Дисертації з теми "Підготовка майбутніх учителів фізичної культури"

Збереження та покращення здоров’я учнівської молоді – це основна умова, що висувається до фахівця фізичного виховання. Аеробні вправи є одніми з найкращих для досягнення цієї умови. Саме до них відноситься лижна підготовка.

В роботі розкриті питання ознайомлення з практикою навчання майбутніх вчителів фізичної культури, виявлено низку проблем в їхній підготовці, зумовлених суперечностями між: об’єктивними потребами суспільства, прагненням майбутнього вчителя досягти належного рівня педагогічної майстерності та недостатньо ефективною організацією професійної підготовки вчителів фізичної культури; сучасними вимогами освітньої галузі до рівня компетентності вчителів фізичної культури і низьким рівнем застосування новітніх педагогічних технологій на етапі їхньої професійної підготовки у ЗВО; потребою формування педагогічної майстерності відповідно до сучасної парадигми освіти і концепцій педагогічної освіти та недосконалим навчально- методичним забезпеченням процесу вивчення педагогічних дисциплін у ЗВО галузі ФКіС.
The paper reveals the issues of acquaintance with the practice of teaching future physical education teachers, identified a number of problems in their training due to contradictions between: objective needs of society, the desire of the future teacher to achieve the appropriate level of pedagogical skills and insufficiently effective organization of professional training of physical education teachers; modern requirements of the educational field to the level of competence of physical education teachers and the low level of application of the latest pedagogical technologies at the stage of their professional training in the Free Economic Zone; the need to form pedagogical skills in accordance with the modern paradigm of education and concepts of pedagogical education and imperfect educational and methodological support of the process of studying pedagogical disciplines in the field of free education in the field of FKiS.

В даній роботі розглядаються проблеми формування готовності майбутніх вчителів фізичної культури до різних сторін професійної діяльності: позаурочної роботи, професійної творчості, індивідуалізації навчання, виховної роботи, спортивно-педагогічної роботи. Вивчено проблеми формування особистості студента у процесі навчальної діяльності, педагогічної майстерності, педагогічних здібностей, педагогічних умінь та навичок, професійно-педагогічної спрямованості особистості тощо. Розроблено методику формування професійної готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності, що передбачає застосування комплексу різноманітних методів навчання з поступовим переходом від репродуктивних до проблемно-пошукових та тестових методик.
This paper considers the problems of forming the readiness of future teachers of physical culture for various aspects of professional activity: extracurricular activities, professional creativity, individualization of education, educational work, sports and pedagogical work. Problems of formation of the student's personality in the process of educational activity, pedagogical skill, pedagogical abilities, pedagogical abilities and skills, professional-pedagogical orientation of the personality, etc. are studied. A method of forming the professional readiness of future physical education teachers for professional activities has been developed, which involves the use of a set of different teaching methods with a gradual transition from reproductive to problem-solving and test methods.

У дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. З’ясовано, що актуальність розглянутої проблеми підтверджується змінами вимог суспільства до особистості вчителя фізичної культури, який має бути активним, творчим, прагнути до самовдосконалення. Обґрунтовано основні принципи, закономірності й методологічні підходи підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Уточнено сутність поняття «підготовка майбутніх учителів фізичної культури» як процесу, що передбачає формування професійної спрямованості особистості, засвоєння нею сукупності теоретичних знань, формування практичних умінь і навичок, накопичення досвіду, результатом якого є готовність майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності. Встановлено, що готовність майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності – це інтегральне особистісне утворення, що містить знання сутності народної хореографічної діяльності, характеризується зацікавленістю студентів та їх активною участю у творчій діяльності, застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок. Обґрунтовано структуру готовності майбутніх вчителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва в єдності її компонентів: мотиваційно–ціннісного, когнітивного і діяльнісного. Ураховуючи напрацювання науковців і компонентний склад готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено критерії її сформованості, зокрема: особистісний, змістовий і творчий. Диференційовано рівні (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Проведено діагностику аналізованого процесу визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови, спроектовано модель підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва (лексика народного танцю, хореографічні композиції, рухи народних танців, музика). Ураховуючи результати аналізу наукової літератури, досвіду роботи закладів вищої освіти, результатів констатувального етапу експерименту щодо підготовки майбутніх учителів до використання засобів народного хореографічного мистецтва, визначено педагогічні умови: формування позитивної мотивації майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; удосконалення змісту підготовки майбутніх учителів фізичної культури на основі впровадження міждисциплінарного спецкурсу «Танцювальний хортинг»; використання інноваційних методів навчання у підготовці майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Теоретично обґрунтовано авторську модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у єдності її складових: цільової, теоретико-методологічної, організаційно-змістової та діагностично-результативної. У цільовому блоці моделі відображено соціальне замовлення суспільства на підготовку конкурентоздатних і висококваліфікованих учителів фізичної культури, мета і завдання освітньої діяльності. Теоретико-методологічний блок містить методологічні підходи (культурологічний; компетентнісний; системний; особистісний; діяльнісний; аксіологічний (ціннісний); міждисциплінарний, етнопедагогічний) і принципи організації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. В організаційно-змістовому блоці моделі конкретизовано зміст, форми, методи і організацію підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Діагностично-результативний блок моделі репрезентує очікувані результати впровадження педагогічних умов шляхом виявлення рівнів (високий, середній, низький) готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності; а також результат цього процесу – позитивну динаміку готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. За результатами формувального етапу експерименту підтверджено дієвість запропонованих педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Його методика охоплювала сукупність комплексних і системних педагогічних заходів впливу на майбутніх учителів фізичної культури з метою поетапного формування в них усіх компонентів готовності до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності. Статистичну значущість виявлених у результаті аналізу змін у рівнях готовності майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності експериментальної і контрольної груп підтверджено відповідною математичною обробкою одержаних даних за допомогою критерію кутового перетворення Фішера φ*. Доведено, що впровадження педагогічних умов підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності сприяло статистично значущим змінам. Удосконалено навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до використання засобів народного хореографічного мистецтва у професійній діяльності, зокрема розроблено: авторський спецкурс «Танцювальний хортинг»; методичні рекомендації «Ритміка і хореографія: методичні вказівки до вивчення дисципліни та самостійної роботи для студентів спеціальностей 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)» і 017 «Фізична культура і спорт»». Для підвищення кваліфікації вчителів фізичної культури та забезпечення урізноманітнення практики викладання у закладах середньої освіти укладено методичний посібник «Методика вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг» для закладів загальної середньої освіти, розроблений авторським колективом і схвалений Міністерством освіти і науки України (Протокол № 2 від 01. 07. 2019р.), варіативний модуль «Танцювальний хортинг» для загальноосвітніх навчальних закладів 10 –11 класів (рівень стандарту); навчальну програму для гуртків фізкультурно-спортивного та оздоровчо-прикладного спрямування загальної середньої освіти «Народний танець», схвалену для використання Міністерством освіти і науки України; методичний посібник для закладів загальної середньої освіти для вивчення варіативного модуля «Танцювальний хортинг», розроблений у співавторстві.
The research makes theoretical generalization and accomplishes the scientific task in training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art on professional activities. It is elucidated that applicability of the examined problem is justified by changes of demands of the society to the personality of a Physical Training teacher who is supposed to be active, creative, striving forself-improvement. The research substantiates the main principles, consistent patterns and methodological approaches of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. Itclarifies the essence of the concept “training of future Physical Training teachers” as the process that provides professional orientation of a personality, their acquiring of accumulated theoretical knowledge, formation of practical skills, gaining experience resulting in readiness of future Physical Training teachers for professional activities. It is determined that readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities is an integral personal entity comprising knowledge of the essence of folk choreographic activity and is characterized with application of necessary professional and pedagogical skillsand means of their usage. The research substantiates the structure of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in integrity of its components:motivational and axiological, cognitive and activity-oriented. Taking into consideration best practices of scientists and composition of the readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined criteria of its formedness including incentive, content-related and creative.There were differentiated the levels (high, medium, low) of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in professional activities. There was made the diagnosis of the analyzed process,were identified and scientifically grounded pedagogical conditions and was designed the model of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art (lexis of a folk dance, choreographic compositions, movements of folk dances, music). Taking into consideration the results of the analysis of scientific literature, work experience of higher educational institutions, results of the ascertaining stage of the experiment concerning training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art, there were determined the following pedagogical conditions: formation of positive motivation of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities; updating of the contents of educational and instructional materials of the educational process of future Physical Training teachers and implementation of an interdisciplinary special course “Dancing khorting”; usage of innovative methods of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities. There was theoretically grounded an authoring model of training futurePhysical Training teachers for using means of folk choreographic art in unity of its components: target, theoretical and methodological, organizational and content, diagnostically resultative. The target block of the model reflects social demand of the society for training competitive and highly qualified Physical Training teachers, aims and tasks of educational activities. Theoretical and methodological block comprises methodological approaches (cultural; competency-based; system; personality-oriented; activity-oriented; axiological; interdisciplinary; ethno-pedagogical) and principles of organizing the process of training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Organizational and content block specifies content, forms, methods and organization of training future Physical training teachers for using means of choreographic art in professional activities. Diagnostically-resultative block of the model represents the anticipated results of implementation of pedagogical conditions by identifying the levels (low, medium, high) of formednessof future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities as well as the result of this process which is positive dynamics of readiness of future Physical Training Teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. According to the results of the forming stage of the experiment, there was confirmed the efficacy of the suggested pedagogical conditions of training of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities. Its methodology encompasses combination of complex and system pedagogical measures of influence on future Physical Training teachers aiming at their gradual formedness of all the components of readiness for using means of folk choreographic art in their professional activities. Statistical importance of the discovered changes in the levels of formedness of readiness of future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities of the experimental and reference groups was validated by corresponding mathematical processing of the received data via linear discriminant Fisher’s criterion φ*. It was proved that implementation of pedagogical conditions of training future Physical Training teachers for using means of choreographic art in their professional activities contributed to statistically significant changes. There were elaborated educational and instructional materials for training future Physical Training teachers for using means of folk choreographic art in their professional activities including the special course “Dancing khorting”; methodological recommendations “Eurhythmics and Choreography”: methodological recommendations for teaching the discipline and independent study of students of the specialty 014.11 “Secondary Education (Physical Training)” and 017 “Physical Training and Sport”. In order to improve the skills of physical education teachers and to diversify teaching practices in secondary education, a manual "Methods of studying the variable module" Dance Khorting" for institutions of secondary education was developed by the authoring team and approved by the Ministry of Education and Science of Ukraine (Minutes № 2 from 01. 07. 2019), there was worked out the variable module "Dance Khorting" for secondary schools of 10-11 grades (standard level); the curriculum for clubs of physical education and sports with health and applied orientation of general secondary education "Folk Dance" was approved for use by the Ministry of Education and Science of Ukraine; the handbook for general secondary education institutions for studying the variable module "Dance Khorting" was developed in co-authorship.

Одним з стратегічних напрямків підготовка майбутнього вчителя фізичної культури бачиться нами в підготовці їх до створення цільової програми «Здоров’язбережувальне освітнє середовище в середніх спеціалізованих школах мистецтв». Програма дозволить досягти збільшення числа майбутніх учителів фізичної культури, здатних до створення здоров’язбережувального середовище у школах мистецтв.

Przygotowanie przyszłych specjalistów terapii fizycznej uzupełniono o moduł edukacyjny diagnozy funkcjonalnej sportowców, profilaktykę urazów sportowych, metody kinezjologii stosowanej, co umożliwia przygotowanie specjalistów do przyszłej pracy w sporcie.
Однією з передумов входження України в єдину європейську зону вищої освіти є реалізація в системі вищої освіти України ідей підготовки кадрів для потреб ринку праці за принципом професійної конкуренції, що визначає якісні зміни в системі вітчизняної освіти.

Дисертація присвячена проблемі формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у закладах вищої освіти. Проведений аналіз результатів наукових пошуків учених показав, що проблема формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей в процесі професійної підготовки становить недостатньо досліджений сегмент педагогічної галузі, тому потребує більш докладного вивчення й наукового аргументування педагогічних умов, які потенційно підвищують ефективність цього процесу. У межах дослідження з’ясовано й уточнено сутність основних понять «екологічна освіта», «екологічна культура», «екологічне виховання», «екологічна свідомість», «екологічний світогляд», «екомислення», «екологічна діяльність», «екологічна етика», «екологізація змісту освіти» у контексті професійної підготовки майбутнього вчителя природничих спеціальностей. Екологічну культуру майбутнього вчителя природничих спеціальностей розглянуто як інтегральне особистісне утворення, що формується у процесі професійної підготовки у ЗВО та ґрунтується на екологічних знаннях і вміннях, екологічній свідомості, екологічному мисленні та поведінці, які проектуються на його професійну діяльність. Формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей потрактовано як цілеспрямований освітньо-виховний процес, побудований з урахуванням загальних педагогічних закономірностей і дидактичних принципів, обґрунтованих педагогічних дій та заходів (умов), ефективна реалізація яких зумовлює якісні зміни в компонентах екологічної культури майбутніх вчителів природничих спеціальностей для досягнення еколого-педагогічної продуктивності у професійній діяльності. На основі узагальнення результатів наукових пошуків учених, нормативно-правових документів, освітнього процесу ЗВО з’ясовано особливості професійної підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей і стан сформованості у них екологічної культури у контексті реалізації завдань екологічної освіти школярів. Проаналізовано особливості зарубіжного досвіду екологічної професійної підготовки вчителів природничих спеціальностей і виокремлено низку спільних тенденцій. У дисертаційному дослідженні визначено компонентний склад, критерії, показники та рівні сформованості екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки. На підставі аналізу наукової літератури, практичного досвіду визначено й обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють формуванню екологічної культури майбутніх вчителів природничих спеціальностей, а саме: цілеспрямоване проектування інформаційно-екологічного освітнього середовища у ЗВО; забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення майбутніх учителів природничих спеціальностей до професійної діяльності, спрямованої на екологічну освіту школярів; екологізація змісту освіти на засадах міжпредметної інтеграції; використання інноваційних форм, методів і технологій навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності; запровадження інтерактивної взаємодії у форматі «викладач-студент-учитель-учень-природа» для удосконалення практичних навичок студентів. Розроблено модель формування екологічної культури майбутніх вчителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки, яка складається із чотирьох взаємопов’язаних блоків: цільового, теоретико-методологічного, організаційно-педагогічного та результативного. Висвітлено організацію та перебіг дослідно-експериментальної роботи, зроблено висновки щодо ефективності запропонованих педагогічних умов формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей, представлено стан її сформованості. Наукова новизна одержаних результатівдослідження полягає в тому, що: уперше визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки (цілеспрямоване проектування інформаційно-екологічного освітнього середовища у ЗВО; забезпечення мотиваційно-ціннісного ставлення майбутніх учителів природничих спеціальностей до професійної діяльності, спрямованої на екологічну освіту школярів; екологізація змісту освіти на засадах міжпредметної інтеграції; використання інноваційних форм, методів і технологій навчання для активізації навчально-пізнавальної діяльності; запровадження інтерактивної взаємодії у форматі «викладач – студент – учитель – учень – природа» для удосконалення практичних навичок студентів); розроблено модель формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки, яка поєднує цільовий, теоретико-методологічний, організаційно-педагогічний та результативний блоки; визначено компоненти, критерії і рівні сформованості екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки;уточнено сутність понять «екологічна культура», «екологічна культура майбутніх учителів» і «формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей»;удосконалено організаційно-педагогічний супровід формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки; подальшого розвитку набулиположення щодо використання ідей екологізації шкільної освіти та можливостей відкритого навчального середовища. Практичне значення одержаних результатівдослідження полягаєу застосуванні теоретичних положень і сформульованих висновків до організації еколого-орієнтованої підготовки майбутніх фахівців; упровадженні моделі формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки; розробленні навчально-методичного забезпечення для підготовки студентів закладів вищої освіти, зокрема: робочих програм навчальної дисципліни «Основи екології» та спецкурсу «Формування екологічної культури особистості майбутнього вчителя природничих спеціальностей», «Короткого словника екологічних термінів», навчально-методичного комплексу з дисципліни «Основи екології». Розроблені теоретичні й методичні матеріали дисертації можуть бути використані викладачами закладів вищої освіти для подальшого формування екологічної культури майбутнього фахівця, у науково-дослідницькій роботі студентів, магістрів, аспірантів та у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
The thesis deals with the problem of forming ecological culture in future natural sciences teachers in higher education institutions.The conducted analysis of research findings shows that the problem of forming ecological culture in future natural sciences teachers during professional training has not been sufficiently covered in pedagogical literature. Therefore, it should be studied in more detail and pedagogical conditions enhancing the efficiency of this process should be scientifically justified. The thesis specifies and clarifies the essence of such basic concepts as “ecology education”, “ecological culture”, “ecological literacy”, “ecological awareness”, “ecological outlook”, “eco-thinking”, “ecological activity”, “ecological ethics”, “education ecologization” in the context of professional training of future natural sciences teachers. Ecological culture of a future natural sciences teacher is interpreted as an integral individual entity, which is formed during professional training in higher education institutions and is based on ecological knowledge and skills, ecological awareness, ecological thinking and behaviour reflected on his/her professional activity. The process of forming ecological culture in future natural sciences teachers is viewed as a targeted education process, which takes into account universal pedagogical patterns and didactic principles, justified pedagogical actions and measures (conditions), whose effective implementation can lead to some quality changes in the components of ecological culture of future natural sciences teachers aimed at achieving ecological pedagogical productivity of professional activity. The generalization of results obtained from relevant studies, legal documents and certain aspects of the education process in higher education institutions made it possible to specify the characterstics of professional training of future natural sciences teachers and their level of ecological culture formation in the context of the realization of ecology education objectives. The characteristics of foreign experience in organizing professional ecological training for natural sciences teachers were analyzed and certain common trends were outlined. The thesis defines the components, criteria, indicators and levels of ecological culture formation in future natural sciences teachers during professional training. The analysis of scientific literature and practical experience made it possible to determine and justify pedagogical conditions, which contribute to forming ecological culture in future natural sciences teachers. They include designing the informational and ecological educational space in higher education institutions; cultivating in future natural sciences teachers a motivational and appreciative attitude towards professional activity aimed at ecology education in schools; assuring education ecologization based on the principles of intersubject integration; using innovative teaching forms, methods and technologies with the aim to enhance learning and cognitive activity; establishing the “lecturers-students-teachers-pupils-nature” interaction with the aim to improve practical skills of students. A model for forming ecological culture in future natural sciences teachers during professional training was designed. It consists of the following four interconnected blocks: the target block; the theory and methodology block; the organization block; the results block. The thesis reveals the organization and the dynamics of experimental work and contains conclusions on the efficiency of the proposed pedagogical conditions for forming ecological culture in future natural sciences teachers and its formation level. Scientific novelty and theoretical significance of research findings consist in the following: for the first time, pedagogical conditions for forming ecological culture in future natural sciences teachers during professional training (designing the informational and ecological educational space in higher education institutions; cultivating in future natural sciences teachers a motivational and appreciative attitude towards professional activity aimed at ecology education in schools; assuring education ecologization based on the principles of intersubject integration; using innovative teaching forms, methods and technologies with the aim to enhance learning and cognitive activity; establishing the “lecturers-students-teachers-pupils-nature” interaction with the aim to improve practical skills of students) were determined and justified; the model for forming ecological culture in future natural sciences teachers during professional training, which includes the target block, the theory and methodology block, the organization block and the results block, was designed; the components, criteria, indicators and levels of ecological culture formation in future natural sciences teachers during professional training were defined; the essence of such concepts as “ecological culture”, “ecological culture of future natural sciences teachers” and “forming ecological culture in future natural sciences teachers” were specified; the process of forming ecological culture in future natural sciences teachers during professional training was better supportedorganizationally and pedagogically; the views on school education ecologization and the capacity of open learning environment were further developed. Practical value of research findings consists in introducing theoretical principles and formulated conclusions into the organization of ecology-oriented training of future specialists; implementing the model for forming ecological culture in future natural sciences teachers during professional training; developing teaching methodical support of professional training in higher education institutions, namely syllabi for a course on Basic Ecology and a specialized course on Forming Ecological Culture in Future Natural Sciences Teachers; a Short Glossary of Ecological Terms; teaching methodical toolkit for a course on Basic Ecology. Theoretical and methodical material of the thesis is designed for lecturers, who aim to further form ecological culture of future specialists; students and postgraduate students interested in this area; educators, who require advanced training.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (фізична культура, основи здоров’я). – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2017. У дисертації проаналізовано роль інтерактивних засобів навчання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, розкрито соціально-педагогічні передумови їх упровадження; подано класифікацію інтерактивних методів і засобів навчання студентів за напрямом підготовки «Фізичне виховання» за цільовим призначенням; розроблено й експериментально обґрунтовано технологію використання інтерактивних засобів навчання, зокрема Інтернет-технологій та електронних засобів навчання, у процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури. У результаті проведеного дослідження виявлено, що переважна частина сучасних наукових досліджень у сфері підготовки педагогічних кадрів спрямована на вдосконалення цього процесу шляхом упровадження відповідних педагогічних технологій.

Малих Б. Д. Особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до педагогічної діяльності : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник О. В. Філь. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 98 с.
UA : Робота викладена на 98 сторінках друкованого тексту, містить 1 таблицю, 4 рисунка. Перелік посилань включає 85 джерел. Об’єкт дослідження: професійна підготовка студентів до майбутньої педагогічної діяльності. Предмет дослідження: процес підготовки майбутніх учителів фізичної культури до майбутньої педагогічної діяльності. Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до педагогічної діяльності. У роботі розкрито сутність і особливості педагогічної професії; проаналізовано педагогічні і методичні аспекти підвищення ефективності навчально-виховного процесу вищої школи; визначено особливості оптимального вибору методів навчання при підготовці студентів до педагогічної діяльності; розкрито специфіку підготовки майбутніх учителів фізичної культури до педагогічної діяльності; проведено експериментальне дослідження організації професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до педагогічної діяльності. Практична значущість дослідження полягає в тому, що результати роботи дозволяють на якісно новому рівні здійснювати професійну підготовку майбутніх учителів фізичної культури; розроблена програма професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури може бути застосована в професійній діяльності викладачів закладу вищої освіти.
EN : The work is presented on 98 pages of printed text, contains 1 table, 4 figures. The list of references includes 85 sources. Object of research: professional preparation of students for future pedagogical activity. Subject of research: the process of preparation of future physical education teachers for future pedagogical activity. The purpose of the study: to determine, theoretically substantiate and experimentally test the features of the preparation of future physical education teachers for teaching. The essence and features of the pedagogical profession are revealed in the work; the pedagogical and methodological aspects of increasing the efficiency of the educational process of higher education are analyzed; the features of the optimal choice of teaching methods in preparing students for pedagogical activities are determined; the specifics of preparation of future physical education teachers for pedagogical activity are revealed; an experimental study of the organization of professional training of future physical education teachers for pedagogical activities was conducted. The practical significance of the study is that the results of the work allow at a qualitatively new level to carry out professional training of future teachers of physical culture; the developed program of professional training of the future teacher of physical culture can be applied in professional activity of teachers of institution of higher education.

У дисертації визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури: успішна адаптація до умов навчання; позитивна мотивація професійного саморозвитку; формування готовності до професійного самовдосконалення; організація ефективної самоосвітньої роботи на основі конструювання індивідуальної саморозвивальної програми, яка включає механізми педагогічної рефлексії й самоспостереження. Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено модель професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах, що структурно охоплює цільовий, технологічний (методичний), діагностико-оцінний блоки, реалізується за відповідних педагогічних умов та уможливлює підготовку майбутніх учителів фізичної культури зі стійкою потребою й готовністю до професійного саморозвитку. Розкрито психолого-педагогічну сутність професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури як складного педагогічного явища, що включає професійну самореалізацію педагога та способи самопізнання і самовдосконалення. Уточнено зміст поняття «професійний саморозвиток майбутніх учителів фізичної культури» як усвідомлений і керований особистістю майбутнього вчителя фізичної культури процес
In the thesis the author has defined, theoretically justified and experimentally tested pedagogical conditions for professional self-development of future physical education teachers’ that involve students’ successful adaptation to learning environment; positive motivation of professional self-development in the process of professional training in higher pedagogical education institutions; forming readiness for professional self-development; organization of effective independent work based on the construction of an individual self-development program that includes the mechanisms of pedagogical reflection and self-observation. The psychological and pedagogical essence of professional self-development as the purposeful process controlled by personality and characterized by their own activities, needs and attempts toward self-development that results in the improvement of professionally significant qualities has been justified. The essence of future physical education teachers’ readiness for professional self-development as an integral professional and personal formation, multiaspect result of professional training that provides for the accomplishment of tasks aimed at improving pupils’ health and involves future teachers’ professional self-realization, ways of self-cognition and self-development in further professional activity has been specified. It has been proved that forming future physical education teachers’ readiness for professional self-development is a relatively independent activity that presupposes certain changes aimed at improving professionally significant qualities, broadening knowledge-based potential, enhancing the level of pedagogical mastery and athletic skills to master modern pedagogical ideas and technologies that ensures pedagogues’ professional development and their professionalism enhancement in general as well as the creation of health-improving environment in comprehensive schools, in particular. In addition, the model of future physical education teachers’ professional self-development in the process of professional training in higher pedagogical education institutions has been developed, justified and experimentally tested. The realization of the model ensures professional self-development of future physical education teachers during such stages as self-actualization and motivation, correlation and identification, sense formation and self-projection, self-realization. Each stage of self-development is characterized by changes in professionally significant qualities of future physical education teachers that are specified by the indicators of motivation-oriented, operation-and content-based, competency-based and reflexive criteria that reveal the essence of passive, adaptive, active and creative levels of future physical education teachers’ professional self-development. The aim and objectives of future physical education teachers’ professional self-development has been defined taking into account the specificity of professional training in higher pedagogical education institutions that encompasses the integration of strategies, models, content and forms of higher physical and teacher education. The didactic condition for implementing the model of future physical education teachers’ professional self-development is the update of professional training content in higher pedagogical education institutions as well as the establishment of relevant scientific and methodical provision aimed at their mastering the system of professional pedagogical knowledge of the essence of professional development and self-development, obtaining skills of organization and methodology of future physical education teachers’ professional self-development as well as practical experience of professional self-development, forming of emotional and motivational orientation toward permanent professional self-development that are functionally implemented in the algorithm of realization of the professional self-development programme. The main systemic element of the developed model is the implementation of the special course «Professional Self-Development of Future Physical Education Teachers» aimed at forming professional self-consciousness and professional reflection of students as future specialists, activating their personal potential of comprehending future career and self-development. The structure of the developed model includes target, technological (methodical) and diagnostic evaluative blocks. During the professional training of future physical education teachers, the successful realization of the model is ensured by appropriate pedagogical conditions and provides for training future physical education teachers, ready for professional self-development. Based on the analysis of theoretical findings and pedagogical practice, the author has justified motivation-oriented, operation- and content-based, competency-based and reflexive criteria and characterized creative, active, adaptive and passive levels of future physical education teachers’ readiness for professional self-development. The efficiency of the developed model as well as revealed and scientifically justified pedagogical conditions for professional self-development of future physical education teachers has been experimentally tested

У дисертації визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури: успішна адаптація до умов навчання; позитивна мотивація професійного саморозвитку; формування готовності до професійного самовдосконалення; організація ефективної самоосвітньої роботи на основі конструювання індивідуальної саморозвивальної програми, яка включає механізми педагогічної рефлексії й самоспостереження. Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено модель професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури у процесі професійної підготовки у вищих навчальних закладах, що структурно охоплює цільовий, технологічний (методичний), діагностико-оцінний блоки, реалізується за відповідних педагогічних умов та уможливлює підготовку майбутніх учителів фізичної культури зі стійкою потребою й готовністю до професійного саморозвитку. Розкрито психолого-педагогічну сутність професійного саморозвитку майбутніх учителів фізичної культури як складного педагогічного явища, що включає професійну самореалізацію педагога та способи самопізнання і самовдосконалення. Уточнено зміст поняття «професійний саморозвиток майбутніх учителів фізичної культури» як усвідомлений і керований особистістю майбутнього вчителя фізичної культури процес
In the thesis the author has defined, theoretically justified and experimentally tested pedagogical conditions for professional self-development of future physical education teachers’ that involve students’ successful adaptation to learning environment; positive motivation of professional self-development in the process of professional training in higher pedagogical education institutions; forming readiness for professional self-development; organization of effective independent work based on the construction of an individual self-development program that includes the mechanisms of pedagogical reflection and self-observation. The psychological and pedagogical essence of professional self-development as the purposeful process controlled by personality and characterized by their own activities, needs and attempts toward self-development that results in the improvement of professionally significant qualities has been justified. The essence of future physical education teachers’ readiness for professional self-development as an integral professional and personal formation, multiaspect result of professional training that provides for the accomplishment of tasks aimed at improving pupils’ health and involves future teachers’ professional self-realization, ways of self-cognition and self-development in further professional activity has been specified. It has been proved that forming future physical education teachers’ readiness for professional self-development is a relatively independent activity that presupposes certain changes aimed at improving professionally significant qualities, broadening knowledge-based potential, enhancing the level of pedagogical mastery and athletic skills to master modern pedagogical ideas and technologies that ensures pedagogues’ professional development and their professionalism enhancement in general as well as the creation of health-improving environment in comprehensive schools, in particular. In addition, the model of future physical education teachers’ professional self-development in the process of professional training in higher pedagogical education institutions has been developed, justified and experimentally tested. The realization of the model ensures professional self-development of future physical education teachers during such stages as self-actualization and motivation, correlation and identification, sense formation and self-projection, self-realization. Each stage of self-development is characterized by changes in professionally significant qualities of future physical education teachers that are specified by the indicators of motivation-oriented, operation-and content-based, competency-based and reflexive criteria that reveal the essence of passive, adaptive, active and creative levels of future physical education teachers’ professional self-development. The aim and objectives of future physical education teachers’ professional self-development has been defined taking into account the specificity of professional training in higher pedagogical education institutions that encompasses the integration of strategies, models, content and forms of higher physical and teacher education. The didactic condition for implementing the model of future physical education teachers’ professional self-development is the update of professional training content in higher pedagogical education institutions as well as the establishment of relevant scientific and methodical provision aimed at their mastering the system of professional pedagogical knowledge of the essence of professional development and self-development, obtaining skills of organization and methodology of future physical education teachers’ professional self-development as well as practical experience of professional self-development, forming of emotional and motivational orientation toward permanent professional self-development that are functionally implemented in the algorithm of realization of the professional self-development programme. The main systemic element of the developed model is the implementation of the special course «Professional Self-Development of Future Physical Education Teachers» aimed at forming professional self-consciousness and professional reflection of students as future specialists, activating their personal potential of comprehending future career and self-development. The structure of the developed model includes target, technological (methodical) and diagnostic evaluative blocks. During the professional training of future physical education teachers, the successful realization of the model is ensured by appropriate pedagogical conditions and provides for training future physical education teachers, ready for professional self-development. Based on the analysis of theoretical findings and pedagogical practice, the author has justified motivation-oriented, operation- and content-based, competency-based and reflexive criteria and characterized creative, active, adaptive and passive levels of future physical education teachers’ readiness for professional self-development. The efficiency of the developed model as well as revealed and scientifically justified pedagogical conditions for professional self-development of future physical education teachers has been experimentally tested

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2015. Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування професійного мислення майбутніх учителів фізичної культури засобами педагогічних ситуацій. Проаналізовано сутність і взаємозв’язок базових понять дослідження; розглянуто специфіку й особливості професійного мислення вчителя фізичної культури; виокремлено та охарактеризовано критеріальні характеристики досліджуваного феномену. Визначено методи і засоби формування професійного мислення вчителів фізичної культури. Розглянуто та систематизовано педагогічні основи використання специфічних педагогічних ситуацій у процесі підготовки фахівців визначеного профілю. Теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено ефективність авторської технології формування професійного мислення майбутніх учителів фізичної культури засобами специфічних педагогічних ситуацій. Доведено, що її поетапна реалізація забезпечує позитивні зміни у рівнях сформованості (критичний, допустимий, достатній, оптимальний) професійного мислення. Розроблено відповідне навчально-методичне забезпечення, що сприяє підвищенню якості підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Головіна Ю. С. Формування емоційної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник О. О. Андрющенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 106 с.
UA : Робота викладена на 106 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 80 джерел. Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження: дидактична модель формування емоційної культури майбутніх учителів початкових класів. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати сутність, зміст емоційної культури вчителя початкових класів; визначити комплекс педагогічних умов, що сприяють ефективному формуванню емоційної культури майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки. В роботі з’ясовано стан досліджуваної проблеми та уточнено сутність поняття «емоції», «культура»; визначено зміст компонентів емоційної культури та її функції, розроблено та апробовано структурну модель емоційної культури вчителя.
EN : The work is presented on 106 pages of printed text. The list of links includes 80 sources. Object of research: professional training of future primary school teachers. Subject of research: didactic model of formation of emotional culture of future primary school teachers. The purpose of the study: to theoretically substantiate the essence, content of emotional culture of primary school teachers; to determine a set of pedagogical conditions that contribute to the effective formation of emotional culture of future primary school teachers in the process of professional training. The paper clarifies the state of the research problem and clarifies the essence of the concept of "emotions", "culture"; the content of components of emotional culture and its functions are determined, the structural model of emotional culture of the teacher is developed and tested.