Статті в журналах: "Радіолокаційна інформація"

1

Кадук, С. О., А. С. Сторожук, Є. Ю. Стрельчик та Р. А. Сікорський. "Використання інформації радіолокаційної розвідки ADS-B при створенні єдиного інформаційного простору Повітряних Сил Збройних Сил України". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 51–57. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні інформаційні технології дозволяють створювати інформаційний простір шляхом об’єднання різноманітної інформації від різнорідних джерел. В статті розглядається спосіб об’єднання радіолокаційної інформації від радіолокаційних станцій Повітряних Сил та приймачів ADS-B. Показано, що за рахунок використання ADS-B даних можна суттєво розширити радіолокаційний простір та отримати додаткову інформацію для попередження будь-яких порушень у повітряному просторі України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Трофимов, І. М., І. В. Гурєєв та О. В. Пуховий. "Підвищення достовірності радіолокаційної інформації в багатопозиційних радіолокаційних системах за рахунок використання кооперативного прийому відбитих сигналів". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.11.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглядається підвищення достовірності радіолокаційної інформації в багатопозиційних радіолокаційних системах за рахунок використання кооперативного прийому відбитих сигналів. Підвищення достовірності радіолокаційної інформації досягається за рахунок усунення хибних вимірів в багатопозиційній радіолокаційній системі не за рахунок введення додаткових позицій, а за рахунок використання багатопозиційних методів визначення координат повітряних об’єктів. Використання багатопозиційних методів визначення координат повітряних об’єктів передбачає значне зменшення імовірності виникнення хибних вимірів без збільшення кількості позицій. Проведено порівняльний аналіз імовірності виникнення хибного виміру в даній системі при використанні кооперативного прийому відбитих сигналів та без нього.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Mohilatenko, A. S., D. N. Obidin, O. P. Kondratenko та V. M. Rudenko. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАДІОЛОКАЦІЙНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ РЕГІОНАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ УПРАВЛІННЯ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 47 (8 лютого 2018): 21–27. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.021.

Повний текст джерела

Анотація:

Необхідність практичного вирішення завдання забезпечення регіонального центру повітряного руху радіолокаційною інформацією з необхідною повнотою і точністю та недостатня розвиненість теоретичної бази для її вирішення, зумовлюють актуальність наукової задачі розробки методу формування та видачі повідомлень про повітряні об'єкти від джерел радіолокаційної інформації на регіональний центр управління повітряним рухом, адаптивного до змін продуктивності джерел радіолокаційної інформації і пропускної здатності каналів передачі даних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Лєбєдєв, В. О., О. М. Чекунова, С. М. Блащук та О. В. Висоцький. "Аналіз світових тенденцій розвитку посадочних радіолокаторів радіолокаційних систем посадки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(44) (22 липня 2021): 124–30. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.44.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проведено аналіз світових тенденцій розвитку посадочних радіолокаторів (ПРЛ) радіолокаційних систем посадки. Актуальність теми роботи визначається необхідністю вдосконалення радіолокаційних систем посадки на основі дослідження напрямків розвитку радіолокаційної техніки, методів обробки радіолокаційної інформації та сигналів, а також розробки та впровадження фазованих антенних решіток (ФАР) у зв’язку з розширенням способів застосування повітряних суден й підвищенням вимог до безпеки та якості польотів, своєчасності й безпеки радіолокаційного забезпечення польотів. З наведеного аналізу розвитку ПРЛ в радіолокаційних системах посадки слідує, що на даний час за кордоном використовуються ПРЛ з цифровою обробкою сигналів як у мобільних, так і в стаціонарних варіантах використання. При будові сучасних ПРЛ спостерігається тенденція збільшення випуску ПРЛ із використанням ФАР.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Малишев, О. А., М. Р. Арасланов, С. В. Бєлай, В. В. Сидоров, І. С. Бабенко та А. О. Астахов. "Імітатор повітряно-завадової обстановки з використанням системи “Віраж-РД” для оглядових аналогових радіолокаційних станцій". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 112–24. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.14.

Повний текст джерела

Анотація:

Для якісного навчання бойових обслуг радіолокаційних станцій радіотехнічних військ доцільно використовувати імітатори повітряно-завадової обстановки, яка була б максимально наближена до реальної. Запропоновано імітатор, модель нальоту в якому програмується в персональних електронно-обчислювальних машинах, а відображення обстановки здійснюється на штатних індикаторах кругового огляду радіолокаційних станцій. Для їх зв’язку з комп’ютером розроблені пристрої спряження, які здійснюють синхронізацію роботи та перетворення цифрової інформації у аналогову з подальшою передачею її на радіолокаційну станцію. Для створення повітряно-завадової обстановки використовується система оперативно-тактичних розрахунків та імітаційного моделювання бойових дій “Віраж-РД”. Пристрій спряження виконаний з використанням COTS-технологій на базі сімейства плат Arduino, що дає змогу зробити імітатор низьковартісним. Розроблений імітатор доцільно використовувати в якості тренажно-імітаційного комплексу при навчанні бойових обслуг радіолокаційних станцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Averyanova, Yuliya, Anna Rudiakova та Felix Yanovsky. "Оперативна корекція траєкторії повітряного судна на основі інформації бортових метеорологічних радіолокаторів". Proceedings of the National Aviation University 85, № 4 (22 грудня 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15133.

Повний текст джерела

Анотація:

Прогнозування та корекція траєкторії руху повітряного судна є одною з важливих можливостей для ефективного управління повітряним рухом. Одним з ключових факторів, що впливає на прогнозування траєкторії польоту є метеорологічний стан в аеропортах вильоту та посадки, а також впродовж траєкторії польоту. За таких умов важливим є широке використання можливостей систем оперативного одержання інформації про небезпечні погодні умови для короткочасної корекції траєкторії польоту. Бортові метеорологічні радіолокаційні системи є потужним та зручним засобом для одержання оперативних даних під час польоту у випадку виникнення несприятливих атмосферних умов. В даній роботі показані та обговорюються можливості корекції траєкторії польоту з використанням оперативної метеорологічної інформації, що одержується за допомогою бортових радіолокаційних систем.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Fedorov, A., V. Chalyi та V. Finaev. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ МУЛЬТИЛАТЕРАЦІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ РАДІОЛОКАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.055.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є система мультилатерації (MLAT) та її взаємодія з існуючими засобами радіолокації під час ведення радіолокаційного контролю (РЛК) повітряного простору. Метою є аналіз можливостей використання системи MLAT для підвищення ефективності РЛК повітряного простору. Завдання: аналіз основних тенденцій розвитку засобів повітряного нападу, аналіз відомих організаційних та технічних шляхів підвищення ефективності ведення РЛК малопомітних та малорозмірних повітряних об’єктів (ПО), визначення напрямків поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів, аналіз можливості отримання інформації від системи MLAT в радіотехнічних підрозділах, аналіз особливостей та обмежень на використання інформації від системи MLAT. Використовуваними методами є: методи визначення координат ПО, різницево-далекомірний метод, методи пасивної радіолокації, методи визначення координат ПО з використанням інформації супутникових навігаційних систем. Отримані такі результати. Встановлено, що система MLAT є системою незалежного кооперативного спостереження, в основі роботи системи MLAT покладений відомий далекомірний метод визначення координат ПО, мінімальна кількість пунктів прийому дорівнює трьом, отримано вираз для лінійної похибки різницево-далекомірного методу в системі MLAT, встановлено, що у якості приймачів в системі MLAT можливе використання транспондерів системи ADS-B, наведено декілька варіантів рішення задачі по виявленню потенційно небезпечних ПО, що бажають бути непоміченими, або здійснюють “мімікрію”. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: підвищення точності визначення координат ПО та якості РЛК повітряного простору шляхом поєднання можливостей системи MLAT та інформації від існуючих радіолокаційних засобів; встановлено, що використання системи MLAT суттєво підвищить точність супроводження ПО; намічені шляхи оптимізації геометричної побудови приймачів системи MLAT на позиціях радіотехнічних підрозділів та розробки методу сумісної обробки радіолокаційної інформації та інформації від системи MLAT при РЛК повітряного простору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Пархомей, Ігор Ростиславович. "Фізико - математична модель процесу взаємодії НВЧ - сигналу з кристалічною структурою радіопоглинаючого діелектрика". Адаптивні системи автоматичного управління 2, № 21 (22 листопада 2012): 54–60. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.21.2012.30681.

Повний текст джерела

Анотація:

За допомогою запропонованої в статті підходу можуть бути дослідженні перспективні способи отримання інформації про сучасні літальні апарати. Сучасна техніка створюється з використанням неметалічних матеріалів у своєї конструкції. Це зрозуміло за рядом причин, основною з яких є кращі характеристики речовин, що використовуються. Існуючі підходи щодо отримання радіолокаційної інформації про такі об’єкти є непідходящими оскільки вони засновані на використанні ефектів, що протікають в металах під час їх опромінення електромагнітним НВЧ полем. Проблемою є створення умов щодо дистанційної тимчасової зміни провідних властивостей для використання викликаних ефектів у існуючих способах радіолокації. Тенденція розвитку сучасних літальних засобів полягає у використанні неметалічних композитних матеріалів у конструкції планеру. Цей напрямок суттєво знижує можливості існуючих радіолокаційних засобів по виявленню та супроводженню таких літальних апаратів. Основний недолік існуючих метолів локації літальних апаратів полягає у використанні принципу „потужного сигналу”, тобто збільшенні потужності випроміненого зондуючого сигналу для підвищення рівня віддзеркаленого від повітряного об’єкту радіолокаційного сигналу і покращення прийомних характеристик РЛС виявлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Пархомей, Ігор Ростиславович. "Розробка підходів щодо використання побічних ефектів, які виникають внаслідок опромінення резонансним НВЧ-сигналом покриттів літальних апаратів". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 82–86. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30706.

Повний текст джерела

Анотація:

За допомогою запропонованої в статті підходу можуть бути дослідженні перспективні способи отримання інформації про сучасні літальні апарати. Сучасна техніка створюється з використанням неметалічних матеріалів у своєї конструкції. Це зрозуміло за рядом причин, основною з яких є кращі характеристики речовин, що використовуються. Існуючі підходи щодо отримання радіолокаційної інформації про такі об’єкти є непідходящими оскільки вони засновані на використанні ефектів, що протікають в металах під час їх опромінення електромагнітним НВЧ полем. Проблемою є створення умов щодо дистанційної тимчасової зміни провідних властивостей для використання викликаних ефектів у існуючих способах радіолокації.Тенденція розвитку сучасних літальних засобів полягає у використанні неметалічних композитних матеріалів у конструкції планеру. Цей напрямок суттєво знижує можливості існуючих радіолокаційних засобів по виявленню та супроводженню таких літальних апаратів. Основний недолік існуючих метолів локації літальних апаратів полягає у використанні принципу „потужного сигналу”, тобто збільшенні потужності випроміненого зондуючого сигналу для підвищення рівня віддзеркаленого від повітряного об’єкту радіолокаційного сигналу і покращення прийомних характеристик РЛС виявлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Пархомей, Ігор Ростиславович, та Олексій Юрійович Кагаров. "Адаптивні методи отримання радіолокаційної інформації". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 26 (29 червня 2015): 112–17. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.26.2015.45517.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Загорка, Олексій, Сергій Поліщук та Ірина Загорка. "МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ ПОВІТРЯНОГО ПРОТИВНИКА". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 40, № 1 (28 травня 2021): 5–12. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-40-1-5-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Ефективність протиповітряної оборони військ і об’єктів суттєво залежить від функціонування системи розвідки повітряного противника. Своєчасність видачі інформації про засоби повітряного нападу противника зенітним ракетним дивізіонам є визначальним для їх надійного ураження. Невизначеність дій засобів повітряного нападу, а саме висот їх застосування і напрямків удару по військах і об’єктах, обумовлює необхідність при організації розвідки розглядати декілька варіантів побудови просторової структури системи розвідки повітряного противника з метою її оптимізації. У статті запропоновано методику визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника, в якій за критерій оптимізації прийнято ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника, що оцінюється математичним сподіванням відносної величини кількості засобів повітряного нападу зі складу удару, що виявлені і по яким своєчасно видана інформація зенітним ракетним дивізіонам. Ефективність функціонування системи розвідки повітряного противника визначається як добуток імовірності виявлення цілей системи розвідки повітряного противника та імовірності своєчасної видачі інформації по них зенітним ракетним дивізіонам. Імовірність виявлення цілі системи розвідки повітряного противника визначається із урахуванням коефіцієнта перекриття радіолокаційного поля, імовірності своєчасної видачі інформації зенітним ракетним дивізіонам із використанням нормальної функції розподілу Лапласа. При оцінювані ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника ураховуються можливі діапазони висот застосування засобів повітряного нападу і напрямки їх ударів по військах і об’єктах. Розподіл засобів повітряного нападу за діапазонами висот застосування здійснюється за евристичним методом. Коефіцієнти важливості (небезпечності) напрямків ударів засобів повітряного нападу визначаються із використанням експертного методу ранжирування. Варіанти просторової структури системи розвідки повітряного противника відрізняються розташуванням позицій радіолокаційних станцій на місцевості. Раціональним вважається варіант просторової структури, якому відповідає максимум ефективності функціонування системи розвідки повітряного противника. Порядок використання розробленої методики визначення раціональної просторової структури системи розвідки повітряного противника показаний на прикладі. Методика може використовуватись під час організації розвідки повітряного противника органами управління радіотехнічних військ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Кузнєцов, О. Л., О. В. Коломійцев, В. С. Кітов та А. Д. Карлов. "Оцінювання точності поточного вимірювання радіальної швидкості аеродинамічого об’єкту в когерентно-імпульсній РЛС супроводження". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(40), (12 серпня 2020): 91–99. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.40.10.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті оцінюються можливі значення середньоквадратичної похибки поточного вимірювання радіальної швидкості аеродинамічного об’єкту, які виникають за рахунок впливу реальних умов поширення і відбиття радіолокаційного сигналу. В якості носія радіолокаційної інформації розглядається пачка, яка частково втратила когерентність внаслідок наявності у її радіоімпульсах корельованих флуктуацій початкових фаз. Вважається, що фазові флуктуації радіоімпульсів прийнятої пачки розподілені за нормальним законом з нульовим середнім, а кореляція фазових флуктуацій із збільшенням інтервалу між радіоімпульсами пачки убуває за знакозмінним законом. Проведено оцінювання радіальної швидкості об’єкту радіолокаційного спостереження за байєсівським підходом. Отримані результати свідчать про те, що для сучасних радіолокаційних систем (РЛС) супроводження, точність поточного вимірювання радіальної швидкості об’єкту переважно визначається статистичними характеристиками флуктуації фаз радіолокаційного сигналу. Вплив даних флуктуацій, що обумовлений наявністю турбулентних неоднорідностей атмосфери, характером руху об’єкта та відбиттям радіохвиль від земної або морської поверхні може призводити до суттєвого зниження якості слідкувального вимірювання. Наведені результати оцінювання можуть бути в подальшому використані для дослідження умов, за якими відбувається зрив аеродинамічних об’єктів з супроводження когерентно-імпульсними РЛС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Гризо, А. А., І. М. Невмержицький та В. В. Монастирний. "Удосконалення вторинної обробки радіолокаційної інформації в РЛС 19Ж6". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(26) (24 січня 2017): 78–81. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2017.26.16.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Kazakov, E., A. Kazakov та V. Rechetnik. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛЯРИЗАЦІЙНО-РОЗСІЮЮЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ ЦІЛІ КОНІЧНОЇ ФОРМИ, ПОКРИТОЇ РАДІОПОГЛИНАЮЧИМ МАТЕРІАЛОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (30 жовтня 2019): 113–17. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.113.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є інформація про характеристики розсіювання РЛЦ при нанесенні на неї РПМ для вирішення прикладних завдань розпізнавання радіолокаційних цілей. Метою є отримання експериментальної оцінки поляризационно-розсіюючих властивостей радіолокаційної цілі конічної форми на якій завдано поглинаючий матеріал магнітного типу. Завдання: зменшення помітності і збільшення помилок визначення координат РЛЦ при нанесенні на неї РПМ, оцінка відбивних характеристик (характеристик розсіювання) різних типів РПМ, отримання кількісних значень характеристик розсіювання цілей, покритих РПМ, для вузькосмугових сигналів. Використовуваними методами є: математичні моделі оптимізації, методи вирішення матричних задач. Отримані наступні результати. Використання РПМ призводить до істотного зниження ЕПР цілі в квазіоптичної області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: При нанесенні на носову частину і на підставу мети конічної форми РПМ відбувається спотворення пелюсткової структури реалізацій амплітуд відбитих від цих ділянок сигналів на основних і кросових поляризаціях при суміщеному прийомі, а також деяке зменшення значень амплітуд відбитих сигналів на основних поляризаціях квазіоптичної. Використання РПМ розглянутого типу також призводить до істотного зниження ЕПР цілі в області відображення радіохвиль при використанні вузькосмугового сигналу. Аналіз статистичних характеристик амплітуд відбитих від конуса сигналів (середнього значення і дисперсії), показав вплив розглянутого РПМ аналогічний впливу на реалізації даних амплітуд. Нанесення РПМ на окремі частини конуса також призводить до зменшення протяжності гістограм амплітуд відбитих сигналів на різних поляризаціях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Нікітін, Микола Михайлович. "Деякі експериментальні результати оцінювання доплерівських портретів радіолокаційних цілей". Озброєння та військова техніка 25, № 1 (15 лютого 2022): 60–66. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2020.1(25).60-66.

Повний текст джерела

Анотація:

Останнім часом привертає увагу використання тривалого когерентного накопичення сигналів, що відбиваються радіолокаційними цілями, з метою аналізу доплерівських портретів. Розвиток елементної бази побудови радіолокаційних пристроїв сприяє удосконаленню процесів обробки сигналів, спрямованих на отримання додаткової інформації про об'єкти спостереження. У статті наводяться результати обробки сигналів, зафіксованих за допомогою радіолокаційних станцій, виконаних за технологією цифрової антенної решітки, з використанням методу оцінки доплерівських портретів в координатній системі "радіальна швидкість – радіальне прискорення». Отримані результати свідчать на користь ефективності запропонованого методу. Вказано про доцільність використання методу у системах радіолокаційного спостереження космічних об'єктів, при розробці методів розпізнавання класів радіолокаційних цілей і при визначеннікількості об'єктів в групі цілей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Shylo, S., D. Golovnyak, S. Khmelevskiy та О. Timochko. "МЕТОД СУМІСНОЇ ОБРОБКИ КООРДИНАТНОЇ ТА ОЗНАКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМАХ ОБРОБКИ РАДІОЛОКАЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 123–28. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.123.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом вивчення в статті є процес сумісної обробки координатної та ознакової інформації в системах обробки радіолокаційної інформації спеціального призначення. Метою є розробка методу сумісної обробки координатної та ознакової інформації в системах обробки радіолокаційної інформації спеціального призначення, що дозволяє врахувати інформаційні можливості різнотипних джерел про параметри траєкторій, сигнальні, траєкторні та оперативно-тактичні ознаки, а також використовувати інтелектуальні технології для розпізнавання повітряних об’єктів. Завдання. Наведено результати досліджень щодо удосконалення методів та алгоритмів третинної обробки радіолокаційної інформації в системах обробки радіолокаційної інформації спеціального призначення. Запропоновано метод сумісної обробки координатної та ознакової інформації в системах обробки радіолокаційної інформації спеціального призначення, що відрізняється від відомих урахуванням інформаційних можливостей різнотипних джерел про параметри траєкторій, сигнальних, траєкторних та оперативнотактичних ознак, а також використанням інтелектуальних технологій розпізнавання повітряних об’єктів. Отримані такі результати. Розроблений метод сумісної обробки координатної та ознакової інформації в системах обробки радіолокаційної інформації спеціального призначення. Висновки. Розроблений метод має усунути недоліки притаманні існуючим методам, і за рахунок цього підвищити якість інформації про повітряну обстановку. Встановлено, що використання запропонованого методу сприяє забезпеченню вимог споживачів щодо оперативності та якості інформації про повітряну обстановку

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Бакуменко, Б. В., В. І. Клименко, О. О. Реус та А. Е. Мощенко. "Підвищення оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду ООС". Системи озброєння і військова техніка, № 4 (68) (24 грудня 2021): 7–13. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.68.01.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена підвищенню оперативності оцінки повітряної обстановки та прийняття по ній рішення в радіотехнічній частині (підрозділі) з урахуванням досвіду операції Об’єднаних сил. Існуючий порядок оцінки повітряного противника в ході підготовки радіотехнічних підрозділів до виконання бойового завдання та радіотехнічної частини до бойового застосування в цілому, здійснюється заздалегідь, ще на етапі підготовки до бойового застосування. При цьому, не враховуються ні зміни, які можуть статися в бойовому складі повітряного противника, ні особливості його бойового застосування на даному напрямку та в конкретний момент часу, в тому числі і виходячи з досвіду операції Об’єднаних сил. Проведений аналіз порядку оцінки повітряного противника чи повітряної обстановки в цілому показав, що окремі елементи оцінки повітряної обстановки можливо оцінити заздалегідь, а найбільш важливі елементи оцінки обстановки доцільно оцінювати оперативно, безпосередньо в ході бойового застосування. При цьому особливе значення має оцінка підлітного часу, рубежів виявлення засобів повітряного нападу та часу перебування цілі в зоні радіолокаційної інформації (ЗРІ) чи радіолокаційному полі (РЛП) підрозділу. Визначені пропозиції оцінки підлітного часу, рубежів виявлення та часу перебування цілі в зоні інформації чи радіолокаційному полі підрозділу нададуть можливість командирам радіотехнічних частин і підрозділів своєчасно визначити спосіб ведення радіолокаційної розвідки, напрямок зосередження зусиль та забезпечити своєчасне виявлення повітряного противника і видачу радіолокаційної інформації, в тому числі, враховуючи досвід ведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил і, в цілому, покращити ефективність бойового застосування радіотехнічних військ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Репецький, А. А. "Методика придбання експертної інформації для вирішення завдань керування радіолокаційною системою". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, вип. 10/11 (2005): 30–33.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Казаков, О. Є. "Аналіз можливості отримання ознак розпізнавання радіолокаційних цілей при використанні багаточастотного сигналу в багатопозиційних РЛС". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(66), (22 жовтня 2020): 58–63. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.66.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладено можливості отримання ознак розпізнавання радіолокаційних цілей по сигнальній інформації багатопозиційних РЛС. В якості ознак розпізнавання основна увага приділялася таким ознакам, як геометричні характеристики і швидкості відносного обертання цілі. Розглянуто можливості отримання ознак розпізнавання при використанні багаточастотних сигналів при проведенні спільної кореляційної обробки цих сигналів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Худов, Г. В., О. С. Дьяконов, П. Є. Минко, Ю. С. Соломоненко, В. П. Марченко та К. А. Тахьян. "Порушення в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом статті є процес виявлення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів. Метою є підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів за рахунок своєчасного виявлення та усунення порушень в роботі транспондерів ADS-B при визначенні координат повітряних об’єктів. Завдання: аналіз відомих методів підвищення точності координат повітряних об’єктів при контролю повітряного простору та ведення радіолокаційної розвідки; навести приклад використання інформації від транспондерів ADS-B; проаналізувати склад пакетів ADS-B; провести експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Отримані такі результати. Встановлено, що у теперішній час для підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів активно використовується автоматичне залежне спостереження – радіомовне. Проаналізовані відомі методи підвищення точності визначення координат повітряних об’єктів. Встановлено, що основними недоліками таких методів є використання морально застарілих технологій, невідповідність точності визначення координат повітряних об’єктів вимогам та стандартам безпеки повітряного руху тощо. Наведений приклад використання інформації від транспондерів ADS-B. Інформація отримана з використанням RTL-SDR приймача. Проаналізовано склад пакетів ADS-B. Встановлено, що існує можливість перерахунку контрольної суми Parity Information. В результаті цього отримується валідний ADS-B пакет. Другий тип вразливостей пов’язаний з відсутністю механізмів для міцного криптографічного підпису. Це може привести до посилання в ефір підроблених даних або підміни інформації в пакетах. Третій вид вразливості пов’язаний з відсутністю криптування на пакетному рівні. Розглянуті різні сценарії атак на ADS-B. Проведені експериментальні дослідження щодо виявлення можливих порушень та збоїв транспондерів ADS-B. Для проведення експериментів використовувався приймач FlightAware Piaware та програмне забезпечення PiAware від FlightAware. Проілюстровано значні помилки у визначенні координат повітряних об’єктів. Встановлено, що при проведенні експерименту основною причиною помилок у визначенні координат ПО є навігаційний модуль, який є частиною транспондеру ADS-B. В подальших дослідженнях пропонується розробити рекомендацій щодо протидії порушенням в роботі транспондерів та приймачів ADS-B.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Zavolodko, G., та D. Pavlova. "МІЖЕТАПНА ОПТИМІЗАЦІЯ ОБРОБКИ ДАНИХ ОГЛЯДОВИХ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ СИСТЕМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 23–26. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.023.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі проведено синтез та аналіз оптимальної структури обробки даних оглядових радіолокаційних систем спостереження, який показуэ що завдяки створенню тимчасової інформаційної бази сигнальних даних на потрібну кількість оглядів радіолокаційної системи спостереження, в кожному елементі якої зберігаються сигнальні дані з показниками якості та параметри їх отримання, вдається здійснити міжетапну наскрізну оптимізацію обробки сигналів, первинної та вторинної обробки даних систем спостереження повітряного простору на основі критерія Неймана-Пірсона та з’являється можливість швидше формулювати підготовку інформаційних повідомлень у межах поточного інформування, що істотно впливає на якість прийнятого рішення. Наведені розрахунки показали, які є переваги в якості обробки даних первинних радіолокаторів в порівнянні з варіантом поєднання даних, який здійснюється на рівні прийняття рішень про виявлення провітряного об’єкта в кожному каналі обробки сигнальних дани, та показує неодноманітність якісті прийняття рішення, що визначається як якістю, так і складом інформації, на основі якої приймаються рішення. Таким чином наведена структура призведе до якіснішого аналізу інформації про повітряний простор, який значною мірою забезпечує як безпеку країни, так і безпеку повітряного руху

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Мезенцев, О. В., та О. М. Буточнов. "Математична модель комбінованих перешкод у приймальних пристроях радіолокаційних датчиків зовнішньої інформації сучасних літальних апаратів". Реєстрація, зберігання і обробка даних 22, № 4 (29 грудня 2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2020.22.4.225917.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто математичний опис комбінованих перешкод з метою аналізу процесів, що відбуваються у приймальних пристроях радіоелектронних засобів, а також оцінювання їхнього впливу на сучасні радіоелектронні датчики зовнішньої інформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Бабій, Ю. О. "Метод вторинної обробки радіолокаційної інформації при моніторингу рухомого об’єкту на сухопутному кордоні України". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(28) (26 вересня 2017): 55–63. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2017.28.07.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Лещенко, С. П., О. М. Колесник, С. А. Грицаєнко та С. І. Бурковський. "Використання інформації ADS-B в інтересах підвищення якості ведення радіолокаційної розвідки повітряного простору". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 3(28) (26 вересня 2017): 69–75. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2017.28.09.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Gabruk, R., and I. Gorishna. "DEFINITION OF THE OPTIMAL FILTER USING SPECIAL WEIGHT PROCESSING TO IMPROVE THE ALLOCATION OF RADAR INFORMATION." Новітні технології 2, no. 6 (October 27, 2018): 16–23. http://dx.doi.org/10.31180/2524-0102/2018.2.06.02.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Ляшенко, Володимир, Микола Лисий, Олег Воробйов, Владлен Кузнецов та Олександр Юла. "АНАЛІЗ ХАРАКТЕРИСТИК ІСНУЮЧИХ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ДОППЛЕРІВСЬКИХ РАДАРНИХ СИСТЕМ ЗОВНІШНЬОТРАЄКТОРНИХ ВИМІРЮВАНЬ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 84, № 1 (12 вересня 2021): 176–99. http://dx.doi.org/10.32453/3.v84i1.810.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз чинних та перспективних допплерівських радарних систем (ДРС), їх основних характеристик, а також тактико-технічних характеристик сучасних радіолокаційних станцій (РЛС) вітчизняного та закордонного виробництва встановлено, що у сучасних РЛС для вирішення завдань виявлення і супроводу різноманітних цілей, рухомих зі швидкостями від нульової (завислий вертоліт) до 5 Махів (від артилерійського снаряда до балістичних ракет), широке застосування знаходять як прості монохроматичні синусоїдальні й імпульсні зондуючі сигнали різної тривалості, так і складні пачкові широкосмугові сигнали з лінійною і нелінійною внутрішньоімпульсною частотною модуляцією і змінним періодом повторення або фазоманіпульовані імпульсні, шумові і шумоподібні сигнали з використанням різних кодових послідовностей. У статті визначено, що для подальшого визначення просторових координат і параметрів руху об’єкта можуть застосовуватися різні за призначенням РЛС та їх модернізації, а для підвищення ефективності таких вимірів використовуватися методи спільної обробки отримуваної від них інформації, що потребує проведення додаткових досліджень. Проте найефективніші результати в межах необхідних для проведення випробувань зразків озброєння та військової техніки згідно з вимогами до вимірювальних даних, можуть бути отримані лише за допомогою спеціально розроблених радіолокаційних станцій траєкторних вимірювань на основі допплеровського ефекту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Пільтяй, Степан Іванович, Андрій Васильович Булашенко, Єлизавета Ігорівна Калініченко та Олександр Васильович Булашенко. "ВИСОКОЕФЕКТИВНИЙ ХВИЛЕВОДНИЙ ПОЛЯРИЗАТОР ДЛЯ СУПУТНИКОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ". Вісник Черкаського державного технологічного університету, № 4 (21 січня 2021): 14–26. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.217129.

Повний текст джерела

Анотація:

У сучасних супутникових інформаційних системах та безпровідних системах передачі даних широко використовують сигнали із коловими поляризаціями. Сигнали цього типу вимагають застосування спеціальних антенних систем із поляризаційним обробленням. Такий підхід дає можливість удвічі зекономити частотні ресурси, які є обмеженими. У результаті збільшується інформаційна ємність каналів передачі інформації в супутникових та інших інформаційних системах. Базовим елементом антенних систем із коловими поляризаціями є поляризатор. Такий пристрій здійснює перетворення електромагнітних хвиль із круговою поляризацією в лінійно поляризовані хвилі або навпаки. Використання поляризатора та ортомодового перетворювача в антенних системах забезпечує перетворення поляризації сигналів із одночасною передачею їх до розв’язаних хвилеводних каналів. Стаття містить результати аналізу та оптимізації нового високоефективного хвилеводного поляризатора для супутникових інформаційних систем. Конструкція розробленого поляризатора складається із хвилеводу квадратного перерізу з чотирма діафрагмами. Виконано оптимізацію поляризатора для його застосування в робочому діапазоні частот від 10,7 ГГц до 12,8 ГГц. Проаналізовано й оптимізовано фазові, поляризаційні характеристики та характеристики узгодження із застосуванням чисельного методу скінченного інтегрування. Розроблений хвилеводний поляризатор із чотирма діафрагмами забезпечує диференційний фазовий зсув 90° ± 3,5°, коефіцієнт стійної хвилі з напругою, меншою 1,24, коефіцієнт еліптичності, менший 0,53 дБ, кросполяризаційну розв’язку, вищу 30,3 дБ. Таким чином, створений новий поляризатор на основі квадратного хвилеводу з чотирма діафрагмами забезпечує якісну роботу в усьому робочому Ku-діапазоні частот 10,7–12,8 ГГц. Пристрій може широко використовуватися в сучасних антенних системах із поляризаційним обробленням сигналів у телекомунікаційних, радіолокаційних і супутникових інформаційних системах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Посудін, Юрій Іванович. "Розробка та застосування тестів у навчальному процесі". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (13 квітня 2014): 218–19. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.437.

Повний текст джерела

Анотація:

Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу доцільно використовувати тестування – процедуру систематичної оцінки рівня знань студентів в аудиторії чи протягом дистанційного навчання, яка сприяє підвищенню ефективності навчального процесу. Пропонуються такі тести: альтернативні (які вимагають відповіді “так” чи “ні”); вибіркові (коли студенту необхідно знайти одну вірну відповідь серед декількох запропонованих); акордно-вибіркові (коли треба знайти декілька вірних відповідей серед декількох запропонованих); парно-вибіркові (коли необхідно утворити з двох запропонованих рядів відповідей вірні пари); репродуктивні (відповіді на які можна знайти у відповідному розділі підручника); конструктивні (прямих відповідей на які нема в підручнику; студент повинен створити відповідь самостійно).Розглянемо застосування тестів під час вивчення розділу “Дистанційне зондування” дисципліни “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”.Альтернативний тест.Чи вірно ствердження, що:1. молекули основних компонентів атмосфери – азоту і кисню – беруть участь в процесі поглинання оптичного випромінювання Так Ні2. розсіювання Мі відбувається на частинках великих розмірів Так Ні3. до недоліків радіолокаційних методів можна віднести вплив рослинного покриву та нерівності ґрунту на сигнал, що реєструється Так Ні4. лазерний диференційний лідар застосовується для вимірювання параметрів вітру та опадів Так НіАкордно-вибірковий тест. Знайти вірні ствердження:Допплерівський лідар використовують для:1. вимірювання параметрів вітру; 2. дослідження розподілу забруднень над промисловими підприємствами; 3. визначення озону; 4. аналізу молекул та аерозолів; 5. вимірювання опадів.Парно-вибірковий тест.Складіть пари «метод дистанційного зондування – його переваги»: а. Фотографічні системи1. спроможність реєструвати різницю температур близько 0,4 К;б. Відеографічні системи2. створення зображень об’єктів навколишнього середовища з високим рівнем розділення;в. Багатоспектральні сканери3. створення та накопичення послідовних зображень будь-якого процесу;г. Теплові сенсори4. визначення положення, руху та природи віддалених об’єктів;д. Надвисокочастотні локатори5. здатність використовувати вузькі спектральні ділянки і отримувати інформацію в цифровій формі.Репродуктивний тест.Який метод дистанційного зондування доцільно використати для визначення температури поверхні водойм?Конструктивний тест.Знайдіть в літературі спектр поглинання хлорофілу. Який лазер доцільно використати як джерело збудження флуоресценції хлорофілу (690 нм і 740 нм) під час дистанційного зондування водної рослинності: Не:Cd-лазер (440 нм), He:Ne-лазер (632,8 нм), CO2-лазер (10,6 мкм)?Запропонована система тестування апробована у підручнику: Посудін Ю.І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. – Київ: Світ, 2003.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Радіолокаційна інформація"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями