сектора оборони України. Метою статті є вирішення проблеми впровадження електронного урядування в управлінську систему Міністерства оборони України як ключового напряму реформування сектора оборони України. Серед заходів реформування системи державного управління визначено децентралізацію функцій держави та бюджетних ресурсів, відкритість, прозорість та підзвітність державних органів, а також впровадження електронного урядування – форми організації державного управління, яка сприяє підвищенню ефективності, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з використанням інформаційно-телекомуніка-ційних технологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволення потреб громадян. Запропоновано впровадження електронного урядування в сферу елект-ронних систем обліку матеріально-технічних ресурсів Збройних сил України, створення електронного реєстру військовозобов’язаних, електронного документообігу

Зміна напрямів економічної політики під впливом цифровізації економіки (зокрема її правової інфраструктури) потребує модернізації господарського законодавства. Тому у статті обґрунтовано актуальність запропонованих авторкою трьох спеціальних правових принципів інституціоналізації цифрової інфраструктури контролю у сфері господарювання. Йдеться про принципи розбудови не правової інфраструктури загалом, а про її окремі ресурси. Проведено критичний аналіз щодо обрання державними фіскальними органами України моделі блокуючого контролю при адмініструванні податку на додану вартість. Викрито недоліки реалізації його окремих процедур, починаючи з 2011 р. Доведено, що вони спотворювали призначення охоронної (профілактичної) функції податкового контролю. Позитивно оцінюється новий порядок заповнення наклад них, який прийнято наприкінці 2018 р. Мета статті – довести необхідність розробки спеціальних принципів здійснення контролю у сфері господарювання, використовуючи інструменти та інші ресурси цифровізації економіки, а саме: а) пропорційності блокуючого контролю зі ступенем порушення вимог при реалізації прав підконтрольними суб’єктами господарювання; б) підвищення рівня зрілості інформаційної безпеки при здійсненні господарської діяльності; в) гарантування прозорості результату самоконтролю суб’єктів господарювання. Пропонується забезпечити налагодження системи електронних контактів між суб’єктами господарювання та (або) органами контролю на основі не лише загальних, а й спеціальних принципів здійснення контролю у сфері господарювання. Обґрунтовується доцільність зміни утримувача Реєстру податкових накладних шляхом наділення цією функцією Міністерства фінансів України. Доводиться актуальність для науки господарського права такого напряму дослідження, як надання інформаційно-комунікаційної послуги банків, які функціонують на інвестиційному ринку, зокрема, щодо наявності електронної діагностичної картки самоконтролю банку. Авторка доходить висновку про актуальність зазначеної теми внаслідок того, що у доктрині господарського права розпочато опрацювання проблем правового забезпечення цифровізації економіки, але ці процеси слід пов’язувати з тематикою спеціальних принципів інституціоналізації цифрової інфраструктури контролю у сфері господарювання. Такий зв’язок досягається господарсько-правовими засобами

Структура й обсяг дипломної роботи Магістерська дисертація складається зі вступу, 6 розділів, висновку, переліку посилань з 26 найменувань, 1 додатку і містить 22 рисунків, 24 таблиці. Повний обсяг магістерської дисертації складає 83 сторінок, з яких перелік посилань займає 3 сторінок, додатки – 10 сторінок. Актуальність теми. Навіть після двох десятиліть цифрової присутності та розповсюдження електронних ресурсів з точки зору створення, придбання та використання, управління ними залишається громіздким процесом. Процес управління електронними ресурсами часто перенавантажує людей. Життєвий цикл електронних ресурсів, особливо в академічних установах, починається з відкриття та ідентифікації ресурсу та переходить до доступу на засадах випробувального терміну, вибору конкретного ресурсу з гами інших ресурсів з подальшим придбанням, а потім охоплює доступ до користувачів, а потім подальше вивчення використання ресурсу для подальшої підтримки та актуалізації цих ресурсів. Між цими процесами стоїть громіздка робота про перегляд ліцензійних угод та правильність ведення записів. Усі ці процеси займають багато часу і вимагають великої праці. Ці невблаганні масиви роботи змусили шукати системи, які дозволять заощадити свій час та енергію, а також забезпечать ефективне управління електронними ресурсами. Мета створення полягає в побудові та розвитку інформаційного простору, для використання в прикладній галузі, а також забезпеченні реєстрації, обліку, збереженні та захисту існуючих, придбаних або переданих на законних підставах відомостей про електронні інформаційні ресурси (ЕІР) з відкритою інформацією. Також дуже важливим було забезпечення користувачам (споживачам) оперативного доступу до відомостей про ЕІР з відкритою інформацією, які занесені до Реєстру. Для досягнення поставленої задачі були сформульовані наступні завдання дослідження, що визначили логіку дослідження та його структуру: - проаналізувати існуючі рішення, які працюють з галузевими реєстрами; - проаналізувати існуючі підходи класифікаційних моделей, які в перспективі можна інтегрувати в розроблювану систему для класифікацій електронних ресурсів; - розробити пошукову модель ЕІР; - розробити модель, яка буде забезпечувати регульований доступ до ресурсів, в залежності від рівня їх секретності. Об’єктом дослідження є процес переповнення даних в системах управління електронними інформаційними ресурсами, що породжує трудності при пошуку необхідної інформації. Предметом дослідження атрибути електронних інформаційних ресурсів, на основі яких будуються класифікаційні та пошукові алгоритми. Методи дослідження. Розв’язання поставлених задач виконувались з використанням наступних методів: - метод порівняльного аналізу розроблюваної системи з існуючими рішеннями; - метод симуляції робочого навантаження на систему, і дослідження її поведінки. Новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими результатами магістерської дисертації є удосконалення механізмів для класифікації та пошуку електронних інформаційних ресурсів. Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в розробленій прикладній програмі, яка спрямована на ефективний облік галузевими реєстрами, та розроблених алгоритмах пошуку та класифікацій електронних інформаційних ресурсів.
Structure and volume of the dissertation Master’s dissertation consists of introduction, 6sections, conclusion, list of sources of 26items, 1appendix and has 22images, 24 tables. Whole dissertation volume is 83 pages, out of which list of sources takes 3pages, appendixes - 10pages. Significance of the topic. Even after two decades of digital presence and the proliferation of electronic resources in terms of creation, acquisition and use, managing them remains a cumbersome process. The process of managing electronic resources often overloads people. The lifecycle of electronic resources, especially in academic institutions, begins with the discovery and identification of the resource and proceeds to trial access, selecting a specific resource from a range of other resources with subsequent acquisition, and then encompassing user access, and then further exploring the use of the resource for further supporting and updating these resources. These processes include the cumbersome work of reviewing license agreements and keeping records properly. All these processes are time consuming and require a lot of work. These inexorable arrays of work have forced them to look for systems that will save their time and energy, as well as ensure efficient management of electronic resources. The purpose of the creation is to build and develop an information space for use in the application field, as well as to secure the registration, accounting, preservation and protection of existing, acquired or legally disclosed information on electronic information resources (EIR) with open information. It was also very important to provide users (consumers) with prompt access to information on the EIA with open information entered in the Register. To achieve this task, the following research objectives were formulated, which defined the logic of the study and its structure: - analyze existing solutions that work with industry registries; - to analyze the existing approaches of classification models that can be integrated into the developed system in the future for the classification of the desired electronic resources; - develop an EIR search model; - develop a model that will provide regulated access to resources, depending on their level of secrecy. The object of the exploration is the process of data overflow in electronic information resource management systems, which creates difficulties in finding the necessary information. The subject of the exploration is attributes of electronic information resources, which are used to build classification and search algorithms . Exploration methods. Solution of defined goals was made with usage of next methods:-method of comparative analysis of already existing solutions;-method of simulating the workload on a system and investigating its behaviour. Novelty of the results. The most valuable scientific results of masters dissertation is improving the mechanisms for classification and search of EIR. Practical value of the obtained results of the work lies in the developed application program, which is aimed at the efficient accounting of industrial registers, as well as the developed search algorithms and classification of electronic information resources.

Метою роботи є вивчення можливих підходів до побудови та роботи реєстру інформаційних ресурсів, використовуючи онтологічний підхід та розробка реляційної бази даних реєстру інформаційних ресурсів та системи, яка дозволить будувати структуру онтології інформаційного ресурсу по заданому метаопису реляційного типу. Було проаналізовано та виконано огляд існуючих програмних застосунків для конвертації даних між даними типу OWL та SQL, виявлено їх переваги та недоліки. Розроблено програмний продукт, що дозволяє переглядати ієрархічну структуру та відношення у складі онтології та відображати онтологію з реляційної моделі до OWL-файлу. Загальний обсяг роботи: 52 сторінок, 26 ілюстрацій, 14 бібліографічних посилань та 3 додатки.
The aim of the work is the examination of possible approaches to the construction and work of the register of information resources using an ontological approach and creation of relational database of the register of information resources and system for building the ontology′s structure based on meta description. The existing programs for conversion the data from OWL format to SQL format and vice versa were analyzed as well as their advantages and disadvantages. The application for viewing the hierarchical structure and relations within the ontology and representation of the ontology from relational model to the OWL-file was developed. Total volume of the paper: 52 pages, 26 illustrations, 14 bibliography links and 3 appendixes.
Целью дипломной работы стало изучение возможных подходов к построению и работе реестра информационных ресурсов, используя онтологический подход и разработка реляционной базы данных реестра информационных ресурсов; системы, которая позволит строить структуру онтологии информационного ресурса по заданному метаописания реляционного типа. Были проанализированы и выполнен обзор существующих программных приложений для конвертации данных между данными типа OWL и SQL, выявлены их преимущества и недостатки. Разработан программный продукт, позволяющий просматривать иерархическую структуру и отношение в составе онтологии и отображать онтологию с реляционной модели в OWL файл.

У статті розглянуто використання інформаційних технологій для організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, сутність та призначення інформаційної підсистеми «система електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів». Подано порядок організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, перелік пріоритетних державних електронних інформаційних ресурсів для запровадження електронної взаємодії

Метою дипломної роботи є реалізація засобів пошуку інформаційних ресурсів у динамічному реєстрі. Роботу виконано на 69 аркушах, вона містить 3 додатки та перелік посилань на використані джерела з 35 найменувань, 28 рисунки. Система пошуку інформаційних ресурсів у динамічному реєстрі була створена для вирішення проблеми доступу до електронних документів. Вона повинна поліпшити, прискорити та оптимізувати процес навігації по ресурсам кафедри та допомога у роботі користувачам, сфера зайнятості яких пов’язана з електронним документообігом.
The purpose of the thesis is the implementation of search tools for information resources in the dynamic register. The work is performed on 69 sheets, it contains 3 appendixes and a list of references to the sources with 35 items, 28 figures. The system of searching for information resources in the dynamic register was created to solve the problem of access to electronic documents. It should improve, accelerate and optimize the process of navigating the resources of the department and assistance to users whose employment is related to electronic document management.
Целью работы является реализация средств поиска информационных ресурсов в динамическом реестре. Работа выполнена на 69 листах, она содержит 3 приложения и перечень ссылок на использованные источники из 35 наименований, 28 рисунки. Система поиска информационных ресурсов в динамическом реестре была создана для решения проблемы доступа к электронным документам. Она должна улучшить, ускорить и оптимизировать процесс навигации по ресурсам кафедры и помощь в работе пользователям, сфера занятости которых связана с электронным документооборотом.

Метою роботи було створення програмного продукту для безпечного та доступного збереження власної інформації. Розроблене рішення можливо буде використовувати в усіх сферах інформаційних технологій, в яких необхідне безпечне збереження даних. Особливості архітектури програмного продукту передбачають можливість його використання як у якості настільного додатку, так і в контексті клієнт-серверної архітектури. Записка містить 68 сторінок, 19 рисунків, 3 таблиці та 18 посилань.
The purpose of the work was to create a software product for the safe and affordable storage of their own information. The system should allow the user to download their own information to the network, receive information from the network on their own media and view the downloaded data. The developed solution will probably be used in all areas of information technology that require secure data storage. The note contains 68 pages, 19 images, 3 tables and 18 references.
Целью работы было создание программного продукта для безопасного и доступного сохранения собственной информации. Система должна предоставлять возможность пользователю загружать собственную информацию в сеть, получать информацию из сети на собственные носители и просматривать загруженные файлы. Разработанное решение возможно будет использовать во всех сферах информационных технологий, в которых необходимо безопасное хранение данных.

Структура й обсяг дипломної роботи. Магістерська дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновку, переліку посилань з 33 найменувань, 2 додатки, і містить 9 рисунків, 23 таблиці. Повний обсяг магістерської дисертації складає 105 сторінок, з яких перелік посилань займає 2 сторінки, додатки – 6 сторінок. Актуальність теми. Кількість інформації що генерує людина зростає із року в рік в геометричній прогресії, що призводить до проблем зберігання та пошуку необхідних даних. Пропорційно обсягам інформації зростає складність задачі обробки. Без використання спеціальних підходів та інструментів керування даними користування сучасними джерелами інформації стає практично неможливим. Для вирішення цієї проблеми використовуються інструментальні засоби автоматизованого налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів. Мета дослідження полягає у розробкці інструментальних засобів автоматичного налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів. Об’єктом дослідження є програмне забезпечення динамічних реєстрів інформації. Предметом дослідження є інструментальні засоби та системи керування електронними інформаційними ресурсами. Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами магістерської дисертації є: − набуло подальшого розвитку застосування клієнт-серверного рішення для динамічного реєстру інформації з використанням технології REST для передачі повідомлень між серверною та клієнтською частиною. Практичне значення. Розроблені інструментальні засоби автоматизованого налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів забезпечують достатньо повне і цілісне рішення задач збереження та керуванням динамічними реєстрами інформації. Апробація результатів. Основні положення роботи доповідались та обговорювались на: 1. ХVІ Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів, магістрантів і студентів (м. Київ, 24-27 квітня 2018 року); Публікації. Наукові положення дипломної роботи опубліковані у 1й роботі Основні публікації по темі дисертації 1. Проблеми автоматичного налаштування динамічних реєстрів електронних інформаційних ресурсів // Карпенко С.Г., Чайка А.Ю. // Сучасні проблеми наукового забезпечення енергетики: Матеріали XVI Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів, магістрів і студентів, м. Київ, 24-27 квітня 2018 р. У К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2018. – С. 148.
The research consists in the development of tools for automatic adjustment of dynamic registers of electronic information resources.

Вступ: Однією з проблем сучасних законодавців у різних країнах є те, що вони намагаються регулювати об’єкт, не розібравшись у природі його походження, що, логічно, тягне й безліч помилок щодо його визначення в правовому полі. Відсутність уніфікованих визначень і чіткої класифікації віртуальних активів як інструментів для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна за їх фундаментальними, характерними ознаками робить практично неможливим визначення важливих для правового регулювання характеристик віртуальних активів, а отже, і їх закріплення в нормах права та встановлення належного правового режиму. Статтю присвячено вирішенню актуального та міждисциплінарного науково-прикладного завдання розроблення комплексної багаторівневої класифікації віртуальних активів. На відміну від нечисленних наявних класифікацій, які сконцентровані на фрагментах феномену віртуального активу та вибіркових способах його застосування, у статті запропоновано всеосяжне бачення співвіднесення усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє говорити про комплексність класифікації, поданої у цій статті. Мета дослідження: Розробити та обґрунтувати комплексну багаторівневу класифікацію усіх відомих видів віртуальних активів, що дозволяє вирішити міждисциплінарне науково-прикладне завдання систематизації віртуальних активів для подальшого вироблення єдиного підходу до регулювання відносин, об’єктами яких виступають віртуальні активи різних видів. Матеріали та методи: Для дослідження природи віртуальних активів і розроблення комплексної класифікації було використано комплекс методів наукового дослідження: аналіз, зокрема аналіз причинно-наслідкових зв’язків, синтез, порівняльний метод, метод узагальнення, систематизації й інтерпретації результатів та індукція. Результати: Окреслено триєдину природу віртуальних активів: технологічну, економіко-правову й інформаційно-прикладну. Ця класифікація віртуальних активів дозволить визначити перспективні інструменти для цілей обліку майна та прав. На відміну від інших відомих підходів до розрізнення віртуальних активів, у яких раніше необґрунтовану «першість» посідали криптоактиви (або криптовалюти), автор уперше виокремлює групу токенізованих активів. Саме ця група, завдяки наявності прямого зв’язку з майном, дозволяє вести облік, а також здійснювати переоблік майна та прав у сучасних цифрових системах обліку – децентралізованих інформаційних платформах на базі технології розподіленого реєстру (блокчейн), тоді як за допомогою криптоактивів, через відсутність прямого зв’язку з майном, неможливо вести цей облік. Автор серед віртуальних активів виокремлює цифровий актив й аналізує сутнісно-смислові особливості поняття «цифровий актив». В основу цифрового активу покладено унікальний інформаційний ресурс як первинний актив і властивість похідності від реального активу, що радикально відрізняє цифровий актив від інших видів віртуальних активів. Усе це дозволяє його розглядати як ефективний інструмент для реалізації способів фінансового й управлінського обліку майна. Отже, власники цифрового активу можуть здійснювати у новий спосіб облік своїх майнових і особистих немайнових прав. Ґрунтуючись на властивостях цифрового активу, автор виокремлює інші види віртуальних активів: поліактив і моноактив, із відповідними прикладами. Наводить характеристику їх властивостей і структурованих елементів, співвідносячи їх із характеристиками цифрового активу, а також пропонуючи чіткі та добре відомі фінансово-правові аналогії із реалізації взаємних зобов’язань між сторонами у традиційному правочині. У статті вперше запропоновано систематизацію семи властивостей і параметрів токенізованого активу та, як наслідок, опис властивостей трьох різновидів токенізованого активу: моноактиву, поліактиву та цифрового активу. Це дозволило подати різновиди віртуальних активів у вигляді трирівневої класифікації, в основі якої знаходиться комплексність природи віртуальних активів. У авторській класифікації виокремлено сім різновидів віртуальних активів і наведено їхню характеристику. Висновки: Загалом запропонований підхід до класифікації дозволяє дати наукову відповідь на питання про те, на якій підставі співвіднести між собою безліч відомих видів віртуальних активів і як віднести до них правовий режим держави. Ці розробки будуть корисні для законодавця практично будь-якої держави, державних органів фінансового, податкового та банківського контролю, а також для приватних компаній під час постановки на баланс та обліку віртуальних активів у своїй господарській діяльності.