Добірка наукової літератури з теми "Підкислювачи"

Для досліду, методом пар-аналогів, сформовано 4 групи молодняку кролів по 15 голів в кожній. Перша контрольна група без підкислювача корму 2,3 і 4-а дослідні групи з вмістом 0,3% кожного із запропонованих підкислювачів. В зоотехнічному досліді представлено матеріали оцінки відгодівельних показників молодняку кролів, вирощеного на раціонах з вмістом підкислювачів: ACIDOMIX® FG, Асіd Stаг S ВF, NEUBACID FLP. Показник живої маси молодняку кролів однієї голови у 90 добовому віці 3-ої дослідної групи становив 2,937кг (р<0,001), де використовувався підкислювач корму АСІD STАГ S ВF, тимчасом, як при використанні підкислювача ACIDOMIX® FG в раціоні годівлі молодняку кролів 2-ї групи був – 2,86 кг (р<0,01), а 4-ї групи 2,883кг (р<0,01) за використання підкислювача NEUBACID FLP. При проведенні досліджень встановлено, що найвищу інтенсивність росту мав молодняк кролів 3 групи, в раціоні якого було 0,3% підкислювача корму АСІD STАГ S ВF. Середньодобові прирости за період 40-90 діб вищими були в третій дослідній групі - 41,5 г(р<0,001), при використанні підкислювача ACIDOMIX® FG в раціоні годівлі 2-ї групи кролів 39,8г(р<0,05) і 4-ї дослідної групи 40,5г(р<0,01) (NEUBACID FLP). Прижиттєвий показник м’ясності – ширина попереку в 3-місячному віці у кролів третьої групи становив 5,93см (АСІD STАГ S ВF), в 2-й групі при введені у раціон дослідних кролів підкислювача корму ACIDOMIX® FG цей показник становив 5,85 см, в четвертій групі 5,89см(NEUBACID FLP). Затрати корму у 1-, 2-, 4-й групах становили 3,9; 3,7; 3,75 кг готового корму на 1 кг приросту, тимчасом як в 3-й групі вони були дещо ефективнішими і знаходилися на рівні 3,6 кг корму.

Дослідження проводились у Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції. В господарстві застосовується розроблена технологія інтенсивного виробництва кролятини. Генотип кролів, що розводять в господарстві - трьох породні помісі білого велетня, шиншили та фландр (НТШ). Для досліду, методом пар-аналогів, сформовано 5 груп молодняку кролів по 15 голів в кожній. Першій контрольній групі згодовували корм без підкислювача, 2, 3, 4 і 5- й дослідній групам з вмістом 0,1; 0,3; 0,5; 0,7% підкислювача корму Асіd Stаг S ВF. Максимальною жива маса однієї голови в 90 добовому віці була в 4-ій дослідній групі, становила 2,967кг де використовувався підкислювач корму АСІD STАГ S ВF в кількості 0,5%, тимчасом, як при використанні цього підкислювача в раціоні годівлі молодняку кролів 2-ї групи (0,1%) була – 2,877 кг, 3-ї групи (0,3%) - 2,89кг, а 5-ї (0,7%) - 2,9 кг. Середньодобові прирости за період 40-90 діб вищими були в четвертій дослідній групі (0,5%) - 42,1 г, дещо нищими при використанні підкислювача АСІD STАГ S ВF в раціонах дослідних груп кролів: 2-ї (0,1%) - 40,2г; 3-ї (0,3%) - 40,6г; та 5-ї (0,7%) – 40,9г. Прижиттєвий показник м’ясності – ширина попереку в 3-місячному віці у кролів цих груп становив 5,9см, в 2 і 5-й групах при введені у раціон дослідних кролів підкислювача корму АСІD STАГ S ВF в кількості 1кг і відповідно 7 кг на тону готового корму цей показник становив 5,8 см. Затрати корму у 1-, 2-, 3-, 5-й групах становили 3,55; 3,48; 3,4 кг і 3,41кг готового корму на 1 кг приросту, тимчасом як в 4-й групі вони були дещо ефективнішими і знаходилися на рівні 3,32 кг. Кращі показники відгодівельної продуктивності при вводі 5кг підкислювача корму АСІD STАГ S ВF на тону готового корму(4 дослідна група) отримані за рахунок ефективності фізіологічного впливу низькомолекулярних органічних кислот на процес травлення моногастричних, рослиноїдних гризунів, що проявилось у кращому поїданні корму. При цьому зросли відгодівельні показники 4 дослідної групи до кролів до 1контрольної: жива маса в 90 добовому віці на, 190г; середньодобові прирости на 3,9г; ширина попереку на 0,2см; покращилась конверсія корму на 230г. Зниження вартості корму на 1 ц приросту до 1 контрольної групи (2485 грн), відбувалось до 4 групи: 2 дослідна 2464грн; 3 дослідна 2461грн, 4 дослідна 2457грн. Вартість корму в структурі затрат 5 дослідної групи виявилась найвищою – 2578грн. Така динаміка вплинула на показник чистого прибутку і рентабельність виробництва.

У статті наведено вивчення впливу застосування нового підкислювача «Аквасан» на продуктивність курчат бройлерів. Встановлено, що з 27 дня випоювання підкислювача спостерігали зростання живої маси бройлерів аж до 42 дня вирощування. На 35 добу маса курчат збільшувалася на 100,8 г (р≤0,05), а на 42 добу − на 245,8 г (р≤0,01), порівняно з контрольною групою. У період вирощування 29−35 та 36−42 доба при застосуванні підкислювача «Аквасан» у курчат середньодобові прирости за тиждень зростали відповідно на 13,8 (р≤0,05) та 20,7 г (р≤0,01). Витрати корму на 1 кг приросту живої маси курчат на п’ятий тиждень (29−35 доба) зменшувалися на 90 г (р≤0,05), а на шостий тиждень (36−42 доба) вирощування − на 150 г (р≤0,01). Дані результати досліджень вказують на те, що застосування підкислювача «Аквасан» стимулює процеси травлення, засвоєння поживних речовин і, як наслідок, сприяє зростанню живої маси курчат бройлерів та ефективному використанню кормів.

Досліджено продуктивність та збереженість кроленят гібриду «Хі-плус» (помісей другого покоління) при випоюванні різних доз підкислювача F1. Ефективність підкислювача «F1» обумовлена синергічним поєднанням властивостей органічних кислот. Препарат сприяє зниженню рН та буферної здатності у воді, а також у травному тракті тварин і птиці. За рахунок такої дії складових препарат пригнічує ріст і розвиток хвороботворних бактерій (E.colі, Salmonella spp.,Campylobacter spp., Pseudomonas spp. і ін.), при цьому зменшуючи негативний вплив патогенної мікрофлори на організм. Жива маса кроленят у сорокаденному віці на 149 та 194 г більша у дослідних груп у порівнянні з контрольною. Причому, ті кроленята, що отримували дозування підкислювача вдвічі більше, показали найкращі результати збільшення живої маси. Ця тенденція зберіглася в усі досліджені періоди. Так, кроленята ІІ дослідної групи перебільшили контрольну групу за живою масою у 50-денному віці на 297 г, у 60-денному – на 300 г, у 70-денному – на 303 г, у 80-денному – на 309 г, у 90-денному – на 310 г. Кроленята ж першої дослідної групи також перебільшували кроленят контрольної групи, але різниця була набагато меншою – 172, 183, 211 та 220 г відповідно досліджуваного віку. Отже, випоювання підкислювача виявилося ефективним. Кроленята збільшили свій ріст і гібриди другого покоління не поступалися енергією росту гібридам першого покоління. Найменший відсоток збереженості притаманний кроленятам контрольної групи у віковий період 30-60 днів (період після відсадки). Випойка підкислювача зменшила падіж кроленят після відсадки і відсоток збереженості вірогідно збільшився по дослідних групах І та ІІ на 15,7 та 21,6 % (р≤0,001). З 61 по 90 день життя збереженість кроленят по контрольній групі збільшилася на 25,7 %, що обумовлено завершенням формування шлунково- кишкового тракту у молодняку та накопиченням достатньої кількості позитивної мікрофлори. У кроленят дослідних груп збереженість більша і вірогідно різниться із контролем на 4,5 та 7,1 %. Результатами досліджень встановлено, що найбільша продуктивність притаманна кроленятам при внесенні у воду підкислювача у дозуванні 1 мл на 1 літр.

У статті наведено сучасну класифікацію кормових добавок за видами тварин (для свиней, ВРХ, пти-ці); функціональністю (технологічні, смакові, харчові, зоотехнічні, комбіновані); структурі (монокомпонентні,дикомпонентні, трикомпонентні, полікомпонентні, мультикомпонентні); походженням (протеїнові, енергетичні, мінеральні, вітамінні, антибіотики, ферментні препарати, пробіотики, пребіотики, підкислювачі, інгі-бітори плісені та адсорбенти токсинів, комбіновані добавки).Останнім часом в раціоні сільськогосподарських тварин використовуються численні кормові добавки,використання яких не завжди позитивно впливає на якість продукції. Серед кормових добавок природного по-ходження широкого поширення набули пробіотичні добавки. Пробіотики – препарати біологічної дії на основікорисних мікроорганізмів або їх метаболітів, які не завдають шкоди організму тварин і дозволяють вироблятибезпечні харчові продукти. Основний механізм дії пробіотиків полягає у нормалізації складу мікробіоти шлун-ково-кишкового тракту, пробіотичні мікроорганізми також продукують біологічно активні речовини, в томучислі амінокислоти.Представлено класифікацію пробіотиків за поколіннями в залежності від використаних штамів мік-роорганізмів, комбінацій та лікувально-профілактичної дії. В даний час на ринку пробіотиків затребувані ком-біновані препарати. Штами бактерій, що входять в комплексний пробіотик об’єднуються за здатністю про-дукувати різні ферменти, біологічно активні речовини так, щоб вони доповнювали один одного за біологічноюактивністю. Крім того, для отримання нових полікомпонентних біологічно активних препаратів комбінуютькомплекси пробіотиків з пребіотичними препаратами.Проаналізовано пробіотичні продукти – імунобактерин-D, БПС-44, І-Сак, Целобактерин, Лева-бон®Румен Е, «Yea-Sacc1026», «Biomate Plus», Biosprint®, EnzActive, які виготовляє сучасна промисловість, тавикористання їх в годівлі сільськогосподарських тварин та пиці.

На основі аналізу існуючої світової практики розроблено склад підкислювачів для прискорення технології житніх і житньо-пшеничних виробів, що виготовляють в умовах міні-виробництв і закладів ресторанного господарства. Проведено аналіз впливу підкислювачів «Оптимальний-1» і «Оптимальний-2» на фізичні властивості тіста у процесі його формування. Визначено зміну волого- і газоутримувальної здатності, а також формостійкості тіста у процесі бродіння. Встановлено, що ферментні препарати, які містяться у складі підкислювачів, інтенсифікують тістоутворення, що обумовлено їхньою дією на крохмальні і некрохмальні полісахариди борошна.Досліджено зміну реологічних властивостей тіста та обґрунтовано їхній вплив на показники якості готових виробів. Визначено, що внесення підкислювачів зменшує в’язкість тіста після бродіння, що підтверджує необхідність скорочення тривалості даного процесу. Внесення розроблених добавок забезпечує скорочення тривалості виробничого процесу без втрат якості готової продукції

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2017. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Обгрунтовано склад купажованої жирової основи для виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Запропоновано і обгрунтовано вибір рослинної сировини для введення в рецептуру емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Встановлено кількісні залежності вмісту поліфенолів в порошку шкірки винограду двох сортів від взаємного впливу температури і часу зберігання. Обґрунтовано раціональні температурні параметри і концентрація оцтової кислоти для переводу протопектинів порошку виноградної шкірки в розчинний стан і зміни структурно-механічних властивостей майонезних соусів з додаванням даного виду рослинної сировини. Обґрунтовано і розроблено комплексний загусник некрохмальної природи для виробництва емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Визначено кількісні залежності ефективної в'язкості емульсії від концентрації складових загусника. Визначено кількісні залежності смакових якостей емульсії від концентрації складових комплексного підкислювача з мінімальним вмістом оцтової кислоти і максимально можливим вмістом цитринової та яблучної кислот для створення характерного ненав'язливого кислого присмаку. Знайдено технологічне рішення щодо зниження показників мікробіологічного та окиснювального псування при зберіганні майонезних соусів без додавання штучних антиоксидантів і консервантів. Запропоновано структурну схему виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності.
Dissertation for a candidate degree of technical sciences (Ph.D.) by speciality 05.18.06 – fats, essential oils and parfume-cosmetic products technology. National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute" Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2017. The dissertation is devoted to the scientific substantiation and development of the mayonnaise sauces with enhanced biological value technology. Was substantiated the composition of blended oil for the production mayonnaise sauces with enhanced biological value. It was proposed and proved choice of vegetable raw materials for the compounding of emulsion production with enhanced biological value. Established quantitative dependences of the content of polyphenols in grapes skin powder of two varieties from mutual influence of temperature and storage time. Were substantiated the rational parameters of temperature and concentration of acetic acid for transferring from protopectin of grape skin powder to soluble form and changes in the structural and mechanical properties of the mayonnaise sauce with the addition of this species of plant raw materials. Substantiated and developed a сomplex thickener of non-starch nature for the production emulsion products with enhanced biological value. Was defined the quantitative dependence of the effective viscosity and stability of the emulsion from the thickener components concentration. Was defined the quantitative dependences of tastes of an emulsion on concentration of components of a complex acidifier with the minimum content of an acetic acid and the greatest possible content of citric and malic acids for creation of the reference unobtrusive sour smack. Was detected the technology decision for decrease of indexes of microbiological and oxidative spoilage at storage mayonnaise sauces without addition of syntetic antioxidants and preservatives. Was proposed the structural diagram of the production of mayonnaise sauces with enhanced biological value.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.06 – технологія жирів, ефірних масел і парфумерно-косметичних продуктів. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, Харків, 2017. Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню та розробці технології майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Обгрунтовано склад купажованої жирової основи для виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності. Запропоновано і обгрунтовано вибір рослинної сировини для введення в рецептуру емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Встановлено кількісні залежності вмісту поліфенолів в порошку шкірки винограду двох сортів від взаємного впливу температури і часу зберігання. Обґрунтовано раціональні температурні параметри і концентрація оцтової кислоти для переводу протопектинів порошку виноградної шкірки в розчинний стан і зміни структурно-механічних властивостей майонезних соусів з додаванням даного виду рослинної сировини. Обґрунтовано і розроблено комплексний загусник некрохмальної природи для виробництва емульсійної продукції підвищеної біологічної цінності. Визначено кількісні залежності ефективної в'язкості емульсії від концентрації складових загусника. Визначено кількісні залежності смакових якостей емульсії від концентрації складових комплексного підкислювача з мінімальним вмістом оцтової кислоти і максимально можливим вмістом цитринової та яблучної кислот для створення характерного ненав'язливого кислого присмаку. Знайдено технологічне рішення щодо зниження показників мікробіологічного та окиснювального псування при зберіганні майонезних соусів без додавання штучних антиоксидантів і консервантів. Запропоновано структурну схему виробництва майонезних соусів підвищеної біологічної цінності.
Dissertation for a candidate degree of technical sciences (Ph.D.) by speciality 05.18.06 – fats, essential oils and parfume-cosmetic products technology. National Technical University "Kharkov Polytechnic Institute" Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkov, 2017. The dissertation is devoted to the scientific substantiation and development of the mayonnaise sauces with enhanced biological value technology. Was substantiated the composition of blended oil for the production mayonnaise sauces with enhanced biological value. It was proposed and proved choice of vegetable raw materials for the compounding of emulsion production with enhanced biological value. Established quantitative dependences of the content of polyphenols in grapes skin powder of two varieties from mutual influence of temperature and storage time. Were substantiated the rational parameters of temperature and concentration of acetic acid for transferring from protopectin of grape skin powder to soluble form and changes in the structural and mechanical properties of the mayonnaise sauce with the addition of this species of plant raw materials. Substantiated and developed a сomplex thickener of non-starch nature for the production emulsion products with enhanced biological value. Was defined the quantitative dependence of the effective viscosity and stability of the emulsion from the thickener components concentration. Was defined the quantitative dependences of tastes of an emulsion on concentration of components of a complex acidifier with the minimum content of an acetic acid and the greatest possible content of citric and malic acids for creation of the reference unobtrusive sour smack. Was detected the technology decision for decrease of indexes of microbiological and oxidative spoilage at storage mayonnaise sauces without addition of syntetic antioxidants and preservatives. Was proposed the structural diagram of the production of mayonnaise sauces with enhanced biological value.

Встановлено, що кількість споро утворюючих бактерій виявляється більше у борошні першого ґатунку порівняно з вищим. Зокрема, у борошні вищого гатунку, в середньому виділяли аеробних бацил 21,7 ± 2,3 КУО/г, у той же час у борошні першого ґатунку кількість бацил була в 2 – 6 разів більша. Проте, у всіх ґатунках борошна від різних виробників кількість аеробних бацил не перевищувала допустиму межу в 200 клітин / г. Встановлено, що з органічних кислот найкраще проявляють активність відносно картопляної палички – це оцтова і молочна кислоти, дещо нижчу пропіонова і лимонна кислоти. Серед досліджених органічних кислот найактивніша відносно Penicillium spp. була пропіонова кислота, так як у 1,42 % концентрації вона затримувала розвиток гриба. Дана концентрація в 1,4 раза нижча, порівняно з мінімальною інгібуючою концентрацією молочної і оцтової кислот. Додавання органічних кислот до борошна під час виробництва пшеничного хліба, в середньому підвищує титровану кислотність готового виробу на 1 град. Зокрема кислотність у досліних зразках була на верхній межі нормативного значення і становила 3,5±0,1 град. Саме із кислотністю середовища хліба повязана його стійкість до збудників картопляної хвороби.Усі дослідні взірці хліба відповідали задовільним вимогам за основними параметрами органолептики, такими як зовнішній вигляд, колір і консистенція, тобто не відрізнялися від контрольного зразка. За параметрами запах і смак виявлено, дещо кисліший присмак у всіх дослідних зразках хліба, порівнюючи з контрольним хлібом. Введення органічних кислот у рецептурний склад пшеничного хліба значно гальмує розвиток спороутворюючих бацил під час зберігання готового хліба, які вважаються збудниками картопляної хвороби. За фізико-хімічними показниками (вологість, пористість) дослідні зразки хліба суттєво не відрізнявся, проти контрольного зразка і дані величини були в межах нормативного значення. Водночас, крихкуватість дослідних зразків, була, в середноьму, на 1,4 раза менша, ніж у хлібі-контролі. Це вказує на те, що вироби з вмістом органічних кислот менеше будуть підаватися черствінню та матимуть кращі органолептичні властивості під час зберігання.
It was found that the number of spore-forming bacteria is found in flour of the first grade compared to higher. In particular, in the flour of the highest grade, on average, 21.7 ± 2.3 CFU / g of aerobic bacilli were isolated, while in the flour of the first grade the number of bacilli was 2 - 6 times higher. However, in all types of flour from different producers the number of aerobic bacilli did not exceed the permissible limit of 200 cells / g. Among the studied organic acids, the most active against Penicillium spp. was propionic acid, as in 1.42% concentration it delayed the development of the fungus. This concentration is 1.4 times lower compared to the minimum inhibitory concentration of lactic and acetic acids. The addition of organic acids to flour during the production of wheat bread, on average increases the titratable acidity of the finished product by 1 deg. In particular, the acidity in the tested samples was at the upper limit of the normative value and was 3.5 ± 0.1 deg. It is the acidity of the bread that is associated with its resistance to potato pathogens. According to the parameters of smell and taste, a slightly sour taste was found in all experimental samples of bread, compared with control bread.The introduction of organic acids in the recipe of wheat bread significantly inhibits the development of spore-forming bacilli during storage of finished bread, which are considered pathogens of potato disease. According to physico-chemical parameters (humidity, porosity) experimental samples of bread did not differ significantly, against the control sample and these values ​​were within the normative value. At the same time, the fragility of the experimental samples was, on average, 1.4 times less than in the control bread. This indicates that products containing organic acids will be less prone to hardening and will have better organoleptic properties during storage.
Реферат Вступ 1 Огляд літератури 1.1 Застосування органічних кислот для покращення технологічних властивостей тіста і якості хліба 1.2 Умови псування харчових продуктів та шляхи попередження мікробіологічних вад хліба 1.3 Запобігання мікробному псуванню харчових продуктів 1.3.1 Хімічні консерванти, у харчових продуктах − речовини для покращення структури і терміну зберігання 1.3.2 Використання харчових добавок 1.3.3 Біоконсервація 1.3.4 Ефірні олії 1.4 Збільшення терміну зберігання хліба та хлібобулочних виробів 1.5 Підсумки з огляду літератури 2 Матеріали і методи досліджень 2.1 Фізико-хімічні дослідження 2.2 Мікробіологічні дослідження 32 2.3 Органолептичні дослідження 3 Результати дослідження та їх обговорення 3.1 Перспективність використання органічних підкислювачів в технології виробництва пшеничного хліба 3.2 Мікробіологічний аналіз пшеничного борошна різних виробників 3.3 Дослідження мікробіологічних і фізичних показників органічних і неорганічних кислот, перспективних у використанні для виробництва підкислювачів в хлібопекарському виробництві 3.3.1 Визнечення активності кислот відносно спороутворюючої і грибкової мікрофлори 3.3.2 Визнечення величини рН розчинів кислот 3.4 Характеристика технологічних властивостей тіста і хліба з різними органічними кислотами 3.5 Характеристика органолептичних, фізико-хімічних та мікробіологічних властивостей дослідних варіантів хліба з додаванням органічних кислот Висновки і пропозиції виробництву 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях 4.1 Обов’язки працівників щодо охорони праці на підприємствах харчової промисловості 4.2 Захист продуктів харчування від радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) забруднення Список використаних джерел Додатки