Статті в журналах з теми "Реформи ринкові"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Реформи ринкові.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Реформи ринкові".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Renkas, Kh A. "ЕКОНОМІЧНА СВОБОДА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА КОНВЕРГЕНЦІЮ КРАЇН". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 246–50. http://dx.doi.org/10.15421/40250738.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено поняття "конвергенції" та "економічної свободи". Проаналізовано залежність зростання якості життя населення від індексу економічної свободи в різних країнах. Досліджено, які країни і чому змогли досягти конвергенції з розвиненими. Визначено зміни ВВП на душу населення після здійснення ринкових реформ та лібералізації економіки у деяких постсоціалістичних державах. Проведено порівняння розвитку країн за рівнем середньодушового прибутку або випуску у різних економічних системах: ринковій, плановій та змішаній.
2
Nehoda Yu. "THE SPECIFICS AND ASPECTS OF DEVELOPMENT OF MIXED AGRARIAN ECONOMY." Економічний форум 1, no. 4 (November 30, 2019): 43–49. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-4-7.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті визначено особливості аграрного підприємництва. Виділено етапи які відбулися в процесі трансформації соціально-економічної структури форм господарювання й формуванні фермерського укладу при проведенні аграрної і земельної реформ. Наголошено, що формування і певний розвиток господарств підприємницького типу є позитивним наслідком аграрної реформи, важливою передумовою подальшого розвитку ринкових відносин в аграрному секторі. Виділено варіанти моделей перетворення господарств населення. Зазначено, що трансформація аграрної економіки не може отримати однозначної оцінки. Виявлено основні середньострокові тенденції структурних змін в аграрному секторі економіки.
3
Chornolutsky, R. V. "Актуалізація феноменології моніторингу в правотворчості". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 2 (13 березня 2020): 8–14. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.02.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах багатофакторної та багаторівневої державної та самоврядної модернізації в Україні об’єктивно актуалізується й зростає роль і значення феноменології правового моніторингу як ефективного інструментарію нагляду за якістю, ефективністю та результативністю правотворчості на всіх стадіях (етапах) її організації та реалізації, включаючи й правозастосування. Наведена тенденція детермінується і пов’язана не тільки з переходом до ринкових відносин в економіці, а й з побудовою нового комплексу публічно-правових владних відносин на центральному (політична та адміністративна реформи), регіональному (політична, адміністративна та муніципальна реформи) та місцевому рівнях (адміністративна та муніципальна реформи), реанімацією цілого блоку загальнодемократичних приватних відносин (право власності, земельна реформа), що зумовило появу нових соціальних інститутів у сучасній державі, яка ставить перед собою телеологічні домінанти входження до могутніх інтеграційних міждержавних політико-економічних (Європейський Союз) та оборонно-військових (НАТО) об’єднань і союзів, об’єктивуються й актуалізуються кількісні та якісні параметри нормопроектування і нормотворчості (законотворчості), а також їх конкретний результат – формування такого владного інструменту як система законодавства, що є визначальною складовою реформування держави та соціуму.
4
Khmielinska, M. V. "Проблемні аспекти розвитку ринків жкп в україні на сучасному етапі". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 3(81) (30 вересня 2019): 16–22. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.4.
Повний текст джерелаАнотація:
В науковій статті досліджено проблемні аспекти розвитку ринків ЖКП в Україні в умовах проведення секторальної реформи. Аналіз проблем проведено в розрізі підсистем ЖКГ. Проведено аналіз стану житлового фонду в Україні за період 2014-2018 роки та визначено проблеми, які виникли в результаті старіння житлового фонду. Здійснено аналіз ефективності економічної діяльності в сфері надання ЖКП, що дозволило зауважити невідповідність структур і систем управління житлово-комунальними підприємствами умовам та вимогам інтегрування в ринкову економіку. Встановлено, що підприємства сфери не мають економічних стимулів до зниження надмірних витрат матеріальних і технічних ресурсів та оптимізації тарифів щодо надання ЖКП споживачам та обгрунтовано низьку інвестиційну привабливість підприємств сфери через їх високу фінансову нестабільність.
5
КУЛИНИЧ, ПАВЛО. "Земельне законодавство України періоду земельної реформи: основні тенденції розвитку". Право України, № 2020/05 (2020): 63. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-05-063.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснювана в Україні протягом майже 30-ти років земельна реформа пройшла декілька етапів, зумовила кардинальне оновлення земельного законодавства та земельних відносин і стала основою для формування нового земельного ладу країни. У теорії земельного права завершення земельної реформи в нашій країні досить часто пов’язують зі скасуванням земельного мораторію та прийняттям закону про ринковий обіг сільськогосподарських земель. Таким чином, основне завдання земельної реформи зводиться до забезпечення переходу від “неринкового” до “ринкового” стану земельних правовідносин. Таке розуміння суті земельної реформи в Україні є дещо спрощеним. Мета статті полягає у виявленні основних напрямів розвитку земельного законодавства України протягом усього періоду здійснення земельної реформи, визначенні їх змістовних рис і формуванні оптимальної методологічної основи для визначення суті розвитку правового забезпечення земельної реформи та перспектив її завершення. Встановлено, що у розвитку земельного законодавства України періоду земельної реформи простежуються такі основні його напрями, як деколективізація сільськогосподарського землекористування, приватизація земель, держкомземоцентризм, дерегуляція правового регулювання земельних відносин і децентралізація влади у сфері управління земельними ресурсами. Якщо перші два напрями були закладені у “стартовий план” правового забезпечення вітчизняної земельної реформи, то решта три спричинені певними відхиленнями від цивілізаційних стандартів правового регулювання земельних відносин. Так, через абсолютизацію ролі держави та адміністративно-правових важелів у реформуванні земельних відносин у земельному законодавстві України сформувався такий напрям його розвитку, як держкомземоцентризм, за якого значна частина земельних правовідносин виникає, змінюється та припиняється за наявності згоди посадових осіб державних органів земельних ресурсів. Саме держкомземоцентризм спричинив корупційність сфери земельних відносин в Україні. Необхідність подолання його наслідків зумовила формування у земельному законодавстві України таких напрямів розвитку, як дерегуляція та децентралізація. Зазначені тенденції розвитку земельного законодавства України дають підстави для висновку про те, що метою земельної реформи в Україні та, відповідно, критерієм її завершення є не тільки запровадження ринку сільськогосподарських земель, а й перехід від адміністративно-планових методів регулювання земельних відносин за принципом “згори – донизу”, за яких домінують повноваження органів державної влади, до притаманної правовій державі системи правового регулювання земельних відносин, основу якого становить забезпечення пріоритету прав і законних інтересів особи, територіальної громади та суспільства, які має забезпечити держава.
6
Kotyk, O. V., та M. M. Liubovska. "ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УК- РАЇНІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 85 (24 липня 2019): 112. http://dx.doi.org/10.31713/ve1201912.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюється важливість перерозподілу фінансових потоків у процесі реформування місцевого самоврядування. Розглянуто механізми впровадження децентралізації в сучасній Україні. Проаналізовано й узагальнено наукові підходи до визначення змісту та ролі децентралізації у ринковій економіці. Досліджено питання реформи з децентралізації влади в Україні. Виділено переваги та недоліки реформування процесів розподілу фінансових ресурсів в Україні.
7
Банчук-Петросова, О. В. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування, № 4 (15 квітня 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-pub.2021.4.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазначено, що важливою причиною більшості невдач у сфері функціонування української економіки та її реформування є слабкість інститутів влади: відсутність необхідної політичної волі та професіоналізму, невизначеність і навіть безграмотність рішень, бездіяльність, а часом і прямий саботаж у їхньому виконанні. Злиття владних структур із приватною підприємницькою сферою – звичайне явище для нинішньої України. Усе це не може не позначатися негативним чином на характері і розвитку української економіки. Співвідношення між рівнем ринкових свобод і масштабами державного регулювання залежить від низки факторів: загальнонаціональної значущості тих чи інших підприємств та комплексів, ситуації, в якій опинилася країна, цілей, які переслідує держава. Загалом нині це співвідношення переважно залежить від характеру економічної політики влади. Визначено, що політичні та економічні інтереси країни диктують збереження принципової лінії на відкритість економіки, забезпечення вільної взаємодії вітчизняних господарюючих суб'єктів із зовнішнім світом. Проте орієнтація на відкритість неспроможна залишатися єдиним визначальним компонентом зовнішньоекономічної політики країни. У її арсеналі мають бути присутніми заходи, спрямовані на захист національного виробництва та внутрішнього ринку від несприятливих впливів ззовні. Україна повинна забезпечити собі належне місце в багатополюсному світі, що складається. Ринкові перетворення, що проводилися в Україні протягом останнього десятиліття, не виправдали тих очікувань, які на них покладала громадськість країни. Краху зазнала не сама ідея реформування господарства, не об'єктивна необхідність ринкових реформ, а стратегія і тактика, прийоми та методи перетворень. Тим не менше, всупереч різним догмам, найкращим є економічний устрій, що забезпечує з урахуванням історичних, політичних та економічних обставин оптимальну ефективність, за якої економічні цілі гармонійно поєднуються з реальними умовами та соціальними цілями держави.
8
Mykhailiv, G. V. "ФІНАНСОВА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 87–94. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.87-94.
Повний текст джерелаАнотація:
В сучасних умовах інтенсивного розвитку національної економіки важливого значення набуває функціонування малого підприємництва, яке суттєво впливає на розвиток вітчизняної економіки. У статті розкрито економічну сутність малого підприємництва, обґрунтовані форми і методи мікрокредитування малого підприємства, а також розглянуто зарубіжний досвід фінансового забезпечення мікрокредитування.Основною метою даної статті є обґрунтування рекомендацій щодо побудови системи фінансового забезпечення розвитку малого і середнього бізнесу. Також здійснено аналіз фактичного стану становлення і функціонування малого та середнього бізнесу в Україні, форм і методів його фінансового забезпечення та визначено критерії і фактори, які впливають на розвиток малих підприємницьких структур.Актуальність дослідження проблем, які піднімаються в даній статті, посилюється ще й тим, що повільність і суперечливість просування України шляхом ринкових реформ значною мірою зумовлені саме недооцінкою ролі та значенням малого та середнього бізнесу як структуро утворювального елемента ринкової економіки. У процесі дослідження виявлено проблеми та визначено перспективи фінансової підтримки розвитку малого підприємництва на місцевому та регіональному рівнях. Обґрунтовано пропозиції щодо першочергових заходів ефективної фінансової підтримки та визначено головні перспективи фінансової підтримки розвитку малого і середнього бізнесу.
9
ДОВГЕРТ, АНАТОЛІЙ. "Рекодифікація Цивільного кодексу України: основні чинники і передумови для старту". Право України, № 1/2019 (2019): 27. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-01-027.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті з’ясовується наявність або “зрілість” певних чинників і передумов для початку процесу рекодифікації Цивільного кодексу України (ЦК України). Термін “рекодифікація” вживається автором у значенні системних суттєвих змістовних і структурних новацій чинного кодексу (або групи кодексів та законів), без створення нового. Проведення рекодифікації ЦК України потребує логіка подальшої трансформації суспільства, а саме формування правдивої й ефективної ринкової економіки як невід’ємної складової громадянського суспільства. Євроінтеграційна спрямованість України також виступає сьогодні найсуттєвішим чинником реформ в усіх сферах суспільства. Можна навіть сказати, що основним напрямом рекодифікації ЦК України є подальша “європеїзація” кодексу. Вагомим чинником сучасної рекодифікації цивільних кодексів багатьох країн, зокрема й України, стала світова (особливо європейська) тенденція до уніфікації та гармонізації приватноправового регулювання. Зусиллями сотень фахівців із країн Європи знайдені найоптимальніші та глобально-придатні правові норми (рішення) для багатьох сфер приватноправових відносин. Такі норми-рішення втілено у численних міжнародних документах з уніфікації приватного права. З огляду на сучасний якісний стан останніх, можна зробити висновок про достатнє “визрівання” міжнародної моделі реформ як чинника рекодифікації. Ще одним вагомим чинником для проведення рекодифікації ЦК України є новітні реформи приватного права в країнах Європейського Союзу, зокрема, розробка і прийняття нових кодексів та законів, модернізація “старих” цивільно-правових кодифікацій з урахуванням європейських й універсальних міжнародних документів. Сьогодні необхідною передумовою створення концепції та нормативного тексту проекту рекодифікації ЦК України стає спроможність вітчизняної доктрини цивільного (приватного) права “очолити” та науково забезпечити реформаторський процес. Відзначаючи невідповідність окремих параметрів вітчизняної науки цивільного права європейським підходам, автор вважає, що їй загалом “під силу” забезпечити процес рекодифікації ЦК України. Що ж стосується обсягів, то, на думку автора, системних суттєвих змін і структурних новацій зазнають не тільки розділи зобов’язального права, а й усі книги кодексу.
10
Кодіс, Є. І. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ «СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО» ЄС У СФЕРІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ". Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, № 1-2 (4 грудня 2020): 154–65. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.1-2.2020.154-165.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати реалізації програми «Східне партнерство» ЄС у сфері державного управління. Доведено, що розроблені Європейським Союзом програми в рамках співпраці з країнами Східного партнерства, є документами, які формують різні місцеві формати співробітництва між країнами Східного партнерства стимулюючи цим самим їх до провадження реформ. Кількість питань та сфер, у яких ЄС співпрацює із країнами Східного партнерства, постійно розширюється. Сфери реалізації завдань Східного партнерства представлено у трьох наскрізних напрямах (громадянське суспільство; гендерна рівність; стратегічні комунікації) та сімнадцяти згрупованих у межах чотирьох пріоритетів (економічний розвиток та ринкові можливості; розвиток інституцій й належного урядування; енергоефективність, взаємопов’язаність, довкілля і зміна клімату; контакти між людьми, мобільність. До позитивних результатів реалізації програми «Східне партнерство» ЄС у сфері державного управління запропоновано віднести: проведення економічних та структурних реформ, переформатування пострадянського простору, безпека держав-учасниць, посилення політичного діалогу, дія Повної та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, можливість безпосередньо брати участь у ряді програм ЄС та інші.
11
Тихенко, Руслан. "ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (8 квітня 2021): 207–11. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.039.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті проведення багатьох реформ і трансформацій на селі суттєво погіршилась як екологічна, економічна, так і соціальна ситуація. В статті наведено короткий аналіз основних проблем розвитку сільських територій в період складних трансформаційних перетворень. Визначено основні напрями покращення соціально-економічного та екологічного середовища сільських територій в державі.
12
Chyzhmar, Yu. "СТАН ВІДПОВІДНОСТІ НОРМ НАЦІОНАЛЬНОГО ТРУДОВОГО ПРАВА НОРМАМ ТРУДОВОГО ПРАВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Juridical science, № 6(108) (4 квітня 2020): 360–68. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-108-6-1.43.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність статті полягає в тому, що на сьогодні спостерігається збільшення авторитету міжнародних трудових стандартів, більшість із яких втілюють загальновизнані стандарти. В умовах ринкової економіки і прагнення України стати повноправним членом Європейського Союзу проводиться радикальна реформа національного трудового законодавства, очікується прийняття нового Трудового кодексу України. Успішне проведення реформи неможливе без врахування позитивного законодавчого досвіду регулювання трудових відносин трудовим правом Європейського Союзу. Своєрідність трудового права Європейського Союзу полягає у тому, що воно регулює не всі, а найбільш важливі суспільні відносини у сфері праці на європейському рівні. Воно виступає зразком для правових систем країн-членів. Особливістю трудового права Європейського Союзу є ще й те, що в ньому втілений правовий досвід усіх країн-членів. Така своєрідність трудового права Європейського Союзу дозволяє говорити про те, що в ньому втілені найкращі зразки правового вирішення окремих проблем. У статті автор досліджує основні Європейські стандарти в сфері трудових правовідносин. Визначено стан відповідності норм національного трудового права нормам Європейського Союзу. Проаналізовано низку Директив Європейського Союзу, які перебувають на етапі імплементації, або ж частково впроваджені у вітчизняне законодавство. Виокремлено проблемні аспекти приведення у відповідність норм національного трудового права до європейських стандартів та шляхи їх вирішення. Обґрунтовано важливість урахування соціальних аспектів життя в Україні, для ефективного впровадження положень конвенцій, директив та угод Європейського Союзу. Зроблено висновок, що оскільки Україна за рівнем соціального розвитку значно поступається країнам Європейського Союзу, важливим є врахування всіх чинників, які можуть негативно впливати на сферу зайнятості, та здійснювати поступові кроки до удосконалення трудового законодавства та приведення його у відповідність до стандартів Європейського Союзу.
13
Ignatenko, M. M. "Аграрний сектор України за час президентства Л.Кучми : стан розвитку та тенденції змін". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 10(138) (26 січня 2017): 93. http://dx.doi.org/10.15421/1716111.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлено, що реформування в аграрному секторі України за часів президентства Леоніда Кучми проходило дуже повільно , часто непослідовно. З’ ясовано, що політичне керівництво нехтувало науковими доробками вітчизняних економістів – аграріїв , виявляло нездоровий консерватизм в галузі реформування сільського господарства. Встановлено, що у 1994-2004 роках послідовно формувався в суспільній свідомості образ селянина-власника, господаря. Охарактеризовано закономірності змін в сільському господарстві та перспективи розвитку села, а саме-швидке досягнення макроекономічної стабілізації шляхом створення широкої соціальної бази ринкових реформ. Досягнення цієї мети планувалось через масову приватизацію державної власності та створення мільйонів приватних власників. Встановлено, що, через численнім «шпаринам» у законодавстві, створювались сприятливі умови для зловживань у цьому процесі. В аграрній галузі формувався прошарок власників, який намагався повністю заволодіти найприбутковішою частиною власності. Паузи в економічних реформах , що виникали, були наслідками світової економічної кризи 1998 року та парламентських виборів. Сільське господарство України у значній мірі залежало від політичної кон’юнктури, деструктивних процесів у суспільстві. Оцінено наслідки політичного напруження й протистояння ( серед них це, насамперед, згортання інвестиційних програм іноземними і вітчизняними інвесторами, вивезення капіталів за межі держави, згасання ділової активності). Все це вкрай негативно впливало на закріплення та подальший прогрес тих позитивних тенденцій, що намітились.
14
Дьомін, О. "Політика регіонального розвитку в умовах поглиблення ринкових реформ в Україні". Економіка України, № 6 (2003): 4–13.
Знайти повний текст джерела
15
Московчук А.Т. та Ліщук В.І., Ліщук М.Є. "РЕФОРМУВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ: СТАН, РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Економічний форум 1, № 3 (16 грудня 2019): 19–25. http://dx.doi.org/10.36910/6765-2308-8559-2019-3-4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему реформування електроенергетичного ринку України та перспективи його інтегрування у європейський енергетичний простір. Здійснено аналіз етапів реформування ринків електроенергії країн Європейського Союзу з точки зору завдань і проблем, що виникали. Охарактеризовано стан реформування ринку в Україні та основні ризики. Окреслено основні заходи, що сприятимуть підвищенню ефективності реформ.
16
Borodina, Olena. "Egalitarian and market land reforms in the context of basic human rights and public welfare." Ekonomìka ì prognozuvannâ 2021, no. 1 (April 10, 2021): 49–70. http://dx.doi.org/10.15407/eip2021.01.049.
Повний текст джерелаАнотація:
Based on the generalization and analysis of modern scientific and applied approaches and real results of land transformations in the last century in transition economies, the article reveals the essence of the nature of market and egalitarian land reforms, as well as their goals and general economic results. Egalitarian reform has as its main priority a rapid reduction of rural poverty and development of the new landowners’ skills to build their potential for its implementation in the general societal context. Market-oriented land reform aims at economic efficiency of the market based allocation of resources to ensure the growth of export-oriented agricultural production. Egalitarian land reform focuses on human and the realization of his or her basic rights, while market land reform focuses on the economy. Empirical data on land reforms in China show that their egalitarian nature was based on the creation of a society with equal opportunities of its members in the management of and access to land resources and material benefits obtained from them, and on ensuring a wide spread of the benefits from rural growth in society as a whole. Currently, China is the only country in the world that progressed from a "country of low human development" in 1990 to a "country of high human development" in 2018. The author proves that the purpose of land reform cannot be primitivized to a simple division of land into plots for transfer to private ownership based on free market turnover. Guaranteeing basic human rights and achieving public welfare from a land reform are achieved not only via obtaining land in private ownership, but also via supporting these acts with a fair distribution of control over the production process. Imposing on society a pseudo-scientific concept that land is a commodity that, like an apartment, mobile phone or bag of feed, can be freely bought and sold on market at open auctions, which will consolidate the country's economic power would inevitably lead to even greater income polarization, violation of basic human rights and, consequently, to social confrontations and significant social upheavals. The publication was prepared within research project on "Spatial justice in land use for sustainable development of rural areas" (State Registration No 0121U108142).
17
Геєць, В. "Уроки та перспективи ринкових реформ і довгострокового економічного зростання в Україні". Економічна теорія, № 2 (2004): 3–24.
Знайти повний текст джерела
18
Геєць, В. "Уроки та перспективи ринкових реформ і довгострокового економічного зростання в Україні". Економічна теорія, № 3 (2004): 3–27.
Знайти повний текст джерела
19
Геєць, В. "Уроки та перспективи ринкових реформ і довгострокового економічного зростання в Україні". Економічна теорія, № 3 (2004): 3–27.
Знайти повний текст джерела
20
Геєць, В. "Уроки та перспективи ринкових реформ і довгострокового економічного зростання в Україні". Економічна теорія, № 2 (2004): 3–24.
Знайти повний текст джерела
21
ЛАВРОВА, Ірина. "АРГЕНТИНСЬКИЙ ШЛЯХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У 1990-І РР." Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 114–21. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює актуальні проблеми аргентинської системи пенсійного забезпечення та спроби уряду країни її реформувати. Мета роботи – висвітлити процес перетворень пенсійної системи Аргентини в контексті зміни її соціально-економічної моделі у 90-і рр. ХХ ст. Методологічною основою роботи є діалектичний підхід, згідно з яким реформаторська діяльність сучасної держави є способом розв’язання соціальних конфліктів, задоволення потреб усіх членів суспільства та гармонізації суспільних відносин. Показано реформаційну діяльність аргентинської держави як спробу врегулювання протиріч системи пенсійного забезпечення та узгодження інтересів різних соціальних груп. Використано методи аналізу та синтезу, класифікації, а також хронологічний, логічний та описовий методи. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у роботі здійснено одну з перших спроб комплексного вивчення передумов, процесу та наслідків реформи пенсійного забезпечення в Аргентині в умовах ринкових перетворень 1990-х рр. Висновки відбивають основні результати дослідження. Показано, що традиційна солідарна пенсійна система в Аргентині не охоплювала пенсійним забезпеченням значну частину громадян і характеризувалася низькими розмірами пенсійних виплат. Причинами такого становища визначено демографічну ситуацію (старіння населення, несприятливе демографічне навантаження) та особливості соціально-трудової сфери. Виявлено, що через високий рівень безробіття та неформальної зайнятості значна частина аргентинців перебувала поза межами пенсійного страхування. Розкрито особливості переходу від державної солідарної до інтегрованої пенсійної системи, де перевага надавалася накопичувальній схемі, що управлялася приватним сектором. Проаналізовано нормативно-правові акти із пенсійного забезпечення. Доведено, що шляхом пенсійної реформи покращити стан пенсійної захищеності аргентинців не вдалося. Кількість вкладників і отримувачів пенсій зменшилася. Позначено причини неуспішності реформи. Через високе безробіття та величезний неформальний сектор, де працювала половина трудоактивного населення, а також через економічний спад кінця 1990-х рр. внески вкладників до пенсійних фондів були нерегулярними. Через запровадження Законом високого 30-річного бар'єру щодо обов’язкових пенсійних внесків значна частина вкладників опинилася поза межами пенсійного покриття. Як результат показано скасування реформи і повернення Аргентини до старої солідарної системи, що управляється винятково державою.
22
Крижачківський, М. Л. "Наукове забезпечення аграрної реформи на шляху до соціально орієнтованих ринкових умов на регіональному рівні". Економіка АПК, № 8 (2004): 6–11.
Знайти повний текст джерела
23
Rudyk, V. K. "РОЛЬ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 1, № 15 (4 листопада 2019): 152–58. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.152-158.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлюються питання визначення ролі і місця системи пенсійного страхування у формуванні фінансової системи України, її вплив на розвиток національної економіки. Особлива увага приділяється вивченню фінансових взаємовідносин національної пенсійної системи з основними сферами фінансової системи держави в умовах проведення пенсійної реформи. Досліджено взаємовідносини державних фінансів із системою пенсійного страхування, виявлено основні аспекти впливу цих двох складових фінансової системи один на одного. Проаналізовано нове вітчизняне пенсійне законодавство, відмічено роль системи пенсійного страхування на сучасному етапі проведення пенсійної реформи. Дана оцінка формуванню і розвитку фінансових відносин системи пенсійного страхування із фінансовим ринком, який виступає важливою сферою фінансової системи. Акцентовано увагу на ролі міжнародних фінансових інститутів у формуванні і розвитку національних пенсійних систем європейських країн, проаналізовано їх важливі законодавчі документи, що стосуються реформування сфери пенсійного забезпечення. Визначено, що за їхньої ініціативи розробляються основні стратегії, концепції, програми розвитку національних пенсійних систем, з врахуванням глобальних ризиків, що виникають перед суспільством. Звернуто увагу на пріоритетність комбінованих пенсійних систем, які поєднують державні солідарні пенсійні програми, а також обов'язкові та добровільні накопичувальні елементи. Україна також формує такий тип національної пенсійної системи, в основу якого покладено принципи пенсійного страхування. Обгрунтовано, що фінансовий потенціал системи пенсійного страхування сприятиме розвитку національної економіки країни.
24
Vasyliev, Andrii, та Andrii Vasyliev. "Пріоритетні напрями державної політики щодо соціально-економічного захисту молоді в Україні". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 128–34. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано сучасні механізми формування та впровадження державної молодіжної політики, виокремлено пріоритетні напрями державної політики щодо соціально-економічного захисту молоді в Україні, розроблено шляхи їх реалізації. Доведено, що реформа системи соціально-економічного захисту молоді – процес багатоплановий. Її ціль – зробити молоду людину як можна менш залежною від держави. Варто підвищити рівень організації і технології обслуговування незайнятої молоді. Має потребу в подальшому розвитку матеріально-технічна база служби зайнятості за рахунок створення інформаційно-довідкової системи управління ринком праці; надання посередницьких послуг роботодавцям і незайнятим громадянам
25
Биба, Євген. "ІНТЕЛІГЕНЦІЯ МІСТА ТА СЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ: МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВІ АСПЕКТИ ПОВСЯКДЕННЯ". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 32 (27 грудня 2019): 24–32. http://dx.doi.org/10.15330/gal.32.24-32.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено спробу розглянути та узагальнити питання матеріального забезпечення інтелігенції. У статті подається загальна характеристика матеріально-побутового забезпечення інтелігенції у другій половині ХІХ ст. З’ясовано, що рівень матеріального забезпечення інтелігенції залежав від роду діяльності та фаху. Розглянуто основні та додаткові витрати представників інтелігенції. Встановлено, що разом зі становленням ринкової моделі економіки та її модернізації в умовах доби “Великих реформ” матеріальний добробут представників інтелігенції українських губерній Російської імперії значно поліпшився, що виявлялося у зростанні оплати праці представників розумових професій, у розширенні раціону харчування, більшій доступності якісного та дорогого одягу, взуття.
26
Stativka, N., та M. Bubliy. "РОЛЬ І ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ У ТРАНСФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ". Актуальні Проблеми Державного Управління 2, № 58 (20 жовтня 2020): 8–15. http://dx.doi.org/10.34213/ap.20.02.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено роль і функції держави у трансформації соціально-економічних систем. Доведено, що процес трансформації соціально-економічної системи відбувається під впливом як ринкової тенденції до рівноваги, так і державної політики: держава виступає суб’єктом трансформаційних перетворень. Регулююча роль держави у трансформації соціально-економічної системи полягає у здійсненні необхідних реформ, інституційних змін, у сприянні розвитку вітчизняної економіки на тлі протидії негативним наслідкам глобалізації. Держава, впливаючи на напрями трансформації соціально-економічної системи, формує систему пріоритетів розвитку відповідно до цілей бізнесу та інтересів соціуму, а також обмежень, які висуває національна і світова система господарювання.
27
Лахижа, Микола Іванович. "ПРОБЛЕМА ОЦІНКИ ПОСТКОМУНІСТИЧНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА В ПОЛЬСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Науковий вісник: Державне управління 3, № 5 (15 вересня 2020): 132–49. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-3(5)-132-149.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті простежено оцінювання посткомуністичної трансформації в Республіці Польща в польській історіографії, що актуально, зважаючи на значну увагу в Україні до польського досвіду реформ.
Мета дослідження полягає у виявленні, аналізі, узагальненні та систематизації напрямів вивчення та оцінювання посткомуністичної трансформації в Республіці Польща польськими вченими та політиками.
Наукова новизна дослідження полягає в узагальненні та систематизації оцінки посткомуністичної трансформації польськими політиками та вченими і виявленні впливу цієї оцінки на практику та перспективу реформ.
Висновки. Проведений аналіз підтверджує спостереження щодо значної уваги польських вчених та політиків до характеристики посткомуністичної трансформації. Виявлено та охарактеризовано неоліберальний (Л. Бальцерович та інші) та прагматичний (Г. Колодко, В. Кізюн та інші) підходи польських політиків та вчених до реформ. Характерною рисою публічного управління в Польщі є залучення вчених до публічного управління. На думку автора, жоден з підходів не заперечує саму суть трансформації. Усі автори погоджуються, що соціалізм не відповідав соціальним та економічним очікуванням, отже – довелося змінити устрій. Однак це не означає бездоганність того, що виникло на руїнах попередньої економіки, і шлях трансформації було обрано оптимально. Слід також пам’ятати, що польський капіталізм був результатом експерименту. "Шокова терапія" мала швидко стимулювати швидкий процес розвитку ринкової економіки, але її ціна оцінюється економістами по-різному, зважаючи на авторську політичну та наукову позицію.
28
Buyak, L. M., та V. K. Pauchok. ""СУБСИДІЙНА" ПАСТКА І РЕФОРМИ: ДВІ БАЗОВІ МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ МОЖЛИВИХ ТА РЕАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ ЗА УМОВ ВІЙНИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 7 (24 вересня 2015): 255–62. http://dx.doi.org/10.15421/40250740.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано дві базові математичні моделі економіки України. В одній моделі зімітовано можливе збільшення платоспроможного попиту робітників, в іншій – сучасні регуляторні обставини. На основі порівняння та якісного аналізу цих моделей описано виникнення в нашій країні замкнутої економічної групи (соціально-економічної пастки), до якої потрапляють люди, що отримуватимуть субсидії. Розкрито закономірності негласного адміністративного підвищення цін і тарифів. Показано, що значне підвищення цін і тарифів призводить до соціальної диференціації, яка не притаманна вільним ринковим відносинам: більшість населення біднітиме, фінансова спроможність монополістів – власників великих підприємств – буде збільшуватися. Наголошено, що сучасні регуляторні дії влади призводять до знищення збережень, які люди зберігають вдома для екстраординарних потреб. З виконаного аналізу названих моделей виведено висновок, що за умов війни власники великих підприємств почали активніше негласно використовувати державні інституції у власних комерційних інтересах.
29
Фещенко, В. М. "Питання селянської реформи 1861 р. та ринкової перебудови економіки у працях українських вчених другої половини ХІХ ст." Історія народного господарства та економічної думки України, Вип. 35/36 (2003): 75–84.
Знайти повний текст джерела
30
Гордіца, К. А. "Формування інституційно-правового середовища ринкових реформ: вітчизняний досвід другої половини XIX - початку XX століття". Формування ринкових відносин в Україні, № 11 (126) (2011): 35–43.
Знайти повний текст джерела
31
Малишева, Махіра. "ВПЛИВ ОСВІТНІХ РЕФОРМ У ТУРЕЧЧИНІ НА РОЗВИТОК БЕЗПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (14 травня 2018): 176–82. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.176-182.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сучасні освітні реформи в Туреччині та обґрунтовано їхній уплив на розвиток безеперервної професійної освіти в країні. З’ясовано, що реформування професійної освіти і навчання у Туреччині здійснює Міністерство національної освіти. Встановлено, що система професійно-технічної освіти Туреччини націлена на реалізацію інноваційних функцій у професійній підготовці фахівців, актуальність яких підтверджується досвідом розвинених країн і Європейським Союзом. Водночас стратегії розвитку безперервної освіти в Туреччині передбачають взаємодоповнення формального, неформального, інформального навчання задля створення гнучкої системи освіти впродовж життя.Визначено, що ключовими елементами модернізації професійної (професійно-технічної) освіти є формування зв’язків системи освіти з ринком праці; розвиток професійних стандартів і перспективних стандартів підготовки; розвиток курикулумів професійної (професійно-технічної) освіти на засадах компетентності, модульності й навчальних результатів; зміцнення соціального партнерства; обґрунтування і запровадження концепції навчання впродовж життя та ін. Зазначено, що для реалізації концепції освіти впродовж життя турецьким урядом розроблено і затверджено законодавчі й нормативно-правові документи (Закон щодо створення Управління професійних кваліфікацій, Декрет про інституції неформальної освіти та ін.), спрямовані на виконання ключових принципів Меморандуму безперервної освіти країн Європи.Зроблено висновок, що означені реформи щодо реалізації концепції освіти впродовж життя в Туреччині є вкрай важливими для інноваційного поступу країни до європейського простору. Однак перспективними залишаються проблеми, актуальні для сучасних процесів реформування системи професійно-технічної освіти Туреччини, а саме: узгодження й відповідність результатів професійного навчання з потребами ринку праці; створення професійних стандартів і відповідних їм освітніх стандартів; зміцнення соціальних відносин із роботодавцями та залучення їх до активної участі в удосконаленні системи професійної освіти тощо.
32
Гopбaчoвa, O. М., та Ю. А. Заяць. "СУЧАСНИЙ ФОНДОВИЙ РИНОК УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Підприємництво та інновації, № 20 (29 жовтня 2021): 62–66. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/20.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Фондовий ринок у кожній країні є індикатором розвитку інвестиційних процесів та проведення ринкових реформ, які забезпечують стійкий розвиток національної економіки. Сьогодні виділяють кілька напрямів діяльності, у яких фондовий ринок відіграє важливу роль. Як уже було згадано, одним із таких напрямів є інвестиції, адже інвестори, купуючи фінансові інструменти, безпосередньо забезпечують перелив своїх заощаджень у реальний сектор економіки, а це, своєю чергою, сприяє підвищенню продуктивності праці та впровадженню інноваційних технологій, які є необхідними на шляху економічного зростання. На жаль, сьогодні фондовий ринок в Україні перебуває на етапі становлення та відповідно до цього не функціонує належним чином. Основними проблемами його розвитку є дуже малі обсяги продажу цінних паперів, використання цінних паперів для того, аби не сплачувати податки, слабкий захист інвесторів тощо.
33
Нalasіuk, V. V. "АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИХОДУ УКРАЇНИ НА ПОЗИТИВНУ ТРАЄКТОРІЮ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, № 84 (24 липня 2019): 32. http://dx.doi.org/10.31713/ve420184.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушено проблему подолання хронічних проблем української економіки та забезпечення її випереджаючого розвитку на шляху європейської інтеграції. Охарактеризовано тенденції економічного занепаду в Україні за часів переходу до ринкової економіки. Проведено порівняльний аналіз соціально-економічної динаміки України й низки інших країн, що мали приблизно однакові з нею стартові позиції розвитку національного господарства наприкінці ХХ ст. Визначено виклики європейської інтеграції для України в контексті забезпечення економічної конвергенції з ЄС. Обґрунтовано необхідність глибокої структурної трансформації вітчизняної економіки на противагу поверховим неоліберальним реформам, проведених за часи незалежності.
34
Petrushyna, T. O., and M. Weinstein. "Dynamics of health and recreational practices of Ukrainian citizens during the years of market reforms." Ukrainian Society 2011, no. 4 (December 30, 2011): 133–46. http://dx.doi.org/10.15407/socium2011.04.133.
Повний текст джерела
35
Lakhyzha, М. І., та S. B. Yehorycheva . "Проблеми формування та регулювання ринку праці в умовах посткомуністичної трансформації: польський досвід". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (31 липня 2020): 147–56. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.04.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає у виявленні специфіки формування та регулювання ринку праці у Республіці Польща у період посткомуністичних трансформацій, оцінці його сучасного стану та перспектив розвитку.
Наукова новизна. У статті здійснено аналіз формування та регулювання ринку праці у Республіці Польща. Надана комплексна характеристика польського ринку праці, ситуація на якому детермінується не лише станом економічної кон’юнктури, а й соціальними, політичними, демографічними та іншими завданнями, які мають враховуватися владою та суспільством у процесі публічного управління. Виявлено та охарактеризовано особливості та основні тенденції розвитку польського ринку праці. Порівнюються підходи до вирішення проблем ринку праці у період «шокової терапії» В. Бальцеровича, «терапії» Г. Колодко, охолодження економіки та підготовки до вступу до Європейського Союзу.
Висновки. Аналіз суті, завдань та особливостей польського ринку праці засвідчив, що він тісно пов’язаний із розвитком і самодостатністю національної економіки та зарубіжним ринком праці. Наголошено, що регулювання внутрішнього ринку праці потребує знання і врахування тенденцій всієї системи ринків праці, що особливо важливо як для Польщі, так і для України, зважаючи на високий рівень міграції робочої сили. Вказано на позитивний вплив вступу до ЄС на економіку Польщі попри значне зростання еміграції з Польщі до країн ЄС, що змусило владу країни внести корективи до політики на ринку праці. Відмічено зростання ролі людського капіталу та необхідність залучення до співпраці громадських інституцій.
Виокремлено такі виклики для ринку праці Польщі, як швидкий розвиток технологій (брак висококваліфікованих працівників, автоматизація виробництва); сезонність; низький рівень оплати праці; недоліки у законодавстві; відсутність у частини безробітних мотивації до праці тощо. Проблеми на ринку праці в Польщі сьогодні відображають як переваги, так і помилки на шляху реформ. Політика Польщі на ринку праці, насамперед, стосовно стимулювання імміграції, прямо стосується й економічних, соціальних та політичних інтересів України, що вимагає її поглибленого вивчення та врахування.
36
Lisovyi, V. M., V. A. Kapustnyk, V. D. Markovskyi, I. V. Zavgorodnii та A. M. Matsko. "РОЛЬ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ". Медична освіта, № 3 (13 травня 2019): 35–37. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10119.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – з’ясувати вплив інформаційних технологій у трансформації післядипломної медичної освіти.
Основна частина. У статті наведено роль сучасних інформаційних технологій у забезпеченні якості медичної освіти. Реформа системи охорони здоров’я потребує послідовних змін у підготовці сучасного фахівця з належним рівнем компетентностей, володіння теоретичними знаннями та практичними навичками, підготовленого до ринкових відносин у питаннях надання медичних послуг. Однією з важливих передумов забезпечення якості вищої медичної освіти є впровадження в навчальний процес електронної освіти (e-learning) нового рівня або «відкритого навчання», що є особливо важливим для підготовки сучасного фахівця.
Висновок. З метою поліпшення якості медичної освіти необхідне урахування певних особливостей медичної електронної освіти, зокрема її практично-орієнтованого змісту, стандартизації прийняття рішень лікувально-діагностичного спрямування (протоколи надання медичної допомоги), посилення вимог до набуття навичок менеджера медичної галузі, готовності до роботи на ринку праці та медичних послуг.
37
Алексєєв, С. В. "Соціальна політика та соціальні наслідки ринкових реформ в Україні (90-і рр. ХХ - початок ХХІ ст.)". Наука. Релігія. Суспільство, № 2 (2012): 63–70.
Знайти повний текст джерела
38
Tretyak, O. A. "Публічна сфера політики: між класичними засадами і новою політичною актуальністю". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 11(139) (20 жовтня 2016): 5. http://dx.doi.org/10.15421/1716114.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається публічна сфера політики як теоретичне поняття сучасної політичної науки. Встановлюються причини посилення інтересу до публічної сфери як предметної галузі. Вивчається явище публічної сфери як засобу теоретико-методологічного окреслення кордонів політичного світу. Досліджено значення аспектів медіа-діяльності в сучасній політиці. Робиться спроба встановлення потенціалу політичної публічності для якісного осмислення партиципаторной демократії. Висуваються гіпотези щодо потенціалу публічної сфери для розвитку громадянського суспільства і соціального капіталу. Обґрунтовано розмежування між публічною сферою політики і політичної комунікації в специфічних умовах сучасних трансформаційних суспільств. Підкреслюється значення присутності державної влади у всіх сферах життєдіяльності трансформаційного суспільства, яке не припинилося після проведення ліберальних ринкових реформ, які забезпечили існування формальної репрезентативної демократії. Розглядається вплив елітарних і експертних груп як причина відсутності реального функціонування майбутнього громадянського суспільства. Вивчаються особливості формування публічної громадської діяльності як передумови функціонування демократичного політичного класу. Проаналізовано специфіку публічної політичної діяльності як прерогативи компетентних суб’єктів політичного мовлення. Розкрито умови поступового формування кібернетичної публічної сфери та відокремлення її політичного сегмента. Надано увагу процесам політизацію публічної сфери, які притаманні, перш за все, авторитарним і закритим суспільствам.
39
Латковська, Т. А., та А. Д. Гриб. "ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФІНАНСОВО-ПРАВОВУ СФЕРУ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПРАВОВУ КУЛЬТУРУ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 72–76. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.324.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується впровадження інформаційних технологій у фінансово-правову сферу та обґрунтовується їх вплив на правову культуру. Наголошується, що сучасні зміни та реформи, що мають місце в світі, в соціально-економічному і правовому житті кожної країни, у свою чергу, викликають необхідність в правовому упорядкуванні тих питань, які мають вплив на вирішення завдань наближення системи управління державними фінансами до найкращих світових практик. Для розвитку системи управління державними фінансами, реформування якої відбувається на даний час, потрібне запровадження ефективної системи управління інформаційними технологіями, в умовах підвищеної значущості яких важливим питанням постає визначення сучасного стану правової культури. Встановлюється, що в умовах цифровізації економіки відбувається ускладнення фінансової діяльності, у сферу якої широко впроваджуються інформаційні технології. Аргументується те, що враховуючи радикальні зміни у соціально-економічній, політичній та інформаційних сферах, які зумовлюють зміну правового мислення та правової поведінки, виникає необхідність адекватного реагування на ці зміни правовими способами через правове виховання та підвищення рівня правової культури. Розкривається поняття правової культури, визначаються її основні ознаки, аналізуються особливості впливу інформаційних технологій на правову культуру. Зауважується, що в даний час успішне вирішення економічних, політичних, соціальних та інших завдань неможливе без підвищення правової культури суспільства, виховання у кожного громадянина глибокої поваги до закону. Робиться висновок, що сьогодні всі зусилля мають бути спрямовані на досягнення значного прогресу в розбудові системи управління державними фінансами для забезпечення її відповідності вимогам сучасної ринкової економіки та пріоритетам розвитку України.
40
Malynovska, Natalia, Alexander Shtyrov та Anna Nepochatykh. "Обласні цільові програми як механізм реалізації реформ житлово-комунального господарства України". Public Administration and Regional Development, № 6 (13 січня 2020): 890–924. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статтi розглянуто обласнi цiльовi програми як один iз механiзмiв реалiзацiї реформ житлово-комунального господарства України, простежено переваги програмно-цiльового методу бюджетування та прийняття i реалiзацiї обласних цiльових та бюджетних програм на обласному рiвнi.
Проаналiзовано нормативно-законодавче забезпечення щодо застосування програмно-цiльового методу, обгрутовано необхiднiсть реформування ЖКГ, оскiльки це стосується iнтересiв населення та нацiональної економiки України в цiлому.
Узагальнено практики реалiзацiї програм УЖКГ Миколаївської ОДА, а саме «Питна вода Миколаївщини на перiод до 2020 року», «Поводження з твердими побутовими вiдходами на перiод до 2020 року», «Обласна програма часткового вiдшкодування кредитiв на реалiзацiю енергозберiгаючих заходiв у житловому фондi на 2016-2020 роки», «Обласна програма розвитку систем зовнiшнього освiтлення населених пунктiв Миколаївської областi на перiод до 2025 року», «Обласна програма енергозбереження та розвитку альтернативних джерел енергiї до 2025 року» тощо.
Визначено найбiльш суттєвi проблемнi питання на пiдставi монiторингу виконання програм: погашення заборгованостi перед пiдрядними пiдприємствами (наявнiсть кредиторської заборгованостi), призупинення реалiзацiї програм на невизначений строк, порушення зобов’язань з боку учасникiв реалiзацiї програм, змiни нормативно-законодавчого характеру, якi впливають на хiд реалiзацiї програм, низький рiвень ефективностi програм (фiнансова звiтнiсть). Крiм того, зазначено непiдготовленiсть населення до вирiшення питань благоустрою: рiвень готовностi населення покращувати, впроваджувати, заощаджувати, дбайливо поводитись з комунальною власнiстю залишається не на належному рiвнi.
Зазначено, що на пiдставi монiторингу виконання програм, а також аналiзу фiнансової документацiї та звiтної документацiї найголовнiшими проблемами, якi тягнуть за собою ряд iнших є нестабiльнiсть фiнансування та дисциплiна виконання зобов’язань учасникiв програм, а також наявнiсть чи вiдсутнiсть додаткових витрат на реалiзацiю програм через судовi позиви.
Запропоновано шляхи покращення практики застосування обласних цiльових програм, а саме: для запобiгання виникнення кредиторської заборгованостi або принаймнi її мiнiмiзацiї передбачати реальнi, обґрунтованi витрати на реалiзацiю бюджетних програм; у ходi реалiзацiї програм не змiнювати правила та процедури, що можуть викликати фiнансовi проблеми i призвести до зупинення програм чи сплати судових витрат по незахищених статтях бюджету; досить ретельно та прозоро пiдходити до обрання учасникiв реалiзацiї бюджетних програм; посилити роз’яснювальну роботу серед населення щодо необхiдностi та переваг реформування сфери ЖКГ в ринкових умовах; оперативно та зрозумiло висвiтлювати досвiд УЖКГ Миколаївської ОДА щодо реалiзацiї обласних цiльових та бюджетних програм серед населення з метою їх залучення до реформування структури ЖКГ з точки зору отримувачiв послуг.
Акцентовано увагу, що обласнi цiльовi програми є дiєвим засобом програмно-цiльового управлiння у складi проекту програм соцiально-економiчного розвитку областi, забезпечення та виконання заходiв та завдань програм в установленi термiни, досягнення передбачених показникiв програм, використання фiнансових, матерiально-технiчних та iнших залучених ресурсiв за призначенням, механiзмом реалiзацiї реформування житлово-комунального господарства України в сучасних умовах.
41
Біла-Тіунова, Л. Р. "ПЕНСІЙНА СИСТЕМА УКРАЇНИ ТА ДОСВІД СВІТОВОЇ ПРАКТИКИ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 58–61. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.316.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено стан системи пенсійного забезпечення в Україні та проблеми функціонування її складових рівнів. Враховуючи те, що Пенсійний фонд включається у фінансову систему країни, розглянуто місце фінансової системи у реалізації завдань економічної політики держави та завдання вдосконалення її функціонування. Встановлено, що функціонування фінансової системи забезпечується фінансовими інститутами (державними і недержавними), які сукупно здійснюють реалізацію всіх функцій, необхідних для діяльності держави та ринкової економіки. Серед різноманіття фінансових інститутів виокремлено державні цільові фонди, сутність яких зводиться до фінансування суспільних потреб цільового характеру, у тому числі потреб вразливих верств населення. Звернено увагу на наявні моделі пенсійних систем зарубіжних країн. Розглянуто основні завдання Пенсійного фонду України, серед яких реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та питання реформи пенсійного забезпечення. Проаналізовано три рівні пенсійної системи: солідарна система, накопичувальна система, добровільно-накопичувальна пенсійна система. Зазначено, що перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Другий та третій рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему накопичувального пенсійного забезпечення. Акцентовано увагу на тому, що поєднання у відповідному співвідношенні солідарної та накопичувальної (на обов’язковій та добровільній основі) складових дає найменш ризиковану та найбільш дієву можливість успішного функціонування пенсійної системи країни та повноцінного забезпечення пенсіонерів. Сьогодні існує проблема фінансування солідарної системи за рахунок низького рівня заробітної плати в Україні та невеликих відрахувань до Пенсійного фонду. Зроблено висновок про необхідність обов’язкової накопичувальної системи, яка збалансує солідарну систему та пришвидшить детінізацію ринку праці і забезпечить особистий накопичувальний рахунок для кожної людини з метою зміцнення пенсійної системи та впровадженню євроінтеграційних змін.
42
Domin, Alexander. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ІЗ АГРОІНЖЕНЕРІЇ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВІТЧИЗНЯНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 109–15. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.109-115.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушується проблема, що в незалежній Україні довгий час залишалася майже без уваги педагогічного загалу. Вона полягає в необхідності адаптації формування професійних компетентностей бакалаврів з агроінженерії до кардинальних змін у вітчизняному сільському господарстві, що відбулися з часів здобуття Україною незалежності. За цей час унаслідок глибинних реформ у сільському господарстві змінилися форми власності – з колективних і державних на приватні. У результаті цього сучасні приватні агрокомпанії господарюють і розвиваються за жорсткими законами ринкової економіки. Це означає, що головна мета такого господарювання – якомога більший прибуток – понад усе. Внаслідок такого, далеко не завжди прогресивного розвитку, сталися зміни у відлагодженій десятиліттями професійній підготовці інженерних кадрів для аграрної галузі, зокрема: порушення зв’язків, тепер уже приватних сільськогосподарських підприємств, із закладами вищої освіти аграрного профілю, порушення агрокомпаніями необхідних умов відтворення родючості ґрунту, економія на висококваліфікованих кадрах, що приводить до перекладки агрономічних, агрохімсервісних, захисторослинних та інших подібних завдань діяльності у компетентність бакалаврів з агроінженерії; переважний пріоритет імпортної сільськогосподарської техніки, що тягне за собою повну залежність українського сільського господарства від іноземних виробників видаткових та паливно-мастильних матеріалів до цієї техніки. Наведених змін достатньо, щоб зрозуміти, що існує істотна проблема у формуванні професійних компетентностей майбутніх бакалаврів з агроінженерії. Здійснено спробу визначити сучасні завдання діяльності бакалаврів з агроінженерії вітчизняного сільського господарства, визначити вимоги до формування їхніх професійних компетентностей.
43
Захарченко В.І. "ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 166–75. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-21.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті показано, що для створення принципово нової за структурою і змістом кредитої системи України необхідно використати практично орієнтовані положення базових теорій кредиту – натуралістичної та капіталотворчої. Відповідно, метою статті є виокремлення тих положень кредитних теорій, які в нинішніх умовах можуть скласти теоретичне підгрунтя для успішного проведення в Україні кредитої реформи.
Відмічено, що в рамках натуралістичної теорії практичне значення мають такі її положення: класичної політичної економії – позичкового процента в контексті його впливу на динаміку інвестицій та рівень інфляції; банківської школи – доцільності «вкидання» в стагнуючу економіку додаткових інвестиційних грошей; неокласики – небезпеки відриву фінансового сектору економіки від реального та важливості зміцнення депозитної бази банків.
Наведено положення марксистської теорії кредиту, яка займає проміжне положення між натуралістичною й капіталотворчою теоріями, важливі в контексті створення в Україні повноцінного ринку цінних паперів та формування фінансово-промислових груп.
Підкреслено, що в рамках капіталотворчої теорії конструктивними є такі положення: «системи Ло» – контролю центральним банком емісії кредитних грошей; теорії банківського кредиту Г. Маклеода – ролі банків в національній економіці; манчестерської школи політичної економії – переливу капіталу із менш дохідних галузей у більш дохідні; теорії економічного розвитку Й. Шумпетера – ролі кредиту у фінансування інновацій; теорії ринкової кон’юнктури М. Туган-Барановського – нагромадження фінансового капіталу на різних стадіях економічного циклу; теорії кон’юнктури Л. Гана – підтримання її на основі кредитної експансії; теорії промислових циклів А. Пігу – розподілу капіталу між галузями на основі інвестиційних ризиків; кейнсіанської теорії – кредитної експансії держави в кризові періоди та боротьби зі спекуляціями на фінансовому ринку; теорії портфельних інфестицій – їх диверсифікації та гарантування вкладень.
У статті зроблено висновок, що хоча вчені по-різному визначають ступінь впливу фінансового ринку на економічний розвиток в Україні його слід трансформувати таким чином, щоб підпорядкувати завданням розвитку реального сектору економіки, зокрема неоіндустріалізації країни.
44
Жежкун, І. М. "Лісоресурсні рентні платежі в Україні за умов значного коливання цін на продукцію необробленої деревини". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 1 (27 лютого 2020): 88–93. http://dx.doi.org/10.36930/40300115.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто теоретичні і законодавчі аспекти та практичні наслідки для лісогосподарської галузі та сільських територіальних громад в Україні від вилучення рентних платежів за спеціальне використання лісових ресурсів (деревини). Доведено недосконалість сучасного механізму визначення обсягів рентних платежів за заготівлю деревини за недостатнього економічного обґрунтування рівня їх ставок при періодичному директивному підвищенню та неузгодженості у короткотерміновій перспективі (у межах року) з динамікою цін на продукцію необробленої деревини та витрат постійних лісокористувачів на рубання та відновлення деревного ресурсу. З'ясовано, що особливо значні негативні наслідки для фінансово-економічного стану підприємств лісогосподарської та деревообробної галузей країни через надмірне рентне оподаткування спостерігаються в умовах раптового стрімкого падіння цін на продукцію необробленої деревини (2013 та 2019 рр.). Виявлено наявність в Україні, як і в інших європейських країнах, нерегулярних та циклічних коливань цін на продукцію необробленої деревини. Оцінено вплив на посилення кризового фінансово-економічного стану постійних лісокористувачів багаторесурсної Поліської частини України стрімкого підвищення за останні (2018-2019) роки податкового навантаження (ставок рентних платежів за спеціальне використання лісових ресурсів (на 16,8 та 50,0 %), введення з середини 2018 р. податку на лісові землі) при істотному скороченні попиту та цін реалізації продукції круглого лісу (за півроку у 2019 р. на 6-59 %). Визначено, що частка рентних платежів за спеціальне використання лісових ресурсів, починаючи з 2016 р., в 1,2-2,4 раза перевищувала витрати державного бюджету на ведення лісового та мисливського господарства, що зумовлює фіскальний, а не стимулятивний характер оподаткування галузі. Запропоновано вдосконалений механізм нарахування рентних платежів за заготівлю деревини через визначення еквівалентного (справедливого) їх розміру як важливої складової фінансово-економічного механізму лісогосподарювання в умовах децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування. Рекомендовані зміни впроваджують ринковий механізм розрахунку рентних платежів за заготівлю деревини, які узгоджують обсяг рентних зобов'язань лісокористувачів з динамікою квартальних аукціонних цін на продукцію необробленої деревини.
45
Голюк В.Я., Дергачова Г.М. та Колешня Я.О. "ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ СТАВКИ НА ЕКОНОМІЧНE ЗРОСТАННЯ". Економічний форум 2, № 2 (12 червня 2021): 122–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена впливу розміру та динаміки податкової ставки на економічне зростання у різних країнах. У роботі стверджується, що неокласична та екзогенна теорії зростання притримуються відмінних поглядів щодо впливу податкової ставки на динаміку валового внутрішнього продукту. Визначено, що результати емпіричних досліджень впливу податкових реформ на економічне зростання проведених науковцями на базі різних країн відрізняються: частина результатів демонструє, що зміни податкових ставок не впливають на динаміку валового внутрішнього продукту, а інша демонструє наявність впливу і диференціює його залежно від перспективи (швидкої або тривалої). Встановлено, що значна частина проаналізованих праць стверджує про позитивний вплив зниження ставок у короткостроковому періоді і негативний у тривалому. Визначено, що більшість досліджень стверджують про нелінійний тип залежності між розміром податкової ставки і динамікою валового внутрішнього продукту.
На підставі проведеного аналізу визначено, що зниження високих податкових ставок як правило сприяє економічному зростанню, натомість зниження відносно низьких ставок може не вплинути на динаміку валового внутрішнього продукту. У роботі встановлено, що найбільш часто науковцями фіксується позитивний вплив зниження ставок на темпи економічного зростання у короткостроковому періоді, а вплив у більш тривалій перспективі у більшості випадків негативний або відсутній. У роботі стверджується, що часто ефекти змін податкових ставок нівелюються реакцією фінансових ринків, ефектом тіньової економіки. Авторами встановлено, що очікуваний позитивний вплив від зниження податкової ставки може перекриватися зростанням бюджетного дефіциту, потреб боргового фінансування, і , як результат, зростанням відсоткових ставок, що негативно впливатиме на добробут майбутніх поколінь.
46
Денісова, О. С., та Д. В. Войтюк. "ПРАВОВИЙ СТАТУС СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ТА ЇЇ ХАРАКТЕРИСТИКА ЯК СУБ’ЄКТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА". Знання європейського права, № 1 (28 квітня 2021): 148–53. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.192.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується сучасний етап розвитку суспільства, який неможливо уявити без міжнародної торгівлі. Пріоритети сучасної зовнішньоторговельної політики зумовили реформування засад здійснення зовнішньоторго¬вельної діяльності. Запорукою якісного проведення реформ у сфері зовнішньої торгівлі є належне її правове регу¬лювання. Міжнародній торгівлі належить вирішальна роль у сфері міжнародних економіко-правових відносин на сучасному етапі розвитку світової економіки загалом. В умовах трансформації ринкової економіки України зовнішня торгівля є чи не найважливішим засобом наповнення державного бюджету. Ключовою проблемою зов¬нішньоторговельного обороту є питання як удосконалення структури українського експорту та імпорту, впрова¬дження ефективної стратегії інтеграції України у світову економіку з її орієнтацією на активне зростання експор¬ту і диференціацію його потенціалу, так і вдосконалення сфери правового регулювання зовнішньоторговельних відносин між Україною та лідерами світової торгівлі. В зв’язку з цим розглянуто особливості розвитку, фактори зростання міжнародної торгівлі та правове регулювання зовнішньоторговельних відносин на сучасному етапі.Автори розглядають сучасну Україну, яка зараз перебуває в непростих умовах зовнішньої військової агресії та руйнації значної частини економіки. Отже, включення у світовий економічний простір є ключовим завданням зовнішньоекономічної політики країни, вирішення якого дозволить Україні зайняти у міжнародному розподілі праці вигідне місце. У зв’язку з цим перед нашою державою постає чимало проблем, пов’язаних з процесом нала¬годження роботи в рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Світової організації торгівлі з метою безпере¬шкодного експорту власної продукції. Від розв’язання цих проблем залежатиме подальше місце України у світо¬вій економіці і добробут її громадян. Також, отримавши членство в Світовій організації торгівлі, Україна в такий непростий час отримала змогу врегулювання суперечок на міждержавному рівні.
47
Хороновський, Олег Ігорович. "ЗОВНІШНІ ТА ВНУТРІШНІ ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ ВІД ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗОВАНИХ ЗЛОЧИННИХ УГРУПУВАНЬ". New Ukrainian Law, № 1 (31 березня 2022): 172–77. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.26.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено питання впливу різних чинників на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань. Констатовано, що у сучасних умовах основним чинником формування зазначених загроз є глобалізація, про що свідчить: діяльність транснаціональних компаній; взаємозалежність країн від енергоресурсів, сировини, технологій тощо; світова інформаційна система (Інтернет, супутниковий зв’язок, соціальні мережі та ін.); взаємозв’язок найбільших фінансових систем, інтернаціоналізація й інтенсифікація сучасних транспортних засобів і мереж; інтенсивна міграція; використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування; формування «загальнолюдських цінностей» та ін. Виділено основні чинники, які впливають на формування загроз економічній безпеці держави від діяльності транснаціональних організованих злочинних угрупувань, зокрема внутрішні: військові дії на сході України; нестабільна політична ситуація; корупційна вразливість державного апарату, в тому числі судової гілки влади; низька ефективність правоохоронної системи; недосконалість чинного законодавства; повільні темпи впровадження реформ; функціонування олігархічних груп впливу; низький рівень забезпечення економічної конкуренції; монопольно орієнтована економіка та ін., та зовнішні: формування глобальної фінансової системи; висока швидкість переміщення капіталу, яка забезпечує міжнародний обіг злочинних доходів; створення єдиної глобальної інформаційної мережі «Інтернет», що призводить до збільшення кількості комп’ютерних злочинів, у тому числі в економічній сфері; інтеграція транспортно-логічної системи, мобільність пересування матеріальних і людських ресурсів; створення офшорних ринків, не оподаткованих податком, що сприяє вивезенню та легалізації кримінального капіталу; різні системи криміналізації злочинних дій і ступені відповідальності за їх вчинення тощо. Зроблено висновок, що виділені чинники не є вичерпними, мають дискусійний характер, залежать від багатьох суб’єктивних та об’єктивних факторів, можуть змінюватись з огляду на динаміку розвитку суспільних відносин.
48
Плєхов, Д. О. "Дистанційна зайнятість як одна з форм трудових відносин в умовах сьогодення". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 84–87. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).652.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено дистанційну зайнятість як одну із форм трудових відносин в умовах ринкової економіки, зокрема, розглянуто актуальні питання, на підставі чого зроблено певні висновки. Зазначено, що в умовах сьогодення, особливо в період глобальної пандемії та карантинних умов, які показали затребуваність дистанційного формату роботи, для держави та суспільства врегулювання відносин у сфері праці має неабияке значення. По-перше, це надасть змогу забезпечити трудові та соціальні права багатьох громадян, які здійснюють чи будуть здійснювати свою діяльність у формі дистанційної зайнятості. По-друге, відповідна реформа матиме функцію як соціального забезпечення працівників, так і фіскальну функцію, оскільки якісна нормативно-правова база у сфері дистанційного працевлаштування сприятиме збільшенню надходжень до державної казни у вигляді податків та єдиного соціального внеску до фондів соціального страхування. По-третє, якісна нормативно-правова база буде стимулом для розвитку малого та середнього бізнесу, які не мають можливості створювати значну кількість робочих місць безпосередньо в офісі, проте мають змогу оплачувати заробітну плату працівникам, що здійснюватимуть діяльність безпосередньо вдома з використанням телекомунікаційних мереж.
При цьому неабияке значення має зарубіжний досвід щодо дистанційної зайнятості, ефективне використання якого на ринку праці України зможе сприяти не лише розширенню національного ринку праці, дозволить національній економіці брати активну участь у міжнародному технічному розподілі праці та найбільш повно використовувати переваги від використання такої форми зайнятості. Це дозволить насамперед збалансувати попит та пропозицію на ринку праці України, стати вітчизняній робочій силі більш мобільною, допомогти знайти роботу або додатковий дохід населенню країни. Тому нині важливо забезпечити: гідні умови праці «дистанційним» працівникам; соціальні та правові гарантії роботи; дотримання вимог безпеки роботи; законодавчу регламентацію правил, обов'язків та умов укладання договору із працівниками дистанційної форми зайнятості.
49
КОТ, ОЛЕКСІЙ. "Розвиток доктрини приватного права у сфері захисту суб’єктивних цивільних прав". Право України, № 1/2019 (2019): 217. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-01-217.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання захисту суб’єктивних цивільних прав вже не перше десятиліття залишається об’єктом ретельної уваги цивілістів. При цьому акценти доктринального обґрунтування набувають неповторного вираження у зв’язку з характером приватноправової політики, що проявляється в основному акті цивільного законодавства. Прийняття Цивільного кодексу України (ЦК України) у 2003 р. як конституції приватного права для майбутнього громадянського суспільства з розвиненою ринковою економікою мало наслідком значну активізацію наукових пошуків у сфері відповідної проблематики. Положення чинного ЦК України, якими значною мірою було сформовано сучасний інститут захисту суб’єктивних цивільних прав, стали суттєвим чинником розвитку вітчизняної цивілістичної доктрини у пострадянський період. Метою статті є аналіз та визначення загального вектору розвитку доктрини приватного права у сфері захисту суб’єктивних цивільних прав з урахуванням змін, які відбулися у правовому регулюванні інституту захисту суб’єктивних цивільних прав у результаті прийняття чинного ЦК України та реформування процесуального законодавства України в межах здійснення судової реформи. Акцентовано увагу на необхідності розмежування права на захист від захисту прав як реальних дій, безпосередньо спрямованих на захист порушеного права. Зроблено висновок про необхідність розгляду категорії захисту прав, передусім у системі механізму здійснення цивільних прав. При цьому стадію захисту права визнано факультативною стадією механізму здійснення суб’єктивного цивільного права та відокремлено від інших стадій, оскільки їй властиві характерні риси, що унеможливлюють її об’єднання зі стадією формування суб’єктивного права, так само як і його реалізації. Розкрито співвідношення між захистом прав та іншими цивілістичними категоріями, такими як охорона прав, охоронюваний законом інтерес і цивільно-правова відповідальність. У межах дослідження інституту захисту прав проаналізовано правовий феномен зловживання правом. Запропоновано підхід до юридичних наслідків кваліфікації способу захисту як загального чи спеціального в контексті правозастосовної практики. Загальним вектором розвитку доктрини приватного права у сфері захисту суб’єктивних цивільних прав на сучасному етапі визнано забезпечення ефективного захисту суб’єктивних цивільних прав. Установлено, що відповідні зміни пронизують увесь інститут захисту прав, починаючи від його доктринального тлумачення та взаємодії з іншими суміжними інститутами і закінчуючи впливом доктрини на формування нових законодавчих підходів та актуальної судової практики, оскільки превалюючим завданням судочинства за новим процесуальним законодавством є забезпечення ефективного захисту прав особи, яка звертається до суду.
50
Goley, Y. M. "Удосконалення керування інноваційним потенціалом у сфері житлово-комунального господарства в умовах децентралізації регіонів". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 6 (1 липня 2016): 44. http://dx.doi.org/10.15421/191605.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження полягає в удосконаленні керування інноваційним потенціалом у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ) в умовах становлення децентралізації регіонів і формування заходів забезпечення проведення реформ в цій галузі. Теоретична та методологічна основа дослідження – наукові праці й розробки вітчизняних і зарубіжних авторів; Загальнодержавна програма реформування ЖКГ. Для досягнення визначеної мети застосовано загальнонаукові та порівняльно-аналітичні методи.Досліджено необхідність керування інноваційним потенціалом в умовах зростання конкуренції серед вітчизняних виробників у їх прагненні до інтеграції у світовий економічний простір. Проаналізовано та виявлено незадовільний техніко-технологічний і фінансовий стан ЖКГ у регіонах. Обґрунтовано формування заходів виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку ЖКГ.Продемонстровано, що на шляху активізації залучення іноземних інвестицій виникали певні перешкоди, пов’язані з надмірною централізацією фінансових ресурсів і їх недостатністю для економічної свободи регіонів.Акцентовано увагу на тому, що інноваційна діяльність в Україні має низький рівень розвитку, що можна пояснити недостатністю фінансування наукової діяльності (прикладних досліджень, розробок), а також недостатністю стимулів для її провадження. Несприятлива макроекономічна ситуація та заходи урядовців із вилучення обігових коштів, збільшення податкового навантаження призводять до зниження інноваційної активності підприємств.Продемонстровано, що до пріоритетних галузей економіки держави, які потребують стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності, належить також ЖКГ, що залишається однією з найбільш технічно відсталою галуззю національної економіки. Доведено, що сучасний стан технологічної інфраструктури не відповідає вимогам ринкової економіки.Указано на якісний аналіз технологічної відсталості ЖКГ в Україні провідними зарубіжними фахівцями, зокрема з фонду ім. Фрідріха Еберта.Наукова новизна дослідження полягає в необхідності удосконалення керування інноваційним потенціалом і в розробці пропозицій послідовного реформування у сфері ЖКГ.Практичне значення роботи – надання рекомендацій мешканцям житлового фонду стосовно використання переваг створення ОСББ.Перспектива подальших досліджень – аналіз діяльності діючих ОСББ у регіонах і розробка пропозицій щодо усунення недоліків їх діяльності.