Статті в журналах: "Підгрупи"

1

Перцева, Т. О., Л. І. Конопкіна, К. О. Бєлослудцева, О. В. Мироненко, Л. А. Ботвінікова, О. О. Щудро та Ю. В. Губа. "ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ПРИ КОРОНАВІРУСНІЙ ХВОРОБІ (COVID-19) У РІЗНІ ХВИЛІ ПАНДЕМІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 151–55. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12514.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. На сьогодні все частіше з’являються дані про наявність інших симптомів захворювання СOVID-19, окрім респіраторних. Одними із найчастіших атипових симптомів є гастроентерологічні. Мета дослідження – оцінити частоту виявлення гастроентерологічних симптомів у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) в різні хвилі пандемії у регіоні Придніпров’я. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 68 хворих з верифікованою коронавірусною хворобою (COVID-19). Усі вони склали основну групу, яка була розподілена на три підгрупи у залежності від періоду, у який розвинулась хвороба: підгрупа 1 – 19 хворих (середній вік – 53,1 ± 3,3 року; чоловіків – 10 (52,6%), жінок – 9 (47,4%)), госпіталізовані у період з жовтня 2020 року по січень 2021 року; підгрупа 2 – 27 хворих (середній вік – 57,3 ± 2,5 року, чоловіків – 12 (44,4%), жінок – 15 (55,6%)), госпіталізовані у період з березня по травень 2021 року; підгрупа 3 – 22 осіб (середній вік – 56,2 ± 4,7 року, чоловіків – 9 (40,9%), жінок – 13 (59,1%)), госпіталізовані у період з вересня по листопад 2021 року. Обстеження пацієнтів включало загальноклінічні методи. Результати. Маніфестація гастроентерологічних симптомів у всіх хворих була в середньому на 5,3 ± 2,9 добу від початку захворювання та не відрізнялась по підгрупах (р > 0,05). Нудота спостерігалась майже у кожного шостого хворого та у більшості випадків супроводжувалась блювотою, при цьому достовірної різниці між підгрупами виявлено не було (р > 0,05). На наявність блювоти скаржились 6 (27,3%) хворих 3-ої підгрупи, що було достовірно частіше, ніж у 2-ій підгрупі (1 (3,7%) хворий) (р = 0,020). Усі хворі 1-ї та 2-ї підгруп відмічали однократну блювоту, яка приносила полегшення та не потребувала медикаментозного втручання, при цьому чотирьох хворих 3-ої підгрупи (66,7%) блювота турбувала більше одного разу (в середньому 2,5 ± 0,5 разів). Біль у животі майже не зустрічався у когорті обстежених та частота виявлення симптому не відрізнялась достовірно між підгрупами (р > 0,05), він мав досить сильну виразність, що порушувало повсякденну діяльність хворих. Діарея у 3-й підгрупі турбувала пацієнтів достовірно частіше, ніж у 2-й підгрупі (р = 0,013). Виявлено більш тривалу діарею у хворих підгрупи 3 (3,4 ± 0,7 доби), ніж у хворих підгрупи 1 (1,2 ± 0,3 доби) (р < 0,0001), що потребувало призначення регідратаційної терапії. Аналіз поєднання гастроентерологічних симптомів у хворих з COVID-19 показав, що найчастіше спостерігався один симптом – нудота або діарея, різниці між підгрупами виявлено не було (р > 0,05). Висновки. Нудота, блювання, біль у животі та діарея – найчастіші гастроентерологічні симптоми при СOVID-19, причому в регіоні Придніпров’я блювання та діарея достовірно частіше зустрічались восени 2021 року, ніж навесні 2021 року. За наявності гастроентерологічних симптомів в умовах пандемії COVID-19 у пацієнтів обов’язково необхідно виключити інфікування SARS-CoV-2.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Mao, Yu, X. Ma, N. Т. Vorob'ev та T. B. Karaulova. "Про підгрупи Фішера скінченних груп". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 73, № 7 (20 липня 2021): 913–19. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v73i7.6192.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 512.542 Нехай – множина Фіттінга групи – деяка непорожня множина простих чисел і називається - множиною Фішера якщо з того, що і є -підгрупою для деякого завжди випливає Підгрупа групи називається -підгрупою Фішера якщо справджуються такі твердження:1) 2) якщо є підгрупою нормалiзовною то Множина Фiттiнга групи називається -насиченою, якщо де – клас усіх -груп.У даній статті доведено, що якщо є -насиченою -множиною Фішера -розв'язної групи то підгрупа групи є -ін'єктором тоді й тільки тоді, коли є -підгрупою Фішера яка містить холлівську -підгрупу

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Prodan, T. A. "ОСОБЛИВОСТІ КРОВОПОСТАЧАННЯ ЕНДОМЕТРІЯ У ПАЦІЄНТОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ВНАСЛІДОК ЗНИЖЕНОГО ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (16 листопада 2018): 72–76. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9372.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – вивчення стану кровоплину ендометрія в жінок із безпліддям внаслідок зниженого оваріального резерву з невдалими спробами ЕКЗ. Матеріали та методи. Було обстежено 120 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям у зв’язку зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами ЕКЗ. Всі жінки були розподілені на дві групи: основну (n=60) та порівняння (n=60). В кожній групі були дві підгрупи: підгрупи пацієнток зі зниженим оваріальним резервом у зв’язку з оперативними втручаннями на яєчниках в минулому та підгрупи з генетично зниженим оваріальним резервом. Для визначення стану ендометрія використовували двовимірну та тривимірну ехографію й тривимірну енергетичну доплерографію. Дослідження проводили на 7-й день менструального циклу, що передував кріоембріотрансферу. Результати дослідження та їх обговорення. Автором не було зареєстровано різниці між підгрупами за об’ємом ендометрія ((2,21±0,03); (2,23±0,04); (2,28±0,06) та (2,17±0,06) см3 відповідно по підгрупах, p>0,05) й індексом васкуляризації ((12,23±1,19); (14,09±1,31); (11,84±1,54) та (12,56±1,43) % відповідно до підгруп, p>0,05). У той час як індекс кровоплину був менший за такий, вказаний у літературі, в гінекологічно здорових жінок. Визначення васкуляризаційно-потокового індексу показало його майже трикратне зниження порівняно з даними інших авторів у здорових жінок. При цьому вказаний індекс був вірогідно (p<0,05) нижчий у пацієнток із генетично зниженим оваріальним резервом (0,82±0,03 та 0,87±0,03) порівняно з жінками, у яких оваріальний резерв був знижений внаслідок оперативних втручань (1,06±0,03 та 1,11±0,04). Висновок. Жінки з безпліддям на тлі зниженого оваріального резерву мають значно гірше кровопостачання ендометрія, ніж здорові жінки, але у пацієнток з оперованими яєчниками воно краще порівняно з жінками з генетично обумовленним зниженням оваріального резерву.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Prodan, T. A. "МОЖЛИВОСТІ ПОКРАЩЕННЯ КРОВОПОСТАЧАННЯ ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК ЗІ ЗНИЖЕНИМ ОВАРІАЛЬНИМ РЕЗЕРВОМ". Вісник наукових досліджень, № 3 (18 жовтня 2018): 71–75. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9414.

Повний текст джерела

Анотація:

На межі ХХ–ХХІ ст. у клінічну практику було введено високоефективні допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), що дозволило різко підвищити ефективність подолання безпліддя, незалежно від його причин. Методи допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є найефективнішими в подоланні різних форм чоловічого і жіночого безпліддя. Мета дослідження – вивчити ефективність скретчингу ендометрія для покращення його кровопостачання у жінок зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) в анамнезі. Матеріали і методи. Обстежено 120 пацієнток репродуктивного віку з безпліддям зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. Усіх жінок поділили на 2 групи: основну (група О, n=60) та порівняння (група П, n=60). У кожній групі були 2 підгрупи: підгрупи 1 включали пацієнток зі зниженим оваріальним резервом у зв’язку з оперативними втручаннями на яєчниках в минулому (О1 та П1) та підгрупи 2 – з генетично зниженим оваріальним резервом (О2 та П2). Усім жінкам на 7–8 дні менструального циклу, що передував кріоембріопереносу, виконували діагностичну гістероскопію з біопсією ендометрія. Жінкам основної групи під час втручання проводили скретчинг ендометрія. З метою визначення стану кровопостачання ендометрія проводили ехографію органів малого таза в динаміці двох циклів (попереднього до кріоембріотрансферу та в лікувальному циклі) на 7; 14 та 21 дні. Дослідження включало двовимірну ехографію, тривимірну ехографію і тривимірну енергетичну доплерографію. Результати досліджень та їх обговорення. За отриманими двними об’єм ендометрія збільшувався в динаміці лікувального циклу, причому це зростання було статистично значуще, порівняно з попереднім циклом в основній групі ((2,85±0,06) см3, порівняно з (2,69±0,05) см3 у підгрупі О1, та (2,88±0,03) см3 порівняно з (2,74±0,06) см3 в підгрупі О2, p<0,05). На 21-й день було відмічено подальшу тенденцію до його збільшення лише у жінок з оперованими яєчниками та проведеним скретчингом ендометрія в попередньому циклі ((2,81±0,07) см3 порівняно з (2,53±0,11) см3, p<0,05). Визначення індексу васкуляризації на 21-й день циклу ЕТ показало його подальше зростання в групі О як порівняно з попереднім циклом, так і в динаміці: (33,85±1,17) % порівняно з (27,33±2,25) % в попередньому циклі у підгрупі О1; (33,56±1,36) % та (26,43±2,17) % відповідно в підгрупі О2 (p<0,05). У групі П індекс васкуляризації (VI) суттєво не змінювався. Васкуляризаційно-потоковий індекс у пацієнток підгрупи О1 на 7-й день циклу ембріотрансферу був вірогідно вище за аналогічний в підгрупах О2, П1 та П2 ((1,83±0,04) порівняно з (1,14±0,02), (1,18±0,03) та (0,91±0,04), p<0,05). На 21-й день циклу ЕТ він залишався вірогідно вище за такий у попередньому циклі в обох підгрупах групи О (p<0,05) без суттєвих змін у групі П (p>0,05). Висновки. Проведене дослідження показало, що виконання скретчингу ендометрія в циклі, що передував ембріотрансферу, покращує його кровопостачання у жінок зі зниженим оваріальним резервом та невдалими спробами ЕКЗ у минулому.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Sirchak, Ye S., V. I. Griga, A. V. Stegura та A. I. Holcha. "ЗМІНИ РІВНЯ Р-СЕЛЕКТИНУ У СИРОВАТЦІ КРОВІ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (19 серпня 2020): 166–71. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11337.

Повний текст джерела

Анотація:

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) охоплює спектр захворювань, тісно пов’язаних із метаболічними факторами ризику. Внаслідок інсулінорезистентності (ІР) у хворих з метаболічним синдромом, цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу, НАЖХП, формується дисфункція ендотелію (ДЕ). Мета – дослідити особливості зміни рівня Р-селектину в сироватці крові у хворих на НАЖХП залежно від наявності чи відсутності ЦД 2-го типу та порушення вгодованості. Матеріал і методи. Обстежено 104 хворих на НАЖХП. Хворих поділено наступним чином: в 1.1 підгрупу увійшли 22 хворих на неалкогольний жировий гепатоз (НАЖГ) та ІР, 1.2 підгрупу склали 30 пацієнтів із НАЖГ та ЦД 2-го типу; в 2.1 підгрупу увійшли 26 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та ІР, а 2.2 підгрупу склали 26 хворих на НАСТ та ЦД 2-го типу. Усім обстеженим пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження, а також визначення рівня Р-селектину у сироватці крові. Результати. Встановлено підвищення рівня Р-селектину у всіх обстежених нами підгрупах пацієнтів. Виявлено стадійність підвищення його концентрації у сироватці крові із прогресуванням ураження печінки (від НАЖГ до НАСГ), а також його поєднання з ІР чи ЦД 2-го типу. Максимальний рівень Р-селектину визначено у хворих 2.2 підгрупи ((445,81±9,13) нг/мл, р<0,01), а мінімальний – у хворих 1.1 підгрупи ((226,14±7,56) нг/мл, р<0,05). Висновки. У хворих на НАЖХП встановлено підвищення рівня Р-селектину у сироватці крові, що має стадійний характер, із максимальним його відхиленнями від норми при НАСГ у поєднанні з ЦД 2-го типу та мінімальними змінами у хворих з НАЖГ та ІР. У хворих на НАЖХП та порушення вуглеводного обміну (ІР чи ЦД 2-го типу) рівень Р-селектину підвищується відповідно до збільшення індексу маси тіла із максимальними показниками у пацієнтів з ожирінням ІІ ступеня.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Polovyi, V. P., S. P. Polova, Yu M. Solovey та M. M. Solovey. "Оцінка спонтанної та індукованої лігандами TLR2 і TLR4 продукції про- і протизапальних цитокінів у хворих на абдомінальний сепсис". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 1 (16 січня 2020): 34–39. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10734.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: вивчити в динаміці у хворих на абдомінальний сепсис (АС) синтез про- та протизапальних цитокінів та їхній баланс для оцінки їх прогностичної значимості. Матеріали і методи. Обстежено та прооперовано 36 хворих на абдомінальний сепсис. Усі хворі були розділені на 2 підгрупи порівняння. Підгрупу А хворих на АС склали хворі, які перебували в стаціонарі (14±3) ліжко-днів. У даній підгрупі спостерігався найбільш сприятливий варіант перебігу АС. Підгрупу Б хворих на АС склали пацієнти, які перебували в стаціонарі (40±10) ліжко-днів. У цій групі спостерігали розвиток ряду ускладнень у перебігу АС. Групою контролю слугувала група практично здорових донорів. Результати досліджень та їх обговорення. Вивчення в динаміці (1–10 доба) профілю цитокінів (ФНО, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10), що продукуються мононуклеарними клітинами периферичної крові хворих на АС спонтанно і під впливом лігандів TLR, дозволило виділити серед обстежуваних хворих дві підгрупи: сприятливий перебіг АС, з одужанням протягом (14±3) ліжко-днів (спонтанна й індукована продукція ІЛ-8 знижувалося до 10 доби, а індукована лігандами TLR продукція протизапального цитокіну ІЛ-10 підвищувалася до 7 доби), та несприятливий, з одужанням протягом (40±10) ліжко-днів (підвищення спонтанного й індукованого лігандами TLR продукції ІЛ-6 з 3 до 10 доби та індукованої лігандами TLR продукція цитокіну ІЛ-10 до 10 доби). У хворих із сприятливим перебігом захворювання баланс прозапальних цитокінів збільшувався за рахунок ІЛ-8, а у хворих з несприятливим перебігом – ІЛ-6, що може слугувати прогностичним критерієм перебігу і наслідків АС, тоді як оцінка показників ФНО виявилася не інформативною.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Yatsyna, O. I., R. S. Vastyanov, I. M. Savytska, S. V. Vernygorodskyi, O. A. Geylenko та F. I. Kostev. "Вплив фармакокорекції на патофізіологічні особливості морфофункціональних змін нижніх сечовивідних шляхів за наявності експериментального гіперактивного сечового міхура". Klinicheskaia khirurgiia 85, № 2 (27 лютого 2019): 64–69. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.02.64.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Дослідження відновних процесів у нижніх сечовивідних шляхах під впливом фармакокорекції та визначення найбільш перспективної моделі лікування експериментального гіперактивного сечового міхура (ГАСМ). Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проведені на 120 статевозрілих білих щурах-самицях, яким моделювали ГАСМ. Після створення моделі ГАСМ тварин розподілили на чотири групи. Тварин трьох груп, крім 4-ї, у свою чергу розподілили на три підгрупи кожну, і в кожній підгрупі застосовували фармакокорекцію в різних комбінаціях. Гістологічні дослідження сечового міхура та уретри проводили після виведення тварин з експерименту через 14 та 28 діб. Результати. Під впливом фармакокорекції, проведеної у всіх групах тварин, знижувалась детрузорна гіперактивність сечового міхура. У групі тварин, яким застосовували спазмекс, прояви атонії були менш вираженими, ніж у групі тварин, яким вводили мірабегрон. Мірабегрон у комбінації з іншими препаратами значно знижував тонус детрузора у тварин усіх трьох підгруп. У тварин, яким вводили тестостерон та естрадіол спостерігали менш виражені прояви атонії детрузора, ніж у тварин, у яких фоновим препаратом був мірабегрон. Тонус детрузора відновився майже до рівня фізіологічної норми у всіх підгрупах тварин, яким вводили кверцетин в комбінації з іншими препаратами. Висновки. Спазмолітичні препарати значно знижують тонус детрузора, проте спричиняють перерозтягнення стінки сечового міхура. Найбільш вдало на гіперактивність детрузора сечового міхура впливала комбінація кверцетину зі статевими гормонами, відновлюючи фізіологічний стан органа.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Кулинич, Т. О., О. О. Лісова, О. В. Шершньова, А. В. Грицай та І. О. Стецюк. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА БЕЗПЕЧНІСТЬ ТЕРАПІЇ АРИТМІЧНИХ ТА ВЕГЕТАТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОЇ НЕГОСПІТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 94–101. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12805.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Перенесена негоспітальна пневмонія (НП) призводить до дисфункції нейрорегуляторних систем, розвитку аритмічних порушень, що впливає на перебіг хронічного коронарного синдрому (ХКС). Мета – оцінити ефективність та безпечність корекції аритмічних та вегетативних порушень у хворих на ХКС після перенесеної НП за допомогою включення до базисної терапії препарату екзогенного L-аргініну. Матеріал і методи. У дослідження увійшли 60 хворих на ХКС: стабільну стенокардію напруження II–III функціонального класу, які перенесли НП ІІІ клінічної групи (вік 70,5 (65,76; 72,24) років, чоловіків – 55,67 %, жінок – 44,33 %. Залежно від призначеного лікування пацієнти були поділені на 2 підгрупи: підгрупа 1 − 30 осіб, які отримували лише базисну терапію ХКС та НП; підгрупа 2 − 30 хворих, яким до базисної терапії додавали препарат екзогенного L-аргініну за схемою. Хворим проводили комплексне клінічне дослідження згідно із Національними рекомендаціями, добове моніторування ЕКГ за Холтером здійснювали з використанням приладу «Кардіосенс К» (ХАИ МЕДИКА, Україна) за загальноприйнятою методикою. Результати. Під впливом базисної терапії з додаванням L-аргініну у хворих на ХКС після перенесеної НП спостерігалось зменшення загальної тривалості тахікардії протягом доби на 33,13 %, кількості шлуночкових екстрасистол – на 63,2 %, тривалості депресії сегмента ST – на 74,36 %. Пароксизми фібриляції передсердь після проведеного лікування не зафіксовані в жодного з пацієнтів підгрупи 2, тоді як у підгрупі 1 спостерігались у 3 (10 %) хворих. Додаткове призначення L-аргініну на тлі базисного лікування сприяло збільшенню загальної варіабельності серцевого ритму (за показниками rMSSD та ТР) і відновленню симпато-парасимпатичного балансу (за співвідношенням LF/HF) за рахунок зростання парасимпатичної складової, що виявилось більш значущим в активному періоді. Висновок. Додавання екзогенного L-аргініну до базисного лікування хворих на ХКС після перенесеної НП сприяє зменшенню аритмічних, ішемічних порушень на тлі відновлення загальної варіабельності серцевого ритму та нормалізації симпато-парасимпатичний дисбалансу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Trinka, I. S., V. V. Kalnysh, N. I. Mudryk та O. V. Chyslitska. "Ціннісні орієнтації слухачів, як необхідна передумова формування компетентного військово-медичного фахівця". Ukrainian Journal of Military Medicine 2, № 1 (19 квітня 2021): 75–86. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.1(2)-075.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Формування компетентного військово-медичного фахівця є процесом складним, який визначається не тільки сумою отриманих професійних знань, умінь та навичок, сформованих компетентностей, але й системою ціннісних орієнтацій, ціннісної самосвідомості молодого фахівця. Процес ціннісного виховання військового, військового медика зокрема, потрапляє до стратегічних інтересів нашої держави. Метою дослідження було виявити ціннісні орієнтації і життєві пріоритети у слухачів першого курсу УВМА для подальшого стимулювання їх розвитку або проведення корекції впродовж навчання в УВМА. Матеріали і методи. У дослідженні був використаний опитувальник з 18-ти тверджень щодо особистих ціннісних орієнтацій. Опитано 119 слухачів першого курсу УВМА. Статистичний аналіз даних проведено з використанням методів варіаційної статистики, кореляційного (коефіцієнт кореляції Спірмена), кластерного та покрокового дискримінантного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Ліцензія AXA905I924220FAACD-N. Результати. Аналіз виявлених ціннісних орієнтацій слухачів показує, що їм притаманні цілком природні особистісні цінності пересічної молодої людини (найважливішими цінностями у житті слухачів є фізичне і психічне здоров'я, щасливе сімейне життя, любов). Але вони не виявляють зацікавленості в розвагах, творчості, красі природи та мистецтва. Результати дослідження дають підстави зробити висновок, що молоді люди, які тільки починають навчатися в УВМА, почувають себе не надто впевненими в новому для них військовому середовищі. Експериментально отримані результати рейтингу ціннісних орієнтацій з допомогою кластерного аналізу методом k-середніх дали змогу виділити дві підгрупи з різним профілем пріоритетів з наближеним співвідношенням кількості осіб у першій та другій підгрупах як 1:2. За своїми ціннісними орієнтирами представників першої підгрупи можна охарактеризувати як активних, самостійних, незалежних у діях і судженнях, орієнтованих на особисте удосконалення, професійне зростання, розширення власного світогляду з дещо егоїстичним проявом своїх пріоритетів. Для підгрупи 1 пріоритетними цінностями на сучасному етапі життя є здоров'я (фізичне і психічне), продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил, здібностей), розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне удосконалення, свобода (самостійність, незалежність в судженнях і вчинках), впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч і сумнівів). Навчання в академії вони розглядають як майданчик для реалізації своїх життєвих планів. Вибрані представниками 2-ї підгрупи твердження дозволяють зробити висновки, що їх життєві цінності орієнтовані на здорове, сімейне, матеріально забезпечене, урівноважене життя. Військова служба може розглядатися як основа і необхідне джерело для забезпечення такого життя. Враховуючи, що активна життєва позиція, можливість творчої діяльності для них є неважливими, а цікава робота, можливість особистого розвитку, продуктивне життя з використанням свої здібностей і можливостей займають проміжне значення, можна припустити, що вони готові виконувати шаблонну роботу, підпорядковуватися наказам. Це люди «команди», для яких значимими є колектив, його принципи, громадська думка. Система ціннісних орієнтацій в цій підгрупі є стабільнішою, ніж в підгрупі 1, свідчить про потенційно кращу спроможність адаптації до змін зовнішнього середовища. Висновки. Система ціннісних орієнтацій слухачів перебуває на стадії її завершення. Особливу увагу при організації освітнього процесу слід приділяти формуванню у слухачів активної життєвої позиції, орієнтованої на відповідальне ставлення до власного професійного зростання та суспільного життя, формуванню національно-патріотичних почуттів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Pyasetska, L. V., та M. A. Luchynskiy. "ОЦІНКА КЛІНІЧНОГО СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА В ОСІБ ІЗ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИМИ РЕАКЦІЯМИ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У НАЙБЛИЖЧІ ТЕРМІНИ ЛІКУВАННЯ". Вісник наукових досліджень, № 3 (12 жовтня 2018): 102–5. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9333.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати оцінки клінічного стану тканин пародонта за даними папілярно-маргінально-альвеолярного індексу в осіб із різними клінічними варіантами реакцій психофізіологічної дезадаптації після застосування лікувально-профілактичних комплексів, які розробили та впровадили автори даної роботи, у найближчі терміни спостереження. Мета дослідження – оцінити клінічний стан тканин пародонта в осіб молодого віку з різним психофізіологічним станом у найближчі терміни лікування (3–6 місяців) за даними папілярно-маргінально-альвеолярного індексу. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 48 пацієнтів із запальними захворюваннями тканин пародонта та 52 осіб із запально-дистрофічними захворюваннями тканин пародонта з різним психофізіологічним станом організму. Для оцінки ефективності запропонованих лікувально-профілактичних комплексів було сформовано дві основні лікувальні підгрупи. Результати досліджень та їх обговорення. У середньому через 6 місяців після лікування значення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу зменшувалось стосовно значень до лікування в першій основній лікувальній підгрупі у 2,0 рази та в другій основній лікувальній підгрупі – у 1,5 раза (р<0,01). В осіб із захворюваннями тканин пародонта з контрольних лікувальних підгруп через 6 місяців спостережень у результаті застосування традиційних лікувальних заходів значення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу збільшувалось при усіх типах психофізіологічних реакцій дезадаптації і дорівнювало даним до лікування (р>0,05). Висновки. Проведені клінічні дослідження переконливо доводять ефективність лікувально-профілактичних комплексів при лікуванні захворювань тканин пародонта у пацієнтів основних лікувальних підгруп, які ми запропонували, що підтверджено зниженням інтенсивності запальних процесів у тканинах пародонта за даними папілярно-маргінально-альвеолярного індексу в найближчі терміни спостережень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Венгер, О. П., та Т. І. Іваніцька. "РОЗВИТОК ДЕПРЕСІЇ, ТРИВОГИ ТА СТРЕСУ В ЛЮДЕЙ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ ВІД ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ, ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 1 (29 квітня 2021): 34–38. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11991.

Повний текст джерела

Анотація:

Проблема підвищення тривоги є надзвичайно актуальною, особливо серед людей, що страждають на Інтернет-залежність. Мета – дослідити взаємозв᾽язок депресії, тривоги та стресу, що виникли на фоні пандемії COVID-19, та наявності Інтернет-адикції. Матеріал і методи. Проаналізовано особливості вираження депресії, тривоги та стресу під час пандемії у 447 респондентів (225 чоловіків та 302 жінок). Середній вік досліджуваних становив (20±5,5) років. Протягом роботи ми зібрали інформацію про суб᾽єктивне ставлення респондентів до COVID-19. Для об᾽єктивізації результатів було використано тест-опитувальник на наявність Інтернет-адикції Кімберлі Янг (IAT), шкалу депресії, тривоги та стресу (DASS-21) та методи математичної статистики. Результати. Опитаних респондентів було поділено на дві групи, відповідно до наявності чи відсутності у них Інтернет-адикції за тестом ІАТ. Кожну з утворених груп було поділено на підгрупи відповідно до зібраної інформації про особисте ставлення та переживання респондентів стосовно COVID-19. Установлено, що рівень вираження депресії за шкалою DASS-21 у людей, що страждають на Інтернет-залежність і мають суб᾽єктивні переживання щодо COVID-19, був переважно легким (38,89 %) або помірним (30,56 %), у підгрупи без суб᾽єктивних переживань щодо COVID-19 – легким (42,55 %). Рівень тривоги в підгрупах був помірним (52,78 %) і помірним (46,81 %), рівень стресу був помірним (55,55 %) або тяжким (36,12 %) і легким (44,69 %) або помірним (36,17 %) відповідно. Рівні вираження депресії, тривоги та стресу в людей, що не страждають на Інтернет-адикцію, були суттєво нижчими, зокрема, рівень депресії у підгрупі з суб᾽єктивними переживаннями щодо COVID-19 був переважно легким (49,02 %) або нормальним (24,76 %), у підгрупі без суб᾽єктивних переживань щодо COVID-19 – нормальним (58,19 %) або легким (21,31 %). Рівень тривоги був легким (42,24 %) або помірним (27,18 %) і нормальним (42,62 %) або легким (30,33 %) відповідно. Рівень стресу був легким (47,09 %) або помірним (29,61 %) і нормальним (40,98 %) або легким (33,61 %) відповідно. Висновки. Інтернет-залежність впливає на розвиток депресії, тривоги та стресу безпосередньо. В осіб, що страждають на Інтернет-адикцію і мають вищі суб᾽єктивні переживання стосовно COVID-19, спостерігається більша вираженість психічних розладів, що потребують психотерапевтичної корекції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Кеrnychnyi, V. V., та А. І. Sukhodolya. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ХІМІОТЕРАПІЇ ТА ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ В ПОЄДНАННІ З ЗАСТОСУВАННЯМ ЛОКАЛЬНОГО НИЗЬКОЧАСТОТНОГО МАГНІТНОГО ПОЛЯ У НЕОАД’ЮВАНТНОМУ ЛІКУВАННІ ПАЦІЄНТІВ З ПРИВОДУ РАКУ ПРЯМОЇ КИШКИ". Klinicheskaia khirurgiia, № 11 (20 листопада 2017): 13. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2017.11.13.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження. Порівняння ефективності передопераційної стандартної променевої терапії (ПТ) в поєднанні з хіміотерапією (ХТ) та ХТ і місцевим низькочастотним магнітним полем (МНМП) з подальшим дослідженням проліферативної активності пухлин у хворих на рак прямої кишки (РПК). Матеріали і методи. Обстежені 43 хворих, в тому числі 25 (58,1%) чоловіків та 18 (41,8%) жінок, з приводу клінічно та морфологічно верифікованого РПК ІІ - ІІІ стадії (Т1-4N0-2М0); віком від 35 до 80 років, у середньому (63,5 ± 9,61) року; стан хворого за індексом Карновські 100 – 50 балів. Неоад’ювантна ПТ (НПТ) проведена всім пацієнтам, в тому числі 20 (контрольна група) та 23 (основна група), сумарна вогнищева доза 20 - 25 Гр (5 Гр щодня протягом 4 - 5 діб). Пацієнти основної групи розподілені на підгрупи. У 7 хворих (підгрупа Е1) перед кожним сеансом променевої терапії додатково застосовували метрогіл-гель (25 - 30 мл в мікроклізмі) та фторурацил (500 мг/м2 внутрішньовенно); у 16 (підгрупа Е2) - метрогіл-гель (25 - 30 мл в мікроклізмі), фторурацил (500 мг/м2 внутрішньовенно) та МНМП (30 ± 9) мТл, протягом 18 - 20 хв. Імуногістохімічне (ІГХ) дослідження проліферативної активності (рівень Кі-67) біопсійного матеріалу проводили перед і після (через 1 - 2 доби) неоад’ювантного лікування, після чого виконували хірургічне втручання. Результати. До неоад’ювантної терапії рівень Кі-67 у пухлинах хворих контрольної групи становив (29,4 ± 13,9)%, основної – (27,8 ± 9,5)%; після неоад’ювантної терапії рівень Кі-67 у контрольній групі зменшився до (23,5 ± 13,2)%, в підгрупі Е1 - до (18,4 ± 8,0)%, у підгрупі Е2 - до (12,6 ± 5,3)%. Висновок. При використанні МНМП значно підвищується ефективність неоад’ювантної ХТ з стандартним фракційним опроміненням, метод може бути рекомендований для передопераційних протоколів лікування хворих з приводу РПК. Ключові слова: рак прямої кишки; хіміотерапія; променева терапія; низькочастотне магнітне поле; Кі-67.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Лещенко, Ю. Ю. "Характеристичні підгрупи не резидуально скінченної силовської р-підгрупи однорідної симетричної групи суперстепеня р". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 3 (2005): 44–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Дзьордзьо, Ю. Р., та С. М. Андрейчин. "ЗВ’ЯЗУВАЛЬНА ФУНКЦІЯ СИРОВАТКОВОГО АЛЬБУМІНУ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ, НЕАЛКОГОЛЬНОМУ СТЕАТОГЕПАТИТІ ТА ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ 2 ТИПУ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 39–44. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12732.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. В останні роки зріс інтерес до досліджень зв’язувальної функції сироваткового альбуміну (ЗФСА) при різних патологічних станах. Однак її зміни при хронічних захворюваннях залишаються маловивченими. З огляду на існуючі докази впливу порушень транспортної функції сироваткового альбуміну на ефективність медикаментозного лікування, важливим є вивчення взаємозв’язків порушень ЗФСА з різними патологічними процесами, що супроводжуються тривалим медикаментозним лікуванням. Поміж таких захворювань інтерес викликають гіпертонічна хвороба (ГХ) та різноманітні пов’язані з нею коморбідні стани. Мета дослідження – оцінити взаємозв’язки змін ЗФСА та показників функціонального стану печінки при ГХ у поєднанні із супутнім неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ) і цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та запропонувати медикаментозну корекцію виявлених змін. Методи дослідження. Обстежено 3 групи пацієнтів із ГХ ІІ стадії з 2–3 ступенями артеріальної гіпертензії. До 1-ї групи ввійшли 28 осіб без супутніх захворювань, до 2-ї – 48 пацієнтів із супутнім НАСГ, до 3-ї – 47 осіб із НАСГ та ЦД 2 типу. В свою чергу, 2-гу і 3-тю групи поділили на 2 підгрупи (А та Б). Хворі підгрупи А отримували базову терапію ГХ і додатково препарат “Антраль” по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 60 днів, підгрупи Б – лише базову терапію ГХ. Усі хворі пройшли стандартне клінічне обстеження, а також у них досліджували ЗФСА та показники печінки: активність аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТ), лужної фосфатази (ЛФ), показник тимолової проби (ТП) і вміст загального білірубіну в сироватці крові. Групу порівняння становили 25 практично здорових осіб. Результати й обговорення. У сироватці крові пацієнтів 1-ї групи підвищились активність ГГТ, ЛФ, показники ТП і загального білірубіну, а також спостерігали позитивний кореляційний зв’язок середньої сили ЗФСА із загальним білірубіном. У 2-й групі мали місце зниження ЗФСА і зростання всіх досліджуваних показників, окрім того, відзначили негативні кореляції середньої сили її з АсАТ та ЛФ. У 3-й групі відмітили ще більш суттєве зниження ЗФСА і показників функції печінки, а також негативні кореляційні зв’язки середньої сили ЗФСА з АлАТ і ТП та сильний зв’язок із ЛФ. У хворих обох підгруп, яких лікували антралем, порівняно з підгрупами без використання гепатопротектора, зросла ЗФСА та зменшились рівні підвищених досліджуваних біохімічних показників і збільшилася сила кореляційних зв’язків ЗФСА з усіма показниками. Це може бути пов’язано з позитивним впливом антралю на функціональний стан печінки. Висновок. Застосування антралю у пацієнтів із ГХ у поєднанні з НАСГ та з НАСГ і ЦД 2 типу призводить до покращення показника ЗФСА та функціонального стану печінки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Marvan, Aussi. "Ефективність патогенетично обґрунтованого підходу до ведення вагітних з порушеним мікробіоценозом статевих шляхів". ACTUAL INFECTOLOGY, № 2.07 (15 квітня 2015): 30–35. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.2.07.2015.78614.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчення мікробного пейзажу у вагітних після лікування в ІІ триместрі показало, що вміст факультативних анаеробних та аеробних мікроорганізмів у всіх групах мав тенденцію до зниження, але не сягав рівня контрольної групи. Це ж можна сказати й щодо G.vaginalis і Candida.Лактобацили в І підгрупі були представлені переважно L.crispatus (23,94 % при абсолютному показнику 104–105), що свідчило про нормалізацію біоценозу за відсутності L.iners і L.plantarum. У жінок ІІ підгрупи також спостерігався зсув показників у бік нормалізації на фоні відсутності L.iners і L.plantarum. У ІІІ підгрупі вміст L.plantarum становив 4,31 %, а L.iners — 1,54 %, що також свідчило про нормалізацію мікробіоценозу при абсолютному показнику 104–105.Тривала дія інфекції не залишилася непомітною для організму пацієнток, проте проведене патогенетично обґрунтоване лікування в основній групі сприяло зміні досліджуваних показників імуноглобулінів у бік нормалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Лещенко, Ю. Ю. "Цілком інваріантні підгрупи стандартної силовської p-підгрупи однорідної симетричної групи суперстепеня р[верхній індекс нескінченність]". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Математика. Механіка, Вип. 11/12 (2004): 85–89.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Kniahina, V. N., та V. S. Monakhov. "Cкiнченнi групи з -субнормальною силовською підгрупою". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 72, № 10 (25 жовтня 2020): 1365–71. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v72i10.2264.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 512.542 Нехай — множина всіх простих чисел. Пiдгрупа скінченної групи називається - субнормальною, якщо або або існує такий ряд підгруп що Встановлено -розв'язність скінченних груп із -субнормальною силовською -підгрупою непарного порядку і доведено метанiльпотентнiсть груп із -субнормальними узагальненими підгрупами Шмiдта.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Marichereda, V. G., I. Z. Gladchuk та L. I. Berlinska. "ЗНАЧУЩІСТЬ ЦИСТАТИНУ С В ДОКЛІНІЧНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ПРЕЕКЛАМПСІЇ У ВАГІТНИХ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (6 березня 2020): 133–37. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.2.10933.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – визначити показники рівня сироваткового цистатину С (sCc) й оцінити ефективність його використання у вагітних у діагностиці прееклампсії (ПЕ) на доклінічному етапі розвитку порівняно з традиційним визначенням за сироватковим креатиніном. Матеріали та методи. У дослідження було включено 30 жінок у першому триместрі вагітності, з них: 20 жінок з анамнестичними факторами ризику щодо розвитку ПЕ увійшли в основну групу (ОГ), контрольну групу (КГ) склали 10 жінок без екстрагенітальних захворювань і з необтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Подальший розподіл в ОГ на підгрупи базувався на рівнях sCc, дослідження якого проводили в період від 22 до 36 тижнів вагітності. У підгрупу Іц˃1 увійшли жінки з рівнем sCc більше 1,0 (n=10), у підгрупу Іц˂1-жінки з рівнем sCc менше 1,0 (n=10). Група Іа – вагітні, в яких у кінці вагітності розвинулась ПЕ (n=8) і Іб – пацієнтки, у яких не розвинулась ПЕ (n = 12). Результати дослідження та їх обговорення. За результатами було відзначено, що рівні sCc у вагітних в групі Іа склали 1,34±0,11 (95 % ДІ: 1,13–1,55), (p<0,001); у підгрупі Іц˃1 чутливість sCc у розвитку ПЕ дорівнює 87,5 %, специфічність – 100 %, що, в свою чергу, підтверджує високі діагностичні характеристики sCc як предиктора ПЕ. У підгрупі Іц˂1 із рівнем sCc 0,88±0,03 (95 % ДІ: 0,81 – 0,95), (p<0,001) – прееклампсія не розвинулась. При порівняльному аналізі показників швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) по sCc (ШКФцис) і ШКФ по креатиніну (ШКФкр) були відзначені статистичні відмінності значень у вагітних: в групі Іа рівень СКФцис склав 58,62±4,11 (95 % ДІ: 50,57 – 66,68) і значно знижений порівняно з ШКФкр – 88,25±5,76 (95 % ДІ: 76,96 – 99,54); у контрольній групі статистичної різниці ШКФцис (114,5±2,7 (95 % ДІ: 109,2 – 119,8)) і ШКФкр (112,5±4,1 (95 % ДІ: 104,47–120,53 )) не відзначено. Таким чином, найбільш істотна різниця в значеннях ШКФцис і ШКФкр має місце в групі Іа, що доводить ефективність використання ШКФцис у діагностиці порушення ниркової функції на доклінічному етапі ПЕ. Висновки. У результаті проведених досліджень доведено, що сироватковий цистатин С достовірно підвищений у вагітних у групі ризику щодо розвитку ПЕ і при значенні показника вище 1,0 є достовірним маркером розвитку прееклампсії на доклінічному етапі реалізації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Trinka, I. S., V. V. Kalnysh, N. I. Mudryk та V. O. Voloshyn. "Особистісні властивості слухача як передумова професійного становлення та успішної адаптації військового медика". Ukrainian Journal of Military Medicine 1, № 3 (1 жовтня 2020): 52–60. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2020.3(1)-052.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Професійна підготовка особистості військового лікаря є динамічним процесом професійного самовизначення, пов’язаним з особистісними кризовими явищами. Причинами внутрішньо особистісних конфліктів у процесі здобуття професійної освіти є низький адаптивний рівень психічних можливостей особистості, який не відповідає вимогам навчально-виховної діяльності і проявляється у високому рівні тривожності, агресивності. Метою дослідження було визначення особистісних характеристик та перевірка рівня адаптаційних можливостей слухачів – майбутніх військових лікарів. Матеріали і методи. Використовувалась методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттела (16 РF опитувальник). Статистичний аналіз отриманих результатів опитування 135 слухачів проводився методом варіаційної статистики та кластерного аналізу. Результати. Експериментальні дані з допомогою кластерного аналізу методом k-середніх були поділені на дві підгрупи з різними психологічними характеристиками за комплексом особистісних якостей, які умовно були названі «активні» та «обережні». Встановлено, що слухачі підгрупи «обережних» характеризуються як більш вразливі до невдач, обережні, з сильним почуттям обов’язку, чутливі до оцінки оточуючих, дещо усамітнені, мають достовірно вищі результати навчання в порівнянні з слухачами підгрупи «активних», а слухачі підгрупи «активних» є більш комунікабельними, що є певною перевагою для військової служби. Для представників цієї підгрупи більшу увагу потрібно приділяти якості їх навчання. Показано, що визначені у слухачів особистісні характеристики в цілому підтверджують наявність у них професійно значимих для військового медика рис характеру: самовпевненість, високі розумові здібності, кмітливість, наявність абстрактного мислення, товариськість, домінантність, стриманість, емоційна стійкість, самостійність, незалежність в судженнях та в поведінці, усвідомлена висока нормативність поведінки, осмислене дотримання норм і правил, наполегливість у досягненні мети, відповідальність, мужність, розсудливість, довірливість, доброзичливість щодо інших людей. Висновки. Запропоновано актуальні шляхи подальшого удосконалення навчального процесу та управління процесом формування професійного світобачення у слухачів факультету підготовки військових лікарів Української військово-медичної академії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Didenko, S. M., V. Yu Subbotin, Yu M. Hupalo, O. E. Shved, V. F. Kapelushny та V. I. Maystruk. "Порівняльна оцінка результатів хірургічного та консервативного лікування хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки". Klinicheskaia khirurgiia 86, № 8 (29 серпня 2019): 27–30. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.08.27.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Порівняти результати консервативного лікування та ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 240 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), виразково-некротичним ураженням стопи на тлі стенотично - оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента. До групи А включили 143 (54,6%) пацієнти, яким було проведено хірургічне лікування, до групи Б – 97 (40,4%) пацієнтів, яких лікували консервативно. У свою чергу групу А розподілили на дві підгрупи: А1 – 42 (29,4%) пацієнти, яким виконали операцію шунтування до гомілкових або стопових артерій, та А2 - 101 (70,6%) пацієнт, якому виконали балонну ангіопластику. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами була розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації (КРА). Результати. Із 42 хворих підгрупи А1 у 4 (9,5%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (7,1%) - на рівні гомілки, у 6 (14,3%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3%) – ампутація пальців. У 15 (35,7%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А1 дорівнював 1,48. Із 101 хворого підгрупи А2 у 2 (2,0%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 4 (4,0%) - на рівні гомілки, у 16 (15,8%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (18,8%) – ампутація пальців. У 60 (59,4%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А2 дорівнював 0,78. Із 97 хворих групи Б у 22 (22,7%) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9%) - на рівні гомілки, у 6 (6,2%) – трансметатарзальна резекція стопи, у 11 (11,3%) – ампутація пальців. У 29 (29,9%) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів групи Б дорівнював 2,79. Висновки. Розроблена методика розрахунку КРА може бути використана для порівняння результатів лікування хворих з ЦД та ХКІНК на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, у яких були застосовані різні методи лікування. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих, яким виконали балонну ангіопластику, найгірші - у хворих, яким було проведено консервативне лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Savelyuk, Nataliya. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСЕМАНТИЧНОГО ОБРАЗУ COVID-19". Psycholinguistics in a Modern World 16 (11 грудня 2021): 254–59. http://dx.doi.org/10.31470/10.31470/2706-7904-2021-16-254-259.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті теоретично обґрунтовується важливість семантичного диференціалу як актуального методу вивчення особливостей сприйняття різних стимулів. Мета дослідження - опис та інтерпретація результатів психосемантичного дослідження образу КОВІД-19 у свідомості респондентів різного віку. Емпірична вибірка – 76 осіб. Перша підгрупа – "молодь" (студенти 17-20 років), друга – "дорослі" (особи 21-30 років). Емпіричне дослідження показало, що для першої підгрупи найбільш значущими психосемантичними факторами у структурі іміджу COVID-19 є "Ненависть" та "Свіжі витрати", для другої - "Похмурий гнів" та "Активна серйозність". Стверджується, що міжгрупову розбіжність у семантичному змісті найбільш значимих категориально-семантичних структур даного образу пояснюють різні вікові чинники: велика афективність молоді проти дорослих; специфічний страх додаткових витрат у першихб як найменш економічно захищеної категорії населення, і глобальне сенсорне відчуття активного та сильного "тягаря" - у других, які мають сильніші "совкові" ризики та відповідальність у різних сферах дорослого життя (робота, діти тощо).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Хортюк, Д. О. "ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКО-ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ «ПОБУТОВА ЛЕКСИКА» У ТВОРЧОСТІ М.В. ГОГОЛЯ". Nova fìlologìâ 2, № 81 (23 червня 2021): 179–83. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-26.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена вивченню й аналізу особливостей лексико-тематичної групи «Побутова лексика», яка функціонує у творчості видатного письменника та світового класика М.В. Гоголя. Актуальність розвідки зумовлена тим, що нині значна частина слів, що становлять групу найменувань побутової лексики, ідуть на периферію мовної лексичної системи і зовсім забуваються носіями сучасної мови. У дослідженні розглядаються деякі особливості використання автором цієї лексичної групи, усередині якої виділяються такі підгрупи, як адміністративні відносини, відносини за родом діяльності, родинні стосунки, назви видів одягу, предмети господарського вжитку, найменування страв та напоїв. Пропонується пояснення того, чому письменник акцентує увагу на вживанні побутової лексики. Надаються характеристика та детальна оцінка кожній підгрупі основної лексико-тематичної групи «Побутова лексика». Аналізуються основні підходи та доцільність уживання «побутової лексики» у творчості М.В. Гоголя. Встановлено, що дослідження мови творів та їхніх художніх мовних образів одне з найбільш складних і трудомістких завдань у науці про мову. Художній твір багатогранний. Мова в цьому разі виступає як форма словесного мистецтва, як цілісна словесно-художня єдність, особливий тип естетичної, стильової, словесної структури, його вивчення тісно пов’язане не тільки з лінгвістикою, але і з літературознавством і естетикою. Доведено, що письменник прагнув до об’єктивності зображення дійсності, він розкривав суспільне життя, соціальне середовище і внутрішній світ людини в їхніх взаємних зв’язках і в гармонійній пропорційності. Склад лексико-тематичних підгруп вкотре підтверджує, що М.В. Гоголь намагався передати у своїй творчості дивовижний колорит народного життя. М.В. Гоголь, коли малював картини побуту, детально описував портрети своїх героїв, прагнув до всебічного зображення життя, звичаїв і характеру людини. Через мальовниче відображення реального побуту автор вдало поєднує гумор і романтичне ставлення до світу. Багатство змісту, чудова виразність художніх образів, неповторна своєрідність поетичного стилю роблять його твори глибоко оригінальними та самобутніми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Гонта, І. А. "ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНІ ТА МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «КОРОНАВІРУС»". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-7.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні лінгвістичної актуальності набуває комплексне дослідження конкретних екстралінгвальних (культурних, соціальних, економічних) умов та лінгвістичних (структурних, семантичних та словотвірних) особливостей утворення нових лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час глобальної пандемії коронавірусу, вперше виявленої в Китаї та згодом поширеної в усьому світі. Інтенсивним періодом словотвору став період жорсткого карантину, що тривав з березня по червень 2020 року. Особливий інтерес викликають новоутворення з ітеративними компонентами corona, quarantine. Зручним способом їх семантичної класификації є структурування в лексико-семантичні поля, як парадигмальні об’єднання лексичних одиниць за спільністю інтегрального компонента значення або ж архісеми. Таке структурування дозволяє виділити суттєво більшу кількість лексико-семантичних підгруп. У статті досліджується лексико-семантичне поле «Коронавірус» з ітеративними інтегральними компонентами corona та quarantine. Мотивацією аналізу лексико-семантичних поля «корона вірус» із цими компонентами є велика кількість мовних одиниць, утворених за участю саме цих ітеративних інтегральних компонентів. Лексико-семантичними підгрупами новоутворень у межах цього лексико-семантичного поля є лексико-семантичні підгрупи на позначення самої людини та її характеристик, її характерної зовнішності, поведінки, соціально- економічних змін (зокрема в економічній діяльності людини), змін, пов’язаних із міжособистими стосунками, змін, пов’язаних із навчанням та дозвіллям. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик таких новоутворень дозволив визначити композитний спосіб словотвору, контамінацію, усічення компонентів слів як особливо продуктивні види структурного словотвору, метафоризацію – як продуктивний спосіб їх семантичного словотвору. Інтегральні ітеративні компоненти corona, quarantine в більшості новоутворень є ономасіологічною ознакою цих новоутворень, тоді як інший компонент у складі композити або словосполучення виступає ономасіологічним базисом. Мовні новоутворення характеризуються розширеною роллю конотативного компонента в їх семантиці, причинами чого є їх новизна та актуальність, структурні характеристики (композити та контамінанти), яскраве метафоричне та асоціативне значення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Петечук, В. М., та Ю. В. Петечук. "Гомоморфізми лінійних груп, що містять нормальні підгрупи елементарних трансвекцій". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 39, № 2 (16 листопада 2021): 68–80. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.39(2).68-80.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються розширені і стандартні описи гомоморфізмів груп E (n,R) ⊆G ⊆GL(n,R), n≥2 над асоціативними кільцями R з 1. Показано, що гомоморфізми з умовою (*) групи E (n,R) < G ⊆ GL(n,R), n≥4 над асоціативними кільцями R з 1 мають розширено стандартний опис, а при деяких обмеженнях стандартний опис на групах G і E(n,R). В роботі також описуються гомоморфізми з умовою (*) групи (n,R) ⊆ G ⊆ GL(n,R), n≥4, що відображають її у групу GL(m,K), m≥2, які є мономорфізмами (зокрема такими є ізоморфізми) або E (n,K) ⊆ΛE (n,R) над асоціативними кільцями R і K з 1. Показано, що такі гомоморфізми допускають стандартний опис на групі E (n,R).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Дзьордзьо, Ю. Р., та Р. Д. Левчук. "Динаміка змін показників зв’язувальної функції сироваткового альбуміну та ендогенної інтоксикації у пацієнтів із гіпертонічною хворобою й коморбідними станами при застосуванні гепатопротектора". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 4 (23 лютого 2022): 35–40. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12593.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Гіпертонічна хвороба (ГХ) залишається важливою проблемою у сучасній медицині. В останні роки привертає увагу дослідження коморбідних станів, пов’язаних із нею. Серед таких поширених захворювань викликають інтерес неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) і цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Вивчення метаболічних змін, спричинених таким поєднанням, дасть змогу краще зрозуміти їх патогенез та оптимізувати методи лікування. Мета дослідження – дати оцінку змін зв’язувальної функції сироваткового альбуміну (ЗФСА) та показників ендогенної інтоксикації (ЕІ) при ГХ у поєднанні з супутнім НАСГ і ЦД 2 типу та запропонувати шляхи відповідної медикаментозної корекції. Матеріали і методи. Обстежено три групи пацієнтів з ГХ ІІ–ІІІ ступенів. До першої увійшли 28 осіб із ГХ без супутніх захворювань, до другої – 48 пацієнтів із супутнім НАСГ, до третьої – 47 осіб із НАСГ та ЦД 2 типу. Другу та третю групи, у свою чергу, поділили на дві підгрупи (А та Б): хворі підгруп А – отримували базову терапію ГХ та додатково препарат «Антраль» по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 60 днів, підгрупи Б – лише базову терапію ГХ. Усі пацієнти пройшли стандартне клінічне обстеження, а також у них досліджували ЗФСА та показники ЕІ: молекули середньої маси (МСМ) при довжині хвилі 254 і 280 нм та еритроцитарний індекс інтоксикації. Групу порівняння склали 25 практично здорових осіб (контрольна група). Результати. У пацієнтів із ГХ без супутніх захворювань виявлено підвищення рівня ЕІ за усіма досліджуваними показниками. При супутньому НАСГ та НАСГ і ЦД 2 типу суттєве зниження ЗФСА, а також більші прояви ендотоксикозу (р<0,05). Додаткове застосування антралю у комплексному лікуванні сприяло збільшенню ЗФСА та зменшенню рівня ЕІ, порівняно з показниками хворих, які не отримували цей гепатопротектор (р<0,05). Висновки. При ГХ без супутньої патології спостерігаються ознаки ЕІ. Ці зміни більш виражені на тлі НАСГ та НАСГ і ЦД 2 типу, а також суттєво знижується ЗФСА. Застосування гепатопротектора «Антраль» призводить до підвищення рівня ЗФСА та зменшення явищ ендотоксикозу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Прибила, Ольга, Олеся Зінич, Наталія Кушнарьова, Алла Ковальчук, Вадим Корпачев, Анжела Шупрович та Катерина Шишкань-Шишова. "ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ОБМІНУ СЕЧОВОЇ КИСЛОТИ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФЕНОТИПУ". Problems of Endocrine Pathology 79, № 1 (15 березня 2022): 57–64. http://dx.doi.org/10.21856/j-pep.2022.1.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Порушення обміну сечової кислоти (СК) останнім часом розглядають як одне з поліметаболічних порушень, характерних для цукрового діабету (ЦД) 2 типу та метаболічного синдрому (МС). Показано, що дисметаболізм СК асоціюється з патофізіологічними фенотипами, що супроводжуються загальним та/або вісцеральним ожирінням і високим кардіоренальним ризиком. При цьому не завжди має місце гіперурикемія, однак дослідження екскреції уратів із сечею може виявити гіперпродукцію та гіперекскрецію СК. Метою нашої роботи було встановити особливості композиції тіла та метаболічного фенотипу (МФ), зокрема рівня урикемії, інсулінемії, показників ліпідного спектру сироватки крові у пацієнтів із ЦД 2 типу в залежності від статі, ступеня ожиріння та вмісту абдомінального жиру. Матеріали та методи. Обстежено 47 пацієнтів із ЦД 2 типу (25 чоловіків та 22 жінки), віком від 30 до 82 років. Пацієнтів (окремо чоловіків і жінок) було розділено на підгрупи: без ожиріння (ІМТ < 30 кг/м2) та з ожирінням (ІМТ > 30 кг/м2). Визначали антропометричні параметри та композицію тіла (% загального жиру та води, рівень абдомінального жиру, сегментарний розподіл жирової та м’язової маси методом біоелектричного імпедансу), СК у сироватці крові та в добовій сечі, розраховували кліренс СК, фракційну екскрецію СК у відношенні до креатиніну, активність гіпоксантингуанінфосфорибозилтрансферази (ГГФРТ), а також показники вуглеводного обміну (глікемію натще, HbA1c, інсулін) та ліпідного спектру сироватки крові. Результати. У пацієнтів з ожирінням, порівняно з особами без ожиріння, на тлі вищого рівня інсуліну та HOMA-IR, зафіксовано більші показники вісцерального жиру, вмісту загального жиру, кісткової маси, жирової маси корпусу. Середній рівень урикемії в обох підгрупах як жінок, так і чоловіків, знаходився в межах статевої норми, незважаючи на підвищену або наближену до верхньої межі норми добову продукцію СК. У підгрупі чоловіків із фенотипом ожиріння, у порівнянні з особами без ожиріння, виявлено підвищення рівня урикемії та тригліцеридів, що може бути пов’язано з впливом виявлених у цій групі анаболічних чинників, що активують процеси біосинтезу пуринів та жирних кислот de novo. У жінок з ожирінням, порівняно з підгрупою без ожиріння, виявлені достовірно вищі значення кліренсу СК та фракційної екскреції уратів, що, не виключено, дозволяє підтримувати нормальний рівень урикемії. Висновок. Дослідження показників обміну сечової кислоти та ліпідного спектру в чоловіків і жінок із ЦД 2 типу в залежності від ступеня ожиріння дозволило виявити різницю механізмів, що викликають порушення пуринового і ліпідного обміну та характеру накопичення жиру, пов’язані зі змінами анаболічно-катаболічного балансу, зокрема рівня інсуліну та активності анаболічного шляху реутилізації пуринів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Heley, V. M., та N. I. Heley. "Індивідуальний підхід до комплексного лікування гострих одонтогенних періоститів щелеп". Clinical Dentistry, № 1 (30 червня 2020): 5–11. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.11215.

Повний текст джерела

Анотація:

Незважаючи на організацію заходів профілактики запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД), удосконалення протоколів лікування, оптимізації доступності до стоматологічної медичної допомоги, появу на ринку сучасних доступних антибактеріальних препаратів і нестероїдних протизапальних засобів, кількість пацієнтів не знижується, і відповідно до підрахунків фахівців різних клінік становить 23–38 % від кількості усіх пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою в хірургічний кабінет. Мета дослідження – удосконалити надання медичної допомоги пацієнтам дорослого віку з гострими одонтогенними періоститами щелеп в амбулаторних умовах шляхом розробки алгоритмів діагностики і лікування з урахуванням клініко-лабораторних показників. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети дослідження проводили за участю 60 пацієнтів із діагнозом гострого гнійного одонтогенного періоститу щелеп. Оцінювали загальний стан осіб на основі результатів проведених досліджень: загальноклінічні – для комплексного вивчення стоматологічного статусу; мікробіологічні – для дослідження мікробної контамінації; імунологічні – цитокіновий профіль перебігу захворювання; рентгенологічні – для оцінки стану твердих тканин щелепно-лицевої ділянки, та з метою оцінки якості лікування, порівняльного аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведених досліджень пацієнтів із гострими одонтогенними періоститами щелеп показали, що більшість скарг зникала на другий день після призначення розробленої схеми лікування, у пацієнтів усіх вікових підгруп прогресивно зменшувалася кількість скарг – до 10–15 %. Серед таких скарг були больові відчуття, асиметрія обличчя та обмеження відкриття рота. На третій день лікування незначна кількість скарг зберігалася у пацієнтів старшої вікової підгрупи. В усіх інших підгрупах вони були відсутні. Висновки. На основі проведеного комплексу досліджень ми вирішили актуальне для практичної стоматології і щелепно-лицевої хірургії питання: удосконалення надання медичної допомоги пацієнтам дорослого віку з гострими одонтогенними періоститами щелеп в амбулаторних умовах шляхом оптимізації діагностичних підходів, розробки патогенетично обґрунтованої схеми комплексної терапії та її клініко-лабораторне обґрунтування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Havryltsiv, S. T., та Y. V. Vovk. "Клініко-рентгенологічна оцінка перебігу репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп, виповнених різними остеопластичними матеріалами". Clinical Dentistry, № 4 (17 лютого 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.4.10879.

Повний текст джерела

Анотація:

Легкодоступним джерелом остеогенних мезенхімальних клітин може слугувати окістя щелепних кісток. Оскільки при остеопорозі відбувається порушення процесу ремоделювання в цих кістках, значний науковий та практичний інтерес становить вивчення місцевого впливу культивованих клітин окістя на динаміку остеорегенерації у ділянках дефектів щелеп, що утворились після видалення радикулярних кіст великих розмірів. Мета дослідження – дати клініко-рентгенологічну оцінку особливостям перебігу репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп після їх пластики різними остеопластичними матеріалами. Матеріали і методи. У клінічні спостереження було задіяно 85 пацієнтів віком від 20 до 70 років із радикулярними кістами щелеп. Залежно від діагностованого стану мінерального обміну всіх пацієнтів поділили на дві клінічні групи: у першу увійшли 44 пацієнти без вікових порушень мінерального обміну, в другу – 41 хворий (жінки) із віковими порушеннями мінерального обміну. Після видалення радикулярних кіст утворені кісткові дефекти щелеп у пацієнтів першої клінічної групи та першої підгрупи другої клінічної групи (31 пацієнт) виповнювали колаполом КП-2. У другій підгрупі другої клінічної групи у 10 хворих після видалення радикулярних кіст щелеп великих розмірів проводили пластику утворених кісткових дефектів культивованими клітинами періоста, поміщеними на субстрат колапол КП-2. Через 3; 6; 9; 12 місяців після операційних втручань проводили рентгенологічний моніторинг редукції післякістозних дефектів щелеп, відновлення трабекулярної структури та мінералізації кісткового регенерату. Для дослідження мінеральної щільності у кістковій тканині нижніх щелеп використовували метод ультразвукової ехоостеометрії. Результати досліджень та їх обговорення. Процес гоїння кісткових ран у хворих, в яких було видалено радикулярні кісти малих та середніх розмірів, перебігав однотипово в обох клінічних групах. Повне закриття післякістозних дефектів через 9 місяців спостерігалось у 20 хворих першої групи та 16 другої. Цей процес був дещо сповільненим у 3 пацієнтів першої групи та 4 другої. Через 12 місяців рентгенологічно спостерігали відновлення цілості щелепних кісток в усіх хворих. Процес гоїння кісткових ран після видалень радикулярних кіст великих розмірів був повільнішим у хворих обох груп. Виразно це проявилось у хворих із порушенням мінерального обміну. Через 12 місяців після цистектомій рентгенологічно візуалізувалась повна редукція післякістозних дефектів щелеп тільки у 45,5 % хворих першої підгрупи другої клінічної групи. У хворих другої підгрупи другої клінічної групи в аналогічні терміни відбувалось завершення репаративного остеогенезу в ділянках ураження щелеп у 80 % випадків. Висновки. Застосування для остеопластики післякістозних дефектів щелеп різних розмірів колаполу КП-2 у хворих без порушень мінерального обміну забезпечує успішний перебіг репаративного остеогенезу в 80,95 % випадків. У пацієнток із віковими порушеннями мінерального обміну (постменопаузним остеопорозом) використання для остеопластики колаполу КП-2 виявилось ефективним при лікуванні післякістозних дефектах щелеп малих та середніх розмірів. Результати клініко-рентгенологічних досліджень встановили, що найоптимальнішим методом стимуляції репаративного остеогенезу в післякістозних дефектах щелеп великих розмірів у жінок із постменопаузним остеопорозом є застосування комбінованого остеопластичного матеріалу, що складається із культивованих періостальних аутоклітин, поміщених на колаполі КП-2.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Drevnitska, R. О. "Вплив лікувальних заходів на клінічно-лабораторні показники пацієнтів із гінгівітом при різному перебігу запального процесу в яснах". CLINICAL DENTISTRY, № 4 (4 лютого 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11717.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Для вивчення особливостей перебігу запальної реакції в яснах, забезпечення патогенетичного впливу на тканини пародонта у лікувально-профілактичну схему були включені препарати і засоби гігієни, які зменшують антигенний вплив на тканини пародонта, сенсибілізацію, стимулюють адаптаційні механізми організму і врегульовують місцеву запальну реакцію. Мета дослідження – оцінити ефективність лікувальних заходів за клінічно-лабораторними показниками пацієнтів із гінгівітом при різному перебігу запального процесу в яснах. Матеріали і методи. Для визначення перебігу запального процесу, ефективності лікування і профілактики загострень хронічного катарального гінгівіту, було взято на диспансерне спостереження 202 хворих на хронічний катаральний гінгівіт. Після аналізу анамнестичних даних та результатів визначення фагоцитарної активності лейкоцитів у ротовій рідині пацієнтів поділили на групи: основну (102 осіб) і порівняльну (100 особи); у середині групи за типом запальної реакції в яснах хворих поділили на гіпо-, гіпер- і нормоергічні підгрупи. Усім пацієнтам проводили базову терапію згідно з протоколами надання медичної допомоги. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетичної спрямованості – протизапальний гель із неовітином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для місцевого лікування використовували 3 % розчин пероксиду водню, гель «Холісал»; для полоскань ротової порожнини (протягом першого тижня лікування) – «Ротокан», лікувально-профілактична зубна паста. Обстеження та контрольні огляди проводили із визначенням гігієнічного стану ротової порожнини за гігієнічним індексом Green – Vermillion (ОНІ-S), ГІ, поширеності та інтенсивності запального процесу в яснах за допомогою проби Шіллера –Писарєва та індексу РМА, показників ротової рідини (вміст Са і Р). Результати досліджень та їх обговорення. Після лікування у пацієнтів основної групи відбулося зменшення індексу РМА у гіпоергічній підгрупі у 2,6 раза, гіперергічній – в 3,5 раза і нормоергічній – у 2,8 раза; ГІ – в 1,4; 1,4 і 1,5 раза (р<0,05), ОНІ-S – у 3,9; 3,8 і 3,6 раза (р<0,05) відповідно. Через півроку в усіх пацієнтів індекс РМА збільшився, але залишався достовірно меншим, ніж до лікування. Проба Шіллера – Писарєва після лікування та через 6 місяців у основній групі була від’ємною, не проявляючи забарвлення ясен, у порівняльній групі через півроку проба була від негативної до слабопозитивної. Проведене лікування сприяло збільшенню вмісту Са у пацієнтів основної групи, і він достовірно не відрізнявся від контрольного показника. Дослідження ротової рідини через 0,5 року засвідчили, що вміст Са зменшувався, але не досягав показника до лікування; у гіпоергічній групі цей показник достовірно відрізнявся від контрольного показника. Встановлено скорочення терміну лікування – менша кількість відвідувань в основній групі – 3,1, у групі порівняння – 3,9 (р<0,05). Висновки. Результати проведених клінічно-лабораторних досліджень показали, що застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кращим безпосереднім результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен за індексом РМА у середньому в 2,96 раза (у групі порівняння – в 2,16 раза); зменшенню кількості відвідувань лікаря на 0,8. Вміст Са і Р за різного перебігу запальної реакції в яснах був меншим у пацієнтів гіпоергічної підгрупи. Місцеве лікування покращувало показники ротової рідини у пацієнтів, водночас, через півроку після проведеного лікування в осіб гіпоергічної підгрупи вміст Са і Р зменшувався, що, мабуть, потребує включення у схему лікування загального впливу на організм із метою підвищення реактивності організму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Кулинич, М. О., та І. М. Савицька. "РЕГЕНЕРАЦІЯ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ ДЕФЕКТУ АЛЬВЕОЛЯРНОГО ВІДРОСТКА ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ У ЩУРІВ АУТОТРАНСПЛАНТАТАМИ РІЗНИМ ПОХОДЖЕННЯМ ТА СТУПЕНЕМ ЙОГО ЗАПОВНЕННЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 112, № 3 (27 травня 2021): 2–10. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2020-37-3-2-10.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлені результати вивчення репа-ративної регенерації та перебігу остеогенезу в ау-тотрансплантатах різного походження після лікві-дації дефекту кістки альвеолярного відростка верх-ньої щелепи у 60-ти щурів з різним ступенем його за-повнення. В 2018-2019 роках на території Експери-ментально-біологічної клініки Національного медич-ного університету ім. О.О. Богомольця Україна, м. Київ, групою вчених: проф. Яковенко Л.М., аспірант Кулинич М.О., лікар-інтерн Кулинич О.О. було прове-дено експериментальне дослідження на 60 білих щу-рах, гістологія та морфометрія проводилась на базі ДУ «Національний інститут хірургії та трансплан-тології ім. О.О.Шалімова» НАМН України к.м.н, гіс-толог Савицька І.М. Тварини були розділені на дві групи по 30 тварин у кожній: перша група – повне за-повнення дефекту альвеолярного відростка верхньої щелепи аутотрансплантантом, друга – на ½. Кожна група була розділена на дві підгрупи. В першій підгрупі дефект альвеолярного відростка верхньої щелепи за-повнювали остеопластичним матеріалом, взятим з великої гомілкової кістки, другій підгрупі – остеопла-стичним матеріалом, взятим з нижньої щелепи. З ек-сперименту тварин виводили на 60,90 і 120 добу після операції. Репаративна регенерація в зоні імплантації відбувалась більш інтенсивно в групі з заповненням кісткового дефекту на ½. Про це свідчить консоліда-ція, зрощення аутотрансплантанта ТНЩ з оточую-чою кістковою тканиною та завершення процесу остеорегенерації на 60 добу. Репаративна регенера-ція та перебіг остеогенезу відбувається більш повно-цінно при використанні аутотрансплантатів з ниж-ньої щелепи. З’ясовано, що заміщення сполучної та формування кісткової тканини в зоні дефекту завер-шується швидше при заповненні дефекту на ½ об'єму. Такий спосіб заповлення можна рекомендувати для використання в клінічних умовах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Канюка, Є. В., С. А. Чернігівська та О. Ю. Забара. "Оптимізація процесу фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 28. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.28081.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. В сучасних умовах соціальні наслідки травм опорно-рухового апарату значні як в економічному, так і в медико-демографічному плані через вагу патології, тривалість реабілітаційного періоду, високу частоту виходу на інвалідність та значні витрати на лікування. За даними вітчизняних дослідників (Іпатов А. В. та співавт., 2015), ушкодження верхньої кінцівки посідають друге місце серед травм органів опори та руху, що становить 76,3 %, при цьому в 31–48 % випадків вони призводять до стійкої втрати працездатності. Мета дослідження: удосконалення та підвищення ефективності засобів фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді. Методи дослідження: психологічне тестування, гоніометрія. Результати дослідження та їх обговорення. В ході роботи обґрунтована комплексна методика лікувальної фізкультури (ЛФК) у пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді, яка включає диференційоване застосування лікувальної гімнастики залежно від зони ураження дистальних відділів верхньої кінцівки, визначення клініко-морфологічних критеріїв початку та принципів дозування раннього функціонального навантаження, періоду дозованої мобілізації та методики колового комбінованого навантаження, що сприяє поліпшенню ефективності лікування, скороченню терміну непрацездатності та попередженню ускладнень. Зазначимо, що розроблена методика дозованої (конторольованої) мобілізації застосовувалась для профілактики розривів сухожилкового шва при сильному навантаженні на травмований сегмент кінцівки, з одного боку, та для запобігання формування адгезій і спайок у прооперованій ділянці сухожилків – з іншого. На протязі першого тижня після оперативного втручання на час заняття накладалась долонна шина, яка обмежувала згинання пальця в дистальному міжфаланговому (ДМФ) суглобі більше ніж на 20˚, на другому тижні допустиму амплітуду рухів збільшували до 40˚, а з третього тижня здійснювалась лише іммобілізація ДМФ суглоба на період сну. Заняття проводились 4–6 разів на протязі дня тривалістю до 15 хвилин. У проміжках часу між заняттями ДМФ суглоб іммобілізували за допомогою шини в положенні повного розгинання. Зазначимо, що коловий метод тренування – це організаційно-методична форма роботи, яка передбачає послідовне виконання спеціально підібраного комплексу фізичних вправ для розвитку, вдосконалення та відновлення фізичних якостей. Принципом колового тренування є почергове дозоване виконання комплексу із 5–10 вправ (станцій), тренувальний вплив яких спрямований на розвиток конкретної рухової якості чи певних функціональних систем організму. Тренувальне завдання складається із 2–4-разового повторення певного комплексу за точно визначений час. Застосування запропонованої методики ЛФК показало більшу ефективність щодо відновлення функціонального стану верхньої кінцівки порівняно зі стандартними заходами. В основній підгрупі амплітуда рухів у п’ястково-фалангових суглобах перевищувала показники контрольної підгрупи на 21,3 %, у проксимальних міжфалангових суглобах – на 25,4 %, у променево-зап’ястковому суглобі – на 36,9 % (р < 0,05). Після проведеного лікування показники “важливість” та “задоволення” були достовірно вищі в основній підгрупі (35,6 ± 0,2 та відповідно 33,5 ± 0,4 балів), порівняно з показниками контрольної підгрупи, де вони становили 34,4 ± 0,4 та 26,9 ± 0,9 балів (р < 0,05). Отже, запропонована вдосконалена методика фізичної реабілітації пацієнтів з наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок у післяопераційному періоді сприяла ефективному відновленню функцій травмованих кінцівок, тим самим покращуючи якість життя пацієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Dixon, M. R., L. A. Kurdachenko, and N. N. Semko. "On the structure of groups whose non-abelian subgroups are serial." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 7 (July 15, 2016): 22–26. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2016.07.022.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ioffe, O. Y., A. V. Omelchenko, O. P. Stetsenko та T. V. Tarasiuk. "Особливості хірургічного лікування спортивної грижі у футболістів". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (15 лютого 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11777.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: визначити оптимальну тактику вибору хірургічного лікування спортивної грижі у футболістів. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 36 футболістів професійних та аматорських клубів віком від 18 до 34 років із діагнозом спортивна грижа, які перебували в хірургічному відділенні КМКЛ № 3 впродовж 2014–2019 рр. Хворих було розподілено на дві групи дослідження залежно від методики хірургічного втручання. В першій групі виділено дві підгрупи, до першої підгрупи хворих увійшли 10 футболістів, яким виконували лапароскопічну інтраперитонеальну герніоалопластику за методикою IPOM. До другої підгрупи увійшли 8 футболістів, яким виконували лапароскопічну інтраперитонеальну герніоалопластику за методикою IPOM із субдермальним ушиванням внутрішніх пахових кілець. До другої групи увійшли 18 футболістів, яким виконували лапароскопічну трансабдомінальну преперитонеальну герніоалопластику за методикою TAPP. Для оцінки показників якості життя застосовували опитувальник The Copenhagen Hip and Groin Outcome Score (HAGOS) та Eura HS Quality of Life score (Eura HS-QoL у модифікації). Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі показників за шкалою HAGOS якість життя до операції не відрізнялась в обох групах дослідження, тоді як після проведення хірургічного лікування значно підвищилась у другій групі з 47 до 96 балів та в першій групі з 45 до 80 балів (р<0,05). Також в другій групі встановлено достовірне зменшення больового синдрому в пахвинній ділянці після лапароскопічної герніоалопластики за методикою ТАРР з 8 балів до 2 балів за шкалою ВАШ і після застосування методики IPOM у першій групі з 7,5 до 3 балів (р<0,05). Найкоротший термін повернення спортсмена до тренувань становить 3 тижні після хірургічного лікування спортивної грижі виявлено при лапароскопічній пластиці задньої стінки пахового каналу за методикою ТАРР зі встановленням самофіксуючої сітки. У дослідженні проведено порівняльний аналіз результатів лапароскопічних хірургічних втручань та визначено оптимальну тактику вибору хірургічного лікування спортивної грижі у футболістів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Денисюк, Василь Вікторович. "Варіантність фразеологічних одиниць (на матеріалі східнослов’янської середньовічної історіографії)". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (27 жовтня 2017): 87–96. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.91.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено проблемам варіантності фразеологічних одиниць у східнослов’янських мовах. Прагматична спрямованість досліджуваних текстів, продовження києворуських традицій визначили корпус фразеологічних одиниць, що закріпилися і функціювали в тогочасних літературних мовах і якими вільно оперували літописці. Проаналізовані трансформації сприяли виокремленню лексичних, граматичних, кількісних, позиційних і змішаних варіантів, що не порушують семантичної структури фразеологізмів у денотативному аспекті, зрідка впливають на зміни в конотації. Лексичні та граматичні варіанти розподілено на підгрупи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Kurdachenko, L. A., M. M. Semko, and S. Atlihan. "About the structure of finite groups, whose all non-Abelian subgroups are subnormal." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 4 (April 25, 2014): 15–18. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2014.04.015.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Kurdachenko, L. A., A. A. Pypka, and N. N. Semko. "Periodic groups, whose cyclic subgroups either are ascendant or almost self-normalized." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 10 (October 20, 2015): 17–20. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2015.10.017.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Довгей, Ж. І. "Вербальні підгрупи групи трикутних автоморфізмі кільця многочленів від двох змінних над полем характеристики 0". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", вип. 1 (2011): 13–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Є. О. Письменський. "ЩОДО ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ КРИМІНОЛОГІЧНОЇ НАУКИ". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, № 90 (27 серпня 2020): 288–90. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.90.288-290.

Повний текст джерела

Анотація:

Як не прикро, але кримінологічна категорія «наслідків злочинності» продовжує залишатися малодослідженою темою, попри її теоретичну й практичну значущість. Відсутні комплексні, системні напрацювання зазначеної проблематики, а наявні обмежені рамками кримінологічної характеристики тієї чи іншої групи/підгрупи злочинів. Тому звернення Ігоря Медицького до пізнання теоретичних і прикладних аспектів наслідків злочинності як одного із важливих її кількісних параметрів, не викликає жодних сумнівів та заслуговує на підтримку. Тема, обрана дослідником як предмет наукового пошуку, перебуває в руслі потреб сучасної кримінологічної політики, заразом яскраво демонструючи свій міждисциплінарний характер.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Bystrytska, M. A., та V. V. Povorozniuk. "Діагностика гетеротопічної осифікації у хворих із пошкодженням спинного мозку". TRAUMA 16, № 1 (9 січня 2015): 79–86. http://dx.doi.org/10.22141/1608-1706.1.16.2015.80233.

Повний текст джерела

Анотація:

Нейрогенна гетеротопічна осифікація (ГО) характеризується утворенням нової додаткової кісткової тканини у м’яких тканинах, що оточують периферичні суглоби, у хворих із неврологічними розладами. Метою дослідження було визначити особливості ремоделювання кісткової тканини у пацієнтів із хребетно-спинномозковою травмою (ХСМТ) та виділити показники, специфічні для розвитку ГО. Методи. Визначення маркерів ремоделювання кісткової тканини в периферичній крові — остеокальцин, P1NP, С-телопептид зшивок колагену І типу (β-CTX) — проводилось за допомогою електрохемілюмінесцентного методу на аналізаторі Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина) за допомогою тест-систем cobas. У дослідження були включені 23 пацієнти з тяжкою ХСМТ (Frankel A, B) з тривалістю посттравматичного періоду від 3 до 12 місяців (середній вік 26,8 ± 3,9 року) — група І та 23 практично здорові особи — група ІІ (середній вік 30,6 ± 6,0 року); групи були порівнянні за віком та статтю. Група І була розподілена на дві підгрупи залежно від наявності ГО: підгрупа І — пацієнти з ХСМТ та ГО (n = 11), підгрупа ІІ — пацієнти з ХСМТ без ГО (n = 12). Результати обстеження показали, що пацієнти першої групи мали значно вищі маркери ремоделювання кісткової тканини, ніж особи контрольної групи: P1NP (256,7 ± 48,2 нг/мл і 49,3 ± 5,1 нг/мл відповідно, p < 0,001), β-CTX (1,47 ± 0,23 і 0,45 ± 0,04 нг/мл відповідно, p < 0,001), остеокальцин (52,2 ± 9,8 нг/мл і 24,9 ± 2,08 нг/мл відповідно, p< 0,001). Серед хворих із ХСМТ у пацієнтів із ГО рівні маркерів метаболізму кісткової тканини були значно вищими порівняно з пацієнтами, які не мали ГО: P1NP (404,9 ± 84,9 нг/мл і 133,2 ± 15,7 нг/мл відповідно, p < 0,001), β-CTX (1,75 ± 0,23 і 0,28 ± 0,14 нг/мл відповідно, p < 0,0001), остеокальцин (87,1 ± 18,9 нг/мл і 29,4 ± 3,7 нг/мл відповідно, p < 0,001). Висновок: маркери формування і резорбції кісткової тканини у пацієнтів першої групи були значно вищими, ніж у здорових осіб відповідного віку. Показники маркерів кісткового метаболізму в пацієнтів із ГO були вірогідно вищими, ніж у пацієнтів без ГO, і процеси формування кісткової тканини переважали над процесами резорбції у пацієнтів із ГO.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Trofimuk, A. A., та D. V. Gritsuk. "Производная p - длина p - разрешимой группы с ограниченными индексами фиттинговых p - подгрупп в своих нормальных замыканиях". Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 72, № 3 (28 березня 2020): 366–70. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v72i3.629.

Повний текст джерела

Анотація:

УДК 512.542 Нехай G --- p -розв'язна група. Тоді G має субнормальний ряд, фактори якого або p ′ -групи, або абелеві p -групи. Найменша кількість абелевих p -факторів серед усіх таких субнормальних рядів групи G називається похідною p -довжиною p -розв'язної групи. Підгрупа H групи G називається фіттінговою, якщо H ≤ F ( G ) . Тут F ( G ) --- підгрупа Фіттінга групи G . Встановлено функціональну залежність оцінки похідної p -довжини p -розв'язної групи від величини індексів фіттінгових p -підгруп у своїх нормальних замиканнях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Petrov, Yevhen. "Актуальні аспекти теорії ідей Дж. Локка". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (18 травня 2018): 98–107. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2016.3-4.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття призначена дослідженню функцій простих і комплексних ідей у філософії Дж. Локка. Розглянуто їх взаємодію. Показано також структуру досвідного знання. Локк виділяє і класифікує ідеї в особливі підгрупи. Ідеї формуються і функціонують на основі того, що розум пізнає їх. Ідеї внутрішнього досвіду становлять, на його думку, сферу рефлексії. Поняття «рефлексія» було одним із найважливіших надбань філософії. За Дж. Локком, теорія пізнання повинна досліджувати джерела пізнання і механізми формування його матеріалу, а також пізнати діяльність суб’єкта. У статті розглянуто класифікаційні риси теорії ідей Локка, їх функції, показано роль рефлексії та її функції.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Лещенко, Ю. Ю. "Будова не резидуально скінченної силовської р-підгрупи однорідної симетричної групи суперстепеня р[верхній індекс нескінченність]". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія "Фізико-математичні науки", Вип. 4 (2004): 36–44.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

ТАРАСЮК, Н. М., Н. Ф. ОСЕЦЬКА та А. В. ШИКУН. "ВПРАВИ НА ІНТЕГРОВАНИЙ РОЗВИТОК ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ НАВИЧОК І ВМІНЬ ЧИТАННЯ НА ОСНОВІ ЕСКІЗНОГО БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЄКТУ ЯК ЗАСОБУ РОЗВИТКУ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ЧИТАННІ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 4 (19 квітня 2022): 47–52. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються вправи на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту як засобу розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Мета роботи – продемонструвати зразки групи вправ із підгрупи вправ на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь читання на основі ескізного будівельного проєкту для розвитку англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Теоретична доцільність розроблення цієї групи вправ обґрунтовується наявністю наукових праць учених про лексико-граматичну компетентність як домінантного компонента мовної компетентності для майбутніх інженерів-будівельників. Методологія статті базується на етапах формування навичок, навчання граматики та на визначених і обґрунтованих теоретичних передумовах формування у майбутніх інженерів-будівельників англомовної лексико-граматичної компетентності у читанні. Наукова новизна полягає у розробленні вправ на основі ескізного будівельного проєкту як допоміжного засобу навчання до навчальних видань, які створені для студентів будівельних спеціальностей. Продемонстровано зразки вправ із зазначенням мети, виду, характеристики вправи та інструкції. Розроблено групу вправ, яка корелює із завершальним етапом формування лексико-граматичної компетентності у майбутніх інженерів-будівельників у читанні і містить відповідні підгрупи, що спрямовані на інтегрований розвиток лексико-граматичних навичок і вмінь у трьох видах читання. Продемонстровано умовно-комунікативну вправу на встановлення значення лексичних одиниць та граматичних структур із метою навчити студентів розуміти значення лексичних одиниць та граматичних структур на рівні тексту (ознайомлювальне читання). Показано умовно-комунікативну вправу із рефлексивним компонентом для навчання студентів розуміти лексичні одиниці та граматичні структури для співвіднесення вимог замовника із правильними інженерними рішеннями (до ескізного будівельного проєкту з їх подальшою презентацією) з метою розвивати навички встановлення смислових зв’язків між словами та реченнями (вивчаюче читання). Продемонстровано виконання вправ із поступовим нарощенням складності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Терлецька, В. О. "ФОРМУВАННЯ УЗГОДЖЕНОЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВЕНЧУРНИХ СТРУКТУР". Підприємництво та інновації, № 16 (26 лютого 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.7.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено поняття «розвиток венчурних структур», проаналізовано показники розвитку венчурних структур на макрорівні та мікрорівні, а також проаналізовано та сформовано підходи до оцінювання розвитку венчурних структур шляхом формування узгодженої системи показників оцінювання розвитку венчурних структур. Визначено, що основними показниками розвитку венчурних структур є показники фінансового стану та результатів діяльності. Запропоновано оцінювати розвиток венчурних структур за окремими одиничними показниками фінансового стану та результатами функціонування венчурних структур або за зведеними показниками, які входять до певної підгрупи чи групи показників, узагальнюючою при цьому є інтегральна оцінка узгодженості розвитку венчурної структури, що сприятиме отриманню адекватної оцінки збалансованості розвитку венчурних структур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Kopchak, N. H., та O. S. Pokotylo. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЛІПІДІВ СИРОВАТКИ КРОВІ ЩУРІВ З ОЖИРІННЯМ ПРИ ВПЛИВІ ЙОДУ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (7 листопада 2018): 63–69. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9567.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. У статті наведено нові дані про вікові особливості складу жирних кислот загального вмісту ліпідів сироватки крові білих щурів-самців з експериментальним аліментарним ожирінням у порівняльному ефекті внутрішньошлункового введення біологічно активного йоду в складі йодіс-концентрату і неорганічного йоду в складі йодомарину. Мета дослідження – вивчити порівняльний ефект біологічно активного йоду в складі йодіс-концентрату і неорганічного йоду в складі йодомарину на вміст жирних кислот загального вмісту ліпідів сироватки крові білих щурів-самців з експериментальним аліментарним ожирінням. Методи дослідження. Експериментальне аліментарне ожиріння моделювали протягом 45 днів на 48 білих щурах-самцях лінії Вістар різних вікових груп. Тварин поділили на 3 вікові групи по 16 щурів у кожній: 1-ша – віком 3 місяці; 2-га – 4 місяці; 3-тя – 6,5 місяця. У кожній віковій групі було 4 підгрупи: 1-ша – контрольна, тварини якої перебували на основному раціоні віварію; 2-га, 3-тя і 4-та – щури з експериментальним аліментарним ожирінням. Крім того, тваринам 3-ї групи внутрішньошлунково вводили біологічно активний йод у складі йодіс-концентрату, а щурам 4-ї групи – неорганічний йод у формі калію йодиду в складі йодомарину. Жирнокислотний склад визначали методом газорідинної хроматографії на газовому хроматографі HewlettPackardHP-6890 з полум’яно-іонізаційним детектором, обладнаному капілярною колонкою SP-2380, довжиною 100 м (Supelco). Результати й обговорення. У сироватці крові білих щурів усіх вікових груп з експериментальним аліментарним ожирінням спостерігали збільшення відносного вмісту насичених жирних кислот, головним чином за рахунок стеаринової кислоти, порівняно з інтактними тваринами. У щурів з експериментальним аліментарним ожирінням, які отримали йодомарин та йодіс-концентрат, результати були кращими відносно тварин 2-ї підгрупи. Висновок. Йод позитивно впливає на склад жирних кислот загального вмісту ліпідів сироватки крові білих щурів-самців з експериментальним аліментарним ожирінням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Hromovyk, B. P., та M. Ye Matviychuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ АСИМЕТРІЇ ІНФОРМАЦІЇ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ У ВАГІТНИХ І ПОРОДІЛЬ". Фармацевтичний часопис, № 3 (9 вересня 2019): 111–22. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10408.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Порівняльний аналіз змісту текстів формулярних статей Державного формуляра лікарських засобів (ДФ ЛЗ) та інструкцій для медичного застосування (ІМЗ) антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків, призначених для фармакотерапії (ФТ) депресивних розладів (ДР) у жінок, для убезпечення від потенційних ризиків ФТ у діаді мати – плід/дитя. Матеріали й методи. Матеріалами дослідження були дані Уніфікованого клінічного протоколу первинної, вторинної та третинної медичної допомоги для лікування депресії, ДФ ЛЗ одинадцятого випуску, Державного реєстру лікарських засобів (ДР ЛЗ) України станом на 10.08.2019, зокрема ІМЗ ТМ антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків. У роботі були застосовані методи контекстуального аналізу, порівняння, узагальнення. Результати й обговорення. За даними вивчення Уніфікованого клінічного протоколу для ФТ депресії показано 18 антидепресантів, 19 антипсихотичних засобів і 2 анксіолітики за міжнародною непатентованою назвою. При цьому в Україні антипсихотичних засобів зареєстровано 80, антидепресантів - 101, анксіолітиків – 9 торгових марок (ТМ). У свою чергу, у ДФ ЛЗ одинадцятого випуску внесено 69 ТМ антипсихотичних засобів, 71 ТМ антидепресантів і 8 ТМ анксіолітиків. В Україні не зареєстровано жодної ТМ Оксазепаму та Хлордіазепоксиду, а також 15 ТМ досліджуваних ЛЗ з 12 підгруп хімічних речовин, хоча вони присутні у ДФ ЛЗ. При цьому в ДФ ЛЗ не включені ТМ з підгрупи Тіанептину. Аналіз змісту текстів формулярних статей та ІМЗ ЛЗ, включених у ДФ ЛЗ, показав що у 128 ТМ, а саме: 65 ТМ з 18 підгруп антипсихотиків, 6 ТМ з 2 підгруп анксіолітиків та 57 ТМ з 16 підгруп антидепресантів, спостерігається розходження з формулярними статтями в частині інформації щодо застосування у жінок при вагітності та у період грудного вигодовування. Серед них лише для ТМ Амісульприду вказано на протипоказання при годуванні груддю, але не зазначено застереження щодо періоду вагітності. При вивченні особливостей застосування ІМЗ досліджуваних ТМ виявлено 33 тези стосовно періоду вагітності та 21 – щодо грудного вигодування, які містять стилістичні та семантичні розбіжності у тлумаченні цих постулатів. Для уніфікації зазначені сукупності застережень були згруповані по 5 груп відповідно у період вагітності та у період годування груддю. Також виявлено значні різночитання змісту тексту у більшості ІМЗ ТМ-аналогів щодо застосування у період вагітності та годування груддю окрім ТМ Амісульприду, Зуклопентиксолу, Сульпіриду, Флюпентиксолу, Хлорпромазину, Клозапіну, Буспірону, Есциталопраму, Кломіпраміну, Пароксетину, Сертраліну, Тразодону, Флуоксетину, Флувоксаміну, Циталопраму (обидва періоди), Доксепіну, Дулоксетину (грудне годування), Венлафаксину (при вагітності). Висновок. На підставі порівняльного аналізу змісту текстів формулярних статей ДФ ЛЗ та ІМЗ антидепресантів, антипсихотиків та анксіолітиків встановлені їх семантичні та стилістичні розбіжності, що при ФТ ДР у жінок у випадку вагітності та грудного вигодовування може спричинити ризик несприятливого впливу на перебіг процесу вагітності, а також до ризику негативного впливу на ембріон / плід та новонародженого і немовля. Для мінімізації асиметрії інформації (розбіжностей у тлумаченні особливостей застосування) у формулярних статтях ДФ ЛЗ та ІМЗ ТМ-аналогів Державному експертному центру МОЗ України варто здійснити уніфікацію підходів до стилістики та семантики текстового наповнення відповідних розділів зазначених нормативних документів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Qadir, A. A. "Якість життя пацієнтів після реконструктивно-відновних операцій, виконаних із приводу непухлинних захворювань товстої кишки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (2 січня 2019): 18–28. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2018.4.9709.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи: показати можливості сучасних реконструктивно-відновних операцій в забезпеченні якості життя хворих, оперованих із приводу тяжких непухлинних захворювань товстої кишки при нетипових анатомічних взаємовідношеннях відрізка тонкої кишки і хірургічного анального каналу, а також при функціональних порушеннях тонкої кишки. Матеріали і методи. Якість життя досліджували у 103 пацієнтів за допомогою неспецифічного опитувальника Study–Short Form – MOS – SF 36. Пацієнтів розділили на дві групи: контрольну – 35 здорових осіб і досліджувану – 68 пацієнтів, оперованих із приводу тяжких непухлинних захворювань товстої кишки: виразкового коліту, сімейного аденоматозного поліпозу, хвороби Крона товстої кишки. Пацієнтів досліджуваної групи були, в свою чергу, поділили на підгрупи А, яким виконували стандартні радикальні і реконструктивно-відновлювальні операції, і підгрупу Б; у яких вимушено збільшували обсяг радикального етапу операції і застосовували вдосконалені реконструктивно-відновлювальні хірургічні втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Післяопераційні ускладнення виникли у 12 (17,6 %) оперованих пацієнтів. Отримані результати порівняння якості життя здорових осіб і пацієнтів із непухлинними захворюваннями товстої кишки в період до виконання хірургічних втручань, у пацієнтів до і після виконання зазначених операцій, в оперованих пацієнтів залежно від особливостей виконання радикального і реконструктивно-відновного етапів хірургічних операцій свідчать про велике значення методів хірургічного лікування в забезпеченні достатнього рівня якості життя в оперованих пацієнтів із приводу непухлинних захворювань товстої кишки, який за результатами бальної оцінки опитувальника SF 36 значною мірою наближається до показників якості життя здорових осіб. Високий рівень якості життя в оперованих пацієнтів із приводу тяжких непухлинних захворювань товстої кишки досягнуто шляхом вдосконалення радикальних і реконструктивно-відновних операцій, які сприяли значному зменшенню кількості післяопераційних ускладнень, ступеня ризику виникнення рецидиву захворювання, покращення основних функцій кишкового каналу: травлення, всмоктування, анального тримання, випорожнення і, як наслідок, ступеня вираження патологічних діарейного і постколектомічного синдромів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Соловйов, С. О., І. В. Дзюблик, О. В. Ковалюк, О. С. Олефір, В. В. Мальчиков та А. А. Симчук. "АНАЛІЗ СИСТЕМНОЇ ДИНАМІКИ ЕПІДМЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ / СНІДУ В УКРАЇНІ". Medical Informatics and Engineering, № 1 (7 вересня 2021): 22–30. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2021.1.12187.

Повний текст джерела

Анотація:

З використанням наявних статистичних даних про щомісячну захворюваність та поширеність ВІЛ-інфекції / СНІДу в Україні, статистичних демографічних даних українського населення побудовано модель, що описує три підгрупи українського населення в динаміці з огляду на епідемічний процес захворювання. Аналіз моделі показав, що ключові параметри епідемічного проЦесу ВІЛ-інфекції / СНІДу зменшуються з часом. Побудовану динамічну модель досліджено на предмет рівноважної стійкості. Показано, що невелике збурення динамічної системи (зміна чисельності населення, запровадження стратегій профілактики тощо) може призвести до зміщення її рівноваги та прихильності до нової точки рівноваги. Факт спадних ключових параметрів епідемічного процесу ВІЛ-інфекції / СНІДу свідчить про ефективність існуючих стратегій профілактики, таких як тестування та антиретровірусна терапія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Zhulinska, Maiia. "НЕОЛОГІЗМИ ПЕРІОДУ ПАНДЕМІЇ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 63–72. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-63-72.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу неологізмів, які виникли під час пандемії коронавірусу COVID-19 та вербалізують події та реалії життя у світі. Об’єктом вивчення даного дослідження стали лексичні інновації, що з’явилися в англійській мові протягом 2020-2021 рр. Подано короткий огляд теоретичних підходів до проблеми вивчення неологізмів. Наголошено на проблемі тривалості неологізмів певного історичного періоду в мові, їх фіксації в словниках. Проаналізовано зміни у житті суспільства під час пандемії, поведінку і прагнення людини в умовах ізоляції, і, відповідно зміни в лексичному складі мови у зв’язку з необхідністю нової номінації. У дослідженні запропоновано назву “коронанеологізми” для позначення лексичних інновацій, які утворилися внаслідок епідемії коронавірусу. В результаті розподілу вибраних лексичних інновацій виокремлено шість тематичних груп, розділених на підгрупи: інформація, ізоляція, людина, економіка, хвороба і симптоми, вакцинація. Тематична група неологізмів, що описує ізоляцію в умовах пандемії, охоплює декілька підгруп, які характеризують: суворий карантин і його послаблення, соціальне дистанціювання, проведення часу на карантині та наслідки ізоляції. Тематичну групу, що охоплює неологізми, які утворилися для позначення поведінки людини під час пандемії, розподілено на лексичні інновації, які характеризують суперечливе ставлення до обмежень, стан людини в нових умовах, вікові категорії даного періоду. Подано приклади найцікавіших нових слів та їх тлумачення. У статті визначено моделі утворення лексичних інновацій сучасної англійської мови, що виникли під час пандемії COVID-19, проаналізовано їхню структуру, семантику та походження. Виділено такі найпродуктивніші способи утворення вибраних неологізмів, як словоскладання і телескопія. Визначено головні функції нових слів. Встановлено основні причини появи нових лексем: необхідність номінації, гра слів, мовна економія. У роботі обґрунтовано необхідність і перспективи подальшого вивчення нової лексики, пов’язаною з глобальними катастрофами у світі та різкими змінами у житті суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Kupnovytska, I. G., та N. M. Romanyshyn. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВЕЛОЕРГОМЕТРІЇ І ЛІПІДНИЙ СКЛАД КРОВІ У ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ЗАЛЕЖНО ВІД КІЛЬКОСТІ УРАЖЕНИХ КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (29 жовтня 2019): 92–100. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v.i3.10529.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. Серед кардіальної патології ішемічна хвороба серця (ІХС) займає провідну позицію. Тривала ішемія міокарда, незалежно від соціально-економічного розвитку країни, є причиною смертності та інвалідизації населення. Основними доведеними факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань є гіпер- та дисліпідемія й абдомінальне ожиріння. Мета – проаналізувати гемодинамічні та ергометричні показники серця за даними велоергометрії (ВЕМ), ліпідний склад крові та оцінити антропометричні дані у пацієнтів із стабільною ІХС залежно від кількості уражених коронарних артерій (КА). Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 62 хворих на стабільну ІХС з стенокардією напруги функціонального класу (ФК) ІІІ із серцевою недостатністю (СН) ІІА ФК ІІІ із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ). Серед обстежених переважали чоловіки – 52 особи (83,9 %). Середній вік пацієнтів становив (61,2±1,2) року. Клінічні групи поділені на підгрупи залежно від кількості уражених КА: у 16 (25,8 %) хворих за даними коронароангіографії (КАГ) виявлено односудинне ураження, а в 46 (74,2 %) пацієнтів – кількасудинне. Результати. Доведено, що коронарний та міокардіальний резерви і скоротлива здатність міокарда за даними ВЕМ виявилися зниженими в обох підгрупах спостереження, проте вираженими ці зміни були у випадку ураження двох і більше КА (р<0,05). Антропометричні показники – індекс маси тіла (ІМТ) та обвід талії – перевищували нормативне значення у 42 (67,7 %) хворих (р<0,001), причому в пацієнтів із ураженням двох і більше КА ці зміни були більш виражені, ніж у пацієнтів з ураженою однією КА (р<0,05). Кількість холестерину загального (ХСЗ), тригліцеридів (ТГ), ХС ліпопротеїдів низької та високої щільності (ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ) в сироватці крові достовірно відрізнялися у обох групах пацієнтів (р<0,05).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Підгрупи"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями