Готові списки джерел за темами / Реалізація та захист прав людини

Добірка наукової літератури з теми "Реалізація та захист прав людини"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Книги
Частини книг
Тези доповідей конференцій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Реалізація та захист прав людини".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Реалізація та захист прав людини"

ПОХИЛ, ОЛЕКСАНДР. "Право на захист як гарантія реалізації прав і свобод людини та громадянина (на прикладі права на судовий захист)". Право України, № 2021/08 (2021): 199. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-199.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено право на захист як гарантію реалізації прав і свобод людини та громадянина. Проаналізовано два основні різновиди гарантій – загальні (економічні, політичні й організаційні) та спеціальні (юридичні). Розкрито особливості судового захисту, який являє собою необхідну й ефективну гарантію здійснення прав і свобод людини та громадянина. Досліджено теоретичні підходи до розуміння поняття “гарантії прав” та встановлено, що відокремлення їх від прав є неможливим, оскільки це нівелюватиме цінність самих юридичних гарантій, а всі права, надані особистості і не забезпечені необхідними засобами захисту, перетворяться на декларацію у випадку їх порушення. Доведено одну з ключових особливостей права на захист своїх прав, яка полягає у тому, що воно слугує одночасно самостійним правом і гарантією реалізації інших прав. Встановлено, що така особливість дає змогу розглядати право на захист із використанням двох підходів – інструментального (ґрунтується на розумінні права на захист як гарантії існуючого каталогу прав і свобод людини) та сутнісного (заснований на сприйнятті права на захист як самостійного права людини, яке повинне бути забезпечене інституційними та нормативними юридичними засобами). Зроблено висновок, що лише обидва підходи (інструментальний і сутнісний) дають змогу ефективно забезпечити здійснення прав і свобод людини та громадянина, – коли право на захист гарантуватиме досягнення певних благ, однак саме собою його порушення навіть при досягненні таких благ вже є неприпустимим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пащенко, М. О. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ПРИРОДНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ: СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ". Прикарпатський юридичний вісник 1, № 3(28) (16 березня 2020): 175–80. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v1i3(28).344.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу особливостей правового регулювання захисту природних прав людини через виокремлення внутрішньодержавного та міжнародно-правового регулювання. Охарактеризовано правове регулювання правозахисних відносин, визначено перспективи вдосконалення українського законодавства у сфері захисту природних прав людини. Досліджено основні міжнародно-правові та внутрішньодержавні нормативно-правові акти, що регулюють особливості захисту природних прав людини. Проаналізовано проблемні питання, пов’язані з необхідністю захисту природних прав людини у сучасних умовах. З’ясовано особливості правозахисних відносин, що полягають у виникненні на підставі права людини на захист, передбачають юридичний зв’язок сторін, забезпечені можливістю державного примусу. Особливості правового регулювання захисту природних прав розкрито через особливості суспільних відносин, у межах яких воно здійснюється; закономірностей, що характеризують правове регулювання. Мова йде про набуття людиною права на правовий захист її природних прав як юридично можливого і гарантованого варіанту поведінки за наявності перешкод їх реалізації та закріплення та покладення юридичних обов’язків, у т.ч. і застосування заходів державного вплив за порушення захисту природних прав людини. З огляду на це виокремлено етапи регулювання впливу на поведінку суб’єктів: міжнародне та внутрішньодержавне визнання права на правовий захист; визначення правового захисту; визначення підстав виникнення, зміни і припинення правозахисних відносин. Особлива увага приділена з’ясуванню форм впливу міжнародних правозахисних норм, що регулюють природні права людини, та принципів їх впливу на внутрішньодержавне право. В якості основних міжнародно-правових актів регулювання правозахисної діяльності досліджено Статут ООН, Загальну декларацію прав і свобод людини та міжнародний білль про права людини. З’ясовано значення конвенцій ООН, актів регіональних, міжнародних організацій. Виокремлено особливості внутрішньодержавного правового регулювання захисту природних прав людини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Константий, Олександр Володимирович. "ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ЯК ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ ПРАВОСУДДЯ". New Ukrainian Law, № 1 (30 березня 2022): 103–8. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2022.1.15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються питання сутності і завдань правосуддя. Указується, що визнання, ефективні реалізація і судовий захист прав і свобод людини є умовою існування правової держави в Україні. Зазначено, що тільки з ухваленням Декларації про державний суверенітет України вперше на нормативному рівні закріплено незалежність судів від органів законодавчої і виконавчої влади. За часів СРСР суди не були відділеними від правоохоронних органів. Указано, що завдання роботи судів у цей період – охорона соціалістичного державного устрою, державної власності, покарання порушників законності. Установлено: за положеннями Конституції України, діяльність судів передбачає здійснення правосуддя. Під правосуддям пропонується розуміти реалізацію судами адміністративної, господарської та цивільної юрисдикції, спрямованої на захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, утвердження верховенства права процесуальної діяльності з вирішення юридичних спорів. Серед функцій судів виділено також вирішення питань обґрунтованості кримінального обвинувачення особи, здійснення судового контролю, забезпечення безспірних прав, підтвердження наявності чи відсутності юридичних фактів, уніфікації судової практики. Наголошується, що здійснення правосуддя в умовах побудови в Україні правової держави вимагає, щоб суди в процесуальній діяльності керувалися потребами забезпечення дієвого захисту порушених прав і свобод людини. Правосуддям визнається гуманістичне, а не формальне застосування судами норм права. Правосуддя не є тотожним реалізації судової влади. До судової влади належать не тільки суди, а й утворені для організаційного, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного та іншого забезпечення процесуальної діяльності судів державні органи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Л., Галкін В., та Котова Л. В. "ПРОБЛЕМА ЛЕГІТИМАЦІЇ ДОКУМЕНТІВ, ВИДАНИХ ОКУПАЦІЙНОЮ ВЛАДОЮ, НА ШЛЯХУ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕНСІЙНИХ ПРАВ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (38) (12 лютого 2020): 64–73. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-64-73.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті на підставі здійсненого комплексного аналізу нормативно-правової бази, судової практики та праць вчених досліджено проблеми захисту пенсійних прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема питання визнання документів, виданих окупаційною владою, від яких залежить практична реалізація права на соціальний захист. Констатовано, що, не зважаючи на наявність в національному законодавстві спеціальних нормативних актів в сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб, маються значні прогалини та недоліки регулювання. Надано авторське бачення вирішення проблеми легітимації документів, виданих окупаційною владою як однієї з складової дотримання прав людини, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Ключові слова: соціальні права, право на пенсійне забезпечення, захист прав, пенсійне законодавство, пенсія, внутрішньо переміщені особи, трудовий стаж, документи, окупаційна влада, легітимація, «Намібійські винятки».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гороть, А. "Захист прав окремих категорій осіб в міжнародному праві як особлива форма реалізації міжнародних стандартів прав людини". Історико-правовий часопис 14, № 2 (18 лютого 2021): 51–56. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2019-2/9.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасних реаліях проблема прав людини є однією з найбільш актуальних. Права людини виступають як одна з найважливіших сфер співробітництва держав на міжнародній арені. Саме тому в статті здійснено порівняльний аналіз захисту прав окремих категорій осіб, зокрема, жінок і дітей у міжнародному праві, та відповідність їх прав міжнародним стандартам у цій галузі. Більшість держав об'єднали зусилля для вироблення критеріїв визначення обсягу і змісту прав людини, засобів їх забезпечення і захисту, створивши потужну наднаціональну систему відповідних механізмів в рамках ООН, РЄ, ЄС. У зв'язку з тим, що саме рівень захисту прав жінок та дітей як складова частина міжнародного захисту прав людини є основним критерієм оцінки демократичності сучасної держави, країни приєднуються до правової сім'ї, у якій сповідуються загальнолюдські цінності, виконують низку заходів щодо приведення у відповідність внутрішньодержавної практики забезпечення прав і свобод людини з міжнародними стандартами. Міжнародний захист прав дитини як система міжнародно-правових норм сформуваввся після прийнятя Статуту ООН і формуванням напряму політики захисту прав людини. У рамках діяльності ООН у 1946 р. було спеціально створено дитячий фонд – ЮНІСЕФ. Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 р. має обов’язкову юридичну силу для держав-учасниць. Вказана Конвенція містить особливі інструменти контролю за виконанням державами-учасницями зобов’язань, взятих на себе з приєднанням до цього міжнародного договору. У Конвенції про права дитини також передбачається створення Комітету ООН з прав дитини, який здійснює моніторинг дотримання прав і свобод дітей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

АНДРЕЙЧЕНКО, СВІТЛАНА. "Захист права на здоров’я через захист права на життя у практиці Європейського суду з прав людини". Право України, № 2020/08 (2020): 195. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-08-195.

Повний текст джерела

Анотація:

Незважаючи на загальн е визнання права на здоров’я і його міжнародноправову та національно-правову регламентацію, належне забезпечення права на здоров’я залишається однією з найбільш гострих й актуальних завдань сучасної юриспруденції. Дотепер не існує спеціального міжнародного універсального чи регіонального механізму захисту права на здоров’я, і такий захист стає можливим лише через захист інших прав людини. Стаття присвячена дослідженню практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка стосується порушень права на здоров’я в контексті порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція). Мета статті полягає у дослідженні особливостей захисту права на здоров’я людини через захист права на життя крізь призму сучасної практики ЄСПЛ, зокрема у світлі виконання зобов’язань щодо забезпечення належної медичної допомоги, медичної недбалості, відшкодування медичних витрат, надання медичної допомоги у тюрмах. Це передбачає вивчення особливостей підходів ЄСПЛ до питань захисту права на здоров’я через захист права на життя; розкриття змісту права на здоров’я; характеристику позитивних зобов’язань держав стосовно забезпечення права на здоров’я. Розгляд питання щодо мінімального рівня охорони здоров’я згідно з Конвенцією у контексті практику ЄСПЛ щодо захисту права на життя. Певні тенденції захисту права на здоров’я у практиці ЄСПЛ нам вдалося виявити через застосування методологічних інструментів, а саме: історико-правовий метод використано при виявленні особливості еволюції розвитку права на здоров’я; порівняльно-правовий – при з’ясуванні співвідношення норм щодо захисту права на здоров’я та життя; системний метод – при дослідженні практики ЄСПЛ щодо захисту права на здоров’я та права на життя у їх взаємозв’язку. Судова практика ЄСПЛ підтверджує зобов’язання держав щодо захисту права на здоров’я і сприяння поліпшенню здоров’я громадян, проте покладає зобов’язання забезпечувати це право з огляду на принцип розумності, що передбачає необхідність докладання державами всіх можливих зусиль у межах наявних ресурсів для реалізації права на здоров’я. Держави мають зобов’язання встановлювати чіткі правила щодо практичних заходів задля ефективної реалізації права на здоров’я та навіть за нестачі ресурсів, деякі зобов’язання вимагають негайного виконання, зокрема, зобов’язання гарантувати право на здоров’я на недискримінаційній основі. Через діяльність ЄСПЛ поняття “право на здоров’я”, яке не має своєї однозначної легальної дефініції, знаходить більш конкретне визначення. Рішення ЄСПЛ визнаються у багатьох державах одним із джерел права, які, до того ж, надають можливість встановити прогалини у національному законодавстві, невідповідність деяких норм національного законодавства положенням Конвенції. Важливим для захисту права на здоров’я є створення спеціального міжнародно-правового механізму захисту такого права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Koldov, Yehor, та Oleh Koldov. "Право на справедливий судовий розгляд в міжнародному комерційному арбітражі". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 3 (28 червня 2020): 64–74. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.3.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Право на справедливий судовий розгляд є актуальним і дискусійним, на сьогоднішній день є різноманітні погляди науковців в рамках правової доктрини і правові позиції Європейського суду з прав людини. Реалізація і застосування такого права є необхідною умовою для становлення демократичної держави. Виходячи із практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення елементів права на справедливий судовий розгляд, можна окреслити, що дане тлумачення здійснюється автономно, динамічно, Суд у певних випадках застосовує принцип пропорційності та розсуду держав. На сьогоднішній момент є різне розуміння співвідношення арбітражної процедури і права на справедливий судовий розгляд, закріплене в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Адже фактично Міжнародний комерційний арбітраж лише частково регулюється національним законодавством, а більше охоплюється або угодою сторін, або власними нормами. Міжнародний комерційний арбітраж є різновидом alternative dispute resolution (альтернативні способи вирішення спорів), що є актуальним з точки зору дослідження, оскільки підвищення ефективності альтернативних способів є можливістю розвантажити навантаження на національні суди, чим в свою чергу покращити процедуру розгляду, вирішення і виконання судових рішень. Арбітражна процедура відповідає вимогам п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположний свобод, що засвідчують відповідні правові позиції Європейського суду з прав людини. Тому, обираючи Міжнародний комерційний арбітраж сторони не обмежують себе в праві на справедливий судовий розгляд. Існують дискусійні точки зори з приводу деяких елементів права на справедливий судовий розгляд в рамках Міжнародного комерційного арбітражу. Як раз вимога публічності у науковців викликає різне ставлення, одні вважають, що через загальну вимогу конфіденційності це не відповідає вимогам п. 1 ст. 6 Конвенції, інші вважають, що така вимога реалізуються в рамках арбітражної процедури, хоча і не в класичному розумінні цього права.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

МОРШИНІН, Євген. "ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У ВИРІШЕННІ ВИБОРЧИХ СПОРІВ". Law. State. Technology, № 4 (10 січня 2022): 69–76. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2021-4-12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено, що право вибирати та бути обраним безпосередньо закріплене у статті 21 Загальної декларації прав людини 1948 року, де визначено, що здійснення виборів має відповідати засадам періодичності, загальності та рівності волевиявлення. Підкреслено, що демократичні вибори – це вибори, що не були сфальсифіковані, які були проведені із дотриманням вимоги про таємність голосування чи за допомогою інших форм, що дозволяють реалізувати свободу виборчого процесу. Наголошено, що організація та проведення демократичних виборів є безумовним критерієм легітимності здійснення публічно-управлінських функцій суб’єктами владних повноважень. Метою статті визначено здійснення характеристики практики Європейського суду з прав людини у вирішенні виборчих спорів. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань, як-от: 1) визначення принципів урегулювання виборчих спорів Європейським судом з прав людини; 2) характеристика умов прийнятності заяви про захист виборчих прав; 3) узагальнення наявної європейської судової практики із розгляду та вирішення виборчих справ. Як висновок встановлено, що задоволення заяви, поданої до ЄСПЛ, своїм наслідком повинне мати ініціювання перегляду відповідної адміністративної справи. Крім того, розгляд виборчого спору ЄСПЛ має обмежуватися виокремленням суб’єктного складу справи та особливостями оскаржуваного виборчого процесу. Отже, здійснення захисту виборчих прав у порядку розгляду ЄСПЛ має відповідати вимогам ефективності, співмірності втручання в межі дискреційних повноважень адміністративних органів та сприяти реалізації права особи голосувати та/або бути кандидатом на посаду публічної служби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

ДОБРЯНСЬКИЙ, СВЯТОСЛАВ. "Права людини в Європейському Союзі: можливості удосконалення юридичного гарантування". Право України, № 2019/11 (2019): 108. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-11-108.

Повний текст джерела

Анотація:

Реалізація положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) вимагає від України освоєння юридичних стандартів прав та свобод людини цього міжнародного формування. Система юридичного забезпечення прав людини у праві ЄС пройшла тривалий шлях становлення та розвитку: від первісного заперечення необхідності визнання таких прав – до прийняття окремого міжнародного акта – Хартії основних прав Європейського Союзу (Хартія ЄС), яка наділена юридичною силою установчих договорів ЄС. Проте, незважаючи на значну історію свого становлення та розвитку, достатніх підстав констатувати, що нині система захисту прав людини в ЄС остаточно сформована і не потребує суттєвого удосконалення, немає. Європейський законодавець не обмежився наданням нормам Хартії ЄС сили установчих договорів, а також включив до Лісабонського договору обов’язок ЄС приєднатися до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), чим, власне, створив складну ситуацію юридичного дуалізму чинного та перспективного врегулювання статусу стандартів прав та свобод людини в ЄС. З одного боку, нині норми Хартії ЄС та встановлені на її основі Судом ЄС стандарти прав та свобод мають вищу юридичну силу в правовій системі цього міжнародного формування, а з другого – за умов виконання обов’язку приєднання ЄС до ЄКПЛ, вищим ступенем обов’язковості у питаннях визначення європейських стандартів прав людини у правовій систе мі ЄС володітиме ЄКПЛ, застосована у відповідній практиці Європейського суду з прав людини. Для України відповідь на запитання – які ж тенденції у юридичному забезпеченні прав людини переважають у ЄС? – впливатиме на вирішення проблеми пошуку оптимальних юридичних інструментів наближення законодавства України до права ЄС. Метою статті є дослідження загальних закономірностей, особливостей, а також проблем юридичного гарантування прав та свобод у ЄС задля більш ефективного наближення правової системи України до правової системи ЄС. Досліджуються особливості становлення та розвитку інституту прав людини в ЄС. Аналізуються норми Хартії ЄС як головного юридичного інструменту гарантування прав людини у цьому формуванні, а також перспективи вдосконалення юридичного гарантування прав та свобод у ЄС з огляду на підготовку Договору про приєднання Європейського Союзу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

МІХАЙЛІНА, Тетяна, та Богдана ДОВГАНЬ. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ РИЗИКІВ ВИЗНАННЯ ПРАВА НА МОДЕРНІЗАЦІЮ ТІЛА ЛЮДИНИ". Law. State. Technology, № 4 (10 січня 2022): 9–15. http://dx.doi.org/10.32782/lst/2021-4-2.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою наукової статті є доктринальний аналіз можливості поповнення переліку прав людини правом на модернізацію тіла людини та здійснення теоретико-правового дослідження ризиків реалізації такого права. Методологія дослідження базується на використанні системного, діалектичного методів, методу екстраполяції, кібернетичного та синергетичного методів, формально-юридичного методу, а також методу правового моделювання. Охарактеризовано можливе місце права на модернізацію тіла людини в міжнародному праві (як елемент Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини від 1997 р.) з урахуванням ризиків, які потрібно враховувати при подальшій легалізації такого права (у випадку, якщо міжнародною спільнотою буде визнана доцільність його правового закріплення). Досліджено Маніфест трансгуманістів як одне з першоджерел фактичного закріплення модерного права. Проаналізовано шляхи впливу права на модифікацію тіла на право свободи людини. Сформовано базові правила, яких варто дотримуватися, якщо ідеться про досягнення абсолютної свободи в контексті реалізації права на модернізацію тіла людини, аби уникнути/знизити рівень небезпеки, яку несе технологічний прогрес, пов’язаний зі штучним інтелектом, для прав людини. Це такі правила: 1) право на свободу є беззаперечним, але воно також має межі, якщо йдеться про свободу інших; 2) обсяг свободи дорівнює обсягу відповідальності; 3) право на свободу в аспекті права на модернізацію тіла може бути реалізованим за умови, що особа ознайомлена з можливими ризиками експериментів, з власної волі погоджується на них, усвідомлює наслідки для себе та інших; 4) має бути чіткий поділ відповідальності тих, хто здійснює експеримент, та тих, хто погоджується на цей експеримент, що можливий шляхом чіткої регламентації правил поведінки в процесі злиття людини та ШІ, а також у разі максимального забезпечення відсутності двоякого трактування цих норм. Виокремлено ризики реалізації права на модернізацію тіла (можливого виходу штучного інтелекту з-під контролю людини, втручання в медико-технологічні експерименти третіх осіб) та шляхи їх уникнення: 1) передбачити здатність вимкнути ШІ; 2) забезпечити створення резервних систем захисту; 3) створити механізми правового та технічного захисту від втручання сторонніх осіб в експеримент з модернізації тіла людини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Реалізація та захист прав людини"

Петрушанко, В. Ю. "Місце правоохоронних органів в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина". Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/23126.

Повний текст джерела

Анотація:

Петрушанко, В. Ю. Місце правоохоронних органів в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина : випускна кваліфікаційна робота : 262 "Правоохоронна діяльність" / В. Ю. Петрушанко ; керівник роботи О. А. Марущак ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра правоохоронної діяльності та загальноправових дисциплін. – Чернігів, 2021. – 74 с.
На сьогодні питання прав і свобод людини є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової спільноти. Не є винятком і Україна, де постійно виникають проблеми забезпечення та реалізації прав і свобод людини, незважаючи на те, що Україна обрала демократичний шлях свого розвитку. Нині захист прав і свобод людини розглядається як одна з базових ознак сучасної демократії, забезпечення реальності прав і свобод людини та громадянина виступає своєрідним індикатором сталості й зрілості такої держави. А тому, будь-яке обмеження прав і свобод громадян повинно бути безапеляційно обґрунтованим і при цьому таке обмеження не повинно порушувати прав і свобод будь-яких інших осіб. На жаль, Україна є одним із лідерів щодо звернень проти неї зі скаргами про порушення прав людини до Європейського Суду з прав людини, а тому сьогодні діяльність правоохоронних органів держави є дійсно важливою для забезпечення та реалізації прав і свобод громадян. В розділі 1 роботи визначено поняття та ознаки прав і свобод людини і громадянина та механізм гарантування і захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні; Розділ 2 роботи досліджено аналізу правового статусу Національної поліції України як суб’єкта захисту прав і свобод людини і громадянина, прокуратури в системі органів в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та визначенню місця Уповноваженого Верховної Ради України в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина. В Розділі 3 роботи досліджено проблемні питання функціонування правоохоронних органів в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та шляхи їх удосконалення та особливості захисту прав і свобод людини і громадянина Європейським Судом з прав людини Основні результати проведеного дослідження викладені у 1 науковій праці.
Today, the issue of human rights and freedoms is today the most important problem of domestic and foreign policy of all countries of the world community. Ukraine is no exception, where problems of ensuring and realizing human rights and freedoms constantly arise, despite the fact that Ukraine has chosen the democratic path of its development. Today, the protection of human rights and freedoms is seen as one of the basic features of modern democracy, ensuring the reality of human and civil rights and freedoms is a kind of indicator of sustainability and maturity of such a state. Therefore, any restriction of the rights and freedoms of citizens must be unquestionably justified and such a restriction must not violate the rights and freedoms of any other persons. Unfortunately, Ukraine is one of the leaders in filing complaints against it with human rights violations before the European Court of Human Rights, and therefore today the activities of state law enforcement agencies are really important for ensuring and exercising the rights and freedoms of citizens. Section 1 of the work defines the concepts and features of human and civil rights and freedoms and the mechanism of guaranteeing and protecting human and civil rights and freedoms in Ukraine; Section 2 examines the analysis of the legal status of the National Police of Ukraine as a subject of protection of human and civil rights and freedoms, the prosecutor's office in the system of bodies in the mechanism of protection of human and civil rights and freedoms and the place of the Verkhovna Rada Commissioner in the protection of human rights and freedoms. citizen. Section 3 of the work examines the problematic issues of the functioning of law enforcement agencies in the mechanism of protection of human and civil rights and freedoms and ways to improve them and features of protection of human and civil rights and freedoms by the European Court of Human Rights.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пастухова, Л. В. "Ефективність міжнародно-правових засобів забезпечення реалізації Конвенції про захист прав і основних свобод людини". Дис. канд. юрид. наук, КНУТШ, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Юшкевич, О. Г., O. G. Iushkevych та ORCID: http://orcid org/0000-0003-0024-6070. "Особливості реалізації прав людини і громадянина під час надзвичайних ситуацій". Thesis, Проблеми та перспективи забезпечення цивільного захисту: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених. Харків: НУЦЗУ, 2021. С. 388-391, 2021. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/10506.

Повний текст джерела

Анотація:

Юшкевич О.Г. Особливості реалізації прав людини і громадянина під час надзвичайних ситуацій. Проблеми та перспективи забезпечення цивільного захисту: матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих учених. Харків: НУЦЗУ, 2021. С. 388-391. URL: https://nuczu.edu.ua/images/topmenu/science/konferentsii/2021/1.pdf.
Здійснено загальний огляд законодавчих засад встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Висвітлено особливості обмеження прав громадян України в умовах карантину, режиму надзвичайної ситуації (права на вільне пересування, на освіту, на мирні зібрання). Осуществлено всеобщее обозрение законодательных основ установления карантина и введения ограничительных противоэпидемических мероприятий с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавируса SARS-CoV-2. Освещены особенности ограничения прав граждан Украины в условиях карантина, режима чрезвычайной ситуации (права на свободное передвижение, на образование, на мирные собрания). A general review of the legal framework for quarantine and the introduction of restrictive anti-epidemic measures to prevent the spread of acute respiratory disease COVID-19 caused by the coronavirus SARS-CoV-2 in Ukraine. The peculiarities of restricting the rights of citizens of Ukraine in the conditions of quarantine, the state of emergency (the right to free movement, education, peaceful assembly) are highlighted.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Юргілевич, Я. Р., та А. Р. Цезар. "ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА ЗВЕРНЕННЯ ЗА ЗАХИСТОМ СВОЇХ ПРАВ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ". Thesis, Сучасна університетська правова освіта і наука: Матер. VIIІ Міжн. наук.-практ. конф. (м. Київ, НАУ, 23 лютого 2018 р.). Том 1. Тернопіль: Вектор, 2018. C. 262-264, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/32738.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чабах, Олександр Миколайович. "Соціально-правовий захист прав людини". Thesis, Людина, суспільство, держава: правовий вимір в сучасному світі: [Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, Національний авіаційний університет, 27 лютого 2014 р.] - К.: Видавець ТОВ МП ЛЕСЯ, 2014. - 711 с, 2014. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/18555.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чабах, Олександр Миколайович. "СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ". Thesis, К:ТОВ МП ЛЕСЯ, 2014. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/10974.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кіяшко, Ю. М. "Реалізація політичних прав людини і громадянина". Thesis, Сумський державний університет, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34116.

Повний текст джерела

Анотація:

На сучасному етапі розвитку більшості держав, в тому числі й України приділяється розгляду питань прав і свобод людини і громадянина. Важливу частину прав людини становлять політичні права. Адже з сучасною динамікою суспільних відносин саме в політичному житті, зумовлюються суттєві зміни в плані практичного застосування конституційно-правових гарантій політичних прав людини і громадянина. Тож дослідження проблем конституційно-правових гарантій політичних прав має виключне значення для розвитку не тільки для розуміння поставленого питання, а і науки конституційного права загалом. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34116

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сінченко, Юрій Павлович, Юрий Павлович Синченко, Yurii Pavlovych Sinchenko та К. Андреєва. "Реалізація положень загальної декларації прав людини в Україні". Thesis, Видавництво СумДУ, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/20210.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Банах, А. І. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ". Thesis, Соціально-економічні та правові аспекти розвитку світової економіки: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції викладачів, аспірантів і студентів (м. Донецьк, 1 грудня 2012 року). – Донецьк, 2012. – С.313-315, 2012. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/13800.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Науменко, О. І., та О. В. Самбур. "Порушення та захист прав людини внаслідок воєнного конфлікту". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66624.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема захисту прав людини під час військових збройних конфліктів є складною і досить суперечливою, так як перш за все залежить від чіткого визначення “сторін конфлікту”: комбатантів та не комбатантів (цивільного населення), які відповідно наділені певними правами і обов’язками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Книги з теми "Реалізація та захист прав людини"

Буроменський, М. В. Міжнародний захист прав людини та права біженців. Київ: [б. в.], 2002.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Пазюк, А. В. Захист прав людини стосовно обробки персональних даних: міжнародні стандарти. Київ: Прайвесі Юкрейн, 2000.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Паліюк, В. П. Застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Київ: Фенікс, 2004.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Паліюк, В. П. Особливості застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Миколаїв: Атол, 2003.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Фулей, Т. І. Суд і ЗМІ : взаємовідносини в демократичному суспільстві в світлі вимог статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Київ: Фенікс, 2008.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Захист прав і свобод людини в діяльності правоохоронних органів. Одеса, 2002.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Частини книг з теми "Реалізація та захист прав людини"

Латковська, Т. А. "Захист прав і законних інтересів платників податків в Україні". У ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ ТА У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ, 305–40. Liha-Pres, 2021. http://dx.doi.org/10.36059/978-966-397-235-0-11.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Тези доповідей конференцій з теми "Реалізація та захист прав людини"

Шевчук, М. І. "Контроль за дотриманням розумних строків досудового розслідування прокурором вищого рівня як важлива гарантія забезпечення права на доступ до правосуддя, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод". У INNOVATIVE VIEWS IN EUROPEAN FUNDAMENTAL SCIENTIFIC-PRACTICAL LEGAL STUDIES. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-179-4-52.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!