Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Радіоелектронна техніка.

Статті в журналах з теми "Радіоелектронна техніка"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Радіоелектронна техніка".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Сакович, Л. М., С. І. Глухов, О. С. Бабій та А. О. Гальоса. "Методика фізичного діагностування цифрових пристроїв об’єктів радіоелектронної техніки". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 93–101. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті представлена методика фізичного діагностування цифрових пристроїв об’єктів радіоелектронної техніки, яка ґрунтується на використанні енергодинамічного, енергостатичного та електромагнітного методів діагностування. Вона передбачає поодиноке або комплексне застосування зазначених методів, що залежить від вірогідності діагнозу, яка вимагається. Остання зумовлена важливістю об’єкта радіоелектронної техніки, а також випадками, в яких неможливо прийняти рішення про технічний стан при використанні якогось одного з методів діагностування. Використання даної методики спрямовано на визначення технічного стану з вірогідністю не нижче 0,95, а її застосування на першому рівні системи технічного обслуговування і ремонту радіоелектронної техніки дозволить проводити визначення реального технічного стану при глибині діагностування цифрового пристрою (радіоелектронного компоненту), що призведе до зменшення логістичної складової доставки цифрових пристроїв у ремонтні органи та в зворотному напрямку. Застосування даної методики доцільно в роботі автоматизованої системи технічної діагностики радіоелектронної техніки.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Глухов, С. І. "Методика обробки діагностичної інформації на основі методів фізичного діагностування та результатів форсованих випробувань радіоелектронних компонентів цифрових пристроїв об’єктів радіоелектронної техніки". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(59) (28 січня 2019): 81–86. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2019.59.11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Глухов, С. І., Л. М. Сакович та О. С. Бабій. "Використання інформаційних технологій для прогнозування технічного стану об’єктів радіоелектронної техніки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 72–78. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Подальша експлуатація складних вартісних об’єктів радіоелектронної техніки в сучасних економічних умовах держави зумовлює на основі інформаційних технологій розробку нових рішень, спрямованих на дотримання вимог щодо підтримання надійності. В статті проведений аналіз стану рівнів ієрархії об’єктів, розглянуті відповідні ним можливості діагностичного забезпечення та закони розподілу відмов, запропоноване використання інформаційних технологій для прогнозування технічного стану конструктивних елементів як складових об’єктів, так і об’єктів в цілому. Період проведення технічного обслуговування або планового ремонту буде розраховуватись в залежності від результатів, отриманих в ході проведення попереднього діагностування, а також залежати від ймовірності безвідмовної роботи елементів всіх рівнів ієрархії. Можливість корегування даного періоду відображає гнучкість нового підходу, що відрізняє його від існуючих. В результаті обробки діагностичної інформації користувач отримає дані щодо часу проведення технічного обслуговування або планового ремонту, ймовірності безвідмовної роботи елементів, прогнозування технічного стану об’єктів радіоелектронної техніки на різних їх рівнях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Hlukhov, S., L. Sakovich, and M. Yakovlev. "DEVELOPMENT AND FEASIBILITY STUDY OF THE AUTOMATED TECHNICAL DIAGNOSIS SYSTEM FOR RADIO-ELECTRONICS BASED ON PHYSICAL DIAGNOSIS." Collection of scientific works of the National Academy of the National Guard of Ukraine 1, no. 35 (2020): 30–40. http://dx.doi.org/10.33405/2409-7470/2020/1/35/207355.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Климченко, В. Й., М. Р. Арасланов, В. О. Тютюнник та А. А. Саваткова. "Особливості експлуатації радіоелектронної техніки в радіотехнічних військах на етапі переозброєння". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(55) (27 лютого 2018): 83–90. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2018.55.11.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Проценко, Я. М. "Моделювання процесу технічного обслуговування за станом об"єктів радіоелектронної техніки". Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вип. № 53 (2016): 55–63.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Жердєв, М. К., С. І. Глухов та М. М. Нікіфоров. "Методика обробки діагностичної інформації для автоматизованої системи технічного діагностування радіоелектронної техніки". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(34) (25 січня 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2019.34.10.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Жердєв, М. К., О. В. Сєлюков, С. І. Глухов, С. В. Гахович та М. М. Нікіфоров. "Діагностування радіоелектронної техніки на основі енергодинамічного методу: методика та інформаційне забезпечення". Системи озброєння і військова техніка, № 2(54) (26 червня 2018): 23–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2018.54.03.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Проценко, Я. М. "Параметричний синтез автоматизованої системи технічного обслуговування складного об"єкта радіоелектронної техніки". Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вип. № 56 (2017): 47–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Глухов, С. І. "Прогнозування технічного стану радіоелектронної техніки на основі результатів форсованих випробувань з використанням методів фізичного діагностування". Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вип. № 62 (2018): 28–34.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Openʹko, Pavlo, Vladislav Kobzev, Vadym Vasiliev, Oleh Uhrynovych та Volodymyr Diachenko. "Методичний підхід до визначення раціонального варіанту модернізації функціональних систем зразків зенітного ракетного озброєння". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 6 (27 грудня 2021): 127–39. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.6.10.

Повний текст джерела
Анотація:
Результати досліджень, що опубліковано в статті, будуть корисні для фахівців логістичного забезпечення, які займаються питаннями організації експлуатації та відновлення озброєння та військової техніки. У статті розглядається методичний підхід щодо обґрунтування раціонального варіанта модернізації зенітного ракетного озброєння з урахуванням зміни властивостей елементів радіоелектронної апаратури і можливостей щодо створення елементів функціональних систем на сучасній елементній базі. Проаналізовані існуючі у науково-технічній літературі публікації, присвячені питанням морального старіння складних технічних систем різного призначення, в тому числі стану елементної бази радіоелектронної апаратури зразків зенітного ракетного озброєння, встановлено, що завдання, пов’язані з модернізацією функціональних систем зразків зенітного ракетного озброєння з урахуванням зміни властивостей елементів обладнання, використовуючи при цьому сучасну елементну базу, на даний час є невирішеним, що дозволило визначити наукове завдання, що полягає в подальшому розвитку науково-методичного апарату вибору раціонального варіанту модернізації зенітного ракетного озброєння з урахуванням зміни властивостей елементів радіоелектронної апаратури і можливостей щодо створення елементів функціональних систем на сучасній елементній базі. Обґрунтовано вибір доцільного варіанту модернізації функціональних систем зразків зенітного ракетного озброєння з декількох альтернативних як за рівнем глибини модернізації, так за використовуваною елементною базою з використання методичного апарату, в якості якого виступатиме запропонований методичний підхід до обґрунтування раціонального варіанту модернізації функціональних систем зі створенням їх елементів на сучасній елементній базі. Показано, що в умовах, що склалися, доцільною є розробка модернізованих систем (блоків, субблоків) зразків зенітного ракетного озброєння та їх складових частин на базі імпортованих елементів з урахуванням додаткових організаційних та технічних заходів щодо забезпечення надійності у визначених умовах експлуатації. Наведено, що для вирішення поставленого завдання потрібне обґрунтування та вибір показників та критерію ефективності, використання яких дозволить описати кожен з варіантів модернізації зі створенням елементу функціональних систем на сучасній елементній базі, в тому числі матеріальні та часові витрати, та порівняти їх між собою.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Kostiuchenko, Serhii, Viktor Hudyma, Anatolii Ostrovskyi та Iryna Novikova. "Обґрунтування рекомендацій щодо запровадження використання активного вугілля під час тривалого зберігання бронетанкового озброєння та техніки". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (20 лютого 2021): 87–93. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.9.

Повний текст джерела
Анотація:
Навколишнє середовище є постійно діючим носієм агресивних корозійних реагентів. В цілому воно в себе включає атмосферне повітря, якій складається з азоту, кисню, водню, вуглекислого та інертних парів, газів та тверді частини (пил). Майже всі компоненті впливають на протікання корозійних процесів. Деталі сучасних машин виготовляють в більшій частині зі сплаві різних металів. Використання сплавів підвищує міцність виробів, покращує їх знос та інші властивості. Основним видом руйнування металічних виробів є електрохімічна корозія. Для її протікання необхідні електроліт, якій може утворитись на поверхні деталей у вигляді маленьких краплин атмосферної вологи, а також анодні та катодні ділянки. Анодні та катодні ділянки на поверхні деталей з’являються не тільки за рахунок зіткнення різних матеріалів, але й не однакового ступеню обробки поверхонь. Практично мікрогальванопари виникають всюди, де на металі є краплини вологі. Найбільш ефективно захист машин від корозії забезпечується шляхом утворення на поверхні деталей механічного бар’єру, але об’єктах бронетанкової техніки існує ряд деталей які неможна покривати маслом, а цілий ряд систем (головним образом радіоелектронна апаратура та оптичні прилади) дуже чутливі до впливу атмосфери і не може бути захищеним маслами. Тому знайшли так званий спосіб обробки навколишнього середовища. Прикладом такого способу може служити герметизація танка та осушення повітря всередині з допомогою силікагелю ( SiO2·3Н2О). Для осушення повітря в середині використовується силікагель марок МСК та КСМ (кусковий та гранульований), який являє собою висушений гель кремнієвої кислоти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Глухов, С. І. "Побудова алгоритму розрахунку часу прогнозування технічного стану цифрових пристроїв радіоелектронної техніки при використанні методів фізичного діагностування". Системи озброєння і військова техніка, № 1(57) (22 березня 2019): 69–76. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2019.57.10.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Глухов, С. І. "Побудова алгоритму розрахунку часу прогнозування технічного стану цифрових пристроїв радіоелектронної техніки при використанні методів фізичного діагностування". Системи озброєння і військова техніка, № 1 (57) (2019): 69–76.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Глухов, С. І. "Особливості отримання та обробки інформації з використанням методів фізичного діагностування для нової автоматизованої системи технічного діагностування радіоелектронної техніки". Військово-технічний збірник, № 20 (2019): 8–13.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Крохмаль, Тетяна Миколаївна, та Олександр Миколайович Нікітенко. "Використання системи комп’ютерної математики Maple в курсі «Технічна електродинаміка»". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 148–52. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.332.

Повний текст джерела
Анотація:
Інтенсивне впровадження електротехніки, радіотехніки й електроніки майже у всі галузі народного господарства, науку, техніку, медицину, побут поставило перед широким колом фахівців (радіоінженери, інженери з прискорювальних установок, з ядерної техніки, електроніки, автоматики тощо) завдання активного освоєння методів розрахунків електродинамічних задач. Створення та експлуатація новітніх радіоелектронних пристроїв та приладів визначають зростаючу потребу у добре підготованих фахівцях радіотехнічного напряму.У сучасній радіотехніці й зв’язку широке застосування знаходять електромагнітні хвильові процеси і різноманітні пристрої, у яких ці процеси відіграють суттєву роль: передавальні лінії й хвилеводи, випромінювачі й приймальні антени, об’ємні резонатори й фільтри, невзаємні пристрої з феритами, елементи обчислювальних машин і комутаційних пристроїв, що працюють у сантиметровому або оптичному діапазоні.Курс «Технічна електродинаміка» та подібні до нього є обов’язковими для вивчення під час підготовки фахівців. Крім того, електродинаміка є важливою частиною теоретичної фізики, тому курси з електродинаміки читаються у переважній більшості університетів, й, у тій або іншій формі, і в ряді вищих технічних навчальних закладів.За програмою цього курсу найчастіше розглядаються наступні теми:1. Елементи векторного аналізу та математичної теорії поля2. Рівняння Максвелла3. Пласкі електромагнітні хвилі4. Відбиття та переломлення пласких електромагнітних хвиль5. Стале електричне поле6. Стале магнітне поле7. Поширення електромагнітних хвиль8. Хвилеводи9. Об’ємні резонаториВивчення вище перелічених тем вимагає використовувати такі операції з математичної теорії поля, як градієнт, ротор, дивергенція, скалярний та векторний добуток векторів тощо, розв’язувати рівняння у частинних похідних за методами Д’Аламбера (поширення хвиль), відокремлення змінних (рівняння Лапласа, Пуассона, Гельмгольця), визначати структури полів (типи хвиль) у хвилевідних лініях та об’ємних резонаторахЗ іншого боку, чільне місце у підготовці майбутнього фахівця посідає місце вміння використовування систем комп’ютерної математики (СКМ). Підготовка майбутнього фахівця до використання інформаційно-комунікаційних технологій має відбуватися не тільки на заняттях з дисциплін природничо-наукового циклу, а насамперед під час вивчення фундаментальних дисциплін.До простих і відносно нескладних систем комп’ютерної математики, щоправда з дещо обмеженими можливостями, відносять системи Derive та різні версії системи Mathcad. Система Derive вважається навчальною СКМ початкового рівня. Вона функціонує на основі мови штучного інтелекту (MuLisp) і є найменш вимогливою до апаратних можливостей персональних комп’ютерів: це єдина система, яка здатна працювати навіть на комп’ютерах раритетного класу IBM PC ХТ без жорсткого диску. Проте за можливостями вона не може конкурувати з системами більш високого класу ані у чисельних розрахунках, ані у символьних перетвореннях, ані у графічній візуалізації результатів обчислень.До середнього рівня СКМ відносять системи класу Mathcad. Ця СКМ має висококласну систему чисельних обчислень, проте дещо обмежену систему символьних перетворень, що реалізовано системою MuPAD (достатньо сказати, що лише 300 функцій ядра MuPAD доступні у Mathcad). Втім, графічні можливості різних версій Mathcad мало чим поступаються графіці більш складних СКМ.Більшість перших CKM призначалася для чисельних розрахунків. Їх результат завжди конкретний – це або число, або набір чисел, що зображується у вигляді таблиці, матриці або точок графіків. Однак вони не надавали можливості одержати загальні формули, що описують розв’язок задач. Як правило, з результатів чисельних обчислень неможливо було зробити загальні теоретичні, а часом і практичні висновки. Символьні (чи, інакше, аналітичні) операції – це якраз те, що кардинально відрізняє системи класу Maple та Mathematica (і подібні їм символьні математичні системи) від систем для виконання чисельних розрахунків. Під час виконання символьних операцій завдання на обчислення складаються у вигляді символьних (формульних) виразів, і результати обчислень також подаються у символьному вигляді. Числові результати при цьому є окремими, частковими випадками символьних.Вирази, що зображено у символьному вигляді, відрізняються високим ступенем загальності.Maple та Mathematica мають приблизно однакові можливості як в галузі символьних обчислень, так і в галузі числових розрахунків. Варто відзначити, що інтерфейс Maple є більш інтуїтивно зрозумілим, ніж у більш строгої системи Mathematica. Обидві системи в останніх реалізаціях зробили якісний стрибок у напрямі ефективності розв’язання задач в числовому вигляді, зокрема через підвищення швидкості виконання матричних операцій або застосування СКМ Matlab.Як ілюстрацію застосування СКМ Maple до курсу технічної електродинаміки розглянемо кілька прикладів розв’язання типових задач.1. Визначити дивергенцію і ротор векторного поля , яке має в декартовій системі координат єдину складову .with(VectorCalculus):F := VectorField(<20*sin(x/Pi),0,0>, ’cartesian’[x,y,z]); div := Divergence(F); rot := Curl(F); 2. Визначити дивергенцію і ротор векторного поля , яке характеризується такими складовими в циліндричній системі координат: , Аφ = 0, Аz = 0.F := VectorField(<10/r^2,0,0>, ’cylindrical’[r,phi,z]); div := Divergence(F); rot := Curl(F); 3. Визначити дивергенцію і ротор векторного поля , яке має в сферичній системі координат єдину складову Аθ = 8r ехр (– 10r).F := VectorField( <0,0,8*r*exp(-10*r)>, ’spherical’[r,phi,theta] ); div := Divergence(F); rot := Curl(F); 4. Побудувати структуру поля для хвилі типу Н12 у прямокутному хвилеводіcontourplot(H0*cos(m1*Pi*x/a)*cos(n1*Pi*y/b), x=0..a, y=0..b, contours=30, numpoints=2000, coloring=[white,white], filled=true, labels=["a","b"], title="Структура поля класу H (TE)"); 5. Побудувати структуру поля для хвилі типу Е21 у прямокутному хвилеводіcontourplot(E0*sin(m*Pi*x/a)*sin(n*Pi*y/b), x=0..a, y=0..b, contours=30, numpoints=2000, coloring=[white,white], filled=true, labels=["a","b"], title="Структура поля класу Е (TM)"); 6. Побудувати структуру поля для хвилі типу Е21 у круглому хвилеводіcontourplot([r,phi,E0*(epsilonmn/R)^2*BesselJ(m,r*epsilonmn/R)* sin(m*phi)], r=0..R, phi=0..2*Pi, coords=cylindrical, contours=30, numpoints=2000, coloring=[white,white], filled=true, title="Структура поля класу Е (TM)"): З вище викладеного та проілюстрованого випливає, що систему комп’ютерної математики Maple доцільно використовувати під час викладання курсу «Технічна електродинаміка» або подібні до нього, особливо на практичних заняттях або під час самостійної підготовки студентів, щоб суттєво зменшити час на непродуктивні дії обчислень чи графічних побудов.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Христенко, Віталій. "Засоби психологічного впливу на воїнів в зоні бойових дій: український досвід". Disaster and crisis psychology problems, № 2 (2021). http://dx.doi.org/10.52363/dcpp-2021.2.8.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядається один з напрямків інформаційних операцій, які проводяться Російською Федерацією проти України, - це психологічний вплив на особовий склад силових структур: ЗС України та інших збройних формувань і правоохоронних органів, які задіяні в АТО/ООС на сході України. Проаналізовано використання військової техніки радіоелектронної боротьби для здійснення психологічного впливу на особистість військового на полі бою. Використовуються засоби встановлення перешкод для унеможливлювання трансляції українського телебачення. Також для розсилки смс-повідомлень використовується військовий комплекс радіоелектронної боротьби виробництва РФ РБ-341В «Леєр-3», призначений для проведення РЕБ у мережах сотового зв’язку стандарту GSM. Всі смс-повідомлення можна умовно поділити на категорії: «смс-страшилки» (залякування і образи українських військових. Також в цих повідомленнях міститься і пропозиція здатися у полон і інформація про те, як це можна зробити), «смс-борг» (повідомлення від нібито банківських структур про негайне погашення заборгованості, якої у військового насправді немає), «смс-лозунги» (різноманітні лозунги, які розраховані на виникнення у військового недовіри до командування і діючої влади взагалі), «смс-фейки» (неправдива інформація, яка має викликати у військового паніку, і порушити виконання ним наказів своїх командирів). У поодиноких випадках українські військові отримували неправдиві смс-повідомлення з інформацією про тяжку хворобу їх близьких. Також на мобільні телефони цивільних, які перебували поряд з військовими на передовій, надходили смс-повідомлення, які можна умовно об’єднати у групу «смс-зрада» (вони мали на мету викликати недовіру до українських військових, і особливо до Національної гвардії України, і також невдоволення українською владою). Наводяться приклади кожного виду смс повідомлень з аналізом їх впливу на особистість військового.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Пятак, M., I. Трунін, В. Семенок, М. Стариш та Д. Пятак. "Оцінювання тактико-технічних характеристик комплексів (станцій) радіорозвідки Збройних Сил України та передових країн світу". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, 22 квітня 2022, 123–28. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2021-3-73/123-128.

Повний текст джерела
Анотація:
Стан розвитку системи радіоелектронної розвідки Збройних сил України до 2014 року, досить низьке фінансування, застарілість засобів радіорозвідки, що перебувають на озброєнні та збройна агресія Російської Федерації проти України показали вкрай низький рівень готовності до виконання завдань за призначенням по забезпеченню розвідувальною інформацією бойових з’єднань (підрозділів). Однією з перших розробок у даному напрямку, що був розроблений у відповідності до вимог Збройних Сил України був комплекс РР “Хортиця-М” виробництва науково-виробничого центру “Інфозахист”, який після проведення випробувань був прийнятий на озброєння. Одним із напрямків вирішення проблеми надання потрібної розвідувальної інформації може бути закупівля комплексів (станцій) радіорозвідки (РР) для забезпечення частин і підрозділів РЕР ЗС України. Основними закордонними аналогами комплексу (станції) РР “Хортиця-М”, є: комплекс РР ізраїльського виробництва групи “ELTA Systems” компанії “Israel Aerospace Industries” – “ELK-7071”; комплекс РР американського виробництва корпорації “General Dynamics Corp.” AN/MLQ-44B “Prophet-Enhanced”; комплекс РР білоруського виробництва “Дозор-3”. Для прийняття обґрунтованого рішення стосовно закупівлі (продовження закупівлі) комплексів РР закордонного виробництва потрібно оцінити їх тактико-технічні характеристики. Методом експертних оцінок здійснено розрахунок тактико-технічних характеристик чотирьох станцій (комплексів) РР. Найкращі тактико-технічні характеристики у комплексу РР виробництва української компанії “Інфозахист” – “Хортиця-М”. В подальшому використання методу експертних оцінок дозволить провести розрахунок та оцінку тактико-технічних характеристик не тільки засобів РР, але й іншого озброєння та військової техніки, що в свою чергу вплине на прийняття обґрунтованих рішень щодо здійснення розробки та закупівлі нових видів озброєння для ЗС України та ефективного використання бюджетних коштів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії