Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Підвищення чутливості.
Статті в журналах з теми "Підвищення чутливості"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-37 статей у журналах для дослідження на тему "Підвищення чутливості".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Ахметшина, Людмила, Олександр Книш та Станіслав Митрофанов. "Поліпшення напівтонових зображень в базисі характеристик сингулярного розкладання". System technologies 5, № 136 (29 травня 2021): 28–38. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-5-136-2021-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлені інформаційні можливості методу обробки напівтонових зображень, спрямованого на підвищення чутливості і достовірності їх візуального аналізу. Пропонований алгоритм заснований на процесі багатоетапної обробки, що включає розширення простору вхідних ознак - формування багатовимірного ансамблю на основі вихідних даних з використанням віконного перетворення, сингулярного розкладання, синтез і візуалізацію нових інформативних ознак. Показано, що застосування віконної обробки для напівтонових зображень дозволяє перейти в багатовимірний простір і застосовувати методи багатовимірної обробки, а саме, сингулярне перетворення, на базі якого можна забезпечити підвищення контрастності, чутливості і роздільної здатності візуального аналізу. Наведено експериментальні результати на прикладі реальних знімків.
2
Marusyk, U. I. "Особливості атопічної реактивності у школярів, хворих на тяжку бронхіальну астму". CHILD`S HEALTH, № 8.59 (18 грудня 2014): 29–31. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.8.59.2014.75868.
Повний текст джерелаАнотація:
Обстежено 30 школярів із тяжкою бронхіальною астмою та 30 дітей із середньотяжким її перебігом. У пацієнтів із тяжкою астмою виявлена чітка тенденція до підвищення відносного вмісту інтерлейкіну-4 в периферичній крові, що опосередковано вказує на вираженість запального процесу у бронхах. Практично в кожної другої дитини, яка страждає від тяжкої астми, відзначалося підвищення концентрації імуноглобуліну Е (понад 545,3 МО/мл), при цьому відношення шансів становило 1,9 (95% довірчий інтервал 1,1–3,4). У групі пацієнтів із тяжкою бронхіальною астмою вірогідно частіше зустрічалися випадки підвищеної чутливості шкіри до побутових алергенів щодо другої групи. Так, розмір гіперемії понад 15,0 мм реєструвався у 81,5 % дітей першої групи і тільки в 51,9 % осіб (Рϕ < 0,05) другої. Визначено клініко-епідеміологічний ризик і діагностичну цінність окремих показників атопічної реактивності організму для верифікації фенотипу тяжкої бронхіальної астми.
3
Zmazhenko, Olena, Natalia Filimonova, Mykola Makarchuk, Igor Zyma, Oleh Horbunov та Valentyn Kalnysh. "Вплив «акутравматичного зубця» аудіограми на нейромережі головного мозку ветеранів ООС із черепно-мозковою травмою під час тестування зорової оперативної пам’яті". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (22 серпня 2019): 116–22. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-116-122.
Повний текст джерелаАнотація:
У контрольній групі при рівні складності до п’яти фігур виявлено вентральну систему візуальної оперативної пам’яті, а за підвищення складності завдання – активацію процесів top-down контролю. У групі без «акутравматичного зубця» виявлено лише вентральну систему зорової оперативної пам’яті, а в групі з «акутравматичним зубцем» – хаотичну активацію на різних рівнях складності різноманітних зон, у результаті чого не була створена адекватна система зорової оперативної пам’яті. Підвищення порогів слухової чутливості на 4/6 кГц і формування «акутравматичного зубця» аудіограми можна вважати специфічним маркером більш глибоких уражень структур головного мозку при ЧМТ та акутравмі.
4
Zmazhenko, Olena, Natalia Filimonova, Mykola Makarchuk, Igor Zyma, Oleh Horbunov та Valentyn Kalnysh. "Вплив «акутравматичного зубця» аудіограми на нейромережі головного мозку ветеранів ООС із черепно-мозковою травмою під час тестування зорової оперативної пам’яті". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 3 (22 серпня 2019): 116–22. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-387-3-116-122.
Повний текст джерелаАнотація:
У контрольній групі при рівні складності до п’яти фігур виявлено вентральну систему візуальної оперативної пам’яті, а за підвищення складності завдання – активацію процесів top-down контролю. У групі без «акутравматичного зубця» виявлено лише вентральну систему зорової оперативної пам’яті, а в групі з «акутравматичним зубцем» – хаотичну активацію на різних рівнях складності різноманітних зон, у результаті чого не була створена адекватна система зорової оперативної пам’яті. Підвищення порогів слухової чутливості на 4/6 кГц і формування «акутравматичного зубця» аудіограми можна вважати специфічним маркером більш глибоких уражень структур головного мозку при ЧМТ та акутравмі.
5
Lemishko, S. V., I. P. Vorona, I. S. Golovina, V. O. Yukhymchuk, S. M. Okulov, V. V. Nosenko, S. O. Solopan та A. G. Belous. "Розробка та характеризація керамічних вставок в металеві резонатори ЕПР спектрометрів для підвищення їх чутливості". Ukrainian Journal of Physics 66, № 6 (6 липня 2021): 497. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe66.6.497.
Повний текст джерелаАнотація:
На основi керамiки легованого тетратитанату барiю (BaTi4O9 + 8,5% ZnO) з дiелектричною сталою e = 36 i низькими дiелектричними втратами (tg б ≈ 1,887 · 10−4) у дiапазонi частот 9–10 ГГц розроблено дiелектричнi вставки цилiндричної форми та певних розмiрiв в стандартний металевий ЕПР спектрометр. Встановлено, що їх використання дозволяє пiдсилити сигнал ЕПР за рахунок перерозподiлу НВЧ поля всерединi стандартного прямокутного ТЕ102 резонатора як у випадку зразкiв, що не насичуються, так i зразкiв, для яких характерне насичення сигналiв ЕПР. Зокрема, для тестових зразкiв MnCl2, що не насичуються, отримано пiдсилення в 9 разiв, а для тестових зразкiв, що насичуються (MgO : Mn), приблизно в 1,5 рази.
6
Лапчук, А. С., І. В. Горбов, О. В. Пригун, Є. М. Морозов, Т. Ю. Клюєва та Ю. О. Бородін. "Теорія зменшення спеклів у лазерному проекторі дуже довгим багатомодовим волокном". Реєстрація, зберігання і обробка даних 22, № 4 (29 грудня 2020): 19–31. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2020.22.4.225901.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано ефективність зменшення спеклів стаціонарним багатомодовим оптоволокном у лазерному проекторі. Розроблено та розраховано математичну модель для випадку дуже довгого оптоволокна. Комп’ютерне моделювання та аналіз математичної моделі показали, що коефіцієнт зменшення спеклів може з точністю придатною для інженерних розрахунків бути апроксимований як лінійна функція квадратного кореня відношення числової апертури лазерного проектора та ока. Дуже велика числова апертура, яка на кілька сотень перевищує зіницю людського ока, необхідна для зменшення спеклів нижче чутливості людського ока. Це випливає з того факту, що декореляція в методі використовує лише радіальний напрямок для зменшення спеклів. Для підвищення ефективності методу необхідна його модифікація, де буде передбачено використання азимутального напрямку.
7
Котвицька, А. А., Т. Д. Криворучко, К. С. Непорада та С. М. Береговий. "РОЗВИТОК ПАРОДОНТАЛЬНОГО СИНДРОМУ В ЩУРІВ ЗА УМОВ СТРЕПТОЗОЦИНІНДУКОВАНОЇ ДІАБЕТИЧНОЇ НЕЙРОПАТІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 36–41. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12579.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Відповідно до оцінки ВООЗ, у 2019 р. цукровий діабет став безпосередньою причиною 1,5 мільйона випадків смерті. За даними Міжнародної федерації діабету 2011 р., кількість хворих на цукровий діабет у світі досягла рекордної цифри – 366 мільйонів, а у 2030 р. становитиме 552 мільйони. Діабетична периферична нейропатія є найпоширенішим ускладненням цукрового діабету і причиною низької якості життя, порушення працездатності у великої кількості хворих. Відомо, що ускладненням цукрового діабету, який призводить до розвитку діабетичної нейропатії, є пародонтальний синдром, механізми якого ще недостатньо вивчено.
Мета дослідження – виявити патологічні зміни у тканинах пародонта щурів за умов стрептозоциніндукованої діабетичної нейропатії.
Методи дослідження. Піддослідним тваринам моделювали діабетичну нейропатію шляхом одноразового введення стрептозоцину (Streptozocin, “Sigma”, США) внутрішньочеревно з розрахунку 65 мг/кг. На 30-ту добу експерименту виконували глюкозотолерантний тест. Підтвердження розвитку діабетичної нейропатії оцінювали, вимірюючи поріг больової чутливості за допомогою тензоалгометричного тесту Randall-Selitto. У м’яких тканинах пародонта щурів визначали загальну протеолітичну активність, загальну антитриптичну активність, вміст ТБК-активних продуктів, вміст окисномодифікованих протеїнів та активність каталази, вміст вільної фукози і глікозаміногліканів.
Результати й обговорення. У результаті проведених досліджень встановлено, що у тварин, яким моделювали діабетичну нейропатію, поріг больової чутливості значно зростав у всі дні вимірювання порівняно з початковим значенням ((100,1±3,4) %): на 14-й день після введення стрептозоцину він збільшився на (22,4±8,4) % (p<0,05), а на 28-й – на (100,9±15,3) % (p<0,001). За умов розвитку діабетичної нейропатії у тканинах пародонта щурів зростав вміст вільної фукози та глікозаміногліканів порівняно з контрольними тваринами. Спостерігали підвищення загальної протеолітичної активності на тлі збільшення рівня інгібіторів протеїназ та інтенсифікацію вільнорадикальних процесів з розвитком оксидативного стресу.
Висновок. Стрептозоциніндукована діабетична нейропатія призводить до розвитку пародонтального синдрому в щурів, про що свідчать активація протеолітичних процесів, розвиток оксидативного стресу, підвищення катаболізму глікопротеїнів та протеогліканів сполучної тканини пародонта.
8
Moskalenko, Ihor. "Щодо формування шкал оцінювання рівня (стану) воєнно-економічної безпеки держави". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 10, № 5 (31 жовтня 2020): 58–67. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2020.10.5.6.
Повний текст джерелаАнотація:
В будь-якій країні обсяг оборонних витрат залежить від рівня воєнної та економічної безпеки держави. Тобто, щоб адекватно відреагувати на зміни стану воєнно-економічної безпеки країни необхідно оцінити її рівень з урахуванням ресурсних можливостей держави на час оцінювання, та тільки після цього приймати рішення щодо частки збільшення, або зменшення оборонних витрат країни. Побудова шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, яка дозволяє дослідити чутливість отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищити стабільність прийнятих рішень за цією оцінкою є актуальним та необхідним завданням сьогодення. В статті шкалу оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки пропонується задавати на основі нечітко-множинної математичної моделі. Використання нечітко-множинної математичної моделі для побудови шкали оцінювання рівня воєнно-економічної безпеки, надасть можливість оперувати частковими нечіткими показниками оцінок за складовими показників ресурсного забезпечення воєнно-економічної безпеки держави з метою можливості дослідження питань аналізу чутливості отриманої оцінки рівня воєнно-економічної безпеки держави до зміни вхідних даних та підвищення стабільності прийнятих рішень відповідно до цієї оцінки.
9
Гулюк, С. А., та Т. Г. Вербицька. "ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНІВ COMT (VAL158MET), DRD2 (С32806Т), OPRM1 (А118G), NR3C1 (646C> G) ПРИ МІОФАСЦІАЛЬНОМУ БОЛЬОВОМУ СИНДРОМІ ОБЛИЧЧЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 116, № 3 (18 листопада 2021): 11–16. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-41-3.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Біль у ділянці обличчя є однією з най- складніших проблем в сучасній медицині. Обумовлено це перш за все складністю структурно-функціональної організації ділянки обличчя, особливостями її іннерва- ції. Генетичні чинники грають важливу роль в інтен- сивності сприйняття болю. Мутації та однонуклео- тидний поліморфізм (SNP) в дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) можуть частково пояснити багато розходжень у чутливості до болю. Доведено зв’язок між болем і поліморфізмом генів, відповідальних за синтез нейромедіаторів, їх транспортерів і рецепто- рів (норадренергичних, серотонінових, дофамінових, опіоїдних), ферментів, метаболізуючих нейромедіа- тори. Вивчення патогенетичних механізмів розвитку больового синдрому обличчя і вдосконалення методів їх патогенетичної терапії, сьогодні є одним з карди- нальних напрямків у нейростоматологіі. Мета дослідження: вивчення поліморфізму генів COMT (Val158Met), DRD2 (С32806Т), NR3C1 (646C> G), OPRM1 (А118G) при міофасціальному больовому син- дромі обличчя. Матеріали та методи. Для молекулярно-генетич- ного аналізу використовували зразки ДНК генома 10 пацієнтів з діагнозом: міофасціальний больовий синдром обличчя. Виділення ДНК з клітин букального епітелію про- водили за модифікованою методикою з Chelex. Для виявлення однонуклеотидних замін локусів генів OPRM1, DRD2, NR3C1 використовували метод ПЛР- ПДРФ-аналізу, застосовуючи відповідні ендонуклеази рестрикції. Aлельні варіанти гена COMT (Val158Met) оцінювали методом алель специфічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Ампліфікацію проводили на термоціклері «Labcycler» (SensQuest, Німеччина). Результати ампліфікації оцінювали шляхом прове- дення горизонтального електрофорезу в 2%-ному ага- розному гелі. Висновки. Результати генотипування пацієнтів з міо- фасціальним больовим синдромом обличчя показали, що 60% пацієнтів у досліджуваній групі, мають алель А в гомо- або гетерозиготній формі поліморфізму Val158Met, G472А гена COMT схильні до підвищеної чутливості до болю і сильнішою запальної реакції. Пацієнтам, які мають знижену щільність дофаміно- вих рецепторів D2 (наявність алелі А1) для зменшення хронічного болю і підвищення больового порогу необ- хідні препарати, що підвищують рівень дофаміну. Наявність мінорного G-алеля у 15% пацієнтів зумов- лює зниження ефективності наркотичних анальгети- ків за терапії больового синдрому. 25% пацієнтів, що несуть мінорний аллель G гена глюкокортикоїдного рецептора (NR3C1), потенційно можуть мати низь- кий рівень кортизолу, що необхідно враховувати при лікуванні опадами. Таким чином, дослідження генетичного поліморфізму пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом обличчя показало можливості застосування геноти- пування для зниження факторів ризику формування хронічного міофасциального болю і своєчасної корек- тної терапії.
10
Garmata, L. S. "Адаптація фізіологічного стану організму перепелів за дії стресу при включенні в раціон кормової добавки «Праймікс Біонорм-К» та «Біовір»". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 83 (24 лютого 2018): 30–35. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8306.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено проблематику чутливості організму перепелів до дії різноманітних стресових факторів і пошук нових альтернативних підходів до підвищення збереженості поголів’я цього виду птиці. Метою роботи було з’ясувати фізіологічний стан організму перепелів в окремі стадії адаптаційного синдрому при включенні в раціон біологічно активної кормової добавки «Праймікс Біонорм-К» та добавки «Біовір». Дослідження проведені на клінічно здоровому молодняку перепелів породи «Фараон». Технологічні стресові фактори на 10 добу життя птиці виникали внаслідок їх перегруповування та дією фактора температурного режиму; на 40 добу життя стресорами були: розподіл за статевою ознакою, перегрупування, зміна температурного режиму та вплив додаткового антигенного навантаження на імунну систему організму в зв'язку зі зміною корму для самок. З 5 до 30 доби життя перепелам дослідних груп додатково згодовували «Праймікс Біонорм-К» і випоювали з водою добавку «Біовір». За результатами проведених досліджень встановлено, що адаптація функціонального стану організму перепелів контрольної групи на ранніх етапах постнатального онтогенезу за комплексної дії технологічних стресових факторів характеризується на стадії резистентності зменшенням числових значень еритроцитів і гемоглобіну на 26,8%, підвищенням кількості лейкоцитів на 8,7% за рахунок еозинофілів, псевдоеозинофілів на тлі низької кількості лімфоцитів. За повторної дії стресового подразника гемопоетична функція крові в перепелів 41- та 75-добового віку має аналогічну динаміку, з вираженим зростанням кількості лімфоцитів та моноцитів і зменшенням вдвічі кількості еозинофілів та псевдоеозинофілів. Представлений фактичний матеріал показує позитивний вплив згодовування БАКД «Праймікс Біонорм-К» на процеси гемопоезу в організмі перепелів на стадії тривоги, про що свідчить зростання кількості еритроцитів на 34,7% (Р < 0,05), концентрації гемоглобіну – на 23,4% (Р < 0,05), кількості лейкоцитів на 44,4–52,4% (Р < 0,05), за рахунок підвищення кількості еозинофілів, і псевдоеозинофілів в 1,3 раза (Р < 0,05), моноцитів – в 1,4 раза (Р < 0,05) при зменшенні кількості лімфоцитів на 15,8% (Р < 0,05); на стадії резистентності, про що свідчить переважання кількості еритроцитів і гемоглобіну на 30,3 та 13,0% (Р < 0,05) при зменшенні кількості еозинофілів в 1,6 раза (Р < 0,05), лімфоцитів, збільшенні кількості псевдоеозинофілів в 1,4 раза (Р < 0,05), моноцитів а також встановлено збільшення маси тіла в кінці досліду на 12,5% (Р < 0,05), порівняно з контролем. На тлі випоювання кормової добавки «Біовір» у перепелів на стадії тривоги виявлено підвищення кількості еритроцитів на 25,9% (Р < 0,05), концентрації гемоглобіну – на 11,6% (Р < 0,05), кількості лейкоцитів на 36,2–58,0% (Р < 0,05) за рахунок моноцитів в 1,5 раза (Р < 0,05) на тлі зменшення еозинофілів в 1,4 раза (Р < 0,05); на стадії резистентності установлено підвищення кількості лейкоцитів на 40,1% (Р < 0,05) за рахунок псевдоеозинофілів в 1,4 раза (Р < 0,05) на тлі зменшення кількості лімфоцитів на 13,7% (Р < 0,05), а також встановлено збільшення маси тіла в кінці досліду на 7,5%, порівняно з контролем. За показниками розвитку адаптивних реакцій та продуктивності виправданим є використання в раціоні птиці біологічно активної кормової добавки «Праймікс Біонорм-К».
11
Chistyk, T. "Ефективна терапія тривожних, депресивних розладів та нейропатичного болю: новий погляд на проблему". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, № 1 (12 березня 2022): 71–80. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.1.2022.932.
Повний текст джерелаАнотація:
Поширеність депресивних розладів у населення економічно розвинених країн Європи і США досягає 10 %, хоча б один епізод тривожних розладів реєструється у 12–27 % населення Європи. У пацієнтів з нейропатичним болем тривожні і депресивні розлади зустрічаються в 2–3 рази частіше, ніж у загальній популяції. Це пояснюється наявністю загальних механізмів формування хронічного болю, депресії і тривоги, в основі яких лежить дефіцит серотоніну і норадреналіну. Дулоксетин пригнічує зворотний захват серотоніну і норадреналіну, тим самим підвищує серотонінергічну і норадренергічну нейротрансмісію в центральній нервовій системі. Унаслідок цього відбувається підвищення функціональної активності низхідної системи пригнічення болю та порогу больової чутливості, що забезпечує ефективну знеболювальну дію препарату. Дулоксетин рекомендується NICE-2020 як препарат першої лінії для лікування діабетичного периферичного нейропатичного болю з уніполярною депресією або без неї, а також для літніх пацієнтів з депресією із супутніми кардіоваскулярними захворюваннями. У рекомендаціях Німецького товариства неврологів дулоксетин поряд з прегабаліном, габапентином і амітриптиліном є препаратом першої лінії в лікуванні нейропатичного болю, депресії і генералізованого тривожного розладу. Ефективність і безпека дулоксетину у лікуванні літніх пацієнтів з депресією і болем, нейропатичним болем і великим депресивним розладом доведені в численних рандомізованих дослідженнях.
12
Nazarevych, M. R., O. Y. Mokryk та Y. M. Melnychyk. "Визначення больової перцепції і ступеня порушень провідності другої гілки трійчастого нерва у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на тлі дії транскраніальної електростимуляції та препарату «Kелтікан N»". Clinical Dentistry, № 2 (5 вересня 2019): 26–35. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2019.2.10396.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Лікування переломів кісток середньої зони обличчя є однією з актуальних проблем у хірургічній стоматології та щелепно-лицевій хірургії. Це зумовлено тим, ушкодження кісток середньої зони обличчя за частотою займають 2-ге місце серед переломів щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) і сягають 20–35 %, при цьому тенденції до зниження їх кількості не відзначається.
Мета дослідження – оптимізувати діагностично-лікувальний процес у хворих із переломами кісток середньої зони обличчя на етапі післяопераційної реабілітації шляхом упровадження методу електродіагностики порушень провідності другої гілки трійчастого нерва, прийому препарату «Келтікан N» та застосування транскраніальної електростимуляції.
Матеріали і методи. Проведено оцінку стану електропровідності 50 хворих з переломами верхньої щелепи, тіла та дуги виличної кістки, яких лікували за допомогою ортопедичних методів. Ми запропонували методи діагностики та фізіотерапевтичного лікування і медикаментозний препарат, який поліпшує ефективність лікування пацієнтів із переломами кісток середньої зони обличчя. Проведено порівняння стану електропровідності другої гілки трійчастого нерва на тлі прийому препарату «Келтікан N» та сеансів транскраніальної електростимуляції.
Результати досліджень та їх обговорення. У перший день госпіталізації відмічається значне порушення провідності другої гілки трійчастого нерва в усіх хворих. На час закінчення лікування в основній групі відмічено значну позитивну динаміку покращення електропровідності другої гілки трійчастого нерва, на що вказує відновлення показників порога відчуттів (ПВ), порога болю (ПБ) та рівня витривалості болю (РВБ) майже до рівня неушкодженого контрлатерального боку. Отримані результати дозволяють щелепно-лицевим хірургам застосовувати в клінічній практиці препарат «Келтікан N» та метод транскраніальної електростимуляції.
Висновки. За допомогою апарата для електродіагностики «PulpTester DY310» можна простежити процес відновлення провідності другої гілки трійчастого нерва шляхом вимірювання порога чутливості й порога болю та больову перцепцію за рівнем витривалості до болю. При поєднаному використанні препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції спостерігають значне покращення показників порога чутливості й порога болю другої гілки трійчастого нерва та підвищення рівня витривалості до болю; відновлення електропровідності в травматично ушкодженій гілці трійчастого нерва є свідченням активних процесів репарації у ньому. Використання препарату «Келтікан N» та транскраніальної електростимуляції є виправданими у комплексному лікуванні переломів кісток середньої зони обличчя, що супроводжуються ушкодженням другої гілки трійчастого нерва.
13
Koval, Iryna. "Реакція радіального приросту Quercus robur L. на зміни клімату в Поліссі та Лісостепу". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 20 (4 червня 2020): 64–73. http://dx.doi.org/10.15421/412006.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено стиглі та перестиглі дубові насадження в Поліссі та Лісостепу, які ростуть в умовах свіжого сугруду та свіжого груду. Встановлено кліматичні чинники, які впливають на радіальний приріст дуба звичайного (Quercus robur L.) в Поліссі та Лісостепу і порівняно його реакції на зміни клімату в обох природних зонах. Виявлено реперні роки максимального (1891, 1902, 1924, 1931, 1957,1971, 1987) та мінімального (1895, 1906, 1918, 1922, 1929, 1936, 1950, 1976, 1992, 2000, 2005) радіального приросту дуба звичайного для Полісся, а також позитивні (1971, 1978, 1987) та негативні (1918, 1922, 1929, 1936, 1950, 1976, 1992, 2000, 2005 реперні роки для Лісостепу. Негативні реперні роки характеризуються дефіцитом опадів, посухами вегетаційного періоду, холодними або занадто теплими зимовими та ранньовесняними періодами, а позитивні –. сприятливим для росту дерев співвідношенням тепла і вологи.
Для першого періоду (1960-1988 рр.) виявлено позитивний вплив зимових та ранньовесняних температур на радіальний приріст дуба у Поліссі і Лісостепу. У другому періоді (1989-2013 рр.) відбувся протилежний сценарій – значне підвищення зимових та ранньовесняних температур призвело до зменшення радіального приросту. У другому періоді дубові насадження в Поліссі більше потерпали від теплих зим, ніж насадження в Лісостепу. Негативний вплив посух вегетаційного періоду на приріст посилився у другому періоді для обох насаджень. Упродовж другого періоду опади суттєво втратили позитивний вплив на приріст у насадженнях як Полісся, так і Лісостепу.
Підтверджено гіпотезу щодо посилення чутливості реакції радіального приросту дуба звичайного до змін клімату в Поліссі та Лісостепу.
14
DANCHENKO, Iryna, Tatyana TKACHENKO та Valentyna TYURINA. "Формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти". EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, № 3(I) (15 вересня 2020): 100–112. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.3-1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти як майбутніх фахівців визначено як одну з провідних проблем, що стоять перед сучасними закладами вищої освіти України. У статі визначено основні аспекти формування цифрової компетентності; обґрунтовано фактори, що зумовлюють ефективність формування цифрової компетентності студентів. На основі аналізу науково-методичної літератури досліджено поняття компетентності та цифрової компетентності. У статті описано теоретичні та практичні аспекти формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти; обґрунтовано необхідність подальшого дослідження механізмів становлення відносини особистості та групи до цифрових технологій, на основі яких могли б бути вироблені рекомендації не тільки для подолання технофобії, але і для підвищення чутливості суспільства по відношенню до технологічних викликів, рефлективності відносно можливостей, що відкриваються і техногенних ризиків; доведено необхідність більш диференційованого підходу до вивчення колективних уявлень про наслідки впровадження різних технологій, що враховує очікування, мрії, надії, побоювання, ідеали, які визначають оцінку тих чи інших технологічних змін різними соціальними групами; доказано необхідність розробки методології оцінки соціально-психологічних наслідків впровадження конкретних технологій та розроблення і впровадження педагогічних технологій щодо ефективності формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти. У якості дослідницької задачі авторами було визначено компоненти ставлення до нових технологій, а саме: когнітивні, афективні і діяльнісні, які мають різну детермінацію і які необхідно враховувати в процесі формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти; оцінено ефективність запропонованих методик формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти.
15
Горбачов, Костянтин. "Удосконалена методика та алгоритм оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони тактичного рівня". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 17–24. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-17-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Зміни способів ведення збройної боротьби, що відбуваються внаслідок стрімкого розвитку засобів повітряного нападу, в тому числі безпілотних, а також авіаційних засобів ураження, обумовлюють зростання вимог до систем протиповітряної оборони. Особливо це стосується військових формувань тактичного рівня, які складають основу для створення угруповань військ та виконання завдань ведення загальновійськового бою. Тобто, на успіх виконання військовими формуваннями тактичного рівня завдань загальновійськового бою буде суттєво впливати ефективність функціонування їх системи протиповітряної оборони. Але, на даний час, питання забезпечення відповідності результатів прогнозування реальним умовам обстановки залишається відкритими. Насамперед тому, що методики, які використовуються для оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня не є досконалими. Так, результати аналізу положень існуючих методик оцінювання вказують на те, що вони не в повній мірі не призначені для тактичного рівня або не враховують особливостей підготовки і ведення загальновійськового бою, а також не охоплюють зміни у концепціях застосування засобів повітряного нападу, що відбулись за останній час. Тому, зважаючи на триваючу воєнну агресію проти нашої держави, вирішення наукового завдання щодо удосконалення методики оцінювання ефективності функціонування системи протиповітряної оборони військових формувань тактичного рівня у загальновійськовому бою, є досить актуальним. У статті представлені загальні положення удосконаленої методики, що були визначені в результаті проведеного, з використанням методів системного аналізу та аналітико-стохастичного моделювання, дослідження процесу виконання військовими формуваннями тактичного рівня завдань загальновійськового бою. Забезпечення чутливості запропонованої методики до умов функціонування системи протиповітряної оборони в загальновійськовому бою, на відміну від існуючих, дозволить, в подальшому, на основі результатів проведення розрахунків, виробити обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності її функціонування.
16
Іваницький, Сергій. "Майбутнє адвокатури". Право України, № 12/2018 (2018): 260. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-12-260.
Повний текст джерелаАнотація:
Необхідність усвідомлення перспектив майбутньої організації адвокатури визначається потребою завчасного планування адвокатами найбільш раціональних форм побудови своєї професійної діяльності. Кількість і характер загроз, що постали перед правничим співтовариством на порозі третього тисячоліття, зумовлюють важливість розуміння стратегічних векторів розвитку адвокатури, врахування яких дає змогу забезпечити конкурентоздатність і професійне довголіття. Незважаючи на пожвавлення уваги вчених до цих аспектів, доводиться констатувати, що питання майбутнього адвокатури залишається малодослідженим і неясним. Це не додає адвокатам впевненості у завтрашньому дні й негативно впливає на здатність протидіяти новітнім викликам. Метою статті є визначення контурів майбутнього адвокатури й формулювання рекомендацій адвокатам щодо адаптації до прийдешніх змін у професії. Встановлено, що найбільш чутливими для розвитку адвокатури є такі чинники, як глобалізація, зменшення регуляторних обмежень, загострення конкуренції й проблеми “більше за менше” (прагнення клієнтів отримати більше якісних послуг за меншу ціну), зміна поведінки клієнтів та співробітників адвокатських об’єднань щодо пошуку повіреного й підтримання ділових взаємовідносин, бурхливий розвиток і підвищення ролі технології та інновацій, зокрема, зміцнення механізмів з онлайн-врегулювання спорів, впровадження електронного судочинства, збільшення питомої ваги альтернативних суб’єктів, процесів та способів (аутсорсинг, інсорсинг, онлайн-сервіси) надання правничої допомоги, посилення потенціалу штучного інтелекту. З’ясовано, що результати роботи штучного інтелекту виявляються ненадійними у випадку невизначеного або розпливчастого фону обставин справи довірителя. Досить важко автоматизувати функції, що потребують креативного мислення, емоційного інтелекту, соціальної чутливості. Зроблено висновок, що початок доби штучного інтелекту в правничій сфері не буде швидким і людський потенціал ще тривалий час перебуватиме на передових позиціях в адвокатській діяльності. Для адвокатів й адвокатських об’єднань сформульовано рекомендації усвідомити й зрозуміти вектор змін; перебувати на передньому краї інновацій; поглибити спеціалізацію; прагнути встановити особливо довірчі відносини із клієнтами; розвинути ділові якості й забезпечити чітку диференціацію фірми шляхом розробки USP (unique selling proposition), що є подібною до тієї, яка пропонується їх клієнтами; залучати висококваліфікованих правників до реалізації проектів завдяки пропозиції їм гнучкої у часі та просторі моделі зайнятості; автоматизувати процеси; зменшити витрати; покращити технічні навички персоналу.
17
Homon, M. L., та I. P. Shlapak. "Вплив редукції дози місцевого анестетика в інтратекальній анестезії на ефективність симпатоміметиків та інфузійної терапії при протезуванні кульшового суглоба". EMERGENCY MEDICINE, № 1.64 (15 березня 2015): 82–86. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.1.64.2015.79581.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджували залежність симпатоміметичного ефекту мезатону під час аплікації цементу при протезуванні кульшового суглоба від зниження дози місцевого анестетика (0,5% бупівакаїну) для спінальної анестезії. Проведено порівняння перебігу мультимодальної анестезії в комплексі анестезіологічного забезпечення протезування кульшового суглоба в 43 хворих із операційним ризиком 3-го ступеня за ASA. Хворі були розподілені на 2 групи залежно від методики анестезіологічного забезпечення. У 1-й, контрольній групі з 22 пацієнтів використана спінальна анестезія 0,5% бупівакаїном у дозі 3,9 ± 0,1 мл, у 2-й, дослідній групі, що включала 21 хворого, — редукована спінально-перидуральна анестезія. Редукція дози спінального компонента становила 13 % — 3,4 ± 0,1 мл (р = 0,001) 0,5% бупівакаїну. Проведений порівняльний аналіз динаміки середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом оперативного втручання та аплікації цементу. Як маркер чутливості симпатоадреналової системи до симпатоміметика аналізувалась доза використаного титрованого (у 10 разів) мезатону, що використовувалась під час фіксації компонентів протеза на цемент як гідродинамічний замок. Введення титрованого мезатону проводили відразу після аплікації цементу до досягнення вихідних або на 10 % більших від цільових показників гемодинаміки. Аналізувалась також частота повторного введення симпатоміметика. Встановлено вірогідно менше зниження САТ та ЧСС при використанні меншої дози бупівакаїну в другій групі до етапу аплікації компонентів протеза на цемент порівняно з першою групою. На етапі аплікації компонентів протеза на цемент при використанні інтратекально більшої дози бупівакаїну відмічались вірогідне зниження САТ та епізоди брадикардії, що вимагали застосування більшої дози мезатону та використання атропіну порівняно з основною групою. Встановлена стійка (r = 0,72) кореляційна залежність між редукцією дози бупівакаїну до 13 % в інтратекальній анестезії та зниженням загальної використаної дози мезатону при протезуванні кульшового суглоба. Встановлена також кореляційна залежність між редукцією дози бупівакаїну та зниженням об’єму інфузійної терапії під час операції протезування кульшового суглоба, що також свідчить про більшу активність симпатоадреналової системи. Тому редукція дози бупівакаїну на 13 % в інтратекальній методиці анестезіологічного забезпечення протезування кульшового суглоба забезпечує більш стабільні показники гемодинаміки та вищу чутливість симпатоадреналової системи до мезатону та інфузійної терапії. Підвищення тиску під час компресії неполімеризованого цементу компонентами протеза забезпечує меншу вираженість токсичних реакцій гіпотензії після етапу встановлення кульшового суглоба.
18
Помпій, О. О., Т. М. Керімова, Е. С. Помпій та С. І. Осипенко. "ПІДВИЩЕНА ЧУТЛИВІСТЬ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ У ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО ОФІСНОГО ВІДБІЛЮВАННЯ ТА МЕТОДИ ЇЇ ЛІКУВАННЯ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 117, № 4 (29 грудня 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-42-4.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження. Вивчення клінічної ефективності використання різних груп десенситайзерів для зниження підвищеної чутливості зубів у пацієнтів після проведення процедури офісного відбілювання. Методи дослідження. Обстежено 56 пацієнтів із гіперестезією твердих тканин зубів, яких розділили на дві рівних групи (залежно від застосованого десенситайзера для зменшення виявів гіперестезії зубів). В осіб І групи використали десенситайзер на основі органічних смол, у хворих ІІ групи – препарат, здатний утворювати оксалатні солі на поверхнях твердих тканин зубів. Оцінена ефективність застосування двох груп десенситайзерів у різні терміни спостереження, продемонстровані зміни показників індексів поширеності та інтенсивності гіперестезії зубів. Наукова новизна. Загальна клінічна ефективність застосування десенситайзерів для лікування гіперчутливості зубів у пацієнтів двох груп наступного дня після проведення процедури офісного відбілювання та першої аплікації препаратів для зниження чутливості зубів складала 75,9%, тобто 44 пацієнти не мали ознак гіперчутливості зубів. Через 7 діб та після повторного нанесення десенситайзерів 83,9% осіб демонстрували нормальну чутливість зубів, через 14 діб і третього за рахунком застосування десенситайзерів уже 98,2% хворих не мали виявів гіперестезії твердих тканин зубів. У пацієнтів І та ІІ групи наступного дня після використання десенситайзерів ефективність лікування підвищеної чутливості зубів складала 57,1% та 85,7% відповідно. Через 7 днів цей же показник становив 75,0% у пацієнтів І групи та 92,8% в осіб ІІ групи, а через 14 днів – 96,4% у хворих І групи і 100% в осіб ІІ групи. Висновки. Використання препаратів, здатних утворювати оксалатні солі на поверхнях твердих тканин зубів, є більш ефективним для лікування підвищеної чутливості зубів у терміни 1, 7 та 14 днів (порівняно з десенситайзерами на основі органічних смол).
19
Tereshchuk, Oleksiy, Serhiy Kryachok, Vadym Belenok, Lyudmila Mamontova та Olena Boiko. "ПРИСТРІЙ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ВЕРТИКАЛІ НА БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТАХ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ АЕРОЗНІМАННЯ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(25) (2021): 273–87. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2021-3(25)-273-287.
Повний текст джерелаАнотація:
На рівні корисної моделі розроблено функціональну схему пристрою для визначення положення вертикалі підвищеної точності для застосування на літальних апаратах, зокрема на БПЛА, та принцип роботи пристрою. Наведено формули для розрахунку габаритів герметичної ампули оптико-електронного блоку вимірювання положення рідинного горизонту в залежності від чутливості стосовно положення рідинного горизонту та розмірів ампули. Розрахунки показують, що розроблений пристрій може мати чутливість положення рідинного горизонту (вертикалі) від кількох одиниць кутових секунд. Реалізація розробленого пристрою дозволить підвищити точність визначення тангажу та крену і у підсумку підвищити точність координатної інформації, отриманої методом аерознімання.
20
Kolenko, Yu, and K. Myalkovsky. "Microstructure of tooth pastes for the treatment of hypersensitivity of teeth." SUCHASNA STOMATOLOHIYA, no. 2 (2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.33295/1992-576x-2019-2-36.
Повний текст джерела
21
Нікіфоров, М. М., І. В. Пампуха, В. В. Ільченко та О. Л. Кульський. "Обґрунтування вибору матеріалів п’єзодатчиків для виконання завдання захисту території охороняємих об’єктів". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 83–92. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.11.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проведено аналіз оптимального вибору сейсмодатчиків, призначених для охорони території військових об’єктів та здатних працювати в складних природних умовах. Встановлено, що для виконання задач охорони периметру військових об’єктів за своїми характеристиками найбільш підходять сейсмоакустичні засоби виявлення, принцип дії яких заснований на п’єзоефектах, або їх гнучка конфігурація з іншими засобами охорони. Досліджені основні параметри п’єзоелементів загальноприйнятих в п’єзотехніці та визначені оптимальні співвідношення констант п’єзокерамічного матеріалу, з якого виготовлено п’єзоелемент, що впливає на основні електрофізичні властивості п’єзодатчика. Надано висновок, що при проектуванні п’єзодатчиків на п’єзокерамічних матеріалах правильний вибір матеріалу є визначальним фактором щодо визначення оптимальних властивостей сейсмоприймачів з найкращими характеристиками (підвищений точності, стабільності, чутливості, розширення робочого діапазону частот та ін.).
22
Сергєєва, Л. Є., Л. О. Хоменко та Л. І. Броннікова. "Токсичність іонів важких металів як показник чутливості і стійкості рослин до абіотичних стресів: огляд". Vìsnik Zaporìzʹkogo nacìonalʹnogo unìversitetu. Bìologìčnì nauki, № 1 (2 серпня 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-08.
Повний текст джерелаАнотація:
Іони важких металів (ІВМ) знаходяться серед найбільш токсичних ксенобіотиків, котрі спричиняють як загальні, так і специфічні ураження організмів. Особливо це стосується елементів, токсичних у залишкових кількостях. Одні з таких ІВМ є предметом різнобічного вивчення (іони Cd2+), водночас інші викликають зацікавлення завдяки своїм особливим характеристикам (іони Ba2+). Часто дія ІВМ підсилюється впливом природних абіотичних факторів. Зроблено огляд загальних аспектів патологічної дії ІВМ. Розглядається використання іонних, протеомних, метаболічних складників; підкреслюється роль їхніх взаємозв’язків для встановлення генетичних детермінант стійкості. Звертається увага на спільні прояви адаптації до ІВМ та осмотичних стресів – засолення та водного дефіциту. Розглянуто токсичну дію іонів Cd2+ і Ba2+. Пропонується ідея використання іонів Cd2+ і Ba2+ у клітинній селекції для виділення форм, стійких до водного та сольового стресів. Наведено приклади отримання клітинних ліній рослин із застосуванням летальних для клітинних культур доз іонів. Варіанти відзначались комплексною стійкістю як до іонів селекції, так і до осмотичних стресів. Життєдіяльність за стресових умов контролювалась змінами метаболому та протеому і проявлялась у збільшенні клітинної маси, збереженні водного статусу, акумуляції вільного проліну, цукрів. При цьому параметри стійкості не втрачались зі збільшенням строку вирощування, а також зберігались у разі зміни умов культивування. Водночас метаболічні показники змінювались у відповідності до змін умов культивування. Такі характеристики, а також їхня хронологія можуть свідчити на користь існування перехресних сигнальних шляхів, котрі поєднують реакції стійкості до ІВМ і осмотичних стресів. Рослини, регенеровані із таких клітинних ліній, відзначались підвищеним рівнем осмостійкості. Нетрадиційний погляд на проблему розширює рамки традиційних підходів у разі створення вихідного матеріалу.
23
Pankiv, I. V. "Клінічна ефективність Актовегіну в комплексному лікуванні хворих на цукровий діабет 2-го типу з діабетичною полінейропатією на тлі артеріальної гіпертензії". INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), № 2.50 (1 лютого 2013): 31–33. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.2.50.2013.84259.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження — оцінка клінічної ефективності препарату Актовегін у комплексному лікуванні хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу із діабетичною полінейропатією (ДПН) на тлі артеріальної гіпертензії (АГ). Під спостереженням перебували 53 хворих зі ЦД 2-го типу з ДПН на тлі АГ, які становили контрольну (n = 25) й основну (n = 28) групи. Пацієнти основної групи додатково до базисної терапії одержували внутрішньовенні інфузії 400 мг Актовегіну протягом 10 днів. Установлено, що застосування в комплексній терапії ЦД 2-го типу із ДПН на тлі АГ препарату Актовегін сприяє поліпшенню клінічної картини захворювання, що супроводжується зниженням вираженості спраги, сухості в роті, слабкості, швидкої стомлюваності, головного болю й запаморочення, нормалізацією артеріального тиску. Препарат Актовегін позитивно впливає на прояви ДПН, що виражається підвищенням усіх видів чутливості, зменшенням ступеня больового синдрому. Призначення Актовегіну в комплексній терапії ЦД 2-го типу поліпшує параметри глікемічного профілю, знижує рівень периферичної інсулінорезистентності, а також проявляє сприятливу потенціюючу дію на порушений метаболізм ліпідів.
24
Bushuyev, S. D., V. B. Bushuyeva та I. P. Zasukha. "Застосування стохастичних мереж у проєктах цифровізації державного сектору". Herald of the Odessa National Maritime University, № 65 (16 листопада 2021): 159–72. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2021-2-159-172.
Повний текст джерелаАнотація:
Мережевий аналіз широко застосовується для планування і управління проектами. PERT і CPM, найбільш відомі методи мережевого моделювання, застосовувалися в різних проєктах для цілей планування і управління. Однак можливості PERT і CPM обмежені, що забороняє моделювання багатьох складних мережевих форм проєкту. Більш гнучким універсальним мережевим інструментом, якому останнім часом приділяється підвищена увага, є GERT (Graphical Evaluation and Review Technique), GERT включає такі функції, як імовірнісне розгалуження (стохастичні моделі), сітьова петля (петлі зворотного зв'язку), кілька вузлів − приймачі (множинні результати) і реалізація декількох вузлів (повторювані події), які недоступні в PERT / CPM. Ці функції GERT надають користувачеві можливість моделювати і аналізувати проекти і системи самого загального виду. Оскільки багато системних проблем реального світу дійсно пов'язані з імовірними подіями, помилковими запусками, повторенням дій і множинними результатами, GERT є ідеальним інструментом для моделювання і аналізу. Мета даної статті − описати методику моделювання мережі GERT і пакет імітаційного моделювання, а також продемонструвати його можливості на прикладі планування проєкту формалізованої моделі «КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗВИТОК ПРОДУКТУ Х», як результат науково-дослідної роботи. В цей огляд GERT буде включено обговорення використання вихідних даних GERT для управлінського планування і контролю, включаючи аналіз чутливості і реалізацію.
25
Гаврилов, Андрій. "АНАЛІЗ РИЗИКІВ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ПРОЦЕСІ БУДІВНИЦТВА". Public management 17, № 2 (27 лютого 2019): 57–65. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-57-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано ризики, що виникають у процесі реалізації інвестиційно-будівельних проектів. Розглянуто сутність поняття ризику, ідентифіковані джерела ризиків, здійснено класифікацію ризиків за сфе- рою виникнення (ризики до завершення будівництва, ризики після завер- шення будівництва). Представлено методи аналізу ризиків, що виникають у процесі реалізації інвестиційно-будівельних проектів: метод аналогій, метод статистичного аналізу, метод аналізу чутливості, експертний метод, метод діаграм, нормативний метод.
Визначено основні наслідки реалізації ризиків та заходи щодо їх мінімі- зації. Встановлено, що принципове значення має об’єктивний та неупере- джений аналіз ситуації, що склалася на інвестиційно-будівельному ринку в контексті загального стану у відповідному регіоні та в країні загалом. Вияв- лено необхідність своєчасної ідентифікації ризиків, які виникають під час реалізації проектів та визначено їх вплив на економічну та експлуатаційну складові будівництва. Розглянуто основні механізми управління ризиками, що представлені циклічними етапами, які тривають від початку і до момен- ту завершення проекту: виявлення і визначення ризику; розроблення кро- ків для зниження виявлених ризиків; впровадження розробленого плану в проект; проведення аналізу впровадження нагляду за реалізацією проекту. Використання представлених методів ідентинтифікації ризиків сприятиме підвищенню ефективності реалізації інвестиційно-будівельних проектів та зменшенню реальних витрат на реалізацію проектів, передбачених кошто- рисною документацією шляхом визначення можливих ризиків, їх ідентифі- кації та подальшому справедливому розподілі ідентифікованих ризиків між учасниками інвестиційно-будівельних проектів.
У більш детальних дослідженнях пріоритетним є питання розроблення методології управління ризиками під час реалізації інвестиційно-будівель- них проектів та запровадження матричного підходу до розподілу ризиків між учасниками реалізації проектів.
26
Нєдзвєдзь, А., І. А. Максимович, Б. В. Гутий, Л. Г. Слівінська, Ю. С. Стронський, М. І. Леньо, Б. О. Чернушкін та ін. "МЕТАБОЛІЧНИЙ СИНДРОМ У КОНЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (25 березня 2022): 194–200. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.25.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті дано визначення захворювання – метаболічний синдром коней, а також на підставі даних літератури охарактеризовано основні причини, патогенез, діагностику, профілактику та лікування ускладнень, спричинених метаболічним синдромом у коней. Метаболічний синдром коней реєструється в молодих коней, а також у геріатричних тварин. Найбільш поширеним метаболічний синдром коней є в поні, коней породи Морган, Пасо Фіно, арабських, верхових і чистокровних коней. Діагностика метаболічного синдрому коней полягає на аналізі породної та генетичної схильності, визначенні резистентності до інсуліну, а також ступеня розвитку ожиріння. Рання діагностика метаболічного синдрому коней запобігає розвитку ламініту. Основним у лікуванні коней за метаболічного синдрому є зниження маси тіла, з комбінацією дієти і фізичного навантаження в коней без розвитку ламініту. Лікування й догляд за твариною з метаболічним синдромом вимагає індивідуального підходу. Основний стратегічний напрямок у вирішенні проблеми інсулінорезистентності повинен опиратися на втраті маси тіла й підвищенні чутливості до інсуліну за допомогою зміни раціону та збільшенні фізичної активності. Зміна раціону полягає у зниженні енергетичних компонентів і неструктурних вуглеводів у його складі. Крім того, необхідно уникати випасання тварин, особливо в пору року, коли з’являється молода, свіжа трава. Необхідно звертати увагу на пасовище, на яких сьогодні збільшується кількість трав генетично модифікованих видів, які вирощують для виробництва молока та відгодівлі великої рогатої худоби. Така трава характеризуються високим вмістом NSC, що є протилежністю пасовищ, які необхідні для коней. Якщо метаболічний синдром коней був встановлений після виявлення ламініту, то заходи повинні бути спрямовані на зменшення маси тіла, але з обмеженим фізичним навантаженням, щоби не наражати на подальше пошкодження копит. Першочергова увага має бути спрямована на лікування ламініту у тварини, а також зменшення ожиріння зі значно зниженою фізичною активністю. Низьковуглеводна дієта повинна знижувати активність інсуліну. Якщо його активність є дуже високою, можна використовувати препарати для зниження його рівня.
27
ред, тех. "ДО ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ ТА НАГЛЯДУ ЗА ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ". Знання європейського права, № 1 (27 березня 2022): 48–52. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i1.314.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено актуальні питання, що виникають при державному контролі та нагляді за господарськоюдіяльністю підприємств релігійних організацій. Можливість втручання держави в діяльність релігійних організацій завжди є болючим та небажаним для представників таких організацій, викликає підсилену увагу з боку правозахисників та міжнародної спільноти. Господарська діяльність підприємств релігійних організацій має знаходитися під постійним контролем та наглядом з боку держави як і господарська діяльність будь-якого учасника відносин у сфері господарювання оскільки релігійні організації мають право здійснювати велику кількість видів діяльності, що складає доволі суттєвий пласт суспільних відносин, який потребує певної уваги з боку держави. З урахуванням підвищеної чутливості членів релігійних організацій до окреслених питань контролю та нагляду політика держави в цій сфері повинна вибудовуватися таким чином, щоб з одного боку встановлювати недискримінаційні правила по відношенню до інших учасників відносин у сфері господарювання, які не є релігійними організаціями та здійснюють таку діяльність в тих самих галузях, а з іншого – дотримуватися конституційного припису відокремленості церкви і релігійних організацій від держави. Система державного нагляду та контролю становить собою доволі складний комплекс відносин між суб’єктами та об’єктами контролю у всіх сферах суспільного життя та галузях економіки. Наявна на сьогодні система такого нагляду та контролю потребує певного корегування, а також окремого корегування потребує законодавство, що забезпечує правові підстави функціонування релігійних організацій. Один із шляхів часткового вирішення наявної проблематики є оновлення законодавства в сфері регламентування діяльності підприємств релігійних організацій. Запропоновано та обґрунтовано внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». На сучасному соціально-економічному етапі розвитку суспільства ці завдання набувають особливої актуальності та необхідності дотримання певного балансу між публічними та приватними інтересами.
28
R., Matiashuk, and Tkachenko I. "SENSITIVITY OF FORSYTHIA POLLEN TO THE FACTORS OF THE ENVIRONMENT OF THE MEGAPOLIS." Scientific Bulletin of Natural Sciences (Biological Sciences), no. 30 (June 30, 2021): 56–74. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2524-0838/2021-30-7.
Повний текст джерелаАнотація:
The sensitivity of the reproductive structures of Forsythiasuspensato the complex influence of undifferentiated environmental factors has been studied.The monitoring sites are located in 15 different park ecosystems in 6 administrative districts of Kyiv. Data from the Borys Sreznevsky Central Geophysical Observatory (air pollution index (API) and meteorological conditions for 2018-2020) were used to assess the conditions of the growthenvironment. The influence of a complex of ecologically important factors during the flowering offorsythia on the quality of the formedpollen is noted. Thus, growing plantsfor a long time in conditions with a low level of air pollution (APIup to 5.0) in abnormal weather conditions in 2020,40-50% less fertile grainswere formed. And forplants, which grow in areas with increasedlevel (API5.0-7.0) and high level (API7.0-14.0) of air pollution, the share of fertile grains in the pollen population decreased by 60-80%. In the closed bud,the pollen has higher resistance to a complex of exogenous growth factors. Forsythia plants, which are located in large parklands, lose less pollen quality in adverse weather conditions and affected byurbotechnogenic factors. F. suspensa is an acceptable indicator of the level of environmental pollution by the deviation of pollen fertility from the control value. In areas with high aerogenic load, for example, areas with large highways (Bus Station «Darnytsia»), as well as with a significant recreational load (HolosiivskyiPark, Recreation Park on the Olena Teliha Street) much smaller pollen is formed. Itis noted that the conditions of forsythia growth affect the quantitative indicators of the formed pollen not only in the flower but also in the closed bud, which confirms the chronic effect of the complex of ingredients of aerotechnogenic emissions on plants of this species. The coefficient of sterility of pollen (CS) was used to objectively compare the data of 2019 and 2020 on the condition of the generative organs of F. suspensa in the studied areas. The calculation of the CS confirmed that in the closedbud pollen has a higher resistance to exogenous factors. In areas with high and increased levels of air pollution,during budding and flowering of plants (March-May,) there is a much higher CS of pollen of F. suspensа. Significant parkland territoriesof the city (for example, HolosiivskyiPark, Botanical Garden named after O. V. Fomin) provide less stressful conditions for growth and development of plants, even with the "very high" level of air pollution (ISA above 14.0) observed in April 2020 on this territory.The study of the susceptibility of F. suspensаpollen to growing conditions will be continued, as the prospects of using this species for bioindication of ecological status and zoning of park ecosystems of Kyiv according to the gradient of anthropogenic impact have been revealed.Key words:forsythia, fertility, coefficient of sterility of pollen, bioindication. Проведене дослідження чутливості репродуктивних структур Forsythiasuspensaдо комплексного впливу недиференційованих факторів навколишнього середовища. Моніторингові ділянки розташовані в 15 різних паркових екосистемах 6 адміністративних районівКиєва. Для оцінки умов середовища вирощування рослин використані дані Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) та метеорологічні умови за 2018-2020 рр.). Відмічено вплив комплексу екологічно важливих факторів (за показниками відхилення від норми середньої місячної температури повітря та місячної кількості опадів у Києві) уперіод квітування форзиції на якість сформованого пилку. Так, за тривалої експозиції рослин в умовах з низьким рівнем забруднення повітря (ІЗА до 5,0) в аномальних погодних умовах 2020 р. сформувалось на 40-50% менше фертильних зерен. А у форзиції, яка росте на територіях з підвищеним (ІЗА 5,0-7,0) та високим (ІЗА 7,0-14,0) рівнями забруднення частка фертильних зерен в популяції пилку зменшилась на 60-80%. У закритому бутоні пилок має вищу стійкість до комплексу екзогенних факторів середовища зростання. Рослини форзиції, які розташовані у значних за площею паркових насадженнях, менше втрачають якість пилку за несприятливих погодних умов та дії урботехногенних чинників. За відхиленням показника фертильності пилку від контрольного значення F. suspensaє допустимим індикатором рівня забруднення середовища. На територіях з підвищеним аерогенним навантаженням, наприклад, ділянки з автотранспортними магістралями (Автостанція «Дарниця»), а також зі значним рекреаційним навантаженням (Голосіївський парк імені М. Рильського, Парк відпочинку по вул. Олени Теліги)формується значно дрібніший пилок. Відмічено, що умови росту позначаються на кількісних показниках сформованого пилку не лише в квітці, але й в закритому бутоні, що підтверджує хронічний вплив комплексу інгредієнтів аеротехногенних викидів нарослини цього виду. Для об’єктивного співставлення даних 2019 і 2020 рр. щодо стану генеративних органів F. suspensaна досліджених ділянках був використаний коефіцієнт стерильності (КС) пилку. Розрахунок КС підтвердив, що в закритому бутоні пилок має вищу стійкість до впливу екзогенних чинників. Вищий КС був у F. suspense, з ділянок, на яких в період бутонізації і квітування рослин (березень-травень) відмічений високий і підвищений рівень забруднення атмосфери. Значні за площею паркові насадження міста (наприклад, Голосіївський парк, Ботанічний сад ім.акад. О.В. Фоміна) забезпечують менш напружені умови росту і розвитку рослин навіть при відміченому в квітні 2020 р. «дуже високому» рівні забруднення повітря (ІЗА вище 14,0) на цих територіях. Дослідження чутливості пилку F. suspenseдо умов вирощування буде продовжене,оскільки виявлена перспективність використання цього виду для біоіндикації екологічного стану та зонування паркових екосистем Києва за градієнтом антропогенного впливу.Ключові слова: форзиція, фертильність, індекс стерильності, біоіндикація.
29
Kolesnik, O. O., та A. I. Rybin. "Персоніфіковане лікування хворих на рак яєчників". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (14 липня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2017.2.7951.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність проблеми. Сьогодні «золотим стандартом» лікування раку яєчників (РЯ) стадій IС-IIIC є оперативне втручання з наступним курсом післяопераційної хіміотерапії препаратами платини. До 40% хворих із РЯ є первинно резистентними або рефрактерними (тобто не чутливими) до платини. Прогнозування чутливості пухлини до препаратів платини та застосування патогенетично обґрунтованих методів підвищення чутливості пухлини до платини є актуальною проблемою онкогінекології. Метою роботи було покращення безпосередніх та відділених результатів лікування хворих на епітеліальний рак яєчників шляхом підвищення чутливості пухлини до хіміотерапії першої лінії.Матеріал та методи дослідження. Обстежено 350 пацієнток з РЯ III–IV стадії, яким були виконані оптимальні, субоптимальні або неоптимальні циторедуктивні операції. Всі жінки були розділені 2 групи: І група (група контролю) — хворі на рак яєчників (n = 50), які одержують стандартну ад’ювантну платинову хіміотерапію першої лінії без використання розробленої концепції; ІІ група — 300 хворих, яких, на підставі виявлених критеріїв чутливості раку яєчників до хіміотерапії препаратами платини, було розділено на 3 підгрупи в залежності від прогнозованого ефекту платини: 1 підгрупа (n=77) - хворі з передбачуваною платинорефрактерністю, яким лікування було розпочато з хіміотерапії другої лінії; 2 підгрупа (n=98) — хворі з передбачуваною платинорезистентністю, яким на фоні стандартної ад’ювантної хіміотерапії першої лінії препаратами платини була проведена корекція саногенетичних порушень і дизрегуляційної патології; 3 підгрупа (n=125) — пацієнтки з передбачуваною чутливістю до препаратів платини, яким було проведено лікування препаратами платини відповідно до стандартів.Результати дослідження. Порівняльний аналіз даних щодо досягнення об’єктивного ефекту, стабілізації та контролю захворювання показав, що на відміну від І групи, у всіх пацієнток ІІ групи вдалося досягти прийнятних клінічних результатів. Зокрема, загальна виживаність у 2-й підгрупі ІІ групи зросла до 33,1±1,4 місяців, а у 3-й підгрупі – до 36,8±1,9 місяців. Це відповідає діапазонам 5,0-71,1 місяців та 3,0-73,3 місяців відповідно.Висновки. Застосування патогенетично обгрунтованої терапії, що враховує фармакогенетичні особливості дозволяє суттєво покращити результати лікування (OS до 33,1±1,4 місяців у пацієнтів з ймовірною платинорезистентністю та до 36,8±1,9 місяців у платиночутливих випадках; EFS – до 16,8±0,9 місяців та 29,5±1,1 місяців відповідно).
30
Kolesnik, O. O., та A. I. Rybin. "ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ЯЄЧНИКІВ". Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (4 жовтня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.2.8043.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – вивчення медико-біологічних основ прогнозування ефективності платинової хіміотерапії та підвищення чутливості пухлини до хіміотерапії першої лінії.Матеріали та методи. З 2007 до 2011 року було обстежено 189 пацієнток з аденокарциномою яєчників III–IV стадії, яким після субоптимальної або неоптимальної циторедуктивної операції у післяопераційному періоді були проведені курси ад’ювантної хіміотерапії препаратами платини. Критерієм розподілу на групи була чутливість пухлини до препаратів платини. Результати дослідження та їх обговорення. Показано, що для пацієнток з РЯ є характерним напруження саногенетичних механізмів організму. Стан саногенезу в організмі пацієнток, хворих на рак яєчників, впливає на чутливість або рефрактерність пухлини до хіміотерапії препаратами платини. До маркерів прогнозу платинорезистентності відносяться генетична обтяженість (наявність мутантних алелів поліморфізмів BRCA1 5832insC та BRCA2 6174delAG у гетеро- та гомозиготному варіантах, мікросателітної нестабільності), висока активність циклінів D та E, підвищення рівнів катехоламінів, високий ступінь експресії оксиду азоту, ступінь гіперурикемії, активність експресії рецепторів до епідермального фактора росту та активність CAS 20q13. У жінок з наявністю вказаних факторів доцільно застосовувати медикаментозну корекцію дисрегуляційних порушень.Висновок. При ймовірній платинорезистентності доцільно на фоні стандартної терапії першої лінії застосовувати медикаментозну корекцію дисрегуляційних порушень (донатори оксиду азоту, детоксиканти, антиурикемічні засоби). При прогнозованій платиночутливості стандартна терапія першої лінії може бути доповнена засобами, які покращують переносимість терапії, але використання медикаментозної корекції дисрегуляційних порушень є недоцільним.
31
Ощипок, Ігор Миколайович. "Застосування абсорбційної ІЧ - спектроскопії для виявлення складу димо-повітряної суміші горіння деревини при копченні м’ясних виробів". Scientific Works 85, № 1 (31 серпня 2021). http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v85i1.2075.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджені перспективи виявлення вмісту димо-повітряних компонентів в повітрі, що утворюються при спалюванні деревини. Розглянуті задачі з детектування слідів газоподібних речовин в локальній зоні повітряного середовища. Дане завдання відноситься до числа найбільш складних завдань газового аналізу, що обумовлюється малими концентраціями шуканих речовин і навпаки, високим вмістом сполук, що перешкоджають аналізу. Звернута увага на інтерпретації ІЧ спектрів, які полягають у тому, що враховується не тільки положення максимумів характеристичних смуг, але і на їх інтенсивності, формі, розташуванню щодо інших смуг. Про природу і кількість речовини в димо-повітряної суміші можна судити відповідно по числу і положенню піків в ІЧ-спектрах поглинання (якісний аналіз), а за інтенсивністю цих смуг - про кількість речовини (кількісний аналіз). Поліпшення чутливості і селективності методу можливе шляхом підвищення роздільної здатності приладів, а також використання різних прийомів формування та обробки аналізованого сигналу. Одним із прийомів формування аналізованого сигналу є диференційний метод. використовуваний метод повинен бути високочутливим, точним, швидкодіючим і забезпечувати селективність виявлення складових димо-повітряної суміші, і може припускати роботу на деякій відстані. Розглянута ідея методу, яка полягає в одночасному пропусканні через димо-повітряну суміш, що знаходиться в термокамері зондуючого випромінювання на двох довжинах хвиль, перша з яких збігається з максимумом смуги поглинання досліджуваної речовини, а друга так звана опорна до неї довжина хвилі, тобто довжина хвилі близька до зондуючої, але яка не лежить в смузі поглинання. Співвідношення сигналів на виході опорного і вимірювального каналів не залежить від стабільності джерела і приймача випромінювання.
32
Човганюк, О. С., М. А. Оринчак та І. О. Гаман. "ДІАГНОСТИКА ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕТНОСТІ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ". Art of Medicine, 5 січня 2020, 136–40. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.4.12.136.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Мета дослідження – дослідити інкреторну функцію підшлункової залози за показником С-пептиду залежно від рівня ендогенного інсуліну (ЕІ) та гомеостатичних моделей інсулінорезистентності (ІР) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з метаболічним синдромом (МС). Обстежено 94 хворих на АГ з МС. Проводили пероральний глюкозо-толерантний тест (ПГТТ) із визначенням рівня глікемії, ЕІ та С-пептиду натще і через 2 години після навантаження. Розраховували індекси чутливості до інсуліну (ІЧІ), НОМА-ІR, НОМА-β. Залежно від рівня ЕІ хворих розділили на 3 групи: 1 група – 29 хворих з нормальним рівнем ЕІ; 2 – 38 хворих із реактивною гіперінсулінемією (ГІ); 3 – 27 хворих із спонтанною ГІ. Встановлено, що у 1 групі рівень С-пептиду в умовах ПГТТ становив (0,97±0,016) і (1,02±0,10) нг/мл (р>0,05) відповідно, контроль – (1,06±0,30) нг/мл; показник ІЧІ коливався в межах контролю (р>0,05). У 2 групі рівень С-пептиду натще був у межах контролю (р>0,05), після ПГТТ – виявився підвищеним у 2,0 рази (р<0,05); показник ІЧІ був нижчим у 1,5 рази (р<0,05) від контролю. У 3 групі рівень С-пептиду був підвищеним як натще і після ПГТТ у 1,5 та 2,8 рази (р<0,05) відповідно; показник ІЧІ складав у 3,4 рази нижче (р<0,05) порівняно з контролем. Показник HOMA-IR виявився підвищеним у 1,5; 2,6 та 6,7 рази (р<0,05) в 1; 2 і 3 групах відповідно, порівняно з контролем. Показник НОМА-β у 1 і 2 групах знаходився в межах контролю (р>0,05), у 3 групі – підвищений у 2,0 рази (р<0,05). Отже, передумовами розвитку ІР є натщесерцева і постпрандіальна гіперглікемія та ГІ. Визначення рівнів ЕІ, С-пептиду в умовах ПГТТ, розрахунок індексу HOMA-IR, ІЧІ є високоінформативними показниками для визначення наявності та оцінки ступеня ІР.
33
Trokhymchuk, T. Y., L. A. Ganova, V. G. Serduk, and M. Y. Spivak. "Development And Adaptation To Large-Scale Production Immunoenzymatic Test System Increased Sensitivity For Early Diagnosis Of Hiv Infection." Naukovì dopovìdì Nacìonalʹnogo unìversitetu bìoresursiv ì prirodokoristuvannâ Ukraïni, no. 5(69) (September 27, 2017). http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2017.05.005.
Повний текст джерела
34
Готюр, О. І., та Х. В. Влашин. "КОЖЕН ПАЦІЄНТ МАЄ ПРАВО НА МАКСИМАЛЬНО ЯКІСНІ ТА БЕЗБОЛІСНІ МЕДИЧНІ ПРОЦЕДУРИ". Art of Medicine, 22 березня 2019, 48–51. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2019.1.9.48.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасна діагностика та новітні технологічні можливості сучасної медицини просто вражають. Комп’ютерна діагностика, магнітно-резонансна томографія із контрастуванням, онкологічні лабораторні показники та багато інших діагностичних тестів дозволяють професіоналам медичної практики своєчасно встановлювати діагнози та надавати кваліфіковану медичну допомогу пацієнтам.
Часто хвороби пацієнтів впливають на їх психологічний стан. Пацієнти які виснажилися від свого фізичного не задоволення, стають вередливими, вимагають гіперопіки до себе, особливо ті пацієнти, які спостерігають за можливостями сучасної медицини із телесеріалів, інтернету. Але, як виявляється, 20 % населення пострадянських країн та 10 % американців, не просто «капризують», а хворіють на – трипанофобію.
Згідно нашого дослідження, яке відбувалося на базі ЦМКЛ приймального відділення, на основі соціологічного опитування з 80 опитаних пацієнтів – 11 пацієнтів боялися ін’єкцій, 15 пацієнтів мали підвищений поріг больової чутливості, а 2 пацієнти навіть відмовилися від госпіталізації у стаціонар через синдром «білого халата». Це означає, що 35 % пацієнтів могли б отримати більш кваліфіковану медичну допомогу, якщо б попередньо знали про причину своїх фобій та були проінформованими про те, що мають право на безболісні процедури і правильну підготовку до медичних маніпуляцій.
35
Kinash, N. M., N. I. Genyk та YU B. Motsyuk. "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, № 2 (12 грудня 2014). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2014.2.5857.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема акушерських та<br />перинатальних ускладнень залишається однією з найважливіших і в теперішній час. До того ж, показники плодових втрат в нашій<br />країні залишаються вищими, у порівнянні із державами Європейської'співдружності [1,2]. В останні роки в структурі генітальної та<br />екстрагенітальноїпатологіїособливе місце займають різні ендокринопатії, основним варіантом якихє метаболічний синдром (МС).<br />Він характеризується поєднанням гіперінсулінемії, первинноїартеріальної'гіпертензії', дисліпідемії, ожиріння і полікістознихзмін<br />яєчників; ці симптоми найчастіше взаємозалежні та доповнюють і посилюють один одного [3,4]. Разом з тим, вагітні жінки з МС<br />мають підвищений ризик розвитку різних акушерських та перинатальних ускладнень, а існуючі лікувально-профілактичні заходи<br />не завжди ефективні. Метаболічний синдром (МС), являє собою мультифакторний клінічний стан, обумовлений комплексом<br />генетичних, гемодинамічних, нейрогуморальних особливостей та способом життя людини, що проявляється комплексом патогенетично<br />взаємопов'язаних порушень чутливості тканей до інсуліну, вуглеводного, ліпідного, пурінового обміну, а також абдомінальним<br />ожирінням та артеріальною гіпертензією. Заданими різнихавторів, поширеність МС продовжує збільшуватися й у цей час становить<br />від 5 до 20%. Незважаючи на значне число наукових публікацій з проблеми акушерської'та перинатальної патології' в жінок із<br />соматичною захворюваністю, не можна вважати її'повністю вирішеною, особливо в плані ефективності лікувально-профілактичних<br />заходів у жінок груп високого ризику, до яких, безумовно, відносяться і пацієнтки з МС.
36
Семак, У. "Вплив факторів техногенного трансформованого середовища на рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок деревних рослин". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, № 48 (10 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.24144/1998-6475.2020.48.28-33.
Повний текст джерелаАнотація:
Один із найбільш інформативних методів інтегральної оцінки якості довкілля – показник флуктуючої асиметрії, що є мірою стабільності розвитку живих організмів та відображає реалізацію їх онтогенетичних програм у конкретних умовах. Цей показник є надійним біоіндикаційним маркером життєвого стану рослинних організмів, оскільки неспецифічно зростає при стресі. У статті відображено результати дослідження флуктуючої асиметрії листкових пластинок в умовах впливу техногенних чинників золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС, що є територією підвищених екологічних ризиків. Проаналізовано рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок трьох найбільш поширених видів дерев – Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. Визначено інтегральний показник стабільності розвитку, що відображає екологічний стан території дослідження. Показник флуктуючої асиметрії листкових пластинок досліджуваних видів становив від 0,0610 до 0,0775. Найвищі рівні асиметрії зафіксовано у P. tremula, найнижчі – у B. pendula. Серед аналізованих фоліарних показників найбільш нестійкими ознаками є значення кутів між першою та центральною жилкою, кут між центральною та другою від основи листкової пластинки жилкою, а також відстань між першою та другою жилками. На основі інтегрального показника флуктуючої асиметрії екологічний стан території золошлаковідвалів оцінено як критичний. Проведено апробацію трьох найбільш розповсюджених деревних видів на території золошлаковідвалів у якості тест-об'єктів для біоіндикаційних досліджень із застосуванням показника флуктуючої асиметрії. Результати аналізу дозволяють розташувати досліджувані види у наступний ряд чутливості до техногенного навантаження за цим показником: B. pendula → S. caprea → P. tremula. Усі аналізовані види можуть використовуватися у біоіндикаційних дослідженнях як чутливі сенсори до техногенного навантаження.
37
Pshuk, N. G., та O. O. Belov. "ОСОБЛИВОСТІ ПАТОМОРФОЗУ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАДІВ ЕНДОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ". Вісник наукових досліджень, № 2 (17 серпня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.2.7845.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання патоморфозу депресивних розладів є одними з найбільш актуальних у сучасній психіатричній науці.Мета дослідження – вивчити особливості клінічного патоморфозу ініціального та маніфестного етапів депресивних розладів ендогенного характеру.Матеріали і методи. Досліджено медичну документацію хворих із депресивними розладами ендогенного характеру, яким було вперше встановлено діагноз депресивного розладу: в період 1971–1990 рр. – 106 осіб, у період 1991–2010 рр. – 198 осіб, у період 2011–2016 рр. – 99 осіб.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що патоморфоз ініціального етапу депресивних розладів характеризується поступовим зростанням у структурі симптоматики підвищеної чутливості до зовнішніх впливів (із 21,7 до 38,4 %), емоційної гіперестезії (з 20,8 до 37,4 %), астенізації (із 20,8 до 36,4 %), зниженої розумової працездатності (з 12,3 до 33,3 %) та фізичної працездатності (з 12,3 до 32,3 %), соматовегетативної симптоматики (із 19,8 до 34,3 %), соматичного дискомфорту (з 9,4 до 27,3 %), порушень сну (із 21,7 до 34,3 %). Усі закономірності мають статистично значущий характер (р<0,05). Значущим фактором патоморфозу виявилося зростання впливу ендогенних ініціальних факторів маніфестації депресивного розладу (з 51,9 до 54,6 %), серед яких найбільше значення має психоемоційний стрес. Патоморфоз маніфестного періоду ендогенних депресивних розладів характеризується переважно зростанням питомої ваги депресій із проявами тривоги та страху (з 41,5 до 64,6 %), соматовегетативних проявів депресії (із 59,4 до 80,8 %) та дисомній (з 85,8 до 99,0 %), при зменшенні проявів астенізації (із 96,2 до 87,9 %), почуття провини (з 57,5 до 44,4 %) та порушення концентрації уваги (з 80,2 до 68,7 %). Закономірності мають статистично значущий характер (р<0,05). Патоморфоз суїцидальних проявів характеризувався більш складними закономірностями.Висновки. У цілому тенденціями патоморфозу ініціального та маніфестного етапів є збільшення виразності соматовегетативних та тривожних проявів при паралельному зменшенні вітальних та астенічних проявів депресивних розладів ендогенного характеру. Виявлені закономірності патоморфозу повинні враховуватися при розробці диференційованих лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.