Статті в журналах з теми "Регулятор адаптивний"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Регулятор адаптивний.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-36 статей у журналах для дослідження на тему "Регулятор адаптивний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ролик, Александр Иванович. "Модель підсистеми управління інформаційними потоками з адаптивним регулятором". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 16 (15 грудня 2010): 94–103. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33768.
Повний текст джерелаАнотація:
Для систем мережевого управління розроблена система управління інтенсивністю вхідних інформаційних потоків. Синтезований адаптивний регулятор, який обмежує надмірні вхідні інформаційні потоки, тим самим запобігає перевантаженням у каналах зв’язку. Регулятор функціонує при відсутності апріорної інформації про об’єкт управління.
2
Новіков, П. В., та О. Й. Штіфзон. "Аналіз стійкості системи керування на базі двоканального нечіткого регулятора". Automation of technological and business processes 12, № 1 (30 березня 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i1.1700.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглянуто підхід аналізу стійкості нелінійної систем керування, що базується на нечіткій логіці. Метою статті є аналіз існуючих методів дослідження нелінійних інтелектуальних систем керування, що базуються на апараті теорії нечітких множин; розробка методики аналізу стійкості системи керування, що базується на двоканальному нечіткому регуляторі; дослідження стійкості системи автоматичного регулювання температурного режиму котлоагрегату ТЕС, побудованої на основі двоканального нечіткого регулятора. Проведено аналіз існуючих проблем і методів дослідження нечітких систем керування. Для нечітких регуляторів загальноприйнятих, універсальних методів перевірки стійкості не виявлено. Існуючі методи аналізу нечітких систем керування не надають обґрунтування стійкості, а лише забезпечують можливість перевірки працездатності за існуючих збурень, вихідних сигналів тощо. Для аналізу стійкості системи з двоканальним нечітким регулятором розроблено методику, що ґрунтується на приведенні нелінійної системи до еквівалентної адаптивної системи з підлаштуванням параметрів лінійного регулятора. Обґрунтовано можливість представлення схеми двоканального нечіткого регулятора як еквівалентної до адаптивного І- або ПІ-регулятора. Отримано аналітичні залежності між вихідними параметрами двоканального нечіткого регулятора і налаштуваннями ПІ-регулятора. Для всього діапазону зміни вхідних параметрів двоканального нечіткого регулятора згідно отриманих залежностей визначені комбінації налаштувань еквівалентного ПІ-регулятора. Розраховані запаси стійкості системи керування для всіх ділянок перехідного процесу системи регулювання температурного режиму прямоточного котлоагрегату в усьому діапазоні зміни навантаження енергоблоку. Визначені ділянки перехідного процесу, на яких система керування працює за межею стійкості, забезпечуючи при цьому збільшення швидкості реакції на збурення порівняно зі стандартним ПІД-регулятором з фіксованими налаштуваннями.
3
Vitanov, O. D., V. Yu Honcharenko, Yu D. Zelendin, N. V. Chefonova, D. V. ,. Ivanin та L. M. Uriupina. "АДАПТИВНА СИСТЕМА ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧІВ". Vegetable and Melon Growing, № 65 (30 липня 2019): 32–38. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-32-38.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Розробити адаптивну систему вирощування овочів для зрошуваних умов східного Лісостепу України. Методи. Лабораторно-польовий стаціонарний дослід. Результати. За адаптивної системи вирощування біопотенційність (урожайність) основного біологічного об’єкту – овочевих рослин сортів вітчизняної селекції, які вирощують у біологізованій сівозміні, суттєво не знижується. Застосування високотоксичних препаратів за інтенсивної системи вирощування забезпечує надійний захист посівів овочевих культур від комплексу шкідливих організмів. Істотною перевагою адаптивних систем є зменшення хімічного навантаження в агроценозах овочевих культур. Якість овочевої продукції з адаптивної системи, як фактор конкурентоспроможності – не нижча, ніж за інтенсивної, біологізація сівозміни сприяла зниженню вмісту нітратів у продуктових органах. Економічна оцінка адаптивної системи вирощування овочів: досягнуто підвищення рівня рентабельності в цілому по сівозміні до 160 % (за інтенсивної системи – 121 %). Висновки. У східному Лісостепу України на чорноземі опідзоленому середньосуглинковому лучнуватому в умовах зрошення альтернативою інтенсивній системі вирощування овочевих культур може стати адаптивна система, основою якої є: біологізована сівозміна (з включенням люцерни, проміжних та ґрунтовкривних культур); безвідвальний обробіток ґрунту (хоча б на 50% площі); локальне внесення мінеральних добрив, гній (в одному полі), біологічні регулятори росту; інтегрований захист рослин (біологічні та малотоксичні препарати); сорти овочевих культур селекції ІОБ НААН. У середньому за роки досліджень урожайність овочевих культур, вирощених за адаптивної системи, була на рівні з інтенсивною у цибулі ріпчастої (відповідно 31,4 та 30, 1 т/га), моркви (відповідно 26,3 та 26,8 т/га) і капусти білоголової пізньостиглої (відповідно 37,0 та 37,6 т/га), або мала тенденцію до зменшення у томата (відповідно 38,9 та 41,0 т/га) і буряка столового (відповідно 51,8 та 55,7 т/га). Застосування адаптивної системи вирощування овочів, у порівнянні з інтенсивною, забезпечує підвищення рентабельності на 32 відносних %.
4
Pantyeyev, R. "МОДЕЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПЕРЕХІДНИХ ПРОЦЕСІВ В НЕЧІТКИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДОМ". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 43, № 1 (5 березня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.43.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються методи використання нечіткої логіки для вирішення задач керування електромеханічними системами. Як засіб для підвищення якості функціонування автоматизованих електромеханічних систем використовується один з сучасних принципів автоматичного управління - адаптивне управління, що реалізується за допомогою інтелектуальних технологій формування адаптивних алгоритмів регулювання та управління, а саме технологій нечіткого управління (Fuzzy-control). Побудовано дві моделі систем управління: класична двоконтурна система стабілізації швидкості обертання двигун постійного струму - керований випрямляч з пропорційно-інтегральним регулятором і система стабілізації системи двигун постійного струму-керований випрямляч на основі нечіткого регулятора швидкості. Моделювання систем стабілізації і подальший аналіз перехідних процесів здійснювався за допомогою середовища моделювання Matlab Simulink. Після проведення необхідних математичних розрахунків і вибору найбільш оптимальних передавальних функцій, для кожного елемента була розроблена повна функціональна схема класичної двухконтурной системи стабілізації швидкості досліджуваної системи двигун постійного струму – керований випрямляч. Проводиться порівняльний аналіз основних показників якості перехідного процесу для класичної і нечіткої систем управління з метою виявлення переваг і недоліків останньої. Досліджуються дві системи керування: класична двоконтурна система стабілізації швидкості обертання з пропорційно-інтегральним регулятором і система стабілізації на основі нечіткого регулятора швидкості. Моделювання систем стабілізації і подальший аналіз перехідних процесів здійснюється у середовищі моделювання Matlab Simulink з використанням блоку інтелектуального керування Fuzzy Control Toolbox.
5
Бабел, M., О. Н. Ромашкова та Н. М. Луков. "Автоматическая система регулирования частоты вращения вала дизельной энергетической установки локомотива". Rail Vehicles, № 2 (2 червня 2014): 12–17. http://dx.doi.org/10.53502/rail-138963.
Повний текст джерелаАнотація:
Автоматические системы регулирования частоты вращения валов дизельных энергетических установок локомотивов не всегда работают устойчиво и качественно. Это обусловлено тем, что статические (коэффициенты передачи) и динамические (постоянные времени) параметры дизельных энергетических установок как объектов регулирования частоты вращения вала зависят от мощности и частоты вращения вала при постоянных параметрах настройки (коэффициентах передачи и постоянных времени) регуляторов частоты вращения. В рассматриваемой автоматической самонастраивающейся адаптивной микропроцессорной системе регулирования частоты вращения параметры настройки регулятора частоты вращения изменяются автоматически в зависимости от статических и динамических параметров установки, что обеспечивает требуемую устойчивость и высокие показатели качества работы системы регулирования при всех условиях и режимах работы установок.
6
Abramov, A. I., Yu R. Nikitin, A. V. Romanov, O. E. Zorina, and Bashar Salama. "Scientific and Technical Aspects of Interference Fits Hydropress Assembling Automation Using Robot." Bulletin of Kalashnikov ISTU 22, no. 1 (April 11, 2019): 3. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2019-1-3-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрены основные аспекты автоматизации сборки гидропрессовых соединений с применением промышленного робота: повышение производительности сборки, ее стабильность, а также обеспечение качества гидропрессовых соединений. Идентифицирован объект исследования - технологический процесс сборки соединений с натягом, в качестве технологической схемы принята схема с подводом масла торца. Установлены основные погрешности начального базирования и окончательного позиционирования сопрягаемых деталей, оказывающие влияние на эффективность и качество гидропрессовых соединений. Компенсация данных погрешностей позволит обеспечить равномерность зазора при запрессовке. Разработана математическая модель движения рабочего органа робота, включающая уравнение, учитывающее положение сопрягаемых деталей с учетом суммарной погрешности позиционирования и изготовления собираемых деталей, необходимое для определения величины управляющих сигналов коррекции, и уравнение динамики процесса сборки, описывающее движение вала и связанное с обеспечением требуемого давления масла. Предложены структура и управляющий алгоритм роботизированного комплекса гидропрессовой сборки, обеспечивающие компенсацию погрешностей установки и позиционирования. Алгоритм построен на комплексе обратных связей на основе датчиков давления, силы, наклона и положения, что обеспечивает качественный переход от граничного к жидкостному трению. Даны рекомендации по выбору регуляторов для системы управления роботом; наиболее предпочтительными являются интеллектуальный либо адаптивный регулятор.
7
Гордин, С. А., И. В. Зайченко, К. Д. Хряпенко, and В. В. Бажеряну. "Adaptive control systems for marine thermal installations." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII)</msg>, no. 4(54) (December 2, 2021): 201–5. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2021.54.4.052.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрен вопрос повышения точности и качества управления приводом сетевых насосов в составе судовых тепловых установок в системе отопления судна путем применения адаптивной системы автоматического управления. При использовании классических систем управления на основе ПИД-регуляторов для управления мощностью электродвигателя по критерию обеспечения заданного давления в системе теплоснабжения в условиях резкопеременных тепловых нагрузок могут возникать ситуации разрегулирования системы вследствии возникновения дополнительного давления в тепловой установке при термическом расширении теплоносителя. Для обеспечения надежности и безаварийности работы судовых тепловых установок при резкоперменных нагрузках авторами рассматривается возможность использования для управления мощностью электропривода адаптивной системы управления. В статье рассмотрена схема управления с адаптацией коэффициентов ПИД-регулятора на базе нейронной сети (нейросетевой оптимизатор). Нейросетевой оптимизатор был применен как надстройка над ПИД-регулятором в схеме управления мощностью сетевого насоса в составе судовой тепловой установки. Рассмотрены зависимости характеристик систем управления от структуры и параметров модифицированных критериев точности и качества управления. Адаптация параметров регулирования позволяет обеспечить достижение желаемых параметров с меньшими затратами мощности при сохранении уровня надежности и исключить разрегулирование системы управления при резкопеременных тепловых нагрузках. The article discusses the issue of improving the accuracy and quality of control of the drive of network pumps as part of ship thermal installations in the ship's heating system by using an adaptive automatic control system. When using classical control systems based on PID regulators to control the power of the electric motor according to the criterion of providing a given pressure in the heat supply system under conditions of sharply varying thermal loads, situations of system maladjustment may occur due to the appearance of additional pressure in the thermal installation during thermal expansion of the coolant. To ensure the reliability and trouble-free operation of ship thermal installations under abruptly variable loads, the authors consider the possibility of using an adaptive control system to control the power of an electric drive. The article describes a control scheme with adaptation of the PID controller coefficients based on a neural network (neural network optimizer). The neural network optimizer was used as a superstructure over the PID controller in the power control circuit of a network pump as part of a ship's thermal installation. The dependences of the characteristics of control systems on the structure and parameters of the modified criteria for the accuracy and quality of control are considered. Adaptation of control parameters allows achieving the desired parameters with lower power consumption while maintaining the level of reliability and eliminating deregulation of the control system at abruptly varying thermal loads.
8
Башинський, В. Г., О. І. Денисов, Ю. О. Денисов, А. М. Березняк та О. О. Бурсала. "Оптимальне за швидкодією адаптивне регулювання процесів в контурі струму лінійного електроприводу бортової авіаційної техніки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 32–42. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Для точного виконання команд бортового комп’ютера на лінійне переміщення робочого органу відповідного механізму літального апарату запропоновано адаптувати параметри налаштування регулятора контуру струму в залежності від глибини широтно-імпульсної модуляції напруги живлення електродвигуна з збереженням оптимальної швидкодії. З цією метою розроблений визначник номеру зон широтно-імпульсної модуляції, який подає команди на перебудову параметрів регулятора контуру струму залежно від глибини модуляції. З урахуванням специфіки широтно-імпульсної модуляції першого і другого роду виконано аналіз процесів в контурі струму лінійного електроприводу, надані рекомендації щодо структури регулятора контуру струму і його налаштування на процес кінцевої тривалості.
9
Краснодубец, Л. А., С. А. Конева, and В. М. Цалоев. "Adaptive tracking electro-hydraulic drive." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII), no. 4(50) (November 21, 2020): 155–60. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2020.50.4.021.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена исследованию возможностей снижения влияния параметрических возмущений на показатели назначения корабельного артиллерийского комплекса. Предложен закон адаптивного управления слежением в аналитической форме и способ его технической реализации для снижения чувствительности следящего электрогидравлического привода артиллерийского комплекса к параметрическим возмущениям, возникающим в процессе эксплуатации и приводящих к нежелательным колебаниям объекта управления (вооружения), снижающих показатели его точности. В основе предложенного закона адаптивного лежит локальная оптимизация ошибки слежения (рассогласования) по квадратичному критерию относительно эталонного процесса с заданными свойствами. Структура регулятора, реализующая такой закон адаптивного управления, совпадает со структурой традиционного ПИД регулятора, что прямо указывает на способ его технической реализации. Введение адаптивного регулятора в контур следящего электрогидравлического привода-прототипа снижает его чувствительность к параметрическим возмущениям. При этом первоначальная структура привода существенно не меняется и не требуются дополнительные регулировки. Об этом свидетельствуют результаты компьютерного моделирования, выполненного в среде MATLAB & Simulink. The article is devoted to the study of the possibilities of reducing the influence of parametric disturbances on the indicators of the purpose of the ship's artillery complex. A law of adaptive tracking control in analytical form and a method for its technical implementation are proposed to reduce the sensitivity of the tracking electro-hydraulic drive of an artillery complex to parametric disturbances arising during operation and leading to unwanted oscillations of the control object (weapon), which reduce its accuracy. The proposed adaptive law is based on the local optimization of the tracking error (mismatch) by the quadratic criterion relative to the reference process with the given properties. The structure of the controller that implements such a law of adaptive control coincides with the structure of a traditional PID controller, which directly indicates the way of its technical implementation. The introduction of an adaptive controller into the prototype tracking electro-hydraulic drive circuit reduces its sensitivity to parametric disturbances. At the same time, the initial structure of the drive does not change significantly and additional adjustments are not required. This is evidenced by the results of computer simulations performed in MATLAB & Simulink.
10
Кутузова, Л. Г., та М. І. Марущак. "СОН ЯК РЕГУЛЯТОР ЗДОРОВ’Я ОРГАНІЗМУ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 1 (22 травня 2021): 123–25. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.1.12097.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Сон є важливим фізіологічним процесом, тому його порушення негативно впливає на фізичне та психологічне здоров’я. В останні роки сонливість та проблеми зі сном є ендемічними серед населення.
Мета дослідження – проаналізувати сучасні дані щодо функції сну в нормі та за умови порушень сну.
Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети було проаналізовано наукову літературу за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Internet», ключовими словами були «функції сну», «порушення сну».
Результати. Відновлення сну асоціюється з поліпшенням фізичних, когнітивних та психологічних показників. Під час сну відбуваються множинні процеси росту та гомеостазу. Сон також впливає на імунні процеси. Адаптивні імунні клітини відіграють значну роль у пластичності мозку. Так само імунні клітини важливі для загоєння ран та ангіогенезу. Підвищений рівень циркулюючого кортизолу, пов’язаний з недосипанням, пов’язаний із запізненням загоєння ран та підвищеним ризиком тяжкої інфекції. Гормон росту та секреція пролактину збільшуються під час сну для сприяння анаболізму протеїнів. І навпаки, підвищення рівня продукції кортикостероїдів, пов’язане з недосипанням, пов’язане з катаболізмом протеїнів та збільшенням витрат енергії. Нейрокогнітивні та психологічні процеси зростають під час сну. На кодування та консолідацію пам’яті впливає порушення сну. Сон відіграє роль в афективній реактивності, яка також модулює пам’ять. Достатній сон необхідний для процесів пам’яті, які часто страждають при неврологічних захворюваннях та травмах. Особи, які мають розлади сну, також мають підвищений ризик депресії. Порушення сну та психічні розлади мають двосторонні взаємозв’язки. Скорочена тривалість сну асоціюється з підвищеним ризиком летального наслідку від ішемічної хвороби серця або інсульту.
Висновки. Порушення сну часто виникають у результаті захворювань організму, що, у свою чергу, веде до поглиблення розладів сну.
11
Лебеденко, Ю. О., О. К. Колебанов та В. В. Даник. "Адаптивна система керування комбінованим пропульсивним комплексом з нечітким регулятором". Вісник Херсонського національного технічного університету 2 (2021): 30–37. http://dx.doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.2.3.
Повний текст джерела
12
Nikonov, O., V. Shulyakov, and V. Fastovets. "Simulation of neuro-fuzzy controller of adaptive car suspension." Актуальные направления научных исследований XXI века: теория и практика 2, no. 4 (October 9, 2014): 187–90. http://dx.doi.org/10.12737/4736.
Повний текст джерела
13
Gribanov, A. "Adaptive controllers as part of APCS." Актуальные направления научных исследований XXI века: теория и практика 3, no. 5 (December 2, 2015): 356–60. http://dx.doi.org/10.12737/16278.
Повний текст джерела
14
Fedin, Maksim A., Aleksandr B. Kuvaldin, Aleksey O. Kuleshov, Svyatoslav V. Akhmetyanov, and Sergey S. Kondrashov. "An Adaptive Power Controller of the Induction Crucible Furnace with a Conducting Ferromagnetic Crucible." Vestnik MEI 2, no. 2 (2021): 76–87. http://dx.doi.org/10.24160/1993-6982-2021-2-76-87.
Повний текст джерелаАнотація:
A structural model of a high-frequency induction crucible furnace with a conducting ferromagnetic crucible is developed in the Simulink/Matlab environment based on investigations carried out by the authors. The inductor current was calculated using the inductor's resistance and inductance dependences on temperature, frequency, and current. An induction crucible furnace power control system structural model is designed based on the developed model. The output voltage pulse-frequency modulation is used as a furnace power control method. An adaptive power controller for the induction crucible furnace with a conducting ferromagnetic crucible is developed, which includes two channels for control of the power supply source frequency and voltage. It has been determined that the melting with the lowest energy expenditures is obtained in the case of using a power controller with two different adaptive control structures. The controller operates based on the frequency control principle and uses structures depending on the current temperature value. The use of the adaptive power controller with two control channels can significantly reduce the specific electric energy consumption in comparison with automatic frequency adjustment, in particular, by a factor of 1.45 for the IGT-1.6M industrial furnace.
15
Бейсенби, Мамырбек Аукебаевич, Айжан Темирбек та Айжан Акжолкызы Маймурынова. "СИНТЕЗ АДАПТЕРА ДЛЯ ОБЪЕКТА С ОДНИМ ВХОДОМ И ОДНИМ ВЫХОДОМ ГРАДИЕНТНО-СКОРОСТНЫМ МЕТОДОМ ВЕКТОР-ФУНКЦИИ ЛЯПУНОВА". Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, № 1.2021 (29 березня 2021): 58–68. http://dx.doi.org/10.48081/fbhz4865.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье предлагается для решения задачи синтеза настраиваемого регулятора контура адаптации (адаптера) системы управления, градиентно-скоростным методом вектор-функции Ляпунова. Синтез адаптивных систем управления неразрывно связан с обеспечением устойчивости замкнутого объекта с контуром адаптации. Представление обобщенного настраиваемого объекта и контура адаптации, как градиентные системы, а функций Ляпунова, как потенциальные функций позволяет применить градиентно-скоростной метод вектор-функции Ляпунова для исследования устойчивости, робастности и качества работы обобщенного настраиваемого объекта и контура адаптации. Апериодическая робастная устойчивость обобщенного настраиваемого объекта и основного контура адаптации системы управления гарантирует робастной устойчивости и качества системы управления.
16
Шпіт, Сергій Васильович. "Дуальний спостерігач як компенсатор неконтрольованих збурень". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 94–100. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30708.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена використанню дуального спостерігача в адаптивних системах автоматичного керування. В статті описується ідея реалізації дуального спостерігача, як одного із нових методів реалізації задачі визначення керуючого впливу на об’єкт керування, щоб керована величина змінювалася відповідно заданої цілі та в залежності від дії зовнішнього збурення підтримувала задану точність. В роботі наводяться структурні схеми реалізовані на лабораторному стенді та результати експериментальних досліджень перехідних процесів, для систем у випадках класичного спостерігаючого пристрою та дуального спостерігаючого пристрою. Теоретичні та експериментальні дослідження показали високу ефективність запропонованих методів при значному спрощенні їх фізичної реалізації. При цьому знімається проблема корекції параметрів, як об’єкта керування так і регулятора, а сама система керування набуває властивостей інваріантності до впливу неконтрольованих завад у широкому діапазоні.
17
Макрусев, Виктор Владимирович, Савда Ярагиевнв Юсупова та Екатерина Олеговна Любкина. "Управление таможенным делом: алгоритм, постановка и формализация задач". Russian Journal of Entrepreneurship 18, № 4 (28 лютого 2017): 685. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.4.37493.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены алгоритм, постановка и формализация задач управления таможенным делом, основанные на единой модели внешнеэкономической, внешнеторговой и таможенной деятельности. Модель рассматривается как базовый компонент таможенного менеджмента и ориентирована на повышение эффективности всех видов деятельности за счет согласованного воздействия на них всей совокупности действующих регуляторов. Развитие таможенной службы России на основе такой модели позволит сформировать адаптивные механизмы управления таможенными органами, ориентированные на повышение эффективности и качества. представляемых услуг.
18
L.V., Markaryan, and Revtov A.S. "Adaptive neural network regulator for managing the excavating process in a mining guarry." Mining Informational and analytical bulletin 1, no. 1 (2018): 459–68. http://dx.doi.org/10.25018/0236-1493-2018-1-1-459-468.
Повний текст джерела
19
Масесов, Микола, Вадим Кротов та Павло Опенько. "АКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ЧЕРГОЮ В ТАКТИЧНИХ РАДІОМЕРЕЖАХ З ВИКОРИСТАННЯМ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (9 червня 2021): 37–46. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-37-46.
Повний текст джерелаАнотація:
Діяльність Збройних Сил характеризується специфічними вимогами до інформації, до засобів зв’язку та передачі даних. Аналіз сучасного світового досвіду показує, що успішне проведення військових операцій вимагає своєчасного комплексного інформаційного забезпечення бойових дій, що вже неможливе без впровадження сучасних інформаційних технологій.
Для забезпечення зв’язку в умовах впливу деструктивних зовнішніх чинників і відсутності традиційної телекомунікаційної інфраструктури потрібні мережі передачі інформації, що мають швидке розгортання, автономність електроживлення кожного вузла, високу живучість, здатність передачі інформації при випадкових процесах переміщення, знищення, включення і виключення вузлів. Все це можливо завдяки використання мобільних Ad-Hoc мереж з децентралізованої структурою (Mobile Ad-Hoc Networks, MANET) [1, 2]. Основними перевагами побудови MANET є: реалізація децентралізованого управління компонентами мережі; відсутність фіксованих вузлів; здатність кожного вузла виконувати функції маршрутизатора. Завдяки вказаним перевагам мережі MANET мають перспективи застосування для забезпечення зв’язку в тактичній ланці управління, та забезпечать мобільним абонентам можливість безперервного і стійкого обміну інформацією під час знаходження в рухомих об’єктах (КШМ, бронетехніці, автомобілях) або переміщенні пішим порядком.
Проблема забезпечення якості обслуговування в Ad-Hoc мережах, була і залишається актуальною для розробників протоколів, мережевого устаткування і кінцевих користувачів. На всіх рівнях мережі активно використовуються механізми буферизації і управління чергою пакетів, в тому числі і адаптивні, покликані, з одного боку, обслуговувати сплески трафіку з мінімальними втратами пакетів, а з іншого, – забезпечити достатню смугу пропускання і прийнятні тимчасові затримки.
В статті досліджені процеси в тактичній радіомережі з розробленим нечітким регулятором на основі інтерактивної системи MATLAB. Мережа представлена замкненою системою автоматичного керування (системою з активним управлінням чергою) зі змінними параметрами (змінною кількістю комунікаційних каналів чи кількістю сесій TCP N(t) та часом проходження пакетів туди й назад R(t)). Застосування розробленого нечіткого регулятора в тактичній радіомережі є ефективним, дозволяє утримувати поточну довжину черги, близькою до бажаної та ефективну швидкість передачі даних достатню для практичного використання.
20
Zaytsev, Sergej Vladilenovich. "REALIZATION OF ADAPTIVE REGULATORS IN DISTRIBUTION CONTROL SYSTEMS." Vestnik of Astrakhan State Technical University. Series: Management, computer science and informatics 2020, no. 3 (July 31, 2020): 99–104. http://dx.doi.org/10.24143/2072-9502-2020-3-99-104.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the problems of synthesis of different distributed controllers and methods for implementing the adaptation the system of these controllers. Each type of distributed controllers has its own parameters in the transfer functions. The parameters of the controller can be obtained after studying and identification of the distributed control object. In the transfer functions there are two parameters that can be changed in order to achieve the high-quality transient processes in the control system. These parameters are: weight coefficient of the distributed link ni and the proportionality coefficient of the distributed link Ei. The parameters of the distributed link G and s depend on the object structure and on the time (or the selected sampling interval of the digital controller), respectively. According to the results of the synthesis of parameters of distributed controllers, there have been proposed the methods for implementing adaptive setup of different controllers. Currently, the following controllers are available: distributed high-precision controller, space-amplifying controller, space-differentiating amplifier controller, spatially-isodromic controller for distributed control systems. There has been considered implementing a distributed controller and shown in which part it is necessary to be adapted. The controller type is selected according to the tasks to be solved by the distributed object control system. Depending on the controller type, in the implementation of controller blocks, there can be used the standard integration and differentiation blocks available in different programming languages for programmable logic controllers. The example given in the article was developed using the CoDeSys software package supplied with OVEN programmable logic controller.
21
Бєленічев, І. Ф., та О. Г. Алієва. "Нові мішені фармакологічної корекції когнітивних розладів за умов пренатальної дії гіпоксії". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 4 (22 листопада 2019): 235–48. http://dx.doi.org/10.33250/13.04.235.
Повний текст джерелаАнотація:
В огляді наведено сучасні концепції механізмів пошкоджень клітин головного мозку за умов пренатального впливу хронічної гіпоксії. На основі сучасних даних про механізми адаптації організму до стану гіпоксії пропонуються нові перспективні напрями пошуку ефективних лікарських засобів для фармакологічної корекції наслідків пренатальної гіпоксії. Пренатальна гіпоксія є найпоширенішою причиною смертності та інвалідності новонароджених дітей. Хронічна пренатальна гіпоксія призводить до значних змін у розвитку когнітивних функцій у постнатальному періоді життя, які базуються на морфологічних змінах у структурах мозку, що беруть участь у навчанні та пам'яті. Результати досліджень останніх років внесли великий вклад у розкриття механізмів формування стану гіпоксії різного генезу та індукованих нею порушень метаболічних і функціональних процесів на рівні клітини й субклітинних структур. Визначено ряд морфофункціональних детермінант (специфічні рецептори, регуляторні білки, внутрішньоклітинні ферменти, мітохондріальні іонні канали і т. д.), які беруть безпосередню участь у розвитку термінової та довготривалої адаптації клітини й усього організму до гіпоксії. Аналіз літератури з досліджень молекулярних механізмів дії пренатальної гіпоксії показав, що основою гіпоксичних уражень головного мозку новонароджених є каскад біохімічних і молекулярних процесів, що призводять до ексайтотоксичності, окиснювального та нітрозуючого стресів і запалення. Одночасно з цим за гіпоксії починають функціонувати й компенсаторнопристосувальні механізми, що підвищують стійкість організму до дефіциту кисню. В огляді особливу увагу приділено обговоренню даних щодо ролі молекулярних детермінант ендогенної нейропротекції, таких як HSP70 і HIF1a. Транскрипційна система HIF1 є ключовим регулятором адаптивних механізмів відповідей на гіпоксію на локальному та системному рівнях. Зміни в експресії генів HIF1 у пренатальному розвитку запускають епігенетичні механізми, що призводять до негативних змін у розвитку нервової системи. Важливим компонентом системи ендогенної нейропротекції є сімейство білків теплового шоку HSP70, які сприяють широкому спектру процесів фолдингу, рефолдингу білків, мембранній транслокації органелярних і секреторних білків, а також здійснюють контроль за активністю регуляторних білків. Вплив HSP на стабілізацію HIF1 забезпечує активацію процесів проліферації, апоптозу, ангіогенезу за умов гіпоксії. Білки HSP70 / HIF1a системи можуть бути специфічними мішенями для впливу фармакологічних агентів з метою регуляції процесів адаптації організму до гіпоксії. Тому пошук нових ефективних нейропротекторних засобів повинен бути спрямований на активацію HSP70/HIF1aсистеми та використання агентів, здатних забезпечувати модуляцію генів, що кодують синтез білків HSP70 і HIF1a.
22
Eremenko, Yu I., A. I. Glushchenko, and V. A. Petrov. "ADAPTIVE ADJUSTMENT OF PROPORTIONAL–INTEGRAL ACTION VELOCITY CONTROL ON DC DRIVE PHYSICAL MODEL." MINING INFORMATIONAL AND ANALYTICAL BULLETIN 11 (September 20, 2017): 101–12. http://dx.doi.org/10.25018/0236-1493-2017-11-0-101-112.
Повний текст джерела
23
Сергєєва, Наталія. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН ДІТЕЙ ІЗ СІМЕЙ ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 240–45. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.175.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена підготовці соціальних педагогів до дослідження міжособистісних відносини дітей із сімей вимушених переселенців. Розкрито сутність та зміст понятійного апарата. Охарактеризовано поняття “міжособистісні відносини”. Зазначено, що міжособистісні відносини охоплюють широке коло явищ, де головним регулятором неповторності міжособистісних стосунків є привабливість однієї людини для іншої. Описано класифікацію міжособистісних відносин, що спирається на кілька критеріїв: глибину стосунків, вибірковість щодо партнерів, функції стосунків. Проаналізовані психологічні детермінанті формування міжособистісних відносин, характеристики та соціально-психологічні особливості спілкування дітей із сімей вимушених переселенців, кризові періоди підліткового віку. Метою статті є підготовка соціальних педагогів до дослідження міжособистісних відносин дітей із сімей вимушених переселенців, розкриття особливостей їх діагностики. Визначені основні завдання та методи діагностики міжособистісних відносин особистості. Зазначено, що у дослідженні міжособистісних відносин найбільш важливим показником є рівень конфліктності та її специфічні риси. Охарактеризовано адаптивні механізми підліткового віку. Розкрито основні характеристики та соціально-психологічні особливості кризи підліткового віку.
24
Kiyok, O. V., and V. M. Pokrovskiy. "HEART RATE VARIABILITY IN WOODWORKING MACHINIST TRAINEES DURING WORKSHOP PRACTICE." Ulyanovsk Medico-biological Journal, no. 3 (September 28, 2020): 135–41. http://dx.doi.org/10.34014/2227-1848-2020-3-135-141.
Повний текст джерелаАнотація:
The impact of specific factors on students during workshop practice results in tension of regulatory and adaptive mechanisms. This fact can be estimated according to the heart rate variability (HRV). It is of the integral indicators reflecting all mechanisms of cardiac regulation. The aim of the study is to assess students’ adaptive capacity during workshop training based on HRV. Materials and Methods. The authors divided 30 students into two groups: a group of less adapted and a group of more adapted students. J. Strelau’s theory on temperament and H. Eysenck's personality types were used for the purpose. The authors studied heart rate variability at the beginning and at the end of workshop practice. Statistika 6.0 for Windows was used to process the results. Results. The authors distinguished differences in HRV in two study groups. Before practice, the regulatory system tension index was 479.64 in the group of less adapted students. It was 106.86 in the group of more adapted students. The total power (ms2) indicating adaptive capacity was by 80.9 % higher in more adapted students. After workshop practice, changes in the tonus of the autonomic nervous system were observed in both study groups. However, in the group of less adapted students, indicators confirming sympathicotonia and a decrease in heart rate variability changed to a greater degree. Thus, tension index in the group of more adapted students increased by 46.7 %, and in the group of less adapted students – by 209.9 %. The authors also observed a decrease in the total power: in more adapted students by 51.3 %, and in the less adapted students by 54.3 %. Results. Analysis of HRV showed a more evident adverse influence of workshop practice on less adapted students. Keywords: students, workshop practice, heart rate variability. Воздействие специфических факторов на учащихся при прохождении производственной практики приводит к напряжению регуляторно-адаптивных механизмов, что можно оценить по вариабельности ритма сердца (ВРС) – одному из интегральных показателей, отражающих механизмы сердечной регуляции на всех уровнях. Цель исследования. Оценить адаптивные возможности учащихся при прохождении производственной практики по показателям ВРС. Материалы и методы. У 33 учащихся, разделенных согласно теории Я. Стреляу и в соответствии с психологическими типами личности по Айзенку на группы менее адаптированных и более адаптированных, изучили вариабельность ритма сердца в начале и конце производственной практики. Для обработки результатов исследования применяли программу Statistika 6,0 for Windows. Результаты. Установлены различия ВРС в двух исследуемых группах. До практики индекс напряжения регуляторных систем (ИН) в группе менее адаптированных составил 479,64, в группе более адаптированных учащихся – 106,86. Общая мощность спектра ТР (мс2), свидетельствующая об адаптивных возможностях, у более адаптированных учащихся была выше на 80,9 %. После производственной практики изменения тонуса вегетативной нервной системы отмечены в обеих исследуемых группах. Однако в группе менее адаптированных учащихся показатели, свидетельствующие о симпатикотонии и уменьшении вариабельности ритма сердца, изменились в большей степени. Так, ИН в группе более адаптированных учащихся увеличился на 46,7 %, а в группе менее адаптированных – на 209,9 %. Отмечено уменьшение общей мощности спектра: у более адаптированных на 51,3 %, у менее адаптированных на 54,3 %. Выводы. На основании анализа ВРС показано более выраженное неблагоприятное влияние производственной практики на менее адаптированных учащихся. Ключевые слова: учащиеся, производственная практика, вариабельность ритма сердца.
25
Tregubov, V. G. Tregubov, S. G. Kanorskiy Kanorskiy, and V. M. Pokrovskiy Pokrovskiy. "Regulatory Adaptive Status in Assessment of Efficacy of Pharmacotherapy and Prognostication of Complications in Functional Class III Chronic Heart Failure." Kardiologiia 1_2016 (January 27, 2016): 12–17. http://dx.doi.org/10.18565/cardio.2016.1.12-17.
Повний текст джерела
26
Nazhalkina, N. M., V. G. Tregubov, and V. M. Pokrovsky. "Regulatory adaptive status in determining the effectiveness of bisoprololum and sotalolum in patients with hypertensive disease and paroxysmal supraventricular tachycardia." Kardiologiia 17, S1 (2017): 345–54. http://dx.doi.org/10.18087/cardio.2396.
Повний текст джерела
27
Молоков, М. С., C. П. Бойко, and П. П. Кича. "Automated selection of the optimal mode of separation of engine oil during its combined cleaning in marine diesel engines." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII)</msg>, no. 1(55) (March 3, 2022): 70–79. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2022.55.1.009.
Повний текст джерелаАнотація:
Доказана необходимость управления пропускной способностью центробежного сепаратора, подключаемого байпасно к системе смазки автоматизированного судового дизеля, в совместной работе с полнопоточным саморегенерирующимся фильтром тонкой очистки моторного масла. Выявлено наличие пропускной способности сепаратора в комбинированной совместно с фильтром очистке смазочного масла в двигателе внутреннего сгорания, обеспечивающей самое низкое накопление нерастворимых примесей в смазочном масле. Сообщается, что оптимальная пропускная способность центробежного сепаратора обусловленая его «очистительной мощностью», задаваемой через фактор разделения и поверхность осаждения загрязнений на тарелках индексом производительности или номинальными тонкостью отсева и пропускной способностью, зависит от дисперсного состава загрязнений, вместимости смазочной системы и других факторов. Приводится расчетно- экспериментальная модель комплекса «дизель – сепаратор – масло – фильтр» по выбору оптимальной пропускной способности сепаратора, которая в зависимости от состава и характеристик звеньев находится в диапазоне 20–60 % его паспортной (номинальной) производительности. Предлагается для повышения эффективности функционирования комбинированной системы тонкой очистки смазочного масла, включающий сепаратор и саморегенерирующийся фильтр с периодической противоточной регенерацией фильтрующих элементов, использовать самонастраивающийся поисковый регулятор. Адаптивность его работы при задании оптимальной пропускной способности сепаратора достигается реагированием на входной сигнал от частоты регенераций самоочищающегося фильтра, которая зависит от количественного и качественного состава загрязнений моторного масла. Использование адаптивного регулятора обеспечивает глубокую очистку смазочного масла сепарированием от мелкодисперсных нерастворимых примесей (продуктов срабатывания присадок, изнашивания дизеля и неполного сгорания топлива), что способствует торможению его старения, увеличивает автономность работы и функциональную способность саморегенерирующегося фильтра в повышении надежности защиты подшипников двигателя от абразивного изнашивания. Сообщается, что частотой саморегенераций фильтр реагирует на состояние дисперсной фазы загрязнений и корректирует систему на режим очистки, обеспечивающий минимальный уровень накопления в масле нерастворимых примесей и высокую их дисперсность. Показана эффективность комбинированной системы очистки моторного масла с адаптивным реагированием на внешние возмущения, способствующая реализации ресурсосберегающего маслоиспользования в судовых автоматизированных дизелях. The necessity of a centrifugal purifier capacity control when purifier is running together with a full-flow self-regenerating fine filter in marine diesel engine lubrication system is explained. The presence of the optimum capacity of the purifier is revealed. The optimum capacity provides the lowest accumulation of insoluble impurities in lubricating oil. It is proved that the optimal capacity of a centrifugal purifier depends on its “cleaning power”, which is set through the purifier performance index. It depends on the separation factor and the surface of contaminants sedimentation on the discs. An experimental model of the "diesel – purifier – oil – filter" system is presented. It’s designed to choose the purifier optimal capacity. The capacity is led in the range of 20 – 60% of its nominal performance. It is proposed to use a self-adjusting search regulator to improve the efficiency of the combined system for lubricating oil fine purification, including a purifier and a self-regenerating filter with periodic countercurrent regeneration of filter elements. The adaptability of its operation when setting the separator optimum purification capacity is achieved by responding to the input signal from the frequency of regenerations of the self-cleaning filter, which depends on the quantitative and qualitative composition of engine oil contaminants. The use of an adaptive regulator provides deep purification of lubricating oil by removing insoluble impurities (products of additive action, diesel wear and incomplete combustion of fuel) It helps to slow down its aging, increase the autonomy of system operation and increase reliability of protecting engine bearings from abrasive wear. It is represented that the self – regenerating filter responds to the state of the dispersed phase of contaminants and corrects the system for the optimum purification mode, providing a minimum level of accumulation of insoluble impurities in the oil. It is shown that the combined engine oil cleaning system with adaptive response to external disturbances is highly effective and ensures the implementation of resource-saving oil use in marine automated diesel engines.
28
Bojko, T. Gh, M. V. Ruda, M. M. Paslavskyi, S. O. Sokolov, S. V. Petrenko та S. I. Skakovskiy. "Кібернетична природа складних ландшафтних комплексів та супра-оптимізація механізмів самовідновлення та самозбереження". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 134–40. http://dx.doi.org/10.15421/40290527.
Повний текст джерелаАнотація:
Описано кібернетичну сутність і методи керування екологічними процесами в екосистемі, що визначають її прагнення до самозбереження і самовдосконалення, а отже, неможливі без самовідтворення і самовідновлення. Опрацьовано системно-організаційні зв'язки у природі та охарактеризовано біосферу як географічну, термодинамічну, хімічну, біотичну та кібернетичну систему. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел визначено особливості самоорганізації, самозбереження і саморегуляції біотичних систем, розкрито механізми саморегуляції екосистем, що дало змогу підійти до обґрунтування складного ландшафтного комплексу (СЛК), як системи. Системність – це загальна властивість об'єктивно існуючої єдності СЛК, їх структурованості та взаємозв'язку. Основну регуляторну функцію, яка забезпечує стійкість і надійність екосистеми, тобто її гомеостазис і гомеорезис, виконує зворотний зв'язок, в основі якого знаходяться внутрішні процеси, внутрішньосистемні зв'язки і відносини (трофічні, інформаційні та ін.), особливо зворотні зв'язки як дія у відповідь одного із внутрішніх компонентів на сильний вплив на нього з боку іншого компонента. Ієрархічність будови біосфери зумовлює й ієрархічність систем регуляції рівноваги (гомеостазу) її ландшафтних комплексів, компартментів, підсистем та ярусів. Саме ієрархічність просторово-часових характеристик живої матерії дає змогу змоделювати в просторі і часі весь спектр процесів, що забезпечують адаптацію біологічних систем. Вихідні специфічні змінні компартментів формують, з одного боку, деяку сумарну специфічну змінну об'єкта (супра-контуру), а з іншого – є входами для блоку обчислення його цільової функції, вихід якого є визначальним для організації адаптивної поведінки кожного з компартментів. Отже, схема ієрархічної оптимізації притаманна для організації насамперед природних систем (за цільовими критеріями енергоструктурного характеру). Визначивши процес "супра-оптимізації" як процес безперервної еволюції супра-систем, виділено фундаментальні особливості такого процесу, чітко сформульовано завдання функціональної організації СЛК, а також визначено яруси і зв'язки супра-контуру компартменту. Запропонована концептуальна схема може бути використана як базова модель під час постановки і вирішення найрізноманітніших проблем, що супроводжують надійність біологічної системи, зокрема – модель механізму реалізації процесів адаптації та еволюції СЛК.
29
Беленков, А. И., Е. В. Калмыкова, Н. Ю. Петров, and О. В. Калмыкова. "The cultivation of sweet pepper under irrigation conditions: from experiment to technology." Kartofel` i ovoshi, no. 1 (January 11, 2021): 25–28. http://dx.doi.org/10.25630/pav.2021.95.96.002.
Повний текст джерелаАнотація:
Объектами исследований были гибриды F1 Мой генерал, F1 Пафос и F1 Помпео при комплексном внесении минеральных удобрений, водорастворимого удобрения Растворин и обработке семян и растений регулятором роста Энергия-М под планируемую урожайность 50, 70, 90 т/га. Цель исследований – разработка элементов технологии возделывания перца сладкого, обеспечивающих при поддержании расчетных водного (75-75-75% НВ – постоянный режим орошения и 70-80-75% НВ – дифференцированный режим орошения) и питательного режимов получение планируемой урожайности до 90 т/га высококачественной овощной продукции. В соответствии с целью и задачами работы опыты закладывали в подзоне светло-каштановых почв в 2011-2016 годах (Городищенский район Волгоградской области, ИП «Зайцев В.А.»). Продуктивность сладкого перца зависела от внедрения оптимального минерального питания и режима орошения. Самый адаптивный гибрид – F1 Помпео. В варианте N235P140K130+Растворин+Энергия-М прибавка составила около 34 т/га (планирование 50 т/га), в варианте N300P180K165+Растворин+Энергия-М – около 21 т/га (планирование 90 т/га). Предлагаемая комбинация факторов урожайности позволяет сэкономить водные ресурсы и частично заменить минеральные удобрения на более выгодные и безопасные водорастворимые удобрения. Высокий экономический эффект получен от предложенных нами приемов производства в условиях Нижнего Поволжья у гибрида сладкого перца F1 Помпео (N300P180K165+ Растворин + Энергия-М) при дифференциации поливного режима (окупаемость производственных затрат – 6,8 руб.). The objects of the study were hybrids: F1 Moy general, F1 Pafos and F1Pompeo with the complex application of mineral fertilizers, water-soluble fertilizer, Solution and treatment of seeds and crops with the Energia-M growth regulator for the planned yield of 50, 70, 90 t / ha. The purpose of the study is to develop a set of elements of the technology for the cultivation of sweet peppers, which, while maintaining the calculated water (75-75-75% of HB - a constant irrigation regime and 70-80-75% HB – a differentiated irrigation regime) and nutrient regimes, obtain the planned yield of up to 90 tons / ha of high quality vegetable products. In accordance with the purpose and objectives of the work, our experiments were laid in the subzone of light chestnut soils in 2011-2016 (Gorodishchensky district of the Volgograd region, IP «Zaitsev V.A.»). The productivity of sweet peppers depended on the introduction of optimal mineral nutrition and irrigation regime. The most adapted hybrid is the F1 Pompeo. In the variant N235P140K130 + Rastvorin + Energy-M, the increase was about 34 t / ha (planning 50 t / ha), in the variant N300P180K165+ Rastvorin + Energy-M - about 21 t / ha (planning 90 t / ha). The proposed combination of yield factors allows saving water resources and partially replacing mineral fertilizers with more profitable and safe water-soluble fertilizers. A high economic effect was obtained from the production methods we proposed in the conditions of the Lower Volga region on the F1 Pompeo sweet pepper hybrid (N300P180K165 + Rastvorin + Energy-M) with differentiation of the irrigation regime (return on production costs - 6.8 rubles).
30
Покровский, В. М., Л. Н. Елисеева, and Н. А. Самородская. "Hierarchical organization of the blood pressure regulation system in the human body." Zhurnal «Patologicheskaia fiziologiia i eksperimental`naia terapiia», no. 3 (September 30, 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.25557/0031-2991.2021.03.26-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель исследования - создание на основе анализа нарушений механизмов системы регуляции артериального давления (АД) нового методологического подхода в определении эффективности антигипертензивной терапии у пациентов с гипертонической болезнью. Методика. В исследование включены данные 277 пациентов (136 мужчин, 141 женщина) с гипертонической болезнью II стадии 1-2 степени, риск II, III. Возраст пациентов 58,6±6,4 лет, давность заболевания 7,2±1,4 лет. В группу контроля вошли 57 практически здоровых лиц (25 женщин, 32 мужчины) в возрасте 52,1±4,4 года. После скрининга и получения письменного информированного согласия в виде монотерапии назначены: небиволол, лизиноприл, лозартан, индапамид, амлодипин, и нефиксированная комбинация лизиноприла и индапамида. Изучены изменения показателей АД на выделенных уровнях системы регуляции АД после 6 мес терапии. Результаты. Оценка эффективности применяемой терапии показала, что при стабилизации артериального давления у пациентов всех 6 групп на должном уровне существенные различия выявлены на интегративном уровне регуляции. При применении амлодипина, лозартана, лизиноприла, а также комбинации лизиноприла и индапамида регуляторно-адаптивные возможности организма улучшились, при лечении индапамидом - не изменились, при применении небиволола снизились. Предложена оригинальная классификация уровней регуляции (контроля) артериального давления у человека, основанная на общебиологическом принципе иерархической организации регуляции вегетативных функций. Выделены уровни: интегративный, вегетативного обеспечения (осуществляемый автономной нервной системой), органный, периферический (эндотелиально-микроциркуляторный). Заключение. Количественная оценка на интегративном уровне является универсальным показателем эффективности лечения, что открывает возможность создания методологического подхода, основанного на оценке влияния терапевтических воздействий не только на орган- или функцию-мишень, но и на состояние организма как целостной системы. Aim. To create a new methodological approach for determining the effectiveness of antihypertensive therapy in patients with arterial hypertension based on the analysis of violation of mechanisms in the blood pressure (BP) regulation system. Methods. This study included 277 patients (136 males, 141 females) with stage II, grade 1-2 hypertension, risk II, III, aged 58.6±6.4 yrs, with disease duration 7.2±1.4 yrs. The control group included 57 essentially healthy individuals (25 females, 32 males) aged 52.1±4.4 yrs. After screening and obtaining written informed consent, the following monotherapy was prescribed: nebivolol, lisinopril, losartan, indapamide, and amlodipine, plus an unfixed combination of lisinopril and indapamide. Changes in BP indexes at the predetermined levels of the BP regulation system were studied after 6 mos. of treatment. Results. Evaluation of the therapy effectiveness showed that, when BP was stabilized in all six groups at proper values, significant differences were revealed at the integrative regulatory level. When patients were treated with amlodipine, losartan, lisinopril, as well as a combination of lisinopril and indapamide, the regulatory and adaptive capabilities of the body improved. When treated with indapamide, these capabilities were unchanged, and when treated with nebivolol, these capabilities decreased. A new classification of the regulatory levels of BP control in humans is proposed. This classification is based on the general biological principle of hierarchical organization for the regulation of autonomic functions. The following levels are distinguished: integrative, autonomic support, i.e., carried out by the autonomic nervous system, organ, and peripheral, i.e., endothelial-microcirculatory. Conclusion. Quantitative assessment at the integrative level is a universal indicator of the treatment effectiveness. It makes it possible to create a methodological approach to determine possible effectiveness of treatment based on the assessed impact not only on the target organ or function, but also on the status of the body as a whole system.
31
Калмиков, Георгій. "Дискурсивний вплив як спосіб реалізації професійно-мовленнєвої діяльності психолога". East European Journal of Psycholinguistics 4, № 1 (27 червня 2017): 86–99. http://dx.doi.org/10.29038/eejpl.2017.4.1.gka.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена психолінгвістичній проблематиці: сфері психологічної діяльності, що має переважно дискурсивний характер і побудована на використанні різних способів мовленнєвого впливу, конструюванні дискурсів як реалізації прикладних потреб психолога в його професійно-мовленнєвій діяльності; висвітленню можливостей дискурсивного впливу, пов’язаного з різними аспектами його побудови й отриманими ефектами, конкретними видами дискурсів у тих чи тих умовах роботи психотерапевта й психоконсультанта. Описується можливість зміни свідомості й поведінки особистості людини під впливом потенціалу психологічного дискурсу та спроможність його здійснювати мовленнєве втручання в психічні регулятори життєдіяльності особистості, буття й психокомунікативної взаємодії в соціальному просторі; визначається дискурс як породжений психологом концепт, що конституює соціальні стосунки, образ «Я» й «Інших», формує соціальну ідентичність, уявлення, судження, настанови, перетворює неадаптивні й недоречні патерни поведінки та ригідні стереотипи свідомості людини на адаптивні й творчі, кардинально змінюючи старі й формуючи в неї нові смисли; подаються виокремлені автором статті приклади різних видів дискурсів, а саме: дискурс-роз’яснення, дискурсімперфект, дискурс-перенос, дискурс-генетичне витлумачення, дискурс-перетлумачення, Ядискурс, дискурс-перезавантаження, дискурс-переототожнення, дискурс-самовираження почуттів тут-і-зараз.
Література
References
1. Бьюдженталь Д. Искусство психотерапевта. М.: Издательство «Корвет», 2011. Bugental, J. (2011). Iskusstvo Psihoterapevta [The Art of the Psychotherapist]. Moscow:Korvet.
Вайнер И. Основы психотерапии. Пер. с англ. Е. Антоновой, В. Белоусова. СПб. :Питер, 2002.Weiner, I. (2002). Osnovy Psihoterapii [Principles of Psychotherapy]. S.-Petersburg: Piter.
Gray P. Ego аnd Analysis оf Defense. Aronson, Jason Inc., 1994.
Gray, P. (1994). Ego аnd Analysis оf Defense. Aronson, Jason Inc.
Hill C. & O’Brien K. (1989). Helping Skills: Facilitating Exploration, Insight andAction. Washington, DC: American Psychological Association.
Джонсон С. Практика эмоционально-фокусированной супружеской терапии.Создание связей. М. : Научный мир, 2013.Johnson, S. (2013). Praktika Emotsionalno-Fokusirovannoy Supruzheskoy Terapii.Sozdanie Svyazey. [Practice of Emotionally Focused Conjugal Therapy. Creating Links].Moscow: Nauchnyiy Mir.
Дискурс в современном мире. Психологические исследования / под. ред. Н.Д. Павловой и Н. А. Зачесовой. М.: Издательство «Институт психологи РАН», 2011.Discurs v Sovremennom Mire. Psihologicheskiye Issledivaniya [Discourse in ModernWorld. Psychological Studies]. (2011). D. Pavlova, N. Zachosova, (Eds). Moscow:Institute of Psychology of the Russian Academy of Sciences.
Калина Н. Ф. Анализ дискурса в психотерапии// Психологический журнал. 2000.Т. 21, №2. С. 100–107.Kalina, N.F. (2000). Analiz diskursa v psihoterapii [Discourse analysis in psychotherapy].Psihologicheskiy zhurnal, 2(21), 100–107.
Калина Н.Ф. Основы психоанализа. К. : Реф-бук-Ваклер, 2001.Kalina, N.F. (2001). Osnovy Psihoanaliza [The Foundations of Psychoanalysis]. Kyiv:Refl-buk.
Калмыкова Е. С., Мергенталлер Э. Нарратив в психотерапии: рассказы пациентов оличной истории // Психологический журнал. 1998, №5. С. 97–104.Kalmykova, E. S. & Mergentaller, E. (1998). Narrativ v psihoterapii: rasskazyi patsientovo lichnoy istorii [Narrative in psychotherapy: stories of patients about personal history].Psihologicheskiy Zhurnal, 5, 97–104.
Калмиков Г.В. Дискурсивні практики як компоненти професійно-мовленнєвоїдіяльності психологів// Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics:[зб. наук. праць ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічнийуніверситет імені Григорія Сковороди»]. Переяслав-Хмельницький: ФОПДомбровська Я. М. 2016. Вип. 20(1). С. 98–111.Kalmykov, G. V. (2016). Diskursivni praktiki yak komponenti profesiyno-movlennevoyidiyalnosti psihologIiv. [Discursive practices as components of psychologists’professional speech activity]. Psiholingvistika, 20(1), 98–111.
Калмиков Г. В. Дискурс як мовленнєвий вплив// Психолінгвістика.Психолингвистика. Psycholinguistics: [зб. наук. праць ДВНЗ «ПереяславХмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»].Переяслав-Хмельницький: ФОП Домбровська Я. М. 2017. Вип. 21(1). С. 112–128.Kalmykov, G. V. (2017). Dyskurs yak movlennjevyi vplyv [Discourse as a speechinfluence]. Psykholingvistyka, 21(1), 112–128.
Кейсмент П. Обучение на наших ошибках. Алматы: Дарын, 2005.Keysment, P. (2005). Obuchenie na Nashih Oshibkah [Learning from Our Mistakes].Almaty: Daryn.
Коттлер Д. Совершенный психотерапевт. Работа с трудными клиентами. СПб.:Питер, 2002. Kottler, D. (2002). Sovershennyi Psihoterapevt. Rabota s Trudnyimi Klientami [ThePerfect Psychotherapist. Working with Difficult Clients]. S.-Petersburg: Piter.
Кубрак Т. А. Интенция самопрезентации субъекта в вербальной коммуникации:Автореф. дис.... канд. психол наук: 19.00.01. М, 2009.
Kubrak, T.A. (2009). Intentsiya samoprezentatsii sub’ekta v verbalnoy kommunikatsii[The intention of the subject of self-presentation in verbal communication]. Extendedabstract of Ph.D. dissertation. Moscow.
Orlinsky, D. E., Grawe, K., & Parks, B. K. (1994). Process and Outcome inPsychotherapy. In: Handbook of Psychotherapy and Behavior Change, (pp. 270–378). A.E. Bergin & S. L. Garfield (Eds.), New York: Wiley.
Павлова Н.Д. Коммуникативная функция речи: интенциональная и интерактивнаясоставляющие: Автореф. дис.... д. психол. наук. М., 2000.Pavlova, N. D. (2000). Kommunikativnaya funktsiya rechi: intentsionalnaya iinteraktivnaya sostavlyayuschie [The communicative function of speech: intentional andinteractive components]. Extended abstract of Doctoral dissertation. Moscow.
Роджерс К. Необходимые и достаточные условия терапевтических личностныхизменений / К. Роджерс // Журнал практического психолога. 2012, №1. С. 8–25.Rogers, K. (2012). Neobhodimyie i dostatochnyie usloviya terapevticheskih lichnostnyihizmeneniy [Necessary and sufficient conditions of therapeutic personality change].Zhurnal Prakticheskogo Psihologa, 1, 8–25.
Россохин А. В., Петровская М. Б. Имплицитные содержания психоаналитическогодиалога: экспертные возможности компьютерной психолингвистики//Психологический журнал. 2001. Т. 22, №6. С. 77–86.
Rossohin, A.V. & Petrovskaya, M.B. Implitsitnyie soderzhaniya psihoanaliticheskogodialoga: ekspertnyie vozmozhnosti kompyuternoy psiholingvistiki [The implicit contentsof psychoanalytic dialogue: the expert possibilities of computer psycholinguistics].Psihologicheskiy Zhurnal, 6(22), 77–86.
Соколова Е. Т., Бурлакова Н. С. К обоснованию метода диалогического анализаслучая // Вопросы психологии. 1997, №2. С. 61–76.
Sokolova, E. T. & Burlakova, N. S. (1997). K obosnovaniyu metoda dialogicheskogoanaliza sluchaya [The substantiation of the method of dialogical analysis of the case].Voprosy Psihologii, 2, 61–76.
Соммерз-Фланаган Д., Соммерз-Фланаган P. Клиническое интервьюирование. 3-еизд. М.: Диалектика. 2006.
Sommerz-Flanagan, D. & Sommerz-Flanagan, R. (2006). Klinicheskoe Intervyuirovanie[Clinical Interviewing]. Moscow: Dialektika.
Стренгс Д. Интерпретативные треугольники Давенлу в работе с образом Бога //Консультативная психология и психотерапия. 2000., №2. C. 155–171.
Strengs, D. (2000). Interpretativnyie treugolniki Davenlu v rabote s obrazom [Terpretivetriangles Davanloo in working with the image of God]. Konsultativnaya psihologiya iPsihoterapiya, 2, 155–171.
Энрайт Д. Гештальт, ведущий к просветлению. СПб.: Центр гуманистическихтехнологий «Человек», 1994.
Enright, J. (1994). Geshtalt, Veduschiy k Prosvetleniyu [Enlightening Gestalt]. S.-Petersburg: Chelovek.
Ягнюк К. В. Анатомия терапевтической коммуникации. Базовые навыки итехники : учебное пособие. М.: Когито-Центр. 2014.Yagnyuk, K. V. (2014). Anatomiya Terapevticheskoy Kommunikatsii. Bazovyie Navyki iTehniki [Anatomy of Therapeutic Communication. Basic Skills and Techniques].Moscow: Kogito-Tsentr.
Ялом И. Дар психотерапии. М.: Изд-во Эксмо, 2005.
Yalom, I. (2002). Mamochka i Smysl Zhizni: Psihoterapevticheskie Istorii [Momma andthe Meaning of Life: Tales of Psychotherapy]. Moscow: Eksmo.
Ялом И. Мамочка и смысл жизни: психотерапевтические истории. М.: ЭКСМОПресс, 2002.Yalom, I. (2005). Dar Psihoterapii [The Gift of Psychotherapy]. Moscow: Eksmo-Press.
32
Punov, Yevhenii, and Serhii Mykhailov. "ADAPTIVE PROPORTIONAL-INTEGRAL-DIFFERENTIAL REGULATOR IN ROBOTIC SYSTEMS." International scientific journal "Internauka", no. 19 (2017). http://dx.doi.org/10.25313/2520-2057-2020-19-6562.
Повний текст джерелаАнотація:
The purpose of the submitted master's thesis is the implementation of a system for automatic tuning of the PID controller coefficients, which is used in robotic systems. The main task of the work is to determine the factors influencing the stability of the system, which are controlled by the PID controller and to solve the issue of adjusting the coefficients when these factors change. Analysis and construction of a system for automatic adjustment of coefficients. Finding ways to get data from feedback and regulate this data. Creation of a real prototype of a control system based on a microcontroller and implementation of software for the operation of a system capable of autonomously adjusting PID coefficients in real time. In the work, the influence of external and internal factors on the stability of the system was investigated, the necessary feedback was chosen to receive data to the microcontroller, and the software for the operation of the system was created. This work can be used in industry and prototyping for fast and high-quality adjustment of the PID controller coefficients.
33
Ахметзянова, Анна. "Структурно-функциональная организация антиципационно-прогностического механизма социально-психологической адаптации при аддиктивном поведении". Психологические исследования 11, № 57 (22 лютого 2018). http://dx.doi.org/10.54359/ps.v11i57.320.
Повний текст джерелаАнотація:
В решении задач ресоциализации при аддиктивном поведении стоит вопрос социально-психологической адаптации и механизмов ее регуляции, где антиципационно-прогностические процессы обеспечивают планирование направления трансформации поведения на основании оценки внешних условий. Возвращение в «здоровую» социальную среду из патологической предъявляет новые требования к поведению и социальному функционированию личности в целом. Антиципационно-прогностическим процессам, принадлежит ведущая роль в регуляции поведения. Следует отметить противоречие между внедрением новых методов и технологий коррекции аддиктивного поведения, с одной стороны, возрастанием дифференцированности объектного содержания и снижения возраста возникновения аддикций, с другой; высоким социальным запросом на необходимость возвращения в «здоровую» социальную среду из патологической при аддиктивном поведении, с одной стороны, низкой исследовательской активностью в изучении факторов, критериев и механизмов, обеспечивающих эффективность процесса ресоциализации при аддиктивном поведении, с другой. Необходимость разрешения данных противоречий на социальном и социально-психологическом уровнях приводит к необходимости изучения антиципационно-прогностического механизма социально-психологической адаптации при аддиктивном поведении. Оценка антиципационно-прогностического механизма социально-психологической адаптации в диапазоне норма-патология на социальном уровне позволяет прогнозировать девиантные проявления как в масштабе социума в целом, так и в масштабе отдельных социальных групп; на социально-психологическом уровне позволяет анализировать адаптивные ресурсы личности в условиях изменений социальной ситуации с целью планирования и прогнозирования стратегий межличностного взаимодействия. Целью исследования является изучение структурно-функциональной организации антиципационно-прогностического механизма социально-психологической адаптации при аддиктивном поведении. В результате исследования установлено, что низкий уровень социально-психологической адаптации, проявляющийся в дезадаптивности, принятии себя, эмоциональном комфорте и интернальности, реализуется через антиципационную несостоятельность, ригидность регуляторных процессов, высокую диссоциированность. Структурно-функциональная организация антиципационно-прогностического механизма социально-психологической адаптации при аддиктивном поведении представлена антиципационно-перспективным, интернально-аналитическим и регуляторно-адаптивным факторами, характеризующимися специфическим содержанием при алкогольной и наркотической зависимости.
34
Eremina, M. A., V. G. Tregubov, and V. M. Pokrovsky. "Regulatory adaptive status in determining the effectiveness of nebivololum and sotalolum in patients with hypertensive disease and paroxysmal atrial fibrillation." Systemic Hypertension 13, no. 4 (2016). http://dx.doi.org/10.26442/2075-082x_13.4.30-35.
Повний текст джерела
35
"Regulatory adaptive status in determining the effectiveness of nebivololum and sotalolum in patients with hypertensive disease and paroxysmal supraventricular tachycardia." Systemic Hypertension 14, no. 4 (2017): 20–26. http://dx.doi.org/10.26442/2075-082x_14.4.20-26.
Повний текст джерела
36
Shubitidze, I. Z., V. G. Tregubov, and V. M. Pokrovsky. "Regulatory adaptive status in determining the effectiveness of bisoprololum and sotalolum in patients with hypertensive disease and ventricular arrhythmias." Systemic Hypertension 13, no. 1 (2016). http://dx.doi.org/10.26442/2075-082x_13.1.15-21.
Повний текст джерела