Готові списки джерел за темами / Пірогаз

Добірка наукової літератури з теми "Пірогаз"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Пірогаз".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Пірогаз"

КРИШТОПА, Святослав, Людмила КРИШТОПА, Марія ГНИП, Іван МИКИТІЙ, Василь МЕЛЬНИК та Тарас ДИКУН. "ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ І ТЕПЛОТИ ЗГОРАННЯ ПІРОЛІЗНИХ ГАЗІВ ЯК ПАЛИВА ДЛЯ КОНВЕРТОВАНИХ НА ГАЗ ДИЗЕЛЬНИХ ДВИГУНІВ НАФТОГАЗОВОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ТРАНСПОРТУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 13 (4 грудня 2019): 84–94. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.91.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджені енергетичні цінності газоподібних продуктів піролізу типової лісової та водної рослинної біомаси України. Проведені теоретичні дослідження основних характеристики зразків типової рослинної біомаси України: акації, ліщини, мікроцистіса, елодеї. Сформульовані методика та планування експериментальних досліджень процесу піролізу рослинної біомаси. Виконані в лабораторних умовах експериментальні дослідження складу газоподібних продуктів піролізу різних видів рослинної біомаси для різних температур. Піроліз рослинної біомаси проводився з використанням спеціально спроектованої та виготовленої піролізної установки, головною частиною якої є піролізний реактор. Виготовлена установка призначена для повільного піролізу. У дослідженні для визначення факту присутності і процентного виходу продукту були використані якісний і кількісний аналізи газової хроматографії. Розраховані нижчі теплотворні здатності газоподібних продуктів піролізу зразків типової лісової та водної рослинної біомаси України. В результаті проведених розрахунків визначено, що при піролізі водних рослин та водорості суміш одержаних газів мала найвищі показники нижчої теплотворної здатності: 17,10-17,15 МДж/кг – для мікроцистіса і 16,45-16,50 МДж/кг – для елодеї. Газ одержаний при піролізі деревини акації мав найвищі показники нижчої теплотворної здатності в межах від 13,8 до 13,85 МДж/кг. Нижча теплотворна здатність пірогазу отриманого зі зразків ліщини перебувала в діапазоні 12,6–12,65 МДж/кг.Ключові слова: піроліз, нижча теплотворна здатність, газова хроматографія, альтернативні палива, дизельний двигун, конвертація двигуна на газ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

А. Литвин, Валентина, та Роджер Абі Нйо Абі Нйо. "МІДЬ-КАРБОНОВІ НАНОКОМПОЗИТИ НА ОСНОВІ СИНТЕТИЧНИХ ГУМІНОВИХ РЕЧОВИН". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 1 (27 квітня 2021): 19–30. http://dx.doi.org/10.15421/082113.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено нову методику синтезу мідь-карбонового нанокомпозиту з використанням синтетичних гумінових речовин як джерела Карбону. В основу методики покладено піроліз купрум(ІІ) гумату, який проводили як у відновлюючій водневій, так і інертній атмосфері. Структуру та властивості Сu/C нанокомпозиту охарактеризовано методом рентгенівської дифракції, ІЧ-спектроскопії, просвічуючої електронної мікроскопії, елементного аналізу. Пористу структуру Сu/C нанокомпозиту досліджено методом об’ємної адсорбції азоту. В умовах синтезу формується карбонова матриця з дуже низьким ступенем впорядкованості. Встановлено, що розмірні та структурні харакеристики наночастинок міді залежать від умов синтезу і варіюються від 40 до 80 нм. Проведення синтезу у відновній атмосфері дозволяє одержати мідь-вуглецеві нанокомпозити, що не містять фази купрум(І) оксиду або купрум(ІІ) оксиду. Встановлено, що підвищення температури піролізу сприяє вдосконаленню будови кристалічної ґратки металічної фази, підвищенню ступеня карбонізації органічної складової та зміні текстурних характеристик від мезопористих до мікропористих.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Doroshenko, M. M. "Низькотемпературний синтез нанопорошків алюмомагнезіальної шпінелі з використанням прекурсору на основі комплексу магнію і алюмінію з гліцином". Кераміка: наука і життя, № 4(37) (30 грудня 2017): 6–10. http://dx.doi.org/10.26909/csl.4.2017.1.

Повний текст джерела

Анотація:

Створення оптично прозорих матеріалів які характеризуються високою міцністю, твердістю і ударною в’язкістю є однією з актуальних задач сучасного матеріалознавства. Алюмоманезіальна шпінель є однією із таких сполук, що відповідають таким вимогам. В роботі запропоновано нову технологію низькотемпературного синтезу нанокристалічних порошків шпінелі з використанням прекурсору на основі гліцину. Гліцин-нітратним методом отримано ксерогель прекурсору для синтезу порошків алюмомагнезіальної шпінелі. Проведено піроліз ксерогелю Mg:Al:гліцин при t° = 240 °C із наступною термообробкою (600 °С, 650 °С, 700 °С) отриманих композитних частинок MgO-Al2O3-C і отримано нанопорошки MgAl2O4. Методом РФА в зразках синтезованих порошків встановлено присутність однієї кубічної фази (Fd-3m) алюмомагнезіальної шпінелі MgAl2O4 без домішок. Статичним адсорбційно-структурним методом визначено, що найбільш розвинену поверхню (SBET = 170 м2/г) і найменший розмір частинок (7 нм) мають порошки шпінелі, отримані при температурі 700 °С. Із результатів досліджень нанопорошків методом просвічуючої електронної мікроскопії (ПЕМ) випливає, що зразки сильно агломеровані. Середній діаметр пор 400 - 500 нм, а розмір наночастинок складає 5 - 10 нм. Відмічено появу полікристалічної фази при температурі 700 °С.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дідківська, Г. Г., З. В. Маслюкова та Є. Г. Новицька. "СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОБНИЦТВА БІОНАФТИ МЕТОДОМ ШВИДКОГО ПІРОЛІЗУ З ЛІГНОЦЕЛЮЛОЗНОЇ БІОМАСИ". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 89–96. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).89-96.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена питанням сучасного стану отримання екологічно чистого рідкого біопалива (біонафти) з лігноцелюлозної біомаси шляхом її термохімічної конверсії, а також перспективам розвитку цього напрямку найближчим часом. В даний час термохімічна конверсія (швидкий піроліз) рослинної біомаси, яка містить в своєму складі велику кількість лігноцелюлози, в рідке біопаливо, є одним з напрямів залучення нетрадиційних джерел енергії в енергобаланс України. У зв'язку з цим необхідно оцінити сучасний стан розвитку промислового отримання рідкого біопалива з лігноцелюлози рослинної біомаси і подальші перспективи в цій галузі біоенергетики. Для цієї мети на основі вивчення наукової бібліографії, яка торкається проблеми виробництва рідкого біопалива, проаналізовано вже наявний досвід різних країн щодо промислового виробництва біодизельного пального методом швидкого піролізу і показана можливість використання лігноцелюлозної біомаси в якості сировини для його отримання. Так само наводяться відомості щодо технологій, які вийшли на промисловий рівень. Встановлено, що технологія отримання біопалива з лігноцелюлозної біомаси має широке поширення в багатьох країнах світу. В роботі наводиться опис технологічної схеми швидкого піролізу деревини та його основних етапів. Показано, що під час використання технології термохімічної конверсії лігноцелюлозної біомаси можна отримувати високоякісний вуглеводневий продукт - біонафту, і дається опис основних переваг цього продукту. В результаті роботи встановлено, що технологія виробництва біонафти з лігноцелюлозної біомаси методом швидкого піролізу має широкі перспективи для подальшого розвитку. Результати, отримані авторами статті, можуть бути використані у подальшому вивченні питань, пов'язаних з термохімічною конверсією біомаси в рідке біопаливо. Бібл. 12.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Левицька, В. А., та А. В. Березовський. "ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ ІМКАР-120". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2019): 119–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.15.

Повний текст джерела

Анотація:

Нині ветеринарні фахівці широко використовують для лікування собак при бабезіозі препаратина основі імідокарбу (імідосан, піросан, піростоп, фортікарб тощо), що є більш ефективними і зруч-ними в застосуванні, ніж інші засоби. Вітчизняним аналогом вищеописаних антипротозойних вете-ринарних препаратів є нещодавно представлений на ринку Імкар-120, активнодіючою речовиноюякого є імідокарбу дипропіонату. Він забезпечує широкий спектр антипротозойного впливу щодозбудників піроплазмідозів з роду бабезій, тейлерій, нуталій та анаплазмів при їх моно- чи змішаномуперебігу інвазій. Дослідження фармакокінетики імідокарбу проводили в 2018 році на базі клініки«Фауна-Сервіс» м. Кам’янець-Подільського на 5 безпородних собаках масою 14‒17 кг. Перед прове-денням досліду тварини були клінічно обстежені, проведені біохімічний і загальний аналіз крові. Зарезультатами досліджень патологій виявлено не було. Імкар-120 тваринам вводили одноразово,внутрішньом'язово в дозі 4,5 мг/кг. Під час і після введення препарату в жодної з собак не спостері-галося больової реакції, набряку місця ін’єкції чи будь-яких побічних ефектів. При дослідженні зага-льного стану тварин ми спостерігали незначне підвищення клінічних показників. Після введення пре-парату середня частота серцевих скорочень становила – 138 ударів за хвилину, кількість дихальнихруків за хвилину – 27, ректальна температура – 38,5 0С. Пік концентрації препарату Імкар-120 в ор-ганізмі тварин спостерігався через годину після ін’єкції, і в середньому становив 3,60 мкг/мл. Почи-наючи з 15 хвилини після введення, концентрація в крові вже становила в середньому 0,76 мкг/мл іпротягом години наростала, досягнувши максимуму 3,98 мкг/мл у однієї собаки. Після цього почина-вся період елімінації. Через 12 годин рівень діючої речовини в крові дуже знижувався і вже через 24годин після ін’єкції виявлений у вкрай низькій концентрації, в середньому 0,30 мкг/мл. На 7-му добупісля введення препарату в крові його не виявляли. Абсорбція Імкар-120 після його внутріш-ньом’язового введення в дозі 4,5 мг/кг є досить швидкою. Після введення препарату побічних реакційне спостерігали, тому Імкар-120 рекомендовано до використання при бабезіозі та інших кровопара-зитарних захворюваннях собак.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Вестхольм, Лена Йоханссон. "Біовугілля для очищення стічних вод - мініогляд". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 285–90. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233525.

Повний текст джерела

Анотація:

Стічні води повинні очищатися незалежно від того, чи їх повторного використовують, чи скидають в навколишнє середовище. Вартість очищення стічних вод може бути досить високою, хоча йде пошук інших рішень. Одним з них є застосування фільтруючих матеріалів. Фільтруючі матеріали використовувались для видалення різних забруднюючих речовин у різних видах стічних вод та досліджувався широкий спектр фільтрувальних матеріалів (природні продукти, промислові відходи або штучні продукти). Серед цих фільтруючих матеріалів біовугілля привертає все більшу увагу протягом останнього десятиліття. Велика кількість публікацій присвячена виробництву, властивостям та потенційному застосуванню біовугілля. Показано, що біовугілля здатне видаляти забруднюючі речовини різних класів зі стічних вод. Проведено ряд експериментів з видаленні широкопошиених забруднювачів, наприклад, біогенних елементів, важких металів, органічних речовин та фармацевтичних препаратів. Було встановлено, що походження вихідної сировини та спосіб термохімічної обробки тісно пов’язані між собою і впливають на властивості біовугілля. Прожарювання та піроліз можуть перетворити різноманітні вихідні матеріали, такі як деревина чи відходи деревини, садові відходи, в біовугілля. Властивості біовугілля залежатимуть від методу трансформації. Площа поверхні, пористість, рН, поверхневий заряд, функціональні групи та мінеральні компоненти сприяють появі багатьох механізмів, що відповідають за видалення металів, наприклад електростатичної взаємодії між поверхнею біовуглецю та конкретним металом, катіонообмінної здатність між металами та протонами s лужними металами на поверхні біовуглецю, комплексоутворення металів з функціональними групами та осадження металів у вигляді нерозчинних сполук. Біовугілля було успішно застосовано у штучних болотних системах для посилення вилучення окремих цільових забруднюючих речовин.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Існюк, Софія, та Ярослав Радовенчик. "Сучасні технології переробки пластикових відходів в Україні". Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", 20 травня 2021, 169–72. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232578.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема переробки відходів полімерних матеріалів стає вкрай актуальною з позиції охорони навколишнього середовища для більшості країн світу.Протягом останніх років серйозною проблемою, яка привертає до себе все більше уваги, є забруднення навколишнього середовища виробами із пластику. Пластик за своєю природою є полімерним матеріалом. Природних полімерів, таких як каучук, існує багато, однак вони не впливають на забруднення та не несуть загрози для навколишнього середовища, оскільки вони не зберігаються протягом довгого часу в навколишньому середовищі та досить швидко розкладаються.Сьогодні в Україні майже 96 % усіх відходів, у тому числі пластик, відправляється на полігони, де роками продовжує "жити" у ґрунті. Наприклад, поліетиленовий пакет розкладається 500 років, звичайна пляшка з-під води – ціле тисячоліття.Тому в даній роботі детально розглянутоосновні сучасні технології переробки пластикових відходів в Україні, а саме: піроліз, розкладання матеріалу до рівня низькомолекулярних продуктів та механічний рециклінг.В результаті піролізу утворюються напівфабрикати-мономери. Другий за популярністю спосіб пов'язаний з розкладанням матеріалу до рівня низькомолекулярних продуктів. Отримані продукти вторинної переробки можуть бути використані для виготовлення ливарних пластмас і легкорозчинних клеїв.В Україні найбільшого поширення набув третій метод вторинної переробки полімерних матеріалів, який має назву механічний рециклінг, в результаті якого утворюється гранулят, придатний для вторинного виробництва пластмас.Також, в роботі наведено міжнародну система маркування, яка була створена для сортування пластику розроблена. Вона виглядає як трикутник, утворений стрілками з цифрою всередині. Під трикутником разом із цифрою або замість цифри може бути вказаний літерний код пластику.Таким чином,завдяки переробці вторинної сировини із пластику зберігаються природні ресурси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Пірогаз"

Тамко, Василь, Володимир Стефанович Білецький, Тетяна Шендрік, Ігор Швець та Олександр Красілов. "Вплив механічного подрібнення бурого вугілля Олександрійського родовища на його піроліз". Thesis, ТОВ "Східний видавничий дім", 2008. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44320.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Зінченко, М. О. "Технології підвищення ефективності використання відходів деревини". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81462.

Повний текст джерела

Анотація:

Основним завданням, що стоїть перед лісовою промисловістю і лісовим господарством, є повне і раціональне використання відходів лісозаготівель і деревообробки, в результаті яких утворюється до 40% відходів деревини у вигляді хмизу, верхньої частини дерев, середньої і дрібної частин деревини, зрізів, тирси тощо. Ці відходи, що використовуються тільки в незначній мірі, можуть успішно слугувати сировиною для термохімічної переробки, що дозволяє отримувати цілий ряд цінних і незамінних продуктів. Мета роботи – дати оцінку існуючим технологіям переробки відходів деревини з метою підвищення ефективності використання деревних відходів та зменшення вспливу на довкілля.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Freeman, Udegchri Omogchene, and Edafedgeme Efe Charreson. "An outstanding anatomist N.I. Pirogov." Thesis, Sumy State University, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/41247.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Коритний, Р. М. "Тонкоплівкові сонячні елементи на основі гетеропереходу ZnO/CZTS". Master's thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76612.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи полягає у проведенні аналізу літератури стосовно фізичних явищ, що відбуваються у сонячних елементах, дослідженні впливу фізико-хімічних умов нанесення на характеристики плівок ZnO, CZTS та практичне одержання прототипів сонячних елементів на основі гетеропереходу ZnO/CZTS. Проведено огляд літератури та показано, що розвиток сонячної енергетики відбувався у три етапи: використання масивних сонячних фотоелектричних перетворювачів на основі кремнію, одержаного за традиційними технологіями електроніки; використання плівкових сонячних елементів на основі гетеропереходів, що містять поглинальні шари сполук А2В6 та А3В5 (CdTe, GaAs, InP…); створення сонячних елементів на основі плівок сполук (CZTS), що не містять екологічно небезпечних та дорогих елементів дешевими та енергетично ощадними методами. Під час виконання роботи для отримання напівпровідникових плівок ZnO та CZTS використовувався метод спрей-піролізу. З використанням метода спрей-піролізу одержані прототипи тонкоплівкових сонячних елементів на основі багатошарових структур Mo-CZTS-CdS-ZnO. Проведений рентгенофазний аналіз свідчить, що нанесені плівки дійсно є шарами сполук ZnO та CZTS і є однофазними.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Саган, Олександр Юрійович, Александр Юрьевич Саган, Oleksandr Yuriyovych Sagan, Олександр Анатолійович Доброжан, Александр Анатольевич Доброжан, Oleksandr Anatoliyovych Dobrozhan, Анатолій Сергійович Опанасюк та ін. "Структурні властивості тонких плівок SnS, отриманих методом спрей-піролізу". Thesis, Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2013. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34057.

Повний текст джерела

Анотація:

В результаті виконання даної роботи слід відмітити, що були обрані оптимальні технологічні параметри отримання тонких плівок SnS методом спрей-піролізу. В результаті фазового аналізу виявилось, що при температурах підкладки до 573 К наявна фаза SnS із орторомбічною структурою. При збільшенні температури до 623 К на дифрактограмі з’являються нові піки, які відповідають сполуці Sn2S3. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34057

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Батраков, В. А. "Цех переробки деревини". Master's thesis, Сумський державний університет, 2020. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/81387.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблена принципова технологічна схема для цеху переробки деревини шляхом первинної обробки та подальшої термічної переробки (піролізу) деревини, підібрано обладнання для виробництва та розроблена автоматизація процесу. Розглянуто основні питання переробки відходів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лісовець, С. М., та Є. В. Федоров. "Підвищення ступеня переробки автомобільних покришок шляхом застосування піролізу". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9692.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Доброжан, Олександр Анатолійович, Александр Анатольевич Доброжан, Oleksandr Anatoliiovych Dobrozhan, Петро Сергійович Данильченко, Петр Сергеевич Данильченко, Petro Serhiiovych Danylchenko, Анатолій Сергійович Опанасюк, Анатолий Сергеевич Опанасюк, Anatolii Serhiiovych Opanasiuk, and H. Cheong. "Structural and optical features of Cu2ZnSnS4 films deposited by pulsed spray pyrolysis technique." Thesis, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/65509.

Повний текст джерела

Анотація:

The goal of work – the investigation of morphological, structural, optical properties and elemental composition of CZTS thin films obtained by pulsed spray pyrolysis at a different volume of a sprayed initial precursor.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Салогуб, А. О., Олексій Володимирович Климов, Алексей Владимирович Климов, Oleksii Volodymyrovych Klymov, Андрій Андрійович Возний, Андрей Андреевич Возный, Andrii Andriiovych Voznyi, Анатолій Сергійович Опанасюк, Анатолий Сергеевич Опанасюк та Anatolii Serhiiovych Opanasiuk. "Визначення дисперсійних параметрів енергії плівок Zn2SnO4, отриманих методом спрей-піролізу". Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64226.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток технологій висуває підвищені вимоги до матеріалів електроніки та методів їх виробництва. Станат цинку (Zn2SnO4) сьогодні вважається новим та перспективним матеріалом для створення приладів оптоелектроніки. Завдяки термічній та хімічній стійкості він виступає альтернативою таким матеріалам як ITO, SnO2, ZnO. Поряд з цим, для отримання плівок Zn2SnO4 (ZTO) можуть бути використані дешеві та безвакуумні методи, наприклад, метод спрей-піролізу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Доброжан, Олександр Анатолійович, Александр Анатольевич Доброжан, Oleksandr Anatoliiovych Dobrozhan, Анатолій Сергійович Опанасюк, Анатолий Сергеевич Опанасюк, Anatolii Serhiiovych Opanasiuk, Денис Ігорович Курбатов, Денис Игоревич Курбатов та Denys Ihorovych Kurbatov. "Cтруктурні властивості та елементний склад плівок ZnO нанесених методом спрей-піролізу". Thesis, Львівський національний університет ім. І.Франка, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38315.

Повний текст джерела

Анотація:

Оксид цинку (ZnO) – прямозонний напівпровідник n-типу провідності з широкою забороненою зоною (Eg = 3,37 еВ при T = 300 K) та великою енергією утворення екситонів (60 меВ). Оскільки ZnO не містить рідкісних елементів, він виступає альтернативою традиційним матеріалам прозорих провідних шарів ITO ((In2O3)0.9–(SnO2)0.1) та FTO (SnO2:F)) тонкоплівкових сонячних елементів. В порівнянні з іншими методами нанесення плівок оксиду цинку, спрей-піроліз є простим, відносно дешевим, безвакуумним методом нанесення шарів великою площі на підкладках з різних матеріалів. При використанні цього методу властивості тонких плівок залежать від вибору прекурсорів та фізико-технологічних умов їх нанесення. У зв’язку з цим метою даної роботи стало дослідження впливу температури підкладки на структурні властивості та елементний склад плівок ZnO нанесених методом спрей-піролізу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!