Готові списки джерел за темами / Реальність віртуальна

Добірка наукової літератури з теми "Реальність віртуальна"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації
Тези доповідей конференцій
Звіти організацій

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Реальність віртуальна".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Реальність віртуальна"

Волинець, Вікторія Олексіївна. "ВІРТУАЛЬНА, ДОПОВНЕНА І ЗМІШАНА РЕАЛЬНІСТЬ: СУТНІСТЬ ПОНЯТЬ ТА СПЕЦИФІКА ВІДПОВІДНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ". Питання культурології, № 37 (28 травня 2021): 231–43. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.237322.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті — розкрити сутність понять «віртуальна реальність», «доповнена реальність», «змішана реальність»; з’ясувати типологічні відмінності відповідних комп’ютерних систем. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні діалектичного методу, що дав змогу розкрити специфіку віртуальної / доповненої / змішаної реальностей крізь призму діалектики взаємодії техніки та людини. Наукова новизна полягає в розмежуванні понять «віртуальна реальність», «доповнена реальність», «змішана реальність» — ключових категорій імерсивних інформаційних технологій, неправомірність вживання яких як синонімів призводить до необґрунтованого використання специфічної лексики. Крім того, у статті розкрито сутність та головні відмінності між комп’ютерними VR-, AR-, XR-системами, що є вкрай важливим у межах української культурології — науки, яка наразі активно займається дослідженням безпрецедентних суспільних змін під впливом новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Висновки. Наявна в науці різноплановість думок вчених і практиків щодо питань типології віртуальної реальності, як і понять «віртуальна реальність», «доповнена реальність», «змішана реальність», пояснюється неправомірним ототожненням технологій віртуальної реальності кінця 1990-х рр. і сучасних розробок у цій сфері; відсутністю чітких критеріїв типології і відповідних методологічних підходів, що ускладнює процес класифікації видів віртуальної реальності; швидкими темпами розвитку VR-технологій, що провокує істотне відставання теорії від практики. Тим часом сфера досліджень віртуальної реальності продовжує невпинно розширюватися, триває інтеграція VR з різними сферами людського життя. VR- і AR-технології набувають популярності у культурних, освітніх, ігрових, бізнес-середовищах тощо. Порушена проблематика лише починає вивчатися в українській культурології, що спонукає до глибшого проникнення у сутність процесів, які відбуваються в культурі під впливом новітніх інформаційно- комунікаційних розробок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Pischikov, Volodymyr, та Михайло Максимович Холін. "Особистість у віртуальній реальності: тенденції змін у духовному світі". Актуальні проблеми духовності, № 11 (1 липня 2017): 205–15. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i11.1751.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ороховська, Л. А. "Інтернет та віртуальна реальність". Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, № 1 (19) (2014): 40–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Шиман, Катерина. "ТЕРМІНОСИСТЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ НОВІТНІХ ПРИЙОМІВ УТВОРЕННЯ ХУДОЖНЬОЇ ФОРМИ У ВІРТУАЛЬНІЙ РЕАЛЬНОСТІ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 38 (30 січня 2022): 95–100. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v38i.474.

Повний текст джерела

Анотація:

Активний розвиток мистецьких практик та форм сприяє появі нових категорій та понять. У статті зосереджено увагу на термінах, що увійшли до лексикону актуального мистецтва переважно після 1990-х років та стосуються віртуальної реальності. Розглядається трактування самого поняття «віртуальна реальність» та дотичних термінів у контексті мистецьких практик («доповнена реальність», «змішана реальність», «розширена реальність», «фіджитал-арт», «криптомистецтво» тощо) як зарубіжними, так і вітчизняними дослідниками. Представлене трактування визначення реально-віртуального континууму та його складової – змішаної реальності. Важливо, щоб терміни, що є в обігу площини актуального мистецтва, були систематизовані, адже це забезпечує розуміння у єдиному колі пізнання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сащук, Ганна Миколаївна. "Віртуалізація реальності як феномен культури сучасного інформаційного суспільства". S.P.A.C.E. / Society, Politics, Administration in Central Europe, № 10 (7 лютого 2019): 22–29. http://dx.doi.org/10.32837/space.v0i10.131.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено, що віртуальна реальність – це новий організований соціальний простір, який на противагу відображення реальної дійсності є джерелом відмінності, заміщення, маніпуляцій, симулякрів - особливих об'єктів «відчужених знаків». З’ясовано, що важливою характеристикою віртуальної культури є її мозаїчність, пов'язана з особливостями процесу пізнання, а також структурування та ціннісного відбору соціального досвіду життєдіяльності. Як наслідок інтенсивного впровадження комп'ютерних інформаційних технологій у повсякденну культуру, безперервного і безладного потоку інформації, формується певний тип віртуальної культури, що поєднує в собі випадкові елементи культур різних народів та епох. Продемонстровано як дані елементи осідають за певними статистичними законами у свідомості індивідів, утворюючи щось на зразок «сховища повідомлень». Досліджено, що визначальною рисою віртуальної культури є побудований за принципом мультимедійного гіпертексту віртуальний простір, тобто специфічна організація інформаційних масивів, елементи яких пов'язані між собою асоціативними відносинами. Зазначено, що через специфіку просторової організації віртуальної реальності, у віртуальній культурі формується інша логіка мислення: нелінійна, непослідовна, недетерміністская, асоціативна. Ці ефекти досягаються завдяки моделюванню «іншого соціуму» та «іншого часу», відмінного від реального соціального часу - неодновимірного, оборотного, різноспрямованого і нескінченного. Підсумовується, що завдячуючи віртуальній реальності, не відбувається ціннісного відбору і структурування соціального досвіду, як у випадку спрямованого процесу пізнання, що реалізується за допомогою системи освіти. У цьому полягає основна відмінність віртуальної культури від культури в її традиційному розумінні в науці як ціннісно-відібраного та символіко-семіотично організованого досвіду багатьох людей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Shyman, Kateryna. "Еволюція поняття «віртуальна реальність» у філософії". Multiversum. Philosophical almanac 2, № 1 (28 жовтня 2020): 64–85. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.2.1.04.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор досліджує визначення «віртуальна реальність» та його історичне становлення у філософії від найдавніших часів до наших днів. Розглянуто тривалий шлях формування терміна: у різні епохи його визначали по-своєму. Відзначено, що в античній філософії віртуальне було ознакою буття і представлено двома лініями тлумачення: Платона і Арістотеля. У середні віки філософи також використовували поняття «віртуальність». І тут вже поєднались елементи як платонівської, так і арістотелівської моделей. У Новий час концепція віртуальності зустрічається у працях Г. Лейбніца, І. Канта, Г. Гегеля та ін. Наприкінці XIX – на початку XX ст. ідея віртуальності продовжувала розвиватися як ідея наявності особливого, проміжного стану чогось. Зазначається, що сьогодні варіативне тлумачення ідеї віртуальності продовжує виявлятися у різних галузях науки і техніки, корелюючи між ними. Автор відзначає, що сучасні технології та Інтернет надають визначенню нові аспекти. Розглядається поступове нашарування інтерпретацій терміна, яке до нині має досить розмите визначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Климнюк, В. Є. "Віртуальна реальність в освітньому процесі". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2(56) (22 травня 2018): 207–12. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2018.56.28.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Чайка, І. "Віртуальна реальність та віртуалізація реальності". Схід, № 3 (103) (2010): 101–4.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Власенко, Ф. П. "Віртуальна реальність як простір соціалізації індивіда". Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, Вип. № 56 (2014): 208–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кохановська О.В. "ВИКОРИСТАННЯ ІМЕРСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИЩІЙ ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ: ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ТА СУЧАСНІСТЬ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (22 січня 2022): 63–70. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.302.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено історичні аспекти досвіду використання імерсивних технологій у підготовці майбутніх військових у закладах вищої освіти України.Акцентовано, що на сьогодні імерсивні технології широко використовуються в усіх галузях, зокрема – військовій освіті. Констатовано, що аналіз наукового доробку вітчизняних науковців щодо використання імерсивних технологій у військовій підготовці засвідчив недостатню розробленість цієї проблеми, що підкреслило актуальність теми статті.Розкрито сутність понять «імерсивні технології», «віртуальна реальність», «доповнена реальність», «змішана реальність». Висвітлено континуум Мілграма «реальність – віртуальність», у якому віртуальна реальність виступає як середовище повного занурення у синтетичний світ із можливістю взаємодії. Окреслено історію використання у військовій сфері в Україні та за кордоном тренажерів і симуляторів. Наголошено на значенні та необхідності імерсивних технологій у підготовці військових фахівців, особливо щодо максимального наближення віртуальних умов до реальних, можливості імітації будь-які деталі, враховуючи фізику, створення нескінченної кількості сценаріїв та їх комбінацій. Подано інформацію про підприємства, які нині випускають повнофункціональні тренажери для військової сфери та окремі їх види для різних видів військової підготовки. Висвітлено досвід використання імерсивних тренажерів та симуляторів у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», у Харківському авіаційному університеті, Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Наголошено, що використання імерсивних технологій у військовій освіті залишає певний відбиток на діяльності науково-педагогічних кадрів закладів вищої військової освіти. Зокрема, ключовим завданням військових фахівців, які забезпечують освітній процес, є адміністрування віртуального освітнього середовища.Зроблено висновок, що тренажери та симулятори із використанням імерсивних технологій містять величезний потенціал для системи підготовки військових України, адже здатні впливати на їхню свідомість та готувати майбутніх фахівців в умовах, максимально наближених до реальності, тим самим підвищуючи ефективність навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Реальність віртуальна"

С, Власенко В. "ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ. OCULUS RIFT – ШОЛОМ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ". Thesis, Київ, Національний авіаційний університет, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/19299.

Повний текст джерела

Анотація:

Віртуальна реальність – це створений технічними засобами світ, в якому людина відчуває себе близько до того, як вона відчуває себе в реальному світі. Метою розробників є досягти найкращого «ступеня занурення» – це ступінь того, наскільки людина поводить і відчуває себе у віртуальній реальності ніби у спарвжньому світі. Тому технології віртуальної реальності постійно розвиваються. Однією з перших таких технологій можна вважати німе кіно, а однією з останніх – застосування шоломів або окулярів віртуальної реальності. Після того, як людина одягає на себе такі окуляри, все, що вона бачить – це віртуальний світ. Це головна відмінність окулярів віртуальної реальності від окулярів доповненої реальності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Сакун, А. В., Т. І. Кадлубович та Д. С. Черняк. "Віртуальна реальність як чинник мультикультуральності". Thesis, SIA Izdevnieciba "Baltija Publishing", 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/19026.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лаврик, Д. С. "Віртуальна реальність у дитячій літературі". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12997.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Наконечна, Аліна Анатоліївна. "Віртуальна реальність і проблема самотності". Thesis, Національний авіаційний університет, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/9811.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Цимбал, Т. В. "Віртуальна реальність як спосіб внутрішньої еміграції". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12928.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність комплексного дослідження віртуальної реальності обумовлена її зростаючим впливом на всі сфери соціального буття та на життя окремої людини. Філософський підхід дозволяє осягнути дану проблему на рівні розуміння, визначити її теоретичну та практичну значимість, сформувати цілісний погляд на феномен віртуальної реальності, закладаючи тим самим фундамент для полідисциплінарних досліджень. Не дивлячись на те, що певні аспекти віртуальної реальності достатньо вивченні (наприклад, ґенеза поняття, його евристичний потенціал, психологічні аспекти проблеми тощо), все ж залишаються перспективи подальших наукових розвідок. Так новизна авторського підходу полягає у тому, що віртуальна реальність розглядається нами як спосіб внутрішньої еміграції в контексті концепції буттєвісного укорінення людини. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12928

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Переломова, Олена Степанівна, Елена Степановна Переломова та Olena Stepanivna Perelomova. "Віртуальна реальність як філософська проблема сучасного світу". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7005.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Васюхно, М. В. "Віртуальна та доповнена реальності". Thesis, Cумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/48893.

Повний текст джерела

Анотація:

Доповнена реальність працює в реальному світі, потенційно. Google Glass була перша спроба з Google, щоб принести доповненої реальності для споживачів, але ця спроба не вдалася, інший приклад мобильна гра яка набрала шаленої популярності в усьому світі Pokemon Go. В майбутньому ці розробки будуть використовуватись у всіх сферах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Свінціцька, О. І. "Віртуальна реальність у контексті інтуїтивістської естетики Б. Кроче". Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/13002.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Гречин, В. ""Віртуальна особистість" як феномен сучасної культури". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21568.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Григоров, Отто Володимирович, Галина Оттівна Аніщенко, Ольга Володимирівна Турчин та О. Е. Пономарьов. "Віртуальна (VR) та доповнена (AR) реальність в інженерії логістичних систем". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46102.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Тези доповідей конференцій з теми "Реальність віртуальна"

Сакун, А. В., Т. І. Кадлубович та Д. С. Черняк. "Віртуальна реальність як чинник мультикультуральності". У CULTURAL STUDIES AND ART: EUROPEAN DEVELOPMENT DIRECTION. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-117-6-6.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Звіти організацій з теми "Реальність віртуальна"

Lavrysh, Yuliana. ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ НОВИХ МЕДІА. Ivan Franko National University of Lviv, червень 2019. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.46.10067.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Семеріков, С. О., С. Г. Литвинова та М. М. Мінтій. Впровадження курсу з розробки програмних засобів віртуальної та доповненої реальності для майбутніх викладачів STEM-дисциплін. [б. в.], 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4141.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано вітчизняний досвід використання технології доповненої реальності в освітньому просторі. Проведено огляд засобів віртуальної і доповненої реальності з метою вибору найбільш придатних для розробки курсу та прийнято рішення про доцільність спільного використання середовища Unity для візуального проектування, середовища програмування Visual Studio (чи подібного) та платформ віртуальної (Google VR чи подібного) та доповненої (Vuforia чи подібного) реальності. Розроблено факультатив «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності», що складається з таких модулів: 1. Розробка засобів віртуальної реальності: віртуальна реальність та ігрові рушії; фізичні взаємодії та камера; 3D-інтерфейс користувача та позиціонування; 3D-взаємодія з користувачем; навігація та введення у віртуальній реальності. 2. Розробка засобів доповненої реальності: налаштування засобів доповненої реальності в Unity 3D; розробка проєкту з геопозиціонуванням; розробка навчальних матеріалів за допомогою Vuforia; розробка для перспективних пристроїв. Наведено завдання (за тижнями навчання) та зразки їх виконання. Визначено, що вивчення курсу сприяє розвитку компетентностей у проектуванні і використанні інноваційних засобів навчання. Наведено результати опитування учасників курсу для отримання зворотнього зв’язку про враження від навчання за курсом. З’ясовано, що найцікавішим респонденти вважають або процес розробки, або результат розробки, або практичне застосування додатків. 65 % визначили, що хотіли б і далі продовжувати поліпшувати свої знання про AR. Тільки 9 % опитаних не будуть використовувати отримані знання у професійній діяльності, 52 % думають, що будуть, 17 % планують, і 22 % вже використовують. Респонденти визначили напрямки вдосконалення курсу: зменшення самостійної роботи, збільшення аудиторних занять, деталізація методичних рекомендації та збільшення кількості практичних завдань, пов’язаних зі STEM-дисциплінами. Дослідження триває, продовжується впровадження розробленого курсу та експериментальна перевірка його ефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!