Статті в журналах: "Підробки"

1

Сквара, Е. "[Підробки перекладу]". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 39 (2012): 283–89.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Ткаченко, Яна, та Євгеній Іванко. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУКОПИСНИХ ЗАПИСІВ І ПІДПИСІВ У ТЕХНІЧНІЙ ЕКСПЕРТИЗІ ДОКУМЕНТІВ". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 215–18. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-45.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні проблеми, що виникають у процесі експертного дослідження рукописів, а саме підписів і рукописних записів. Проведений аналіз способів виконання підписів і рукописних записів у документах різними видами писальних приладів із зазначенням ознак цих приладів, які відображаються на документах, та наведені способи технічної підробки підписів. Актуальність обраної тематики зумовлена великою кількістю злочинів, пов’язаних з підробкою рукописів, і необхідністю у процесі розслідування проведення технічної експертизи підписів і рукописних записів. Дослідження рукописів – один зі складних видів техніко-криміналістичного дослідження, що вимагає застосування спеціальних пізнань. Під час підробки таких реквізитів документів, як підписи і рукописні записи, мають місце різного роду імітації і відтворення рукописів за допомогою технічних способів. Авторами наведені шляхи вирішення проблем, що виникають під час дослідження рукописів, підроблених за допомогою сучасного обладнання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Бойко-Гагарін, А. С. "Технологічні аспекти виготовлення фальшивих монет у Російській та Австро-Угорській імперії у ХІХ – на початку ХХ ст". Studies in history and philosophy of science and technology 29, № 2 (26 грудня 2020): 67–76. http://dx.doi.org/10.15421/272022.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення процесів виготовлення монет є невід’ємною складовою нумізматичних студій, що дозволяє не лише встановити відношення монети до карбування того чи іншого монетного двору та визначити її різновид, а і встановити відмінності між автентичними монетами державного карбування та антикварними підробками, так само як і фальшивими монетами, виготовленими з метою нанесення збитку грошовому обігу та отримання несанкціонованого прибутку. В статті використано комплекс загальнонаукових методів, цитування архівних матеріалів виконано транскрибуванням. В якості джерел вивчення використано раніше неопубліковані матеріали державних історичних архівів та зразки тогочасних підробок монет із зібрань державних музеїв. Повний ланцюг виготовлення фальшивих монет поетапно складався із вибору металу, виготовлення ливарної форми чи штемпеля, виготовлення заготовки для майбутньої фальшивки (металевого кружечка), нанесення зображень на заготовку, за необхідності – нанесення поверхневого покриття та доопрацювання отриманої підробки іншими інструментами для уникнення видимих дефектів фальсифікату. Отримати готові підробки монети з нанесеним шаром поверхневого покриття за допомогою амальгами можна було двома шляхами: покриття заготовки із вже нанесеним штемпелями рельєфом, або карбування штемпелем по вже покритій шаром золота чи срібла основі. Щодо застосування технології лиття підроблених грошей, найчастіше в тогочасних джерелах згадуються гіпсові форми, хоча нами введено в науковий обіг лише металеві (частіше мідні). Елементний вміст поверхні інструментів практично ідентичний у струмках робочої частини та зворотної гладкої сторони, що дає підстави стверджувати про те, що ці інструменти не були у використанні. Ми припускаємо, що потенційні фальшивомонетники позбулись цих ливарних форм як невдалих та непридатних для використання. Продуктом ливарних форм, пресів чи інших виробничих устаткувань фальшивомонетників були заготовки фальшивих монет. Через недосконале лиття отримані заготовки часто вимагали доопрацювання та коригування за допомогою інших оброблювальних інструментів. Застосовуваний фальшивомонетниками технічний процес суттєво відрізнявся від того ланцюга процесів, які практикувались на державному монетному дворі. Причиною цьому ми бачимо недоступність для фальшивомонетників складних технічних засобів та користування ними з незаконною метою таким чином, що цей процес був непомітний для оточуючих для приховування злочинної діяльності. Перспективою подальших досліджень ми бачимо розширення використаної джерельної бази та проведення вивчення збережених зразків підробок монет та інструментів для їх виготовлення за допомогою новітніх вимірювальних пристроїв та технологій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Ткаченко, Яна, та Євгеній Іванко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕЧАТОК І ШТАМПІВ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 338–40. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-65.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто основні проблеми, що виникають у процесі експертного дослідження відбитків печаток і штампів. Проведений аналіз способів виготовлення у сучасних умовах кліше печаток і штампів. Актуальність обраної тематики зумовлена великою кількістю злочинів, пов’язаних з підробкою документів, необхідністю у процесі розслідування проведення технічної експертизи відбитків печаток і штампів у документах. Дослідження відбитків печаток і штампів – один зі складних видів техніко-криміналістичного дослідження, що вимагає застосування спеціальних пізнань. Під час підробки таких реквізитів документів, як відбитки печаток і штампів, мають місце різного роду імітації і відтворення відбитків як за допомогою комп’ютерного обладнання, малюванням, тощо, так і виготовлення підроблених кліше за допомогою сучасного обладнання. Авторами наведені шляхи вирішення проблем, що виникають під час дослідження відбитків печаток і штампів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Boiko-Haharin, Andrii. "ПІДРОБКИ РОСІЙСЬКИХ ГРОШЕЙ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У ЗІБРАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ". Ukrainian Numismatic Annual, № 4 (20 грудня 2020): 165–83. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-165-183.

Повний текст джерела

Анотація:

Необхідність вивчення аспекту фальшивомонетництва у межах нумізматики довгий час залишалася поза межами зацікавлень науковців, вивчення цього питання також не було включено до числа перспективних проблем розвитку вітчизняної нумізматики.Мета статті полягає у введенні до наукового обігу підробок обігових монет часів Російської імперії, що зберігаються у колекції сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики Національного музею історії України (НМІУ), з окресленням історії їх надходження та спробою локалізувати виготовлення таких монет.Методологія дослідження. Наукове пізнання процесів фальшивомонетництва не зводиться лише до переліку фактів виявлення підробок, що характерно для більшості праць, присвячених цій темі. У процесі вивчення зразків тогочасних підробок, що зберігаються у музейній колекції, використано ілюстративний, метрологічний та іконографічний методи. Як додаткові дані для всебічного дослідження фальшивих монет використано їх фотографування та вимірювання технічних параметрів, редагування фотографій у графічних редакторах та встановлення відповідності їх характеристик з описами в історичних джерелах – матеріалах дорадянських газет та історичних архівах.Наукова новизна полягає у тому, що більшість використаних у дослідженні джерел (матеріали карних справ із фондів історичних архівів, повідомлення дорадянських газет та екземпляри із зібрань фондів музею) вводяться до наукового обігу вперше.Висновки. У колекції Національного музею історії України нами виявлено 9 тогочасних підробок монет Російської імперії. Серед них 2 екземпляри монет вартістю10 коп., 1 екземпляр – 15 коп., два зразки підробок монети вартістю 20 коп., що виготовлені за зразком монет одного року (1878 р.), 50 копійок зразка 1901 р. і три фальшивих рублі зразка найбільш поширених років карбування оригінальних монет, – 1899, 1901 та 1912 рр. Монети виготовлено як із олов’яного сплаву, що зовні мав імітувати колір срібла, так і з нанесенням покриття. Одна монета виготовлена шляхом спаювання двох пластин.Джерело надходження більше ніж половини монет невідоме, у фондовій документації зафіксовано отримання двох монет від приватних осіб, в тому числі у складі колекції, а також шляхом передачі з Фінвідділу МВС СРСР. Можна припустити, що наявні в колекції НМІУ фальсифікати монет походять із знахідок на Київщині та могли виготовлятись на теренах колишньої Київської губернії, адже про факти виявлення подібних підробок нам відомо з низки архівних кримінальних справ та повідомлень зі шпальт газет дорадянського часу.Вважаємо, що дану категорію монет (так само, як і банкнот та грошових сурогатів), а саме старі приватні підробки, що виготовлялися з метою їх збуту для задоволення власних потреб, у музейних колекціях як державних, так і приватних установ необхідно виносити в окрему групу зберігання. Відповідних коректив також потребують і наявні в музеях інструкції з обліку.Перспективою подальших досліджень ми визначаємо виявлення, вивчення та введення до наукового обігу тогочасних фальсифікатів грошових знаків з інших музеїв України. Сподіваємось, ця публікація спонукатиме музейних працівників до співпраці у сфері наукового опрацювання серед матеріалів музейних зібрань і тогочасних підробок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Кобилянський, О. Л. "Спеціальні засоби захисту документів від підробки: криміналістична характеристика". Криміналістичний вісник, № 2 (26) (2016): 30–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Перкін, В. І. "Сучасні способи підробки грошових знаків: види та характеристика". Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених, № 55 (2006): 17–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Пиріг, Р. "Псевдограмота гетьмана Павла Скоропадського (до історії однієї політичної підробки)". Пам"ятки 7 (2007): 200–208.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Бойко-Гагарін, Андрій. "ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ВИВЧЕННЯ ФАЛЬШИВИХ МОНЕТ ТА БАНКНОТ В ГРОШОВОМУ ОБІГУ УКРАЇНИ В ІМПЕРСЬКУ ДОБУ (1795-1917)". Society. Document. Communication, № 8 (6 лютого 2020): 55–75. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-8-55-75.

Повний текст джерела

Анотація:

Розкриття теми вивчення процесів фальшування монет в Україні в імперську добу можливе шляхом дослідження низки речових, зображальних, поведінкових та писемних джерел. Основним речовим джерелом у вивченні обраної теми є збережені до нашого часу тогочасні підробки монет та банкнот. У свою чергу ці артефакти зберігаються в музейній та приватних зібраннях, інколи в якості речових доказів містяться вшитими як окремі аркуші в кримінальних справах, збережених в архівах. Високу цінність та вагомий потенціал у вивченні теми фальшування грошей мають державні архіви, сторінки справ яких розкривають найрізноманітніші аспекти досліджуваного виду злочину у вказаний період. Хоча газетній періодиці і притаманні деякі недоліки, повідомлення на шпальтах імперської преси розширюють уявлення про процеси підробки грошей. Опубліковані праці попередніх дослідників зберігаються у фондах бібліотек, а також у приватних книгозбірнях, завантажені в інтернет-бази та ресурси, особисті сторінки соціальних мереж науковців, також стають у нагоді при вивченні теми. Продані фальшиві монети на нумізматичних аукціонах зафіксовані в відповідних каталогах продажів. Додаткові дані надають дослідникам фото та відео-матеріали, збережені в дежавних історичних архівах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

В. В. Серединський, І. М. Новицька. "ТОВАРОЗНАВЧЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗУТТЯ ПІД ЧАС ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВЗУТТЯ КОМПАНІЙ «ADIDAS» І «NIKE»)". Криміналістичний вісник 31, № 1 (27 січня 2020): 80–88. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-80.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є узагальнення основних типів підробок брендового спортивного взуття, виокремлення тонкощів виробництва, за якими органолептичним методом можна відрізнити навіть дуже якісну підробку, розроблення схем товарознавчого дослідження взуття таких відомих компаній, як «Adidas» і «Nike», окреслення показників для точної ідентифікації взуття та пошуку його аналогів під час встановлення ринкової вартості. У процесі дослідження виокремлено особливості технології виготовлення спортивного взуття компаній «Adidas» і «Nike», а також певні ознаки його підробок подано у формі порівняння оригінального та підробленого взуття за різними структурними елементами. Для кожного бренда цієї групи товарів розроблено схеми товарознавчого дослідження, на прикладі спортивного взуття компаній «Adidas» і «Nike» представлено кожний етап цього процесу, сконцентровано увагу на основних його особливостях. Запропоновані схеми дослідження за основними критеріями, за якими виробники ідентифікують свої товари, дають змогу дійти висновку щодо його оригінальності, уможливлюючи пошук його аналогів під час встановлення ринкової вартості. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено загальнонауковими та спеціальними методами дослідження, які є засобами наукового пошуку, зокрема: системно-структурним – для визначення особливостей товарознавчого дослідження взуття на прикладі кросівок відомих виробників («Adidas» і «Nike»), структурно-функціональним, а також статистичним, експерименту, спостереження тощо.Ключові слова: брендові товари; товарознавче дослідження; експерт; підробка; артикул; бирка; штрих-код; якість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Сустрєтов, Анатолій. "ФАЛЬШИВІ АСИГНАЦІЇ ДОБИ НАПОЛЕОНІВСЬКИХ". Society. Document. Communication, № 10 (9 січня 2021): 105–27. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-105-127.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується історіографія питання розповсюдження в грошовому обігу фальшивих асигнацій, які привносили наполеонівські війська на українські землі у складі Російської імперії. Метою статті постає аналіз сучасного наукового доробку з окресленої проблематики. Висвітлення поглядів дослідників дозволить встановити наявні уявлення про цілі та завдання, які ставились Наполеоном щодо кампанії виготовлення фальшивих російських асигнацій, місця друку підробок, час та географію їх появи на землях Російської імперії, номінали такого роду асигнацій, методи запобігання розповсюдження підробок, відмінності в порівнянні зі справжніми асигнаціями, загальну суму таких грошових паперових знаків, а також окреслити проблематику, яка потребує подальшого вивчення. У дослідженні висвітлено, що серед сучасних українських досліджень особливо цінними є такі, що вводять до наукового доробку архівні матеріали з історії грошового обігу на території Наддніпрянської України у складі Російської імперії. Під час роботи над даним дослідженням було використано методи синтезу та аналізу, порівняння, узагальнення, завдяки яким досягнуто низки висновків, встановлено, що існують відмінності в поглядах дослідників щодо мети використання французькою владою під час наполеонівських війн фальшивих асигнацій, оскільки окремі автори вважають міфом завдання підірвати економіку Російської імперії таким чином. Проаналізовано науковий доробок з історії грошового обігу дослідників А. Алехова, О. Баюри, А. Бугрова, А. Бойко-Гагаріна, А. Денісова, В. Коцура, Л. Муравйової, П. Нікольського, В. Орлика, С. Орлик, І. Рязанцевої, О. Хітальського, Р. Шуста, К. Яковлева та Я. Яковлевої. Авторами називаються різні центри виготовлення подібних асигнацій, а також час, коли підробки потрапили до терен Російської імперії. Різняться в сучасному науковому доробку також погляди щодо номіналів, які французи використовували для друку підробок. Загалом, сучасна історіографія потребує подальшого залучення архівних документів з окресленої проблематики, вивчення регіональних особливостей історії обігу фальшивих асигнацій, котрі були виготовлені французами під час наполеонівських війн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Шевчук, Олексій, та Андрій Бойко-Гагарін. "САЙТИ НОВИН ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВА В УКРАЇНІ". Society. Document. Communication, № 10 (9 січня 2021): 423–39. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-423-439.

Повний текст джерела

Анотація:

Підробки грошей, виготовлені злочинцями з метою отримання незаконного прибутку та обману населення, виникли з часів появи найпершої монети в історії людства. З тих під фальшування грошей відбувається паралельно із розвитком грошової справи. Фальшування власне українських грошей розпочалось ще з часів появи найперших кредитових білетів, друкованих 1917 року в Києві. У сучасній науковій історіографії питанню фальшування грошей в незалежній Україні приділено увагу досить спорадично. Основні тенденції та особливості фальшування грошей в наш час у цій роботі досліджено шляхом аналізу повідомлень про виявлення підроблених грошей чи їх виробників за даними сайтів новин в мережі Інтернет. Найбільшої популярності набувають повідомлення про особливо поширені прототипи підробок, а також статистичні дані, пов’язані із кількістю виявлених в країні фальсифікатів. Інформаційні агенства найчастіше спираються на офіційні повідомлення Національного Банку України або заяви речника Національної поліції України. Найбільша концентрація виявлення фальшивих грошей була зафіксована у Західних регіонах України та в Одеській області. У процесі державної протидії фальшивомонетництву відзначено нестандартні випадки: спроби підтвердити ігровими грошима свою платоспроможніть під час перетину кордону, оформлення грошових переказів через сервіси логістичної компанії. Незахищеними від отримання фальшивих грошей стали користувачі платіжних терміналів та банкоматів. Технологічно більшість підробок виготовлена за допомогою струменевих принтерів, найбільш популярними прототипами для фальшивомонетників є банкноти номіналом 500 гривень та 100 доларів США, причому євро та російські рублі встрачають свою привабливість. Поширеними в Україні є спроби розрахунку сувенірними грошима. Показово, що в опрацьованих нами інформаційних джерелах не зафіксовано випадків виявлення фальшивих монет.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Полуніна, Ольга Олександрівна. "ЕЛЕКТРОННИЙ ЦИФРОВИЙ ПІДПИС (ЕЦП) В ІТ-ENTERPRISE". Часопис цивілістики, № 34 (4 лютого 2020): 52–56. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i34.172.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджується сучасний стан захисту електронних документів від підробки і несанкціонованих модифікацій та використання електронного цифрового підпису (ЕЦП). Так в діяльності підприємства, а також і в особистих цілях електронний підпис виконує певні функції, що є аналогічними для підпису людини. Наявність електронного цифрового підпису гарантує, що даний документ був створений саме цією людиною, тому документ, що підтверджує ЕЦП є рівнозначний своєму паперовому аналогу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Лисенко, А. М. "Основні способи захисту документів від підробки та техніко-криміналістичне їх дослідження". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, Вип. 80 (2009): 11–19.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Eiben, H. S. "СУЧАСНІ АНАЛІТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЯВЛЕННЯ ФАЛЬСИФІКОВАНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ". Фармацевтичний часопис, № 2 (9 червня 2020): 69–75. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11182.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Провести аналіз сучасних аналітичних технологій виявлення фальсифікованих лікарських засобів та обґрунтувати науково-практичні підходи щодо їх використання під час оптової та роздрібної реалізації лікарських засобів. Матеріали і методи. Дані вітчизняних і зарубіжних джерел щодо сучасних аналітичних методів контролю ліків, вітчизняні нормативно-правові акти у сфері обігу та контролю лікарських засобів, аналітичні методи фармацевтичного аналізу; аналіз логічний, структурний, порівняльний, експертна оцінка, узагальнення і систематизація. Результати й обговорення. Встановлено, що візуальні методи виявлення фальсифікованих ліків під час контролю якості лікарських засобів в аптечних закладах на сьогодні є малоефективними. Візуальна оцінка дозволяє виявляти лише грубі підробки за зовнішніми ознаками упаковки та самого препарату. Сучасний досконалий рівень виготовлення фальсифікованих лікарських засобів потребує на сьогодні впровадження в практику інноваційних технологій контролю ліків, які дають можливість з високою вірогідністю відрізнити підробку від оригіналу. Сучасні аналітичні методи виступають як ефективний засіб швидкого і надійного моніторингу якості лікарських засобів при здійсненні їх контролю. У статті наведено сутність та кваліфікаційні ознаки доступних у використанні та обслуговуванні аналітичних методів та устаткування, що застосовуються при проведенні контролю ліків в економічно розвинутих країнах, а також можуть бути рекомендовані для використання в Україні. Висновки. Проведений аналіз сучасних технологічних підходів до виявлення фальсифікованих лікарських засобів свідчить про необхідність доповнення візуальних методів контролю якості ліків у вітчизняних аптечних закладах сучасними аналітичними методами експрес-аналізу з метою підвищення якості та безпеки фармацевтичної допомоги населенню.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Orlyk, Svitlana, та Andrii Boiko-Gagarin. "Фальшивомонетництво в Україні в роки Першої світової війни". Ukrainian Numismatic Annual, № 1 (21 грудня 2017): 143–64. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2017-1-143-164.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемам фальшивомонетництва в Україні в роки Першої світової війни. До наукового обігу вводяться раніше неопубліковані джерела, що дозволяють відкрити нову сторінку в історії грошового обігу. Як відомо, зразками для підробки частіше стають найбільш популярні серед населення гроші. Такими грошима в роки Першої світової війни стають золоті та срібні монети, кредитні білети, випущені під час війни за довоєнним зразком (відрізняючись підписом касира на банкноті), розмінні марки та казначейські знаки, різноманітні грошові сурогати. Всі зазначені види грошей були відтворені фальшивомонетниками в зазначеному періоді. Аналізуючи архівні джерела, нам вдалося встановити факти вчинення спроб економічної диверсії з боку Австро-Угорщини та Німеччини стосовно Російської імперії шляхом виготовлення якісних підробок російських кредитних білетів та їхній збут на окупованих російськими військами територіях Західної України. Прослідкувавши повідомлення на сторінках газет зазначеного періоду, нам вдалося вивчити та описати діяльність підпільних угрупувань фальшивимонетників, що виготовляли розмінні марки в Києві та Одесі. Показано, що для фальсифікаторів інтерес складали не лише грошові знаки, а й інші ліквідні активи: цінні папери, гербові марки на сплату податку, відрізні купони отримання прибутку по облігаціях, а також підроблені паспорти, мобілізаційні свідоцтва, документи для виїзду за кордон та ін. Внаслідок розвалу Російської імперії та серйозних політичних перетворень кардинально змінюється структура грошового обігу в Україні, а відповідно – й фальшивомонетництво набирає зовсім іншиого характеру, що є темою окремого глибокого дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Шульгін, Андрій Артурович. "ПРОБЛЕМИ АНОНІМНОСТІ ВЛАСНИКІВ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ: ЮРИДИЧНИЙ АСПЕКТ". Часопис цивілістики, № 36 (29 березня 2020): 65–69. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i36.203.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемі анонімності власників електронних грошових коштів та способам захисту їх прав. Зазначено, що популярність такого питання пов’язана перш за все із криптографічним захистом від підробки електронних грошей, можливістю здійснення транзакцій анонімно, а також можливістю зменшити ризики валютних коливань, які відбуваються на сучасному валютному ринку. Встановлено, що анонімне використання Інтернету і використання шифрування особистих даних і засобів комунікації є невіддільним правом людини. Встановлено, що чинним законодавством України не передбачено чіткий перелік документів, які могли б встановити особу, зазначено, що такий перелік існує виключно за певних юридичних подій, зокрема вчинення нотаріальних дій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Лозова, С. М., О. В. Кокорін та А. О. Лозовий. "ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ ПІД ЧАС ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ В УТРУДНЕНИХ УМОВАХ". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 3, № 95 (30 вересня 2021): 267–75. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.95.267-275.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто особливості проведення огляду місця події в утруднених умовах (погане освітлення, несприятливі погодні умови, огляд e прихованих місцях і деякі інші). Досліджено сучасний «польовий» засіб освітлення «Світлову вежу», який використовується для огляду великих за розмірами територій. Детально розглянуто джерело експертного світла OFK-8000A, шо використовується для пошуку і виявлення різноманітних слідів (рук, біологічного походження, виявлення «хімічних пасток», ознак підробки документів) під час огляду місця події. Для використання в утруднених умовах запропоновано освітлювальний прилад FoxFury Nomad® 360. Надано пропозиції щодо використання певних освітлювальних приладів у різних ситуаціях, у тому числі несприятливих, під час огляду місця події.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

ОСМОЛЯН, В. А. "ВИЗНАЧАЛЬНІ АСПЕКТИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ МЕТОДИКИ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ ЗА ОЗНАКАМИ ПІДРОБКИ БРЕНДУ". Європейські перспективи, № 1 (2021): 109–13. http://dx.doi.org/10.32782/ep.2021.17.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Криворучко, Наталя, та Станіслав Нікітенко. "ОСОБЛИВОСТІ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПАРФУМЕРНИХ ТОВАРІВ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 282–84. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-59.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено особливості товарознавчої експертизи парфумерних товарів. Визначено специфіку класифікації цієї групи товарів та структуру її категорій в державних класифікаторах. Вивчено види товарознавчих експертиз парфумерних товарів, серед яких ідентифікаційна, кількісна, вартісна та експертиза справжності. З’ясовано особливості проведення ідентифікаційної експертизи, критерії належності виробів до різних категорій. Визначено роль дефектів тари та упакування парфумерних товарів в товарознавчій експертизі, поділ на критичні та допустимі дефекти. Розглянуто методологію товарознавчої експертизи цієї групи товарів, з’ясовано цілі та особливості кожного з них. Визначено важливість чинника суб’єктивності у процесі її проведення. З’ясовано критерії перевірки контрафактності виробів. Визначено ознаки підробки парфумерних товарів та види фальсифікації товару, серед яких асортиментна, кількісна, вартісна, інформаційна та якісна.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Шпортун, Оксана. "КАЗЕННІ ПАЛАТИ В СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ ГРОШОВОГО ОБІГУ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ (1775-1914 РР.)". Society. Document. Communication, № 7 (11 серпня 2019): 232–46. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-232-246.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто повноваження фінансового характеру казенних палат Наддніпрянської України, зокрема організації збору, доставки та зберігання дохідної частини бюджету. Визначено роль, обов’язки, функції, основні засади діяльності у сфері обліку доходів і видатків держави на губернському рівні. Охарактеризовано особливості казенних палат у галузі контролю грошового обігу Наддніпрянської України. Також визначено нефінансові функції казенних палат, зокрема розгляд домобудівних та казенних справ губернії. Визначено, що казенні палати взаємодіяли з іншими структурними одиницями загальноімперської фінансової системи. Аналіз законодавства та архівних документів свідчить, що казенні палати вели контроль за доходами кожного повіту губернії, звітували про доходи та видатки державному казначею. Також казенні палати видавали конторам Асигнаційного банку статутний капітал, вели облік та обмін асигнацій. Зокрема, на основі дослідження законодавства Російської імперії встановлено, що казенні палати повинні були наглядати за своєчасним надходженням доходів до бюджету та витрачанням коштів у межах асигнувань, передбачених для губернії. Встановлено, що асигнації першої емісії можна було легко підробити, тому уряд Російської імперії був змушений випустити асигнації із новим зображенням. У статті поданий опис та ілюстрації асигнацій номіналом 100, 50, 25 руб. 1786 року випуску. Аналіз архівних документів свідчить, що казенні палати вели розмін асигнацій старого зразка на нові, складаючи відповідні постанови. Також асигнації виконували роль платіжних засобів так само, як і мідна монета. Асигнація функціонувала як допоміжний платіжний засіб, покриваючи дефіцит бюджету Російської імперії. Досліджуючи основи механізм збору та розподілу фінансів, виявлено, що непоодинокими випадками були привласнення коштів, зловживання службовим становищем, підробки фінансових засобів, що свідчать про недосконалість системи фінансового управління на губернському та повітових рівнях, які супроводжували діяльність казенних палат протягом всього періоду існування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Prokhnenko, Igor, та M. Zhilenko. "Фальшиві монети Середнянського замку". Ukrainian Numismatic Annual, № 1 (21 грудня 2017): 86–97. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2017-1-86-97.

Повний текст джерела

Анотація:

У західній частині селища Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., на рівнині біля річки Веля (колишня назва Стара), знаходяться руїни замку. На сьогодні з його споруд найбільше збереглася житлова будівля (розміри 18,6 х 16,5 м), яка розміщена в центральній частині архітектурного ансамблю. Археологічною експедицією Ужгородського національного університету замок досліджувався у 2008 та 2017 роках. Під час розкопок замку виявлені фальшиві монети, які з точністю відповідають хронологічному діапазону функціонування пам’ятки, а також відображають діяльність фальшувальників Верхнього краю Угорщини, в продукції яких найбільш масово присутні підробки кремницької продукції. Незначна кількість знахідок не дозволяє робити висновки про основні періоди активізації діяльності “злодіїв в монетній справі”, але три з чотирьох монет належать до часів Фердинанда І, в угорській історіографії названого “золотим віком угорських фальшивомонетників”. Конкретизація інформації про кількісно-якісний склад фальшивих номіналів на Середнянському замку можливий тільки після систематизованого дослідження значних ділянок у різних частинах пам’ятки і поповнення даної групи знахідок новими екземплярами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Ряполов, І. Є., Я. І. Кметюк та М. С. Дубинець. "Аналіз методів підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи на основі біотехнологій". Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 1(67), (21 січня 2021): 74–79. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2021.67.09.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасних умовах проблема інформаційної безпеки системи управління набуває особливого значення в умовах широкого застосування автоматизованих інформаційних систем. Забезпечення інформаційної безпеки повинно носити системний характер. В результаті проведеного дослідження встановлено, що існує велика кількість інструментів забезпечення інформаційної безпеки, які мають недоліки, пов’язані із захистом та дискримінацією, можливістю підробки паролю, невиконанням інструкцій по створенню безпечного пароля користувачем, існуванням і наявністю у вільному доступі спеціалізованих додатків для підбору і злому паролів. Людський фактор являється основним недоліком даних систем. Єдиного підходу щодо підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи Повітряних Сил не існує. Проведено аналіз застосування біотехнологій ідентифікації доступу з застосуванням стеганографічного методу захисту інформації. Метод підвищення інформаційної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи, в основі якого запропоновано використання процедури розпізнавання особи за райдужною оболонкою та реакцією очного яблука людини на подразники. Запропонований підхід щодо захисту інформації з використанням біометричних методів ідентифікації користувачів зменшить вплив “людського” фактору, що підвищить ефективність процедури ідентифікації та автентифікації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Плотніков, В. М., та Ю. В. Борцова. "Захист даних засобом цифрового підпису". Automation of technological and business processes 11, № 4 (13 лютого 2020): 49–55. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1599.

Повний текст джерела

Анотація:

У цей час багато підприємств використовують ті або інші методи безпаперової обробки й обміну документами. Використання подібних систем дозволяє значно скоротити час, затрачуваний на оформлення угоди й обмін документацією, удосконалити й зменшити кошти на процедуру підготовки, доставки, обліку й зберігання документів, побудувати корпоративну систему обміну документами. Однак при переході на електронний документообіг встає питання авторства документа, вірогідності й захисту від перекручувань. Найбільш зручним засобом захисту електронних документів від перекручувань, що дозволяють при цьому однозначно ідентифікувати відправника, повідомлення, є електронний цифровий підпис (ЕЦП). Отже, що ж таке електронний цифровий підпис? Закон дає наступне визначення даного терміна: «електронний цифровий підпис - реквізит електронного документа, призначений для захисту даного електронного документа від підробки, отриманий у результаті криптографічного перетворення інформації з використанням закритого ключа електронного цифрового підпису й що дозволяє ідентифікувати власника сертифіката ключа підпису, а також установити відсутність перекручування інформації в електронному документі». Із цього визначення видно, що ЕЦП формується за допомогою спеціальних математичних алгоритмів на основі властиво документа й когось «закритого ключа», що дозволяє однозначно ідентифікувати відправника повідомлення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Самойлова, Ольга, та Ірина Печерська. "ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРИ ДОСЛІДЖЕННІ ДОКУМЕНТІВ ЗІ ЗМІНЕНИМ ЗМІСТОМ ТЕКСТУ". Молодий вчений, № 8 (96) (31 серпня 2021): 101–6. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Документи різного вигляду та змісту відносяться до об’єктів, які найчастіше надаються на криміналістичне дослідження. Це пояснюється широким застосуванням їх в різних сферах діяльності людини та поширеним використанням в злочинних цілях. Однією з обов’язкових вимог до документу є закріплення його змісту у письмовому вигляді, що може бути виконано рукописним, друкованим або іншим способом, а також за допомогою технічних засобів. Документи – це речові докази, які є носіями матеріальних слідів злочину та інформації про злочинця, тому вони можуть бути використані для розслідування та розкриття злочинів, покарання винних. Дослідження цінних паперів, документів та грошових знаків – один з найбільш складних видів техніко-криміналістичного дослідження, яке потребує застосування різноманітних спеціальних знань. Під час дослідження цих документів, судовий експерт виділяє, вивчає та оцінює ознаки, які характеризують об’єкти дослідження. У зв’язку з цим для проведенням всебічного, повного та об’єктивного дослідження судовому експерту-криміналісту необхідно володіти системними та глибокими знаннями у різних галузях науки та техніки, щоб встановлювати способи та ознаки підробки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Голубков, П., Д. Путников та В. Егоров. "Комп’ютерний зір у вирішенні проблеми розпізнавання форми кубічного пельменя." Automation of technological and business processes 11, № 4 (13 лютого 2020): 4–10. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1593.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті вирішується задача розпізнавання форми продукції випускаємої новим комплексом обладнання з виробництва пельменної продукції особливої, кубічної форми. Випуск продукції складної важкореалізовуваної форми використовується для збільшення економічної складової і виключення підробок. При виготовленні товарів виникає ряд труднощів, які необхідно подолати. Однією з них є облягання фаршу з мінусовою температурою в тісто яке має кімнатну температуру. Провівши ряд активних експериментів з замороженим фаршем і теплим тістом, отримавши і обробивши отримані результати, ми прийшли до висновку, що створюване обладнання повинно мати не тільки систему автоматичного керування, що включає в себе можливість керувати комплексом, а й містити алгоритми, які дадуть можливість розраховувати за математичними моделями необхідну для підтримання властивостей тісту температуру. А також включити в можливості комплексу комп'ютерну обробку отриманої продукції і використовуючи сучасні технології комунікацій, забезпечити передачу інформації, яка буде доступна для віддаленої роботи як самого комплексу, так і інформації про вироблену ним продукцію. Використовуючи нову, важкореалізовану форму і сучасні технології, створений комплекс в майбутньому дасть можливість не тільки виробляти нову продукцію з формою захищеної від підробки, а й скоротити витрати виробництва. Ефективність буде обумовлена ще й в тому, що на продукцію такої форми, може бути підвищена ціна з міркування змісту в собі кращих інгредієнтів і можливість використання більш компактною упаковки. Так як в пачках маючих в собі напівфабрикати кубічної форми фактично буде відсутній вільне місце на відміну від сучасних пачок з пельменній продукцією, що містить до 20% повітря. Це, так само дасть приріст ефективності при зберіганні і переміщенні продукції. Варто звернути увагу ще і на те, що дане обладнання зможе виробляти нові види продукції напівфабрикатів, що включають в себе не тільки використовуються в даний час поширені інгредієнти, такі як свинина і яловичина, а й м'ясо птиці, риби і містити безліч різних рецептів фаршу і тіста. Що в свою чергу розширить асортимент виробляємої продукції напівфабрикатів. Кінцевою стадією приготування пельменя є його перевірка та відбраківка. Якщо форма пельменя відповідає регламенту, його відправляють на подальшу заморозку, в протилежному випадку, його відправляються на переробку, при цьому вноситься коригування у систему керування температурою нагріву. Сучасні комп’ютерні методи дозволяють отримувати ці дані з фото. Існує 3 методи обробки фото для виявлення необхідних властивостей: статичні методи, методи порівняння із зразком, нейронні мережі. У роботі розглядається розпізнавання пельменя з використанням бібліотеки відкритого доступу OpenCV, яка вже має безліч функцій розпізнавання та постійно дописується новими.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Крижанівська, Т. "Предмет незаконного виготовлення, підробки, використання або збуту незаконного виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору, контрольних марок чи голографічних захисних елементів". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, Вип. 74/76 (2007): 134–38.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Гайша, Олександр Олександрович. "Особливості інтеграції підсистем забезпечення захищеності процесу дистанційної освіти". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 19. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.57.

Повний текст джерела

Анотація:

У попередніх роботах була обґрунтована необхідність впровадження різних типів захисту у комплекс засобів дистанційної освіти (ДО). Повний аналіз загроз процесу ДО виконано в [1]. В інших роботах було розроблено відповідні засоби для нейтралізації суттєвих загроз: в [2] – спосіб перешкоджання несанкціонованому використанню програмного забезпечення ДО, в [3] – засоби для унеможливлення підробки звітності про виконання учбових робіт, в [4] – система, що контролює особу студента і перешкоджає виконанню робіт іншою компетентною людиною. На даний момент згадані розробки являють собою незалежні програмні продукти, які використовуються у різних галузях сфери ІТ. Однак, при їх цільовому використанні саме у галузі ДО, необхідно інтегрувати ці рішення, вносячи при цьому якомога менші зміни у їх наявну структуру. Розроблені системи можуть бути підпорядковані одній головній програмі (системі-оболонці), яка буде послідовно забезпечувати їх роботу і належне виконання операцій з кожного виду захисту. Для унеможливлення простого відключення кожної компоненти у них слід вносити певну критичну до виконання всього комплексу ДО інформацію (згідно [2]). Оптимальним здається включення функцій звернення до усіх підсистем захисту у головну оболонку, з якою працює студент в процесі навчання. В цілому, інтеграція існуючих надійних систем захисту не повинна зменшити загальний рівень стійкості захисту, приводячи систему до багатоконтурного, а не багатоланкового вигляду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Бойко-Гагарін, Андрій, та Сергій Кулешов. "РОСІЙСЬКА ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА ТА ГРОШОВИЙ ОБІГ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ НА ШПАЛЬТАХ ДОРАДЯНСЬКОЇ ПЕРІОДИЧНОЇ ПРЕСИ: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ". Society. Document. Communication, № 10 (6 січня 2021): 37–56. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-37-56.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз публікацій зі сторінок дорадянської періодичної преси різних міст України з метою встановлення цінності газетних заміток як джерела та визначення ефективності їх використання у дослідженнях історії грошового обігу та фінансової політики російського царату в Україні з другої пол. ХІХ ст. до часу розвалу Російської імперії. У часи свого побутування газети були фактично єдиним ефективним та поширеним джерелом отримання актуальної інформації, слугували комунікативним інструментом між владою та населенням, надавали важливу інформацію з найрізноманітніших аспектів. Нами проаналізовано та наведено найцікавіші приклади із публікацій газет, що стосуються різних аспектів грошового обігу. Дослідивши повідомлення із газет, що видавались на постійній регулярній основі в українських містах в другій пол. ХІХ – пер. чв. ХХ ст., ми змогла встановити такі основні типи повідомлень на шпальтах газетної преси: публікації про введення нових грошових знаків; повідомлення про курси обміну російських монет на іноземні; особливості обігу та ситуації на грошовому ринку; ціни на товари на ринках; повідомлення про підробки грошей; заходи влади щодо подолання фінансових складнощів: «монетного голоду», спекуляцій з грошима, тощо; про скупку старовинних монет, а також колекціонування та обман колекціонерів із старовинними монетами; професійні наукові нумізматичні дослідження та формування музейних нумізматичних зібрань; порядок обміну неплатіжних банкнот та ознаки їх придатності; інші свідчення, створені для впливу на різноманітні емоції читача. Всі введені в науковий обіг газетні замітки суттєво розширюють наше уявлення про стан та особливості розвитку грошового обігу в Україні в імперську добу. Широка різноманітність свідчень, що стосуються грошового обігу, поміщеної в газетних повідомленнях, дає підстави визначити високу ефективність використання інформації газетної періодики у вивченні обраної теми, визначаючи газети як ефективне та інформативне джерело.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Ковшова, І. О., та М. О. Глуміліна. "МАРКЕТИНГОВЕ КОРИГУВАННЯ ПОВЕДІНКОВИХ СТЕРЕОТИПІВ СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ МАРКЕТПЛЕЙСІВ УКРАЇНИ". Підприємництво і торгівля, № 29 (16 квітня 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті сформовано теоретичні засади визначення поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України, що базуються на основних принципах поведінкової економіки. Охарактеризовано основні моделі поведінки споживачів: модель обробки інформації Беттмана, модель Нікосії, модель Говарда-Шета, модель Енгеля, модель Говарда. Сформовано визначення поняття «поведінкові стереотипи» та базові гіпотези негативного ставлення споживачів до ринку маркетплейсів в Україні. Для перевірки гіпотез проведено пілотажне дослідження 351 споживача щодо суджень Інтернет-споживачів про покупку товарів чи послуг засобами електронної комерції. Виділено вісім основних поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України: у споживачів існує підозріле ставлення до великої кількості позитивних відгуків; багато товарів на маркетплейсах виглядають для покупців як підробки; характеристики товарів, які недостатньо описані, негативно впливають на якість товарів; товари або послуги, в яких відсутні відгуки, споживачі можуть вважати неякісними; товари з одним фото споживачі можуть уважати неякісними; ціна, яка є нижчою за ринкову, виглядає для споживачів підозріло; передоплата товарів для споживачів може розглядатися як обман; товари з негативними відгуками можуть бути неякісними для споживачів. Доведено, що низькі оцінки інших користувачів, що стосуються товарів або послуг, сприяють формуванню думки про низьку якість цих товарів або послуг. Установлено, що неповний опис товарів і недостатня кількість візуальних матеріалів сприяють формуванню негативної оцінки у споживачів. Отримано результати, що неоригінальне виробництво товарів сформувало певний досвід і негативну оцінку товарів відомих брендів на маркетплейсах. Також у статті розроблено методику оцінювання, яка дає змогу прогнозувати поведінку різних сегментів споживачів та визначати напрями корегування з використанням маркетингового інструментарію. Зміна і коригування маркетингової стратегії для підприємств, які присутні на маркетплейсах України, можуть допомогти змінити або спростувати поведінкові стереотипи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Гавенко, Світлана Федорівна, Олена Георгіївна Котмальова, and Марта Тарасівна Лабецька. "System-Technical Analysis of Technologies of Shrink Labels Manufacture." Технологія і техніка друкарства, no. 3(73) (October 25, 2021): 4–9. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(73).2021.243739.

Повний текст джерела

Анотація:

Термозбіжна етикетка на сьогоднішній день є одним із передових інноваційних рішень в галузі маркування паковань. Термозбіжна плівка має механічну міцність, еластичність і вологозахисні властивості, легко змінює лінійні розміри під впливом температури, що дозволяє їй набувати форми запаковуваної продукції, запобігає від несанкціонованого відкриття і підробки, а також привертає увагу покупців за рахунок оригінальних дизайнерських рішень. Технологія термозбіжного етикетування продукції використовується в фармацевтиці, косметології, харчовій, молочній, кондитерській промисловості. Для збереження продукцією свого належного товарного вигляду до закінчення терміну експлуатації, а також для можливості її декорування, друкування на термозбіжній етикетці виконується на внутрішній її стороні. Для нанесення зображення на термозбіжні етикетки в основному використовують технології глибокого і флексографічного друку. Специфіка технологічного процесу виготовлення термозбіжної етикетки обумовлює використання матеріалів з різними фізичними властивостями: прозорістю, блиском, товщиною, міцністю, коефіцієнтами тертя і розтягування, температурою, відсотком і часом усадки, що суттєво позначається на її кінцевій вартості. Найбільш широке застосування отримали ПЕТ і ПВХ-плівки. ПВХ-плівка деформується при більш низьких температурах і відрізняється більшою стійкістю до дії зовнішнього середовища, тоді як використання ПЕТ плівок дозволяє досягти кращих показників термоусадження і відповідно забезпечити вищу якість друкування. При нанесенні інформації на термозбіжну плівку можна використовувати фарби на водній основі, але тоді виникає ймовірність розмивання зображення при проходженні паковання через піч парового типу. Як альтернативу для друку на таких плівках застосовують фарби УФ закріплення, що дозволяє наносити багатоколірні складні зображення на будь-які види матеріалів, однак такий метод є досить дорогим, через високу вартість фарб та друкарського обладнання. Тому важливим є проведення системо-технічного, економічного аналізу та визначення найбільш рентабельної і ефективної технології виготовлення термозбіжних етикеток.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Yermakov, Yu. "ПОШУКОВІ ОЗНАКИ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЮВАНИХ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАДР". Juridical science 1, № 5(107) (3 квітня 2020): 164–71. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.20.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що організований та латентний характер кримінальних правопорушень, що вчинюються у сфері використання та охорони надр, їх розповсюдженість та неефективність державної системи протидії незаконному надрокористуванню, обумовлює застосування сил та засобів ОРД в процесі виявлення та попередження зазначених кримінальних правопорушень. Виокремлюючи місця та об'єкти пошукової діяльності необхідно зазначити, що вони стають такими тільки за наявності певних ознак, оскільки саме наявність ознак у зовнішній характеристиці особи, предмета, документа дозволяють припускати про їх місце (участь) у злочинній діяльності. У статті розглянуті пошукові ознаки підготовки та вчинення кримінальних правопорушень у сфері використання та охорони надр, за наступними категоріями (та ефективність використання під час пошукової діяльності), а саме: технологічні ознаки; суб’єктивні ознаки осіб, як об’єктів пошуку; правові ознаки; об’єктивні ознаки; ознаки, що свідчать про створення (функціонування) злочинного ланцюга у сфері використання та охорони надр; ознаки, що свідчать про вчинення злочину на певній технологічній стадії надрокористування; документальні ознаки (ознаки технічної, інтелектуальної підробки або підлогу документів, порушення правил документообігу); організаційні ознаки (що свідчать про внесення змін до певних організаційних процедур, процесів; що свідчать про відсутність (навмисну або випадкову) необхідних організаційних процедур; що свідчать про формальність (або закритість) проведення окремих організаційних заходів); економічні ознаки (ознаки порушення фінансового законодавства; ознаки порушення бухгалтерської дисципліни; ознаки штучних змін економічних показників. Зазначені ознаки у більшості напряму не вказують на конкретний факт підготовки (вчинення) кримінального правопорушення або на конкретних осіб, які готують (вчинюють) кримінального правопорушення, але виявивши певні ознаки, можна із значною долею вірогідності визначити спосіб вчинення кримінального правопорушення та можливих фігурантів (або принаймні значно звузити їх коло).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Бойко-Гагарін, Андрій. "ФАЛЬСИФІКАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ". Society. Document. Communication, № 9 (1 вересня 2020): 11–26. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9-11-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема виготовлення фальшивих грошей протягом всієї історії була гострою для будь-якої світової держави. Окрім власне грошей, зловмисників приваблювали і інші матеріальні активи – цінні папери, різного роду документи, що давали можливість незаконно скористатись матеріальними благами, майном чи отримати послуги без грошових затрат. Підробці підлягали найрізноманітніші документи та цінні папери, що могли полегшити життя чи надати прибуток окремим особам. В карних справах державних історичних архівів збережено свідчення про фальсифікацію векселів, облігацій державної позики, акцій та купонів облігацій, а також поштових марок, незаконне виготовлення яких прирівнювалось до фальшивомонетництва. На території України були зафіксовані випадки фальсифікації: виграшних білетів 1-ого внутрішньої державної позики, купонів облігацій «Позика Свободи», фальшивих акцій «Товариства Путилівських заводів», купонів Московського кредитного товариства, Київського земельного банку. У 1912 році на шпальтах газет по всій Російській імперії повідомлялось про гучну справу фальсифікації купонів 4½ % закладних листів Харківського земельного банку. Підробка цінних паперів була не менш популярною, аніж виготовлення фальшивих грошей. Технологічно ступінь складності було навіть дещо меншою, а потенційні суми, які можна було отримати по підробленим векселям інколи досягали вражаючих розмірів, що задокументовано в джерелах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Смаль, І. "Підробка проїзних квітків: особливості криміналістичної характеристики". Право України, № 12 (2005): 121–26.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Talianchuk, Lesia. "FORGING OF DOCUMENTS IN LAND RELATIONS: ANALYSIS OF EXPERT PRACTICE." Entrepreneurship, Economy and Law 12 (2019): 319–23. http://dx.doi.org/10.32849/2663-5313/2019.12.58.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Boiko-Gagarin, A. "Counterfeit paper money in Russian Empire in the XIX – early XX century." Cherkasy University Bulletin: Historical Sciences, no. 1 (2020): 144–56. http://dx.doi.org/10.31651/2076-5908-2020-1-144-156.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Boiko-Gagarin, Andrii. "The gold coins counterfeiting in Ukraine in XIX – the beginning of XX centuries." Ethnic History of European Nations, no. 62 (2020): 93–103. http://dx.doi.org/10.17721/2518-1270.2020.62.09.

Повний текст джерела

Анотація:

The problem of the money counterfeiting in Russian Empire has long been out of sight of the scientists, in Ukraine doesn’t exist any single comprehensive work devoted to the study of this problem. In the period of the Russian Empire rule in Ukraine, the counterfeiting of gold coins acquires its own features and tendencies. This article introduces into the scientific circulation the materials of the state historical archives criminal cases, newspapers and museum collections related to the falsification of the gold coins in Ukraine. During the XVIII century the gold coins were little known to the public, that’s why the cases of falsification of them through the historical sources are unknown. Before the middle of the XIX century the counterfeiting of the foreign gold coins was widespread. The traditional crime was clipping of the gold and silver coins, which was also fixed in the studied period. In the late 18th and early 19th centuries, due to the small number of Russian gold coins in the circulation, the counterfeiters used foreign Holland ducats and Ottoman mahmudis as a model. Counterfeiting of the Russian gold coins has been known since the middle of the 19th century. False semi-imperials are known from Ukrainian finds, although analysis of the sources indicates their potential importation from the Baltic provinces, where they were probably manufactured. With the introduction of the gold standard in Russian Empire, the new coins are rapidly gaining a high popularity. Extensive use of the new gold coins leads to the falsification of almost the entire line of the denominations. Even the rarest gold coin of 7 rubles and 50 kopecks, minted only in 1897, was identified in Zhytomyr. Counterfeits of the gold coins also came to the Ukrainian provinces from the neighboring regions, as in 1911 the fact of importation of the counterfeit imperials was revealed from Nakhichevan. The First World War has radically changed the principles of the money circulation in Ukraine. The huge was expenses and the financial crisis led to a «coin hunger», the use of money substitutes and speculation with small coins. The gold coins were purposefully withdrawn from the population in exchange for paper banknotes. We suggest that the known today specimens of the counterfeit coins made for the loss of the money circulation could have been made during the financial crisis of the WWI.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Бойко-Гагарін, Андрій. "БЕРДИЧІВ ЯК ЦЕНТР ЗБУТУ ФАЛЬШИВИХ ГРОШЕЙ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ". City History, Culture, Society, № 1(12) (19 квітня 2021): 193–200. http://dx.doi.org/10.15407/mics2021.12.195.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема фальшивомонетництва є досить багатогранною, адже йшлося про задум, мотив, пошук зловмисниками сировини та ресурсів, виготовлення підробок грошей і зрештою збут готової продукції. Збут фальшивих грошей зазвичай відбувався у великих торгових містах і на ярмарках. У цій статті наведено та проаналізовано свідчення про виявлення фальшивих грошей у місті Бердичеві, що збереглися у справах з історичних архівів, повідомленнях газет і в опублікованих попередниками працях. Проаналізувавши низку матеріалів карних справ із державних історичних архівів і публікації газет, ми отримали численні свідчення, що характеризують місто Бердичів як один із великих центрів збуту фальшивих грошей, починаючи із першої чверті ХІХ ст. і упродовж наступних ста років. Перша згадка про збут фальшивих асигнацій у Бердичеві стосується активності відомого фальшивомонетника Ігнація Цейзика, який розгорнув масштабну злочинну діяльність у різних регіонах Російської імперії, не припинивши незаконне виготовлення грошей навіть після затримання та ув’язнення. Сильні позиції на грошовому ринку Київської та Волинської губерній займали монети, карбовані від імені російського уряду для Царства Польського на монетному дворі у Варшаві. Поширеність і популярність цих монет призвели до виникнення їх підробок, масові виявлення спроб збуту яких у Бердичіві та Бродах спонукали владу Австрійської імперії до заборони обміну в касах банків російських грошей. Як важливий торговий центр Бердичів став також привабливим місцем для збуту фальсифікатів грошей, що їх упродовж майже всього ХІХ ст. завозили з Лондона. Збут підробок здійснювали з ініціативи учасників польського повстання 1831 р. через налагоджену мережу впливових євреїв- банкірів. У другій половині ХІХ ст. Бердичів привабив не лише збувальників фальшивих грошей, а і їх виробників. Затриманий у 1860 р. у Сквирському районі збувальник фальшивих 25-рублевих кредитних білетів на допиті сказав, що їх виготовлено у таємній майстерні у Бердичіві. Ввезення до міста з метою збуту фальшивих грошей могло відбуватися і на початку ХХ ст., зокрема окрім підроблених кредитних білетів правоохоронці вилучали також фальсифікати поштових марок, про що повідомляють газети Бердичева.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Швидка, Т. "ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НЕПРАВОМІРНИМ ВИКОРИСТАННЯМ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇЇ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ". Юридичний вісник, № 2 (5 липня 2021): 62–69. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2143.

Повний текст джерела

Анотація:

Ділова репутація - це вид нематеріального актива підприємства, що впливає на його вартісний характер. Серед нематеріальних активів вагоме місце в діяльності компанії на ринку займає торгова марка, постійна база клієнтів, кре- ативний підхід до управління бізнесом, довіра клієнтів, патенти, інтелектуальний капітал тощо. Усе це формує ділову репутацію суб'єкта господарювання, що збільшує ринкову вартість активів, підвищує інвестиційну привабливість компанії на ринку. Ділова репутація ототожнюється з іміджем компанії, її місцем та статусом на ринку. Завдяки діловій репутації формується суб'єктивна оцінка діяльності того чи іншого суб'єкта на ринку, підвищується вартість цієї компанії. Серед розповсюджених проявів недобросовісної конкуренції є порушення умов використання ділової репутації суб'єкта господарювання, що має такі прояви, як «неправомірне використання позначень», «неправомірне використання товару іншого виробника»; «копіювання зовнішнього вигляду виробу» та «порівняльна реклама». Копіювання зовнішнього виду товару має ще назву «підробка», «фальсифікація», «контрафакція», проте між цими поняттями існують суттєві відмінності, що знаходить прояв передусім у сфері їх застосування. Так, поняття «фальсифікація» використовується в декількох сферах діяльності, в той час як «контрафакція» - тільки щодо порушень, що скоються у сфері інтелектуальної власності. Контрафакція є одним із видів фальсифікації товарів, тому поняття «фальсифікація (підробка)» та «контрафакція» співвідносяться одне з одним як частина і ціле. Відповідно до угод, укладених з Європейським Союзом, Україна зобов’язалася привести своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС. Необхідним згідно із цими зобов'язаннями є реформування законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності, захисту патентів та створення компетентних органів, до повноважень яких входить вирішення проблем у галузі захисту інтелектуальної власності, адже порушення у сфері захисту від недобросовісної конкуренції та порушення у сфері захисту інтелектуальної власності тісно пов'язані між собою. Неправомірне використання товару іншого виробника за своєю суттю вважається протилежним неправомірному використанню позначень, оскільки за умови його вчинення позначення суб'єкта господарювання, які мають індивідуалізувати товар такого виробника, змінюються або не використовуються взагалі. Метою таких дій недобросовісного конкурента є привернення підвищеної уваги до свого товару за рахунок добре відомих на ринку зовнішніх характеристик товару добросовісного виробника.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Boiko-Gagarin, Andriy. "НОВІ ДАНІ ПРО ВВЕЗЕННЯ ДО РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ФАЛЬШИВИХ ГРОШЕЙ ІЗ АНГЛІЇ ПРОТЯГОМ ХІХ СТ." Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 207–18. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-207-218.

Повний текст джерела

Анотація:

У першій чверті ХІХ ст. збільшення кількості виявлених підроблених кредитних білетів, завезених до Російської імперії із Англії, серйозно стурбувало владу. Слідство поступово набуло рівня державного значення. У 1820-х рр. російська влада вдалась до ретельного відслідковування всіх євреїв, що прямували до Царства Польського і потенційно могли мати при собі фальшиві кредитні білети, призначені для збуту у Росії.Спроби провезення т.зв. «англійських» підробок до Польщі зафіксовано також через кордон із Пруссією, що змусило владу до перевірки євреїв, виїжджаючих до Пруссії, підозрюючи, що через неможливість отримання ними паспортів до Англії, що підлягало ретельному контролю, поява таких громадян з високим ступенем імовірності супроводжувалась наявністю в них підроблених прусських документів. 28 жовтня 1868 р. до Варшавського губернатора надсилається рапорт начальника Радзеювського уїзду про наявні достовірні свідчення про збувальника фабрикованих у Лондоні ще 1864 р. фальшиві російські кредитні білети 10 руб. номіналу уродженцем Польщі, власником маєтку у м. Ольганово Влоцлавського уїзду Варшавської губ. – Адамом Богушем, що збував їх у прусській провінцій – Великому князівстві Познанському торгівцям крупною рогатою худобою та овець. 11 січня 1870 р. Варшавський карний суд виніс вирок збувальнику фальшивих банкнот Адаму Богушу – позбавленням всім прав та свобод та засланням до Сибіру на 6 років каторжних робіт. Та він був не єдиним, чия справа відрізнялась гучністю у розслідуванні фінансової диверсії з Лондону, в той самий час все більших обертів набирає справа іншого англійського агента збувальника – Леона Варненке. Інформація про фальшивомонетника набула такого розголосу та чутки про наповнення начебто всієї Росії фальшивими англійськими банкнотами так сильно укорінились в уяві населення, що породили новий вид шахрайства – пропозиції купівлі якісних «англійських» підробок для легкого збуту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Фіалка, М. "Кримінологічні риси особи, яка вчиняє злочинне діяння, пов"язане з підробкою документа та його використанням". Підприємництво, господарство і право, № 10 (2006): 96–100.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Bakalets, O. "Фальшиві монети Сигізмунда ІІІ Вази з Хмельниччини". Ukrainian Numismatic Annual, № 1 (21 грудня 2017): 98–107. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2017-1-98-107.

Повний текст джерела

Анотація:

На основі дослідження і аналізу скарбів монет кінця ХVІІ –початку ХVІІ ст., виявлених на території Південно-Західної Хмельниччини у 2010–2016 рр., у статті описані фальшиві соліди та гроші Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632). Здійснено спробу визначити можливі центри карбування фальшивих монет на Поділлі в досліджуваний період. З нумізматичної літератури та скарбового матеріалу нам відомо про фальшиві соліди, гроші, півтораки Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632), які трапляються у складі монетних скарбів і поодиноких знахідок на території Центральної та Східної Європи. Але окремі публікації про скарби на території Хмельниччини, у яких присутні ці фальшиві номінали, майже відсутні. Лише комплексне вивчення скарбових матеріалів дозволяє дослідникам дати об`єктивну оцінку ролі і обсягів фальшивої монети в загальній масі обігових грошей тієї чи іншої держави або конкретного регіону. Наявність фальшивих ризьких солідів, грошів Сигізмунда ІІІ в скарбах колишнього Подільського воєводства Речі Посполитої кінця ХVІ – початку ХVІІ ст., свідчать про їх популярність серед місцевого населення, а також про існування на Західному Поділлі центрів карбування цих підробок. На нашу думку, це могли бути міста Сатанів і Кам`янець-Подільський.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Honcharenko, V. "Genus Rubus L. (Rosaceae Juss.) in the flora of Western Ukraine: 4. Subgenus rubus sections corylifolii and caesii, subgenera Idaeobatus and Cylactis." Biolohichni systemy 8, no. 1 (June 30, 2016): 118–21. http://dx.doi.org/10.31861/biosystems2016.01.118.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Gavrilyuk, V. "МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ". Juridical science 1, № 5(107) (3 квітня 2020): 219–30. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті полягає в тому, що обсяг та зміст соціальних прав у населення та працівників публічної служби зокрема вказує на те, що їх правове регулювання та наступне застосування норм права є тривалим та складним процесом із великою кількістю етапів та елементів. Тому, для кращого розуміння змісту норм права та їх втілення доречним буде виділення окремих механізмів щодо реалізації, забезпечення та захисту соціальних прав працівників публічної служби. Дослідження механізму реалізації надасть можливість зрозуміти які саме соціальні права закріплені за працівниками публічної служби, які шляхи та способи їх реалізації визнані в законодавстві, які правомірні та дозволені. Не менш важливим є висвітлення складових елементів такого механізму, що демонструватиме яким чином відбувається втілення соціальних прав, роль та значення кожного і з них. Проблемним аспектом є те, що питання розмежування та сутності механізму реалізації від інших механізмів достатньо не розкрите, що спричиняє плутанину у термінології та навіть практиці застосування й поєднання норм права. Тому, проведене дослідження надасть можливість виділити характерні риси кожного окремого елементу механізму реалізації соціальних прав працівників публічної служби, а отже й встановити його відмінності від інших та самостійність дії. Зроблено висновок, що санкція норми права, що встановлює юридичну відповідальність за порушення порядку реалізації соціальних прав працівників публічної служби розірвана від диспозиції та гіпотези або ж взагалі відсутня. Така ситуація обумовлена недостатнім правовим регулюванням питання юридичної відповідальності, унаслідок чого відсутні вказівки на юридичну відповідальність за нецільове використання отриманих коштів соціальної допомоги чи підробку даних. Найбільш частим є випадок використання формулювання притягується до юридичної відповідальності «відповідно до закону», коли ж спеціальні законодавчі акти щодо адміністративної чи дисциплінарної відповідальності не узгоджені з новими нормами права, а отже фактично заходи юридичної відповідальності залишаються не встановленими.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Бегма, А. П., та О. С. Ховпун. "Розслідування злочинів в ІТ-сфері". Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28 (26 липня 2021): 12–19. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i0.691.

Повний текст джерела

Анотація:

Комп'ютерні технологій проникли у сфери людської діяльності - економічну, соціальну, управлінську, культурну та інші. Діяльність впливає на життя соціуму та на злочинну діяльність. До злочинів у сфері інформаційних технологій слід віднести: привласнення, крадіжку, шахрайство, комп'ютерне шпигунство, крадіжка комп'ютерних послуг, злочини у банківській сфері, підробку документів, маніпулювання системою обробкою даних, протиправне копіювання програмних продуктів. Нова цифрова ера інформаційних технологій перетворила на невід'ємну частину життя суспільства, охопивши практично всі її сфери. Для того щоб об'єктивно оцінити їх безсумнівну користь, потрібно чітко уявляти масштаби шкоди, якої вони здатні заподіяти людству. Розвиток цифрових технологій постійно породжує нові види злочинів і способи їх вчинення та приховування. Злочини в ІТ-сфері набули поширення, а їх зміст охоплює весь спектр суспільно-небезпечних діянь у сфері використання інформаційних технологій. Практично всі види злочинів можуть бути вчинені за допомогою персонального комп'ютера, за винятком деяких протиправних дій проти життя і здоров'я громадян. Під час вчинення злочинів в ІТ-сфері здійснюються прямі атаки на комп'ютери або інші пристрої з метою виведення їх з ладу. Іноді атаковані комп'ютери використовуються для поширення шкідливих програм, незаконної інформації, зображень. У сучасних умовах до легального економічного обігу активно залучаються нетрадиційні види майна (інтернет-сайти, електронні гроші, технології мобільного зв'язку, інтернет-май-но). Види майна мають здатність приносити високі доходи, на них відповідним чином реагує кримінальне середовище. Масштабне поширення формує безмежні можливості для підготовки, вчинення і приховування злочинів абсолютно новими способами і засобами. Вони дозволяють розробляти і вдосконалювати методичні основи виявлення, розкриття і розслідування злочинів в ІТ-сфері, скоєних за допомогою різноманітних комп'ютерних та мережевих технологій, але це відбувається повільно. Особливості методики розкриття і розслідування злочинів полягає у використанні допомоги громадськості у розкритті злочинів, особливості особистості потерпілого; використання спеціальних знань під час розкриття і розслідування злочинів. Боротьба зі злочинами в ІТ-сфері є проблемою міжнародного масштабу, заходи щодо запобігання, виявлення, розкриття і розслідування злочинів, скоєних з використанням сучасних інформаційних технологій, не можуть бути результативними через масштабність мережі Інтернет. Збільшення чисельності користувачів не припиняється, що породжує залежність від інформаційного співтовариства і вразливість від посягань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Кукліна, Світлана Валеріївна. "Інформаційне право як складова процесу формування культури безпечної роботи з інформацією". New computer technology 5 (6 листопада 2013): 56–57. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.77.

Повний текст джерела

Анотація:

В сучасному суспільстві проблеми коректної роботи з інформацією набули першочергового значення. Але законодавча база не спроможна встигнути за стрімким процесом інформатизації суспільства. Закони та накази мають заборонний характер, а нормативно-правова та методична система профілактики злочинів, пов’язаних з інформацією, є недостатньо розвиненою.Інформація – багатофункціональний об’єкт, який застосовується в різних сферах діяльності, виконує безліч задач і може виступати товаром та засобом:управління процесами життєдіяльності суспільства;звітування про діяльність юридичних та фізичних осіб;реалізацію особистісних прав та свобод.Багатофункціональність інформації призводить до того, що інформаційне право має застосовувати різні важелі впливу в процесі регулювання інформаційних відносин.Оцінка інформації в грошовому еквіваленті є проблематичною, а система ліцензування й сертифікації здебільшого направлені на захист покупця від неякісного товару, ніж на продукування конкурентоспроможної інформації. Тому є необхідність розробки комплексу норм та інституцій, які б регулювали правові та економічні механізми роботи з інформацією.Механізм формування культури безпечної роботи з інформацією має включати такі складники:висвітлення правового захисту інтересів осіб, котрі продукують інформацію як товар;висвітлення питань про відповідальність (в тому числі і юридичну) за порушення правил отримання і несанкціонованого копіювання інформації;висвітлення технологічних та юридичних аспектів захисту інформації від несанкціонованого доступу;розробку системи захисту авторських прав на інтелектуальну власність;висвітлення кримінальної та адміністративної відповідальності за розробку комп’ютерних вірусів та свідомо непридатного до роботи програмного забезпечення.Деякі з перелічених складників певною мірою підтримуються на державному рівні, але провідну роль у формуванні культури безпечної роботи з інформацією мають відігравати навчальні заклади середньої, середньої спеціальної та вищої освіти. Зокрема, в Криворізькому педагогічному університеті в межах чинного курсу методики викладання інформатики означена проблема вирішується шляхом уведення до робочої програми окремої теми «Нормативно-правові засади культури безпечної роботи з інформацією», де розглядаються наступні питання:відповідальність за витік, втрату, крадіжку, викривлення та підробку інформації;введення поняття про несанкціоновані дії по знищенню, модифікації, копіюванню та блокуванню інформації;забезпечення правового захисту електронних документів та авторських прав.Висновок. Інформаційне право не є окремою дисципліною в педагогічних ВНЗ, воно являє собою один із компонентів курсу методики викладання і має на меті формування культури безпечної роботи з інформацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Захарченко, Петр, Владимир Рева, Яся Лысенко, Мариами Гургенидзе та Нина Войтенко. "СТРОИТЕЛЬНАЯ ИНДУСТРИЯ ИЗДЕЛИЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ С ОСОБЫМИ ПОТРЕБНОСТЯМИ. САНИТАРНО-ТЕХНИЧЕСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ. ДУШЕВЫЕ КАБИНЫ". Будівельні матеріали та вироби, № 1-2(97) (16 квітня 2018): 60–64. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2018-97-09.

Повний текст джерела

Анотація:

Європейська практика облаштування місць загального користування в обов'язковому порядку передбачається розміщення сантехнічного обладнання для людей з обмеженими можливостями. Якщо обладнання ванних кімнат та туалетів для інвалідів в Європі є звичним явищем, то місця громадського користування – будівлі, в яких розташовані органи місцевої влади, готелі, вокзали, аеропорти в Україні – тільки починають облаштовуватися спеціальним обладнанням. В останні роки і в нашій країні відбулися позитивні зміни в цьому питанні, тепер одна з вимог при узгодженні об'єкта будівництва – комплекс проектних заходів, що забезпечує доступність будівель та інфраструктури для інвалідів. На сучасному етапі формування вільного ринку в Україні актуальною проблемою є вивчення властивостей виробів для людей з особливими потребами, їх ідентифікація та виявлення підробок. В залежності від віку особи сантехнічні вироби будуть мати різні розміри та форми. В залежності від виду захворювання керамічні сантехнічні вироби можуть бути оснащені різним допоміжним обладнанням із функціями, притаманними певному виду хвороби. Житлові помешкання також потребують спеціального оснащення. Тому сантехнічне обладнання, яке показало свою ефективність при облаштуванні місць загального користування в громадських місцях,переноситься в житлові приміщення для здійснення гігієнічних процедур інвалідами. Обладнання ванної кімнати повинно відповідати важливим критеріям, таким як: доступність, функціональність, ремонтопридатність. Людям з обмеженими можливостями доводиться дуже нелегко пересуватися як на вулиці, так і вдома. У держави є можливість допомогти і полегшити їх життя. Для цього існує маса засобів, щоб такі люди могли жити повноцінним, максимально самостійним життям. У нашій статті наведено приклади пристосувань, які допоможуть безпечно і з комфортом здійснювати щоденні гігієнічні процедури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Lebed, S. O., A. S. Nemchenko та M. F. Pasichnyk. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ БОРОТЬБИ З ФАЛЬСИФІКАЦІЄЮ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ: ПОГЛЯД ФАХІВЦІВ АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ". Фармацевтичний часопис, № 4 (30 листопада 2020): 54–62. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11642.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи було проведення оцінки ефективності боротьби з фальсифікацією ліків із використанням анкетного опитування фахівців аптечних закладів різних регіонів України. Матеріали та методи дослідження. Наукові публікації за проблемою фальсифікації ліків, а також аналіз даних анкетування фахівців аптечних закладів різних регіонів України щодо проблем боротьби з фальсифікацією лікарських засобів (ЛЗ). Дослідження проводили з використанням методів анкетного опитування, систематизації та узагальнення. Результати і обговорення. За результатами анкетного опитування, проведеного на національному рівні (13 областей, що представляють схід, захід, північ, південь та центр України), понад 33% опитуваних відповіли, що частка фальсифікованих лікарських засобів (ФЛЗ) складає від 1% до 5%, що відповідає даним, які наводилися ВООЗ щодо об’єму субстандартних та фальсифікованих лікарських засобів для країн з низьким і середнім рівнем доходу (до 10,5%) [1]. До ознак фальсифікації ЛЗ респонденти найбільше віднесли «Маркування на іноземній мові» (44,85%). Щодо основних каналів збуту ФЛЗ, то понад 75% респондентів назвали інтернет-торгівлю. Стосовно методів та заходів, які слід застосовувати виробникам та аптечним закладам в боротьбі з фальсифікацією ліків, то такими назвали дотримання стандарту GMP близько 75% опитуваних, в той же час понад 64% очікують від виробників запровадження додаткового захисту упаковок ЛЗ від підробок, зокрема 44% - обов'язковий перехід на маркування 2-d штрих-кодами, а також понад 78% респондентів назвали закупівлю ЛЗ лише у постачальників, сертифікованих на відповідність GDP. Висновок. З метою створення ефективної системи боротьби з розповсюдженням фальсифікованих ліків пропонується створення Національної програми боротьби з фальсифікацією ЛЗ, а також розробка практичних рекомендацій для фармацевтичних фахівців щодо виявлення фальсифікованих препаратів і запобігання їх незаконному обігу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Давченко, Т. М. "Особа як елемент криміналістичної характеристики доведення до банкрутства (ст. 219 Кримінального кодексу України)." Прикарпатський юридичний вісник, № 1(30) (13 липня 2020): 188–94. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).543.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто поняття і сутність особи як еле-менту криміналістичної характеристики криміналь-ного правопорушення доведення до банкрутства. На підставі аналізу статистичних даних, слідчої та судової практики виокремлено ознаки фізичних осіб, які вчиняють цей вид правопорушення, та обґрунтова-на доцільність розширення кола суб’єктів, шляхом включення юридичних осіб. Цей підхід зумовлений випадками рейдерського захоплення активів підпри-ємств, які призводять до стійкої фінансової неспро-можності. Наявні методики розслідування доведення до банкрутства не містять рекомендацій правоохорон-ним органам з цього питання. Злочинці намагаються створити видимість здійснення законної діяльності, заздалегідь продумують способи вчинення дій, ске-рованих на доведення до банкрутства, визначають поетапність укладання заздалегідь невигідних угод, здійснення фінансово-господарських операцій, забез-печують конфіденційність домовленостей з іншими суб’єктами – юридичними особами та фізичними осо-бами. Очевидно, що для реалізації вказаних дій залу-чаються «білокомірцеві» особи: 1) керівники підпри-ємств (генеральні директори, директори, заступники); 2) керівники та/або члени наглядових рад; 3) головні бухгалтери, фінансисти, керівники планових відділів; 4) юристи, адвокати; 5) охоронні агентства; 6) посадові особи державних органів, які видають ліцензії та вико-нують інші дозвільні та контрольні функції.Автор наводить види юридичних осіб, які залуча-ються до злочинних дій або на користь яких скерова-ні неправомірні угоди, підробка документів, зловжи-вання службовим становищем. Юридичні особи як суб’єкти доведення до банкрутства можуть бути таких видів: 1) за ознакою заснування: засновником є керів-ник підприємства, яке збанкрутувало; засновником є близькі родичі, члени сім’ї керівника підприєм-ства; засновником є підставні особи, які фактично не керують підприємством, а виконують прямі вказів-ки; засновником є злочинна організована група (осо-би, які мають судимості, тощо); 2) за видом діяльності (сферою, видом економічної діяльності): має тотожний вид економічної діяльності та виробництва; має інший вид діяльності, але пов’язаний з діяльністю підприєм-ства-банкрута (постачання тари, сировини, надання транспортних послуг тощо); юридична особа не має жодних виробничих зв’язків; 3) за строком існуван-ня: створена та має тривалу виробничу діяльність; час створення незначний (передує активним діям щодо доведення іншої юридичної особи до банкрутства); 4) за персональним складом керівництва: особа, яка має досвід у сфері діяльності підприємства, яке доводиться до неспроможності; особа, яка не має досвіду у сфері ді-яльності підприємства, яке доводиться до неспромож-ності; керівником підприємства є особа, яка є давнім партнером у ділових стосунках з керівником підпри-ємства-банкрута; керівником підприємства є один із засновників підприємства, що доводиться до банкрут-ства, який вийшов зі складу його засновників у ре-зультаті конфлікту з іншими (помста, намагання за-брати частку свого капіталу); 5) за характеристикою наслідків керування такою особою підприємствами: попередній досвід позитивний (в результаті погли-нання підприємств створена ефективна корпорація); попередній досвід негативний (всі юридичні особи, якими керувала ця уповноважена особа, закривалися), що свідчить про фіктивність з наміром у неправомір-ний спосіб заволодіти активами.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Kotsur, Victor. "НУМІЗМАТИЧНЕ ЗІБРАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»". Ukrainian Numismatic Annual, № 4 (20 грудня 2020): 144–64. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-144-164.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті. Головна мета статті полягає у введенні до наукового обігу матеріалів нумізматичного зібрання НІЕЗ «Переяслав», вивчення його структури та виокремлення найбільш цікавих у контексті історії Переяславщини зразків монет. Методологія дослідження. У процесі наукового опрацювання колекції заповідника було використано загальнонаукові методи: аналітичний, ілюстративний, хронологічний, типологічний, а також джерелознавчі методи: критичний, метрологічний та іконографічний. Наукова новизна полягає у тому, що вперше до наукового обігу введено комплексне дослідження всієї нумізматичної колекції заповідника а також наведено дані про археологічні знахідки Переяславщини, що потрапили до музею. Опублікований у статті каталог (інвентарний список) монет слугуватиме додатковою джерельною базою для дослідників історії грошового обігу Київщини.Висновки дослідження. В умовах активного поширення т. зв. «чорної археології» з її низькою достовірністю та часто сумнівністю отримуваних даних, з обмеженою можливістю використання відповідних знахідок у нумізматичних дослідженнях актуальним для сучасної нумізматичної науки стало введення до наукового обігу та дослідження музейних колекцій. Нумізматична колекція НІЕЗ «Переяслав» була досліджена досить фрагментарно: науковцями введено до наукового обігу фальшиві монети Речі Посполитої та традиційні жіночі прикраси – «дукачі», співробітниками археологічної експедиції музею регулярно публікувались результати пошуків на Переяславщині та нові надходження знахідок до музею. Колекція нумізматики НІЕЗ «Переяслав» налічує більше 12.000 монет від Римської імперії до ХХ століття. Частина предметів нумізматики на сьогодні експонується у приміщеннях заповідника. Монети XVII–XVIII століття, карбовані у Західній Європі, Речі Посполитій та Московії, експонуються у відділі «Музей Заповіту», жіночі прикраси для одягу – «дукачі», також експонуються у філії «Музей українських обрядів». До музею протягом останніх 20 років надійшли монети, знайдені археологами на Переяславщині: античні монети Римської імперії, монети Київського князівства, Візантії, Речі Посполитої та її васальних у XVII столітті земель. У нумізматичній колекції НІЕЗ «Переяслав» збережено 47 талерів Західної Європи, які повністю відповідають специфіці грошового обігу регіону. Окраса музейної колекції – карбований за часів реформи Олексія Михайловича «єфімок з признаком» 1655 року. Досить значну за кількістю частину колекції складають монети Російської імперії. Особливу цікавість викликають монети Петра І – алтини, гривеники, рідкісні полтини та рублі правителя. Також у колекції музею представлені срібні рублі 1730-х років, прикрашені деталізованими портретами російських імператриць – Ганни Іоанівни та Катерини І. Окрім того на Правобережжі були поширені монети, карбовані у Царстві Польському на монетному дворі у Варшаві, які під час правління імператора Миколи І мали подвійні номінали у рублях, копійках, злотих та грошах. У колекції музею представлені рідкісні ¾ рубля / 5 злотих 1838 року. Монети Олександра ІІІ, окрім обігових монет, зберегли й коммеморативні зразки рублів, які були випущені на честь коронації імператора у 1883 році.У музейній збірці найбільше російських імперських монет, що карбувалися у період правління останнього з династії Романових – імператора Миколи ІІ. Саме вони поєднують, практично, весь номінальний ряд мідних та срібних монет. До спеціальної інвентарної книги було помилково внесено монету, у складі якої, за результатами проведеної апробації, не виявилося вмісту дорогоцінних металів. Із високим ступенем імовірності можна стверджувати, що даний виріб – тогочасна підробка монети. В колекції музею зберігаються 70 дукачів, що походять з етнографічної зони Середньої Наддніпрянщини (Полтавської, Чернігівської, Черкаської та Київської областей) і можуть бути датовані кінцем XVIII – початком ХХ століття. У колекції НІЕЗ «Переяслав» також збережено декілька скарбів. Це скарб півтораків Сигізмунда ІІІ Вази кількістю 291 монета та дротових копійок Московського царства часів Петра І кількістю 265 одиниць. Найбільш пізні монети, що збережені у колекції НІЕЗ «Переяслав», – монети Радянського Союзу. Здебільшого це срібні полтинники РСФСР зразка 1921–1922 років, рубль 1921 року, а також карбовані за часів НЕПу полтинники з образами «ковалів» 1924–1927 років.Перспективою подальших досліджень ми вважаємо введення до наукового обігу нових надходжень нумізматичної колекції НІЕЗ «Переяслав» а також вивчення та введення до наукового обігу матеріалів із зібрань нумізматики інших музеїв України. Разом із предметами нумізматики у фондовому сховищі музею також зберігаються предмети фалеристики: нагороди, медалі та відзнаки, які так само потребують окремого детального дослідження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Підробки"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями