Статті в журналах з теми "Режими"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Режими.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Режими".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Журавльов, Ю. І. "УПРАВЛІННЯ ТЕПЛОВИМ РЕЖИМОМ ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИХ ОХОЛОДЖУВАЧІВ У НЕРІВНОМІРНОМУ ПОЛІ ТЕМПЕРАТУР". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 22–35. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз моделі управління термоелектричним пристроєм забезпечення теплових режимів радіоелектронної апаратури, показники надійності якої суттєво визначаються температурою елементів. Модельні дослідження проведено для умов неоднорідного температурного поля в діапазонах типових перепадів температур, струмових режимів роботи та потужності розсіяння. Аналіз проведено для різних відношень висоти до площі перетину гілок термоелектричних елементів. Розкрито перевагу розподіленого активного термоелектричного охолодження радіоелектронних систем із просторово рознесеними теплонавантаженими елементами порівняно із загальним охолодженням. Розглянуто можливість оптимального управління тепловим режимом комплексу термоелектричних охолоджувачів із послідовним електричним з’єднанням за різного рівня охолодження й теплового навантаження. Визначено основні параметри, показники надійності та динамічні характеристики охолоджувачів. Проаналізовано струмові режими у процесі побудови комплексу з урахуванням енергетичних, масогабаритних характеристик і характеристик надійності. Проведено порівняльний аналіз основних параметрів, показників надійності та динамічних характеристик комплексу термоелектричних охолоджувачів за різного рівня охолодження, заданої уніфікації геометрії гілок термоелементів і струмових режимів роботи. Результати досліджень показали можливість управління тепловим режимом комплексу термоелектричних охолоджувачів за рахунок вибору теплового режиму роботи з урахуванням значущості кожного з обмежувальних факторів за масогабаритними, енергетичними й динамічними характеристиками. У процесі вибору струмових режимів ураховано взаємний вплив кожного з обмежувальних факторів, за допомогою зміни яких під час проєктування системи забезпечення теплових режимів можна вибрати компромісні режими роботи.
2
Коваленко, Н. В. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (26 січня 2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).190.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено нормативно-правову базу щодо адміністративно-правового режиму використання природних ресурсів. Надано визначення адміністра-тивно-правового режиму права власності на природні ресурси, вивчено його специфіку. Розглянуто характерні ознаки й особливості дозвільних процедур щодо використання природних ресурсів. Запропоновано авторську дефініцію поняття «адміністративно-право-вий режим земельних ресурсів» (встановлений держа-вою особливий порядок публічного управління, контр-олю використання земельних ресурсів, застосування санкцій, спрямований на забезпечення та реалізацію управління, контролю й охорони земельних ресур-сів). Обґрунтовано необхідність її введення у правовий обіг. З’ясовано, що ключовим аспектом вивчення пра-вових режимів є їх класифікація, що дає можливість виокремлення різновидів правових режимів і надання їм певної характеристики. Наголошено на недостат-ності комплексного правового аналізу категорій засобу й методу юридичного регулювання правовідно-син, що виникають щодо володіння, користування й розпоряджання відповідними благами. Визначено, що власність в об’єктивному та суб’єктивному значеннях становить матеріальну основу громадянською суспіль-ства, визначає ступінь свободи особи в державі. Саме економічна свобода людини є фундаментом для свободи особи в межах інших сфер, тобто вона постає гарантом свободи економічного характеру. Зроблено висновок, що в умовах демократизації державного управління і розвитку ринкових відносин адміністративно-правові режими можуть охоплювати окремі управлінські про-цедури, пов’язані з отриманням дозволів на заняття певними видами діяльності. При цьому зазначені про-цедури можуть передбачати необхідність дотримання об’єктами державного управління, що їм підлягають, інших адміністративно-правових режимів. Отже, тра-пляються ситуації, коли вимоги одного адміністратив-но-правового режиму включають в себе вимоги іншого. Це призводить до складних взаємозв’язків між різни-ми адміністративно-правовими режимами, причому незалежно від конкретних суб’єктів і об’єктів публіч-ного управління.
3
Фещенко, Ю. І., Н. А. Литвиненко, М. В. Погребна, А. С. Сенько, Л. М. Процик, А. С. Лафета та Н. В. Гранкіна. "Порівняння перших результатів дослідження ефективності різних скорочених стандартних або модифікованих режимів лікування хворих на лікарсько-стійкий туберкульоз". Infusion & Chemotherapy, № 2.1 (31 липня 2021): 31. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтування. Туберкульоз із мульти- та широкою лікарською стійкістю (МЛС-ТБ та ШЛС-ТБ) залишається однією з найактуальніших проблем охорони здоров’я. Ефективність лікування цієї категорії хворих, попри велику кількість різних груп антимікобактеріальних препаратів (АМБП), є низькою: ефективного лікування досягають лише в 50 % випадків, у тому числі в Україні. Одні з причин втрати ефективності – тривалі курси антимікобактеріальної терапії (АМБТ) та завчасне припинення лікування (результат «втрачений для подальшого спостереження», що може бути встановлений у 20 % хворих). Окрім того, дедалі більше накопичується даних у світі щодо швидкого темпу розвинення резистентності мікобактерій туберкульозу (МБТ) до нових АМБП – бедаквіліну та деламаніду. Саме тому вкрай актуальним є проведення наукових досліджень щодо розроблення скороченого режиму хіміотерапії, котрий дасть змогу за оптимальні (скорочені) терміни досягти достатнього рівня ефективності з максимальним рівнем прихильності хворих до лікування та мінімальним ризиком розвитку резистентності МБТ до нових АМБП.
Матеріали та методи. Проведено проспективне обсерваційне дослідження щодо вивчення різних за складом скорочених режимів АМБТ у 346 хворих на МЛС-ТБ, які розпочали лікування протягом 2017-2020 рр. на базі ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» та КЗ «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об’єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради». Короткі режими лікування (КРЛ) були такі: 1-ша група (72 хворих) – КРЛ, рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ): 4ZEAmMfxCfzPtHhd 5ZEMfxCfz; 2-га група (123 хворих) – 1-й модифікований КРЛ (мКРЛ-1): 6ZMfxLzdCmCs 6ZMfxLzdCs; 3-тя група (81 хворий) – мКРЛ-2: 6BdqLzdLfxCfzCs 3BdqLzdLfx; 4-та група (70 хворих) – мКРЛ-3: 6BdqLzdMfxhdCs 3BdqLzdMfxhd.
Результати. На момент завершення дослідження «успішного лікування» досягли всі хворі, в яких застосовували всі мКРЛ, порівняно із 72,5 % пацієнтів на КРЛ за ВООЗ (p <0,05). Щодо мКРЛ, то 9-місячні були однакові за ефективністю з 12-місячним, і за жодного з цих режимів не спостерігалося рецидивів. Але було визначено тенденцію: при 12-місячному режимі (мКРЛ-1) зареєстровано 5,8 % перерв у лікуванні. Обидва 9-місячні модифіковані скорочені режими, що вивчалися, були однаково ефективними: припинення бактеріовиділення відбулося в усіх хворих у термін 41,8±3,2 доби проти 38,9±3,2 доби. Переносимість лікування була значно кращою серед хворих, які отримували режим лікування з моксифлоксацином порівняно з левофлоксацином і клофазиміном (p <0,05): загальна кількість побічних реакцій була зафіксована в 30,0 % проти 64,2 % хворих, кількість побічних реакцій 3-4 ступеня вираженості була однаковою.
Висновки. Скорочені режими, як стандартний, так і модифіковані, показали високу ефективність у хворих на МЛС-ТБ. Протягом перших 2 місяців лікування негативація культури відбувалася більш ніж у 80,0 % хворих. Прийнятнішими для використання є 9-місячні мКРЛ. Зважаючи на профіль безпечності, пріоритетним для використання є модифікований скорочений режим із моксифлоксацином порівняно з левофлоксацином і клофазиміном.
4
Лемеха, Р. І. "МИТНИЙ РЕЖИМ ЯК РІЗНОВИД АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕЖИМУ: АСПЕКТИ ТЕОРІЇ". Знання європейського права, № 3 (3 лютого 2021): 104–9. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.108.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій публікації досліджується поняття митного режиму як різновиду адміністративно-правового режиму з метою визначення теоретико-методологічних засад удосконалення адміністративно-правового регулювання митних режимів в Україні.
Методологія даної публікації ґрунтується на комплексному поєднанні філософських (законів діалектики та метафізики), загальнонаукових (прийомів логічного методу, системного та структурно-функціонального методів) та спеціально-юридичних методів дослідження (методології порівняльного правознавства, методу юридичного моделювання тощо), принципів об'єктивності та історизму.
Зазначається, що правовий режим є не тільки сукупністю норм права, які цілеспрямовано регулюють певні суспільні відносини, але й по суті є динамічним процесом правового регулювання із застосуванням цілого ряду правових засобів, включаючи адміністративну та судову практику.
Під адміністративно-правовим режимом пропонується розуміти динамічну систему взаємопов'язаних правових засобів регулювання певної сфери публічно-правових відносин, одним із учасників яких є органи публічної адміністрації, які використовують передбачені чинним законодавством інструменти адміністративно-правового впливу з метою забезпечення публічних інтересів держави та суспільства.
Зазначається, що митні режими відносяться до міжгалузевих, постійно діючих адміністративно-правових режимів у сфері публічного управління та економіки на території пунктів пропуску через державний кордон України, та пов'язані із режимом обігу предметів - порядком переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Аналізується законодавче визначення митного режиму як комплексу взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Формулюється висновок про необхідність удосконалення визначення митного режиму в чинному Митному кодексі України, а саме визначення митного режиму як комплексу правових засобів, якими, в залежності від заявленої мети переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, врегульовано порядок такого переміщення: митні процедури щодо цих товарів та транспортних засобів, їх правовий статус, порядок визначення митної вартості, умови оподаткування, використання після митного оформлення.
Зазначається, що перспективність подальшого дослідження даної тематики зумовлена необхідністю удосконалення теоретико-методологічних та правових засад митних режимів в Україні, приведенням їх у відповідність до міжнародних стандартів, а також норм і принципів права ЄС.
5
Melnikov, R. V., G. A. Trutnev, A. V. Krivov, and I. R. Kadyrov. "A Solid-State Wave Gyro with Independent Channels for Measuring the Angle and Angular Velocity." Intellekt. Sist. Proizv. 18, no. 4 (December 29, 2020): 21. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2020-21-29.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе рассматривается новый перспективный принцип работы твердотельного волнового гироскопа (ТВГ) – одновременная работа прибора в режимах свободных и вынужденных колебаний на независимых формах колебаний. Режим свободных колебаний реализует датчик угла (ДУ), режим вынужденных колебаний формирует датчик угловой скорости (ДУС). Режим ДУ и ДУС являются независимыми каналами инерциальной информации. Режим ДУС реализует измерения мгновенной угловой скорости, но имеет большие погрешности вычисления угла поворота на длинном интервале времени при работе прибора в условиях вибраций и ударов. Режим ДУ реализует устойчивое физическое интегрирование угловой скорости (эффект Брайана) в любых условиях внешних механических воздействий на длинных интервалах времени, но имеет большие погрешности в определении мгновенной угловой скорости. Достоинством ДУ является широкий динамический диапазон, датчик работает в диапазоне угловых скоростей до нескольких тысяч градусов в секунду, с угловыми ускорениями до нескольких десятков тысяч градусов в секунду в квадрате. Динамический диапазон режима ДУС существенно меньше. Режим ТВГ с одновременной независимой работой в режимах ДУ и ДУС расширяет сферу применения ТВГ, одновременно повышает надежность, точность измерений, а также увеличивает устойчивость к внешним возмущениям. В области навигации и управления движением актуальным направлением является разработка прецизионных систем, обладающих высокой точностью определения мгновенной угловой скорости, широким динамическим диапазоном и устойчивостью интегрирования угловой скорости на длительных временных промежутках. Одна из попыток справиться с одновременными требованиями к точности и робастности – это разработка двухрежимного ТВГ, переключающего режимы в зависимости от требований. Существенным недостатком двухрежимного переключающегося ТВГ является наличие переходных процессов при переключении режимов, во время которого не происходит адекватного измерения вращения. Также отсутствуют четкие критерии переключения режимов. Предлагается принципиально другой подход: разработка ТВГ, в котором два режима совмещены одновременно. Разделение режимов предлагается осуществлять не по времени, а по частоте. В резонаторе формируется не менее двух форм колебаний на своих резонансных частотах. Колебания по одной из форм используются для режима ДУ, другая форма используется для режима ДУС. Тем самым достигается формирование двух независимых каналов и получение преимуществ обоих режимов.
6
Кепін, Микола Іванович, та Віталій Олександрович Попов. "Експериментальні дослідження процесу переробки кісточкових плодів в нативному стані в умовах відцентрового поля в режимі безперервної дії". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 28–33. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1865.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведені результати експериментальних досліджень процесу переробки слив сорту “Угорка Домашня” в нативному стані в режимі безперевної дії в умовах відцентрового поля з використанням нерухомої перфорованої оболонки та лопатевого ротора, який виконує обертовий рух.
Проаналізовано діючі способи та обладнання для переробки кісточкової сировини з метою розділення на напівфабрикат та відходи як в режимі циклічної дії (кісточковибивні машини) так і в режимі безперервної дії.
Виконанні дослідження міцності шкірочки цілих плодів та запасаючої тканини (м’якоті) на прокол, проаналізовано біологічний зв'язок між кісточкою і запасаючою тканиною. Показано, що такий зв'язок має місце, в основному, на ділянці судинно-волокнистий пучків кожного плоду.
В залежності від виду плодів та сортів кожного виду міцність покривних тканин може значно відрізнятись між окремими ділянками поверхні плодів, що впливає на їх поведінку при переробці в умовах відцентрового поля. Для плодів з рівномірною характеристикою міцності тканин по всьому об’ємі характерні стабільні режими переробки.
Проаналізовано вплив форми плодів та кісточок на процес переробки. Для плодів, форма яких наближена до правильної (округла, овальна) процес відокремлення м’якоті від кісточок відбувається в більш стабільному режимі в порівнянні з плодами, форма яких відрізняється від правильної.
Особливої уваги заслуговує форма кісточок, від якої залежить стабільність процесу переробки. Так, для кісточок з округлою та овальною формами характерні більш стабільні режими в порівнянні із витягнутими формами. Характерною відмінністю при переробці плодів з такою формою кісточок є стан перед атакуючою поверхнею лопаті та перфорованою поверхнею, при якому відокремлення м’якоті від кісточки відбувається тільки з однієї сторони плоду.
Встановлено зв'язок між кутовою швидкістю лопатей та кількістю м’якоті, яка не відокремилась від кісточок. На рівні гіпотез виконано аналіз причин руйнування кісточок за межами рекомендованих режимів переробки. За результатами експериментальних досліджень рекомендовано режим переробки, які відповідають мінімальним втратам м’якоті.
7
Исаак Шафак, Мохаммад. "Политический режим в Кыргызстане после революции 2010 года." Vestnik Bishkek Humanities University, № 48 (1 липня 2019): 76–79. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.48.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Аннотация. В статье рассматривается политический режим в Кыргызстане после 7 апреля 2010 года. Автор определяет понятие «политического режима», исследует этапы трансформации политического режима за период развития политической системы Кыргызской Республики, определяет конституционные признаки политического режима Кыргызской Республики. На основе метода экс- пертных оценок автор выделяет слабые и сильные стороны современного политического режима в Кыргызской Республике. Ключевые слова: Кыргызстан, политический режим, парламентаризм, демократия. Аннотация. Бул макалада 2010-жылкы революциядан кийинки Кыргызстандын саясий режими каралат. Автору «саясий режим» деген түшүнүккө аныктама берип, Кыргыз Республикасынын саясий системасынын өнүгүшү ичиндеги саясий режимдин өзгөрүү этаптарын изилдеп, Кыргыз Республикасынын саясий режиминин конституциялык белгилерин аныктайт. Адистердин ой-пикирлерине таянып, автор Кыргыз Республикасынын саясий режиминин күчтүү жана алсыз жак- тарын көрсөтөт. Түйүндүү сөздөр: Кыргызстан, саясий режим, парламентаризм, демократия. Abstract. This article discusses the political regime in Kyrgyzstan after the events of April 7, 2010. The author defines the concept of ‘political regime’, explores the stages of transformation of the political regime during the development of the political system of the Kyrgyz Republic, and defines the constitutional features of this country's political regime. In addition, the author of the article analyzes the Constitutional amendments, focusing on the articles regarding the powers of the President and the Parliament of Kyrhgyzstan. He also noted the unique experience of the Kyrgyz Republic as a sole parliamentary democracy in Central Asia. Based on the method of expert assessments, the author makes an attempt to highlight both the weak and strong sides of the modern political regime in the Kyrgyz Republic. Keywords: Kyrgyzstan, political regime, parliamentarism, democracy.
8
Рогатинський, Р. М., Ів Б. Гевко, Д. В. Дмитрів, В. З. Гудь та О. Р. Дмитрів. "МОДЕЛЮВАННЯ ЗМІШУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ГВИНТОВИМИ КОНВЕЄРАМИ-ЗМІШУВАЧАМИ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 84–93. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.381.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано ефективність методу дискретних елементів, як інструменту дослідження технологічних процесів із сипким матеріалом. Цей метод є хорошим інструментом для дослідження змішувачів у режимі обчислюваного експерименту, проте не пов’язує параметри і режими роботи змішувача із критеріями якості змішування. Проведено моделювання та оцінку згладжуючої здатності гвинтових конвеєрів-змішувачів із застосуванням методу імпульсного збурення. Встановлено, що розподіл об’ємної концентрації ключового компонента за довжиною конвеєра характеризується коефіцієнтом пересипання матеріалу між сусідніми витками гвинта та відповідає закону біноміального розподілу. Встановлено, що із збільшенням довжини конвеєра-змішувача та кількості заходів гвинта зростатиме кількість комірок змішування та зростатиме змішувальна здатність конвеєра. Показано, що найвищу згладжувальну здатність мають гвинтові конвеєри-змішувачі із коефіцієнтом пересипання матеріалу 0,5, в яких надлишкова концентрація ключового компонента зменшується у 8 разів. Досліджено, що досягнути такого пересипання суміші в гвинтовому конвеєрі-змішувачі можна поєднанням таких факторів, як зазором між гвинтовою стрічкою та кожухом, коефіцієнтом заповнення конвеєра, швидкістю обертання робочого органа та переходом із тихохідного режиму транспортування в нестійкий режим, а також виконанням отворів по периферії гвинта.
9
Samchenko, T., O. Nuianzin, S. Pozdieiev, M. Kryshtal та S. Vedula. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ ПОЖЕЖІ У КАБЕЛЬНИХ ТУНЕЛЯХ ЗА ЇХ РІЗНИХ ПАРАМЕТРІВ". Scientific bulletin: Сivil protection and fire safety 1, № 1 (4 жовтня 2019): 13–25. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2019.1.13-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Моделювання, як метод наукового дослідження дає можливість, не виконуючи матеріально затратних та трудомістких натурних експериментів на моделях проводити всі необхідні досліди щодо визначення температурних режимів пожежі у кабельних тунелях. Метою проведення досліджень даної роботи є визначення температурного режиму пожежі у кабельному тунелі залежно від його форми, розмірів та пожежного навантаження. У одному з програмних комплексів CFD були створені комп’ютерні моделі кабельних тунелів. Проведено обчислювальні експерименти та визначено температурні режими пожеж у тунелях з різними параметрами.У даній роботі дістало подальшого розвитку застосування обчислювальних експериментів для дослідження процесів тепломасообміну при пожежах у кабельних тунелях.
10
Пустовойт, Юрий. "Как создается режим: властные коалиции в сибирских городах". Полис. Политические исследования, № 4 (2019): 104–18. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2019.04.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Почему и при каких условиях в одном случае формируются режимы, ориентированные на доминирование одного актора, способного менять правила игры, а в другом возможности политических субъектов ограничены? Исследование направлено на изучение властных групп в городском сообществе, рассматриваемых в рамках концепции городских политических режимов, которые представляют собой комплекс формальных и неформальных норм взаимодействия акторов, имеющих доступ к институциализированным ресурсам и образующих коалицию для управления общностью. Первоначально в фокусе внимания были процессы формирования режима в крупном индустриальном центре, характеризующемся монополией на власть и персонификацией. Далее была сформулирована гипотеза о внешних (масштаб города, проекция интересов бизнеса и специализация предприятий) и внутренних (стратегия лидерства) факторах формирования различных режимов. Методом проверки гипотезы стало сравнение противоположных случаев: режим в индустриальном центре был сопоставлен с режимом сибирского мегаполиса. Далее сравнение проводилось в двух городских районах с противоположными социально-экономическими характеристиками. В последующем был сделан анализ власти в сибирских городах. Общими характеристиками городских режимов являются ограничения и мотивация участников. Самостоятельность акторов зависит от требований федерального (в обоих случаях) и регионального (в меньшей степени для мегаполиса) центров. Система сложившихся неформальных правил во многом совпадает с характеристиками “политической машины” и построена на личных интересах участников коалиций, а не на доминировании политических принципов и идеологий. Показаны различия в стратегиях акторов: в монопольных, персонифицированных режимах – традиционное лидерство с явно выраженной программой, концентрацией ресурсов и привлечением членов коалиции для реализации объявленных целей, в режимах полиархических – “устойчивое действие”, построенное на максимальной скрытости и неопределенности целей лидерства и заключении множества союзов с различными силами.
11
Стеблянко, Аліна, та Марія Солдатенко. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ПОДАТКОВИХ РЕЖИМІВ В ПОДАТКОВОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 332–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-73.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу правового регулювання спеціальних податків режимів як у податковому праві України, так і зарубіжних країн. Актуальність описаної в статті проблеми обумовлена важливістю надання податкових пільг суб’єктам господарювання, які виступають дієвим інструментом для регулювання економіки кожної країни. У статті розглянуто визначення поняття «спеціальний податковий режим». Проаналізовано досвід інших країн щодо особливостей спеціальних податкових режимів. Підсумовано, що норми податкового законодавства потребують удосконалення в частині обрання спрощеної системи оподаткування відповідними суб’єктами. Зауважено, що доцільним є звільнити від сплати податків підприємства, що мають невисокий річний дохід, або знизити його, адже це призведе до створення нових підприємств та їх розвитку на території України. Запропоновано розширити перелік суб’єктів підприємницької діяльності, що можуть застосовувати спеціальні податкові режими.
12
Вожегов, C. Г., О. С. Ощипок, С. В. Коковіхін, А. В. Дробітько, Л. М. Гирля, А. Н. Керімов та О. О. Казанок. "Вплив режимів краплинного зрошення на продуктивність винограду за вирощування в умовах Півдня України". Аграрні інновації, № 5 (11 січня 2021): 168–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.26.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити ефективність застосування кра- плинного зрошення за вирощування промислового вино- граду в умовах Півдня України. Методи. Дослідження проводили в умовах Правобережної нижньодніпров- ської зони виноградарства України – на базі Агрофірми «Білозерський» (Херсонська область, Білозерський район, с. Дніпровське) впродовж 2011-2013 рр. Польові досліди закладали згідно загальновизнаних мето- дик дослідної справи. Результати. Досліджувані режими краплинного зрошення істотно позначилися на ростових процесах і біометричних показниках. Урожайність ягід з куща винограду також змінювалось у широкому діапазоні залежно від режимів краплин- ного зрошення та погодних умов у роки проведення досліджень. За сприятливої метеорологічної ситуації у 2011 і 2013 рр. цей показник продуктивності досліджу- ваної культури склав у неполивному варіанті 2,87-2,93 кг/ кущ. Найменша врожайність у перерахунку на 1 га була на рівні 6,6 т у неполивному варіанті. Використання краплинного зрошення за ресурсоощадної та біоло- гічно оптимальною схемою забезпечило підвищення врожайності на 16,8-28,3% – до 7,9-9,2 т/га. Висновки. За неполивних умов у 2012 р. листкова площі зменши- лась до 4,95 м2, а у варіанті з біологічно оптимальним поливним режимом зафіксовано його зростання до 11,48 м2. Доведено, що евапотранспірація у контроль- ному варіанті сягнула найвищого рівня 0,48 мм/добу у посушливому 2012 році, а за сприятливих погодних умов у 2011 і 2013 роки відбулося її зменшення до 0,41- 0,43 мм/добу. Максимальне сумарне водоспоживання в межах 2621-2724 м3/га сформувалось за біологічно оптимального режиму зрошення у 2012 і 2013 роках, а мінімальний рівень даного показника – 1284 м3/га про- явився за неполивних умов 2012 року. Коефіцієнт водо- споживання мав тенденцію зниження до 201 м3/т у непо- ливному контролі. Максимальну врожайність в досліді на рівні 9,5 т/га одержали за біологічно оптимального режиму зрошення у 2013 р. Встановлено, що макси- мальний вплив на врожайність винограду мали режими краплинного зрошення, оскільки їх частка впливу була найвищою й складала 59,8%. Також високе значення мали погодні умови в роки проведення досліджень – їх питома вага дорівнює 27,5%. Взаємодія досліджуваних чинників склала 7,5%.
13
Котов, Б. І., Ю. І. Панцир, І. Д. Герасимчук, Р. А. Калініченко та В. О. Грищенко. "МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕЖИМІВ ТЕПЛОНАСОСНОЇ СУШИЛЬНОЇ УСТАНОВКИ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 47 (7 грудня 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.616.
Повний текст джерелаАнотація:
У післязбиральному обробленні зерна та насіння найбільш енергоємним є процес сушіння. Значні енергетичні витрати на процес зневоднення зерна є передумовою до впровадження нового енергозберігаючого обладнання і підвищення ефективності існуючих установок через їх технічну і технологічну модернізацію. Скорочення енерговитрат в АПК на сушіння зернових матеріалів є можливим через заходи, що спрямовані на зменшення викидів тепла із відпрацьованим теплоносієм, використання поновлювальних джерел енергії і вторинних енергоресурсів. Ці заходи реалізуються шляхом використанням енергоефективного теплонасосного обладнання. Для визначення енергетичної і технологічної ефективності, раціональних режимів функціонування теплонасосних сушильних установок та їх конструктивних параметрів необхідно мати науково-обґрунтований метод розрахунків, що базується на математичних моделях теплоенергетичних процесів в елементах обладнання цих установок, що функціонують, як правило, в нестаціонарних режимних умовах. У статті на основі теоретичного аналізу тепломасообмінних процесів у теплонасосній сушильній установці розроблена математична модель нестаціонарних процесів тепло- і масообміну. Синтезовану математичну модель можна використовувати для розроблення системи автоматичного керування процесом сушіння сільсько-господарської продукції. Перетворення динамічної моделі в статичну шляхом виключення похідних змінних параметрів, що характеризують процес, дозволить визначати раціональні режими функціонування теплонасосної системи теплопостачання сушильної установки і оптимізувати режими функціонування насіннєвої сушарки.
14
Кушніренко, Надія Михайлівна, Анна Станіславівна Паламарчук та Вікторія Миколаївна Лисюк. "ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ОБГРУНТУВАННЯ СУЧАСНОГО СПОСОБУ СТЕРИЛІЗАЦІЇ РИБНИХ КОНСЕРВІВ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 99–106. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1243.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В матеріалах розглянуто проблему удосконалення основного та найважливішого процесу виробництва рибних консервів ‑ стерилізації, що гарантує безпечність, стабільність при зберіганні, а також, екологічність готової продукції. Відомо, що одним з перспективних способів удосконалення процесу стерилізації рибних консервів є термостабілізація, що дозволяє мінімізувати силу теплового впливу на завершальному етапі виробництва консервів.
У статті наведено результати досліджень, які направлені на розроблення та наукове обґрунтування режимів одного з перспективних методів стерилізації – термостабілізації. Наукове обґрунтування параметрів термостабілізації базується на теоретичному аналізі та експериментальній перевірці математичної моделі процесу стерилізації консервів, що включає його теплофізичні і мікробіологічні складові. У роботі запропоновано реалізацію принципу термостабілізації за допомогою дворазової теплової (дробової) обробки з проміжною витримкою для пом'якшення режиму стерилізації рибних консервів. Розраховані величини нормативної і фактичної летальності термостабілізованих консервів. Для кожного з режимів термостабілізації, було отримано не менше 5 режимів, летальність яких відповідає нормативній документації. Розроблені режими забезпечили мікробіологічну стабільність при зберіганні та кулінарну готовність кісткової тканини.
15
Avramenko, A. A., M. M. Kovetskaya та A. I. Tyrinov. "ОСОБЕННОСТИ ТЕПЛООБМЕНА ПРИ КИПЕНИИ НАНОЖИДКОСТЕЙ". Industrial Heat Engineering 39, № 3 (20 червня 2017): 25–34. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.3.2017.04.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе проанализированы результаты исследований пузырькового и пленочного режимов кипения наножидкостей. Результаты экспериментальных исследований пузырькового режима кипения наножидкостей свидетельствует о повышении критического теплового потока по сравнению с чистой жидкостью, при этом наблюдается как увеличение, так и уменьшение коэффициента теплоотдачи. В режиме пленочного кипения наножидкости наблюдается существенное ускорение процесса разрушения паровой пленки и перехода к пузырьковому режиму в экспериментах по закалке металлических изделий.
16
Dolgonosov, Anatoly M., та Andrey G. Prudkovskiy. "Приближение слабого градиента в теории градиентной ионной хроматографии". Сорбционные и хроматографические процессы 20, № 5 (25 листопада 2020): 572–86. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/3049.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе приводятся основные соотношения для кинетических и равновесных характеристик градиентной ионной хроматографии. Найдена связь этих характеристик с параметрами компонентов на динамической карте хроматографической системы. Получены уравнения траектории, отображаю-щей на карте ход хроматографического эксперимента. Сформулированы принципы и рассмотрены простейшие алгоритмы оптимизации градиентной ионной хроматографии. Показано, что, несмотря на чрезвычайную сложность, теоретическое описание градиентных режимов ионной хроматографии возможно с приемлемой точностью. Развитый подход к описанию сложных режимов ионной хрома-тографии позволяет выявить новые тонко настраиваемые условия (например, знакопеременные гра-диентные режимы типа «линзы»), повышающие производительность хроматографии. Достоинством предложенного в работе режима «линза» является равенство состава элюента в начале и в конце про-цесса, что позволяет исключить регенерацию колонки для повторного анализа. К трудностям таких режимов можно отнести необходимость очень точного расчета и выполнения функции смешения, задающей зависимость силы элюента от времени. Решению подобных проблем служит имитационное моделирование, в результате которого создана компьютерная программа IONCHROM, позволяющая спрогнозировать поведение системы в найденных условиях. Разобран пример реальной системы, для которой предсказан режим «линза», являющийся специальным образом организованным знакопере-менным градиентным режимом.
17
Лахно, В. А., Ю. В. Матус та Т. Ю. Осипова. "Інформаційна підтримка технологічного процесу інфрачервоного сушіння зерна". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 7(255) (17 грудня 2019): 43–49. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-255-7-43-49.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянута задача інформаційної підтримки сушіння зерна на основі технології інфрачервоного випромінювання. Наведено результати експериментальних досліджень, виконаних на основі розроблених раніше математичних моделей процесу інфрачервоного сушіння. Показано, що застосування інфрачервоного випромінювання сприяє інтенсифікації процесу сушіння зерна внаслідок значного збільшення щільності теплового потоку на поверхні матеріалу, що опромінюється і проникнення інфрачервоних променів всередину матеріалу. Представлене використання інформаційних технологій дозволяє підвищити ефективність процесу сушіння зерна інфрачервоним випромінюванням, а також вибрати найбільш оптимальні режими сушіння зерна.
Встановлено, що використання інформаційних технологій, раціональних схем і режимних параметрів процесів інфрачервоного сушіння зерна, дозволяють скоротити час видалення вологи при «дбайливих» режимах сушіння для забезпечення необхідних якісних показників продукту.
18
Романяк, В. І., А. О. Келемеш та О. В. Горбенко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ ПРИ ДЕАКТИВАЦІЇ ЧАСТИНИ ЦИЛІНДРІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 241–49. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.31.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальними напрямами конструктивного й технологічного удосконалення машинотракторних засобів є зниження витрати палива і токсичності відпрацьованих газів. Одним з найбільш ефектив-них заходів зі зниження витрати палива і впливу на екологію є використання комплексного методу повної і часткової деактивації частини циліндрів при експлуатації двигуна внутрішнього згоряння на холостому ходу й малих навантаженнях. Цей спосіб обмежено застосовується на сучасних транс-портних засобах. Однак складність розробки і застосування технічних засобів для його реалізації полягає у відмінностях режимів роботи машинотракторних засобів, специфіки умов експлуатації. Унаведених дослідженнях представлена розробка заходів відключення подачі палива і приводу газороз-подільчого механізму двигуна Д-240 трактора МТЗ-80. Для проведення експериментальних дослі-джень використовували обкатно-гальмівний стенд КИ-5543 з вимірювальними приладами, дизельнийдвигун Д-240 трактора МТЗ-80, димомір «Інфракар Д1» і газоаналізатор «Інфралайт 11P». Для екс-периментальних випробувань були обрані три характерних режими роботи двигуна Д-240 без нава-нтаження й під навантаженням Ne = 0...35 кВт: 1) типовий режим роботи всіх 4 циліндрів; 2) шту-чний режим роботи, що формується за допомогою деактивації подачі палива в 2 циліндрах4-циліндрового двигуна; 3) штучний режим роботи, що формується за допомогою деактивації пода-чі палива в 2 циліндрах і газорозподільного механізму в 2 циліндрах 4-циліндрового двигуна. Встанов-лено, що відключення частини циліндрів дизельного двигуна призводить до зниження витрати паливав середньому на 25−27 %, вмісту сажі і димності відпрацьованих газів на 30−35 %, залежно від ре-жиму роботи двигуна. Наведено залежності годинної витрати палива, витрати повітря, коефіціє-нта надлишку повітря, сажовмісту й димності відпрацьованих газів чотирициліндрового дизельногодвигуна при деактивації частини його циліндрів на різних режимах навантаження.
19
Нищак, Іван Дмитрович. "ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ З КРЕСЛЕННЯ В ПРОЦЕСІ ГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 75–89. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2801.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено загальну характеристику авторського електронного навчально-методичного комплексу (ЕНМК) з креслення, що використовується в процесі графічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Узагальнено основні дидактичні можливості ЕНМК: забезпечення системного та послідовного вивчення креслення відповідно до вимог, що ставляться до графічної компетентності вчителя трудового навчання; збільшення наочності навчального матеріалу, розширення способів його подання; організація автоматизованого педагогічного контролю на будь-якому етапі навчання; забезпечення роботи студентів з додатковими джерелами інформації; організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів; доступ до віддалених інформаційних ресурсів; підвищення індивідуалізації процесу навчання. Подано короткий аналіз основних змістових компонентів (модулів) авторського ЕНМК: методичного, навчального, контрольного, довідникового, інформаційно-пошукового. Охарактеризовано основні режими роботи в середовищі авторського ЕНМК, зокрема: режим електронного підручника; режими «База конструкторсько-графічної документації», «База технічних деталей», «Комплекс графічних завдань», «Електронний довідник», «Словник термінів». Висвітлено додаткові режими роботи з ЕНМК (робота з архівом електронних копій друкованої навчальної літератури, що знаходиться у вільному доступі та рекомендована для використання в процесі графічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання; робота з Інтернет-ресурсами з питань навчання графічних дисциплін). Представлено результати впровадження ЕНМК з креслення в процес графічної підготовки майбутніх учителів трудового навчання в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.
20
Морозов, О. В., В. В. Морозов та Є. В. Козленко. "Науково-методологічне обґрунтування типовості Інгулецького зрошуваного масиву для сухостепової зони України". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 21–30. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.4.
Повний текст джерелаАнотація:
В основу реалізації Стратегії зрошення і дренажув Україні на період до 2030 року покладено відновлення,реконструкцію і модернізацію наявних зрошувальнихі дренажних систем, а також будівництво нових об’єк-тів. На всіх зрошувальних системах за багато десятирічїх функціонування накопичений значний обсяг інфор-мації, яка відображає особливості проєктно-вишуку-вальних робіт, будівництва й експлуатації, технологійвирощування сільськогосподарських культур, у томучислі режими їх зрошення, моніторингу еколого-меліо-ративного стану земель, типи і характеристики ґрунтів,їх родючість, водно-сольовий та поживний режим, типи,параметри і режим роботи штучного дренажу, способиі методи вирішення проблем. Серед усіх зрошуваль-них систем сухостепової зони України особливу рольвідіграє Інгулецька зрошувальна система, яка функ-ціонує з 1957 р. і є першою на Півдні України. На ційсистемі вперше для зрошуваного землеробства регіонубули розроблені технології вирощування сільськогоспо-дарських культур, розроблені їх режими зрошення,агромеліоративні та гідрогеолого-меліоративні заходищодо охорони і збереження ґрунтів, обґрунтовані опти-мальні параметри закритого горизонтального дренажу,рекомендації щодо використання для зрошення водирізної мінералізації і хімічного складу та багато інших актуальних питань. Результати досліджень вищеназ-ваних робіт можуть впроваджуватися у сільськогоспо-дарське виробництво, водне господарство і меліораціюземель не тільки на землях Інгулецької зрошувальноїсистеми. Але в кожному конкретному випадку необ-хідно застосовувати науково обґрунтовану методологіюі методи обґрунтування типовості об’єктів дослідженняі об’єктів, на яких впроваджуються результати проведе-них досліджень або відбувається їх адаптація до новихприродних і господарських умов. У визначенні типо-вості зрошуваних об’єктів у сухостеповій зоні Україниосновним методом рекомендується застосовуватирізні види районування території: фізико-географічне,ґрунтове, ландшафтне, кліматичне, природно-сіль-ськогосподарське, біопродуктивності земельних угідь,гідрогеологічне та ін. Інгулецький зрошуваний масивза основними видами районування території – гідроге-ологічного, ґрунтового, агрокліматичного та ландшафт-ного – є типовим практично для всіх зрошуваних маси-вів сухостепової зони. Висновок. Одержані результатидослідження доцільно застосовувати у розробці іннова-ційних технологій вирощування сільськогосподарськихкультур; технологій і режимів зрошення; у системі моні-торингу й управління еколого-агромеліоративним ста-ном зрошуваних земель; в обґрунтуванні оптимальнихпараметрів і режимів функціонування закритого горизон-тального дренажу; розробці еколого-агромеліоративнихзаходів з охорони і підвищення родючості ґрунтів.
21
Okunevska, S. O., N. A. Tkachenko та J. V. Nazarenko. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕЖИМУ ТЕПЛОВОГО ОБРОБЛЕННЯ МОЛОЧНОЇ ОСНОВИ У ТЕХНОЛОГІЇ СИРКОВИХ ДЕСЕРТІВ ДЛЯ ЛЮДЕЙ, СХИЛЬНИХ ДО АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (7 лютого 2016): 174–77. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6837.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі наведено результати визначення ефективності параметрів теплового оброблення молочних сумішей у технологіях сиркових десертів для людей, схильних до артеріальної гіпертензії (АГ). Вибір режиму пастеризації зумовлюється не тільки необхідністю знищення мікрофлори, а й особливостями технологічного процесу виробництва цільових молочних продуктів.
Обґрунтування режимів теплового оброблення молочної сировини є одним із важливих етапів при розробці та удосконаленні технологій кисломолочних продуктів взагалі, і сиркових десертів, зокрема.
Дослідження проводили за допомогою чашкового методу, посівом підготовлених зразків в розплавлене поживне середовище з подальшим культивуванням. Перевірку ефективності режимів теплового оброблення знежиреного молока, збагаченого фруктозою та/або рисовим борошном для дитячого харчування, здійснювали розрахунковим методом за співвідношенням КМАФАнМ до та після пастеризації.
В результаті експериментальних досліджень встановлено раціональні режими теплового оброблення молочних сумішей при виробництві сиркових десертів для людей, схильних до АГ;показановідсутність впливу фруктози та рисового борошна для дитячого харчуванняна ефективність пастеризації;обґрунтовано можливість та доведено доцільність використання традиційних технологічних режимів теплового оброблення при виробництві сиркових десертів для людей, схильних до АГ, а отже – відсутність необхідності встановлення додаткового обладнання у технологічній лінії.
22
Бедерсон, Всеволод, та Ирина Шевцова. "Застройщики, партия власти и немного конкуренции в российских миллионниках: типология городских режимов в 2010-е гг." Journal of Social Policy Studies 19, № 2 (9 липня 2021): 285–300. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2021-19-2-285-300.
Повний текст джерелаАнотація:
Взаимодействия ключевых акторов в городах, которое описывают с помощью концепта городского режима – важное структурное условие, определяющее логику городских конфликтов. Классические определения городского режима предполагают наличие широкой локальной автономии, что является базовым условием его формирования. Российские крупные города существуют в авторитарном контексте и сильно зависят от государственной власти. Это сокращает возможности для идентификации специфических городских режимов, существование которых в первую очередь предполагает наличие собственной повестки и реализацию своих политических курсов. Но крупные города сохраняют разнообразие политических, экономических и социальных условий, которые могут служить источниками разнообразия местной политики. В статье мы показываем вариацию городских режимов во всех российских миллионниках (за исключением Москвы и Санкт-Петербурга) и предлагаем их типологию. Мы опираемся на данные о составах городских ассамблей в период с 2012 по 2020 гг., а также на материалы СМИ. Базовая идея типологии – это оценка степени конкуренции политических и экономических групп. Для типологии городских режимов мы используем два критерия: степень фрагментации бизнеса и степень политической конкуренции. В большинстве случаев мы наблюдаем политически неконкурентные режимы с фрагментированным («соревновательный авторитарный порядок») или нефрагментированным бизнесом («закапсулированный режим»), где бизнес преимущественно связан с партией власти. Только в одном случае сохраняется политическая конкуренция при наличии разнообразия бизнес-групп («состязательный режим»), а в ряде случаев политическая конкуренция сочетается доминированием одной бизнес-группы («конфронтационный режим»).
23
Бјелинин-Ленчовска, Каролина. "ПОСТСОЦИЈАЛИСТИЧКИ РЕЖИМИ НА МОБИЛНОСТ". ЕтноАнтропоЗум/EthnoAnthropoZoom 15 (2016): 10–26. http://dx.doi.org/10.37620/eaz16150010bl.
Повний текст джерела
24
Гуда, Антон Ігоревич. "Генератор Колпітца: моделювання хаотичної динамікі та параметричної ідентифікації". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (22 листопада 2012): 146–53. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30692.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням моделювання Генератор Колпітца ійого параметричної ідентифікації в різних режимах. проведено порівнянняз реальним генератором на біполярному транзисторі. Досліджено режими складно-періодичної і хаотичної динаміки. Розглянуто можливі критерії для син-теза системи ідентифікації та обраний кращий. Побудована адаптивно-пошукова система ідентифікації параметрів і показана її працездатність.
25
Sokolovskyi, I. A. "Енергетична характеристика режимів сушіння букових пиломатеріалів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 106–9. http://dx.doi.org/10.15421/40290123.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальний науково-прикладний аспект аналізу режимів за тепловим потенціалом сушильного середовища – тепловмістом вологого повітря. Наведено розрахункові формули для визначення тепловмісту і вологовмісту повітря, як агента сушіння. Обрано для дослідження низькотемпературні режими сушіння букових пиломатеріалів: за редакцією професора І. В. Кречетова, професора П. В. Соколова та європейської фірми Brunner-Hildebrand. Проаналізовано режими сушіння за величиною зміни ентальпії повітря для різних ступенів режимів сушіння та різних товщин букових пиломатеріалів (товщина від S1 = 19 мм до S1 = 70 мм). Наведено в підсумку таблиць інтегральне значення ентальпії для обраних режимів і товщин пиломатеріалів. Застосовано для апроксимації зміни ентальпії повітря залежно від вологості деревини рівняння параболи третього порядку. Наведено інтегральний вигляд формули зміни ентальпії повітря залежно від вологості деревини. Апроксимаційні залежності мають адекватне наближення до розрахункових, що видно з наведених у роботі графіків. Визначено, що для всіх наведених у роботі режимів сушіння інтегральне значення ентальпії зменшується із збільшенням товщини пиломатеріалів, що підтверджує той факт, що для сушіння більших товщин пиломатеріалів тепловий потенціал має бути нижчим, через менші витрати теплоти на процес сушіння. Визначено, що найбільших витрат теплової енергії потребує період зміни вологості від W = 40 % до W = 20 % через найбільший градієнт вологості по товщині матеріалу. Доведено, що відповідно до витрат теплової енергії на процес сушіння потрібно регулювати роботу агрегатів теплової енергії.
26
Яковенко, Є. О., та В. С. Смирнова. "Зовнішньоекономічна торгівельна політика України під час запровадження карантинних обмежень". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (14 серпня 2020): 265–70. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1878.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджена зовнішньоекономічна торгівельна політика України; проведений аналіз митних режимів України, зокрема сучасний стан імпорту та експорту в режимі карантинних обмежень. Зовнішньоекономічна торгівельна політика держави є цілеспрямованою діяльністю щодо здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави шляхом застосування механізмів державного управління, які спрямовані на ефективне співробітництво в системі світового господарства з дотриманням національних економічних інтересів і безпеки громадян. Державна митна політика є системою принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. У роботі описано митні режими та здійснено поглиблений аналіз режимів: імпорту та експорту. Досліджено статистичні показники імпорту та експорту за січень-лютий 2020 року та проведено їх зіставлення з показниками попереднього року, внаслідок чого виявлено скорочення імпорту товарів на 265,1 млн дол. (3,0%). Проведено аналіз динаміки імпорту товарів серед регіонів України, встановлено, що найбільший негативний внесок у динаміку імпорту товарів за 2 місяці 2020 року спостерігається в місті Києві (-1,9%). Установлено, що до найбільших країн-парт-нерів в імпорті товарів до України належать: Європейський Союз (42,1%), Китай (15,7%), Російська Федерація (9,5%), США (6%), Білорусь (5,4%), Туреччина (4,4%), Японія (1,8%), Індія (1,7%), Швейцарія (1,5%) та інші. Висвітлено вплив упровадження карантинних заходів на економіку України, зокрема закриття агропродовольчих ринків до 11 травня 2020 року. Доведено, що, підтримуючи іноземних виробників та здійснюючи зовнішньоекономічну торговельну політику, Україна втрачає якісний внутрішній ринок, до того ж, маючи проблеми на зовнішньому ринку. Як приклад, у роботі описується імпорт картоплі, яблук та молока. Описується ситуація на внутрішньому та зовнішньому торгівель-них ринках України, зміни в міжнародному торгівельному співробітництві, спровоковані коронаві-русом, та можливі ризики. Пропонуються заходи, спрямовані на стабілізацію зовнішньоекономічної торгівельної політики України після виходу з карантинного режиму.
27
Передерин, Сергей Васильевич. "Правовое регулирование режима ненормированного рабочего времени: плюсы и минусы". Proceedings of Voronezh State University Series Law, № 1 (15 березня 2021): 70–79. http://dx.doi.org/10.17308/vsu.proc.law.2021.1/3308.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматриваются понятие режима ненормированного рабочего времени, круг лиц, на которых распространяется режим ненормированного рабочего времени. Исследуется порядок привлечения работников для работы в режиме ненормированного рабочего дня, компенсации за работу в режиме ненормированного рабочего дня. Выявляются основные положительные и отрицательные аспекты правового регулирования. Ключевые слова: режим рабочего времени, ненормированный рабочий день, работник, компенсации.
28
Дяченко, Андрій, Юрій Шкребтій та Е. Ченьцін. "Ергометричні та фізіологічні характеристики спеціальної функціональної підготовленості спортсменів у видах спорту з проявом витривалості". Слобожанський науково-спортивний вісник 2, № 82 (26 квітня 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.002.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити індивідуальні параметри режимів тренувальної роботи на гребному ергометрі для розвитку специфічних компонентів функціонального забезпечення спортсменів у видах спорту з проявом витривалості. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 25 веслярів на байдарках, членів збірних команд провінцій Шаньдун, Дзяньші (КНР). Для вимірювання ергометричної потужності роботи в реальному режимі часу був використаний гребний тренажер Dansprint (Данія). Споживання кисню (VO2), рівень викиду CO2 (VCO2), легенева вентиляція (VE) визначалися для кожного циклу дихання з використанням мобільного газоаналізатора Oxycon (Jaeger). Результати: показники ергометричної потужності роботи зареєстровані у відповідності з рівнем реакції кардіореспіраторної системи в процесі моделювання компонентів функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів. На цій основі розроблено режими тренувальних засобів, а також програма їх цільового використання в системі спеціальної функціональної підготовки веслярів. Висновки: доведено ефективність програми спеціальної функціональної підготовки веслярів. Результатом є підвищення ергометричної потужності роботи й реакції кардіореспіраторної системи при моделюванні компонентів функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів - швидкої кінетики, стійкого стану і компенсації втоми. Ключові слова: функціональна підготовка, функціональна підготовленість, ергометрія, ергометрична потужність, кардіореспіраторна система.
29
ВЕРХІВКЕР, Я. Г., та О. М. МИРОШНІЧЕНКО. "СУЧАСНІ ВИДИ ПОЛІМЕРНОЇ ТАРИ ДЛЯ КОНСЕРВОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ". Товарознавчий вісник 1, № 14 (10 березня 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2021-14-1.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розробка умов консервування, технологічних параметрів та режимів стерилізації харчових продуктів в асортименті, для нових видів полімерної споживчої тари для конкретного теплового обладнання.
Методика. Для вимірювання міцності закупорювання або тиску розгерметизації тари, який виникає при стерилізації за рахунок теплового розширення продукту застосовували стандартний мембрано-компенсаційний метод. Розробка режимів стерилізації консервів виконувалася відповідно до вимог діючої інструкції, яка включає аналітичний розрахунок режиму, що забезпечує вироблення промислово-стерильних консервів, лабораторне випробування підібраного режиму і його виробничу перевірку. Для аналітичного розрахунку режимів стерилізації, враховують зміну температури продукту під час стерилізації. Для практичного застосування використовують спосіб розрахунку, заснований на аналітичному порівнянні еквівалентності нормативної летальності з фактичною даного режиму стерилізації, у точці продукту, яка найменш прогрівається під час теплової обробки консервів. Будь-який з методів розрахунку режиму спирається на дані по термостійкості певного штаму мікроорганізмів тест-культури, які повинні гарантувати промислову стерильність консервів.
Результати. Проведено дослідження, в результаті яких отримані значення важливого технологічного параметра тари - міцності закупорювання, для чотирьох нових видів полімерної упаковки; визначені оптимальні значення цього показника, без яких неможливо провести якісний процес герметизації упаковки, тобто забезпечити цілісність тари. Показник міцність закупорювання, також дозволив визначити фізичний параметр процесу тепловій стерилізації - протитиск у обладнанні, якій дає змогу забезпечити відсутність фізичного браку консервів. Розроблено науково-обґрунтовані параметри, режими високотемпературної стерилізації для м'ясних, рибних, овочевих продуктів, перших та других обідніх консервованих страв в сучасних полімерних видах споживчої упаковки, що дасть підприємствам можливість випускати консервовані якісні продукти, безпечні у використанні, з високою харчовою цінністю.
Наукова новизна. В роботі використовували такі нові види полімерної споживчої упаковки для фасування харчових продуктів, як комбінована металева банка з полімерної кришкою, полімерна напівжорстка тара з кришкою з фольги з нанесенням термопласту, СPET тара, реторт-пакети. Матеріал, з якого виготовлена тара містить необхідний бар'єрний термостійкий шар, що забезпечить її стійкість до високих температур стерилізації і гарантує тривалий термін зберігання консервів.
Практична значимість. Одержані результати дослідження технологічних показників міцності закупорювання полімерної тари, режимів стерилізації певного асортименту консервованих продуктів можуть використовуватися більшістю підприємств харчової промисловості, так як цей вид тари сьогодні актуальний на ринку як у виробників продукції, так і у споживачів.
30
Воронін, А., та І. Волошин. "Режими залучення банківських строкових депозитів". Банківська справа, № 2 (139) (2016): 107–17.
Знайти повний текст джерела
31
Багмет, О. Б. "Екзогеодинамічні режими території Київського плато". Фізична географія та геоморфологія, Вип. 2 (59) (2010): 141–44.
Знайти повний текст джерела
32
Фісун, О. "Пострадянські політичні режими: неопатримоніальна інтерпретація". Агора, Вип. 1 (2005): 24–33.
Знайти повний текст джерела
33
Крупич, О. М., Р. С. Шевчук, Р. О. Крупич та С. І. Левко. "МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ КОЕФІЦІЄНТІВ ЖОРСТКОСТІ ТА В’ЯЗКОГО ОПОРУ ДЕФОРМУВАННЮ СКЛАДОВИХ РУЧНОГО ВІБРОУДАРНОГО СТРУШУВАЧА ПЛОДІВ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 44 (7 червня 2020): 92–101. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.299.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновані методи та прилади для визначення коефіцієнтів жорсткості та в’язкого опору деформуванню складових ручного віброударного струшувача плодів для розв’язання системи диференціальних рівнянь, що описують процес струшування та дозволять обґрунтувати основні параметри та режими роботи струшувача. Для збирання фруктів та горіхів існуючі ручні вібраційні струшувачі плодів пропонується доповнити ударним механізмом, що генерує удари під час коливання штока струшувача. Перехід на віброударний режим роботи вимагає теоретичного дослідження процесу взаємодії струшувача з плодовим деревом, щоб вибрати основні параметри та режими роботи струшувачів. Математичні моделі пропонуються у вигляді диференціальних рівнянь системи “ручний віброударний струшувач – плодова гілка”. Дані систем диференціальних рівнянь дуже складні і їх розв’язок можливий числовими методами із використанням комп’ютерних програм. У розроблені програми вводять параметри, що описують фізичні та механічні властивості таких елементів ручного віброударного струшувача: пружини ударного механізму; вузлів та деталей механізму утримування та управління струшувачем, зокрема, амортизаційних пружин, пружної вставки задньої ручки, пружини передньої ручки, еластичної вставки утримуючої планки; еластичної подушки захвату. Запропоновані способи дозволяють визначити коефіцієнти жорсткості та в’язкого опору деформуванню складових елементів ручного віброударного струшувача.
34
МЕНЯЙЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР, та ОЛЕГ ШЕВЧУК. "ДИДАКТИЧНІ СИСТЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2 (2019): 31–40. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2019-1-2-31-40.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі аналізу дидактичної взаємодії у педагогічних системах та класифікації дидактичних систем (ДС), виокремлено основні групи ДС, які використовуються у інтелектуальних інформаційних системах навчання: 1)режим передачі знань – кібернетичні ДС; 2)режим застосування інформаційних систем: змішані односуб’єктні ДС; змішані двосуб’єктні ДС; змішані багатосуб’єктні розподілені ДС; гібридні трисуб’єктні ДС; гібридні полісуб’єктні ДС; гібридні багатосуб’єктні розподілені ДС. Показано, що це потребує розробки нових педагогічних підходів та системи принципів, на основі яких необхідно вести проектування, розробку та використання педагогічних систем, які засновані на інтелектуальних, експертних та експертних навчаючих системах. Ключові слова: дидактична система, дидактична взаємодія, класифікація, режими функціонування; інтелектуальні інформаційні технології навчання, інтелектуальні системи, експертні навчаючи системи
35
Салтыкова, Светлана Николаевна, та Максим Юрьевич Назаренко. "ВЛИЯНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ФАКТОРОВ НА МИКРОТВЕРДОСТЬ УГЛЕЙ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 11 (20 листопада 2019): 172–78. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/11/2363.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Закономерная особенность в изменении твердости и прочности углей, их твердых продуктов термической переработки и брикетов на их основе заключает в себе большую теоретическую значимость, ведь данные параметры могут косвенно характеризовать свойства, связанные с особенностями происхождения углей, их петрографического состава и степени их метаморфизма. Цель: изучение микротвердости бурых и каменных углей. Методы: Разделение буроугольной и каменноугольной мелочи на фракции от 4 мм до менее 125 мкм осуществляли на гранулометрическом анализаторе AS Control 200. Определение влажности исследуемых объектов осуществляли в сушильном шкафу по ГОСТ 11014-2001 «Угли бурые, каменные, антрацит и горючие сланцы. Ускоренные методы определения влаги». Зольность определяли по ГОСТ 11022-95 «Топливо твердое минеральное. Определение зольности». Выход летучих веществ определялся по ГОСТ Р55660-2013 «Топливо твердое минеральное. Определение выхода летучих веществ». Брикетирование угольной и сланцевой мелочи проводилось на лабораторном гидравлическом прессе ПГЛ-20. Брикеты изготавливали при давлении 15 МПа без смачивания. Брикеты изготавливались одинаковых параметров: высота – 10 мм, диаметр 15 мм. Термообработка исследуемых брикетов осуществлялась в 2 режима: режим № 1 «Без выдержки». В муфельную печь с начальной температурой, соответствующей комнатной, помещались шесть тиглей с брикетами. Затем нагревали до 100 °С, доставали из печи один из тиглей и продолжали нагрев до 200 °С. Операцию повторяли до температуры в камере печи, равной 600 °С с шагом в 100 °С без выдержки при конечной температуре; режим № 2 «Горячая печь». В нагретую до соответствующей режимной температуры (100; 200; 300; 400; 500; 600 °С) муфельную печь загружали тигель с брикетом, выдерживали в течении 30 минут и вынимали. Для определения микротвердости представленных образцов использовался ультрамикротестер SHIMADZU DUH-211S для испытаний твердости (микротвердости) материалов. Результаты. Исследование микротвердости бурых и каменных углей на брикетах из данного материала показало, что: для бурого угля при использовании обоих режимов нагревания до температуры 200 °С значение микротвердости уменьшается с 57,928 до 44,907 Н/мм2 (режим 1) и до 46,905 Н/мм2 (режим 2), при увеличении температуры до 300 °С значение микротвердости начинает подниматься до 51,048 и 51,247 Н/мм2 для режима 1 и режима 2 соответственно. Дальнейшее нагревание приводит к увеличению значения микротвердости до 64,879 Н/мм2 для первого режима и уменьшению до 32,797 Н/мм2 для второго режима; для каменного угля при режиме термообработки № 1 значение микротвердости возрастает с 4,894 до 7,157 Н/мм2, а при режиме термообработки № 2 падает до 2,921 Н/мм2.
36
Raznatovska, O. M., H. V. Khudiakov та A. H. Makarovych. "Порівняльна оцінка ефективності та переносимості хіміотерапії у хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень із застосуванням у комплексному лікуванні теризу і циклосерину". ACTUAL INFECTOLOGY, № 4.09 (2 лютого 2016): 66–69. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.4.09.2015.78840.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Підвищення ефективності лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень. Мета дослідження — порівняти ефективність і переносимість хіміотерапії у хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень із застосуванням у комплексному лікуванні теризу та циклосерину в інтенсивну фазу лікування. Матеріали та методи. Хворі на хіміорезистентний туберкульоз легень були розподілені на 3 групи. Групу 1 становили 50 хворих, яким застосовували циклосерин. До групи 2 увійшли 79 хворих, яким застосовували териз. У контрольній групі було 87 хворих, яким застосовували такі ж режими хіміотерапії без циклосерину та теризу. Результати. Вірогідної різниці в ефективності лікування хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень між режимами хіміотерапії з включенням у комплексне лікування протитуберкульозних препаратів циклосерину та теризу не встановлено. Застосування у комплексному лікуванні протитуберкульозних препаратів циклосеріну та теризу в інтенсивну фазу дозволило підвищити ефективність лікування на 21,6 і 16,2 % відповідно. Висновок. Протитуберкульозні препарати циклосерин і териз у комплексному лікуванні хворих на хіміорезистентний туберкульоз легень є клінічно ефективними та задовільно переносимими препаратами, що вказує на обґрунтованість їх включення у режими хіміотерапії.
37
Півторак, Галина Федорівна. "НАЦІОНАЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА В УКРАЇНІ". Історико-правовий часопис 17, № 2 (30 березня 2022): 73–79. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню сучасного стану використання водних біоресурсів, виділенню умов успішного й ефективного функціонування рибного господарства як галузі народногосподарського комплексу. Проведено аналіз ефективності контролю за обсягами видобутку рибних ресурсів, порядок здійснення та регулювання промислового рибальства. Проаналізовано Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року, Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів до 2010 року, Державну цільову економічну програму розвитку рибного господарства на 2012–2016 роки. Наведено види використання водних біоресурсів, порядок установлення лімітів на спеціальне використання водних біоресурсів загальнодержавного значення в межах юрисдикції України. Проаналізовано Правила промислового рибальства в басейні Чорного й Азовського морів та Режими рибальства, які їх доповнюють. Проаналізовано механізм спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (окрім видів, внесених до Червоної книги України), у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах. Проаналізовано діяльність Держрибагентства щодо розподілу лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об’єктах (їхніх частинах) між користувачами водних біоресурсів та права й обов’язки користувачів водних біоресурсів щодо обсягу добування (вилову) водних біоресурсів. Проаналізовано та визначено відмінності наказів про режими рибальства Міністерства аграрної політики та продовольства України за період із 2017 по 2021 рік, виявлено особливі риси режиму рибальства в Чорному морі, умови здійснення спеціалізованого промислу в Чорному морі. Наведені положення Морській доктрини України в контексті розвитку рибного господарства, простежено реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості у спеціальних актах, зокрема положенню щодо режиму рибальства в рибогосподарських водних об’єктах 2021 року.
38
Тараненко, Г. В. "Дослідження витікання газу з отвору в тарілці провального типу". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(265) (16 березня 2021): 124–27. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-124-127.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі розглянуті особливості введення газу в рідину на тарілках провального типу, які визначають гідродинамічні режими їх роботи. Робота тарілки розглядається на основі рівняння Бернуллі в різних перерізах газорідинного шару. Обґрунтовується величина певної висоти газорідинного шару, при якій настає зміна гідродинамічного режиму в газорідинному шарі на тарілках провального типуБув проведений аналіз літератури за методиками вимірювання динамічного напору струменя газу, що витікає з отвору в плоскій стінці в рідину. Показана ідентичність гідродинамічних характеристик витікання газового струменя в повітря і воду. Таким чином, ядро газорідинного струменя на досить великій відстані від отвору, залишається газовим.
39
Dzhumabekov, A. A., K. B. Abdeshev, P. U. Bulanbayeva, and M. Maliktayuly. "OPERATION MODE OF VERTICAL DRAINAGE WELLS DURING IRRIGATION AND NONIRRIGATION PERIODS." Bulletin of Korkyt Ata Kyzylorda University 57, no. 2 (2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.52081/bkaku.2021.v57.i2.034.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье изложены результаты полевых исследований по разработке режима работы скважин вертикального дренажа при возделывания хлопчатника в оросительный и вневегетационный периоды в условиях Мактааральского массива Туркестанской области. Известно, что по характеру участия грунтовых вод в процессах почвообразования в природных условиях выделяются два основных типа режимов почвообразовательного процесса - гидроморфный и автоморфный и два промежуточных - полугидроморфный и полуавтоморфный. Принято различать и соответствующие им мелиоративные режимы. Вертикальный дренаж в отличие от других видов дренажа позволяет поддерживать (и создавать) полугидроморфный режим, что особенно важно для вновь орошаемых земель с исходно глубоким уровнем грунтовых вод, где необходимо сохранить этот уровень, не допустить его подъема и предотвратить тем самым продвижение солей к зоне аэрации, необходимой для выращивания растений. Установлено, что обеспечения благоприятного мелиоративного состояния орошаемых земель скважины вертикального дренажа в оросительный период (май-август) должны работать на нормальную нагрузку с коэффициентом полезной работы (КПР) в пределах 0,3-0,35, вневегетационный период (сентябрь-октябрь) с КПР равным 0,35-0,50. Ключевые слова: режим работы, вертикальный дренаж, орошаемые земли, мелиоративный режим, грунтовая вода, зона увлажнения
40
Куриш, Н. К. "ВПРОВАДЖЕННЯ БІХРОННОГО РЕЖИМУ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Pedagogical Sciences: Theory and Practice, № 3 (10 січня 2022): 199–204. http://dx.doi.org/10.26661/2786-5622-2021-3-28.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено особливості впровадження біхронного режиму онлайн-навчання у системі післядипломної педагогічної освіти, використовуючи інноваційні технології дистанційного навчання, що дає можливість забезпечити підготовку сучасних педагогів до реалізації процесів реформування в умовах сучасних викликів. Проведено аналіз поглядів як вітчизняних, так і зарубіжних науковців щодо теоретичних, практичних і соціальних аспектів впровадження дистанційного навчання та визначення ключових понять: «післядипломна педагогічна освіта», «дистанційне навчання», «асинхронний режим», «синхронний режим», «біхронний режим», «технології дистанційного навчання». На основі проведеного опитування слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області визначено переваги та обмеження асинхронного, синхронного та біхронного режимів онлайн-навчання. Автором презентовано окремі ресурси, що сприяють реалізації біхронного режиму взаємодії учасників освітнього процесу в Інституті післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, використовуючи при цьому для організації навчання платформу MOODLE; для проведення онлайн-занять – сервіси ZOOM, «Google Meet», «SKYPE»; для роботи у групах – віртуальні ресурси «PADLET», «MIRO»; для забезпечення формувального оцінювання – «LEARNINGAPPS», «MENTIMETER», «KAHOOT» тощо. Розкрито практичне значення окремих технологій дистанційного навчання, що дає можливість підтримувати зв’язок зі слухачами у синхронному й асинхронному режимі, проведення онлайн-занять у різних форматах, таких як лекція, практичні заняття, конференція, тренінг, круглий стіл, майстер-клас, використовуючи текст, презентації, таблиці, схеми, графіки, відеоматеріали, посилання в мережі Інтернет, допоміжні файли, та здійснювати різні види контролю визначення рівня засвоєння нових знань слухачами.
41
Blagodatsky, G. A., A. A. Kopysov, V. V. Khvorenkov, and I. S. Baturin. "Cognitive Radio System Operational Control Algorithm." Bulletin of Kalashnikov ISTU 22, no. 4 (December 30, 2019): 93. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2019-4-93-106.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлен алгоритм оптимального управления системой когнитивного радио в аналоговых и цифровых режимах работы. Алгоритм основан на применении критериев принятия решений в условиях изменяющейся обстановки. Основой алгоритма является максимизация коэффициента эффективности системы в рассматриваемых режимах. Таким образом, система когнитивного радио может выбрать оптимальный режим работы как в конкретной внешней ситуации, так и предпочтительный режим работы при учете всех внешних воздействий.Для эффективной передачи информации при значительно разряженной батарее радиосистеме требуется перейти в режим E3 (мощность 1, 3, 10 Вт; скорость 2400, 9600 бит/с; тип СКК (вид модуляции) 4FSK, QPSK, QPSK; частота 30…300 ОВЧ (VHF) МГц; полоса 6,25/12,5; 6,25/12,5; 25/50/100/150 кГц). Для повышения эффективности передачи информации в этом режиме также целесообразно продолжить управление сигнально-кодовыми конструкциями. При продолжении работы во временных ограничениях требуется перейти в режим работы E4 (мощность 1, 3, 10 Вт; скорость 2400, 9600 бит/с; Тип СКК (вид модуляции) 4FSK, QPSK, QPSK; частота 300…3000 УВЧ (UHF) МГц; полоса 6,25/12,5; 6,25/12,5; 25/50/100/150 12,5 кГц) и направить ресурсы радиосистемы на управление мощностью передачи, тем самым повышая эффективность за счет усиления энергетики радиолинии. Для передачи цифровой речи при разряженной батарее требуется перейти в режим E1 (мощность 1, 10, 100 Вт; скорость 2400, 1200, 800 бит/с; Тип СКК (вид модуляции) OFDM (SSB), QPSK; частота 3…30 ВЧ (HF) МГц; полоса 3,1 кГц), и для повышения эффективности уже требуется управление сигнально-кодовыми конструкциями. При наступлении временных ограничений радиосистеме требуется перейти в режим работы E2 (мощность 1, 3, 10 Вт; скорость 2400, 1200, 800 бит/с; тип СКК (вид модуляции) 4FSK, QPSK, QPSK; частота 30…300 ОВЧ (VHF) МГц; полоса 6,25/12,5; 6,25/12,5; 25/50/100/150 кГц), и для повышения достоверности приема-передачи требуется ресурсы потратить на управление мощностью передачи.Рассматривая эффективность работы радиосистемы в аналоговых и цифровых режимах, можно сделать вывод, что при наступлении временных ограничений эффективно управление мощностью передатчика (увеличение энергетики радиолинии). Однако при работе в цифровых режимах снижение эффективности происходит значительно медленнее, чем при использовании аналоговых режимов. Анализ работы радиосистемы при энергетических ограничениях также показывает более медленное снижение эффективности цифровых режимов; кроме того, в цифровых режимах значительно снижается скорость расхода ресурсов, в то время как в аналоговых режимах она резко возрастает.
42
Размєтаєв, А. С. "Сучасні окупаційні режими: огляд концептуальних інтерпретаці". Сучасне суспільство, Вип. 1 (17) (2019): 169–88.
Знайти повний текст джерела
43
Евсеева, Наталья Игоревна, Марина Федоровна Губкина, Наталия Валентиновна Юхименко, Ирина Юрьевна Петракова та Юлия Юрьевна Хохлова. "РЕЗУЛЬТАТЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СТАНДАРТНОГО И МОДИФИЦИРОВАННОГО III РЕЖИМА ХИМИОТЕРАПИИ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ОГРАНИЧЕННЫХ ТУБЕРКУЛЕЗНЫХ ПРОЦЕССОВ У ДЕТЕЙ, "Вестник Центрального научно-исследовательского института туберкулеза"". Вестник ЦНИИТ, № 4 (2018): 38–45. http://dx.doi.org/10.7868/s2587667818040052.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования - оценить эффективность химиотерапии туберкулеза (ТБ) органов дыхания у детей с ограниченными процессами при использовании стандартного и модифицированного III режима химиотерапии. Материалы и методы. В исследование включен 61 пациент с впервые выявленным активным ТБ внутригрудных лимфатических узлов и очаговым ТБ легких. Во всех случаях ТБ был ограниченным по распространенности, без бакте-риовыделения и осложнений. 27 пациентов 1 группы получали лечение по III стандартному режиму химиотерапии (ХТ) (4 препарата в интенсивную фазу химиотерапии и 2 препарата в фазу продолжения), 34 пациентам 2 группы проводили лечение по модифицированному III режиму ХТ (3 препарата в интенсивную фазу и 2 препарата в фазу продолжения). Результаты. У большинства пациентов обеих групп после 3 мес. лечения были устранены симптомы интоксикации, и нормализовались измененные показатели клинического анализа крови. Положительная рентгенологическая динамика была отмечена в 1 группе у 7 пациентов (25,9%), во 2 группе у 12 пациентов (35,3%) и в основном наступала через 3 мес., реже через 6 мес. ХТ: в 1 группе - у 85,7% и 14,3% соответственно, во 2 группе - у 75% и 25% соответственно, (ф = 1,00000, р > 0,05). Группы не различались по срокам и частоте достижения положительной клинической, рентгенологической и лабораторной динамики. При использовании III модифицированного режима ХТ, по сравнению с III стандартным режимом, нежелательные побочные реакции на противотуберкулезные препараты возникали достоверно реже во 2 группе - у 17,6 ± 6,5%, в 1 группе - у 44,4 ± 9,7% (р = 0,036), а потребность в отмене ХТ была в 2,5 раза реже, что объяснялось снижением медикаментозной нагрузки в интенсивную фазу ХТ при использовании модифицированного режима. Заключение. Модифицированный III режим химиотерапии по эффективности не уступает III стандартному режиму и может использоваться, как альтернатива III стандартному режиму при лечении ограниченных туберкулезных процессов у детей.
44
Tymochko, I. Ya, та O. M. Hrynyk. "РЕЖИМИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА СХОЖІСТЬ НАСІННЯ ALLIUM URSINUM L. У РІЗНИХ ТИПАХ ЛІСУ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 8 (29 жовтня 2015): 53–57. http://dx.doi.org/10.15421/40250808.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати досліджень заготівлі сировини надземної частини цибулі ведмежої за різних режимів (проводили видалення частки на рівні 25, 50, 75 та 100 % від загальної фітомаси рослин) у різних типах лісорослинних умов. Встановлено, що ґрунтова схожість, порівняно з лабораторною, є значно вищою. Усереднена лабораторна схожість пророщеного насіння, зібраного в умовах вологого груду, становила 7,3 %, а в умовах вологого сугруду – 5,3 %. Із підвищенням інтенсивності режиму експлуатації, сповільнюється розвиток особин і, відповідно, відновлення зарості. Встановлено, що із збільшенням інтенсивності експлуатації відновлення частки особин на одиниці площі знижується за режиму експлуатації 75 і 100 %.
45
Маzur, А. P., О. V. Vynnychenko, V. М. Shevchenko та О. V. Аsharenkov. "Штучна вентиляція легенів у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапаротомних баріатричних операцій". Klinicheskaia khirurgiia, № 2 (2 лютого 2018): 59–61. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.59.
Повний текст джерелаАнотація:
У 90 пацієнтів, прооперованих з приводу морбідного ожиріння (МО), проаналізовані режими вентиляції за тиском і об’ємом, їх вплив на біомеханіку дихання і показники газообміну.
Мета. Порівняти вплив на систему дихання штучної вентиляції легенів (ШВЛ) у режимі примусової вентиляції за об’ємом і за тиском у пацієнтів з МО.
Матеріали і методи. Проведено дослідження щодо 90 пацієнтів, прооперованих з приводу МО. Індекс маси тіла (ІМТ) всіх пацієнтів перевищував 40 кг/м2. В залежності від режиму керованої вентиляції легенів пацієнти були поділені на дві групи: 1–ша група (n = 46) – ШВЛ з контролем за об’ємом (VCV), 2–га група (n = 44) – ШВЛ з контролем за тиском (PCV). В інтраопераційному періоді вимірювали рівень газів артеріальної крові і фіксували показники механіки дихання.
Результати. У 1–й групі (VCV) середній дихальний об’єм (ДО) становив (11,5 ± 4,3) мл/кг з розрахунку на ідеальну масу тіла, у 2–й групі PCV – (9,4 ± 3,2) мл/кг. В кінці операції рівень парціального напруження кисню в артеріальній крові (РаО2) був достовірно вищим у групі PCV (14,8 ± 4,0) кПа (110,8 ± 29,7 мм рт. ст.) порівняно з групою VCV – (12,5 ± 1,3) кПа (93,5 ± 9,9 мм рт. ст.).
Висновки. Проведене дослідження виявило, що особливої різниці у пацієнтів з МО між ШВЛ з VCV і ШВЛ з PCV немає.
46
Калашников, К. В., А. А. Артанов, Л. В. Филиппенко та В. П. Кошелец. "Исследование режимов смешения туннельных сверхпроводниковых структур". Физика твердого тела 58, № 11 (2016): 2117. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2016.11.43722.10k.
Повний текст джерелаАнотація:
Экспериментально исследованы режимы работы туннельного перехода сверхпроводник--изолятор--сверхпроводник (СИС) на основе трехслойных структур Nb/AlOx/Nb и Nb/AlN/NbN в качестве гармонического смесителя (для частот порядка 600 и 20 GHz) и преобразователя частоты вверх (в диапазоне 0.1-5 GHz). Проведено сравнение квазичастичного и джозефсоновского режимов смешения. Показано, что в некоторых приложениях, таких как использование СИС-перехода в качестве криогенного гармонического фазового детектора, джозефсоновский режим может быть более предпочтительным, поскольку позволяет реализовать как больший сигнал, так и большее соотношение сигнал/шум по сравнению с квазичастичным. Также показана перспективность использования джозефсоновского режима смешения в системах мультиплексирования сигналов для сверхпроводниковых детекторов. Работа выполнена при финансовой поддержке Минобрнауки РФ (соглашение N 14.613.21.0046, идентификатор RFMEFI61315X0046).
47
Nazarenko, Sergii, Gennadiy Chernobay, Oleksandr Kolienov, Pavlo Borodych, Borys Kryvoshei та Vladyslav Titarev. "Визначення в’язкопружних властивостей напірного пожежного рукава діаметром 150 мм". Problems of Emergency Situations, № 33 (2021): 152–66. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені експериментальні дослідження з визначення в’язкопружних характеристик напірного пожежного рукава типу «Т» із внутрішнім діаметром 150 мм в умовах статичного навантаження. В ході роботи проведено низку натурних експериментів на розтяг зі зразком в умовах статичних циклів навантаження-розвантаження. Випробування складались з 7 циклів (режими) навантаження-розвантаження, які проводилися із двохвилинним інтервалом. З урахуванням експериментальних даних визначено жорсткість при розтяганні матеріалу рукава у поздовжньому (вздовж основи) напрямку. Встановлено, що чисельні результати механічних властивостей залежать від «історії» навантаження рукава, тобто на перших двох режимах навантаження приведена жорсткість збільшувалися і лише потім на наступних – стабілізувалися. Вказане, разом із суттєвим зменшенням залишкових деформацій, посилює пружні властивості матеріалу пожежного рукава. Результати проведених досліджень показали, що при перших двох циклах матеріал демонструє прояв короткочасної повзучості, яка стабілізується на 5–7 режимі. Для узагальнення експериментальних досліджень результати апроксимовані відповідними лініями трендів. Було визначено криві деформування зразків, що в умовах циклічного навантаження-розвантаження формували петлі гістерезису. При аналізу відповідних кривих було встановлено, що: по-перше, при перших двох трьох циклах навантаження-розвантаження зменшується площа петель гістерезису. По-друге, кут нахил петель гістерезису при кожному наступному циклі навантаження-розвантаження також зменшувався. Встановлено, що коефіцієнти дисипації матеріалу рукава при розтягу у поздовжньому напрямку при перших двох, трьох режимах випробувань збільшується. При наступних випробуваннях (цикл 4–7) коефіцієнти дисипації зменшуються а потім стабілізу-ються на рівні 0,42
48
Бошкова, І. Л., А. С. Тітлов, Н. В. Волгушева, Н. О. Колесніченко та Т. А. Сагала. "Модернізація системи охолодження магнетронів малої потужності". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 158–64. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1573.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядається питання забезпечення теплового режиму анодного блоку магнетрона шляхом заміни системи повітряного охолодження на систему рідинного охолодження. Стверджується, що система рідинного охолодження найбільш підходяща для магнетронів, які в даний час передбачають систему повітряного охолодження, однак не розраховані на тривалу роботу в складі промислових мікрохвильових установок. Організація системи рідинного охолодження дозволить магнетрон працювати тривалий час без перегріву і в сприятливих умовах, при яких виключено забивання частинками і пилом поверхні теплообміну і виникнення перегріву поверхні анодного блоку. Основним елементом розроблюваної системи рідинного охолодження є сорочка охолодження, що представляє собою кільцевий канал з теплопровідного матеріалу. Сорочка охолодження кріпиться безпосередньо на анодний блок, при цьому ступінь стиснення поверхонь і товщина повітряного зазору повинні забезпечити мінімальне сумарне термічний опір. Для визначення коефіцієнтів тепловіддачі отримана емпірична залежність, яка відображає той факт, що при охолодженні анодного блоку раціональними є в'язкі і в'язкісно-гравітаційні режими руху. Визначено основні теплові характеристики процесу охолодження, що включають коефіцієнт теплопередачі, зміну температури теплоносія, максимально допустиму температуру на вході. Розрахунки проведені для двох видів теплоносіїв: вода і 54 % водний розчин етиленгліколю. Застосування даного схемного рішення і вибір раціональних розрахункових режимних дозволяє вирішити проблему підвищення ефективності виробництва і надійності роботи мікрохвильової техніки.
49
Архипенко, А. В., A. V. Archipenko, В. В. Лозовецкий та V. V. Lozovetsky. "ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-АНАЛИТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ДВИЖЕНИЯ СЫПУЧЕЙ СРЕДЫ В ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ВИБРАЦИОННЫХ УСТАНОВКАХ". Транспорт: наука, техника, управление, № 3 (2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.36535/0236-1914-2021-03-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлена модель движения абразивных мелкодисперсных материалов в транспортно-подающих и транспортно-технологических машинах в условиях режима движения с подбрасыванием, при котором перемещаемая сыпучая среда периодически теряет контакт с несущим её органом. На характер процесса значительное влияние оказывает соотношение сил трения и сил инерции, действующих на транспортируемый в условиях вибрации материал, проявляющееся через нормальную реакцию слоя груза на рабочую поверхность. Экспериментально определены значения коэффициента трения при движении сыпучего материала вдоль наклонной поверхности в условиях стеснённого движения при скольжении. Выявлено влияние коэффициента трения и угла вибрации на эффективность транспортировки сыпучего материала при скользящем режиме и в условиях движения с подбрасыванием. Получены зависимости скорости виброперемещения частицы материала от параметров вибрации в этих режимах для различных этапов движения. Предложены рекомендации, обеспечивающие оптимальный режим движения сыпучей среды в транспортирующих виброустановках.
50
Писаренко, П. В., Н. П. Косенко та К. О. Бондаренко. "Врожайність і якість плодів томата залежно від вологозабезпеченості рослин за краплинного зрошення на Півдні України". Аграрні інновації, № 4 (26 березня 2021): 60–65. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.9.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Визначити врожайність і якість плодів залежно від режимів зрошення та вдобрення за краплинного зрошення на Півдні України. Методи. Використано загальнонаукові методи: польовий, лабораторний, вимірювально-роз- рахунковий, порівняльний, математично-статистичний та системний аналізи. Результати. Дослідженнями вста- новлено, що сумарне водоспоживання рослин томата за умов призначення поливів за РПВГ 70% НВ становить 3017,6–3036,6 м3/га. На ділянках за внесення мінераль- ного добрива сумарне водоспоживання було більшим на 15,6 м3/га, за органічного – на 19,0 м3/га (порівняно з варіантом без добрив за цього режиму зрошення). За призначення поливів за РПВГ 80% сумарне водоспожи- вання становить 3082,1–3087,3 м3/га. У варіанті за міне- рального вдобрення сумарне водоспоживання менше за неудобрений варіант на 3,0 м3/га, за внесення біопре- парату «Біопроферм» – на 5,2 м3/га. За третього режиму зрошення з РПВГ 90% сумарне водоспоживання було найбільшим – 3107,7–3124,4 м3/га. За мінерального вдо- брення зменшення (порівняно з неудобреним варіантом) становить 16,7 м3/га, за внесення біодобрива – 7,1 м3/га. Внесення органічного препарату «Біопроферм» (6 т/га) і призначення вегетаційних поливів за РПВГ 80% НВ сприяє збільшенню врожайності товарних плодів на 46,1 т/га, а за внесення мінеральних добрив N108P101K72, що дорівнює у розрахунковому еквіваленті дозі органічних добрив, про- дуктивність рослин була більшою на 44,7 т/га (порівняно з неполивним та неудобреним контролем). Найбільшу вро- жайність (79,5 т/га) забезпечив варіант за ППВГ на рівні 80% НВ і внесення органічного добрива «Біопроферм», що на 49,1 т/га перевищує контрольний варіант. За різ- них режимів зрошення спостерігалось зменшення вмісту розчинної сухої речовини на 0,9%. Висновки. За безроз- садного способу вирощування на продуктивність рослин томата істотно впливали режими зрошення та вдобрення рослин. За умов підтримання передполивної вологості ґрунту на рівні 80% НВ та внесення сучасного органічного добрива «Біопроферм» виявлено найбільшу врожайність. Поєднання оптимального режиму зрошення та органіч- ного біодобрива дозволяє отримувати плоди з високими показниками якості для сортів промислового типу, а саме з умістом розчинної сухої речовини на рівні 5,2–5,7%.