Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Підсистеми.
Статті в журналах з теми "Підсистеми"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Підсистеми".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Teslyuk, V. M., та Yu A. Rybak. "ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ МОДИФІКОВАНОГО МЕТОДУ ФРАКТАЛЬНОГО СТИСНЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 262–68. http://dx.doi.org/10.15421/40250942.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено спеціалізовану комп'ютерну підсистему для компресії/декомпресії зображень – програмну реалізацію однієї з модифікацій методу фрактального стиснення зображень. Розроблено простий, лаконічний та зручний графічний інтерфейс користувача підсистеми. Досліджено запропонований модифікований метод фрактального стиснення зображень, програмною реалізацією якого є представлена комп'ютерна підсистема, на тестовій вибірці зображень, та здійснено детальний аналіз отриманих результатів.
2
Denysyuk, P. Yu, O. Yu Boreiko, O. E. Markelov та V. M. Teslyuk. "Розроблення комп'ютерної підсистеми автоматизованого аналізу, прогнозування та розрахунку пасажиропотоку для заданого маршруту в місті Львові". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 129–35. http://dx.doi.org/10.15421/40280626.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено спеціалізовану комп'ютерну підсистему, що дає змогу здійснити аналіз пасажиропотоку для заданого маршруту, представлення результатів у зручній для користувача формі, а також здійснити прогнозування та розрахунок пасажиропотоку на основі розробленої математичної моделі. Наведено Результати дослідження пасажиропотоку за конкретним маршрутом громадського транспорту Львова. Розроблено наближену математичну модель пасажиропотоку заданого маршруту, яку надалі використовують у модулі генерації статистичних даних. Математична модель містять такі коефіцієнти впливу на кількісні характеристики досліджуваного пасажиропотоку, як: коефіцієнт впливу дня тижня; коефіцієнт впливу типу дня року; коефіцієнт, що відображає вплив конкуренції в конкретному місці заданого маршруту. Здійснено розрахунок і прогнозування величини пасажиропотоку для заданого маршруту на основі розробленої математичної моделі та відповідного алгоритму генерації статистичних даних, які реалізовані в підсистемі. Здійснено моделювання роботи системи і перевірку отриманих результатів моделювання із реальними даними. Описано структури основних функціональних блоків комп'ютерної підсистеми. Розроблено графічний інтерфейс користувача основного функціонального блоку підсистеми. Наведено результати роботи розробленої підсистеми автоматизованого аналізу, прогнозування та розрахунку пасажиропотоку для конкретного маршруту.
3
Любохинець, Лариса, та Ольга Поплавська. "УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПОЗИЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 46–54. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні розкрито актуальність проблеми удосконалення методів стратегічного управління конкурентними позиціями підприємства. Розроблено модель реалізації процесного підходу до стратегічного управління конкурентними позиціями підприємства, яка включає керуючу підсистему, підсистему управління конкурентоспроможністю підприємства, в які, своєю чергою, входять функціональна підсистема (організаційне, кадрове, фінансове, технологічне, інформаційне та юридичне забезпечення) та процесна підсистема (організаційно-управлінські, фінансово-аналітичні, ринкові та збутові бізнес-процеси). Визначено цілі вдосконалення системи стратегічного управління конкурентними позиціями підприємства, які вибудувано у відповідності до елементів процесної підсистеми управління ними. Показано яким чином реалізація цих цілей забезпечує застосування і поєднання ключових концепцій управління. Визначено положення організаційно-економічного механізму покращення конкурентних позицій підприємства зі застосуванням сукупності методів та засобів впливу на зміцнення структурних складових розвитку бізнесу, а також у підсумку формування надійної системи менеджменту шляхом створення відповідної служби чи делегування функцій з її забезпечення іншим структурним підрозділам підприємства.
4
Хазанович, Олександр, Віктор Лазоренко та Володимир Лоза. "Моделювання функціонування підсистеми підвезення матеріальних засобів військам з використанням логічних функцій". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-85-88.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності функціонування підсистеми підвезення матеріальних засобів логістичної системи на основі моделювання логістичних процесів забезпечення військ з використанням логіко-математичних моделей.
Для ефективного забезпечення матеріальними засобами військ необхідно застосовувати логістичний підхід, військову логістику. При логістичному підході до забезпечення матеріальними засобами військ створюється логістична система. Логістична систем функціонує як організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Як правило, вона складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем. Мета логістичної системи, це доставка у визначені терміни, у задане місце необхідної кількості та асортименту максимально підготовлених матеріальних засобів при мінімальних витратах. Це важливе завдання вирішується підсистемою підвезення матеріальних засобів.
Розглядаються питання удосконалення підсистеми підвезення матеріальних засобів, як складової логістичної систем, на основі моделювання процесу підвезення матеріальних засобів військам.
На основі проведеного аналізу застосування математичного моделювання щодо забезпечення військ (сил) Збройних Сил України на сучасному етапі розвитку визначена проблема розроблення логіко-математичної моделі підсистеми підвезення матеріальних засобів військам. Запропонована логіко-математична модель надає змогу визначити термін підвезення матеріальних засобів військам під час операції. У статті проведений опис процесу моделювання цієї підсистеми з використанням логічних функцій.
Наприкінці сформульовані напрямки подальших досліджень у цьому напрямку, які пов’язані з розробленням логіко-математичних моделей інших процесів забезпечення військ.
5
ЮЩИК, ОЛЕКСІЙ. "Спортивне право: визначення поняття в контексті правової системи". Право України, № 2019/10 (2019): 267. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-10-267.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є формування нового підходу до визначення поняття спортивного права з погляду його галузевої специфіки в правовій системі. Відзначено, що розуміння спортивного права як галузі права в теорії традиційно базується на виокремленні предмета правового регулювання – спортивних відносин, які регулюються сукупністю норм спортивного права. Стверджується, що особли вістю останніх є їхня диспозиція, тобто відношення прав та обов’язків суб’єктів спорту в їх спортивних відносинах між собою. Зважаючи на це, спортивне право виступає як така система правових норм, яка регулює вказані права та обов’язки і є однією з підсистем більш загальної правової системи, а тому може розглядатись як одна з її галузей. У зв’язку з цим аналізується поняття “правова система” в теоретико-правовій науці, наголошується на необхідності застосовувати соціологічний підхід до розгляду правової системи, в якій виокремлюється спортивне право як одна з її підсистем. Відзначено, що соціологія права відмовляється від використання поняття правової системи в її формально-юридичному аспекті, використовуючи ідеї про плюралістичний характер права, важливі для розуміння феномена спортивного права. У статті пропонується не обмежуватися лише формальною логікою при визначенні поняття “правова система”, а використовувати діалектичну логіку, розглядати вказане поняття як єдність загального, особливого та одиничного. Обґрунтовується думка щодо помилковості обмеження підсистеми спортивного права рамками виключно національної правової системи, надання останній глобального значення. Загальним у понятті “правова система” є не національний, а наднаціональний, загальнолюдський рівень правових явищ єдиної сфери світового спорту. Не випадково в літературі розглядаються такі спортивноправові феномени, як “міжнародне спортивне право”, “європейське спортивне право” тощо. Зроблено висновок, що поняття “спортивне право” необхідно визначати не в підсистемі національного права, а в контексті підсистеми більш високого рівня, розглядати його взагалі як підсистему глобальної (світової) системи права. Доводиться, що спортивне право становить галузь усієї правової системи світу, а не суто галузь національної правової системи. Автором запропонована дефініція наукового поняття спортивного права, яка розкриває його сутність як специфічної галузі права.
6
Kryachko, V. I. "Вервиця як етнорелігійний маркер акціональної підсистеми сигніфікативного поля католицизму". Grani 18, № 3 (23 лютого 2015): 84–92. http://dx.doi.org/10.15421/1715064.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено спробу експлікації вервиці як етнорелігійного маркера акціональної сигніфікативної підсистеми католицького сигніфікополя у контексті дослідження інтеракції та кореляції структурних елементів різних етнорелігійних просторів та систем в етносоціології релігії за допомогою різносоціоевалюційних інструментативних методотехнологій. Проаналізовано частину сучасних наукових та інформаційних ресурсів, пов’язаних із візуальною культурою, релігійними обрядами та догматикою католицизму, а також виявлено деякі подібності між певними сигніфікантами акціональної атрибутики католиків та деякими ідентифікаційними маркерамипаттернами різних етнорелігійних спільнот минулого та сучасного соціумопростору. Виявлено деякі етнорелігійні зв’язки та кросскореляції між певними структуроелементами католицького сигніфікативного поля і етнорелігійними маркерами індуїстських, буддійських, ісламських тощо етнічностей. Cоціоевалюаційноідентифікативні, аналітикоконтентуальні, а також соціодіагностичні аутоінтенцієспроби експлікації етнорелігійних маркеросигніфікативних спільнозалежностейкореляцій між різними сигніфікативними структурополями у соціопросторі здійснені на базі розробленої автором моделі структури сигніфікативного поля католицизму, яка складається із наступних базових сигніфікативних структурних підсистем: 1) антропоморфна сигніфікативна підсистема, до якої належать людиноподібні та персоніфіковані символоконструкції, пам’ятки культури та архітектурні ансамблі, а також познаки частин тіла людини, їх комбінації та сигнали; 2) зооморфна сигніфікативна підсистема, до якої входять твариноподібні познакоконструкції та знаки окремих їх оганів, а також символи продуктів їх життєдіяльності; 3) вегетоморфна сигніфікативна підсистема, до якої належать рослиноподібні сигніфікоелементи та продукти харчування; 4) геоморфна сигніфікативна підсистема; 5) геометрична сигніфікативна підсистема; 6) астральна сигніфікативна підсистема; 7) колористична сигніфікопідсистема; 8) топосоінсталяційна сигніфікопідсистема; 9) предметноінструментативна сигніфікативна підсистема; 10) архітектурна екстер’єрноінтер’єрна сигніфікативна підсистема; 11) абстрактна сигніфікативна підсистема; 12) акціональна сигніфікативна підсистема.
7
Литвинко, О. А. "ОМОНІМІЯ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНІЙ ПІДСИСТЕМІ НАСОСОБУДУВАННЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 124–28. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-17.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню феномену омонімії в сучасній англійській термінологічній підсистемі насособудування. Наявність омонімії в терміносистемах різних галузей є очевидною. Лексичні одиниці термінологічної підсистеми насособудування відповідають основним вимогам, що висуваються до термінів. Проте термінологія зазначеної підсистеми не позбавлена омонімічних відношень. Виникнення омонімії в термінологічній підсистемі насособудування пояснюється процесами дивергенції та конвергенції лексичних одиниць, а також запозиченнями з інших мов. Омонімами вважаємо слова, які мають спільне звучання, але семантизують різні поняття. Серед омонімів, що функціонують у термінологічній підсистемі насособудування, виокремлюються загальнотехнічні терміни, що вживаються в суміжних галузях науки і техніки, терміни-омоніми, що функціонують у несуміжних галузях науки і техніки, та терміни-омоніми, що властиві лише субмові насособудування. Міждисциплінарні терміни-омоніми піддалися переосмисленню і ввійшли в терміносистему іншої наукової сфери. Нами було виявлено, що за такими термінами закріплені різні дефініції, ці терміни функціонують у суміжних і несуміжних термінологічних підсистемах. До міждисциплінарних омонімів відносять відповідні скорочені одиниці. Внутрішньогалузевій омонімії властива та сама форма слова, що має різні значення в межах згаданої технічної галузі. Аналіз субмови насособудування свідчить, що міждисциплінарні омоніми не мають ні негативних, ні позитивних рис. Міждисциплінарні омонімічні скорочення зручні для користування з огляду на їхню форму, але вони спричиняють непорозуміння між фахівцями. Терміни-омоніми, що властиві лише галузі насособудування, ускладнюють професійну комунікацію. Теоретичне значення пропонованого дослідження визначається його внеском у загальну теорію терміна і термінологію. Результати дослідження доповнюють наукові знання про особливості термінологічної номінації та основні тенденції термінотворення в сучасній англійській термінологічній підсистемі насособудування.
8
Зінченко, А. О., та В. І. Слюсар. "Концепція інформаційно-сенсорної решітки на основі технології MIMO". Наука і оборона, № 4 (13 лютого 2020): 47–51. http://dx.doi.org/10.33099/2618-1614-2016-0-4-47-51.
Повний текст джерелаАнотація:
Уперше запропонована концепція інтеграції інформаційної та сенсорної підсистем мережецентричного ведення бойових дій у єдину інформаційно-сенсорну підсистему з перетворенням інформаційної компоненти на інформаційно-сенсорну решітку. Створення радарно-телекомунікаційної мережі інформаційно-сенсорної решітки має стати початком подальшої інтеграції інформаційної підсистеми із системою систем різнотипних сенсорів, які функціонують за різноманітними фізичними принципами. Це дасть можливість охопити розгалуженим інформаційно-сенсорним контролем весь космічний, повітряний, наземний, надводний та підводний простір у відведеній операційній зоні.На початковому етапі синтезу радарно-телекомунікаційної мережі запропоновано створення багатопозиційної інтегрованої системи зв’язку та радіолокації із застосуванням у кожній позиції мобільної станції зв’язку та радіолокації, оснащеної цифровою антенною решіткою з режимом роботи МІМО та використанням сигналів неортогональної частотної дискретної модуляції.
9
Levandivskyi, O. T. "ОСОБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Actual problems of regional economy development 2, № 13 (26 червня 2017): 64–69. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.64-69.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено підходи економістів до вивчення сільськогосподарської діяльності в сучасних умовах господарювання. У ґенезі цієї проблеми показано основні підходи. Наголошується, що сучасне ведення сільського господарства тісно пов'язане з інвестиційною діяльністю.
Обґрунтовуються зональні системи ведення агропромислового виробництва що базується на функціональних і організаційних підсистемах сільськогосподарського виробництва. При цьому функціональні підсистеми відображають безпосередньо зміст, як окремих стадій, так і в цілому самого процесу виробництва. У наукових дослідженнях найчастіше виділяють технологічну, екологічну, економічну і соціальну функціональні підсистеми, форма функціонування яких відображається в організаційних підсистемах.
Наголошується, що при організації і веденні сільськогосподарського виробництва, а також при розробці заходів з вдосконалення його організаційно-економічного механізму необхідно враховувати, особливості сільськогосподарської діяльності без яких неможливо досягти високого рівня ефективності виробництва.
10
Ivanov, I. "ПРОБЛЕМАТИКА ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ДІЯЛЬНОСТІ МВС УКРАЇНИ". Juridical science 1, № 5(107) (3 квітня 2020): 113–20. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано основні завдання та структуру Єдиної інформаційної системи МВС України. Визначено дефініції «інформаційна система», «підсистема», «інформаційно-пошукова система», «інформаційна автоматизована система». З’ясовано, що інформаційна автоматизована система – це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Розглянуто основні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність інформаційних систем. Здійснено аналіз особливостей використання у діяльності поліції Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», окреслено її основні завдання. Визначено, що основними складовими системи ІПНП є центральний програмно-технічний комплекс, автоматизовані робочі місця користувачів, телекомунікаційна мережа доступу, комплексна система захисту інформації. Проаналізовано підсистеми інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ («Армор»). Констатовано, що усі підсистеми інтегровано в єдиний інформаційний банк даних, в якому, завдяки взаємозв’язку підсистем між собою, можна отримати розгорнуту інформацію на осіб чи події. Виокремлено основні переваги та проблемні питання у роботі системи ІПНП. Надано дієві пропозиції щодо її удосконалення у частині, що стосується: покращення ефективності оперативного реагування на правопорушення; окремих напрямів правового забезпечення використання у діяльності Національної поліції інформаційних систем (систематизації відомчих законодавчих актів – об’єднання їх у єдиний нормативно-правовий документ, який забезпечить комплексне вирішення завдань, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності поліції, сприятиме розробленню єдиного алгоритму дій щодо порядку збору, накопичення, обробки та захисту інформації, а також підвищенню рівня відповідальності за порушення вимог чинного законодавства у даному напрямі).
11
Теслюк, В. М., А. Г. Казарян та І. Я. Казимира. "Опрацювання даних у системах "розумного" будинку з використанням моделей на підставі мереж Петрі". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 131–36. http://dx.doi.org/10.36930/40310122.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано особливості використання ієрархічних мереж Петрі для розроблення масштабованої та відмовостійкої моделі опрацювання даних у системах "розумного" будинку. Застосовано підхід, який забезпечує підвищену надійність функціонування систем та їхню швидкість роботи під час різкого збільшення обсягу інформації, що надходить від давачів, яку потрібно опрацювати згідно з реалізованою внутрішньою логікою. Розроблено підхід та приклади мереж Петрі, що створюють ієрархічну логіку функціонування підсистем "розумного" будинку. З'ясовано, що поділ функціоналу системи на окремі модулі дає змогу реалізувати кожну окрему логічну функцію у вигляді закритої системи з чітко визначеним форматом вхідних і вихідних даних. Вхідні дані подано змінами показників давачів, що розташовані у будинку. Водночас вихідні дані представлені чітко визначеним результатом роботи підсистеми, що відповідає конкретній функції всієї системи у вигляді розрахованих нових параметрів її налаштувань і побутових приладів. Завдяки специфіці функціонування підсистем "розумного" будинку з чітко визначеними правилами зміни станів налаштувань системи та правил реагування нею на виниклі події, всі підсистеми можна реалізувати у вигляді мереж Петрі, ієрархічно розташованими у структурі внутрішньої логіки системи "розумного будинку". Події, що виникають у системі й зберігають різний набір даних залежно від подій, що виникли, представлені окремими типами (кольорами) маркерів мереж Петрі. Отже, всі підсистеми реалізують кольорову ієрархічну мережу Петрі. Реалізовано логіку функціонування підсистем "розумного" будинку, робота яких базується на підставі теорії мереж Петрі, що дало змогу розробити мікросервісну архітектуру комплексної системи з гнучким механізмом автоматизованого балансування обчислювального навантаження на окремі функції та можливістю швидшого відновлення повноцінної роботи системи після низки аварійних ситуацій порівняно з монолітною архітектурою комп'ютерних систем, що є поширеним підходом на сьогодні під час розроблення систем цього типу.
12
АНДРОЩУК, Олександр, та Віталій ГРІНЧЕНКО. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 5–18. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.527.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний етап розвитку Державної прикордонної служби України характеризується зростанням темпів і масштабів інформаційного обміну, збільшуючи роль інформації в системі організації управління. Процес управління є процесом обробки інформації та її перетворення в управлінські рішення, що обумовлює роль інформаційно-аналітичного забезпечення в підвищенні його ефективності, достовірності та оперативності. На даний момент необхідна зміна підходів щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності, загальних принципів її організації, управління, форм і методів її здійснення, що визначає актуальність наукового дослідження моделей, методів інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності Державної прикордонної служби України. Найбільш проблематичним питанням залишається побудова моделі інформаційно-аналітичного забезпечення стосовно підтримки прийняття рішення в охороні та захисті державного кордону на рівні органів охорони державного кордону.
Обґрунтовано та подано модель інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності органів охорони державного кордону. Основу моделі складає інформаційно-аналітична система, до складу якої входять підсистеми: збору даних, необхідна для збору даних різного типу – статистичних, текстових, табличних, графічних, кількісних, якісних тощо; вводу-виводу даних (інформації), необхідна для перетворення вихідних даних різного типу до єдиного вигляду; збереження даних, здійснює збереження вихідних даних та вторинних, після обробки; обробки даних; геоінформаційна підсистема; підсистема моделювання оперативно-службової діяльності; експертної підсистема; аналітиків. Було визначено: головним елементом інформаційно-аналітичної системи є аналітики, до яких висуваються певні вимоги: тісний зв'язок з інтегрованою інформаційно-телекомунікаційною системою «Гарт» Державної прикордонної служби України.
Дослідження розробленої моделі дозволило визначити основні напрямки подальших досліджень – розробка підсистеми збору даних, розробка методів обробки даних, підготовка аналітиків.
13
Городнов, Вячеслав, та Сергій Лазебник. "МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ ВІДНОСНОЇ КІЛЬКОСТІ ВАЖЛИВИХ ДЕРЖАВНИХ ОБ’ЄКТІВ, УРАЖЕННЯ ЯКИХ МОЖЕ БУТИ ВІДВЕРНЕНЕ ЗА РАХУНОК ЗАСТОСУВАННЯ СКЛАДОВИХ СИСТЕМИ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 19–32. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.94.
Повний текст джерелаАнотація:
У методиці при оцінці відносної кількості важливих державних об’єктів, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Наведені практичні результати розрахунків, виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття у системі ППО країни.У початковий період оборонних військових дій задача угруповань військ і сил може включати відмобілізування, розгортання і створення на основних напрямках дій противника таких угруповань військ, які виявляться здатними зірвати просування противника вглиб території країни, а також захоплення їм стратегічної ініціативи у війні. Для протидії виконанню цих завдань противник може застосувати масовані удари з повітря по військах і об’єктах і використовувати пілотовані та безпілотні засоби повітряного нападу. У системі ППО для знищення ЗПН створюються підсистеми ЗРВ і ВА, а також підсистеми радіолокаційної розвідки і радіоелектронної боротьби. Такі підсистеми повинні забезпечити захист ВДО і Збройних Сил у місцях їх дислокації та розгортання, а також оперативне створення угруповань військ і сил на основних напрямках дій противника.Надійність виконання завдань системою ППО залежить від її складу, організаційної структури, дислокації, вогневої та інформаційної взаємодії елементів її підсистем, від умов пори року, доби і від погодних умов, а також від складу і дислокації об’єктів і угруповань військ, які прикриваються, і від параметрів дій повітряного противника. Частина ЗПН противника в ході ударів мають своєю метою випереджаюче ураження елементів системи ППО. Отже, система ППО захист від ударів з повітря виконує, однак гарантувати своєчасне знищення всіх ЗПН не може. Частина ЗПН противника може подолати зони дії засобів системи ППО і виконати удари по угрупованнях військ і ВДО, які прикриваються, що визначає необхідність оцінки можливих наслідків таких ударів.У методиці, поданій у статті, при оцінці відносної кількості ВДО, ураження яких при веденні бойових дій може бути відвернене, враховані основні складові процесу ураження і сподіваних типів ураження таких об’єктів. Практичні результати розрахунків, що виконані за методикою, свідчать на користь можливості її використання для оцінки ефективності функціонування підсистем зенітного ракетно-артилерійського й авіаційного прикриття в системі ППО держави.
14
Ткаченко, В. А. "Морфологічна модель управління комунікаціями в освітніх проектах". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 93–97. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-93-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності управління комунікаціями в освітніх проектах методами системного аналізу. Автором розроблена морфологічна модель управління комунікаціями в освітніх проектах, яка дозволяє сформувати метод управління комунікаціями між зацікавленими сторонами проекту. На основі аналізу основних підсистем процесу комунікації сформована загальна система комунікацій проекту, включаючи підсистеми «люди», «інформація» і «техніка», які є головними в ланцюзі здійснення комунікаційного зв'язку у внутрішньому та зовнішньому середовищі проекту. Ці підсистеми пов'язані між собою і дозволяють з більшою ефективністю використовувати робочий час і зменшити кількість конфліктів і ризиків. Для підвищення ефективності управління комунікаціями запропоновано використовувати метод морфологічного аналізу, як один з ефективних інструментів системного аналізу. Морфологічний аналіз дозволяє здійснити декомпозицію проблеми на відносно незалежні частини, а потім здійснити пошук усіх можливих рішень для практичної реалізації кожної з частин. Результатом морфологічного аналізу є морфологічна матриця управління комунікаціями для освітнього проекту, в яку включені такі елементи підсистем процесів комунікації як документи, засоби зв'язку, переговори, зустрічі, наради і обговорення. Кожен елемент процесу управління комунікаціями представлений у вигляді множин, що характеризують цей елемент. Аналіз морфологічної матриці дозволив сформувати морфологічні моделі для управління комунікаціями в освітніх проектах для задоволення вимог зацікавлених сторін проекту. Запропоновано модель взаємодії процесів комунікацій в освітньому проекті, яка характеризує взаємодію основних видів комунікаційних процесів і елементи системи обміну інформацією між учасниками та зацікавленими сторонами.
15
Голубков, П., Д. Путников та В. Егоров. "ВИКОРИСТАННЯ ACTIVEX ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ КОНВЕРТАЦІЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАГРІВАННЯМ ПЕЛЬМЕННОЇ ПРОДУКЦІЇ З СЕРЕДОВИЩА МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ MATLAB SIMULINK У СЕРЕДУ РОЗРОБКИ ДОДАТКІВ LABVIEW". Automation of technological and business processes 11, № 3 (11 листопада 2019): 80–83. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i3.1505.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається створення керуючої програми процесом автоматичного нагрівання тіста пельменного продукту кубічної форми. Аналіз роботи підсистем регулювання температури в апараті здійснювалось на повній імітаційній моделі об’єкту керування та діючих на нього збурень. В ході апріорного аналізу особливостей реалізації системи автоматичного керування процесу функції регулювання відзначався високий рівень невизначеності динамічних властивостей каналів управління, і, перш за все, підсистеми регулювання температури нагріву пельменного продукту. Це вимагає підвищення якості реалізації функції регулювання. Воно повинно йти в напрямку підвищення запасу стійкості підсистеми регулювання температури, яке забезпечить стабілізацію динамічної точності регулювання в умовах змінних властивостей об’єкту керування, тобто в напрямку підвищення рівня точності роботи підсистеми.
При розробці моделі системи керування виникла проблема створення на базі цієї ж моделі керуючої програми для промислового контролера та інтерфейсу керування, а також можливість роботи в декількох, абсолютно різних програмних продуктах.
Подібні питання можуть виникнути при створенні програмного забезпечення для вирішення поставлених завдань. На поточний момент ми можемо варіювати і підбирати відповідно до тих чи інших вимог програмне забезпечення з різними можливостями системи автоматичного проектування.
За допомогою ActiveX технологій створена модель була конвертована в середовище розробки програм LabView для подальшого створення керуючої програми. Що вирішило запитання з впровадженням технологічного рішення інженерних задач і їх використання для автоматизації виробництва при моделюванні процесів.
Система була промодельована з тими ж параметрами що і в Matlab, та результати моделювання, які є адекватні оригінальній моделі, приведені в статті.
16
Miyushkovych, Eugene, Andrii Hrebenyak та Yaroslav Paramud. "Телекомунікаційні підсистеми кіберфізичних систем". Computer systems and network 1, № 1 (23 лютого 2016): 65–73. http://dx.doi.org/10.23939/csn2016.857.065.
Повний текст джерела
17
Путінцева, Тетяна. "Характеристика підсистем системи управління ліквідністю у забезпеченні фінансової безпеки вітчизняних комерційних банків". Фінансовий простір, № 3(43) (29 жовтня 2021): 27–39. http://dx.doi.org/10.18371/fp.3(43).2021.263842.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті визначені значущість і взаємозв’язок стану управління ліквідністю комерційного банку (КБ) у забезпеченні його фінансової безпеки (ФБ). Критично проаналізовані підсистеми наукового супроводу, а також нормативно-правого, організаційного, методичного, управлінського, інформаційно-аналітичного, кадрового й технологічного забезпечення системи управління ліквідністю КБ. Виявлено позитивний/негативний вплив зазначених підсистем на фінансову безпеку комерційного банку (ФБКБ) загалом і такі її складові, як: боргова, валютна, депозитна, інвестиційна, кредитна, податкова, ресурсоутворювальна безпеки, безпеку у сфері міжнародних розрахунків і платежів, а також безпеки доходів і витрат та ліквідності КБ.
18
Ларіонова, Катерина, та Генадій Капінос. "МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 120–28. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено теоретичні основи побудови механізму управління прибутком підприємства. Обґрунтовано, що незважаючи на те, що управління формуванням прибутку підприємства інтегроване в загальну систему управління прибутком, воно є окремим об’єктом управління, який має свої специфічні особливості. На основі узагальнення думок видатних науковців на практиків було сформовано авторське визначення понять «управління прибутком підприємства» та «механізм управління прибутком підприємства». Доведено, що розроблений механізм управління прибутком підприємства є сучасною дієвою комплексною технологією менеджменту, застосування якої дає змогу здійснювати ефективний процес управління прибутком, що сприяє стійкому економічному розвитку суб’єктів господарювання у довгостроковій перспективі. Обґрунтовано, що структура механізму управління прибутком підприємства формується із комплексу взаємопов’язаних підсистем управління прибутком: організаційної підсистеми, підсистеми забезпечення, процедур управління прибутком, моніторингу та оптимізації контролю. Розроблені та детально розписані основні елементи даного механізму. Показаний взаємозв’язок між методами і важелями даного механізму, за принципом відповідності методів управління важелям їх дії в процесі реалізації процедур управління прибутком підприємства. В основі побудови комплексної та цілісної структури механізму управління прибутком підприємства має бути функціонально-ресурсний підхід, поскільки саме він формує раціональне підґрунтя для забезпечення ефективного функціонування механізму управління прибутком у довгостроковій перспективі.
19
Каганюк, O., К. Бортник, К. Свиридюк та O. Міскевич. "Комп’ютерна підсистема управління супутниковою антеною на базі мікроконтролера АTMEGA." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (28 жовтня 2021): 11–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-02.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній статті розглядаються питання щодо до розробка комп’ютерної підсистеми управління супутниковою антеною. Дається короткий огляд передачі сігнала без перешкод за допомогою супутникових антен. Приводиться обґрунтування по вибору технічних засобів в будові комп’ютерної підсистеми. Розглядаються питання щодо формування основних положень на створення автоматизованої комп’ютерної підсистеми управління супутниковою антенною із використанням мікроконтролера
20
Сальник, В. В., О. А. Гуж, В. С. Закусіло, С. В. Сальник та П. В. Бєляєв. "Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 4(70) (25 листопада 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.70.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі запропоновано методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів, що обробляються в інформаційно-телекомунікаційних системах (ІТС). Описано функції, які покладено на систему забезпечення безпеки в ІТС, як одного з елементів обробки інформаційних ресурсів. Вразливості складових частин ІТС призводять до порушення захищеності інформаційних ресурсів, що оброблюються в них, та відповідно сприяють реалізації множині загроз інформаційним ресурсам. Методика оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів розроблено на основі врахування множини вразливостей ІТС. Розглянуто множину загроз безпеці інформаційним ресурсам, типи атак які застосовуються на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем, також приклади проведення атак та варіанти впливу на ІТС, що надало представлення про можливості порушень при реалізації атак на інформаційні ресурси ІТС. До складу системи обробки інформаційних ресурсів зазвичай входить підсистема оцінки порушень захищеності. В основі побудови зазначеної підсистеми запропоновано взяти способи порушення стану захищеності інформаційних ресурсів, оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів від внутрішніх загроз та оцінки захищеності інформаційних ресурсів від зовнішніх загроз. Підсистема оцінки порушень захищеності інформаційних ресурсів враховує множину загроз та елементи ІТС. На основі проведеного аналізу множини загроз направлених на порушення рівня безпеки інформаційним ресурсам та елементам ІТС обробки інформаційних ресурсів було отримано аналітичні вирази для оцінки ймовірності реалізації порушень стану захищеності інформаційних ресурсів ІТС на рівнях базової еталонної моделі взаємодії відкритих систем. Застосування отриманої методики оцінки порушень захищеності дозволить розробити методи оцінки рівня порушень стану захищеності від загроз для встановлення ефективності функціонування підсистеми оцінки порушень захищеності в режимі реального часу, що підвищить загальний рівень інформаційної безпеки ІТС та інформаційних ресурсів, що в них оброблюються.
21
БАРАНОВ, Юрій, Андрій БАРАНОВ та Андрій КУЗЬМИЧЕВ. "ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, № 3 (17 вересня 2020): 291–301. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.477.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття підготовлена на актуальну тему, що пов’язана з підвищенням ефективності функціонування системи логістичного забезпечення. З метою досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України та Державною програмою розвитку Збройних Сил України продовжується планова поетапна робота щодо впровадження реформ, спрямованих на розвиток єдиної ефективної системи логістики за стандартами НАТО, спроможної надати ефективну підтримку усім складовим сил оборони, які встановленим порядком і на умовах, що визначені законодавством України, залучаються до виконання завдання з оборони держави у складі сил оборони.
Метою статті є вибір та обґрунтування показників оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення.
Для проведення подальшого дослідження щодо оцінки ефективності функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій необхідно вибрати і обґрунтувати відповідні показники, що характеризують ті принципи, які найбільш впливають на наш погляд на ефективність функціонування системи логістичного забезпечення в умовах ведення бойових дій. Так стійкість логістичного забезпечення припускає здатність системи і органів управління виконувати свої функції в будь-якій обстановці. Тому, під час визначення результуючого показника живучості системи доцільно будувати цей показник з двох частин: перша частина має бути показником ступеня збереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника, наприклад, ймовірністю збереження функцій цієї підсистеми, тобто ймовірністю збереження готовності, тобто коефіцієнта готовності підсистеми під час дії супротивника; друга частина показника живучості має (у разі незбереження функцій підсистеми військової логістики під час дій супротивника) бути показником ступеня відновлення функцій підсистеми військової логістики, наприклад, у вигляді показника перевищення ймовірності перебування підсистеми у стані повної готовності до ймовірності перебування цієї підсистеми у неготовому стані.
Таким чином, перша складова показника живучості – має сенс показника стійкості під час дії противника, а друга – показника ефективності відновлення, у разі пошкодження противником будь-яких складових з функцій логістичної підсистеми.
Цей узагальнений показник є основою для побудови в подальшому критерію з метою оцінювання рівня досягнення мети збереження живучості підсистеми забезпечення військ протягом операції.
22
Ковбас, І. "Державні нагороди за законодавством України: системний галузевий аналіз". Юридичний вісник, № 1 (31 липня 2020): 202–11. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1580.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи полягає в тому, щоб на основі аналізу різноманітних тематичних джерел розглянути ресурс нагород у системному аспекті для ефективного використання нагороди під час розроблення положень нового нагородного законодавства України. Об'єкт дослідження формують суспільні відносини, пов'язані з використанням ресурсу нагород. Предмет дослідження - теорети-ко-методологічні засади системного аналізу державних нагород, передбачених у законодавстві України. Методи дослідження - сукупність загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, зокрема діалектичного, системно-структурного, логіко-юридичного, порівняльно-правового, прогнозування, моделювання. Для з'ясування реального ресурсу нагороди, її унікальності й багатоманіття важливим є системний аналіз її різновидів. При цьому систему нагород варто розглядати в розумінні поєднання її елементів, зв'язків між ними, а також наявності тих унікальних ознак, які в сукупності й формують систему. Доцільним є погляд на передбачені в чинному законодавстві України державні нагороди як певне поєднання кількох підсистем (ордени, медалі, почесні звання тощо), які не тільки об'єднуються в межах саме цих підсистем, а й перебувають у зовнішніх зв'язках з іншими підсистемами, формуючи тим саме системну нагородну єдність України. У системі нагород, передбачених у законодавстві України, варто виокремлювати: а) елементи, якими є безпосередньо самі державні нагороди, що, у свою чергу, об'єднуються в підсистеми, б) зв'язки між елементами при цьому з розподілом їх на внутрішні (у межах самих підсистем) і зовнішні (між підсистемами), які й дають змогу зберігати певну єдність під-системну та єдність системи нагород загалом; в) ознаки системності (історичну зумовленість, динамізм, мобільність, структурованість тощо). Саме такий («широкий») доктринальний погляд на систему нагород, передбачених у законодавстві України, дає змогу вести мову про унікальність нагородного феномена, який охоплює, залежно від безпосередніх підстав, різні види заслуг осіб (колективів) осіб перед державою, українським народом. Системний погляд на нагороду дає змогу з'ясувати історичну зумовленість її зовнішніх форм існування, її назви, її розподіл на види, а також її адап-тивність до «зовнішніх» факторів впливу, що й свідчить про мобільність, динамізм, певну стабільність, структурованість тощо, а отже, і перспективність подальшого існування в умовах реформування нагородної справи загалом в Україні. Саме такий підхід варто покласти в основу формування наукового базису для підготовки новітнього вітчизняного нагородного законодавства.
23
Вікторенко, Ірина, та Ірина Федь. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти 1, № 14 (6 липня 2021): 56–67. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.14.2021.236448.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті теоретично обґрунтовано методичну систему навчання молодших школярів інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Автори наголошують на необхідності зміни підходів до освіти на різних її рівнях, зокрема на актуальності реалізації компетентнісного, особистісно орієнтованого і діяльнісного підходів та запровадженні інтегрованого навчання. У статті висвітлено зміст поняття «методична система» і розроблено методичну систему навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ», яка є прикладом інтеграції принципово різних галузевих методичних підсистем першого рівня (відповідно до кількості змістових ліній типових освітніх програм Нової української школи), а також інтеграції на рівні опанування змісту конкретних тем, що становить ще один рівень підсистеми.
24
Кучерявий, Олександр. "ПАРАДИГМАЛЬНА КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОСОБИСТІСНОГО, ПРОФЕСІЙНОГО Й ПРОФЕСІЙНО-КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛЯ". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 82–92. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.82-92.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті з акме-синергетичних, аксіо-культурних, особистісно-діяльнісних і цілісних позицій схарактеризовано концептуальну схему та структуру авторської парадигмальної концептуальної моделі особистісного, професійного і професійно-культурного розвитку вчителя. До цілісної сукупності сутнісних характеристик розробленої моделі віднесено такі: 1) її аксіологічно детерміновану акме-синергетичну парадигму; 2) концептуальність; 3) спіралеподібність просторової форми; 4) системну побудову як ієрархічно впорядкованої; 5) ціннісно-смислову наступність фаз розвитку особистості вчителя як особливої підсистеми; 6) багатовимірний і системний характер функцій професійно-педагогічної культури як стратегічної домінанти цілісного розвитку вчителя. Парадигмальний і концептуальний характер багаторівневої моделі передусім віддзеркалюється в її концептуальній платформі й принципах кар’єрного саморуху педагога – загальних і специфічних (їх сформульовано на основі визначених критеріїв). Просторова форма спроєктованого ідеального об’єкту у вигляді спіралі насамперед віддзеркалює цінності-цілі відповідного розвивального процесу: аксіосфери компетентного вчителя і педагогічного професіоналізму, аксіо-культуросферу професійно-педагогічної культури, кожна з яких побудована у тривимірній системі цілісної активності педагога. Загалом сама модель представлена як цілісна сукупність таких взаємопов’язаних і упорядкованих підсистем: підсистема аксіологічних утворень особистісного, професійного і професійно-культурного розвитку вчителя; підсистема базової цілісної активності педагога в кар’єрному саморусі – інтелектуальної, афективної й комунікативної; підсистема фаз саморуху вчителя до вершин професійної зрілості на різних її рівнях: 1) фаза кар’єрного зростання до рівня професійної компетентності; 2) фаза саморуху до рівня педагогічного професіоналізму; 3) фаза сходження вчителя до рівня професійно-педагогічної культури. Провідною особливістю фаз є їх ціннісно-смислова наступність, яка забезпечується спеціально описаним механізмом. У різних вимірах розкрито функції професійно-педагогічної культури й основні цілісні властивості особистісного, професійного і професійно-культурного розвитку вчителя. Окреслено його засоби – самотворчість і професійну творчість.
Ключові слова: розвиток; цілісний розвиток учителя; фази і принципи розвитку; концептуальна схема; парадигмальна концептуальна модель; аксіосфера; аксіо-культуросфера; професійна компетентність; педагогічний професіоналізм; професійно-педагогічна культура.
25
Новоженіна, Наталія. "ЕКОНОМІКО-ПРАВОВА СПЕЦИФІКА ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ОДНА З ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ". Молодий вчений, № 1 (89) (29 січня 2021): 232–35. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-45.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано економіко-правову специфіку оподаткування як однієї з функцій держави. Зроблено аналіз складових-підсистем структури механізму реалізації функції держави у оподаткуванні. Досліджено економіко-правову взаємодію функцій держави у сфері оподаткування. Класифіковано структуру механізму реалізації функції оподаткування на складові-підсистеми: нормативно-правова база оподаткування як ядро механізму реалізації функції оподаткування; правових і організаційних засобів фіскальної спрямованості; регулятивного впливу; комплексу засобів з вибудовування збалансованого матеріально-фінансового забезпечення центру і регіонів; сприяння реалізації екологічної функції держави; засобів юридичної відповідальності у сфері оподаткування; засобів міжнародної співпраці з питань уніфікації систем оподаткування з країнами Євросоюзу; податкової правової політики держави.
26
Korotun, S. I., O. Р. Korotun та O. V. Vlasіuk. "ПІДСИСТЕМИ ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИСТСЬКОГО БІЗНЕСУ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, № 81 (26 квітня 2018): 42. http://dx.doi.org/10.31713/ve120185.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено підсистеми інфраструктури туристського бізнесу.Розглянуто та охарактеризовано основні підсистеми інфраструктури туристського бізнесу в Рівненській області. Визначено проблемипідсистем та надано загальні рекомендації щодо покращення інфраструктури туристського бізнесу в регіоні.
27
Shilov, F., M. Skulysh та A. Safaryan. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДУ ОПТИМАЛЬНОГО ВИБОРУ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ БІЛІНГОВИХ СИСТЕМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 147–52. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.147.
Повний текст джерелаАнотація:
Якість послуг і дохід операторів мобільного зв’язку суттєво залежіть від продуктивності та ефективності білінгових систем, що обробляють потоки вхідних заявок на обслуговування. Щоб на вхідних інтерфейсах білінгової підсистеми не виникали черги оброблюваних даних, необхідно контролювати об’єм вхідного потоку, підтримувати оптимальне навантаження і своєчасно планувати розширення білінгових підсистем, що обробляють такий потік. У даній статті запропоновано математичну модель пошуку оптимального навантаження на систему обслуговування із раннім виявленням перевантаження, яка дозволить забезпечити обслуговування із заданими показниками ефективності, а саме із заданою ймовірністю час обслуговування сервісів у системі онлайн тарифікації. На основі статистичних даних оператора зв’язку розроблено імітаційну модель системи обслуговування для різних масштабів, яка показала як при перевищенні допустимого розрахованого значення оптимального навантаження збільшується кількість відмов у обслуговування.
28
Smilka, V. "ПІДСИСТЕМИ МІСТОБУДІВНОГО МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ". Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University 2 (29 квітня 2019): 110–16. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2019.2.110-116.
Повний текст джерела
29
Кобєлєв, О. М. "Інформаційно-аналітичний супровід освітньої підсистеми суспільства". Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 47 (2015): 90–99.
Знайти повний текст джерела
30
Баган, М. П. "Історичний портрет фемінітивної підсистеми української мови". Українська мова, № 1 (73) (2020): 153–57.
Знайти повний текст джерела
31
Шкляр, Т. "Елементи економічної системи як підсистеми суспільства". Підприємництво, господарство і право, № 8 (2007): 84–86.
Знайти повний текст джерела
32
Шкляр, Т. "Елементи економічної системи як підсистеми суспільства". Підприємництво, господарство і право, № 8 (2007): 84–86.
Знайти повний текст джерела
33
Шкляр, Т. "Елементи економічної системи як підсистеми суспільства". Підприємництво, господарство і право, № 8 (2007): 84–86.
Знайти повний текст джерела
34
Шкляр, Т. "Елементи економічної системи як підсистеми суспільства". Підприємництво, господарство і право, № 8 (2007): 84–86.
Знайти повний текст джерела
35
Гейко, Євгенія, та Наталія Завацька. "Соціальна адаптованість дитини у структурі цілісності її особистості". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(50)T2 (2019): 234–42. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-2-234-242.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено спробу теоретико-аналітичного висвітлення специфіки адаптованості дітей у структурі цілісності особистості. На підґрунті системного підходу визначається полісистемна структура цілісності особистості дитини. Показано, що у концепції цілісності особистості, як системи поняття взаємодії поширюється на особистість, світ і активність. Згідно з вказаною концепцією, цілісний світ постає у вигляді полісистеми і підкорюється принципу подвійності якісної визначеності: особистість і світ взаємодіють як системи і підсистеми одна одної. Важливим є те, що декілька форм активності надають взаємодіям особистості і світу характер активнісної поліфонії. Наголошується, що цілісний світ зорганізується в полісистему через взаємодію особистості і її світу у двох позиціях: незалежних систем і підсистем одна одної. Полісистемні взаємодії особистості і її світу розподіляються за різними складовими. Взаємодії локалізуються в поле складової особистості і в поле складової світу. Позиція (система чи підсистема), локалізація (у складовій особистості і світу) і взаємодія (з урахуванням позиції і локалізації) – ключові параметри цілісного світу. Вони надають йому розмаїтості, різнопорядковості, релятивності. Цілісність особистості дитини – це єдність світоглядних орієнтацій, яка проявляється в автономності особистості, її відповідальності за свої дії, рефлексивності, відкритості, здатності до саморозвитку й самореалізації. Протилежним поняттю “цілісна особистість” є “фрагментарна особистість” – особистість, структурні компоненти якої входять у конфлікт один із одним і не являють собою цілісної картини світу. Застосувавши принцип системності до висвітлення психологічної природи цілісності особистості розглядаються компоненти структури цілісності у взаємозв'язку й взаємозалежності, визначається специфіка об'єкта і предмета дослідження, які, у свою чергу, впливають на зміст, власне, цілісності особистості.
36
Lysenko, Iryna. "СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СИСТЕМІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КООРДИНАТ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT 2(14), № 2 (14) (2018): 13–23. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-2(14)-13-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність та основні складові соціальної інфраструктури. Визначено, що соціальну інфраструктуру треба розглядати як єдину цілісну систему, діяльність якої спрямована на забезпечення гармонійного розвитку людини. Відзначено, що необхідною умовою підвищення рівня та якості життя населення є наявність розвиненої соціальної інфраструктури, головною метою якої є цілісний та всебічний розвиток людини, через створення комплексу життєво важливих благ, необхідних для розширеного відтворення людського потенціалу. Особлива увага приділяється освітній, медичній та культурній підсистемам соціальної інфраструктури як базису формування людського потенціалу в системі європейських координат. Виявлено характерні ознаки системи освіти, медичної та культурної підсистеми соціальної інфраструктури як базису формування людського потенціалу; визначено заходи з їх наближення до стандартів ЄС.
37
Скаковський, Ю. М. "Автоматизація оперативного обліку цукрового утфелю в модернізованій cистемі керування для продуктового відділення цукрового заводу". Automation of technological and business processes 12, № 3 (5 листопада 2020): 19–28. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i3.1922.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються технічні рішення з розробки підсистеми автоматичного оперативного обліку цукрового утфелю в модернізованій системі керування для продуктового відділення цукрового виробництва. Наведений аналіз відомих рішень із розробки аналогічних систем. Проведені лабораторні дослідження програми оперативного обліку цукрового утфелю, що був зварений у вакуум-апараті періодичної дії (ВА) протягом зміни. Програма була складена FBD подібною мовою програмування контролера МІК52 українського виробництва. Імітаційне моделювання підсистеми проводилось на спеціалізованому стенді із застосуванням промислових контролерів та програмних засобів українського виробництва, в тому числі SCADA-системи «ІНДЕЛ». Для зв'язку програмованого контролера та комп’ютера використаний перетворювач інтерфейсів MODBUS RTU – USB типу БПІ-52. Наведені результати моделювання підсистеми оперативного обліку утфелю, аналіз котрих дозволяє зробити висновки про працездатність розроблених алгоритмів та програм. Інтегрування розробленої підсистеми обліку утфелю до системи автоматизованого керування (САК) процесами у ВА дозволило розширити перелік функцій, що виконуються у САК, та підвищити інтелектуальні можливості системи. Отримані позитивні результати проведеного дослідження дозволили сформувати рекомендації та пропозиції до модернізації АСКТП продуктового відділення, на основі методики автоматизованих розрахунків традиційних показників обліку виробництва цукрового заводу. Розроблена промислова версія АРМ оператора-варщика, котра запропонована до впровадження. Крім того, за отриманими результатами були визначені напрямки подальших досліджень САК технологічними процесами цукрового заводу.
38
Скрипник, М. І., та О. О. Григоревська. "ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 177–87. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.22.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті полягає в оцінюванні наявних підходів до обліково-аналітичного забезпе- чення виробництва органічної продукції та спробі їх уніфікації для формування ефективно- го облікового-аналітичного забезпечення. Проведені дослідження дали змогу актуалізува- ти важливість наукового пошуку у сфері розроблення обліково-аналітичного забезпечення виробництва органічної продукції. На основі проаналізованих матеріалів запропоновано власний підхід до обліково-аналітичного забезпечення виробництва органічної продукції, що формується під впливом організаційних особливостей суб’єкта господарювання (роз- мір підприємства, вплив організаційної структури, структура управління виробничим процесом, технологія виробництва, внутрішні стандарти діяльності, кваліфікація персо- налу) та особливостей галузі функціонування (соціальна значимість виготовленої продук- ції, недовготривалий виробничий цикл, відсутність незавершеного виробництва, цикліч- ність продажу, суворе дотримання технологій та норм витрат матеріалів, близькість до ринків збуту готової продукції). Обґрунтовано, що обліково-аналітичне забезпечення формується з контрольної підсистеми, облікової підсистеми та аналітичної підсистеми. Деталізовано складові частини обліково-аналітичного забезпечення щодо інформаційного забезпечення та управління витратами на виробництво органічної продукції.
39
Білоус, Я. Ю., та Р. А. Галгаш. "Діагностика розвитку територіальних громад України: основні етапи і особливості". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 1(271) (8 лютого 2022): 58–64. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-58-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим фактором успіху кожної громади є якість та ефективність управління її розвитком. У той же час, розробка, впровадження та реалізація результативного організаційного-економічного забезпечення розвитку територіальних громад (ТГ) потребує розробки та впровадження відповідних інструментів економічної та організаційно-управлінської діагностики, розробки відповідної методики діагностики розвитку територіальних громад.
Метою статті є визначення особливостей та етапів діагностики розвитку територіальних громад України для ухвалення управлінських рішень. Для досягнення поставленої мети та у зв’язку з необхідністю діагностики розвитку територіальних громад як організаційно-економічної системи нами запропоновано проводити діагностику організаційної підсистеми, відносно якої може бути застосована організаційно-управлінська діагностика та економічну діагностику, до якої відповідно можна застосувати економічну діагностику. У свою чергу моніторинг зазначено одним із головних елементів організаційно-управлінської та економічної діагностики.
Для аналізу організаційної підсистеми методологічною основою визначено системний підхід, який ґрунтується на дослідженні будь-якого економічного об’єкта як системи. У статі також проаналізовано систему управління територіальних громад з позиції теорії систем та теорії змін. Аналіз фундаментальних положень сучасних теорій управління, теорії змін, теорії систем та системного підходу, які присвячені системному аналізу об’єктів управління, характеристиці систем управління, визначенню функціональних складових систем управління тощо, дав можливість сформувати методологічний підхід до аналізу областей діагностики розвитку територіальних громад.
На основі обґрунтування необхідності моніторингу та діагностики відповідних організаційної та економічної підсистем територіальних громад, пропонується застосовувати організаційну та економічну області діагностики розвитку територіальних громад.
Застосування запропонованої у статті методики дасть змогу здійснити абсолютну та відносну діагностику розвитку територіальної громади як організаційно-економічної системи та дасть можливість визначити пріоритети управлінського впливу для розвитку територіальної громади за організаційними та економічними складовими.
40
Lytvynovskyi, Yevhen. "ДЕЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ПІДСИСТЕМИ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ". Науковий вісник: Державне управління 4, № 6 (9 грудня 2020): 160–85. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2020-4(6)-160-185.
Повний текст джерелаАнотація:
СOVID-19 на практиці змусив уряди держав діяти в умовах надзвичайної ситуації планетарного масштабу. Економічні, політичні, фінансові, міграційні та ін. її наслідки ще довго будуть передумовами подальшого розвитку глобалізованого всесвіту. Актуальним науковим завданням в даних умовах є збір і накопичення даних про функціонування національних систем кризового менеджменту з метою їх подальшого аналізу та опрацювання рекомендацій щодо удосконалення дій органів державного та місцевого управління в умовах глобальної надзвичайної ситуації. Стаття присвячена результатам включеного спостереження за організацією функціонування однієї із територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту України та порівняльному контент аналізу розпорядчих документів під час переведення її в режим надзвичайної ситуації. В період з 17.03.-17.05.2020 проводилось включене спостереження за організацією функціонування територіальної підсистеми ЄДСЦЗ однієї із областей України в режимі медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру, проводився порівняльний контент-аналіз розпорядчих документів відповідних органів управління. В результаті дослідження визначено, що питання цивільного захисту населення як функція держави не стала в низку головних завдань органів управління всіх рівнів, а так і залишається другорядною (на громадських засадах). Відсутність сталої інституціональної структури системи цивільного захисту негативно впливає на її функціональність. Методом реагування на медико-біологічну надзвичайну ситуацію природнього характеру державного рівня на першому етапі її ліквідації став метод спроб і помилок. Не вирішеним, як на першому етапі (березень-травень 2020), так і у вересні-жовтні 2020, залишається питання життєзабезпечення постраждалого населення. Метод включеного спостереження, при його системному застосуванні, може стати дієвим методом проведення наукових досліджень з проблематики функціонування різних структур ЄДСЦЗ. Актуальним науковим, нормотворчим, організаційним завданням залишається створення ефективної інституційної системи управління ЄДСЦЗ, перегляд структури та функціональності її територіальних та функціональних підсистем, їх служб та ланок.
41
Televnyi, Ihor, Anton Kozyr та Pavlo Open’ko. "Окремі питання оцінки захищеності вертольотів на етапі випробувань". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 3 (28 червня 2021): 130–39. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.3.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Процес випробувань авіаційної техніки військового призначення, в тому числі і вертольотів, полягає в отриманні льотно-технічних характеристик, що характеризують даний зразок, та порівняння їх з характеристиками, заданими у тактико-технічному завданні. Однією з ключових вимог до системи захисту сучасних вертольотів є зниження їх теплової помітності, що успішно реалізовується за допомогою встановлення екранно-вихлопних пристроїв. Основні характеристики екранно-вихлопних пристроїв, містять цілий спектр характеристик та факторів, які не лише потребують комплексного підходу в оцінці їх ефективності, а й постійно змінюються з урахуванням нових досягнень у зазначеній сфері. Тому питання удосконалення методик оцінки підсистеми екранно-вихлопних пристроїв на етапі випробувань вертольоту є досить актуальним.
Оцінка відповідності вертольоту зі встановленими екранно-вихлопними пристроями вимогам тактико-технічного завдання, на етапі випробувань, неможлива без окремої методики, використання якої дозволить отримати єдиний підхід при визначенні ефективності комплексу захисту на передпроєктних та ранніх проєктних стадіях розробки (модернізації) систем захисту вертольотів, а також при випробуваннях систем захисту модернізованих та новітніх зразків вертолітної техніки.
Проблемним питанням оцінки захищеності вертольотів за рахунок зниження теплової помітності приділено увагу багатьох наукових досліджень та публікацій, як в Україні так і закордоном. Але існуючі підходи в неповній мірі враховують сучасні системи захисту, такі як екранно-вихлопні пристрої, що обмежує їх використання при проведенні випробувань нових та модернізованих зразків вертолітної техніки.
З огляду на сучасний розвиток техніки, постає логічне питання оцінки захищеності вертольотів з врахуванням внеску підсистеми екранно-вихлопних пристроїв системи захисту на етапі їх випробувань.
У статті проведено аналіз основних складових, які визначають порядок вибору критеріїв оцінки ефективності комплексу захисту вертольоту з врахуванням вкладу підсистеми екранно-вихлопних пристроїв. Проведено аналіз ієрархічної структури вертольоту, представленого у вигляді складної технічної системи, яка складається з елементів, що визначають її властивості. Запропоновані шляхи удосконалення методик оцінки внеску екранно-вихлопних пристроїв у загальну систему захисту вертольоту при проведенні випробувань.
За результатами досліджень запропонована методика оцінки захищеності вертольоту з урахуванням внеску підсистеми екранно-вихлопних пристроїв системи захисту, яка дозволяє визначити найбільш слабкі властивості підсистеми, оцінити її загальний рівень, який характеризується набором показників і розробити заходи для підвищення захищеності вертольоту.
42
Корнієнко, І. В., С. П. Корнієнко, В. А. Дмитрієв, А. Г. Павленко та Д. О. Камак. "Розробка моделі підготовчого етапу випробувань ОВТ: модель продуктивності випробувального підрозділу". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(45) (25 листопада 2021): 124–34. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.45.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуті питання математичного моделювання процесів випробування, а саме забезпечення необхідної пропускної здатності випробувального підрозділу на підготовчому етапі випробувань. Здійснена деталізація раніше розглянутої загальної схеми процесів випробування, представленої у вигляді графічної моделі системи масового обслуговування. Відокремлені часові інтервали підготовчої стадії та стадії практичного випробування, які утворюють дві послідовні системи масового обслуговування. Виконана декомпозиція системи масового обслуговування підготовчої стадії до рівня окремого випробувального підрозділу, який в свою чергу представляється підсистемою системи масового обслуговування. Обґрунтовується використання значення математичного сподівання кількості фахівців одного підрозділу у випробувальній бригади для формування кількості каналів аналітичної моделі підсистеми масового обслуговування. На основі типових аналітичних моделей систем масового обслуговування формуються показники якості функціонування випробувального підрозділу. Здійснюється аналітичне моделювання підготовчого етапу на рівні випробувального підрозділу. Результати моделювання представлені у графічному вигляді, зроблені загальні підсумки та рекомендації.
43
Дзисюк, Олександр Васильович, Віктор Миколайович Бойко, Анатолій Борисович Гаврилов, Р. М. Рарог, Володимир Вікторович Солдатов, О. В. Шуригін, М. В. Матвієнко та М. І. Світенко. "Результати наукових досліджень по створенню першої черги підсистеми забезпечення єдиним часом інформаційно- телекомунікаційних систем збройних сил України". Озброєння та військова техніка 29, № 1 (11 лютого 2022): 85–97. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.1(29).85-97.
Повний текст джерела
44
Кривокульська, Н. "Формування і розвиток підсистеми громадського регулюввання природоохоронної діяльності". Наука молода, Вип. 9 (2008): 35–38.
Знайти повний текст джерела
45
Калакура, Я. "Структура спеціальних історичних дисциплін як підсистеми історичної науки". Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики, № 11, ч. 1 (2004): 37–52.
Знайти повний текст джерела
46
Шкаріна, Віталіна. "Латентна та афінна підсистеми довідково-бібліографічного апарвту бібліотеки". Бібліотечний вісник, № 5 (241) (2017): 20–26.
Знайти повний текст джерела
47
Шкаріна, Віталіна. "Латентна та афінна підсистеми довідково-бібліографічного апарвту бібліотеки". Бібліотечний вісник, № 5 (241) (2017): 20–26.
Знайти повний текст джерела
48
Іванова, К. В. "Методи та прийоми підвищення адаптивності логістичної підсистеми управління". Економіка. Фінанси. Право, № 5 (2013): 41–44.
Знайти повний текст джерела
49
Ролик, Александр Иванович. "Модель підсистеми управління інформаційними потоками з адаптивним регулятором". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 16 (15 грудня 2010): 94–103. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33768.
Повний текст джерелаАнотація:
Для систем мережевого управління розроблена система управління інтенсивністю вхідних інформаційних потоків. Синтезований адаптивний регулятор, який обмежує надмірні вхідні інформаційні потоки, тим самим запобігає перевантаженням у каналах зв’язку. Регулятор функціонує при відсутності апріорної інформації про об’єкт управління.
50
Добровська, Л., та А. Руденко. "ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ ПІДСИСТЕМИ РОЗПІЗНАВАННЯ НА ОСНОВІ СІТКІВКИ ОКА". Біомедична інженерія і технологія, № 6 (11 грудня 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.20535/2617-8974.2021.6.246909.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення біометричної безпеки має важливе значення в більшості сценаріїв перевірки справжності користувача та його ідентифікації. Розпізнавання, засноване на зразках райдужної оболонки, є важливою областю досліджень, покликаної забезпечити надійну, просту і швидку підсистему ідентифікації користувачів системи, яка використовує камеру (її можна використовувати у будь-якій системі, яка має механізм авторизації, де необхідна гарантія підвищеної безпеки). Мета роботи полягає у встановленні основних етапів алгоритму ідентифікації (класифікації) користувачів системи на основі обробки зображення сітківки ока із зіницею.
Алгоритм розпізнавання райдужної оболонки ока для реєстрації користувачів системи включає такі етапи
- попередня обробка зображення: зображення проходить різні фільтри (серед них фільтр Гауса та низько-частотні фільтри, гістограмні перетворення);
- препроцессінг: 1) локалізація внутрішніх і зовнішніх меж області райдужної оболонки ока з використанням генетичного алгоритму; 2) нормалізація зображення, 3) виокремлення значущої інформації;
- класифікація (або зіставлення із елементами БД) - виконана на основі двошарового персептрону (ДП).
Для оцінки алгоритмів розпізнавання райдужної оболонки використано базу даних оцифрованих 100 зображень очей у відтінках сірого від 50 різних людей (класів). Експерименти проводилися у два етапи: 1) сегментація і 2) розпізнавання райдужної оболонки. На першому етапі для локалізації райдужних оболонок застосовується алгоритм прямокутної області. На другому етапі виконується класифікація малюнка райдужної оболонки за допомогою мережі. Сформовані множини навчання й тестування (відповідно 60 зображень очей від 30 різних людей; 40 зображень очей від 20 різних людей). Виявлені райдужки для класифікації після нормалізації та посилення масштабуються за допомогою усереднення. Це допомагає зменшити розмір мережі. Потім зображення подаються матрицями, які є вхідним сигналом для мережі. Виходами ДП є класи візерунків райдужки. Для класифікації райдужної оболонки використовується алгоритм нейронного навчання. Точність розпізнавання на множині навчання становила 95,25%; на множині тестування - 89%.
Ключові слова - біометрія, розпізнавання райдужної оболонки ока, нейронна мережа