Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Ресторанні сервіси.
Статті в журналах з теми "Ресторанні сервіси"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-17 статей у журналах для дослідження на тему "Ресторанні сервіси".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Камушков, О. С., В. О. Ткач та В. А. Язіна. "ЕКОНОМІКА ВРАЖЕНЬ У ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ ГОСПОДАРСТВІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 7 (29 червня 2021): 34–42. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті порушується питання різкого збільшення конкуренції на ринку готельного та ресторанного господарства, що викликало необхідність пошуку сучасних та унікальних підходів до зацікавлення нових та утримання постійних клієнтів. Розглянуто сутність концепції «економіка вражень», передумови її виникнення, завдання та інструменти впливу. Розкрито різницю між підприємством, яке орієнтоване на ресторанну або готельну послугу, та підприємством, яке орієнтоване на отримання емоцій клієнтами. Виділено групи мотивів вибору того чи іншого ресторану або готелю. Проаналізовано динаміку ресторанів Києва за останні п’ять років. Розглянуто властивості, притаманні сервісу, який орієнтовано на відвідувачів. Проаналізовано чинники, які впливають на рівень задоволеності відвідувачів ресторанів та готелів. Виділено можливі шляхи модернізації маркетингової стратегії через концепцію «економіка вражень».
2
Олійник, Оксана Миколаївна. "КУЛЬТУРНО-РЕКРЕАЦІЙНА СКЛАДОВА СЕРВІСУ МІСЬКИХ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ КОМПЛЕКСІВ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 191–99. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236020.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — проаналізувати особливості культурно-рекреаційної складової сучасного готельно-ресторанного сервісу. Методологія дослідження ґрунтується на інклюзії наукових підходів і методів. Інструментарій культурологічного, соціокультурного і системного підходів використовувався для обґрунтування соціокультурної та рекреаційно- дозвіллєвої складової та аналізу практичного досвіду у сфері готельно-ресторанного сервісу. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні важливості культурно- рекреаційної складової та можливості її задоволення, зокрема на прикладі сервісу готельно-ресторанного комплексу «Hotel SPA» у м. Ворзель. Висновки. Динамічні зміни і розширення інтересів людини вимагають змін соціокультурного середовища, яке своєю чергою детермінує діяльність, потреби, самопочуття, адаптацію і поведінку людини. Сервіс набуває специфічних рис суб’єкт-суб’єктних, проєктуючись в нормативно-ціннісну складову відносин в соціокультурному просторі. Нині значного поширення набуває туризм «вихідного дня», що висуває нові вимоги до сервісу. Сучасна людина потребує і шукає нових вражень та емоцій. Багато в чому вони залежать від вибору локації і створення концепції майбутніх послуг, тому сучасний сервіс починається з вибору місця для забудови готельно- ресторанного комплексу. Прикладом вдалого вирішення концепції культурно-релаксаційної потреби відвідувача і відповідного сучасного сервісу є діяльність комплексу «Hotel SPA» у місті Ворзель. Окрім низки традиційних послуг з організації харчування і проживання, в ньому велика увага приділяється задоволенню культурно-дозвіллєвих і рекреаційно- релаксаційних потреб клієнтів, зокрема маленьких відвідувачів. Отже, в сучасних умовах і в межах міста можна створити комплекс, що відповідатиме всім побажанням людини, яка потребує відновлення фізичних та задоволення психоемоційних потреб.
3
Завадинська, О. Ю., та Є. Дубчак. "ДІАЛЕКТИКА РОЗВИТКУ ЯКОСТІ ПОСЛУГ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ В УКРАЇНІ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 43–47. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-07.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній науковій статті ставиться завдання проаналізувати “поняття якості” в динаміці йо-го розвитку в індустрії гостинності України. В процесі розвитку індустрії гостинності питання якості посі-дають одне з важливих місць. Ключовим моментом у формуванні якості є процес взаємодії туристичних фірм і готельно-ресторанних комплексів. Встановлено, що зміна форм власності, інтеграція України у світовий простір стали початком нових підходів до формування якості сервісних послуг готелів, ресторанів і турис-тичних фірм. На основі аналізу діяльності туристичної фірми “Супутник” (туроператор з багаторічним дос-відом роботи на ринку туристичних послуг України), а також враховуючи опрацювання наукових джерел з даного питання, авторами робиться спроба систематизувати діалектику розвитку, поняття якості за останні десятиліття. Хронологічні межі дослідження: 70-80-ті роки XX століття та період ринкових відно-син у незалежній Україні. Логічним і своєчасним є судження про важливість якості послуг в умовах всесвіт-ньої пандемії коронавірусу COVID-19. Доведено, що наслідком всесвітньої пандемії коронавірусу стала поява цілого ряду новітніх технологій обслуговування клієнтів туристичними фірмами і готельно-ресторанними комплексами. Актуальним є бачення історичної динаміки розвитку поняття якості як фактора привабливості індустрії гостинності та її рушійної сили. Зроблено висновок, що готельно-ресторанні господарства і туризм як одні з високорентабельних сфер світової економіки в XXI столітті стають провідним напрямом економіч-ного і соціального розвитку України.
4
Даниленко, Ольга Вікторівна. "КУЛЬТУРНО-ДОЗВІЛЛЄВИЙ ТА РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНИХ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 150–58. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.236016.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — окреслити основні аспекти культурно-дозвіллєвого та рекреаційного потенціалу сучасних готельно-ресторанних комплексів в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на інклюзивному поєднанні методологічного інструментарію культурологічного, мистецтвознавчого, соціокультурного та структурно-функціонального підходів, а також підходів, інтегрованих із менеджменту. Активно використані загальнонаукові методи пізнання (аналізу, синтезу, спостереження) і принципи (достовірності, системності). Наукова новизна полягає в тому, що в статті розширено уявлення про культурно-дозвіллєвий і рекреаційний потенціал готельно-ресторанних комплексів в сучасній Україні, зокрема на прикладі заміського комплексу «ШишкіNN». Висновки. Конкуренція, значні зміни у вимогах до якості життя, дедалі зростаючі потреби та широкий спектр інтересів людей вимагають від готельно-ресторанних комплексів здатності переорієнтовуватися на надання низки додаткових послуг. Одними з найважливіших складових, яким повинен відповідати сучасний готельно-ресторанний комплекс, є культурно-дозвіллєва і рекреаційна. Для реалізації культурно-дозвіллєвого і рекреаційного потенціалу сучасний готельно-ресторанний комплекс повинен передусім враховувати такі аспекти: особливості архітектурного стилю і забудови; рекреаційне зонування і організацію простору відпочинку; розташування в екологічно привабливому місці; художньо-естетичне вирішення та якісне декоративне оздоблення інтер’єру; проведення різних культурно-дозвіллєвих заходів; спеціальну підготовку керівного і обслуговуючого персоналу тощо. Звернено увагу, що у сучасній Україні при архітектурно-дизайнерському проєктуванні готельно-ресторанних комплексів дотримуються традицій спеціального оформлення та сервісу для максимального забезпечення культурно-дозвіллєвих та рекреаційних потреб відпочиваючих. Про це свідчить діяльність таких заміських комплексів, як «Чабани», «Два Бобри», «Козацький Стан», «ШишкіNN».
5
Антошкова, Н. А. "КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНОГО СЕРВІСУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Перспективи сталого розвитку підприємств ресторанної індустрії України визначаються да-леко не короткостроковими результатами отримання прибутку, а застосуванням стратегії клієнтоорієнто-ваного сервісу, спрямованої на підвищення конкурентноздатності і, як результат, досягнення економічного ефекту в довгостроковому періоді. У статті розглянуто роль кадрового забезпечення у формуванні клієнтоо-рієнтованого сервісу на підприємствах ресторанного господарства. Доведено, що основним суб’єктом, що реалізує клієнтоорієнтований сервіс на підприємстві, є його персонал. Сформовано авторський алгоритм формування клієнтоорієнтованості персоналу. Обгрунтовано важливість балансу інтересів та корпоратив-них цінностей підприємства та персоналу, а також доведено ефективність формування лояльності працівни-ків до підприємства завдяки відкритості та доступності керівництва. Запропоновано модель взаємозв’язку потреб підприємства, мотиваційних стимулів, потреб працівника та його внеску в формування клієнтоорієн-тованого сервісу. Окреслено важливість і домінуючу роль у формуванні кадрового забезпечення клієнтоорієн-тованого сервісу процесу навчання та безперервного саморозвитку персоналу. Охарактеризовано основні ме-тоди навчання як на робочому місці працівника, так і поза ним. Досліджено практику навчання клієнтоорієн-тованого персоналу зарубіжними підприємствами готельно-ресторанного господарства, яка грунтується на системі японського менеджменту кайдзен та передбачає безперервний розвиток клієнтоорієнтованого персо-налу, створює умови досить високої адаптації персоналу до різних змін у ресторанному господарстві. Обгру-нтовано застосування методу за моделлю Циклу Колба. Показано значення різних видів клієнтоорієнтованос-ті персоналу з погляду цінності та ефективності ресторанного бізнесу.
6
Rumiantseva, I. B. "ЧАЙОВІ В РЕСТОРАННОМУ БІЗНЕСІ". Actual problems of regional economy development 2, № 17 (30 листопада 2021): 204–11. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.204-211.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню актуальності надання відмінного сервісу в закладах харчування, розвитку культури чайових та безготівкових чайових, тенденцій, що стосуються ресторанного бізнесу. Виявлено зниження відвідуваності закладів ресторанного господарства в період пандемії. Визначено основні причини такої тенденції. Охарактеризовано новації, що стосуються ресторанної справи.
Діяльність успішного закладу ресторанного бізнесу відображається в його діях. Такі заклади завжди на кілька кроків вперед серед своїх конкурентів. Вони аналізують не тільки сьогодення, а й майбутнє свого закладу, тому цікавляться новаціями та прийдешніми трендами, які будуть сприяти розвитку закладу ресторанного бізнесу та зможуть зробити його лідером своєї галузі.
В період пандемії ресторанний бізнес зазнав суттєвих втрат через певні карантинні обмеження. Для подальшого свого існування заклади харчування повинні були перейти на інший рівень надання послуг харчування. Такий рівень повинен був забезпечувати в першу чергу безпечність для своїх відвідувачів. Гості закладів харчування в період карантину стали бути досить прискіпливі у своєму виборі, важливим аспектом залишилася безпечність в наданні послуг харчування. Те саме і стосувалося залишання чайових для обслуговуючого персоналу.
У статті проаналізовано стан ресторанного бізнесу в період пандемії, визначено основні проблеми зменшення відвідуваності гостей в закладах харчування та запропонувано способи покращення ситуації на ринку ресторанних послуг в умовах карантину.
При вирішенні поставлених завдань нами використано ряд методів дослідження: методи статистичного аналізу – для оцінки стану ресторанного бізнесу в період пандемії, а також методи аналізу та синтезу, порівняльних характеристик щодо проблем відвідуваності в закладах харчування.
Перспективами подальшої наукової новизни є аналіз сучасних тенденцій розвитку науки у сфері ресторанного бізнесу, новинок у харчуванні та сфері послуг, впровадження новацій в обслуговуванні відвідувачів.
З’ясовано, що безпечна робота персоналу з впровадженням безконтактної оплати за послуги харчування стануть ефективним інструментом для збільшення відвідуваності в ресторанному бізнесі. Запропоновано розрахунок з відвідувачами в закладах харчування перевести на безконтактний та безпечний.
7
Бурак В. Г. "РІВНІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.265.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано рівні готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності. Акцентовано на критеріях готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності: ціннісно-особистісному, гносеологічно-системному, технологічно-діяльнісному, здоров’язбережувальному. У контексті дослідження сформульовано термін «рівень» як ступінь освіти, культури й підготовленості до професійної діяльності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Виділено такі рівні готовності означених фахівців: високий (творчий), достатній (конструктивно-варіативний), середній (репродуктивний), низький (рецептивно-продуктивний). Високий рівень властивий здобувачам освіти з глибокою потребою в постійному виявленні особливих творчих здібностей, вольової саморегуляції, самостійного здобування знань, особистісного самовдосконалення; з ґрунтовними знаннями про предметну область і специфіку фахової діяльності, організацію сервісно-виробничого процесу та використанням набутих знань для прийняття рішень у нестандартних ситуаціях тощо. Достатній рівень характерний здобувачам освіти зі значно вираженою вольовою саморегуляцією та здібностями до діяльності у сфері «людина – людина»; вільним володінням вивченим обсягом матеріалу, умінням застосовувати його на практиці; достатніми знаннями про предметну область і специфіку фахової діяльності, організацію сервісно-виробничого процесу тощо. Середній рівень простежується у здобувачів освіти, які відзначаються нестійкою вольовою саморегуляцією та здібностями до діяльності у сфері «людина – людина»; відсутністю стійких цільових установок щодо особистісного зростання, схильністю до зміни власних переконань та принципів тощо. Низький рівень притаманний здобувачам освіти з відсутністю або низьким проявом вольової саморегуляції та здібностей до діяльності у сфері «людина – людина»; фрагментарним володінням навчальним матеріалом; фрагментарними знаннями про предметну область і специфіку фахової діяльності, організацію сервісно-виробничого процесу тощо. Визначено характеристики рівнів сформованості готовності майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи до професійної діяльності в розрізі означених критеріїв.
8
Плюта, Олена Павлівна. "АКСІОСФЕРА В СИСТЕМІ КЛІЄНТСЬКОГО СЕРВІСУ: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ДИСКУРС". Питання культурології, № 38 (29 жовтня 2021): 166–77. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245849.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — обґрунтувати теоретико-методологічні та науково-практичні аспекти сутності та структури механізму функціонування і розвитку аксіосфери систем клієнтського сервісу. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність дослідження, класифікації, експертної оцінки головних визначальних чинників і елементів аксіосфери систем клієнтського сервісу. Методологічною основою став комплекс взаємопов’язаної сукупності різних методів наукового дослідження: аналізу та синтезу — для окреслення теоретичних прикладних засад проблем формування аксіосфери; діалектичного пізнання — для постановки проблеми дослідження, вивчення та деталізації об’єкта дослідження; семантичного аналізу — для визначення сутності основних понять проблемного поля дослідження; спостереження й узагальнення — для характеристики сучасного стану підприємств та визначення тенденцій розвитку сфери гостинності; структурно-логічного аналізу — для встановлення взаємозв’язків між категоріями досліджуваної проблеми. Методологічним орієнтиром дослідження проблеми стали ключові методологічні підходи — аксіологічний, системний, культурологічний, компетентнісний, синергетичний та ін. Наукова новизна. Розвинуто науковий підхід до визначення структурно- змістового наповнення механізму функціонування і розвитку аксіосфери систем клієнтського сервісу через розширення суб’єктивного складу, що надає системі ефективного значення. Висновки. Обґрунтовано доцільність використання певного набору формалізованих підходів до формування систем організаційної культури та професійного компетентнісного потенціалу в системах клієнтського сервісу, що, як наслідок, забезпечить додану та ринкову вартість бізнесу підприємств готельно-ресторанної сфери. Брак комплексності та системності у висвітленні питань удосконалення та ефективності систем клієнтського сервісу зумовлює потребу в подальших теоретичних дослідженнях цієї проблеми.
9
Degterenko, L. N., and A. P. Mirzoyan. "FROM THE EXPERIENCE OF FURTHER EDUCATION PROFESSIONAL PROGRAMS IMPLEMENTATION AT THE INTERNATIONAL INSTITUTE OF DESIGN AND SERVICE TAKING INTO ACCOUNT THE RESTAURANT SERVICE COMPETENCE WORLDSKILLS STANDARDS." Современная высшая школа инновационный аспект, no. 2 (2019): 34–46. http://dx.doi.org/10.7442/2071-9620-2019-11-2-34-46.
Повний текст джерела
10
Gomilevskaya, Galina, and Diana Yurasova. "Covert Buyer Method in Marketing Research of Catering Facilities." Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, no. 1 (April 25, 2022): 44–57. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2022-1/044-057.
Повний текст джерелаАнотація:
. В настоящее время предприятия, осуществляющие свою деятельность в сфере ресторанного сервиса и гостеприимства, функционируют в условиях постоянной конкурентной борьбы. Это определяет необходимость обеспечения высокого уровня оказываемых услуг и качества обслуживания. Работа линейного персонала, с одной стороны, во многом определяет уровень сервиса в ресторанном бизнесе, а с другой – требует постоянного контроля над уровнем компетенций данной категории работников. При оценке линейного персонала особая роль принадлежит методу тайного покупателя, который, являясь одним из наиболее действенных маркетинговых инструментов, позволяет детально оценить качество обслуживания на предприятии питания с точки зрения потребителя. Цель: разработка модели исследования линейного персонала методом тайного покупателя на примере ведущих предприятий общественного питания города Владивостока. Методы: использованы методы анализа вторичных источников информации, систематизации, интерпретации, дедукции и индукции, выявление причинно-следственных связей, сравнительноописательный, статистический методы и метод наблюдения. Результаты: в ходе исследования были рассмотрены теоретические аспекты использования метода тайного покупателя в системе маркетинговых исследований, составлен алгоритм действий для проведения исследования, разработана оценочная анкета тайного покупателя и проведена оценка линейного персонала методом тайного покупателя на ведущих предприятиях питания города Владивостока. Научная новизна: в статье уточнено понятие «метод тайного покупателя», предложены критерии оценки работы персонала и разработана модель исследования методом тайного покупателя. Практическая значимость: рациональное использование метода тайного покупателя в маркетинговых исследованиях предприятий общественного питания позволит значительно повысить качество сервиса и оказываемых услуг на предприятиях и сформировать потребительски ориентированные стандарты обслуживания.
11
Петрова, Галина Андреевна, та Анна Александровна Малахова. "Исследование предпочтений потребителей корейской кухни во Владивостоке". Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, № 3 (2021): 40–52. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-3/040-052.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье проведено исследование предпочтений постоянных потребителей корейской кухни во Владивостоке. Проанализировано состояние рынка предприятий общественного питания в Приморском крае. В частности, рассмотрены статистические данные о количестве предприятий общественного питания, ежегодно проводимые гастрономические фестивали, успехи владивостокских ресторанов в гастрономических рейтингах. Цель работы состояла в том, чтобы на основании исследования предпочтений потребителей корейской кухни во Владивостоке определить существующие проблемы и предложить возможные решения. Методической основой работы являются статистический и контент-анализ, анкетирование. Определены факторы привлекательности корейской кухни и их характеристики. Изучены потребительские предпочтения касательно заказываемых корейских блюд, популярных заведений, частоты посещения и среднего чека. Установлено, что наиболее значимыми критериями оценки потребителями корейской кухни являются повышение уровня сервиса, качества продуктов и разнообразие меню. Выявлено противоречивое отношение респондентов к вопросу адаптации блюд корейской кухни к предпочтениям местного потребителя. Практическая значимость работы состоит в выявлении существующих проблем и поиске возможных решений на предприятиях питания корейской кухни, что в дальнейшем может послужить основой для изучения востребованности предприятий национальной кухни Кореи как альтернативы нереализуемого путешествия в условиях закрытых границ. Ключевые слова и словосочетания: Владивосток, корейская кухня, предприятия общественного питания, гастрономический туризм, потребительские предпочтения, факторы мотивации.
12
Петрова, Галина Андреевна, та Анна Александровна Малахова. "Исследование предпочтений потребителей корейской кухни во Владивостоке". Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, № 3 (2021): 40–52. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-3/040-052.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье проведено исследование предпочтений постоянных потребителей корейской кухни во Владивостоке. Проанализировано состояние рынка предприятий общественного питания в Приморском крае. В частности, рассмотрены статистические данные о количестве предприятий общественного питания, ежегодно проводимые гастрономические фестивали, успехи владивостокских ресторанов в гастрономических рейтингах. Цель работы состояла в том, чтобы на основании исследования предпочтений потребителей корейской кухни во Владивостоке определить существующие проблемы и предложить возможные решения. Методической основой работы являются статистический и контент-анализ, анкетирование. Определены факторы привлекательности корейской кухни и их характеристики. Изучены потребительские предпочтения касательно заказываемых корейских блюд, популярных заведений, частоты посещения и среднего чека. Установлено, что наиболее значимыми критериями оценки потребителями корейской кухни являются повышение уровня сервиса, качества продуктов и разнообразие меню. Выявлено противоречивое отношение респондентов к вопросу адаптации блюд корейской кухни к предпочтениям местного потребителя. Практическая значимость работы состоит в выявлении существующих проблем и поиске возможных решений на предприятиях питания корейской кухни, что в дальнейшем может послужить основой для изучения востребованности предприятий национальной кухни Кореи как альтернативы нереализуемого путешествия в условиях закрытых границ. Ключевые слова и словосочетания: Владивосток, корейская кухня, предприятия общественного питания, гастрономический туризм, потребительские предпочтения, факторы мотивации.
13
Гірняк, Л. І., А. К. Червякова, В. С. Папета та Л. О. Бомпа. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В ПЕРІОД КРИЗИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано стан галузі ресторанного господарства України у 2019-2020 р.р., зо-крема у період економічної кризи, зумовленої поширенням пандемії COVID-19 та наслідками антипандемічних заходів. Призупинення діяльності, суттєве зниження обсягу реалізованих послуг, значні фінансові втрати суттєво вплинули на загальну ситуацію, спонукаючи заклади, що втрималися, мінімізувати витрати, оп-тимізувати штат, підвищити ефективність внутрішніх процесів, активізувати власну діяльність шляхом запровадження економічно доцільних нововведень. На сучасному етапі розвитку ресторанної галузі неможливо обійтися без технічних інновацій, запровадження яких стрімко модернізує організаційні процеси у закладах і не лише дозволяє покращити існуючу ситуацію, а й виступає вдалою інвестицією у майбутній перспективний розвиток підприємства. Серед актуальних та перспективних виділяють: організацію швидкої доставки, відкриття dark kitchen (спеціальних закритих кухонь сервісу доставки), інтеграцію додатків доставки з си-стемами обліку закладів харчування або POS-системами, запровадження QR-меню, встановлення спеціалізо-ваного програмного забезпечення на мобільні пристрої клієнтів від закладів ресторанного господарства, вико-ристання програмного забезпечення для планування й управління персоналом, управління списками очікування, бронювання та зайнятість столів та використання інтерактивних таблиць, що створюють додаткові зруч-ності клієнтові при виборі страв, слугують додатковим розважальним пристроєм протягом очікування замо-влення. Ефективна діяльність сфери ресторанного бізнесу безпосередньо пов’язана з інноваційною політикою її структурних складових. Якщо дана політика відсутня на підприємстві харчування, воно розвивається вкрай повільно. За допомогою можливих аспектів вдосконалення можна не лише збільшити суму середнього чеку та кількість замовлень закладу, але й стимулювати його економічне зростання.
14
"Романуха О.М., Шаповалова І.В. ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАЦІЙ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ НА ПРИКЛАДІ ГОТЕЛІВ ТА РЕСТОРАНІВ УКРАЇНИ". TRADE AND MARKET OF UKRAINE, № 49 (1) 2021 (30 червня 2021): 130–38. http://dx.doi.org/10.33274/2079-4762-2021-49-1-130-138.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою статті є вивчення особливостей комунікації в соціальних мережах підприємств індустрії гостинності на прикладі топових готелів та ресторанів України. Методи. Використано комплекс загальнонаукових методів гносеології: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу, індукції та дедукції, методів статистики і аналізу. Вихідним фактом дослідження є констатація збільшення ролі соціальних мереж в комунікаціях готелів та ресторанів з клієнтами, перетворення їх на діалоговий майданчик для просування власного продукту та послуг. Залежність характеру та інтенсивності комунікацій від стану ринку. Результати. Розглянуто причини зростання популярності соцмереж в суспільстві, як засобу комунікації, та звернено увагу на вікові особливості їх користувачів. Констатовано, що комунікативна активність готелів та ресторанів напряму залежала від ситуації на ринку. Готелі активно взаємодіяли з аудиторією в періоди посилення конкуренції та навпаки знижували її за умови зростання кількості клієнтів. Звернено увагу на вплив міжнародних заходів на рівень активності комунікацій підприємств гостинності в Facebook. Виявлено, що під час проведення в Україні великих міжнародних заходів — чемпіонату з футболу Євро-2012 та пісенного конкурсу — Євробачення-2017 готелі послаблювали роботу в соцмережах, ресторани навпаки — активно боролися за клієнта. Основними методами формування активності виступали публікації, репости, коментарі та уподобання. Проведено паралелі між динамікою комунікацій готелів та коливанням загальної динаміки їх кількості в Україні. Визначено основні інформаційні приводи, які формували найбільшу активність в соцмережах. Констатовано, що повідомлення стосовно якості послуг, їх різноманіття, сервісу були малоцікаві відвідувачам. Основну інформаційну активність формували меседжі стосовно відзначення закладів нагородами, їх участі в різноманітних благодійних акціях, висвітлення прийомів відомих гостей. Од- ночасно звернено увагу на використання маркетингових прийомів залучення авдиторії, домінування в інформаційному полі більшою мірою фото та відео матеріалів, використання текстів в незначній кількості. Підкреслено, що пости, які мали на фото не лише зображення готелю чи ресторану, але й людей мали в середньому вищу оцінку ніж просто світлини інтер’єру. Ключові слова: готель; ресторан; гостинність; соціальні мережі; комунікації; туризм.
15
Новічкова, Т. П. П., Т. Є. Лебеденко та В. К. Новічков. "Імплементація сервісних інновацій в організацію діяльності закладів ресторанного господарства". Food Industry Economics 13, № 1 (18 квітня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v13i1.1990.
Повний текст джерелаАнотація:
Інноваційна діяльність спрямована на створення нового або зміну наявного продукту, на вдос-коналювання наявних послуг, освоєння нових ринків, впровадження передових інформаційних техно-логій і сучасних форм організаційно-управлінської діяльності. Вони стають визначальними чинникамидля конкурентоспроможності підприємств та активізації обмінів з іншими секторами економіки, з нимпов’язаними. Проведене дослідження дало змогу проаналізувати діяльність ресторану «Щастя ПалеРояль», визначити його головних конкурентів та розробити концепцію розвитку ресторану. Для цьогобуло запропоновано ввести професію сомельє (винного та хлібного. Складено концептуальне менюхлібобулочних виробів, яке має різні види хліба, що пасуватимуть для різних страв в основному менюзакладу. Реалізація зазначених напрямків розвитку інноваційної діяльності створить умови для роз-ширення переліку надаваних послуг, посилить конкурентні позиції та переваги підприємств.
16
Добрянська, Н. А., Г. О. Саркісян, О. В. Ніколюк та К. В. Єланська. "Аналіз міжнародного ринку готельних послуг: проблеми і тенденції розвитку". Food Industry Economics 13, № 4 (30 грудня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/fie.v13i4.2193.
Повний текст джерелаАнотація:
Індустрія гостинності є однією з найактивніших у світі, тому завжди змінюється та перебуває упошуках нового. У статті досліджено стан сучасного ринку готельних послуг, проаналізовано сучаснісвітові тенденції індустрії гостинності. Окреслено питому вагу ночівлі туристів в закладах розміщенняЄвропейського регіону, для детального аналізу були використані показники Євростату. Так більшістьприпадає на готелі та схожі заклади розміщення, а найменша кількість на кемпінги та трейлери. Про-ведено аналіз динаміки показників кількості ночівель, які провели туристи в закладах розміщення вЄвропейському регіоні, в результаті, в період з 2010 по 2019 роки, спостерігається позитивна динамі-ка. Визначено, що під впливом пандемії COVID-19, змінились побажання, щодо споживання готельнихпослуг, більшість клієнтів закладів розміщення бажають бачити збільшення кількості прибирань тадезінфекції приміщення, дотримання соціальної дистанції та тимчасове припинення деяких видів го-тельного сервіс: СПА, казино, ресторан. Розглянуто, що сьогодні велика кількість мандрівників під часбронювання віддає перевагу мобільним додаткам готелю, а левова частка бронювань здійснюєтьсячерез мобільні пристрої. Прогнозується, що скоро третина замовлень турів буде здійснюватися такожчерез мобільні пристрої. Обрані шляхи для покрашення функціонування ринку готельних послуг
17
БАРЫШЕВ, М. Г., and М. Ю. ТАМОВА. "TRAINING OF HIGHLY QUALIFIED SPECIALISTS FOR RESTAURANT AND HOTEL BUSINESS." Известия вузов. Пищевая технология, no. 5-6(377-378) (December 25, 2020). http://dx.doi.org/10.26297/0579-3009.2020.5-6.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлена система подготовки высококвалифицированных специалистов для ресторанной и гостиничной индустрии, реализуемая выпускающей кафедрой общественного питания и сервиса Кубанского государственного технологического университета. Дана характеристика главных направлений образовательной и научно-исследовательской работы кафедры и приведены достигнутые результаты. Показаны материально-технические возможности научно-производственной базы кафедры, позволяющие обеспечить подготовку высококвалифицированных кадров для предприятий общественного питания, ресторанного и гостиничного бизнеса. Обозначены основные направления деятельности и достижения сформированных на кафедре двух научных школ, разработки которых апробированы и внедрены в учебный процесс и производство, в том числе на предприятиях общественного питания в муниципальных дошкольных и общеобразовательных учреждениях Краснодарского края. The system of training highly qualified specialists for the restaurant and hotel industry, implemented by the department of public catering and service of the Kuban State Technological University, is presented. The characteristics of the main directions of educational activities and research work of the department and results achieved are given. The material and technical capabilities of the scientific and production base of the department are shown, which make it possible to provide training of highly qualified personnel for public catering, restaurant and hotel businesses. The main directions of activity and achievements of two scientific schools formed at the department are outlined, the developments of which have been tested and implemented in the educational process and production, including at public catering enterprises in municipal preschool and general education institutions of the Krasnodar region.