Добірка наукової літератури з теми "Підхід семантичний"

У статті пропонується семантичний підхід до вокально-інтонаційного змісту опери, водночас доводиться актуальність типологічної характеристики жанрової форми опери з боку семантичних властивостей вокального інтонування. Виявляються основні рівні семантичної типології оперної творчості у її естетичному та музично-інтерпретативному призначенні, характеризуються провідні способи оперного вокального інтонування (оперна вокальна поетика).Ключові слова: оперне вокальне інтонування, оперна семантика, оперна вокальна поетика.

Мета роботи – виокремлення семантично значущих структур музичного тексту, що яскраво представляють оригінальний композиторський стиль, але не з погляду їхньої унікальності, а як складний багатошаровий семантичний простір. Методологія дослідження. Запропонована методика аналізу дозволяє не тільки зрозуміти складні семантичні процеси, які розгортаються в музичній тканині твору, виявити різностильові складові частини, сюжетні схеми та конструктивні моделі, що утворюють його інтертекстуальний простір, у якому віддзеркалено різні культурні тексти та позатекстова реальність, але й вийти на рівень усвідомлення світоглядних орієнтирів творчості композитора, що існує в контексті музичного дискурсу. Наукова новизна полягає у виявленні семантично значущих структурних елементів музичного тексту на дотекстовому, текстовому, позатекстовому, контекстовому й інших рівнях смислоутворення. Висновки. На прикладі аналізу трьох мініатюр “Postludien” сучасного українського композитора В. Сильвестрова розкрито семантично значущі структури музичних текстів; проаналізовано структурні елементи музичного мовлення композитора; виявлено міжтекстові асоціативні зв’язки на рівні фігур інтексту, проаналізовано їхню функцію в контексті музичного формоутворення, де вони набувають значення не тільки структурного компонента, але й семантичного зерна, навколо якого сконцентровано змістовні рівні музичного тексту. Це дозволило зрозуміти логіку та принцип організації музичного дискурсу другої половини ХХ століття, у контексті якого різні цитації й алюзії мисляться як важливий засіб конструювання смислу музичного тексту, що свідчить про володіння композитором особливим видом текстової імплікації. Практичне значення. Інформація може бути використана для подальшого дослідження та розроблення курсів лекцій і семінарів з історії та теорії української культури.

Становлення економіки нового типу, базисом якої є знання, зумовлює посилення людського капіталу в забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств. Новий підхід до методів управління, серед яких розвиток компетенцій персоналу розглядається як пріоритетний напрям у вдосконаленні системи управління інтелектуальною власністю людськими ресурсами.У статті розглянуто доцільність використання компетентнісно-орієнтованого підходу до управління персоналом промислового підприємства; розглянуто теоретичні підходи до трактування поняття компетенція і компетентність і проведено семантичний аналіз цих понять; обґрунтовано роль і місце компетентнісно-орієнтованого підходу до управління персоналом; визначено складові елементи концепції компетентнісного підходу в управлінні персоналом промислового підприємства; досліджено сучасні тенденції використання компетентнісного підходу в управлінні людськими ресурсами промислового підприємства.

Системний підхід до вивчення лексики англійської мови викликає необхідність виявлення закономірностей функціонування її окремих компонентів. У сучасних дослідженнях із лексичної семантики застосування системного підходу у вивченні певних явищ надає особливої цінності результатам конкретних наукових розвідок у лінгвістиці. Власне врахування системності мови дозволяє проводити вивчення кожного семантичного об’єднання слів як невід’ємної частини загальної системи мови, що допускає можливість моделювання семантичних відношень у лексиці. У свою чергу, контрастивне дослідження елементів мови сприяє виявленню таких властивостей лексичної семантики, які відображають специфіку світобачення лінгвосоціумів, адже зміна парадигм окремих мовних одиниць уможливлює розгляд деяких лексичних і семантичних явищ у новому світлі, а також пояснення особливостей їх функціонування у мові. Сучасна лінгвістична наука характеризується пожвавленим інтересом до вивчення мови як соціокультурного феномену, а тому у центрі уваги багатьох лінгвістичних досліджень є людина та її роль в організації та використанні мови як засобу спілкування. Саме тут дедалі більше уваги приділяють емоційному фактору людини у мові, адже буття людини неможливо уявити без вираження нею емоцій у повсякденному житті засобами мови. У дослідженні особливостей функціонування ЛСП ад’єктивних емосемізмів як фрагмента англійськомовної картини світу цікавим видається спостереження за його спільними та відмінними рисами порівняно з індивідуально-авторською картиною світу письменника, яка відіграє важливу роль в антропоцентрично спрямованих лінгвістичних дослідженнях, адже її вивчення дає можливість розглянути світобачення народу – носія мови та його безпосереднього представника – людини. Аналіз особливостей художнього тексту, семантичний процес утворення якого є досить складним і неоднорідним за своєю природою, дозволяє виявити закономірності художнього мислення автора, яке розкривається через мову його текстів, відбір і художнє осмислення лексичних засобів із загальнонаціонального мовного фонду. Проблема є важливою для дослідження, адже емотивний прикметник характеризується складною семантичною структурою та виконує прагматичну функцію в мовленні.

Статтю присвячено проблематиці дисфемізмів як засобів виразності мови в сучасному молодіжному англомовному романі The Host (С. Майєр), а також їх ідентифікації та класифікації в системі мови. Дисфе- мізми розглянуто з урахуванням як лінгвістичних (семантичних і прагматич- них), так і екстралінгвістичних чинників з увагою на психологічну та соціальну характеристику мовців. Авторка поділяє традиційне визначення дисфемізмів як слів чи виразів, протилежних за функціями до евфемізмів, свідоме викори- стання грубих, вульгарних, стилістично знижених, часто нецензурних слів та виразів із метою передачі різкої негативної оцінки або створення експресії в тих випадках, де є така необхідність, та підтримує й новаторський підхід до трактування дисфемізмів, не обмежений лексичною площиною як когнітив- ного процесу концептуалізації певної реалії та більшою мірою відповідний дис- курсивній діяльності процесу дисфемізації. Такий підхід є доповненням до тра- диційного та в сукупності дає змогу значно ширше описати явище дисфемії. Дисфемія трактується як прояв вербальної агресії, як можливий потен- ційно маніпулятивний мовний засіб. Негативний комунікативний намір мовця, негативні емоційні реакції адресата на дисфемістичні висловлювання та неузгодженість змісту висловлювання, характеру вербальної комунікації і психологічної й мовної особистості адресата визначено як основні мотиви, що спонукають мовця до використання дисфемізмів. Прояви вербальної агре- сії, виражені через дисфемію, призводять до виникнення конфліктів та/або їх ескалацій, суперечать соціально-прийнятій комунікативній поведінці. Із пси- хологічного погляду дисфемізми слід розглядати як показник внутрішніх кон- фліктів у психіці. У статті стверджено: для дисфемії характерною рисою є збереження денотата, тобто процес зміни відбувається в конотативному компоненті, коли денотат може бути негативним або нейтральним; за семантичною при- родою дисфемізми поділяються на усталені та контекстуально зумовлені, а семантичний зсув є тим лексико-семантичним способом, що веде до утворення дисфемізмів; оцінність є однією з підстав розгляду функціонування дисфеміз- мів як лексичних засобів виразності мови. Ці чинники показують належність дисфемізмів до пейоративного пласту лексики, адже майже завжди це є пейоративи з грубими емосемами. Прагматична функція дисфемізмів дає найбільш великий потенціал для ретельного розгляду й аналізу властивих їм прагмалінгвістичних та дискур- сивно-мовних функцій. Особливо цікавим є дослідження дисфемізмів із пози- цій психології особистості й культурології, що може допомогти розкрити прагматичну природу дисфемізмів і зробити внесок у наукове обґрунтування мотивів, які спонукають до вживання дисфемізмів у мові. Тож особливості функціонування дисфемізмів залишаються малорозкритими й потребують подальшого вивчення та вимагають детального аналізу.

У статті здійснено теоретичний аналіз педагогічних підходів до формування освітнього простору. Освітній простір – це складна система, що розвивається, це динамічна єдність суб’єктів освітнього процесу і їх відносин. Освітній простір містить у собі: просторово-семантичний компонент (архітектурно-естетичну організацію життєвого простору учнів (архітектура шкільних будинків, організація класної кімнати, дизайн інтер’єру і т. п.); символічний простір школи (різні символи, настінна інформація і т. п.); змістовно-методичний компонент (концепції навчання, виховання, навчальні програми, плани, підручники і т. п.); форми й методи організації освіти; комунікаційно-організаційний компонент. З’ясовано, що у зв’язку зі зміною змісту освіти змінюється підхід до формування освітнього простору й форма його організації. У педагогіці підхід є системотворчою категорією, що визначає процесуальну закономірність компонентів освітньої системи, а також є способом розгляду педагогічної діяльності. Як особлива наукова категорія підхід уважається основою формування не тільки будь-якої педагогічної теорії, але й практики: саме підхід лежить в основі формування принципів і методів навчання, виховання, освіти. На практиці від правильного розуміння сутності підходу залежить точне визначення його місця й ролі серед інших феноменів педагогічної діяльності, таких, як мета, принцип, форма, метод, прийом. Схарактеризовано основні педагогічні підходи до визначення сутності освітнього простору, як-то: культурно-гуманістичний (Н. Щиголєва); системно-цілісний (Г. Сєріков); ментально-емоційний (Р. Еверман, Ю. Копиленко й ін.); особистісно-розвивальний (J. Sechrest, J. L. Parker); соціально-географічний (В. Кінєльов, О. Сошнєва); дистанційний (A. W. Bates, T. Evans, J. E. Lee й ін.); локально-постерний (Л. Санкін, M. Cesaronі, E. Kopachkov), просторовий (Р. Пономарьов), коадаптаційний підхід (Л. Іванова). Доведено, що відмінностями між зазначеними підходами є: визначення сутності, основного ядра освітнього простору; розуміння місця освітнього середовища і його ролі, ієрархії структурних компонентів, механізмів формування освітнього простору, ролі педагога (від активного учасника до посередника).

У статті встановлено необхідність формування і реалізації механізму стратегічного управління підприємством внаслідок його функціонування у мінливих умовах зовнішнього середовища з його динамічними змінами, обумовленими загостренням карантинних обмежень, пов’язаних із боротьбою з COVID-19. Надано функціонально-семантичний аналіз таких категорій, як «механізм», «господарський механізм», «організаційний механізм», «економічний механізм», «організаційно-економічний механізм», «механізм стратегічного управління», «організаційно-економічний механізм управління». Наведено специфічні особливості між господарським, економічним та організаційно-економічним механізмами. Встановлено, що за своїми властивостями економічний механізм є важливою структурною складовою частиною загального господарського механізму та «працює» на засадах використання економічних важелів, використовуючи які, суб’єкт управління чинить безпосередній вплив на об’єкт управління. Визначено, що організація за своїми властивостями не є функцією управління, а економічний механізм характеризується ширшим і вагомішим змістом, ніж управління. Головна роль в управлінні належить саме економічному механізму, оскільки саме він чинить безпосередній вплив на формування й функціонування структурних елементів організаційного механізму. З’ясовано, що в основі наведених понять лежать системний підхід, на базі якого робиться припущення, що будь-яка система є певною сукупністю взаємопов’язаних елементів, має вхід, вихід і зв’язки із зовнішнім оточенням, та комплексний підхід, який передбачає всебічне охоплення усіх сфер і рівнів функціонування економічної діяльності підприємства. Запропоновано авторське визначення організаційно-економічного механізму стратегічного управління підприємством, сутність якого зводиться до такого: це забезпечення комплексного використання економічних законів, методологічних підходів і принципів управління, які в практичній діяльності підприємства реалізуються за допомогою удосконалення організаційних структур управління. За допомогою методів та важелів механізму досягається узгодження ухвалення рішень з економічними законами, методологічними підходами та принципами управління.

Стаття досліджує імпліцитний аспект політичного дискурсу через аналіз семантичних імплікатур антропонімів політичного дискурсу. Останні включають офіційні (імена, прізвища) та неофіційні (прізвиська, прізвиськові утворення, псевдоніми) найменування відомих політичних діячів, глав держав та урядів та є одиницями, відповідно, первинної та вторинної номінації, що визначає різні підходи до їх вивчення та шляхи інтерпретації семантичних імплікатур, які вони репродукують. Визначено, що при дослідженні офіційних найменувань політичних лідерів найбільш дієвим є етимологічний та семасіологічний підходи. Саме вони дають змогу прослідкувати походження конкретного антропоніма та виокремити імпліцитні семантичні елементи шляхом аналізу значення його дериваційних складових. Семантичне значення таких ономастичних одиниць є специфічним: воно не відбиває понять, а лише вказує на первісну семантику – мотиви номінації. Такі семантичні імплікатури, як правило, є безвідносні до персони номінанта, особистісно невмотивовані, почасту містять нейтральну позалінгвальну інформацію. При цьому вони є невід’ємними елементами цілісного семантичного значення антропоніму. Доведено, що вивчення неофіційних антропонімів політичного дискурсу вимагає застосування прагматичного підходу, оскільки утворення прізвиськ та прізвиськових утворень зумовлене екстралінгвальними чинниками, є прагматично та функціонально вмотивованим. З’ясовано, що семантичні імплікатури таких неофійних найменувань містять позитивну та негативну конотації й у гіперболізованому вигляді вказують на характерні особистісні риси номінанта, виокремлюють його з-поміж інших, ретранслюють інформацію про специфіку та основні моменти його політичної кар’єри.

Дисертацію присвячено виявленню структурно-семантичних, соціолінгвальних та прагматичних особливостей мови бренду з позиції мультимодального підходу. Визначено статус мови бренду як способу комунікації бренду зі своєю цільовою аудиторією. Здійснено аналіз структури мови бренду на грунті мультимодальності. Виокремлено елементи вербального, візуального, аудіального та сенсорного модусів мови бренду. Вербальний модус представлений назвою, фразою-відлунням, слоганом, заявою про місію, сторітелінгом та дескриптивним текстом; візуальний модус – логотипом, кольором та шрифтом; аудіальний – джинглом та звуковим логотипом; сенсорний – запахом, смаком та текстурою. З’ясовано, що елементи вербального модусу мови бренду утворюють різножанрові полісеміотичні блоки, у яких реалізуються лексика та стиль мови бренду. Описано лексико-семантичні характеристики полісеміотичних блоків вербального модусу мови брендів кави: номінативно- репрезентативного, атрактивно-апелятивного, інтенційно-аксіологійного, наративного та дескриптивного. Визначено соціолінгвальні аспекти мови брендів кави та проаналізовано взаємодію вербальних та невербальних елементів мови брендів кави у різних комунікативних ситуаціях.
Диссертация посвящена выявлению структурно-семантических, социолингвальных и прагматических особенностей языка бренда с позиции мультимодального подхода. Определен статус языка бренда как способа коммуникации бренда со своей целевой аудиторией. Осуществлен анализ структуры языка бренда на почве мультимодальности. Выделены элементы вербального, визуального, аудиального и сенсорного модусов языка бренда. Вербальный модус представлен названием, фразой-эхом, слоганом, заявлением о миссии, сторителлингом и дескриптивным текстом; визуальный модус логотипом, цветом и шрифтом; аудиальный джинглом и звуковым логотипом; сенсорный запахом, вкусом и текстурой. Установлено, что элементы вербального модуса языка бренда образуют разножанровые полисемиотические блоки, в которых реализуются лексика и стиль языка бренда. Описаны лексико-семантические характеристики полисемиотических блоков вербального модуса языка брендов кофе: номинативная-репрезентативного, аттрактивно-апелятивного, интенционально-аксиологического, наративного и дескриптивного. Определены социолингвальные аспекты языка брендов кофе и проанализовано взаимодействие вербальных и невербальных элементов языка брендов кофе в различных коммуникативных ситуациях.
This thesis focuses on the identification of structural and semantic, sociolingual, and pragmatic features of the brand language from the standpoint of a multimodal approach. Each brand creates a unique language to express the semantic universality of communication with consumers. Thus, the brand language is a system of signs, symbols, and expressive means that functions in a variety of communicative situations, exerting a pragmatic impact on recipients of the brand information. The brand language is not homogeneous, its structure is represented by elements of different semiotic origins combined into modes – verbal, visual, audial, and sensory. The vocabulary and style of the verbal mode of the brand language are represented in nominative and representative, attractive and appealing, intentional and axiological, narrative, and descriptive polysemiotic blocks. The main structural and semantic coherence of the brand language is the brand name, which represents a nominative and representative polysemiotic block of the brand language. Given the structure of coffee brand names, all names are divided into one-component and multi-component, the groups of names inherent in coffee brands are distinguished as follows: descriptive, explicit, implicit, and metaphorical names. The attractive and appealing block of the brand language is represented by a tagline and a slogan, which are the “small-form” texts, as they are characterized by small text size, conciseness, and excessive economy. Unlike the brand name, the tagline and slogan are optional elements. A mission statement that appeals to the minds of consumers, arouses interest, and encourages action represents the intentional and axiological polysemiotic block. There are two generalized groups of missions: direct and indirect, as well as different forms of mission – full and partial. Regarding the structural organization of mission statements, they consist of two or more sentences with complex syntax. The narrative polysemiotic block of the language of coffee brands is storytelling – a marketing technique for using media potential to convey meaning through telling the stories. The narrative block of the language of coffee brands is emotionally charged monologues. The types of stories of coffee brands are defined as traditional, contemporary, creative, personalized, specialized, stories-legends, and stories-quotes. The descriptive polysemiotic block of the brand language is represented by descriptive texts – texts of the statement of the existence of an object (product) and undoubtedness of its characteristics, the description of a brand (goods, product, service) for giving the information on its characteristics to the consumer. The descriptive block of the language of coffee brands is an obligatory verbal element, an example of a multimodal ensemble that combines verbal, visual, and sensory modes. Studies of the social and cultural role of coffee and socio-lingual features of the language of coffee brands indicate that the imprint of coffee culture in society is observed in the formation of a specific language, which is used by professionals and connoisseurs of coffee, as well as ordinary consumers. Socially marked lexical and phraseological units have been formed, which characterize society in the context of coffee consumption as a beverage and coffee circulation as a commodity. The results show that each brand is a unique phenomenon, and its language is a specific system of signs that identifies the brand, distinguishing it from others. In every communicative situation, the brand language preserves its authenticity – similarity and unity of the style, consistent repetition of the same words and images. The combination of visual and verbal elements creates a recognizable brand identity.

Тема: Актуалізація метафор і метонімій у промовах Вінстона Черчилля: перекладацький аспект Мета: виявлення особливостей ораторського мистецтва В. Черчилля і розгляд проблем перекладу стилістичних засобів із позицій когнітивної лінгвістики та семантики, а також визначення основних перекладацьких проблем та стратегій їх вирішення. Теоретичне значення: теоретичне значення роботи пов'язане із виділенням набору лінгвістичних засобів вираження метафори та метонімії, які застосовуються у політичному дискурсі й містять ознаки аргументації. Наукова новизна одержаних результатів та висновків полягає у тому, що в англійській мові, спираючись на політичні промови В. Черчилля досліджено мовні засоби вираження тактик метафори та метонімії, а також особливості збереження смислового навантаження при перекладі метафор та метонімій із мови оригіналу. Отримані результати дослідження дозволяють прогнозувати подальше лексико-семантичне навантаження промови політика й сприяють розумінню мовленнєвих механізмів впливу політичного дискурсу на суспільство, які можуть бути використані в подальшому дослідженні засобів впливу на аудиторію під час політичних виступів.
Тема: Актуализация метафор и метонимий в речах Уинстона Черчилля: переводческий аспект Цель: выявление особенностей ораторского искусства У. Черчилля и рассмотрение проблем перевода стилистических средств с позиций когнитивной лингвистики и семантики, а также определение основных переводческих проблем и стратегий их решения. Теоретическое значение: теоретическое значение работы связано с выделением набора лингвистических средств выражения метафоры и метонимии, которые применяются в политическом дискурсе и содержат признаки аргументации. Научная новизна полученных результатов и выводов заключается в том, что в английском языке, опираясь на политические речи У. Черчилля, исследованы языковые средства выражения тактик метафоры и метонимии, а также особенности сохранения смысловой нагрузки при переводе метафор и метонимий с языка оригинала. Полученные результаты исследования позволяют прогнозировать дальнейшую лексико-семантическую нагрузку речи политика и способствуют пониманию речевых механизмов влияния политического дискурса на общество, которые могут быть использованы в дальнейшем исследовании способов воздействия на аудиторию во время политических выступлений.
Title: Metaphors and Metonymies in Winston Churchill's Speeches: Translation Aspect. Goal: W. Churchill's oratory peculiarities highlighting and consideration of translation problems of stylistic means from the standpoint of cognitive linguistics and semantics, as well as main translation problems identification and strategies for their resolving. Theoretical significance: the theoretical significance of the work is related to the expression of the linguistic means of metaphor and metonymy, which are used in political discourse and contain signs of argumentation. The scientific novelty of the obtained results is that in the English language based on W. Churchill’s political speeches the linguistic means of metaphor and metonymy tactics expression are studied. The features of saving the semantic load have been studied during the translation of metaphors and metonymies from the source language. The obtained results of the research allow predicting the further lexical and semantic load of the politician’s speech and contributing to the understanding of speech mechanisms of political discourse, influence on society, which can be used in further research of means of influencing the public during political speeches.

Бабенко, К. Є. Стратегічне управління збалансованим економічним розвитком територій: теорія, методологія, практика : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / К. Є. Бабенко. - Чернігів, 2020. - 445 с.
Дисертацію присвячено розробленню сучасної концепції стратегічного управління збалансованим економічним розвитком територій. У роботі уточнено сутність економічного розвитку територій та побудовано терміносистему цього поняття. Обґрунтовано інструменти економічного розвитку територій. Систематизовано та синтезовано ключові принципи збалансованого економічного розвитку територій. Побудовано семантичну модель системи стратегічного управління економічним розвитком. Уперше розроблено концепцію стратегічного управління збалансованим економічним розвитком території. Запропоновано кваліметричну модель оцінювання рівня реалізації стратегії економічного розвитку територій, яка є методичним підґрунтям механізму моніторингу виконання стратегії економічного розвитку територій. Побудовано когнітивну карту проблем економічного розвитку територій. Розроблено методологічний підхід щодо оцінювання рівня збалансованого економічного розвитку територій, результатом реалізації якого є побудова трирівневої матриці впливу таких показників, як інтегральний показник економічного розвитку території, темп зростання економічного розвитку та ступень збалансованості. Удосконалено концептуальний підхід до побудови та функціонування механізму формування політики збалансованого економічного розвитку територій. Запропоновано методичний підхід щодо виявлення впливу факторів внутрішнього середовища на формування конкурентоспроможності території. Розроблено підхід до формування альтернативних сценаріїв збалансованого економічного розвитку територій. Визначено інституційне підґрунтя стратегічного управління збалансованим економічним розвитком територій. Обґрунтовано науково-методичний підхід до впровадження системи управління збалансованим економічним розвитком територій. Розроблено методичний підхід щодо визначення ефективності взаємодії стейкхолдерів у контексті забезпечення збалансованого територіального розвитку
Диссертация посвящена разработке современной концепции стратегического управления сбалансированным экономическим развитием территорий. В работе уточнена сущность экономического развития территорий и построена терминосистема данного понятия. Обоснованы инструменты экономического развития территорий с помощью причинно-следственной диаграммы Исикава и SWOT-анализа. Систематизированы и синтезированы ключевые принципы сбалансированного экономического развития территорий. Построена семантическая модель системы стратегического управления экономическим развитием, которая служит действенным методологическим базисом обоснования целесообразности проведения стратегических изменений на определенной территории с целью обеспечения сбалансированного воспроизводства экономического потенциала территории. Впервые разработана концепция стратегического управления сбалансированным экономическим развитием территории, которая объединяет ряд гипотез и ключевых положений. Предложена квалиметрическая модель оценки уровня реализации стратегии экономического развития территорий, которая является методической основой механизма мониторинга выполнения стратегии экономического развития территорий. Построена когнитивная карта проблем экономического развития территорий, которая позволяет выделить проблемные аспекты и найти ключевые причины влияния негативных тенденций на экономическое развитие территории. Разработан методологический подход к оценке уровня сбалансированного экономического развития территорий, результатом реализации которого является построение трехуровневой матрицы влияния таких показателей, как: интегральный показатель экономического развития территории, темп роста экономического развития и степень сбалансированности. Усовершенствован концептуальный подход к построению и функционированию механизма формирования политики сбалансированного экономического развития территорий, в рамках которого расширена типизация инструментов государственного управления и учтены условия сбалансированности. Предложен методический подход к выявлению влияния факторов среды на формирование конкурентоспособности территории. Разработан подход к формированию альтернативных сценариев сбалансированного экономического развития территорий, основанный на использовании имитационного моделирования. Определено институциональное основание стратегического управления сбалансированным экономическим развитием территорий, которое предусматривает выделение системы трехуровневого взаимодействия участников данного процесса – государственные институты (министерства, службы, фонды), негосударственные институты и неформальные институты. Обоснованно научно-методический подход к внедрению системы управления сбалансированным экономическим развитием территорий, особенностью которого является использование проектного подхода и имплементация agile-методов в деятельность объединенных территориальных общин. Разработан методический подход к определению эффективности взаимодействия стейкхолдеров в контексте обеспечения сбалансированного территориального развития, реализация которого позволит сгруппировать новые сферы управления в направлении экономического развития территорий
The thesis represents the development of the modern concept of strategic management of balanced economic development of territories. The essence of economic development of territories is specified in the work and the terminological system of this concept is constructed. The tools of economic development of territories are substantiated. The key principles of balanced economic development of territories are systematized and synthesized. A semantic model of the system of strategic management of economic development is built. For the first time the concept of strategic management of balanced economic development of the territory was developed. A qualimetric model for assessing the level of implementation of the strategy of economic development of territories is proposed, which is a methodological basis for the mechanism of monitoring the implementation of the strategy of economic development of territories. The cognitive map of problems of economic development of territories is constructed. A methodological approach to assessing the level of balanced economic development of territories has been developed, the result of which is the construction of a three-level matrix of influence of such indicators as: integrated indicator of economic development of the territory, growth rate of economic development and degree of balance. The conceptual approach to the construction and functioning of the mechanism of policy formation of balanced economic development of territories has been improved. A methodical approach to identifying the impact of environmental factors on the formation of the competitiveness of the territory is proposed. An approach to the formation of alternative scenarios for balanced economic development of territories has been developed. The institutional basis of strategic management of balanced economic development of territories is determined. The scientific and methodological approach to the implementation of the management system of balanced economic development of territories is substantiated. A methodical approach to determining the effectiveness of stakeholder interaction in the context of ensuring balanced territorial development has been developed.

Проблеми попередньої обробки електронних текстів в програмних системах відповідного призначення, в тому числі у пошукових системах, не втрачають актуальності протягом останніх років. Аналіз технологій попередньої обробки електронних текстів показав, що сучасні механізми структуризації даних мають передбачати можливість аналізу даних, що представлені в будь-якому форматі – у вигляді Web-сторінок, документів Microsoft Word, файлів Adobe Acrobat тощо. Розв’язання цієї задачі суттєво полегшує пошук та доступ до інформаційного змісту даних.

У магістерській роботі проаналізовано основні проблеми та особливості перекладу англійських економічних термінів українською мовою. Ґрунтовно проаналізовано основні прийоми перекладу. Розглянуто лексичні та граматичні явища, що спричиняють труднощі перекладу англійської економічної термінології.
The master’s thesis analyses the main problems and features of translating English economic terms into Ukrainian. The main translation techniques are thoroughly analysed. Lexical and grammatical phenomena that cause difficulties in translating English economic terminology are considered.

Зазначено, що функціональний підхід дозволяє більш адекватно інтерпретувати мовні явища, оскільки засоби різних рівнів розглядаються в єдиній системі (на основі спільності їхніх семантичних функцій), що дозволяє розкрити закономірності взаємодії граматичних одиниць, лексики і контексту. Функціональна граматика базується на принципі єдності системноструктурного та функціонального аспектів, що знайшло свій вияв в аналізі від функцій до засобів і від засобів до функцій.

У статті розглядаються сучасні підходи до інтеграції поняття “креативність ”, аналізуються принципи розвитку креативності в умовах поліхудожнього виховання молоді, визначаються далекі за семантичним впливом поля, що зумовлюють специфіку стимулювання креативності у професійній підготовці вчителя музики, як засіб гуманізації сучасної освіти.

У статті аналізується моделювання як метод науково-художнього пізнання. Доводиться, що методологією розробки та обґрунтування поліхудожніх технологій є принцип синтезу філософських, науково-загальних концепцій та їх проекція у професійну, поліхудожню підготовку майбутнього вчителя музики; уточнюється зміст та структура семантичної моделі, зумовленою особливостями сприйняття на основі взаємодії мистецтв; конкретизується структура художньо-педагогічної ситуації у контексті застосування поліхудожніх технологій, виокремлюються показники поліхудожньомовленнєвого підходу в умовах моделювання на прикладі текстів культури кіномистецтва.

У статті представлено аналіз основних мовознавчих праць Івана Огієнка («Українська граматична термінологія: Історичний словник української граматичної термінології з передмовою про історію розвитку її», «Складня української мови»), присвячених теорії синтаксису української мови; розкрито погляди дослідника на сучасні йому синтаксичні теорії, проаналізовано підходи лінгвіста до оформлення синтаксичної термінології на питомому національному ґрунті; визначено основні вимоги, які висуває науковець до синтаксичної термінологічної системи; розкрито сучасність наукових поглядів ученого на семантичний синтаксис, зокрема на розрізнення між логічним і психічним предикатом і його валентними позиціями (суб’єкта, об’єкта тощо); виявлено зв’язок між формально-граматичним і психологічним підходами до формування синтаксичних категорій. У пропонованому дослідженні наголошено, що увага Івана Огієнка до синтаксису української мови, до оформлення та систематизації термінології й узгодження її із сучасними напрямами лишається актуальною й дає цінний матеріал для вибудовування стрункої синтаксичної теорії.