Статті в журналах: "Ресурси вторинні"

1

Kaflyk, M. S. "Еколого-економічні підходи до енергетичного використання деревної біомаси з відходів виробництва в Україні". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 9 (25 жовтня 2018): 49–53. http://dx.doi.org/10.15421/40280909.

Повний текст джерела

Анотація:

Деревинна біомаса є основним джерелом енергії серед відновлюваних джерел в Україні. Питання біоенергетичного використання деревини розглянуто в контексті впровадження у практику ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва та сталого, невиснажливого використання лісових ресурсів. Проаналізовано основні показники відходів деревної біомаси в Україні. Доведено важливість використання відходів деревної біомаси в контексті сталого розвитку з урахуванням економічної, екологічної та соціальної складових цього процесу. В Україні немає спеціалізованих підприємств, які постачають біомасу компаніям з виробництва біопалива. Деревину постачають безпосередньо державні лісогосподарські підприємства та деревообробні підприємства, які можуть постачати відходи від деревообробки. Лісові вторинні ресурси потрібно використовувати згідно з каскадним принципом – насамперед для виробництва продукції з масиву і переробляти повторно для максимального збільшення поглинання і нагромадження вуглецю, а тільки після цього – для виробництва енергії. Актуальним завданням є розвиток комплексних лісогосподарських підприємств, до складу яких входитиме перероблення відходів деревної біомаси в енергетичних цілях. Відходи лісогосподарського та лісопильного виробництва є високим біоенергетичним потенціалом для формування ефективного способу господарювання (економіки) на біоекономічних засадах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Derii, Zhanna, Natalia Butenko та Tetiana Zosymenko. "ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 1(25) (2021): 54–62. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-1(25)-54-62.

Повний текст джерела

Анотація:

Циркулярна економіка у країнах Європи визнана як базис стратегії сталого зростання та закріплена у Плані дій ЄС щодо переходу до циркулярної економіки. У межах нинішньої економічної моделі лінійного виробництва і споживання лише невелика частка відходів, що утворюються, повторно використовується, переробляється або продається як вторинні матеріали. Альтернативою цій моделі є циркулярна економіка. Вона спрямована на те, щоб утримувати продукти й матеріали в ланцюгу створення вартості протягом більш тривалого проміжку часу й відновлювати сировинні ресурси після закінчення терміну служби продуктів для їх подальшого використання. Розширення масштабів циркулярної економіки України потребує комплексної системної перебудови, починаючи з законодавчої бази, впровадження інноваційних технологій, фінансування та форм ведення бізнесу, закінчуючи формуванням свідомості суспільства, підготовки людей до того, щоб змінити свої звички на шляху до ширшого використання сталих продуктів та створення нових шляхів взаємодії виробників та споживачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Markina, I. A., та M. I. Somych. "Механізм державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (5 лютого 2018): 76–86. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.01.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті охарактеризовані передумови необхідності формування комплексного, адаптивного механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні. Розроблено модель механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні, охарактеризовані його основні компоненти: суб’єкти, об’єкти, функції, принципи, завдання, напрями державного регулювання в сфері екологічної безпеки аграрного сектору та ефект. Запропоновано державну програму в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки, яка передбачає використання двох основних взаємопов’язаних напрямів: скорочення споживання природних ресурсів і обсягів забруднень з одночасним підвищенням якості економічного зростання шляхом модернізації та вдосконалення технологій, впровадження маловідходних і ресурсозберігаючих виробництв, вторинне використання перероблених ресурсів і відходів тощо. На основі державної політики в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки запропоновано регіональну політику, яка базується на використання п’яти основних форм управління екологічною безпекою: плата за користування природними ресурсами, формування ефективної системи платежів за природні ресурси, екологічне страхування, екологічний аудит, економічна ефективність регіонального проекту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. В. Добровольська та О. М. Губченко. "ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ РЕГІОНУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 83–91. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядаючи ефективність рециклінгу, насамперед необхідно звернути увагу на такі головні пи-тання у сфері ресурсозбереження, а саме: ефективність використання ресурсів і прогнозування за-бруднення навколишнього середовища. Щорічно в Полтавській області утворюється близько 480 тис. т (1,6 млн м3) твердих побутових відходів, які видаляються на 377 санкціонованих полігонах та звалищах твердих побутових відходів та 4,5 млн т промислових відходів (з них 200 тис. т – небе-зпечні відходи). Середній рівень використання відходів як вторинних ресурсів у промисловості скла-дає третину (близько 30 %), а побутових відходів – близько 8 % від загальної маси. У господарський обіг залучають переважно лом і відходи чорних і кольорових металів, високосортні марки макулату-ри, чисті текстильні, полімерні й деревні відходи, склобій. У роботі оцінено ефективність процесу рециклінгу твердих побутових відходів на прикладі Полтавської області. Встановлено, що перешко-дами на шляху використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів передусім є такі: недо-статність та недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази у сфері поводження з відхо-дами виробництва і споживання; відсутність достатніх економічних стимулів для збору й перероб-ки великої маси відходів; недосконалість інструментів регулювання в цій галузі; недоопрацьованість практики збору й видалення твердих побутових відходів, яка не передбачає селективний збір ресур-соцінних фракцій, придатних для повторного використання; недостатня участь малого й середньо-го бізнесу у сфері діяльності зі збору й переробки вторинних ресурсів; недосконалість інфраструк-тури збору й переробки промислової продукції, термін використання якої вийшов; недостатнє ін-формаційне забезпечення підприємницької спільноти щодо можливостей, перспективи й економічної привабливості роботи у сфері використання вторресурсів. Зважаючи на обмеженість інвестицій у регіонах, які можуть бути направлені на проведення робіт з рециклінгу твердих побутових відходів, розроблено універсальну бальну методику оцінки ефективності технологій рециклінгу побутових від-ходів для відбору інноваційно-інвестиційних проєктів за їхньою економічною й екологічною значущі-стю для двох варіантів подальшої діяльності, а саме: у першому варіанті для комерційної реалізації силами бізнесу, у другому – для реалізації з державною підтримкою. У цьому аспекті визначені про-блеми залучення побутових відходів у господарський обіг та обґрунтовано економіко-екологічну ефе-ктивність залучення побутових відходів у вторинне споживання як фактору ресурсозбереження на прикладі окремого регіону, а саме Полтавської області.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Бліщ, Р. О., та Н. З. Петришин. "ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРИГОТУВАННЯ ПИВНОГО СУСЛА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 28 (10 січня 2022): 13–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-28-02.

Повний текст джерела

Анотація:

Постійно зростаюча вартість газу, нафти та інших джерел енергії вимагає не тільки їхнього раціонального використання на підприємствах агропромислового комплексу, але й розроблення та впровадження інноваційних технологій та устаткування, що спрямовані на ресурсоенергозбереження з урахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів. Харчові підприємства, зокрема виробництво пива, є енергоємними процесами, тому необхідним є раціональне використання енергії та ресурсів. Енергозбереження в харчовій галузі – один із найбільш важливих факторів, який сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів. Доведено, що впровадження у харчову промисловість енергозберігаючих технологій дає змогу значно знизити собівартість продукції і підвищити прибутки на підприємстві. Розглянуто наявні способи зниження енерговитрат під час приготуваннія пивного сусла у виробництві пива. Охарактеризовано заходи щодо збільшення використання вторинних теплових енергетичних ресурсів. Поєднання кількох технології в одному проєкті дозволяють розширити функціональні можливості енергозбереження за рахунок повернення у виробництво не тільки тепла вторинної пари, але й теплоти гарячого охмеленого сусла, що виводиться з гідроциклонного апарату на стадію бродіння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Шуваєв, Антон, та Олена Бєлоусова. "ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК ФАКТОР ОБМЕЖЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ВІДХОДІВ БУДІВНИЦТВА ТА ЗНОСУ У ПОВТОРНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ ОБІГ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (20 січня 2022): 594–99. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.114.

Повний текст джерела

Анотація:

Недосконалість, та майже відсутність законодавчого регулювання управління потоками відходів будівництва та зносу, призводять до того, що значні обсяги потенційно корисних ресурсів, якими є такі види відходів, втрачають можливість бути залученими до повторного господарського циклу, а крім того, наносять незворотній екологічний збиток. Статтю присвячено дослідженню напрямів усунення прогалин в законодавчому регулюванні управління потоками відходів, зокрема будівництва та зносу, що має стати ключовим поштовхом до впровадження нової концепції управління ресурсами, яка заснована на принципах ресурсного відтворення. Запропоновано перегляд понятійно-категоріального змісту, ієрархії та принципів законодавчого регулювання управління потоками відходів будівництва та зносу, як потенційно вторинною сировиною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Bondar, S., A. Trubnikova та O. Chabanova. "Дослідження мембранного процесу видалення лактози з концентрату маслянки". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (27 лютого 2018): 62–69. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8512.

Повний текст джерела

Анотація:

Удосконалення технологій виробництва молочних продуктів, у т. ч. морозива, з вторинної сировини за допомогою впровадження інноваційних технологій дає змогу заощадити енергію та ресурси. Маслянка як вторинний матеріальний ресурс має цінні властивості. Вони обумовлені вмістом білків, фосфоліпідів, вітаміну F та ін. Застосування маслянки як основи для безлактозних та низьколактозних продуктів, у т. ч. морозива, стримується вмістом лактози на рівні молока. Серед відомих методів видалення лактози широке застосування мають ферментні, мембранні та їх комбінація. Представлена робота має на меті вивчення основних залежностей мембранної обробки маслянки шляхом ультра- та діафільтрації нанофільтраційним пермеатом, отриманим відповідною обробкою ультрафільтраційного пермеату маслянки. У експериментах застосовували порожнистоволоконні ультрафільтраційні (УФ) мембрани ВПУ-15 та нанофільтраційні (НФ) плоскі мембрани ОПМН-П виробництва «Владипор» (Росія). Обидва типи мембран використовувались у складі лабораторних мембранних установок. У дослідженні застосовувались стандартні методики визначення складових маслянки та її продуктів УФ та НФ. Для кожної мембрани визначали продуктивність за фільтратом та селективність залежно від робочих параметрів нанофільтрації УФ пермеату та діафільтрації (ДФ). УФ ретентат маслянки на порожнистих волокнах при тискові 0,15 МПа та температурі 50 °С отримували при факторі концентрування F = 4. Встановлена низька селективність мембрани ВПУ-15 за лактозою (4%) та висока за білком – 99,6%. Нанофільтрація УФ пермеату маслянки проводилась у діапазоні тиску 0,5…2,0 МПа. Від 0,5 до 1,5 МПа встановлено лінійну залежність питомої продуктивності від тиску при температурі 20…22 °С при факторі концентрування F = 4 у ретентаті нанофільтрації спостерігалось 17,9% лактози, а у НФ пермеаті 0,05% при однаковій концентрації солей 0,7%. При безперервній діафільтрації УФ ретентату маслянки спостерігалось зростання продуктивності мембран з ростом температури до 8,2…10 л/м2·год. Найменша концентрація лактози (0,01%) у УФ ретентаті спостерігалась при застосуванні семикратного об’єму НФ пермеату як розчинника. Ефект видалення лактози становив 99,8%. Результати досліджень показали, що комбінація ультрафільтрації та безперервної діафільтрації за допомогою НФ пермеату дає бажаний результат видалення лактози з концентрату маслянки. Найкращими параметрами процесу досліджень були тиск 1,5 МПа та температура 50 °С. Одержані дані можуть стати основою для отримання математичних залежностей для оцінки ефективного мембранного способу. Подальші дослідження будуть необхідні через проблему забруднення мембран та їхню регенерацію і дезінфекцію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Yaroshevska, Oksana Volodymyrivna, та Mykyta Mikhailovich Zalunin. "КРИТЕРІЇ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В ПЕРЕРОБНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA, № 1(20) (2020): 12–19. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2020-1(20)-12-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Актуальність впровадження принципів функціонування циркулярної економіки в діяльність підприємств переробної галузі України зумовлена, перш за все, значним споживанням природних ресурсів та шкодою навколишньому середовищу за рахунок утворення великих обсягів відходів. Постановка проблеми. Циркулярна економіка, або економіка замкнутого циклу, розглядається сучасними науковцями як складова четвертої промислової революції. В її основі покладений принцип вторинної переробки будь-якої продукції, в результаті чого відбувається мінімізація відходів від економічної діяльності, значне скорочення споживання природних ресурсів, а також перехід на поновлювані ресурси. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних дослідників увага даному питанню приділялась в роботах: Н. Гаховича, І. Тимошенко, M. Aндерсена, Ю. Генга, Дж. Фу, Дж. Саркіса, Б. Хью, M. Ледера, І. Рашида, К. Вебстера, Н. Шмиголь та інших. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Ефективний економічний розвиток, в умовах трансформаційних змін та переходу до економіки замкнутого циклу, передбачає виконання наступних передумов: додатні темпи приросту галузевих ВВП та скорочення в абсолютному вимірі обсягів забруднень всіх видів, внаслідок економічної діяльності, та обумовлює необхідність подальших розробок у даному напрямку. Постановка завдання. Визнання вказаних передумов в якості стратегічної альтернативи розвитку держави одночасно буде сприяти покращенню значень відносних показників забруднення навколишнього середовища, в порівнянні з сукупним випуском продукції. Виклад основного матеріалу. У статті запропонована методика узагальнюючого індексу еколого-економічного розвитку. Висновки. На основі результатів дослідження та запропонованого індексу, проведено кількісний аналіз результатів формування замкненого екологоекономічного циклу переробної галузі України та розроблені рекомендації щодо його активізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Проданова, О. М. "МОТИВАЦІЙНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ ТА ПЕРЕЖИВАННЯ КРИЗОВОГО СТАНУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 145–49. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.28.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті категоріально проаналізовано феномен мотиваційної складової особистості, визначено її сутність, зміст і належний механізм реалізації. Автором зазначено: досягнення наукової обґрунтованості у контексті окресленої проблематики є перспективним за умови репрезентації моделі професійної модифікації мотиваційної складової частини особистості майбутніх психологів. Виявлено, що процес розвитку особистості, зокрема у системі мотиваційних орієнтирів, не завжди характеризується стабільним балансом і стійкою гармонією. Така позиція дала право допустити, що певна життєва ситуація може слугувати шансом для майбутнього особистісного розвитку людини, а може створити певні проблеми, котрі призведуть до кризового стану. Окреслено низку психологічних чинників, що сприяють розвитку мотиваційної складової частини особистості. Розглянуто можливі варіанти поведінки суб’єкта кризових ситуацій. З позиції діяльнісного підходу доведено, що кризова ситуація виступає джерелом розвитку особистості, рушійною силою розвитку є власна активність суб’єкта саморозвитку, що саме і визначає спосіб поведінки людини у кризових ситуаціях. Представлено аналіз конструкту кризових станів особистості. Емпіричну складову частину статті репрезентовано крізь визначення особливостей складової мотиваційно-ціннісної сфери майбутніх психологів. Це дало змогу ґрунтовно дослідити мотивацію з позиції системного ієрархічного утворення, що дозволило скоригувати регуляційний потенціал особистості. Визначено, що серед майбутніх психологів переважаючою є прерогатива вторинних потреб попри належно високий відсоток прояву первинних потреб, зокрема потреби в безпеці й упевненості у майбутньому. Доведено, що інший бік розуміння кризи презентує її як можливість реалізації певних змін, що надалі призведе до особистісного розвитку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Борисяк, Елена. "ОСОБЕННОСТИ ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ В ПРОДВИЖЕНИИ КЛИМАТИЧЕСКОЙ ПОЛИТИКИ ПРЕДПРИЯТИЙ АЛЬТЕРНАТИВНОЙ ЭНЕРГЕТИКИ". SWorldJournal, № 08-04 (31 травня 2018): 83–89. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-04-048.

Повний текст джерела

Анотація:

Перехід до вторинної переробки ресурсів є способом оптимізаційного природокористування і альтернативним джерелом отримання енергії. Цифровізація соціально-економічних процесів впливає на трансформацію енергетичного ринку на засадах кліматично-нейтральної

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Борисяк, Елена. "ОСОБЕННОСТИ ЦИФРОВОЙ ТРАНСФОРМАЦИИ В ПРОДВИЖЕНИИ КЛИМАТИЧЕСКОЙ ПОЛИТИКИ ПРЕДПРИЯТИЙ АЛЬТЕРНАТИВНОЙ ЭНЕРГЕТИКИ". SWorldJournal, № 08-04 (31 травня 2018): 83–89. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-04-048.

Повний текст джерела

Анотація:

Перехід до вторинної переробки ресурсів є способом оптимізаційного природокористування і альтернативним джерелом отримання енергії. Цифровізація соціально-економічних процесів впливає на трансформацію енергетичного ринку на засадах кліматично-нейтральної

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

L. Osadchuk, L., М. Soroka, А. Shovgan, J. Dolatovski та Т. Kolodiy. "Колекція взірців деревини Євстахія Волощака (1835-1918) (до 100-річчя від дня смерті видатного вченого)". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 15 (30 листопада 2017): 163–79. http://dx.doi.org/10.15421/411719.

Повний текст джерела

Анотація:

Унікальна колекція взірців деревини рослин з різних континентів Землі зберігається на кафедрі ботаніки, деревинознавства та недеревних ресурсів лісу Національного лісотехнічного університету України. Це третя частина зборів професора Львівської Політехнічної школи Євстахія Волощака, засновника львівської ботанічної школи XIX–XX ст., яку у 1909 р. він поділив на три частини та передав їх у різні наукові установи: Науковому товариству ім. Шевченка у Львові, Природничому музею у Відні та Академії умінь у Кракові. Колекція взірців тканин стебел дивом вціліла в часи воєн та радянської перебудови суспільства, кілька разів перевозилася у межах міста і одержала свою постійну прописку в «Музеї деревини» кафедри ботаніки. Над дослідженням колекції взірців деревини працювало декілька поколінь співробітників кафедри ботаніки. На сьогодні вона має як первинний рукописний каталог, так і пізніші його варіанти. Останніми роками повністю опрацьовано збори та створено актуалізований каталог латинських назв рослин. Встановлено, що колекція деревини сьогодні налічує 2808 взірців з 573 таксонів рослин. Більшість – це фрагменти вторинної ксилеми дерев, кущів та ліан, проте є і взірці стебел дводольних трав та однодольних рослин із склеренхіматизованими тканинами та аномальним вторинним ростом. Усвідомлюючи унікальність колекції, а також її історичну та ботанічну цінність для світової наукової спільноти, колектив кафедри у співпраці із провідними дендрологами різних наукових установ прагне популяризувати відомості про неї та віднайти інші її частини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Булик-Верхола, С. З. "НАЦІОНАЛЬНІ ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ МУЗИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (22 червня 2021): 54–59. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу власне мовних ресурсів для поповнення музичної термінології української мови, які сприяють збереженню автентичности національної наукової мови. Питомими засобами творення музичних термінів є використання наявних в українській мові моделей: вторинної номінації, морфологічного, морфолого-синтаксичного й аналітичного способів. Вторинна номінація має в основі один із лексико-семантичних засобів – метафору (вождь, ключ) або метонімію (веснянка, гучність), унаслідок відбувається звуження та розширення семантики, зміна обсягу поняття, перенесення назв за різноманітними асоціаціями. Одним із найзначніших джерел збагачення української музичної термінології є морфологічний спосіб творення: найширше представлене суфіксальне творення (оркестрування, співак), незначну кількість термінів утворено префіксальним (відголос), префіксально-суфіксальним (приструнник), безафіксним (заспів) способами, композицією (одноголосся), юкстапозицією (комедія-балет), абревіацією (ДТК), адже в морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, слово- й основоскладання, закладені основи структурної систематизації термінів. Морфолого-синтаксичний спосіб творення широко використовували в церковно-музичній термінології ХV–ХVІІ ст. (владна, херувимська), а в сучасній музичній терміносистемі непродуктивний (колискова). Засвідчено процес субстантивації прикметників (трисвяте, півчий) в українській мові та запозичення субстантивованих прислівників: анданте, алегро, лярґо (назви темпів і творів). Аналітична деривація є одним із найпродуктивніших шляхів поповнення музичної терміносистеми (висхідний увідний тон, розмір такту). Складені терміни передають належність до класифікаційного ряду, що ґрунтується на гіперо-гіпонімічному зіставленні понять, а це сприяє широкому використанню цього способу творення в музичній термінології. Негативним явищем у сучасній українській музичній термінології є значний спад активності дериваційних процесів, що призводить до дисбалансу між термінотворенням і входженням запозичень. Позитивним процесом уважаємо міграцію діалектної лексики до периферії музичної терміносистеми, що сприяє самоутвердженню української культури та збереженню її національного колориту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Chervonyj, Ivan Fedorovich, Ruslan Vasilevich Petrovskij та Anatolij Mihajlovich Verhovlyuk. "ПОЛУЧЕНИЕ НЕПРЕРЫВНО ЛИТЫХ ИЗДЕЛИЙ ИЗ СПЛАВА НА ОСНОВЕ ВТОРИЧНОЙ МЕДИ". Научный взгляд в будущее, № 13-01 (12 жовтня 2017): 22–38. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-13-01-009.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглядається залучення вторинної сировини в металургійний цикл виробництва виробів з міді з метою економного використання природних ресурсів та зниженню техногенного навантаження на навколишнє середовище. Приділено увага ливарним процесам без ви

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Андрєєва, Н. М. "Напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму впровадження в Україні проектів використання вторинних ресурсів". Екологічний вісник, № 3 (78), травень - червень (2013): 14–15.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Самойлік, М. С. "УПРАВЛІННЯ РЕСУРСНО-ЕКОЛОГІЧНОЮБЕЗПЕКОЮ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2014): 1147–154. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.03.31.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено SWOT-аналіз чинників функ-ціонування існуючої системи управління ресурсно-екологічною безпекою (РЕБ) та сформовано модельрегіонального кластеру управління РЕБ, яка можебути реалізована для двох випадків: розкриття інно-ваційно-інвестиційного потенціалу вторинних мате-ріальних та енерґетичних ресурсів; створення еколо-гоорієнтованих виробничих кластерів, які визнача-ються виробничою специфікою регіонів. Розробленоконцептуальні засади кластерної політики управлін-ня ресурсно-екологічної безпеки у регіоні, алгоритмреалізації якої включає: підготовчий, аналітичний,організаційно-економічний етапи та оцінку ефекти-вності діяльності кластеру, яка також передбачаєрозробку сценарію довгострокового розвитку клас-теру, у тому числі прогнозів функціонування поокремих напрямах, формування методики оцінкиефективності кластеру з точки зору синерґетичнихефектів і вкладу в стратегію розвитку регіону щодозабезпечення РЕБ. In the articles worked out SWOT-analysis of factors of existent control functioning system by resource-ecological safety (RES) and a regional to the cluster case of RES frame is formed, that can be realized for two cases: opening of innovative-investment potential of secondary material and power resources; creation of productive clusters ecological that is determined by the productive specific of regions. Conceptual principles of cluster politics of management of resource-ecological safety are worked out in a region, the algorithm of realization of that includes: preparatory, analytical, organizationally-economic the stages and efficiency estimation of cluster activity that envisages development of scenario of long-term development of cluster also, including prognoses of functioning on separate directions, forming of estimation methodology of cluster efficiency from the point of effects sinergistical view and contribution to strategy of region development in relation to providing RES.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Самойлік, М. С. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСУРСНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У РЕГІОНІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2014): 129–36. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.26.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблені методологічні засади забезпечення ре-сурсно-екологічної безпеки регіону, що включаютьтри етапи: ідентифікацію небезпеки, визначення зонресурсно-екологічної безпеки та формування ідеї ви-рішення проблеми; вибір заходів забезпечення до-статнього рівня ресурсно-екологічної безпеки регіонуна основі оптимізаційних економічних моделей такомплексної оцінки альтернативних сценаріїв вико-ристання природно-економічного потенціалу регіону,що враховує екологічний, економічний та технологіч-ний критерії; коректування та узгодження рішень наоснові інтегральної моделі розвитку економіко-екологічних систем використання вторинних мате-ріальних та енерґетичних ресурсів регіону з ураху-ванням внутрішньорегіональної специфіки. In the articles worked out methodological principles of resource-ecological safety providing in the region, it includes three stages: authentication of danger, determination of resource-ecological safety zones and forming of idea of problem decision; a choice of providing events of sufficient resource-ecological strength of region security (it comes true on the basis of optimization economic models and complex estimation of alternative scenarios of the naturally-economic potential use in the region that takes into account an ecological, economic and technological criterion); adjustment and concordance of decisions (it comes true on the basis of integral model of the economic- ecological systems development of the secondary material and power resources use in the region taking into account a regional specific).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Shevchenko, О., A. Sokolenko, О. Stepanets, and S. But. "THERMODYNAMIC EVALUATION OF SECONDARY ENERGY RESOURCES RECUPERATION PROCESSES." Scientific Works of National University of Food Technologies 25, no. 2 (April 2019): 134–43. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2019-25-2-16.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Кушніренко, Надія Михайлівна, Анна Станиславовна Паламарчук, Сергій Дмитрович Патюков та Олег Анатолійович Глушков. "ВИКОРИСТАННЯ ВТОРИННИХ РИБНИХ РЕСУРСІВ З РИБ ВНУТРІШНІХ ВОДОЙМ ПРИ РОЗРОБЦІ ТЕХНОЛОГІЇ ГЕЛЕПОДІБНИХ ЗАЛИВОК". Scientific Works 84, № 2 (27 грудня 2020): 49–56. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i2.1889.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема збереження здоров’я населення України в даний час тісно пов'язана з необхідністю виробництва та наукового обґрунтування розробки повноцінних харчових продуктів загального та спеціального призначення, тому особлива увага приділяється розробці і впровадженню технологій продуктів харчування, що відрізняються високою якістю, безпекою на основі комплексного використання рибної сировини. Вітчизняні вчені сформулювали теоретичні основи ресурсозберігаючих технологій з урахуванням основних принципів функціонального харчування. Одним з актуальних напрямків у цій галузі є удосконалення та розробка технологій продуктів харчування масового споживання, особливе місце серед яких займають консерви. У зв'язку з цим зберігається тенденція збільшення обсягу виробництва консервів в заливках, також є важливим розширення їх асортименту, підвищення харчової та біологічної цінності, створення технологій і рецептур багатокомпонентних продуктів. Комбінуючи білки гідробіонтів з легкозасвоюваними вуглеводами, вітамінами і мінеральними речовинами овочів можна отримати вироби збалансованого складу, що забезпечують вимоги функціонального харчування людей. В останні роки увага приділяється збільшенню частки споживання колагенвмісних продуктів, що пов'язано із загостренням у людей ряду захворювань опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, тощо. Раціональне поєднання різних видів колагену яке міститься в сировині, залучення в виробництво ресурсів, які не використовуються, дозволяє підвищити харчову цінність продуктів, що представляє великий інтерес для наукових досліджень і практичної діяльності промислових підприємств. Споживання в їжу нових видів продуктів, які містять високу кількість сполучнотканинних білків, може спонукати до вирішення проблеми забезпечення населення продуктами харчування, які мають в своєму складі харчові волокна і біологічно активні добавки хондропротекторного типу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

КОВАЛЬЧУК, С. Б., та О. В. ГОРИК. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСОЛЬНИХ РИГЕЛІВ VIP-ТРИБУНИ СТАДІОНУ «ВОРСКЛА» У МІСТІ ПОЛТАВІ". Наука та будівництво, № 1(15) (7 квітня 2019): 80–87. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v0i1(15).13.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена актуальним питанням дослідження технічного стану залізобетонних однопрогонових консольних ригелів рам каркасу гостьової трибуни стадіону «Ворскла» у м. Полтаві та відновлення їх експлуатаційного ресурсу. Для підвищення запасу несучої здатності ригеля запропоновано систему підсилення, що розвантажує його небезпечну ділянку шляхом обмеження переміщень консольної частини пружним елементом із попереднім стискаючим зусиллям. Оптимальне значення попереднього зусилля у робочому елементі системи підсилення розраховане за умови збереження однакового знаку згинаючого моменту у прогоновій частині ригеля після виконання підсилення. Заданий рівень попереднього зусилля встановлено з урахуванням вторинних прогинів ригеля під час монтажу підсилення, для визначення яких застосовано ітераційну модель згину композитних брусів в умовах обмеженого деформування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Поясник, Георгій. "АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 132. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.132.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 330.332; JEL Classification: E 220 Мета. Метою статті є розгляд та аналіз існуючих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. Методика дослідження. Методичною основою роботи є наукові праці сучасних вчених та матеріали періодичних видань. Під час дослідження у роботі використано метод порівняльного аналізу при аналізі існуючих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості. Результати. У роботі було проаналізовано основні методики щодо оцінювання інвестиційної привабливості підприємства, а також визначені їх переваги та недоліки. Сучасна теорія інвестування розглядає значну кількість підходів щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємства, що в свою чергу передбачає використання різних методів на основі аналізу його господарської діяльності з урахуванням фінансових показників. Проведений аналіз відносно існуючих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства показав, що незважаючи на складну сучасність, інвестувати треба тільки з урахуванням ризиків та перспективності розвитку суб’єкта господарської діяльності. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на підприємствах дорожньо-будівельної галузі оцінку фінансового стану потрібно доповнити аналізом наявного потенціалу, що враховує використання на підприємствах вторинних ресурсів та отримання завдяки цьому екологічного ефекту. Наукова новизна. Проведений аналіз методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємств дозволив сформувати напрямки удосконалення оцінки інвестиційної привабливості підприємств дорожньо-будівельної галузі за рахунок доповнення оцінки фінансового стану підприємства аналізом наявного потенціалу використання вторинних ресурсів. Практична значущість. В статті проведений аналіз щодо існуючих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства, визначені їх недоліки та переваги. Даний аналіз дозволяє скорегувати дії інвестора у необхідному для нього напрямку задля перспективи розвитку господарської діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Самойлік, М. С., та А. В. Молчанова. "Аналіз фітотоксичного ефекту фільтрату, ґрунту та питної води біля полтавського полігону ТПВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (28 грудня 2017): 24–27. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.03.

Повний текст джерела

Анотація:

Внаслідок росту виробництва, споживчої активності населення, нераціонального використання ресурсів, обмеженого залучення вторинних ресурсів у виробництво, відсутність дієвих організаційно-екологічних механізмів стимулювання рециркуляції відходів, проблема твердих побутових відходів набула глобального характеру. Полігони твердих побутових відходів – типовий приклад антропогенної діяльності. Для них характерні низка ознак хімічного забруднення ґрунтів, поверхневих, ґрунтових та підземних вод, рослинних груп, атмосферного повітря, які є об'єктами різноманітних екологічних досліджень. Growth number of production, the consumer activity of the population, the inefficient use of resources, the limited involvement of secondary resources in production, the lack of effective organizational and environmental incentive mechanisms for recycling waste, the problem of solid domestic wastes has become a global. Proving landfill of solid domestic wastes – a typical example of anthropogenic activity. They are characterized by a number of signs of chemical contamination of soils, surface, ground and underground waters, plant groups, atmospheric air, which are the objects of various environmental research.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Ladychenko , V. V., L. O. Golovko  та B. B. Serhiienko . "Теоретико-правові засади поводження з відходами за законодавством Європейського Союзу". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (24 лютого 2021): 46–57. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.05.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є дослідження теоретико-правових засад поводження з відходами за законодавством Європейського Союзу, принципів діяльності ЄС у сфері поводження з відходами та напрямків попередження виникнення відходів. Наукова новизна. У зв’язку з незадовільним станом виконання в Україні зобов’язань у сфері адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС у сфері поводження з відходами актуальним є ґрунтовне дослідження системи класифікації відходів та принципів діяльності ЄС у сфері поводження з відходами.Висновки. Головним завданням державної політики щодо управління відходами є максимально можливе зменшення негативного впливу речовин та матеріалів, що втратили своє споживче значення, на навколишнє середовище та здоров’я людини. Цей напрям державної політики є дуже важливим через вкрай негативні наслідки, оскільки відходи становлять загрозу для здоров’я людини та завдають шкоду навколишньому природному середовищу в зв’язку з їх токсичністю, можливістю забруднення повітря, води та ґрунту. Нами проаналізовано систему класифікації відходів в ЄС з погляду на їх хімічні, фізичні, економічні властивості. На сьогодні ця система класифікації складається з 20 глав, 110 підкатегорій, 839 видів відходів, 405 видів відходів, класифікованих як небезпечні. Основною метою впровадження класифікації відходів є розроблення типових систем управління не для кожного виду відходів окремо, а в межах певної категорії, крім випадків, передбачених законодавством ЄС. Основними стратегічними цілями в галузі поводження з відходами в Європейському Союзі є: зменшення утворення відходів шляхом запобігання їх виробленню в технологічному процесі виробництва; використання відходів у виробничих процесах; виділення окремих фракцій із загального потоку відходів для подальшого їх використання як вторинних матеріальних та енергетичних ресурсів; скорочення відходів, розміщених на звалищах; інтеграція методів поводження з відходами на основі використання найкращих доступних технологій.У правовій системі ЄС, поряд із загальними принципами (принцип забруднювач платить, принцип охорони життя та здоров’я, принцип запобігання та профілактики, принцип планування, принцип сталого розвитку), існують спеціальні, які складають основу правового регулювання у певних сферах суспільного життя (принцип близькості, принцип застосування ієрархії поводження з відходами, принцип відповідальності виробника, принцип селективного збору). Новацією є те, що вищезгадані принципи передбачають підготовку до повторного використання та переробки. Ці дві групи процесів підпадають під поняття відновлення, зумовленого бажанням запобігти утворенню нових відходів та використовувати вже існуючі відходи як ресурс.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Shkvirko, О. M., I. S. Tymchuk та M. S. Malovanyy. "Адаптація світового досвіду утилізації осадів стічних вод до екологічних умов України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 2 (28 березня 2019): 82–87. http://dx.doi.org/10.15421/40290216.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто проблеми з утилізації осадів стічних вод. Очищення комунальних стічних вод призводить до накопичення великої кількості осадів, що портебує раціонального та збалансованого підходу до їх утилізації. Осад стічних вод є цінним енергетичним та матеріальним ресурсом, який можна використовувати як вторинну сировину. Найпопулярнішими методами утилізації є: захоронення, спалювання, використання у сільському господарстві як добрив, виробництво будівельних матеріалів. Охарактеризовано нові способи з утилізації осадів стічних вод, які використовують у світі, серед яких: рекультивація земель, кар'єрів та звалищ, виробництво біогазу та теплової енергії, виділення цінних елементів і металів, а також виробництво адсорбентів. Встановлено, що у США та країнах Європейського Союзу основну кількість утворюваних осадів використовують у сільському господарстві як добрива, а в Японії – для виробництва будівельних матеріалів. Розглянуто наявні проблеми, які пов'язані з накопиченням та утилізацією осадів стічних вод в Україні. Більшість осадів, які утворюються на території України, підлягають захороненню. Визначено можливість використання осадів стічних вод у виробництві будівельних матеріалів та виготовленні коагулянтів. Встановлено, що в умовах України найперспективнішим методом утилізації осадів стічних вод є використання їх як добрив у сільському господарстві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Hrytsiuk, Yu I., та T. P. Biletskyi. "Веб-додаток для маркетингового аналізу соціальної мережі Instagram". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 106–18. http://dx.doi.org/10.15421/40290622.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено веб-додаток для маркетингового аналізу бізнес-акаунтів соціальної мережі Instagram, який дає змогу в реальному часі отримувати достовірну інформацію про поточний їхній стан, нарощувати аудиторію потенційних користувачів через автоматизацію певних дій, а також уможливлює формування стратегій подальшого їх просування. Встановлено основні потреби аналізу соціальної мережі Instagram, що дало змогу маркетологам розробити комплекс заходів для просування бізнес-акаунтів через запровадження відповідних медіа-ресурсів. З'ясовано причини застосування Instagram-метрик, статистик і автоматизації дій користувача для аналізу маркетингової інформації, що дало змогу визначити параметри поточного стану бізнес-акаунта і розробити стратегії для подальшого його просування. Спроектовано архітектуру веб-додатку для реалізації метрик, статистик і автоматизацій дій користувача, що дало можливість розробити відповідний програмний засіб для маркетингового аналізу соціальної мережі Instagram в реальному часі, який забезпечує отримання достовірної інформації про поточний стан бузнес-акаунта. Розроблено структуру організації баз даних для реалізації веб-додатку, який забезпечує надійне зберігання даних, необхідних для авторизації та автоматизації дій користувача, а також обчислення відповідних метрик і статистик, підготовки певних компонент – клієнтів для доступу до цих баз даних, застосовуючи первинні та вторинні індекси для підвищення ефективності виконання запитів до них. Реалізовано веб-додаток з використанням відповідної технології та мови програмування у певному середовищі розробки, а також систему управління базами даних. У структуру його реалізації імплементовано такі функціональні характеристики, як аналіз бізнес-акаунта на підставі метрик і статистик, налаштування автоматизації таких дій користувача, як стеження за іншими користувачами, вподобання та коментування їхніх дописів у мережі Instagram.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Харчук, Л. В. "Особливості неморфологічного способу термінотворення (на матеріалі української електроенергетичної термінології)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 254–60. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-27.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначальною особливістю теперішнього суспільства є його технократизація, яка передбачає міграційні процеси між загальновживаною лексикою та фаховими термінологіями. Важливою специфічною ознакою терміна як структурно-смислової єдности є збереження його цілісности. Для створення нового слова можуть бути використані різні мовні засоби, а вибір оптимально- го способу номінації – складний процес, що визначається об’єктивними і суб’єктивними момен- тами, зовнішніми й внутрішніми факторами. Одним з основних засобів термінотворення є вико- ристання власномовних ресурсів, що передбачає застосування неморфологічного способу сло- вотвору, який ґрунтується на тому, що звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але набуває нового значення. У статті проаналізовано специфіку використання вищезазначено- го способу в термінотворенні на матеріалі сучасної української електроенергетичної термінології (далі УЕЕТ). З’ясовано особливості термінів, утворених лексико-семантичним і морфолого-син- таксичним способами словотворення. Виявлено основні тематичні групи електроенергетичних термінів, що утворилися внаслідок вторинної номінації – через переосмислення лексичного зна- чення загальновживаних слів. Констатовано, що тематичні групи термінів УЕЕТ, утворених лек- сико-семантичним способом, різняться за своєю чисельністю, а морфолого-синтаксичний спосіб використано для невеликої кількости електроенергетичних термінів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

В. Курсир, Галина, Валентина Г. Захарчук, Олена В. Севастьянова, Людмила М. Филипенко та Ксенія І. Мазуренко. "ВИДІЛЕННЯ ЛІЗОЦИМУ ЧОРНОМОРСЬКОЇ МІДІЇ MYTILUS GALLOPROVINCIALIS". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 410–16. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.223378.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналітичний огляд показав перспективність використання лізоциму як цінного природного антибактеріального препарату. Експериментальний моніторинг природних джерел препаратів з антибактеріальною активністю виявив доцільність використання вторинної сировини з водних ресурсів чорноморського басейну, отриманого в процесі переробці мідій. Проведено виділення і хроматографічне очищення ферментного препарату лізоциму. Визначено, що тільки зразки, елюйовані 0.6 М розчином NaСl в 0.02 М ацетатному буфері, pH 5.0, виявляють літичну активність. Фракція з літичною активністю склала 54 см3 при елююванні 0.6 М розчином NaCl в 0.02 М ацетатному буфері, pH 5.0. Лізоцим, досліджений за результатами гель-електрофорезу в 15 % ПААГ з використанням калібрувальної кривої, характеризується молекулярною масою 18 кДа, що підтверджує його приналежність до низькомолекулярних білків. Отримано препарат лізоциму з соку чорноморських мідій з питомою активністю 206 од / мг, молекулярна маса якого становить 18 кДа, ступінь очищення – 946.6. Досліджено антибактеріальну активність отриманого препарату лізоциму до збудників харчових отруєнь і псування харчових продуктів. Отримані результати дозволяють прогнозувати перспективи використання мідій як джерела високоактивного лізоциму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Gornostai, Pavlo. "Колективна травма як складна соціальна ситуація: Системно-понятійний аналіз". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 48(51) (30 грудня 2021): 100–111. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).242.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено системно-понятійному аналізу дуже складної і багатоаспектної проблеми колективних травм. Колективну травму можна трактувати як руйнування соціально-психологічних структур і цінностей групи, що потребує відновлювальних заходів; як досвід, що набуває і переживає група внаслідок травматичної події; і як кризу, що стає поворотним пунктом розвитку, коли використовуються ресурси посттравматичного зростання. Серед досліджуваних механізмів утворення і поширення колективних травм – інформаційна травматизація, яка є обов’язковим компонентом усіх колективних травм, і посттравматичний стресовий розлад, який поширюється в популяції переважно через вторинний травматичний стрес. У науковій літературі трапляється також поняття «посттравматичний рабський синдром» – як багатопоколінна травма, пережита поневоленими африканцями та їхніми нащадками. Є ціла низка понять, споріднених з категорією колективної травми, що описують різні аспекти її утворення та функціонування: соціальна травма, історична травма, культурна (культуральна) травма, національна травма, расова травма, трансгенерційна (міжпоколінна) травма. Розгалужений категоріально-понятійний апарат проблематики колективних травм охоплює широке коло феноменів, що описують виникнення, розвиток, поширення травм у соціальних групах, наслідки травматизації. Колективні (історичні) травми призводять до зміни, деформації чи руйнування групових цінностей, групових меж, групової ідентичності, історичної пам’яті. Під час травматизації, проходження групи через травму та в процесі зцілення важливу роль відіграють групові переживання. Колективна травма дуже тісно пов’язана з функціонуванням групової свідомості та групового несвідомого. Спостерігається тенденція витіснення досвіду неопрацьованої колективної травми у простір групового несвідомого, звідки він значною мірою впливає на подальше життя групи. Однією із форм групового несвідомого, у якій відображається колективна травма, є групова міфологія, котра також має суттєве значення в процесі трансформації травми в нетравматичний наратив.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Артюхіна, М. В. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ НА ЗАСАДАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 142–47. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Екологічні проблеми Донбасу, посилені кризою, негативно впливають на всі сфери суспільного життя. Питання екологічної безпеки регіону є критичним та потребує негайного реагування з боку усіх зацікавлених сторін та громадськості. Стратегія розвитку регіону має бути спрямована не тільки на стале функціонування підприємств та організацій Донбасу, але й на вирішення екологічних проблем шляхом застосування концепції розвитку циркулярної економіки. У статті розглянуто досвід підприємств малого й середнього бізнесу (далі – МСБ) Донеччини, які займаються вторинною переробкою сировини та використанням у виробництві старих товарів, а також звертається увага на формування та функціонування галузевих кластерів. Важливим ефектом дії майже всіх наявних кластерів на Донбасі є зменшення екологічного тиску на довкілля внаслідок людської діяльності. Розглянуто вплив кластерів на формування циркулярної економіки в регіоні. Економічна активність створених кластерів передбачає отримання результатів від підвищення ефективності використання природних ресурсів та зменшення шкідливих викидів. Перспективним під час вирішення проблем сталого розвитку Донецького регіону на стратегічних засадах циркулярної економіки вважається процес створення універсальних рекомендацій та моделей розвитку для підприємств МСБ та їх об’єднань з урахуванням регіональної специфіки та одночасного зростання економічної та екологічної ефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

С. Тюрікова, Інна, Віталій Л. Прибильський, Валентина Л. Іщенко, Алла П. Кайнаш та Ніна В. Будник. "ПЕРСПЕКТИВНИЙ СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ВОЛОСЬКОГО ГОРІХА". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (26 липня 2021): 331–41. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.213567.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із шляхів до вирішення екологічних проблем є раціональне використання природних ресурсів та їх комплексне перероблення. Залучення рослинних відходів як вторинної сировини дозволяє перетворювати їх у цінний продукт з наступним широким використанням. Дана наукова робота присвячена способу перероблення органічних відходів волоського горіха, а саме перикарпію. Наведено результати досліджень перикарпію стиглого горіха за термінами збирання. Доведено, що перикарпій має найбільший вміст біологічно-активних речовин (L-аскорбінова кислота, пектинові речовини, феноли) тоді, коли він ще не відділений від материнської основи. Доведено, що перикарпій є біологічно цінною сировиною, яка не використовується в харчовому виробництві. Розроблено та проаналізовано спосіб його перероблення у екстракт. Наведено динаміку вилучення екстрактивних речовин перикарпію залежно від типу екстрагента. Отже, в якості екстрагентів для біологічно-цінних речовин горіха, які мають високу екстрагуючу здатність і мікробіологічну стабільність, обрано 70 %-вий водно-спиртовий і 50 %-вий водно-цукровий розчини для сировини як свіжої, так і після зберігання за низьких температур. Представлено технологію екстракту на водно-спиртовій і водно-цукровій основах та її опис. Доведено, що розроблена технологія дозволить мінімізувати органічні відходи, максимально використати горіхову сировину, вдосконалити технології харчових продуктів, підвищуючи їх біологічну цінність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Ж .Е. Абдыхалыкова та Ү. Б. Мәлік. "МЕТАКОГНИТИВНАЯ ИНСТРУКЦИЯ В СМЕШАННОЙ СРЕДЕ ОБУЧЕНИЯ". Bulletin of Toraighyrov University. Pedagogics series, № 1.2022 (31 березня 2022): 215–27. http://dx.doi.org/10.48081/vvmp5535.

Повний текст джерела

Анотація:

Статья освещает опыт интеграции двух методов работы над метапознанием в смешанный формат обучения и обосновывает роль метакогнитивной инструкции в смешанной среде обучения. Цель данной статьи – развитие метакогнитивных навыков с фокусированием внимания на формате обучения студентов, для создания сознательного и целенаправленного восприятия образовательной среды в ходе метода «Исследования в действии». Работа над метакогнитивными качествами студентов проводилась посредством двух стратегий: 1) рефлексия смешанного обучения 2) метакогнитивный опыт в общей виртуальной среде, где приняли участие в исследовании 29 студентов Таразского регионального университета. Для получения результатов был применен качественный и количественный анализ ответов студентов. В ходе экспериментальной работы рефлексия смешанного обучения позволила выявить тенденции и перспективы развития метакогнитивных навыков среди студентов именно в среде смешанного обучения. Посредством анализа ответов респондентов было выявлено «стереотипное» негативное восприятие смешанной среды обучения; работа с электронными ресурсами, информационно-коммуникационные технологии в обучении, работа с информацией, источниками информации, тайм-менеджмент и дисциплина выделены как перспективные направления развития на стыке метапознания и смешанного обучения. Деление метакогнитивным опытом в виртуальной среде стало шагом в продвижении коллективного метапознания данных учащихся, было рассмотрено вторично восприятие смешанного обучения студентами, при этом стереотипное негативное отношение к смешанному обучению сменилось рассуждениями о преимуществах и недостатках, как онлайн, так и традиционных сред обучения.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, Ю. А. Цьова, А. В. Подлєсний та Д. М. Третякова. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАПРЯМИ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (24 вересня 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.03.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Необхідним елементом соціально-еколого-економічної рівноваги регіону є ефективне функціону-вання сфери поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). Проблема поводження з твердими побутовими відходами є надзвичайно актуальною для регіонів України. Звалища відходів займають цінні в сільськогосподарському значенні земельні ресурси. Особливу небезпеку створюють звалища твердих побутових відходів, які забруднюють землі сільськогосподарського призначення та створюють збитки довкіллю та сільському господарству. Водночас питання скорочення площ забруднених земель, утворення яких обумовлене звалищами відходів, їхнє відновлення і повернення до господарського обігу залишаються актуальними для наукового пошуку. Тому метою наших досліджень стало розробити оптимізаційну модель розвитку сфери поводження з ТПВ, спрямовану на збалансування двох взаємопротилежних критеріїв: економічного збитку за умови забруднення навколишнього природного середовища та загальних витрат на функціонування сфери поводження з ТПВ, а також створює основи для визначення стратегічних напрямів розвитку цією сферою в контексті реалізації соціально-економічної та екологічної стратегії регіонального розвитку. На основі запропонованої моделі визначено оптимальне співвідношення екологічних та економічних критеріїв розвитку сфери поводження з ТПВ для Полтавської області. Визначені стратегічні напрями розвитку сфери поводження з твердими побутовими відходами в контексті реалізації соціально-економічної та екологічної стратегії та надані рекомендації щодо удосконалення її фінансово-економічного забезпечення. Обґрунтовано, що розвиток сфери поводження з ТПВ має бути направленим на розв՚язання пріоритетних питань щодо: забезпечення екологічно безпечного поводження з ТПВ, максимальної утилізації відходів та розвитку ринку вторинної сировини, мінімі-зації утворення відходів. Запропоновані етапи розв՚язання цих задач на регіональному рівні. Обгрун-товано вибір оптимальних технологічних рішень на місцевому рівні, визначено альтернативні сценарії. Отже, проведені дослідження є основою для розробки наукових засад та практичних рекомендацій щодо формування старегій поводження з ТПВ для регіонального та місцевого рівня. Зокрема ці розробки мають стати основою подальших досліджень системи відновлення техногенно забруднених територій та повернення їх до господарського обігу регіонів України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Steblyuk, V. V. "Проблеми медичного збезпечення та медико-психологічної реабілітації ветеранів АТО/ООС". Health of Society 10, № 5 (7 березня 2022): 151–54. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.10.5.2021.275.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. В Україні з 2014 року триває війна на сході держави. Збройний конфлікт з терористичними організаціями, так званими Л/ДНР, є лише компонентом гібридної війни, що веде Російська Федерація проти українського народу. Активні кінетичні операції 2014-2015 років змінилися на статичну, окопну війну, проте щотижня серед захисників України є загиблі та поранені. Ця війна породила особливу соціальну группу – нових ветеранів, у віці від 17-18 до 70 років, які посіли особливе місце в сучасному українському суспільстві. Мета роботи: оцінка стану здоров’я ветеранів та проблеми органзації медичного супроводу та медико-психологічної реабілтації стали метою дослідження, яке було проведено фахівцями Громадської організації “Українська асоціація військової медицини” у 2020-2021 роках. Аналіз стану здоров’я учасників бойвих дій росісько-української війни показав основні тенденції щодо поточного стану ситуації з медичною допомогою та медико-психологічною реабілітацією ветеранів АТО/ООС. Матеріали та методи. При проведенні дослідження було опрацьовано інформацію щодо стану здоров’я ветеранів, отриманих за запитом до департаментів охорони здоров’я обласних державних адмінстрацій, аналізу 1000 свідоцтв про хворобу з Центральної військово-лікарської комісії, матаріалів “Попереднього звіту Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань правового статусу ветеранів війни” [1], матаріалів науково-дослідної роботи ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України” і клініки психіатрії та наркології Національного військово-медичного клінічного центру “ГВКГ” [2], а також анкетування 1050 ветеранів з 24 областей України та м. Києва. Результати. Вивчено стан здоров’я ветеранів та організація медичного забезпечення. У структурі захворюваності ветеранів 44% складають захворювання серцево-судинної системи, 15% – нервові хвороби, патологія опорно-рухового апарату –12%, шлунково-кишкового тракту – 8%, розлади психіки та поведінки – 6%. Досліджено організацію первинної ланки медичного забезпечення ветеранів війни. На 2020 рік для отримання первинної медичної допомоги лише 45,4% від кількості ветеранів, які перебувають на обліку в закладах охорони здоров’я, підписали декларації з лікарями первинної ланки. Це ускладнює контроль за станом здоров’я ветеранів та ускладнює доступ до вторинної та третинної медичної допомоги. Вивчені та проаналізовані організаційні та матеріально-технічні спроможності щодо надання вторинної та третинної медичної допомоги, у тому числі медико-психологічної допомоги ветеранам в регіонах; матеріальне та кадрове забезпечення ветеранських госпіталів. Намічені шляхи вирішення проблеми медичного забезпечення та реабілітації ветеранів. На основі аналізу отриманих даних пропонується план заходів та концепція покрокової стратегії розвитку системи медичного забезпечення та медико-психологічної реабілітації, яка має враховувати як кроки до поліпшення існуючої системи заходів, так і нові перспективні напрямки діяльності. Запропонована система заходів має за мету, з одного боку розбудову системи надання ефективної медико-психологічної допомоги ветеранам війни всіх категорій, а з іншого – спростити доступ до зазначених послуг їх «споживачам». При цьому мають бути задіяні ресурси як державного, так і приватного з громадським секторів. Висновки. Система медичного та медико-психологічного забезпечення ветеранів потребує використання інтелектуального потенціалу та професіонального підходу фахівців у сфері громадського здоров’я, спеціалістів з медичної реабілітації та ментального здоров’я. Фінансування ветеранських програм має бути гарантовано Державою на належному рівні, оскільки саме ветерани складають дієвий резерв захисників Вітчизни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Hayda, Serhiy, та Orest Kiyko. "Формостійкість як критерій якості столярних плит із вживаної деревини". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 185–92. http://dx.doi.org/10.15421/411834.

Повний текст джерела

Анотація:

Встановлено, що вживана деревина (ВЖД), щорічний потенціал якої становить в Україні близько 2 млн тонн ВЖД, є ресурсною базою деревинної сировини, яка не використовується, а її запаси збільшуються із посиленням розвитку господарств та деревообробної галузі. Обґрунтовано, що ВЖД є придатним вторинним ресурсом для виготовлення столярних плит (СП), оскільки ця деревина має невисоку ціну, низьку вологість (W=8±3%) та стабільні внутрішні напруження, що позитивно впливає на формостійкість – напружено-деформований стан конструкції CП. Отримано закономірності впливу ширини рейок із ВЖД(масив) та ВЖД(ДСП) на формостійкість комбінованих СП із ВЖД. Визначено, що значення формостійкості отриманих СП із ВЖД мали показники, менші за нормативні (0,3 мм). Досліджено, що на формостійкість СП із ВЖД впливає співвідношення товщини до ширини рейки. Доведено, що для досягнення формостійкості згідно зі стандартом рекомендовано ширину рейки для склеювання столярного щита приймати не більше 2-4 її товщини. Встановлено, що найкращу якість щодо стабільності форми (формостійкість) будуть мати комбіновані СП із ВЖД при конструкції за ширини рейок: ВВЖД = 30 мм; ВДСП = 70 мм, коли відхилення від площинності становлять 0,081 мм. Для забезпечення формостійкості СП із ВЖД, які експлуатуються в умовах змінної вологості, бажано застосовувати співвідношення сторін у поперечному перерізі рейок 1:3, а кут нахилу річних шарів в торці рейок повинен бути не менше 45о. Рекомендовано для виготовлення комбінованих СП із ВЖД використовувати дерев’яні рейки радіального перерізу. Личковані СП із ВЖД доцільно використовувати для виготовлення корпусних меблевих виробів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Levchenko, Nataliia, та Yaroslav Zhovnirchyk. "ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ РЕЦИКЛІНГУ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ В УМОВАХ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ". Public Administration and Regional Development, № 7 (7 квітня 2020): 158–85. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.08.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті акцентовано увагу на основних проблемах поводження з побутовими відходами. Обґрунтовано критичність ситуації поводження з побутовими відходами та встановлено причини її виникнення. Доведено потребу пошуку шляхів посилення дієвості механізмів державного регулювання поводження з побутовими відходами та можливостей імплементації європейського досвіду у вітчизняну практику. Акцентовано на відповідальності об’єднаних територіальних громад за надання комунальних послуг з поводження з відходами та стан довкілля. Наголошено, що рециклінг відходів у зарубіжній практиці є однією з найбільш прибуткових галузей економіки. Констатовано, що перші спроби бізнес-рециклінгу в Україні завершились провалом з причин відсутності дієвих механізмів державного регулювання поводження з побутовими відходами. Уточнено зміст поняття «побутові відходи» шляхом формування авторського визначення за відновлювальним підходом. Визначено відмінні риси відходів та вторинних ресурсів. Розглянуто основні законодавчі акти з питань регулювання поводження з відходами та доведено їх неефективність. Опрацьовано за Національною стратегією управління відходами в Україні до 2030 року основі принципи поводження з побутовими відходами. Обгрунтовано доцільність запровадження рециклінгу відходів на прикладі Полтавського субрегіону, виокремленого відповідно до Субрегіональної стратегії поводження з відходами у Полтавській області, розробленій європейськими експертами за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у рамках міжнародного проекту «Реформа управління на сході України» (PN 11-2129.2-001.00). Доведено необхідність виокремлення рециклінгу відходів в окрему галузь економіки, що забезпечить дотримання, взятих Україною зобов’язань щодо екологізації економіки. Розроблено практичні рекомендації щодо розробки об’єднаними територіальними громадами Концепції взаємодії об’єднаних територіальних громад з учасниками процесу рециклінгу побутових відходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Черниш, Р., та Н. Бондарчук. "Проблеми правового регулювання поводження з відходами за законодавством України". Юридичний вісник, № 1 (31 липня 2020): 137–42. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1571.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемам правового регулювання поводження з відходами за законодавством України. Її актуальність обумовлена тим, що сучасна система управління відходами в Україні характеризується їх накопиченням як у промисловому, так і в побутовому секторі, розміщенням без урахування можливих небезпечних наслідків, неналежним рівнем використання відходів як вторинної сировини, неефективністю впроваджених економічних інструментів у сфері поводження з останніми тощо. Що своєю чергою вкрай негативно впливає на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Аналіз правозастосовної практики в указаній сфері свідчить, що незважаючи на масовість порушень, які мають місце в процесі утилізації відходів, нормативна база, що регулює порядок поводження з ними, а також нарахування шкоди/збитків в результаті протиправних дій у сфері поводження з відходами, є недосконалою. Зазначене також призводить до низької ефективності спеціалізованих державних органів усфері екології й не забезпечує адекватного впливу на зменшення негативних наслідків викидів у навколишнє середовище. Відповідно, національне законодавство в указаній сфері потребує суттєвих змін і доповнень. Зокрема, необхідним є затвердження порядку надання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, розроблення й затвердження відомчого порядку поводження з відходами, який регламентував би питання зберігання, розміщення, утилізації й видалення відходів, розроблення й затвердження відомчого порядку визначення класів небезпеки відходів, а також ступеня їхньої небезпечності для навколишнього середовища. Крім того, потрібно внесення суттєвих змін до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Онуфрієва, Ліана Анатоліївна, Наталія Михайлівна Дідик та Оксана Анатоліївна Чеканська. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СТУДЕНТАМИ ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРУ". Information Technologies and Learning Tools 74, № 6 (30 грудня 2019): 250–65. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v74i6.2568.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено аналіз психологічних характеристик використання мережі Інтернет сучасною молоддю. Показано, що Інтернет-простір є вторинним інститутом соціалізації, особливо для молоді сьогодення, як найбільш мобільної соціальної групи, внутрішньо готової до сприйняття нових цінностей і норм. Здійснено теоретичний опис специфіки Інтернет-соціалізації студентів. Зазначено, що використання Інтернет-ресурсів, існування акаунтів розглядається як процес кіберсоціалізації – соціалізації особистості в кіберпросторі, процес змін структури самосвідомості особистості, що відбувається під впливом використання нею сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій у контексті життєдіяльності. Експериментально вивчено особливості мотивації молоді до застосування Інтернет-простору, її самооцінку та ціннісні орієнтири. Встановлено, що основними мотивами в користуванні Інтернетом у студентів є пізнавальний (освітній), розважальний та комунікативний. Високий рівень претензій і самооцінки свідчать про те, що користування Інтернетом здійснюється з метою покращення своїх навчально-освітніх результатів, виконання студентських завдань та як спосіб пасивного відпочинку. Ціннісні орієнтації в більшості опитаних спрямовані на саморозвиток, кар’єру, розваги. Не виявлено сильно вираженої Інтернет-залежності. З’ясовано, що інформаційно-комунікаційні технології представлені сукупністю методів виробничих процесів, програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збору, обробки, збереження, розповсюдження, відображення та використання інформації в інтересах її користувачів. Визначено, що ефективними для оптимізації навчального процесу у закладі вищої освіти є: інтерактивне, електронне та мобільне навчання; проведення Інтернет-конференцій; спілкування через Skype-зв’язок, чат, форум; електронні журнали; тестування в онлайнрежимі; електронні підручники; електронний каталог, доступ до наукометричних баз даних; Вебквести; створення телекомунікаційних навчальних проєктів, соціальних реклам, презентацій, інформаційних буклетів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Sagdeeva, О., G. Krusir та A. Tsykalo. "Дослідження впливу температурного режиму на перебіг процесів компостування органічного компоненту твердих муніципальних відходів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 155–61. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8528.

Повний текст джерела

Анотація:

Найбільш екологічно доцільними рішеннями для управління переробкою твердих муніципальних відходів визнано мінімізацію та запобігання забрудненню довкілля. Міжнародна система переробки орієнтована на мінімізацію відходів за рахунок сортування та вторинного використання сировини, решта потрапляє на переробку й компостування, спалювання та складування залишків. В Україні проблема поводження з відходами залишається найактуальнішою у сфері екологічної безпеки. Фактично сотні тисяч тон муніципальних відходів сьогодні щорічно накопичуються звалищах та полігонах. Оскільки до 40% ТМВ відноситься до органічних відходів, що легко розкладаються (харчові відходи, відходи ринків, міських зелених господарств, муніципальної мережі харчування, каналізаційної системи, відходи домогосподарств), вилучення цієї частини відходів зі звалищ за рахунок компостування та перетворення відходу на вторинний матеріальний ресурс суттєво зменшить екологічне навантаження на фактично розміщенні та потенційно заплановані звалища. Аеробне компостування є однією з найкращих найбільш доступних технологій для інтегрованої системи управління відходами за рахунок мінімізації антропогенного впливу на довкілля, відповідності новітнім вітчизняним та зарубіжним розробкам, економічної та практичної прийнятності технології. Метою експериментального дослідження було вивчення можливості прискорення процесу компостування харчової складової твердих муніципальних відходів за рахунок внесення мікробіологічних добавок для впровадження в якості природоохоронної технології на звалищах. У статті представлено результати дослідження впливу мікробіологічної добавки на перебіг процесів компостування харчової складової твердих муніципальних відходів з метою його прискорення в мезофільному і термофільному температурних режимах з керованими параметрами. Для підвищення ефективності процесу компостування та порівняння особливостей перебігу процесів в якості інокуляту використовували ґрунт, в якості мікробіологічної добавки – екстракт з ґрунту. Показано, що мікробіологічний комплекс прискорює процес компостування харчової складової твердих побутових відходів в 3,3 рази за термофільного режиму і в 2,1 рази за мезофільних умов проведення процесу компостування, що свідчить про ефективність його використання в процесах переробки твердих муніципальних відходів з метою підвищення загального рівня екологічної безпеки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Хоренжий, Наталя Василівна, та Алла Петрівна Лапінська. "Вирішення енерго-екологічних проблем круп’яного виробництва". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1414.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті показано переваги виробництва кормових сумішей із відходів круп’яних підприємств, наведено причини зменшення обсягів виробництва кормових сумішей, проблеми на зернопереробних підприємствах, що зумовлені відсутністю ефективної утилізації відходів. Запропоновано виробництво твердого біопалива із вторинних матеріальних ресурсів (мучок та лузги). Проаналізовано різні способи виробництва твердого органічного біопалива, показано, що існують і недоліки готової продукції – брикетів і пелет, отриманих без використання зв’язуючих речовин, одним з яких є проблема транспортування на великі відстані, в ході якого відбувається руйнування значної кількості пресованого біопалива за рахунок підвищення вологості і, як наслідок, зниження їх теплотворних властивостей. Паливні гранули (пелети), в основному, виробляються без додавання зв’язуючих речовин, в той час як для отримання брикетів з поліпшеними показниками якості використовуються різні добавки і зв’язуючі речовини. Теоретичними та експериментальними дослідженнями обгрунтовано компонентний склад паливних гранул, визначені фізичні властивості готової продукції. Запропоновано та обґрунтовано у якості ЗР використовувати крохмалевмісну сировину – мучку. На основі експериментальних досліджень доведено, що найбільш ефективним способом є приготування клейстеру з ячмінної мучки з вмістом сухих речовин 15 % з подальшим його введенням до складу біопалива у кількості 5 %. У статті запропоновано та обґрунтовано комплексну технологію переробки відходів круп’яного виробництва у пресовані продукти (кормові суміші та біопаливо), яка включає в себе наступні технологічні лінії: лінія підготовки мучки; лінія підготовки ЗР; лінія підготовки макрокомпонентів; лінія гранулювання; лінія брикетування. Отримані за цією технологією паливні пелети будуть мати щільність 1,13 т/м3, крихкість до 10 %. Наведена принципова технологічна схема одержання гранульованої кормової суміші та паливних пелет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Случевська, О. О., О. В. Павленко, Ю. О. Мочалов та І. М. Шупяцький. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПОШИРЕНОСТІ ВАЖКИХ ФОРМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 19–24. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12848.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: оцінити поширеність важких форм генералізованого пародонтиту в населення України, використовуючи офіційні статистичні відомості. Матеріали і методи. Проаналізовано дані довідників «Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні (загальний)» за 2020 і 2019 рр., дані щодо кількості видалених зубів із приводу захворювань пародонта. Результати. Протягом 2019 р. в Україні в системі закладів охорони здоров’я, які звітували до Міністерства охорони здоров’я України, було проведено 753 429 екстракцій зубів із приводу захворювань пародонта, що в структурі екстракцій зубів загалом становило 17,13 %. Саме такий показник можна вважати тотожним поширеності випадків ускладненого перебігу захворювань пародонта в країні. У 2020 р. загалом у закладах охорони здоров’я, які подали звіти до Міністерства охорони здоров’я України, було виконано 436 119 видалень зубів із приводу захворювань пародонта, при цьому загалом питома вага екстракцій зубів у населення зменшилася до 6,79 %, незначно зменшилася частка видалення зубів із приводу захворювань пародонта в структурі екстракцій до 15,44 %. Питома вага видалень зубів із приводу захворювань пародонта у населення становить 2,19 %, що тотожно поширеності важких форм генералізованого пародонтиту, частота реєстрації важких форм генералізованого пародонтиту на стоматологічному прийомі становить 11,06 % від первинних відвідувань. Висновки. Хронічні запально-дистрофічні ураження тканин пародонта є широко розповсюдженими захворюваннями в Україні й часто призводять до вторинної адентії щелеп у працездатного населення. Аналіз кількості видалень зубів із приводу захворювань пародонта за два роки дозволяє припустити, що рівень захворюваності на запальні та запально-дистрофічні ураження пародонта суттєво не змінився, хоча таке питання потребує більш тривалих спостережень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Podolsky, I. M., та S. Yu Shtrygol. "IN SILICO ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВИХ ШЛЯХІВ МЕТАБОЛІЗМУ АТРИСТАМІНУ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2019): 44–52. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i3.10558.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Об’єктом представленого дослідження є атристамін (2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-он), який вивчають як перспективний антидепресант із церебропротекторними, ноотропними, аналгетичними, антигіпоксичними та актопротекторними властивостями. Обов’язковою умовою подальшого впровадження його як кандидата в ліки є дослідження фармакокінетичних характеристик молекули. Це неможливо здійснити без цілісного розуміння процесів біотрансформації, яким піддається досліджувана сполука в організмі людини. Мета дослідження – провести in silico дослідження можливих шляхів метаболізму перспективного антидепресанта атристаміну за допомогою онлайн-ресурсів, що перебувають у вільному доступі. Методи дослідження. З метою in silico дослідження можливих напрямків біотрансформації атристаміну в організмі людини використовували он-лайн такі веб-сервіси: “Xenosite P450 Metabolism 1.0”; “Xenosite UGT 2.0”; “Way2Drug SOMP” та “Way2Drug RA”. З огляду на те, що структурною особливістю хінолін-4(1Н)-онів є можливість існування прототропної таутомерії в гетероциклі, обчислення проводили для обох теоретично можливих таутомерних форм молекули атристаміну – 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону та 4-гідрокси-2-метил-3-(феніламінометил)-хіноліну. Результати й обговорення. Наявність вторинної аміногрупи в молекулі 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону і 4-гідроксигрупи в молекулі іншого таутомера (4-гідрокси-2-метил-3-(феніламінометил)-хіноліну) зумовлює високу ймовірність глюкуронування з утворенням, відповідно, N- та О-глюкуронідів. Для 2-метил-3-(феніламінометил)-1Н-хінолін-4-ону як більш стійкої форми показано, що основними шляхами метаболізму можуть бути ароматичне гідроксилювання, аліфатичне гідроксилювання, окиснювальне дезамінування, N-гідроксилювання та епоксидування. Найбільшої уваги заслуговує напрямок аліфатичного гідроксилювання, оскільки, на відміну від усіх інших шляхів, у результаті цього прогнозується утворення генерації метаболітів з новими фармакологічними властивостями (похідні кінуренової кислоти). Висновок. Результати in silico дослідження можливих шляхів метаболізму атристаміну в організмі людини свідчать на користь того факту, що досліджувана сполука з високою ймовірністю інтенсивно метаболізується з участю ензимних систем цитохрому P450, що обов’язково необхідно врахувати в подальшому при плануванні експериментів in vivo.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Дмитриков, В. П., І. А. Дудніков та В. В. Падалка. "Рециклінг відпрацьованих компонентів автотракторної техніки і технологічних машин аграрних виробництв". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (28 вересня 2018): 149–52. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.03.23.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено проблеми, що склалися у сфері рециклінгу відпрацьованих компонентів автотракторної техніки і технологічних машин аграрних виробництв. Проаналізовано стадії утворення вторинних матеріальних ресурсів відпрацьованих компонентів, розібрано принципи побудови і компонування ліній з їх переробки. Розроблено типову схему постадійної переробки відпрацьованих компонентів на профільному переробному підприємстві з використанням принципів інформаційних технологій і гнучких технологічних ліній. The involvement of industrial waste in secondary material resources is of great economic, environmental and social importance. It fully applies to the use of waste components of cars, tractors and technological machines used in agricultural production. It is shown that after use almost any spent component can be turned into a useful product. The stages of formation of secondary material resources of used components of cars, tractors and technological machines are analyzed, principles of construction and arrangement of lines for processing secondary resources into useful products are considered. Improving the methods of processing the waste components of cars, tractors and technological machines now involves information support at all stages of the processing of technical products, flexible production systems, and the achievements of advanced technologies. Simulation of the processes of utilization of machinery in the technical service system of the agro-industrial complex showed positive results and was recommended for use in recycling facilities of secondary material resources. The methodological basis of the research is the system approach, which provides for the consideration of the processes of processing the waste components of cars, tractors and technological machines using modern equipment and the principles of information technology. The system approach provides consideration of the recycling process taking into account the interrelations of technological and design parameters of the secondary resource processing line. The movement of secondary resources along with the formation of the main flows of materials worked out in the course of technical operation is to be evaluated. A scheme is offered for processing secondary material resources of cars, tractors and technological machines at a profile processing plant using the principles of information technology and flexible technological lines. The non-recyclable part of the waste is subject to remediation or liquidation if the utilization capacity is available.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Sukhovych, V. M., L. I. Kopiy, Yu Yo Kaganyak, S. L. Kopiy, O. O. Meleshchuk, M. L. Kopiy, A. A. Novak та V. M. Gonchar. "Варіанти формування соснових деревостанів на порушених видобуванням бурштину землях". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 5 (25 листопада 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.36930/40310502.

Повний текст джерела

Анотація:

Істотним негативним явищем на території земель лісового фонду Полісся є вторинне користування природними ресурсами під час видобування бурштину, що поширено на великих площах у межах окремих лісництв. Найбільші площі з пошуку та видобутку бурштину виявлено в лісництвах Дубровицького, Клесівського, Володимирецького та Зарічненського лісгоспів Рівненської області. Програмою відповідних дослідів передбачалося вивчити особливості формування лісівничо-таксаційних показників молодого насадження при різних варіантах догляду за лісостаном на різних секціях дослідного стаціонару. Розробки бурштину просторово реалізовані із різною інтенсивністю. Водночас деградація ґрунтового профілю найпоширеніших в умовах аналізованого регіону типів ґрунтів у майбутньому ускладнить процеси відтворення рослинного покриву. Тому цей чинник може позначитися на успішності відтворення фітоценозу за участю сосни. Отримані наукові дані актуалізують подальшу корекцію програми лісогосподарських заходів у деревостанах на початковій стадії росту та розвитку (в молодняках 1 групи). Здійснено дослідження впливу видобування бурштину на особливості росту і розвитку сосни звичайної у лісових насадженнях свіжого бору Клесівського лісництва ДП "Клесівське лісове господарство" при різних способах догляду. На чотирьохсекційному дослідному об'єкті, закладеному у шестирічних лісових культурах, де видобували бурштин, проаналізовано ріст і розвиток сформованого деревостану за участю сосни звичайної та листяних домішок після здійснення лісогосподарських заходів. Відповідно до програми досліджень на секції (c) проведено суцільне вирубування листяних домішок і залишено сосну звичайну, на секції (а) насадження залишено без втручання (контроль), на секції (b) проведено надрубування 1/3 висоти стовбурів листяних порід, на секції (d) надрубування листяних екземплярів здійснено на 1/2 їх висоти. Встановлено, що проведення догляду за відповідною методикою сприяє формуванню найнижчої висоти сосни звичайної на контролі (а), дещо вищою до 1,3 м вона є на секції зі вкороченою на 1/3 висоти березою (b), вищою ніж 1,4 м сосна звичайна є на секції із суцільним вирубуванням листяних (c) і найвищою 1,7 м сосна є на секції з надрубуванням листяних домішок на ½ їх висоти (d). Встановлено домінування листяних деревних видів на контролі за висотою, діаметром та запасом. Береза серед листяних видів на контролі переважає за висотою і діаметром, а також за запасом. Найкраще сосна звичайна за площею поперечного перетину стовбурів представлена на контролі (0,77 м2/га) на секціях c (0,45 м2/га) та d (0,37 м2/га). Найменша кількість саджанців сосни збереглась на секції b. Відзначено позитивний вплив надрубування берези повислої на ріст і розвиток сосни на деяких секціях. Зокрема, на секції b висота саджанців сосни порівняно з контролем (1,1 м) зросла до 1,3 м, але найкращий позитивний ефект відзначено на секції d з надрубуванням берези на 1/2 висоти, що сприяло підвищенню висоти сосни до 1,7 м, а D0-середньоарифметична величина розподілу становила 1,8 порівняно з контролем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Furdychko, Orest, Oksana Drebot, Nina Palianychko, Stepan Dankevych та Yoshihiko Okabe. "Еколого-економічна звітність як індикатор стану лісогосподарського землекористування". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (20 червня 2021): 219–50. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Мета статті – здійснити теоретико-методичне обґрунтування повноти, доступності й прозорості показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку (на прикладі Малого Полісся України); з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки між окремими показниками, що характеризують перебіг певних процесів у лісогосподарському землекористуванні. Методологія / методика / підхід. Теоретичні та методологічні основи дослідження базуються на аналізі набору еколого-економічних показників звітності лісогосподарських підприємств як індикаторів стану використання земель лісогосподарського призначення в контексті збалансованого розвитку. Використано методи: діалектичний метод пізнання для аналізу законодавчих і нормативних актів та наукових праць учених щодо проблематики збалансованого використання земель лісогосподарського призначення; метод аналогій (перенесення впливів, що були виявлені на інших територіях з аналогічними об’єктами та властивостями, на територію, яка розглядається); аналіз найбільш актуальних проблем доступності для громадськості показників стану використання земель лісогосподарського призначення; кореляційного аналізу – при визначенні тісноти зв’язку між статистичними характеристиками показників використання земель лісогосподарського призначення; синтез і логічне узагальнення концептуальних основ необхідності й передумов удосконалення еколого-економічних показників; монографічний – для виявлення чинників удосконалення показників; абстрактно-логічний – теоретичні узагальнення та формулювання висновків. У дослідженні для оцінки доступності інформації щодо стану лісогосподарського землекористування використовувався кількісний аналіз із використанням даних із первинних та вторинних джерел. У цьому дослідженні проаналізовано не значення показників звітів, а те, як вони структуровані та яку інформацію вони містять. Результати. Досліджено повноту, доступність і прозорість системи показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств на прикладі Малого Полісся України. Робота досліджує з точки зору збалансованого землекористування практику в області звітності з використанням даних державних та комунальних лісогосподарських підприємств Малого Полісся України, онлайн-сервісу ProZvit (у вільному доступі база даних по підприємствам з 2016 р.). Досліджена величина кореляційної залежності між статистичними характеристиками окремих показників використання земель лісогосподарського призначення дає можливість на підставі об’єктивно наявного причинно-наслідкового зв’язку між явищами та показниками виявити перебіг певних позитивних чи негативних процесів у лісогосподарському землекористуванні. На основі аналізу за оприлюдненими в інтернет-джерелах даними висвітлено окремі недоліки набору доступних для громадськості показників, зокрема необхідність їх актуалізації з урахуванням законодавства Європейського Союзу. Результати цього дослідження вказують на необхідність переосмислення національної спрямованості звітності із суто економічної на еколого-економічну. Оригінальність / наукова новизна. Запропонована структурна схема інформаційного доступу громадськості до еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення, що забезпечить повноту й прозорість, відкритість і підзвітність перед суспільством інформації про екологічні наслідки використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано запровадити додаткові екологічні показники звітності, які в подальшому можуть бути використані в ролі індикаторів збалансованості лісогосподарського землекористування в масштабах країни, зокрема: накопичення вуглецю в лісах і зміни такого накопичення; ступінь еродованості ґрунтів; уміст гумусу; показники продуктивності (бонітету) лісових земель залежно від ґрунтових умов у різних зонах України; показники стану популяцій видів фауни й флори, що підлягають охороні та збереженню; різноманітність видів природних ресурсів, які використовуються населенням на території планованої діяльності і в зоні її впливу; різноманітність екосистемних послуг; на доповнення до абсолютних даних застосовувати відносні показники на 1 га земель лісогосподарського призначення. Зазначені показники запропоновано включати до звітності за такими блоками: вплив на земельні угіддя й ґрунти; вплив на фауну, флору, біорізноманіття; вплив на поверхневі води; вплив на ландшафти; вплив на атмосферне повітря; накопичення вуглецю; обсяги поновлення лісів, лісокультурних робіт. Практична цінність / значущість. На прикладі лісогосподарських підприємств, розташованих на території Малого Полісся України, доведено, що набір економічних та екологічних показників звітності, доступної онлайн, є індикатором стану використання земель лісогосподарського призначення. На основі проведеного дослідження підготовлено підґрунтя для удосконалення інформаційної бази звітності в масштабах як країни, так і кожного лісогосподарського підприємства, окремого регіону, оскільки регіональні галузеві поліпшення сприятимуть досягненню збалансованого землекористування на рівні країни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Михальчук, Людмила, та Єлизавета Бендюг. "МЕТОДИ ЗАЛУЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-56.

Повний текст джерела

Анотація:

Соціальне підприємництво є порівняно новий вид діяльності для української економіки, тому він потребує розробки умов та механізмів підтримки, що не лише дозволяє вирішити соціальні проблеми у суспільстві, а й стимулює громадянську активність. Фінансування соціальних підприємств грає важливу роль у покращені рівня якості життя населення країни. Якщо збільшується соціальна відповідальність, зростають показники соціального розвитку держави, зменшується рівень безробіття, то це свідчить про ефективність фінансування соціальних підприємств. У статті проведено аналіз використання фінансових інструментів розвитку соціального підприємництва, які розподілені за типами інвесторів, що висувають різні фінансові вимоги, та надано аналіз поняття «соціальне підприємництво» як виду підприємницької діяльності, який поступово набирає популярності та більшість підприємців починає розвиватися у цьому напрямку. Для створення будь-якого бізнесу, в тому числі і соціального, потрібне фінансування. Тому у статті досліджуються джерела отримання фінансових ресурсів: інвестиції засновників, доходи від власної підприємницької діяльності, прибуток; кредитні ресурси, гранти, фандрайзинг, краудфандинг, бізнес-янголи, філантропія; нетворкінг; нематеріальна підтримка партнерів, субсидії, інші джерела фінансування. В процесі дослідження було використано первинні методи – збір інформації, вивчення джерел, спостереження та вторинні методи – аналіз отриманих результатів, їх якісний аналіз та си¬стематизація. Теоретична значущість роботи полягає у розширенні теоретико-методологічних положень залучення фінансових ресурсів для розвитку соціального підприємництва в частині систематизації фінансових інструментів, що використовуються й в міжнародній практиці. Практична значимість результатів дослідження полягає у виявленні слабкого використання нових фінансових інструментів, що застосовуються в українській практиці для розвитку соціального підприємництва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Stromilova, Karina. "THE STRUCTURE OF THE SECONDARY RESOURCES MARKET IN UKRAINE." Economic scope, 2020. http://dx.doi.org/10.32782/2224-6282/164-25.

Повний текст джерела

Анотація:

In the last decade, the European Union has adopted a number of the docu-ments that define the main ways of transition to a circular economy. The transition to a circular economy is due to the excessive burden on the environment of the existing business models. The secondary resources market, as one of the key elements of the circular economy, is becoming an integral and important component of any economic system. The definition of the secondary resources market as a set of economic relations in the field of demand and supply for the use of waste as secondary resources have been considered. The structure of the secondary resources market has been analysed. The institutional and legal, business and consumers subsystems have been identified as main subsystems of this market. The key elements of each subsystem have been described. Sources of formation of secondary resources with their division into as production and consumption have been considered. The key factors influencing on the market of the secondary resources have been formulated. Among which, in particular, the use of economic instruments; system of organization of collection, sorting and storage of waste; amount and quality of secondary raw materials; waste transportation costs and others. The role of the National policy and legislation at the process of acceleration secondary resource market development in Ukraine has been defined. The key strategic documents such as National Waste Management Strategy in Ukraine until 2030 and National Waste Management Plan in Ukraine until 2030 have been considered as a key documents implementation of which will allow further development of the secondary resources market. In particular, the development and implementation of the Regional waste management plans in each oblast of Ukraine will allow to build effective waste management schemes (for household, industrial, medical, construction waste, etc.) with the priority of their recycling in each region of the country; create a waste processing infrastructure based on the principles of self-sufficiency and proximity; set waste management tariffs based on full cost recovery, etc.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Існюк, Софія, та Ярослав Радовенчик. "Сучасні технології переробки пластикових відходів в Україні". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 169–72. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232578.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема переробки відходів полімерних матеріалів стає вкрай актуальною з позиції охорони навколишнього середовища для більшості країн світу.Протягом останніх років серйозною проблемою, яка привертає до себе все більше уваги, є забруднення навколишнього середовища виробами із пластику. Пластик за своєю природою є полімерним матеріалом. Природних полімерів, таких як каучук, існує багато, однак вони не впливають на забруднення та не несуть загрози для навколишнього середовища, оскільки вони не зберігаються протягом довгого часу в навколишньому середовищі та досить швидко розкладаються.Сьогодні в Україні майже 96 % усіх відходів, у тому числі пластик, відправляється на полігони, де роками продовжує "жити" у ґрунті. Наприклад, поліетиленовий пакет розкладається 500 років, звичайна пляшка з-під води – ціле тисячоліття.Тому в даній роботі детально розглянутоосновні сучасні технології переробки пластикових відходів в Україні, а саме: піроліз, розкладання матеріалу до рівня низькомолекулярних продуктів та механічний рециклінг.В результаті піролізу утворюються напівфабрикати-мономери. Другий за популярністю спосіб пов'язаний з розкладанням матеріалу до рівня низькомолекулярних продуктів. Отримані продукти вторинної переробки можуть бути використані для виготовлення ливарних пластмас і легкорозчинних клеїв.В Україні найбільшого поширення набув третій метод вторинної переробки полімерних матеріалів, який має назву механічний рециклінг, в результаті якого утворюється гранулят, придатний для вторинного виробництва пластмас.Також, в роботі наведено міжнародну система маркування, яка була створена для сортування пластику розроблена. Вона виглядає як трикутник, утворений стрілками з цифрою всередині. Під трикутником разом із цифрою або замість цифри може бути вказаний літерний код пластику.Таким чином,завдяки переробці вторинної сировини із пластику зберігаються природні ресурси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Бугро, В. І. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОБҐРУНТОВАНОСТІ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЛІЖКОВОГО ФОНДУ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ СТАЦІОНАРІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВТОРИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ". Вісник наукових досліджень, № 1 (1 квітня 2016). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2016.1.6086.

Повний текст джерела

Анотація:

ДОСЛІДЖЕННЯ ОБҐРУНТОВАНОСТІ ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЛІЖКОВОГО ФОНДУ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ СТАЦІОНАРІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВТОРИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИPаціональність використання ресурсів охорони здоров’я, зокрема ліжкового фонду, тривалий час є предметом обговорення політиків, управлінців, лікарів. Вирішення проблеми фокусується у площині реформування лікарняної мережі, але без значимих позитивних результатів. саме тому проблема залишається актуальною для вітчизняної системи охорони здоров’я і потребує поглибленого дослідження, особливо у спеціалізованих стаціонарах вторинної медичної допомоги. Мета дослідження полягала у вивченні обґрунтованості госпіталізації та використання ліжкового фонду спеціалізованих стаціонарів вторинної медичної допомоги. З використанням методів системного підходу і системного аналізу, медико-статистичного та матеріалів офіційної статистичної звітності й медичних карт стаціонарних хворих виявлено, що незважаючи на проведене впорядкування мережі та скорочення чисельності ліжок, відсоток хворих, необґрунтовано госпіталізованих до відділень терапевтичного профілю, складав від (15,0±3,4) % до (70,6±6,4) %, а у відділення хірургічного профілю – від (8,4±2,7) % до (40,7±6,7) %. Зберігаються резерви оптимізації використання ліжок цілодобових стаціонарів шляхом моніторингу обґрунтованості показань до госпіталізації та тривалості перебування на ліжку, а також диференціації ліжкового фонду за критерієм інтенсивності лікування і створення більш широкого доступу до стаціонарзамінних технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Derkach, Tetiana M. "ВИМІРЮВАННЯ КОГНІТИВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ПРОЦЕСІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 22, № 2 (24 травня 2011). http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v22i2.431.

Повний текст джерела

Анотація:

Описані методики вимірювання когнітивного навантаження у процесі дослідження ефективності електронних засобів навчання. Наведено їх класифікацію, проаналізовані переваги та недоліки, галузь застосування. Здійснений огляд сучасного програмного та технічного забезпечення, що дозволяє вимірювати навантаження, виникаюче під час роботи з інформаційними ресурсами; приведені практичні приклади. Обґрунтовано застосування методу вторинної задачі для визначення оптимальних умов взаємодії учнів з навчальним матеріалом, представленим у різній формі. В поєднанні з контролем успішності та якості засвоєних знань цей метод дозволяє отримати об'єктивну кількісну оцінку навантаження і дослідити його динаміку з достатньою точністю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Hryhorovska, S. V., Yu S. Pyatnytskyi, O. P. Volosovets, H. I. Hasiuk та K. I. Petrova. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Медична освіта, № 2 (5 травня 2016). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i2.6207.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті окреслено основні завдання, які стоять перед Міністерством охорони здоров’я та вищою медичною освітою щодо належного кадрового забезпечення системи охорони здоров’я та якості підготовки медичного персоналу. Вони можуть бути вирішені за умови впровадження сучасних стандартів підготовки медичних та фармацевтичних кадрів, розвитку віртуальної освіти та самоосвіти медиків, подальшого створення мережі університетських клінік та лікарень. Розподіл випускників здійснюється МОЗ України відповідно до потреб та пріоритетів галузі для першочергового забезпечення первинної та вторинної ланок сфери охорони здоров’я лікарськими кадрами. Ефективне використання наявних кадрових ресурсів в охороні здоров’я є спільним завданням регіонів та Міністерства охорони здоров’я України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Ресурси вторинні"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями