Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Підготовка даних.
Статті в журналах з теми "Підготовка даних"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Підготовка даних".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Петрачков, Олександр, Олена Ярмак та Василь Білошицький. "Використання засобів кросфіту у фізичній та професійно-прикладній підготовці військовослужбовців строкової служби". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 74–79. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.74-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. На сьогодні, актуальною проблемою військових фахівців є пошук ефективних засобів для підвищення рівня військово-прикладних навичок, загальної та спеціальної фізичної підготовленості військовослужбовців строкової служби. Мета. Визначити вплив засобів кросфіту на фізичну та професійно-прикладну підготовку військовослужбовців строкової служби механізованих підрозділів Сухопутних військ. Методи. Аналіз даних науково-методичної літератури; увагу було приділено науковим роботам, в яких були застосовані засоби кросфіту, педагогічне спостереження; педагогічне тестування фізичної підготовленості; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати. Визначено, що програма із засобами кросфіту позитивно вплинула на рівень фізичної та професійно-прикладної підготовки військовослужбовців строкової служби. Використання багатофункціональних засобів кросфіту середньої та високої інтенсивності дало можливість значно покращити рівень основних рухових якостей. Постійна динаміка змісту вправ дозволила використовувати комплекси, які цілеспрямовано були спрямовані на вдосконалення необхідних рухових якостей, які, у свою чергу, впливають на якість бойової та вогневої підготовки. Спостерігається приріст в середньогрупових результатах показників спеціальних та військово-прикладних вправ наприкінці педагогічного експерименту, вірогідні позитивні зміни відбулися у п’яти контрольних тестах. Отримані результати вказують на вагомий вплив засобів кросфіту під час формування необхідних професійно-прикладних якостей у військовослужбовців строкової служби. Достовірна інформація, отримана в ході педагогічного експерименту, може бути використана для написання програми фізичної підготовки військовослужбовців строкової служби з використанням засобів кросфіту.
Ключові слова: кросфіт, військовослужбовці, бойова підготовка, вогнева підготовка, фізична підготовка, професійно-прикладна підготовка.
2
Romanchuk, Olha, та Myroslava Danylevych. "Теоретичні основи формування готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту до професійної діяльності". Physical education, sports and health culture in modern society, № 1 (45) (24 травня 2019): 14–21. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-14-21.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність роботи зумовлена потребою чіткого розуміння та диференціації ключових понять і термінів для успішної практичної діяльності майбутніх фахівців із фізичного виховання й спорту. Мета статті – визначити теоретичні основи підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту до професійної діяльності. У ході дослідження передбачено виконання таких завдань: проаналізувати науково-методичну літературу з проблеми дослідження; вибрати та описати масив базових термінів, пов’язаних із підготовкою майбутніх фахівців із фізичного виховання й спорту до професійної діяльності. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань дослідження використано комплекс методів дослідження, зокрема теоретичний аналіз, синтез, порівнян- ня, систематизацію й узагальнення. Результати. На основі теоретичного аналізу та узагальнення даних енцикло- педичної, довідкової й психолого-педагогічної літератури схарактеризовано основні поняття освітянської складової частини підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту до професійної діяльності. Зокрема, визначено сутність понять «заклад вищої освіти», «підготовка», «професійна підготовка», «професійна підготовка майбутніх фахівців із фізичного виховання й спорту», «професійна готовність», «готовність до ді- яльності», «готовність майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту до професійної діяльності». У роботі опираємося на інтегровані чи запропоновані іншими науковцями визначення ключових понять. «Вища фізкультурна освіта» – це цілеспрямоване формування знань, умінь і навичок для засвоєння соціального досвіду досягнення фізичної досконалості. «Підготовка» – це процес, результатом якого є готовність. «Готовність» розглядаємо як «цілісну інтегровану якість особистості, що характеризує її емоційно-когнітивну та вольову вибіркову прогнозуючу мобілізаційність у момент уключення в діяльність певної спрямованості. Під поняттям «готовність майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту до професійної діяльності» розуміємо комплекс необхідних знань, умінь і здібностей, сформованих у результаті виховання та професійної освіти, структурними компонен- тами якої виступає психологічна, фізична, теоретична та практична готовність.
3
Наконечний, Р. Б., Х. Р. Хіменес та С. В. Антонов. "ВАГОМІСТЬ ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ НА РАННІХ ЕТАПАХ ПІДГОТОВКИ В СУЧАСНОМУ ФУТБОЛІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 168–74. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із найбільш популярних видів спорту у світі сьогодні є футбол. У зв’язку з віковим зсуненням етапів багаторічного вдосконалення в бік омолодження виникає потреба в доборі засобів для реалізації процесу тактичної підготовки футболістів. Нині тактична підготовленість футболістів на ранніх етапах відіграє другорядну роль і здебільшого формується з іншими сторонами підготовленості. Поєднання сучасних технологій і рухових ігор для формування належного рівня тактичної майстерності може сприяти вдосконаленню підготовленості юних футболістів. Мета: обґрунтувати потребу цілеспрямованої тактичної підготовки юних футболістів на ранніх етапах багаторічного вдосконалення. Матеріалом для дослідження була інформація наукових праць і практики підготовки футболістів. Для реалізації сформульованої мети нами використовувалися такі методи досліджень: аналіз та узагальнення даних; теоретична інтерпретація та пояснення; аналіз документальних матеріалів. Результати. Сьогодні практичний складник українського футболу активніше розвивається, аніж науково-теоретичний. Це простежується в діяльності приватних футбольних організацій. Набір у такі клуби проводиться вже з 3-х років. Програмою, ДЮСШ для підготовки футболістів зазначено, що вік початку занять футболом – 6 років. Сьогодні існує суперечність між вимогами до футболістів в теорії та на практиці. Це засвідчує необхідність пошуку нових підходів до побудови підготовки. Аналіз праць у сфері спорту свідчить про те, що тактична підготовка вважалася пріоритетом пізніх етапів спортивного вдосконалення, проте розвиток футболу диктує потребу введення тактичних завдань у підготовку футболістів уже на початку етапу попередньої базової підготовки. Про те, що період, який припадає на етап попередньої базової підготовки, є оптимальним для початкової стадії роботи над тактичною підготовленістю юних футболістів, свідчать фізіологічні особливості становлення їхнього організму. Реалізація тактичної підготовки на початкових етапах багаторічного вдосконалення, на нашу думку, можлива шляхом упровадження інтерактивних завдань. У роботі з юними футболістами актуальним є застосування в тактичній підготовці індивідуальних рухових завдань з м’ячем і без нього, які б передбачали вибір можливих варіантів вирішення футбольної ситуації. Доцільним на сучасному етапі розвитку футболу також є застосування комп’ютерних технологій при підготовці футболістів. Це дасть змогу раціоналізувати процес тактичної підготовки й підвищити мотивацію до занять футболом.
4
Безмилов, Микола, Оксана Шинкарук та Терренс Мерфі. "Підготовка спортивного резерву та відбір баскетболістів в США". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 10–20. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.10-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Постійне зростання конкуренції та динамічність спортивного результату на світовій арені потребують постійного пошуку ефективних шляхів вдосконалення системи підготовки спортивного резерву. Особливо гострою ця проблема є для ігрових командних видів спорту. Мета. Проаналізувати соціально-економічні та організаційно-методичні особливості системи підготовки резерву та відбору баскетболістів в США. Методи. Аналіз літературних джерел та даних всесвітньої мережі Internet, аналіз змагальної діяльності, опитування експертів, методи математичної статистики. Результати. Проаналізовано та представлено особливості системи підготовки баскетбольного резерву в США. Систематизовано ключові фактори, які визначають ефективність функціонування самобутньої американської моделі багаторічної підготовки спортивного резерву в багатьох видах спорту: 1) відсутність прямого державного фінансування та управління галуззю фізичного виховання і спорту; 2) багаточисельність, автономність та розрізненість окремих учасників фізкультурно-спортивного руху; 3) провідна роль освітніх установ у процесі підготовки спортивного резерву; 4) ціннісне ставлення до занять спортом та велика масовість тих, хто займається. Показано особливості організації шкільного та студентського спорту в США, на базі якого відбувається підготовка віддаленого та найближчого резерву для професійного спорту. Виділено основні ланки системи організації та управління баскетболом у США. Функціонування спорту та підготовка резерву в США переважно відбуваються екстенсивним шляхом. Основою багаторічних успіхів американських баскетболістів на міжнародній арені є популярність і масовість занять та розгалужена мережа високих за своїм рівнем шкільних та студентських змагань. Вказується на важливість врахування історичних, соціально-економічних, політичних та інших особливостей держави, традицій вітчизняної школи спорту під час перенесення досвіду зарубіжних моделей багаторічної підготовки для реалізації в умовах іншого соціокультурного середовища.Ключові слова: баскетбол, підготовка резерву, відбір, система змагань, драфт, студентськийспорт, професійний спорт.
5
Шеховцова, К. В., та В. О. Тищенко. "ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ХОРЕОГРАФІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СПОРТСМЕНОК У СПОРТИВНІЙ АЕРОБІЦІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (14 грудня 2021): 39–44. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-06.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні виникають деякі складнощі під час тренування в спортивній аеробіці, особливо щодо хореографічного складника. Враховуючи специфічні тенденції розвитку цього виду спорту, бажано сприяти покращенню виразності рухів та композиційної підготовки. У роботі розглядаються напрями хореографічної підготовки з точки зору вимог до підготовки відповідних вправ. Мета дослідження – здійснити аналіз фахової літератури та обґрунтувати засоби і методи вдосконалення хореографічної підготовленості спортсменок у спортивній аеробіці. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес спортсменок у спортивній аеробіці. Предмет дослідження – засоби і методи вдосконалення хореографічної підготовленості спортсменок у спортивній аеробіці. Під час роботи використано методи теоретичного рівня дослідження: абстрагування, аналогію, аналіз, узагальнення, що спрямовані на виявлення проблем і суперечностей, пов’язаних із хореографічною підготовленістю спортсменок у спортивній аеробіці. Спираючись на положення кодексу підрахунку балів FIG, автори дослідження мали на меті проаналізувати відповідну літературу останніх років та визначити сучасні тенденції в підготовці хореографії з відповідним впливом на художню підготовку. Навіть якщо навчальні елементи підсилюють один одного, їх взаємозв’язок уже давно обґрунтовано, хореографічна підготовка набуває все більш чіткої самобутності, власної структурованої концепції, різних складних джерел походження. Здійснено спробу ранжування даних, що стосуються складників хореографічного руху, як вони аналізуються в літературі останніх років, щодо до особливих вимог до спортивної аеробіки. Подано структуру хореографічної композиції. Удосконалення хореографічної підготовленості спортсменок у спортивній аеробіці може бути довготривалим, адже воно пов’язано з освітніми знаннями та навичками спортсменок, які впливатимуть на якість виконання різних елементів. Тому необхідно застосовувати комплексний підхід для одночасного покращення танцювальних та фізичних якостей, синтезувати різні засоби та методи, дбати про всебічний розвиток спортсменок.
6
АНДРОЩУК, Олександр, та Віталій ГРІНЧЕНКО. "МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 82, № 1 (2 лютого 2021): 5–18. http://dx.doi.org/10.32453/3.v82i1.527.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний етап розвитку Державної прикордонної служби України характеризується зростанням темпів і масштабів інформаційного обміну, збільшуючи роль інформації в системі організації управління. Процес управління є процесом обробки інформації та її перетворення в управлінські рішення, що обумовлює роль інформаційно-аналітичного забезпечення в підвищенні його ефективності, достовірності та оперативності. На даний момент необхідна зміна підходів щодо здійснення інформаційно-аналітичної діяльності, загальних принципів її організації, управління, форм і методів її здійснення, що визначає актуальність наукового дослідження моделей, методів інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності Державної прикордонної служби України. Найбільш проблематичним питанням залишається побудова моделі інформаційно-аналітичного забезпечення стосовно підтримки прийняття рішення в охороні та захисті державного кордону на рівні органів охорони державного кордону.
Обґрунтовано та подано модель інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності органів охорони державного кордону. Основу моделі складає інформаційно-аналітична система, до складу якої входять підсистеми: збору даних, необхідна для збору даних різного типу – статистичних, текстових, табличних, графічних, кількісних, якісних тощо; вводу-виводу даних (інформації), необхідна для перетворення вихідних даних різного типу до єдиного вигляду; збереження даних, здійснює збереження вихідних даних та вторинних, після обробки; обробки даних; геоінформаційна підсистема; підсистема моделювання оперативно-службової діяльності; експертної підсистема; аналітиків. Було визначено: головним елементом інформаційно-аналітичної системи є аналітики, до яких висуваються певні вимоги: тісний зв'язок з інтегрованою інформаційно-телекомунікаційною системою «Гарт» Державної прикордонної служби України.
Дослідження розробленої моделі дозволило визначити основні напрямки подальших досліджень – розробка підсистеми збору даних, розробка методів обробки даних, підготовка аналітиків.
7
Лях, Ю. Є., Н. Я. Уляницька, О. О. Якобснон та М. В. Лях. "Загальні принципи побудови і функціонування реабілітаційної клініки у класичному університеті". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 36. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.25742.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Підготовка фахівців у галузі охорони здоров’я з фізичної терапії та ерготерапії передбачає наявність клінічної бази для забезпечення практичного освоєння необхідних знань та навичок. Кафедри фізичної терапії та ерготерапії змушені укладати договори на спеціальну підготовку з медичними закладами та приватними реабілітаційними центрами. Але студенти практично не мають можливості працювати самостійно з пацієнтами, що суттєво знижує цінність випускника кафедри на ринку праці. Ця ситуація негативно впливає на підготовку наукових кадрів та виконання конкурентоспроможних наукових досліджень у галузі. Позбутися цих недоліків можливо через створення власної університетської реабілітаційної клініки. Така база може поєднати в собі навчання, практику, наукові дослідження і сам процес фізичної терапії пацієнтів.
Методи дослідження: аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури, логіко-теоретичний аналіз та системний підхід.
Результати дослідження. Для забезпечення реабілітаційно-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів, а також проведення науково-дослідної роботи, навчання студентів створено клініку з відділеннями фізіотерапії, ерготерапії та фізичної терапії, телемедицини, ЛФК, бальнеології. Основні завдання і напрями діяльності: організація і надання реабілітаційної допомоги пацієнтам; розробка і впровадження реабілітаційних технологій, клінічних рекомендацій, стандартів, забезпечення умов для оволодіння студентами практичних навичок; максимальне використання сучасних інформаційних технологій; створення і впровадження конкурентоспроможних реабілітаційних технологій.
Висновки. Практична підготовка спеціалістів на базі клініки дозволяє створити мультидисциплінарну команду і поєднати педагогічний, науково-дослідний та лікувальний процеси.
Перспективи подальших досліджень. Дана модель передбачає використання міжнародної класифікації функціонування (МКФ), застосування методів оцінки вимірювання структурних змін та порушених функцій організму, трактування отриманої інформації, демонструючи доказове прийняття рішень.
8
Гінзбург, І. В., В. О. Тищенко та К. Іванов. "ВИКОРИСТАННЯ ДЖИУ-ДЖИТСУ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СПІВРОБІТНИКІВ ПОЛІЦІЇ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (14 грудня 2021): 61–66. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Мала кількість часу, яка виділена для тренувань співробітників силових структур МВС України, та невідповідність навчальних програм із рукопашного бою сучасним умовам мають негативний вплив на підготовку поліцейських, який з часом тільки збільшується. Умови сучасної служби співробітників силових структур МВС України пред’являють дедалі більші вимоги до рівня їхньої професійної підготовленості, але аналіз програм підготовки поліцейських показав, що в країні навчають різним системам рукопашного бою. Зазвичай системи, що існують натепер в Україні, вже морально застаріли та не враховують сучасних реалій, а запозичені не враховують особливостей нашої країни. Тому наразі неможливо забезпечити належний рівень навчання, який би відповідав сучасним вимогам підготовки співробітників правоохоронних органів. Мета дослідження – дослідити можливість використання джиу-джитсу для підвищення ефективності дій поліцейських під час затримання та вдосконалити вміння та навички застосування бойових прийомів боротьби. Об’єкт дослідження – професійна підготовка поліцейських. Суб’єкт дослідження – співробітники силових структур МВС України. Предмет дослідження – рівень професійної підготовки співробітників силових структур МВС України. Методи дослідження: теоретичний аналіз, систематизація й узагальнення даних, педагогічний експеримент, методи математичної обробки отриманих результатів. Вихідні значення показників підготовки виконання прийомів рукопашного бою поліцейськими невисокі. У дослідженні виявлено достовірний приріст показників під час застосування джиу-джитсу в експериментальній групі порівняно з контрольною. Включення джиу-джитсу до процесу підготовки працівників поліції засвідчило свою ефективність, що підтверджено покращенням відповідних показників.
9
Пікалова, Валентина Валеріївна. "Вдосконалення підготовки майбутнього вчителя математики із застосуванням масових відкритих дистанційних курсів". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 180–89. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.900.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: розглянути сутність та структуру інструктивних масових відкритих дистанційних курсів (МВДК) з математики та інформатики провідних університетів світу, що розміщені на платформах Udacity, Coursera та edX. Завдання дослідження: проаналізувати основні напрямки застосування масових відкритих дистанційних курсів у професійній підготовці майбутнього вчителя математики в рамках навчального процесу педагогічного ВНЗ. Об’єкт дослідження: підготовка майбутнього вчителя математики. Предмет дослідження: підготовки майбутнього вчителя математики із застосуванням масових відкритих дистанційних курсів. Методи дослідження: аналіз статистичних даних та наукових публікацій. Результати дослідження. Визначені курси, що можуть бути корисними студентам та викладачам дисциплін природничо-математичного циклу; виявленні їх переваги та недоліки. Поінформовано про результати експерименту із впровадження МВДК у навчальний процес на фізико-математичного факультету для студентів 4 і 5 курсів. Сформульовані рекомендації для подальшого впровадження МВДК в освітній процес. Основні висновки і рекомендації: МВДК доцільно включати для підтримки викладання окремих дисциплін; вдосконалення методик впровадження МВДК в навчальний процес має відбуватися одночасно із перекваліфікацією викладачів з метою освоєння існуючих курсів і створення нових.
10
Павлюк, Любов. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІКИ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ І ТЕХНОЛОГІЙ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 92–99. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.92-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження зумовлена реформою вищої освіти, зростанням вимог до професійної підготовки випускників закладів вищої освіти, потребою переходу від традиційного стилю викладання дисциплін до інноваційного. Мета: обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності застосування інтерактивних методів навчання електротехніки у процесі професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій. Методи: аналіз наукової літератури, вивчення педагогічного досвіду, анкетування, бесіди, усне опитування з метою виявлення ефективності застосування інноваційних методів навчання, систематизація даних. Результати: визначено роль інтерактивних технологій у підготовці майбутніх учителів трудового навчання і технологій; з’ясовано, що організація освіти на основі компетентнісного підходу базується на посиленні практичної професійної спрямованості навчання, розвитку педагогічних здібностей і ціннісних орієнтирів студентів; доведено, що на лекційних заняттях перевагу варто надавати інтерактивному навчанню з елементами проблемного підходу; лабораторні заняття доцільно проводити за допомогою комп’ютерних програм з моделювання електронних схем; презентовано розроблену на засадах інтерактивного навчання систему підготовки майбутніх учителів трудового навчання і технологій на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти з курсу «Загальна електротехніка та практикум з електромонтажних робіт»; обґрунтовано трикомпонентну структуру критеріїв та відповідних показників оцінювання рівня сформованості компетентності з електротехніки; здійснено експериментальну перевірку ефективності застосування інтерактивних методів навчання електротехніки при підготовці майбутніх учителів трудового навчання і технологій; доведено, що використання інтерактивних методів навчання позитивно впливає на динаміку сформованості компетентності з електротехніки. Висновки: підготовка сучасного вчителя трудового навчання і технологій повинна здійснюватися з посиленням практичної складової освітніх програм, а також матиме ефективність за умови системного використання інтерактивних освітніх технологій.
11
Selskyy, P. R., A. S. Volska, I. M. Klishch, B. P. Selskyy, E. S. Buryachkivskyy та Kh I. Kurylo. "ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН НА ДОДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ". Медична освіта, № 4 (13 лютого 2020): 46–50. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10862.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення ефективності викладання та об’єктивності оцінювання дисциплін можливе за допомогою інноваційних освітніх та комп’ютерних технологій. Підготовка фахівців із числа іноземних громадян з високим рівнем практичної компетентності – один із важливих чинників подальшого розвитку навчального закладу в напрямку інтеграції у міжнародний освітній простір.
У статті висвітлено досвід впровадження інформаційної системи комплексного семестрового тестового іспиту для підсумкового оцінювання знань іноземних студентів-медиків з метою підвищення якості підготовки лікарів із числа іноземних громадян на додипломному етапі.
Число іноземних студентів зростає щорічно. Додипломна підготовка лікарів-іноземців здійснюється упродовж шести років. Рівень практичної та професійної компетентностей іноземних студентів дозволив покращити низку впроваджених новітніх технологій навчання, які продовжують удосконалюватись.
Застосування інноваційних технологій оцінювання іноземних студентів на додипломному етапі підготовки лікарів дозволяє об’єктивно визначати рівень знань.
Комплексний багаторівневий підхід з відповідним програмним забезпеченням дає можливість досягти об’єктивності оцінювання дисципліни, обробки даних та інтерпретації результатів. Комплексне застосування новітніх інформаційних та педагогічних технологій дозволяє суттєво підвищити рівень підготовки фахівців із числа іноземних громадян.
Покращення успішності іноземних студентів у процесі навчання свідчить про ефективність навчальних методик та технологій, а також про появу з часом об’єктивної мотивації до здобуття ґрунтовних знань та вмінь.
Досвід упровадження незалежної системи підсумкового оцінювання з достатнім рівнем об’єктивності може бути використаний у подальших дослідженнях щодо розробки інформаційних освітніх систем для підвищення якості додипломної підготовки лікарів із числа іноземних громадян з ефективним управлінням навчальним процесом.
12
Колеснік, Ірина, та Юрій Салямін. "Особливості формування інтересу та мотивації до занять спортивною гімнастикою". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (20 травня 2021): 22–26. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.22-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Представлено результати вивчення інтересів та мотивів до занять юних спортсменів 7–8 років груп початкової підготовки та попередньої базової підготовки (9–11 років), які займаються спортивною гімнастикою в ДЮСШ. Мета. Визначити особливості формування інтересу та мотивації до занять гімнастикою у групах початкової та попередньої базової підготовки. Методи. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, науково-педагогічні спостереження, анкетування, статистична обробка даних. Результати. Для того, щоб досягти високих результатів у спортивній гімнастиці, необхідно пройти ряд етапів, починаючи з початкового та закінчуючи спортом вищих досягнень. Як зазначають провідні науковці Ю. К. Гавердовський та В. М. Смолевський, неможливо досягти успіху на тренуваннях та змаганнях без належного рівня мотивації. Тому для ефективної підготовки спортсменів необхідно визначати та підвищувати інтерес і мотивацію до обраного виду спорту, починаючи з початкового етапу навчання. Якщо дитина матиме інтерес та стійку мотивацію до занять з гімнастики, буде і результат продуктивної роботи. За результатами дослідження було встановлено, що юні гімнасти керуються різноманітними мотивами, серед яких найбільш важливими є підвищення рівня фізичної підготовленості – 43,3 %; 83,8 % – отримують задоволення від занять гімнастикою. Досить високий рівень спортивної мотивації відмічається в опитаних нами спортсменів, про що свідчить бажання стати олімпійським чемпіоном – 29,7 %, 16,2 % хочуть стати майстром спорту України зі спортивної гімнастики. Тому метою занять стає не лише отримання задоволення від процесу, а й досягнення високих результатів у спортивній гімнастиці, що ефективно позначиться на спортивній підготовленості гімнастів.
Ключові слова: мотив, гімнасти, підготовка, підготовленість.
13
Литвинська, Світлана, та Анастасія Сібрук. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ДОКУМЕНТОЗНАВЦІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Society. Document. Communication, № 10 (9 січня 2021): 334–59. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-10-334-359.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті узагальнено досвід підготовки фахівців-документознавців у закладах вищої освіти на сучасному етапі, окреслено тенденції розвитку професії документознавця, розглянуто питання впровадження нових стандартів вищої освіти за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та для другого (магістерського) рівня вищої освіти. Закцентовано увагу на тому, що викладач обов’язково має звернути увагу на формування в студентів освітніх компетентностей, які роблять документознавців конкурентоспроможними на сучасному ринку праці.
Проаналізовано основні складові навчального процесу та рекомендовано викладачам посилити мотивацію студентів-документознавців досконало вивчати роботу з інформацією в базах і банках даних, створювати електронні документи. Професія документознавця динамічно та якісно змінюється і потребує подальших наукових досліджень, постійного моніторингу ринку праці та контролю за рівнем підготовки фахівців. Потрібні спеціалісти, що вміють професійно опрацьовувати інформаційні масиви й ресурси. Такі спеціалісти, що вміють не лише використовувати знання, засвоєні під час навчання в університеті, а й ефективно застосовувати у своїй професійній діяльності ще й навички, компетентності.
У сфері інформаційної діяльності документознавець повинен володіти: методами збирання, упорядковування, оброблення, розповсюдження, зберігання інформації; уміннями працювати з текстовими та графічними редакторами; навичками текстового набору; навичками пошуку інформації в інтернеті; умінням створювати вебсайти, бази даних; вміти визначати показник кількості публікацій у друкованих засобах масової інформації, інтернет-виданнях тощо.
Було проаналізовано заявлені на вебсайтах «Work.ua» і «Rabota.ua» вакансії, на які може претендувати документознавець (наприклад: документознавець, фахівець з документообігу, діловод, бібліотекар, архівіст, інформаційний аналітик), окреслено список компетенцій, якими повинен володіти претендент на посаду та уточнено попит вакантних посад на 2020 рік.
14
СУХОВІРСЬКИЙ, Олег. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ДО ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 22, № 3 (16 січня 2021): 177–92. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v22i3.521.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто підходи до підготовки майбутніх учителів інформатики до економічного виховання учнів. Визначено, що для ефективної підготовки майбутніх учителів інформатики в цьому контексті у закладі вищої освіти необхідна інтеграція змісту навчальних дисциплін. Зокрема, до цього переліку включено «Основи економіки», «Методику навчання інформатики», психологію, окремі технічні дисципліни, пов’язані з вивченням програмування, систем управління базами даних, створення сайтів тощо. В сучасних умовах учителі інформатики можуть проводити уроки у початковій школі. Але вони повинні мати знання щодо вікових та психологічних особливостей учнів молодшої школи. Тому у статті рекомендовано у навчальні плани підготовки учителів інформатики ввести навчальну дисципліну «Методика навчання інформатики у початковій школі» або ж додати відповідний розділ у навчальну програму предмету «Методика навчання інформатики». Запропоновано такі напрями, в межах яких на уроках інформатики може відбуватися економічне виховання учнів: забезпечення приватності інформації, використання інтернет-крамниць, вплив інтернет-реклами, ігри з економічним змістом, фінансові розрахунки, електронні платежі та гроші, азартні ігри. Здійснено аналіз навчальної програми з інформатики для учнів 5-9 класів щодо можливості реалізації визначених напрямів для здійснення економічного виховання. Встановлено теми, під час вивчення яких доцільно здійснювати економічне виховання: «Безпечне користування Інтернетом», «Інформаційна безпека», «Пошук інформації в Інтернеті», «Критичне оцінювання інформації, отриманої з Інтернету», «Планування представлення презентації та виступ перед аудиторією», «Використання мережі Інтернет для навчання», «Правила безпечного користування електронною скринькою», «Основні ознаки спаму й фішингу», «Алгоритми та програми», «Моделі. Етапи побудови моделей. Реалізація математичних моделей», «Опрацювання табличних даних», «Технічні характеристики та призначення основних складових персонального комп’ютера». Описано методичні підходи до вивчення цих тем на уроках інформатики у середній школі та вказано шляхи здійснення економічного виховання у початковій школі.
15
Ляшенко, С. В. "Підготовка засобів малої механізації до зберігання". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (26 червня 2015): 145–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.33.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто аналіз технологічних операцій підго-товки до зберігання мотокультиватора WEIMA900M. Удосконалено технологічний процес проведен-ня операцій підготовки до зберігання мотокультива-тора шляхом розробки детальних рекомендацій до їхвиконання. Запропоновано систему управління збері-гання засобів малої механізації, що базується на збо-рі та використанні бази даних про пошкодження танесправності, які виникають в період зберігання тех-ніки. Завдяки розробленій системі можна контролю-вати технічний стан протягом усього періоду екс-плуатації.
The analysis of technological operations of preparation of WEIMA 900M to storage is considered. Improved technological process of preparation of motocultivator to storage, due to development of recommendations necessary to implementation. Control the system of storage of small mechanization’s facilities, which is based on collection and use of database about damages and breakages which arise in the period of storage of technique, is offered. Due to the developed system, possibility to control the technical state during the period of exploitation appeared.
16
Дияк, В. В. "ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ТА СЛУХАЧІВ У ПРОЦЕСІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ В НАДПСУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 69–78. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-69-78.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено організацію дослідно-експериментальної роботи з соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (НАДПСУ). Підсумовано, що експериментальне дослідження виконувалося на основі дотримання загальнонаукових принципів ефективності, об’єктивності, достовірності, цілісності, що відображають загальні вимоги до організації та проведення педагогічного експерименту.
Основним методом роботи був природний методичний експеримент, додатковими – емпіричний аналіз, рефлексивне опитування, анкетування, тестування, моніторинг, спостереження, портфоліо, аналіз нормативної бази та засобів навчання.
Аналіз та узагальнення отриманих результатів здійснювалося із застосуванням методів синтезу, систематизації та математичної обробки матеріалів експерименту, інтерпретації результатів, наочного уявлення фактичних даних. Кількісна оцінка результатів експерименту здійснювалася методом співвідношення фактичних статистичних даних про зміну досліджуваного феномену ‒ соціально-економічної компетентності. Логіку і хід педагогічного експерименту відображають етапи, які характеризуються наступністю і визначають послідовність реалізації змісту експериментальної діяльності в рамках соціально-економічної підготовки курсантів і слухачів у процесі безперервної освіти в НАДПСУ. До таких етапів віднесено: теоретичний, діагностично-констатувальний, формувальний, контрольно-аналітичний. Підсумовано, що проблема оцінки педагогічних систем і процесів є однією з найскладніших для сучасної науки і особливо там, де предметом діагностики виступає процес розвитку особистості.
Резюмовано, що ключовою метою визначено встановлення реального стану сформованості соціально-економічної компетентності курсантів і слухачів. Отримані результати експериментального дослідження засвідчили необхідність інноватизації та активізації соціально-економічної підготовки курсантів та слухачів у процесі безперервної освіти в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького.
Ключові слова: організація дослідження, педагогічний експеримент, соціально-економічна підготовка, курсанти, слухачі, безперервна освіта, соціально-економічна компетентність.
17
Куцан, Юлій Григорович, Віктор Олександрович Гурєєв, Андрій Васильович Яцишин та Анна Володимирівна Яцишин. "ВІРТУАЛЬНИЙ НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ В ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 90–108. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.3637.
Повний текст джерелаАнотація:
Нині навчання та тренажерна підготовка персоналу в енергетичній галузі України має значні недоліки, що не дозволяє виконувати повною мірою зобов’язання перед міжнародними організаціями. У статті обґрунтовано важливість використання сучасних веб орієнтованих технологій для підвищення кваліфікації оперативно-диспетчерського персоналу в енергетичній галузі України. Описано особливості створення навчально-методичної бази для системи підготовки та підвищення кваліфікації оперативно-диспетчерського персоналу в енергетиці з метою формування й підтримки ключових компетентностей оперативного персоналу. Розглядаються переваги застосування розподіленого середовища для організації навчання і тренажерної підготовки оперативного персоналу за допомогою засобів моделювання режимів роботи електроенергетичних систем (ЕЕС) у віртуальному центрі. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано навчально-методичну базу, структуру та функції віртуального науково-навчального центру для підвищення кваліфікації персоналу в енергетичній галузі України, який виконує такі функції: контроль знань, тренажерна підготовка, формування ключових компетентностей. Подано основні компоненти дистанційних курсів (ДК) з використанням спеціалізованих програмно-моделюючих систем для тренажерної підготовки персоналу в енергетиці. Тематика пропонованих ДК складається з лекцій, практичних занять та семінарів, передбачає проведення консультацій з викладачами і самостійну позааудиторну роботу персоналу у вільний або в робочій час. Важливим практичним аспектом в авторських ДК є використання інформаційно-програмного забезпечення для стійкого формування в персоналу енергетичної галузі ключових компетентностей зі швидкого розпізнавання умов виникнення аварій та, за необхідності, швидкої ліквідації їх наслідків. Це дозволить оволодіти знаннями та практичними навичками для розв’язання задач аналізу, моделювання, прогнозування та візуалізації даних моніторингу режимів роботи великих ЕЕС. Отже, для підвищення кваліфікації персоналу в енергетичній галузі України було розроблено і впроваджено: віртуальний науково-навчальний центр (ВННЦ) та забезпечено його наукову підтримку; розроблено та впроваджено ДК для організації змішаного навчання персоналу; розроблено та впроваджено повнофункціональний режимний вебтренажер (ПОРТ). Використання персоналом у галузі енергетики ВННЦ дозволить створити систему підготовки персоналу найвищої якості.
18
Круцевич, Тетяна, Наталія Пангелова та Роман Підлетейчук. "Концептуальні підходи до організації систем фізичної підготовки військовослужбовців у провідних країнах НАТО". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 76–80. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.76-80.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В умовах масштабного застосування Збройних сил України для стримування гібридної агресії на сході нашої країни для Європейської інтеграції, яка є основою зовнішньополітичної ідентичності України особливої ваги набуває модернізація держави, формування ефективних та дієвих Збройних сил України. За цих умов створення нової дієвої системи фізичної підготовки молоді є одним із головних елементів базового фундаменту, який забезпечить високу ефективність Збройним силам України при використанні їх за призначенням. Зважаючи на ці обставини, особливо актуальним є дослідження та формування надійних теоретико-методологічних основ, порівнюючи системи фізичної підготовки збройних сил провідних країн-членів НАТО. Мета. Порівняльний аналіз концепцій, змістового наповнення та особливостей організацій систем фізичної підготовки збройних сил провідних держав-членів НАТО. Методи. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та документальних матеріалів; метод системного аналізу; хронологічний, історико-логічний, описовий методи. Результати. Загальним для реалізації основних завдань підготовки військовослужбовців НАТО є використання традиційних засобів фізичної підготовки (гімнастичні вправи, елементи легкої атлетики, плавання, спортивні ігри, єдиноборства), а також військово-прикладних вправ (рукопашний бій, метання гранат, підводне плавання, подолання перешкод). Існують і певні відмінності у застосуванні засобів військово-фізичної підготовки. Так, у підрозділах армії США окремо виділяють вправи для розвитку силової та аеробної витривалості (система кросфіт); у збройних силах Німеччини – комплекси вправ, пов’язані з небезпекою та ризиком (парашутний спорт, альпінізм); у фізичній підготовці військових Франції використовують різні види спорту. Організаційні форми фізичної підготовки в арміях країн НАТО дещо відрізняються. Спільним є наявність спеціальних курсів різної спрямованості («курс повітряно-штурмової підготовки», диверсійно-розвідувальний курс, «командо», «смуга ризику»). Незважаючи на певні відмінності у формуванні мети і завдань системи фізичної підготовки збройних сил країн Північноатлантичного альянсу, суть їх практично ідентична – розвиток фізичних і психологічних якостей, формування військово-прикладних навичок, що забезпечують виконання бойових завдань у будь-яких (у тому числі екстремальних) умовах.
Ключові слова: фізична підготовка, організаційно-методичні основи, збройні сили, Північноатлантичний альянс.
19
Гафіяк, А. М. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ BUSINESS INTELLIGENCE SYSTEM". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, № 4 (30 вересня 2019): 6–16. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-6-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемі підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій з використанням business intelligence system. Сьогодні актуальним є процес трансформації закладів вищої освіти у центри освіти, де студенти могли б вивчати теми більш цікаві індивідуально для кожного. Це можливо завдяки інструментам Business Intelligence, спрямованим на прийняття ефективних бізнес-рішень шляхом використання програмних засобів та технологій для збору, зберігання, аналізу даних із забезпеченням доступу (BI-систем).
Класифікація програмних засобів типу BI базується на методі функціональних завдань, де програмні продукти кожного класу виконують певний набір функцій або операцій з використанням спеціальних технологій. Саме тому була поставлена задача розробки програмного продукту. Для цього виконано такі кроки: на основі сформованих після дослідження готових продуктів розробити нове ІТ-рішення для закладів вищої освіти, яке б було гнучким та здатним задовольнити потребу якісної підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій; провести тестування розробленого продукту на реальних даних.
В майбутньому слід звернути увагу на питання порівняльного аналізу розроблених веб-доданків для проведення он-лайн заходів, з метою обміну знаннями в процесі підготовки фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблені програмні продукти мають низку перспектив розвитку. З головних слід зазначити: застосування в різних сферах освітньої діяльності з використанням інформаційних технологій; можлива реалізація більш потужної версії розробленої системи рекомендацій, що базується на підвищених технічних характеристиках засобів навчання.
Ключові слова: професіограма; програмне забезпечення; методи навчання; інформаційні технології; компетентності; педагогічні інновації
20
Meleshko, Ye, V. Khokh та O. Ulichev. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОМИХ МОДЕЛЕЙ АТАК НА РЕКОМЕНДАЦІЙНІ СИСТЕМИ З КОЛАБОРАТИВНОЮ ФІЛЬТРАЦІЄЮ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 5, № 57 (30 жовтня 2019): 67–71. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.5.067.
Повний текст джерелаАнотація:
Об’єктом вивчення у статті є процес забезпечення інформаційної безпеки рекомендаційних систем. Метою є дослідження відомих моделей атак на рекомендаційні системи з колаборативною фільтрацією. Завдання: дослідити основні особливості відомих атак на рекомендаційні системи, а також методи виявлення та нейтралізації даних атак. Отримані такі результати: проведено дослідження основних моделей атак на рекомендаційні системи з колаборативною фільтрацією, їх впливу на результати роботи рекомендаційних систем, а також характерних особливостей даних атак, що можуть дозволити їх виявляти. Висновки. Проведене дослідження показало, що основним видом атак на рекомендаційні системи є атака ін’єкцією профілів. Даний вид атак може бути реалізований випадковою атакою, середньою атакою, атакою приєднання до більшості, популярною атакою, тощо. Дані атаки можуть використовуватися як для підвищення рейтингу цільового об’єкта, так і для пониження його рейтингу. Але існують спеціалізовані моделі атак, що ефективно працюють для пониження рейтингу, наприклад, атака любов/ненависть та атака обернена приєднанню до більшості. Усі ці атаки відрізняються одна від одної кількістю інформації, яку необхідно зібрати зловмиснику про систему. Чим більше у нього інформації, тим легше йому створити профілі ботів, які системі буде складно відрізнити від справжніх та нейтралізувати, але тим дорожче і довше підготовка до атаки. Для збору інформації про рекомендаційну систему та її базу даних може використовуватися атака зондом. Для захисту рекомендаційних систем від атак ін’єкцією профілів необхідно виявляти профілі ботів та не враховувати їх оцінки для формування списків рекомендацій. Виявити профілі ботів можна досліджуючи статистичні дані профілів користувачів рекомендаційної системи. Було розглянуто показники, які дозволяють виявляти профілі ботів та розпізнавати деякі типи атак.
21
Черненко, Сергій, Олег Олійник, Юрій Сорокін та Олег Коваль. "ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.86-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Встановити системність підготовки майбутніх тренерів- викладачів у закладі вищоїосвіти. Методи. У дослідженні взяли участь 30 студентів першого і 20 другого курсів. Вибір методів,що використані в статті, обумовлений логічною моделлю процесу дослідження, що склалася впедагогічній науці. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури проводився для вивчення основ-них концепцій управління підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 017 – фізична культура іспорт. Вивчення педагогічної та навчально-нормативної документації вищої школи дало змогу встано-вити проблеми в розумінні студентів процесу освіти в галузі фізичної культури. Анкетування, конс-татуючий експеримент, методи математичної статистики (графічне відображення даних, аналізпараметрів розподілу) дозволили визначити стан підготовки майбутніх викладачів фізичного вихованняу вищому навчальному закладі. Результати. Встановлено, що професійно-педагогічна підготовка тре-нера-викладача спрямована на формування наступних компонентів: мотиваційно-педагогічного (відоб-ражає спрямованість, мотиви, потреби в навчанні, ціннісні орієнтації), когнітивно-педагогічного (знан-ня вікової психології, вікових морфо-функціональних особливостей людини), конструктивно-педаго-гічного (формуванням цілей діяльності, складанням планів і програм, плануванням занять із фізичноговиховання і спорту), організаційно-педагогічного (здатність і готовність організовувати навчально-тренувальний процес, управляти і моніторити його ефективність), педагогічно-технологічного (пси-холого-педагогічні вміння та навички розв’язувати завдання спортивного тренування дітей і підлітків)та педагогічно-рефлексивного (вміння вивчати, адаптувати і застосовувати кращий досвід в управлінніфізичною підготовкою). Найбільший вплив на професійно-педагогічну мотивацію студентів першого ідругого курсів чинять дисципліни, розташовані у загально-професійному та професійному блоці. Вияв-лений низький рівень зацікавленості студентів у здійсненні науково-дослідницької діяльності. Висновок.Встановлено, що для здобуття освітньої кваліфікації тренер-викладач на початкових етапах навчання(1–2 курси) для студентів найважливішими є дисципліни професійної підготовки.Ключові слова: професійно-педагогічні компетентності, навчальні дисципліни, студенти.
22
Рим, О. М. "Захист персональних даних працівників у Європейському Союзі". Актуальні проблеми держави і права, № 85 (14 серпня 2020): 221–27. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1872.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються правові засади системи захисту персональних даних працівників у Європейському Союзі. Проаналізовано права працівників у зв'язку з обробкою їхніх персональних даних роботодавцями, визначено поняття таких даних. Зазначається, що, незважаючи на широкий перелік потенційно потрібних роботодавцю відомостей про працівника, збір відповідної інформації повинен обмежуватись даними, котрі є необхідними та доречними з огляду на обсяг трудових прав та обов'язків особи. Автор акцентує увагу на тому, що обробку персональних даних працівників як складника їх приватності роботодавець може здійснювати лише в разі фактичної необхідності та за наявності достатніх правових підстав. Зокрема, юридичною основою для обробки персональних даних працівників може бути необхідність виконання умов трудового договору чи підготовка до його укладення, дотримання юридичного зобов'язання, захист життєвих інтересів працівника чи іншої фізичної особи, виконання завдання в інтересах суспільства або для здійснення публічних повноважень, а також законний інтерес роботодавця. З'ясовуються питання захисту персональних даних дистанційних працівників та правила використання інформації, яка отримана завдяки автоматизованим системам спостереження на робочому місці. Наголошується, що обробка персональних даних повинна бути чесною та прозорою щодо працівників, а також пропорційною меті збору інформації. Роботодавець повинен гарантувати, що будь-які результати моніторингу працівників використовуються лише для тієї мети, для якої вони отримані. Аналізується допустимий порядок збирання персональних даних та їх обробки. У цьому контексті важливе значення відводиться процедурі надання згоди працівника на обробку його персональних даних. Оцінюючи дійсність згоди в контексті працевлаштування, потрібно уважно аналізувати умови, за яких запитується така згода. Пояснюються способи реалізації зобов'язання роботодавця інформувати працівників про те, яку інформацію про них він може обробляти, як буде здійснюватись ця обробка та якими правами працівники володіють щодо захисту власної приватності. Підсумовується, що правомірною вважатиметься обробка персональних даних працівників, котра буде адекватною, доречною та обмежуватиметься досягненням необхідної мети, а також якщо використання, мета та спосіб обробки будуть зрозумілі працівникам.
23
Klyuchko, O., L. Buchatsky, and O. Melezhyk. "Fish information databases construction: data preparation and object-oriented system analysis." Ribogospodarsʹka nauka Ukraïni., no. 3(49) (September 24, 2019): 32–47. http://dx.doi.org/10.15407/fsu2019.03.032.
Повний текст джерела
24
ІВАНЕНКО, Станіслав, та Валерія ТИЩЕНКО. "АНАЛІЗ ТЕСТУВАННЯ РІВНЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 20, № 1 (17 серпня 2020): 92–104. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v20i1.401.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасному освітньому процесі тестування є одним із компонентів навчання, об'єктивним засобом вимірювання й оцінки рівня знань, умінь та навичок студентів. У даному дослідженні приділена увага на розподіл тесту на певні субтести для контролю окремих видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмової мови) або аспектів мови (фонетики, граматики, лексики). Розглянуто дефініцію терміну «іншомовна підготовка» та розкрито роль тестування як засобу діагностики труднощів засвоєння матеріалу для студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету, як критерію оцінки ступеня навченості, об'єктивного способу прогнозування успішності навчання. Мета статті – довести ефективність застосування тестового контролю іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Для досягнення мети, проведено тестування рівня іншомовної підготовки 643 студентів немовних спеціальностей 2 курсу 10 факультетів Запорізького національного університету. Представлений аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури і інтернет-ресурсів, вивчення вітчизняних і зарубіжних навчально-методичних джерел, узагальнення досвіду викладання провідних фахівців у галузі іншомовної підготовки студентів немовних спеціальностей. Підтверджено, що під час оцінки якості іншомовної підготовки в умовах мовного тестування необхідно виділяти мету, завдання, спосіб виконання. Визначено професійну комунікативну компетенцію іноземної мови, як показника рівня сформованості професійно-орієнтованої в мовному сенсі особистості.
Аналіз отриманих даних засвідчив, що різниця в результатах між факультетами за рівнями вказала на недостатню мотивацію, яка безпосередньо пов'язана з ефективністю навчання і, відповідно, здобуттям знань, набуттям вмінь і навичок студентами немовних спеціальностей Запорізького національного університету. Зосереджена увага на суперечностях, які заважають підвищенню якості викладання іноземних мов, і як підсумок, рівню засвоєння та мотивації до навчання.
У висновку сформульовані теоретична і практична значущість статті. Наполягається на конститутивній взаємодії з кафедрою професійного спрямування, як засобу інтенсифікації процесу засвоєння знань у професійно-мовній сфері навчання. Перспективним напрямом вбачається мінімізація недоліків навчання іноземним мовам поза природним мовним середовищем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій в контексті особистісно-орієнтованого підходу.
25
Куценко, О. М., та Т. Є. Карлова. "МЕДИЧНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ІНСТИТУТ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ МЕДИЦИНИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 59–68. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-59-68.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто сутність та особливості медичного закладу вищої освіти як інституту формування професійних якостей майбутніх магістрів медицини. У зв’язку із модернізацією системи освіти України, входженням її в європейський освітній простір, особливої актуальності набуває проблема створення в навчально-виховному процесі закладу вищої освіти таких умов, які б сприяли ефективному формуванню професійних якостей майбутніх фахівців. Для досягнення мети в роботі використовується комплекс методів дослідження, а саме: теоретичні (аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація наукових даних).
Виявлено, що педагогічні умови становлення і розвитку професійних якостей студентської молоді у медичній сфері передбачають наявність таких факторів, як: забезпеченість гуманітарно-виховної роботи; гуманізація й гуманітаризація освіти; наявність гуманістичної концепції навчання і виховання; забезпеченість інформацією; забезпеченість засобами організації дозвілля; комфортність освітнього середовища; відповідальність вишу за підготовку фахівця високої кваліфікації; власні зусилля студента з саморозвитку та самовдосконалення особистості; організація всебічної взаємодії культури та освіти; визнання людської та національної культури фактором розвитку освіти; наявність системи соціального партнерства.
Зазначено, що під час професійної підготовки майбутніх лікарів у медичному виші важливого значення набуває особистісна підготовка студентської молоді, метою якої є формування як професійно значущих якостей особистості, так і її гуманістичної спрямованості, психологічної культури, здатності до толерантної взаємодії майбутніх лікарів із пацієнтами.
Встановлено, що медичний заклад вищої освіти являє собою виховний і освітній інститут, один з мікрофакторів соціалізації особистості, що відрізняється тим, що першорядне значення приділяється професійній медичній освіті у взаємозв'язку з формуванням у майбутніх магістрів медицини моральності.
26
Фастівець, А. В. "СВІТОВИЙ ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ФІЗІОТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ". Теорія та методика навчання та виховання, № 51 (2021): 156–72. http://dx.doi.org/10.34142/23128046.2021.51.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний світовий простір характеризується глобальним зниженням рівня здоров’я населення, внаслідок чого актуалізується потреба у кваліфікованих фахівцях, здатних розробляти та застосовувати новітні комплексні реабілітаційні технології, що, зі свого боку, зумовлює вивчення різних аспектів професійної підготовки фахівців із фізичної реабілітації в зарубіжних країнах для розвитку галузі фізичної терапії й ерготерапії в Україні. Метою статті є аналіз світового досвіду підготовки фахівців фізіотерапії та ерготерапії. Для досягнення мети було використано комплекс методів дослідження, зокрема, теоретичних: аналіз і синтез наукової та науково-методичної літератури, методичних документів; спостереження, опис, порівняння; узагальнення та систематизація результатів наукових досліджень; синтез наукових теорій, підходів, концепцій. Автором проведено аналіз світового досвіду підготовки фахівців фізіотерапії й ерготерапії. На основі узагальнення даних аналізу зарубіжного досвіду з’ясовано, що спеціальності, за якими сьогодні здійснюється підготовка фахівців з фізичної реабілітації, є парамедичними й належать до галузі охорони здоров’я. Встановлено, що назви цих спеціальностей відрізняються в різних країнах (фізична терапія, фізіотерапія, реабілітація тощо), однак основним спрямуванням професійної діяльності фахівців у галузі фізичної реабілітації є відновлення рухових функцій в осіб різних нозологій та різних категорій населення за допомогою фізичних засобів і методів. Виявлено, що сфера професійної спрямованості фахівців з фізичної терапії також передбачає консультативну, дослідницьку й викладацьку діяльності. Визначено провідні тенденції підготовки фахівців із фізичної терапії в зарубіжних країнах, які суттєво відрізняються від системи підготовки фахівців цього профілю в Україні. Зазначені відмінності можуть бути методичним орієнтиром для модернізації професійної підготовки фізіотерапевтів та ерготерапевтів у закладах вищої освіти України.
27
Білоусова, Наталя. "ІСТОРИЧНИЙ ГЕНЕЗИС СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЇ «МЕДИЧНИЙ ПРЕДСТАВНИК» В УКРАЇНІ". Professional Pedagogics 1, № 22 (1 липня 2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.13-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю врегулювання на державному рівні професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній як ключових фігур вітчизняного фармацевтичного ринку у системі формальної, неформальної та інформальної освіти.
Мета: на основі вивчення історії становлення і розвитку професії «медичний представник» охарактеризувати особливості розвитку професійної підготовки даних фахівців в Україні.
Методи: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) – для вивчення наукових джерел; конкретно-науковий (порівняльно-історичний) – для виявлення особливостей становлення професії медичного представника на українському фармацевтичному ринку;
Результати: досліджено історичний генезис проблеми інформування в галузі фармації; обґрунтовано умови, що сприяли розвитку в Україні професії «медичний представник»; охарактеризовано професійні функції медичних представників; визначено особливості розвитку їх професійної підготовки в системі формальної, неформальної та інформальної освіти України.
Висновки: розвиток професії «медичний представник» розпочався у 90-х роках минулого століття і пов’язаний із становленням фармацевтичного ринку лікарських засобів і препаратів; професійними функціями медичних представників є інформаційна, презентаційна і просвітницька; ці функції спрямовані на виведення на вітчизняний фармацевтичний ринок брендованих дженериків; в Україні підготовка медичних представників здійснюється лише фармацевтичними компаніями і представництвами; на відміну від світової практики, вітчизняні асоціації фармацевтичних (медичних) працівників залишаються осторонь від професійної підготовки медичних представників; професія «медичний представник» в Україні дотепер нелегітимізована; нагальною є потреба вдосконалення професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній через розроблення і впровадження освітньо-професійних програм на другому (магістерському) рівні вищої освіти та підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти.
28
Duka, Mariia, та Oksana Shynkaruk. "Рання спеціалізація та обґрунтування віку занять художньою гімнастикою в умовах сучасного розвитку спорту". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 90–102. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-90-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. У зв’язку зі зменшенням віку початку занять спортом та зниженням віку досягнення високих спортивних результатів у видах спорту зі складнокоординаційною структурою правильно організована початкова підготовка набуває актуальності на сучасному етапі розвитку гімнастики. Мета роботи – дослідити думку тренерів стосовно питання ранньої спеціалізації й програми початкової підготовки в художній гімнастиці (анкетування тренерів); визначити мотиви, цілі, завдання щодо занять спортом дітей (анкетування батьків гімнасток-початківців). Матеріал і методи – аналіз фахової науково-методичної літератури, дослідження практичного досвіду організації процесу початкової підготовки з гімнастками дошкільного віку, анкетне опитування 51 тренера та 46 батьків гімнасток-початківців, методи математичної статистики й узагальнення даних. Результати роботи. Розглянуто підходи щодо ранньої спеціалізації та організації процесу підготовки юних спортсменок. 80 % тренерів зазначають невідповідність чинної програми з художньої гімнастики для ДЮСШ, СДЮШОР і ШВСМ вимогам сучасного спорту. Визначено основні завдання, що мають бути виконані в процесі підготовки гімнасток на початковому етапі. Визначено основні мотиви до занять художньою гімнастикою: загальний фізичний розвиток дитини, зміцнення здоров’я, досягнення високих спортивних результатів, корекція фізичного стану, ознайомлення з видом спорту, соціальна адаптація дитини. Визначено оптимальний вік початку занять художньою гімнастикою, оптимальну тривалість занять, кількість тренувань на тиждень для гімнасток різного віку. Виявлено розбіжність у думках тренерів та батьків стосовно віку, у якому можна говорити про перспективність дівчат у спорті вищих досягнень. Висновки. Проведене дослідження довело необхідність розробки й упровадження адаптованої програми початкової підготовки в художній гімна- стиці. Анкетування батьків гімнасток-початківців дало змогу зрозуміти мотиви занять художньою гімнастикою. Під час розробки програми треба враховувати вік початку занять, мотиви, особливості фізичного розвитку.
29
Biliy, A. K., O. Yu Voskoboynik та S. I. Kovalenko. "ОНЛАЙН-ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ДО ЛІЦЕНЗІЙНОГО ІСПИТУ “КРОК 1. ФАРМАЦІЯ” З ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ: ПОТОЧНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ". Медична освіта, № 4 (2 жовтня 2018): 26–30. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9385.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – розробка нових напрямків удосконалення підготовки студентів до ліцензійного іспиту “КРОК 1. Фармація”.
Основна частина. У статті проаналізовано сучасний стан та проблеми підготовки студентів до іспиту. Детально обговорено можливі стратегії, що можуть бути використані університетами для покращення рівня підготовки студентів до іспиту. Запропоновано інноваційний підхід підготовки студентів до іспиту з використанням онлайн-системи, що дозволяє проводити дистанційне тестування у навчальному та контрольному режимах, онлайн-консультації для студентів, аналіз результатів тестування тощо. Для оптимізації роботи системи було проведено детальний аналіз стану її завантаженості залежно від часу доби та дня тижня, а також залежність результативності тестування від названих вище факторів. Одержані результати дозволяють стверджувати про високу затребуваність студентами онлайн-форм навчання загалом, та систем підготовки до ліцензійних іспитів зокрема.
Висновок. Проведений аналіз даних дозволив виявити періоди найбільшої завантаженості онлайн-систем, що дозволить більш ефективно планувати стратегію онлайн-підтримки студентів викладачами.
30
Луценко, Лариса, Інна Бодренкова та Юлія Луценко. "Взаємозв’язок показників спеціальної фізичної підготовленості спортсменів та структурних компонентів змагальної програми в акробатичному рок-н-ролі". Слобожанський науково-спортивний вісник 2, № 82 (26 квітня 2021): 29–36. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-2.005.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: встановити взаємозв’язок показників спеціальної фізичної підготовленості кваліфікованих спортсменів «мейн класу контактного стилю» та структурних компонентів змагальних програм в акробатичному рок-н-ролі. Матеріал і методи: у дослідженні взяли участь 16 кваліфікованих спортсменів віком 14-17 років, 8 чоловіків та 8 жінок (8 спортивних пар). Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент і методи математичної статистики. Результати: досліджено змагальні програми та показники рівня спеціальної фізичної підготовленості квалі-фікованих спортсменів. Виявлено і встановлено достовірні зв’язки між складовими компонентами змагальної програми та показниками спеціальної фізичної підготовленості. Експериментально доведено та математично підтверджено, що розроблені та апробовані тести є найбільш інформативними для визначення готовності до зма-гальної діяльності кваліфікованих спортсменів та є об’єктивними критеріями відбору та орієнтації спортсменів у системі підготовки і змагальній діяльності в акробатичному рок-н-ролі. Висновки: отримані дані систематизують засоби спеціальної фізичної підготовки спортсменів і дають можли-вість спланувати алгоритм корекції та вдосконалення змагальних програм кваліфікованих спортсменів «мейн класу контактного стилю». Використовуються тренерами спортивних клубів для оцінки стану підготовленості спортсменів і вдосконалення змагальних програм спортивних пар категорії «мейн клас контактної стилю» в акробатичному рок-н-ролі. Ключові слова: акробатичний рок-н-рол, «мейн клас контактний стиль», кваліфіковані спортсмени, структурні компоненти змагальної програми, спеціальна фізична підготовка, кореляційний аналіз.
31
Білецький, Т. П., та Д. В. Федасюк. "Прогнозування дефектів у програмному забезпеченні алгоритмами глибинного навчання CNN та RNN". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 114–20. http://dx.doi.org/10.36930/40310219.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено процес прогнозування дефектів у програмному забезпеченні (ПЗ) з використанням алгоритмів глибинного навчання. Показано, що цей процес складається з декількох основних етапів: пошук та підготовка даних, побудова абстрактного синтаксичного дерева (АСД), обхід дерева та кодування значень вершин у цілі числа, збалансування даних, побудова та навчання нейронної мережі. З'ясовано, що застосування цього процесу прогнозування дефектів у ПЗ може пришвидшити та полегшити пошук дефектів та відповідно знизити вартість їх виправлення. Встановлено, що передові алгоритми машинного навчання, які на цей момент використовуються на етапі побудови та навчання нейронної мережі, досі є недостатньо ефективними, щоб можна було застосовувати прогнозування дефектів у комерції, демонструючи нестабільну точність 40-60 %. За результатами досліджень встановлено, що застосування алгоритмів глибинного навчання дає точніші результати, ніж інші алгоритми машинного навчання. Для зниження дисперсії та підвищення середньої точності прогнозування запропоновано новий метод прогнозування дефектів у ПЗ на підставі поєднання двох останніх модифікацій алгоритмів глибинного навчання CNN та RNN за допомогою бінарного класифікатора логістична регресія. Проведено навчання нейронної мережі на наборі даних розміром 50 000 файлів вихідного коду, отриманих з 13-ти проєктів мовою Java. За результатами досліджень виявлено, що метод CNN+RNN в середньому дає на 10-9 % вищу точність, ніж RNN та на 2 % вищу точність, ніж CNN, що доводить доцільність використання поєднання алгоритмів глибинного навчання у задачі прогнозування дефектів. Проаналізовано точність методу CNN+RNN по кожному з ПЗ проектів з набору даних, унаслідок чого виявлено, що для 11-ти з 13-ти проєктів поєднання CNN+RNN дає не меншу точність, ніж окремо взяті CNN та RNN.
32
Джур, О. Ю., О. В. Соколова, В. О. Тищенко, С. О. Новицька та О. Ф. Баканова. "ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО МЕТОДИКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ФУТБОЛІСТІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні футбол розвивається в напрямі високої рухливості спортсменів, миттєвих тактико-технічних дій, подальшої інтенсифікації спортивної підготовки, що виявляється в збільшенні швидкості гри та забезпечує ефективний результат. З огляду на це одним із актуальних питань є зміст, структура і методика фізичної підготовки юних футболістів. Інноваційний підхід до проблеми вдосконалення фізичної підготовленості спортсменів вимагає врахування таких факторів, як вік, кваліфікація, період підготовки. Ці фактори мають істотний вплив на рівень фізичної працездатності. Загальна фізична підготовка юних футболістів є базовою, вона завжди передує спеціальній. Мета роботи – довести ефективність впливу розробленої методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів на загальнопідготовчому етапі підготовчого періоду. Об’єкт дослідження – навчально-тренувальний процес юних футболістів. Предмет дослідження – показники фізичної підготовленості юних футболістів. Суб’єкт дослідження – хлопчики 7–8 років. Були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел за темою дослідження, педагогічне дослідження, педагогічний експеримент, тестування рівня фізичної підготовленості, тестування рівня спеціальної фізичної підготовленості, методи математичної статистики. Результати дослідження. Обґрунтовано інноваційний підхід до методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів для вирішення навчально-тренувальних завдань. Підтверджено ефективність впливу плану підготовки на вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. У процесі педагогічного експерименту засвідчено ефективність використовуваних засобів, методів і організаційних форм. Практичне значення полягало в розробці і впровадженні методики вдосконалення фізичної підготовленості юних футболістів. Висновки. Позитивні зрушення за показниками фізичної підготовленості відбивають вікові особливості розвитку дітей, а також вплив цілеспрямованої педагогічної дії, про що свідчать більш виражені зміни у хлопців експериментальної групи порівняно зі контрольною. У контрольній групі прикінцеві результати деяких показників достовірно відрізнялися від вихідних даних. Однак темпи приросту в експериментальній групі були значно вищими, ніж у контрольній.
33
Клопов, Р. В., В. О. Тищенко та Д. Г. Меснянкін. "СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ В ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (14 грудня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-10.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено та проаналізовано проблеми вдосконалення спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчій період спортивного тренування в академічному веслуванні. Рівень ефективності змагальної діяльності у веслуванні академічному прямо залежить від рівня спеціальної фізичної підготовленості для результативного подолання двох кілометрів змагальної дистанції, яка є стандартною і використовується на міжнародних змаганнях та на Олімпійських іграх. У дослідженні взяли участь 6 веслувальників високої кваліфікації віком від 17 до 23 років. Метою дослідження було розробити та експериментально перевірити програму спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді. Для оцінки рівня спеціальної підготовленості використовують методи контрольних тестувань. Впродовж експерименту на початку та наприкінці було проведено контроль спеціальної силової підготовленості у тренажерному залі, максимальна вага на таких вправах як, тяга штанги лежачі і присідання зі штангою на плечах, функціональної підготовленості на веслувальному ергометрі «Concept 2», у вигляді 2000 метрів та 5000 метрів. Основним показником результативності на ергометрі була середня потужність проходження дистанції, а у тренажерному залі – кілограми. У ході дослідження було зафіксовано підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості. Наприкінці тренувальної програми, спрямованої на вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості, було проведено статистичну обробку отриманих даних за критерієм Стьюдента та Фішера, які констатують статистично значуще зростання рівня спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді та підтверджують ефективність запропонованої нами експериментальної програми тренувань.
34
Demianchuk, Olena, Olena Tomashchuk, Liudmyla Vashchuk, Iryna Yerko, Mariia Fesyk та Daniel Bakota. "Програма корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(56) (31 грудня 2021): 24–29. http://dx.doi.org/10.29038/10.29038/2220-7481-2021-04-24-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Стан здоров’я школярів в Україні є відображенням складної соці- ально-економічної та політичної ситуації на фоні високого рівня захворюваності учнів, низького рівня їхньої рухової активності та мотивації до систематичних фізкультурно-оздоровчих занять. Увагу провідних фахівців сфери фізичної культури й спорту спрямовано на сучасні форми рухової активності, пошук інноваційних засобів фізичного виховання, трансформацію підходів до організації й проведення занять та ін. У великому арсеналі засобів оздоровчої рухової активності спортивно-оздоровчий туризм посідає особливе місце, передусім, як комплексний засіб різнобічного розвитку особистості, формування духовно-моральних цінностей, фізичного вдосконалення, соціалізації й професійного самовизначення. Мета й методи дослідження. Мета статті – розробити й теоретично обґрунтувати програму корекції фізичного стану школярів засобами спортивного туризму. Застосовано такі методи, як аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури й інформаційних джерел мережі Інтернет; вивчення та систематизація програм туристичних гуртків Центру національно-патріотичного виховання туризму й краєзнавства; аналіз складових частин варіативного модуля «Туризм» у загальноосвітній школі. Результати роботи. У туризмі, як і в інших видах спорту, до основних засобів підготовки відносять загально-підготовчі вправи, а також спеціальнопідготовчі й змагальні. Програма корекції фізичного стану містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух по азимуту, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка: загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації. Ключові висновки. Запропонована програма корекції фізичного стану засобами спортивного туризму сприятиме покращенню фізичного стану школярів, підвищенню рівня їхньої фізичної підготовленості, формуванню здорового способу життя, підвищенню зацікавленості до занять фізичною культурою й спортом, а також адаптації до умов сучасного життя.
35
Kuznetsov, A., та V. Panov . "ГЕОІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В УПРАВЛІННІ РОЗВИТКОМ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ". Актуальні Проблеми Державного Управління, № 2(56) (29 жовтня 2019): 90–96. http://dx.doi.org/10.34213/ap.19.02.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналізується питання щодо можливості запровадження геоінформаційних технологій в управління розвитком підприємств водопостачання і водовідведення. Геоінформаційні технології розглядаються як комплексна система, спрямована на формування механізмів управління стійким функціонуванням і збалансованим (відтворює) розвитком систем в умовах прояву негативних природних і техногенних факторів. На базі внесених даних про водокористувачів, системи комунального водного господарства та іншої графічної інформації по управлінню територіями вирішується досить великий комплекс завдань, зокрема: розробка екологічних прогнозів і програм розвитку комунального водного господарства; оцінка великомасштабних проектів і підготовка електронних екологічних карт регіонів; накопичення і обробка інформації про змінюються в часі параметрах з метою екологічного прогнозування; відпрацювання міждержавних умов взаємодії в прикордонних зонах на дозвіл екстремальних екологічних ситуацій, в тому числі в режимі надзвичайних ситуацій.
36
Бондаренко, Г. П. "ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЯК ЧИННИК УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 100, № 1 (28 квітня 2021): 46–56. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-100-1-46-56.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено сутність дослідницької компетентності вчителя, розкрито етапи організації дослідницької роботи майбутніх учителів української мови та літератури. Представлено комплекс педагогічних умов для ефективного формування дослідницьких умінь та навичок, який полягає в інтеграції науково-дослідної роботи у процес фахової підготовки майбутніх учителів української мови та літератури під час вивчення фахових дисциплін (написання курсових робіт), проходження практик (передусім педагогічних) та позааудиторної наукової діяльності (підготовка тез, статей, конкурсних студентських досліджень).
Визначено показники сформованості науково-дослідної діяльності: вміння формулювати мету й гіпотезу дослідження; вміння опрацьовувати різноманітні джерела з метою збирання необхідних даних; вміння вибирати основні й допоміжні методи проведення дослідження, вміння визначати практичну спрямованість дослідження.
Встановлено, що ефективне формування дослідницьких умінь і навичок має відбуватися лише під чітким і постійним керівництвом викладача, мета якого забезпечення постійного контролю й корекції рівнів сформованості дослідницьких умінь, що слугуватиме мотивувальним чинником для удосконалення дослідницьких навичок.
Доведено, що сформована дослідницька компетентність майбутнього вчителя української мови та літератури сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності, творчого мислення, дослідницьких навичок фахівця, розвиває наукову інтуїцію, творчий підхід до сприйняття знань і практичного їх застосування під час вирішення поставленої освітньої проблеми, дає змогу викладачеві-філологу стати більш гнучким у парадигмі власних професійних обов’язків, конкурентоспроможним, допомагає бути більш успішним у подальшому житті.
37
Pityn, Marian, Liudmyla Balushka, Serhiy Kotov та Svitlana Korol. "Питання олімпізму в теоретичній підготовці спортсменів різних спеціалізацій". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 109–16. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-109-116.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні ідеї олімпізму трансформувалися в життєво необхідний філософський напрям, в основу якого покладено повагу до загальних етичних принципів та поєднання спорту з культурою й мистецтвом. Мета роботи – актуалізувати місце ідей олімпізму в теоретичній підготовці спортсменів різної спеціалізації (на прикладі гандболу, фехтування та стрільби з лука). Методи – теоретичний аналіз й узагальнення даних, опитування, аналіз документальних матеріалів, педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Результати. Виявлено об’єктивну потребу розгляду олімпійської освіти в структурі теоретичної підготовки спортсменів. Для розуміння місця цієї інформації проведено низку окремих досліджень із визначення місця питань Олімпізму в теоретичній підготовці на різних етапах багаторічної підготовки в гандболі, фехтуванні та стрільбі з лука. Отримані результати вказали на збереження загальних тенденцій стосовно зростання значущості інформаційних тем блоку від ранніх до більш пізніх етапів багаторічного вдосконалення. Водночас відзначимо, що найвищі оцінки експертів отримали теми, пов’язані із сучасними аспектами олімпійського руху та його представлення в Україні, міжнародної олімпійської системи й проблем олімпійського спорту. Це є передбачу- ваним, адже фаховість визначається наявністю в представників у будь-якій галузі діяльності (у нашому випадку – спорті) ґрунтовної та актуальної системи знань. Висновки. Інтерпретація оцінок значущості питань олімпізму в змісті теоретичної підготовки спортсменів у різних видах спорту поряд із наявним рівнем теоретичної підготов- леності спортсменів за відповідними блоками інформації дає змогу розкрити значні резерви для олімпійської освіти (ідей олімпізму) в системі підготовки спортсменів. Це, на нашу думку, пов’язано з усвідомленням значення ідеалів олімпізму у виконанні основних завдань системи підготовки та їх представленням у структурі підготовле- ності спортсменів на прикладі окремих видів спорту впродовж певних етапів багаторічного вдосконалення.
38
Трачук, Сергій, Янь Ген та Інна Мамедова. "Досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (20 травня 2021): 96–100. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.4.96-100.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Фізична підготовка учнівської молоді як процес і її результат – фізична підготовленість – є загальновизнаним ключовим показником благополуччя дітей і підлітків, і важливим показником здоров’я у подальшому житті в сучасних концепціях розвитку розвинених країн. Мета. Узагальнити і зіставити досвід тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і Китайської Народної Республіки. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел, контент-аналіз нормативних і програмно-методичних документів, компаративний метод зіставлення та аналізу зарубіжного й вітчизняного досвіду, логіко-теоретичний аналіз, історичний аналіз. Результати. У ході дослідження встановлено значення та специфіку тестів для оцінки рівня фізичної підготовленості учнівської молоді у системі фізичного виховання України та КНР. Виявлено типові вправи, що використовуються в процесі тестування рівня фізичної підготовленості учнів. Загалом в кожній із систем оцінки фізичної підготовленості чітко простежуються визначені основні маркери, що загалом і визначають рівень підготовленості. У системах тестування фізичної підготовленості учнівської молоді України і КНР відображено загальні підходи до організації та форматування тестових нормативів фізичної підготовленості, які дозволяють оцінити основні рухові якості учнів, а в практиці КНР система доповнена індексом маси тіла й оцінкою функціональних можливості дихальної системи. Узагальнюючи дані тестування двох країн, необхідно зазначити, що рівень фізичної підготовленості потребує адекватної реакції в прийняті рішень уповноважених органів влади, саме в ключовому аспекті забезпечення самого процесу фізичної підготовки (створення належних умов, інфраструктури тощо).
Ключові слова: фізична підготовленість, тестування, фізичне виховання, школярі.
39
Sheiko, N. I., та K. B. Kivezhdi. "СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВПЛИВ ЙОГИ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 100–106. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10490.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: провести огляд наукової літератури, присвяченої впливу йоги на організм людини як у стані здоров’я, так і у пацієнтів з хронічними хворобами.
Матеріали і методи. Проведено огляд літератури з обраної теми в наукометричних базах даних Web of Science, PubMed, Google Scholar.
Результати. Серцево-судинні захворювання є основною причиною захворюваності та смертності в країнах, що розвиваються. Фізичні вправи та йога сприяють зменшенню рівня серцево-судинних захворювань і можливих ускладнень, що виникають через них. Доведено, що йога сприяє фізичному і психічному здоров’ю шляхом виконання пози («асан»), регульованого дихання («пранаяма») і медитації («дх’яна»).
Численні дослідження показали, що йога має швидкий регулюючий вплив на нервову систему та стрес. Також доведено, що коротка релаксаційна підготовка на основі йоги нормалізує функцію автономної нервової системи шляхом нормалізації як симпатичних, так і парасимпатичних впливів до більш фізіологічного середнього діапазону контрольних значень. Відповідно до літературних даних, під впливом курсів йоги відбувалась нормалізація або зниження артеріального тиску, рівня глюкози в крові, зникала тривожність, покращувався психоемоційний стан онкохворих та вагітних, оптимізувались показники роботи шлунково-кишкового тракту та опорно-рухової системи.
Висновки. Згідно з проведеним оглядом літератури, йога має значний позитивний вплив на різні системи органів людини та може використовуватись як допоміжна ланка лікування більшості основних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії. У зв’язку з позитивним впливом йоги на психоемоційний стан людини, її можна рекомендувати з метою профілактики виникнення хронічних стресзалежних станів, починаючи з дитячого віку.
40
Чижевська, Надія, та Оксана Шинкарук. "Характеристика підготовки початківців в інтелектуальних видах спорту та в шашках". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 44–49. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.44-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. В сучасному світі спостерігається тенденція до видового розширення інтелектуального спорту, який розглядають як інструмент розвитку дитини. Проте проблемним питанням залишається залучення дітей до занять інтелектуальними видами спорту для розвитку їхньої особистості і найбільш здібних з них до подальших занять на всіх рівнях спортивного удосконалення. Мета. Дослідити та визначити особливості відбору та підготовки початківців в інтелектуальних видах спорту, зокрема в шашках, шляхом аналізу практичного досвіду та нормативно-правових документів. Методи. Аналіз літературних джерел та даних мережі Інтернет; нормативно-правових документів (навчальні програми для ДЮСШ, СДЮСШОР ШВСМ з інтелектуальних видів спорту); опитування; систематизація; узагальнення, методи математичної статистики. Результати. Мінімальний вік зарахування вихованців до спортивних шкіл з інтелектуальних видів спорту – 6 років. Проте в окремих випадках за рішенням тренерської ради він може бути зменшений на 1–2 роки для учнів, які мають певні здібності, за наявності медичної довідки про стан здоров’я з визначенням рекомендацій до занять будь-яким видом спорту. Експертами визначено найбільш оптимальний вік початку занять інтелектуальними видами спорту, зокрема шашками, – 4–6 років. Необхідно зазначити, що 57 % дослідників визначили вік для початку занять шашками – 4 роки, 47 % – 5 років. Фахівці підкреслили тенденцію до омолодження початку занять спортом і підтвердили вплив інтелектуальних видів на ефективний розвиток дитини. Відмічено необхідність поетапного відбору здібних дітей та підлітків під час проведення різноманітних змагань, сеансів одночасної гри. У процесі первинного відбору обирають тести для оцінювання рівня інтелектуального розвитку, кмітливості та здатності до логічного мислення. Серед фізичних якостей провідне місце займає витривалість, яка впливає на результативність в інтелектуальних видах спорту, що обумовлено регламентом змагань. Виявлення задатків у ранньому віці дозволяє підвищити ефективність процесу відбору й орієнтації спортивної підготовки в інтелектуальних видах спорту та шашках зокрема.
Ключові слова: інтелектуальні види спорту, шашки, початківці, підготовка.
41
Молдован, Андрій. "ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Professional Pedagogics 2, № 21 (21 січня 2021): 12–20. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.21.12-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: Якісна підготовка магістрів з фізичної культури і спорту до підприємницької діяльності зумовлена потребами суспільства у створенні мережі спортивно-оздоровчих закладів, доступних для широких верств населення, діяльність яких спрямована на збереження здоров’я людей. У статті розкриваються педагогічні умови розвитку підприємницької компетентності майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту (ФКіС). Розвиток підприємницької компетентності майбутніх магістрів з фізичної культури і спорту зумовлений створенням у ЗВО відповідного освітньо-розвивального середовища, яке інтегрує процеси професійної підготовки в галузі фізичної культури і спорту та підготовки до підприємницької діяльності. Мета: проаналізувати існуючі педагогічні умови для розвитку підприємницької компетентності у вітчизняних ЗВО і зокрема у закладах з підготовки фахівців із фізичної культури і спорту (ФКіС). Обгрунтувати доцільність їх упровадження в закладах вищої освіти. Методи: для вирішення поставлених завдань використовували теоретичний аналіз, узагальнення даних науково-методичної літератури. Також було проведено експертне оцінювання обставин, які впливають на рівень професійної підготовки майбутніх магістрів з ФКіС і рейтингової оцінки педагогічних умов розвитку підприємницької компетентності, що найчастіше зустрічаються в наукових дослідженнях та методичних рекомендаціях вітчизняних і зарубіжних педагогів. Результати: за результатами проведеного експертного оцінювання обставин, що впливають на рівень професійної підготовки майбутніх магістрів з ФКіС, було визначено наступні педагогічні умови розвитку в них підприємницької компетентності: залучення студентів магістратури до розроблення планів підприємницької діяльності; відпрацювання навичок створення бізнес-проектів; стимулювання позитивної мотивації до розвитку підприємницької компетентності майбутніх магістрів з ФКіС у процесі професійної підготовки; запровадження курсу «Підприємницька діяльність у галузі фізичної культури і спорту» до змісту професійної підготовки майбутніх магістрів із фізичної культури і спорту; застосування технологій імітаційно-рольового навчання в межах реалізації персоналізованої освіти та тенденцій практико-орієнтованого навчання. Висновки: визначено основні умови успішного розвитку підприємницької компетентності (залучення магістрантів до цілепокладання і планування спільної та індивідуальної освітньої діяльності; використання форм організації творчої та проєктної діяльності; організація взаємодії із суб'єктами успішної підприємницької діяльності; створення психологічно комфортного освітнього середовища для ознайомлення із сучасними спортивними підприємствами та організаціями); обгрунтовано найбільш ефективні форми й засоби формування підприємницької компетентності у майбутніх магістрів ФКіС (розроблення планів підприємницької діяльності, створення бізнес-проєктів і стартапів; використання ділових ігор; застосування проблемного та проєктного навчання; активізація позааудиторної діяльності студентів на базі бізнес-центрів, консультаційних центрів, центрів кар’єри).
42
Таран, Юрій Миколайович, та Павло Филимонович Буланий. "Узгодження програм з фізики і математики в вищій технічній школі". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (2 квітня 2014): 161–65. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.425.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з умов успішної підготовки спеціалістів у вищому технічному навчальному закладі є взаємодія між кафедрами. Вона усуває дублювання курсів, забезпечує єдність позначень і понять різних величин, робить навчання послідовним і цілісним. Необхідність такого взаємозв’язку зумовлена також тим, що профільна навчальна дисципліна однієї кафедри є базовою дисципліною для іншої кафедри, а отже, курси дисциплін, що вивчаються, повинні бути скориговані відносно часу в обсягу предмета, що вивчається.У вищих технічних навчальних закладах гірничо-металургійного профілю найбільш тісна взаємодія між загальноосвітніми кафедрами повинна, очевидно, здійснюватися між кафедрами математики і фізики.Це зумовлене тим, що математична підготовка студентів значною мірою визначає ефективність навчання фізики. Так, зокрема, математичний апарат у фізиці застосовується для теоретичних узагальнень, обробки експериментальних даних, розв’язання наукових і прикладних задач [1]. Математика дає можливість встановити функціональний причинно-наслідковий зв’язок між фізичними величинами. Підвищення рівня математизації всіх галузей науки допомагає узагальнити накопичені експериментальні дані.В основі найважливіших розділів фізики, які вивчаються у вищих технічних навчальних закладах (розподіл Максвелла за швидкостями молекул, теореми про потік вектора напруженості електростатичного поля і його циркуляції в інтегральній і диференціальній формах, квантова механіка), лежать складні математичні теорії. Очевидно, що для успішного навчання студентів необхідний тісний зв’язок між цими кафедрами.Проаналізуємо діючі анотації чинних програм з математики і фізики і їх синхронізацію за часом на прикладі головного вищого навчального закладу металургійного профілю. Як правило, вивчення фізики починається з розділу “Механіка” в другому семестрі. В цьому розділі нема відносно складних математичних викладок. Однак у наступному розділі (“Молекулярна фізика”) студентів знайомлять з розподілом Максвелла за швидкостями молекул, який дозволяє розрахувати число молекул, абсолютні значення швидкостей яких лежать у заданому інтервалі. Із рівнянь Максвелла випливають визначення важливих фізичних величин: середньої арифметичної швидкості молекул, температури. Щоб опанувати цей розділ, студенти повинні бути вже ознайомлені з методами теорії імовірності, поняттям середнього значення, визначення невласного інтегралу з нескінченними межами. В цьому ж семестрі студентам читається розділ “Електростатика”, де їх знайомлять з теоремою про потік вектора напруженості електростатичного поля і поняттям циркуляції цього ж вектора. Аналогічні теореми і поняття застосовують при вивченні електромагнетизму. Для розуміння фізичного змісту таких важливих означень і теорем необхідні знання інтеграла по поверхні, криволінійного інтеграла, основних понять векторного числення: дивергенції, ротора, градієнта.Рівняння Максвелла, які є послідовним узагальненням основних законів електромагнетизму, базуються на цих поняттях і теоремах.У першому семестрі другого курсу при вивченні коливального руху і хвильових процесів студенти повинні мати відповідну підготовку для розв’язання лінійних диференціальних рівнянь другого порядку, диференціальних рівнянь в частинних похідних.При вивченні елементів квантової механіки, в основі якої лежить рівняння Шредингера, студенти мають бути ознайомлені з поняттям оператора Лапласа. густиною імовірності, теорією комплексної змінної та ін.Зіставимо в часі вивчення окремих розділів математики, на яких базуються вищевказані важливі розділи фізики. Так, елементи теорії імовірності читають студентам у першому або в другому семестрі другого курсу, коли стосовно фізики цей матеріал вивчався раніше. Для ряду спеціальностей вищого технічного навчального закладу в програмі з математики вивчення криволінійного інтеграла, інтеграла по поверхні, елементів теорії імовірності, функції комплексної змінної і ін. взагалі не планується. Хоча для більш глибокого розуміння фізики студентам необхідно мати відповідну математичну підготовку.Виникає, таким чином, проблема, коли студенти вивчають важливі розділи фізики без відповідної математичної підготовки. Це відбувається, можливо, з таких причин:– відповідні розділи математики ще не були їм прочитані до читання курсу фізики;– вивчення окремих розділів математики, необхідних для вивчення фізики, не заплановане взагалі.Крім того, для більш фундаментального вивчення фізики підготовка студентів з векторного числення повинна бути глибшою. Очевидно, треба погодитися з автором відомого посібника з курсу фізики Савельєвим І.Г., який вказує на те, що більш чіткий фізичний смисл рівняння Максвелла мають, наприклад, тоді, коли вони записані в диференціальній формі, тобто із застосуванням понять дивергенції і ротора. Однак у програму курсу математики у вищому технічному навчальному закладі розгляд понять дивергенції і ротора не входить.Помітна зараз тенденція до скорочення аудиторних годин з фізики утруднює вивчення необхідних питань з математики в процесі лекцій і призводить до поверхового знайомства з її найважливішими розділами. Недостатня фундаментальна підготовка студентів з фізики негативно впливає на їх теоретичну підготовку при вивченні курсів дисциплін на спеціальних кафедрах.Належний математичний рівень не завжди може бути досягнутий більшістю студентів при обмеженні аудиторного часу навчання. Отже, при недостатній математичній підготовці студентів вивчення фізики у вищому технічному навчальному закладі може звестися до повторення шкільного курсу. Це цілком очевидно, якщо порівняти кількість годин, відведених на вивчення фізики в школі і у вищому технічному навчальному закладі. Так, згідно з програмами для загальноосвітніх закладів [2] на вивчення фізики заплановано 750 навчальних годин, а у вищому технічному навчальному закладі – всього біля 150 навчальних годин, тобто в 5 разів менше.Проаналізувавши ситуацію, яка склалась, бачимо можливі шляхи розв’язання проблеми:1. Починати вивчення фізики на другому курсі. Очевидно, здійснити це в рамках традиційного навчання неможливо, оскільки у другому семестрі першого курсу вже починається вивчення дисципліни “Вступ до спеціальності”, для розуміння якої студенти вже повинні мати певну підготовку з фізики.2. Якщо формулювати важливі закони фізики без застосування складних математичних понять і теорем, які конче потрібні, то таке навчання взагалі позбавлене сенсу при підготовці спеціалістів і магістрів.3. Використовувати частину лекційного часу для пояснення необхідних математичних понять і теорем. Це скоротить час навчання фізики.4. Запропонувати студентам літературу для самостійного вивчення окремих математичних понять. Це може виявитись прийнятним тільки для окремих студентів, які добре встигають.5. Збільшити тривалість вивчення фізики до трьох семестрів. При існуючих навчальних планах це може призвести до збільшення навантаження на студентів.6. Перенести частину спеціальних розділів фізики на 8–9 семестри для навчання спеціалістів і магістрів. Для підготовки бакалаврів обмежитись курсом фізики, в який не входять питання, що потребують знань складних математичних понять. Це може бути попільним у зв’язку з тим, що зараз асоціацією вищих навчальних закладів гірничо-металургійного профілю обговорюється питання про скорочення терміну підготовки бакалаврів до трьох з половиною років.7. Подавати на лекціях з фізики необхідні складні математичні поняття, замінивши строгі доведення більш інтуїтивними відповідно до дидактичного принципу доступності і розуміння. Такий підхід буде сприяти формуванню у студентів сучасного світосприйняття і світорозуміння.Таким чином, підсилення кореляції міжпредметного зв’язку “математика–фізика” у вищому технічному навчальному закладі буде сприяти підвищенню рівня навчально-методичного процесу, дозволить підготувати спеціалістів більш високого рівня. Автори статті не претендують на абсолютну повноту висвітлення у статті проблеми міжпредметного зв’язку “математика–фізика” у вищому технічному закладі і вважають, що це, можливо, лише одні із варіантів її розв’язання.
43
Chervonoshapka, Maryna, Halyna Shutka та Oksana Chychkan. "Силові показники ударів руками і ногами у курсантів закладів вищої освіти МВС України". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (29 вересня 2018): 108–12. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-108-112.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Одним із важливих показників підготовленості курсантів є здатність виконувати удари з високою швидкістю та силою (з урахуванням вразливих точок на тілі людини), оскільки це дає змогу ефективно випереджати дії правопорушника та чинити негативний вплив на його працездатність за умови прямої загрози життю й здоров’ю працівника поліції або громадян. Мета й методи дослідження. Мета роботи – дослідити показники сили ударів руками та ногами в курсантів на різних етапах навчання. У роботі застосовували такі методи: теоретичний аналіз й узагальнення даних науково-методичної літератури та емпіричних матеріалів наукового дослідження; контрольні випробування – тестування з використанням ударного хронодинамометра «СПУДЕРГ», який дає змогу вимірювати силу ударів; методи статистичного опрацювання. Результати роботи та ключові висновки. Досліджено показники сили поодиноких видів ударів. Проведено порівняльний аналіз показників сили ударів у курсантів на різних етапах навчання. Отримані результати досліджень дали змогу виявити резерви для покращення рівня спеціальної фізичної підготовленості курсантів, а також підвищення ефективності процесу вивчення й удосконалення техніки ударних дій у навчальному процесі з дисципліни «Спеціальна фізична підготовка».
44
О. А. Шинкарук. "Актуальні проблеми медичного і наукового забезпечення в олімпійському спорті". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (21 травня 2019): 16–27. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.16-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з основних напрямків реалізації олімпійської підготовки в Україні є вдосконалення системи медичного забезпечення спортсменів; організація збалансованого харчування і відновлювальних заходів залежно від рівня навантаження в процесі тренування; профілактика застосування допінгових препаратів у спорті. Особливого значення у вирішенні проблемних питань наукового та медичного супроводу надає Міжнародний олімпійський комітет, наукова та медична комісія якого постійно здійснює моніторинг проблем спортивної медицини, науково-методичного та медичного супроводу. Мета дослідження – на основі аналізу діяльності наукової і медичної комісії МОК, організацій, що відповідають за науковий та медичний супровід, виявити актуальні проблеми медичного і наукового забезпечення. Методи дослідження: аналіз спеціальної наукової літератури та даних Інтернет, матеріалів наукової і медичної комісії МОК, зіставлення, порівняння, систематизація та узагальнення. Результати. Досліджено актуальні проблеми спортивної медицини, характерні для сучасного спорту, що розглядаються Медичною і науковою комісією МОК за 2003–2018 рр.: психічне здоров’я спортсменів високого класу; важкі травми колінного суглоба у дітей; застосування харчових добавок спортсменами високого класу; управління болем у спортсменів високого класу; проблеми здоров’я внаслідок насиченого спортивного календаря; відносний дефіцит енергії в спорті (RED-S) за межами тріади жінок-спортсменок; переслідування і зловживання в спорті; вагітність у спорті; зміна статі і гіперандрогенізм; профілактика і лікування хронічних захворювань; струс мозку в спорті; здоров’я і працездатність у спорті; здоров’я і придатність молоді до рухової активності та спорту; використання плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP) в спортивній медицині; спортивне харчування; періодична оцінка здоров’я спортсменів високого класу; голодування і спорт; травми коліна; астма у елітних спортсменів; молекулярна основа травм сполучної тканини і м’язів в спорті; сексуальні домагання і зловживання в спорті; спортивна підготовка перспективних талановитих дітей; тріада жінок-спортсменок; раптова серцево-судинна недостатність і смерть у спорті; зміна статі спортсменів.
45
Kalashchenko, S. I., A. M. Hrynzovskyi, O. V. Dema та K. Yu Zahorodniuk. "ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ЯК БАЗОВА СКЛАДОВА У ФОРМУВАННІ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ЕРГОТЕРАПІЇ". Медична освіта, № 4 (17 вересня 2018): 132–35. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.8970.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – аналіз стандарту вищої освіти за спеціальністю 227 “Фізична терапія, ерготерапія” галузі знань 22 “Охорона здоров’я” та навчальної програми з фізичної терапії та ерготерапії в аспекті формування компетентності з надання домедичної допомоги.
Основна частина. Визначено основні етапи формування компетенції для надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях шляхом моделювання тренінгів у студентів-ерготерапевтів. Перераховані переваги симуляції методу навчання в медицині. Показано, що врівноваження ролей учителя та студентів допомагає виявити помилки під час тренінгу з практичних навичок. З’ясовано, що краще освоєння навичок відбувається у випадку, коли результати при первинному і вторинному огляді потерпілих відрізняються відповідно до даних ситуаційних завдань. Доведено, що зворотний зв’язок між вчителем та студентами є одним із ключових моментів, який забезпечить кращу асиміляцію алгоритмів практичних навичок і дій студентами.
Висновки. Виявлено, що симуляційне навчання покращує формування компетенції студентів-ерготерапевтів. Крім того, це сприяє підвищенню інтересу студентів до вивчення предмета. Симуляційна підготовка дозволяє студентам вивчати алгоритми надання медичної допомоги в умовах, що близькі до реальності. Отримання навичок зупинки критичної кровотечі, переведення потерпілого в стабільне бокове положення та серцево-легенева реанімація дозволяють студентам-ерготерапевтам надати необхідну домедичну допомогу у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
46
Альошина, Алла, та Олена Дем’янчук. "Корекція фізичного стану школярів 15–16 років засобами спортивного туризму". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 19–23. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.19-23.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. На основі проведеного констатувального експерименту теоретично обґрунтовано й розроблено технологію корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму, яка включає мету, завдання, принципи, методи, діагностику фізичного стану, умови реалізації програми його корекції, що містить інформаційно-теоретичний і практичний модулі, складовими частинами яких є техніка туризму: робота з мотузками, в’язання вузлів, наведення та проходження технічних етапів, заняття на стаціонарних смугах перешкод, техніка безпеки; техніка орієнтування: рух за азимутом, рух по лінії, рух у заданому напрямку, визначення відстані; фізична підготовка – загальна й спеціальна, контроль та самоконтроль на кожному етапі її реалізації, а також критерії ефективності (зміни показників фізичного розвитку, фізичного здоров’я, даних фізичної підготовленості, а також технічної підготовленості зі спортивного туризму). Мета. Розробити та експериментально перевірити технологію, спрямовану на корекцію фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, викопіювання, опитування, тестування, методи математичної статистики. Результати. Проведений педагогічний експеримент підтвердив ефективність розробленої нами технології корекції фізичного стану школярів 15–16 років із використанням засобів спортивного туризму в позаурочний час, що дає підстави рекомендувати її для використання в процесі фізичного виховання в загальноосвітніх школах для школярів цього віку.
Ключові слова: школярі, технологія, фізичний стан, корекція, технічна підготовленість, спортивний туризм.
47
Шваюк, A., К. Бортник та С. Гринюк. "Аналіз методів тестування на проникнення в ком’ютерні системи для оцінки якості захисту банківських даних користувачів." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 42 (1 квітня 2021): 218–22. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-42-31.
Повний текст джерелаАнотація:
Матеріал статті містить огляд основних підходів до тестування на проникнення в комп’ютерні системи, перехоплення даних. В роботі викладено опис та аналіз стандартів тестування безпеки, описано план підготовки для тестування, виконання та підготовку результатів роботи
48
Розуменко, Анжела, та Анатолій Розуменко. "МОНІТОРИНГ ЗНАНЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКІСНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ". Physical and Mathematical Education 29, № 3 (23 червня 2021): 105–11. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2021-029-3-016.
Повний текст джерелаАнотація:
Формулювання проблеми. В статті розглянуто проблему зниження якості математичної підготовки студентів різних спеціальностей. Матеріали і методи. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за математичною підготовкою майбутніх фахівців різних напрямів; бесіди із студентами; узагальнення педагогічного досвіду з викладання математичних дисциплін, анкетування (239 респондентів) та статистичні методи обробки експериментальний даних (метод статистичних гіпотез). Результати. На основі аналізу моніторингових досліджень різних рівнів зроблено висновок про те, що якість математичної підготовки майбутніх фахівців має тенденцію зниження незалежно від напряму підготовки. Наведено результати експериментального регіонального дослідження, що підтверджують цей висновок. Обґрунтовано необхідність проведення моніторингу математичних знань як одного із інструментів забезпечення більш якісної математичної підготовки студентів. Запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення якості математичної підготовки студентів першого року навчання різних напрямів підготовки. Висновки. Підтверджено, що система моніторингу має бути комплексною та проводитися на всіх рівнях управління освітою як запорука валідності, надійності, економічності, інтегрованості та практичності. Моніторинг навчальних досягнень студентів є інструментом, який дозволяє забезпечити якісну математичну підготовку майбутніх фахівців. Здійснення експериментального дослідження дало змогу виявити відсутність узгодженості результату ЗНО, шкільного середнього балу з математики та результатів іспиту з математики, що складали студенти першого року різних університетів. Для уникнення прогалин та корекції знань першокурсників доцільно організувати протягом першого семестру повторювальний курс шкільної математики, завдання якого є узагальнення і систематизація основних фактів арифметики, геометрії, алгебри та початків аналізу. Це дозволить покращити якість математичної підготовки студентів закладів вищої освіти.
49
Ревенко, В. В. "ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 238–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4841.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено роль інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх педагогів. Виявлено особливості застосування інтерактивного навчання у підготовці учителів гуманітарних спеціальностей. На основі даних констатувального експерименту з’ясовано причини недооцінки викладачами та студентами інтерактивних технологій навчання в процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Виокремлено дидактичні умови, що забезпечують ефективне застосування інтерактивних технологій.
50
Кривий, Ігор, Володимир Андрушко, Вадим Коротченко та Сергій Мушинський. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЇ ЕФЕКТИВНОГО РЕАГУВАННЯ НА КРИЗОВІ СИТУАЦІЇ У ПРИКОРДОННОМУ ПРОСТОРІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 139–55. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.839.
Повний текст джерелаАнотація:
Активізація протиправної діяльності та постійна зміна її характеру і способів здійснення призводить до зростання обсягів завданьз протидії загрозам, а можливе виникнення кризових ситуацій зумовлює продовження роботи зі створення ефективної системи забезпечення прикордонної безпеки. Кризові ситуації у прикордонному просторі – явища складні, різноманітні і насичені глибоким змістом причин та наслідків. Через такуїх різнобічність неможливо запропонувати універсальний шляхрозв’язання (локалізації) чи уніфікувати порядок діяльності сил і засобів підрозділів охорони державного кордону. У цих умовах пріоритетним напрямом роботи органів управління Державної прикордонної служби України (ДПСУ) є збереження життя і здоров’я прикордонників (членів їх родин і мешканців прикордоння) у поєднанні із виконанням поставлених завдань оперативно-службової діяльності. Це вимагає здійснення комплексу превентивних заходів щодо забезпечення готовності підрозділів охорони державного кордону до можливих ускладнень обстановки, які характерні безпосередньодля їх ділянок, а також формування обґрунтованих управлінських рішень. У кожному випадку стратегія протидії небезпекам повинна враховувати, починаючи від умов їх виникнення, тобто об’єктивних чинників системи охорони державного кордону, закінчуючи підготовленістю сил і засобів підрозділу – суб’єктивних чинників. Завчасна підготовка сил і засобів та управлінські рішення щодо реагування на кризові ситуації на державному кордоні потребують певної системи вихідних даних. У роботі розглянуто один із можливих підходів з вирішення даної проблематики – формування якісних висновків з оцінки обстановки, що дозволяє відповідним органам управління ДПСУ обрати адекватну стратегію протидії цим небезпекам.