Добірка наукової літератури з теми "Підготовка курсантів"

Мета. Розкрити сутність професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх поліцейських тавизначити перспективні підходи щодо її удосконалення. Методи. В роботі використано аналіз наукових джерел і документальних матеріалів. Результати. Проаналізовано дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців про види та шляхи покращення підготовки майбутніх поліцейських. Встановлено, що досягнення високого рівня професійної компетентності майбутніми працівниками Національної поліції, курсантам необхідно пройти різнопланову підготовку, а саме: службову, вогневу, фізичну та психологічну. Окрім цього майбутній поліцейський повинен здобути професійні вміння, навики та якості які готують його до майбутньої професії. При цьому пріоритет надається психофізичним якостям. Адже тривала дія стресогенних чинників, наявність реальної загрози для життя, висока ймовірність загибелі чи поранення висувають високі вимоги не тільки до рівня професійних знань, але й до фізичного протистояння порушникам правопорядк,у шляхом використання прийомів самозахисту та затримання злочинців. Курсантам закладів вищої освіти України під час їх навчання викладаються такі дисципліни як “фізична підготовка” та “спеціальна фізична підготовка”. Дані дисципліни реалізуються протягом всього періоду навчання. Навчальна програма по цим дисциплінам включає в себе такі розділи як: теоретична та методична підготовка, загальна фізична підготовка та тактика самозахисту й особиста безпека. Висновок. Для формування та удосконалення психофізичних властивостей у курсантів викладачі обирають найбільш ефективні та необхідні засоби, методи і форми навчання. При цьому, велика кількість навчального матеріалу залишається не засвоєною, через певні причини, а саме: низький вихідний рівень фізичної підготовленості курсантів (так званий “доступний” рівень). Фізична підготовленість у понад 40% абітурієнтів є низькою і з року в рік погіршується; відсутня належна мотивація покращення своїх фізичних можливостей; тематичний план не охоплює усіх проблемних питань з удосконаленняпсихофізичного стану, оволодіння прийомами боротьби та рукопашного бою; мала кількість навчальних годин, які виділяють на загальну та спеціальну фізичну підготовку. Отже виникає нагальна потреба розробки нових підходів щодо психофізичної підготовки майбутніх поліцейських.Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, психофізичні якості, майбутні поліцейські.

Необхідність удосконалення якості підготовки спеціалістів ставить перед викладачами ряд достатньо складних питань. Як навчити слухача (курсанта) вибирати з моря знань необхідне і причому в найкоротші терміни? Як будувати навчальний процес, щоб у курсанта в процесі навчання формувалися не тільки навички, але і справжні знання? Як розвивати логічне і критичне мислення? Іншими словами, як формувати особистість майбутнього спеціаліста?Оскільки особистість спеціаліста формується тільки в результаті його власної праці, то весь навчальний процес від першого до останнього дня перебування курсанта в вищому навчальному закладі повинен бути його безупинною активною цілеспрямованою діяльністю. Організація і керування нею і є основною задачею професорсько-викладацького складу. Тому завдання полягає в організації діючої розвиваючої системи підготовки спеціалістів.Однією з основних вимог, що пред’являються до якості підготовки спеціаліста є його глибокі і тверді фундаментальні та спеціальні знання, що утворюються тільки в результаті пізнавальної діяльності, за рахунок прагнення зрозуміти, просуваючись від менш повного знання до більш повного. Накопичення знань забезпечує більшу глибину розуміння явищ, що, у свою чергу, відкриває нові можливості для досягнення більшої повноти знання. При такому накопиченні знань вони є “справжніми”, на відміну від “формальних знань”, які є результатом запам’ятовування результатів проведених кимось раніше досліджень. Запам’ятовування може мати місце, а справжнього знання при цьому може і не бути. Збереження багатьох відомостей у пам’яті й уміння їх відтворити за вимогою екзаменатора ніяк не свідчить про наявність справжніх знань і їхньої якості. Просте, формальне опитування на іспиті часто дає дуже неякісне уявлення про рівень знань екзаменованого. Звичайно, є можливість й у процесі опитування з’ясувати, чи є в курсанта справжні знання, але це потребує детального і всебічного зондування глибини розуміння. Проведення такого іспиту є дуже складним, потребує багато часу й в умовах масового навчання здійснити не просто.Тільки перевірка курсанта в процесі його діяльності, при рішенні поставленої викладачем задачі або проблемної ситуації (наприклад, виконання курсових і дипломних робіт або проектів, ділових ігор, конкурсних наукових праць, рефератів) дає повне уявлення про стан його підготовки у відповідній області. Таким чином, перевірка наявності й якості знань, а не просто запам’ятовування, щонайкраще здійснюється в умовах спеціально організованої учбової і наукової діяльності курсантів.У традиційній системі підготовки спеціалістів основна увага приділяється запам’ятовуванню. Скільки б ми не висловлювали розумних положень про користь розвитку, про спрямоване формування особистості, як головної мети вищого навчального закладу, ефект буде незначний, якщо ми не знайдемо адекватних показників якості підготовки і не навчимося ними користуватися. Тоді курсанти будуть визначати напрямок своїх зусиль відповідно до прийнятих критеріїв перевірки якості їхньої діяльності. При перевірці рівня запам’ятовування вони будуть зубрити і заучувати. Якщо перевіряти уміння діяти в заданих умовах, то курсанти будуть вчитися цьому. Необхідність запам’ятовування і збереження в пам’яті знань ні в якій мірі не заперечується. Суть у тому, яким шляхом насичувати пам’ять так, щоб утворилися справжні знання.Відомо, що крім безпосереднього вольового запам’ятовування є ще й інший вид – мимовільне, що супроводжується достатньо напруженою розумовою діяльноітю.Досвід показує, що чим краще розроблено і логічно побудовано тематичний план дисципліни і методичні матеріали курсу, тим менше необхідно удаватись до вольового запам’ятовування. Тому варто організувати таку учбову діяльність, у процесі якої знання будуть набуватися мимоволі. Тільки поставивши перед курсантом деяку, нехай нескладну задачу, рішення якої є неможливим без засвоєння викладеного, викладач визначить якість засвоєння. Таким чином, для забезпечення придбання курсантом справжніх знань необхідно організувати спеціальну учбову активну діяльність курсантів, тобто організувати розвиваючу систему підготовки.Для викладача це складна задача, тому що ставиться питання про його перехід на більш високий рівень діяльності. При цьому перед кожним учасником системи навчання ставиться задача – прагнути сьогодні зробити доручену справу краще, ніж учора. Таку активність можна і треба виховувати. У житті ця якість виробляється у процесі подолання виникаючих перед особистістю труднощів. У навчальному процесі таке виховання повинно здійснюватися шляхом виконання завдань наростаючої складності, оскільки саме даний підхід є основною формою оволодіння навчальним матеріалом. У цьому контексті орієнтиром може бути прийнята в АПБУ система підготовки, коли курсантам на кожному курсі прищеплюються визначені якості та вміння: на першому та другому курсах – пожежного, на третьому – командира відділення, молодшого інспектора, на четвертому та п’ятому курсах – офіцера-спеціаліста або магістра.У традиційній системі підготовки спеціалістів основне місце займає повідомлення курсантам і закріплення в їхній пам’яті необхідної інформації. Відтворення цієї інформації на іспиті (заліку) вважається головним показником засвоєння матеріалу. Такий підхід призводить до цілого ряду протиріч між системою підготовки до майбутньої діяльності і самою майбутньою діяльністю. Досвід показує, що досягнутий на момент проведення іспиту рівень відтворення поданого матеріалу швидко втрачається. Навіть через невеличкий проміжок часу курсанти вже не можуть багато чого відтворити знову. А їх вчать для того, щоб вони потім застосовували отримані знання на практиці.Протиріччя цим не вичерпуються. Як правило, жоден значний спеціаліст не зміг би знову здати іспити з усіх предметів ВНЗу без попередньої підготовки. Водночас це не заважає йому залишатися гарним спеціалістом, що він і підтверджує своєю діяльністю. До речі, багато хто з таких спеціалістів у ВНЗі не був відмінником, і навпаки, багато хто з відмінників на практиці не показав особливої схильності до творчої діяльності. Виходить, критерії якості підготовки майбутнього спеціаліста значно відрізняються від критеріїв якості самого спеціаліста. Курсант, ставши спеціалістом, буде продовжувати вчитися. Головним завданням його буде знайти рішення. Саме уміння знайти рішення, бажано оптимальне, і визначає якість підготовки спеціаліста, і саме така діяльності забезпечує його розвиток.Тому навчальний процес повинен будуватися під девізом “вчити умінню”, а для того, щоб організувати активну діяльність курсанта, необхідно викликати в нього неослабну зацікавленість до своєї справи. Навчання без такої зацікавленості, тільки на вольовому стимулі, є можливим, але дає незрівнянно більш низькі результати. Отже, необхідно побудувати навчальний процес таким чином, щоб у його основу було закладено систему розвиваючої підготовки спеціаліста. Для організації такої системи необхідно відповісти на головне питання: якими методами досягти бажаного результату? На це питання можливо запропонувати наступні відповіді.1. Творчі методи придбання знань передбачають активну участь курсантів у наукових товариствах при кафедрах. Така робота повинна дати результат, і тут варто йти від рішення простих задач до їхнього поступового ускладнення. Алгоритм такої роботи може бути наступним: розробка навчального макету або устрою з попереднім вивченням принципу його дії, підготовка тез доповіді на наукову конференцію і доповідь на ній, підготовка наукової статі, реферату, конкурсної наукової праці. Заключним етапом такої роботи повинен стати дипломний проект або робота.2. Використання методів проблемного навчання, в основі яких – самостійне вирішення курсантами виникаючих у пізнавальному процесі протиріч між наявними у них знаннями і новою ситуацією або задачею. Суть навчання при цьому полягає в тому, щоб підвести курсантів до проблеми, зробити її “відчутною”, збудити потребу в її вирішенні, і разом з курсантами знайти невідоме рішення, котре знімає проблему й одночасно є новим знанням – метою навчальної роботи. Прикладом такого навчання є ділові ігри, розбір службових ситуацій.3. Використання в навчальному процесі модульно-рейтингової системи знань, основними достоїнствами якої є:розкриття здібностей курсантів, розвиток їхнього творчого мислення;поглиблена і більш об’єктивна оцінка знань курсантів;рівномірна й активна робота курсантів протягом семестру;підвищена зацікавленість курсантів у відвідуванні занять;стимулювання навчальної роботи курсантів, пов’язаної із можливістю звільнення їх від іспиту або заліку;стимулювання самостійної та наукової роботи;усування зрівняльного підходу до навчання.Таким чином, побудова системи підготовки спеціалістів, спрямованої на розвиток розумових здібностей курсантів, забезпечить досягнення головної мети – розвитку особистості, якісної підготовки з твердими, глибокими, справжніми знаннями, вмінням застосовувати ці знання на практиці.

Мета: розробити та експериментально обґрунтувати вдосконалену методику фізичної підготовки курсантів. Матеріал і методи: дослідження виконано на навчально-спортивній базі Харківського національного університету внутрішніх справ (ХНУВС). У дослідженні брали участь 46 курсантів двох академічних груп другого року навчання. Було створено експериментальну (n-24) і контрольну (n-22) групи. Експеримент тривав протягом четвертого семестру. У роботі використано наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної інформації, педагогічне спостереження, тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: за рахунок використання експериментальної методики, підбору засобів та методики виконання комплексних вправ одержано приріст показників фізичної та спеціальної підготовленості курсантів. Висновки: розроблена методика удосконалення фізичної підготовки забезпечила достовірне покращення показників фізичної підготовленості курсантів і сприяє успішному оволодінню вправами тактики самозахисту. Ключові слова: курсанти, фізична підготовка, тестування, фізичні якості, кросфіт.

У цій статті, що є публікацією окремих положень докторського дисертаційного дослідження автора, здійсне- ний пошук та аналіз основних проблем впровадження сучасних тренажерних освітніх засобів у наземне навчання майбутніх льотчиків тактичної авіації у вищому військовому закладі освіти (ВВЗО) України. Ця проблема ще не була об’єктом окремого педагогічного дослідження. В рамках піднятої проблематики дослідження розкриті клю- чові поняття «наземне навчання», «авіаційний тренажер», «тренажерна підготовка» в їх змістовному зв’язку щодо фахової підготовки курсантів – військових льотчиків. Обґрунтовано пропевдичну роль тренажерної підготовки в ній, значний методичний і освітній потенціал як перспективного технологічного інструменту, що зв’язує теоретичне навчання і наземну підготовку з безпосереднім льотним навчанням на літаках. Автор аргументовано пропонує роз- глядати наземне навчання як ядро системи забезпечення якісної фахової підготовки військових льотчиків-курсантів в умовах ВВЗО, а впровадження сучасних тренажерних освітніх засобів – як необхідну умову їх достатньої навче- ності та формування професійно значимих компетенцій. Зазначається, що саме вона забезпечує реалізацію функ- ціональної моделі системи «людина-машина», що особливо актуально для складних технічних професій, у яких люди виступають операторами особливо складних систем. При цьому констатується недостатній рівень такого впровадження на сьогоднішній день в Україні. Значний акцент зроблений на потенціалі тренажерної підготовки як оптимальної освітньої альтернативи надзвичайно коштовній підготовці військових льотчиків безпосередньо на літальних апаратах. Доведено, що правильно організована тренажерна підготовка може реально зекономити значні фінансові ресурси під час льотного навчання, а також психологічно і технічно готує курсантів до кращого професій- ного сприйняття власне льотної практики. Основними проблемами запровадження сучасних тренажерних засобів навчання в освітній процес майбутніх льотчиків тактичної авіації визначено недостатнє фінансування матеріально- технічної бази вітчизняного ВВЗО та недостатня науково-педагогічна розробленість методичного складника засто- сування тренажерних засобів навчання. Запропоновані конкретні шляхи вирішення вказаних проблем.

У статті висвітлено логіку здійснення аналізу результатів експериментального дослідження впровадження системи соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти у Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ). Узагальнено результати формувального етапу експериментального дослідження; внесено доповнення та уточнення у зміст концепції соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти у НАДПСУ; резюмовано авторські науково-дослідницькі матеріали, метою яких є формування соціально-економічної компетентності курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти у НАДПСУ. Підсумовано, що з метою аналізу результатів експеримен­тального дослідження проводилося порівняння сформованості всіх чотирьох компонентів (мотиваційно-світоглядного, інформаційно-змістового, конативно-деонтологічного, особистісно-рефлексив­ного) та загалом соціально-економічної компетентності (СЕК) у курсантів та слухачів НАДПСУ за чотирма рівнями (високий, достатній, задовільний, низький). У процесі розподілу учасників експерименту на контрольні та експериментальні групи враховано приблизно однаковий рівень сформованості всіх компонентів і загалом СЕК на етапі вхідного контролю та можливість охопити експериментальним дослідженням курсантів і слухачів усіх напрямів підготовки в НАДПСУ. Перевірка достовірності отриманих результатів підтверджу­ється статистичними показниками обчислення критерію Фішера. Резюмовано, що досягнення високого рівня соціально-економічної компетентності майбутнього персоналу Державної прикордонної служби України можливе за умов, якщо процес соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів орієнтувати на реалізацію розробленої системи, педагогічних умов та структурно-функціональної моделі безперервної освіти в НАДПСУ. Ключові слова: курсанти, слухачі, соціально-економічна підготовка, соціально-економічна компетентність, Державна прикордонна служба України.

У статті проаналізовано практичну підготовку майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону як складову навчання військово-спеціальних дисциплін. Визначено нормативно-правові підстави, мету, завдання, принципи практичної підготовки, а також особливості її організації та проведення з урахуванням основних посад за курсами навчання проходження практики. Установлено, що практична підготовка після кожного курсу навчання закріплює ті компетентності, якими курсант оволодіває на теоретичних та практичних заняттях у стінах Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького.Узагальнено перелік основних посад за курсами навчання, на яких проходять практику майбутні бакалаври безпеки державного кордону, визначено мету та завдання практичної підготовки майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону на кожному навчальному курсі. Доведено провідне значення військово-спеціальних дисциплін у закріпленні та розвитку на практиці професійних компетентностей, набутих у стінах Національної академії.Визначено, що практична підготовка майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону є важливою складовою навчання військово-спеціальних дисциплін, інтегруючим і стрижневим компонентом професійного становлення курсантів, сполучною ланкою між теоретичним навчанням та практичним виконанням службових обов’язків за призначенням. Вона забезпечує поглиблення та закріплення знань та практичних навичок, а також формування комплексу умінь, відповідно до вимог стандарту вищої освіти за спеціальністю.Практична підготовка майбутніх бакалаврів безпеки державного кордону має свої особливості, певні цілі та завдання в залежності від курсу навчання, додаткового професійного спрямування підготовки та потреб прикордонного відомства. Її зміст і послідовність визначаються Програмами практичної підготовки.

Актуальність. У процесі фізичного вдосконалення військовослужбовців бере участь велика кількість фахівців, але провідне місце в цьому належить командирам підрозділів. Їх підготовка до виконання обов’язків керівників форм фізичної підготовки розпочинається в стінах вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) у процесі фізичної підготовки. Формування методичної майстерності випускників ВВНЗ – це прямий внесок у методичне забезпечення фізичної підготовки у військах, необхідна передумова відмінної фізичної підготовки, яка є складовою частиною бойової. У наукових працях О. М. Лойка (2000, 2012), О. М. Ольхового (2005-2014), Є. Д. Анохіна (2010), С. В. Романчука (2015) та інших відзначено, що процес фізичної підготовки курсантів у ВВНЗ зводиться тільки до формування фізичних якостей. Завдання роботи – експериментально перевірити ефективність авторської програми методичної складової навчальної дисципліни «Фізичне виховання та спеціальна фізична підготовка» курсантів ВВНЗ у формуванні методичних умінь та навичок у майбутніх командирів військових підрозділів. Методологія проведення роботи – організований чотирирічний формувальний педагогічний експеримент. У ньому брали участь 60 курсантів (експериментальна група, n=30; контрольна група, n=30). Ефективність експериментальної концепції визначили, використовуючи зміни показників методичної та теоретичної підготовленості курсантів. Результати роботи. Розглянуто результати педагогічного формувального експерименту, які доводять ефективність авторської програми методичної підготовки. Установлено, що в курсантів контрольної групи протягом навчання у вищому військовому навчальному закладі в процесі дослідження за результатами динаміки середнього рівня методичної підготовленості покращилася на 0,3 бала (від 3,7 до 4,0 бала), при цьому достовірних змін не відбулось (t=1,28; р>0,05). Доведено, що по закінченню експерименту в курсантів-випускників експериментальної групи різниця рівня методичної підготовленості складає 1,0 бала, порівняно з вихідним рівнем (від 3,6 до 4,6 бала), що є статистично достовірно (t=4,38; р<0,001). Висновки. Програму вдосконалення методичної підготовленості в процесі фізичної підготовки у ВВНЗ рекомендуємо використовувати під час підготовки курсантів ВВНЗ.

У статті визначено актуальність фізичного самовдосконалення як одної із складових реалізації системи професійної підготовки офіцерів прикордонників, розглянуто сутність даного поняття Велика увага авторів сфокусована на необхідності та важливості деяких основних складових фізичного самовдосконалення для майбутніх офіцерів-прикордонників.Стаття присвячена вивченню професійних підходів відповідно до умов і підстав застосування прикордонниками спеціальних засобів фізичного самовдосконалення при виконанні завдань з охорони державного кордону. Постійний розвитком Державної прикордонної служби України висуває нові вимоги до підготовки офіцерів-прикордонників. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького є єдиним вищим навчальним закладом професійної підготовки майбутніх офіцерів прикордонної служби. Існує велика кількість професійних тренінгів під час навчання на всіх етапах отримання курсантами вищої освіти, велика увага приділяється багатьом професійним курсам. Головними з них є: тактика, медична підготовка, вогнева і фізична підготовка. Фізична підготовка – одна з найважливіших частин життя курсантів і надзвичайно корисна для майбутньої професії. Наведені основні форми фізичної підготовки: ранкові фізичні вправи, спеціальні спортивні гуртки, фізичні змагання з усіх видів спорту. Головною метою фізичного виховання є: отримання гарної фізичної форми, самовдосконалення та базова підготовки щодо майбутньої служби на державному кордоні. Тому слід відмітити, що майбутні офіцери-прикордонники мають володіти основними теоретичними навичками, а також бути у належній фізичній формі і бути готовими до дій у різних умовах обстановки.За браком часу курсанти повинні самостійно займатись і планувати свій розпорядок дня. Фізична підготовка як основна частина військового курсу тісно пов’язана з іншими військовими предметами (тактикою, вогневою підготовкою, військовою медициною) та впливає на майбутню службу.

У статті висвітлено організацію дослідно-експериментальної роботи з соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (НАДПСУ). Підсумовано, що експериментальне дослідження виконувалося на основі дотримання загальнонаукових принципів ефективності, об’єктивності, достовірності, цілісності, що відображають загальні вимоги до організації та проведення педагогічного експерименту. Основним методом роботи був природний методичний експеримент, додатковими – емпіричний аналіз, рефлексивне опитування, анкетування, тестування, моніторинг, спостереження, портфоліо, аналіз нормативної бази та засобів навчання. Аналіз та узагальнення отриманих результатів здійснювалося із застосуванням методів синтезу, систематизації та математичної обробки матеріалів експерименту, інтерпретації результатів, наочного уявлення фактичних даних. Кількісна оцінка результатів експерименту здійснювалася методом співвідношення фактичних статистичних даних про зміну досліджуваного феномену ‒ соціально-економічної компетентності. Логіку і хід педагогічного експерименту відображають етапи, які характеризуються наступністю і визначають послідовність реалізації змісту експериментальної діяльності в рамках соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ. До таких етапів віднесено: теоретичний, діагностично-констатувальний, формувальний, контрольно-аналітичний. Підсумовано, що проблема оцінки педагогічних систем і процесів є однією з найскладніших для сучасної науки і особливо там, де предметом діагностики виступає процес розвитку особистості. Резюмовано, що ключовою метою визначено встановлення реального стану сформованості соціально-економічної компетентності курсантів і слухачів. Отримані результати експериментального дослідження засвідчили необхідність інноватизації та активізації соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Ключові слова: організація дослідження, педагогічний експеримент, соціально-економічна підготовка, курсанти, слухачі, безперервна освіта, соціально-економічна компетентність.

Визначено основні процеси, які необхідно реалізувати на заняттях із вищої математики для майбутніх фахівців цивільного захисту (усвідомлення, осмислення, засвоєння). Зазначено, що для процесу осмислення необхідно навчити курсантів і студентів створювати математичні моделі. Наведено приклади таких задач. Визначено фактори (мети і завдань, повноти і якості викладання, складності, місця і значення окремої теми в подальшому вивченні предмета, місця і значення дисципліни у професійному застосуванні, можливостей і вміння викладача переконати студентів і курсантів у важливості навчального предмета, вибору викладачем раціональних методів, прийомів, засобів і способів викладання) та педагогічні технології (особистісно орієнтована, модульна, ситуаційного навчання, повного засвоєння, імітаційні, ігрові, дискусії), які впливають на процес засвоєння знань. Виокремлено особливості (операційна, аналітична, когнітивна, евристична), які впливають на розвиток професійних якостей майбутніх фахівців цивільного захисту в контексті математичної підготовки.

Червоний П. Д. Підготовка курсових офіцерів до виховної роботи : матеріали Всеукр. наук. – практ. конф. [„Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України”] [Серія: Психолого-педагогічні й філологічні науки] (Хмельницький, 14 листопада 2008 р.). – Хмельницький : Національна академія Державної прикордоннної служби України імені Б. Хмельницького, 208. – 314 с.
У статті пропонується здійснювати професійну підготовку курсових офіцерів до виховної роботи з курсантами, а саме: у отриманні окремих знань з педагогіки та психології, підвищенні педагогічної, комунікативної та конфліктологічної компетентності курсового офіцера. Готовність та педагогічна компетентність включає в себе знання, уміння та навички стосовно даної діяльності. Article proposes the features of professional psychological training of police officers to educational work with the cadets, namely to obtain some knowledge of pedagogy and psychology, improving teaching, communication and conflict competence course officers. Etablished, that readiness and teaching competency includes knowledge and skills regarding this activity. В статье предлагается осуществлять профессиональную подготовку курсовых офицеров к воспитательной работе с курсантами, а именно: в получении отдельных знаний по педагогике и психологии, повышении педагогической, коммуникативной и конфликтологической компетентности курсового офицера. Готовность и педагогическая компетентность включает в себя знания, умения и навыки по данной деятельности.

Редькін М. М. Формування професійної адаптації у курсантів вищої освіти пенітенціарної системи : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» / наук. керівник Л. С. Іванова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 97 с.
UA : Робота викладена на 97 сторінках друкованого тексту, містить 2 таблиці, 2 рисунка. Перелік посилань включає 86 джерел. Об’єкт дослідження: процес професійної адаптації курсантів вищої освіти пенітенціарної системи. Предмет дослідження: педагогічні умови формування професійної адаптації у курсантів вищої освіти пенітенціарної системи. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати педагогічні умови, що будуть сприяти формуванню професійної адаптації курсантів вищої освіти пенітенціарної системи; розробити програму формування професійної адаптації у курсантів. В роботі проаналізовано основні теоретичні підходи до проблеми адаптації в сучасній психолого-педагогічній науці; вивчено особливості професійної адаптації курсантів вищої освіти пенітенціарної системи; визначено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійної адаптації курсантів пенітенціарної системи; розроблено критерії, показники і рівні сформованості професійної адаптації у курсантів вищої освіти пенітенціарної системи; з’ясовано стан сформованості професійної адаптації курсантів закладу вищої освіти ДПтС України; розроблено програму формування професійної адаптації майбутніх фахівців пенітенціарної системи. Наукова новизна: визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування професійної адаптації курсантів пенітенціарної системи (оволодіння змістом, формами й методами для успішної професійної діяльності; організація позитивного спілкування в курсантських групах; забезпечення мотивації курсантів до формування професійно важливих якостей); визначено критерії, показники і рівні сформованості професійної адаптації у курсантів вищої освіти пенітенціарної системи.
EN : The work is presented on 97 pages of printed text, contains 2 tables, 2 figures. The list of references includes 86 sources. The object of the study: the process of professional adaptation of cadets of higher education in the penitentiary system. Subject of research: pedagogical conditions of formation of professional adaptation at cadets of higher education of penitentiary system. The purpose of the study: to theoretically substantiate the pedagogical conditions that will contribute to the formation of professional adaptation of cadets of higher education in the penitentiary system; to develop a program for the formation of professional adaptation in cadets. The main theoretical approaches to the problem of adaptation in modern psychological and pedagogical science are analyzed in the work; the peculiarities of professional adaptation of cadets of higher education of the penitentiary system are studied; the pedagogical conditions of formation of professional adaptation of cadets of penitentiary system are defined and theoretically substantiated; criteria, indicators and levels of formation of professional adaptation at cadets of higher education of penitentiary system are developed; the state of formation of professional adaptation of cadets of the institution of higher education of the State Pedagogical Service of Ukraine is clarified; the program of formation of professional adaptation of future experts of penitentiary system is developed. Scientific novelty: pedagogical conditions of formation of professional adaptation of cadets of penitentiary system are defined and substantiated (mastering of the maintenance, forms and methods for successful professional activity; the organization of positive communication in cadet groups; maintenance of motivation of cadets to formation of professionally important qualities); criteria, indicators and levels of formation of professional adaptation at cadets of higher education of penitentiary system are defined.

Розглянуто актуальну проблему формування прикладних професійних компетентностей майбутніх офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України до дій в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки. Підсумовуючи результати моніторингу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи сконструйовано та апробовано педагогічну модель, яка забезпечує формування готовності майбутніх офіцерів (на прикладі курсантів командно-штабного факультету Національної академії Національної гвардії України) до дій в екстремальних умовах (хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки) із використанням засобів спеціальної фізичної підготовки. Відповідно до результатів емпіричного дослідження, членами науково-дослідної групи встановлено, що результати, отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних групах, зросли відносно вихідних даних, і ці відмінності переважно є достовірні (Ег, P≤0,05). Крім цього, наприкінці дослідження, членами науково-дослідної групи встановлено, що рівень витривалості, швидкості, сили та спритності у досліджуваних курсантів Ег підвищився, на відміну від курсантів Кг про що свідчать результати заліку з навчальної дисципліни «Спеціальна фізична підготовки» (7 семестр 2020/2021 навчального року, у досліджуваних Ег – середній рівень спеціальної фізичної підготовленості складає 4,9 бали, у той час, як у курсантів Кг зазначений показник знаходиться в межах 4,6 балів). Варто зауважити, що також підвищилися якісні показники відпрацювання нормативів з бойової та спеціальної підготовки військовослужбовців НГУ, так у курсантів Ег середній бал за виконання тренувальних завдань складає 4,7 балів, у той час, як у курсантів Кг зазначений показник сягає відмітки 4,2 балів. Членами науково-дослідної групи встановлено високу ефективність засобів спеціальної фізичної підготовки, що сприяло ефективному формуванню прикладних професійних компетентностей у досліджуваних курсантів Ег. Зазначена педагогічна модель може використовуватися в системі професійної освіти офіцерів інституцій сектору безпеки і оборони України із урахуванням нормативно-правової бази, що сприятиме більш стійкому та якісному формуванню прикладних професійних компетентностей, які необхідні для виконання завдань за призначенням в умовах хімічної, біологічної, радіаційної та ядерної небезпеки (екстремальних умовах).

Розглянуто актуальну проблему розвитку та удосконалення рукопашної підготовки (техніки та тактики застосування заходів фізичного впливу, сили) майбутніми офіцерами-правоохоронцями інституцій сектору безпеки і оборони України у різних умовах службово-оперативної діяльності. Відповідно до результатів аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (моніторингу Інтернет-ресурсів), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано педагогічну (змістово-функціональну) модель формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) в системі спеціальної фізичної підготовки (із урахуванням карантинних обмежень) до дій у різних умовах службово-бойової (оперативної) діяльності. У вище зазначеній педагогічній моделі інтегровано: цільовий блок (мета, завдання, підходи, компоненти готовності, педагогічні умови), організаційно-змістовий блок (навчально-методичне забезпечення, інтерактивні методи навчання, кадрове забезпечення), результативно-оцінний блок (критерії, кваліфікаційні рівні, методики, методи, засоби, способи форми). Під час дослідження були використані наступні методи: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу) тощо. Відповідно до результатів емпіричного дослідження встановлено, що результати отримані наприкінці педагогічного експерименту у досліджуваних контрольної (Кг) та експериментальної (Ег) груп зросли відносно вихідних даних, і ці відмінності переважно є достовірні (Ег, P≤0,05). Результати контрольного тестування показали, що в процесі проведеної експериментальної роботи збільшилась кількість курсантів із вищим рівнем готовності до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності в Ег на 8 %, тоді як у Кг на 2 %, відмінного рівня збільшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, доброго рівня зменшилась: в Ег на 19 %, тоді як у Кг – на 2 %, чисельність курсантів задовільного рівня готовності зменшилась: в Ег на 8 %, тоді як у Кг – на 6 %. Слід зауважити, що незадовільний рівень сформованості навичок застосування заходів фізичного впливу (сили) у курсантів, як Ег, так і Кг не помічено. Крім цього, експериментально перевірені педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-правоохоронців до застосування заходів фізичного впливу (сили) у різних умовах службово-оперативної діяльності. Достовірність отриманих результатів підтверджена методами перевірки за допомогою критерію χ2. Результати дослідження впроваджені у практику спеціальної фізичної підготовки курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ