Статті в журналах: "Реалізація проєкту"

1

Stasiuk, B. B. "ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІСЬКИХ РІШЕНЬ ПРИ ВИБОРІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ, ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 3, № 95 (25 вересня 2021): 131. http://dx.doi.org/10.31713/ve3202112.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкрито суть та значення обґрунтування інвестицій у великі соціально-екологічні проєкти та проблеми оцінки ефективності таких проєктів. Різні інвестиційні проєкти, що фінансуються за рахунок коштів бюджету всіх рівнів підлягають державній експертизі, що здійснюється уповноваженими на те органами державної влади. Інвестиційні проєкти незалежно від джерел фінансування і форм власності об’єктів капітальних вкладень підлягають експертизі до їх затвердження, зокрема екологічній експертизі. Рішення щодо оцінки інвестиційного проєкту полягає у визначенні різних видів ефективності інвестиційного проєкту: суспільної, комерційної ефективності участі в проєкті. Ефективність участі в проєкті включає: ефективність для підприємствучасників, ефективність для акціонерів підприємств-учасників, бюджетну ефективність. При цьому, під «ефективністю» мається на увазі те,наскільки реалізація даного проєкту відповідає меті і інтересам його учасників, а також тих, кого безпосередньо стосується процес реалізації. Отож, необхідно підібрати критерії оцінки інвестиційних проєктів, які будуть основою для прийняття управлінських рішень. Обґрунтування економічної ефективності інвестиційного проєкту характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і фінансових результатів реалізації проєкту. Витрати і інші результатипроєкту в розрахунках економічної ефективності виражаються у вигляді грошового потоку. Проаналізовано основні методи оцінки інвестиційних проєктів їх суть, переваги і недоліки. Для визначення ціни ризику рекомендується використовувати показники, які враховують як можливість настання несприятливої події, так і величину збитку від нього. Такими показниками можуть бути дисперсія, середньоквадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Для можливості економічного тлумачення і порівняльного аналізу цих показників рекомендується переводити їх в грошовий формат. Запропоновано комплекс показників для оцінки інвестиційних проєктів з мінімізацією ризиків.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Kis, I. R. "МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ РИЗИКАМИ НА ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ". Transport development, № 4(11) (13 січня 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.4-11.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Проблематиці ризик-менеджменту та управління екологічними ризиками й ризиками проєктів присвячено багато наукових праць, з огляду на високий рівень актуальності питання. Реалізація методів і моделей ризик-менеджменту екологічних ризиків проєктів транспортних підприємств передбачає опрацювання чіткої послідовності дій і виконання завдань, що комплексно її формують. З огляду на зміни інструментарію управління екологічними ризиками проєктів транспортного підприємства та його механізму, виникає необхідність уточнення й формалізації особливостей функціонування та складників. Мета. Опрацювання механізму та практичних засад управління екологічними ризиками проєктів транспортного підприємства задля структуризації процесів і підвищення ефективності менеджменту. Результати. У роботі розглянуто й проаналізовано вплив характеристик проєкту транспортного підприємства (наявність чи відсутність проєктного офісу на транспортному підприємстві; рівень проєкту; масштаб проєкту; терміни реалізації проєкту; рівень учасників проєкту; характер поставленого завдання в проєкті; причина виникнення проєкту) на розподіл службових обов’язків щодо ризик-менеджменту. Наведено механізм ризик-менеджменту проєктів транспортного підприємства із зазначенням структурних компонентів. Висновки. Опрацьовано методичні засади управління ризиками проєктів транспортних підприємств щодо взаємозв’язків між характеристиками проєкту й наявністю ризик-менеджера як члена команди проєкту чи відповідальністю менеджера проєкту за управління проєктними ризиками. Визначено систематизовані елементи механізму ризик-менеджменту транспортного підприємства, серед яких – зміст системи, узагальнена мета системи, основні принципи системи, об’єкти системи, суб’єкти системи, інструменти ризик-менеджменту, результат. На наш погляд, з огляду на перехід до циркулярної економіки, доцільним є врахування її принципів (обґрунтованість, прозорість, легітимність, адекватність, контрольованість, логічність і проактивність, структурна довершеність) у механізмі ризик-менеджменту проєктів транспортного підприємства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Юрченко, Ольга, та Леся Халецька. "ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАХОДИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ З РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВОПРОСВІТНИЦЬКОГО ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО»". Society. Document. Communication, № 9 (7 вересня 2020): 228–54. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9-228-254.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкривається актуальна проблема забезпечення конституційних прав громадян України, зокрема, права на інформацію та на ознайомлення з механізмами захисту своїх прав у повсякденному житті. Суттєву роль в цьому процесі відіграє інформаційна діяльність органів державної влади, які несуть відповідальність за забезпечення громадянських прав мешканців своєї країни. З метою підвищення правової освіченості та інформування українців про існуючи законні механізми захисту їх прав 7 червня 2017 р. стартував загальнонаціональний правопросвітницький проєкт Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!». Його основним завданням є забезпечення громадян України інформацією про права, які гарантовані їм Конституцією та законами України, навчити ці права реалізовувати та захищати. Реалізація проєкту планується до 2022 року. Слоган проєкту: ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ! Знаю свої права. Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують. Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права. Для роз’яснення цілей даного проєкту та його реалізації Міністерство юстиції України широко залучає різноманітні інформаційні заходи, в ході яких відбувається інформування громадян і надаються конкретні рекомендації щодо захисту їх прав за найбільш актуальними проблемами. Залежно від актуальних правових потреб суспільства, в межах проєкту визначаються соціально значимі блоки захисту прав громадян, відповідно до яких проводяться інформаційно-просвітницькі кампанії. Аналіз діяльності Міністерства юстиції України з реалізації проєкту «Я маю право!» у 2017–2019 роках дозволив класифікувати проведені інформаційно-просвітницькі кампанії за масштабами їх реалізації та за цільовою аудиторією. Визначені інструменти їх реалізації, основні інформаційні канали кампаній. Поширення правових знань у рамках проєкту сприяє залученню громадян до правової активності та правосвідомої поведінки. У 2017–2019 роках проєктом було охоплено понад 15 млн. (36%) громадян України. У 2019 році проєкт опинився серед 30-ти фіналістів міжнародного конкурсу «World Justice Challenge 2019: Access to Justice Solutions!», зважаючи на те, що він спрямований на визнання передових практик та успішних рішень у сфері правосуддя, які сприяють утвердженню верховенства права. Отже, досягнення у реалізації правопросвітницького проєкту «Я маю право!» в цілому свідчать про ефективність обраної Міністерством юстиції України інформаційно-комунікаційної стратегії та заходів, проведених у рамках інформаційно-просвітницьких кампаній, хоча й потребують певного доопрацювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Bushuyev, S. D., V. B. Bushuyeva та I. P. Zasukha. "Застосування стохастичних мереж у проєктах цифровізації державного сектору". Herald of the Odessa National Maritime University, № 65 (16 листопада 2021): 159–72. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-2-159-172.

Повний текст джерела

Анотація:

Мережевий аналіз широко застосовується для планування і управління проектами. PERT і CPM, найбільш відомі методи мережевого моделювання, застосовувалися в різних проєктах для цілей планування і управління. Однак можливості PERT і CPM обмежені, що забороняє моделювання багатьох складних мережевих форм проєкту. Більш гнучким універсальним мережевим інструментом, якому останнім часом приділяється підвищена увага, є GERT (Graphical Evaluation and Review Technique), GERT включає такі функції, як імовірнісне розгалуження (стохастичні моделі), сітьова петля (петлі зворотного зв'язку), кілька вузлів − приймачі (множинні результати) і реалізація декількох вузлів (повторювані події), які недоступні в PERT / CPM. Ці функції GERT надають користувачеві можливість моделювати і аналізувати проекти і системи самого загального виду. Оскільки багато системних проблем реального світу дійсно пов'язані з імовірними подіями, помилковими запусками, повторенням дій і множинними результатами, GERT є ідеальним інструментом для моделювання і аналізу. Мета даної статті − описати методику моделювання мережі GERT і пакет імітаційного моделювання, а також продемонструвати його можливості на прикладі планування проєкту формалізованої моделі «КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗВИТОК ПРОДУКТУ Х», як результат науково-дослідної роботи. В цей огляд GERT буде включено обговорення використання вихідних даних GERT для управлінського планування і контролю, включаючи аналіз чутливості і реалізацію.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Топал, А. "До питання гарантій у разі здійснення інвестування у сфері державно-приватного партнерства". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 234–40. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2051.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано зміст правових гарантій у процесі інвестування у сфері державно-приватного партнерства. Зазначено, характерною особливістю ДПП як співробітництва між державним партнером та приватним є інвестування в довгостроковий проєкт із розподіленням ризиків між партнерами з наявністю показників результативності - це кількісні та якісні показники щодо надійності та доступності об'єкта державно-приватного партнерства, що мають бути досягнуті в результаті реалізації проєкту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, з урахуванням його мети та завдань. Обґрунтовано, що, незважаючи на взаємні вигоди різних форм державно-приватного партнерства, вони мають істотні ризики, в першу чергу для приватного партнер як сторони вразливішої, оскільки реалізація проєктів ДПП залежить від політики концедента (держави) як сторони договору. Загалом це впливає на надходження інвестицій в об'єкти ДПП та вимагає від держави системи гарантій захисту інвестицій. Теорія та практика різноманітних сфер, моделей та інструментів державно-приватного партнерства інвестування підтверджує необхідність встановлення гарантій для інвесторів для захисту власних капіталовкладень. Системний аналіз цих законів доводить, що гарантії в процесі інвестування у сфері ДПП є загальними та декларативними і майже не передбачають специфіки проєктів ДПП. Проаналізовано спеціальне законодавство у сфері ДПП, зроблено аналіз, що правові гарантії спрямовані на захист інвестицій та являють собою систему правових норм різних нормативно-правових актів. Визначено, що напрями вдосконалення застосування правових гарантій для забезпечення захисту прав приватних інвесторів, зокрема щодо усунення термінологічної плутанини та систематизації понять «державна підтримка», «державні гарантії» та «державні гарантії захисту інвестицій» та створення правових механізмів їх реалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Khioni, Georgii. "УПРАВЛІННЯ МЕТОДИЧНИМИ ПІДХОДАМИ ДО ОЦІНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ У МАЙНОВІ ОБ'ЄКТИ АГРОБІЗНЕСУ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (23 грудня 2020): 97–107. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0209.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено аналіз факторів, що мають вплив на прийняття рішення щодо доцільності реалізації інвестиційного проєкту в агробізнесі. Запропоновані методичні підходи щодо оцінки потенціалу підприємств полягають у підготовці пропозицій власнику фінансово-нестабільного підприємства щодо його модернізації з метою підвищення ефективності його виробництва або щодо редевелопменту сільськогосподарської території чи невикористовуваного комплексу з метою подальшого продажу. Підготовка на замовлення власника інвестиційного проєкту щодо модернізації виробництва з метою залучення інвестицій є однією з основних стадій даного методичного підходу. За результатами узагальнення методичних підходів до оцінки інвестицій, запропоновано при розробці та реалізації інвестиційних проектів виділяти дві основні групи факторів: 1) фактори, що впливають на підвищення окупності інвестиційного проекту → фактори економічної ефективності інвестиційних проектів; 2) фактори, що впливають на прийняття рішення інвесторів, щодо доцільності вкладення активів у даний проект → інвестиційні фактори, фактори інвестиційної привабливості. Дістало подальшого розвитку алгоритм управління методичними підходами щодо ефективності залучення інвестицій в майнові об’єкти агробізнесу, що складається з наступних етапів: оцінки наявного стану підприємства, об’єкту; розробки стратегії модернізації підприємства, об’єкта (побудова дорожньої карти); проведення бізнес-діагностики; розробки бізнес-плану з модернізації підприємства, об’єкта; прийняття рішення щодо реалізації проекту; реалізація проєкту. Запропоновані методичні підходи щодо оцінки потенціалу підприємств полягають у підготовці пропозицій власнику фінансово-нестабільного підприємства щодо його модернізації з метою підвищення ефективності його виробництва або щодо редевелопменту сільськогосподарської території чи невикористовуваного комплексу з метою подальшого продажу. Підготовка на замовлення власника бізнес-плану щодо модернізації виробництва з метою залучення інвестицій є однією з основних стадій даного методичного підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Тоцька, Олеся Леонтіївна. "УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТОМ ПІДГОТОВКИ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ ЗАСОБАМИ MICROSOFT OFFICE PROJECT". Information Technologies and Learning Tools 78, № 4 (11 вересня 2020): 177–92. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v78i4.2852.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, присвячені окремим аспектам освітніх і наукових проєктів. Сформовано методику розроблення проєкту й алгоритм її автоматизації за допомогою програми Microsoft Office Project з покроковим описом дій від завантаження програми до формування базового плану. Обґрунтовано підготовку доктора філософії як освітньо-наукоий проєкт, зокрема зазначено його характерні ознаки (мету, наявні ієрархічні цілі, координоване виконання пов’язаних між собою дій, часові рамки, наявність бюджету, унікальність), віднесено до певних видів проєктів за різними класифікаційними ознаками (масштабом / розміром, тривалістю / строками реалізації, галузевою приналежністю, функціональним спрямуванням, характером залучених сторін, ступенем складності, складом і структурою залучених організацій, вимогами до якості проєкту, ступенем обов’язковості, ступенем зв’язку, кількістю учасників), перелічено характеристики проєкту (ціль, бачення та стратегію, комерційну вигоду, організаційні зміни, час і витрати), конкретизовано процеси, пов’язані з проєктом, які реалізують різні функції управління (ініціації, планування, виконання, моніторингу й управління, завершення). Розроблено засобами Microsoft Office Project проєкт підготовки доктора філософії за спеціальністю «073 Менеджмент» на прикладі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Сформовано перелік робіт проєкту. Універсальність розробленого проєкту полягає в тому, що його можна застосовувати в діяльності відділу аспірантури та докторантури будь-якого закладу вищої освіти України для управління підготовкою докторів філософії не тільки за спеціальністю «073 Менеджмент», але й за іншими спеціальностями з відвідними змінами назв дисциплін. Розроблений проєкт підготовки доктора філософії також може слугувати основою для інших освітніх, наукових чи освітньо-наукових проєктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Кононенко, Інна Анатоліївна. "СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ В ЕКОЛОГІЧНІЙ СФЕРІ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 1 (10 травня 2022): 7–12. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2022.1.1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено значення стратегічного планування в екологічній сфері. З’ясовано, що питання ефективності стратегічного планування вимагають пошуку шляхів впровадження та реалізації різних форм участі громадян у розв’язанні екологічних проблем загальнодержавного та місцевого значення. Встановлено, що ефективним інструментом налагодження взаємодії між усіма суб’єктами екологічної політики є спільна розробка та реалізація стратегічних і програмних документів. Умовою ефективності визнано вирішення можливих конфліктів з урахуванням інтересів усіх суб’єктів співпраці. Охарактеризовано взаємодію різних рівнів публічного управління у процесі стратегічного планування в екологічній сфері. Визнано необхідність формування перспективних напрямів удосконалення стратегічного планування в екологічній сфері. Охарактеризовано Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року» та Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року. Наголошено на необхідності розбудови ефективної взаємодії суспільства й держави в екологічній сфері на засадах співпраці та партнерства. З’ясовано, що на національному рівні впливові організації громадянського суспільства не бажають брати участь у конкурсах проєктів, однак на місцевому рівні такий інтерес присутній. Виявлено проблему низького рівня якості проєктів та складності їх адміністрування. Наголошено на необхідності пошуку шляхів усунення недоліків щодо якості процесу формування та реалізації стратегічних і програмних документів в екологічній сфері. Представлено процес від планування до оцінки стратегічних та програмних документів, що допомагає визначити напрям руху, бачення процесу та результатів стратегії, програми, проєкту. Наведено та охарактеризовано ключові етапи планування, моніторингу та аналізу стратегічних та програмних документів в екологічній сфері.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Марченко, Олена. "Профорієнтаційний потенціал steаm-проєкту «Геометрія духовності української вишивки» як складова нової філософії природничо-математичної освіти". New pedagogical thought 106, № 2 (7 липня 2021): 59–63. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-59-63.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються перспективні напрями упровадження STEАM-проєктів як педагогічної технології реалізації Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України. Розкриті ключові ідеї та цілі освітнього STEАM-проєкту «Геометрія духовності української вишивки», що є складовою Регіонального науково-методичного проєкту «Культурні коди математики», який являє собою приклад інноваційної педагогічної технології реалізації перспективних цілей і завдань вітчизняної Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). Актуальність проблеми дослідження полягає у необхідності розробки інноваційних педагогічний ідей і методів упровадження STEM-орієнтованого освітнього середовища як важливої передумови реалізації компетентнісного підходу до навчання математики. Практична значущість проблеми, яка висвітлюється, полягає в тому, що STEАM-проєкти (STEM and ARTS), які поєднують не лише природничі галузі, зокрема технології та математику, а й креативні освітні напрями – прикладне мистецтво, дизайн тощо, сприяють усвідомленій професійній орієнтації здобувачів освіти та вибору майбутньої STEM-професії. STEАM-проєкт «Геометрія духовності української вишивки» являє собою приклад інноваційної педагогічної технології реалізації перспективних цілей і завдань вітчизняної Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

ВАСИЛЬЧУК, Іван, Олег БОРОВИК, Юлія СТЕПАНОВА та Михайло СТРЕЛЬБІЦЬКИЙ. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЕРСПЕКТИВНИХ МОДЕЛЕЙ ОСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: ФІНАНСОВИЙ АСПЕКТ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, № 1 (17 травня 2022): 18–33. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.974.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено оцінку ефективності реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України (ДПСУ) з фінансової точки зору. За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки: загалом реалізація перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ потребує фінансової підтримки за напрямами навчального, методичного, матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу; на даний час стан освітнього забезпечення підготовки персоналу ДПСУ є таким, що за напрямами навчального та методичного забезпечення потреба у фінансовій підтримці реалізації проєкту є номінальною; на сьогодні основна стаття витрат з реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ стосується вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази; фінансова підтримка реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ має бути багатоетапною та систематичною; для ефективної реалізації перспективних моделей освітньої підготовки персоналу ДПСУ перспективним вбачається залучення міжнародної технічної допомоги, підтримка держав-партнерів у питаннях військової освіти та підготовки військ (сил), удосконалення систем управління, автоматизації, логістичного, медичного та іншого забезпечення, розвитку військово-технічного співробітництва. Зроблено попередню позитивну оцінку можливості та доцільності впровадження перспективних моделей підготовки офіцерів-прикордонників за військовими стандартами, прийнятими у збройних силах держав-членів НАТО.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Нечхаєв, С. М., О. П. Луганський та І. М. Крижанівський. "Технологія групового проектного навчання у підготовці слухачів оперативного рівня". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 118–24. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.17.

Повний текст джерела

Анотація:

Подальший розвиток систем військової освіти, воєнної науки та підготовки особового складу на основі принципів і стандартів НАТО вимагає втілення у підготовку військових фахівців оперативного рівня інтерактивних методів навчання, які забезпечують не тільки отримання ними професійних знань, умінь та навичок, але і їх спроможність приймати відповідальні рішення в ситуаціях вибору, вирізнятись мобільністю, динамізмом, конструктивізмом, здатністю реалізовувати свої професійні та творчі здібності у службовій діяльності. В статті розглянуто проєктну технологію, як одну з інтерактивних технологій навчання та основні принципи проєктної діяльності. Доведено, що проєктна технологія передбачає наявність проблеми, розв’язання якої потребує інтегрованих знань та дослідницького пошуку. Запропонований алгоритм дій при використанні дослідницьких методів в проєктній технології. Метод проєктів представлений як спосіб реалізації завдань компетентнісно-орієнтованої освіти, спрямований не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових. Враховуючи специфіку та особливості підготовки слухачів оперативного рівня складено типологію групових проєктів за різними класифікаційними ознаками. На підставі узагальнення досвіду проведення групового проєкту зі слухачами оперативного рівня підготовки розроблений алгоритм виконання робіт групового проєкту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Курченко, Тетяна, та Ольга Юрченко. "МІЖСЕКТОРАЛЬНІ ПРОЄКТИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ З МІСЦЕВОЮ ГРОМАДОЮ". Society. Document. Communication 12, № 12 (14 вересня 2021): 209–37. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-12-209-237.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито актуальну проблему організації комунікації архівів України з місцевими громадами з метою популяризації архівної інформації на прикладі проєктної діяльності Державного архіву Київської області. Особливо нагальним, в контексті сучасної адміністративно-територіальної реформи, є оприлюднення регіонального інформаційного ресурсу та залучення місцевих громад до його використання. Не менш важливим завданням є перетворення місцевих архівів на організатора інформаційного та соціального простору територіальної громади. Авторами статті було з’ясовано, що в практичній роботі ДАКО активно використовується проєктна діяльність. За період з 2018 по 2020 рр., включно, колектив головної архівної установи Київщини взяв участь у 10 міжсекторальних проєктах, таких як: «Українська державність: Відродження. 100 років» (2018), «Історична Київщина - заповітна земля Кобзаря»(2019), «Бортництво Полісся: архаїчна традиція в сучасному вимірі»(2020) та багатьох ін. Окремі регіональні проєкти – «З відданістю Україні в серці» (2018) та «НепрOSTі листи» (2019) було ініційовано саме колективом ДАКО. В статті зазначається, що успішна реалізація проєктів в першу чергу залежить від налагодження архівами ефективної взаємодії з різними інститутами соціальної пам’яті, установами, органами влади, рухами, фондами, ЗМІ тощо, що дає можливість більш глибокого та ефективного розкриття змісту архівних фондів та долучення громадян до історико-культурної спадщини України. Партнерами ДАКО в період 2018-2020 рр. стали десятки музейних закладів, культурних товариств, мистецьких колективів. Проєкти були успішно реалізовані завдяки підтримці органів центральної та місцевої влади, Державної архівної служби України, архівній спільноті Київщини. Досягнення Державного архіву Київської області у реалізації міжсекторальних проєктів в цілому свідчать про ефективність та перспективність такої виду діяльності. Організацію взаємодії та співпраці ДАКО із місцевими громадами та інституціями Київщини можна вважати найбільш оптимальним шляхом досягнення кінцевої мети архівних проєктів – наближення архівного інформаційного ресурсу до громадян України та реалізації їх прав на інформацію, задекларовану Конституцією та законами держави.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Радкевич, Олександр. "КОМУНІКАЦІЯ В ПРОЄКТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 129–36. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.129-136.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Проєктна комунікація спрямовується на здійснення постійної взаємодії педагогічних працівників закладів професійної освіти під час реалізації завдань проєктів. Комунікація в управлінні проєктною діяльністю передбачає усвідомлення всіма учасниками проєктної діяльності вимог та прогресу поетапного виконання проєктних завдань. Проєктна діяльність передбачає забезпечення комунікації шляхом реалізації функцій та принципів проєктної взаємодії. Мета: обґрунтувати сучасні підходи до організації комунікації в проєктній діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти. Методи: теоретичний аналіз – для з’ясування проблеми дослідження у науковій літературі та стану проєктної комунікації в закладах професійної освіти, визначення напрямів наукового пошуку; порівняння – з метою вивчення різних наукових підходів щодо розв’язання проблеми; аналіз і синтез – для обґрунтування функцій комунікації та форм вираження проєктної взаємодії. Результати. Комунікація в проєктній діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти посідає важливе місце особливо в частині координації та проєктної взаємодії. Комунікація в проєктній діяльності реалізується через форми вираження проєктної взаємодії, а саме: функціональну, соціальну, юридичну, адміністративну, асоціативну, територіальну, нав’язану, залежну та дотичну. На якості результатів проєктної діяльності позначаються конфліктні ситуації, що виникають під час взаємодії учасників і керівників проєкту: розклад роботи, фінансування, розподіл навантаження, проєктне управління, технічне (технологічне) залучення, пріоритетність виконання, розподіл ресурсів, надмірне навантаження учасників проєкту тощо. Проєктна комунікація ґрунтується на врахуванні положень таких принципів організації проєктної діяльності: відкритість проєкту упродовж усього життєвого циклу; співпраця (кооперація) в проєктному середовищі (функціональна, соціальна, юридична, асоціативна, територіальна, дотична, ієрархічна тощо); відповідальність проєктних виконавців за якість виконання завдань. Висновки. Комунікація в проєктній діяльності педагогічних працівників закладів професійної освіти забезпечується учасниками проєкту спільно з зацікавленими сторонами та стейкхолдерами. Успіх проєкту залежить від компетентності їх керівників та наявності в них: технічних знань, критичного мислення, комунікативних навичок, здатності до співпраці, навичок роботи в команді та координації виконання проєктних завдань, досвіду управління ресурсами, лідерських якостей та ін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Лобузіна, Катерина Вілентіївна. "Репозитарій наукових текстів НАН України в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського: стан і перспективи розвитку". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 11 (18 листопада 2021): 16–23. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.11.016.

Повний текст джерела

Анотація:

У доповіді акцентовано увагу на змінах і новаціях у цифровій науковій комунікації, які обов’язково має опанувати сучасний науковець. Важливий інструментарій управління цифровою науковою інформацією надають репозитарії наукових установ. Запропоновано створити консолідований репозитарій наукових текстів НАН України на базі цифрової платформи бібліотечного порталу LibNAS UA в Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського на корпоративних засадах з науково-дослідними установами Академії. Презентовано структуру та функціональні можливості LibNAS UA. Зазначено, що реалізація проєкту репозитарію НАН України сприятиме формуванню позитивному іміджу наукових установ і вчених Академії в наукових цифрових комунікаціях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Гардабхадзе, Ірина Анатоліївна. "ФЕШН-ДИЗАЙН В УМОВАХ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ КУЛЬТУРИ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 33–44. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.235995.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — аналіз механізмів реалізації стабілізуючого потенціалу фешн- дизайну у ході трансформаційних процесів культури в умовах цифровізації. Стаття присвячена вирішенню актуальної проблеми управління сталим розвитком фешн- дизайну під впливом дестабілізуючих факторів. З безлічі чинників для аналізу обрана група факторів дизруптивного впливу інформатизації на розвиток фешн-дизайну. Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети був використаний міждисциплінарний системний аналіз з комбінуванням результатів історіографічного аналізу з елементами компаративного, функціонального і контент-аналізу. Наукова новизна — вперше запропонована методика гуманізації культурних орієнтирів цільових груп користувачів засобами фешн-дизайну. Показано, що реалізація кожного інноваційного фешн-проєкту може бути розглянута з позицій моделі трикутника факторів впливу на результати проєктування. За таких умов управління проєктом спирається на балансування трикутника факторів впливу, перша вершина якого утворюється джерелом-носієм новизни дизайнерських рішень, друга є джерелом- носієм тенденцій моди, третя створюється особливостями індивідуальних характеристик особистості, в тому числі її естетичними орієнтирами та базовими установками підсвідомості. Висновки. Було показано, що для ефективного вирішення завдань фешн-дизайну в умовах коливань ідеології проєктної творчості та швидких змін цифрового інструментарію проєктний підхід доцільно направити на балансування трикутника факторів впливу. В ролі одного з дієвих шляхів балансування запропоновано гармонізацію творчого першоджерела з естетичними орієнтирами підсвідомості індивіда. Використання фешн-дизайнерами у процесі проєктування методу балансування трикутника впливу дозволяє керувати якістю продуктів моделювання за трьома показниками одночасно — інноваційністю, художньо- естетичним рівнем і відповідністю тенденціям моди. А гармонізація характеристик моделей з внутрішніми установками особистості надає свій внесок у підтримку сталого розвитку фешн-дизайну.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Грабова, Уляна, Роман Товкач та Юрій Харкевич. "ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЄКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ЗАДАЧ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕМЕНТІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ". Physical and Mathematical Education 30, № 4 (13 вересня 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-030-4-005.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Реформування української школи вимагає зміни рольових позицій сучасного педагога. Таким чином, актуалізується проблема інноваційної організації, пошуку нового інструментарію і технологій для підготовки вчителя математики за програмами бакалавра і магістра у ЗВО. Для підготовки майбутніх фахівців необхідно звертати увагу на два виміри результатів підготовки: предметні знання, уміння, навички, досвід виконання способів діяльності, предметні компетентності, та суб’єктні результати – досвід виконання творчої діяльності, загальнонавчальні уміння, ключові компетентності. У системі професійної підготовки майбутніх учителів математики робота над проєктами посідає важливе місце. Саме реалізація методу проєктів дає можливість інтегрувати одержані знання, а також розвивати пізнавальні, творчі навички студентів. Матеріали і методи. У процесі проведення дослідження було проаналізовано та узагальнено методичну літературу по проблемі дослідження; класифіковано і систематизовано отриману інформацію та досвід авторів з організації та проведення занять з методики викладання математики та функціонального аналізу. Результати. Наведено приклад проєкту реалізації знань фундаментальної математичної дисципліни «Функціональний аналіз» в ході розв’язування екстремальних задач шкільного курсу математики, що передбачає модернізацію змісту професійної підготовки майбутніх математиків. Висновки. Впровадження проєктних технологій при вивченні фундаментальних математичних дисциплін забезпечує формування професійного фахівця, який володіє предметними знаннями та сучасними практиками, технологіями, методиками, формами і методами роботи на засадах інноваційних освітніх підходів. При цьому студенти проводять самостійні дослідження, вирішують актуальні проблеми; навчання студентів проходить відповідно до їхніх здібностей, що сприяє налагодженню взаємодії між суб’єктами навчання. Описану методику можна застосувати і при вивченні інших фундаментальних математичних дисциплін, що сприятиме професійному розвитку майбутніх педагогів і дасть можливість зацікавити учнів вивчати математику і проводити наукові дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Нос, Любов Степанівна, та Марія Олексіївна Стахів. "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ". Information Technologies and Learning Tools 82, № 2 (25 квітня 2021): 166–81. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v82i2.3167.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто проблему формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Обґрунтовано актуальність формування соціокультурної компетентності як складової професійної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Виокремлено чинники, які ефективно впливають на мобільність педагогів. Розроблено алгоритм формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкової школи засобами ІКТ в рамках ознайомлення з комунікативним етикетом: реалізація міжпредметних зв’язків дисциплін гуманітарного циклу; організація навчання як дослідження (проєктна технологія); аналіз автентичних текстів та моделювання соціальних ролей; створення навчально-дослідних груп (онлайн групи); співпраця в процесі навчання (обговорення на платформі «Стіна»). Визначено основні форми та методи формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів початкових класів засобами ІКТ. З метою вивчення стану формування соціокультурної компетентності викладачів ЗВО, учителів початкової школи, здобувачів вищої педагогічної освіти (рівень бакалавр) проведено дослідження щодо ефективності використання засобів ІКТ у цьому процесі. Запропоновано викладання дисциплін гуманітарного циклу (сучасна українська мова, методика навчання української мови, англійська мова, методика навчання англійської мови, педагогіка родознавства, країнознавство) на основі інтеграції окремих тем, що стосуються соціокультурних реалій. Особливу увагу приділено організації групового проєкту студентів із використанням паперових та електронних носіїв. Описано використання програми PowerPoint для створення кінцевого продукту – проєкту «Комунікативний етикет як складова соціокультурної компетентності». Виокремлено можливості використання системи Moodle для викладачів і студентів. Наголошено, що найбільш поширеним і ефективним стало використання програмного забезпечення Microsoft PowerPoint, яке дозволяє швидко і якісно створити мультимедійну презентацію, котра, крім тексту, може містити й комп'ютерну анімацію, картинки, графіки, таблиці, відео та музичний супровід. Зроблено висновок про те, що комплексне використання ІКТ сприяє формуванню в майбутніх учителів початкових класів соціокультурної та інформаційно-комунікаційної компетентностей та готує їх до педагогічної діяльності в полікультурному середовищі. Визначено перспективи подальших досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

ЛОГВИНЕНКО, Вікторія. "РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПОСЛУГИ РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ". Humanitas, № 4 (15 листопада 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.4.5.

Повний текст джерела

Анотація:

Практика раннього втручання в багатьох зарубіжних країнах налічує багато десятиліть, а фахівцями напрацьовано значний досвід у цій галузі. В Україні лише починає формуватися інститут раннього втручання і є потреба у вивченні механізмів запровадження та розвитку цієї послуги. Мета статті полягає в теоретич- ному аналізі процесу створення системи раннього втручання в Україні. Методологія дослідження побудована з урахуванням поставленої мети. Для досягнення об’єктивності та повноти результатів роботи використано комплекс загальнонаукових теоретичних методів пізнання. У статті проаналізовано особливості запровадження раннього втручання та виділено основні проблеми та невирішені завдання. На державному рівні робота над створенням системи раннього втручання розпоча- лась у 2016 р. з пілотного проєкту в чотирьох областях (згодом у 10 областях). За короткий період державою розв’язано низку важливих організаційних і технічних завдань. Проте актуальним завданням залишається фор- мування законодавчої бази, організація міжвідомчої взаємодії, вироблення єдиних методичних засад, критеріїв щодо порядку надання та оцінювання якості послуги, її фінансування тощо. Також є необхідність в організації підготовки спеціалістів до роботи в системі раннього втручання. Уважаємо, що навчання персоналу можна здійснювати не лише шляхом підвищення кваліфікації, а й у процесі фахової підготовки в закладі вищої освіти, включаючи, наприклад, відповідні курси в блоки вибіркових дисциплін, за допомогою яких буде здійснена траєкто- рія підготовки майбутніх фахівців раннього втручання. Незважаючи на окреслені труднощі у формуванні єдиної системи раннього втручання, мережа закладів, що надають послугу, розширюється. Ця програма в Україні працює і допомагає сім’ям, що сприятиме швидшому вирішенню поставлених завдань і її затвердженню на загальнонаціональному рівні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Припотень, О. В. "ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ У ЗАКЛАДІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 143–49. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-21.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто та проаналізовано особливості проєктної діяльності у процесі управління закладом освіти на прикладі Таращанського академічного ліцею «Ерудит». Сформульовано ключові поняття, що створюють уявлення про предмет дослідження та їх вплив на ефективність, результативність та продовження реалізації проєктних завдань після закінчення проєкту. Описано необхідні умови проєктної діяльності в закладах загальної середньої освіти та зазначено, що до впровадження системи управління проєктами слід підходити як до окремого проєкту. Для уникнення проблем під час підготовки та реалізації такого виду діяльності потрібно вивчити ситуацію та озброїти команду певними знаннями, контролювати виконання зобов’язань та передбачити ризики, створювати атмосферу взаємної поваги та мотивувати членів команди. Провідне місце в управлінні закладом освіти належить проєктній діяльності. Процес управління людськими, матеріально-технічними і фінансовими ресурсами протягом усього циклу здійснення проєкту є безперервним і потребує постійного контролю. Виокремлено міжнародний проєкт у закладі освіти як окремий вид інноваційної діяльності. Участь освітніх закладів у міжнародних проєктах стала останнім часом предметом інтенсивних теоретичних та практичних досліджень, а зміна ситуації на ринку праці спонукає заклади освіти до співпраці із зарубіжними колегами. Проаналізовано позитивні зміни у колективі Таращанського академічного ліцею «Ерудит». Учителі ліцею як транслятори знань і життєвої практики самі збагатилися знаннями і відповідно розширили світогляд. Ліцей реалізує проєкти в кожному виді своєї діяльності та на кожному рівні освіти. Керівник має бути всебічно обізнаний і знати стан справ на кожному етапі проєктної діяльності, вміти виявити фактори, що спричиняють ризики, глибоко проаналізувати їх і усунути, правильно і своєчасно відреагувати на запити колективу, вживати конкретних, дієвих заходів, заохочувати ініціативу, новаторство, підтримувати таланти. Управління проєктами є динамічно розвиненим вектором теорії і практики менеджменту, актуальність якого з кожним роком тільки зростає.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

НОС, Марина. "ОГЛЯД СУЧАСНИХ МЕТОДОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ ІТ-ПРОЄКТІВ". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (12 травня 2022): 54–60. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Предметом дослідження даної статті є методології управління ІТ-проєктів. Мета роботи – проведення огляду сучасних механізмів управління ІТ-проєктів задля з’ясування підходу до оптимізації (раціоналізації) процесу оцінювання вартості ІТ-проєкту. В статті вирішуються такі завдання: аналіз стандартів, концепцій та підходів до управління ІТ-проєктами, розгляд критеріїв вибору підходящої методології для того чи іншого проєкту. Використовуються такі методології: Waterfall (каскадна модель), Agile, Scrum, Kanban, Гібридна та Спіральна методологія. Отримано наступні результати: Визначено, що методології управління ІТ-проєктами можна розділити на традиційні (каскадні) та гнучкі, а всі інші — їх комбінації. Розкрито сутність Waterfall методології, Agile, Scrum, Kanban, Гібридної та Спіральної моделі. Позначено, для яких ІТ-проєктів більш за все підходить кожна з них. Проведено аналіз національних стандартів в області управління ІТ-проєктами. Визначено, що відповідно до діючого Державного стандарту «Інформаційна технологія» створення ІТ-проєкту як автоматизованої системи зводиться до восьми послідовних стадій: формування вимог, розробка концепції, технічне завдання, розробка ескізного проєкту, технічний проєкт, розробка робочої документації, введення в дію, супровід. Цей Держстандарт, як інші, вже застарів та не охоплює всіх аспектів управління проєктами, як от, наприклад, вартістю. Досліджено міжнародні еталони управління ІТ-проєктами: IPMA (Individual Competence Baseline), Prince 2 (PRoject IN Controlled Environments 2), P2M (Project and Program Management for Enterprise Innovation), керівництво до зводу знань з управління проєктами (PMBOK), керівництво до зводу знань з інженерії програмного забезпечення (SWEBOK), керівництво до збору знань з бізнес-аналізу (BABOK). Проілюстровано взаємодію керівництв збору знань в формуванні методології управління вартістю ІТ-проєктів та визначено, що саме на перетині керівництв до збору знань з управління проєктами, інженерії програмного забезпечення та бізнес-аналізу формується методологія управління вартістю ІТ-проєктів. В межах огляду стандартів управління ІТ-проєктами, виділено, що для корпоративного управління ІТ-проєктами можуть бути обрані окремі стандарти через складність узгодження їх між собою. Висновки: За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що методології управління ІТ-проєктів є незамінними інструментами для реалізації успішних ІТ-проєктів. Вибір залежить від особливостей проєкту та його команди і будь-яка методологія має бути адаптована під конкретний проєкт – універсальних підходів не існує.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Артеменко, А., та Е. Юджесой. "ПРИНЦИП АТМОСФЕРИ В УРБАНІСТИЧНІЙ ЕСТЕТИЦІ МЕТАМОДЕРНА". Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки, № 1(89) (3 вересня 2021): 5–22. http://dx.doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.5-22.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються формування урбаністичної естетики метамодерна. Поняття метамодерн використовується для позначення змін в світогляді і формах культури початку 21 століття. Указується чіткий зв'язок постмодерну, мультикультуралізму та міської культури кінця 20 століття, а також наголошується, що іронічність і колажність як принципи постмодерну створили розуміння багатошаровості реальності. Розвиток цих феноменів сформував нове ставлення до міського простору. Місто є і матеріальним об’єктом, і символічним проєктом. На основі цього ми розглядаємо архітектуру і міський простір як візуалізацію парадигми мета модерну. Ключовим поняттям дослідження є поняття "атмосфера", запропоноване в рамках Нової Естетики Гернота Бьоме. Вона активно використовується прихильниками мета модернізму. Методологічна основа дослідження – семіотичний аналіз візуального об'єкта, застосований в рамках теорії виробництва простору Лефебра і Бурдьє. Предмет аналізу статті - архітектурний комплекс Левент Лофт (Стамбул, Туреччина). Мета статті – семіотичний аналіз архітектурного комплексу Левент Лофт для демонстрації переходу від постмодерністської парадигми до метамодерну. Предметом цієї статті є аналіз застосування дизайну лофт-стилю для створення міського простору. Архітектурно-конструкторське рішення комплексу Левент Лофт було створене у межах нової концепції міського простору. Еволюція лофт-стилю в рамках одного проекту відображає перехід до нової структури сприйняття сучасниками. У Левент Лофт об'єкти та параметри спостерігача об'єднуються в інтегральну систему підготовленого простору, атмосфери. Принцип множинної реальності зберігається тут як один з параметрів спостереження. Проект також допускає присутність особистої моделі реальності, яка не передбачає історичної укоріненості. Реалізація цього проєкту продемонструвала зміни естетичних уподобань для міського перепланування. Це сприймалося як перехід до нового сприйняття світу. Проєкт відобразив нове розуміння ролі людини в багатошаровому культурному просторі сучасного міста. Дизайн цього архітектурного об'єкта представлений як візуальна риторика, що створює міську антропологію епохи метамодерну. Як результат, ми приходимо до висновку, що лофт став інструментом для створення нового семіотичного поля метамодерна: комплекс Левент Лофт демонструє систему "налаштованого простору", атмосфери, де зберігається принцип множинної реальності, без історичної вкоріненості. Указується, що проект зафіксував нове розуміння ролі людини в багатошаровому культурному просторі сучасного міста.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Вітюк, Валентина. "ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ПРАВОПИСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 22 (26 червня 2020): 99–104. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.22.99-104.

Повний текст джерела

Анотація:

У контексті актуальних вимог до професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів Нової української школи зростає роль професійної лінгвістичної підготовки вчителя початкових класів. Мета статті – висвітлити сутність методу проєкту, описати види проєктів, етапи роботи над проєктом та можливості застосування його під час формування правописної компетентності студентів закладів вищої педагогічної освіти. Для реалізації мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (аналіз і синтез під час опрацювання лінгвістичної, педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми; теоретичне осмислення й узагальнення досвіду викладачів-філологів і власного досвіду роботи для визначення стану роботи над формуванням правописної компетентності майбутніх учителів початкової школи; емпіричні (спостереження й аналіз занять з дисципліни «Практикум з українського правопису» для студентів спеціальності «Початкова освіта»). У статті розкрито різнотлумачення поняття, описано значення проєктної діяльності у процесі формування ключових і предметних компетентностей фахівців. У науковій розвідці проаналізовано найбільш поширені класифікації освітніх проєктів, охарактеризовано структуру методу проєкту в працях відомих українських педагогів і лінгводидактів, закцентовано увагу на оцінюванні рівня виконання проєкту студентами, укладено алгоритм роботи над проєктом для студентів, запропоновано зразок проєкту. У результаті аналізу проблеми дійшли до висновку про те, що в умовах модернізації вищої освіти, оновленні її змісту та структури особливої актуальності набувають нові форми й методи навчання, зокрема метод проєкту, який сприяє формуванню у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання, вміння застосовувати отримані правописні знання у конкретних комунікативних ситуаціях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

O.Ye., Loboda. "PROJECT LEARNING TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF DEVELOPMENT OF INTELLECTUAL AND CREATIVE ABILITIES OF FUTURE MUSIC TEACHERS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 96 (November 15, 2021): 61–68. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-96-9.

Повний текст джерела

Анотація:

In order to reveal this phenomenon the article analyzes the concepts such as “project”, “project method”, “project learning technology” from the standpoint of different approaches of scientists. Determined that project learning technologies are a scientifically and methodologically sound process of achieving predictable results,aimed at optimal development of intellectual and creative abilities of future professionals, which provides systematic planning of this process, its content and phased management.Reasoned the possibilities of using in the process of professional training of future teachers-musicians among modern interactive music-pedagogical technologies the intellectual-creative project technologies of teaching, based on educational-cognitive material of musical art, involvement of concepts of developmental learning, intellectual-creative content, as well as actual needs of professional education.The basis of intellectual and creative project learning technologies is the intellectual and creative project activities of students, based on interaction with the teacher. The following activities ensure the acquisition of professional knowledge and skills by students, which is most consistent with the paradigm of personality-oriented education, and also contributes to the intensification of the process of development of intellectual and creative abilities of future music teachers. The practical implementation of intellectual and creative project learning technologies can occur through the implementation of different types of projects: research, artistic, media and educational, the essence of which is considered in the study. The organization of research projects involves predetermined certain stages of work, deliberate structure, purpose, relevance of research, social significance, methods, including experimental methods of processing results. Artistic and creative projects are based on the chosen concept, semantic material, which is based on the educational and cognitive material of art culture and different types of arts: music, pictorial, theatrical, etc. Media-educational projects are based on media forms and means of creating an intellectual and creative product and its functioning.In order to test the hypothesis of positive use of project learning technologies in the educational process and their influence on the development of intellectual and creative abilities of future music teachers within the experimental study was developed a special course “Project learning technologies for development of intellectual and creative abilities of future music teachers”.Key words: project, project method, project learning technologies, intellectual and creative project learning technologies, development of intellectual and creative abilities, future music teachers, process of professional training, higher education institution of art direction. З метою розкриття зазначеного феномену у статті проаналізовано такі поняття, як «проєкт», «метод проєктів», «проєктна технологія навчання» з позицій різних підходів науковців. Визначено, що про-єктні технології навчання – це науково та методично обґрунтований процес досягнення прогнозова-них результатів, спрямований на оптимальний розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх фахівців, що передбачає системне планування цього процесу, його змістовне наповнення та поетапне управління із застосуванням на практиці.Обґрунтовано можливості використання в процесі професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів серед сучасних інтерактивних музично-педагогічних технологій інтелектуально-творчих проєктних технологій навчання, що засновані на навчально-пізнавальному матеріалі музичного мистецтва, залученні концепцій розвивального навчання, інтелектуально-творчому змістовому наповненні, а також урахуванні актуальних потреб професійної освіти. Основу інтелектуально-творчих проєктних технологій навчання складає інтелектуально-творча проєк-тна діяльність студентів, заснована на взаємодії із викладачем. Така діяльність забезпечує набуття студентами фахових знань та вмінь, що найбільше відповідає парадигмі особистісно-орієнтованої освіти, а також сприяє активізації процесу розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів. Практична реалізація інтелектуально-творчих проєктних технологій навчання може відбуватися шляхом реалізації різних типів проєктів: пошуково-дослідницьких, художньо-творчих, медіа-освіт-ніх, сутність яких розглянуто у дослідженні. Організація пошуково-дослідницьких проєктів передбачає заздалегідь визначені певні етапи роботи, обмірковану структуру, мету, актуальність дослідження, соціальну значущість, методи, у тому числі експериментальні методи обробки результатів. Художньо-творчі проєкти ґрунтуються на обраній концепції, змістовому матеріалі, що заснований на навчально-пізнавальному матеріалі художньої культури та різних видів мистецтв: музичного, образотворчого, театрального тощо. Медіа-освітні проєкти ґрунтуються на медійних формах і засобах створення інтелектуально-творчого продукту та його функціонування.З метою перевірки гіпотези про позитивний вплив проєктних технологій навчання на розвиток інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів у межах експериментального дослі-дження розроблено спецкурс «Проєктні технології навчання з розвитку інтелектуально-творчих здібностей майбутніх педагогів-музикантів». Ключові слова: проєкт, метод проєктів, проєктні технології навчання, інтелектуально-творчі проєктні технології навчання, розвиток інтелектуально-творчих здібностей, майбутні педагоги-музиканти, процес професійної підготовки, заклад вищої освіти мистецького спрямування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Kononenko, Igor V., та Glib V. Sushko. "ФОРМУВАННЯ КОМАНДИ ПРОЄКТУ З РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Information Technologies and Learning Tools 73, № 5 (22 жовтня 2019): 307–22. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v73i5.2866.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток сучасної освіти безпосередньо пов'язаний з упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій. Створення і застосування таких технологій відбувається шляхом реалізації відповідних проєктів. Проєкти в галузі інформаційно-комунікаційних технологій відрізняються складністю і великою вартістю, а для їх здійснення необхідні висококваліфіковані фахівці. Все це входить у протиріччя з незначними ресурсами закладів освіти України. Для реалізації проєктів у таких умовах необхідні жорстка економія коштів і ретельний підбір команди проєкту. При цьому потрібно знайти компроміс між компетентністю фахівців та рівнем оплати їх праці. Завдання ускладнюється тим, що існуючі підходи до оцінювання фахівців відрізняються великою суб'єктивністю. У даній статті проаналізовано аспекти формування команди проєкту з розробки інформаційно-комунікаційних технологій. Досліджено критерії, які необхідно враховувати з метою об’єктивного відбору працівників для такої команди. Розглянуто вимоги до потенціального співробітника, наведені у вітчизняних та іноземних джерелах. Авторами досліджено інформацію, надану рекрутинговими ресурсами щодо існуючих вимог до претендентів на роль у команді проєкту. На основі проаналізованої інформації в статті виділено сукупність вимог, що можуть бути висунуті до претендента на роль у команді проєкту. У такій сукупності авторами статті виділено групи та підгрупи вимог до компетенцій працівника, а також фінансових умов. Використовуючи виділені напрямки вимог до компетенцій потенційного члена команди проєкту, було запропоновано метод багатокритеріального відбору кандидата на основі нечітких коєфіцієнтів важливості до такої команди. Даний метод містить такі кроки: визначення множини кандидатів та їх компетенцій, визначення множини оцінок компетенцій для кожного кандидата, оцінка компетенцій кандидатів з урахуванням вимог та співставлення рівня задоволеності вимог кандидатом з очікуваними кандидатом фінансовими умовами. Запропонований підхід базується на методі багатокритеріального вибору альтернатив з використанням нечітких множин та моделі Парето-ефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Паньків, Олег. "ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ КОМУНАЛЬНИХ УСТАНОВ ЛЬВОВА". Вісник Університету банківської справи, № 2(41) (2 вересня 2021): 3–18. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249928.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Проаналізовано систему енергозбереження в комунальній сфері міста Львова щодо її поділуна два структурні елементи: управлінські рішення органів місцевого самоврядування і співпраці з між-народними установами та інституціями з комплексом реалізованих дій. Управлінські рішення органівмісцевого самоврядування розглядаються в рамках аналізу впровадження системи енергоменеджмен-ту, запровадження програмного забезпечення «Енергоплан» та uMuni, заснування Асоціації «Енерго-ефективні міста України», підписання Угоди мерів, приєднання до європейської кампанії «DISPLAY»,затвердження «Програми сталого енергетичного розвитку міста до 2020 року». Представлено динамікукількості установ бюджетної сфери в розрізі класів енергоефективності. Співпраця з міжнароднимиустановами та інституціями в напрямі енергозбереження об’єктів комунальної власності розглядаєтьсяв рамках аналізу меморандуму про взаєморозуміння з Агентством США міжнародного розвитку USAIDі корпорацією НЕФКО (проєкти «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» та «Пільгове креди-тування енергозбереження»); проєкту «MODEL-CIUDAD», що координується Європейською асоціа-цією муніципалітетів (м. Безансон, Франція); проєкту USAID «Муніципальна енергетична реформа»;Проєкту модернізації інфраструктури теплопостачання в м. Львові, що фінансувався за рахунок кре-дитних коштів від ЄБРР, грантових коштів від Фонду Східно-Європейського партнерства з енергоефек-тивності та довкілля і коштів місцевого бюджету та ін. Проаналізовано динаміку споживання енерго-ресурсів у комунальних установах міста в результаті залучення інвестицій і реалізації проєктів. Запро-поновано класифікувати енергозбереження на реалізоване, потенційне (на реалізацію яких забраклокоштів / часу / інших ресурсів) та окремою категорією виділити латентне енергозбереження (таке, наяке неможливо вплинути тільки залученням фінансування, але лише через формування енергоощадно-го типу мислення). Представлено особливості енергозбереження комунальних об’єктів міста в системізв’язків з компонентами енергозбереження.Ключові слова: енергозбереження, комунальні установи, енергоменеджмент, інвестиції, грантовікошти.Формул: 0; рис.: 9; табл.: 2; бібл.: 39.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Пашко, Л. В., І. М. Рябініна та А. І. Лейб. "ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА ЗАНЯТТЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ШЛЯХОМ ПРОЄКТУВАННЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 111–19. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-111-119.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається формування в майбутніх учителів початкових класів пошуково-дослідницької компетентності на заняттях сучасної української мови відповідно до вимог стандарту вищої освіти за спеціальністю 013 Початкова освіта для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (2021 р.) Аналізуючи останні дослідження і публікації, в яких започатковане вирішення даної проблеми, автори звертають увагу на практичні наробки, якими діляться вчителі-практики, на актуальність використання методу проєктів у вищих навчальних закладах. У статті подано аналіз різних аспектів педагогічного проєктування. Розкривається сутність методу проєктів, технології проєктування та важливість формування навички працювати в команді, здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації, здатність до проєктування осередків навчання, виховання й розвитку здобувачів початкової освіти. Особлива увага приділяється характеристиці етапів реалізації проєкту. З практичної точки зору подається тематичне планування роботи над творчим проєктом «Фонетика». Система завдань для організації самостійної пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів початкової школи передбачає застосування методів і прийомів мнемотехніки, розробку тестів, складання алгоритму роботи стосовно характеристики голосних та приголосних звуків, оформлення портфоліо, захист проєкту шляхом презентування результату роботи. Подається посилання на фрагменти заняття з сучасної української мови, зокрема з фонетики (з досвіду роботи), які допоможуть зорієнтуватися в структурі заняття, плануванні роботи через метод проєктів, сприятимуть формуванню пошуково-дослідницької компетентності та впровадженню методу проєктів в освітній процес вищих навчальних закладів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Лоскоріх, Габріелла Людвиківна, Ірина Леонідівна Грабчук та Вікторія Павлівна Рогаль. "Облікове забезпечення управління ризиками діяльності ІТ-підприємств". Економіка, управління та адміністрування, № 4(98) (29 грудня 2021): 75–80. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2021-4(98)-75-80.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено питання управління ризиками діяльності ІТ-підприємства та визначено місце бухгалтерського обліку в цьому процесі. Відображено роль облікового персоналу ІТ-підприємства в управлінні ризиками в межах повсякденних обов’язків, зокрема щодо надання інформації про поточні та майбутні ризики та можливості, пов’язані з основними рішеннями. Обґрунтовано систему індикаторів ризиків ІТ-проєктів, що містить оцінку показників у розрізі чотирьох груп: 1) «персонал» (коефіцієнт плинності кадрів; витрати на навчання персоналу в звітному періоді); 2) «система» (коефіцієнт накладних витрат і відношення накладних витрат до собівартості реалізації; коефіцієнт невиконання замовлень; динаміка кількості претензій (негативних відгуків) від замовників щодо реалізованих ІТ-проєктів); 3) «проєкт» (кількість днів відхилень виконання ІТ-проєкту згідно з планом; відсоток виявлених помилок у загальній кількості операцій); 4) «зовнішнє середовище» (норма податкового навантаження). Систематизовано способи управління ризиками з визначенням можливостей застосування облікових інструментів. Основна увага приділена резервуванню як обліковому способу зниження ступеня ризику.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

РУДНИЦЬКИХ, МАРИНА. "Проблемні аспекти реалізації заходів пенітенціарної пробації в Україні". Право України, № 2019/07 (2019): 163. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-07-163.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасному світі провідним трендом у пенітенціарній галузі є системна підготовка засуджених під час відбування покарання та соціальна адаптація після нього. Це пов’язано, перш за все, з усвідомленням впливу колишніх засуджених на стан суспільної безпеки, громадського здоров’я та економіки: строки покарань, пов’язаних з ізоляцією, стають коротше, а повторні злочини досить дорого коштують. Реінтеграція особи у суспільство є серйозним викликом для більшості країн Європи, які дотримуються основного правила: підготовка до звільнення має розпочинатися з першого дня відбування покарання. В Україні питання адаптації осіб після звільнення з установ виконання покарань були вкладені в межі пенітенціарної пробації відповідно до Закону України “Про пробацію”. Минуло понад чотири роки з моменту набуття чинності цього нормативно-правового акта, однак пенітенціарна пробація залишається найменш розробленою, порівняно з досудовою та наглядовою, і без якісної державної політики у сфері соціальної допомоги засудженим та звільненим навряд чи система виконання покарань буде функціонувати повноцінно. Метою статті є огляд та аналіз сучасного стану запровадження пенітенціарної пробації, а також викладення авторського бачення перспектив її розвитку в Україні. У результаті опрацювання міжнародних норм і зарубіжного досвіду були сформовані універсальні етапи реалізації заходів пенітенціарної пробації: оцінка ризиків і потреб засуджених, планування кейсу роботи з ними, підбір та застосування реінтеграційних програм, реалізація заходів, пов’язаних із підготовкою до звільнення, соціальна адаптація засуджених після звільнення. На основі досвіду реалізації пілотного проєкту окреслені необхідні умови повноцінного функціонування пенітенціарної пробації. Так, сюди можна віднести покращення матеріально-побутових та житлових умов відбування покарання засуджених у виправних колоніях, інтеграція пенітенціарної медицини до загальної системи охорони здоров’я, посилення кадрового потенціалу, а також залучення волонтерів. Пенітенціарна пробація самостійно нездатна вирішити системні проблеми злочинності чи зниження рівня соціально небезпечних хвороб. Водночас підготовка до звільнення та адаптація після нього значно впливають на суспільну безпеку та систему громадського здоров’я, а як саме – залежить від якості та щільності надання соціальних послуг засудженим і звільненим.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Олійник, Віктор Васильович, Олександр Миколайович Самойленко, Ілона Вікторівна Бацуровська та Наталья Андреевна Доценко. "STEM-ОСВІТА В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ". Information Technologies and Learning Tools 80, № 6 (22 грудня 2020): 127–39. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3635.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуті перспективні напрямки STEM-освіти в системі підготовки майбутніх інженерів в умовах інформаційно-освітнього середовища. Окреслено сучасні професії, що закладають в основу проєктну та дослідницьку діяльність, реалізацію завдань моделювання різноманітних процесів і явищ та усвідомлене формування якісно нових трансдисциплінарних знань. Визначено необхідність використання STEM-орієнтованих навчальних програм у закладах вищої освіти. На основі поняття STEM-освіти визначено, якими фаховими компетентностями повинен володіти майбутній інженер. У якості впровадження елементів STEM-освіти для підготовки здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей запропоновано виконання STEM-проєктів, метою яких є створення конструктивного вдосконалення машини або механізму. Представлена схема впровадження елементів STEM-освіти для підготовки майбутніх інженерів в умовах інформаційно-освітнього середовища. Досліджені міжпредметні зв’язки при виконанні STEM-проєктів здобувачами вищої освіти інженерних спеціальностей. Визначено набір математичних та інженерних навичок для виконання STEM-проєктів здобувачами вищої освіти інженерних спеціальностей в умовах зазначеного середовища. Для використання елементів STEM-освіти під час виконання проєкту завдання для майбутнього інженера формуються з урахуванням розрахункової, проєктної та наукової складових. Схема впровадження елементів STEM-освіти під час виконання майбутніми інженерами завдань в умовах інформаційно-освітнього середовища повинна мати такі етапи: вибір технічного або технологічного процесу та креслення технологічної схеми, пропозиція щодо конструктивного впровадження елемента, розрахунок вдосконаленого елементу, креслення конструктивного вдосконалення, створення презентації та тестових завдань. Зазначено, що підсумки виконання проєктів з використанням елементів STEM-освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища доцільно обговорити на конференціях чи вебінарах, представляючи презентацію свого проєкту та створюючи тестові тренажери.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Sytchenko, Anatolii, and Tamila Yatsenko. "Organization of teacher-student interaction in the conditions of technological learning." New pedagogical thought 103, no. 3 (December 17, 2020): 70–74. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-103-3-70-74.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлюються організаційні можливості навчання, важливою ознакою якого є партнерська взаємодія вчителя й учнів, що виступає основою успішного пізнавального процесу. Автори наголошують, що навчальна взаємодія реалізується в умовах технологізованого освітнього процесу та успішно відбувається завдяки чіткому розподілу функціональнихобов’язків його учасників. Окреслюються особливості навчальної взаємодії, що стосуються фахової підготовки вчителя та розвитку в учнів уміння вчитися. Зазначається, що важливим чинником партнерської взаємодії суб’єктів освітнього процесу є волевиявлення учнів, які добровільно і з готовністю сприймають настанови вчителя. Це сприятиме не лише здобуттю предметних компетентностей, а й формуванню самодостатньої особистості, здатної робити свідомий вибір діяльності, добирати відповідні засоби її виконання та відповідати за результати своєї навчальної або професійної роботи. Особистісна спрямованість вільного партнерства та навчальної взаємодії набирає особливої потужності під час вивчення художнього твору, зважаючи на його духовний потенціал, реалізація якого залежить від операційної здатності учнів працювати над прочитаним. Партнерська взаємодія суб’єктів навчання реалізується через умотивовану постановку навчального завдання, визначення його виконавців і надання їм орiєнтовної основи діяльності, поетапне закріплення відповідних розумових дій, тобто внаслідок розроблення і здійснення навчального проєкту, а також перевірки його ефективності, поширення в освітньому середовищі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Boreіko , N. M. "Аналіз законодавчих норм щодо запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (21 липня 2021): 113–22. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є аналіз сучасного стану законодавчого забезпечення запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти в Україні як важливої складової підготовки висококваліфікованих фахівців нової формації. Наукова новизна. У статті проаналізовано та систематизовано чинне законодавче забезпечення, що регламентує запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти в Україні. Розглянуто основні нормативно-правові акти, а також ключові елементи Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти в Україні. Запропоновано заходи щодо стимулювання упровадження дуальної форми навчання у всіх закладах вищої освіти в Україні. Висновки. За результатами дослідження з’ясовано, що дуальна форма навчання є сучасною й перспективною формою здобуття освіти. Формування нормативно-правової бази щодо запровадження дуальної форми здобуття освіти є важливою складовою на сучасному етапі її реалізації та створить підґрунтя для підготовки висококваліфікованих фахівців, які відповідатимуть вимогам роботодавців і будуть затребуваними на ринку праці. Послідовна реалізація всіх етапів Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти в Україні, а також пілотного проєкту у закладах фахової передвищої та вищої освіти матиме позитивний вплив на якість підготовки фахівців нової формації. У подальшому запровадження дуальної форми здобуття освіти має бути здійснено у всіх закладах вищої освіти в Україні. На державному рівні необхідно детально проаналізувати зарубіжний досвід законодавчого забезпечення дуальної форми здобуття освіти з метою упровадження кращих світових практик до вітчизняного законодавства. Ухвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021–2031 роки дозволить покращити якість надання освітніх послуг, підвищити престижність викладацької діяльності, сприятиме зменшенню відтоку талановитих студентів та викладачів до закордонних закладів вищої освіти, а також забезпеченню притоку іноземних здобувачів вищої освіти для навчання в Україні тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Климчук, М. М., та С. А. Климчук. "РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ НА ЗАСАДАХ ДОСВІДУ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.122-133.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено теоретичні аспекти розробки та реалізації енергоефективної політики регіонів, виокремлено основні напрями її впровадження. Розглянуто основні інструменти стимулювання енергозбереження в країнах ЄС. Проаналізовано діючі міжнародні проєкти розвитку регіональної енергоефективної політики та підтримки підприємств, що впроваджують заходи енергозбереження в країнах Європейського Союзу. Наведено елементи системи оцінювання результатів проєкту за критеріями: розвиток smart-технології, упровадження фінансових інструментів, міжрегіональна співпраця, стратегії інтелектуальної спеціалізації. З метою забезпечення фінансовими ресурсами проєктів енергозбереження та енергоефективності нами надані пропозиції щодо використання муніципальних облігацій та компенсаторної технології «Tax Increment Financing». За результатами вивчення світових тенденцій управління енергозбереженням на рівні регіону, нами запропоновано механізм формування регіональної системи управління енергозбереженням, як певну сукупність принципів, цілей, завдань, функцій, суб’єктів, процесу з урахуванням наявних потреб й можливостей реалізації заходів енергозбереження. В рамках упровадження механізму формування регіональної системи управління енергозбереженням надано характеристику цілям (економічні; соціальні; екологічні); завданням (організаційні; інституційні; інфраструктурні; інвестиційні; інноваційні; соціально-економічні; екологічні; інформаційні); принципам (раціонального використання ресурсів; наукового обґрунтування управління; державно-приватного партнерства; адаптації та мобільності); суб’єктам, функціям та інструментам управління.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Васильєва, С. О., та А. В. Боярська-Хоменко. "НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА «ГРАНТОВА ТА ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНИХ НАВИЧОК У ЗДОБУВАЧІВ ТРЕТЬОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Педагогіка та психологія, № 63 (лютий 2020): 10–18. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2020.63.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито мету, завдання, результати і зміст навчальної програми «Грантова та проєктна діяльність» у процесі підготовки здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти. Здійснено аналіз понять «метод проєктів», «проєкт», «проєктна технологія» та «проєктна діяльність». Визначено підходи, які використовувались під час розробки навчальної дисципліни (системний, діяльністний, акмелогічний, компетентнісний, андрагогічний) та обґрунтовано доцільність такого вибору. Метою навчального курсу є формування проєктної компетентності здобувачів вищої освіти щодо розробки і реалізації наукових проєктів відповідно до норм європейської проєктної культури; забезпечення їх необхідним методологічним та методичним інструментарієм щодо ефективного виконання дослідницькоінноваційних завдань у майбутній професійній діяльності. У статті зазначено, що провідними завданнями навчальної дисципліни є такі: формування здатності до командної роботи, розроблення індивідуальної траєкторії особистісного і професійного розвитку, співпраці з міжнародною науковою спільнотою, громадськими організаціями, грантодавцями, інтеграції наукових знань та деякі інші. У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувачі набуватимуть таких умінь та навичок: визначати цілі наукових проєктів, продемонструвати знання концепцій і методологічних підходів грантової та проектної діяльності, володіти педагогічною рефлексією для професійного самовдосконалення, застосовувати інтернет-технології, володіти знаннями і вміннями з патентознавства та захисту інтелектуальної власності, застосовувати технології проектного менеджменту та деякі інші. Провідними формами навчання визначено роботу у групах, індивідуальну та самостійну форми роботи, практичні заняття та тренінги. Серед методів реалізації запропоновано надавати перевагу інтерактивним методам навчання. Зміст програми розроблено згідно вимог теорії педагогіки, реалізується під час лекційних, семінарських занять та самостійної роботи. Навчальна дисципліна розрахована на 3 кредити ЄКТС (90 годин), із них С.О. Васильєва, А.В. Боярська-Хоменко 11 аудиторних – 30 годин, позааудиторних – 60 годин, та вивчатиметься впродовж двох семестрів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Івасів О. В. "Алгоритмізація розробки критеріїв оцінювання проєктної діяльності". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (11 лютого 2021): 48–56. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.107.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемам оцінювання дієвості проєктної діяльності на основи критеріального підходу. Актуальність піднятої проблеми зумовлена потребою мінімізації суб’єктивного підходу в оцінюванні проєктної діяльності. Метою статті є аналіз теоретичних напрацювань із проблеми сутності критеріального оцінювання, побудова алгоритму оцінювання дієвості проєктної діяльності та дослідження рівня дієвості проєктної діяльності за допомогою параметрично-показникової моделі оцінювання. Аналіз понятійного апарату, пов’язаного з оцінюванням проєктів, доводить, що основні терміни прописані чітко і не потребують додаткового уточнення. У статті подано аналіз понять «проєктна діяльність», «оцінювання», «критерії», «алгоритми» і «процедури». Проаналізовано оцінювання як процес зіставлення мети і результату. Звернено увагу на те, що оцінювання проєкту є одночасно складовою процесу його реалізації і водночас може бути окремою процедурою для визначення його ефективності. Правильне, грамотне визначення критеріїв оцінки, використання адекватних її вимірників є запорукою коректного оцінювання будь-якого проєкту. На основі аналізу наукових джерел визначено, що найбільш ефективним є оцінювання з використанням критеріального апарату. Крім цього зауважено, що критерії можуть замінювати цілі проєкту, а також слугувати індикаторами його якості. Також у ролі критеріїв можуть бути стандарти, міри, мета. Виділено фактори, що впливають на техніку оцінювання проєктної діяльності. Запропонований алгоритм укладання критеріїв оцінювання проєктної діяльності був застосований у рамках експериментального дослідження. Для оцінювання якісних характеристик шукають спосіб визначення міри інтенсивності вираження об’єкта. Було запропоновано параметрично-показникову модель оцінювання, у якій показники другого ряду розміщені у градаційному порядку. Для прикладу показано результати оцінювання параметра проєктної діяльності «Участь учнів у проєктній діяльності». Перспективним напрямом роботи в подальшому може бути обґрунтування критеріїв оцінювання міжнародних проєктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Бабкін, Владислав, та Володимир Прошкін. "ПРОЄКТНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ТРЕНДИ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІТ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 37–43. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-006.

Повний текст джерела

Анотація:

Формулювання проблеми. Серед ефективних методів університетської підготовки майбутніх фахівців ІТ є проєктні методи, що інтерпретують реальні професійні ситуації, дозволяють шукати альтернативи, обирати найбільш доцільні варіанти рішень професійних проблем. Матеріали і методи. Аналіз наукової літератури з метою встановлення стану розробленості досліджуваної проблеми, визначення категоріально-понятійного апарату дослідження; синтез, узагальнення, систематизація для обґрунтування можливостей використання проєктних методів навчання у процесі фахової підготовки студентів. Результати. Установлено, що проєктні методи навчання є трендами фахової підготовки майбутніх фахівців ІТ, зокрема, бакалаврів комп’ютерних наук. Подано досвід реалізації проєктного навчання в Київському університеті імені Бориса Грінченка у форматі хакатону. При розробленні пристроїв інтернету речей використано майстер-класи для учасників, дистанційні курси, самостійне дослідження проблемних питань. Установлено, що проєктні методи навчання пов’язані з формами навчання (лекція, практичне, індивідуальне заняття, консультація, самостійна робота, науково-дослідна робота студентів, позааудиторні заходи, у тому числі організація роботи університетського студентського центру «Інфо-аналітика»). Подано перелік засобів як різноманітних матеріалів, за допомогою яких досягається мета дослідження. Окреслимо засоби – цифрові ресурси для реалізації проєктних методів навчання (за Н. Морзе). Висновки. Виділено основні види проєктних методів навчання: у залежності від виду діяльності, що домінує у проєкті (дослідницькі, креативні, імітаційні, інформаційні, практико зорієнтовані), за предметними напрямами (монопроєкти, міжпредметні проєкти), за кількістю учасників (індивідуальні, групові), за терміном виконання (короткотермінові, довготермінові). Подано перспективи подальших наукових пошуків – упровадження розроблених проєктних методів навчання в практику університетської освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Yushchenko, M. "ПІЛОТНІ ПРОЄКТИ ПРИ НАДАННІ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ У СФЕРІ ЮСТИЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ПІЛОТНОГО ПРОЄКТУ “ШЛЮБ ЗА 24 ГОДИНИ”)". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 71–81. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Зроблено аналіз забезпечення якості та доступності адміністративних послуг у сфері реєстрації актів цивільного стану під час упровадження Міністерством юстиції України пілотного проєкту “Шлюб за 24 години”. Розглянуто процедури реєстрації шлюбу в скорочені терміни, особливості реалізації проєкту в регіонах України та наслідки реалізації проєкту на півдні України. Запропоновано складники моніторингу реалізації проєкту, зокрема з урахуванням особливостей реєстрації шлюбу іноземцями. Наголошено на необхідності надання громадянину можливості в розумні строки, за власним вибором , у зручний час та зручному місці, безкоштовно або з помірною платою здійснювати державну реєстрацію акта цивільного стану.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Lipych, Lubov, Nadiia Kovalchuk, Oksana Khilukha та Myroslava Kushnir. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ КОМУНІКУВАННЯ У КОМАНДІ ПРОЄКТУ". Economic journal of Lesya Ukrainka Volyn National University 4, № 28 (1 січня 2022): 6–15. http://dx.doi.org/10.29038/2786-4618-2021-04-6-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Успішному управлінню в контексті реалізації проєктів сприяє ефективне комунікування. Встановлено, що співпраця проєктної команди ґрунтується на чіткому розподілі обов’язків та ефективній комунікації між ними. Керівник проєкту виконує комунікативну функцію, виступаючи посередником між керівництвом організації та членами команди проєкту. Доведено, що у процесі комунікацій основні елементи проходять ряд етапів: зародження ідеї, кодування і вибір каналу, перетворення ідеї в повідомлення, передача повідомлення одержувачу, декодування. зворотний зв'язок. Ідентифіковано наслідки неадекватного потоку інформації: нерозуміння повідомлення одержувачем, дублювання заходів та їх антагоністичні напрями, неправильне або запізніле надання інформації зацікавленим сторонам проєкту. Обґрунтовано, що відсутній єдиний метод обміну інформацією. Керівник проєкту повинен адаптувати інструменти комунікування до команди проєкту з урахуванням форми, каналу та часу спілкування, створити зрозумілі правила передачі конкретних повідомлень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Присяжнюк, О. Ф., М. Ф. Плотнікова та Я. А. Муренко. "РОЛЬ ПРОЄКТ-МЕНЕДЖМЕНТУ У ФОРМУВАННІ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ БЕЗКОНФЛІКТНОГО СЕРЕДОВИЩА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ КОМПАНІЙ ТА ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ". Підприємництво та інновації, № 22 (31 січня 2022): 26–30. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено обґрунтуванню доцільності застосування проєкт-менеджменту для поліп- шення корпоративної культури фармацевтичних компаній. Визначено відмінність корпоративної та організаційної культури. Доведено, що поведінкою людей керують глибинні прояви корпоративної куль- тури. Підтримка та формування високого рівня корпоративної культури можлива через застосування елементів проєкт-менеджменту. Установлено пряму залежність рівня задоволення роботою, відно- синами у колективі, перспективами кар’єрного зростання і мотивацією зі сформованим керівництвом рівнем корпоративної культури. Основними методами вирішення конфліктних ситуацій є: організа- ційно-правові, інформаційні, соціальні та фінансово-економічні. Запропоновано підвищення корпора- тивної культури через реалізацію проєкту поліпшення іміджу компанії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Костецька, Галина. "ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЄКТІВ З ЗАЛУЧЕННЯМ ОНЛАЙН-ДОШКИ PADLET ДЛЯ УРОКУ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ". Молодий вчений, № 11 (99) (30 листопада 2021): 168–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-11-99-38.

Повний текст джерела

Анотація:

У даній статті схарактеризовано особливості використання методу проєктів для уроку іноземної мови. Обґрунтовано доцільність методу проєктів для навчання учнів старших класів. Проаналізовано ефективність використання онлайн-дошки Padlet як інструменту проєктної діяльності під час підготовки до уроку іноземної мови. Зазначено функції віртуальної дошки, які сприяють реалізації навчального проєкту. Розглянуто етапи проєктної діяльності учнів старших класів з застосуванням віртуальної дошки Padlet на уроці іноземної мови. Запропоновано теми для проєктної діяльності учнів старших класів, котрі вичають англійську мову як іноземну. Зазначено обмеження щодо використання методу проєктів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Мавренков, Олексій, Петро Стешенко та Анастасія Мавренкова. "ДО ПИТАННЯ БАГАТОКРИТЕРІЙНОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ". Збірник наукових праць Державного науково-дослідного інституту авіації, № 17(24) (31 грудня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.54858/dndia.2021-17-5.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено результати досліджень з удосконалення методичного апарату порівняльного оцінювання безпілотних авіаційних комплексів у напрямах більш повного врахування складових фінансових витрат і ризикоутворюючих факторів, що супроводжують процеси реалізації проєктів постачання (розроблення) таких комплексів. Як критерій витрат пропонується використовувати вартість життєвого циклу безпілотного авіаційного комплексу. Як критерій успішності реалізації проєктів постачання (розроблення) безпілотних авіаційних комплексів у системі можливих ризиків пропонується використовувати відносний показник долі суми індексів неприпустимих ризиків серед всіх ідентифікованих ризиків, що супроводжують проєкт. Визначено напрями подальших досліджень в частині апробації запропонованого методичного апарату.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Кондисюк, Ігор. "Класифікація гібридних проєктів автотранспортних підприємств та обґрунтування структури їх портфелів". Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, № 25 (20 грудня 2021): 167–73. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.167.

Повний текст джерела

Анотація:

Виконано аналіз предметної галузі. Встановлено, що автотранспортні підприємства у своїй діяльності реалізовують гібридні проєкти. Такі проєкти мають свою специфіку та особливості. Їх врахування лежить в основі розроблення інструментарію для якісного управління гібридними проєктами. Виконано аналіз наукових праць. Встановлено, що задачі класифікації гібридних проєктів автотранспортних підприємств та обґрунтування структури гібридних проєктів автотранспортних підприємств залишилися поза увагою науковців. Запропонована класифікація гібридних проєктів автотранспортних підприємств передбачає їх виявлення за десятьма класифікаційними ознаками. Виконана класифікація забезпечує ідентифікацію гібридних проєктів та розробку інструментарію для управління ними. Вона лежать в основі формування портфелів гібридних проєктів автотранспортних підприємств. На підставі запропонованої класифікації можна означити напрями дослідження та окреслити задачі, розв’язання яких забезпечить прийняття безпомилкових управлінських рішень та отримання максимальної цінності для стейкхолдерів. Встановлено, що гібридні проєкти автотранспортних підприємств мають свої особливості. Вони відображаються запропонованими класифікаційними ознаками. Означено шість груп особливостей гібридних проєктів автотранспортних підприємств. Врахування зазначених особливостей під час розроблення інструментарію для управління гібридними проєктами забезпечить відповідну якість їх реалізації та прийнятих управлінських рішень. Обґрунтована структура гібридних проєктів автотранспортних підприємств. Вона забезпечує узгодження множини гібридних проєктів, що ініціюються замовниками транспортних послуг, із доступними ресурсами автотранспортних підприємств у прогнозованому мінливому проєктному середовищі. Встановлено, що існує потреба в обґрунтуванні та використанні ціннісно-ризикового підходу. Він забезпечить формування ефективних портфелів гібридних проєктів автотранспортних підприємств із максимальною цінністю для всіх стейкхолдерів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

авторів, Колектив. "Конкурс інноваційних розробок «Сходи в Майбутнє: відзнака молодих науковців у сфері охорони здоров’я та фармацевтики»". Pharmacology and Drug Toxicology 13, № 3 (22 жовтня 2019): 220–21. http://dx.doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp220-221.

Повний текст джерела

Анотація:

30 травня 2019 року в Києві в Жовтневому Палаці відбувся фінал Конкурсу інноваційних розробок «Сходи в Майбутнє: відзнака молодих науковців у сфері охорони здоров’я та фармацевтики», організаторами якого виступили Громадська спілка «Центр інновацій «Сходи у Майбутнє» і Національна академія медичних наук України. У Конкурсі взяли участь проєкти за темами, що спрямовані на вивчення механізмів розвитку фармакорезистентності, у тому числі до антибіотиків, та її подолання в лікуванні соціально небезпечних хвороб, зокрема, ВІЛ, туберкульозу тощо, а також на розробку препаратів для лікування вірусних інфекцій з використанням наступних технологій: – Біотехнологія (Biotechnology); – Нанотехнологія (Nanotechnology); – Генна інженерія (Gene engineering); – Нові молекули і фармкомпозиції (New molecules and pharmaceutical compositions). Після попереднього відбору проєктів, що відповідали вимогам: інноваційність, можливість технологічної реалізації, інвестиційна привабливість і висока ймовірність впровадження в практику охорони здоров’я, їхні автори та проєктні команди були запрошені до участі в освітній програмі Конкурсу, що мала на меті навчання бізнесплануванню, підготовці презентацій для потенційних інвесторів, маркетинговим навичкам, взаємодії зі стратегічними партнерами та інвесторами тощо. Після проходження навчання авторам було запропоновано модернізувати презентації проєктів, використовуючи отримані навички, та представити їх перед журі на фіналі Конкурсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Черняхівська, Олена. "У ВИТОКІВ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОГО ПРОЄКТУ «ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УКРАЇНСЬКОЇ РСР» У 26-ти ТОМАХ". Society. Document. Communication, № 11 (3 травня 2021): 205–25. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-11-205-225.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті йдеться про передумови виникнення і реалізації унікального енциклопедичного проєкту «Історія міст і сіл Української УРСР» у 26-ти томах. Наголошено на актуальності цього питання, незважаючи на те, що проєкт реалізовували з 1962 по 1983 рр. Авторка простежує те, як у післявоєнний період ідея створення багатотомного енциклопедичного видання (словника-довідника) з історії населених пунктів України поступово оволодівала масами і завойовувала все більше прихильників. Ними були не лише представники вітчизняного академічного соціогуманітарного співтовариства, але й широкі верстви населення, які під час і в результаті реалізації проєкту стали більш цікавитися питаннями краєзнавства. Авторка стверджує, що саме львівська наукова спільнота (академік І. Крип’якевич з його підлеглими в Інституті суспільних наук АН УРСР у Львові) зробила перші практичні кроки на рівні регіону у напрямку реалізації цієї ідеї ще до виходу відповідної постанови наприкінці травня 1962 р. Вони саме з 1959 р. розпочали роботу з укладання історично-географічного словника Львівської області. Ідею було розвинуто у київській академічній спільноті на рівні керівників відповідних інституцій. Так, з 1960 р. у відділі допоміжних історичних дисциплін Інституту історії АН України проводили спеціальні наради з формування концепції багатотомника, а також розробляли організаційний супровід проєкту. Також заздалегідь Архівне управління при Раді Міністрів УРСР стало проводити роботу з виявлення в центральних та обласних архівах дотичних матеріалів і внесення їх у картотеки, підготовки відповідних методичних матеріалів. Відзначено роль першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста у промоції цієї ідеї. Отже, у розвідці визначено роль, яку відігравала у формуванні засад і структури багатотомника академічна історична спільнота Києва ‒ Львова, що у взаємодії з компартійною верхівкою республіки призвело до владної легітимізації проєкту в постанові ЦК КП України 16/18-з від 29 травня 1962 р. «Про видання «Iсторії міст і сіл Української РСР»».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Беседін, Борис, та Анастасія Кириченко. "ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ ЯК СПОСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ". Гуманізація навчально-виховного процесу, № 1(100) (3 грудня 2021): 89–108. http://dx.doi.org/10.31865/2077-1827.1002021.245403.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлено педагогічну проблему застосування методу проєктів на уроках математики. Проведено аналіз психолого-педагогічної літератури та розглянуто шляхи вдосконалення проєктної діяльності та заохочення учнів до самостійного пошуку вирішення поставлених задач. Сучасний розвиток освіти спрямований на формування компетентнісного підходу під час навчання. Компетентність включає в себе: знання, уміння, досвід, цінності, ставлення. Проєктна діяльність створює умови, в яких учень може набути досвіду, сформувати цінності і відповідно ставлення до математики, оточуючих та навчання. Тож, коли ми впроваджуємо проєктну діяльність, то перш за все, ми працюємо над впровадженням компетентнісного підходу. Основним завданням освіти є формування в учнів вміння і бажання вчитися все життя. Тому в сучасному світі все більш актуальним стає використання в освітньому процесі таких прийомів і методів, які формують вміння самостійно добувати нову інформацію, висувати гіпотези, робити висновки. Загальна дидактика та окремі методики в рамках навчального процесу закликають вирішувати проблеми, пов'язані з розвитком у школярів самостійності та саморозвитку. А це, в свою чергу, спонукає до пошуку нових форм і методів навчання. Проєктна діяльність виявляється досить ефективним методом при навчанні математики. В основі цього методу лежить залучення учнів до активної пізнавальної та творчої спільної діяльності при вирішенні однієї загальної проблеми. Все, що учень пізнає теоретично, він повинен вміти застосовувати практично для вирішення проблем, що стосуються його життя. Він повинен знати, де і як він зможе застосувати свої знання на практиці, якщо не зараз, то в майбутньому. Проєктна діяльність учнів – сфера, де є потреба у зв’язку між знаннями і вміннями, теорією і практикою. Реалізація методу проєктів під час навчального процесу допоможе учням в набутті соціальних навичок, розвитку критичного мислення, вмінні робити висновки, спираючись на власні спостереження та досвід, вміти працювати в команді, враховувати різні точки зору та допоможе навчитись застосовувати отримані знання на практиці.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Seniv, M. M. "Засіб для підбору методології розроблення програмного забезпечення з урахуванням метрик проєкту". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.36930/40310318.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано найпоширеніші підходи до створення засобів підтримки прийняття рішень для процесу підбору оптимальної методології розроблення програмного забезпечення (ПЗ). З'ясовано, що на сьогодні для досягнення цієї мети використовуються різні методи, переважно багатокритеріальні методи прийняття рішень, але мало застосовуються методи машинного навчання, також у процесі прийняття рішень не повною мірою враховуються метрики проєкту. Визначено, що на цей час існує велика кількість методологій розроблення програмного забезпечення (водоспадна (Waterfall), швидке розроблення додатків (Rapid Application Development), скрам (Scrum), канбан (Kanban) та ін.), які оптимізують процеси у команді та значно полегшують і пришвидшують розроблення програмного забезпечення, але разом з цим, з огляду на різноманітність цих методологій і проєктів, постає питання правильного підбору методології до конкретного проєкту на основі даних про нього, оскільки кожна методологія розроблення програмного забезпечення розрахована на різні типи команд, кількість їх членів, різні типи проєктів та їхню складність. Виділено найбільш значущі метрики проєкту, такі як: розмір та кваліфікація команди, тип проєкту та бюджетування, тривалість виконання проєкту, ризик зміни вимог, локація команди та інтенсивність комунікації зі замовником. Спроєктовано, реалізовано та відтестовано програмний засіб підбору методології розроблення програмного забезпечення з урахуванням наведених вище метрик проєкту та використанням алгоритму random forest, для програмної реалізації якого було обрано мову програмування – Swift 5, середовище розроблення – XCode 10.1, для збереження даних використовується Google Firebase Realtime Data Base. Розроблено засіб у вигляді клієнт-серверного додатку з логічною частиною на стороні клієнта та з базою даних на базі Google Cloud Firestore Data Base, а для зберігання результатів, введених користувачем розробленого засобу, вибрано нереляційну базу даних Google Firebase Database. Здійснено дослідження залежності ймовірності прогнозу відповідності методології проєкту та швидкодії роботи від обсягу даних в Data Set, а також порівняння ефективності використання алгоритмів Random Forest та Linear Regresion для задачі вибору методології розроблення ПЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

ЗАДОРОЖНЯ, ГАЛИНА, та ЮРІЙ ЗАДОРОЖНИЙ. "Юридичні позиції Конституційного Суду України щодо референдуму як форми прямої демократії". Право України, № 2020/08 (2020): 72. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-08-072.

Повний текст джерела

Анотація:

Відсутність правового механізму реалізації референдуму в Україні унеможливлює, незважаючи на пряму дію норм Конституції України, практичну реалізацію низки положень Основного Закону в аспекті народного волевиявлення. Законодавець, працюючи над проєктом “референдного” закону, зобо в’язаний враховувати юридичні позиції Конституційного Суду України (КСУ), щоб попередити можливість його визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) за своїм змістом. Аналіз останніх досліджень і публікацій пока зав, що попри доктринально обґрунтовану необхідність унормування відносин в аспекті організації та проведення всеукраїнського і місцевого референдумів, у системі національного законодавства і донині немає профільного закону про референдум. Воля народу в державі повинна бути основою влади уряду, тому здійснення народного волевиявлення через ухвалення ним обов’язкових рішень є формою реалізації його суверенітету. Саме такі юридичні міркування лягли в основу низки юридичних позицій, сформованих органом конституційної юрисдикції в аспекті народного волевиявлення. Мета статті полягає у предметному аналізі юридичних позицій КСУ, сформованих ним у контексті тлумачення норм Конституції України, щодо референдуму як форми прямої демократії, а також в аспекті врахування законодавцем його юридичних позицій при розробленні проєкту Закону про народовладдя через всеукраїнський референдум № 3612. Результати дослідження свідчать, що процесуально-правова незабезпеченість реалізації інституту референдуму нівелює авторитет Конституції України як Основного Закону держави та унеможливлює здійснення Українським народом як “єдиним джерелом влади в Україні” і “носієм суверенітету” безпосередньої влади у державі на всеукраїнському та місцевому рівнях, що є неприпустимим у правовій державі. Уперше на основі узагальнення юридичних позицій КСУ сформовано правовий підхід, відповідно до якого унеможливлення практичної реалізації Українським народом його конституційно визначеного владного права вирішувати питання на референдумі є проявом відчуження “народного суверенітету” від його конституційного носія, оскільки референдум є формою реалізації дискреційних повноважень. У контексті викладу підсумкових узагальнень автори публікації: а) запропонували авторське визначення поняття “юридична позиція” як стійке смислове юридичне твердження КСУ стосовно змісту норм права, сформоване ним у результаті предметно-системного оцінення і роз’яснення їх смислового значення, завдяки чому усувається предметно-правова невизначеність у теорії та практиці національного правотворення і державотворення, або ж виявляється така предметно-правова невизначеність, усунення якої покладається на нормотворчі органи; б) визначили ключові юридичні позиції КСУ в аспекті референдного народовладдя; в) проаналізували сув’язну відповідність змісту норм проєкту Закону № 3612 юридичним позиціям органу конституційної юрисдикції, завдяки чому зробили узагальнення про необхідність предметного його доопрацювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Кузнєцова, А., О. Кліпкова та В. Маслов. "МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 339–49. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251466.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання визначення основних методологічних засад аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства. Основною метою проведеного дослідження є виокремлення та аналіз методів оцінювання ефективності державно-приватного партнерства та спричинених ним ефектів. Систематизація літературних джерел і підходів до розв’язання проблеми засвідчила, що існує велика множина методологічних принципів оцінки ефективності державно-приватного партнерства, що розкривають інвестиційний, економічний, фінансовий, соціальний та інші аспекти його реалізації і можуть бути адаптовані та агреговані в загальну методику, що відображатиме оцінювання всіх альтернативних варіантів отримання доходів i витрат. Актуальність розв’язання цієї наукової проблеми полягає в тому, що доцільність реалізації масштабної програми реалізації проєктів державно-приватного партнерства є значною, а єдиного методологічного підходу до оцінювання їхньої ефективності немає, що призводить до появи подвійного рахунку та неврахування важливих ефектів різного виду і масштабності. Дослідження питання визначення методологічних засад оцінювання ефективності проєктів державно-приватного партнерства здійснено в такій логічній послідовності: визначення кількісних та якісних критеріїв оцінювання ефективності реалізації партнерства, виокремлення видів ефектів від цього реалізації із зазначенням основних показників ефективності та привабливості. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи порівняння при реалізації наукової дискусіє з питань визначення основних засад реалізації державно-приватного партнерства, наукової абстракції — при визначенні можливих ефектів впливу зростання ефективності реалізації державно-приватного партнерства на національну економіку як на макро-, так і на мікрорівні, моделювання — при формуванні загальних методологічних принципів оцінки партнерства. Об’єктом дослідження обрано проєкти державно-приватного партнерства. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для формування державних програм реалізації державно-приватного партнерства у всіх сферах народного господарства. Ключові слова: проєкти, державно-приватне партнерство, методологія оцінювання, показники ефективності державно-приватного партнерства. JEL Classification М10, М48 Формул: 3; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 18.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Стрижко, Марина, та Алла Ковалевська. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЄКТІВ ОРГАНІЗАЦІЙ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 372–78. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-78.

Повний текст джерела

Анотація:

Дана робота присвячена дослідженню концептуальних основ формування соціальних проєктів організацій. Показано важливість здійснення соціальних проєктів задля реалізації нагальних соціальних змін, які мають призводити до покращення рівня і якості життя населення. Проведено дослідження різних джерел інформації задля з’ясування сутності поняття «соціальний проєкт» та визначення його специфічних рис та ознак. Особливої уваги приділено питанням класифікації соціальних проєктів, що є передумовою формування його всіх характеристик та ідентифікацій різних зацікавлених сторін, встановлення найбільш доцільної форми реалізації та конкретних шляхів досягнення результатів. В роботі наводяться результати аналізу підходів до розробки соціальних проєктів. Зроблено висновок, що процес розробки соціального проекту доцільно розділити на два підетапи. Більшого часу необхідно приділити концептуальному під етапу, на якому відбувається аналіз та опрацювання проблемної ситуації, ідентифікації всіх зацікавлених сторін як у її розв’язанні, так і тих, що будуть чинити опір, з’ясуванню різноманітних інтересів та формуванню моделі їх узгодження з метою зменшення рівня соціальної напруги під час наступних дій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Kruhlov, Vitalii, та Dina Tereshchenko. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ". Public Administration and Regional Development, № 13 (8 вересня 2021): 675–98. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.13.06.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженні проаналізовано сучасний стан розвитку державно-приватного партнерства, місце аграрного сектору економіки України у формуванні валового внутрішнього продукту та досліджено ключові напрями співробітництва держави та приватного власника на основі реалізації проектів у аграрному секторі. Метою статті – є аналіз реалізації проєктів державно-приватного партнерства в аграрному секторі економіки та розробка підходів щодо активізації стратегічних напрямів розвитку партнерства державного та приватного власника в аграрному секторі. В основі сучасних підходів до розвитку аграрного сектору мають знаходитися пріоритети, спрямовані на пошук додаткових ресурсів, які можливо залучити у процесі реалізації проєктів державно-приватного партнерства. У дослідженні визначено основні напрями розвитку державно-приватного партнерства в аграрному секторі, що передбачає обмін знаннями, розроблення комплексних стратегій, концесійні угоди, створення особливих економічних зон, технопарків і технополісів, формування інтегрованих структур, кластерів та інвестиційних фондів, розвиток ланцюгів створення вартості. Виокремлено, на основі існуючого практичного досвіду, основні форми реалізації проєктів державно-приватного партнерства. Запропоновано напрями реалізації проєктів державно-приватного партнерства у окремих галузях аграрного сектору на основі створення та модернізації об’єктів інфраструктури та технологій просування продукції на ринку. Розроблено модель реалізації стратегічного планування розвитку сфер діяльності, пов’язаних з аграрним сектором, на основі можливого використання проєктів державно-приватного партнерства. В якості основних інструментів у розвитку проєктів державно-приватного партнерства в аграрному секторі запропоновано формування Стратегії розвитку сільського господарства, реалізацію сільськогосподарських кластерних проєктів та ланцюгів доданої вартості, податкове стимулювання інноваційної діяльності в аграрному секторі, поліпшення інвестиційного клімату, створення технологічних парків та бізнес-інкубаторів, удосконалення законодавчої бази, інноваційний розвиток та ін.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Вовк, Надія, Ірина Вікторенко та Ірина Федь. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЄКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 16 (9 грудня 2021): 109–21. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246368.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено аналізу можливостей реалізації проєктної технології як найбільш розповсюдженого виду дослідницької роботи учнів в системі позашкільної освіти. Авторками доведено, що проєктне навчання в системі позашкільної освіти стимулює і посилює позитивну мотивацію до навчання, оскільки воно: особистісно-орієнтоване, активізує дидактичні підходи – діяльнісне навчання, колабовативне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та проблемне навчання, дискусії, командне навчання; дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді інших; приносить задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці. У процесі дослідження доведено, що метод проєктів дає можливість залучати до навчального процесу не тільки оперативну й когнітивну сфери, але й емоційну складову особистості учнів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Реалізація проєкту"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями