Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Режимна інформація.
Статті в журналах з теми "Режимна інформація"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Режимна інформація".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Савчук, Т. О., та М. В. Руденко. "УДОСКОНАЛЕНИЙ АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ ЗІ ЗВОРОТНОЮ КОМУНІКАЦІЄЮ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 6 (14 лютого 2022): 50–57. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.6.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Натепер інформація є найбільш цінним ресурсом у сучасному світі, є безліч способів донесення інформації до кінцевого користувача. Одним із таких способів є проведення презентацій. Зазвичай презентація – це набір слайдів, наповнених певною інформацією. Презентації проводяться перед певною аудиторією із залученням спікера, який своєю чергою доносить інформацію зі слайдів. Презентації проводяться у самих різних випадках і ситуаціях, від шкільних предметів до професійних зустрічей. Якість інформації, що буде донесена чи засвоєна слухачами, напряму залежить від виступу доповідача, але також досить важливим фактором є сам процес подання інформації. Основною проблемою будь-якої презентації є сухість та одноманітність презентації. Зазвичай доповідач створює наповнені текстом слайди та «читає» інформацію з них. Саме тому процес донесення інформації до користувачів потребує удосконалення, що своєю чергою визначає актуальність кваліфікаційної роботи. Одним з важливих етапів проведення інтерактивних презентацій є взаємодія з аудиторією, саме завдяки цьому забезпечується зв’язок доповідача та аудиторії. Зазвичай взаємодія забезпечується шляхом створення запитань до аудиторії. Це може бути опитування чи будь-яка інформація, яку потрібно донести до слухачів. Запропоновано удосконалений алгоритм проведення інтерактивних презентацій за рахунок можливості вибору режиму ідентифікації слухача презентації та використання інтерактивного опитування для покращення якості проведення презентацій. Запропонований функціонал допоможе збільшити кількість запитань від слухачів до оратора за рахунок анонімного режиму ідентифікації, а також допоможе доповідачам налагодити зворотний зв’язок з аудиторією за рахунок інтерактивного опитування, що загалом збільшить якість проведення виступів та презентацій.
2
Георгіївна, Некіт Катерина. "ЦИФРОВІ ДАНІ ТА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ". Часопис цивілістики, № 42 (7 жовтня 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i42.433.
Повний текст джерелаАнотація:
Некіт Катерина ГеоргіївнаЦИФРОВІ ДАНІ ТА ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТИ ПРАВА ВЛАСНОСТІСтаттю присвячено визначенню правової природи новітнього об’єкта цивільних відносин – цифровихданих – і їх співвідношення з категорією «інформація». Проаналізовано можливість поширення правового режимувласності на інформацію як загальну категорію та цифрові дані як особливий вид інформації. Досліджено доктри-нальну дискусію навколо визначення правової природи інформації. Вивчено підходи до визначення поняття йознак інформації. Зроблено висновок, що деякі види інформації в жодному разі не можуть виступати об’єктамиправа власності й узагалі розглядатися як об’єкти цивільного обігу. Водночас на деякі види інформації доцільнопоширити режим права власності, що більшою мірою відповідає потребам інформаційного суспільства. В інфор-маційному суспільстві інформація модифікується й набуває нових характеристик, раніше їй не властивих, щоможе змінити уявлення про її правову природу. Зроблено висновок про необхідність у сучасних умовах розріз-няти поняття інформації та даних. Необхідно відрізняти категорію інформації як знання й цифрових об’єктів, якітільки за формою свого існування є інформацією. Будь-яка інформація є обробленими даними, у суб’єктивномусприйнятті крізь призму особистого досвіду та цінностей така інформація може перетворюватися на знання, щовизначає її характерні властивості як специфічного об’єкта цивільних правовідносин. Разом із тим не будь-якідані підлягають обробці з метою перетворення на інформацію, що має здатність перетворитися на знання. Такзвані цифрові дані є сукупністю символів, цінність яких визначається виключно попитом на них. Такі дані, будучиінформацією лише за формою, а не за змістом, набувають специфічних властивостей. Для них не є характернимиті ознаки, які властиві інформації в її класичному розумінні. Вони не піддаються моральному старінню, не можутьнеобмежено поширюватися, що обумовлено специфікою технологій, можуть бути знищені, мають вичерпнийхарактер і, що вкрай важливо, можуть бути відділені від особи, яка їх передає. Тобто такого роду даними можнарозпоряджатися аналогічно тому, як відбувається розпорядження матеріальними речами. З урахуванням визна-чених у статті властивостей та ознак цифрових даних зроблено висновок про допустимість уважати їх особливогороду безтілесними речами – цифровими речами, або квазіречами. Відповідно, на ці об’єкти може бути поши-рений режим власності, оскільки за своїми властивостями вони відрізняються від інформації в її усталеномурозумінні та наближаються за ознаками до речей матеріального світу.
3
Tomashevskyi, Yurii, Oleksander Burykin, Volodymyr Kulyk, Juliya Malogulko та Vladyslav Hrynyk. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА РОЗПОДІЛЬНОЇ ЕЛЕКТРИЧНОЇ МЕРЕЖІ НА БАЗІ КОНЦЕПЦІЇ SMART METERING ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТИПОВИХ ГРАФІКІВ НАВАНТАЖЕННЯ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(21) (2020): 229–41. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-229-241.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Використання інформаційних систем та баз даних стає невід’ємною складовою діяльності енергетичних компаній. Інформація про виробництво та споживання електроенергії зберігається в агрегованому вигляді. Це не дає змоги визначати складові балансових витрат електроенергії методом поелементних розрахунків та аналізувати їх структуру. Таким чином, вдосконалення математичного та програмного забезпечення інформаційних систем обліку електроенергії з метою підвищення адекватності визначення втрат електроенергії у розподільних мережах є актуальним завданням. Постановка проблеми. Оснащення розподільних електричних мереж засобами моніторингу їхніх параметрів часто виявляється недостатнім для розв’язування задач планування та ведення режимів. Тому метою дослідження є аналіз можливості застосування системного підходу до створення інформаційних систем РЕМ з використанням даних автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії та інших наявних джерел інформації для підвищення точності моделювання характерних режимів мереж та складових балансу електроенергії. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині використовуються декілька підходів для перевірки та відновлення даних щодо електричних навантажень у системах АСКОЕ та Smart Metering: 1) технологія великих даних (Big Data Technology – data management); 2) глобальне обчислення на основі не втрачених даних; 3) статистичні методи; 4) штучні нейронні мережі; 5) кластерний аналіз; 6) застосування методів оцінювання стану; 7) використання типових графіків електричних навантажень. Наведені підходи можуть комбінуватися для отримання додаткових переваг. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Необхідною умовою для використання наявних підходів є наявність невтрачених даних. Це робить принципово неможливим застосування відомих підходів для дослідження режимних параметрів РЕМ з прийнятною точністю. Постановка завдання. Отже, основним завданням є дослідження можливості використання системного підходу до побудови інформаційних систем РЕМ із застосуванням технології Smart Metering, а також методів та алгоритмів, які використовуючи наявну інформацію, агреговану за часовими періодами, дадуть змогу визначати режимні параметри РЕМ з необхідною точністю.Виклад основного матеріалу. Для розгортання агрегованих даних у графіки навантаження та генерування, у роботі запропоновано використовувати типові графіки енергообміну споживачів та місцевих джерел енергії. Для узгодження виміряних параметрів режиму та псевдовимірювань, розрахованих за типовими графіками, запропоновано використовувати алгоритм на основі методу найменших квадратів. Оцінювання точності проводилося шляхом зіставлення втрат електроенергії для цілком спостережної мережі з результатами імітаційних розрахунків. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що застосування типових графіків навантаження та генерування дає змогу відновлювати графіки енергообміну споживачів та місцевих джерел енергії з прийнятною точністю. Використання типових графіків навантаження та генерування (псевдовимірювань) дає змогу зменшити вартість систем моніторингу розподільних мереж.
4
Горбенко, Н. Ю. "Медіатизація та вплив ЗМІ на політичний порядок денний". Актуальні проблеми політики, № 67 (25 травня 2021): 53–60. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i67.1150.
Повний текст джерелаАнотація:
Медіатизація політики означає не лише трансформацію політичної активності у сферу ЗМІ, а й залежність політичних суб’єктів, процесів і подій від масмедіа. Сьогодні дослідження медіатизації набувають неабиякої актуальності, оскільки вона визначається як одна із провідних тенденцій розвитку суспільства. І хоча медіатизація політики та теорія порядку денного досліджують вплив засобів масової інформації на політичну сферу, вони майже ніколи не розглядались як пов’язані, що викликає необхідність у дослідженні їхнього взаємозв’язку. У статті розглянуто підходи до визначення медіатизації політики. Зазначено, що сучасні медіа не лише транслюють інформацію, а й можуть виступати активними гравцями на політичній арені, формувати особливий публічний простір. Також автор дає дефініцію політичного порядку денного, виділяючи три основні підходи. Акцентовано увагу на тому, що довгий час дослідження з медіатизації політики та політичного порядку денного розвивались як окремі школи, що базувалися на різній методології. З’ясовано характерні особливості кожної з них. Проведено порівняльний аналіз функціонування ЗМІ у різних політичних режимах. Встановлено кореляцію між впливом медіа на політичний порядок денний та діючим політичним режимом. Визначено рівні порядку денного. Наголошено на не менш важливому аспекті теорії порядку денного – впливі засобів масової інформації на порядок денний політичних суб’єктів. Виділено низку факторів, що мають значення у дослідженні інтенсивності впливу на політичний порядок денний: політичний режим, тип висвітлення, тип проблеми, належність до парламентської більшості або ставлення до діючої влади, відповідність висвітленої проблеми програмі політичної партії.
5
Борисова, А. "«Інформація» та «правова інформація» як об’єкти правовідносин у сфері інформаційних комунікацій". Юридичний вісник, № 4 (3 листопада 2020): 180–88. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1987.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються визначення категорій «інформація» та «правова інформація» в контексті дослідження приватноправових відносин у сфері інформаційних комунікацій. Встановлено, що інформація і правова інформація є основними об'єктами інформаційних правовідносин взагалі та правовідносин у сфері інформаційних комунікацій. Також, незважаючи на великий науковий доробок учених, концепція інформації недостатньо повно розглядається у сфері інформаційних комунікацій. Існує багато напрацювань у теорії інформації, кібернетиці, інформатиці, проте в них відсутній розгляд даного поняття саме в контексті інформаційних комунікацій.
Доведено, що категорія «інформація» має неабияке значення у цивільному праві України. Саме інформація, інформаційні відносини, інформаційні права відіграють нині найсуттєвішу роль у розвитку цивілістики. Так, встановлено, що правовий режим окремих видів інформації визначається спеціальними актами цивільного законодавства, які враховують її особливість та визначають співвідношення публічних і приватних інтересів під час її пошуку, збирання, зберігання, переробки, поширення й використання в різних сферах суспільного життя.
Встановлено, що слід розрізняти використання поняття «інформації» в його загальновживаному сенсі та використання як центрального поняття у правовому регулюванні конкретних суспільних відносин, що пов'язані з інформаційними комунікаціями. Так, у науці та національному законодавстві розрізняють поняття інформації та правової інформації. Правова інформація має офіційний і документальний характер.
Інформація як об'єкт цивільного права розглядається в таких проявах: як особисте немайнове благо, право на яке закріплено в цивільному законодавстві; як результат інтелектуальної діяльності, тобто як об'єкт виключних прав; як інформаційний продукт, тобто об'єкт, який може бути інформаційним товаром і предметом будь-яких правочинів.
Правова інформація має офіційний і документальний характер, для неї характерна системність. Існуючі наукові підходи до визначення правової інформації різноманітні в залежності від авторського розуміння даної категорії зарубіжними і вітчизняними вченими і фахівцями.
6
Fastovets , V. A., та V. S. Syrtsov . "Проблеми організаційно-правового забезпечення електронного обігу інформації з обмеженим доступом та інформатизації процесів управління діловодством". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (31 липня 2020): 88–95. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.04.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті. Дослідити проблеми організаційно-правового забезпечення електронного обігу інформації з обмеженим доступом та інформатизації процесів управління відповідним діловодством й аналітичної діяльності в сучасних умовах.
Наукова новизна. Проблемні питання впровадження систем електронного документообігу та інформатизації досліджували у своїх працях багато вітчизняних та іноземних науковців. Однак, особливості впровадження електронного діловодства, що містить інформацію з обмеженим доступом, вказаними вченими здебільшого не досліджувалися або розглянуті досить фрагментарно.
Для досягнення мети статті авторами проведено аналіз положень нормативно-правових актів, які регламентують як основні організаційно-правові засади електронного документообігу, використання електронних документів, електронної ідентифікації, захисту (у тому числі й технічного) інформації в автоматизованих системах, так і порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, а також порядок організації та забезпечення режиму секретності.
Висновки. За результатами проведеного дослідження з’ясовано, що чинними законодавчими актами визначено загальні засади та порядок організації роботи з електронними документами. Вказані акти, серед іншого, передбачають можливість обробки за допомогою автоматизованих систем інформації з обмеженим доступом. Водночас, наявна нормативно-правова база не достатньо врегульовує питання створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які містять інформацію з обмеженим доступом.
З урахуванням виявлених недоліків правової регламентації секретного електронного документообігу, запропоновано встановлення порядку ведення секретного електронного діловодства та забезпечення відповідного режиму секретності під час обробки інформації з обмеженим доступом в автоматизованих системах окремою постановою Уряду або шляхом доповнення відповідними положеннями Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736, а також Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939.
7
КИРИЛЕНКО, Володимир, Олег ФАРІОН, Павло ЛИСАК та Дмитро КОВАЛЬОВ. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 106–21. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.533.
Повний текст джерелаАнотація:
В науковій статті обґрунтовано модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України. Представлена модель дає можливість оперативним підрозділам використовувати наявний в Державній прикордонній службі потенціал та можливості органів та підрозділів суб’єктів інтегрованого управління кордонами для здійснення інформаційно-аналітичної взаємодії в інтересах забезпечення безпеки державного кордону України. Зазначено, що інформаційно-аналітична взаємодія полягає у взаємному обміну інформацією між її споживачами з метою більш повного та якісного виконання покладених на них завдань. Оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України є споживачами інформації від внутрішніх та зовнішніх об’єктів її надходження. Цілеспрямоване проходження інформації різних видів за заданими напрямками до її споживачів формує інформаційні потоки. Через інформаційні потоки здійснюється обмін продуктами інформаційно-аналітичної взаємодії, прикладом яких є оперативно-розшукова інформація, аналітичні звіти за результатами кримінального аналізу проведеного в рамках оперативно-розшукових справ. Враховуючи специфіку оперативно-розшукової діяльності оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України в процесі інформаційно-аналітичної взаємодії формують між собою внутрішній інформаційний простір, який надає можливість здійснювати обмін та обробку інформації із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-10». Інформаційні потоки внутрішнього та зовнішнього інформаційного простору розробленої моделі мають певні властивості, які характеризуються за змістом, методами отримання, формою передачі та інтенсивністю обміну інформацією між оперативно-розшуковими підрозділами і об’єктами її надходження. Визначено параметри та показники кількісно-якісної характеристики інформаційних потоків. Крім того, зазначено, що критеріями, яким має відповідати модель інформаційно-аналітичної взаємодії оперативних підрозділів є наявність дієвого технічного обладнання для циркуляції інформаційних потоків із дотриманням конфіденційності та режиму доступу, стабільність ефективного обміну інформацією між оперативними підрозділами та об’єктами її надходження, здатність моделі виконувати завдання для забезпечення високого рівня результативності оперативно-розшукової діяльності та інші.
Запропоновано подальше наукове дослідження спрямувати на розробку методичних рекомендації щодо застосування моделі інформаційно-аналітичної взаємодії за завданнями оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України.
8
Феній, Н. С., та Ю. І. Грицюк. "Автоматизація процесу класифікації текстових новин з інтернет-сайтів методами нейронної мережі". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 4 (17 вересня 2020): 123–33. http://dx.doi.org/10.36930/40300421.
Повний текст джерелаАнотація:
Спроектовано веб-додаток, який дасть змогу здійснювати класифікацію політематичних текстових новин з інтернет-сайтів у режимі онлайн, їх зберігати і редагувати, а отримані результати ставити в чергу для подальшого оброблення та використання. Проаналізовано наявні методи класифікації політематичної текстової інформації з можливістю вибору потрібного з них чи їх комбінації, які найбільш ефективно можуть задовольняти встановлені вимоги замовників до неї за різними критеріями. Визначено метод для класифікації політематичних текстових новин, робота якого розрахована на онлайн режим їх надходження з послідовним аналізом на вході множини текстових даних. Спроектовано архітектуру веб-додатку для послідовної класифікації текстових даних у режимі онлайн та обґрунтовано його перелік необхідних функцій, які забезпечуватимуть зберігання, оброблення та перегляд текстової інформації, отриманої внаслідок аналізу інтернет-сайтів, або даних, необхідних для його роботи. Розроблено структуру організації баз даних для реалізації веб-додатку, які забезпечать надійне зберігання класифікованої інформації за різними критеріями, а також даних для авторизації та автоматизації дій користувача. Реалізовано веб-додаток з використанням середовища розробника, обраної мови програмування, засобів реалізації та спроектованої клієнт-серверної його архітектури, функціонал якого обробляє відповідну інформацію, використовує базу даних для її зберігання та виконання подальших дій. Для ефективної роботи веб-додатку під час класифікації текстових новин передбачено різних користувачів, потреби яких доступні за оплату, яку можна здійснити відразу на ресурсі. Користувачам доступний такий функціонал веб-додатку: оброблення, зберігання, редагування текстових новин та результатів їх класифікації, авторизації та оплати додаткових функцій.
9
Сотер, Марія. "ВІДЕОКОНФЕРЕНЦІЯ ЯК ЗАСІБ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 135–38. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.135-138.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошено на актуальності впровадження відеоконференції в освітній процес закладів вищої освіти, що дає змогу оптимізувати як аудиторну, так і позааудиторну іншомовну підготовку студентів. Метою статті є дослідження відеоконференції як засобу іншомовної підготовки студентів. Для досягнення мети наукового дослідження використано комплекс методів: аналіз та систематизація для виокремлення представленої проблеми на сучасному етапі; метод узагальнення для представлення переваг імплементації відеоконференцій в освітній процес закладів вищої освіти.Акцентовано, що до переваг використання відеоконференцій з метою іншомовної підготовки студентів закладів вищої освіти належить: створення рівних можливостей доступу до взаємодії студентів та викладачів (зокрема, комунікативної взаємодії іноземною мовою) незалежно від місця їх перебування в зручний для кожного учасника вебконференції час; реалізація студентоцентрованого навчання і викладання, у межах якого всі зусилля спрямовуються на забезпечення кожного студента окремо і всіх разом необхідною інформацією в режимі онлайн; наявність постійного зворотного зв’язку між усіма суб’єктами освітнього процесу (як завдяки діалогу між учасниками в ході конференції, так і шляхом залучення під час конференції чату); розширення доступу до освітніх ресурсів за наставництва викладача й обміну інформацією онлайн; гнучкість для того, хто навчається, внаслідок можливості цілодобового доступу до інформації в режимі реального часу (у будь-який час і в будь-якому місці); візуалізація освітнього процесу онлайн (бачити, чути співрозмовника (як викладача, так і всіх студентів), а також пропоновану викладачем інформацію, активно комунікувати, що важливо для іншомовної підготовки); одночасне залучення значного числа учасників із різних регіонів України і зарубіжжя.
10
Харченко, Н. В. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ В УКРАЇНІ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, № 29 (26 січня 2022): 208–14. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.735.
Повний текст джерелаАнотація:
Харченко Н. В. Організаційно-правові засади охорони державної таємниці в Укра- їні. – Стаття. З огляду на чинне законодавство України проаналізовано визначення поняття держав- ної таємниці, визначено порядок обов’язку держави здійснювати контроль за інформацією, зарахованою до державної таємниці. На підставі Закону України «Про службу безпеки України» та з метою охорони державної таємниці законодавчо закріплено за Службою без- пеки України обов’язок здійснювати забезпечення охорони державної таємниці. Дослідже- но, що органи державної влади та підприємства, установи або організації, що здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, з метою забезпечення режиму секретності створюють на правах окремих підрозділів режимно-секретні відділи, які безпосередньо ке- руються керівником відповідних державних органів. Важливо усвідомлювати ймовірність витоку інформації, адже втрата чи витік зазначеного виду інформації несе загрозу для національної безпеки держави. Саме тому державна політика країни щодо забезпечення державної таємниці ставить на меті своєчасне виявлення джерел реальних і потенційних загроз у цій сфері, не від’ємною діяльністю цього напряму є аналіз причин виникнення, спосіб нейтралізації й попередження таких випадків. Підкреслюючи важливість Служби безпеки України, слід зазначити, що правоохоронний орган контролює стан охорони дер- жавної таємниці в усіх державних органах та підприємствах, установах або організаці- ях, що здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею. Безпосередньо Служба безпеки України має право здійснювати офіційні перевірки за додержанням стану охорони державної таємниці та за результатом цієї перевірки фіксувати порушення в акті перевірки, що містить позитивний або негативний відгук про стан якості за додержанням відповідних вимог, зауваження, що містяться в актах перевірки, є обов’язковими до усунення.
11
Сердюк, О. Ю., та І. А. Маринич. "СИСТЕМА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ РОБОТИ ПИЛОВЛОВЛЮЮЧОЇ УСТАНОВКИ З КОНТРОЛЕМ ЇЇ ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ В УМОВАХ ЦЕМЕНТНОГО ВИРОБНИЦТВА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 3 (2 листопада 2021): 38–46. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню технологічного процесу очищення газів від пилу електрофільтрами в умовах цементного виробництва з метою розробки автоматизова- ної системи контролю та візуалізації технологічних параметрів, що дає змогу контро- лювати процес у режимі реального часу, вчасно визначити аварійні ситуації. Це питання є актуальним з огляду на те, що цементна промисловість з кожним роком збільшує свою виробничу потужність, а зменшення викидів в атмосферу запилених та отруйних газів дозволить уникнути виплати штрафів та зменшити виплати за шкідливі викиди. Для досягнення поставленої мети було проаналізовано технологічний процес і роботу наяв- ної системи управління обезпиленням газів та визначено, що цю систему можна вдоско- налити шляхом застосування нових підходів і методів управління та візуалізації роботи самої системи у режимі реального часу. Досліджено схему руху часток в електрофільтрі та схему руху газу під дією електричного вітру, на основі цього аналізу виконано мате- матичний опис технологічного процесу та розроблено алгоритми керування струшу- ванням, в якому передбачено корекцію сили струшування, що дає змогу проводити ефек- тивні струшування з мінімальним руйнуванням обладнання електрофільтра. Розроблена система контролю та візуалізації відповідає трирівневій структурі, де на першому рівні виконується вимірювання параметрів технологічного процесу, на другому реалізується логічне управління механізмами згідно алгоритмів керування, а на третьому відбувається взаємодія системи управління з операторами, накопичується та обробляється архівна та оперативна інформація про стан обладнання. Практичне значення полягає в засто- суванні отриманої автоматизованої системи контролю та візуалізації основних техно- логічних параметрів для отримання оперативної інформації у реальному часі як самого технологічного процесу, так і оптимізації режиму струшування електродів при очищенні газів холодного кінця печі від пилу в електрофільтрі.
12
ОСТАПЙОВСЬКА, Ірина. "РОЛЬ МЕДІАОСВІТИ У ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 107–12. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті на основі означення феномену «інформація» було доведено, що вона набуває цінності для осо- бистості тільки тоді, коли стає об’єктом певної діяльності, а саме – інформаційної. Задля результативнос- ті інформаційна діяльність повинна підпорядковуватися певній системі норм-правил, які формують культуру інформаційної діяльності (КІД). Було актуалізовано зміст інформаційної діяльності сучасного вчителя почат- кової школи як діяльності, яка повинна дозволяти максимально якісно виконати будь-які нагальні педагогічні завдання, та запропоновано алгоритм її виконання. Також у дослідженні обґрунтовано, що ефективна профе- сійна інформаційна діяльність вимагає від сучасного учителя початкової школи розвиненої на високому рівні КІД у контексті роботи із: цифровою інформацією, яка подана у різних формах; програмно-технічними засобами ІКТ; безпечної роботи із ресурсами, розміщеними у глобальних та локальних комп’ютерних мережах; міжосо- бистісного спілкування у різному режимі та формі з використанням відповідних засобів ІКТ. Крім того вона передбачає використання різноманітних медіаресурсів як джерела, інформації пов’язаної із реальними подіями, фактами тощо. Це вимагає від педагога сформованих медіакомпетентностей, які формують медіаграмотність і набуваються у процесі навчання і самоосвітньої діяльності та потребують постійної актуалізації, оскільки із розвитком ІКТ, постійно вдосконалюються також й механізми мережевих маніпуляцій, фальсифікацій, шах- раювань тощо. Таким чином, медіаосвіта є важливою складовою частиною процесу формування КІД майбутніх учителів початкової школи в процесі їх фахової підготовки. Також у публікації визначено перспективи подальших досліджень як розробку моделі формування КІД у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи та інтеграції елементів медіаосвіти у її структуру.
13
Pіlevych, Dmytro. "ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 3(23) (2020): 149–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-3(23)-149-157.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає в обґрунтуванні основних напрямів трансформації системи бухгалтерського обліку в умовах розвитку цифрових технологій. У статті обґрунтовано, що цифрові технології є пріоритетом у розвитку бухгалтерського обліку, спроможним радикально трансформувати принципи його функціонування. Систематизовано ключові переваги впровадження цифрових технологій: оптимізація та економія витрат підприємства; розширення доступу стейкхолдерів до фінансової інформації; забезпечення вищої швидкості роботи з обліковою інформацією в режимі реального часу; транспарентність операцій; зростання рівня довіри з боку клієнтів; простий і зрозумілий інтерфейс та збільшення обсягів збереження облікових, податкових звітних даних. Відзначено, що некоректне чи непрофесійне використання цифрових технологій зумовлює виникнення ризиків: похибки при побудові алгоритмів; прорахунки в рішеннях щодо масштабів впровадження таких технологій; втрата даних, порушення їхньої цілісності; зниження рівня захисту й конфіденційності інформації, операцій; технічні збої; кібератаки.
14
Білоус, Т. "Цивільно-правовий режим охорони права на таємницю про стан здоров’я". Юридичний вісник, № 4 (30 жовтня 2020): 85–91. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i4.1975.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті досліджено цивільно-правовий режим охорони права на таємницю про стан свого здоров'я. Встановлено, що людина, її життя, здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека визнаються найвищою соціальної цінністю. Особисте немайнове благо розуміється як комплекс якісних та кількісних медичних показників про плотський, психічний і соціальний стан людини. Проаналізовано, що з терміном «медична таємниця» тісно переплітається термін «лікарська таємниця». Досліджено, що зміст права фізичної особи на таємницю про стан свого здоров'я становить можливість цієї особи самостійно визначати коло осіб, яким вона захоче надати таку інформацію. Стверджується, що реалізація права на медичну таємницю закріплюється важливою гарантією поширення на нього особливого правового режиму. Визначається, що права особи на таємницю про стан свого здоров'я є можливістю самостійно, на власний розсуд визначати коло осіб, які можуть отримати таку інформацію, а також вимагати не розголошувати її від тих осіб, що отримали її під час виконання своїх робочих обов'язків. Встановлено, що, забезпечуючи дане право, законодавець закріпив і обов'язок інших осіб утримуватись від втручання в особисте життя людини, що пов'язане з її здоров'ям. Зазначається, що медичну таємницю можна розглядати у двох варіантах: лікарська таємниця і хворий та лікарська таємниця і треті особи. Акцентується увага на тому, що збереження медичної таємниці не може бути абсолютним, адже якщо збереження таємниці шкодить суспільству або оточуючим хворого, то лікар повинен порушити таємницю. У даній роботі підкреслено, що сучасне вітчизняне та міжнародне законодавство забороняє поширення інформації, що порушує права людини та передбачає випадки правомірного розголошення медичної таємниці. Наголошується, що відступ від нерозголошення лікарської таємниці можливий у випадках, коли хвороба може призвести до важливих наслідків у родині, створити загрозу для оточуючих чи суспільства.
15
Фустій, В. С., О. І. Тимочко, Ю. Б. Ситник, В. В. Афанасьєв, О. Б. Титаренко та Г. С. Степанов. "Метод міжоб’єктової навігації БПЛА на основі комплексної обробки інформації від класичних та альтернативних систем навігації". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 65–74. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.08.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розроблено метод міжоб’єктової навігації БПЛА у групі. Запропонований підхід дозволяє підвищити точність міжоб’єктової навігації. Сутність підходу полягає у поєднанні двох методів навігації, що дозволяють визначити різні навігаційні характеристики. Метод симетричного двостороннього двонапрямленого вимірювання відстані дозволяє вимірювати відстань між БПЛА у групі на основі виміру часу поширення сигналу між ними. Відсутність синхронізації та робота в двонаправленому режимі знижує собівартість пристроїв та підвищує точність виміру відстані. Для визначення напряму на джерело сигналу запропоновано використання методу фазової пеленгації сигналу. За рахунок об’єднання інформації, отриманої з використанням запропонованих методів, отримано повну інформацію про положення БПЛА один відносно іншого – відстань та напрямок на сусідній БПЛА. Після виконання виміру відстані та напряму до усіх учасників групи та переводу отриманих даних зі сферичної до прямокутної системи координат, отримаємо інформацію про взаємне розташування всіх БПЛА у групі в зв’язаній системі координат головного БПЛА. Запропоновано інтеграцію розробленого методу навігації в існуючу навігаційну систему БПЛА.
16
Сергєєва, О. І. "Деякі аспекти правового режиму конфіденційної інформації". Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 24, ч. 1 (2000): 89–96.
Знайти повний текст джерела
17
Тарасенко, Леонід. "Інтернет-сайт як об’єкт ІТ-права". Право України, № 2018/01 (2018): 103. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-01-103.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання про правовий режим веб-сайту практично не висвітлено у нау ковій літературі. Зважаючи на невелику кількість праць, присвячених дослідженню Інтернет-сайту як об’єкта ІТ-права та права інтелектуальної власності, необхідно констатувати, що у юридичній літературі не сформовано уніфікованого підходу до розуміння його правової сутності. Метою статті є характеристика Інтернет-сайту як об’єкта ІТ-права та права інтелектуальної власності, з’ясування його правового режиму, характеристика ознак Інтернет-сайту, а також викладення власного бачення щодо вдосконалення правового регулювання цих відносин. З’ясовано, що веб-сайт як об’єкт ІТ-права не існує поза межами Інтернету. Встановлено, що за змістом веб-сайт є сукупністю даних, електронної (цифрової) інформації та інших об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, а всі інформаційні матеріали Інтернет-сайту пов’язані між собою та структуровані у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до веб-сайту здійснюється через адресу мережі Інтернет (доменне ім’я, запис про каталоги чи виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом). Автор доходить висновку, що Інтернет-сайт – складний об’єкт ІТ-права та права інтелектуальної власності, оскільки: містить програмні засоби (відповідні комп’ютерні програми, завдяки яким веб-сайт функціонує), має інформаційне наповнення (тексти, зображення тощо) й унікальне доменне ім’я (яке зазвичай відображає знак для товарів і послуг, комерційне найменування або ім’я фізичної особи), інформація, що міститься на веб-сайті, зберігається на віддаленому комп’ютері (хостингу), а доступ до нього можливий із будь-якого комп’ютера (чи іншого пристрою), підключеного до мережі Інтернет, завдяки використанню відповідного програмного забезпечення (публічний доступ будь-якої особи).
18
Нашинець-Наумова, А. "Світовий досвід законодавчої регламентації режимів конфіденційної інформації". Підприємництво, господарство і право, № 4 (278) (2019): 166–70.
Знайти повний текст джерела
19
Шуляк, Михаил. "Аналіз існуючих систем фільтрації даних при експериментальному дослідженні транспортного засобу". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 175–84. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.175-184.
Повний текст джерелаАнотація:
Збільшення швидкості розробки та введення в експлуатацію нової техніки ставить перед науковцями завдання більш швидкого проведення досліджень. Є необхідність змінити підходи до методик досліджень та вимірювального обладнання. Основна вимога, це швидкість проведення дослідження, якість та релевантність інформації. Застосування високочутливих датчиків, бортових вимірювальних пристроїв та відповідного програмного забезпечення вирішує цю задачу. Але виникає питання синтезу вимірювальних датчиків, робота яких спирається на застосування принципово різних фізичних ефектів (індукція, електромагнітні коливання, радіохвилі). Для кожного з таких датчиків властиві свої спектри шумів, тому при проведенні досліджень та обробці інформації потрібно використовувати алгоритми фільтрації здатні усунути цей недолік.
Останнім часом багато науковців проводять експериментальні дослідження з використанням ємнісних акселерометрів. Їх перевагою є висока чутливість, простота у використанні та не висока ціна. Але в загальному випадку показання, такого типу акселерометру, схильні до значного шуму, який зазвичай викликаний особливостями конструкції та умовами проведення польових досліджень, яким властиві стохастичні чинники, що пов’язані з середовищем експлуатації: небажані вібрації, висока вологість та температура, електромагнітні перешкоди від інших електромеханічних або механічних елементів.
Проведено аналіз переваг та недоліків існуючих фільтрів. Обґрунтування послідовності їх застосування та налаштувань необхідних при проведенні польових досліджень в режимі реального часу.
Визначено, що застосування каскаду активних фільтрів необхідно при проведенні досліджень в польових умовах, бо такі фільтри можна вбудувати в програмне забезпечення, що суттєво збільшить швидкість та якість проведення дослідження. При наявності точної інформації стосовно джерела небажаного шуму, застосування принципів перетворення Фур’є надає можливість розділити повний сигнал на складові та проводити подальшу обробку з тими частинами, які надають найбільш релевантну інформаціє у відповідності до задач дослідження.
Уніфікувати програмне забезпечення для різних умов проведення експерименту в режимі реального часу можливо при забезпеченні модульного підключення, або відключення окремих фільтрів з основного каскаду фільтрації.
20
Забара, І. М. "Інформація з обмеженим доступом: міжнародно-правовий режим". Правова інформатика, № 4 (40) (2013): 41–47.
Знайти повний текст джерела
21
Васько, П. Ф. "АПРОКСИМАЦІЯ УНІВЕРСАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГІДРОТУРБІН МЕТОДАМИ ІНЖЕНЕРНОЇ ГЕОМЕТРІЇ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).62-71.
Повний текст джерелаАнотація:
Апробовано застосування методів інженерної геометрії для апроксимації функціональних двопараметричних залежностей універсальних характеристик гідротурбін, які являють собою сукупність розімкнених та зімкнених ліній на площині, що характеризують результати експериментальних досліджень фізичних моделей турбін. Універсальні характеристики наведені в номенклатурі гідротурбін і слугують вихідною інформацією для вибору параметрів натурних зразків та визначення режимів їх ефективної експлуатації. Вони дозволяють розрахувати діаметр робочого колеса для отримання заданої потужності; номінальне число обертів турбіни; значення ККД і допустимі висоти відсмоктування при всіх напорах і потужностях; відкриття напрямного апарату для будь-якого навантаження турбіни. Проведення багатоваріантних розрахункових досліджень потребує цифрового оброблення вихідної графічної інформації та її подальшого використання. Тому були розглянуті питання апроксимації кривих та поверхні кубічними сплайн-функціями, графічного визначення максімори поверхні та графічного визначення перетину поверхонь. Розроблено методичні положення визначення енергоефективного режиму роботи пропелерних та радіально-осьових гідротурбін при змінних витратах води та частоти обертання. Положення ґрунтуються на застосуванні методів інженерної геометрії для апроксимації універсальної характеристики турбіни у формі поверхні тривимірного геометричного тіла та визначення максімори поверхні, яка характеризує оптимальну функціональну залежність між відкриттям напрямного апарату і частотою обертання, що забезпечує найбільшу енергетичну ефективність процесу перетворення гідроенергетичного потенціалу водотоку в механічну енергію обертового руху турбіни. Запропоновано алгоритм розрахунку коефіцієнтів апроксимаційних кубічних сплайн-функцій універсальної характеристики гідротурбіни для визначення та реалізації законів керування енергоефективними режимами роботи гідроагрегатів при одночасній зміні двох параметрів керування. Алгоритм полягає в апроксимації вихідної універсальної характеристики гідротурбіни на рівномірну сітку параметрів керування з подальшим прямим розрахунком коефіцієнтів сплайн-функцій за рекурентними співвідношеннями. Бібл. 17, рис. 7.
22
Костова, Н. І. "ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ ЗА СВОЇМ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМ РЕЖИМОМ". “International Humanitarian University Herald. Jurisprudence” 2, № 35 (2018): 4–6. http://dx.doi.org/10.32841/2307-1745.2018.35.2.1.
Повний текст джерела
23
Didkivskyi, Viacheslav. "Інноваційні механізми публічного управління забезпеченням безпеки перевезень автомобільним комерційним транспортом". Public Administration and Regional Development, № 11 (31 березня 2021): 124–39. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.11.06.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено шляхи створення та розвитку електронних ресурсів органів влади, в частині надання адміністративних послуг, здійснення державного нагляду та контролю, ведення баз даних, реєстрів та здійснення аналізу аналітичної інформації, обмін інформацією між органами влади у онлайн режимі та запровадження смарт систем.
Створення таких систем розглянуто у розрізі загальнодержавних тенденцій та нормативно правового регулювання, кращої практики країн Європейського Союзу та необхідністю забезпечення обміном інформацією із цими країнами. Такі системи мають бути відкритими для суспільства із метою інформування останнього та надання йому фактичний інструментів впливу на процеси через прозорі механізми.
Такий розвиток електронних систем має включати у себе запровадження смарт систем контролю та подальшу повну автоматизацію забезпечення виконання контролюючих функцій, що значно зменшить корупційні ризики, покращить якість виконання таких функцій та наддасть можливість перерозподілу людських ресурсів. Однак, важливим елементом, який впливає на ефективність реалізації даного напрямку розвитку держави являється – прийняття єдиної концепції, об’єднання спільних зусиль з метою її досягнення та системний підхід у запровадженні реформ.
24
Piskachov, Oleksandr, Iryna Piskachova та Vyacheslav Tkachenko. "ВИБІР МАТЕРІАЛУ ТАРИ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ МІКРОФІЛЬМІВ МЕТОДОМ АНАЛІЗУ ІЄРАРХІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 99–102. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.099.
Повний текст джерелаАнотація:
Зберігання мікрофільмів та їх використання мають важливе значення для заощадження інформації: найважливіших технічних, будівельних, історичних, культурних та інших даних. На стан документів негативно впливають режими зберігання, фактори, які діють за межами допустимих умов («оцтовий синдром», біологічна вразливість, «нітратний синдром» та інші), які можуть викликати прискорення їх старіння і передчасне руйнування та загрожують істотним скороченням термінів зберігання архівних документів. У статті використані результати аналізу особливостей, порядку організації заощадження мікрофільмів як архівних документів і причин повної і часткової втрати інформації на них. Результати довгострокового заощадження архівних документів залежать не тільки від режиму зберігання, а й матеріалів з яких зроблена тара. Як матеріали для тари розглядаються пластмаси, метали, картон. Для вирішення актуальної задачі визначення пріоритетності використання різних матеріалів для виготовлення тари для зберігання мікрофільмів показана можливість використання методу аналізу ієрархій. Цей метод відноситься до класу критеріальних і дозволяє більш об’єктивно проводити експертну оцінку. Для оцінки обрані такі критерії: антигрибкові властивості, механічні характеристики і пожежобезпечність, захист від оцтовог о синдрому, вага, вартість коробок.
25
Мандзюк, О. А. "Зміст правового режиму податкової інформації в Україні". Публічне право, № 4 (12) (2013): 114–21.
Знайти повний текст джерела
26
Кукшинова, О. О. "Особливості правового режиму доступу до відкритої інформації". Митна справа, № 6 (78) (2011): 72–77.
Знайти повний текст джерела
27
Мартиненко, Олена. "Теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вибору професій старшокласниками". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 149–64. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-149-164.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вибору професій старшокласниками. Установлено, що соціально-економічні зміни, що відбуваються в нашій країні, демократизація суспільства, переорієнтація виробництва на ринки Європейського союзу, зникнення одних професій і виникнення інших посилили інтерес дослідників до проблеми професійного самовизначення. Резюмовано, що сучасні соціальні та економічні умови потребують від випускника школи практичної, теоретичної, моральної та психологічної підготовки до життя та праці за умов ринкових відносин, ясного розуміння залежності власного майбутнього від обсягів та якості отриманих знань та вмінь, усвідомлення та обґрунтування вибору галузі професійної діяльності, ініціативності та працьовитості. Констатовано, що ставлення людини до себе як до суб’єкта професійної діяльності формується на основі самопізнання і оцінки власних можливостей стосовно вимог конкретної професії. А тому готовність старшокласників до праці взагалі слід трактувати як особистісне новоутворення, що включає прагнення до професійної діяльності, а також відповідні знання, уміння, навички та професійно значимі якості особистості. Резюмовано, що на перших етапах вибору професії старшокласниками важлива роль належить професійній інформації, що розглядається як планомірний процес ознайомлення молоді з основними професіями та спеціальностями, з їх функціями, змістом, умовами, організацією, режимом і оплатою праці, правовими основами працевлаштування, перспективами змін у змісті праці та в структурі професійних потреб. До подібної інформації включаються також відомості про вимоги професії до фізичних можливостей працівників. Тоді як сьогодні інформація про професії надходить до учнів із різних джерел: від батьків, друзів, знайомих, засобів масової інформації, професіографічної літератури, вчителів і передбачає організацію їх активної відповідної пізнавальної діяльності. Виявлено, що проблема вибору професій старшокласниками в науковій літературі нині тлумачиться з точки зору особистісного, діяльнісного, суб'єктного, культурологічного підходів.
28
ред, тех, Д. С. Трофименко та Д. О. Федоренко. "ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ РОЗУМІННЯ ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ ЦИФРОВОГО КОНТЕНТУ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 43–47. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.313.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті авторами констатовано факт відсутності дефініції цифрового контенту у вітчизняному правовому полі, що спричиняє суперечні підходи щодо визначення його правової суті та місця в системі об’єктів цивільного права. Натомість встановлено, що законодавство країн-членів Європейського Союзу сформувало уніфікований підхід до законодавчого визначення поняття цифрового контенту, яким визнається набір цифрових даних, що дозволяє ототожнювати його з цифровою інформацією. У ході дослідження з’ясовано, що в юридичній літературі цифровий контент розглядається в декількох аспектах: як інформація або об’єкт інтелектуальної власності,
що має своїм наслідком визнання подвійної правової природи цифрового контенту, відповідно до якої йому притаманні ознаки речі та нематеріальних благ, на які поширюються майнові та особисті немайнові права автора.
Вбачається, що такий підхід нівелює основні проблемні аспекти вирізнення цифрового контенту з-поміж інших сучасних об’єктів цивільних прав: охоплення собою різноманітного спектру благ, які існують у різних сферах людської життєдіяльності, різні цілі використання інформаційного ресурсу, втіленого в цифровому контенті та його багатоманітне функціональне призначення. Поширення правового режиму речі на цифровий контент є таким, що суперечить його правовій природі і став можливим лише за умов використання юридичної фікції.
Авторами запропоновано розглядати цифровий контент у якості речі de jure. Зроблено висновок, що цифровий контент є нематеріальним благом, яке існує у цифровому вимірі, може втілюватися в об’єктивній реальності на різноманітних носіях, представляє інтерес для учасників цивільних правовідносин, має споріднену правову природу як з цифровою інформацією, так і об’єктами авторського права, однак наразі потребує розроблення власного правового режиму регулювання правовідносин.
29
Іванов, С. М. "МЕТОД ПРОГНОЗУВАННЯ В ЕПОХІ - ПРОМИСЛОВОСТІ 4.0". Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomicni nauki, № 2 (50) (12 серпня 2021): 127–33. http://dx.doi.org/10.26661/2414-0287-2021-2-50-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Для збільшення швидкості передачі даних, забезпечуючи доступ до багато- вимірних даних, використовується Big Data як інструмент в умовах промис- ловості 4.0. На основі моделі MapReduce ви можете використовувати сучасні інструменти для роботи з великими даними. Тому в роботі досліджуються великі дані як єдине централізоване джерело інформації для всієї предметної області. Крім того, у цій роботі пропонується структура системи прогнозування нейронної мережі, яка включає багато баз даних, де транзакції обробляються в режимі реального часу. Для прогнозування багатовимірних даних нейронної мережі розглядається і будується мережа в Matlab. Матриця вхідних даних та матриця цільових даних, які визначають вхідну статистичну інформацію, використовуються для навчання нейронної мережі. Розглянуто застосування алгоритму Левенберга-Марквардта для навчання нейронної мережі. Також представлені результати тренувального процесу нейронної мережі в Matlab. Представлені отримані результати прогнозування, що дозволяє зробити висно- вок про переваги нейронної мережі у багатовимірному прогнозуванні.
30
Марценюк, О. "Режими доступу до інформації в системі українського права". Юридична Україна, № 7 (2006): 23–28.
Знайти повний текст джерела
31
Teteria, Svіtlana. "КОБЗАР ІВАН КУЧУГУРА-КУЧЕРЕНКО – МІФИ ТА ДІЙСНІСТЬ". Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 56–63. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-56-63.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається життєвий та творчий шлях талановитого музиканта, унікального кобзаря І. Кучугури-Кучеренка. Акцентується увага на тих моментах біографії, які не відповідають дійсності. Прослідковується життєвий та творчий шлях представника унікального явища української етнічної культури на основі архівних джерел, публікацій та музейних предметів. Такий аналіз, що розкриває дійсний стан справ, став можливий лише після проголошення Незалежності України, коли науковці, дослідники та зацікавлені люди змогли користуватись архівними джерелами та публікаціями без радянської тоталітарної цензури. Автор на основі опрацьованих новітніх джерел на прикладі постаті І. Кучугури-Кучеренка розкриває інформацію про нищення етнічної культури радянським імперським режимом. Кінець 80-х рр. XX ст. відзначався активними процесами відродження національної культури, і кобзаризм не був винятком. Тому під час створення музейної виставки у Переяславі було проведено величезну колекційну роботу. Під час цієї титанічної роботи на заводі в м. Полонне Хмельницької області було введено в експлуатацію серію декоративних фарфорових ваз. Цю серію розробив художник Козак Микола Іванович. До неї також була ваза з портретом Івана Кучугура-Кучеренка. Вона зараз знаходиться в експозиції переяславського Музею кобзарства. Крім портретного зображення, на ній є напис Івана Кучугура-Кучеренка. Рік загибелі не відповідає дійсності, оскільки на момент створення вази архіви були недоступні, це була щерадянська епоха. Навіть після проголошення незалежності України ми маємо інформацію про те, що кобзар був фактично страчений у 1937 р. Але для того, щоб приховати злочини радянської влади, така неправдива інформація була надана. Було прийнято, що І. Кучугура-Кучеренко загинув під час німецької окупації.
32
Лютікова, П. "До питання про правовий режим передачі інформації". Право України, № 1 (2004): 129–32.
Знайти повний текст джерела
33
Ковальчук, С. О., та Г. Р. Крет. "МАТЕРІАЛЬНІ НОСІЇ СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 13 (14 травня 2019): 410–19. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v13i0.288.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується поняття матеріальних носіїв секретної інформації, на підставі чого пропонується викласти їх нормативне визначення у новій редакції. Визначаються види матеріальних носіїв секретної інформації та досліджуються вимоги режиму секретності в частині їх зберігання під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
The article is dedicated to analyzing the concept of material transmitters of secret information, for which proposed to lay out the normative definition in the new edition. Types of material transmitters of secret information are determined and claims of secrecy regarding the storage of them during the preliminary investigation and prosecution of criminal proceeding are investigated.
34
Нищак, Іван Дмитрович. "ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ З КРЕСЛЕННЯ В ПРОЦЕСІ ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 75–89. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2801.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено загальну характеристику авторського електронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК) з креслення, що використовується в процесі графічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Узагальнено основні дидактичні можливості ЕНМК: забезпечення системного та послідовного вивчення креслення відповідно до вимог, що ставляться до графічної компетентності вчителя трудового навчання; збільшення наочності навчального матеріалу, розширення способів його подання; організація автоматизованого педагогічного контролю на будь-якому етапі навчання; забезпечення роботи студентів з додатковими джерелами інформації; організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів; доступ до віддалених інформаційних ресурсів; підвищення індивідуалізації процесу навчання. Подано короткий аналіз основних змістових компонентів (модулів) авторського ЕНМК: методичного, навчального, контрольного, довідникового, інформаційно-пошукового. Охарактеризовано основні режими роботи в середовищі авторського ЕНМК, зокрема: режим електронного підручника; режими «База конструкторсько-графічної документації», «База технічних деталей», «Комплекс графічних завдань», «Електронний довідник», «Словник термінів». Висвітлено додаткові режими роботи з ЕНМК (робота з архівом електронних копій друкованої навчальної літератури, що знаходиться у вільному доступі та рекомендована для використання в процесі графічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання; робота з Інтернет-ресурсами з питань навчання графічних дисциплін). Представлено результати впровадження ЕНМК з креслення в процес графічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.
35
Tkach , D. І. "Правове регулювання діяльності ЗМІ Угорщини новітньої доби". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (27 вересня 2020): 99–105. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.05.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є аналіз правового регулювання діяльності ЗМІ Угорщини після зміни політичної системи в країні в 1990 році, визначення, на підставі проведеного аналізу, деяких особливостей зазначеного процесу, притаманних цій країні.
Наукова новизна визначається дослідженням впливу нормативно-правового регулювання на еволюцію системи ЗМІ Угорщини та оцінки міжнародної спільноти відповідності демократичним засадам нового медіа-законодавства цієї країни.
Висновки. У процесі становлення та розвитку інформаційного суспільства нагальною потребою є покращення функціонування багатоманітних засобів масової інформації – мас-медіа, вдосконалення їх нормативно-правового регулювання. Формування сучасної інституційної системи ЗМІ Угорщини було започатковано 1996 році з прийняттям Закону про засоби масової інформації, яким було впроваджено базову структуру діяльності ЗМІ, характерну для більшості європейських країн, зокрема започатковано діяльність, поряд із державними, комерційних радіо та телебачення. Закон встановив основні принципи діяльності ЗМІ, зобов’язавши їх надавати універсальну, фактичну, своєчасну, об’єктивну та збалансовану інформацію, а також не віддзеркалювати погляди певної партії або політичного руху. Однак Закон про ЗМІ не призвів до становлення більш вільної, незалежної преси, оскільки вона стала полем для політичних ігор. Уряди змінювалися, але мас-медіа, які Законом декларувалися як незалежні, ставали частиною політичної здобичі чергового керівництва країни. У 2010 році виникли умови для перезавантаження законодавчої бази діяльності ЗМІ.
У 2011 році прийнято нову Конституцію Угорщини, у якій було визначено основоположні принципи діяльності ЗМІ, а 2010 року – Закон, що регулює засоби масової інформації та комунікації, яким створено Національне відомство засобів масової інформації та комунікацій. Закон встановив зобов’язання преси щодо надання достовірної, швидкої, точної інформації для споживачів з питань національного та європейського суспільного життя, а також про важливі для угорців події.
Водночас розглянуті закони призвели до повного контролю ЗМІ Угорщини з боку уряду, а це, своєю чергою, підриває демократичні цінності та авторитет Євросоюзу. Уряди європейських країн та міжнародні організації, мас-медіа Угорщини виступають проти запровадження тотального контролю ЗМІ, однак влада країни залишає під своїм контролем внутрішньодержавне законодавство в цій сфері, оскільки мас-медіа і надалі визначають політичне життя країни й завжди чітко виявляють свою позицію стосовно правлячого режиму.
36
Борак, К. В. "НАУКОВІ ОСНОВИ ДОСЯГНЕННЯ ЕФЕКТУ САМОЗАГОСТРЮВАННЯ РІЗАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ РОБОЧИХ ОРГАНІВ ҐРУНТООБРОБНИХ МАШИН". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 18–40. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.296.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу джерел інформації встановлено, що для розроблення самозагострювальних різальних елементів робочих органів ґрунтообробних машин не потрібно буквально копіювати біологічні прототипи, оскільки в живій природі відсутні прототипи, які працюють в ідентичних умовах та режимах і мають такі ж цілі. При розробці самозагострювальних різальних елементів робочих органів ґрунтообробних машин необхідно використовувати частково принципи із живої природи та враховувати досягнення інженерної науки. У статті запропоновані технологічні та конструктивні методи для досягнення ефекту самозагострювання різальних елементів найбільш поширених робочих органів ґрунтообробних машин із урахуванням умов та режимів експлуатації. До основних параметрів двошарового самозагострювального різального елементу робочого органу відносяться: співвідношення зносостійкості і геометричних параметрів матеріалу основи та зносостійкого покриття, співвідношення параметрів зносостійкого покриття в різних зонах робочого органу, початковий кут загострення та сторона нанесення зносостійкого покриття. Експлуатаційні випробовування підтвердили доцільність впровадження зміцнення робочих органів для досягнення ефекту самозагострювання їх різальних елементів на всіх типах ґрунтів. У результаті самозагострювання різальних елементів робочих органів ґрунтообробних машин спостерігається зменшення тягового опору агрегату та витрати пального на 10…12%.
37
Denisenko, O. "ДО ПИТАННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СВІТЛОФОРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 53–57. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.053.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом вивчення в статті є новий підхід визначення параметрів руху транспортних засобів і особливості сучасної організації моніторингу транспортних потоків (ТП) на таких регульованих перехрестях. Метою є розробка нового способу, що дозволяє підвищити рівень якості та комплексної оцінки визначення елементів циклу світлофорного регулювання (СР) в умовах зміни параметрів руху ТП в зоні перехрестя. Завдання дослідження: аналіз існуючих підходів моніторингу ТП на регульованих перехрестях; розробка нового способу, що дозволяє отримати більш повну інформацію для контролю та ефективного визначення оптимальних значень часу дії елементів циклу СР; розробка способу, що відповідає вимогам універсальних адаптивних систем, що дозволяють ефективно реагувати на зміни умов руху ТП на перехресті. Результати. Розкрито деякі особливості сучасної організації моніторингу ТП на локальних об'єктах, а також проаналізовано їх основні переваги та недоліки. Представлений новий спосіб визначення елементів циклу СР в умовах динамічного зміни параметрів руху ТП і адаптивного реагування системи на дорожню ситуацію. Наведено варіант спрощеної структури пристрою для реалізації запропонованого способу і ефективної обробки вихідної інформації, показана достовірність, і працездатність алгоритмів, закладених в спосіб. Висновки. Ефективне визначення параметрів руху ТП в зоні перехрестя по кожній смузі руху протягом світлофорного циклу дає можливість отримати більш повний комплекс інформації для контролю і подальшого оперативного управління рухом на перехресті. Показано шляхи розширення функціональних можливостей запропонованого способу за рахунок одночасного визначення додаткових параметрів стану ТП на перехресті і критеріїв оцінки якості НГ. Гнучка технологія і комплексна оцінка режимів СР дозволяє в реальному масштабі часу здійснювати як параметричну адаптацію, так і структурну адаптацію за рахунок реорганізації схем управління руху.
38
Кулініч, О. "Таємниця як режим інформації за цивільним кодексом України". Юридический вестник., № 4 (2005): 128–32.
Знайти повний текст джерела
39
Bezkopylna, Svitlana. "Вікові особливості реактивності автономної нервової системи під час переробки інформації різної модальності та інтенсивності пред’явлення сигналів". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 1(389) (7 жовтня 2020): 94–102. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-1-389-94-101.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні взяли участь 116 учнів: діти 7–8, підлітки 10–11 і 13–14 та юнаки 16–17 років. Досліджували взаємодію когнітивної та автономної нервової систем (АНС) за умови переробки інформації в режимі диференціювання сенсомоторних реакцій вибору двох із трьох (РВ2-3) різноїмодальності та інтенсивності пред’явлення сигналів. Когнітивне завдання включало визначення модальності сигналу (форми фігури чи значення слова), швидкого й безпомилкового диференціювання лівою чи правою рукою рухової реакції або гальмування дії. За показниками нелінійного аналізу регуляції серцевого ритму (СР): частоти (НR), площі регулювання (S), періодичних (SD2) та аперіодичних (SD1) коливань кореляційної ритмографії (КР) вивчали механізми регуляції АНС у спокої та при переробці образної та вербальної інформації у режимі gol/nogo/gor з різною інтенсивністю її пред’явлення.Зіставлення результатів дослідження кількісних і якісних характеристик виконання когнітивних та моторних завдань складних рухових реакцій диференціювання РВ2-3, а також показників нелінійного аналізу регуляції СР у дітей, підлітків та юнаків дозволило виявити різні варіанти інтегративних функцій мозку та реактивності АНС у вигляді посилення або послаблення їхньої взаємодії. Встановили, що успішність та швидкість виконання завдань щодо переробки й диференціювання інформації в режимі РВ2-3, а також реактивність механізмів регуляції АНС знаходиться у залежності від модальності сигналу, інтенсивності їх пред’явлення та віку обстежуваних. У обстежуваних всіх вікових груп за умови пред’явлення вербальних сигналів в режимі РВ2-3 кількість помилок та час рухових реакцій більший, а реактивність АНС вища, ніж на образні сигнали. Зростання інтенсивності пред’явлення образної та вербальної інформації в режимі РВ2-3 підвищує кількість помилок, зменшує час рухової реакції та призводить до зростання реактивності механізмів регуляції АНС. У юнаків кількість помилок, час складних рухових реакцій РВ2-3 та реактивність АНС менша, ніж у дітей та підлітків.
40
Андрієвська, Віра Михайлівна. "Теоретико-методичні засади інформатизації початкової математичної освіти". New computer technology 17 (25 червня 2019): 201–5. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v17i0.966.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розгляд теоретико-методичних засад інформатизації початкової математичної освіти. Задачами дослідження є аналіз перспективних напрямків розвитку початкової освіти, зокрема, інформатизації початкової математичної освіти, уточнення дидактичних можливостей ІКТ як засобу навчання математики у сучасній початковій школі. Об’єктом дослідження є початкова математична освіта. Предметом дослідження є теоретико-методичні засади інформатизації початкової математичної освіти. Робота присвячена актуальній проблемі модернізації існуючої системи початкової математичної освіти. В процесі дослідження встановлено, що інформатизація освіти – це процес прогресивних соціально-економічних змін зумовлених вимогами сучасності. Інформатизація початкової освіти є одним з напрямів сучасної державної політики інформатизації освіти в Україні й передбачає, зокрема, володіння учнями на достатньому рівні умінням критично ставитися до інформації, опрацьовувати її, використовувати інформацію для адекватного вирішення проблем повсякденного життя тощо. Опанування прийомами розумової діяльності молодшими школярами з такими характеристиками доцільно здійснити при викладанні математики у режимі особливого мотиваційного підходу – використанні ІКТ. Уточнено дидактичні можливості ІКТ як засобу навчання математики у сучасній початковій школі. Результати дослідження планується узагальнити для розробки рекомендацій щодо підготовки майбутнього вчителя початкової школи до використання ІКТ як засобу навчання математики.
41
Швець, Ю. "Адміністративно-правові основи захисту лікарської таємниці: досвід європейських країн та перспективи для України". Юридичний вісник, № 3 (8 жовтня 2020): 241–47. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1947.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті зроблено висновок про те, що загальним трендом національного законодавства багатьох країн є встановлення балансу між правилом конфіденційності щодо інформації про стан здоров'я пацієнта і заходи з охорони здоров'я і безпекою власне пацієнта та третіх осіб. Визначено ключові орієнтири, які обов'язково повинні враховуватися під час подальшого вдосконалення національного законодавства щодо забезпечення конфіденційності інформації у сфері охорони здоров'я, - це пріоритетність прав, свобод і законних інтересів особи у поєднанні зі спробою зробити охорону здоров'я громадян, медичну сферу у цілому високоякісною, висо-котехнологічною та відповідною найкращим світовим практикам і вимогам міжнародних нормативно-правових актів у відповідній сфері.
Лікарська таємниця належить до одного з видів професійної таємниці і є самостійним видом інформації з обмеженим доступом, який відносять як до конфіденційної інформації, так і до охоронюваної законом секретної інформації, яка не становить державну таємницю. Виділення лікарської таємниці в самостійну групу сприяє встановленню єдиного правового режиму охорони відомостей, її складників, який не тотожний жодному іншому правовому режиму інформації з обмеженим доступом.
Ключові орієнтири, які, на нашу думку, обов'язково повинні враховуватися під час подальшого вдосконалення національного законодавства щодо забезпечення конфіденційності інформації у сфері охорони здоров'я, - це пріоритетність прав, свобод і законних інтересів особи у поєднанні зі спробою зробити охорону здоров'я громадян, медичну сферу у цілому високоякісною, високотехнологіч-ною та відповідною найкращим світовим практикам і вимогам міжнародних нормативно-правових актів у відповідній сфері.
42
Клименко, В. "До питання комерційної таємниці у трудових відносинах". Юридичний вісник, № 5 (16 грудня 2020): 157–63. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2015.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто поняття та характерні ознаки, притаманні комерційній таємниці у трудових відносинах. Зроблено висновок, що розгляд інституту комерційної таємниці саме крізь призму відносин роботодавця та найманого працівника дозволить глибше, ґрунтовніше зрозуміти сутність комерційної таємниці та її місце в економічній безпеці підприємства, принципову відмінність від інших видів інформації з обмеженим доступом. Звернено увагу на декілька важливих моментів, а саме: обов'язок нерозголошен-ня комерційної таємниці повинен бути належним чином визначений у корпоративних чи нормативних актах; інформація про наявність використання комерційної таємниці у процесі виконання посадових обов'язків має обов'язково бути закріплена під час укладення трудового договору; у роботодавця повинна бути реальна можливість дострокового припинення трудових відносин у разі порушення працівником вимог нерозголошен-ня; наявність механізму відшкодування працівником збитків, завданих неправомірним розголошенням комерційної таємниці.
Комерційну таємницю у трудових відносинах розглянуто як відомості економічного, виробничого, технічного й організаційного характеру, які стали відомі працівникові через специфіку виконання посадових обов'язків та повинні зберігатися ним у таємниці, а їх розголошення має спричиняти для нього негативні наслідки відповідно до закону та норм укладеного договору. До характерних ознак комерційної таємниці віднесено такі: закріплення обов'язку не розголошувати комерційну таємницю; інформація про наявність використання комерційної таємниці у процесі виконання посадових обов'язків має обов'язково бути закріплена під час укладення трудового договору; наявність у роботодавця реальної можливості дострокового припинення трудових відносин у разі порушення працівником вимог нерозголошен-ня; наявність механізму відшкодування працівником збитків, завданих неправомірним розголошенням комерційної таємниці; можливість притягнення до різних видів юридичної відповідальної за скоєння працівниками під час виконання трудових функцій діянь, що посягають на правовий режим обігу комерційної таємниці.
43
Саржанов, О. А., Г. І. Барабаш та Б. О. Саржанов. "ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ПОСІВНИХ КОМПЛЕКСІВ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА МЕТОДОМ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ (ЗА ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИМИ КРИТЕРІЯМИ)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 2 (44) (5 травня 2022): 21–25. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.2.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Традиційно техніко-експлуатаційні показники використання машинних агрегатів в рослинництві визначаються, виходячи з того, що за довідковими даними по питомому опору робочих органів машин які експлуатуються в певних грунтово-кліматичних умовах, та відомими тяговими зусиллями тракторів вибирають необхідну передачу, завантажуючи таким чином двигун трактора до оптимального значення, але в межах певного діапазону агротехнічно допустимих швидкостей [1,2,4]. Але на даний момент ситуація помінялась. Інформація що до згаданих показників відсутня через те, що офіційно лабораторно-польові дослідження або не проводяться або інформація про це відсутня.В запропонованій статті наведені методичні підходи по визначенню основних техніко-експлуатаційних показників використання нових посівних комплексів вітчизняного виробництва, по яких ще відсутня в літературних джерелах інформація що до ефективності їх роботи в певних виробничих умовах; наведені конкретні значення режимів роботи, продуктивності, витратах палива цих машин.
44
Бойко, Ю., І. П’ятін, Л. Карпова та I. Пархомей. "Передача управляючої інформації у системах широкосмугових телекомунікацій технології 5G". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 38 (31 травня 2021): 82–95. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.233200.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій статті розглядається полярний код, який застосовується для передачі управляючої інформації в широкосмугових телекомунікаційних системах. Кодування каналів містить набір процедур для виявлення помилок, виправлення помилок, узгодження швидкості, перемежування бітів та відображення інформації до фізичних каналів управління або транспортного рівня. У статті досліджується модель низхідної лінії зв'язку з полярним кодуванням та багатопозиційною цифровою фазовою модуляцією. Для запропонованої моделі досліджено ймовірність виникнення бітових помилок для різних кодових швидкостей. У статті проаналізовано структурну схему моделі адаптивного прийняття рішення щодо режиму модуляції цифрової системи зв'язку. Досліджено залежності ймовірності бітових помилок від ефективної швидкості полярного коду при різних типах модуляції. На основі отриманих залежностей розроблений адаптивний алгоритм вибору режиму модуляції для швидкості кодування R=0,5. Використання полярних кодів для побудови сигнально-кодових конструкцій може підвищити ефективність системи зв'язку.
Бібл. 36, іл. 12.
45
Біла-Кисельова, А. А. "ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗА СТАТТЕЮ 8 КОНВЕНЦІЇ ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНІ СВОБОДИ ЩОДО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 26 (22 липня 2020): 12–18. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v26i0.655.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню міжнародного досвіду про захист фізичних осіб під час обробки персональних даних. Автор вважає, що досвід Європейського Союзу для України міг би зіграти вирішальну роль під час урегулювання в національному законодавстві певних недоліків щодо організації роботи державних органів у системі захисту фізичних осіб під час обробки персональних даних.
Проаналізована практика Європейського суду з прав людини щодо захисту персональних даних у контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведено приклади рішень ЄСПЛ, у яких констатовано порушення прав людини за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зроблено висновок, що відкритий режим тримання персональних даних (інформації) може спричинити шкоду фізичній особі. Фізичні особи потерпають від порушень щодо доступу до їх персональної інформації без їх згоди.
Автор звертає увагу на те, що інформатизація суспільства призводить до виникнення нових труднощів для захисту персональних даних фізичних осіб. Зріс обмін персональними даними між публічними та приватними суб'єктами, між публічними суб'єктами різних галузей в органах державної влади. Такі зміни вимагають наявності більш узгоджених засад щодо захисту персональних даних. Встановлено, що в Україні діє не на достатньому рівні процедура захисту прав особи від протизаконного втручання в її особисте життя.
Зроблено наголос на тому, що право на захист персональних даних не є абсолютним правом, але державні органи мають пам'ятати, що «збір, використання, обмін зібраною інформацією, зберігання інформації, а також розповсюдження третім особам такої інформації охороняється сферою застосування пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Право на захист персональних даних повинно розглядатися в зв'язку з його функцією в суспільстві та бути збалансованим з іншими фундаментальними правами згідно з принципом пропорційності. Саме тому слід спиратися на міжнародний досвід та модернізувати національне законодавство в питанні захисту фізичних осіб під час використання та обробки персональних даних.
46
Khristova, T. E., та O. E. Pyurko. "Питання водного режиму рослин у працях вітчизняних фітофізіологів: історично-функціональний аспект". Biosystems Diversity 15, № 1 (12 жовтня 2006): 199–208. http://dx.doi.org/10.15421/010736.
Повний текст джерелаАнотація:
В історично-функціональному аспекті показано досягнення вчених України у розробці водного режиму рослин. Вітчизняні дослідники внесли суттєвий вклад у розвиток різних напрямків даної проблеми: створення та вдосконалення матеріально-технічної бази; розробки та використання сучасних методів вивчення водного режиму рослин; отримання надійної інформації у теоретичному та практичному контекстах.
47
КОЦУР, Віталій, Валентина МОЛОТКІНА та Хакан ГЮЛЕРКЕ. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЗЕТНОЇ ПЕРІОДИКИ В УКРАЇНІ У 40-ві рр. ХХ ст." Східноєвропейський історичний вісник, № 19 (30 червня 2021): 154–64. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233810.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – показати особливості виходу та функціонування газетної періодики у 40‑ві рр. ХХ ст. в контексті суспільно-політичних умов того часу, розкрити основну тематику й зміст матеріалів газетних видань. Методологія дослідження ґрунтується на принципах науковості, історизму, об’єктивності, системності, конкретного аналізу, з урахуванням чинного сьогодні в історичній науці методологічного плюралізму. Наукова новизна полягає у тому, що особливості виходу та функціонування газетної періодики в 1940‑ві рр., її роль у створенні загальної атмосфери у суспільстві аналізуються на тлі соціальних, політичних та економічних викликів повоєнного часу, з урахуванням впливу, насамперед, ідеологізації і політизації життя України. Висновки. Встановлено, що преса в 1940‑ві рр., як і взагалі протягом всього періоду існування Радянського Союзу, відігравала важливу роль у житті суспільства як засіб масової інформації, агітації та пропаганди. Саме їй панівна комуністична партія відводила роль головного популяризатора своєї політики, тому навіть в умовах післявоєнної розрухи та відновлення економіки держава шукала ресурси для відновлення роботи редакцій газет. Періодична преса публікувала інформаційні матеріали, які не суперечили панівній ідеології і мали формувати потрібну владі суспільну думку. Періодичні видання мали вагомий вплив на всі аспекти життя суспільства і достатньо успішно реалізували визначені режимом функції преси: організаторську, виховну, пропагандистську, контрпропагандистську і соціологічну, адже на шпальтах газет часто з’являлися матеріали, які висвітлювали суспільні, політичні і виробничі теми. Лейтмотивом стає тема перемоги у війні, героїзму радянських воїнів, “вирішальної ролі радянського народу та його політичного авангарду – комуністичної партії” в перемозі над фашизмом, формування духу “радянського патріотизму”, пропаганда ідей пролетарського інтернаціоналізму, післявоєнної відбудови, боротьба з “буржуазною ідеологією”. Преса сприяла режиму у розгортанні ідеологічних кампаній. Зокрема, під гаслами боротьби з “українським буржуазним націоналізмом”, “космополітизмом та сіонізмом” на її сторінках було безпідставно розкритиковано багатьох діячів науки і культури. Практично знівелювавши функцію преси у формуванні громадської думки, в основі якої лежить інформаційна діяльність, радянський режим максимально посилив її ідеологічну функцію, зосередивши її зусилля на пропаганді певних життєвих цінностей та агітації на їх підтримку.
48
СТАСЮК, О. І., та Л. Л. ГОНЧАРОВА. "Методи комп’ютерної інтелектуалізації процесів обробки інформації аномальних режимів систем електропостачання залізниць". Інформаційно-керуючі системи на залізничному транспорті, № 3 (29 червня 2016): 30. http://dx.doi.org/10.18664/ikszt.v0i3.76336.
Повний текст джерела
49
Nazirov, E. K., T. A. Nazirova та V. M. Luchkin. "Аналіз методів визначення місця розташування надзвичайної ситуації на підставі акустичних сигналів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 147–51. http://dx.doi.org/10.15421/40280629.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено сутність та доцільність застосування систем раннього попередження надзвичайних ситуацій, на основі аналізу отриманих акустичних сигналів. Ефективне управління надзвичайними ситуаціями сприяє стабільному розвитку загальної безпеки держави і сталому розвитку економіки країни. Дії або бездіяльність у цій сфері безпосередньо впливають на здоров'я населення України та є одним з пріоритетних питань національної безпеки. Важливою проблемою в управлінні надзвичайними ситуаціями є відсутність у режимі реального часу узгоджених можливостей реагування, керованих інтегрованими засобами прийняття рішень на основі інформації, отриманої від перших сигналів реакції на докризовий стан. Представлена робота спрямована на підтримку узгодженого управління надзвичайними ситуаціями в разі виникнення та розвитку надзвичайної ситуації, небезпеки великих аварій і незапланованих заходів, включаючи серію необхідних заходів для захисту суспільного життя і безпеки власності. Наведено методику виявлення звуків небезпеки в умовах міського шуму. Різноманітність звуків життєдіяльності населення величезна й охоплює звуки, створювані в приміщенні і на відкритому повітрі, так і в навколишніх будинках і спорудах. Ці звуки передають інформацію про людську і соціальну діяльність, або про загрозу виникнення надзвичайної ситуації. Сучасні методології розроблення програмного забезпечення зменшують ризик розвитку надзвичайних ситуацій, шляхом визначення та раннього виявлення епіцентру місця розташування надзвичайної ситуації. В огляді проаналізовано методи управління інформаційними ресурсами і ресурсами зберігання інформації, які потрібні для управління діяльністю в аварійних сценаріях, доповнені службою локалізації НС, яка спирається на визначення місця розташування. Методи поєднують у собі рівень сили сигналів, отриманих від орієнтирів, розташованих респондентами в докризовій системі, на основі інформації отриманих акустичних сигналів. Аудіо тріангуляція вказує на розташування небезпечної зони й алгоритми машинного навчання аналізують отримані аудіо-сигнали. Для людей і суспільства загалом потенційні надзвичайні ситуації та катастрофи накладають важкі психологічні та економічні наслідки. Потреба подальших розробок превентивних заходів профілактики й ефективного реагування мають актуальне значення в заходах щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації, зменшення можливих втрат і збитків, які охоплюють всі вікові групи населення. Сприяють ефективному і комплексному використанню наявних сил і методів, які призначені для запобігання НС та позитивно впливають на попередження кризи на ранніх стадіях його розвитку.
50
Grebenkina, Е., V. Larin та А. Kulabukhov. "МЕТОДИКА ВИБОРУ ДВИГУНІВ-МАХОВИКІВ КОСМІЧНИХ АПАРАТІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СТЕРЕОЗЙОМКИ". Journal of Rocket-Space Technology 29, № 4 (17 листопада 2021): 152–57. http://dx.doi.org/10.15421/452117.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається задача визначення динамічних параметрів кутового руху КА ДЗЗ для забезпечення процесу проведення стереозйомки об'єктів на Землі на 1 витку і вибір вимог до двигунів-маховиків (ДМ). Процес стереозйомки об'єкта може здійснюватися за кілька витків, при цьому істотно знижується оперативність одержуваної інформації, а може відбуватися і протягом одного витка. При проведенні зйомки протягом одного витка і малих допустимих кутах розвороту КА в методиках не наводиться яким чином визначається час переорієнтації в залежності від орбіти КА. Припустимо також, що при підльоті до об'єкта КА зорієнтований щодо надира під кутом β і має відповідну кутову швидкість, що забезпечує його рух по орбіті з заданим кутом відхилення від надира по орбіті, тобто попередньо орієнтований для проведення першої зйомки. Зазвичай кут β вибирають в межах 10 – 15о. При збільшенні цього кута з-за зміни дальності до об'єкта виявляються труднощі з обробки інформації та її масштабування. Розроблено методичне забезпечення щодо вибору ДМ КА на проектних стадіях, що враховує характеристики КА, висоту орбіти і допустимі кути стереозйомки, і дозволяє здійснювати режим стереозйомки на одному витку. Встановлено залежності між керуючим моментом ДМ, характеристиками КА і кутами його розвороту в процесі стереозйомки. Розроблено рекомендації щодо вибору ДМ для здійснення режиму стереозйомки на одному витку. Проведено моделювання процесу кутового руху КА в процесі стереозйомки, завдяки якому оцінені зміни вимог до вибору ДМ для різних КА, різних орбіт і різних допустимих кутів стереозйомки.