Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Рекламний матеріал.
Статті в журналах з теми "Рекламний матеріал"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Рекламний матеріал".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
ЛІТКОВИЧ, Ю. В., Л. В. КОВАЛЬЧУК та І. В. ЛЕСИК. "РЕКЛАМНА ФУНКЦІЯ АНГЛОМОВНИХ ГАЗЕТНИХ ЗАГОЛОВКІВ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 125–31. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.18.
Повний текст джерелаАнотація:
Рекламна функція заголовка полягає в тому, щоб викликати інтерес до публікації та змусити читача прочитати текст, а потім купити товар, не розкриваючи всієї його суті. Зазвичай заголовок для цього типу відносин є фразою, яка просто називає об’єкт або предмет публікації чи натякає на нього. Рекламна функція заголовка текстів новин відіграє важливу роль у формуванні ставлення читача до публікації. Її реалізація характеризується тим, що цікаві, що привертають увагу, ємні заголовки, які нагадують рекламу товарів чи послуг, можуть викликати інтерес у глядачів. Серед основних лінгвістичних особливостей заголовків у рекламній функції можна виділити такі засоби: стилістичні (алюзія, анафора, гіпербола, метафора, метонімія, повтор, риторичне питання, каламбур та інші); спеціальна термінологія; емоційно-забарвлена лексика, тобто поєднання стандартних та експресивних мовних засобів; використання як абстрактної, так і конкретної лексики. Заголовок сучасного газетного тексту рідко виконує лише функцію номінації чи інформування. Найчастіше заголовок виконує рекламну функцію, тобто функцію продажу інформації, що міститься у тексті газетного матеріалу. Рекламна функція реалізується дієсловами, прикметниками у вищому та найвищому ступенях порівняння, використанням особистих займенників, різними стилістичними засобами. Зокрема, семантична функція є основною рекламною функцією, яка викликає інтерес адресата до предмета реклами. Основна відмінність між заголовками та слоганами полягає в меті їх використання: заголовок залучає читача до прочитання тексту, а рекламний слоган доносить до споживачів основні ідеї рекламних кампаній та зберігає їхню цілісність під час використання декількох різних рекламних каналів. Слоган – це фраза, яка передає суть рекламної кампанії.
2
ВАСИЛЬЄВА, Н. О. "ДО ПИТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПРАГМАТИКО-ЛІНГВІСТИЧНИХ РИС ПОЛІКОДОВИХ ТЕКСТІВ АНГЛОМОВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 111–17. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано проблему взаємодії семіотичних знаків, вербальних одиниць і прагматичних інтенцій автора на матеріалі полікодових текстів сучасної англомовної соціальної реклами. Рекламне повідомлення інтерпретується як структурно та логічно завершений письмовий текст, створений із певною метою. Як відомо, рекламне повідомлення соціальної тематики, на відміну від комерційного, порушує важливі питання і створюється для гуманізації суспільства. З позиції лінгвістики рекламний текст вважається негомогенним, тобто таким, що поєднує вербальний (мовний або мовленнєвий) і невербальний (містить одиниці, що належать до інших знакових систем) елементи. Враховуючи складну природу поняття «полікодовий тест», ми застосували класифікацію знаків Ч. С. Пірса на семантичному, синтаксичному і прагматичному рівнях пізнання та елементи прагматично-лінгвістичного аналізу для дослідження дібраних рекламних повідомлень. У результаті вивчення ілюстративного матеріалу було визначено, що кожне рекламне повідомлення акумулює низку знаків (іконічні, індексальні, символічні), котрі прямо чи опосередковано вказують на об’єкт або проблему, якій присвячена реклама. Показово, що ключову роль у відібраних полікодових текстах відіграє візуальний компонент (обрана кольорова палітра, графічні засоби, фотомонтаж, колаж тощо), а вербальний компонент (судження або висновок) лаконічно резюмує представлену соціальну проблему. Автори рекламних повідомлень звертаються до різних лінгвістично-стилістичних засобів (на фонетичному, лексичному, синтаксичному рівнях) для досягнення поставленої мети. При цьому знаки та лексико-стилістичні засоби гармонійно доповнюють одне одного, оптимізуючи текст соціальної реклами.
3
Диомидова, Алла. "Суперлатив в женском рекламном дискурсе (на материале рекламных текстов из журнала “Cosmopolitan”)". Verbum 4 (6 лютого 2013): 46–52. http://dx.doi.org/10.15388/verb.2013.4.4980.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью данного исследования является описание использования суперлатива в рекламных текстах. Частое использование суперлатива в рекламном дискурсе является той чертой, которая объединяет рекламный и политический (тоталитарный) дискурсы. Понятие су- перлатива в данной работе понимается более широко, чем в традиционных грамматиках. Расширительное понимание этого понятия имеет свою традицию в исследованиях дискур- са (ср. В. Клемперер «Язык Третьего рейха»). Все суперлативы можно разделить на две груп- пы: грамматические и семантические. Грамматические суперлативы – это превосходная степень прилагательных и слова с приставками -гипер, -мега, -супер и т.п. Семантические суперлативы – слова, которые формально не являются прилагательными в превосходной степени. Однако они обладают таким значением. У дискурсивных суперлативов данное значение появляется в контексте. Например, слово голографический не обладает суперла- тивным значением. Но оно появляется в определенном рекламном тексте – голографиче- ский блеск.
4
Мусійчук, Світлана Миколаївна. "Прагматична спрямованість рекламного тексту (на матеріалі французької мови)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 14 (15 січня 2016): 260–66. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v14i0.228.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто рекламу як форму соціально зорієнтованої комунікації, що характеризується виразною прагматичною метою. Прагматична установка пов’язана з певними функціями, які рекламний текст виконує задля отримання бажаного ефекту впливу на споживача. На прикладі французьких рекламних текстів показано, що реалізації прагматичних функцій, виконуваних цими текстами, сприяє врахування соціальних і культурних орієнтирів, наявних у певному соціумі.
5
Meteshkin, Kostiantyn O., та Olena Ye Pomortseva. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ У ІНТЕРАКТИВНІЙ РЕКЛАМІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ". Information Technologies and Learning Tools 36, № 4 (19 вересня 2013): 110–20. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v36i4.880.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність матеріалу, наведеного у статті, обумовлена проблемами, що склалися під час проведення вступної кампанії до вищого навчального закладу. Більшість навчальних закладів використовують досвід реклами товарів загального споживання, не враховуючи те, що надається специфічна послуга: одному студенту, якого обслуговує великий колектив високоінтелектуальних науково-педагогічних працівників, а також допоміжний персонал вищого навчального закладу. Тому рекламна діяльність профілюючої кафедри в умовах ринкової економіки повинна бути на одному щаблі з навчальною, методичною, науковою та виховною діяльністю. Наведений у статті матеріал базується на реально діючій системі підтримки освітніх процесів у вигляді сайту кафедри. Грамотне використання одного з ресурсів цієї системи дозволило підвищити ефективність набору студентів за рахунок інтерактивного характеру реклами.
6
Сердечна, Людмила. "РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ РЕКЛАМИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 402–11. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-402-411.
Повний текст джерелаАнотація:
Pозглядаються актуальні питання теорії і практики регулю- вання у процесі формування та реалізації державної політики у сфері ре- клами, зокрема, методологічні проблеми застосування архетипного підходу для аналізу регулювання реклами в контексті сталого розвитку України. Рекламна діяльність в сучасних умовах впливає на формування ціннісних орієнтацій суспільства і є однією з причин загострення соціальних супереч- ностей. Багатовекторність реклами і масовий характер зумовлюють пробле- ми її функціонування, зокрема таку, як вплив на раціональність споживання в сучасному суспільстві. Одним з основних завдань реклами є стимулю- вання споживання, а отже, вирішення завдання збалансованого споживан- ня, що визначене Стратегією сталого розвитку України до 2030 р., створює суперечність. Вирішення проблеми вимагає трансформації концептуаль- них основ регулювання рекламної сфери. Обґрунтовано необхідність вироблення парадигми регулювання реклами на основі ціннісних установок, на яких ґрунтується концепція сталого розвитку і, зокрема, збалансованого споживання. Певні ціннісні установки (архетипи), що зумовлюють розви- ток регулювання, відповідно мають вплив і на рівень корпоративної соці- альної відповідальності рекламного бізнесу і сприяють досягненню гармо- нізації відносин рекламного бізнесу, суспільства і держави. Обґрунтовано висновок, що питання ціннісних установок у регулюванні реклами з пози- цій завдань Стратегії сталого розвитку щодо збалансованого споживання не має ставитися як вибір альтернативи. Оптимальне співвідношення матері- альних інтересів бізнесу й нематеріальних цінностей суспільства в регулю- ванні рекламної сфери залежить від співвідношення ціннісно-смислових архетипів, коли суб’єкти рекламної діяльності мають дієву мотивацію щодо соціальної відповідальності, яка доповнює, а не виключає корпоративні ін- тереси.
7
Karpova, Kateryna. "LINGUISTIC PECULIARITIES OF PERSUASIVE STRATEGIES AND TACTICS IN ENGLISH ADVERTISING OF ECO-FRIENDLY PRODUCTS." Studia Linguistica, no. 15 (2019): 26–39. http://dx.doi.org/10.17721/studling2019.15.84-105.
Повний текст джерелаАнотація:
Прикметною ознакою нашого часу є те, що сучасна сфера рекламної комунікації являється ключовим каналом, який поєднує виробника та споживача, відтак саме реклама відіграє важливу роль у створенні та підтримці іміджу певної компанії чи бренду. Сьогодні всесвітньо відомі корпорації демонструють неабияке зацікавлення проблемами довкілля, намагаються привнести у свою корпоративну культуру ознаки екологічної освіченості, а також залучають креативних бренд менеджерів, які, у свою чергу, створюють такі переконливі рекламні кампанії товарів та послуг, що націлені на споживачів, якіпереймаються питаннями захисту та збереження навколишнього середовища. Відтак, статтю присвячено розгляду комунікативних стратегій і тактик, які використовуються як механізм переконання в англомовному рекламному дискурсі. Лінгвістичний аналіз явища мовленнєвого впливу з метою досягнення персуазивного ефекту здійснюється на матеріалі рекламних повідомлень екологічних товарів. Основними методами дослідження обрано контент аналіз, лексико-семантичний та інтерпретативний аналіз. У результаті проведеного лінгвістичного експерименту виділено та проаналізовано наступні комунікативні стратегії, які володіють значним персуазивним потенціалом у рекламному дискурсі: стратегія привернення уваги до товару чи послуги, які рекламуються; стратегія створення позитивного іміджу; стратегія оцінки та стратегія інтимізації. Окрім того, вивчено певні лінгвістичні тактики та прийоми, задіяні у процесі реалізації вищезазначених комунікативних стратегій.
8
Ульянова, Г. О. "ЗАХИСТ ПРАВ ТВОРЦІВ РЕКЛАМИ ВІД НЕПРАВОМІРНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕКЛАМНИХ МАТЕРІАЛІВ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 12 (6 травня 2019): 360–69. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v12i0.243.
Повний текст джерелаАнотація:
Отаття присвячена аналізу нормативно-правових актів, які встановлюють заборону на неправомірне використання рекламних матеріалів. У відносинах, які виникають у зв'язку зі створенням та розповсюдженням реклами, права інтелектуальної власності реалізуються не в повній мірі, що обумовлює й особливості захисту прав творців рекламних матеріалів у випадку їх неправомірного використання.
The article devoted to comprehensive analysis the legislation, which sets limits on the illegal use of advertising. The author elucidates the peculiarities of copyright protection in the legal relations arising from advertisement.
9
Осташевская, Е. Ю. "Перцептивная лексика английского языка с семантическим компонентом «теплота» в рекламном тексте". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 72, № 5 (квітень 2021): 86–91. http://dx.doi.org/10.18411/lj-04-2021-196.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются особенности функционирования английской перцептивной лексики с семантическим компонентом «теплота» в рекламных текстах. Используется обширный материал, представленный рекламными объявлениями различных товаров, мероприятий, услуг. На основе анализа словарных дефиниций устанавливаются значения, актуализируемые в целях создания у потребителя приятных температурных ощущений и эмоций, способствующих выполнению рекламным текстом функции воздействия и повышению его прагматического потенциала.
10
Khmil-Chupryna, V. "Жанрова палітра публіцистичних матеріалів на літературну тематику". Communications and Communicative Technologies, № 20 (20 лютого 2020): 94–99. http://dx.doi.org/10.15421/292014.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено і проаналізовано форми опосередкованої реклами та промоції художньої літератури у ЗМК, до яких віднесено публіцистичні матеріали на літературну тематику. Розглянуто та охарактеризовано жанри репортажу, звіту, біографічного або портретного нарису, есе та блогу, зокрема відео- і фотоблогу. Визначено їх потенціал у популяризації читання та промоції літератури. Простежено жанрові трансформації публіцистичних матеріалів на літературну тематику, досліджено виникнення нових жанрів опосередкованої реклами, зокрема букстаграму. Метою статті є дослідження жанрової палітри публіцистичних матеріалів на літературну тематику та визначення їх ролі у промоції книжкової продукції та популяризації читання. На основі аналізу сучасної вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з проблем читання доведено, що популяризація читання на сучасному етапі передбачає широке використання новітніх інформаційних технологій і впровадження нових форм і методів промоції книги. Також актуалізовано продуктивність засобів опосередкованого впливу на аудиторію, спрямованих на підвищення статусу читання як соціально-культурного інституту, формування позитивного іміджу людини, яка читає. Доведено потенціал ЗМК у популяризації читання і налагодженні ефективної комунікації між різноманітними соціальними інститутами, що беруть участь у цьому процесі. Наукова новизна розвідки полягає у комплексному дослідженні журналістських жанрів, що використовуються для висвітлення літературної тематики. Матеріалом дослідження стали сучасні публіцистичні матеріали літературної тематики українських інтернет-ЗМК. Результати дослідження можуть доповнити навчальні курси «Масова комунікація та інформація», «Журналістика», «Теорія соціальних комунікацій», «Теорія і практика видавничої справи», «Книжкові видання», а також бути задіяні для оптимізації роботи мережевих видань.
11
Алиев, Р. Р., А. М. Сарвалов та М. Х. Куликова. "ИСПОЛЬЗОВАНИЕ QR-КОДОВ В РЕКЛАМЕ". Тенденции развития естественных наук в современном информационном пространстве и их применение в агробиотехнологиях, № 1 (22 жовтня 2021): 70–75. http://dx.doi.org/10.36684/51-2021-1-70-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Реклама с QR-кодом – это маркетинговая и рекламная стратегия на основе смартфонов, которая сочетает в себе мобильный Интернет, технологии автоматической идентификации и сбора данных [1] и способна доставлять рекламную информацию целевым потребителям в процессе покупки, потребления и т.д. Это форма коммерческой рекламы, т.к. продавцы или рекламодатели используют наружную рекламу, пространство, помещения и сети для прямого или косвенного представления своих продуктов или услуг через платформу QR-кода. При написании работы использованы методы сбора фактического материала, а также теоретической интерпретации материала.
12
Сидорук, Галина Іванівна. "Стилістика англомовного рекламного продукту та його переклад засобами української мови". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (13 листопада 2014): 254–60. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.391.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено окремим стилістичним мовним засобам, які надають особливої образності й експресивності рекламним матеріалам. Сюди можна віднести фонетичні, граматичні засоби та специфічну синтаксичну організацію повідомлення. Стилістичні та семантичні втрати, яких зазнають переклади таких матеріалів, можуть бути успішно компенсовані іншими мовними засобами задля збереження їхнього прагматичного потенціалу.
13
ЯБЛОЧНІКОВА, В. О. "СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ У ПЕРЕКЛАДІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 174–78. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто лінгвостилістичні особливості рекламних текстів та фактори, які впливають на їх переклад. Проаналізовано різні засоби перекладу рекламних текстів та доцільність використання лексико- семантичних трансформацій. Всі наведені твердження ілюструються прикладами англомовних рекламних текстів, виокремлених із засобів масової інформації, та авторськими варіантами їх перекладу. «Реклама – це не приправа до бізнесу, а життєво-важливий складник нашої економіки», – говорять американці. Унікальність такого явища, як реклама, в її зверхживучості. Навіть у періоди економічних криз вона не тільки процвітає, але і допомагає вижити тим, хто користується її послугами і слідує її рекомендаціям. Реклама – це складний вид людської діяльності. Вироблена в її результаті продукція сформована таким чином, щоб виявляти вплив на підсвідомість людини. Реклама впровадилася непомітно і поступово стала невіддільною частиною нашого життя. Куди б ми не йшли, що б ми не робили, реклама постійно з нами. Це плакати, стенди, афіші, вітрини, календарі і буклети. Панівне місце вона назавжди зайняла на телебаченні і радіо, в газетах і журналах, а також в мережі Інтернет. Дуже важливо під час перекладу рекламного тексту з інших мов не втратити прихований сенс рекламного повідомлення, оскільки для кожної держави притаманні свої звичаї, соціальні комунікації, норми і канони спілкування. Реклама повинна «звучати», бути насиченою і гранично короткою. Переклад рекламних текстів – це складний, творчий процес, який потребує врахування багатьох факторів. Насамперед треба усвідомлювати, що рекламні тексти повинні сприяти продажу товару, отже, вони повинні бути максимально переконливими та створювати яскраві образи в думках споживачів. Необхідність аналізу лінгвостилістичних особливостей нових рекламних текстів буде виникати і надалі. Матеріали цього дослідження можуть бути використані у роботі перекладачів, а також у наступних дослідженнях рекламних текстів, проблем їх перекладу, проблем адаптації рекламних текстів до мови перекладу тощо.
14
Vysotskaya, Irina. "ТИПЫ КОММУНИКАТИВНЫХ НЕУДАЧ В РЕКЛАМЕ". Legal Linguistics, № 5 (16) (15 грудня 2016): 151–72. http://dx.doi.org/10.14258/leglin(2016)514.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье характеризуется рекламная коммуникативная модель и рассматриваются типы коммуникативных неудач в современной российской рекламе на основании методов лингвистического описания и интерпретации. Непосредственное лингвистическое наблюдение и системное описание языкового материала дополняется дискурсным и медиалингвистическим анализом. Исследование носит интерпретационно-вероятностный характер.Рекламная коммуникация характеризуется как массовая, использующая широкий арсенал форм воздействия на адресата и средств распространения информации, как акционная, агональная, манипулятивная. Поскольку она является частью не только маркетинговой, но и культурной сферы общественной жизни, то наряду с коммерческой, обладает коммуникативной, эстетической и этической ценностью.Коммуникативная неудача трактуется как низкая узнаваемость и запоминаемость рекламного произведения, а также его непритягательность, общественное неодобрение и противоречие нормам морали и права. Причинами неудач в сере рекламы могут быть недостаточный учет характера адресата, некорректное использование языковых и изобразительных средств, а также прагматические факторы.На основании анализа рекламных произведений разных жанров типология коммуникативных неудач в рекламе (с возможностью выделения двух уровнней деления) может быть представлена следующим образом:1. Диссонанс ментальных миров коммуникантов:a) противоречие культурной традиции;b) использование прецедентных феноменов, актуализирующих негативную историческую память, вызывающих негативные ассоциации или нарушающих нормы этики;c) нераспознавание прецедентных феноменов.2. Характер коммуникативного текста:a) использование конструкций с языковым отрицанием;b) двусмысленность;c) ненормативность.3. Обстоятельства общения:а) неудачный выбор места размещения рекламы;b) нарушение композиционной целостности рекламного произведения (оторванность от контекста);c) «навязанный» контекст;d) некорректное оформление.Все три типа коммуникативных неудач подвергаются правовому регулированию – статьями Федерального закона. Юридизация рекламной коммуникации обеспечивает механизмы воздействия общества на индустрию рекламы и создает условия для перевода акционной коммуникативной модели в интеракционную.
15
Савюк, Ігор, Аль-Мншдаві Хуссейн Абдулаєв та Аяду Хаяві Алатабі. "ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ КОЛІРНОЇ СХЕМИ НА СПОЖИВАЧА В РЕКЛАМНОМУ ВЕБ-ДИЗАЙНІ". Наукові нотатки, № 67 (30 січня 2020): 8–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.67.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи - визначити особливості впливу колірної схеми на споживача виходячи з технічних можливостей веб-дизайну. Методологія дослідження. Дане дослідження проводилося на стику різних концепцій і методів, тобто за своєю суттю є міждисциплінарним дослідженням. У роботі в якості теоретико-методологічної основи були використані фундаментальні праці в галузі культури кольору, колірної рекламної комунікації, матеріали по веб-дизайну, технічна література з області можливостей відтворення кольору в цифровому полі. Наукова новизна даного дослідження полягає у виявленні принципів використання кольору в рекламному веб-дизайні, співвідношення технічних можливостей з завданнями реклами і естетикою культурних традицій.
16
Pykaliuk, R., та D. Shulga. "Нативна реклама в українських нішевих онлайн-виданнях". Communications and Communicative Technologies, № 20 (20 лютого 2020): 61–66. http://dx.doi.org/10.15421/292009.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено висвітленнню явища нативної реклами як новітнього рекламного формату, що полягає в адаптації рекламного контенту до медіасередовища, в якому він розміщений. Визначено, що нативна реклама виникає й активно розвивається паралельно з розвитком онлайн-ЗМІ, в яких традиційні рекламні формати виявляються неефективними. Встановлено, що культура медіаспоживання нового покоління впливає на вибір каналів поширення нативної реклами. Серед сучасних читачів спостерігається високий попит на нішевий контент, тому комерційні публікації в нішевих виданнях викликають довіру. З огляду на це зроблено висновок, що розміщення нативної реклами в нішевих онлайн-виданнях має широкі перспективи. Однак у масових ЗМІ нативна реклама використовується обмежено і подається переважно в тематичних рубриках.Визначено, що нативна реклама в тематичних рубриках масових онлайн-ЗМІ має переважно формат спецпроєктів і спирається на традиційні журналістські жанри: інтерв’ю, аналітична стаття, репортаж. Нішеві видання ширше використовують новітні формати: життєва історія, стаття-лайфхак, підбірка. Також популярні ігрові формати публікацій: тест, генератор.Встановлено, що формати й жанри нативної реклами в нішевих онлайн-виданнях великою мірою залежать від редакційної політики ЗМІ. Переважна більшість видань використовує редакційний контент для подання нативної реклами. В окремих онлайн-ЗМІ допускається використання матеріалів рекламодавця як анонсів або новин про компанію.
17
Menshikova, Ekaterina Evgen’evna. "ЦВЕТОВЫЕ МЕТАФОРЫ В РЕКЛАМНОМ ТУРИСТИЧЕСКОМ НАРРАТИВЕ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, № 5 (20 жовтня 2020): 231. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-5-231-256.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Настоящее исследование посвящено выявлению особенностей метафоризации цветообозначений в рекламном туристическом нарративе.Метод или методология проведения работы. Методами исследования послужили описательный метод, включающий приёмы наблюдения, обобщения, когнитивной интерпретации и классификации; метод сплошной выборки и анализа лексических единиц.Результаты. В ходе анализа материала установлено, что вторичные цветообозначения в рекламном туристическом нарративе в большинстве своем являются адъективными метафорами цвета. Автором представлена классификация адъективных метафор по основному цвету, а также классификация цветовых метафор по мотивировочным признакам. Показано, что лексические единицы с вторичной цветовой номинацией активно используются для образования сравнительных конструкций, окказиональных цветовых метафор. Выявлено, что характерным является использование прецедентных феноменов, имеющих в своем составе вторичные цветообозначения. Сделан вывод о том, что метафора выступает продуктивным способом формирования вторичных цветообозначений в рекламном туристическом нарративе.Область применения. Материалы могут включаться в курсы и модули преподавания языкознания и лексикологии. Практическая значимость исследования заключается также в возможности применения изложенных теоретических положений и практических результатов в лекционных курсах некоторых разделов по лингвокультурологии и межкультурной коммуникации.
18
Men’shikova, Ekaterina E. "МЕТАФОРА КАК КРЕАТИВНЫЙ АТТРАКТОР В РЕКЛАМНОМ ТУРИСТИЧЕСКОМ НАРРАТИВЕ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 13, № 3 (30 вересня 2021): 344–72. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2021-13-3-344-372.
Повний текст джерелаАнотація:
Обоснование. Статья посвящена исследованию потенциала метафорических креативных аттракторов в рекламном туристическом нарративе. Значение работы обусловлено ее соотнесенностью с современными лингвистическими исследованиями, направленными на описание фрагментов языковой картины мира, в которой важное место занимает метафорическая составляющая. Фрагментарность изученности вопросов языкового наполнения креативного аттрактора в текстах разного типа, его качеств и функционально-прагматических характеристик актуализируют проблему данного исследования.
Цель. Установление и описание текстообразующего потенциала метафорических креативных аттракторов в рекламном туристическом нарративе.
Материалы и методы. В качестве материала для исследования использовались тексты рекламного туристического нарратива сети Интернет. Для достижения цели и решения поставленных задач в работе использовались следующие методы исследования и приемы анализа: метод анализа и синтеза теоретического материала; метод сплошной выборки; метод метафорического моделирования; описательный метод.
Результаты. Результаты исследования показали, что метафорические креативные аттракторы выступают доминантами текста рекламного туристического нарратива, посредством которых привлекается, фокусируется и удерживается внимание и интерес реципиента текста. Подчеркивается способность креативного аттрактора как репрезентации темы целого текста или его фрагмента и развертыванию его структуры. Автор приходит к выводу, что аттрактор актуализирует тему/проблему и аккумулирует маркеры ценностно значимой информации.
Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы при разработке курсов лекций и семинаров по общему языкознанию, лингвистической семантики, теории и стилистики текста.
19
Цолоева, Седа Батыровна. "Metaphorical Models Verbalized in the English Professional Advertising Discourse: Anthropomorphic Metaphorical Model." Philology & Human, no. 4 (2020): 181–88. http://dx.doi.org/10.14258/filichel(2020)4-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена изучению англоязычного профессионального рекламного дискурса с акцентом на употребление в нем антропоморфной метафорической модели Designer Product is Living Being, основанной на ассоциативной связи двух элементов и распадающейся далее на более частные метафорические трансформации. Материалом исследования служат англоязычные рекламные тексты, опубликованные в журнале The Art of Design, тематически относящиеся к области дизайна и архитектуры. По мнению автора, в структуре метафоры наличествуют метафорическое ядро и метафорическая периферия, актуализирующие основную и дополнительную смысловую метафорическую нагрузку соответственно. Опираясь на результаты эмпирического анализа языкового материала, автор выделяет антропоморфную метафорическую модель Designer Product is Living Being, реализующую на семантическом уровне перенос, сводящийся к тому, что тот или иной дизайнерский продукт наделяется характеристиками, качествами, присущими, как правило, человеку. В работе представлены статистические данные, определяющие частотность применения антропоморфной метафоры в пределах анализируемой выборки англоязычных рекламных текстов.
20
Цолоева, Седа Батыровна. "Metaphorical Models Verbalized in the English Professional Advertising Discourse: Anthropomorphic Metaphorical Model." Philology & Human, no. 4 (2020): 181–88. http://dx.doi.org/10.14258/filichel(2020)4-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена изучению англоязычного профессионального рекламного дискурса с акцентом на употребление в нем антропоморфной метафорической модели Designer Product is Living Being, основанной на ассоциативной связи двух элементов и распадающейся далее на более частные метафорические трансформации. Материалом исследования служат англоязычные рекламные тексты, опубликованные в журнале The Art of Design, тематически относящиеся к области дизайна и архитектуры. По мнению автора, в структуре метафоры наличествуют метафорическое ядро и метафорическая периферия, актуализирующие основную и дополнительную смысловую метафорическую нагрузку соответственно. Опираясь на результаты эмпирического анализа языкового материала, автор выделяет антропоморфную метафорическую модель Designer Product is Living Being, реализующую на семантическом уровне перенос, сводящийся к тому, что тот или иной дизайнерский продукт наделяется характеристиками, качествами, присущими, как правило, человеку. В работе представлены статистические данные, определяющие частотность применения антропоморфной метафоры в пределах анализируемой выборки англоязычных рекламных текстов.
21
Деременда, Юрій Миколайович. "Мовна гра як засіб атракції в рекламних назвах (на матеріалі ергонімії Тернопільщини)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 6, № 2 (30 листопада 2011): 164–68. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v6i2.748.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено роль мовної гри як засобу приваблення клієнта у структурі рекламних назв, вивчено структурні та семантично-асоціативні особливості мовної гри в ергонімії. Виокремлено і проаналізовано моделі ергонімів Тернопільської області, утворених із застосуванням різних прийомів мовної гри.
22
Ковалевська, А. В. "Структурна модель текстової сугестивності (на матеріалі рекламних слоганів і замовлянь)". Актуальні питання масової комунікації, Вип. 9 (2008): 35–38.
Знайти повний текст джерела
23
Сбоев, А. Н., та А. В. Новгородова. "Речевое воздействие в интернет-рекламе на китайском языке". Известия Восточного Института 51, № 3 (2021): 108–21. http://dx.doi.org/10.24866/2542-1611/2021-3/108-121.
Повний текст джерелаАнотація:
Результаты исследований речевого воздействия в разных языках могут применяться для налаживания межкультурной коммуникации в самых разных сферах. Объект данного исследования – речевое воздействие, предметом выступают особенности речевого воздействия в китаеязычном рекламном дискурсе. И более конкретно – в рекламном интернет-дискурсе. Материал исследования – прямые эфиры интернет-блогера Viya. В ходе исследования определены стандартная стратегия и последовательность в представлении товара популярного интернет-блогера Viya, а также применяемые коммуникативные тактики.
24
Руснак, Д. А. "Навчання студентів французького писемного мовлення з використанням рекламних матеріалів". Іноземні мови, № 4 (68) (2011): 21–25.
Знайти повний текст джерела
25
Ситдикова, І. В. "Сучасні тенденції словотвору (на матеріалі мови французької реклами)". Мовні і концептуальні картини світу, [Вип. 4] (2001): 423–27.
Знайти повний текст джерела
26
ХОДА, Лідія. "СЛЕНГОВА ЛЕКСИКА В РЕКЛАМНИХ ТЕКСТАХ (НА МАТЕРІАЛІ СЛОВАЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ)". Humanities science current issues 2, № 24 (23 серпня 2019): 138–42. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/24.176837.
Повний текст джерела
27
Назаров, Юрий В. "«Я — Робот». Символика и образы робототехники". ДЕКОРАТИВНОЕ ИСКУССТВО И ПРЕДМЕТНО-ПРОСТРАНСТВЕННАЯ СРЕДА. ВЕСТНИК МГХПА 3, № 2 (2020): 40–51. http://dx.doi.org/10.37485/1997-4663-2020-3-2-40-51.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена анализу образно-художественной символики роботов и робототехники на материале научно-фантастической литературы и кинематографа, рекламной продукции. Автор задается рядом вопросов, связанных с происхождением антропоморфных роботов, не принимая во внимание их причисление к полиморфным инженерным творениям, раскрывает эволюцию не только их морфологии, но и образно-семантической специфики как проектного объекта, рассматривая их как текстуальные, иконографические и визуальные мотивы.
28
Смоляна, А. Л. "Фреймова організація рекламно-інформаційного колажу (на матеріалі суперобкладинок англомовної літератури)". Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія "Філологічні науки", № 1 (7) (2014): 240–45.
Знайти повний текст джерела
29
Жовтянська, В. В. "Значення і смисл у контексті суб"єктивного досвіду (дослідження рекламних матеріалів)". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка, Вип. 15/16 (2003): 106–8.
Знайти повний текст джерела
30
O.A., Tsupikova. "FEATURES OF FUNCTIONING OF MORPHOLOGICAL UNITS IN MEDICAL ADVERTISING DISCOURSE." South archive (philological sciences), no. 88 (December 16, 2021): 6–12. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-88-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The article is devoted to the analysis of verbal means of creating a communicative effect of influence on the addressee in the medical advertising discourse. The purpose of the article is to study the peculiarities of the functioning of linguistic units at the morphological level in the discourse of medical advertising.Methods. Descriptive, functional, structural and semantic, quantitative and statistical research methods are used for the survey.Results. The results of the study allowed to conclude that each part of speech and each grammatical form has a certain functional yield in the implementation of a pragmatic task. It is noted that the specifics of the language of medical advertising messages are substantiality, detailing, concretization, involvement of the addressee in an implicit dialogue, imitation of trustful communication between advertiser and consumer, dynamism, appeal to feelings, emotions, and etc. It is established that these means give the advertising text accuracy, objectivity, persuasiveness, emphasize the benefits and healing properties of medications, creating a comprehensive picture of a medication.The frequency of use of parts of speech in the texts of medical advertising under the motivational and manipulative purpose of advertising communication has been clarified.The analyzed morphological and grammatical units are effective means of influencing the associative thinking of the target group, becoming one of the means for manipulating its consciousness. The optimal choice of nouns, adjectives, verbs, etc. in the advertising text creates a dynamic message that both informs and influences the consumer.Conclusions. According to the results of the study, the functioning of parts of speech in the discourse of medical advertising as a means of speech influence on the addressee at the morphological level is analyzed.A thorough selection of linguistic units and their grammatical categories creates conditions for the implementation of the manipulative potential of the advertising message. The comprehensive use of morphological units provides a positive perception of a medication, contributes to a more profound influence on the choice of a potential client, and encourages him to purchase the advertised item. The obtained results of the survey testify to the importance of the study of verbal means of speech influence on the addressee at the morphological linguistic level and indicate the prospects for further study of the outlined topic.Key words: noun, adjective, adverb, pronoun, numeral, verb. Мета. Статтю присвячено аналізу вербальних засобів створення комунікативного ефекту впливу на адресата в рекламному медичному дискурсі. Метою статті є дослідження особливостей функціювання мовних одиниць на морфологічному рівні в дискурсі медичної реклами.Методи. Для розвідки залучено описовий метод, який передбачає прийоми спостереження, систематизації, інтерпретації, класифікації, для збору й аналізу мовного матеріалу. Із метою виявлення вербальних засобів упливу та їхнього комунікативно-прагматичного призначення використано функціональний метод. Для визначення змісту мовних одиниць застосовано структурно-семантичний метод. Кількісно-статистичний метод дав змогу зафіксувати активність використання мовних засобів впливу в рекламних текстах.Результати. Pезультати проведеного дослідження уможливили дійти висновку, що кожна частина мови й кожна граматична форма мають певне функційне навантаження в реалізації прагматичного завдання. Зазначено, що специфікою мови рекламних повідомлень медичного спрямування є субстантивність, деталізація, конкретизація, залучення адресата до прихованого діалогу, імітація довірливого спілкування рекламодавця і споживача, динамізм, апеляція до почуттів, емоцій тощо. Установлено, що означені засоби надають рекламному тексту точності, об’єктивності, переконливості, підкреслюють переваги та цілющі властивості ліків, створюючи всебічне уявлення про медикамент.З’ясовано частотність уживання частин мови в текстах медичної реклами відповідно до спонукально-маніпулятивної мети рекламної комунікації.Проаналізовані морфологічні та граматичні одиниці є ефективними засобами впливуна асоціативне мислення цільової аудиторії, постаючи одним з інструментів маніпулювання її свідомістю. Оптимальний добір іменників, прикметників, дієслів тощо у рекламному тексті створює дієве повідомлення, яке одночасно інформує споживача та здійснює на нього вплив.Висновки. За підсумками проведеного дослідженняпроаналізовано функціювання частин мови у дискурсі медичної реклами як засобів мовленнєвого впливу на адресата на морфологічному рівні. Ретельний добір частиномовних одиниць та їхніх граматичних категорій створює умови для реалізації маніпулятивного потенціалу рекламного повідомлення. Комплексне вживання морфологічних одиниць забезпечує позитивне сприйняття медичного препарату, сприяє глибшому впливу на вибір потенційного клієнта і спонукає його до придбання рекламованого засобу. Отримані результати розвідки свідчать про важливість дослідження вербальних засобів мовленнєвого впливу на адресата на морфологічному мовному рівні і вказують на перспективи подальшого вивчення окресленої теми.Ключові слова: іменник, прикметник, прислівник, займенник, числівник, дієслово.
31
Шундікова, І. І. "РОЛЬ ПОЗАМОВНИХ ЧИННИКІВ У ФОРМУВАННІ І ФУНКЦІОНУВАННІ ТЕРМІНІВ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКИХ ТЕРМІНІВ КОСМЕТОЛОГІЇ ТА ЕСТЕТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ)". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 222–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Функціонування термінів у різних професійних сферах привертає увагу не лише лінгвістів, а й представників суспільних наук. Такий інтерес зумовлений тим, що мова – це соціальне явище, а термін безпосередньо пов’язаний із професійними чинниками та виконує роль засобу інформаційного обміну. Одним із яскравих прикладів експліцитного впливу суспільства на функціонування термінів може слугувати англомовна термінологія косметології та естетичної медицини, понятійний апарат якої зараз активно розвивається в унісон із науковим прогресом, глобалізацією економіки, розширенням культурних зв’язків, мобільністю населення та поширеністю мультилінгвізму. До зовнішніх чинників впливу, які зумовили еволюцію фахової мови галузей косметології та естетичної медицини, належать соціоекономічні, соціокомунікативні, соціоісторичні та соціопсихологічні чинники. Мета статті – розглянути вплив соціальних змін на семантичні та функціональні особливості англійських термінів зазначених галузей, які вжито в рекламних текстах, а також окреслити їхній внесок у формування провідних цінностей сучасного глобалізованого суспільства. Дослідження виконане в межах напряму соціотермінознавства, актуальність якого полягає в розкритті й урахуванні впливу позамовних чинників на розвиток терміносистем. Проведений аналіз показав, що термінологія косметології та естетичної медицини, з одного боку, зазнає впливу суспільних змін, що виявляється крізь семантичні процеси метафоризації, поширення термінів-англіцизмів в інші мови та запозичення і термінологізацію іншомовної лексики. із другого боку, терміни, що функціонують і взаємодіють з іншими лексичними одиницями в рекламних контекстах, беруть участь у насадженні таких атрибутів сучасного глобалізованого суспільства, як індивідуалізм, толерантність, споживацька свідомість, соціальна самоідентифікація за допомогою торгових брендів, ґендерна уніфікація. Отже, результати здійсненої розвідки підтверджують взаємодію і взаємовплив соціальних чинників та особливостей мовного функціонування.
32
Сивак, Ю. В. "Роль повтору у текстах політичної реклами (на матеріалі французької мови)". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 17 (2006): 314–19.
Знайти повний текст джерела
33
Волкогон, Н. Л. "Переклад національно-маркованих експресивних засобів (на матеріалі іспаномовної прес-реклами)". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини, Вип. 11 (1999): 77–80.
Знайти повний текст джерела
34
Буцикіна, Н. Є. "Засоби створення мультісенсорності рекламного дискурсу (на матеріалі французької прес-реклами)". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 17 (2006): 38–43.
Знайти повний текст джерела
35
Волкогон, Н. Л. "Особливості перекладу тропів у рекламному дискурсі (на матеріалі іспаномовної прес-реклами)". Мовні і концептуальні картини світу, [Вип. 1] (1998): 31–36.
Знайти повний текст джерела
36
Ткаченко, Л. О. "Вплив мовної інтерференції на нормативність української мови (на матеріалі мови реклами)". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 42, ч. 2 (2012): 281–87.
Знайти повний текст джерела
37
ДОРЖИЕВА, Г. С. "Taste accents in modern gastronomic discourse." Vestnik of North-Eastern Federal University, no. 1(87) (March 31, 2022): 56–65. http://dx.doi.org/10.25587/svfu.2022.84.31.006.
Повний текст джерелаАнотація:
Аннотация. Гастрономический дискурс определяется как особый вид коммуникации, который связан с характеристикой состояния пищевых продуктов и процессами их потребления. Термин «гастрономический дискурс» соотносится с терминами, именующими другие виды дискурсов (политическим, религиозным, юридическим, медицинским и пр.). Цель статьи ‒ раскрытьоценочно-концептуальную природу стратегий гастрономического дискурса и установить способы реализации аксиологических стратегий прагмонимов, обосновывающих и продвигающихактуально значимые смыслы, мотивированных вкусовыми регистрами продукта. Актуальность исследуемой темы обусловлена тем, что все атрибуты гастрономической культуры, отраженные в дискурсе, обладают не только чисто утилитарными, прагматическими свойствами, но и определенным знаковым содержанием, создают некий лингвокультурный контекст. Анализ практического материала показывает, что согласно таким регистрам вкуса, как органолептический и эстетический, отношение человека к вкусам разное: положительное – к сладкому,нейтральное – к кислому, несколько отрицательное – к горькому. Рынок в условиях глобализации предоставляет широкие возможности для знакомства с гастрономической культурой разных народов. Современные российские массмедиа – пресса, телевидение, интернет – предлагают своим пользователям разнообразные кулинарные программы: это специальные телеканалы, кулинарные шоу и сериалы. В современном мире реклама остается одним из самых эффективных способов привлечения внимания потребителей. В статье приводятся морфолого-синтаксические и лексико-семантические способы образования прагмонимов (названий продовольственных товаров, блюд ресторанов и кафе). Наиболее эффективной принято считать рекламу, которая совмещает рациональное и эмоциональное, т. е. воздействует и на разум, и на чувства потребителя. В рекламе продуктов, блюд ресторанов и кафе вербальный текст является основным носителемрациональной информации, а иконический – эффективнее в передаче эмоционального настроения. Любая рекламная кампания отталкивается от психологических признаков товара, поэтому реклама пищевых продуктов часто построена на «чувственном видеоряде». В рекламных текстах,где акцент делается на вкус предлагаемого продукта, используется вся парадигма слова «вкус».
38
Menshikova, Ekaterina Evgenevna. "ФЕНОМЕН ЭСКАПИЗМА В РЕКЛАМНОМ ТУРИСТИЧЕСКОМ НАРРАТИВЕ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, № 2 (3 червня 2020): 84. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-2-84-111.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Настоящее исследование посвящено выявлению особенностей эскапизма как существенно значимого феномена человеческого бытия, актуализированного посредством рекламного туристического нарратива.Метод или методология проведения работы. Исследование базируется на философской рефлексии, которая понимается в качестве особого метода, позволяющего анализировать социокультурные феномены. Методами исследования послужили также общенаучные методы наблюдения и описания.Результаты. В статье рассматривается инструментальный эскапизм, служащий целям адаптации человека в современном обществе. Показано, что рекламный туристический нарратив является катализатором эскапизма. Выделены и обоснованы такие основные стратегии эскапизма как расхождение между актуальным и потенциальным бытием и рассогласование между реальным и идеальным «Я».Область применения. Материалы могут включаться в курсы и модули преподавания философии культуры и философской антропологии. Практическая значимость настоящего исследования заключается также в возможности применения изложенных теоретических положений и практических результатов в лекционных курсах некоторых разделов по общему языкознанию, лингвокультурологии и межкультурной коммуникации.
39
Sydoruk, G. I., and K. S. Dyachuk. "Specifics of translating the expressive means of English advertising materials." Mìžnarodnij fìlologìčnij časopis 10, no. 3 (October 23, 2019): 63–70. http://dx.doi.org/10.31548/philolog2019.02.063.
Повний текст джерела
40
Коряковцева, Елена. "Окказионализмы в рекламных текстах: к вопросу о когнитивном кодировании (на материале русского и польского языков)". Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica, № 15 (30 травня 2018): 43–52. http://dx.doi.org/10.18778/1731-8025.15.06.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются основные тенденции образования экспрессивных окказионализмов в рекламных текстах. Окказионализмы-экспрессивы способствуют эффективному когнитивному кодированию потребителей рекламы благодаря своей структурной нестандартности, а также наслоению смысловых оттенков. Автор статьи анализирует структуру, семантику и прагмастилистические свойства русских и польских окказионализмов-экспрессивов, поскольку их исследование имеет большое теоретическое и практическое значение.
41
ШЕВЧЕНКО, Ольга Костянтинівна. "ЕПІТЕТ ЯК ЕМОТИВНИЙ ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ КРАЇНИ У ТУРИСТИЧНОМУ РЕКЛАМНОМУ СЛОГАНІ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237865.
Повний текст джерелаАнотація:
Емотивно забарвлені епітети виступають ефективним засобом виразності мови при створенні рекламного образу країни, наголошують на її унікальності, виокремлюють суттєві ознаки, передають високий ступінь туристичної привабливості, деталізують уявлення про туристичні пам’ятки, акцентують увагу на значимих цінностях. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, зокрема основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламному слогані. Мета дослідження – визначити лексичні, фонологічні і компонентні особливості епітету як засобу створення емотивного образу в офіційному туристичному рекламному слогані країни. Матеріалом для дослідження послугували офіційні туристичні слогани 158 країн світу. Об’єктом нашого дослідження є епітети у туристичних рекламних слоганах країн світу. Предметом дослідження виступають семантико-стилістичні особливості функціонування епітетів у туристичних рекламних слоганах країн світу. У результаті різноаспектного аналізу численних моделей слоганів було зроблено такі висновки: 1) лексику туристичного рекламного слогана характеризує емоційна виразність, бо емоційно-забарвлені слова-епітети формують позитивний образ країни; 2) епітет у рекламному слогані вживають у повторі, разом із контрастним словом, у мовній грі; 3) епітет у рекламному туристичному слогані служить меті переконати реципієнта відвідати запропоноване місце.
42
Сивак, Ю. В. "Порівняльний аналіз лексики політичної та комерційної прес-реклами (на матеріалі французької мови)". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 15 (2005): 177–85.
Знайти повний текст джерела
43
Іванова, І. Б. "Білінгвізм та його вплив на лінгвостилістику рекламного тексту (на матеріалі реклами Слобожанщини)". Лінгвістичні дослідження, Вип. 36 (2013): 154–57.
Знайти повний текст джерела
44
Men’shikova, Ekaterina Evgen’evna. "ОБРАЗНАЯ РЕПРЕЗЕНТАЦИЯ ЛЕТНЕГО ВРЕМЕНИ ГОДА В РЕКЛАМНОМ ТУРИСТИЧЕСКОМ НАРРАТИВЕ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 10, № 4-3 (26 листопада 2018): 98. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2018-4-3-98-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Цель исследования – определить языковые средства, за счет которых реализуется образ летнего времени года в рекламном туристическом нарративе.Метод или методология проведения работы. Методами исследования послужили общенаучные методы наблюдения и описания, а также семантический и лингвокультурологический анализ.Результаты. В ходе произведённого анализа установлено, что образная репрезентация летнего времени года в рекламном туристическом нарративе представлена различными тематическими сферами, представляющими природный ландшафт, солнце, цветовую гамму, чувства и эмоции и т.д. Под средствами реализации образности в данном исследовании понимаются изобразительные и выразительные средства языка, а именно метафора, метонимия, образное сравнение, эпитеты, олицетворение и другие. В статье сделан вывод о том, что данные средства языка заключают в себе особый потенциал эмоционального и экспрессивного воздействия.Область применения. Практическая значимость исследования заключается в возможности применения общих положений в лекционных курсах по общему языкознанию, лингвострановедению, культурологии. Материалы работы могут составить содержание спецкурсов и спецсеминаров по когнитивной лингвистике, лингвокультурологии.
45
Царенко, І. О., та О. О. Царенко. "Стратегії форенізації та доместикації при перекладі міжнародної реклами та продуктів кіно- та телеіндустрії." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, № 2 (2020): 328–34. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-35.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено компаративний аналіз якості титрування як форми форенізації та дублю- вання як форми доместикації аудіовізуальних матеріалів у сучасній кіно- та телеіндустрії. Акцентова- но увагу на економічних втратах та вигодах від адекватності здійснення цього типу перекладу. Аргу- ментовано актуальність теми з посиланням на зміну нормативно-правового регулювання ринку кіно- та телеіндустрії в Україні. Осмислено сутність таких стратегій перекладу аудіовізуальних матеріалів, як доместикація та форенізація. Проаналізовано найбільш поширені трансформації при здійсненні титрування та дублювання на національних телеканалах, зокрема на «1+1», «Інтер» та «К1», які здійснюються ними при перекладі аудіовізуальних матеріалів. Також наведено основні помилки при здійсненні перекладу мультиплікаційного серіалу «Маша та Ведмідь». Шляхом лінгвістичного аналізу авторами виявлено основні трансформації при здійсненні перекладу міжнародної рекла- ми та продуктів кіно- та телеіндустрії на морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях. Наведено приклади таких трансформацій. Проведено опитування серед респондентів, щоб виз- начити вподобання мови перекладу аудіовізуальних матеріалів. У результаті встановлено, що з 2 епізодів мультиплікаційного серіалу «Маша та Ведмідь» українському перекладу віддали перевагу 69 та 54% опитаних респондентів, тоді як міжнародну рекламу краще сприймають українською, ніж російською – більше 80% у всіх епізодах. Встановлено наявність економічних втрат і вигід від сприй- няття реклами, зважаючи на наявність чи відсутність задоволення нею як відповідного посилу для дії щодо купівлі товару чи послуги, яка рекламується.
46
Бойко, О. О. "Мовленнєвий жанр усної реклами у контексті проблем прикладної лінгвістики (на матеріалі французької мови)". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 43, ч. 1 (2013): 125–34.
Знайти повний текст джерела
47
Хавкіна, Л. М. "Бінарні опозиції як структуротворчий і семантикотворчий чинник у рекламному міфі (на матеріалі комерційної реклами)". Наукові записки Інституту журналістики 41, жовтень - грудень (2010): 33–37.
Знайти повний текст джерела
48
Бабире, О. В. "Директив та квеситив як носії прагматичної спрямованості банерної реклами (на матеріалі сучасної англійської мови)". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 36 (2011): 73–77.
Знайти повний текст джерела
49
Ширяева, О. В. "Элиминация фигуры автора в современном русском деловом медиадискурсе: формы и факторы". Current Issues in Philology and Pedagogical Linguistics, № 1 (2020) (25 березня 2020): 92–101. http://dx.doi.org/10.29025/2079-6021-2020-1-92-101.
Повний текст джерелаАнотація:
Фигура автора и ее репрезентация в тексте являются центральными проблемами теории дискурса, а потому нуждаются во всестороннем изучении, в том числе на материале конкретных дискурсов. Выраженность репрезентации авторской фигуры напрямую зависит от действия множества дискурсивных факторов, включая установки на информирование или воздействие, жанровой и дискурсивной традиции, институциональных правил конкретного дискурса. В статье на основании данных, полученных из изданий «Коммерсантъ», «РБК», «Эксперт», «Бизнес-журнал», «Forbes» за 2017–2019 гг., осуществляется анализ механизмов элиминации репрезентации автора текста в русском деловом медиадискурсе. В ходе исследования применялись методы наблюдения, дискурсивного анализа, лексического, грамматического и синтаксического анализа, контекстного анализа. Проведенное исследование позволяет сделать вывод, что репрезентация авторской фигуры в медиатексте осуществляется при помощи сложной системы средств, которая включает дейктические элементы, модальность, лексические, синтаксические, стилистические и композиционные средства; в эту систему средств также вовлекаются содержательные особенности (оценка, точка зрения). При анализе репрезентации фигуры автора в медиадискурсе необходимо учитывать не только внутреннюю структуру текста и жанровые нормы, но и стратегию, формирующую дискурс конкретного издания, а также его предназначение (ср. рекламные материалы). В репрезентации авторской фигуры важную роль играют паратекстуальные отношения с дополняющими текст компонентами, как вербальными (подпись), так и невербальными (фотография); при оценке подписи важными являются такие показатели, как ее наличие/отсутствие, а также ее начальная или конечная позиция. В современном русском деловом медиадискурсе обнаруживается тенденция к последовательной элиминации фигуры автора, которая мотивируется установками на информативность и акцентирование объективного содержания материалов, усилением коллективного авторства, а также скрытой установкой на воздействие и формирование общественного сознания.
50
Druzhbyak, Svitlana. "STYLISTIC FUNCTIONS OF DIFFERENT TYPES OF THE SENTENCES IN THE GERMAN ADVERTISEMENTS SLOGANS (BASED ON THE MAGAZINE “BRIGITTE”)." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 1(69)/1 (March 29, 2018): 135–38. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2018-1(69)/1-135-138.
Повний текст джерела