Статті в журналах: "Підготовка до змагань"

1

Борисова, Ольга, Вікторія Нагорна та Артур Митько. "Спеціальна фізична підготовленість висококваліфікованих більярдистів як чинник підвищення ефективності змагальної діяльності (на прикладі пулу)". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 14–19. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.14-19.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті розглянуто проблеми удосконалення рівня спеціальної фізичної підготовленості висококваліфікованих більярдистів для підвищення ефективності їхньої змагальної діяльності та досягнення високих спортивних результатів на головних міжнародних змаганнях з пулу. Аналіз сучасних програм підготовки висококваліфікованих більярдистів провідних збірних команд Європи з пулу, в тому числі й України, дозволив визначити, що їхній зміст складається переважно з показників планування тренувального навантаження техніко-тактичної підготовленості без урахування диференційованого підходу до розвитку та удосконалення спеціальних фізичних якостей. Одним зі шляхів вирішення зазначеної проблеми має стати розробка та впровадження у підготовку збірної команди України комплексних програм із урахуванням рівня психологічної, техніко-тактичної та спеціальної фізичної підготовленості гравців. Мета. Підвищення ефективності підготовки більярдистів високої кваліфікації до головних змагань макроциклу шляхом оптимізації рівня спеціальної фізичної підготовленості. Методи. Аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; опитування; метод експертних оцінок; спостереження; тестування, педагогічний експеримент; психофізіологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Результати. Реалізація розробленої нами програми підготовки спортсменів до головних змагань макроциклу у педагогічному експерименті виявила вірогідне поліпшення інтегральної підготовленості в експериментальній групі більярдистів національної збірної команди з пулу до чемпіонату Європи порівняно з контрольною групою (p < 0,05). Наукове обґрунтування практичної ефективності впровадження у процес підготовки національної збірної команди з більярдного спорту (пул) підтверджено високими результатами виступів висококваліфікованих більярдистів на чемпіонатах Європи з пулу 2016–2019 рр. Ключові слова: більярдний спорт, пул, спеціальна фізична підготовка, інтегральна підготовка, програма підготовки, індивідуальний план.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Борисова, Ольга, Вікторія Нагорна, Артур Митько, Ангеліна Перетятько та Віталій Пацура. "ПІДГОТОВКА ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ БІЛЬЯРДИСТІВ ДО ГОЛОВНИХ ЗМАГАНЬ МАКРОЦИКЛУ". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (27 грудня 2019): 3–8. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2019.4.3-8.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Гант, Олена, та Ксенія Млікова. "Використання спортсменами духовних практик та ритуалів при підготовці до змагань". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 22–25. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.024.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: вивчити особливості підготовки до змагань у українських та латишських спортсменів. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури, анкетування, методика «Ціннісні орієнтації» Рокіча. Результати: проведено теоретичний аналіз проблеми психологічної підготовки до змагань у спортсменів. Визначено, що крім класичних психологічних технік спортсмени застосовують різні ритуали та духовці практики. Проаналізовано відношення до відповідальності за результат у змаганнях у латишських та українських спортсменів. Висновки: 85,72% обстежених спортсменів, використовують різноманітні ритуальні дії та духовні практики перед змаганнями, та при цьому повністю беруть на себе відповідальність за результат на змаганнях. Використання спортс- менам ритуалів та духовних практик, залежить як від культурних особливостей обстежених спортсменів, від їх особис- тісних орієнтирів та ціннісних орієнтацій, віросповідання та сили нервової системи. Ключові слова спорт, спортсмени, психологічна підготовка, духовні практики

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Адамчук, Вадим, Віктор Костюкевич та Тетяна Вознюк. "Програмування тренувального процесу легкоатлетів-багатоборців під час підготовки до змагань". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 3–8. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.3-8.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Зміни, які відбулися в календарі змагальної практики, вимагають значної уваги до наукових досліджень, що стосуються підвищення ступеня надійності виступів спортсменів у легкоатлетичному багатоборстві та досягнення високих результатів у головних змаганнях, зокрема програмування тренувального процесу та підвищення результативності підготовки спортсменів за рахунок максимального використання інновацій у сфері теорії та практики підготовки з окремих спортивних дисциплін, що входять до програми легкоатлетичного багатоборства. Мета. Обґрунтувати методичні підходи до програмування тренувальних занять висококваліфікованих спортсменів у легкоатлетичному багатоборстві. Методи. Аналіз наукової літератури, педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Результати. Для розробки програм тренувальних занять було створено індивідуальний комплекс тренувальних засобів: спеціальної технічної підготовки (ТР1–7), спеціальної фізичної підготовки (S, SP, P, E) та загальної фізичної підготовки (GPT). З урахуванням успішних змагальних дисциплін і домінантних компонентів спеціальної фізичної підготовленості спортсменів, розроблено індивідуальну структуру тренувальних занять ударного мікроциклу підготовки багатоборців до чемпіонатів України з легкої атлетики. Ключові слова: висококваліфіковані спортсмени, легкоатлетичне багатоборство, безпосередня підготовка до змагань, ударний мікроцикл.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Безмилов, Микола, Оксана Шинкарук та Терренс Мерфі. "Підготовка спортивного резерву та відбір баскетболістів в США". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 10–20. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.10-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Постійне зростання конкуренції та динамічність спортивного результату на світовій арені потребують постійного пошуку ефективних шляхів вдосконалення системи підготовки спортивного резерву. Особливо гострою ця проблема є для ігрових командних видів спорту. Мета. Проаналізувати соціально-економічні та організаційно-методичні особливості системи підготовки резерву та відбору баскетболістів в США. Методи. Аналіз літературних джерел та даних всесвітньої мережі Internet, аналіз змагальної діяльності, опитування експертів, методи математичної статистики. Результати. Проаналізовано та представлено особливості системи підготовки баскетбольного резерву в США. Систематизовано ключові фактори, які визначають ефективність функціонування самобутньої американської моделі багаторічної підготовки спортивного резерву в багатьох видах спорту: 1) відсутність прямого державного фінансування та управління галуззю фізичного виховання і спорту; 2) багаточисельність, автономність та розрізненість окремих учасників фізкультурно-спортивного руху; 3) провідна роль освітніх установ у процесі підготовки спортивного резерву; 4) ціннісне ставлення до занять спортом та велика масовість тих, хто займається. Показано особливості організації шкільного та студентського спорту в США, на базі якого відбувається підготовка віддаленого та найближчого резерву для професійного спорту. Виділено основні ланки системи організації та управління баскетболом у США. Функціонування спорту та підготовка резерву в США переважно відбуваються екстенсивним шляхом. Основою багаторічних успіхів американських баскетболістів на міжнародній арені є популярність і масовість занять та розгалужена мережа високих за своїм рівнем шкільних та студентських змагань. Вказується на важливість врахування історичних, соціально-економічних, політичних та інших особливостей держави, традицій вітчизняної школи спорту під час перенесення досвіду зарубіжних моделей багаторічної підготовки для реалізації в умовах іншого соціокультурного середовища.Ключові слова: баскетбол, підготовка резерву, відбір, система змагань, драфт, студентськийспорт, професійний спорт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Чижевська, Надія, та Оксана Шинкарук. "Характеристика підготовки початківців в інтелектуальних видах спорту та в шашках". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 44–49. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.44-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. В сучасному світі спостерігається тенденція до видового розширення інтелектуального спорту, який розглядають як інструмент розвитку дитини. Проте проблемним питанням залишається залучення дітей до занять інтелектуальними видами спорту для розвитку їхньої особистості і найбільш здібних з них до подальших занять на всіх рівнях спортивного удосконалення. Мета. Дослідити та визначити особливості відбору та підготовки початківців в інтелектуальних видах спорту, зокрема в шашках, шляхом аналізу практичного досвіду та нормативно-правових документів. Методи. Аналіз літературних джерел та даних мережі Інтернет; нормативно-правових документів (навчальні програми для ДЮСШ, СДЮСШОР ШВСМ з інтелектуальних видів спорту); опитування; систематизація; узагальнення, методи математичної статистики. Результати. Мінімальний вік зарахування вихованців до спортивних шкіл з інтелектуальних видів спорту – 6 років. Проте в окремих випадках за рішенням тренерської ради він може бути зменшений на 1–2 роки для учнів, які мають певні здібності, за наявності медичної довідки про стан здоров’я з визначенням рекомендацій до занять будь-яким видом спорту. Експертами визначено найбільш оптимальний вік початку занять інтелектуальними видами спорту, зокрема шашками, – 4–6 років. Необхідно зазначити, що 57 % дослідників визначили вік для початку занять шашками – 4 роки, 47 % – 5 років. Фахівці підкреслили тенденцію до омолодження початку занять спортом і підтвердили вплив інтелектуальних видів на ефективний розвиток дитини. Відмічено необхідність поетапного відбору здібних дітей та підлітків під час проведення різноманітних змагань, сеансів одночасної гри. У процесі первинного відбору обирають тести для оцінювання рівня інтелектуального розвитку, кмітливості та здатності до логічного мислення. Серед фізичних якостей провідне місце займає витривалість, яка впливає на результативність в інтелектуальних видах спорту, що обумовлено регламентом змагань. Виявлення задатків у ранньому віці дозволяє підвищити ефективність процесу відбору й орієнтації спортивної підготовки в інтелектуальних видах спорту та шашках зокрема. Ключові слова: інтелектуальні види спорту, шашки, початківці, підготовка.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Полтавець, Андрій, Вячеслав Мулик та Андрій Кийко. "ВИЗНАЧЕННЯ ВИМОГ ДО КОМПЛЕКСУ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПІД ЧАС ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СПОРТСМЕНІВ З ВІЙСЬКОВО-АВІАЦІЙНОГО ПʼЯТИБОРСТВА". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 79 (26 жовтня 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-5.008.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: проаналізувати вихідні показники, що характеризують рівень розвитку фізіометричних параметрів у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, тестування, статистичний аналіз. В дослідженні приймали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17-18 років, з них 38 кандидатів у майстри спорту та 10 майстрів спорту. Результати: враховуючи вихідні дані стосовно розподілу за видами спорту курсантів-чоловіків першого курсу ХНУПС, були визначені показники коефіцієнту пропорційності і міцності статури з метою запобігання впливу будь-яких випадкових параметрів на кінцеві результати дослідження. Для вирішення мети і завдань досліджень нами були відібрані і систематизовані тести для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи. Були визначені та проаналізовані дані показника фізичної працездатності за тестом PWC170. Проведено аналіз результатів у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Висновки: визначено, що підготовка спортсменів з військово-авіаційного п’ятиборства в подальшому вимагає розробки універсального комплексу фізичних вправ, виконання яких не вимагає спеціального обладнання, є зрозумілим, і відповідає вимогам підготовки. Визначено важливість оцінки функціонального стану серцево-судинної системи під час процесу відбору спортсменів у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства та для визначення алгоритму подальшого тренування. Встановлено, що заняття протягом тривалого часу тим або іншим видом спорту (ігрові, циклічні, складно-координаційні, єдиноборства) напередодні до включення до складу збірної команди з військово-авіаційного п’ятиборства робить необхідним розробку універсального комплексу фізичної підготовки. Використання метод кругового тренування (кроcфіту) найбільше відповідає вимогам щодо універсального комплексу фізичних вправ для підготовки до змагань з військово-авіаційного п’ятиборства. Ключові слова військово-авіаційне п'ятиборство, фізіометричні параметри, функціональний стан, кругове тренування, кросфіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Патер, Іван Григорович. "СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ: ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ (1914–1918 рр.)". Військово-науковий вісник, № 35 (11 травня 2021): 81–113. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.81-113.

Повний текст джерела

Анотація:

Початок Першої світової війни призвів до заснування наддніпрянськими політичними емігрантами Союзу визволення України (СВУ), основним постулатом якого стало розбиття царської Росії та утворення незалежної Української держави. Бойові дії на російсько-австро-угорсько-німецькому фронті спричинилися до появи великої кількості вояків-українців у таборах військовополонених російської армії на території Австро-Угорщини та Німеччини. Наголошено на заходах СВУ перед урядовими чинниками Центральних держав, завдяки чому вдалося виокремити сотні тисяч полонених українців в окремі табори, ізолювавши їх від російського впливу, і поширювати серед них ідею визволення українського народу. Акцентовано на діях керівництва СВУ щодо переконання впливових німецьких та австро-угорських кіл у необхідності здійснення комплексу політичних заходів, спрямованих на зміцнення національної самосвідомості вояків-українців. Зазначено розгортання широкої національно-патріотичної та культурно-просвітньої роботи Союзу серед полонених українців, окремо солдатського складу та офіцерів. Висвітлено результати наполегливої праці СВУ: зорганізування Українських громад у таборах, залучення значної кількості полонених до українства, а з утворенням Центральної Ради і проголошенням самостійності України моральна і психологічна їх підготовка до захисту своєї Вітчизни, успішне проведення у середовищі таборян формування дивізій Сіро- та Синьожупанників, вояки яких стали одним із важливих елементів творення української національної армії в добу визвольних змагань 1917–1920 рр.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Мазуренко, Ігор. "Аналіз силових показників висококваліфікованих армспортсменів на етапі передзмагальної підготовки". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.029.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: аналіз показників силової підготовки основних змагальних рухів армспортсменів вищої кваліфікації на етапі пе- редзмагальної підготовки. Завдання роботи: аналіз тренувального процесу при підготовці до змагань з армрестлінгу; виявлення оптимальних силових показників при підготовці до змагань з армрестлінгу; визначення методики підготов- ки до головних змагань з армрестлінгу. Матеріал і методи: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та методики тренуваль- ного процесу висококваліфікованих армспортсменів при підготовці до основних змагань, педагогічний експеримент (кистьова динамометрія, тензодинамометрія). Матеріал: у процесі дослідження проведено виміри силових показників в основних змагальних рухах висококваліфікованих 24 армспортменів 3 вагових категоріях (до 80 кг, 80-100 кг, понад 100 кг) по 8 осіб у кожній на етапі передзмагальної підготовки. Показники вимірювали електротензодинамометром серії FBk польського виробництва з класом точності до 100 грамів, за допомогою спеціально виготовленого блочного пристрою «Прибор ARM1». Результати: в результаті аналізу, визначено, що силові показники 4 змагальних рухів (згинанні пальців, натяжка мо- лотом, гак, згинанні кисті) висококваліфікованих армспортсменів були достовірно високими у ваговій категорії 80-100 кг. Причому показник сили гаку правої руки був найвищим саме у цій ваговій групі, а найнижчий показник зафіксовано у ваговій групі до 80 кг у згинанні пальців. Висновки: порівняльний аналіз усіх досліджених показників силових можливостей висококваліфікованих армспор- тсменів дозволив встановити, що найбільш високі результати були показані в силових вправах гак і згинанні кисті; можна стверджувати, що силові вправи дозволяють достатньо чітко визначити рівень силової підготовленості арм- спортсменів, а сама це є головним показником результативності висококваліфікованих армспортсменів; отримані результати свідчать про те, що армспортсмени з гіршими силовими показниками досягають результатів за рахунок включення до виконання силових вправ більшої кількості м’язових груп і, навпаки, більш високі силові показники до- сягаються за рахунок виконання силових вправ певною м’язовою групою. Ключові слова армрестлінг, силові показники, змагання, спортсмени.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Гнидюк, Олександр, та Оксана Гнидюк. "ФІЗИЧНЕ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ЯК ОДНА ІЗ СКЛАДОВИХ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (26 січня 2020): 64–74. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.32.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено актуальність фізичного самовдосконалення як одної із складових реалізації системи професійної підготовки офіцерів прикордонників, розглянуто сутність даного поняття Велика увага авторів сфокусована на необхідності та важливості деяких основних складових фізичного самовдосконалення для майбутніх офіцерів-прикордонників.Стаття присвячена вивченню професійних підходів відповідно до умов і підстав застосування прикордонниками спеціальних засобів фізичного самовдосконалення при виконанні завдань з охорони державного кордону. Постійний розвитком Державної прикордонної служби України висуває нові вимоги до підготовки офіцерів-прикордонників. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького є єдиним вищим навчальним закладом професійної підготовки майбутніх офіцерів прикордонної служби. Існує велика кількість професійних тренінгів під час навчання на всіх етапах отримання курсантами вищої освіти, велика увага приділяється багатьом професійним курсам. Головними з них є: тактика, медична підготовка, вогнева і фізична підготовка. Фізична підготовка – одна з найважливіших частин життя курсантів і надзвичайно корисна для майбутньої професії. Наведені основні форми фізичної підготовки: ранкові фізичні вправи, спеціальні спортивні гуртки, фізичні змагання з усіх видів спорту. Головною метою фізичного виховання є: отримання гарної фізичної форми, самовдосконалення та базова підготовки щодо майбутньої служби на державному кордоні. Тому слід відмітити, що майбутні офіцери-прикордонники мають володіти основними теоретичними навичками, а також бути у належній фізичній формі і бути готовими до дій у різних умовах обстановки.За браком часу курсанти повинні самостійно займатись і планувати свій розпорядок дня. Фізична підготовка як основна частина військового курсу тісно пов’язана з іншими військовими предметами (тактикою, вогневою підготовкою, військовою медициною) та впливає на майбутню службу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

ПАНТЄЛЄЄВ, Кирило, та Вікторія БОГУН. "ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (1 січня 2022): 148–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.916.

Повний текст джерела

Анотація:

Фізичне виховання та спорт є сферою діяльності людини, для якої характерні підвищений травматизм, різноманітні професійні захворювання. Аналіз причин травматизації та факторів ризику, які її зумовлюють під час проведення навчально-тренувального процесу,дозв олив виокремити групу показників: неправильна організація навчально-тренувальних занять; недостатній рівень теоретичної та практичної підготовки тренера; неправильно складений графік кількості змагань без урахування переїзду, змін часу й кліматичних поясів; відсутність комплексних цільових програм на завершальному етапі підготовки; недотримання правил змагань і низька якість суддівства; незадовільні гігієнічні умови проведення навчально-тренувальних занять та змагань; незадовільні метеорологічні умови; відсутність відповідного матеріально-технічного забезпечення тощо. Попередження спортивних травм не є суто лікарською проблемою. Воно стосується всіх, хто залучений до підготовки спортсмена та забезпечує нормальні умови для навчально-тренувальних занять. Для профілактики травм опорно-рухового апарату в спортсменів необхідна також раціональна побудова навчально-тренувальних занять на усіх етапах підготовки. Значна увага тренера має зосереджуватися на загальній і спеціальній фізичній, технічній та психологічній підготовці спортсмена. Виконання спортсменами основних, елементарних принципів і спортивних правил, особистої гігієни, дотримання режиму, особливо в період інтенсивних тренувань або під час змагань, – це необхідна умова, яка дає змогу запобігти виникненню травм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Єфременко, Андрій, Світлана Пятисоцька, Віктор Павленко, Тетяна Шутєєва, Ярослав Крайник та Олена Насонкіна. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТЕНІСИСТІВ ДО ЗМАГАНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕМЕНТІВ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХ ВПРАВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 4, № 84 (31 серпня 2021): 5–10. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-4.001.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначення ефективності фізичної підготовки тенісистів до змагань із використанням різних елементів рухових дій. Матеріал і методи: аналіз науково-методичних джерел; спостереження; вимірювання та облік; інструментальні методики; статистико-математичний аналіз. Тестову групу складали 10 юних тенісистів віком 9-12 років, які займалися на базі одного тенісного клубу та мали стаж регулярних занять тенісом (не менше трьох тренувань на тиждень) від 1 року. Результати: головною особливістю періоду участі у турнірах є необхідність підтримання специфічного рівня спеціальної працездатності. Тому специфіка фізичної підготовки має прикладно-функціональний характер до високорівневих навантажень. Її метою є забезпечення максимальної спеціальної тренованості та підтримання її рівня, а також збереження загальної тренованості. За результатами констатувального експерименту розроблено методичні комплекси для використання у фізичній підготовці юних тенісистів протягом періоду участі у змаганнях. Визначено ефективність їх застосування. Розроблені комплекси вправ були ефективними для забезпечення розвитку бистроти і швидкісно-силових здібностей тенісистів тестової групи. Проте, їх ефективність не була значною для збільшення темпу ударів, а також збільшення силових здібностей ніг та плечового поясу. Висновки: адаптація методики фізичної підготовки юних тенісистів передбачає врахування як особливостей фізичної підготовленості відносно результативності у змаганнях, так і її вплив на процес техніко-тактичного вдосконалення гравців. Отримані дані частково свідчать на користь застосування розроблених методичних комплексів для фізичної підготовки юних гравців у період змагань. Таким чином, представлені комплекси є перспективними щодо використання для фізичної підготовки тенісистів під час участі у змаганнях, однак, потребують більш ґрунтовнішої апробації. Ключові слова: юні тенісисти, фізична і технічна підготовленість, цільова точність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Стяглик, Н. І. "РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ЗАСОБАМИ ОНЛАЙН ОЛІМПІАДИ «ПРОГРАМУВАННЯ ТА АНГЛІЙСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ»". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 162–69. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.18.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі представлено досвід з організації та проведення он-лайн олімпіади з програмування та англійської мови за професійним спрямуванням серед студентів напряму підготовки 121 «Інженерія програмного забезпечення», галузі знань 12 «Інформаційні технології» закладів фахової передвищої освіти. Метою проведеної роботи було розглянути можливі шляхи підвищення навчальної мотивації та якості навчання студентів в процесі застосування інтегрованого (дуального) навчання. Саме дуальне навчання сприяє реалізації компетентісного підходу до здійснення освітнього процесу, забезпечуючи розвиток предметних, соціальних та комунікаційних компетентностей. Викладачами профільних дисциплін протягом кількох років здійснюється робота з підготовки та впровадження в навчальний процес різноманітних форм поєднання викладання англійської мови за професійним спрямуванням та мов програмування, що є нерозривним принципом підготовки висококваліфікованих фахівців галузі знань «Інформаційні технології», зокрема, фахівців з розробки програмного забезпечення. У статті описано основні етапи організації та проведення олімпіади. Розглядаються варіанти організації змагань з використанням різних технологій, засобів та webорієнтованих навчальних середовищ. У роботі надаються рекомендації щодо організації та проведення змагань з урахуванням того факту, що проведення фахових олімпіад надає змогу підвести підсумки роботи з викладання фахових дисципліни. Залучення студентів до участі у змаганнях різного рівня сприяє виконанню мети і головного завдання навчального закладу і кожного викладача – підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців. Підготовку студентів до фахових олімпіад бажано здійснювати, спираючись на досвід студента та використовуючи міжпредметні зв’язки з дисциплінами природничо-математичного циклу, що надає змогу студентам отримати не тільки глибокі теоретичні знання, але й практичний досвід, що загалом сприяє самоствердженню студентів та підвищенню науково-практичного потенціалу студентства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

ТИЩЕНКО, Ірина, та Оксана БОНДАРЕВА. "Методологічні підходи до викладання ендокринології студентам 4 курсу: від взаємозв’язку складових до проблемних питань". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 1 (14 квітня 2020): 16–31. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.1.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено особливості вивчення питань ендокринології студентами 4 курсу за спеціальністю «Медицина». Зроблено наголос на інтегративному підході викладання ендокринології як однієї з важливих частин дисципліни «Внутрішня медицина». Обговорено комплексність, специфічність та безперервність освітнього процесу в вищій медичній школі, поетапність підготовки лікаря. Показано взаємозв’язок різних складових освітнього процесу (лекції, практичні заняття, самостійна підготовка) та їх значення для ефективності навчання, роль додаткових заходів, таких, як участь у роботі студентського наукового гуртка кафедри та змагання під час предметної олімпіади з ендокринології, для підвищення зацікавленості студентів щодо вивчення предмета. Проаналізовано низку проблем, які постають під час навчання як перед викладачами, так і перед студентами. Підкреслено значення впровадження новітніх поглядів на освітній процес та сучасних технологій навчання для глибокого закріплення отриманих знань та практичних навичок лікаря, зокрема, з ендокринології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Байдаченко, Вадим, Володимир Гамалій та Олена Шевчук. "Тенденції еволюції змагальних дій шаблістів високої кваліфікації на сучасному етапі розвитку фехтування". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 9–15. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.9-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Вивчення й узагальнення змагальної діяльності провідних фехтувальників світу ефективно застосовується для оптимізації процесу технічної, тактичної та інших видів підготовки кваліфікованих спортсменів. Результати аналізу поєдинків кращих фехтувальників світу, які розкривають загальні сучасні тенденції розвитку фехтування, є об’єктивною інформаційною базою для планування тренувального процесу на всіх етапах підготовки спортсменів. Під час дослідження змагальної діяльності фехтувальників використовують об’єктивні показники їхнього арсеналу прийомів і дій. До них традиційно відносять обсяг, ефективність і результативність основних груп техніко-тактичних дій, які спортсмени застосовують у ході поєдинку. Оцінювання технічних дій фехтувальників дає можливість виділити найбільш часто використовувані дії як окремим спортсменом, так і групою провідних спортсменів, визначити результативні атакуючі, контратакуючі та захисні прийоми, а також створити індивідуальні, групові чи узагальнені моделі сучасної техніко-тактичної побудови фехтувального поєдинку. Змагання шаблістів у фехтувальному сезоні 2018/2019 відбувалися після внесення до регламенту змагань чергових змін. Ці змагання передували Олімпійським іграм у Токіо, які через пандемію Covid-19 були перенесені на 2021 р. Зрозуміло, що на цих змаганнях перевіряли тактичні схеми ведення поєдинків, а також велась боротьба за рейтинги Міжнародної федерації фехтування (FIE), за отримання ліцензій на Ігри ХХХІІ Олімпіади. Мета. Дослідити та проаналізувати змагальну діяльність фехтувальників-шаблістів високої кваліфікації. Методи. Узагальнення даних наукової та методичної літератури, аналіз змагальної діяльності спортсменів, методи математичної статистики. Результати. Розглянуто основні показники та розроблено моделі змагальної діяльності фехтувальників-шаблістів високої кваліфікації. У ході аналізу використано відеозаписи індивідуальних поєдинків шаблістів у фехтувальному сезоні 2018/2019, які пройшли на етапах Кубка світу (Алжир, Будапешт, Варшава), на змаганнях Гран-прі (Каїр, Москва, Сеул) та на чемпіонаті світу-2019 (Будапешт). Наведено результати порівняльного аналізу застосування різновидів змагальних дій на етапах плей-офф та у фіналах змагань. Представлено узагальнені й групові моделі фехтувальних поєдинків, виявлено дискримінативні ознаки змагальної діяльності фехтувальників. Ключові слова: фехтування на шаблях, змагальна діяльність, моделі змагальних дій, дискримінативні характеристики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Бріскін, Ю. А., О. Р. Задорожна, С. Б. Смирновський, С. Б. Смирновська та І. А. Завойський. "ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ОБДАРОВАНОСТІ У ФЕХТУВАННІ НА ШПАГАХ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 91–97. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Еволюція змагальної діяльності у фехтуванні, неможливість збільшення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень фехтувальників на шпагах зумовлюють пошук нових шляхів та резервів для вдосконалення різних аспектів підготовленості фехтувальників на шпагах, а також нових підходів до визначення найбільш обдарованих спортсменів. За останні роки в умовах активного розвитку фехтування як виду спорту, змін правил змагань, посилення процесів комерціалізації суттєво збільшилася кількість змагань, у яких беруть участь кваліфіковані та висококваліфіковані спортсмени. Зросла інтенсивність змагальної діяльності та підвищились вимоги до підготовленості спортсменів. Тренери та науковці почали шукати нові шляхи підвищення результативності змагальної діяльності у фехтуванні, а також нові підходи щодо відбору обдарованих спортсменів. Одним із таких шляхів є урахування психофізіологічних характеристик у підготовці спортсменів. Метою нашого дослідження було визначення психофізіологічних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах. Методами, які використовувалися упродовж дослідження, були: теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, метод вимірювання та методи математичної статистики. З метою визначення інформативних критеріїв обдарованості у фехтуванні на шпагах нами було здійснено вимірювання психофізіологічних характеристик 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, а також 15-ти фехтувальників на шпагах на етапі спеціалізованої базової підготовки. За допомогою комплексу для психофізіологічного тестування «Нейрософт-психотест» нами було здійснено вимірювання простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення, реакції вибору, реакції на рухомий об’єкт, силової витривалості кисті та стійкості до перешкод. Проста зорово-моторна реакція, реакція розрізнення, реакція вибору та реакція на рухомий об’єкт є відносно стійкими показниками у процесі багаторічної підготовки фехтувальників, отже, можна їх розглядати як критерії обдарованості у фехтуванні на шпагах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Shostakovich-Koretskaya, L. R., V. V. Mavrutenkov, A. V. Cherhinets’, I. V. Budaieva, K. Yu Lytvyn, M. S. Suremenko, T. A. Gayduk, O. M. Yakunina та V. P. Diadyk. "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ УЧАСНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ОЛІМПІАД". Медична освіта, № 4 (2 жовтня 2018): 108–12. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9386.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – представити власний досвід застосування різних варіантів імітаційної технології при підготовці учасників студентських олімпіад з професійного циклу “інфекційні хвороби”. Основна частина. Розглянуто інноваційні методики викладання курсу інфекційних хвороб у вищій медичній школі, впроваджені авторами з метою підвищення ефективності навчання. Докладно висвітлені питання проведення медичних студентських олімпіад з навчальних дисциплін професійного циклу. Проаналізовано власний досвід застосування варіантів імітаційної технології: методів case-study, рольових ігор, “мозкової атаки”. За останні 5 років на базі студентського наукового гуртка кафедри інфекційних хвороб ДЗ “Дніпропетровська медична академя МОЗ України” пройшла підготовка 53 студентів-бакалаврів. З них 14 студентів брали безпосередню участь у змаганнях на щорічних всеукраїнських олімпіадах з інфекційних хвороб. Результатом плідної підготовки стало здобуття 6 призових місць в індивідуальних змаганнях і 8 призових місць у командних змаганнях. Висновки. На відміну від традиційних форм навчання, впровадження активних методів, на прикладі підготовки до олімпіади, дозволяє формувати професійні вміння і діяльну реалізацію набутих знань, моделювати цілісний зміст самостійної роботи, при цьому зміщується центр значущості з процесу передачі, переробки і засвоєння інформації на самостійну творчу діяльність. Саме такий підхід може дозволити студенту набути високих результатів як під час змагання на студентській олімпіаді, так і надалі у практичній діяльності при формуванні особистості конкурентоспроможного фахівця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Білоусова, Людмила Іванівна, та Олександр Геннадійович Колгатін. "Напрями застосування комп’ютерно орієнтованого тестування навчальних досягнень". Theory and methods of e-learning 3 (27 листопада 2013): 09–14. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.212.

Повний текст джерела

Анотація:

Комп’ютерно орієнтоване тестування навчальних досягнень застосовується в навчальному процесі для вирішення різноманітних дидактичних завдань, в кожному з яких проявляються усі дидактичні функції діагностики та контролю, але деякі з них є провідними. Традиційно тестування пов’язується з реалізацією контрольної функції при оцінюванні навчальних досягнень під час поточного, тематичного або підсумкового контролю. Комп’ютерно орієнтоване тестування є потужним методом самоконтролю (провідними є функція контролю й систематизуючо-регулятивна функція). Важливим напрямом застосування педагогічного тестування є діагностика студента з метою вибору варіанту реалізації технології навчання (провідні функції – реалізація механізму зворотного зв’язку, прогностична та систематизуючо-регулятивна). Комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується у навчальному процесі для актуалізації опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), застосування завдань у тестовій формі для створення проблемної ситуації під час вивчення нового матеріалу (навчальна, розвивальна та стимулювально-мотиваційна функції), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань, вікторин тощо (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Окремо слід відзначити комп’ютерно орієнтоване тестування високої значимості (high stake assessment), коли за результатами вимірювання здійснюється розподіл студентів або школярів, наприклад, процедура відбору абітурієнтів до вищого навчального закладу (провідними є функція контролю та прогностична функція). Кожне дидактичне завдання висуває специфічні та суперечливі вимоги до відповідної автоматизованої системи тестування, що потребує спеціалізації таких систем.Метою даної роботи є обґрунтування специфічних вимог до автоматизованих систем педагогічного тестування у відповідності з їх дидактичним призначенням.Системи тематичного й підсумкового оцінювання мають забезпечити високу надійність тестових результатів, зручні та надійні засоби їх обліку результатів, захист даних від несанкціонованого використання та спотворення. Якщо оцінка виставляється в автоматичному режимі без втручання викладача, то особливої уваги потребує процедура формування оцінки за шкалою, яку затверджено в навчальному закладі або на рівні держави. Так у загальноосвітній школі за діючими критеріями оцінювання застосовується критеріально орієнтована 12-бальна шкала за рівнями навчальних досягнень. Для правильного оцінювання за такою шкалою завдання тесту мають бути класифіковані за рівнями навчальних досягнень і автоматизована система тестування має враховувати структуру бази завдань для визначення оцінки. У вищих навчальних закладах у разі використання рейтингових шкал оцінювання, наприклад ECTS, слід застосувати нормоорієнтовану інтерпретацію результатів. Для підсумкового оцінювання доцільно застосовувати стандартизовані тести.Для забезпечення надійності тестових результатів багатоваріантного тесту доцільно застосовувати адаптивне тестування на основі моделі Г. Раша. Але підготовка такого тесту потребує створення великої бази тестових завдань і ретельної їх апробації, що пов’язано зі значними витратами. Якщо така підготовка тесту неможлива, доцільно застосовувати тест з фіксованим переліком завдань для усіх тестованих, щоб виключити розбіжність трудності варіантів тесту та забезпечити справедливе оцінювання.Тести для поточного оцінювання часто створюються безпосередньо викладачем. На виконання таких тестів у навчальному процесі відводиться небагато часу, тому вони складаються з невеликої кількості завдань і не забезпечують надійність, достатню для автоматичного оцінювання. Викладач особисто виставляє оцінку з урахуванням кількості правильно виконаних завдань тесту та результатів інших видів контролю (співбесіда, опитування, участь студента у дискусії, виконання лабораторної роботи тощо). Головні вимоги до системи автоматизованого тестування, що застосовується для поточного оцінювання – це зручність і простота інтерфейсу, зокрема зручні засоби створення та редагування завдань і тесту, відсутність зайвих сервісів і налагоджувань, збереження усіх відповідей студента для аналізу (краще на сервері викладача), зручні засоби перевірки якості тестових завдань.Важливим напрямом застосування автоматизованих систем тестування навчальних досягнень є самоконтроль. Оскільки студент може виконувати тест багаторазово, має здійснюватися випадковий вибір завдань з досить великої бази. Щоб не перевантажувати слабких студенів складними завданнями та не втомлювати добре підготовлених студентів дуже простими завданнями, система має бути адаптивною. Доцільно зберігати детальну інформацію про перебіг тестування та його результати на сервері з метою аналізу якості тестових завдань і забезпечення студенту можливості побачити власні досягнення у порівнянні з результатами інших учасників тестування. Збереження результатів тестування на сервері в умовах позааудиторної роботи студента передбачає on-line тестування із застосуванням мережі Інтернет. Доцільно поєднувати самоконтроль з педагогічною діагностикою студента, у такому разі до системи автоматизованого тестування висуваються додаткові вимоги, які розглядатимуся далі.Головним завданням автоматизованого тестування в системі педагогічної діагностики є забезпечення високої інформативності тестових результатів, накопичення даних для формування педагогічного прогнозу. Система має накопичувати результати тестування в динаміці для педагогічного прогнозування та оперативного контролю якості бази тестових завдань. Обов’язковою умовою якісної діагностики є репрезентативність завдань відповідно до структури навчального матеріалу. За результатами діагностики обирається напрям подальшого навчання, при цьому деякі шляхи утворюють цикли – студент багаторазово виконує той самий тест і система тестування має забезпечити варіативність завдань. Паралельні варіанти тесту повинні мати однакову трудність і еквівалентно відображати зміст навчального матеріалу. Сполучення вимоги варіативності з необхідністю забезпечити репрезентативність і паралельність варіантів тесту чинить суттєві перепони розробникам програмного забезпечення. Успішні кроки в напряму вирішення цієї проблеми пов’язані з систематизацією випадкового вибору завдань з бази даних. Педагогічне прогнозування базується на особливостях засвоєння матеріалу за рівнями навчальних досягнень – тому система діагностики має забезпечити окреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягнень. Для прийняття рішень щодо вибору доцільного варіанту реалізації технології навчання важливо знати, які саме елементи навчального матеріалу слабко засвоєні – звідси випливає необхідність окремого опрацювання результатів за елементами навчального матеріалу. Система має бути адаптивною – складні завдання мають пропонуватися тільки тим студентам, які готові до їх сприйняття.Розглянемо відомі автоматизовані системи тестування навчальних досягнень з точки зору їх відповідності до специфічної системи вимог стосовно педагогічної діагностики.Як бачимо за результатами аналізу (табл. 1), кожна вимога виконується більшістю з розглянутих автоматизованих систем, але поєднання варіативності тесту з дотриманням стабільності його трудності та, одночасно, репрезентативності системи завдань відносно структури навчального матеріалу є актуальним напрямом розробки програмного забезпечення педагогічного тестування.Таблиця 1Автоматизовані системи тестування навчальних досягнень і вимоги до їх застосування з метою педагогічної діагностики Автоматизована системаВідповідність вимогамВаріативністьРепрезентативність щодо структури навчального матеріалуСтабільність трудності тестуОкреме опрацювання результатів за рівнями навчальних досягненьОкреме опрацювання результатів за елементами навчального матеріалуОперативність опрацювання результатів та їх інтерппретаціїНакопичування всіх відповідейРеалізація адаптивного алгоритмуКритеріально орієнтований підхід до інтерпретації тестових результатів«EXAMINER-II», 1993 [1]+––––+––+«OpenTest2», 2004 [2]++–––++–+«Експерт», 2003 [3] +++++++++“WEB-EXAMINER”, 2005 [4]+–+––++++“WebTutor”, 2008-2011 роки, [5]++––+++–+«Інформаційна система ВНЗ 2.0.1», 2008 [6]++–––++–+«Телетестинг», 1999 [7]+–+––++++Moodle [8]± ––++–+UniTest System, 2001-2006 [9]++–––++

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Петренко, О. В., М. П. Пітин та С. В. Антонов. "АНАЛІЗ ПРОБЛЕМ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ У ПЛЯЖНОМУ ВОЛЕЙБОЛІ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ БАГАТОРІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 141–49. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-19.

Повний текст джерела

Анотація:

У дослідженні розглянуті проблемні питання технічної підготовленості в пляжному волейболі. Визначено добір характеристик технічної підготовленості. Процес удосконалення техніки є індивідуальним, але основна спрямованість навчально-тренувальних впливів із технічної підготовки волейболістів передбачає, що за допомогою різних вправ та методичних прийомів необхідно формувати у гравців надійність, різносторонність і завадостійкість технічних дій у процесі тренувань та змагань. Відмінною особливістю технічних дій у пляжному волейболі є врахування властивостей поверхні майданчика та необхідність швидкого повернення до передбачуваної вихідної позиції для виконання наступної технічної дії. У зв’язку з цим біомеханічні характеристики переміщень виглядатимуть інакше, ніж у класичному волейболі. Проаналізовано літературу та систематизовані технічні прийоми в пляжному волейболі. Розглянуті методи визначення ефективності технічних дій, їхні якісні та кількісні характеристики. Найактуальнішим методом залишається метод Ашибокова. Методика дала змогу виявити успішність використання окремих елементів гри та значення кожного елементу гри для успішності команди загалом. Її застосування дає змогу визначити відносну та абсолютну ефективність за деякими елементами волейболу. Для елементів, які рідко приносять результативне очко, наприклад «прийом подачі», використовувалися поняття «якісна ефективність» та «коефіцієнт браку». Всі результати визначалися під час проведення змагань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Борисова, Ольга, та Ші Шенін. "Національні тренувальні центри в системі підготовки професійних тенісистів Китаю". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 8–13. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.8-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Розробка стратегії і конкретних заходів з розвитку виду спорту з урахуванням соціально-економічних можливостей країни, організаційно-методичних основ розвитку тенісу у світі сприятиме не тільки підвищенню ефективності функціонування організаційно-управлінської системи тенісу в Китаї, а й сталому розвитку тенісу як соціально значущого виду спорту. Мета. Комплексний аналіз досвіду провідних світових центрів підготовки тенісистів-професіоналів, обґрунтування на цій основі системного підходу до формування національних тенісних центрів з урахуванням специфіки організації спортивної підготовки в Китаї. Методи. Аналіз літературних джерел, нормативно-правових та регламентуючих документів, синтез, порівняння, конкретизація, систематизація, узагальнення, структурно-функціональний аналіз, прогнозування і моделювання, опитування, бесіда, евристичне моделювання; історичний метод; методи математичної статистики. Результати. Центри підготовки тенісистів-професіоналів у системі організації та управління спортом в КНР дозволяють найбільш раціонально використовувати державні, громадські та приватні ресурси для ефективного розвитку виду спорту відповідно до темпів зростання соціально-економічного рівня сучасного Китаю, відповідають соціальному запиту на спорт і потреби громадян країни. Модель розвитку тенісу в Китаї передбачає три складові: методологічний базис – науково-методичні засади розвитку виду спорту, регулювання державного, громадського управління та приватних структур; систему забезпечення – формування нормативно-правових засад, що стимулює розвиток інфраструктури, розширення географії, створення системи маркетингу, інтеграція до міжнародної системи змагань з урахуванням принципової ролі Китаю в ній шляхом проведення престижних міжнародних турнірів; систему реалізації – впровадження сучасних технологій в організацію й проведення міжнародних та національних спортивних змагань, систему підготовки спортсменів різного рівня, удосконалення тренувального процесу та, що принципово важливо, розвиток дитячо-юнацького тенісу. Ключові слова: теніс, тенісисти-професіонали, центри підготовки, організація і функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Kucherenko, H. "ОСНОВНІ ЗАСАДИ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ГРАВЦІВ У НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС (теоретична стаття)". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 182–87. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.182-187.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Теоретично узагальнити основні засади техніко-тактичної підготовки гравців у настільний теніс. Методи. Для досягнення поставленої мети були застосовані аналіз та узагальнення науковометодичної літератури. Результати. Встановлено, що під час техніко-тактичної підготовки гравець повинен послідовно опанувати такі складові: оволодіти виконанням технічних елементів; розучити способи застосування вивчених технічних елементів у грі; вивчити загальні положення тактики гри у настільний теніс; вивчити закономірності проведення змагальних ігор; досконало знати способи, засоби й можливості тактики; вивчити тактичний досвід найсильніших гравців у настільний теніс; мати навики практичної реалізації елементів, способів, прийомів, варіантів тактики в умовах тренувальних занять і змагань; вивчити вірогідні дії можливого суперника – його тактичну, фізичну й вольову підготовленість, набір техніко-тактичних дій, що може використати суперник впродовж гри; вміти розробляти тактичні дії до майбутньої гри з врахуванням знань умов змагань, сил і можливостей майбутніх суперників; проводити аналіз проведення ігор у минулих змаганнях й ефективність обраних техніко-тактичний дій. Висновок. Основними завданнями техніко-тактичної підготовки тенісистів можна вважати наступні. розвиток рухових здібностей, головна увага приділяється засвоєнню спеціальних рухових здібностей; вдосконалення дій в атаці, захисних та контр атакувальних дій, опрацювання комбінацій у різних ігрових ситуаціях; одержання спеціальних тактичних знань, що пов’язані з власними індивідуальними діями й діями суперника в різни фазах зустрічі; формування психологічного й морального “обличчя” студента-тенісиста, свідомого ставлення до навчально-тренувального процесу

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Мариківська, Г. А. "СПЕЦІФІКА ПІДГОТОВКИ ДО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, № 2 (12 листопада 2021): 138–44. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-22.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена специфіці підготовки до ділового спілкування майбутніх правоохоронців на заняттях з української мови професійного спрямування. У статті дається визначення феномена «ділове спілкування», виокремлюються уміння здійснювати ділове спілкування; визначається низка вимог до ділового спілкування; дається визначення понять «ділова бесіда», «інтерв’ю» як загальноприйнятих жанрів ділової комунікації в роботі правоохоронця; дається аналіз ділової бесіди й інтерв’ю; розглядаються рекомендації щодо проведення ділових бесід, інтерв’ю з метою їх ефективності; дається характеристика невербальних засобів спілкування; доводиться доцільність використання ігрових методів на заняттях з української мови професійного спрямування з метою формування навичок проведення ділової бесіди й інтерв’ю. Доведено, що значну роль у процесі підготовки до ділового спілкування відіграє використання ігрових методів, сюжетно-рольових та ділових ігор, характерною особливістю яких є імпровізаційне розігрування учасниками процесу заданої проблемної ситуації професійної взаємодії, під час якої вони виконують ролі різних персонажів. Доведено, що під час підготовки майбутніх правоохоронців доцільно застосовувати ігри-змагання, сенс яких полягає в можливості багатократного використання мовних одиниць у процесі спілкування учасників для досягнення різних проблемних ігрових цілей. Їх комунікативна спрямованість забезпечується орієнтацією учасників на вирішення лінгвістичних та екстралінгвістичних завдань. Також для розвитку здібностей ділового спілкування студентів можна використовувати рольові та ділові ігри. Доведено, що з метою навчити студентів правильно поводитися, досягати мети під час ділової бесіди, інтерв’ю, інтерв’ювання доцільно застосовувати різноманітні рольові й ділові ігри, що моделюють різноманітні ситуації службової діяльності правоохоронців: бесіди з правопорушниками, громадськістю, колегами, потерпілими, обвинуваченими, свідками, злочинцями тощо; інтерв’ю поліцейських. Перспективним напрямом у комунікативній підготовці правоохоронців до професійної діяльності ми вважаємо розроблення викладачами сюжетно- рольових і ділових ігор, що стосуватимуться різних ситуацій професійної діяльності правоохоронців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Татарін, Олександр. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ФАХІВЦІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ В ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 16, № 1 (12 червня 2021): 395–407. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v16i1.713.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті автор обґрунтовує структурно-функціональну модель формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності. Виділення структурних компонентів цієї моделі дозволило автору детальніше вивчити досліджуваний процес. Основними компонентами розробленої нами структурно-функціональної моделі формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності є такі блоки, як цільовий. До нього віднесено мету – формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування; принципи: професійної спрямованості, гуманізації, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілісності, свідомості й активності, послідовності; компоненти: фізична підготовка, правова підготовка, психологічна підготовка, підходи: компетентнісний, особистісний, інтегративний та інформаційний підходи). До організаційно-змістового блоку віднесено форми (аудиторні, позааудиторні, індивідуальні, групові заняття, тренінги), методи (професійні рольові ігри за ситуативними сценаріями, тренування, тренінги, комплексні вправи змагання), навчально-методичне забезпечення (відеоматеріали, спецкласи, макети, тренувальний майданчик), Діагностичний блок містить критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний), рівні сформованості (високий, середній, низький), корекційні заходи, результат – підготовленість фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу.Моделювання дозволило зафіксувати найбільш значущі ознаки і характеристики формування готовності фахівців прикордонної служби до застосування заходів фізичного впливу в оперативно-службовій діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Махровська, Наталя Анатоліївна, та Ганна Сергіївна Погромська. "ЗАСТОСУВАННЯ ОНЛАЙН ЗМАГАНЬ З ПРОГРАМУВАННЯ В СИСТЕМІ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ "КОМП'ЮТЕРНІ НАУКИ"". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 260–75. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3084.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено досвід використання Інтернет-порталу e-olymp для розвитку навичок програмування у студентів. Метою статті є розгляд можливостей застосування сайтів з online перевіркою розв’язаних задач для поглибленого навчання програмуванню, виявлення обдарованих студентів і розвитку їх інтелектуального потенціалу, підготовки до олімпіад та професійної діяльності в ІТ-галузі. Фахівцям з комп’ютерних наук потрібно вміти розробляти та реалізовувати алгоритми розв’язування задач, обирати оптимальні структури даних, оцінювати час роботи на екстремальних значеннях вхідних даних, тестувати і налаштовувати свої програми. Для розвитку таких умінь доцільно використовувати сайти з online перевіркою розв’язаних задач. У системі практичної підготовки студентів автори надають перевагу Інтернет-порталу e-olymp, на якому розміщено завдання різного рівня складності з оптимальною системою тестів. Запропоновано авторську методику проведення однієї з обчислювальних практик для студентів на електронних ресурсах з online перевіркою розв’язаних задач. Метою практики є вдосконалення та поглиблення знань студентів з дисципліни «Програмування». Заняття під час практики проводяться у формі змагання на інтернет-порталі e-оlуmp із підбором задач із зазначеного сайту. Після змагання відбувається обговорення завдань з докладним розглядом методів їх розв’язування. До кожного змагання надаються тексти лекцій та методичні рекомендації. Отже, кожний студент має можливість спробувати свої сили в олімпіадному програмуванні і визначитися з необхідністю подальшого професійного розвитку. На Інтернет-порталі e-оlуmp авторами систематично проводяться університетські олімпіади та турніри з програмування, результати яких обговорюються на заняттях наукового гуртка. Про ефективність описаного підходу свідчить позитивна динаміка виступів студентів спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» на Всеукраїнських олімпіадах з програмування та статистика працевлаштування в ІТ-компаніях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Бріскін, Юрій, Ольга Задорожна, Софія Смирновська та Сергій Смирновський. "Психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на різних етапах багаторічної підготовки". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 97–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.97-100.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Еволюція змагальної діяльності у фехтуванні, неможливість збільшення обсягів та інтенсивності тренувальних навантажень фехтувальників на шпагах обумовлює пошук нових шляхів та резервів до вдосконалення різних сторін їх підготовленості. За останні роки, у зв’язку з активними процесами комерціалізації в спорті, суттєво збільшилася кількість змагань, у яких беруть участь висококваліфіковані спортсмени. Як наслідок – зросла інтенсивність змагальної діяльності та підвищились вимоги до підготовленості спортсменів. Тренери та науковці почали шукати нові шляхи підвищення результативності змагальної діяльності спортсменів, серед таких підходів можна виділити дослідження психофізіологічних характеристик та врахування їх під час побудови підготовки спортсменів у єдиноборствах. Мета. Визначити психофізіологічні характеристики фехтувальників на шпагах на етапах спеціалізованої базової підготовки та максимальної реалізації індивідуальних можливостей спортсменів. Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення, документальний метод, метод вимірювання та математичної статистики. Результати. Для визначення психофізіологічних характеристик фехтувальників на шпагах нами було використано комплекс для психофізіологічного тестування «Нейрософт-психотест». У дослідженні взяли участь 15 фехтувальників на шпагах на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей, а також 15 фехтувальників на шпагах на етапі спеціалізованої базової підготовки. За допомогою цього комплексу було здійснено вимірювання простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення, вибору, на рухомий об’єкт, силової витривалості кисті та стійкості до перешкод. Для фехтувальників на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей характерний високий рівень простої зорово-моторної реакції, реакції розрізнення та реакції вибору, висока стійкість до перешкод, а також під час реалізації реакції на рухомий об’єкт переважає кількість випереджень над кількістю запізнень. Ключові слова: психофізіологія, фехтування на шагах, спортивні єдиноборства, етап багаторічної підготовки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Demianchuk, Olena, Iryna Ierko, Iryna Voitovych, Andrii Ierko та Mykola Mordyk. "Методи та засоби підготовки в спортивному туризмі". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 43–47. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-43-47.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. У статті здійснено аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; зроблено теоретичний аналіз й узагальнення нормативних документів; висвітлено методичні положення та засоби тренувань у спортивному туризмі. Мета й методи дослідження. Мета нашого дослідження - охарактеризувати методи та засоби підготовки спортсменів у спортивному туризмі. Результати роботи. Важливого значення набуває індивідуалізація процесу підготовки відповідно фізичним і психічним особливостям туриста. Збільшення функціональних можливостей організму здійснюється при застосуванні великих тренувальних навантажень, за величиною яких має бути встановлено постійний педагогічний і лікарський контроль. Збільшується практичний досвід участі в походах більш високого ступеня складності, набуття технічних прийомів із техніки туризму (пересування, подолання перешкод, страхування, бівачних робіт, орієнтування, тощо). Особливої уваги набувають вміння адаптуватися до складних, екстремальних умов, а також формування психічної стійкості туриста. Методика підготовки характеризується широкою варіативністю величини й характеру навантажень; чергування навантаження з інтервалами відпочинку, а також складності маршруту, умов його проходження. Важливо встановити контроль динаміки антропометричних показників, фізичних якостей, технічної підготовленості, психологічної стійкості. У туризмі, як і в інших видах спорту, до головних засобів підготовки відносять загальнопідготовчі вправи, спеціальнопідготовчі та змагальні. До групи загальнопідготовчих вправ належать вправи, які збігаються як з особливостями обраного виду спорту, так і з вправами з інших видів спорту. Вправи спеціальнопідготовчі загалом збігаються за напрямом з обраним видом спорту. Змагальні вправи є основою для створення умов, які моделюють особливості обраного виду спорту. У систему спортивної підготовки, крім основних засобів, також входять специфічні: загальнопедагогічні засоби та методи, засоби посилення тренувальних впливів і прискорення відновлення працездатності, а також система змагань із різних видів туризму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Karaulova, Svetlana, and Nikolai Malikov. "Perfection of the functional readiness of high-qualified athletes in the process of preparation for international competitions." Слобожанський науково-спортивний вісник 63, no. 1 (February 28, 2018): 31–35. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2018-1.005.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Коробейніков, Георгій, Андрій Воронцов, Василь Костюченко та Олександр Григоренко. "Аналіз змагальної діяльності збірної команди України з греко-римської боротьби на чемпіонатах Європи 2019–2020 років". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (20 травня 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.27-33.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Недостатня видовищність спортивної боротьби і спроби Міжнародного олімпійського комітету виключити її з програми Олімпійських ігор спонукали Об’єднаний світ боротьби (UWW) до зміни правил змагань, що стосуються мотивування спортсмена виконувати ефективні, високоамплітудні прийоми. У зв’язку з цим виникає потреба у перегляді як системи підготовки в цілому, так і її психологічної і тактичної складової борців високої кваліфікації. Мета. Проаналізувати показники змагальної діяльності висококваліфікованих борців на головних міжнародних змаганнях для подальшого формування оптимальних моделей змагальної діяльності. Методи. Аналіз наукової літератури, відеоаналіз змагальної діяльності, методи математичної статистики. Результати. Встановлено переважання окремих технічних дій в стійці та в партері у представників збірних команд різних країн. Більшість балів здобутих українськими атлетами, припадає на боротьбу у стійці – 60 % і 40 % – на положення в партері. Визначено, що найбільшу кількість балів у стійці, незалежно від вагової категорії, було здобуто в результаті активної боротьби, а бали, отримані за пасивність суперника, становили 18 %. Зміни в правилах греко-римської боротьби позитивно впливають на якість виконуваних технічних дій та кількість набраних балів у змагальних поєдинках. Ключові слова: боротьба, технічні дії, змагальна діяльність, правила змагань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Lapkovskyi, E., Y. Yatsiv та B. Lisovskyi. "ПРОГРАМА УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БОРЦІВ ВІЛЬНОГО СТИЛЮ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.51-56.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Теоретично обґрунтувати й розробити програму спеціальної фізичної підготовки борців вільного стилю та перевірити її вплив на ефективність їх змагальної діяльності. Методи. У процесі виконання дослідження були застосовані аналіз наукової і спеціальної літератури; педагогічне спостереження (вивчення результативності змагальної діяльності), педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У педагогічному експерименті взяли участь 10 студентів-борців вільного стилю у віці від 18 до 20 років. Аналіз змагальної діяльності борців проводили як безпосередньо в ході поєдинків, так і в процесі перегляду відеозаписів. Визначали наступні показники змагальної діяльності: тривалість реальних атак, інтервали часу, через які поновлюються атаки, інтервал між успішними атаками, тривалість успішних атак, кількість отриманих балів, загальна тривалість сутички, кількість перемог та поразок. Результати. Для ефективного управління процесом розвитку швидкісносилових якостей студентів-спортсменів, які займаються вільною боротьбою було сформовано шість мікроциклів тренувань із використанням комбінацій вправ певного характеру впливу (розвиваючого – фізично/технічно, контролюючого, підвідного, змагального, відновлювального). Особливість застосованої нами методики під час реалізації програми швидкісно-силового удосконалення борців полягала в тому, що в період безпосередньої підготовки до змагань (за 21–28 днів) обсяг вправ із партнером досягав 70–80%. Порівняння результативності змагальної діяльності до і після реалізації програми педагогічного експерименту дозволило встановити вірогідне збільшення часу реальних атак, зменшення інтервалу між атаками, зростання кількості успішних атак. Як наслідок, збільшилася кількість перемог на фоні сталого числа поразок. Висновок. Отже реалізація експериментальної програми удосконалення спеціальної фізичної підготовки борців вільного стилю забезпечила покращення змагальної діяльності спортсменів, що підтверджено вірогідним зростанням тривалості реальних атак, зменшенням тривалості інтервалів між атаками, збільшенням кількості успішних атак та часу безпосередньої активної взаємодії з суперником. Як наслідок – зросла загальна кількість перемог на фоні незмінного числа поразок

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Roda, Olga, Svitlana Kalytka та Ninel Matskevych. "Побудова базових мезоциклів бігунів на середні дистанції". Physical education, sports and health culture in modern society, № 4(44) (29 грудня 2018): 55–63. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-04-55-63.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Питання вдосконалення тренувального процесу спортсменів важливе на різних етапах підготовки. Тому дедалі більшого значення набуває оптимальна побудова тренувального процесу спортсменів з урахуванням їх функціонального стану. Мета статті – обґрунтувати структуру й зміст базових мезоциклів чоловіків, які спеціалізуються з бігу на 800 та 1500 м, на основі вивчення їхніх функціональних можливостей і спеціальної працездатності. Методи. Для досягнення поставленої мети застосовували такі методи, як спостереження, педагогічний експеримент, медико-біологічні методи (визначення частоти серцевих скорочень (ЧСС) і лактату крові) та методи математичної статистики. В обстеженні взяли участь 10 чоловіків-добровольців, які спеціалізуються в бігу на середні дистанції, віком 17–24 роки, які мали кваліфікацію І та ІІ розрядів і кандидата в майстри спорту. Результати. Виявлено, що в спортсменів, які спеціалізуються з бігу на 800 та 1500 м, найвищі результати пробігання тесту з повторними навантаженнями 4х400 м у третьому мікроциклі базового мезоциклу, що супроводжується оптимальним функціональним станом серцево-судинної системи та енергозабезпеченням тренувальної роботи. У четвертому мікроциклі виявлено зниження результатів тесту й напруження адаптаційних механізмів організму спортсменів до виконаного тренувального навантаження, що свідчить про настання втоми. Висновки. Результати взаємозв’язку рівня прояву функціональних можливостей спортсменів та ефективності виконання специфічних навантажень протягом базового мезоциклу стали методологічною основою розробки програм їх спортивної підготовки. Відповідно до позитивної адаптації до тренувальних навантажень у чоловіків побудова мезоциклу залишається традиційною: три ударні мікроцикли та відновлювальний. Упровадження запропонованих програм базових мезоциклів у тренувальний процес спортсменів значно покращило функціональні можливості, спеціальну працездатність і результати змагань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Токарева, Віра Олександрівна. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХУВАННЯ СПОРТСМЕНІВ". Часопис цивілістики, № 38 (7 вересня 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i38.367.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена окремим питанням правового регулювання страхування спортсменів. Встановлено, що: страхування спортсменів від нещасних випадків є одним із різновидів страхування, поряд із страхуванням особистого майна спортсменів, інвентарю та обладнання команд, цивільною відповідальністю організаторів спортивних змагань, учасників спортивних правовідносин (гравців, суддів, тренерів, вболівальників тощо) перед третіми особами на випадок смерті, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я та страхування на випадок скасування, відстрочення, перенесення спортивних заходів з причин, що не залежать від учасників та організаторів змагань. З'ясовано, що дослідження страхування в галузі спорту має провадитись з урахуванням його поділу на спорт на аматорський або непрофесійний та професійний спорт, під яким слід розуміти комерційний напрямок діяльності у спорті, пов'язаний з підготовкою та проведенням видовищних спортивних заходів на високому організаційному рівні з метою отримання прибутку. З'ясовано, що спортсмени вищих категорій підлягають обов'язковому страхуванню відповідно до чинного законодавства України. Надана характеристика та встановлені особливості правового статусу страхувальника, страховика та застрахованого в договорах обов'язкового страхування спортсменів віщих категорій. Проаналізовані випадки, від настання яких провадиться страхування. Визначені групи ризиків залежно від виду спорту, небезпечності травм та ймовірності настання випадку та їх вплив на розмір страхового тарифу в разі страхування. З'ясовано, що страхування в галузі спорту може провадиться з метою реклами та піару компанії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Bula, Liudmyla, Sofiia Svysenko та Yuliya Pavlenko. "ВПЛИВ ПЕРВИННИХ ФАКТОРІВ ДОБОРУ НА РОБОЧІ ЯКОСТІ СОБАК СУПРОВОДУ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4(43) (25 грудня 2020): 148–54. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.21.

Повний текст джерела

Анотація:

При проведенні досліджень вивчались матеріали звітів змагань з прикладних видів підготовки собак за національною програмою «Відсіч» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» за 2019-2020 рр. Оцінка робочих якостей за програмою «Собака супроводу» проводилась за 50-ти бальною шкалою відповідно демонстрації твариною 5 навичок: охоронна, захисна робота, реакція на ласощі і звук пострілу, а також підлеглість та керованість собаки. Дослідженнями встановлено, що найкращі результати на змаганнях демонструють собаки породи доберман (33,4±2,20 бали) та німецька вівчарка (32,42±0,70 бали). За морфологічним типом рекомендовано відбирати до дресирування собак породної групи вівчарки (31,38±0,65 бали) та пінчери і шнауцери (32,78±2,19 бали), які статично вірогідно за середньою оцінкою робочих якостей (Р≥0,99-0,999) перевищують показники роботи молосів. Доведено, що статевий диморфізм не впливає на здатність собаки виробляти та застосовувати у реальній ситуації навички захисту за програмою «Собака супроводу». Проте належність тварини до певної породи ( =0,1693±0,033), її морфологічний тип ( =0,073±0,013) та вік на час випробувань ( =0,1133±0,031) мають статистично вірогідний (Р≥0,99-0,999) вплив на показники робочих якостей собак. Під час аналізу впливу вікової мінливості на оцінку роботи собак на змаганнях зроблений припустимий висновок, що для успішної демонстрації твариною навичок захисту з досліджуваного курсу має значення не тільки вироблення певних інструментальних рефлексів в процесі дресирування, а й накопичення власного досвіду твариною у рішенні конфліктних ситуацій з умовним супротивником на базі дозрівання та зміцнення природних інстинктів. Тому рекомендовано збільшити вік тварин для допуску участі у змаганнях та випробуваннях за досліджуваною програмою підготовки захисних собак.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Сова, Андрій. "ІВАН БОБЕРСЬКИЙ ТА РОЗВИТОК СТРІЛЕЦЬКОГО РУХУ В ГАЛИЧИНІ НАПЕРЕДОДНІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ". Науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис "Галичина", № 32 (27 грудня 2019): 41–47. http://dx.doi.org/10.15330/gal.32.41-47.

Повний текст джерела

Анотація:

У публікації на основі періодики “Вісти з Запорожа”, “Діло”, “Ілюстрована Україна”; архівних документів, видань “Сокола-Батька”; звітів Академічної гімназії у Львові; праць Івана Боберського; фотографій та документів з приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів); спогадів активних учасни- ків стрілецького руху висвітлено внесок Івана Боберського у становлення і розвиток стрілецького руху в Галичині. Він, будучи головою українського гімнастичного товариства “Сокіл-Батько” у 1908–1918 рр., брав активну участь у створенні стрілецьких осередків, купівлі інвентарю, підготовці відповідних фа- хівців, проведенні спортивних змагань зі стрільби тощо. Широкої популярності серед молоді набули замітки та навчально-методична праця Івана Боберського “Стрілянє до влучі” (1913). Ще одним його досягненням була розробка та уніфікація термінології зі стрільби. У словнику тодішньої молоді з’яви- лися терміни: “стрілянє до влучі”, “поцілка”, “влуча”, “стрілець”, “стрілиця”, “степінь”, “постава” тощо. Треба віддати належне сумлінній праці Івана Боберського, адже невдовзі чимало членів моло- діжних організацій, зокрема “Сокола-Батька”, які пройшли стрілецький вишкіл, поповнили лави Легіону Українських Січових Стрільців, брали активну участь у розбудові Західно-Української Народної Рес- публіки, воювали у лавах Галицької Армії тощо. Хронологічні межі розвідки охоплюють 1912–1914 рр.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Мельніков, Андрій. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МОДЕЛІ У ФОРМУВАННІ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ДО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗА ТЕОРЕТИЧНОЮ ПІДГОТОВЛЕНІСТЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 228–36. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.82.

Повний текст джерела

Анотація:

Ідея дослідження полягає у розгляді сукупності взаємопов’язаних концептів, а саме, теоретичного, врахування якого сприяє реалізації Концепції. При цьому, теоретичний концепт передбачав: визначення комплексу дефініцій, з’ясування яких уможливлює: розуміння сутності фізичного виховання особового складу підпорядкованого підрозділу; обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують формування готовності майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України до здійснення означеного виду професійної діяльності; конкретизацію організації фізичного виховання, змісту його форм, особливостей щорічних динаміки і взаємозв’язків між приростом фізичних якостей, а також структури вияву і зміни показників фізичної підготовленості майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України, які наприкінці навчання в спеціалізованому закладі вищої освіти відзначалися високим і нижчими від високого рівнями готовності до фізичного виховання особового складу. Разом із тим, сутність складової розробленої автором моделі полягала у визначенні поточної та підсумкової результативності майбутніх офіцерів у формуванні готовності до фізичного виховання особового складу за теоретичною підготовленістю. Поточна результативність визначалась під час вихідного, етапного та оперативного контролю за визначеними показниками, відповідно на початку навчального року, після серії занять певної спрямованості та на кожному занятті. В останньому випадку, оцінювалсь реакція організму на пропоноване фізичне навантаження. Підсумкову результативність визначали наприкінці навчального року, використовували змагальний метод або змагання, передбачені спортивно-масовою роботою. В результаті цього автором апробовано спроєктовану модель підготовки і методику її упровадження під час фізичної активності майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України в спеціалізованому закладі вищої освіти та уведено в педагогічний процес експериментальний чинник, що дозволило досягти майбутнім офіцерам значно вищого результату за теоретичною підготовленістю та у формуванні мотивації внутрішнього типу до фізичної підготовки персоналу, ніж застосування традиційного підходу до організації і реалізації змісту навчальної дисципліни «Фізичне виховання».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Волох, Світлана. "ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 33–41. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-6.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено питання застосування ігрових технологій у навчанні англійської мови в закладах вищої освіти, зіставлено традиційні підходи до навчання та ігрові технології. Досліджено сутність поняття гейміфікації в освітньому процесі, визначено її переваги та недоліки порівняно з традиційними методами навчання, наведено приклади застосування гейміфікації в освіті. Завданням статті є обґрунтувати сприяння розвитку нових, прогресивних підходів до навчання та розширення використання їх під час практичних занять з англійської мови у вищій школі. У дослідженні застосовано описовий і зіставний методи, а також процедуру класифікації для аналізу явища гейміфікації та визначення її основних рис. На сучасному етапі традиційні форми та методи навчання дійсно стають менш ефективними серед молоді через те, що молоді люди мають низьку мотивацію до навчання та їхнє повсякденне життя перенасичене використанням електронних гаджетів. Тому одним із засобів покращення навчання є використання ігрових технологій, або “гейміфікація”, Digital Game Based Learning (DGBL) – навчання, під час якого використовуються комп’ютерні ігри. Основними перевагами гейміфікації є мотивація студентів, залучення їх до активної діяльності, запровадження елементу змагання, заохочення, докладання більших зусиль до навчання та концентрації уваги, поліпшення атмосфери на занятті. Використання гейміфікації можливе без інформаційних технологій, але використання комп’ютерних ігор або онлайн ― компонента збагатить навчальні ігри та піде на користь підготовці фахівців. Труднощами запровадження гейміфікації в навчальний процес визначено трудомісткість підготовки навчальних завдань, необхідність використання технічних засобів, можливі складнощі у використанні ТЗН на заняттях і комп’ютерна грамотність викладачів. В Україні гейміфікація не є поширеною, проте з огляду на ряд переваг у порівнянні традиційними підходами може бути поступово впровадженою в освітній процес з метою осучаснення викладання іноземних мов у ЗВО України. Прикладами використання ігрових технологій у навчанні є інтернет-сервіси і освітні платформи. Duolingo ― це сервіс для самостійного вивчення іноземної мови, який разом із тим надає послугу щодо його використання в навчальних закладах. Edmodo та Kahoot є навчальними платформами на основі ігор, які можливо використовувати на заняттях іноземної мови. Гейміфікація допомагає ефективно навчати, мотивує співпрацю і взаємодію між учасниками, але слід пам’ятати, що використання ігрових технологій у ЗВО – це не розвага і не заміна викладача. Гейміфікація освітнього процесу, на думку автора, у певних випадках є більш ефективною в навчанні сучасних студентів порівняно з традиційними методами і вдало доповнює їх. З огляду на це важливим є впровадження помірної гейміфікації у навчальний процес в Україні з урахуванням усіх переваг і труднощів реалізації цього явища.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

K.R., Plotnikova. "SOCIO-HISTORICAL AND PEDAGOGICAL PREREQUISITES FOR TRAINING OF COACHES-TEACHERS IN WATER SPORTS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE (THE SECOND HALF OF XX – THE BEGINNING OF XXI CENTURY)." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 95 (August 2, 2021): 19–26. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-95-3.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the article is to highlight the socio-historical and pedagogical prerequisites for the training of coaches-teachers of water sports in higher education institutions of Ukraine (the second half of XX – the beginning of XXI century). The study allowed the use of the principle of taking into account a set of facts and a set of methods adequate to the purpose of the work (analysis, synthesis, classification, comparison, generalization and systematization). The article reveals that the formation and development of the system of training coaches-teachers of water sports in higher education institutions of Ukraine (the second half of XX – the beginning of XXI century) was due to a number of socio-historical and pedagogical preconditions. The most important socio-historical factors that influenced the formation and development of the system of training teachers of water sports in higher education institutions of Ukraine (the second half of XX – the beginning of XXI century) were: the development of sports (introduction of swimming in the Olympic program, the creation of the International Federation swimming, holding the First All-Russian Sports Olympiad, holding the First Soviet Spartakiad of the peoples of the USSR, competitions in water sports in yacht clubs, the growth of sportsmanship of athletes); the fighting of the First and Second World Eyelashes, and their consequences; revival of the mass sports movement, due to the mandatory military training of citizens, which included physical training with swimming skills; the focus of physical culture and sports on attracting the masses; lack of opportunity for domestic athletes to enter the world sports arena, isolated cases of victory in water sports, low level of sports training of Ukrainian athletes. Important pedagogical factors concerning the research problem include: opening of institutions of higher education of physical culture profile, creation of faculties of physical education in pedagogical institutes and universities, continuation of activity of technical schools of physical culture profile; creation and restoration of material base for physical culture and sports in general and water sports in particular; increase in curricula and programs of hours for physical education; improvement of educational and methodological support of the process of training coaches-teachers in water sports; reorganization of the system of higher education on the basis of industry and new requirements for coaching; significant shortage of personnel in physical culture, the need for professional development of coaching and teaching staff.Key words: teacher, coach, physical education, physical culture, institutes of physical culture, faculties of physical education, sports, swimming. Мета статті полягає у висвітленні соціально-історичних та педагогічних передумов підготовки тренерів-викладачів з водних видів спорту в закладах вищої освіти України (друга половина ХХ – поча-ток ХХІ століття). Дослідження дало змогу здійснити використання принципу врахування сукупності фактів та комплексу методів, адекватних меті роботи (аналізу, синтезу, класифікації, порівняння, уза-гальнення та систематизації). У статті виявлено, що становлення та розвиток системи підготовки тренерів-викладачів з водних видів спорту в закладах вищої освіти України (друга половина ХХ – початок ХХІ століття) зумовлювались низкою соціально-історичних та педагогічних передумов. Найважливішими соціально-історичними чинниками, які вплинули на становлення та розвиток системи підготовки тренерів-викладачів з водних видів спорту в закладах вищої освіти України (друга половина ХХ – поча-ток ХХІ століття), були розвиток спорту (включення плавання до програми Олімпійських ігор, створення Міжнародної федерації з плавання, проведення І Всеросійської спортивної олімпіади, проведення Першої Радянської Спартакіади народів СРСР, змагання з водних видів спорту в яхт-клубах, зростання спортивної майстерності спортсменів); бойові дії Першої та Другої світових вій, а також їх наслідки; пожвавлення масовості спортивного руху, зумовлене обов’язковою військовою підготовкою громадян, яка включала фізичну підготовку з навичками плавання; спрямованість фізичної культури та спорту на залучення широких народних мас; відсутність можливості у вітчизняних спортсменів вийти на світову спортивну арену, поодинокі випадки перемоги у водних видах спорту, низький рівень спортивної підготовки українських спортсменів. Встановлено, що до вагомих педагогічних чинників щодо проблеми дослідження належать відкриття закладів вищої освіти фізкультурного профілю, створення факультетів фізичного виховання в педагогічних інститутах та університетах, продовження діяльності технікумів фізкультурного профілю; створення та відновлення матеріальної бази для занять фізичною культурою і спортом загалом та з водних видів спорту зокрема; збільшення в навчальних планах та програмах годин на фізичне виховання; вдосконалення навчально-методичного забезпечення процесу підготовки тренерів-викладачів з водних видів спорту; реорганізація системи вищої освіти за галузевою ознакою й нові вимоги до тренерської роботи; відчутний дефіцит кадрів з фізичної культури, потреба у підвищенні кваліфікації тренерсько-викладацького складу.Ключові слова: викладач, тренер, фізичне виховання, фізична культура, інститути фізкультурного профілю, факультети фізичного виховання, спорт, плавання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Shtefiuk, I. K., O. V. Petrenko, Yu V. Sokur, and K. V. Abramov. "Results of Assessing the Functional State of Athletes Engaged in Hand-to-Hand Combat with Semi Contact According to the Heart Rate Variability at the Pre-competition Stage." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 3, no. 6 (September 20, 2018): 346–52. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs03.06.346.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Борисенко, В. В. "МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 30–38. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.04.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано теоретично обґрунтовану модель формування здоров’язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання, яка базується на сукупності загальнодидактичних (науковості; системності й послідовності; доступності; зв’язку навчання з життям; свідомості та діяльності; наочності; міцності знань, умінь та навичок; індивідуального підходу) та специфічних принципів (формування базових компетентностей з основ охорони здоров’я: гуманістичної спрямованості, свідомої перспективи, орієнтації на самостійну роботу, інтеграції навчання, інтерактивності, ініціативності, побудови індивідуальної оздоровчої системи; неформального фізичного виховання: аксіологічний, побудови фізичної культури та оздоровчого середовища ЗВО, ергономічний, редукційний, орієнтації на формування ефективності та здоров’я фахівця). Це передбачає вдосконалення змісту професійної підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей з питань охорони здоров’я разом із використанням форм (перерви для фізичних вправ; спортивні секції, аеробіка, шейпінг, фітнес, басейн, тренажерний зал тощо; масові фізкультурно-спортивні заходи змагального характеру; масові фізкультурно-спортивні заходи (спортивні флешмоби, туристичні походи, масові гуляння з нагоди державних та регіональних свят тощо), спрямовані на розвиток особистих якостей та мотивації до здорового способу життя; науково-практичні конференції для студентської молоді з питань охорони здоров’я; студентські змагання та інтелектуальні змагання з охорони здоров’я), методи (створення ситуацій зацікавленості, методи проєктів, бесіди) та засоби (набори вправ, щоденники охорони здоров’я, цифрові технології здоров’я) неформальної освіти, які відбираються з урахуванням досягнень фізичного виховання у напрямку ведення здорового способу життя та здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Полтавець, Андрій, Андрій Єфременко, Вячеслав Мулик та Андрій Кийко. "ОЦІНКА ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ПРИ РОЗРОБЦІ ТРЕНУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ УНІВЕРСАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СПОРТСМЕНА З ВІЙСЬКОВО-АВІАЦІЙНОГО ПʼЯТИБОРСТВА (ВАП)". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 32–38. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.005.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: проаналізувати вихідні показники, що характеризують тип темпераменту та лабільність нервової системи у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, тестування, статистичний аналіз. У дослідженні брали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки) віком 17-18 років, з них 38 кандидатів у майстри спорту та 10 майстрів спорту. Результати: враховуючи вихідні дані стосовно розподілу за видами спорту курсантів-чоловіків першого курсу ХНУПС, були визначені тип темпераменту та визначені дані лабільності нервової системи у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства. Було проведено аналіз отриманих даних у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Висновки: визначено, що вихідні показники типу темпераменту курсантів-претендентів у збірну команду з військово-авіаційного п’ятиборства, рівня самооцінки сили волі та властивостей нервової системи є різнорідними. В змаганнях з військово-авіаційного п’ятиборства вирішальним є 5 день змагань – подолання смуги перешкод та спортивне орієнтування. Оскільки всі учасники команди повинні вирішувати одне й теж ідентичне завдання на фоні різних вихідних даних лабільності нервової системи та типу темпераменту, цей факт мотивує до пошуку тренувального методу, який би підтримував вже набуті досягнення і розвивав ті, які цього потребують, у рівній пропорції у всіх досліджуваних. Таким методом може слугувати метод кросфіту, що заснований на філософії багатостороннього фізичного розвитку і відповідає меті щодо розробки тренувального комплексу для підготовки спортсменів з військово-авіаційного п’ятиборства. Ключові слова: військово-авіаційне п'ятиборство, темперамент, властивості нервової системи, лабільність нервової системи,кругове тренування, кросфіт.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Kulyk, Serhii. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІЙСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ В КАЛГАРІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (5) (29 травня 2019): 42–53. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-01-42-53.

Повний текст джерела

Анотація:

Політичний інститут олімпійських референдумів щодо подання заявки на проведення / проведення Олімпійських, а пізніше й Паралімпійських ігор, нараховує понад півстолітню історію. Цю європейську за своїм походженням практику активно використовують демократичні країни світу для прийняття остаточних рішень щодо реалізації власних олімпійських проектів. Органи державної влади, місцевого самоврядування, мешканці міст, регіонів ініціюють, а Міжнародний олімпійський комітет змушений підтримати проведення таких референдумів. Відповідно, різними є аргументи його учасників: до ідейного протистояння між ними, яке постійно зростає, активно залучені соціальні мережі. Закономірно, що в сучасних суспільно-політичних умовах, сформовані й діють «транснаціональні олімпійські рухи опору», а влітку 2018 р. у Токіо пройшов їх перший саміт. Головні аргументи противників подання заявки/проведення Олімпійських ігор на референдумах – це виснажливе економічне навантаження на країну-організатора, т. зв. змагання бюджетів; природоохоронні та екологічні проблеми, які виникають під час підготовки, проведення Ігор й подальшої експлуатації олімпійських об’єктів; комерціалізація спорту, що спотворило ідею спорту як місця благородної конкуренції; проблеми, пов’язані з авторитетом і діяльністю МОК, а саме: корупція; необґрунтований і завищений перелік вимог МОК до організаторів Олімпіад; порушення принципу ротації континентів проведення Олімпійських ігор, а також проблеми безпеки та міграційна криза. Усі ці аспекти чітко проявили себе під час референдуму щодо проведення Зимових Олімпійських і Паралімпійських ігор у 2026 р. в Калгарі (Канада) у 2018 р. Доведено, що особливостями цього плебісциту є висока явка громадян, перехід і підтримка значною кількістю управлінців міста позиції противників проведення Олімпійських ігор, ведення агітаційної кампанії у формі ультиматумів та гострої критики керівництва й діяльності МОК.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Кабасова, І. О. "Застосування комплексу заходів для підвищення стресостійкості спортивних коней". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (27 червня 2018): 188–93. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.02.32.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено дослідження з удосконалення системи тренінгу та підготовки коней до змагань з урахуванням фактору стресостійкості з метою більш об’єктивної оцінки робочих якостей коней і проведення якіснішого відбору кращих тварин у розведення за основною селекційною ознакою – працездатністю. Розроблено комплекс заходів для підвищення стресостійкості під час показових виступів та змагань, який спрямований на поступову адаптацію коней до стресорів. Під час досліджень було встановлено, що застосування розробленого комплексу заходів має позитивний вплив на коней сильного врівноваженого інертного та сильного неврівноваженого типів вищої нервової діяльності та не впливає на поведінку коней сильного врівноваженого рухливого типу під час участі у показових виступах та змаганнях. In this work studies have been conducted to improve the training system and preparation of horses for competitions, taking into account the stress-stability factor in order to more objective assessment of the working qualities of horses and conducting a better selection of the best animals in breeding on the main selection criterion – ability to work. A set of measures was developed to increase the stress resistance during demonstrations and competitions, aimed at gradually adapting horses to stressors. For conducting experiments, 10 heads of horses of the jumping group of Dergachiv Children and Youth Equestrian Sports School, who had the experience of participating in the competition to overcome obstacles, were selected. The average age of horses was 8.2 years. Research of the types of HND of horses was carried out according to the methodical recommendations of VNIII horse breeding. Assessment of the stress resistance of horses during demonstrative performances was carried out according to the methodology developed by us. Based on the results of the participation of horses in competitions, taking into account the types of higher nervous activity and sex-age indicators, we have formed two equivalent groups of horses – control and experimental, with five horses in each. A set of measures for increasing stress resistance was introduced into the training system of horses of the experimental group from the beginning of the preparatory period in December 2016. During the research, it was found that the application of the developed set of measures has a positive effect on the horses of strong, balanced inert and severe unbalanced types of higher nervous activity and does not affect the behavior of horses of a strong, balanced, mobile type during participation in demonstrative performances and competitions. The results of the conducted researches allow: to improve the training system for horses of a strong balanced inert and severe unbalanced types of higher nervous activity at different periods of horses training in order to increase their stress resistance in conditions of competitive activity; to conduct a more qualitative selection of the best animals in breeding by the main selection criterion – ability to work; to receive more competitive horses for participation in National and International competitions for classical equestrian sport, which will increase the level of implementation of horses, price indices and the economic efficiency of the work of breeding farms in general.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

ГОНЧАРЕНКО, ВОЛОДИМИР. "Конституція Української Народної Республіки 1918 р. – вінець законодавчої діяльності Української Центральної Ради". Право України, № 2018/04 (2018): 11. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-04-011.

Повний текст джерела

Анотація:

Український конституціоналізм має багату історію, яка сягає початку XVIII ст. і пов’язана з Конституцією П. Орлика 1710 р. Видатним документом українського державотворення ХХ ст. є Конституція Української Народної Республіки (далі – УНР), прийнята Українською Центральною Радою (далі – УЦР) 29 квітня 1918 р. Вона стала завершаючим етапом законодавчої діяльності УЦР, здійснюваної упродовж 1917 р. – на початку 1918 р. Метою статті є аналіз змісту чотирьох універсалів УЦР, інших її правових актів із тим, щоб визначити їхнє місце і роль у державотворчій діяльності УЦР як документів, що мали конституційний характер. Ці акти визначали правові засади суверенітету народу України, побудови системи центральних державних органів, а також закріплювали за громадянами УНР широкий перелік прав і свобод, зокрема й право національних меншин на національно-персональну автономію. Автор дійшов висновку, що правові акти УЦР доконституційного періоду містили норми, які визначали засади місцевого самоврядування в УНР, соціально-економічного устрою в державі, її зовнішньої політики. Крім універсалів як комплексних актів УЦР, до найважливіших актів конституційного характеру відносилися передусім такі закони: від 25 листопада 1917 р. “Про утримання Центральної Ради за державний рахунок”, від 25 листопада 1917 р. “Про виключне право Центральної Ради видавати законодавчі акти”, “Про вибори до Установчих Зборів Української Народної Республіки” (листопад 1917 р.), від 2 грудня 1917 р. “Про утворення Генерального Суду”, від 9 січня 1918 р. “Про національно-персональну автономію”, Тимчасовий земельний закон від 31 січня 1918 р., від 2 березня 1918 р. “Про громадянство Української Народної Республіки”, від 4 березня 1918 р. “Про реєстрацію громадянства Української Народної Республіки”, від 6 березня 1918 р. “Про адміністративно-територіальний поділ України”. Доведено, що всі перетворення в УНР були спрямовані на розбудову української незалежної держави і ця ідея червоною ниткою проходить через більшість законодавчих актів УЦР, які передували Конституції УНР 1918 р. Зроблено висновок, що Конституція УНР багато в чому концептуально і змістовно повторювала попереднє законодавство УНР конституційного характеру, норми якого забезпечували легітимізацію УНР як однієї з форм української національної державності, які виникли у період визвольних змагань 1917–1921 рр. Констатується, що при підготовці проекту Конституції УНР був врахований досвід конституційного будівництва у зарубіжних країнах, зокрема й у США.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Vilchkovsky, Edward. "Особливості підвищення рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл США". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 9–15. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-09-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Масові дослідження стану здоров’я учнів американських шкіл, які проводились у 80-х роках ХХ ст., показали, що в них значно знизилися показники тренованості серцево-судинної системи. Значна частина учнів старших класів мала зайву масу тіла й ожиріння. Тому зроблено висновки, що основними чинниками, які негативно впливають на стан здоров’я, фізичний розвиток і рухову підготовленість дітей та учнівської молоді, є режим гіподинамії (малої рухової активності в значної частини школярів); другий чинник пов’язаний із незначною кількістю уроків фізичного виховання в деяких школах (один−два рази на тиждень) та невдалою організацією спортивно-масової роботи зі школярами в позаурочний час. Мета дослідження – проаналізувати та узагальнити досвід загальноосвітніх шкіл США щодо організації й змісту рухової активності учнів у позаурочний час. Методи дослідження – аналіз літератури з теорії та методики фізичного виховання, педагогіки й документів, які стосуються реформування шкільної освіти у США, матеріалів науково-практичних конференцій із проблеми фізичного виховання школярів. Результати дослідження. У зв’язку із ситуацією, яка склалася з реалізацією оздоровчих завдань у навчальних закладах США, Президентська рада з фізичної підготовки та спорту розробила рекомендації для керівництва освіти в штатах, директорів шкіл і вчителів фізичної культури. Особливістю фізичного виховання в американських школах є те, що в кожному штаті для шкіл розробляються свої навчальні плани. Тому кількість уроків фізичного виховання в різних типах шкіл та класах може мати свої відмінності. Для проведення позакласної спортивно-масової роботи в школі вчитель складає факультативну програму. Зміст її становлять ті види спорту, які обрані учнями для позакласних спортивних занять. Учитель може також скласти комбіновану програму з фізичної культури, яка поєднує основну та факультативну програми. Учителям фізичної культури рекомендується включати до програми такі види фізичних вправ і спорту, як спортивні ігри, гімнастика та акробатика, танці, водні види спорту, легка атлетика, єдиноборства й обов’язково рекреаційні види спорту, якими людина може займатися протягом усього життя. При цьому враховується спортивна база школи, регіональні, кліматично-географічні умови та інтерес учнів до цих спортивних дисциплін. Висновки. Фізичне виховання є обов’язковою складовою частиною системи шкільної освіти США. Воно реалізується у формі уроків, індивідуальних занять фізкультурою та спортом у позаурочний час (спортивні секції, рекреаційні заняття, змагання та ін.). Програма з фізичної культури в американських школах спрямована на підвищення всебічної фізичної підготовленості учнів, формування в них стійкої мотивації до рухової активності та створення здорового стилю життя, виховання позитивних моральних і вольових якостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Соловей, О. М., В. В. Богуславський, О. А. Журавель, Д. О. Анісімов, М. Л. Логвиненко та Р. А. Марков. "ЗАВЕРШАЛЬНІ ТАКТИЧНІ ДІЇ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 182–90. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність статті. На сучасному етапі розвитку жіночого ган- дболу рейтинг провідних національних збірних команд є основним складником на міжнародній арені. Незважаючи на це, рівень під- готовки гандболісток і результати їхньої змагальної діяльності не завжди відповідають рейтингу збірних команд. Усе це свідчать про потребу аналізу й обґрунтування їхніх результатів змагальної діяль- ності на європейському форумі. Мета статті – проаналізувати індивідуальні показники завершаль- них тактичних дій як чинників ефективності змагальної діяльності жіночих національних збірних команд на чемпіонаті Європи з ганд- болу 2020 року. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення науко- во-методичної літератури й технічних протоколів у мережі Інтернет; метод системного аналізу; хронологічний метод; методи математич- ної статистики. Результати. Прогрес гри команд визначається на підставі об’єк- тивних результатів змагальної діяльності гандболісток. На груповому, основному й фінальному етапах чемпіонату Європи 2020 року з ган- дболу в змагальній діяльності гравців визначено кількість кидків, які досягли цілі: з 6-метрової лінії та їх ефективність (384 закинуті м’ячі, ефективність – 83,7%, найкращий показник – 23 закинуті м’ячі з 26 кидків, 88,5%), з далекої відстані (із-за 9-метрової лінії) (від- повідно, 553, 39,1% та 28, 77, 36,4%); з крайніх ігрових позицій (відповідно, 654, 57,5% та 25, 20, 80,0%), атаки швидким відривом (відповідно, 279, 70,3% та 21, 26, 80,6%), атаки швидким проривом (відповідно, 255, 26–68,7% та 18, 27, 66,7%). Ефективність викори- стання технічних і тактичних дій гандболістками у матчах із своїми опонентами сприяє підвищенню як їхнього рівня змагальної діяльно- сті, так й успіху національної збірної команди. Висновки. Аналіз індивідуальних показників завершальних так- тичних дій як чинників ефективності змагальної діяльності в провід- них національних збірних команд світу дав змогу, з одного боку, знати модельні показники гри кваліфікованих гандболісток і команд, а з іншого – намітити шляхи вдосконалювання цих показників у трену- вальному процесі при підготовці до змагань найвищого рівня. Отри- мані результати нададуть експертам з гандболу цінну інформацію про загальні тенденції розвитку сучасного гандболу, а також конкретні відмінності між національними федераціями в Європі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Shved, M. I., S. N. Heryak, S. Y. Lypovetska, L. V. Levytska, R. M. Liakhovych, R. M. Liakhovych, L. P. Martynyuk та Ya M. Kitsak. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-САМОКОНТРОЛЮЮЧИХ ПРОГРАМ У СИМУЛЯЦІЙНО-ТРЕНІНГОВІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ НА КАФЕДРІ НЕВІДКЛАДНОЇ ТА ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ". Медична освіта, № 1 (12 червня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.1.8899.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – аналіз ефективності роботи студентів в університетському симуляційному центрі щодо засвоєння ними практичних навичок із невідкладної медицини і перспективи впровадження нових сучасних віртуальних навчально-контролюючих програм для студентів та інтерністів.Основна частина. Важливою ланкою в навчальному процесі є створення сучасної навчально-методичної бази: підготовлена відповідна методична документація і видано типографським способом посібник та підручник з екстреної та невідкладної допомоги, у яких висвітлено основи організації і надання екстреної медичної допомоги бригадами Е(Ш)МД при їх повсякденній діяльності із застосуванням сучасних клінічних протоколів. У 2017 та 2018 роках співробітники кафедри підготували і видали два посібники “Екстрена та невідкладна медична допомога в запитаннях і відповідях” українською та англійською мовами. Заняття проходять за системою єдиного навчального дня, що дозволяє протягом семінарського заняття провести письмову оцінку вхідного рівня знань та практично попрацювати студенту над освоєнням заданого сценарію шляхом розв’язання ситуаційних задач із залученням манекенів, муляжів, інструментарію та іншого наявного медичного обладнання, ідентичного, що й в кареті швидкої допомоги. Своєрідним якісним перехідним етапом у навчальному процесі студентів на кафедрі невідкладної та екстреної медичної допомоги стало проведення практичних та семінарських занять в університетському симуляційно-тренінговому центрі. Симуляційна підготовка студентів – це вид навчальних занять, де викладач формує вміння й навички практичного застосування набутих теоретичних знань шляхом індивідуального виконання студентом завдань, визначення загальної тактики, діагностики та лікування симульованих пацієнтів у змодельованій ситуації невідкладного стану. Рівень теоретичної та практичної підготовки студентів (і викладачів) вдалося суттєво покращити завдяки впровадженню в навчальний процес вперше в Україні симуляційних віртуальних європейських навчально-самоконтроюючих програм (Body Interact).Особливо важливим моментом практичних занять є можливість залучення студентів до виїздів у складі бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (Е(Ш)МД) та організація і проведення щорічних обласних змагань бригад Е(Ш)МД, на яких викладачі виступають в якості суддів, а студенти-гуртківці – позурантів. По завершенні змагань співробітники кафедри проводять аналіз виступів бригад на кожному конкурсі у вигляді науково-практичної конференції.Висновки. Навчальний процес на кафедрі невідкладної та екстреної медичної допомоги за системою єдиного навчального дня дає змогу впровадити в навчання елементи симуляційно-тренінгового засвоєння практичних навичок. Виїзди студентів на виклики в складі бригад швидкої (екстреної) медичної допомоги суттєво мотивують професійну орієнтацію та підвищують рівень засвоєння дисципліни. Високий методичний рівень забезпечення навчального процесу на кафедрі, наявність університетського навчально-тренінгового центру симуляційного навчання за адаптованими європейськими віртуальними навчально-контролюючими програмами дозволяє забезпечити високий кінцевий рівень засвоєння ними теоретичних знань та практичних навичок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Мартиросян, Артур, Оксана Юденко, Олександр Петрачков та Василь Білошицький. "ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІЖНИХ КОМАНД ЗБРОЙНИХ СИЛ ТА СИЛОВИХ СТРУКТУР УКРАЇНИ ДО ЗМАГАНЬ З РЕГБІЛІГ". Військова освіта, 2 листопада 2021, 165–79. http://dx.doi.org/10.33099/2617-1783/2021-43/165-179.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті авторами розглянуто аспекти активного розвитку регбіліг серед молоді в Україні, особливої його популярності серед військовослужбовців ЗСУ та представників спецпідрозділів; зазначено особливості регбіліг як виду спорту та охарактеризовано його специфічну технічну, тактичну, національно-патріотичну сторону виховання молоді в процесі сучасної регбійної підготовки; зазначено, що регбіліг є майже універсальним засобом у фізичній підготовці військовослужбовців країн НАТО, підкреслюється, що в Україні вже створено спеціалізовану команду регбістів на базі 95 ОДШБр, які успішно виступили на чемпіонаті регбі серед військовослужбовців у 2019 р., констатується, що саме з цього року за рішенням Михайла Забродського регбі офіційно введено у комплексну фізичну підготовку військовослужбовців; представлено особливості розробленної та впровадженної авторської програми «Регбі-13» та подано основні модельні характеристики закладені в основу цієї програми; зазначено, що ця програма є ефективною у формуванні фізичної та спеціальної підготовленості регбістів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Rodionova, V. V., O. M. Kovalenko, T. P. Nіkolayenko-Kamyshova, S. V. Sobko та O. S. Khmel. "ДОСВІД ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО УЧАСТІ У ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ СТУДЕНТСЬКІЙ ОЛІМПІАДІ З КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ ТА АЛЕРГОЛОГІЇ (підсумки викладачів та погляд студентів)". Медична освіта, № 3 (22 листопада 2016). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2016.3.6918.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі представлено узагальнення досвіду з проведення І етапу студентської олімпіади з клінічної імунології та алергології в рамках підготовки студентів до участі в ІІ етапі Всеукраїнської студентської олімпіади. Метою проведеної роботи було показати можливі шляхи підвищення навчальної мотивації студентів та якості навчання на клінічному циклі. На кафедрі внутрішньої медицини № 2 та профпатології ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України” протягом 3-х років проводиться І етап Всеукраїнської студентської олімпіади, в якій беруть участь студенти 5, 6 курсів. Описано етапи, які входять до програми внутрішньовузівської олімпіади. У висновках надаються рекомендації: проведення фахової олімпіади надає змогу підвести підсумки роботи з викладання дисципліни “Клінічна імунологія та алергологія”; змагання сприяють виконанню мети і головного завдання вузу і кожного викладача – підвищення якості підготовки кваліфікованих спеціалістів; проведення І етапу та підготовку до ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади бажано здійснювати із залученням провідних фахівців - практичних лікарів, що надає змогу студентам отримати не тільки глибокі теоретичні знання, але й практичний досвід, що загалом сприяє самоствердженню студентів та підвищенню науково-практичного потенціалу студентського корпусу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Брижак, Надія, та Олена Мішкулинець. "Практика в літніх оздоровчих таборах як засіб формування професійної компетентності здобувачів вищої освіти". Adaptive Management Theory and Practice Pedagogics 9, № 17 (30 жовтня 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0255-9(17)-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. У статті здійснено аналіз проблеми підготовки здобувачів вищої освіти, майбутніх педагогів до практики в літніх оздоровчих таборах як засобу формування їхньої педагогічної компетентності; уточнено зміст понять «педагогічна практика», «професійна підготовка», «професійна компетентність», «літні оздоровчий табір». Аналіз літературних джерел з проблеми дослідження показав, що педагогічна практика (практика в літніх оздоровчих таборах) виступає обов'язковою складовою освітнього процесу педагогічних закладів освіти. Визначено, що мета підготовки студентів до роботи в літніх оздоровчих таборах полягає у розширенні професійно-педагогічних знань і досвіду самостійної організації життя і діяльності дитячого колективу, оволодіння методикою виховної роботи зі школярами різного віку в період літніх канікул. З’ясовано, що підготовка до практики в літніх оздоровчих таборах має системний характер і передбачає здійснення постійного психолого-педагогічного супроводу досвідченими викладачами-методистами, вожатими, керівниками дитячих оздоровчих таборів. Встановлено, що підготовка здобувачів освіти має ґрунтуватися на таких компонентах: особистісний, теоретичний, практичний. Уточнено, що професійна компетентність складається з різних компонентів – компетенцій, які визначають готовність і здатність майбутнього вчителя до успішного виконання професійно-педагогічної діяльності. Окреслено, що виховна робота в літніх оздоровчих таборах включає в себе поєднання відпочинку, праці, спорту з пізнавальною, естетичною, екологічною, оздоровчою діяльністю. Зміст, форми та методи роботи визначаються статутом, педагогічним колективом і будуються на принципах ініціативи й самодіяльності дітей та учнівської молоді, демократії і гуманізму, розвитку національних і культурно-історичних традицій, пріоритетності загальнолюдських духовних досягнень і цінностей. З’ясовано, що у процесі роботи в літньому оздоровчому таборі студенти повинні проводити різні види й організаційні форми діяльності: конкурси, огляди, змагання з різних видів діяльності, які сприяють самовизначенню загонів, організаційно-громадську діяльність; виховні бесіди та правила з техніки безпеки; трудові справи, самообслуговування, чергування в їдальні, по табору, благоустрій території тощо. Обґрунтовано, що вся робота в літньому оздоровчому таборі повинна бути ретельно спланована. Планування виховної роботи вимагає чіткої послідовності, системності та наступності. Це одна з найважливіших умов успішної організації літнього відпочинку школярів. Ключові слова: практика в літніх оздоровчих таборах, літній оздоровчий табір, обов'язки студента-практиканта, професійна компетентність, здобувачі вищої освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Унгурян, Л. М., О. А. Мельник та І. А. Науменко. "СТУДЕНТСЬКА ОЛІМПІАДА ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ФАХІВЦЯ". Медична освіта, № 4 (27 липня 2013). http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i4.1065.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із засобів формування студентів як фахівців є Всеукраїнська cтудентська олімпіада (ВСО) – змагання студентів<br />в творчому застосуванні знань і умінь з дисциплін, що вивчаються у вищому навчальному закладі. Вона проводиться з<br />метою вдосконалення якості підготовки фахівців, а також для підвищення інтересу студентів до вибраної професії,<br />виявлення обдарованої молоді і формування кадрового потенціалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Pertsov, V. І., O. A. Lyovkin та Ya V. Telushko. "ВИКОРИСТАННЯ СИМУЛЯЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ З НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ". Медична освіта, № 1 (11 травня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.1.7175.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – показати нові ефективні методи навчання студентів, які впроваджені на кафедрі медицини катастроф, військової медицини, анестезіології та інтенсивної терапії Запорізького державного медичного університету.Матеріали та методи. Головні ознаки симуляційного навчання: можливість використання манекенів або статистів для повноти та реалістичності моделювання об’єкта в певній ситуації; відпрацювання конкретних практичних навичок з використанням сучасної апаратури без завдання шкоди здоров’ю людини; відпрацювання командної роботи в імітованій конкретній ситуації.Результати й обговорення. Результатом впровадження стали доведені до автоматизму алгоритми проведення серцево-легеневої реанімації; надання допомоги при політравмі, нефатальному втопленні; питання первинного медичного сортування.Висновки. 1. Форми симуляційного навчання (командні заняття, майстер-класи, семінари-тренінги, змагання) є високоефективною системою практичної підготовки студентів медичних вузів. 2. Командні заняття є пріоритетною формою відпрацювання алгоритму серцево-легеневої реанімації, надання екстреної медичної допомоги при травмі. 3. Майстер-класи слід використовувати як елемент практичної підготовки під час проведення науково-практичних конференцій. 4. Семінари-тренінги є оптимальною формою навчання у роботі з немедичною аудиторією (військовослужбовцями, волонтерами, школярами). 5. Змагання допомагають студентам вдосконалити практичні навички, оволодіти навичками первинного медичного сортування тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Підготовка до змагань"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями