Статті в журналах: "Реформа 1864 року"

1

Александров, О. "Судова реформа 1864 року в оцінці Олександра Кониського". Юридична Україна, № 1 (97) (2011): 4–8.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Майстренко, О. А. "Земська реформа 1864 року про завдання та призначення громадської медицини". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 68/70 (2003): 67–69.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Нетреба, А. І. "Судова реформа 1864 року на території Ніжинського повіту Чернігівської губернії: особливості впровадження". Література та культура Полісся. Серія "Історичні науки", Вип. 90 (2018): 39–46.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Netreba, A. I. "Judicial reform 1864 in the territory of Nizhyn povit of Chernihiv gubernia: peculiarities of implementation." Literature and Culture of Polissya 90, no. 9i (2018): 39–46. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2018-9i-90-39-46.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Табачник, П. Я. "ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ В ПЕРІОД XIX СТ. ПОЧАТКУ XX СТ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (40) (4 лютого 2021): 189–95. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-40-2-189-195.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто деякі особливості правого регулювання прийняття на роботу працівників в період xix ст. початку xx. Приділено увагу значення і ролі Селянської реформи 1861 р, аналіз норм Закону від 3 червня 1886 року "Про затвердження проекту правил про нагляд за закладами фабричної промисловості, про взаємні відносини фабрикантів і робітників і про збільшення числа чинів фабричної інспекції», оскільки з прийняттям цього закону у трудового права з'явилися самостійний предмет і метод правового регулювання. Висвітлено Судову реформи 1864 року. Проаналізовано, що до Селянської реформи 1861 р суспільне виробництво ґрунтувалося головним чином на примусовій праці кріпаків. На відміну від дореформеного періоду (до реформи 1861 р), коли законодавство, регламентувало взаємини фабрикантів і вільних працівників, обмежувалося двома основними актами чинності майже повної відсутності вільного ринку праці, в період після реформи 1861 р аж до Жовтневої революції 1917 р трудове законодавство (представлене в основному так званим фабричним законодавством) активно розвивалося. У період військового комунізму (1918-1921 рр.) судовий захист при виникненні колізій в сфері трудових відносин практично був відсутній, і трудові суперечки вирішувалися переважно в адміністративному порядку. Світові суди були створені в результаті Судової реформи 1864 року для вирішення дрібних цивільний і кримінальних справ. Світові судді повинні були «постановити рішення» на основі закону тільки в тому випадку, якщо попередні спроби до примирення виявляться безуспішними. Уже в 30-40-х рр. XIX ст. частиною промисловців зізнавалася недостатність тільки каральних заходів, і серед них набуває популярності ідея примирення розгляду з робітниками. Після революції 1905 р. новостворене Міністерство торгівлі і промисловості розробило законопроект про промислових судах і представило його на розгляд особливої наради з робочого питання. Слід зазначити, що в кінці XIX-початку XX століття певну роль у вирішенні трудових спорів грала Фабрична інспекція, спочатку створена в 1882 році для здійснення нагляду за виконанням закону про охорону праці малолітніх, а потім значно розширила свої функції і повноваження. Ключові слова: праця, трудові відносини, прийом на роботу, трудові відносини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Нестерцова-Собакарь, Олександра Володимирівна. "РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ТА ЗМІСТУ ПРИНЦИПУЗМАГАЛЬНОСТІ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА СУДОВОЮ РЕФОРМОЮ 1864 РОКУ ТА ЦИВІЛЬНИМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМ КОДЕКСОМ УРСР 1924 РОКУ". Часопис цивілістики, № 36 (29 березня 2020): 77–81. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i36.205.

Повний текст джерела

Анотація:

статті здійснено ще один крок до поглиблення знань про зміст та особливості реформи цивільного судочинства 1864 року. Особливу увагу приділено Статуту цивільного судочинства та його впливу на розвиток вітчизняного процесуального законодавства як в імперський, так і радянський періоди. З’ясовано сутність та зміст процесуального принципу змагальності через призму судової реформи 1864 року та положення Цивільного процесуального кодексу УРСР 1924 року.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Реєнт, О. "Селянська реформа 1861 року: сучасне переосмислення". Історія в школах України, № 2/3 (114/115) (2011): 47–56.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Рум"янцев, В. О. "Деякі питання підготовки судової реформи 1864 року". Проблеми законності, Вип. 125 (2014): 7–14.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Gorbachov, V. P. "Normative regulation and implementation of the prosecutor’s independence principle in the criminal process of the Russian Empire after the judicial reform of 1864." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (December 26, 2018): 7–13. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.06.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті питання нормативного регулювання незалежності прокуратури від інших державних органів і процесуальної незалежності прокурора в кримінальному процесі, а також практика реалізації цього принципу в Російській імперії після судової реформи 1864 року.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Рум"янцев, В. П. "З історії підготовки судової реформи 1864 року в Росії". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, № 2 (67) (2014): 23–31.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Рум"янцев, В. П. "З історії підготовки судової реформи 1864 року в Росії". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, № 2 (67) (2014): 23–31.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Рум"янцев, В. П. "З історії підготовки судової реформи 1864 року в Росії". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, № 2 (67) (2014): 23–31.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Багрий, Мария. "ОБОСНОВАНИЕ ТЕОРЕТИЧЕСКИХ ОСНОВ ОБУЧЕНИЯ И ВОСПИТАНИЯ ДЕТЕЙ В ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ПРОИЗВЕДЕНИЯХ ПИСАТЕЛЕЙ ЗАПАДНОЙ УКРАИНЫ КОНЦА ХYIII - 30-Х ГОДОВ." Modern engineering and innovative technologies, № 07-04 (29 квітня 2018): 36–41. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-07-04-039.

Повний текст джерела

Анотація:

Попри всі негаразди, період другої половини ХVІІІ – початок ХХ ст. характеризувався значною активізацією педагогічної та просвітницької діяльності демократично налаштованої інтелігенції. Передчуття відміни кріпосництва, реформа 1861 року, пошук нових лега

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Сімонович, Д. В. "Формування системи кримінального процесу України після судової реформи 1864 року". Право та юстиція, № 4 (5) (2018): 71–79.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Самойленко, О. О. "Реалізація судової реформи 1864 року в Україні: етапи і проблеми". Часопис Київського університету права, № 4 (2011): 23–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Сустрєтов, Анатолій. "ПАПЕРОВІ ГРОШОВІ ЗНАКИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ДОРЕФОРМЕНИЙ ПЕРІОД: ІСТОРІОГРАФІЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ." Society. Document. Communication, № 7 (11 серпня 2019): 197–215. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-197-215.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено історіографію ХІХ – початку ХХ ст. щодо проблематики функціонування паперових грошових знаків в системі грошового обігу на підконтрольних Російській імперії українських землях в дореформений період. Були висвітлені погляди дослідників щодо питань значення та наслідків введення асигнацій в грошовий обіг, реформаторської діяльності влади задля подолання кризових явищ, впровадження депозитних та кредитних білетів, їх подальшої долі. Встановлено, що протягом ХІХ – початку ХХ ст. проводилися фундаментальні дослідження історії обігу паперових грошей в імперії. З середини XVIII ст. поступово вводяться в обіг перші паперові грошові знаки, що отримали назву асигнацій. Згодом їм на зміну приходять депозитні та кредитні білети. Одним з перших даній проблематиці приділив свою увагу Є.І. Ламанський в 1854 році. Згодом ґрунтовне дослідження здійснив у 1866 році В. Гольдман, який розділив історію обігу асигнацій на чотири періоди. 1868 року П. Шторх у матеріалах з історії грошових знаків імперії детально описував обіг не лише асигнацій, депозитних білетів та кредитних білетів, він також розкривав історію обігу особливих паперових грошових знаків – білетів державного допоміжного банку для дворян, що знаходились в обігу протягом 1798-1812 років. 1892 року опубліковано працю П.А. Нікольського, де він піддавав критиці деякі твердження інших дослідників історії грошового обігу. 1898 року історико-статистичний огляд грошей Російської імперії здійснив М.П. Кашкаров. Важко переоцінити науковий доробок А.Гур’єва, коли він в 1903 році опублікував фундаментальну працю про систему грошового обігу імперії від найдавніших часів до кінця ХІХ століття. Загалом, імперська історіографія насичена фактологічним матеріалом, багато з дослідників були сучасниками деяких реформ грошового обігу. Окрім загальноімперських відомостей, автори вказували й на особливості обігу паперових грошей в різних частинах імперії, в тому числі й українських землях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Zems’kyi, Y. "International factor in abetment of the Great reform of 1861." Ukrainian Peasant, no. 22 (2020): 5–10. http://dx.doi.org/10.31651/2413-8142-2019-22-5-10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Симчук, А. С. "Генезис проблеми приводів до порушення кримінальної справи після Судової реформи 1864 року". Часопис Київського університету права, № 2 (2008): 221–25.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Пилаєва, Т. В. "ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ НОВОЇ ЗЕЛАНДІЇ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 3 (29 квітня 2021): 45–53. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему виникнення, становлення та розвитку вищої освіти Нової Зеландії. Метою статті є з’ясування фактів та обставин зародження, розвитку та реформування університетської освіти Нової Зеландії. У статті встановлено, що першим університетом Нової Зеландії став університет Отаго у 1869 році. Важливим етапом розвитку вищої освіти було створення Федерального університету Нової Зеландії, який став органом, що проводив оцінювання та здійснював присвоєння наукових ступенів для всіх університетів Нової Зеландії до 1961 року. До початку Першої світової війни в країні було створено п’ять університетів з восьми нині існуючих. З’ясовано, що Нова Зеландія була однією з перших країн, що надавали можливість отримання вищої освіти жінкам. Встановлено, що наукові дослідження в університетах стали активно проводитися тільки після Другої світової війни. Звернено увагу, що зміна переконань щодо ролі вищої освіти як для особистості, так і для суспільства призвела до двох значущих фаз реформ, які відбулись після виборів четвертого лейбористського уряду в 1984. Значну увагу приділено реформам лейбористського уряду, які призвели до оновлення системи освіти. З’ясовано, що основними рушійними силами реформи вищої освіти стали невдоволення високим рівнем безробіття внаслідок перебудови економіки. Розглянута роль Університетського комітету з надання грантів. Увага приділена роботі та функціонуванню Комітету з державного фінансування університетської освіти. Стаття розглядає існування унікальних освітніх установ “Wanaga Maori”, які були засновані як заклади вищої освіти, але втратили статус університету. Встановлено, що на початку XXI століття в Новій Зеландії велика увага приділяється альтернативним формам вищої освіти, пошуку шляхів допомоги студентам у навчанні після отримання обов’язкової освіти та можливостей переміщення студентів між різними гілками системи вищої освіти. З’ясовано, що третина студентів є іноземцями. Зроблено висновок про те, що протягом свого існування сектор вищої освіти Нової Зеландії пройшов складний шлях, на розвиток якого великий вплив мала низка багатьох зовнішніх сил, таких як політичний розвиток країни, мінливі вимоги студентів, бізнесу та промисловості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Стеценко, Н. С. "Роль друкованих засобів масової інформації у висвітленні проблемних аспектів судової реформи 1864 року". Проблеми законності, Вип. 101 (2009): 230–39.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

СМІРНОВА, В. В. "ПРОЦЕС СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ ПРИСЯЖНИХ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ПІСЛЯ СУДОВОЇ РЕФОРМИ 1864 РОКУ". Scientific Journal of Public and Private Law 3, № 1 (2019): 62–67. http://dx.doi.org/10.32844/2618-1258.2019.3-1.10.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Крушинський, С. "Історія становлення інституту подання доказів у кримінальному судочинстві України до судової реформи 1864 року". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія юридична, Вип. 53 (2011): 375–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Симчук, А. С. "Джерела відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення до початку судової реформи 1864 року". Юридична наука, № 11 (2014): 164–72.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Симчук, А. С. "Процесуальні джерела відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення після завершення Судової реформи 1864 року". Юридична наука, № 12 (2014): 168–76.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Горбачов, В. П. "Прокурор на етапі підготовки до судового розгляду кримінальних справ у Російській імперії після судової реформи 1864 року". Правові горизонти, Вип. 18 (31) (2019): 110–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Волковецький, Степан, та Ігор Райківський. "ВІДЗНАЧЕННЯ 150-РІЧЧЯ ВІД ЧАСУ СТВОРЕННЯ “ПРОСВІТИ” В ПРИКАРПАТСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ім. В. СТЕФАНИКА". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 31 (28 грудня 2018): 227–30. http://dx.doi.org/10.15330/gal.31.227-230.

Повний текст джерела

Анотація:

13 грудня 2018 року в ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника” відбулася Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 150-річчю від часу створення “Просвіти”. Вона була організована Івано-Франківським обласним об’єднанням ВУТ “Просвіта” та кафедрою історії України і методики викладання історії Прикарпатського університету при підтримці Івано-Франківської обласної держадміністрації, Івано-Франківської обласної ради, Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Історичне значення товариства “Просвіта” в національному житті українського народу важко переоцінити. Вона виникла 8 грудня 1868 р. у Львові в умовах бездержавного існування українців, що перебували під владою двох імперій – Романових і Габсбургів. Імперська влада здавалася непорушною, а простий народ в абсолютній більшості був неписьменним. Майбутнє русинів-українців як окремого народу, відмінного від поляків і росіян-“великоросів”, могло виглядати для багатьох сучасників практично безнадійним. Політичну ситуацію влучно передав поетичним словом російський письменник українського походження (його нащадки були запорізькі козаки, що після заборони Січі переселилися на Кубань) Володимир Гіляровський у 1886 р.: В России две напасти Внизу власть тьмы, А наверху – тьма власти. Цей вірш-експромт стосувався Російської імперії, але схожа ситуація в ХІХ ст. була в Австрійській (з 1867 р. – Австро-Угорській) монархії. За умов імперської влади український народ залишався неосвіченим (рівень писемності на початок ХІХ ст. становив лише 5%), а правляча “верхівка” аж ніяк не хотіла поступатися владою. Виходило своєрідне “зачароване коло”, становище, з якого, здавалося, не було виходу. Однак тогочасна українська інтелігенція, в руслі національних рухів “недержавних народів” того часу, знайшла формулу, що принесла успіх у боротьбі за національне самоствердження. Ця формула вміщувалася в одне, але ємке слово, що дало назву новоствореній культурно-освітній організації – “Просвіта”. Щоправда, успіх в українському національному русі прийшов не відразу, це був шлях копіткої, наполегливої роботи освічених верств населення серед простолюду. Можливість для створення і діяльності “Просвіти” дали демократичні реформи і децентралізація внутрішнього устрою в Габсбурзькій монархії в 1860–1870-х рр.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Захарченко, П. П. "Слов"янофіли про право власності на землю напередодні селянської реформи 1861 року в Російській імперії". Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ, № 1 (2007): 145–52.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Шаравара, Т. "Радянська історіографія 1920 – 1960-х років про причини та наслідки селянської реформи 1861 року в Україні". Українознавство, № 2 (2009): 59–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Устінова-Бойченко, Г., Т. Черниш та Ю. Чабаненко. "Правові та процесуальні аспекти становлення та розвитку інституту затримання особи у кримінальному провадженні". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 110–16. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.951.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню такого важливого правового інституту як затримання особи. Для кожної правової держави, яка дотримується загальноправових принципів, важливім елементом у системі кримінального судоустрою є створення максимально демократичних засобів. Затримання особи відноситься за примусових заходів, які спрямовані на встановлення особи злочинця, припинення його протиправних діянь та розкриття кримінального злочину. При виникнення необхідності застосування такого процесуального-примусового заходу, затриманій особі повинні гарантуватися реалізація та недопущення порушення її прав та свобод. Історичне дослідження виникнення та розвитку інституту затримання особи у кримінальному провадженні становить певний науковий інтерес, оскільки враховуючи історичні прогалини у цьому питанні допоможе створити дійсно демократичну та правову основу застосування цього заходу у теперішній час та у майбутньому. Інститут затримання особи пройшов дуже складний історичний шлях та для кожного етапу є наявні певні характерні риси. Загалом умовно можна виділити такі етапи становлення та розвитку інституту затримання особи: 1етап регулювання затримання особи на підставі договорів Русі та Візантії 911 та 944 років, а також «Руською Правдою». 2 етап розвитку можна пов’язати з прийняття Соборного Уложення 1649 року. 3 етап пов’язаний з наді- ленням у 1718 році поліцією права затримувати осіб незалежно від учинення ними будь-якого злочину, а за підозрою у їх вчиненні. 4 етап розпочався з розмежування затримання, арешту та тюремного ув’язнення з прийняттям Великого Наказу (XVIII ст.). 5 етап розпочався з прийняттям Статуту кримінального судочинства 1864 року. 6 етап - кримінально-процесуальне законодавство 1921-1924 років затримання особи визначало як захід попереднього, превентивного характеру, який здійснювався уповноваженими органами. 7 етап – це реформи кримінально-процесуального законодавства 50-60 років ХХ ст..8 етап, це розвиток інституту затримання особи у незалежній Україні, який триває до сьогоднішнього дня. Затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину довгий час залежало від політичних чинників у державі, і тільки після набуття Україною незалежності,прийняття Україною міжнародних та європейських стандартів стало дійсно можливим гарантування затриманій особі реалізацію її конституційних прав та свобод.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Микитюк, С. О., та В. О. Микитюк. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУДУ ПРИСЯЖНИХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 13–17. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.307.

Повний текст джерела

Анотація:

Адвокатська діяльність є важливим елементом функціонування сучасного суспільства. Захист є необхідним для осіб, які потрапили у складну життєву ситуацію і потребують професійного консультування щодо подальших дій. Проте, визнання суспільством ролі адвокатури як правозахисного інституту стало можливим у результаті складного історико-правового процесу, який активно почав розвиватися на території України після проведення судових реформ 1864 року. Тож, звернення до історичного минулого допоможе заповнити певні прогалини у розумінні взаємозв’язку функціонування таких прогресивних інституцій як суд присяжних і адвокатура. Узагальнено, що досвід функціонування суду присяжних другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Свідчить про поетапність його запровадження, особливість процедури обрання колегії присяжних, яка вирішувала питання про винуватість або невинуватість дій підсудного, запровадження принципів структурованості і послідовності розгляду кримінальної справи, виділення основних частин судового процесу. З’ясовано, що особливу роль щодо захисту прав людини відігравали присяжні повірені (адвокати) організаційно-правові засади діяльності яких закріплювалися «Судовими статутами». Виявлено, що високий рівень професійної майстерності адвокатів включав володіння ораторським мистецтвом, уміння доводити і спростовувати факти, аргументувати докази, сприяло успішному завершенню справи і виправданню обвинуваченого. Але, враховуючи те, що адвокати у своїх промовах звертали увагу на проблеми не лише особи, але і суспільства вцілому; зацікавленість суспільства у промовах, які друкувалися у пресі, їх діяльність викликала незадоволення з боку урядових чиновників, що і стало причиною поступового обмеження як діяльності адвокатури, так і суду присяжних. У статі наведено приклади гучних політичних процесів, що відбувалися у суді присяжних зазначеного періоду, які принесли відомість і славу адвокатам і спричинили реакційні настрої у суспільстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Реформа 1864 року"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями